Відповідно до частини сьомої статті 64-1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності одночасно із набранням чинності Законом України від 20 березня 2023 р. № 2973-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля".

1. Цей Порядок визначає основні вимоги до організації та здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття, взаємодії суб’єктів моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття у процесі його здійснення і забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування інформацією для прийняття рішень щодо біологічного та ландшафтного різноманіття.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Лісовому кодексі України, Водному кодексі України, Земельному кодексі України, Законах України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про рослинний світ", "Про тваринний світ", "Про мисливське господарство та полювання", "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про екологічну мережу України", "Про природно-заповідний фонд України", "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", Порядку здійснення державного моніторингу вод, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 758 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 76, ст. 2537).

3. Моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття здійснюється суб’єктами моніторингу з метою забезпечення організації постійних або періодичних спостережень за об’єктами моніторингу; збирання, обробки, збереження, узагальнення, аналізу інформації про стан біологічного та ландшафтного різноманіття і його компонентів та обміну такою інформацією; оцінки та прогнозування змін і розроблення науково обґрунтованих планів і програм з покращення, збереження та відновлення біологічного та ландшафтного різноманіття, зокрема лісів; попередження, стримування втрат і сталого використання компонентів біологічного та ландшафтного різноманіття відповідно до програм моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття національного, регіонального, місцевого та об’єктового рівня.

4. Моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття є підсистемою державної системи моніторингу довкілля.

5. Об’єктами моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття є:

1) види рослинного і тваринного світу, внесені до Червоної книги України;

2) рідкісні, такі, що перебувають під загрозою зникнення, і типові природні рослинні угруповання, внесені до Зеленої книги України;

3) види рослинного і тваринного світу, природні середовища існування, природні оселища, біотопи, угіддя і території, що перебувають під загрозою зникнення, підлягають охороні, збереженню та регулюванню використання, управлінню відповідно до міжнародних зобов’язань України:

види рослин і тварин, що внесені в Додатки І, ІІ, ІІІ до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення;

мігруючі види диких тварин, що внесені в Додатки І, ІІ до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин;

види китоподібних, що внесені в Додаток І до Угоди про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану;

види водно-болотних птахів, що внесені в Додаток ІІ до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів;

види кажанів, що внесені в Додаток І до Угоди про збереження популяцій європейських кажанів відповідно до Резолюції 3.7 "Поправка до Угоди про збереження кажанів в Європі";

види флори, що внесені в додаток І, види фауни, що внесені в додатки ІІ, ІІІ до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (далі - Бернська конвенція), типи природних середовищ існування (природних оселищ, біотопів), що перебувають під загрозою зникнення, внесені в додаток І до Резолюції 4, та природні середовища існування (оселища, біотопи, місцезростання) видів, що внесені в додаток І до Резолюції 6 Постійного комітету Бернської конвенції, території, включені до Списку офіційно номінованих територій Смарагдової мережі та Списку офіційно схвалених територій Смарагдової мережі;

види птахів, що внесені в додатки І, ІІ, ІІІ до Директиви Європейського Парламенту і Ради від 30 листопада 2009 р. № 2009/147/ЄС про збереження диких птахів;

типи природних оселищ, що внесені в додаток І, види тварин та рослин, що внесені в додатки ІІ, IV і V до Директиви Ради ЄС від 21 травня 1992 р. № 92/43/ЄЕС про збереження природних оселищ та дикої фауни і флори;

водно-болотні угіддя, включені до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення відповідно до Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, переважно як середовище існування водоплавних птахів;

біосферні резервати програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера";

об’єкти всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО;

4) інвазійні (інвазивні) чужорідні види рослинного і тваринного світу, внесені до переліків, затверджених Міндовкіллям;

5) об’єкти рослинного (крім лісових ресурсів, моніторинг яких здійснюється в підсистемі моніторингу лісів державної системи моніторингу довкілля) і тваринного світу, віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення, використання яких здійснюється в порядку спеціального використання;

6) індикаторні види рослинного і тваринного світу, перелік яких визначається за необхідності відповідно до обраних методик оцінок і визначення стану природоохоронних та інших територій (елементів екомережі, прибережних захисних смуг, лісосмуг, сільськогосподарських угідь, земель лісового фонду, водних об’єктів тощо);

7) генетично модифіковані організми;

8) біологічне та ландшафтне різноманіття в межах:

територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

територій та об’єктів екомережі;

сільськогосподарських угідь, водних об’єктів, зокрема рибогосподарських, мисливських угідь, наданих у користування, степів і луків, боліт і торфовищ;

9) елементи ландшафту.

6. Суб’єктами моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття є:

1) Міндовкілля - у частині:

забезпечення функціонування підсистеми моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття державної системи моніторингу довкілля;

створення та забезпечення функціонування інформаційно-аналітичних систем у сфері охорони біологічного та ландшафтного різноманіття, сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу та тваринного світу, сфері використання та охорони екомережі та їх інтеграції із загальнодержавною екологічною автоматизованою інформаційно-аналітичною системою забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та її мережею;

забезпечення здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття морських вод із урахуванням даних, зібраних у рамках функціонування підсистеми моніторингу вод державної системи моніторингу довкілля;

забезпечення організації короткострокового та довгострокового прогнозування змін щодо навколишнього природного середовища, які мають враховуватися під час розроблення та виконання програм і здійснення заходів із економічного та соціального розвитку України, зокрема щодо охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки;

міжнародного співробітництва з питань здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття, вивчення, узагальнення та поширення міжнародного досвіду, організації виконання зобов’язань України відповідно до міжнародних природоохоронних договорів у частині підготовки національних звітів та оновлення інформації про види і території з міжнародними природоохоронними статусами на підставі даних моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття;

2) МОН, Національна академія наук, Національна академія аграрних наук - у частині:

сприяння підготовці та перепідготовці, підвищенню кваліфікації наукових і науково-технічних кадрів, необхідних для здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття;

3) Мінагрополітики - у частині:

залучення центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які перебувають у сфері його управління, виконавців моніторингових робіт і внесення відповідних змін до їх установчих документів і фінансового забезпечення виконання відповідних моніторингових робіт;

сприяння підготовці та перепідготовці, підвищенню кваліфікації фахівців, необхідних для здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття, пов’язаного із сільськогосподарською діяльністю;

4) Держгеокадастр - у частині:

надання геопросторових даних та метаданих національної інфраструктури геопросторових даних через національний геопортал, відомостей про землі, їх цільове призначення, обмеження в їх використанні, а також даних про кількісну і якісну характеристику земель, розподіл земель між власниками та користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж, необхідних для організації та здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття;

5) Держлісагентство - у частині:

надання інформації про лісовий фонд, отриманої під час ведення лісовпорядкування, національної інвентаризації лісів, обліку лісів та обміну даними, зібраними в рамках функціонування підсистеми моніторингу лісів;

надання інформації, отриманої в результаті ведення державного обліку мисливських тварин;

6) Держрибагентство - у частині:

надання інформації, отриманої в результаті ведення державного обліку, державного моніторингу, державного кадастру водних біоресурсів, а також державного обліку та державного реєстру рибогосподарських водних об’єктів (їх частин);

7) Держводагентство - у частині:

надання інформації, отриманої в результаті здійснення моніторингу поверхневих вод, включаючи прибережні води;

8) ДКА - у частині:

надання архівної та оперативної інформації щодо дистанційного зондування Землі із космосу;

9) ДАЗВ - у частині:

надання інформації, отриманої в результаті здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття в зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення, на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

10) Національна академія наук - у частині:

залучення наукових установ та установ природно-заповідного фонду, які перебувають у сфері її управління, визначення провідних наукових установ та організацій для науково-методичного забезпечення здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття за окремими групами об’єктів моніторингу, внесення відповідних змін до їх установчих документів і фінансового забезпечення виконання відповідних моніторингових робіт;

здійснення науково-дослідного моніторингу об’єктів тваринного і рослинного світу, середовищ існування, оселищ, біотопів і ландшафтів;

створення та збереження наукових колекцій, науково-дослідних матеріалів і банків науково-дослідних матеріалів, генетичних зразків, формування референтних зразків, зібраних під час здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття;

ведення баз даних за відповідними об’єктами моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття, здійснення короткострокового і довгострокового прогнозування змін щодо біологічного та ландшафтного різноманіття;

11) Національна академія аграрних наук - у частині:

залучення наукових установ та установ природно-заповідного фонду, які перебувають у сфері її управління, визначення провідних наукових установ та організацій для науково-методичного забезпечення здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття за окремими групами об’єктів моніторингу, внесення відповідних змін до їх установчих документів і фінансового забезпечення виконання відповідних моніторингових робіт;

організації науково-дослідного моніторингу за об’єктами тваринного і рослинного світу та ландшафтами, пов’язаними із сільськогосподарською діяльністю;

здійснення короткострокового і довгострокового прогнозування змін щодо біологічного та ландшафтного різноманіття у сфері сільського господарства і тваринництва;

12) орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації - у частині:

організаційного та фінансового забезпечення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття, що здійснюється поза межами територій установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

13) наукові установи та організації, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та Національної академії аграрних наук, - у частині:

виконання моніторингових робіт в обсягах, визначених програмою моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття відповідного рівня, за наявності фінансування або за згодою на безоплатній основі;