1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Конвенція


КОНВЕНЦІЯ
про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів
(Рамсар, 02.02.1971. З поправками, унесеними Паризьким протоколом від 03.12.1982 та Ріджинськими поправками від 28.05.1987 ) ( Про визнання України правонаступницею Союзу РСР щодо участі у Конвенції див. Закон № 437/96-ВР від 29.10.96 )
Дата підписання: 02.02.1971
Дата ратифікації СРСР: 26.12.1975
Дата правонаступництва Україною: 29.10.1996
Дата набрання чинності для України: 15.11.1997
Офіційний переклад.
Договірні Сторони,
визнаючи взаємозалежність Людини та її навколишнього середовища;
беручи до уваги суттєві екологічні функції водно-болотних угідь як регуляторів водного режиму та як таких, що підтримують існування характерної флори й фауни, особливо водоплавних птахів;
будучи переконаними в тому, що водно-болотні угіддя є ресурсом, який має велике економічне, культурне, наукове та рекреаційне значення, утрата якого б була б непоправною;
бажаючи припинити дедалі більший наступ на водно-болотні угіддя та їхню втрату нині та в майбутньому;
визнаючи, що водоплавні птахи під час своїх сезонних міграцій можуть перетинати державні кордони й, отже, повинні розглядатись як міжнародний ресурс;
будучи впевненими в тому, що збереження водно-болотних угідь та їхньої флори й фауни може бути забезпечене шляхом поєднання далекоглядної національної політики зі скоординованою міжнародною діяльністю,
домовилися про таке:
Стаття 1
1. Для цілей цієї Конвенції водно-болотними угіддями є райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, - зокрема морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів.
2. Для цілей цієї Конвенції водоплавними птахами є птахи, які екологічно залежать від водно-болотних угідь.
Стаття 2
1. Кожна Договірна Сторона визначає придатні водно-болотні угіддя на своїй території для включення їх до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення (далі - Список), який зберігається в Бюро, що засновується відповідно до статті 8. Межі кожного водно-болотного угіддя точно описуються та наносяться на карту й можуть уключати прибережні річкові й морські зони, суміжні з водно-болотними угіддями, та острови або морські акваторії, глибина яких перевищує шість метрів під час відпливу, що розташовані в межах водно-болотних угідь, особливо там, де вони важливі як середовище існування водоплавних птахів.
2. Водно-болотні угіддя повинні відбиратися для Списку з урахуванням їхнього міжнародного значення з погляду екології, ботаніки, зоології, лімнології або гідрології. У першу чергу повинні бути включені водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення для водоплавних птахів у будь-яку пору року.
3. Уключення водно-болотного угіддя до Списку не обмежує виключних суверенних прав Договірної Сторони, не території якої знаходиться угіддя.
4. Кожна Договірна Сторона визначає для включення до Списку, принаймні, одне водно-болотне угіддя під час підписання цієї Конвенції або під час передачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або документа про приєднання, передбачених у статті 9.
5. Будь-яка Договірна Сторона має право додати до Списку додаткові водно-болотні угіддя, що знаходяться в межах її території, розширити межі водно-болотних угідь, уже включених нею до Списку, або у зв'язку з її нагальними національними інтересами скасувати чи скоротити межі водно-болотних угідь, уже включених нею до Списку, та якомога раніше інформує організацію або уряд, відповідальні за виконання обов'язків постійно діючого Бюро, зазначеного в статті 8, про будь-які такі зміни.
6. Кожна Договірна Сторона враховує свою міжнародну відповідальність за збереження ресурсів мігруючих водоплавних птахів, управління ними та їхнє раціональне використання як під час визначення позицій Списку, так і під час здійснення свого права змінювати позиції Списку, які стосуються водно-болотних угідь, що знаходяться на її території.
Стаття 3
1. Договірні Сторони розробляють і здійснюють свої плани для того щоб сприяти збереженню водно-болотних угідь, уключених до Списку, а також, наскільки це можливо, раціональному використанню водно-болотних угідь на своїх територіях.
2. Кожна Договірна Сторона влаштовує так, щоб якнайраніше отримати інформацію, якщо екологічний характер будь-якого водно-болотне угіддя, що знаходиться на її території та включене до Списку, уже змінився, змінюється або може змінитися в результаті технологічних подій, забруднення чи іншого людського втручання. Інформація про такі зміни передається без зволікання організації або урядові, відповідальним за виконання обов'язків постійно діючого Бюро, зазначеного в статті 8.
Стаття 4
1. Кожна Договірна Сторона сприяє збереженню водно-болотних угідь і водоплавних птахів шляхом створення природних резерватів на водно-болотних угіддях незалежно від того, уключено їх до Списку чи ні, і забезпечує належний нагляд за ними.
2. У випадках, коли у зв'язку з нагальними державними інтересами Договірна Сторона скасовує чи зменшує межі водно-болотного угіддя, уключеного до Списку, вона повинна, наскільки це можливо, компенсувати будь-яку втрату ресурсів водно-болотного угіддя і, зокрема, вона повинна створити додаткові природні резервати для водоплавних птахів і захисту, у цьому самому районі або в іншому, адекватної частини первісного середовища існування.
3. Договірні Сторони заохочують дослідження та обмін даними й публікаціями, що стосуються водно-болотних угідь та їхньої флори й фауни.
4. Договірні Сторони намагаються управлінськими засобами збільшувати чисельність водоплавних птахів на придатних водно-болотних угіддях.
5. Договірні Сторони сприяють підготовці кадрів, компетентних у галузях дослідження водно-болотних угідь, управління ними та їхнього збереження.
Стаття 5
Договірні Сторони консультуються одна з одною стосовно виконання обов'язків, які випливають із цієї Конвенції, особливо у випадках, коли водно-болотне угіддя знаходиться на територіях більш ніж однієї Договірної Сторони, або у випадках, коли водна система використовується Договірними Сторонами спільно. Водночас вони намагаються координувати й посилювати теперішню й майбутню політику та нормативно-правові акти, які стосуються збереження водно-болотних угідь, їхньої флори та фауни.
Стаття 6
1. Засновується Конференція Договірних Сторін для перегляду цієї Конвенції та для сприяння її виконанню. Бюро, зазначене в пункті 1 статті 8, скликає чергові наради Конференції Договірних Сторін через проміжки часу, що не перевищують трьох років, якщо Конференція не вирішить інакше, і позачергові наради - на письмове прохання, принаймні, однієї третини Договірних Сторін. Кожна чергова нарада Конференції Договірних Сторін визначає час і місце наступної чергової наради.
2. Конференція Договірних Сторін є правомочною:
a) обговорювати виконання Конвенції;
b) обговорювати доповнення до Списку та зміни в ньому;
c) розглядати інформацію, надану згідно з пунктом 2 статті 3 про зміни екологічного характеру водно-болотних угідь;
d) надавати загальні або спеціальні рекомендації Договірним Сторонам стосовно збереження водно-болотних угідь, їхньої флори й фауни, управління ними та їхнього раціонального використання;
e) просити відповідні міжнародні органи готувати звіти й статистичні дані з питань, які за характером є суто міжнародними і які зачіпають водно-болотні угіддя;

................
Перейти до повного тексту