Договірні Сторони,

визнаючи, що дикі тварини в усьому їхньому різноманітті є незмінною частиною природної системи Землі і повинні бути збережені для блага людства;

усвідомлюючи, що кожне покоління людей є хранителем ресурсів Землі для наступних поколінь і зобов'язане забезпечити збереження цієї спадщини, а там, де вона використовується, її невичерпне використання;

беручи до уваги наростаючу екологічну, генетичну, наукову, естетичну, рекреаційну, культурну, освітню цінність диких тварин, а також їхню цінність із соціальної та економічної точок зору;

відчуваючи занепокоєння, особливо по відношенню до тих видів диких тварин, які мігрують через кордони або за межами кордонів національної юрисдикції;

визнаючи, що держави повинні зберігати мігруючі види тварин, які живуть в межах кордонів національної юрисдикції або пересікають ці кордони;

маючи впевненість, що збереження та ефективне регулювання використання мігруючих видів диких тварин потребує спільних зусиль всіх держав, у межах національної юрисдикції яких ці види проводять ту чи іншу частину свого життєвого циклу;

нагадуючи про рекомендації 32-го Плану дій, який прийнятий на Конференції Організації Об'єднаних Націй з проблем навколишнього середовища людини (Стокгольм, 1972) і з задоволенням взятого до відома двадцять сьомою сесією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй;

домовились про наступне:

1. Для цієї Конвенції:

а) "мігруючий вид" означає всю популяцію або географічно ізольовану частину популяції будь-якого виду диких тварин або будь-якого таксону цих тварин нижчого рангу, значна частина якої циклічно і передбачливо пересікає один або більше кордонів національної юрисдикції;

b) "статус збереження мігруючого виду" означає сукупність впливів, які можуть протягом тривалого часу впливати на поширення та чисельність цього виду;

c) "статус збереження" вважається "сприятливим", якщо:

(1) дані щодо динаміки чисельності мігруючого виду свідчать про те, що цей вид протягом тривалого терміну залишається життєздатною частиною тих екосистем, до яких він відноситься;

(2) на сучасному етапі не скорочується ареал мігруючого виду і протягом тривалого часу скорочення його ареалу малоймовірне;

(3) на сучасному етапі є та в передбачуваному майбутньому буде достатньо середовищ існування для збереження популяції цього мігруючого виду протягом тривалого періоду;

(4) поширення і чисельність цього мігруючого виду наближаються до таких рівнів, що склались історично, і в тій же мірі, в якій існують потенційно прийнятні екосистеми і в якій це відповідає невичерпному використанню дикої фауни;

d) "статус збереження" вважається "несприятливим", якщо яка-небудь з умов, зазначених в підпункті c) цього пункту, не задовольняється;

e) "що знаходиться під загрозою зникнення" застосовується до певного мігруючого виду, якщо цей вид знаходиться під загрозою зникнення в межах всього його ареалу або на значній його частині;

f) "ареал" означає всю територію суші або акваторії, на якій мешкають тварини певного мігруючого виду, а також яку вони пересікають або над якою вони перелітають під час міграцій;

g) "середовище існування" означає будь-яку територію в межах ареалу мігруючого виду з придатними для нього умовами існування;

h) "держава ареалу" означає щодо певного мігруючого виду будь-яку державу (і, де це необхідно, будь-яку іншу Сторону, що згадується в підпункті "к" цього пункту), яка здійснює юрисдикцію над якою-небудь частиною ареалу цього мігруючого виду, або державу, під прапором якої судна займаються добуванням тварин цього мігруючого виду за межами національної юрисдикції;

i) "добування" означає добування, полювання, рибальство, відлов, порушення спокою, навмисне вбивство або намагання здійснити такі дії;

j) "Угода" означає міжнародну угоду, яка укладена з метою збереження одного або декількох мігруючих видів згідно зі статтями IV та V цієї Конвенції; та

k) "Сторона" означає державу або будь-яку створену суверенними державами регіональну організацію економічної інтеграції, яка є компетентною щодо ведення переговорів, укладання і виконання міжнародних угод з питань цієї Конвенції та для якої ця Конвенція є чинною.

2. У справах, що стосуються їхньої компетенції, регіональні організації економічної інтеграції, які є Сторонами цієї Конвенції, від свого імені користуються правами і несуть відповідальність, що випливає з цієї Конвенції для держав - членів цих організацій. У таких випадках держави - члени цих організацій не можуть, кожна окремо, користуватися цими правами.

3. У випадках, коли ця Конвенція передбачає прийняття рішень або більшістю в дві третини "присутніх Сторін, що взяли участь у голосуванні", або одноголосне, маються на увазі "присутні Сторони, що голосують або "за", або "проти". Сторони, що утримались від голосування, не відносяться до "присутніх Сторін, що взяли участь у голосуванні" при визначенні більшості.

1. Сторони визнають важливість збереження мігруючих видів і погодження державами ареалу заходів, що вживаються для цих цілей там, де це можливо і необхідно, приділяючи особливу увагу мігруючим видам, статус збереження яких є несприятливим, а також вживаючи індивідуально або у співробітництві заходів, необхідних для збереження таких видів та середовищ їхнього існування.

2. Сторони визнають необхідність вжиття заходів, щоб запобігти загрозі зникнення мігруючих видів.

3. Зокрема, Сторони повинні:

a) сприяти здійсненню досліджень щодо мігруючих видів і співробітничати при цьому;

b) докладати зусиль щодо забезпечення негайної охорони мігруючих видів, які включені до Додатка 1;

c) докладати зусиль щодо укладання угод про збереження та регулювання використання мігруючих видів, які включені до Додатка II.

1. До Додатка I включений перелік мігруючих видів, які знаходяться під загрозою зникнення.

2. Мігруючий вид може бути включений до переліку Додатка І за умови надання надійних доказів, у тому числі, найкращих з існуючих наукових свідчень щодо знаходження цього виду під загрозою зникнення.

3. Мігруючий вид може бути виключений з Додатка I, якщо Конференція Сторін встановить, що:

a) існують надійні докази, в тому числі, найкращі з існуючих наукових свідчень про те, що цей вид більше не знаходиться під загрозою зникнення; та

b) що цей вид знову не буде під загрозою зникнення у зв'язку з припиненням його охорони через виключення з Додатка I.

4. Сторони, що є державами ареалів мігруючих видів, які включені до переліку Додатка I, будуть докладати зусиль, щоб:

a) зберегти і, якщо це можливо і доцільно, відновити ті середовища існування, які важливі для запобігання зникненню цих видів;

b) відвернути, усунути, компенсувати або, наскільки це можливо і доцільно, зменшити негативні наслідки дій або перешкод (довести їх до мінімуму), які значно утруднюють міграції або перешкоджають їм; та

c) у міру можливості і там, де це доцільно, відвертати, зменшувати або регулювати вплив факторів, які загрожують або можуть загрожувати цим видам, включаючи суворе регулювання інтродукції або ж регулювання чи знищення вже інтродукованих екзотичних видів.

5. Сторони, які є державами ареалів мігруючих видів, що включені до переліку Додатка I, забороняють добування тварин таких видів. Винятки допустимі лише у випадках, коли:

a) добування проводиться в наукових цілях;

b) добування здійснюється з метою сприяння відтворенню або виживанню виду, який знаходиться під загрозою зникнення;

c) добування здійснюється з метою задоволення потреб традиційних користувачів такого виду; або

d) цього потребують надзвичайні обставини;

за умови, що такі винятки точні за своїм змістом, обмежені територіально і в часі. Таке добування не повинне мати негативних наслідків для цього виду.

6. Конференція Сторін може пропонувати Сторонам, які є державами ареалу мігруючого виду, що включений до Додатка І, вжиття інших заходів, які будуть сприятливими для виживання цього виду.

7. Сторони в найкоротші терміни повідомляють Секретаріат про будь-які винятки, зроблені відповідно до пункту 5 цієї статті.

1. Додаток II включає мігруючі види, статус яких є несприятливим, для збереження та регулювання використання яких необхідні міжнародні угоди, а також ті види, стан збереження яких був би значно покращений у результаті міжнародного співробітництва, яке може бути здійснене на основі міжнародних угод.

2. Один і той же мігруючий вид, якщо цього потребують обставини, може бути включений до Додатка I і до Додатка II.

3. Сторони, які є державами ареалу мігруючих видів, що внесені до Додатка II, будуть докладати зусиль щодо укладання сприятливих для існування цих видів угод і мають надавати пріоритетне значення таким видам, статус збереження яких є несприятливим.

4. Сторони мають вживати заходів з метою укладання угод про будь-яку популяцію або ж будь-яку географічно ізольовану частину популяції будь-якого виду чи більш низького таксону диких тварин, представники яких періодично пересікають один або декілька кордонів національної юрисдикції.

5. Копія кожної з угод, які будуть укладені згідно з положеннями цієї Конвенції, передається до Секретаріату.

1. Метою кожної з угод є відновлення або забезпечення сприятливого статусу збереження мігруючих видів. Кожна з угод має охоплювати ті аспекти збереження і регулювання використання цих мігруючих видів, які сприяють досягненню мети.

2. Кожна з угод має повністю охоплювати ареали цих мігруючих видів і є відкритою для приєднання всіх держав ареалів цих видів, незалежно від того, чи є вони Сторонами цієї Конвенції, чи ні.

3. Бажано, щоб угода охоплювала більш ніж один мігруючий вид.

4. Кожна з угод має:

a) визначати мігруючі види, які є предметом угоди;

b) містити опис ареалу і шляхів міграції цих видів;

c) передбачати призначення кожною із Сторін своїх національних органів, відповідальних за виконання угоди;

d) запроваджувати, за необхідністю, відповідний механізм для співробітництва з метою досягнення цілей угоди, контролю за її ефективністю і підготовки доповідей для Конференції Сторін;

e) передбачати процедури для урегулювання спорів між Сторонами угоди; та

f) як мінімум, забороняти щодо мігруючих видів китоподібних будь-яке добування тварин цих видів, яке не дозволяється іншою багатосторонньою угодою, і передбачати можливість приєднання до цієї угоди держав, які не є державами ареалу цих мігруючих видів.

5. У необхідних і можливих випадках кожна з угод має, не обмежуючись цим, передбачати наступне:

a) періодичну оцінку статусу збереження цих мігруючих видів, а також визначення факторів, які можуть негативно впливати на цей статус;

b) координацію планів щодо збереження мігруючих видів та регулювання їх використання;

c) науково-дослідні роботи в галузі екології та динаміки чисельності популяцій цих мігруючих видів, приділяючи особливу увагу вивченню їхніх міграцій;

d) обмін інформацією про ці мігруючі види, перш за все, результатами досліджень і відповідними статистичними даними;

e) збереження та, коли це необхідно і можливо, відновлення середовищ існування, важливих для забезпечення сприятливого статусу збереження цих мігруючих видів, а також захист середовищ існування від порушень, включаючи суворий контроль за інтродукцією екзотичних видів, яка негативно впливає на ці мігруючі види, або контроль за ними після інтродукції;

f) підтримання мережі відповідних середовищ існування, розташованих на шляхах міграції;

g) у певних випадках, коли це є бажаним, створення нових середовищ існування, сприятливих для даного мігруючого виду, або реінтродукція мігруючих видів до сприятливих для них середовищ існування;

h) припинення, наскільки це можливо, діяльності та усунення перешкод, що заважають міграціям чи затруднюють їх, або впровадження відповідних компенсуючих заходів;

i) відвернення і скорочення викидів або контроль за викидами в середовища існування речовин, шкідливих для цих мігруючих видів;

j) заходи щодо контролю і регулювання при добуванні мігруючих видів, що базуються на виважених екологічних принципах;

k) процедури координації заходів щодо запобігання незаконному добуванню;

l) обмін інформацією про серйозну небезпеку для мігруючих видів;

m) надзвичайні процедури, які дозволяють швидко і значно посилити заходи щодо збереження мігруючих видів у випадках, коли вони зазнають значного негативного впливу;

n) ознайомлення широкої громадськості зі змістом і цілями угоди.

1. Секретаріат постійно веде облік держав ареалів мігруючих видів, які включені до Додатків I і II, використовуючи отриману від Сторін інформацію.

2. Сторони інформують Секретаріат про мігруючі види, які включені до Додатків I та II, щодо яких вони вважають себе державами ареалів, з включенням інформації про судна, які плавають під їхніми прапорами і добувають ці мігруючі види за межами національної юрисдикції, а також, по можливості, інформації про подальші плани такого добування.

3. Сторони, які є державами ареалів мігруючих видів, що включені до Додатків I і II, мають через Секретаріат повідомляти Конференцію Сторін про заходи, вжиті на виконання положень цієї Конвенції щодо цих видів не пізніше ніж за шість місяців до кожного чергового засідання Конференції Сторін.

1. Конференція Сторін є органом Конвенції для прийняття рішень.

2. Секретаріат скликає засідання Конференції Сторін не пізніше ніж через два роки після набуття цією Конвенцією чинності.

3. Надалі Секретаріат скликає регулярні засідання Конференції Сторін не рідше ніж один раз у три роки, якщо Конференція Сторін не ухвалить іншого рішення, і позачергові засідання в будь-який час після отримання письмового запиту про це від не менш ніж однієї третини числа Сторін.

4. Конференція Сторін встановлює фінансові положення цієї Конвенції та регулярно переглядає їх. На кожному з регулярних засідань Конференція Сторін приймає бюджет на наступний фінансовий період. Кожна із Сторін сплачує свій внесок в цей бюджет згідно із встановленими Конференцією розмірами членських внесків. Фінансові положення, включаючи бюджетні положення, положення про розміри внесків і зміни до них, приймаються одноголосно рішенням присутніх Сторін, що беруть участь у голосуванні.

5. На кожному засіданні Конференція Сторін розглядає виконання цієї Конвенції і, зокрема, може:

a) розглядати і оцінювати статус збереження мігруючих видів;

b) розглядати результати діяльності щодо збереження мігруючих видів, особливо видів, які включені до Додатків I і II;

c) приймати такі положення і розпорядження, які потрібні Науковій раді і Секретаріату для виконання їхніх обов'язків;

d) отримувати і розглядати будь-які доповіді, які пропонуються до розгляду Науковою радою. Секретаріатом, будь-якою Стороною або будь-яким постійним органом, що створений відповідно до угоди;

e) надавати Сторонам рекомендації щодо покращання стану збереження мігруючих видів і розглядати результати діяльності, яка здійснюється на основі угод;

f) у випадках, коли угода не укладена, давати рекомендації для скликання засідань тих Сторін, які є державами ареалу будь-яких мігруючих видів, з метою обговорення заходів щодо покращання статусу збереження цих видів;

g) давати Сторонам рекомендації для підвищення ефективності цієї Конвенції; та

h) приймати рішення про вжиття будь-яких додаткових заходів, необхідних для досягнення цілей цієї Конвенції.

6. На кожному своєму засіданні Конференція Сторін визначає час і місце проведення наступного засідання.

7. На кожному своєму засіданні Конференція Сторін визначає і приймає правила процедури для цього засідання. Для прийняття рішень на такому засіданні Конференції Сторін необхідна більшість в дві третини присутніх Сторін, що взяли участь у голосуванні, за винятком тих випадків, коли Конвенція передбачає інше.

8. Організація Об'єднаних Націй, її спеціалізовані установи, Міжнародне агентство з атомної енергетики, а також будь-яка держава, яка не є Стороною цієї Конвенції, або - для кожної окремої угоди - орган, що призначений Сторонами цієї угоди, можуть бути рекомендовані спостерігачі на засіданнях Конференції Сторін.

9. Будь-які організації або установи, компетентні в галузі охорони, збереження і регулювання використання мігруючих видів, які належать до нижченаведених категорій і повідомили Секретаріат про своє бажання бути рекомендованими як спостерігачі на засіданнях Конференції Сторін, отримують цю можливість, за винятком тих випадків, коли принаймні одна третина присутніх Сторін висловиться проти цього:

a) міжнародні організації або установи, як урядові, так і неурядові, а також національні урядові організації та установи; та

b) національні неурядові установи або організації, які призначені з цією метою своєю державою.

З отриманням допуску ці спостерігачі мають право брати участь у засіданнях, але без права голосу.

1. На своєму першому засіданні Конференція Сторін засновує Наукову раду для консультацій з наукових питань.

2. Кожна із Сторін може призначити одного кваліфікованого експерта членом Наукової ради. Крім того, членами Наукової ради стають кваліфіковані експерти, обрані і призначені Конференцією Сторін; число цих експертів, критерії відбору та терміни їхнього призначення визначаються Конференцією Сторін.

3. Секретаріат скликає засідання Наукової ради за дорученням Конференції Сторін.

4. Наукова рада приймає власні правила процедури, які затверджуються Конференцією Сторін.

5. Конференція Сторін визначає функції Наукової ради, які можуть включати:

a) надання наукових консультацій Конференції Сторін, Секретаріату та, за згодою Конференції Сторін, будь-якій установі, яка створюється відповідно до цієї Конвенції або угоди, або будь-якій Стороні;

b) надання рекомендацій для проведення науково-дослідних робіт щодо вивчення мігруючих видів і координація цих робіт; оцінка результатів цих науково-дослідних робіт з метою визначення статусу збереження мігруючих видів, а також подання доповідей Конференції Сторін про цей статус та заходи щодо його покращання;

c) надання рекомендацій Конференції Сторін щодо мігруючих видів, які необхідно включити до Додатка I або II із зазначенням ареалу цих мігруючих видів;

d) надання рекомендацій Конференції Сторін щодо конкретних заходів по збереженню і регулюванню використання мігруючих видів, які мають бути включені в угоди; та

e) надання рекомендацій Конференції Сторін для вирішення проблем, пов'язаних з науковими аспектами виконання цієї Конвенції, зокрема, з вивченням середовищ існування мігруючих видів.

1. В цілях виконання цієї Конвенції створюється Секретаріат.

2. Після набуття цією Конвенцією чинності Виконавчий Директор Програми Організації Об'єднаних Націй з питань навколишнього природного середовища формує Секретаріат. У тій мірі і таким чином, які він буде вважати необхідними, йому в цьому можуть надати допомогу відповідні міжурядові або неурядові, міжнародні або національні організації та установи, які є компетентними в галузі охорони, збереження та регулювання використання диких тварин.

3. Якщо Програма Організації Об'єднаних Націй з питань навколишнього природного середовища буде не в змозі забезпечити роботу Секретаріату, Конференція Сторін самостійно вживатиме необхідних заходів для забезпечення його роботи.

4. До функцій Секретаріату входить:

a) організація та обслуговування засідань:

i) Конференції Сторін; та

ii) Наукової ради;

b) підтримання зв'язків зі Сторонами, постійними установами, що створюються на основі угод, та іншими міжнародними організаціями, які мають відношення до мігруючих видів;

c) отримання з усіх відповідних джерел доповідей та іншої інформації, яка відповідає цілям цієї Конвенції та її виконанню, і забезпечення відповідного поширення такої інформації;

d) зосередження уваги Конференції Сторін на будь-якому питанні, яке має відношення до цілей цієї Конвенції;

e) підготовка для Конференції Сторін доповідей про роботу Секретаріату і про виконання цієї Конвенції;

f) ведення та публікація переліку держав ареалу всіх мігруючих видів, які включені до Додатків I та II;

g) сприяння укладанню угод під керівництвом Конференції Сторін;

h) ведення та надання Сторонам переліку угод і забезпечення будь-якою інформацією про ці угоди на вимогу Конференції Сторін;

i) ведення та публікація переліку рекомендацій, зроблених Конференцією Сторін відповідно до підпунктів "e", "f", "g" пункту 5 статті VII, або переліку рішень, які прийняті відповідно до підпункту "h" того ж пункту;

j) інформування громадськості про цю Конвенцію та її цілі; та

k) виконання будь-яких інших функцій, доручених йому відповідно до цієї Конвенції або Конференції Сторін.

1. На будь-якому регулярному або позачерговому засіданні Конференції Сторін в текст цієї Конвенції можуть бути внесені поправки.

2. Пропозиції щодо поправок можуть вноситись будь-якою Стороною.

3. Текст будь-якої запропонованої поправки та пояснення до неї передаються до Секретаріату не пізніше ніж за 150 днів до засідання, на якому буде розглядатись ця поправка, і негайно направляються Секретаріатом всім Сторонам. Будь-які коментарі Сторін до цього тексту передаються до Секретаріату не пізніше ніж за 60 днів до початку засідання. Після закінчення останнього дня терміну для надання коментарів Секретаріат негайно направляє Сторонам всі коментарі, які надійшли на цю дату.

4. Поправки приймаються більшістю в дві третини присутніх Сторін, що прийняли участь у голосуванні.

5. Прийнята поправка набуває чинності для всіх Сторін, що її прийняли, першого числа третього місяця після того дня, як дві третини Сторін здали на зберігання Депозитарію документ про прийняття поправки. Для кожної Сторони, яка здасть на зберігання свій документ про прийняття поправки після зазначеного терміну, ця поправка набуває чинності першого числа третього місяця після здачі нею на зберігання свого документа про прийняття.

1. На будь-якому регулярному або позачерговому засіданні Конференції Сторін в тексти Додатків I і II можуть бути внесені поправки.

2. Пропозиції щодо поправок можуть вноситись будь-якою Стороною.

3. Текст будь-якої запропонованої поправки та пояснення до неї, які мають базуватись на найбільш виважених на даний час наукових даних, передаються до Секретаріату не пізніше ніж за 150 днів до засідання і негайно розсилаються Секретаріатом всім Сторонам. Будь-які коментарі Сторін до текстів цих поправок передаються Секретаріату не пізніше ніж за 6 днів до початку засідання. Після закінчення останнього дня терміну для надання коментарів Секретаріат негайно направляє Сторонам всі коментарі, які надійшли на цю дату.

4. Поправки приймаються більшістю в дві третини присутніх Сторін, що взяли участь у голосуванні.

5. Поправка до Додатків набуває чинності для всіх Сторін через 90 днів після засідання Конференції Сторін, на якому вона була прийнята, за винятком тих Сторін, які зробили застереження відповідно до пункту 6 цієї статті.

6. Протягом передбаченого в пункті 5 цієї статті терміну в 90 днів будь-яка Сторона письмовим повідомленням Депозитарія може зробити застереження до поправки. Застереження до поправки може бути скасоване письмовим повідомленням про це Депозитарія, і після цього поправка набуває чинності для цієї Сторони через 90 днів після скасування застереження.

1. Ніщо в цій Конвенції не зачіпає ні кодифікацію і розробку норм морського права Конференцією Організації Об'єднаних Націй з морського права, яка була скликана відповідно до резолюції 2750 C (XXV) Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, ні існуючі або майбутні вимоги і юридичні погляди будь-якої держави щодо морського права, характеру та меж юрисдикції прибережної держави та держави прапора.