Відповідно до статей 7, 40, 56 Закону України "Про Національний банк України", у зв'язку із введенням у промислову експлуатацію системи термінових переказів та з метою підвищення надійності і стабільності функціонування системи електронних переказів, удосконалення нормативно-правової бази з питань здійснення міжбанківських розрахунків Правління Національного банку України

1. Затвердити Інструкцію про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Правління Національного банку України від 27.12.99 N 621 "Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27.01.2000 за N 53/4274;

постанову Правління Національного банку України від 10.01.2000 N 7 "Про затвердження Правил резервування та відновлення функціонування системи електронних платежів Національного банку України в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 26.01.2000 за N 46/4267;

постанову Правління Національного банку України від 12.02.2001 N 60 "Про затвердження Змін до Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 28.02.2001 за N 181/5372;

постанову Правління Національного банку України від 11.07.2001 N 267 "Про затвердження Змін до Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.08.2001 за N 657/5848;

постанову Правління Національного банку України від 13.08.2001 N 340 "Про затвердження Змін до Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 28.08.2001 за N 754/5945;

пункт 1.6 постанови Правління Національного банку України від 04.12.2001 N 495 "Про приведення у відповідність до законодавства про судочинство нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.12.2001 за N 1022/6213;

постанову Правління Національного банку України від 23.04.2002 N 149 "Про затвердження Змін до Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.05.2002 за N 417/6705;

постанову Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 495 "Про внесення змін до Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27.11.2003 за N 1091/8412;

пункт 3 постанови Правління Національного банку України від 03.12.2003 N 515 "Про затвердження Положення про зупинення операцій, арешт та примусове списання коштів в іноземних валютах та банківських металів та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.02.2004 за N 167/8766;

постанову Правління Національного банку України від 03.12.2003 N 524 "Про затвердження Змін до Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.01.2004 за N 68/8667.

3. Департаменту платіжних систем (В.М.Кравець) після державної реєстрації довести цю постанову до відома Операційного та територіальних управлінь Національного банку України, банків України для керівництва і використання в роботі.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на начальників Операційного та територіальних управлінь Національного банку України.

5. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).

Ця Інструкція визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні систем міжбанківських розрахунків та внутрішньобанківських платіжних систем, умови і порядок виконання міжбанківського переказу грошей (далі - міжбанківський переказ) через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті, а також порядок резервування та відновлення функціонування системи електронних міжбанківських переказів Національного банку.

1. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

банківські установи України (далі - банківські установи) - територіальні управління Національного банку (далі - територіальні управління), банки України та їх філії;

банківський регіон - сукупність банківських установ - учасників системи електронних міжбанківських переказів Національного банку (далі - СЕМП), які мають кореспондентські рахунки в одному територіальному управлінні або виконують міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок, що відкритий у цьому управлінні;

банківський день у СЕМП (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через СЕМП, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату;

віртуальний банківський регіон - сукупність банківських установ, які обслуговуються одним програмно-технічним комплексом АРМ-2 системи електронних платежів Національного банку;

внутрішньобанківська платіжна система (далі - ВПС) - сукупність правил, організаційних заходів, програмно-технічних засобів, засобів захисту, що використовуються банком для виконання внутрішньобанківського переказу грошей, а також для взаємодії з іншими банківськими платіжними системами для забезпечення виконання міжбанківського переказу грошей філіями банку;

внутрішньобанківський переказ грошей через ВПС (далі - внутрішньобанківський переказ) - переказ грошей між банком та його філіями або між філіями банку, що здійснюється засобами ВПС;

довідкове повідомлення інформаційно-пошукової системи СЕМП (далі - довідкове повідомлення ІПС) - електронний банківський документ, що несе інформацію про переказ грошей, що виконаний через СЕМП;

електронне розрахункове повідомлення - електронний документ, який несе інформацію щодо переказу грошей, має такий самий формат, реквізити, порядок формування і технологію оброблення в СЕМП, як і міжбанківський електронний розрахунковий документ, але не супроводжується рухом грошей;

електронний банківський документ - електронний документ, що використовується в банківській діяльності, формат, обов'язкові реквізити і засоби захисту якого відповідають вимогам законодавства України;

електронний міжбанківський переказ - міжбанківський переказ, що виконаний з використанням міжбанківських електронних розрахункових документів із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації про рух грошей;

інформаційна мережа Національного банку (далі - інформаційна мережа) - комплекс апаратно-програмних засобів, що призначений для забезпечення функціонування власних задач автоматизації банківських і господарсько-фінансових операцій Національного банку на центральному та територіальних рівнях, а також взаємодії з телекомунікаційними мережами та інформаційними системами банків, фінансових і державних інституцій України;

інформаційне повідомлення - інформація в електронній формі, що призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційної мережі Національного банку (крім СЕМП), має визначений формат і технологію оброблення згідно з вимогами відповідного програмно-технічного комплексу;

інформаційно-пошукова система СЕМП (далі - ІПС) - складова СЕМП, що призначена для надання учасникам СЕМП інформації про переказ грошей, виконаний ними через СЕМП;

інша установа - учасник СЕМП (далі - інша установа) - установа (крім банківської установи), що має рахунок у територіальному управлінні, уключена до Довідника банківських установ України і Довідника банківських установ - учасників СЕМП (відповідно до постанови Правління Національного банку) та виконує переказ грошей через СЕМП;

кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів;

консолідований кореспондентський рахунок - кореспондентський рахунок, що відкритий у територіальному управлінні і на якому об'єднані гроші банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у СЕМП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

ліміт початкових оборотів - сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які банк (філія) може виконати за певний період;

ліміт технічного рахунку - сума, що визначає мінімальний залишок грошей на технічному рахунку банку (філії);

міжбанківський електронний розрахунковий документ - електронний банківський документ, сформований банківською установою на підставі розрахункових документів банківських установ, клієнтів, документів на переказ готівки і використовується банківською установою для виконання переказу грошей;

міжбанківський переказ - переказ грошей між банківськими установами в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банківських установ;

модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕМП (далі - модель) - сукупність механізмів і правил роботи СЕМП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ за консолідованим кореспондентським рахунком;

операційні правила - система логічних та операційних обмежень у відповідній моделі, що встановлюються банком для філій на переказ грошей через СЕМП, а також на переказ грошей та інші банківські операції філій у системі автоматизації банку;

розрахункова палата територіального управління (далі - РП) - структурний підрозділ територіального управління, який обслуговує в системі електронних платежів Національного банку банки відповідного банківського (віртуального банківського) регіону;

система автоматизації банку (далі - САБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність банківської установи (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо);

система електронної пошти Національного банку (далі - система ЕП) - система програмно-технічних засобів та організаційно-технологічних заходів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими установами та іншими користувачами в електронній формі;

система електронних міжбанківських переказів Національного банку (СЕМП) - система, що складається із системи електронних платежів та системи термінових переказів, координацію роботи яких забезпечує система моніторингу технічних рахунків. Додатковими складовими СЕМП є інформаційно-пошукова система, система резервування і відновлення функціонування СЕМП;

система електронних платежів Національного банку (далі - СЕП) - складова СЕМП, що забезпечує проведення міжбанківського переказу в режимі обміну файлами з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням грошей з кореспондентського рахунку банківської установи (платника) та зарахуванням грошей на кореспондентський рахунок банківської установи (отримувача) є певний проміжок часу. Програмне забезпечення СЕП складається із програмно-технічних комплексів - автоматизованих робочих місць (АРМ), що відповідають трьом рівням структури СЕП: Центральна розрахункова палата - АРМ-1, АРМ ІПС; розрахункова палата - АРМ-2; банківська установа - учасник СЕП - АРМ-НБУ;

система термінових переказів Національного банку (далі - СТП) - складова СЕМП, що забезпечує проведення міжбанківського переказу в режимі реального часу з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким списання грошей з кореспондентського рахунку банківської установи (платника) та зарахування грошей на кореспондентський рахунок банківської установи (отримувача) виконується одночасно. Програмне забезпечення банківської установи - учасника СТП складається з АРМ-СТП;

система моніторингу технічних рахунків (далі - СМТР) - система централізованого ведення Центральною розрахунковою палатою технічних рахунків банківських установ у СЕМП та забезпечення взаємодії СЕП і СТП під час виконання міжбанківського переказу за допомогою програмно-технічних комплексів АРМ-АДМ і NBU_NET;

службове повідомлення СЕМП (службове повідомлення СЕП, службове повідомлення СТП) - електронний банківський документ, що вміщує технологічну інформацію, пов'язану з проведенням переказу грошей (підтвердження про отримання міжбанківського електронного розрахункового документа, повідомлення про помилки в міжбанківському електронному розрахунковому документі, довідкова інформація тощо), і має технологію оброблення згідно з вимогами СЕМП;

територіальні управління - філії Національного банку та Операційне управління Національного банку;

технічна проводка - відображення в системі моніторингу технічних рахунків переказу грошей, виконаного через СЕП учасниками СЕМП;

технічний рахунок банківської установи в СЕМП (далі - технічний рахунок) - інформація в електронній формі, що зберігається в СМТР та відображається в АРМ-2, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів і фактично відображає стан кореспондентського рахунку банківської установи на певний час або обороти філій, що не мають кореспондентських рахунків, на певний час;

трансакція - переказ грошей, що виконується електронними засобами СТП за ініціативою учасника СТП;

уповноважена установа - філія банку, яка виконує спеціально обумовлені функції (залежно від моделі) під час виконання міжбанківських переказів групою підпорядкованих їй філій, що розташовані в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці, та визначається як така керівництвом банку, про що інформується територіальне управління. Банк також може виконувати функції уповноваженої установи;

учасники СЕМП - безпосередні та опосередковані учасники СЕП, які можуть бути і учасниками СТП;

учасник СЕП безпосередній (далі - учасник СЕП) - банківська установа, що має технічний рахунок у РП або в Центральній розрахунковій палаті;

учасник СЕП опосередкований - філія банку, що виконує міжбанківський переказ у СЕП з використанням ВПС через АРМ-НБУ банку (уповноваженої установи);

учасник СТП безпосередній (далі - учасник СТП) - учасник СЕП, який, використовуючи АРМ-СТП, має змогу виконувати трансакції через СТП;

учасник СТП опосередкований - філія банку - учасника СТП, що має змогу виконувати трансакцію в СТП з використанням ВПС через АРМ-СТП банку - учасника СТП;

файл СЕП - одиниця обміну інформацією між АРМ СЕП. У цій Інструкції файли СЕП позначаються однією літерою, що відповідає типу файла відповідно до технології роботи СЕП;

Центральна розрахункова палата Національного банку (далі - ЦРП) - установа Національного банку, яка забезпечує функціонування СЕМП у цілому, а також здійснює функції РП для банківських установ м. Києва і Київської області та обслуговує віртуальні банківські регіони;

член платіжної системи - агент з розрахунків (далі - агент з розрахунків) - банк, який на підставі належним чином оформленого права (ліцензії платіжної системи, укладеного договору тощо) може надавати послуги банкам - учасникам цієї системи щодо проведення переказу грошей за їх фінансовими зобов'язаннями, результати розрахунків за якими включені платіжною системою до клірингової позиції члена платіжної системи.

2. Інші терміни, які вживаються в цій Інструкції, використовуються в значеннях, визначених Законами України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", "Про банки і банківську діяльність", нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

3. Національний банк установлює правила проведення операцій щодо списання грошей банків з їх кореспондентських рахунків на підставі платіжних вимог у випадках, установлених законодавством України.

1. В Україні відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" можуть створюватися системи міжбанківських розрахунків, що призначені для переказу грошей у межах України між банківськими установами для виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банківських установ.

2. Порядок діяльності системи міжбанківських розрахунків визначається її правилами, установленими платіжною організацією цієї системи та узгодженими з Національним банком. Для їх узгодження платіжна організація подає до Національного банку (на ім'я заступника Голови, до функціональних обов'язків якого належить загальне керівництво з питань функціонування платіжних систем в Україні) викладені державною мовою три прошиті та засвідчені на звороті відбитком печатки копії Правил діяльності системи міжбанківських розрахунків. Правила мають встановлювати:

правову базу, на підставі якої платіжна організація має забезпечувати діяльність платіжної системи;

організаційну структуру системи міжбанківських розрахунків;

умови членства, порядок вступу та виходу із системи;

порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків нездатності виконання членами системи своїх зобов'язань;

порядок вирішення спорів;

управління ризиками в системі та систему страхування;

перелік платіжних інструментів, що використовуються в системі для ініціювання переказу грошей, їх форми та порядок застосування;

принцип виконання документів на переказ грошей та їх відкликання;

порядок завершення міжбанківського переказу;

порядок, технологію та регламент проведення розрахунків;

порядок проведення реконсиляції;

порядок використання програмно-технічних засобів, систем захисту інформації та телекомунікаційних каналів зв'язку;

технологію формування, порядок та строки зберігання архівів електронних банківських документів і баз даних, а також процедуру знищення інформації щодо проведення переказу грошей, строки зберігання якої закінчилися;

порядок резервування та відновлення функціонування системи в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій;

інші положення, визначені платіжною організацією.

3. Визначений платіжною організацією порядок функціонування системи міжбанківських розрахунків, засоби формування і оброблення документів на переказ, що використовуються в системі, мають забезпечувати цілісність та конфіденційність інформації, своєчасне завершення щоденного оброблення платежів, високий рівень безпеки й операційної надійності системи, відновлення роботи системи в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

4. Взаємовідносини в системі міжбанківських розрахунків регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства України.

Якщо договором передбачено здійснення договірного списання, то він має містити достатню для виконання договірного списання інформацію, а саме:

умови, за яких має здійснюватися договірне списання;

номер рахунку, з якого має здійснюватися договірне списання, тощо.

5. Форми міжбанківських розрахункових документів, їх реквізити та порядок оформлення мають відповідати вимогам до розрахункових документів, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

6. Банківські установи здійснюють міжбанківський переказ за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що формуються ними на підставі:

паперових розрахункових документів клієнтів;

паперових розрахункових документів банківської установи;

електронних розрахункових документів, отриманих засобами автоматизованих систем від клієнта - ініціатора переказу;

електронних розрахункових документів, отриманих засобами ВПС від філії банку;

електронних розрахункових документів, автоматично сформованих САБ за умовами договорів або згідно з потребою банківської установи;

електронних розрахункових документів, отриманих засобами інших платіжних систем, телекомунікаційних систем, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації тощо.

7. Міжбанківський електронний розрахунковий документ має містити такі обов'язкові реквізити:

назву та номер;

дату складання (число, місяць, рік);

ознаку дебет/кредит;

суму;

код платника, назву платника, рахунок платника;

код банку платника;

код отримувача, назву отримувача, рахунок отримувача;

код банку отримувача;

призначення платежу;

електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП);

ідентифікатор ключа, що використовується для накладення ЕЦП;

технологічні реквізити (відмітку про час оброблення документа тощо).

8. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів відповідно до законодавства України.

1. Відкриття територіальним управлінням кореспондентського рахунку банку (філії) здійснюється на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України (додаток 1) та за умови подання правильно оформлених документів, зазначених у пунктах 2, 3 цієї глави.

2. Для відкриття кореспондентського рахунку банку голова правління (ради директорів) банку (далі - керівник банку) та головний бухгалтер або уповноважена ними службова особа за наявності належним чином оформленої довіреності подають до територіального управління за місцезнаходженням банку такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України (додаток 2);

б) копію статуту банку, засвідчену нотаріально або територіальним управлінням;

в) копію документа, що підтверджує взяття банку на облік відповідним органом державної податкової служби, засвідчену або нотаріально, або органом, що видав документ, або територіальним управлінням;

г) копію документа, що підтверджує реєстрацію банку у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену або нотаріально, або органом, що видав документ, або територіальним управлінням;

ґ) копію довідки про внесення банку до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ), засвідчену або нотаріально, або органом, що видав довідку, або територіальним управлінням;

д) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену або нотаріально, або органом, що видав страхове свідоцтво, або територіальним управлінням;

е) картку із зразками підписів та відбитка печатки банку (додаток 3), засвідченими нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами).

3. Для відкриття кореспондентського рахунку філії банку керівник та головний бухгалтер філії або уповноважена ними службова особа за наявності належним чином оформленої довіреності подають до територіального управління за місцезнаходженням філії такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України (додаток 2);

б) копію положення про філію, засвідчену або нотаріально, або банком, або територіальним управлінням;

в) копію дозволу банку на право здійснення філією банківських операцій, засвідчену або нотаріально, або банком, або територіальним управлінням;

г) копію довіреності, що видана банком керівнику філії, засвідчену нотаріально;

ґ) клопотання банку за підписом його керівника про відкриття кореспондентського рахунку філії із зазначенням місцезнаходження банку, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, номера кореспондентського рахунку, найменування територіального управління, у якому відкрито кореспондентський рахунок банку, назви податкового органу, у якому банк перебуває на обліку;

д) копію документа, що підтверджує взяття філії на облік відповідним органом державної податкової служби, засвідчену або нотаріально, або органом, що видав документ, або територіальним управлінням;

е) копію документа, що підтверджує реєстрацію філії у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену або нотаріально, або органом, що видав документ, або територіальним управлінням;

є) копію довідки про внесення філії до ЄДРПОУ, засвідчену або нотаріально, або органом, що видав довідку, або територіальним управлінням;

ж) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку - юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків (якщо філія самостійно здійснює розрахунки з оплати праці - копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію філії в цьому Фонді як платника соціальних страхових внесків), засвідчену або нотаріально, або органом, що видав страхове свідоцтво, або територіальним управлінням;

з) картку із зразками підписів та відбитка печатки філії (додаток 3), засвідченими нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами).

4. У разі внесення до статуту банку (положення про філію) змін, не пов'язаних із потребою подання нових документів для переоформлення кореспондентського рахунку, власник рахунку протягом п'яти робочих днів з дня внесення відповідного запису до Державного реєстру банків подає до територіального управління копії цих змін, засвідчені нотаріально або територіальним управлінням.

5. Під час оформлення картки із зразками підписів та відбитка печатки слід керуватися таким:

а) у картку включаються зразки підписів службових осіб, яким відповідно до законодавства України та установчих документів банку надано право розпоряджання кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів, а саме:

право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам;

право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку;

зразки підписів керівника та головного бухгалтера банку (філії) уключаються до картки обов'язково;

право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису;

право другого підпису не може бути надано особам, які мають право першого підпису;

б) у разі заміни (доповнення) хоча б одного підпису в тижневий строк подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підписів, засвідчених нотаріально;

в) у разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника та/або головного бухгалтера подається тимчасова картка лише із зразками підписів цих осіб, засвідчених нотаріально;

г) у разі тимчасового надання особі права першого чи другого підписів, а також тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником банку, нова картка не складається, а додатково подається тимчасова картка лише із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії та копія відповідного документа, що підтверджує ці повноваження. Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером банку (філії), засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує;

ґ) місцезнаходження, зазначене в картці із зразками підписів та відбитка печатки, має відповідати місцезнаходженню, зазначеному в статуті (положенні);

д) у картку із зразками підписів та відбитка печатки включається зразок відбитка печатки банку (філії). Печатка власника кореспондентського рахунку має містити його ідентифікаційний код за ЄДРПОУ. Використання печаток, призначених для спеціальних цілей ("Для пакетів", "Для перепусток" тощо), не допускається;

е) у разі тимчасової відсутності печатки в новоствореного банку (філії), а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним службова особа територіального управління на підставі письмового звернення власника кореспондентського рахунку надає йому необхідний строк (термін) для виготовлення печатки.

6. Дата відкриття кореспондентського рахунку банку (філії), що зазначена в заяві (додаток 2), має відповідати даті відкриття, зазначеній у книзі відкритих рахунків територіального управління.

7. У разі реорганізації банку шляхом перетворення, зміни форми власності, найменування, а також у зв'язку із зміною банком та його філією місцезнаходження та обслуговуючого територіального управління здійснюється переоформлення кореспондентського рахунку банку (філії) з поданням тих самих документів, що й під час відкриття рахунку. Номер кореспондентського рахунку та код банку можуть залишатися без змін.

8. Документи, про які йдеться в пунктах 1-5, 7 цієї глави, зберігаються в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії).

1. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку (філії) є розірвання договору (додаток 1), що здійснюється за погодженням сторін та в інших випадках, передбачених законодавством України.

2. Під час закриття кореспондентського рахунку банку (філії) залишок грошей за ним має бути перерахований на рахунок, визначений його власником.

3. Дата закриття кореспондентського рахунку банку (філії), зазначена в заяві (додаток 4), має відповідати даті закриття, зазначеній у книзі відкритих рахунків територіального управління.

4. Територіальне управління протягом трьох робочих днів з дня закриття кореспондентського рахунку банку (філії), уключаючи день закриття, зобов'язане надіслати засобами системи ЕП з використанням засобів захисту інформації Національного банку повідомлення про закриття кореспондентського рахунку на адресу відповідного органу державної податкової служби (державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).

Підтвердженням про отримання інформації про закриття кореспондентського рахунку банку (філії) є файл-квитанція, що надсилається відповідним органом державної податкової служби до територіального управління засобами системи ЕП з використанням засобів захисту інформації Національного банку. Паперова копія файла-квитанції, завізована працівником територіального управління, який обробляв цей файл-квитанцію, має зберігатися в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії).

5. Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії) залишається в територіальному управлінні.

1. Довідник банківських установ України є систематизованим переліком усіх банківських установ України із зазначенням кодів банків та інших реквізитів. Довідник є складовою частиною інформаційної мережі і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів.

2. Для включення до Довідника банківських установ України банк (філія) подає клопотання до територіального управління за своїм місцезнаходженням. Клопотання має містити таку інформацію:

повну та скорочену назву банку (філії), що відповідає назві в статуті банку (положенні про філію);

повну поштову адресу;

назву та код району міста;

прізвища та телефони керівників;

номер факсу;

дату та номер державної реєстрації;

ідентифікаційний код за ЄДРПОУ;

форму власності;

номер кореспондентського рахунку (за умови його відкриття);

наявність іноземного капіталу в структурі статутного капіталу банку. Банки із стовідсотковим іноземним капіталом зазначають країну засновника.

3. Територіальне управління, перевіривши отриману інформацію, складає повідомлення про потребу включення банку (філії) до Довідника банківських установ України і надсилає його засобами системи ЕП на адресу Національного банку (Департаменту інформатизації).

4. Національний банк (Департамент інформатизації) за цією інформацією:

обчислює реквізит "код банку" (умовна числова ознака, що ідентифікує банк або філію);

визначає адресу вузла системи ЕП та електронні ідентифікатори банку (філії) для роботи в СЕМП;

заповнює реквізит "Назва банку (технологічна)", який містить назву та місцезнаходження банку (філії) і за потреби може скорочуватися (за умови, що після скорочення в цьому реквізиті міститиметься інформація, достатня для однозначної ідентифікації банку (філії).

Реквізити банку (філії) Департамент інформатизації вносить до Довідника банківських установ України в день одержання відповідної інформації від територіального управління.

5. Територіальне управління не пізніше наступного робочого дня після одержання від банку (філії) письмового повідомлення про будь-які зміни в реквізитах, що зазначені в пункті 2 цієї глави, а також у разі призначення ліквідатора банку, вилучення банку з Державного реєстру банків надсилає Національному банку (Департаменту інформатизації) інформацію про потребу внесення змін до Довідника банківських установ України.

6. Національний банк (Департамент інформатизації) розсилає засобами системи ЕП Довідник банківських установ України та зміни до нього по всій інформаційній мережі. Зміни до Довідника банківських установ України розсилаються в день їх унесення в цей довідник.

1. Довідник банківських установ - учасників СЕМП є систематизованим переліком усіх банківських установ - учасників СЕП (безпосередніх та опосередкованих), які здійснюють розрахунки через СЕП. У разі участі банку (філії) у СТП у довідник уноситься відповідна позначка.

Обов'язковою умовою включення банку (філії) до Довідника банківських установ - учасників СЕМП є організаційна, функціональна та технологічна готовність цього банку (філії) до роботи в СЕП, а саме:

а) уключення до Довідника банківських установ України;

б) укладення з Національним банком договорів про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів та системі термінових переказів Національного банку України і про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційній мережі Національного банку України (додатки 5-7);

в) підключення до системи ЕП;

г) наявність персоналу, підготовленого до роботи в СЕП.

Національний банк відповідно до умов договорів надає учасникам СЕМП програмно-технічні засоби, апаратно-програмні засоби захисту інформації, програмні засоби системи ЕП.

2. Для включення до Довідника банківських установ - учасників СЕМП банк (філія) подає клопотання до територіального управління за своїм місцезнаходженням. Клопотання має містити такі реквізити:

назву банку (філії);

код банку;

електронні ідентифікатори;

код валюти;

дату включення банку (філії) до Довідника банківських установ - учасників СЕМП, погоджену з територіальним управлінням;

модель обслуговування кореспондентського рахунку в СЕМП;

режим роботи в СТП.

Для включення філії до Довідника банківських установ - учасників СЕМП має також подаватися клопотання і від банку, якому належить ця філія.

У разі прийняття позитивного рішення територіальне управління надсилає до ЦРП повідомлення (додаток 8) про включення банку (філії) до Довідника банківських установ - учасників СЕМП.

У Довіднику банківських установ - учасників СЕМП обов'язково має заповнюватися реквізит "Назва банку (технологічна)".

3. Зміни до Довідника банківських установ - учасників СЕМП уносяться в разі:

унесення змін до Довідника банківських установ України, пов'язаних із змінами будь-яких реквізитів учасника СЕМП, що зазначені в пункті 2 цієї глави;

включення/виключення банку (філії) до/із учасників СЕП;

включення/виключення банку (філії) до/із учасників СТП;

переведення банку (філії) на обслуговування до іншого територіального управління;

переходу банку (філії) на роботу в СЕП через спеціалізоване програмне забезпечення АРМ юридичної особи та зупинення видаткових операцій у СТП;

повернення банку (філії) на роботу в СЕП у звичайному режимі після роботи через спеціалізоване програмне забезпечення АРМ юридичної особи та відновлення видаткових операцій у СТП;

переходу банку (філії) на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком;

переходу банку (філії) з однієї моделі на іншу;

повернення банку (філії) на роботу за окремим кореспондентським рахунком тощо.

Підставою для внесення змін до Довідника банківських установ - учасників СЕМП є повідомлення (додаток 8) територіального управління за місцезнаходженням банку (філії), що надсилається до ЦРП.

Зміни до Довідника банківських установ - учасників СЕМП уносяться між банківськими днями згідно з технологією обміну інформацією в СЕМП.

4. Виключення з учасників СЕП здійснюється шляхом виключення банку (філії) із Довідника банківських установ - учасників СЕМП. Підставою для виключення банку (філії) з учасників СЕП є розірвання договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України між цим банком та Національним банком у порядку, передбаченому законодавством України.

Виключення з учасників СТП здійснюється без вилучення банку (філії) із Довідника банківських установ - учасників СЕМП шляхом зміни реквізиту "режим роботи в СТП" та розірвання договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі термінових переказів Національного банку України між цим банком та Національним банком у порядку, передбаченому законодавством України.

Банк (філія), що виключений з учасників СЕП, автоматично виключається з учасників СТП.

Для виключення банку (філії) із Довідника банківських установ - учасників СЕМП територіальне управління за місцезнаходженням банку (філії) надсилає до ЦРП відповідне повідомлення (додаток 8). Під час виключення банку (філії) з учасників СЕМП значення його технічного рахунку має дорівнювати нулю.

1. Виконання міжбанківського переказу через СЕМП забезпечується такими програмно-технічними комплексами:

АРМ-АДМ - програмно-технічний комплекс адміністратора СМТР, призначений для керування роботою СМТР, тобто для забезпечення синхронізації роботи СЕП та СТП;

NBU_NET - програмно-технічний комплекс, призначений для обміну інформацією між учасниками СТП та СМТР;

АРМ-1 та АРМ-2 - програмно-технічні комплекси СЕП, інтегровані з СМТР для синхронного відображення проводок банківських установ на технічних рахунках у системі моніторингу технічних рахунків, крім того:

АРМ-1 - призначений для керування роботою РП;

АРМ-2 - призначений для обслуговування міжбанківського переказу в СЕП банківського регіону та взаємодії з іншими РП;

АРМ-НБУ - програмно-технічний комплекс, що використовується учасником СЕП для обміну файлами СЕП з РП;

АРМ-СТП - програмно-технічний комплекс банківської установи - учасника СТП, призначений для проведення трансакцій та отримання інформації через СТП.

Для файлового обміну в СЕП використовується система ЕП, обмін інформацією в СТП здійснюється за протоколом TCP/IP.

2. Міжбанківський переказ через СЕМП здійснюється з використанням криптографічних засобів захисту інформації (комплекс апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключова система до них), які надаються Національним банком (Департаментом інформатизації) і є складовою частиною програмно-апаратних комплексів СЕМП.

3. Технологія роботи СЕМП визначається Національним банком (Департаментом інформатизації). Учасники СЕМП мають дотримуватися встановленої технології роботи СЕМП.

З метою підвищення надійності та ефективності роботи СЕМП Національний банк має право змінювати технологічну структуру цієї системи та шляхи програмно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників розрахунків відповідної адаптації їх програмно-технічних засобів САБ та ВПС до технології роботи СЕМП. Строки інформування учасників СЕМП про внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначаються Національним банком залежно від обсягів цих змін, але не можуть бути меншими, ніж п'ять робочих днів. Зміна програмно-технічних засобів і технології роботи СЕМП відбувається за вказівками Національного банку (Департаменту інформатизації).

4. Технологічний регламент роботи СЕМП визначається Національним банком (ЦРП), доводиться до відома всіх учасників СЕМП і є обов'язковим для виконання.

5. Для одержання довідкової інформації про проходження платежів через СЕМП використовується ІПС. Порядок одержання інформації засобами ІПС викладено в главі 16 цього розділу.

6. Для відновлення роботи СЕМП у разі її порушення або виникнення надзвичайних ситуацій призначена система резервування і відновлення функціонування СЕМП, порядок роботи якої регламентується вимогами розділу VIII цієї Інструкції.

7. СЕМП може виконувати міжбанківський переказ у мультивалютному режимі, який забезпечує відокремлене передавання та зберігання інформації про платежі в будь-якій валюті з однаковим функціональним призначенням цієї інформації та технології її оброблення.

8. Кожен учасник СЕМП веде журнал обліку встановлення та заміни програмно-технічних засобів, що використовуються для роботи в СЕМП, у якому зазначаються дата та час установлення (заміни), а також компоненти, що замінюються, їх назва, підстава для заміни, нова версія, прізвище, ініціали та підпис виконавця.

Обов'язковій реєстрації в журналі підлягають установлення та заміна таких компонентів:

прикладного програмного забезпечення СЕП, СТП та системи ЕП;

комп'ютера та його компонентів;

мережевої плати та/або мережевого клієнта;

системного програмного забезпечення;

апаратних засобів захисту інформації, а також настройка комп'ютера.

9. Кожен учасник СЕМП забезпечує виконання вимог внутрішнього документа, що регламентує порядок відновлення роботи в СЕМП у разі порушення роботи в системі або виникнення надзвичайних ситуацій.

1. Проведення міжбанківського переказу через СЕМП здійснюється з часу включення банківської установи до Довідника банківських установ - учасників СЕМП.

Єдиним джерелом формування міжбанківських електронних розрахункових документів для СЕМП є САБ банківської установи.

САБ має забезпечити формування міжбанківського електронного розрахункового документа із заповненням усіх обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 7 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

Відповідно до технології роботи СЕМП під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа слід враховувати таке:

реквізит "назва документа" має заповнюватися як умовний числовий код згідно з додатком 9 до цієї Інструкції;

якщо платником та/або отримувачем є банківська установа, то в реквізитах "рахунок платника" та/або "рахунок отримувача" має зазначатися номер внутрішньобанківського рахунку.

2. Структура та порядок заповнення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕМП, електронних розрахункових повідомлень визначаються технічною документацією щодо реалізації СЕМП, зокрема описом інтерфейсу між САБ і АРМ-НБУ, між САБ і АРМ-СТП, актуальний стан якої підтримується розробником СЕМП - Національним банком (Департаментом інформатизації).

Міжбанківські електронні розрахункові документи, службові повідомлення СЕМП та електронні розрахункові повідомлення формуються, передаються і приймаються лише з використанням апаратно-програмних засобів захисту інформації, визначених і наданих Національним банком згідно з вимогами розділу IX цієї Інструкції.

Оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕМП та електронних розрахункових повідомлень здійснюється в порядку черговості їх надходження до СЕМП. Міжбанківський електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕМП, не може бути відкликаний. Результати оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів відображаються на технічних рахунках банків (філій) у СЕМП.

Початкові платежі від банків (філій) приймаються в межах поточного значення їх технічних рахунків, за винятком випадків, що визначені Національним банком.

3. Списання з кореспондентського рахунку банку здійснюється за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що сформовані власником рахунку або Національним банком у випадках, визначених законами України.

4. Під час функціонування засобів криптографічного захисту інформації створюється шифрований архів оброблених платежів і технологічної інформації. Цей архів використовується для надання Національним банком інформаційних послуг згідно з вимогами глави 6 розділу IX цієї Інструкції.

1. Обмін інформацією в СЕП здійснюється засобами системи ЕП у вигляді файлів, які розподіляються за призначенням на такі групи:

а) файли міжбанківських електронних розрахункових документів;

б) файли службових повідомлень СЕП.

Призначення файла визначається його найменуванням. Усі файли між САБ банківської установи та АРМ-2 передаються тільки через АРМ-НБУ.

2. Розрізняють такі файли міжбанківських електронних розрахункових документів:

файл A: файл, сформований засобами САБ відправника і надісланий до АРМ-2 (файл початкових документів);

файл B: файл, сформований засобами АРМ-2 і надісланий до САБ отримувача (файл відповідних документів);

файл C: файл, сформований засобами одного АРМ-2 і надісланий до іншого АРМ-2 для подальшого оброблення.

Файли A, B, C можуть вміщувати електронні розрахункові повідомлення.

3. Розрізняють такі файли службових повідомлень СЕП:

а) квитанції на файли міжбанківських електронних розрахункових документів, що призначені для інформування відправника про результати приймання його файла отримувачем, а саме:

файл T: квитанція на файл A;

файл S: квитанція на файл B;

файл R: квитанція на файл C.

Усі квитанції містять результати перевірки, що свідчать про успішне чи неуспішне оброблення відповідного файла;

б) контрольна та технологічна інформація, що призначена для контролю за станом розрахунків на всіх стадіях проходження файлів міжбанківських електронних розрахункових документів через СЕП, а саме:

файл L: інформація від САБ територіального управління про стан кореспондентських рахунків учасників СЕМП та встановлення обмеження на їх роботу в СЕМП;

файл K: інформація від АРМ-2 про стан технічного рахунку учасника СЕП у кінці кожного циклу;

файл V: інформація від АРМ-2 про стан технічного рахунку учасника СЕП за підсумками банківського дня з переліком відображених за технічним рахунком міжбанківських електронних розрахункових документів, які оброблені засобами СЕП, або інформація від АРМ-1 про стан технічного рахунку учасника СТП за підсумками банківського дня з переліком відображених за технічним рахунком міжбанківських електронних розрахункових документів, які оброблені засобами СТП;

файл Z: протокольний звіт учасника СЕП за підсумками банківського дня;

файл Q: запити до ІПС та відповіді на них (функціональне призначення файла визначається за першим символом у розширенні імені файла);

файл U: зміни до Довідника банківських установ - учасників СЕМП. Файл створюється в ЦРП на АРМ-1 та розсилається на всі АРМ-2. АРМ-2 передає його до АРМ-НБУ, які він обслуговує. Від АРМ-НБУ файл передається до САБ банківських установ. Програмне забезпечення САБ виконує зміни довідкової інформації на підставі файла U на всіх робочих місцях САБ, де використовується цей довідник;

в) додаткова технологічна інформація, призначена для керування консолідованим кореспондентським рахунком, а саме:

файл F.L: інформація від САБ банку до АРМ-2 про встановлення лімітів філіям;

файл F.T: інформація від АРМ-2 до САБ банку про стан технічних рахунків філій та встановлені їм ліміти;

файл M: інформація від банку про встановлення операційних правил для філій.

1. На початку банківського дня РП отримують від САБ територіальних управлінь файл L, на підставі якого значення технічних рахунків учасників СЕМП засобами АРМ-2 приводиться у відповідність до стану їх кореспондентських рахунків. Від АРМ-2 інформація про стан технічних рахунків (файл К) надсилається власникам цих рахунків.

2. АРМ-2 функціонує в циклічному режимі. Цикл (сеанс) оброблення інформації складається з двох частин:

приймання інформації;

передавання інформації.

3. Під час приймання інформації АРМ-2 отримує та перевіряє на відповідність вимогам СЕП такі файли:

файл A - файл міжбанківських електронних розрахункових документів від учасника СЕП, що обслуговується цим АРМ-2;

файл C - файл міжбанківських електронних розрахункових документів від іншого АРМ-2, що надходить на адресу учасників СЕП, які обслуговуються цим АРМ-2.

За результатами оброблення кожного з файлів на адресу відправника надсилається файл-квитанція з повідомленням про результати приймання файла. Файл A приймається або не приймається АРМ-2 у цілому. Відправник файла A несе відповідальність за склад міжбанківських електронних розрахункових документів, уключених до цього файла.

4. Під час передавання інформації міжбанківські електронні розрахункові документи, прийняті АРМ-2, групуються за адресами та надсилаються отримувачам, а саме:

файл B - учасникам розрахунків, що обслуговуються цим АРМ-2;

файл C - учасникам розрахунків, що обслуговуються іншими АРМ-2.

Файл міжбанківських електронних розрахункових документів (файл B) уважається одержаним отримувачем і сума файла відображається за його технічним рахунком за умови отримання квитанції (файл S), що підтверджує успішне прийняття файла В.

З часу відображення суми файла В за технічним рахунком отримувача міжбанківський переказ вважається завершеним, за винятком випадків, передбачених процедурою відновлення функціонування СЕМП у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

5. У кінці кожного сеансу оброблення інформації АРМ-2 надсилає його учасникам підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їх технічних рахунків (файл K).

6. Протягом банківського дня учасник розрахунків за власною інформацією про відправлені/прийняті до/від СЕП платежі має аналізувати відповідність стану свого кореспондентського рахунку інформації у файлі К.

7. У кінці банківського дня АРМ-2 надає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків на початок та кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня (файл V).

8. Необхідною умовою завершення банківського дня учасником СЕП є:

надання інформації за підсумками банківського дня до АРМ-2 (файл Z);

звіряння інформації САБ з даними АРМ-2 (файл V);

відображення в САБ трансакцій, що надійшли від АРМ-1 (файл V).

9. У кінці банківського дня АРМ-2 передає до територіального управління інформацію про розрахунки, що здійснені через СЕП, для відображення їх на кореспондентських рахунках учасників СЕП та інших рахунках у САБ територіального управління.

10. Суми міжбанківських електронних розрахункових документів, що не були підтверджені отримувачем за станом на кінець банківського дня, обліковуються на транзитних рахунках відповідного територіального управління.

1. Спеціалізоване програмне забезпечення АРМ юридичної особи (далі - АРМ-Ю) призначене для контролю за активними операціями банку - учасника СЕП з боку територіального управління, у якому банку відкрито кореспондентський рахунок.

Робота в СЕП через АРМ-Ю передбачає для банку і всіх його філій:

виконання всіх початкових платежів у СЕП через АРМ-Ю;

зупинення видаткових операцій через СТП.

2. Рішення про переведення банку на роботу в СЕП через АРМ-Ю та повернення його до роботи в СЕП у звичайному режимі приймається Національним банком відповідно до нормативно-правових актів з питань застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства і надсилається:

територіальному управлінню, у якому відкрито кореспондентський рахунок банку;

територіальним управлінням, у яких відкрито кореспондентські рахунки філіям банку;

Департаменту інформатизації;

ЦРП;

банку, що переводиться на роботу в СЕП через АРМ-Ю.

3. Після одержання рішення Національного банку про переведення банку на роботу в СЕП через АРМ-Ю всі учасники цього процесу вживають заходів для забезпечення роботи банку в СЕП через АРМ-Ю, а саме:

а) Департамент інформатизації надає територіальному управлінню АРМ-Ю (якщо раніше воно не використовувалося в територіальному управлінні), а також забезпечує ключовою інформацією для системи захисту інформації АРМ-Ю територіального управління та банку з урахуванням специфіки роботи через АРМ-Ю;

б) територіальне управління:

установлює АРМ-Ю (якщо раніше воно не використовувалося в територіальному управлінні);

уключає банк до переліку абонентів АРМ-Ю;

надсилає до ЦРП повідомлення (додаток 8) щодо зупинення виконання видаткових операцій банку через СТП (у разі участі банку в СТП).

РП у день переведення банку на роботу в СЕП через АРМ-Ю (до початку банківського дня в СЕП) виконує для банку відповідні переадресування на АРМ-2.

Служба захисту інформації територіального управління контролює наявність потрібної ключової системи на відповідному АРМ-2 та на АРМ-Ю;

в) банк у день переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю (до початку банківського дня в СЕП) здійснює:

приймання всіх файлів за попередній банківський день;

переведення АРМ-НБУ на роботу в СЕП через АРМ-Ю;

відкриття банківського дня.

У разі роботи через АРМ-Ю банк має перейти на програмні засоби захисту інформації та протягом трьох робочих днів повернути територіальному управлінню апаратні засоби захисту інформації.

4. Повернення банку на роботу в СЕП у звичайному режимі здійснюється між двома банківськими днями шляхом відповідного настроювання АРМ-2, АРМ-НБУ. У разі участі банку в СТП територіальне управління надсилає до ЦРП повідомлення (додаток 8) про відновлення виконання видаткових операцій банку через СТП.

Банк протягом трьох робочих днів з дня переведення його на роботу в СЕП у звичайному режимі має отримати в територіальному управлінні апаратні засоби захисту інформації і повернутися до роботи в СЕП з використанням апаратного шифрування.

5. Якщо банк працює в СЕП за моделлю з відкриттям технічних рахунків філіям у тій РП, у якій відкрито технічний рахунок цього банку, то вимоги, зазначені в пунктах 3, 4 цієї глави, територіальне управління застосовує і до цих філій.

6. Якщо банк має філії, яким відкриті кореспондентські рахунки в інших територіальних управліннях, то територіальні управління здійснюють контроль за видатковими операціями філій через АРМ-Ю в порядку, визначеному цією главою.

1. Обов'язковою умовою для підключення банку (філії) до СТП є робота цього банку (філії) в СЕП. Необхідними умовами для підключення банку (філії) до СТП є:

а) організаційна, функціональна та технологічна готовність банку (філії);

б) підключення банку (філії) до інформаційної мережі відповідно до вимог Національного банку;

в) наявність договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі термінових переказів Національного банку України (додаток 6), який банк укладає з ЦРП.

2. Філія працює в СТП лише з дозволу банку. У разі роботи банку за відповідною моделлю його філії можуть:

бути безпосередніми учасниками СТП, тобто мати АРМ-СТП і здійснювати трансакції в межах свого технічного рахунку з урахуванням установлених банком (уповноваженою установою) лімітів;

бути опосередкованими учасниками СТП, тобто не мати АРМ-СТП і здійснювати трансакції через ВПС банку (уповноваженої установи);

не працювати в СТП, здійснювати переказ грошей тільки через СЕП.

3. Для підключення банку (філії) до СТП банк надсилає на адресу територіального управління за місцем розташування банку (філії), що підключається, клопотання про необхідність підключення до СТП, у якому мають міститися реквізити, що зазначені в додатку 8 до цієї Інструкції. На підставі цього клопотання територіальне управління надсилає до ЦРП повідомлення (додаток 8) про включення банку (філії) до учасників СТП. ЦРП уносить до Довідника банківських установ - учасників СЕМП відповідну позначку щодо участі банку (філії) у СТП.

4. ЦРП надсилає програмне забезпечення та технологічні вказівки щодо підключення банку (філії) до СТП індивідуально кожному учаснику і вносить відповідні зміни в Довідник банківських установ - учасників СЕМП.

5. Учасник СТП через АРМ-СТП може встановлювати зв'язок із СТП та виконувати операції в СТП у будь-який час у межах регламенту роботи СЕМП.

6. Учасник СТП може:

а) виконувати трансакції через СТП;

б) установлювати ліміти технічних рахунків, початкових та відповідних оборотів підпорядкованих йому філій у СМТР;

в) одержувати через СТП довідкову інформацію про:

перелік учасників СЕМП та режим їх роботи;

стан власного технічного рахунку і про стан технічних рахунків своїх філій;

власні трансакції та технічні проводки;

трансакції та технічні проводки своїх філій.

7. Учасники СТП обмінюються інформацією з СМТР через NBU_NET за протоколом ТСР/ІР. Одиниця обміну інформацією формується у вигляді пакета-запиту учасника СТП.

За підсумками оброблення пакета-запиту NBU_NET готує та відправляє ініціатору запиту пакет-відповідь, що вміщує інформацію про виконання чи невиконання запиту.

Тип пакета визначається, зокрема, за реквізитом "категорія", який зазначається в найменуванні кожного пакета-запиту і свідчить про його призначення.

Значення категорії пакета-запиту може бути від 1 до 4. Пакет-запит категорії 1 призначений для проведення трансакції через СТП. Пакет-запит категорії 2 призначений для встановлення лімітів, обмежень тощо. Пакет-запит категорії 3 або 4 призначений для отримання інформації від СТП.

Тип пакета-відповіді збігається з типом відповідного пакета-запиту.

Пакети-запити щодо отримання від СТП довідкової інформації учасник СТП може формувати засобами САБ або діалоговими засобами меню АРМ-СТП.

Пакети-запити щодо виконання/отримання трансакцій, установлення лімітів/обмежень учасник СТП формує засобами САБ.

Пакети-запити, сформовані засобами САБ учасника СТП, передаються до NBU_NET через АРМ-СТП.

Учасник СТП має забезпечувати послідовний обмін пакетами з NBU_NET, тобто наступний пакет-запит може бути відправлений до NBU_NET лише після отримання пакета-відповіді на попередній запит.

8. Трансакція здійснюється через СТП у разі виконання таких основних умов:

СТП перебуває в загальному режимі роботи;

поточне значення технічного рахунку (з урахуванням установлених лімітів) банку (філії) дає змогу виконати трансакцію;

банки (філії), між якими виконується трансакція, є учасниками СТП;

АРМ-2, що обслуговують банки (філії), між якими проводиться трансакція, забезпечує приймання файла початкових платежів від банку (філії) в СЕП у межах поточного значення його технічного рахунку з урахуванням оборотів, проведених за цим рахунком через СТП.

9. Трансакція, ініційована територіальним управлінням, здійснюється незалежно від того, чи є банківська установа,її одержувач учасником СТП.

10. Трансакція одночасно відображається на технічних рахунках банківської установи-відправника та банківської установи-одержувача. Під час виконання трансакції інші зміни технічного рахунку банківської установи - учасника СЕМП неможливі. Трансакція вважається завершеною з часу її відображення за технічним рахунком банківської установи-одержувача.

11. У кінці банківського дня інформація про розрахунки, що здійснені через СТП, передається засобами СЕП до територіального управління для відображення їх на кореспондентських рахунках учасників СТП.

12. У кінці банківського дня АРМ-1 надає учасникам СЕМП файл V з переліком трансакцій, відображених за їх технічними рахунками. Необхідною умовою завершення в САБ банківського дня учасника СЕМП є звіряння трансакцій з файлом V. Якщо трансакції не були прийняті банківською установою протягом банківського дня, то банківська установа має прийняти їх на підставі файла V та відобразити на рахунках у САБ у цей банківський день.

1. Банк та його філії (певна кількість філій) мають змогу працювати в СЕМП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Модель 1. Консолідований кореспондентський рахунок уповноваженої установи з відкриттям технічних рахунків філіям.

Уповноважена установа має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Її філії не мають кореспондентських рахунків у територіальному управлінні.

Уповноважена установа та її філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно одна від одної. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та уповноваженої установи.

Уповноважена установа має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

2. Модель 2. Консолідований кореспондентський рахунок уповноваженої установи без відкриття технічних рахунків філіям.

Уповноважена установа має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Її філії не мають кореспондентських рахунків у територіальному управлінні.

Уповноважена установа має власну ВПС для виконання внутрішньобанківського переказу.

Філії уповноваженої установи не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ уповноваженої установи з відображенням результатів розрахунків на її технічному рахунку.

3. Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок банку без відкриття технічних рахунків філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Філії банку можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Банк має власну ВПС для виконання внутрішньобанківського переказу.

Філії банку не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.

4. Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

5. Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків уповноваженим установам.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Уповноваженим установам відкриваються технічні рахунки в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку, і на кожному з них відображаються розрахунки як уповноваженої установи, так і її філій.

Уповноважені установи мають власні ВПС для виконання внутрішньобанківського переказу.

Банк та уповноважені установи мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Філії уповноваженої установи не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ уповноваженої установи.

Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках уповноваженої установи і банку. Розрахунки уповноваженої установи відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для уповноважених установ, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

6. Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків уповноваженим установам та їх філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Філії банку можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Уповноваженим установам та філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, де відкрито технічний рахунок банку.

Банк, уповноважені установи та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії, уповноваженої установи, банку. Розрахунки уповноваженої установи відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для уповноважених установ, а уповноважені установи - для своїх філій.

Банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу уповноважених установ та філій, а уповноважені установи - про роботу своїх філій.

7. Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Характерним для моделі 7 є те, що банк має змогу обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у САБ.

Під час роботи за моделлю 7 банк може використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.

8. Модель 8. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Філіям відкриваються технічні рахунки в РП за місцем розташування філій.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку.

Характерним для моделі 8 є те, що банк має бути учасником СТП. Ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій у СМТР банк установлює засобами СТП протягом банківського дня та отримує від СМТР підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

1. Для роботи в СЕМП за відповідною моделлю банк повинен одержати на це дозвіл Національного банку (далі - дозвіл) (додаток 10).

Дозвіл на роботу за моделлю 1 надається територіальним управлінням за місцезнаходженням уповноваженої установи з урахуванням вимог, викладених у цій главі.

2. Для одержання дозволу банк подає до Національного банку (на ім'я заступника Голови, до функціональних обов'язків якого належить загальне керівництво з питань функціонування СЕМП) викладений державною мовою пакет документів, що підтверджує організаційну, функціональну та технологічну готовність банку до роботи в СЕМП за відповідною моделлю.

Пакет документів має містити:

клопотання про перехід банку на роботу в СЕМП за відповідною моделлю із зазначенням назви, версії та розробника програмного забезпечення і системи захисту інформації, що мають використовуватися;

три прошиті та засвідчені на звороті відбитком печатки банку копії положення про порядок здійснення банком та його філіями переказу грошей за моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, що має бути затверджене виконавчим органом банку та засвідчене підписом голови правління і відбитком печатки банку.

Положення має включати докладний опис технологічної моделі та моделі бухгалтерського обліку і відповідати вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку.

Опис моделі бухгалтерського обліку обов'язково має включати:

перелік балансових рахунків (на рівні аналітичного обліку), що використовуються відповідно до їх призначення для обліку розрахункових операцій банку та його філій між собою та з іншими банківськими установами, із зазначенням назв рахунків згідно з нормативно-правовими актами Національного банку;

опис технології оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів із зазначенням бухгалтерських проводок, що відповідають стадіям оброблення цих документів, у тому числі завершення банком та його філіями банківського дня в разі надходження, але не підтвердження міжбанківських електронних розрахункових документів тощо.

Для моделей з використанням ВПС у положенні мають враховуватися вимоги, викладені в розділі V цієї Інструкції, а також зазначатися:

опис здійснення внутрішньобанківського переказу;

опис системи захисту інформації та системи розподілу ключів криптографічного захисту інформації;

порядок використання системи захисту інформації та телекомунікаційних каналів зв'язку;

здатність програмного забезпечення до роботи з ІПС;

регламент функціонування ВПС;

порядок відновлення роботи ВПС у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

У разі використання банком під час роботи за моделлю 7 внутрішньобанківських повідомлень, якими обмінюються банк та його філії без виходу в СЕП, у положенні має бути опис структури та змісту цих повідомлень.

3. У разі потреби в поступовому переході банку на роботу в СЕМП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (далі - перехід) подається орієнтовний графік цього переходу на термін не більше шести місяців, узгоджений з територіальним управлінням за місцезнаходженням банку.

4. Національний банк у місячний строк із дня отримання від банку повного пакета документів приймає відповідне рішення.

У разі прийняття позитивного рішення Національний банк надає банку дозвіл і письмово інформує про це банк, територіальні управління та ЦРП.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні дозволу Національний банк повідомляє про це банк письмово із зазначенням причин.

5. Банк узгоджує з територіальними управліннями за місцезнаходженням банку та його філій дату переходу, про що територіальне управління за місцезнаходженням банку робить відмітку в дозволі. Територіальне управління інформує Національний банк (Департамент платіжних систем та ЦРП) про визначену в дозволі дату переходу.

Якщо банк протягом шести місяців з дня надання йому дозволу не розпочав роботу за відповідною моделлю, то дозвіл Національного банку втрачає чинність.

Копія дозволу із зазначеною територіальним управлінням датою переходу зберігається у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку.

6. Банк до настання визначеної дати переходу:

узгоджує з Національним банком потрібні зміни до договору (додаток 1);

повідомляє філії про потребу протягом трьох робочих днів розірвати договори, укладені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції;

переоформляє з Національним банком договори про розрахунково-інформаційне обслуговування або вносить до них потрібні зміни (додатки 5, 6).

7. У разі розірвання договорів кореспондентські рахунки, що були відкриті філіям банку в територіальних управліннях, після закінчення дня переходу закриваються на підставі заяви про закриття кореспондентського рахунку в Національному банку України. Залишки грошей на них наприкінці дня переходу перераховуються на консолідований кореспондентський рахунок банку (уповноваженої установи) згідно з технологією переходу, визначеною ЦРП (РП).

8. Контроль за станом технічних і транзитних рахунків філій банку в день їх переходу здійснюють ЦРП, відповідні РП та ці філії.

9. Зміни до складу учасників СЕМП, що відбуваються у зв'язку з переходом банку та його філій на роботу за відповідною моделлю, уносяться згідно з главою 4 цього розділу.

10. У разі потреби заміни діючого програмного забезпечення та/або системи захисту інформації на програмний продукт іншого розробника або на нову версію програмного продукту того самого розробника, до якої порівняно з попередньою версією внесені зміни, що впливають на роботу за відповідною моделлю, банк подає пакет документів згідно з пунктом 2 цієї глави для отримання на це дозволу Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу за відповідною моделлю з використанням програмного продукту іншого розробника або нової версії програмного продукту того самого розробника.

11. У разі потреби переходу з однієї моделі на роботу за іншою моделлю банк подає до Національного банку пакет документів відповідно до пункту 2 цієї глави для отримання на це дозволу. За потреби переходу з роботи за будь-якою моделлю на роботу за моделлю 1 банк (уповноважена установа) подає до територіального управління пакет документів відповідно до пункту 2 цієї глави та надсилає повідомлення про це до Національного банку (Департаменту платіжних систем). У разі надання банку нового дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу за іншою моделлю.

Перехід банку з роботи за однією моделлю на роботу за іншою здійснюється з дотриманням вимог, викладених у цій главі.

12. У разі потреби переходу банку та його філій з роботи за відповідною моделлю до роботи за окремими кореспондентськими рахунками банк узгоджує з територіальним управлінням, яке обслуговує його консолідований кореспондентський рахунок, дату цього переходу та повідомляє про це Національний банк (Департамент платіжних систем і ЦРП) і територіальні управління за місцезнаходженням філій.

Банк та його філії, відповідні територіальні управління виконують дії щодо укладення і переоформлення відповідних договорів, внесення змін до складу учасників СЕМП, аналогічні до тих, що обумовлені в пунктах 6-9 цієї глави з урахуванням відповідних особливостей. Відкриття кореспондентських рахунків філіям банку здійснюється згідно з пунктом 3 глави 1 розділу II цієї Інструкції.

У разі переходу банку та його філій на роботу за окремими кореспондентськими рахунками дозвіл на роботу в СЕМП за моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку втрачає чинність.

13. Під час роботи банку в СЕП з використанням спеціалізованого програмного забезпечення АРМ юридичної особи клопотання про перехід банку на роботу за відповідною моделлю подається після погодження з територіальним управлінням, яке обслуговує його кореспондентський рахунок, та з дотриманням вимог, викладених у цій главі.

1. Підставою для переведення банку на обслуговування за кореспондентським рахунком до іншого територіального управління (далі - переведення) може бути:

реєстрація Національним банком змін, що вносяться до статуту банку, пов'язаних із переміщенням банку до іншої області, Автономної Республіки Крим (ініціатор переведення - банк);

постанова Правління Національного банку про зміну обслуговуючого територіального управління (ініціатор переведення - Національний банк).

2. Ініціатор переведення узгоджує дату переведення з Національним банком або банком та повідомляє її іншим учасникам цього процесу, а саме: територіальному управлінню, у якому закривається кореспондентський рахунок банку (далі - територіальне управління 1), територіальному управлінню, у якому відкривається кореспондентський рахунок банку (далі - територіальне управління 2), а також ЦРП.

3. До визначеної дати переведення учасники цього процесу виконують такі дії:

а) банк, що переводиться (далі у цій главі - банк), подає:

до територіального управління 1 - заяву про закриття кореспондентського рахунку в Національному банку України;

до територіального управління 2 - заяву про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України. У разі переведення за ініціативою банку разом із заявою він подає пакет документів для відкриття кореспондентського рахунку відповідно до глави 1 цього розділу;

б) територіальне управління 1:

забезпечує своєчасне передавання до територіального управління 2:

справи з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (у разі переведення за ініціативою Національного банку);

документів про обмеження права банку (філії) розпоряджання кореспондентським рахунком (про передавання таких документів слід письмово повідомити відповідний уповноважений орган);

інших документів, пов'язаних з обслуговуванням банку;

надсилає Департаменту інформатизації інформацію про потребу внесення змін до Довідника банківських установ України із зазначенням дати переведення та необхідних реквізитів банку;

надсилає до ЦРП повідомлення про потребу внесення змін до Довідника банківських установ - учасників СЕМП із зазначенням дати переведення та необхідних реквізитів банку;

в) територіальне управління 2:

надсилає Департаменту інформатизації інформацію про потребу внесення змін до Довідника банківських установ України із зазначенням дати переведення та необхідних реквізитів банку;

надсилає до ЦРП повідомлення про потребу внесення змін до Довідника банківських установ - учасників СЕМП із зазначенням дати переведення та необхідних реквізитів банку;

г) переоформляють договори з Національним банком, укладені з метою відкриття кореспондентського рахунку та здійснення банком розрахунків через СЕМП.

4. У день переведення учасники цього процесу виконують таке:

а) Департамент інформатизації вносить відповідні зміни до Довідника банківських установ України;

б) ЦРП:

за потреби встановлює особливий регламент роботи СЕМП і доводить його до відома учасників цієї системи;

на підставі повідомлень територіального управління 1 та територіального управління 2 готує зміни до Довідника банківських установ - учасників СЕМП (файл U);

в) банк, що переводиться, зобов'язаний:

до закінчення банківського дня прийняти від СЕП усі файли відповідних міжбанківських електронних розрахункових документів (файли В);

закінчити банківський день у СЕМП з нульовим значенням транзитного рахунку для сум, які не були підтверджені банком - отримувачем грошей;

г) територіальне управління 1 та ЦРП контролюють виконання банком вищезазначених вимог;

ґ) територіальне управління 1, пересвідчившись, що банк виконав вищезазначені вимоги, та отримавши згоду ЦРП, уживає таких заходів:

визначає поточне значення технічного рахунку банку в СЕМП;

на підставі меморіального ордера (здійснивши внутрішню проводку) перераховує з кореспондентського рахунку банку суму, що дорівнює поточному значенню його технічного рахунку в СЕМП, на власний транзитний рахунок;

на підставі меморіального ордера засобами СЕП перераховує гроші банку з власного транзитного рахунку на транзитний рахунок у територіальному управлінні 2;

д) територіальне управління 2 до закінчення банківського дня зобов'язане:

прийняти від СЕП усі файли відповідних платежів (файли В);

відкрити банку, що переводиться, кореспондентський рахунок;

на підставі меморіального ордера (здійснивши внутрішню проводку) перерахувати з власного транзитного рахунку залишок грошей банку на його кореспондентський рахунок;

е) банк, територіальні управління 1 та 2 закривають банківський день лише з дозволу ЦРП. Територіальне управління 2 закриває банківський день лише після перерахування грошей на кореспондентський рахунок банку, що переводиться.

5. Після закриття банківського дня (дня переведення) та до відкриття наступного банківського дня у СЕМП учасники цього процесу виконують таке:

а) територіальне управління 1:

закриває кореспондентський рахунок банку;

надсилає банку та територіальному управлінню 2 повідомлення про закриття кореспондентського рахунку;

б) усі учасники СЕМП на підставі файла U уносять відповідні зміни до Довідника банківських установ - учасників СЕМП.

6. Наступного (після переведення) банківського дня учасники цього процесу виконують таке:

а) територіальне управління 2 за потреби (на підставі переданих територіальним управлінням 1 документів) установлює файлом L.00 відповідні ліміти технічного рахунку банку;

б) банк розпочинає банківський день у СЕМП у звичайному режимі.

7. Крім цього порядку, учасники переведення керуються також оперативними вказівками ЦРП щодо технології переведення.

1. Якщо учасник СЕМП порушує технологію роботи, не виконує вимоги щодо захисту банківської інформації, то Національний банк зупиняє початкові платежі цього учасника в СЕМП. Учасник СЕМП продовжує роботу в системі після службового розслідування, проведеного Національним банком у максимально короткий строк. Учасник СЕМП зобов'язаний усунути недоліки, виявлені в ході службового розслідування.

1. Банки та їх філії, територіальні управління, ЦРП (далі в тексті цієї глави - установи) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів електронних банківських документів з метою забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених технологією функціонування СЕМП, законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Архів електронних банківських документів зберігається на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність електронних банківських документів на цих носіях.

2. Архів електронних банківських документів має містити:

а) на рівні банків та їх філій:

усі відправлені та отримані міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення;

протоколи роботи САБ;

архів системи ЕП;

архіви АРМ-НБУ, АРМ-СТП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-НБУ, АРМ-СТП), які мають зберігатися окремо;

б) на рівні територіальних управлінь:

повний архів роботи АРМ-2;

архів системи ЕП;

в) на рівні ЦРП:

повний архів роботи АРМ-АДМ, NBU_NET, баз даних СМТР;

повний архів роботи АРМ-1;

повний архів роботи АРМ-2;

архів баз даних ІПС;

архів системи ЕП.

3. Архів електронних банківських документів визначається згідно із затвердженою номенклатурою справ установи, створюється у відповідних структурних підрозділах та передається до уповноваженого структурного підрозділу для перенесення на зовнішні носії з метою подальшого зберігання.

4. Архів електронних банківських документів має зберігатися в ізольованому, спеціально обладнаному приміщенні з дотриманням умов, що перешкоджають несанкціонованому доступу до нього. Доступ до архіву повинні мати особи, які за наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.

Архів електронних банківських документів має зберігатися у двох примірниках на різних типах носіїв.

Строки зберігання архівів електронних банківських документів установлюються нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає перелік документів Національного банку, установ і організацій його системи, банків України із зазначенням строків зберігання.

5. Інформація на зовнішніх носіях, строки зберігання якої закінчилися, знищується на підставі оформлених належним чином актів. Зовнішні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається згідно з паспортним терміном експлуатації. Інформація, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації зовнішнього носія, на якому вона розміщена, повинна бути перенесена на інший зовнішній носій з обов'язковим виконанням перевірки цілісності даних на цьому носії.

1. Учасник СЕМП має право на підставі файла-запиту ІПС одержувати інформацію про проходження сформованих ним міжбанківських електронних розрахункових документів. Відповідь на запит надається у вигляді довідкового повідомлення ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи день отримання запиту.

2. Інформація про стан технічного рахунку надається учаснику СЕМП протягом робочого дня з періодичністю, що визначається регламентом роботи СЕМП.

1. Відкриття банком кореспондентського рахунку банку-кореспонденту здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до законодавства України. Укладений між банками договір має містити реквізити сторін, умови відкриття і закриття рахунку, види послуг, що надаються банком, обов'язки сторін та відповідальність за їх невиконання, умови припинення дії договору тощо.

2. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку банк-кореспондент подає банку заяву про відкриття кореспондентського рахунку, інші документи згідно із законодавством України та договором сторін.

3. У разі реорганізації банку-кореспондента шляхом перетворення, зміни форми власності, найменування здійснюється переоформлення його кореспондентського рахунку з поданням таких самих документів, що й під час відкриття рахунку. Номер кореспондентського рахунку може не змінюватися.

4. Документи, на підставі яких відкрито кореспондентський рахунок банку-кореспондента, зберігаються у справі з юридичного оформлення цього рахунку.

1. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента є розірвання договору, що здійснюється за погодженням сторін та в інших випадках, передбачених законодавством України.

2. Під час закриття кореспондентського рахунку залишок грошей за ним має бути перерахований на рахунок, визначений його власником.

3. Банк протягом трьох робочих днів з дня закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента, уключаючи день закриття, зобов'язаний надіслати засобами системи ЕП з використанням засобів захисту інформації Національного банку повідомлення про закриття кореспондентського рахунку на адресу відповідного органу державної податкової служби (державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).

Підтвердженням про отримання інформації про закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента є файл-квитанція, що надсилається відповідним органом державної податкової служби до банку засобами системи ЕП з використанням засобів захисту інформації Національного банку. Паперова копія файла-квитанції, завізована працівником банку, який обробляв цей файл-квитанцію, має зберігатися у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента, що залишається в банку.

1. Міжбанківський переказ здійснюється банками на підставі міжбанківських розрахункових документів, що можуть бути передані в електронному вигляді чи на паперових носіях.

Міжбанківські електронні розрахункові документи мають вміщувати обов'язкові реквізити відповідно до пункту 7 глави 2 розділу 1 цієї Інструкції.

Міжбанківські розрахункові документи на паперових носіях мають бути автентифіковані банком як такі, що підписані уповноваженими особами банку-кореспондента.

2. Програмно-технічне забезпечення, система захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що використовуються банком для міжбанківського переказу, мають забезпечувати:

контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;

надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого використання, викривлення і фальсифікації на різних етапах її формування, оброблення, передавання та приймання.

3. Банки мають обирати форму подання міжбанківських розрахункових документів, виписок з кореспондентського рахунку (на паперових носіях чи в електронному вигляді) і засоби зв'язку для їх передавання, за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації, що обумовлюється договором.

4. Договірне списання оформляється і виконується банком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

5. Платіжні вимоги, а також документи про обмеження права банку-кореспондента розпоряджання рахунком (у тому числі шляхом арешту грошей, зупинення власних видаткових операцій, заборони виконання операцій банку-кореспондента за кореспондентським рахунком) приймаються і виконуються банком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Платіжна вимога про списання грошей банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком виконується банком у кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження) відповідно до правових підстав, установлених законодавством України.

6. Банк здійснює міжбанківський переказ у межах залишку грошей на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, крім випадків, передбачених договором.

1. Міжбанківський переказ між членами платіжної системи за операціями, які здійснюються резидентами в межах України, виконується розрахунковим банком-резидентом у валюті України. Функції розрахункового банку платіжної системи може виконувати банк або Національний банк.

2. Відносини розрахункового банку з членами платіжної системи регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства України.

3. Переказ грошей через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи в розрахунковому банку може виконуватися за результатами взаємозаліку на підставі клірингу або за кожним платіжним повідомленням платіжної системи окремо.

Під платіжним повідомленням платіжної системи слід розуміти сформований нею документ на переказ грошей (клірингова вимога тощо), на підставі якого розрахунковий банк проводить списання (зарахування) грошей за кореспондентськими рахунками членів платіжної системи, що відкриті в розрахунковому банку. Форма платіжного повідомлення встановлюється правилами платіжної системи і має містити реквізити, які потрібні для формування розрахунковим банком міжбанківських розрахункових документів згідно з вимогами пункту 7 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

4. Для зведення результатів клірингу на балансі розрахункового банку відкривається кліринговий рахунок.

5. Міжбанківський переказ може виконуватися із застосовуванням договірного списання. Право розрахункового банку на проведення договірного списання та умови його проведення передбачаються у взаємному договорі з урахуванням вимог пункту 4 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

Розрахунковий банк оформляє договірне списання грошей з кореспондентського рахунку члена платіжної системи меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату та пункт договору, у якому передбачено можливість застосування договірного списання, дату платіжного повідомлення, у якому обумовлена сума списання.

6. Міжбанківський переказ між членами платіжної системи виконується розрахунковим банком у строк, визначений правилами платіжної системи, але не більше трьох операційних днів.

7. Розрахунковий банк несе відповідальність перед платіжною організацією та членами платіжної системи в разі несвоєчасного та неповного проведення розрахунків за платіжними повідомленнями платіжної системи згідно із законодавством України, правилами платіжної системи та умовами взаємних договорів.

8. Член платіжної системи - агент з розрахунків самостійно організовує і виконує розрахунки з банками - учасниками розрахунків за результатами проведеного розрахунковим банком переказу грошей та на підставі платіжних повідомлень платіжної системи з урахуванням вимог цієї глави та глави 4 цього розділу.

1. Банк виконує функції розрахункового банку на підставі угоди, яка укладається між платіжною організацією платіжної системи та банком. Якщо банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є відповідне рішення виконавчого органу банку.

Для виконання функцій розрахункового банку платіжної системи банк повинен мати банківську ліцензію.

2. Функції розрахункового банку визначаються внутрішніми правилами банку щодо проведення міжбанківського переказу, що не повинні суперечити відповідним документам платіжної системи та нормативно-правовим актам Національного банку. Правила мають, зокрема, визначати:

технологію, регламент проведення розрахунків та порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;

порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання членами платіжної системи своїх зобов'язань;

порядок формування та умови використання страхового покриття ризиків неплатежів членів платіжної системи (далі - страховий фонд), якщо відповідно до угоди з платіжною організацією розрахунковий банк здійснює облік та контроль за формуванням членами платіжної системи страхового фонду.

3. Міжбанківський переказ здійснюється за кореспондентськими рахунками банків - членів платіжної системи, що відкриваються в розрахунковому банку відповідно до розділу III цієї Інструкції.

4. Розрахунковий банк здійснює облік коштів за внесками членів платіжної системи до страхового фонду за рахунком, відкритим платіжній організації, якщо це передбачено правилами платіжної системи. Порядок використання коштів за цим рахунком визначається умовами відповідного договору з платіжною організацією.

У разі надання платіжною організацією розрахунковому банку повноважень здійснювати контроль за формуванням членами платіжної системи коштів страхового фонду їх облік та використання здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та умов договорів з платіжною організацією та членами платіжної системи.

5. Розрахунковий банк гарантує завершення розрахунків відповідно до правил платіжної системи та умов договорів з платіжною організацією і членами платіжної системи.

1. Національний банк може виконувати функції розрахункового банку на підставі угоди, яка укладається між платіжною організацією платіжної системи та Національним банком.

Якщо Національний банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є постанова Правління Національного банку.

2. Рішення про виконання функцій розрахункового банку приймається Національним банком на підставі розгляду пакета документів, що подається від імені платіжної організації платіжної системи. Пакет документів має містити:

а) письмове звернення платіжної організації платіжної системи щодо укладення угоди про виконання Національним банком функцій розрахункового банку цієї платіжної системи;

б) загальні відомості про платіжну систему, зокрема такі: найменування та реквізити платіжної організації, а також клірингової установи, що уповноважена платіжною організацією виконувати кліринг; опис технології функціонування платіжної системи; перелік її членів; види платіжних інструментів; способи покриття можливих ризиків та управління безпекою в системі.

Для внутрішньодержавної банківської платіжної системи це мають бути правила платіжної системи, узгоджені з Національним банком в установленому порядку.

У разі потреби Національний банк має право запросити в платіжної організації додаткову інформацію, потрібну для прийняття остаточного рішення.

3. Національний банк у місячний строк із дня одержання повного пакета документів за результатами їх розгляду приймає відповідне рішення.

У разі прийняття позитивного рішення Національний банк надсилає платіжній організації платіжної системи повідомлення про це та проект відповідної угоди.

У разі прийняття рішення про відмову від виконання функцій розрахункового банку Національний банк письмово повідомляє про це платіжну організацію платіжної системи з мотивуванням причин відмови.

4. Національний банк як розрахунковий банк може виконувати такі функції:

проведення розрахунків між членами платіжної системи на підставі платіжних повідомлень платіжної системи згідно з правилами платіжної системи;

ведення обліку та використання коштів страхових фондів членів платіжної системи відповідно до правил платіжної системи та умов договорів;

здійснення контролю за своєчасним формуванням членами платіжної системи страхового фонду та своєчасним поповненням страхового фонду в разі його використання;

вжиття заходів щодо забезпечення виконання членами платіжної системи своїх зобов'язань відповідно до правил платіжної системи та умов договорів.

Виконання Національним банком функцій розрахункового банку платіжної системи визначається внутрішніми правилами розрахункового банку щодо проведення міжбанківського переказу, що не повинні суперечити відповідним документам цієї платіжної системи та нормативно-правовим актам Національного банку.

5. Міжбанківський переказ виконується засобами СЕМП через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи, що відкриті в територіальних управліннях із застосуванням договірного списання.

Обмін інформацією між учасниками розрахунків здійснюється із застосуванням технології, що використовується в інформаційній мережі, та відповідних засобів захисту інформації.

6. Члени платіжної системи зобов'язані самостійно акумулювати на кореспондентських рахунках суми грошей для виконання своїх зобов'язань щодо розрахунків між членами платіжної системи відповідно до умов договору з розрахунковим банком.

7. Розрахунковий банк гарантує завершення розрахунків відповідно до правил платіжної системи та умов договорів з платіжною організацією і членами платіжної системи.

1. Для виконання функцій агента з розрахунків банк повинен мати банківську ліцензію.

2. Відносини агента з розрахунків з банками - учасниками розрахунків регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства України.

3. Функції агента з розрахунків визначаються внутрішніми правилами банку щодо проведення міжбанківського переказу, що не повинні суперечити нормативно-правовим актам Національного банку. Агент з розрахунків у своїх внутрішніх правилах повинен, зокрема, визначати:

технологію, регламент проведення розрахунків та порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;

порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання учасниками розрахунків своїх зобов'язань;

методику розрахунку розміру страхового фонду, спосіб його формування, порядок та умови використання.

4. Міжбанківський переказ проводиться агентом з розрахунків через кореспондентські рахунки банків - учасників розрахунків, що відкриваються відповідно до розділу III цієї Інструкції.

Під час проведення розрахунків може застосовуватися договірне списання, оформлення та виконання якого здійснюється з урахуванням вимог пункту 5 глави 1 цього розділу.

5. Агент з розрахунків з метою забезпечення здійснення розрахунків має право формувати страховий фонд за рахунок грошей банків - учасників розрахунків у порядку, що визначений його внутрішніми правилами та укладеними договорами.

1. Банк самостійно визначає умови та порядок функціонування власної ВПС, що зазначається у внутрішніх документах банку з урахуванням вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку. Правила внутрішньобанківської платіжної системи мають бути узгоджені з Національним банком. Для їх узгодження платіжна організація подає до Національного банку (на ім'я заступника Голови, до функціональних обов'язків якого належить загальне керівництво з питань функціонування платіжних систем в Україні) викладені державною мовою три прошиті та засвідчені на звороті відбитком печатки копії Правил внутрішньобанківської платіжної системи.

2. Банк та його філії, що працюють з використанням ВПС, повинні:

а) дотримуватися технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком;

б) дотримуватися вимог Національного банку до засобів формування та оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів.

3. Внутрішньобанківська платіжна система має використовувати програмно-технічне забезпечення, систему захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що забезпечують:

а) надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, викривлення і фальсифікації на різних етапах її формування, оброблення, передавання та приймання;

б) контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;

в) процедури та/або механізми, які після збоїв чи інших порушень роботи ВПС дають змогу відновити роботу без послаблення інформаційної безпеки;

г) фіксування спроб несанкціонованого доступу до системи розрахунків та негайне інформування про це банком - власником ВПС служби захисту інформації Національного банку;

ґ) автоматичне ведення протоколу найкритичніших моментів роботи (вхід, формування міжбанківських електронних розрахункових документів тощо) та забезпечення його захисту від модифікації; формування архіву цього протоколу під час закриття робочого дня;

д) зберігання архівів електронних банківських документів відповідно до вимог законодавства України;

е) надійне резервування для підтримки безперебійного функціонування ВПС і відновлення її діяльності в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

4. Транспортні потреби ВПС можуть забезпечуватися системою ЕПВ власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються філії на підставі договору (додаток 11).

1. Під час виконання внутрішньобанківського переказу формується міжбанківський електронний розрахунковий документ, який має вміщувати обов'язкові реквізити відповідно до вимог пункту 7 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

2. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, установлений внутрішніми документами банку, але не може перевищувати двох операційних днів відповідно до законодавства України.

1. Банк та його філії, що працюють із використанням ВПС, мають забезпечувати взаємодію з СЕМП відповідно до вимог опису інтерфейсу між САБ і АРМ-НБУ, між САБ і АРМ-СТП, дотримання технології та регламенту роботи СЕМП, а саме:

а) забезпечувати адекватне передавання реквізитів міжбанківських електронних розрахункових документів та електронних розрахункових повідомлень від філій до СЕМП і від СЕМП до філій. Якщо Національний банк визначив реквізити розрахункового документа, які під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа розміщуються в полі "Допоміжні реквізити", то ці реквізити мають зберігатися під час передавання цих документів засобами ВПС;

б) щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (у разі роботи банку за моделлю 3);

в) на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів (надається протягом одного робочого дня, не враховуючи дня одержання вимоги);

г) на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.

1. Платіжна вимога про списання грошей банку, філії (далі - банк) з кореспондентського рахунку приймається територіальним управлінням і виконується відповідно до правил документообігу та порядку розрахунків платіжними вимогами, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.

2. Територіальне управління виконує списання грошей банку за платіжною вимогою в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження) відповідно до правових підстав, установлених законодавством України.

3. У разі надходження платіжної вимоги протягом операційного часу для її виконання встановлюється ліміт технічного рахунку банку в межах залишку грошей на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня. Ліміт установлюється таким чином:

а) засобами СТП шляхом формування засобами САБ пакета-запиту категорії 2, передавання його через АРМ-СТП до NBU_NET і отримання пакета-відповіді;

б) засобами СЕП шляхом формування засобами САБ файла L.

4. У разі надходження платіжної вимоги після операційного часу для її виконання встановлюється ліміт технічного рахунку банку в межах залишку грошей на його кореспондентському рахунку на початок наступного операційного дня. Ліміт установлюється засобами СТП (пакети категорії 2, надсилаються до відправлення файла L.00 на відповідний АРМ-2) або засобами СЕП (файл L.00).

5. Платіжна вимога виконується засобами СТП або, якщо це неможливо, засобами СЕП.

6. Засобами СТП територіальне управління виконує платіжну вимогу в такому порядку:

а) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і виконує трансакцію. Якщо на технічному рахунку банку сума менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується і виконується в межах наявної суми;

б) відміняє ліміт технічного рахунку банку на визначену суму списання.

7. Засобами СЕП територіальне управління виконує платіжну вимогу в такому порядку:

а) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і файлом А надсилає до СЕП. Якщо на технічному рахунку банку сума менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується і виконується в межах наявної суми;

б) відміняє ліміт технічного рахунку банку на визначену суму списання, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від АРМ-2), що списана сума відображена за цим рахунком;

в) за потреби для квитування файла В (у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ на списання) у день його формування в СЕП уживаються такі заходи:

територіальне управління системою ЕП надсилає до розрахункової палати (копію - до банку) розпорядження про обов'язкове квитування файла В до зазначеного часу в межах операційного дня;

розрахункова палата виконує розпорядження територіального управління з відображенням результатів квитування у файлі К за підсумками циклу роботи АРМ-2.

8. Для завершення виконання платіжної вимоги територіальне управління формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним сума з відповідного транзитного рахунку має бути зарахована на рахунок одержувача) і виконує його засобами СТП (пакети категорії 1) або засобами СЕП (файл А).

1. Документи про обмеження права банку (філії) (далі - банк) розпоряджання кореспондентським рахунком у разі прийняття рішення про арешт грошей банку, що обліковуються на цьому рахунку (далі - документи про арешт грошей банку), приймаються територіальним управлінням і виконуються відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.

2. Територіальне управління виконує документи про арешт грошей банку в день їх надходження в межах залишку грошей банку на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня.

Арешт грошей банку виконується шляхом установлення ліміту технічного рахунку банку на визначену суму арешту засобами СТП (пакети категорії 2) або в разі виникнення обставин, що цьому перешкоджають, - засобами СЕП (файл L).

3. Якщо в перший день виконання арешту на кореспондентському рахунку банку достатньо грошей (тобто сума встановленого ліміту технічного рахунку банку дорівнює сумі, що підлягає арешту), то територіальне управління на початку кожного наступного операційного дня продовжує встановлювати засобами СТП (пакети категорії 2) або засобами СЕП (файл L.00) ліміт технічного рахунку банку на суму арешту до отримання відповідних документів.

4. Якщо в перший день виконання арешту на кореспондентському рахунку банку недостатньо грошей (тобто сума встановленого ліміту технічного рахунку банку менша, ніж сума, що підлягає арешту), то територіальне управління на початку кожного наступного операційного дня переглядає суму ліміту з метою її збільшення (відповідно до пункту 2 цієї глави) до того часу, коли сума ліміту технічного рахунку банку дорівнюватиме сумі, на яку накладений арешт. Сума ліміту технічного рахунку банку, що встановлена в попередній день виконання арешту, не може бути зменшена.

1. Документи про обмеження права банку (філії) (далі - банк) розпоряджання кореспондентським рахунком у разі прийняття рішення про зупинення власних видаткових операцій, заборону виконання операцій банку за цим рахунком (далі - зупинення операцій) приймаються територіальним управлінням і виконуються відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.

2. Територіальне управління зупиняє операції банку в СЕМП шляхом установлення особливого режиму роботи банку в СЕП з одночасним зупиненням видаткових операцій банку в СТП та інформує про це банк засобами системи ЕП.

3. Особливий режим роботи банку в СЕП полягає в автоматизованому зупиненні в АРМ-2 виконання видаткових операцій банку за його кореспондентським рахунком за винятком:

операцій банку, що здійснюються за рахунками(1) груп 352, 362, 741 і балансовими рахунками 3652, 3653, 3659, 7900;

операцій інших банків або Національного банку - клієнтів цього банку, що здійснюються за рахунками груп 130, 133, 161;

операцій клієнтів (юридичних і фізичних осіб), що здійснюються за рахунками груп 251-257, 260-263, 332, 333;

операцій за рахунками груп 181, 191 і операцій за балансовими рахунками 2800, 2805, 2900-2903, 2905, 3720, які не є безпосередньо рахунками клієнтів, але використовуються для завершення розрахунків клієнтів.

4. У разі зупинення операцій банку за консолідованим кореспондентським рахунком зазначені обмеження встановлюються для всіх філій, що працюють за цим рахунком.

5. Якщо операції банку за його кореспондентським рахунком зупинені, але до територіального управління надходять документи про арешт грошей банку, то територіальне управління забезпечує виконання арешту відповідно до глави 2 цього розділу і продовжує діяти в установленому цією главою порядку.

6. Якщо до територіального управління надходять документи про зупинення операцій банку, на гроші якого накладено арешт, то територіальне управління, продовжуючи виконувати заходи щодо арешту грошей банку відповідно до глави 2 цього розділу, забезпечує зупинення операцій банку в установленому цією главою порядку.

7. Відновлення операцій банку забезпечується шляхом скасування обмежень щодо роботи банку в СЕМП (скасування особливого режиму роботи банку в СЕП і відновлення видаткових операцій банку в СТП).

1. Для роботи в СЕМП інші установи укладають з Національним банком договори, зразки яких наведені в додатках 5-7 до цієї Інструкції. Сторони можуть змінювати передбачені цими зразками договорів умови, а також установлювати інші умови, якщо це не суперечить законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

2. Вимоги розділів II, VIII та IX цієї Інструкції, що стосуються роботи в СЕМП, поширюються на інші установи - учасники СЕМП, з урахуванням особливостей, що обумовлені відповідними постановами Правління Національного банку та відображені в договорах, укладених іншими установами з Національним банком.

1. Платіжна вимога про списання грошей з рахунку іншої установи приймається територіальним управлінням і виконується відповідно до правил документообігу та порядку розрахунків платіжними вимогами, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених у главі 1 розділу VI цієї Інструкції.

1. Документи про обмеження права іншої установи розпоряджання рахунком у разі прийняття рішення про арешт грошей іншої установи, що обліковуються на цьому рахунку (далі - документи про арешт грошей іншої установи), приймаються територіальним управлінням і виконуються відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.

2. Територіальне управління виконує документи про арешт грошей іншої установи в день їх надходження шляхом установлення ліміту технічного рахунку іншої установи на суму арешту засобами СТП (пакети категорії 2) або в разі виникнення обставин, які цьому перешкоджають, - засобами СЕП (файл L).

3. У наступні операційні дні територіальне управління щоденно продовжує установлювати ліміт технічного рахунку іншої установи на суму арешту до отримання відповідних документів.

1. Документи про обмеження права іншої установи розпоряджання рахунком у разі прийняття рішення про зупинення видаткових операцій, заборону виконання операцій за цим рахунком (далі - зупинення операцій) приймаються територіальним управлінням і виконуються відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.

2. Територіальне управління зупиняє операції за рахунком іншої установи шляхом установлення ліміту початкових оборотів цієї установи, значення якого дорівнює "-1", засобами СТП (пакети категорії 2) або в разі виникнення обставин, які цьому перешкоджають, - засобами СЕП (файл L) та інформує іншу установу засобами системи ЕП про зупинення за її рахунком видаткових операцій.

3. У разі зупинення видаткових операцій за консолідованим рахунком іншої установи в СЕМП зазначені обмеження встановлюються також і для всіх інших установ, що працюють за цим рахунком.

4. Відновлення видаткових операцій за рахунком іншої установи забезпечується скасуванням обмежень щодо роботи іншої установи в СЕМП. Обмеження скасовуються шляхом установлення ліміту початкових оборотів цієї установи, значення якого дорівнює "0", засобами СТП (пакети категорії 2) або засобами СЕП (файл L).

1. Система резервування і відновлення функціонування СЕМП - це процедури та компоненти програмного забезпечення СЕМП, що призначені для забезпечення функціонування СЕМП у разі неможливості штатного функціонування РП або ЦРП.

2. Програмно-апаратними комплексами СЕМП, робота яких має бути забезпечена, є:

у територіальних управліннях:

територіальний вузол системи ЕП;

АРМ-2 СЕП РП;

у ЦРП:

головний вузол системи ЕП;

АРМ-2 СЕП;

АРМ-1 СЕП;

СМТР.

3. Неможливість штатного функціонування вищезазначених комплексів це:

вихід з ладу внаслідок фізичного пошкодження комп'ютерного обладнання, телекомунікаційних каналів;

втрата або знищення баз даних;

пошкодження інформаційного середовища внаслідок впливу комп'ютерних вірусів, некоректного функціонування мережевого та системного програмного забезпечення, будь-яких інших перешкод тощо;

неможливість функціонування локальної мережі;

руйнування будівлі, у якій розташовані відповідні програмно-апаратні комплекси, унаслідок стихійного лиха, великомасштабних аварій, терористичних актів тощо.

4. Резервування СЕМП функціонально організоване на кількох рівнях, призначених для відновлення роботи СЕМП у разі неможливості забезпечення штатного функціонування за допомогою мінімально потрібних заходів, виконання яких залежить від ступеня та локалізації пошкоджень:

а) перший рівень резервування - "гарячий", якщо відновлення роботи АРМ здійснюється негайно, у тій самій РП і на тому самому вузлі системи ЕП (для РП - відновлення роботи АРМ-2, для ЦРП - відновлення роботи АРМ-1, СМТР, АРМ-2, що обслуговуються ЦРП);

б) другий рівень резервування - "теплий", якщо відновлення роботи АРМ-2 РП та відповідного територіального вузла системи ЕП оперативно здійснюється персоналом ЦРП у ЦРП;

в) третій рівень резервування - "холодний", якщо відновлення роботи ЦРП здійснюється у територіально віддаленому пункті (будівлі центрального апарату Національного банку) персоналом ЦРП і Департаменту інформатизації.

Окремим завданням резервування безвідносно до рівнів резервування є забезпечення роботи АРМ-1, АРМ-2 СЕП в автономному режимі за умови відсутності їх стійкого он-лайнового телекомунікаційного зв'язку з СМТР.

5. Необхідними умовами для коректного і своєчасного відновлення діяльності СЕМП є постійне проведення таких підготовчих робіт:

підтримання в актуальному стані довідника з контактними телефонами, у тому числі стільникового зв'язку, адресами в пошті Інтернет (E-mail) банківських установ, потрібними для оповіщення банківських установ у разі порушення роботи СЕМП або виникнення надзвичайних ситуацій (далі - довідник оповіщення);

підтримання в актуальному стані конфігурації територіальних вузлів системи ЕП;

доведення до всіх вузлів системи ЕП банківських установ інформації, потрібної для організації зв'язку з резервним територіальним вузлом системи ЕП;

підтримання потрібних засобів захисту СЕМП в актуальному стані;

ознайомлення всіх працівників, які беруть участь в обробленні електронних платежів, з порядком резервування та відновлення функціонування СЕМП, визначеним у цьому розділі.

6. Для підтримання системи резервування в актуальному стані в управлінні телекомунікаційних систем, ЦРП, РП, територіальних вузлах системи ЕП, установах - учасниках СЕМП проводяться відповідні підготовчі роботи. Перелік цих робіт наведений у главі 6 цього розділу.

7. У кожному територіальному управлінні та в ЦРП має бути визначена відповідальна особа (заступник начальника територіального управління, начальник центру інформатизації, заступник начальника ЦРП), а також її заступники, що тимчасово виконуватимуть обов'язки відповідальної особи в разі її відсутності. До повноважень відповідальної особи належить прийняття та узгодження з керівництвом Національного банку рішень про неможливість функціонування РП та/або територіального вузла системи ЕП і потребу у відновленні їх діяльності в ЦРП. Протягом усього робочого часу СЕМП має бути забезпечений негайний зв'язок з відповідальною особою та/або її заступниками.

У ЦРП ведеться список відповідальних осіб територіальних управлінь та їх заступників із зазначенням засобів термінового зв'язку з ними. У разі призначення інших відповідальних осіб чи їх заступників, а також зміни засобів термінового зв'язку з ними територіальне управління має негайно повідомити про це ЦРП.

8. Остаточне рішення про відновлення функціонування РП та/або територіального вузла системи ЕП за схемою "теплого" або "холодного" резервування приймається заступником Голови Національного банку.

Якщо для відновлення функціонування РП та/або територіального вузла системи ЕП потрібні заходи, не передбачені цим розділом, то зміст цих заходів узгоджується з Департаментом інформатизації та ЦРП і остаточне рішення про порядок відновлення функціонування приймається заступником Голови Національного банку.

9. У разі відновлення функціонування СЕМП за допомогою системи резервування слід дотримуватися вказівок ЦРП та узгоджувати всі дії персоналу РП з ЦРП.

1. У разі стійкого порушення зв'язку АРМ-2 з СМТР, за якого орієнтовний час відновлення зв'язку перевищує 30 хвилин, АРМ-2 переводиться в автономний режим функціонування без зв'язку з СМТР (далі - автономний режим). Цей режим характеризується таким:

АРМ-2 приймає рішення про проведення файла початкових платежів без використання СМТР, тобто на підставі інформації, що зберігається в його базах даних;

на час функціонування АРМ-2 в автономному режимі учасники СЕМП, технічні рахунки яких обслуговуються цим АРМ-2, не мають змоги працювати в СТП. Втрачається можливість засобами СТП керувати лімітами та встановлювати обмеження для роботи цих учасників. Платежі через СТП від інших учасників СТП на адресу цих учасників не приймаються.

2. Переведення АРМ-2 СЕП в автономний режим виконується в такому порядку:

а) обслуговуючий персонал АРМ-2 повідомляє адміністратора АРМ-1 про потребу переведення АРМ-2 в автономний режим функціонування;

б) адміністратор АРМ-1 засобами СМТР виконує переведення АРМ-2 на роботу в автономному режимі;

в) адміністратор АРМ-1 інформаційним повідомленням з АРМ-1 інформує всіх учасників СТП про переведення АРМ-2 в автономний режим функціонування.

Текст повідомлення такий:

"АРМ-2 xxHP переводиться в автономний режим функціонування.

На час функціонування АРМ-2 в автономному режимі:

банки, що ним обслуговуються, не матимуть змоги працювати в СТП;

іншим учасникам СТП заборонено виконувати платежі на адресу цих банків та встановлювати для них ліміти і обмеження";

г) адміністратор АРМ-1 засобами АРМ-1 формує спеціалізований файл "I аварійний" і надсилає його на АРМ-2, який переводиться в автономний режим роботи. Цей файл містить:

поточне значення оборотів, здійснених через СТП учасниками СЕМП, які обслуговуються цим АРМ-2;

поточні значення лімітів і обмежень, установлених в СМТР для учасників СЕМП, які обслуговуються цим АРМ-2;

перелік сеансів АРМ-2, інформація про які є в базах даних АРМ-1;

перелік файлів A, S, які були оброблені цим АРМ-2 і занесені до бази даних СМТР, але яких немає в базах даних АРМ-1, для звіряння з базами даних АРМ-2;

ґ) обслуговуючий персонал АРМ-2 переводить АРМ-2 в режим очікування "аварійного I" і отримує "аварійний I". Виконується звіряння інформації, яка міститься в "аварійному I", з базами даних АРМ-2. Значення оборотів, лімітів і обмежень, які містяться в "аварійному I", уносяться до баз даних АРМ-2;

д) після успішного отримання "аварійного I" АРМ-2 переходить в автономний режим роботи. Продовжується оброблення файлів СЕП і рішення про приймання файла А приймається на підставі інформації, яка міститься в базах даних АРМ-2.

Інші РП не вживають додаткових заходів під час переведення АРМ-2 СЕП в автономний режим функціонування.

3. Повернення АРМ-2 у реальний режим роботи протягом дня здійснюється після відновлення стійкого телекомунікаційного зв'язку АРМ-2 з СМТР. Для забезпечення цього:

а) АРМ-2 за допомогою пункту меню "Повернутися в реальний режим" здійснює:

відображення в СМТР файлів A, S, які були оброблені АРМ-2 за час функціонування в автономному режимі;

відображення в СМТР лімітів та обмежень, які були встановлені на АРМ-2 за час роботи в автономному режимі;

звіряння значень технічних рахунків у СМТР і в АРМ-2;

у разі успішного виконання вищезазначеного встановлює в СМТР реальний режим своєї роботи;

б) у разі успішного переходу АРМ-2 в реальний режим роботи адміністратор АРМ-1 інформаційним повідомленням з АРМ-1 інформує учасників СТП про відновлення функціонування АРМ-2 у реальному режимі і про змогу виконувати роботу в СТП у повному обсязі;

в) якщо немає змоги виконати зазначене в підпункті "а" цього пункту в повному обсязі, то АРМ-2 продовжує функціонувати в автономному режимі.

4. Якщо до кінця банківського дня АРМ-2 не має змоги повернутися в реальний режим роботи із СМТР, то:

а) АРМ-2 завершує банківський день в автономному режимі;

б) після надходження на АРМ-1 файла Y.002 від цього АРМ-2, який свідчить про завершення банківського дня, ліміти і обмеження, установлені на цьому АРМ-2 за станом на кінець дня, уносяться в СМРТ;

в) на початку наступного банківського дня в СМТР для цього АРМ-2 установлюється реальний режим роботи;

г) якщо зв'язок АРМ-2 з СМТР відновлено, то АРМ-2 починає банківський день у реальному режимі;

ґ) якщо зв'язок АРМ-2 з СМТР не відновлено, то безпосередньо після відкриття нового банківського дня проводиться переведення АРМ-2 в автономний режим роботи за схемою, наведеною в пункті 2 цієї глави.

5. У разі стійкого порушення зв'язку АРМ-1 з СМТР, за якого орієнтовний час відновлення зв'язку перевищує 30 хвилин, зокрема за неможливості відновлення функціонування СМТР АРМ-1 переводиться в автономний режим роботи без зв'язку з СМТР. Цей режим характеризується таким:

файл V за підсумками роботи СТП у відповідь на файл Z.001 не формується;

під час формування файла "аварійного I" та файлів V, G наприкінці банківського дня АРМ-1 замість отримання інформації з баз даних СМТР використовує архіви баз даних СМТР за станом на кінець попереднього банківського дня та інформацію про проведені трансакції і про зміни лімітів та обмежень роботи учасників СЕМП, що використовується для "гарячого" резервування СМТР.

Робота АРМ-1 в автономному режимі не обмежує роботу учасників СЕМП.

1. "Гаряче" резервування передбачається на випадок виходу з ладу (пошкодження) комп'ютера АРМ-1, АРМ-2, СМТР або повної чи часткової втрати інформації, що зберігається в ньому. Метою "гарячого" резервування є відновлення баз даних АРМ на іншому комп'ютері в тій самій РП та продовження функціонування АРМ на іншому комп'ютері.

2. Для "гарячого" резервування АРМ-2 СЕП використовується програмне забезпечення "АРМ гарячого резервування" (далі - "АРМ-ГР"). Робота АРМ-ГР є обов'язковою протягом усього робочого дня АРМ-2.

3. Для забезпечення "гарячого" резервування АРМ-2 СЕП використовується резервний комп'ютер у тій самій локальній мережі, що й основний АРМ-2, на якому встановлені:

АРМ-ГР;

копія АРМ-2, у якій підтримуються в актуальному стані програмне забезпечення АРМ-2 та таблиці системи захисту;

апаратні засоби захисту інформації, тотожні засобам захисту інформації основного АРМ-2.

Параметри цього комп'ютера збігаються з параметрами комп'ютера, на якому працює основний АРМ-2.

Основний АРМ-2 під час кожного сеансу роботи поновлює на сервери копії своїх баз даних за станом на кінець режиму "приймання" перед режимом "передавання" циклу оброблення інформації.

АРМ-ГР негайно робить копії поновлених баз даних АРМ-2 з сервера на локальний диск резервного комп'ютера.

У разі неможливості функціонування основного АРМ-2 АРМ-ГР відновлює бази даних АРМ-2 за станом на той час, на який була зроблена остання їх копія на сервер. Після цього на підставі даних СМТР про оброблені файли персонал РП приводить перелік прийнятих файлів A, S АРМ-2 у відповідність до баз даних основного АРМ-2 на час його пошкодження.

Функціонування АРМ-ГР є обов'язковим протягом усього робочого дня АРМ-2 в усіх РП.

У разі неможливості відновлення функціонування АРМ-2 засобами "гарячого" резервування здійснюється відновлення баз даних АРМ-2 в ЦРП засобами "теплого" резервування, відновлені бази передаються до РП і робота відновленого АРМ-2 продовжується в РП.

4. Якщо функціонування основного АРМ-2 неможливе, то обслуговуючий персонал АРМ-2 повідомляє про це відповідальну особу територіального управління та адміністратора АРМ-1, а адміністратор АРМ-1 - керівництво ЦРП.

Після узгодження з адміністратором АРМ-1 персонал РП, що обслуговує АРМ-2, відновлює бази даних АРМ-2 на резервному комп'ютері за допомогою АРМ-ГР. Функціонування відновленого АРМ-2 продовжується на резервному комп'ютері.

Якщо пошкодження основного АРМ-2 відбулося в режимі "передавання", то АРМ-2 повністю повторює режим "передавання" сеансу, у якому відбулося пошкодження.

Якщо пошкодження основного АРМ-2 відбулося в режимі "приймання" і в цьому сеансі роботи АРМ-2 були оброблені вхідні файли, то ці файли не відновлюються під час розгортання АРМ-2 на резервному комп'ютері. Під час запуску АРМ-2 на резервному комп'ютері АРМ-2 виявляє файли A, S, які були оброблені на АРМ-2 і відображені в СМТР, надає операторові їх перелік і дає змогу продовжити роботу лише після того, як усі ці файли будуть наново прийняті. Персонал АРМ-2 має отримати ці файли з архіву територіального вузла ЕП та забезпечити їх оброблення на АРМ-2. У разі неможливості отримати ці файли з архіву слід звернутися до банків - відправників цих файлів, зобов'язавши їх негайно повторно надіслати ці файли. Якщо неможливо повторно отримати будь-який з цих файлів, то персонал АРМ-2 повідомляє про це адміністратора АРМ-1, який вживає заходів для їх вилучення з баз даних СМТР.

Персонал РП надсилає інформаційне повідомлення з АРМ-2 усім учасникам СЕП, що обслуговуються в цьому АРМ-2, про відновлення роботи АРМ-2 засобами "гарячого" резервування.

Експлуатувати АРМ-2 продовжують ті самі працівники в тій самій РП. Використовується та сама ключова система захисту. Ключова дискета і електронна картка переносяться з основного комп'ютера до резервного.

До системи ЕП зміни не вносяться.

Якщо немає змоги забезпечити стійкий зв'язок відновленого АРМ-2 з СМТР, то здійснюється переведення відновленого АРМ-2 в автономний режим функціонування згідно з пунктами 1, 2 глави 2 цього розділу.

Інші РП не вживають додаткових заходів під час використання "гарячого" резервування.

Після відновлення функціонування АРМ-2 на резервному комп'ютері забезпечується робота АРМ-ГР на окремому комп'ютері в цій самій мережі.

5. Якщо персонал РП вимагає від учасників СЕП повторно надіслати файли A, S у зв'язку з відновленням роботи АРМ-2 засобами "гарячого" резервування, то учасник СЕМП має дістати з архівів системи ЕП зазначені файли (ті, що вже були зашифровані АРМ-НБУ) і повторно надіслати їх на адресу АРМ-2.

Банківській установі, що керує філіями за допомогою встановлення лімітів на АРМ-2, слід проаналізувати поточний стан лімітів (за файлом F.T, першим після відновлення роботи АРМ-2) та в разі потреби встановити актуальні значення лімітів (файл F.L).

6. "Гаряче" резервування АРМ-1 здійснюється згідно з пунктами 1-3 цієї глави.

7. "Гаряче" резервування СМТР забезпечується таким чином:

а) для забезпечення "гарячого" резервування СМТР використовується резервний комп'ютер у тій самій локальній мережі, що й основний комп'ютер СМТР, на якому підтримуються в актуальному стані системне програмне забезпечення СМТР, програмне забезпечення АРМ-АДМ, NBU_NET та таблиці системи захисту. Параметри цього комп'ютера збігаються з параметрами комп'ютера, на якому функціонує СМТР;

б) АРМ-АДМ і NBU_NET під час роботи дублюють на сервер у режимі реального часу інформацію про проведені трансакції та про зміни лімітів і обмежень роботи учасників СЕМП;

в) у разі неможливості функціонування основного комп'ютера СМТР відновлюються бази даних СМТР за станом на кінець попереднього банківського дня, після чого проводиться завантаження до СМТР даних за поточний банківський день.

8. У разі неможливості експлуатувати основний комп'ютер СМТР адміністратор АРМ-1 приймає рішення про відновлення баз даних СМТР та продовження експлуатації СМТР на резервному комп'ютері.

На час відновлення баз даних СМТР функціонування СЕМП призупиняється, тобто АРМ-2 СЕП не здійснюють приймання-передавання файлів, а СТП не функціонує.

Персонал ЦРП повідомляє РП (засобами системи ЕП) та безпосередніх учасників СЕП (інформаційним повідомленням з АРМ-1) про призупинення роботи СЕМП на час відновлення роботи СМТР засобами "гарячого" резервування.

Персонал ЦРП за допомогою АРМ-АДМ відновлює бази даних СМТР на резервному комп'ютері за станом на кінець попереднього банківського дня, виконує процедури початку поточного банківського дня та за допомогою відповідних програмних засобів уносить до баз даних СМТР інформацію про здійснені в поточний банківський день трансакції, установлені ліміти і обмеження, що була скопійована на сервер до пошкодження основного комп'ютера СМТР.

Використовується та сама ключова система захисту. Ключова дискета переноситься з основного комп'ютера до резервного.

Після цього персонал ЦРП повідомляє РП (засобами системи ЕП) про відновлення функціонування СМТР та потребу відображення в СМТР усіх файлів, оброблених на АРМ-2. На кожному АРМ-2 СЕП за допомогою спеціального пункту меню виконується повторне відображення в СМТР всіх оброблених файлів A, S.

Після завершення відновлення персонал ЦРП повідомляє РП (засобами системи ЕП) і безпосередніх учасників СЕП (інформаційним повідомленням з АРМ-1) про відновлення роботи СЕМП у штатному режимі.

1. "Тепле" резервування передбачене на випадок такого знищення інформації, руйнування обладнання чи будівлі в територіальному управлінні, за якого неможливо за прийнятний період (орієнтовно протягом трьох-чотирьох годин) відновити на місці функціонування АРМ-2 РП та територіального вузла системи ЕП.

Метою "теплого" резервування є відновлення баз даних АРМ-2 РП на комп'ютері в ЦРП та продовження функціонування цього АРМ-2 у ЦРП. Для цього використовується програмне забезпечення "АРМ теплого резервування" (далі - АРМ-ТР).

Під час відновлення АРМ-2 РП у ЦРП може бути втрачена частина інформації, що була оброблена цим АРМ-2 та відображена в СМТР безпосередньо перед виходом з ладу. Персонал ЦРП визначає таку інформацію та вживає заходів для адекватного повторного отримання цієї інформації. Якщо це неможливо, така інформація анулюється.

Надання ІПС довідок про міжбанківські електронні розрахункові документи поточного дня в разі використання "теплого" резервування припиняється до відновлення функціонування АРМ-2.

У разі потреби пошкоджений територіальний вузол системи ЕП розгортається також у ЦРП. У разі розгортання резервного територіального вузла системи ЕП у ЦРП он-лайновий зв'язок банківських установ із задачами інформаційної мережі не забезпечується. Установи, які обслуговувалися на пошкодженому територіальному вузлі системи ЕП, продовжують роботу в інформаційній мережі, використовуючи файловий обмін інформацією засобами системи ЕП з програмно-технічними комплексами інформаційної мережі відповідно до технології роботи цих комплексів.

2. Для забезпечення "теплого" резервування:

а) під час роботи АРМ-2 кожної РП надсилає на АРМ-ТР у ЦРП копії отриманих ним міжбанківських електронних розрахункових документів та електронних розрахункових повідомлень, групуючи їх в окремі файли відповідно до сеансів роботи АРМ-2. Надсилання цих файлів є обов'язковим. Якщо вони надходять із затримкою або пошкоджені, то повноцінне відновлення роботи АРМ-2 засобами "теплого" резервування неможливе;

б) АРМ-1:

отримує від усіх АРМ-2 протоколи кожного сеансу їх роботи (перелік оброблених файлів цього сеансу) і накопичує цю інформацію у своїх базах даних;

стежить за своєчасним та послідовним надходженням протоколів сеансів від АРМ-2, у разі їх ненадходження чи надходження суперечливої інформації повідомляє про це адміністратора АРМ-1;

за схемою свого "гарячого" резервування робить копії своїх баз даних на сервер у ЦРП, до яких має доступ АРМ-ТР;

в) у ЦРП протягом усього робочого часу СЕМП функціонує АРМ-ТР, що забезпечує отримання від усіх АРМ-2 та АРМ-1 інформації, потрібної для резервування, а саме:

на початку банківського дня отримує від управління захисту інформації Департаменту інформатизації ключову інформацію, потрібну для відновлення роботи всіх АРМ-2;

отримує від усіх АРМ-2 файли з міжбанківськими електронними розрахунковими документами та електронними розрахунковими повідомленнями, звіряє їх з базами даних АРМ-1;

відстежує регулярність надходження файлів від АРМ-2;

у разі ненадходження файлів чи надходження суперечливої інформації повідомляє про це адміністратора АРМ-1, який уживає заходів для отримання потрібної інформації від РП, яка надається засобами АРМ-2 або АРМ-ГР.

У разі потреби забезпечення функціонування АРМ-2 будь-якої РП у ЦРП, АРМ-ТР на підставі баз даних АРМ-1 та файлів з платежами, що одержані від АРМ-2, відновлює бази даних відповідного АРМ-2;

г) у ЦРП установлюються кілька комп'ютерів з технічними характеристиками, що мають задовольняти потреби АРМ-2, а також належна кількість комп'ютерів, телекомунікаційне обладнання та телефонні канали для забезпечення функціонування резервного територіального вузла системи ЕП. Програмно-апаратний комплекс резервного територіального вузла системи ЕП формується під час його розгортання за умови актуального стану конфігурації відповідного територіального вузла системи ЕП та за допомогою спеціальних програмних засобів.

Управління захисту інформації Департаменту інформатизації забезпечує наявність у службі захисту ЦРП ключової інформації для діючої системи захисту СЕМП та резервного вузла системи ЕП.

3. Підставою для відновлення роботи за схемою "теплого" резервування є пошкодження в територіальному управлінні, які неможливо усунути за прийнятний час, а саме:

пошкодження територіального вузла системи ЕП;

пошкодження комп'ютера, на якому функціонує основний АРМ-2, резервного комп'ютера і сервера з копіями баз даних;

одночасне пошкодження територіального вузла системи ЕП і АРМ-2 відповідної РП.

Відповідальна особа територіального управління, у якому виявлено такі пошкодження, терміново повідомляє начальника ЦРП чи працівників ЦРП, відповідальних за резервування, про неможливість продовження функціонування СЕП у цьому територіальному управлінні. Відповідальна особа ЦРП приймає рішення про продовження роботи в ЦРП цієї РП за схемою "теплого" резервування і повідомляє про це персонал ЦРП.

У разі стихійного лиха, терористичних актів, інших форс-мажорних обставин, унаслідок чого це територіальне управління не має змоги встановити зв'язок з ЦРП, повідомлення керівництву ЦРП про пошкодження РП, які неможливо усунути, може надійти від керівництва Національного банку або каналами цивільної оборони Національного банку.

4. Після прийняття рішення про перехід на "тепле" резервування АРМ-2 та територіального вузла системи ЕП (умовно це АРМ-2 з ідентифікатором rrHP і відповідний йому територіальний вузол системи ЕП з електронною адресою в системі ЕП UrH0) персонал територіального управління, у якому виявлено пошкодження, оповіщає учасників СЕМП, що працюють з цим територіальним управлінням, про потребу діяти за схемою "теплого" резервування. Якщо внаслідок пошкодження територіальне управління не може здійснити оповіщення, то відповідальна особа територіального управління повідомляє про це ЦРП і оповіщення учасників СЕМП здійснює персонал ЦРП. Оповіщення здійснюється за даними з довідника оповіщення, складеного заздалегідь, засобами, зазначеними в довіднику оповіщення (телефоном, за допомогою стільникового зв'язку, пейджера тощо; банкам, що мають адресу в пошті Інтернет, повідомлення дублюється листом в Інтернет).

Оповіщення проводиться за трьома такими окремими переліками:

банки, які мають технічний рахунок в АРМ-2 rrHP і поштові скриньки на територіальному вузлі системи ЕП UrH0;

банки, які мають технічний рахунок в АРМ-2 rrHP, але не мають поштової скриньки на територіальному вузлі системи ЕП UrH0;

банки, які мають поштові скриньки на територіальному вузлі системи ЕП UrH0, але не мають технічного рахунку в АРМ-2 rrHP.

Текст повідомлення (з підписом відповідальної особи територіального управління або начальника ЦРП) відповідно до вищезазначених переліків має бути таким:

"Вийшов з ладу АРМ-2 rrHP і вузол системи ЕП UrH0";

"Вийшов з ладу АРМ-2 rrHP";

"Вийшов з ладу вузол системи ЕП UrH0".

5. У разі переходу на функціонування АРМ-2 та територіального вузла системи ЕП в ЦРП за схемою "теплого" резервування відбувається таке:

а) на час відновлення функціонування АРМ-2 за схемою "теплого" резервування робота в СЕМП тих банків, що обслуговувалися в пошкодженому АРМ-2, зупиняється;

б) персонал ЦРП оповіщає інформаційним повідомленням з АРМ-1 про переведення функціонування АРМ-2 пошкодженої РП до ЦРП за схемою "теплого" резервування. Усі інші РП мають ужити заходів згідно з пунктом 6 цієї глави та працювати далі в штатному режимі. Текст повідомлення (з підписом начальника ЦРП) має бути таким:

"Вийшов з ладу АРМ-2 rrHP.

Він відновлюється у ЦРП за схемою "теплого" резервування.

Установіть режим програмного шифрування для rrHP!";

в) учасники СЕМП, які отримали повідомлення згідно з пунктом 4 цієї глави, переналагоджують програмно-технічні комплекси СЕП та/або системи ЕП згідно з пунктами 7, 8 цієї глави і чекають подальших повідомлень;

г) далі процес відновлення відбувається під керівництвом ЦРП. Конкретні вказівки надаються інформаційними повідомленнями від АРМ-1 до АРМ-2 РП і до АРМ-НБУ банків і є обов'язковими для виконання;

ґ) персонал ЦРП розгортає у ЦРП резервний територіальний вузол системи ЕП для UrH0. До довідника вузлів головного вузла системи ЕП уносяться потрібні зміни щодо маршрутизації, які стосуються територіального вузла системи ЕП UrH0.

На резервному територіальному вузлі системи ЕП для UrH0 розгортається телекомунікаційний сервер TCPFOSS відповідного територіального вузла системи ЕП. Для забезпечення цього адміністратори системи ЕП у ЦРП заздалегідь отримують інформацію про абонентів кожного територіального вузла системи ЕП. Таємний ключ для цього територіального вузла UrH0 надається службою захисту інформації. Відкриті ключі для забезпечення функціонування цього вузла накопичуються і постійно оновлюються управлінням захисту інформації Департаменту інформатизації під час сертифікації ключів окремо для кожного регіону. На окремому комп'ютері заздалегідь установлюються телекомунікаційні сервери TCPFOSS усіх територіальних управлінь, де й розміщуються відповідні відкриті ключі. Настройка TCPFOSS на резервному територіальному вузлі відрізняється від відповідної настройки в територіальному управлінні параметром #Port, значення якого вибирається згідно з додатком 12 до цієї Інструкції, та комутованим типом каналу зв'язку;