1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 621 від 27.12.99
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 січня 2000 р.
за N 53/4274
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку N 110 від 17.03.2004 )
Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 60 від 12.02.2001 N 267 від 11.07.2001 N 340 від 13.08.2001 N 495 від 04.12.2001 N 149 від 23.04.2002 N 66 від 26.02.2003 N 495 від 12.11.2003 N 524 від 03.12.2003 N 515 від 03.12.2003 )
Відповідно до статей 7, 40 Закону України "Про Національний банк України" та з метою удосконалення нормативно-правової бази щодо здійснення міжбанківських розрахунків Правління
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію про міжбанківські розрахунки в Україні (додається).
2. Зобов'язати комерційні банки та установи Національного банку України взяти до керівництва в роботі зазначену Інструкцію та суворо дотримуватися вимог, викладених у ній.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 08.10.98 N 414 (зі змінами та доповненнями);
розділ 6 Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 N 118 (зі змінами та доповненнями).
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Кримське республіканське, Головне, територіальні та по м.Києву і Київській області управління, ОПЕРУ Національного банку України.
5. Постанова набуває чинності через 10 днів після її державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.
В.о. Голови В.С.Стельмах
Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
27.12.99 N 621
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 січня 2000 р.
за N 53/4274
Інструкція
про міжбанківські розрахунки в Україні
( У тексті Інструкції слова "розрахунковий документ в електронному вигляді" і "банківський документ в електронному вигляді" в усіх відмінках замінено відповідно словами "електронний розрахунковий документ" та "банківський електронний документ" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 ) ( У тексті Інструкції слова "комерційний банк" у всіх відмінках замінено словом "банк" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
Загальні положення
1. Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні (далі - Інструкція) розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
2. Інструкція визначає шляхи, умови та порядок проведення міжбанківських розрахунків у грошовій одиниці України (далі - у гривнях) за кореспондентськими рахунками банків-резидентів, відкритими в банківських установах України.
( Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 03.12.2003 )( Абзац другий пункту 2 виключено на підставі Постанови Національного банку N 515 від 03.12.2003 )
Вимоги Інструкції щодо відкриття банками кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного банку України і проведення за ними розрахунків через систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) поширюються на органи Державного казначейства України при відкритті ними рахунків у територіальних управліннях Національного банку України та здійсненні за ними розрахунків через СЕП з урахуванням особливостей обслуговування цих рахунків.
3. Підставою для проведення операцій за кореспондентськими рахунками банків, відкритими в банківських установах України, можуть бути розрахункові документи та повідомлення платіжних систем або систем телекомунікаційного зв'язку. Форми та порядок оформлення розрахункових документів визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України, форми повідомлень платіжних та телекомунікаційних систем установлюються цими системами.
4. Активні операції за кореспондентськими рахунками банків здійснюються в межах залишку коштів на цих рахунках, за винятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України та міжбанківськими угодами.
( Пункт 5 виключено на підставі Постанови Національного банку N 495 від 04.12.2001 )
5. Наведені в цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:
Банківські установи України (далі - банківські установи) - територіальні управління Національного банку України, банки України та їх філії. Під терміном "банк" ("банк") розуміються також (у межах, визначених абзацом третім пункту 2 загальних положень цієї Інструкції) органи Державного казначейства України, якщо в тексті Інструкції не зазначено інше.
Банківський регіон (далі - регіон) - сукупність банків (філій банків) - учасників СЕП, які мають кореспондентські рахунки в одному територіальному управлінні Національного банку України або здійснюють розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком, відкритим у цьому управлінні.
Банківський день у СЕП (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням електронного розрахункового документа через СЕП, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків у територіальному управлінні Національного банку України на ту саму дату.
Банківський електронний документ - електронний розрахунковий документ, службове повідомлення СЕП, довідкове повідомлення інформаційно-пошукової системи Національного банку України (далі - ІПС), інформаційне повідомлення.
Банки-кореспонденти - банки, які встановили між собою кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського рахунку.
Віртуальний банківський регіон - сукупність банків та філій банків, які обслуговуються одним програмно-технічним комплексом АРМ-2 СЕП.
Внутрішньобанківська платіжна система (далі - ВПС) - програмно-технічний комплекс із власними засобами захисту інформації, який експлуатується банком та його філіями і використовується для здійснення розрахунків між учасниками цієї системи, а також забезпечує взаємодію з СЕП, у тому числі з ІПС. Транспортні потреби системи можуть забезпечуватися системою електронної пошти Національного банку України (далі - система ЕП), власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо.
Довідкове повідомлення ІПС - документ визначеного формату, що містить установлені реквізити і несе довідкову інформацію про платежі, виконані засобами СЕП, має форму електронних записів, захищений криптографічними методами захисту інформації, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.
Електронні міжбанківські розрахунки - міжбанківські розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації про рух коштів.
Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - сукупність даних, отримана за допомогою криптографічного перетворення вмісту електронного документа, яка дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, яка його підписала.
( Пункт доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Інформаційно-обчислювальна мережа Національного банку України - об'єднання програмно-технічних комплексів (СЕП, система ЕП тощо), кожний з яких призначений для виконання завдань Національного банку України щодо інформатизації окремих сфер діяльності банківської системи України. Усі програмно-технічні комплекси використовують єдину систему захисту інформації Національного банку України.
Інформаційне повідомлення - інформація в електронній формі, призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України (крім СЕП), що має визначений формат і технологію обробки згідно з вимогами відповідного програмно-технічного комплексу, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.
Інформаційно-пошукова система Національного банку України (ІПС) - складова частина СЕП, що призначена для надання користувачам довідкової інформації про платежі, виконані засобами СЕП.
Кліринг - процедура періодичного взаємозаліку за зобов'язаннями учасників розрахунків певної платіжної системи, що включає процес отримання, сортування та розподілу розрахункових документів кожного учасника розрахунків, а також визначення остаточного розрахункового сальдо.
Кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського рахунку (далі - кореспондентські відносини) - договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за взаємними дорученнями.
Кореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається банку (філії) для обліку коштів та проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору. Під терміном "кореспондентський рахунок" ("консолідований кореспондентський рахунок") розуміються також (у межах, визначених абзацом третім пункту 2 загальних положень цієї Інструкції) рахунки органів Державного казначейства України, якщо в тексті Інструкції не зазначено інше.
Кореспондентський рахунок ЛОРО - кореспондентський рахунок, який відкриває банк банку-кореспонденту та за яким банк здійснює операції списання і зарахування коштів згідно з чинним законодавством України та укладеним договором. У банку-кореспонденті цей рахунок є кореспондентським рахунком НОСТРО.
Консолідований кореспондентський рахунок - об'єднання коштів банку та його філій (або певної кількості філій) на кореспондентському рахунку, відкритому в територіальному управлінні Національного банку України з метою роботи банку (філії) в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.
Ліміт технічного рахунку - сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку банку (філії).
Ліміт початкових оборотів - сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які банк (філія) може виконати за певний період.
Міжбанківські розрахунки - безготівкові розрахунки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов'язаннями одного банку перед іншим.
Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком через СЕП.
Мультивалютний режим функціонування СЕП - відокремлене передавання та зберігання в СЕП інформації про платежі в кожній конкретній валюті при однаковому функціональному призначенні цієї інформації та технології її оброблення.
Несанкціонований доступ - протиправне використання програмно-технічних засобів СЕП, системи автоматизації банку (далі - САБ), ВПС або спроба перейняття, нав'язування, підроблення чи викривлення інформації про рух коштів або службових повідомлень цих систем.
Обласна дирекція - філія банку, яка виконує спеціально обумовлені функції (залежно від моделі обслуговування в СЕП) при здійсненні міжбанківських розрахунків групою філій цього банку, що розташовані в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці. Обласна дирекція визначається керівництвом банку, про що інформується територіальне управління Національного банку України. Відповідно до моделі обслуговування в СЕП обласній дирекції відкривається консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку України та/або технічний рахунок у відповідній розрахунковій палаті або Центральній розрахунковій палаті. Банк також може виконувати функції обласної дирекції.
( Термін пункту виключено на підставі Постанови Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Операційні правила - система бухгалтерських обмежень, що встановлюються банком на розрахункові операції філій у СЕП, а також на розрахункові та інші банківські операції філій у САБ банку (філії).
Розрахункова палата (далі - РП) - структурний підрозділ територіального управління Національного банку України, який обслуговує в СЕП банки відповідного банківського (віртуального банківського) регіону.
Розрахунковий банк ( агент із розрахунків) - банк, який здійснює облік результатів розрахунків між банками - учасниками певної платіжної системи, а також відображення цих результатів за їх рахунками, що відкриті в розрахунковому банку.
Електронний розрахунковий документ (міжбанківський електронний розрахунковий документ) - документ на переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів банку, клієнтів, документів на переказ готівки, доручень на договірне списання, та представлений у формі електронних даних, що включають відповідні реквізити документа, у тому числі й електронний цифровий підпис.
( Термін пункту в редакції Постанови Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Розрахункова палата банку - структурний підрозділ банку, що обслуговує філії банку у ВПС та забезпечує взаємодію ВПС із СЕП, у тому числі з ІПС.
Система електронних платежів Національного банку України (СЕП) - загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації. Програмне забезпечення СЕП складається із програмно-технічних комплексів - автоматизованих робочих місць (АРМ), що відповідають трьом рівням структури СЕП: Центральна розрахункова палата - АРМ-1, АРМ ІПС; розрахункові палати - АРМ-2; банківські установи - учасники СЕП - АРМ-НБУ.
Система електронної пошти Національного банку України (система ЕП) - система програмно-технічних засобів та організаційно-технологічних заходів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами в електронній формі.
Службові повідомлення СЕП - технологічна інформація в електронній формі, що пов'язана з проведенням платежів (підтвердження про отримання електронних розрахункових документів, повідомлення про помилки в електронних розрахункових документах, довідкова інформація тощо), має визначений формат і технологію обробки згідно з вимогами СЕП, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.
Система автоматизації банку (САБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо).
Територіальні управління Національного банку - філії Національного банку України та Операційне управління Національного банку України.
Технічний рахунок банківської установи в СЕП - інформація в електронній формі, що зберігається в програмно-технічному комплексі АРМ-2, поновлюється під час оброблення електронних розрахункових документів банківської установи та фактично відображає стан кореспондентського рахунку цієї установи на певний час.
( Абзац пункту 5 виключено на підставі Постанови Національного банку N 515 від 03.12.2003 )
Учасник СЕП безпосередній (далі - учасник СЕП) - банківська установа, що має технічний рахунок у РП або в ЦРП.
Учасник СЕП опосередкований - філія банку, що є учасником ВПС і здійснює міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком банку (обласної дирекції).
Файл СЕП - одиниця обміну інформацією між АРМ СЕП. У цій Інструкції файли СЕП позначаються однією ідентифікаційною літерою, що відповідає типу файла відповідно до технології роботи СЕП.
Центральна розрахункова палата (далі - ЦРП) - установа Національного банку України, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, ведення бази даних для ІПС щодо електронних міжбанківських розрахунків, виконаних через СЕП, а також здійснює функції РП для банківських установ м.Києва та Київської області, обслуговує інші віртуальні банківські регіони.
( Пункт розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
Глава I
Міжбанківські розрахунки в грошовій одиниці України
Розділ 1. Установлення кореспондентських відносин з відкриттям кореспондентського рахунку
1.1. Кореспондентські відносини можуть установлюватися:
між банками і Національним банком України;
безпосередньо між банками.
1.1.1. Кореспондентські відносини з Національним банком України (далі - Національний банк) встановлюються банком шляхом укладення договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку в територіальному управлінні Національного банку за місцезнаходженням власника рахунку. Зразок договору наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.
Для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП власнику кореспондентського рахунку на договірних умовах відкривається технічний рахунок у РП (ЦРП). Зразки договорів на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України (залежно від способу обслуговування кореспондентського рахунку) наведено в додатках 2 та 3 до цієї Інструкції.
1.1.2. Кореспондентські відносини між банками для здійснення міжбанківських розрахунків установлюються на підставі договору шляхом відкриття кореспондентського рахунку. Зразок договору про встановлення кореспондентських відносин наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.
1.2. Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через:
СЕП Національного банку України за кореспондентськими рахунками банків (філій) у територіальних управліннях Національного банку;
банки-кореспонденти за кореспондентськими рахунками ЛОРО, НОСТРО.
Розділ 2. Відкриття, переоформлення та закриття кореспондентських рахунків банків (філій) у територіальних управліннях Національного банку
2.1. Загальні умови відкриття (закриття) кореспондентського рахунку
2.1.1. Кореспондентський рахунок банку (філії) відкривається на підставі укладеного договору (додаток 1) за умови надання правильно оформлених документів, зазначених у підпунктах 2.2.1, 2.2.2 цього розділу.
( Підпункт 2.1.2 пункту 2.1 розділу 2 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 ) ( Підпункт 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
2.1.2. Днем відкриття кореспондентського рахунку банку (філії) вважається дата, що зазначена в реквізиті "Кореспондентський рахунок відкрито" заяви про відкриття кореспондентського рахунку (додаток 9).
( Абзац другий підпункту 2.1.2 пункту 2.1 розділу 2 вилучено на підставі Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 )
Днем закриття кореспондентського рахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття кореспондентського рахунку. Заява про закриття кореспондентського рахунку надається до територіального управління Національного банку особою, якій (залежно від підстави для закриття цього рахунку) надано таке право.
( Підпункт 2.1.5 пункту 2.1 розділу 2 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
2.2. Відкриття кореспондентського рахунку
2.2.1. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку банку керівник та головний бухгалтер банку особисто подають до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку такі документи:
а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка (додаток 9);
б) копію належним чином оформленого статуту, що засвідчена нотаріально1;
----------------------------
1 Форма нотаріального засвідчення має відповідати вимогам нормативно-правових актів Міністерства юстиції України.
в) копію документа, що підтверджує взяття банку на податковий облік, що засвідчена нотаріально;
г) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;
ґ) копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ, що засвідчена нотаріально або органом, що видав довідку;
( Підпункт "ґ" підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
д) картку із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами);
( Підпункт "д" підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
е) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;
( Підпункт 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 доповнено підпунктом "е" згідно з Постановою Нацбанку N 267 від 11.07.2001; в редакції Постанови Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
На органи Державного казначейства України не поширюється дія підпункту "б" цього пункту.
2.2.2. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку філії банку керівник та головний бухгалтер філії особисто подають до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням філії такі документи:
а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка (додаток 9);
б) копію належним чином оформленого Положення про філію, що засвідчена нотаріально;
в) копію належним чином оформленого дозволу, наданого банком філії на здійснення банківських операцій, що засвідчена нотаріально;
г) копію документа, що підтверджує взяття філії на податковий облік, що засвідчена нотаріально;
ґ) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;
д) копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ, що засвідчена нотаріально або органом, що видав довідку;
( Підпункт "д" підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
е) картку із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами);
( Підпункт "е" підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
є) клопотання банку за підписом керівника про відкриття кореспондентського рахунку філії із зазначенням інформації, що стосується банку, а саме: його місцезнаходження; ідентифікаційний код; номер кореспондентського рахунку; найменування територіального управління Національного банку, у якому відкрито кореспондентський рахунок банку; назва податкового органу, у якому банк стоїть на обліку;
ж) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку - юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків (якщо філія самостійно здійснює розрахунки з оплати праці - копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію філії в цьому Фонді як платника соціальних страхових внесків), засвідчену нотаріально або органом, що його видав;
( Підпункт 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 доповнено підпунктом "ж" згідно з Постановою Нацбанку N 267 від 11.07.2001; в редакції Постанови Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
2.2.3. Форма й зміст довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України визначається нормативно-правовими актами Пенсійного фонду України.
Відривна частина довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, що оформлена належним чином уповноваженим працівником територіального управління Національного банку, повертається власнику рахунку для подання до органів Пенсійного фонду України.
2.2.4. Картка із зразками підписів та відбитка печатки оформляється згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. При заповненні картки слід керуватися таким:
а) у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів:
право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним особам;
право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та особам, уповноваженим керівником банку;
зразки підписів керівника та головного бухгалтера банку (філії) включаються в картку обов'язково;
право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису;
право другого підпису не може бути надано особам, які мають право першого підпису;
б) у разі заміни чи доповнення хоча б одного підпису в тижневий строк подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підпису;
в) у разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника та/або головного бухгалтера подається нова тимчасова картка тільки із зразками підписів цих осіб, засвідчена нотаріально;
г) у разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником банку, нова картка не складається, а додатково подається тимчасова картка тільки із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії. Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером, засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує;
ґ) адреса, що вказана в картці із зразками підписів та відбитка печатки, має відповідати місцезнаходженню власника кореспондентського рахунку та адресі, зазначеній у статуті (положенні);
д) у картку із зразками підписів та відбитка печатки обов'язково включається зразок відбитка печатки банку (філії). Печатка власника кореспондентського рахунку має містити його ідентифікаційний код за ЄДРПОУ. Використання печаток, призначених для спеціальних цілей ("Для пакетів", "Для перепусток"), не допускається;
( Підпункт "д" підпункту 2.2.4 пункту 2.2 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
е) у разі тимчасової відсутності печатки в новоствореного банку (філії), а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним особа територіального управління Національного банку на підставі письмового звернення власника кореспондентського рахунку надає йому необхідний строк для виготовлення печатки.
2.2.5. Договір, про який ідеться у підпункті 2.1.1 цього розділу, а також документи, перелік яких наведено в підпунктах 2.2.1, 2.2.2 цього розділу, зберігаються у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії).
2.3. Переоформлення кореспондентського рахунку
2.3.1. У разі переоформлення кореспондентського рахунку у зв'язку з реорганізацією, зміною назви, що не викликана реорганізацією, а також форми власності банку подаються такі самі документи, що й при відкритті рахунку. При цьому номер кореспондентського рахунку та код банку залишаються без змін.
2.3.2. Переоформлення кореспондентського рахунку банку у зв'язку зі зміною територіального управління Національного банку, що його обслуговує, здійснюється згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.
2.3.3. У разі внесення до статуту банку змін і доповнень, не пов'язаних із переоформленням кореспондентського рахунку, власником рахунку подаються копії документів, засвідчені в установленому порядку, у яких викладено зазначені зміни й доповнення.
2.4. Закриття кореспондентського рахунку
2.4.1. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку (філії) є заява власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.
При закритті кореспондентського рахунку банку (філії) залишок коштів за цим рахунком попередньо має бути перерахований на рахунок, визначений (залежно від підстави для закриття кореспондентського рахунку) відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.
( Підпункт 2.4.1 пункту 2.4 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 ) ( Підпункт 2.4.2 пункту 2.4 розділу 2 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
2.4.2. Територіальне управління Національного банку протягом трьох робочих днів з дня закриття кореспондентського рахунку банку (філії), уключаючи день закриття, зобов'язане надіслати засобами системи ЕП з використанням засобів захисту інформації Національного банку повідомлення про закриття кореспондентського рахунку на адресу відповідного органу державної податкової служби (державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).
Підтвердженням про отримання відповідним органом державної податкової служби інформації про закриття кореспондентського рахунку банку (філії) є файл-квитанція, що надсилається ним до територіального управління Національного банку. Файл-квитанція на паперовому носії має зберігатися у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії).
( Пункт 2.4 розділу 2 глави I доповнено підпунктом 2.4.2 згідно з Постановою Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
2.4.3. Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії) залишається у територіальному управлінні Національного банку.
Розділ 3. Порядок ведення довідника банківських установ України
3.1. Призначення довідника банківських установ України
Довідник банківських установ України є складовою частиною інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України і використовується при роботі всіх її програмно-технічних комплексів, у тому числі й СЕП. До довідника банківських установ України мають бути включені всі банківські установи, що належним чином зареєстровані Національним банком України.
Згідно з окремими рішеннями Правління Національного банку України до довідника банківських установ України можуть бути включені й інші установи.
( Пункт 3.1 розділу 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
3.2. Включення до довідника банківських установ України
Для включення банку (філії) до довідника банківських установ України територіальне управління Національного банку, що його обслуговує, надсилає засобами системи ЕП на адресу Національного банку України (Департамент інформатизації) такі реквізити:
повну та скорочену назву, що відповідає назві, зазначеній у статуті банку (назва філії має відповідати назві, зазначеній у Положенні про філію);
( Абзац третій пункту 3.2 розділу 3 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
повну поштову адресу;
назву та код району міста;
прізвища та телефони керівників;
номер факсу;
дату та номер реєстрації;
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ;
( Абзац дев'ятий пункту 3.2 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
форму власності;
номер кореспондентського рахунку (за умови його відкриття).
На підставі цієї інформації обчислюється код банку, визначається електронний ідентифікатор банку для роботи в СЕП та із засобами системи ЕП, а також адреса вузла системи ЕП, за якою має обслуговуватися банк (філія).
Крім цього, з метою внесення до довідника банківських установ України повної інформації про банк територіальне управління Національного банку має повідомити Національний банк України (Департамент інформатизації) про наявність іноземного капіталу в структурі статутного капіталу банку. Для банків із стовідсотковим іноземним капіталом потрібно також указати країну засновника.
Усі ці реквізити банку (філії) вносяться до довідника банківських установ України в день одержання інформації від територіального управління Національного банку.
Включення до довідника банківських установ України іншої установи здійснюється відповідно до вимог цього пункту.
( Пункт 3.2 розділу 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
3.3. Унесення змін до довідника банківських установ України
Територіальне управління Національного банку не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного письмового повідомлення про будь-які зміни в реквізитах банку (філії), що зазначені в підпункті 3.2 цього розділу, або про ліквідацію банку надсилає Національному банку України (Департамент інформатизації) інформацію про потребу внесення змін до довідника банківських установ України. В інформації про ліквідацію банку має повідомлятися, чи потрібно вилучити банк із довідника банківських установ України (із зазначенням дати вилучення), чи залишити його з відповідною відміткою з метою одержання статистичної звітності протягом певного часу.
3.4. Розповсюдження довідника банківських установ України
Національний банк України розсилає засобами системи ЕП довідник банківських установ України та зміни до нього на адресу ЦРП, територіальних управлінь Національного банку, інших банківських установ, Асоціації українських банків, деяких державних установ (за окремим дозволом Національного банку) тощо. Зміни до довідника банківських установ України розсилаються в день їх унесення.
Розділ 4. Здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП Національного банку України
4.1. Учасники СЕП
4.1.1. Учасниками СЕП є:
територіальні управління Національного банку;
банки (філії), які мають технічні рахунки в РП або ЦРП.
4.1.2. Для роботи в СЕП банк (філія) укладає з Національним банком України такі договори:
а) на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України (додатки 2 або 3);
б) про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 5).
4.1.3. Національний банк України відповідно до умов договорів надає банкам (філіям) - учасникам СЕП:
а) необхідні програмно-технічні комплекси СЕП;
б) програмні засоби електронного зв'язку;
в) апаратно-програмні засоби захисту інформації.
4.1.4. Кожен учасник СЕП веде журнал обліку встановлення та заміни програмно-технічних засобів СЕП (додаток 17). Обов'язковій реєстрації в журналі підлягає встановлення та заміна таких компонентів:
прикладного програмного забезпечення СЕП;
прикладного програмного забезпечення системи ЕП;
комп'ютера та його компонентів;
мережевої плати та/або мережевого клієнта;
системного програмного забезпечення;
настройки комп'ютера.
( Підпункт 4.1.5 пункту 4.1 розділу 4 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
4.2. Включення до довідника банків - учасників СЕП
4.2.1. Необхідною умовою включення банку (філії) до довідника банків - учасників СЕП є організаційна, функціональна та технологічна готовність банку до роботи в СЕП, зокрема:
а) включення до довідника банківських установ України;
б) укладення з Національним банком України договорів, перелічених у підпункті 4.1.2 цього розділу;
в) підключення до системи ЕП;
г) наявність необхідних засобів захисту інформації;
ґ) наявність персоналу, підготовленого до роботи із засобами системи ЕП, СЕП.
4.2.2. Безпосередні та опосередковані учасники СЕП мають бути включені до довідника банків - учасників СЕП.
Для включення до довідника банків - учасників СЕП банк (філія) подає клопотання до територіального управління Національного банку за своїм місцезнаходженням. Клопотання банку (філії) має містити такі реквізити:
назву банку (філії);
код банку;
електронний ідентифікатор;
код валюти;
модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;
дату підключення банку (філії) до СЕП, погоджену з територіальним управлінням Національного банку.
У разі потреби включення філії до довідника банків - учасників СЕП клопотання має бути також і від банку, якому належить ця філія.
( Підпункт 4.2.2 пункту 4.2 розділу 4 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
4.2.3. Територіальне управління Національного банку на підставі клопотання банку (філії), за умови його організаційної, функціональної та технологічної готовності до роботи в СЕП, надсилає до ЦРП повідомлення про потребу включення цього банку (філії) до довідника банків - учасників СЕП.
4.2.4. Зміни до довідника банків - учасників СЕП уносяться у разі:
унесення змін до довідника банківських установ України, пов'язаних із змінами будь-яких реквізитів банку (філії) - учасника СЕП;
переходу банку на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком;
переходу банку з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу;
повернення банку (філії) на роботу в СЕП за окремим кореспондентським рахунком тощо.
Підставою для внесення змін до довідника банків - учасників СЕП є повідомлення територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку (філії), що надсилається до ЦРП.
( Підпункт 4.2.4 пункту 4.2 розділу 4 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
4.2.5. Зміни до довідника банків - учасників СЕП уносяться одночасно на всіх робочих місцях учасників СЕП. Технологія їх унесення визначається ЦРП.
4.3. Зупинення участі в СЕП
4.3.1. Зупинення з технологічних підстав. У разі порушення учасниками СЕП технології роботи в СЕП та невиконання вимог захисту банківської інформації в СЕП, що зазначені в додатку 6 до цієї Інструкції, Національний банк зупиняє здійснення учасником СЕП видаткових операцій через СЕП або виключає його з учасників СЕП.
Учасник СЕП може продовжити роботу в СЕП лише після службового розслідування, проведеного Національним банком (служба захисту інформації), та усунення недоліків. Службове розслідування проводиться в максимально короткий строк.
У зазначених випадках зупинення участі банку в СЕП відповідальність за несвоєчасне виконання розрахункових документів клієнтів визначається згідно з чинним законодавством.
4.3.2. Зупинення власних видаткових операцій банку. Відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його кореспондентськими рахунками здійснюється уповноваженими відповідно до законів України державними органами і виключно у випадках, передбачених законами України.
Порядок зупинення власних видаткових операцій банку (філії) за кореспондентським рахунком, відкритим у Національному банку, викладено в додатку 20 до цієї Інструкції.
( Пункт 4.3 розділу 4 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
4.4. Виключення з учасників СЕП
Підставою для виключення банку (філії) з учасників СЕП є розірвання договору на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України між цим банком та Національним банком України в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Для виключення банку (філії) з учасників СЕП територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку (філії) надсилає до ЦРП засобами системи ЕП повідомлення, у якому вказує дату та підставу для розірвання договору.
Виключення з учасників СЕП здійснюється шляхом виключення банку (філії) із довідника банків - учасників СЕП. При виключенні банку (філії) з учасників СЕП значення його технічного рахунку має дорівнювати нулю.
4.5. Перелік бухгалтерських операцій
Перелік бухгалтерських операцій, що виконуються в установах Національного банку України при здійсненні міжбанківських розрахунків через СЕП, наведено в додатку 12 до цієї Інструкції.
4.6. Загальні умови виконання розрахунків через СЕП
4.6.1. Операції зарахування (списання) коштів за кореспондентським рахунком банку (філії) - учасника СЕП можуть виконуватися тільки після відкриття йому в РП (ЦРП) технічного рахунку.
4.6.2. Електронний розрахунковий документ має вміщувати такі обов'язкові реквізити:
назва документа;
номер документа;
дата складання (число, місяць, рік);
ознака дебет/кредит;
сума;
код платника, платник (назва), рахунок платника;
код банку платника;
код банку одержувача;
код одержувача , одержувач (назва), рахунок одержувача;
призначення платежу;
ЕЦП;
ідентифікатор ключа, що використаний для накладення ЕЦП.
Відповідно до технології роботи СЕП електронний розрахунковий документ має вміщувати технологічні реквізити, зокрема відмітку про час оброблення цього документа.
( Підпункт 4.6.2 пункту 4.6 розділу 4 в редакції Постанови Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
4.6.3. Єдиним джерелом формування електронних розрахункових документів для СЕП є система автоматизації банку.
САБ має забезпечити формування електронного розрахункового документа із заповненням усіх обов'язкових реквізитів. Заповнення обов'язкових реквізитів електронного розрахункового документа виконується шляхом перенесення їх значень з паперового документа, крім реквізиту "назва документа", який заповнюється не словами, а умовним числовим кодом згідно з додатком 21 до цієї Інструкції.
( Підпункт 4.6.3 пункту 4.6 розділу 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 ) ( Абзац третій підпункту 4.6.3 пункту 4.6 вилучено на підставі Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 ) ( Абзац четвертий підпункту 4.6.3 пункту 4.6 вилучено на підставі Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 )
4.6.4. Початкові платежі від учасника СЕП приймаються в межах поточного значення його технічного рахунку, за винятком випадків, що визначені Національним банком.
4.6.5. Електронні розрахункові документи та службові повідомлення СЕП формуються, передаються та приймаються лише з використанням апаратно-програмних засобів захисту інформації, затверджених і наданих Національним банком України згідно з вимогами системи захисту банківських електронних документів в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 6). Дотримання правил організації захисту банківської інформації, затверджених нормативно-правовими актами Національного банку України, є обов'язковим для всіх банків - учасників СЕП.
4.6.6. При роботі засобів криптографічного захисту інформації створюється шифрований архів оброблених платежів та технологічної інформації. Цей архів використовується для надання інформаційних послуг Національним банком (службою захисту інформації) згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (Інформаційні послуги служби захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України щодо надання арбітражної інформації за банківськими електронними документами).
( Абзац перший підпункту 4.6.6 пункту 4.6 розділу 4 глави I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 495 від 04.12.2001 )
4.6.7. Оброблення електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП здійснюється у порядку черговості їх надходження до системи. Електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний.
4.6.8. Результати розрахунків за відісланими та отриманими електронними розрахунковими документами відображаються на технічних рахунках банків (філій) у СЕП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом робочого дня з періодичністю, що визначається діючою технологією міжбанківських розрахунків у СЕП, основні принципи якої наведено в додатку 11 до цієї Інструкції.
4.7. Обслуговування банків (філій) у СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком
4.7.1. У СЕП упроваджено сім моделей обслуговування банків (філій) за консолідованим кореспондентським рахунком та інформаційну модель (модель 0), які враховують специфіку роботи та потреби банків. Усі моделі використовуються лише при виконанні міжбанківських розрахунків у гривні. Опис моделей наведено в додатку 8 до цієї Інструкції.
4.7.2. Функціональні вимоги та вимоги інформаційної безпеки до програмного забезпечення банку (філії), призначеного для роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, установлюються Національним банком.
4.8. Порядок переходу банку на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком
4.8.1. Для роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком банк повинен одержати дозвіл на роботу в системі електронних платежів Національного банку України за консолідованим кореспондентським рахунком, який надається за формою, що наведена у додатку 19 до цієї Інструкції (далі - дозвіл).
Дозвіл на роботу в СЕП за першою моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку надається обласній дирекції територіальним управлінням Національного банку, що її обслуговує. Порядок надання дозволу територіальним управлінням Національного банку відповідає порядку надання дозволу Національним банком; форма дозволу аналогічна до форми, наведеної у додатку 19 до цієї Інструкції.
4.8.2. Для одержання дозволу банк подає до Національного банку викладений державною мовою пакет документів, що підтверджує його організаційну, функціональну та технологічну готовність до роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, а також здатність програмного забезпечення до роботи з ІПС (для моделей з використанням ВПС).
Пакет документів має містити:
клопотання банку про перехід банку в цілому або окремих його філій на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком;
дві належним чином оформлені копії положення банку про порядок здійснення міжбанківських розрахунків банком та його філіями за консолідованим кореспондентським рахунком.
Положення має включати:
опис технологічної моделі;
опис моделі бухгалтерського обліку, у тому числі (для моделей із використанням ВПС) порядок проведення операцій за відсутності (недостатності) коштів на кореспондентському рахунку банку;
( Абзац сьомий підпункту 4.8.2 пункту 4.8 розділу 4 в редакції Постанови Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
опис системи захисту (для моделей із використанням ВПС);
регламент функціонування платіжної системи банку (для моделей із використанням ВПС).
У разі потреби банку в поступовому переході на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком подається орієнтовний графік переходу банку (обласної дирекції), узгоджений з відповідним територіальним управлінням Національного банку.
4.8.3. Рішення щодо можливості обслуговування банку в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком приймається Національним банком у місячний строк із дня отримання повного пакета документів.
У разі прийняття позитивного рішення Національний банк надає банку дозвіл та письмово інформує про це свої територіальні управління.
У разі прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу Національний банк повідомляє про це банк письмово із зазначенням причин.
4.8.4. Банк (обласна дирекція) узгоджує з територіальними управліннями Національного банку за місцезнаходженням банку (обласної дирекції) та його філій, а також з ЦРП дату переходу на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком (далі - дата переходу), про що територіальним управлінням Національного банку робиться відмітка у дозволі.
Якщо банк протягом шести місяців з дня надання йому дозволу не перейшов на роботу в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, то дозвіл Національного банку втрачає чинність.
4.8.5. Банк не пізніше визначеної дати переходу:
узгоджує з Національним банком необхідні зміни1 до договору (додаток 1) з урахуванням особливостей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;
------------------------
1 Зміни до укладеного договору оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.
повідомляє свої філії про потребу протягом трьох робочих днів розірвати договори, укладені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, або внести до них відповідні зміни.
4.8.6. Не пізніше визначеної дати переходу банк переоформляє з Національним банком договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України або вносить до нього необхідні зміни з урахуванням особливостей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (додатки 2 або 3).
Філії банку, що залишаються безпосередніми учасниками СЕП, не вносять змін до договорів, укладених згідно з додатками 2 та 5 до цієї Інструкції з територіальними управліннями Національного банку за своїм місцезнаходженням.
4.8.7. Кореспондентські рахунки, які були відкриті філіям банку в територіальних управліннях Національного банку, у разі розірвання договорів (відповідно до підпункту 4.8.5 цього пункту) закриваються, залишки коштів на них перераховуються на консолідований кореспондентський рахунок банку (філії) згідно з технологією переходу, визначеною Національним банком.
4.8.8. Контроль за станом технічних та транзитних рахунків філій банку в день їх переходу на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком здійснюють ЦРП, відповідні РП та ці філії.
4.8.9. Зміни в складі учасників СЕП, що відбуваються у зв'язку з переведенням банку та його філій на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, здійснюються згідно з пунктами 4.2, 4.4 цього розділу.
4.8.10. У разі потреби заміни діючого програмного забезпечення при роботі в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком банку потрібно:
при заміні на програмний продукт іншого розробника подати пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту для отримання дозволу Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність;
при заміні на вдосконалений програмний продукт того самого розробника подати клопотання про це та потрібні зміни до свого чинного положення. У разі прийняття позитивного рішення Національний банк оформляє його у вигляді додатка до діючого дозволу.
4.8.11. У разі потреби переходу з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу, банк подає до Національного банку пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту для отримання на це дозволу. При потребі переходу з будь-якої моделі на першу модель банк (обласна дирекція) подає до територіального управління Національного банку пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту, а також надсилає повідомлення про це до Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність.
Перехід банку з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу здійснюється з дотриманням вимог, викладених у підпунктах 4.8.4-4.8.9 цього пункту.
4.8.12. У разі появи у банку та його філій потреби переходу від роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком до роботи в СЕП за окремими кореспондентськими рахунками банк узгоджує з територіальним управлінням Національного банку, яке обслуговує його консолідований кореспондентський рахунок, а також з ЦРП дату переходу та повідомляє про це Національний банк і територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням своїх філій.
Банк та його філії, відповідні територіальні управління Національного банку виконують дії щодо переходу, аналогічні до тих, що викладені в підпунктах 4.8.4-4.8.9 цього пункту з урахуванням відповідних особливостей.
У разі переходу банку та його філій на роботу в СЕП за окремими кореспондентськими рахунками дозвіл на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком втрачає чинність.
( Пункт 4.8 розділу 4 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
4.9. Переведення банку на роботу в СЕП з використанням спеціалізованого програмного забезпечення АРМ юридичної особи (АРМ-Ю)
4.9.1. АРМ-Ю - спеціалізоване програмне забезпечення СЕП, що призначене для контролю за активними операціями за кореспондентським рахунком банку (філії) - учасника СЕП з боку територіального управління Національного банку, у якому цьому банку (філії) відкрито кореспондентський рахунок.
Рішення про переведення банку на роботу в СЕП через АРМ-Ю (далі - банк, що переводиться) та повернення його до роботи в СЕП у звичайному режимі приймається Національним банком України відповідно до визначених ним нормативно-правових актів з питань нагляду за діяльністю банків.
4.9.2. Після одержання відповідного рішення Національного банку учасники переведення (територіальне управління Національного банку, де відкрито кореспондентський рахунок банку, що переводиться, Департамент інформатизації, Центральна розрахункова палата та банк, що переводиться) вживають відповідних заходів щодо забезпечення роботи банку в СЕП через АРМ-Ю.
4.9.3. Департамент інформатизації (управління захисту інформації) надає територіальному управлінню Національного банку спеціалізоване програмне забезпечення АРМ-Ю (якщо раніше в цьому територіальному управлінні воно не використовувалося), а також забезпечує ключову систему захисту для АРМ-Ю територіального управління Національного банку та для банку з урахуванням специфіки роботи через АРМ-Ю.
4.9.4. Територіальне управління Національного банку встановлює спеціалізоване програмне забезпечення АРМ-Ю (якщо раніше в цьому територіальному управлінні воно не використовувалося) та включає банк до переліку абонентів АРМ-Ю.
Розрахункова палата територіального управління Національного банку в день переведення (до початку банківського дня у СЕП) виконує для цього банку відповідні переадресування на АРМ-2.
Служба захисту інформації територіального управління Національного банку контролює наявність необхідної ключової системи на відповідному АРМ-2 та на АРМ-Ю.
4.9.5. Банк у день переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю (до початку банківського дня у СЕП) здійснює:
приймання всіх файлів за попередній банківський день;
переведення АРМ-НБУ на роботу в СЕП через АРМ-Ю;
відкривання банківського дня.
Протягом трьох робочих днів з дня переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю банк повертає службі захисту інформації територіального управління Національного банку апаратні засоби захисту інформації.
4.9.6. Повернення банку на роботу в СЕП у звичайному режимі здійснюється між двома банківськими днями шляхом виконання відповідного настроювання АРМ-НБУ та АРМ-2.
Банк протягом трьох робочих днів з дня переведення його на роботу в СЕП у звичайному режимі повинен отримати в службі захисту інформації територіального управління Національного банку апаратні засоби захисту інформації і повернутися до роботи в СЕП з використанням апаратного шифрування.
4.10. Порядок ведення архіву банківських електронних документів
4.10.1. Формування архіву. Банківські установи - учасники СЕП, РП та ЦРП (далі за текстом цього пункту - установи) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів банківських електронних документів з метою забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених технологією функціонування СЕП, чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України. Архів електронних банківських документів зберігається на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність банківських електронних документів на цих носіях.
( Абзац перший підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Архів банківських електронних документів має включати:
а) на рівні банківської установи - учасника СЕП:
усі відправлені та отримані електронні розрахункові документи;
протоколи роботи САБ;
архів системи ЕП;
архів АРМ-НБУ (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-НБУ), який має зберігатися окремо;
б) на рівні РП:
повний архів роботи АРМ-2;
архів системи ЕП;
в) на рівні ЦРП:
повний архів роботи АРМ-1;
повний архів роботи АРМ-2;
архів баз даних ІПС;
архів системи ЕП.
4.10.2. Зберігання архіву. Архів банківських електронних документів визначається згідно із затвердженою номенклатурою справ установи, створюється у відповідних структурних підрозділах та передається до уповноваженого структурного підрозділу для перенесення на зовнішні носії з метою подальшого зберігання.
Архів має зберігатися в ізольованому, спеціально обладнаному приміщенні, із дотриманням умов, що перешкоджають несанкціонованому доступу до нього. Доступ до архіву повинні мати лише особи, які наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.
Строки зберігання архівів електронних банківських документів установлюються нормативно-правовим актом Національного банку України, що визначає перелік документів Національного банку України, установ і організацій його системи, банків України із зазначенням строків зберігання.
( Абзац третій підпункту 4.10.2 пункту 4.10 в редакції Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 )
Інформація на зовнішніх носіях, строки зберігання якої закінчилися, знищується програмними засобами на підставі оформлених належним чином актів. Зовнішні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається паспортним терміном експлуатації. Інформація, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації зовнішнього носія, на якому вона розміщена, повинна бути перенесена на інший зовнішній носій з обов'язковим виконанням перевірки цілісності даних на цьому носії.
( Абзац четвертий підпункту 4.10.2 пункту 4.10 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Службові особи, які винні в недбалому зберіганні, псуванні, порушенні строків зберігання та несанкціонованому знищенні інформації на зовнішніх носіях, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
( Підпункт 4.10.3 пункту 4.10 розділу 4 глави I виключено на підставі Постанови Національного банку N 495 від 12.11.2003 )
4.11. Порядок надання інформації про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП
4.11.1. Банк (філія) - учасник СЕП має право на підставі файла-запиту через АРМ-НБУ одержувати від ІПС довідкову інформацію про проходження сформованих ним електронних розрахункових документів. Відповідь на запит надається у вигляді довідкового повідомлення ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи день отримання запиту.
Письмові вимоги уповноважених державних органів на отримання інформації, що містить банківську таємницю, виконуються відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
( Підпункт 4.11.1 пункту 4.11 розділу 4 глави I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 495 від 12.11.2003 )( Підпункт 4.11.2 пункту 4.11 вилучено на підставі Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 )
( Підпункт 4.11.3 пункту 4.11 розділу 4 глави I виключено на підставі Постанови Національного банку N 495 від 12.11.2003 ) ( Підпункт 4.11.4 пункту 4.11 розділу 4 глави I виключено на підставі Постанови Національного банку N 495 від 12.11.2003 )
Розділ 5. Відкриття та ведення рахунків банків-кореспондентів (резидентів) у грошовій одиниці України
5.1. Відкриття кореспондентського рахунку
5.1.1. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку ЛОРО банк-кореспондент подає банку такі документи:
а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку (зразок заяви наведено в додатку 16 до цієї Інструкції);
б) копію ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, що засвідчена нотаріально;
в) копію статуту, що засвідчена нотаріально;
г) картку1 із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально;
-----------------------------
1 Порядок оформлення картки із зразками підписів та відбитка печатки викладено в розділі 2 глави 1 цієї Інструкції.
ґ) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;
( Підпункт 5.1.1 пункту 5.1 розділу 5 доповнено підпунктом "ґ" згідно з Постановою Нацбанку N 267 від 11.07.2001; в редакції Постанови Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
д) інші документи за згодою сторін.
5.1.2. Кореспондентський рахунок ЛОРО відкривається банком на підставі укладеного між ним та банком-кореспондентом договору про встановлення кореспондентських відносин за умови надання правильно оформлених документів, зазначених у підпункті 5.1.1 цього розділу. Зразок договору наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.
5.1.3. Днем відкриття кореспондентського рахунку банку вважається дата, зазначена в реквізиті "Кореспондентський рахунок відкрито" заяви про відкриття кореспондентського рахунку (додаток 16).
5.1.4. Банк письмово повідомляє банк-кореспондент про відкриття кореспондентського рахунку із зазначенням його номера та дати відкриття.
5.1.5. Банк-кореспондент зобов'язаний повідомляти банк про всі зміни і доповнення до документів, на підставі яких відкрито кореспондентський рахунок, з наданням належним чином оформлених і засвідчених змін і доповнень.
5.1.6. Зміни й доповнення до укладеного договору про встановлення кореспондентських відносин оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.
5.1.7. Документи, перелік яких наведено в підпункті 5.1.1 цього розділу, та договір про встановлення кореспондентських відносин банк має зберігати в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента (крім картки із зразками підписів та відбитка печатки, яка знаходиться у відповідальної особи).
Строк зберігання документів визначається чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Зазначені документи надаються на вимогу уповноважених органів відповідно до чинного законодавства України.
5.2. Ведення кореспондентського рахунку
5.2.1. Банки-кореспонденти вільно вибирають спосіб розрахунків, визнаний Національним банком, а також засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та повідомлень за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації. При цьому способи розрахунків та засоби зв'язку обов'язково мають бути зазначені в договорі про встановлення кореспондентських відносин.
( Підпункт 5.2.2 пункту 5.2 розділу 5 вилучено на підставі Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 )
5.2.2. При здійсненні операцій за кореспондентським рахунком ЛОРО банк у той самий робочий день надсилає банку-кореспонденту повідомлення про це з реквізитами розрахункового документа. При списанні коштів з кореспондентського рахунку ЛОРО за розрахунковими документами банку-кореспондента повідомлення може не надсилатися.
5.2.3. Якщо банк із будь-яких причин не може виконати розрахунковий документ банку-кореспондента, то він має повідомити про це банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання цього документа.
5.2.4. Для підтвердження операцій, здійснених за кореспондентським рахунком, банк надсилає банку-кореспонденту (у визначений договором термін) виписку з кореспондентського рахунку.
Якщо у визначений договором термін банк-кореспондент не надіслав зауваження у письмовій формі, то виписка вважається підтвердженою.
( Підпункт 5.2.6 пункту 5.2 розділу 5 вилучено на підставі Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 )
5.2.5. Договірне списання, у тому числі несвоєчасно погашеного банком-кореспондентом наданого банком кредиту або відсотків за його користування, оформляється і виконується банком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку України, що регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті.
Платіжні вимоги, а також документи про обмеження права банку-кореспондента розпоряджання рахунком (у тому числі шляхом арешту грошей, зупинення власних видаткових операцій банку-кореспондента за кореспондентським рахунком), приймаються і виконуються банком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку України, що регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті.
( Пункт 5.2 розділу 5 доповнено підпунктом 5.2.5 Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 )
5.3. Переоформлення та закриття кореспондентського рахунку
5.3.1. У разі переоформлення кореспондентського рахунку ЛОРО у зв'язку з реорганізацією, зміною назви, що не викликана реорганізацією, а також форми власності, банком-кореспондентом подаються такі самі документи, що й при відкритті рахунку. При цьому номер кореспондентського рахунку залишається без змін.
5.3.2. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку є заява власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.
( Підпункт 5.3.2 пункту 5.3 розділу 5 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
5.3.3. Днем закриття кореспондентського рахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття кореспондентського рахунку. Заява про закриття кореспондентського рахунку подається до банку особою, якій (залежно від підстави для закриття цього рахунку) надано таке право.
5.3.4. За наявності на кореспондентському рахунку, що закривається, залишку коштів банк перераховує їх згідно з розпорядженням власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.
5.3.5. Банк письмово повідомляє банк-кореспондент про закриття кореспондентського рахунку із зазначенням дати закриття та номера кореспондентського рахунку.
5.3.6. Банк протягом трьох робочих днів з дня закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента, уключаючи день закриття, зобов'язаний надіслати засобами системи ЕП з використанням засобів захисту інформації Національного банку повідомлення про закриття кореспондентського рахунку на адресу відповідного органу державної податкової служби (державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).
Підтвердженням про отримання відповідним органом державної податкової служби інформації про закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента є файл-квитанція, що надсилається ним до банку. Файл-квитанція на паперовому носії має зберігатися у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента.
( Пункт 5.3 розділу 5 глави I доповнено підпунктом 5.3.6 згідно з Постановою Національного банку N 149 від 23.04.2002 ) ( Пункт 5.4 розділу 5 глави I виключено на підставі Постанови Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
Розділ 6. Здійснення розрахунків за результатами клірингу
6.1. Розрахунки за результатами клірингу в певній платіжній системі1 здійснюються розрахунковим банком, що обслуговує цю систему, згідно з правилами платіжної системи і взаємними угодами між її учасниками.
------------------------------
1 Платіжна система - система, що забезпечує здійснення переказування грошових коштів (платежів) між банківськими установами (зокрема за кліринговою схемою). Може бути самостійною юридичною особою або об'єднанням на договірних умовах кількох юридичних осіб, якими визначаються правила, порядок роботи цієї системи та порядок розрахунків.
6.2. Порядок виконання розрахунків за результатами клірингу регламентується відповідними документами розрахункового банку, узгодженими з правилами платіжної системи щодо виконання клірингових та розрахункових операцій, і має відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.
Правила платіжної системи та умови договорів, що регулюють відносини сторін при здійсненні розрахунків, з метою мінімізації ризиків у системі повинні визначати порядок урегулювання випадків неможливості виконання банками - учасниками розрахунків своїх зобов'язань.
6.3. Засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та інших повідомлень про розрахунки за результатами клірингу визначаються правилами платіжної системи та взаємними угодами учасників розрахунків за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.
6.4. У разі виконання функцій розрахункового банку банком розрахунки за результатами клірингу здійснюються за рахунками банків - учасників розрахунків, що відкриті в розрахунковому банку.
Взаємовідносини розрахункового банку з банками - учасниками розрахунків, права й обов'язки сторін визначаються установчими документами розрахункового банку та укладеними договорами.
6.5. У разі виконання функцій розрахункового банку Національним банком України розрахунки за результатами клірингу здійснюються відповідно до бухгалтерської моделі роботи розрахункового банку, визначеної нормативно-правовими актами Національного банку України, з відображенням остаточних розрахункових сальдо за кореспондентськими рахунками банків - учасників розрахунків, відкритими в територіальних управліннях Національного банку.
6.6. Розрахунковий банк згідно із взаємними угодами несе відповідальність перед банками - учасниками розрахунків за своєчасність проведення розрахунків за результатами клірингу.
Розділ 7. Здійснення розрахунків через ВПС
7.1. Порядок здійснення розрахунків через ВПС регулюється відповідними документами банків, яким належать ці системи, і повинен відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.
При здійсненні розрахунків через ВПС банк та його філії зобов'язані дотримуватися таких вимог:
( Пункт 7.1 розділу 7 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
початкові платежі від філії приймаються банком лише в межах коштів на його кореспондентському рахунку;
( Пункт 7.1 розділу 7 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
філія, початкові платежі якої не можуть бути прийняті банком до виконання через відсутність (недостатність) коштів на кореспондентському рахунку банку, не проводить списання коштів з рахунку платника, а невиконані розрахункові документи платника того самого дня обліковує на відповідному позабалансовому рахунку та надсилає йому письмове повідомлення встановленої форми про невиконання розрахункового документа із зазначенням причини невиконання. Платник, отримавши повідомлення філії, для забезпечення своїх прав щодо виконання розрахункових документів, може вжити заходів відповідно до чинного законодавства.
( Пункт 7.1 розділу 7 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
7.2. Банк та його філії, що здійснюють розрахунки через ВПС, повинні:
а) дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком;
б) щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (при роботі банку за 3-ю моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку);
в) на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів (надається протягом одного робочого дня, не враховуючи дня одержання вимоги);
г) на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.
7.3. Транспортні потреби філій, які є учасниками ВПС, можуть забезпечуватися системою електронної пошти Національного банку. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються користувачам на підставі договору, зразок якого наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.
Розділ 8. Строки виконання міжбанківських (внутрішньобанківських) розрахунків
8.1. Міжбанківські розрахунки виконуються в строк до трьох операційних днів і вважаються завершеними з часу зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку одержувача.
8.2. Внутрішньобанківські розрахунки виконуються в строк, установлений внутрішніми нормативними актами банку, який не може перевищувати двох операційних днів, та вважаються завершеними з часу зарахування коштів на рахунок філії одержувача.
8.3. Відповідальність за порушення строків виконання розрахунків визначається чинним законодавством.
( Розділ 8 в редакції Постанови Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Розділ 9. Технологія виконання територіальним управлінням Національного банку платіжної вимоги про списання грошових коштів банку (філії) з кореспондентського рахунку засобами СЕП
9.1. Платіжна вимога про списання грошових коштів (далі - гроші) банку, філії (далі - банк) з кореспондентського рахунку приймається територіальним управлінням Національного банку (далі - територіальне управління) і виконується відповідно до правил документообігу та порядку розрахунків платіжними вимогами, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку України, який регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей.
Платіжна вимога, що надійшла протягом операційного часу, виконується в день надходження в межах залишку грошей на кореспондентському рахунку банку на початок поточного операційного дня. Якщо на час надходження платіжної вимоги на кореспондентському рахунку банку недостатньо грошей у визначеній для списання сумі або їх немає, то списання виконується з урахуванням сум, що надійдуть на цей рахунок протягом операційного дня.
Платіжна вимога, що надійшла після операційного часу, виконується на початку наступного операційного дня в межах залишку грошей на кореспондентському рахунку банку на цей час.
9.2. Платіжну вимогу, що надійшла протягом операційного часу, територіальне управління виконує засобами СЕП у такій послідовності:
а) файлом L установлює ліміт технічного рахунку банку на суму, що визначена для списання;
б) за наявності на технічному рахунку банку визначеної для списання суми формує (1) міжбанківський електронний розрахунковий документ (за яким сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і файлом А надсилає до СЕП.
Якщо протягом операційного дня сума на технічному рахунку банку була менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується в кінці операційного дня в межах наявної на цьому рахунку суми;
в) файлом L відміняє ліміт технічного рахунку банку, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від АРМ-2), що списана сума відображена за цим рахунком;
г) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за яким списана сума грошей має бути зарахована на рахунок одержувача) і файлом А надсилає до СЕП.
---------------
(1) Відповідно до технології роботи СЕП за дебетом міжбанківського електронного розрахункового документа зазначається номер внутрішньобанківського рахунку.
9.3. Платіжну вимогу, що надійшла після операційного часу, територіальне управління виконує на початку наступного операційного дня засобами СЕП у такій послідовності:
а) файлом L.00 встановлює ліміт технічного рахунку банку на суму, що визначена для списання;
б) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за яким сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і файлом А надсилає до СЕП;
в) файлом L відміняє ліміт технічного рахунку банку, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від АРМ-2), що списана сума відображена за цим рахунком;
г) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за яким списана сума грошей має бути зарахована на рахунок одержувача) і файлом А надсилає до СЕП.
9.4. Для квитування файла В (у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ про списання) у день його формування в СЕП за потреби вживаються такі заходи:
а) територіальне управління системою ЕП надсилає до розрахункової палати (копію - до банку) розпорядження про обов'язкове квитування файла В до зазначеного часу в межах операційного дня;
б) розрахункова палата виконує розпорядження територіального управління з відображенням результатів квитування у файлі К за підсумками циклу роботи АРМ-2.
( Розділ 9 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 149 від 23.04.2002, N 66 від 26.02.2003, в редакції Постанови Нацбанку N 524 від 03.12.2003 )
Розділ 10. Технологія виконання територіальним управлінням засобами СЕП документів про обмеження права банку (філії) розпоряджання кореспондентським рахунком у разі прийняття рішення про арешт грошей
10.1. Документи про обмеження права банку (філії) (далі - банк) розпоряджання кореспондентським рахунком у разі прийняття рішення про арешт грошей банку, що знаходяться на цьому рахунку (далі - документи про арешт грошей банку), приймаються територіальним управлінням і виконуються відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку України, який регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей.
Територіальне управління виконує документи про арешт грошей банку в день їх надходження в межах залишку грошей банку на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня.
Арешт грошей банку виконується засобами СЕП шляхом установлення файлом L ліміту технічного рахунку банку на визначену суму арешту.
10.2. Якщо в перший день виконання арешту сума встановленого ліміту технічного рахунку банку дорівнює сумі, що підлягає арешту, то територіальне управління на початку кожного наступного операційного дня продовжує встановлювати файлом L.00 ліміт технічного рахунку банку на суму арешту до отримання відповідних документів.
10.3. Якщо в перший день виконання арешту сума встановленого ліміту технічного рахунку банку менша ніж сума, що підлягає арешту, то територіальне управління на початку кожного наступного операційного дня переглядає суму ліміту з метою її збільшення (відповідно до абзацу другого пункту 10.1 цього розділу) до того часу, коли сума ліміту технічного рахунку банку дорівнюватиме сумі, на яку накладений арешт. Сума ліміту технічного рахунку банку, що встановлена в попередній день виконання арешту, не може бути зменшена.
( Розділ 10 в редакції Постанов Нацбанку N 267 від 11.07.2001, N 524 від 03.12.2003 ) ( Главу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 515 від 03.12.2003 )
Директор Департаменту
платіжних систем

В.М.Кравець
Додаток 1
до Інструкції про міжбанківські
розрахунки в Україні
Зразок
Договір N ___
на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку
м.________ _______________
(дата)
Національний банк України (далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі _______
(посада)
___________________ _________________________________, який діє на
(назва установи) (прізвище, ім'я, по батькові)
підставі _________________ від _________ N ____, з одного боку, та
(назва документа)
____________________ (далі - ЗАМОВНИК) в особі ___________________
(назва установи) (посада)
____________________________, який діє на підставі _______________
(прізвище, ім'я, по батькові) (назва документа)
від ______ N ____, з другого боку, уклали договір про таке.
1. Предмет договору
1.1. ВИКОНАВЕЦЬ відкриває ЗАМОВНИКУ кореспондентський рахунок
для здійснення міжбанківських розрахунків через систему
електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) та
надає йому інші послуги з розрахунково-касового обслуговування.
2. Права та зобов'язання сторін
2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:
2.1.1. Установлювати регламент обслуговування
кореспондентського рахунку.
2.1.2. Одержувати фінансову звітність та іншу інформацію від
ЗАМОВНИКА.
2.1.3.Тимчасово зупиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у разі
порушення ним технології роботи та невиконання вимог захисту
банківської інформації в СЕП.
2.1.4. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне
списання коштів з кореспондентського рахунку ЗАМОВНИКА у випадках,
передбачених чинним законодавством України.
2.1.5. У разі підкріплення операційної каси ЗАМОВНИКА
готівкою отримувати від нього плату за касове обслуговування у
розмірі _____ відсотка від виданої суми готівкою.
2.1.6. Зупиняти виконання власних видаткових операцій
ЗАМОВНИКА в СЕП відповідно до рішення уповноважених державних
органів у випадках, передбачених законами України.
2.2. ЗАМОВНИК має право:
2.2.1. Самостійно розпоряджатися коштами, що обліковуються на
його кореспондентському рахунку, за винятком випадків,
передбачених чинним законодавством України.
2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:
2.3.1. Відкрити ЗАМОВНИКУ кореспондентський рахунок
відповідно до вимог Інструкції про міжбанківські розрахунки в
Україні.
2.3.2. Відкрити ЗАМОВНИКУ технічний рахунок відповідно до
способу обслуговування кореспондентського рахунку для здійснення
електронних міжбанківських розрахунків через СЕП з використанням
програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ.
( Підпункт 2.3.2 пункту 2.3 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
2.3.3. Здійснювати за дорученням ЗАМОВНИКА касове
обслуговування, включаючи підкріплення операційної каси готівкою,
за встановленим порядком.
2.3.4. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з
кореспондентського рахунку за попередній робочий день.
2.3.5. Негайно повідомляти ЗАМОВНИКА про тимчасове зупинення
операцій за його кореспондентським рахунком і обов'язково із
зазначенням причин.
2.3.6. Зберігати банківську таємницю щодо проведених
ЗАМОВНИКОМ операцій за кореспондентським рахунком та забезпечувати
захист банківської інформації згідно з установленим порядком.
2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:
2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та
нормативно-правовими актами Національного банку України.
2.4.2. Проводити активні операції за кореспондентським
рахунком у межах наявних на ньому коштів.
2.4.3. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових
документів в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх
надходження.
2.4.4. Відображати в той самий день у балансі банку всі
операції, виконані протягом операційного дня за кореспондентським
рахунком.
2.4.5. Своєчасно надавати достовірну фінансову звітність та
іншу інформацію на вимогу ВИКОНАВЦЯ.
2.4.6. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.
2.4.7. Дотримуватись установленого порядку оброблення,
формування і пакування готівки, зокрема виконувати відсортування
зношених банкнот від придатних.
3. Відповідальність сторін
3.1. За несвоєчасне зарахування коштів на кореспондентський
рахунок ЗАМОВНИКА ВИКОНАВЕЦЬ сплачує на його користь пеню у
розмірі ____ відсотків від несвоєчасно зарахованої суми за кожний
день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки
Національного банку України, що діяла у період, за який
сплачується пеня.
3.2. За несвоєчасне оброблення електронних розрахункових
документів, що надійшли від СЕП, а також у разі оброблення з
порушенням порядку черговості їх надходження, ЗАМОВНИК сплачує
ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі _____ за кожний розрахунковий
документ.
3.3. За несвоєчасне (недостовірне) відображення у балансі
банку операцій, виконаних протягом операційного дня за
кореспондентським рахунком, ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у
розмірі ____ від суми порушення.
3.4. За встановленими фактами неналежного оформлення готівки,
незробленого відсортування зношених банкнот від придатних ЗАМОВНИК
сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі ___ від суми порушення.
3.5. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК
сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу
інфляції за весь час прострочення і три проценти річних з
простроченої суми.
3.6. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує
ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі _____ відсотків від суми простроченого
платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної
облікової ставки Національного банку України, що діяла у період,
за який сплачується пеня.
Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове
зупинення роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває понад місяць.
4. Порядок розрахунків
4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до _____ числа _______ місяця
надсилає ЗАМОВНИКУ засобами системи ЕП розрахунок за виконані
роботи згідно з діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату
послуг (а також штрафів і пені) не пізніше _____ робочих днів
після отримання розрахунку.
4.2. Пеня, передбачена цим договором, сплачується ВИКОНАВЦЕМ
не пізніше ____ робочих днів після отримання розрахунку від
ЗАМОВНИКА.
4.3. Оплата за підкріплення операційної каси ЗАМОВНИКА
готівкою здійснюється ним у день одержання готівки.
5. Форс-мажор
5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове
або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це
невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою
контролю сторони, яка не виконала це положення. Такі причини
включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі,
війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі -
форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від
відповідальності починається з часу оголошення невиконуючою
стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо
невиконуюча сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла б
вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує
строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації
наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь
період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про
настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна
одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6
місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від
подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі
жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною
можливих збитків.
6. Порядок змін та розірвання договору
6.1. Сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати
договір, надсилає другій стороні за договором пропозиції щодо
цього.
6.2. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання
договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання
пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання
договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений
строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має
право передавати спір на вирішення господарського суду.
7. Порядок розгляду спорів
7.1. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються
шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в господарському
суді.
8. Строк дії договору
8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває
чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у
випадках, передбачених чинним законодавством України.
9. Інші умови договору
9.1. Цей договір складено в двох примірниках, які мають
однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.
9.2. Надання ЗАМОВНИКУ інших послуг, не передбачених умовами
цього договору, оформляється додатковими угодами.
9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором,
регулюються чинним законодавством України.
10. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін
10.1. Місцезнаходження, банківські реквізити,
ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
10.2. Місцезнаходження, банківські реквізити,
ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням
цього договору, відповідальними представниками є:
від ВИКОНАВЦЯ: ____________________________
від ЗАМОВНИКА: ____________________________
ВИКОНАВЕЦЬ ЗАМОВНИК
М.п. М.п.
--------------------------------
Сторони можуть змінювати передбачені цим договором умови, а також установлювати інші умови, які мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.
Банки (філії), які одержали дозвіл Національного банку України на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.
Банки, які відкривають кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку і при цьому не є учасниками СЕП, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 267 від 11.07.2001, N 495 від 04.12.2001 )
Додаток 2
до Інструкції про міжбанківські
розрахунки в Україні
Зразок
Договір N ___
на інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України
м.________ _______________
(дата)
Національний банк України (далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі _______
(посада)
___________________ _________________________________, який діє на
(назва установи) (прізвище, ім'я, по батькові)
підставі _________________ від _________ N ____, з одного боку, та
(назва документа)
____________________ (далі - ЗАМОВНИК) в особі ___________________
(назва установи) (посада)
____________________________, який діє на підставі _______________
(прізвище, ім'я, по батькові) (назва документа)
від ______ N ____, з другого боку, уклали договір про таке.
1. Предмет договору
1.1. ВИКОНАВЕЦЬ забезпечує роботу ЗАМОВНИКА в системі
електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) при
здійсненні міжбанківських розрахунків та надає йому інші
інформаційно-розрахункові послуги.
2. Права та зобов'язання сторін
2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:
2.1.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні
засоби, розроблені для удосконалення послуг, що надаються
ЗАМОВНИКУ.
2.1.2. Тимчасово зупиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у разі
порушення ним технології роботи та невиконання вимог захисту
банківської інформації в СЕП.
2.1.3. Вимагати відповідності технології оброблення платежів
у системі автоматизації банку (далі - САБ) ЗАМОВНИКА вимогам
Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.
2.2. ЗАМОВНИК має право:
2.2.1. Здійснювати міжбанківські розрахунки згідно з
регламентом функціонування СЕП.
2.2.2. Користуватися засобами системи електронної пошти
Національного банку України (далі - система ЕП) для передачі
електронних розрахункових документів та іншої інформації.
2.2.3. Отримувати інформацію від ВИКОНАВЦЯ про поточний стан
технічного рахунку та здійснення операцій за ним.
2.2.4. Передавати інформацію іншим абонентам системи ЕП
засобами системи ЕП, якщо це не суперечить чинному законодавству
та нормативно-правовим актам Національного банку України.
2.2.5. Отримувати від інформаційно-пошукової системи
Національного банку України (далі - ІПС) інформацію щодо
проходження в СЕП власних початкових платежів.
2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:
2.3.1. Підключити ЗАМОВНИКА до системи ЕП і забезпечувати
своєчасну доставку електронної кореспонденції системою ЕП до/від
ЗАМОВНИКА згідно з розпорядком роботи вузла системи ЕП ВИКОНАВЦЯ
(за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ЗАМОВНИКОМ
технологічної дисципліни в системі ЕП).
2.3.2. Відкрити ЗАМОВНИКУ технічний рахунок відповідно до
способу обслуговування кореспондентського рахунку для здійснення
електронних міжбанківських розрахунків через СЕП з використанням
програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ.
( Підпункт 2.3.2 пункту 2.3 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
2.3.3. Надавати ЗАМОВНИКУ консультації щодо підготовки до
роботи в системі ЕП та СЕП і консультувати надалі з питань
усунення непередбачених та екстремальних ситуацій протягом дії
договору.
2.3.4. Передавати ЗАМОВНИКУ нові версії програмно-технічних
та технологічних засобів, розроблених для удосконалення послуг, що
надаються ЗАМОВНИКУ.
2.3.5. Забезпечувати здійснення міжбанківських розрахунків
через СЕП, учасником яких є ЗАМОВНИК, у визначений чинним
законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку
України строк за умови виконання ЗАМОВНИКОМ регламенту
функціонування СЕП.
2.3.6. Кожного робочого дня робити підсумки розрахунків
ЗАМОВНИКА через СЕП з відображенням їх на його кореспондентському
рахунку.
2.3.7. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з його
технічного рахунку за цей день.
2.3.8. Надавати засобами ІПС інформаційні послуги ЗАМОВНИКУ
щодо проходження в СЕП його початкових платежів.
2.3.9. Надавати ЗАМОВНИКУ інформаційні послуги щодо поточного
стану технічного рахунку та здійснення розрахунків за ним.
2.3.10. Своєчасно передавати ЗАМОВНИКУ інформацію про внесені
зміни до нормативно-довідкової бази СЕП.
2.3.11. Зберігати банківську таємницю та забезпечувати захист
банківської інформації ЗАМОВНИКА.
2.3.12. Надавати інформаційно-арбітражні послуги ЗАМОВНИКУ у
вигляді паперових документів.
2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:
2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та
нормативно-правовими актами Національного банку України.
2.4.2. Відповідати перед ВИКОНАВЦЕМ за зобов'язаннями своїх
філій, що працюють у СЕП за консолідованим кореспондентським
рахунком ЗАМОВНИКА.
2.4.3. Дотримуватися технологічної дисципліни в
інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.
2.4.4. Забезпечувати наявність технічних та програмних
засобів системи ЕП згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.
2.4.5. Виконувати всі вимоги ВИКОНАВЦЯ щодо відповідності
технології оброблення платежів у САБ ЗАМОВНИКА вимогам
Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.
2.4.6. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових
документів в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх
надходження.
2.4.7. Використовувати під час роботи в СЕП лише офіційно
придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в
уповноважених ними установах та погоджені з ВИКОНАВЦЕМ програмні
продукти.
2.4.8. Виконувати всі вимоги захисту банківських електронних
документів в СЕП щодо технічних, програмних засобів та
організаційних заходів захисту.
2.4.9. У разі виникнення екстремальних та непередбачених
ситуацій узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ план дій щодо їх усунення.
2.4.10. Кожного робочого дня формувати та надійно зберігати
архіви банківських електронних документів. Окремо зберігати архіви
програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ, які містять шифровані
арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та
захищений від модифікації протокол роботи.
2.4.11. Забезпечувати належне збереження наданих ВИКОНАВЦЕМ
програмних засобів і не передавати їх третім особам.
2.4.12. Узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ унесення будь-яких змін в
офіційно надане і супроводжуване ВИКОНАВЦЕМ програмно-інформаційне
забезпечення системи ЕП (крім змін, передбачених параметрами
настройки вузла ЗАМОВНИКА).
2.4.13. Своєчасно інформувати ВИКОНАВЦЯ про зміни програмного
забезпечення, яке використовується під час роботи в СЕП,
місцезнаходження, контактних телефонів, прізвищ відповідальних
осіб тощо. В обов'язковому порядку відповідати на запити ВИКОНАВЦЯ
щодо надання інформації, яка використовується для оперативної
взаємодії із ЗАМОВНИКОМ.
2.4.14. Не передавати отриману засобами системи ЕП інформацію
третім особам, якщо це суперечить чинному законодавству України та
нормативно-правовим актам Національного банку України.
2.4.15. У разі ліквідації банку (філії) забезпечувати його
(її) повноцінну роботу згідно з діючою технологією до часу
закриття кореспондентського рахунку.
2.4.16. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.
2.4.17. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами
суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних
ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА в роботі САБ унаслідок помилок
або навмисних порушень з боку персоналу та порушень щодо
формування, порядку зберігання, знищення архівів банківських
електронних документів, включаючи архіви АРМ-НБУ.
2.4.18. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами
суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних
ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА та призвели до порушень у роботі
інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України.
3. Відповідальність сторін
3.1. У разі втрати, пошкодження чи викривлення інформації
винна в цьому сторона відшкодовує другій стороні завдані збитки,
пов'язані з цим. Порушення встановлюються на підставі підтверджень
про прийняття та передачу електронних розрахункових документів.
3.2. У разі втрати або передачі закріплених за ЗАМОВНИКОМ
програмних, апаратно-програмних засобів захисту, які
використовуються в СЕП, третім особам ЗАМОВНИК відшкодовує
ВИКОНАВЦЮ пов'язані з цим фактичні збитки.
3.3. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК
сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу
інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з
простроченої суми.
3.4. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує
ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ____ відсотків від суми простроченого
платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної
облікової ставки Національного банку України, що діяла в період,
за який сплачується пеня.
Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове
зупинення ВИКОНАВЦЕМ роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває понад місяць.
3.5. ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст інформації,
яка готується абонентами системи ЕП, а також за достовірність
даних у електронних розрахункових документів ЗАМОВНИКА.
4. Порядок розрахунків
4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісяця до ___ числа ______ місяця надсилає
ЗАМОВНИКУ системою ЕП розрахунок за виконані роботи згідно з
діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також
пені) не пізніше ___ робочих днів після отримання розрахунку.
5. Форс-мажор
5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове
або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це
невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою
контролю невиконувальної сторони. Такі причини включають стихійне
лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки,
військові дії, громадські безпорядки тощо (далі - форс-мажор), але
не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності
починається з часу оголошення невиконувальною стороною форс-мажору
і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконувальна сторона
вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків.
Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії
форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання
форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну
невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців,
то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого
виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із
сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих
збитків.
6. Порядок змін та розірвання договору
6.1. Сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати
договір, надсилає пропозиції щодо цього другій стороні за
договором.
6.2. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання
договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання
пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання
договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений
строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має
право передавати спір на вирішення господарського суду.
7. Порядок розгляду спорів
7.1. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються
шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в господарському
суді.
8. Строк дії договору
8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває
чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у
випадках, передбачених чинним законодавством України.
9. Інші умови договору
9.1. Цей договір складено в двох примірниках, які мають
однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.
9.2. Надання ЗАМОВНИКУ інших послуг, не передбачених умовами
цього договору, оформляється додатковими угодами.
9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором,
регулюються чинним законодавством України.
10. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін
10.1. Місцезнаходження, банківські реквізити,
ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
10.2. Місцезнаходження, банківські реквізити,
ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням
цього договору, відповідальними представниками є:
від ВИКОНАВЦЯ: ________________________________________
від ЗАМОВНИКА: ________________________________________
ВИКОНАВЕЦЬ ЗАМОВНИК
М.п. М.п.
______________________
Сторони можуть змінювати передбачені цим договором умови, а також установлювати інші умови, які мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.
Банки, які здійснюють міжбанківські розрахунки в мультивалютному режимі, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.
( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 495 від 04.12.2001 )
Додаток 3
до Інструкції про міжбанківські
розрахунки в Україні
Зразок
Договір N ___
на інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України (за умови роботи банку з використанням внутрішньобанківської платіжної системи)
м.________ _______________
(дата)
Національний банк України (далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі _______
(посада)
___________________ _________________________________, який діє на
(назва установи) (прізвище, ім'я, по батькові)
підставі _________________ від _________ N ____, з одного боку, та
(назва документа)
____________________ (далі - ЗАМОВНИК) в особі ___________________
(назва установи) (посада)
____________________________, який діє на підставі _______________
(прізвище, ім'я, по батькові) (назва документа)
від ______ N ____, з другого боку, уклали договір про таке.
1. Предмет договору
1.1. ВИКОНАВЕЦЬ забезпечує роботу ЗАМОВНИКА в системі
електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) при
здійсненні міжбанківських розрахунків та надає йому інші
інформаційно-розрахункові послуги.
2. Права та зобов'язання сторін
2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:
2.1.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні
засоби, розроблені для удосконалення послуг, що надаються
ЗАМОВНИКУ.
2.1.2. Тимчасово зупиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у разі
порушення ним технології роботи та невиконання вимог захисту
банківської інформації в СЕП.
2.1.3. Вимагати, щоб технології оброблення платежів у системі
автоматизації банку (далі - САБ) та ВПС ЗАМОВНИКА відповідали
вимогам Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.
2.1.4. Вимагати, щоб технології оброблення платежів,
програмних, технічних та організаційних засобів захисту у ВПС
ЗАМОВНИКА відповідали вимогам Національного банку України.
2.2. ЗАМОВНИК має право:
2.2.1. Здійснювати міжбанківські розрахунки згідно з
регламентом функціонування СЕП.
2.2.2. Користуватися засобами системи електронної пошти
Національного банку України (далі - система ЕП) для передачі
електронних розрахункових документів та іншої інформації.
2.2.3. Отримувати інформацію від ВИКОНАВЦЯ про поточний стан
технічного рахунку та здійснення операцій за ним.
2.2.4. Передавати інформацію іншим абонентам системи ЕП
засобами системи ЕП, якщо це не суперечить чинному законодавству
та нормативно-правовим актам Національного банку України.
2.2.5. Отримувати від інформаційно-пошукової системи
Національного банку України (далі - ІПС) інформацію щодо
проходження в СЕП власних початкових платежів.
2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:
2.3.1. Підключити ЗАМОВНИКА до системи ЕП і забезпечувати
своєчасну доставку електронної кореспонденції системою ЕП до/від
ЗАМОВНИКА згідно з розпорядком роботи вузла системи ЕП ВИКОНАВЦЯ
(за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ЗАМОВНИКОМ
технологічної дисципліни в системі ЕП).
2.3.2. Відкрити ЗАМОВНИКУ технічний рахунок відповідно до
способу обслуговування кореспондентського рахунку для здійснення
електронних міжбанківських розрахунків через СЕП з використанням
програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ.
( Підпункт 2.3.2 пункту 2.3 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
2.3.3. Надавати ЗАМОВНИКУ консультації щодо підготовки до
роботи в системі ЕП та СЕП і консультувати надалі з питань
усунення непередбачених та екстремальних ситуацій протягом дії
договору.
2.3.4. Передавати ЗАМОВНИКУ нові версії програмно-технічних
та технологічних засобів, розроблених для удосконалення послуг, що
надаються ЗАМОВНИКУ.
2.3.5. Забезпечувати здійснення міжбанківських розрахунків
через СЕП, учасником яких є ЗАМОВНИК, у визначений чинним
законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку
України строк (за умови виконання ЗАМОВНИКОМ регламенту
функціонування СЕП).
2.3.6. Кожного робочого дня визначати підсумки розрахунків
ЗАМОВНИКА через СЕП з відображенням їх на його консолідованому
кореспондентському рахунку.
2.3.7. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з його
технічного рахунку за цей день.
2.3.8. Надавати засобами ІПС інформаційні послуги ЗАМОВНИКУ
щодо проходження в СЕП його початкових платежів.
2.3.9. Надавати ЗАМОВНИКУ інформаційні послуги щодо поточного
стану технічного рахунку та здійснення розрахунків за ним.
2.3.10. Своєчасно передавати ЗАМОВНИКУ інформацію про внесені
зміни до нормативно-довідкової бази СЕП.
2.3.11. Зберігати банківську таємницю та забезпечувати захист
банківської інформації ЗАМОВНИКА.
2.3.12. Надавати інформаційно-арбітражні послуги ЗАМОВНИКУ у
вигляді паперових документів.
2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:
2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та
нормативно-правовими актами Національного банку України.
2.4.2. Дотримуватися технологічної дисципліни в
інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.
2.4.3. Підтримувати в належному стані програмно-технічні
засоби, які використовуються для міжбанківських розрахунків.
2.4.4. Виконувати всі вимоги ВИКОНАВЦЯ щодо відповідності
технології оброблення платежів у САБ та ВПС ЗАМОВНИКА вимогам
Національного банку відносно інтерфейсу з СЕП.
2.4.5. Виконувати всі вимоги ВИКОНАВЦЯ щодо відповідності
технології оброблення платежів, програмних, технічних та
організаційних засобів захисту у ВПС ЗАМОВНИКА вимогам
Національного банку України.
2.4.6. Забезпечувати надання інформації для ІПС щодо
проходження електронних розрахункових документів від СЕП через ВПС
до своїх філій-отримувачів платежів протягом одного робочого дня,
не враховуючи дня отримання запиту. Забезпечувати щоденне надання
агрегованої інформації від ВПС щодо внутрішньобанківських
міжтериторіальних платежів.
2.4.7. Забезпечувати наявність технічних та програмних
засобів системи ЕП відповідно до вимог ВИКОНАВЦЯ.
2.4.8. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових
документів в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх
надходження.
2.4.9. Використовувати під час роботи в СЕП лише офіційно
придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в
уповноважених ними установах та погоджені з ВИКОНАВЦЕМ програмні
продукти.
2.4.10. Виконувати всі вимоги захисту банківських електронних
документів в СЕП щодо технічних, програмних засобів та
організаційних заходів захисту.
2.4.11. У разі виникнення екстремальних та непередбачених
ситуацій узгоджувати план дій щодо їх усунення з ВИКОНАВЦЕМ.
2.4.12. Кожного робочого дня формувати та надійно зберігати
архіви банківських електронних документів. Окремо зберігати архіви
програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ, які містять шифровані
арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та
захищений від модифікації протокол роботи.
2.4.13. Забезпечувати належне збереження наданих ВИКОНАВЦЕМ
програмних засобів і не передавати їх третім особам.
2.4.14. Узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ унесення будь-яких змін в
офіційно надане і супроводжуване ВИКОНАВЦЕМ програмно-інформаційне
забезпечення системи ЕП (крім змін, передбачених параметрами
настройки вузла ЗАМОВНИКА).
2.4.15. Своєчасно інформувати ВИКОНАВЦЯ про зміни програмного
забезпечення, яке використовується під час роботи в СЕП,
місцезнаходження, контактних телефонів, прізвищ відповідальних
осіб тощо. В обов'язковому порядку відповідати на запити ВИКОНАВЦЯ
щодо надання інформації, яка використовується для оперативної
взаємодії із ЗАМОВНИКОМ.
2.4.16. Не передавати отриману засобами системи ЕП інформацію
третім особам, якщо це суперечить чинному законодавству України та
нормативно-правовим актам Національного банку України.
2.4.17. У разі ліквідації банку (філії) забезпечувати його
(її) повноцінну роботу згідно з діючою технологією до часу
закриття консолідованого кореспондентського рахунку.
2.4.18. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.
2.4.19. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами
суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних
ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА в роботі САБ та ВПС унаслідок
помилок або навмисних порушень з боку персоналу та порушень щодо
формування, порядку зберігання, знищення архівів банківських
електронних документів, включаючи архіви АРМ-НБУ.
2.4.20. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами
суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних
ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА та призвели до порушень у роботі
інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України.
3. Відповідальність сторін
3.1. У разі втрати, пошкодження чи викривлення інформації
винна в цьому сторона відшкодовує другій стороні завдані збитки,
пов'язані з цим. Порушення встановлюються на підставі підтверджень
про прийняття та передачу електронних розрахункових документів.
3.2. У разі втрати або передачі закріплених за ЗАМОВНИКОМ
програмних, апаратно-програмних засобів захисту, які
використовуються в СЕП, третім особам ЗАМОВНИК відшкодовує
ВИКОНАВЦЮ пов'язані з цим фактичні збитки.
3.3. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК
сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу
інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з
простроченої суми.
3.4. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує
ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ____ відсотків від суми простроченого
платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної
облікової ставки Національного банку України, що діяла в період,
за який сплачується пеня.
Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове
зупинення ВИКОНАВЦЕМ роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває більше місяця.
3.5. ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст інформації,
яка готується абонентами системи ЕП, а також за достовірність
даних у електронних розрахункових документах ЗАМОВНИКА.
4. Порядок розрахунків
4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісяця до ___ числа _______ місяця надсилає
ЗАМОВНИКУ системою ЕП розрахунок за виконані роботи згідно з
діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також
пені) не пізніше ___ робочих днів після отримання розрахунку.
5. Форс-мажор
5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове
або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це
невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою
контролю невиконувальної сторони. Такі причини включають стихійне
лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки,
військові дії, громадські безпорядки тощо (далі - форс-мажор), але
не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності
починається з часу оголошення невиконувальною стороною форс-мажору
і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконувальна сторона
вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків.
Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії
форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання
форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну
невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців,
то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого
виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із
сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих
збитків.
6. Порядок змін та розірвання договору
6.1. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати
договір, надсилає пропозиції щодо цього другій стороні за
договором.
6.2. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання
договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання
пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання
договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений
строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має
право передавати спір на вирішення господарського суду.
7. Порядок розгляду спорів
7.1. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються
шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в господарському
суді.
8. Строк дії договору
8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває
чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у
випадках, передбачених чинним законодавством України.
9. Інші умови договору
9.1. Цей договір складено у двох примірниках, які мають
однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.
9.2. Надання ЗАМОВНИКУ інших послуг, не передбачених умовами
цього договору, оформляється додатковими угодами.
9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором,
регулюються чинним законодавством України.
10. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін
10.1. Місцезнаходження, банківські реквізити,
ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
10.2. Місцезнаходження, банківські реквізити,
ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням
цього договору, відповідальними представниками є:
від ВИКОНАВЦЯ: _________________________________________
від ЗАМОВНИКА: _________________________________________
ВИКОНАВЕЦЬ ЗАМОВНИК
М.п. М.п.
-------------------------------------
Сторони можуть змінювати передбачені цим договором умови, а також установлювати інші умови, які мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.
( Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 495 від 04.12.2001 )
Додаток 4
до Інструкції про міжбанківські
розрахунки в Україні
Зразок
Договір N ___
про надання послуг системою електронної пошти Національного банку України
м.________ _______________
(дата)
Національний банк України (далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі _______
(посада)
___________________ _________________________________, який діє на
(назва установи) (прізвище, ім'я, по батькові)
підставі _________________ від _________ N ____, з одного боку, та
(назва документа)
____________________ (далі - ЗАМОВНИК) в особі ___________________
(назва установи) (посада)
____________________________, який діє на підставі _______________
(прізвище, ім'я, по батькові) (назва документа)
від ______ N ____, з другого боку, уклали договір про таке.
1. Предмет договору
1.1. ВИКОНАВЕЦЬ підключає ЗАМОВНИКА до системи електронної
пошти Національного банку України (далі - система ЕП) та
забезпечує передачу інформації засобами системи ЕП до/від
ЗАМОВНИКА.
2. Права та зобов'язання сторін
2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:
2.1.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні
засоби, розроблені для удосконалення послуг, що надаються
ЗАМОВНИКУ.
2.1.2. Тимчасово зупиняти надання послуг ЗАМОВНИКУ в разі
порушення ним технології роботи в системі ЕП.
2.2. ЗАМОВНИК має право:
2.2.1. Передавати інформацію іншим абонентам системи ЕП
засобами системи ЕП, якщо це не суперечить чинному законодавству
та нормативно-правовим актам Національного банку України.
2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:
2.3.1. Підключити ЗАМОВНИКА до системи ЕП і передавати
інформацію засобами системи ЕП до/від ЗАМОВНИКА згідно з
розпорядком роботи вузла системи ЕП ВИКОНАВЦЯ та за умови
функціонування каналів зв'язку.
2.3.2. Надавати ЗАМОВНИКУ консультації щодо підготовки до
роботи в системі ЕП та консультувати надалі з питань усунення
непередбачених та екстремальних ситуацій протягом дії договору.
2.3.3. Передавати ЗАМОВНИКУ нові версії програмно-технічних
та технологічних засобів, розроблених для удосконалення послуг, що
надаються ЗАМОВНИКУ.
2.3.4. Своєчасно повідомляти ЗАМОВНИКА про тимчасове
зупинення надання послуг.
2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:
2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та
нормативно-правовими актами Національного банку України.
2.4.2. Дотримуватися технологічної дисципліни в системі ЕП.
2.4.3. Забезпечувати наявність необхідних технічних та
програмних засобів системи ЕП згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.
2.4.4. Забезпечувати належне збереження наданих ВИКОНАВЦЕМ
програмних засобів і не передавати їх третім особам.
2.4.5. Використовувати під час роботи в системі ЕП лише
офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у
розробників або в уповноважених ними установах та погоджені з
ВИКОНАВЦЕМ програмні продукти.
2.4.6. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.
2.4.7. У разі виникнення екстремальних та непередбачених
ситуацій узгоджувати план дій щодо їх усунення з ВИКОНАВЦЕМ.
2.4.8. Узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ унесення будь-яких змін в
офіційно надане і супроводжуване ВИКОНАВЦЕМ програмно-інформаційне
забезпечення системи ЕП (крім змін, передбачених параметрами
настройки вузла ЗАМОВНИКА).
2.4.9. Своєчасно інформувати ВИКОНАВЦЯ про зміни
місцезнаходження, телефонів, прізвищ відповідальних осіб тощо. В
обов'язковому порядку відповідати на запити ВИКОНАВЦЯ щодо надання
інформації, яка використовується для оперативної взаємодії із
ЗАМОВНИКОМ.
2.4.10. Не передавати отриману системою ЕП інформацію третім
особам, якщо це суперечить чинному законодавству України та
нормативно-правовим актам Національного банку України.
2.4.11. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами
суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних
ситуацій, які виникли в роботі системи ЕП унаслідок помилок або
навмисних порушень з боку персоналу ЗАМОВНИКА.
2.4.12. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами
суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних
ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА та призвели до порушень у роботі
інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України.
3. Відповідальність сторін
3.1. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК
сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу
інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з
простроченої суми.
3.2. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує
ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ____ відсотків від суми простроченого
платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної
облікової ставки Національного банку України, що діяла в період,
за який сплачується пеня.
Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове
зупинення надання послуг системою ЕП триває більше місяця.
3.3. У разі заподіяння шкоди функціонуванню системи ЕП
ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ завдані збитки.
3.4. ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст інформації,
яка готується абонентами системи ЕП.
4. Порядок розрахунків
4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісяця до _____ числа ______ місяця

................
Перейти до повного тексту