Керуючись статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",

1. Затвердити Примірний порядок проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток (далі - Примірний порядок).

2. Вважати таким, що втратив чинність, наказ ДПА України від 11.12.2006 N 766 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток".

1.1. Цей Примірний порядок запроваджується з метою організації роботи щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток.

1.2. При проведенні камеральної перевірки застосовуються такі нормативно-правові акти:

Закон України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу", зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 509);

Закон України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування", зі змінами та доповненнями;

Закон України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" - зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 334);

Закон України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2181);

постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 року N 778 "Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України", зі змінами та доповненнями;

наказ ДПА України від 17.03.01 N 110 "Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.03.01 за N 268/5459, зі змінами та доповненнями;

наказ ДПА України від 21.06.01 N 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.07.01 за N 567/5758, зі змінами та доповненнями (далі - наказ N 253);

наказ ДПА України від 10.08.05 N 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.05 за N 925/11205, зі змінами та доповненнями (далі - наказ N 327);

наказ ДПА України від 15.04.08 N 250 "Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України" (далі - наказ N 250);

наказ ДПА від 27.05.08 N 355 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків" (далі - Методичні рекомендації до наказу N 355);

інші нормативно-правові акти, що регулюють питання ведення фінансово-господарської діяльності платників податків і використовуються при визначенні податкових зобов'язань, у тому числі і податкові роз'яснення ДПА України.

1.3. До складу податкової звітності з податку на прибуток включаються:

декларація з податку на прибуток підприємств, форма та порядок її складання затверджено наказом ДПА України від 29.03.03 N 143, зі змінами та доповненнями;

декларація з податку на доходи (прибуток) страховика, форма та порядок її складання затверджено наказом ДПА України від 31.03.03 N 146, зі змінами та доповненнями;

декларація з податку на прибуток банку, форма та порядок її складання затверджено наказом ДПА України від 31.03.03 N 148, зі змінами та доповненнями;

розрахунок сплати консолідованого податку на прибуток та повідомлення про прийняте рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток, затверджений наказом ДПА України від 10.02.03 N 68, зі змінами та доповненнями;

звіт про використання коштів неприбуткових організацій та установ, затверджений наказом ДПА України від 11.07.97 N 233, зі змінами та доповненнями;

звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затверджений наказом ДПА України від 16.01.98 N 28, зі змінами і доповненнями;

розрахунок податку на прибуток нерезидента, що проводить свою діяльність на території України через постійне представництво, затверджений наказом ДПА України від 31.07.97 N 274, зі змінами і доповненнями;

звіт про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затверджений наказом ДПА України від 30.09.04 N 571, зі змінами та доповненнями.

1.4. Проведення камеральної перевірки здійснюється з врахуванням деяких особливостей:

відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону N 334 податковими періодами вважаються: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік. Звітний податковий період - рік розпочинається 1 січня і закінчується 31 грудня;

для новостворених платників податку на прибуток перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок обліку в податковому органі, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду;

податкова звітність з податку на прибуток є квартальною. Розраховується наростаючим підсумком з першого кварталу до року,

для суб'єктів космічної діяльності України з 1 січня 1999 року до 1 січня 2009 року податковим періодом є звітний податковий рік, декларація подається тільки за річний період;

для виробників сільськогосподарської продукції річний податковий період починається з 1 липня поточного року і закінчується 30 червня наступного року, декларація подається тільки за річний період;

податкова звітність за 11 місяців подається у разі, якщо це передбачено законодавством. Декларація за 11 місяців відповідного року подається платником протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем листопада місяця;

форма Розрахунку частини прибутку (доходу) затверджується наказом ДПА України відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

1.5. У Примірному порядку термін "камеральна перевірка" використовується у значенні, визначеному абзацом другим підпункту "в" п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181, термін "невиїзна документальна перевірка" - відповідно до пункту 1 ст. 11 Закону N 509.

Інші терміни у цьому Порядку використовуються у значенні відповідно до податкового законодавства, інших нормативно-правових актів ДПА України.

2.1. Перевірка податкової звітності з податку на прибуток здійснюється у три етапи:

підготовчий - аналіз та узагальнення інформації про платника податку з внутрішніх (установчі документи, декларації та результати документальних перевірок тощо) та зовнішніх джерел про можливі ризики мінімізації податкових зобов'язань або ухилення від оподаткування тощо;

перевірочний - безпосереднє проведення камеральних або невиїзних документальних перевірок на підставі виявлених факторів ризику;

підсумковий - оформлення результатів проведених перевірок та (або) формування обґрунтованих висновків, передача їх до підрозділів податкового контролю юридичних осіб та податкової міліції.

2.2. За результатами опрацювання та аналізу податкової звітності з податку на прибуток платники податків поділяються на категорії:

I категорія (сумлінний платник) - платник податку на прибуток, звітність якого не має арифметичних помилок і у якого відсутній будь-який з Факторів ризику, за якими проводиться відбір для невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток (додаток 4) (далі - Фактори ризику).

До цієї категорії належать платники податку на прибуток, які сплачують податок у задекларованих обсягах та мають рівень податкової віддачі, що відповідає або є вищим за середньогалузевий рівень податкової віддачі.

II категорія (платник, який має резерви для збільшення бази оподаткування) - платник податку на прибуток, який має хоча б один Факторів ризику.

До зазначеної категорії належать суб'єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність, мають власні виробничі потужності, достатню кількість трудових ресурсів, але, використовуючи різноманітні схеми (у ланцюгах постачання та придбання товарів користуються послугами вигодотранспортуючих суб'єктів, мають опосередковані відносини з вигодоформуючими суб'єктами, виявленими при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів), допускають нижчий від середнього по галузі рівень податкової віддачі, декларують від'ємне значення об'єкта оподаткування (збитки), здійснюють коригування (уточнення) раніше задекларованих показників тощо;

III категорія (платник з ознаками шахрайства) - платник податку на прибуток, який має не менше 300 балів за Факторами ризику.

До зазначеної категорії належать суб'єкти господарювання, що не мають власних виробничих фондів, достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення відповідного виду діяльності та, використовуючи схеми мінімізації (ухилення від оподаткування), декларують незначні обсяги або відсутність податкових зобов'язань або від'ємне значення об'єкта оподаткування (збитки), відсутні за місцезнаходженням. Крім того, при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів виявлено вірогідність того, що платник є вигодотранспортуючим або вигодоформуючим суб'єктом;

IV категорія (нульовик) - платник податку, який не веде господарської діяльності та (або) подає декларацію з прочерками (нулями або незаповнену).

Якщо в інспекції наявна інформація про отримання доходів або здійснення діяльності, такий платник податку автоматично переводиться до III категорії.

2.3. Після закінчення обробки податкової звітності з податку на прибуток ( наказ N 827) підрозділи інформатизації процесів оподаткування протягом 5 наступних робочих днів надають доступ до централізованої системи відбору платників податку на прибуток (до створення відповідної інформаційної системи переліки формуються цими підрозділами вручну) за такими напрямами:

2.3.1. звітність, яка не пройшла арифметичного контролю;

2.3.2. звітність, у якій наявні Фактори ризику та відповідний автоматичний підрахунок балів (звітність платників II та III категорії).

Вказані переліки використовуються підрозділами адміністрування податку на прибуток для подальшого контролю за сплатою податку та розподілу платників податків за категоріями уваги.

2.4. Протягом 30 робочих днів після отримання переліку платників, звітність яких не пройшла арифметичного контролю, працівники підрозділів адміністрування податку на прибуток з урахуванням наявних Факторів ризику проводять комплекс заходів для встановлення та усунення причин їх виникнення. Після сплину цього терміну забороняється будь-яка зміна показників декларацій в електронних базах даних, включаючи зміну статусу (крім випадків, коли зміна статусу відбувається за наслідками апеляційного або судового оскарження).

2.5. Податкова звітність з податку на прибуток, що пройшла арифметичний контроль, підлягає опрацюванню залежно від категорії платника:

2.5.1. для платників податку I категорії - здійснення методологічного контролю за звітністю та моніторинг сплати задекларованих податкових зобов'язань;

2.5.2. для платників податку II категорії - проведення камеральних або невиїзних документальних перевірок звітності з податку на прибуток або у разі наявності інформації про ймовірність заниження податкового зобов'язання та неможливості самостійно визначити податкове зобов'язання - надання висновку за формою, наведеною в додатку 5 до Примірного порядку, за підписом керівника структурного підрозділу адміністрування податку на прибуток з відповідною резолюцією керівника податкового органу підрозділам податкового контролю або податкової міліції;

2.5.3. для платників податку на прибуток III категорії - проведення невиїзних документальних (камеральних) перевірок звітності з податку на прибуток, аналіз достовірності та відповідності окремих показників (здійснених фінансово-господарських операцій) з метою виявлення порушень податкового законодавства та у разі наявності інформації про ймовірність заниження податкового зобов'язання і неможливості самостійно визначити податкове зобов'язання - надання висновку за формою, наведеною в додатку 5 до Примірного порядку, за підписом керівника структурного підрозділу адміністрування податку на прибуток з відповідною резолюцією керівника податкового органу підрозділам податкового контролю юридичних осіб та(або) податкової міліції;

2.5.4. для платників податку на прибуток IV категорії - аналіз наявної у ДПІ інформації щодо отримання таким платником незадекларованих доходів.

2.6. Невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період проводиться підрозділами адміністрування податку на прибуток у порядку убутку сум балів, набраних платниками податку II та III категорій за Факторами ризику, до настання граничних термінів подання звітності, наступної за поданою.

За результатами опрацювання податкової звітності з податку на прибуток відповідного звітного періоду працівник структурного підрозділу, відповідальний за адміністрування податку на прибуток підприємств, подає звіт керівнику структурного підрозділу про результати роботи з платниками податків II та III категорій, закріпленими за ним.

Підтвердженням проведеної роботи є:

акт камеральної або невиїзної документальної перевірки платника податку на прибуток;

висновок за встановленою формою до підрозділів податкового контролю або податкової міліції;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток, поданий платником податку за період, що перевірявся;

підпис посадової особи, яка здійснювала перевірку, на декларації про відсутність виявлених порушень.

2.7. Камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток провадиться на основі додатка 1 до Примірного порядку. При проведенні невиїзної документальної перевірки для визначення об'єкта оподаткування (податкового зобов'язання) додатково можуть бути використані інші документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

2.8. Під час перевірки податкової звітності з податку на прибуток з'ясовується правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованої суми податку, порівнюються дані відповідних рядків звітності з податку на прибуток з даними додатків, іншою звітністю та інформацією, отриманою з інших джерел (за наявності).

Податкову звітність, заповнену з порушенням порядку, затвердженим відповідним наказом, може бути не визнано контролюючим органом як податкову декларацію. Пропозиція надати нову податкову декларацію надсилається платнику податку рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається його посадовим особам під підпис.

2.9. Якщо за результатами камеральної перевірки не було виявлено помилок, посадова особа органу державної податкової служби у перевіреній звітності з податку на прибуток у тій частині, що заповнюється службовими особами ДПІ (ДПА), робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено", вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис.

2.10. Якщо при проведенні перевірки податкової звітності з податку на прибуток виникають питання щодо достовірності окремих звітних показників або виявлено невідповідності, які вказують на можливі порушення податкового законодавства, підрозділи адміністрування податку на прибуток повинні отримати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з цих питань, запросити платників податків (їх представників) для перевірки правильності заповнення податкової звітності (декларування окремих даних).

2.11. У разі виявлення порушень посадова особа органу державної податкової служби складає акт про результати проведення камеральної або невиїзної документальної перевірки (далі ( Акт)) за відповідними формами, наведеними у додатках до Примірного порядку. Чисельні показники в Акті вказуються у гривнях. В Акті в обов'язковому порядку повинні зазначатися:

зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм Закону N 334 та вказуються конкретні пункти і статті (для невиїзної документальної перевірки додатково зазначаються документи, використані при визначенні податкового зобов'язання);

номери рядків та додатків, у яких платником допущені помилки;

об'єкт оподаткування та податкове зобов'язання, самостійно обчислені платником податку і задекларовані в податковій звітності;

об'єкт оподаткування та податкове зобов'язання, визначені в ході перевірки;

сума заниження (завищення) податку.

2.12. У разі якщо за наслідками попередніх виїзних або невиїзних документальних або камеральних перевірок платника податку відбулось коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, посадова особа органу державної податкової служби, за якою закріплено здійснення адміністрування відповідного платника податків, при проведенні наступних невиїзних документальних (камеральних) перевірок податкової звітності наступних періодів повинна проконтролювати відображення у ній зазначеного коригування.

2.13. Відповідно до підпунктів "б" та "в" п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181 податковий орган за результатами проведеної перевірки зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку у разі:

якщо дані документальних перевірок (у т.ч. невиїзних) результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Якщо при визначенні податкового зобов'язання платника податку з податку на прибуток контролюючим органом використано лише декларації, то складається Акт про результати камеральної перевірки платника податку на прибуток (додаток 2).

Якщо при визначенні податкового зобов'язання платника податку з податку на прибуток крім декларацій використано інші документи, то складається Акт про результати невиїзної документальної перевірки платника податку на прибуток (додаток 6).

Результати перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платника податку оформлюються Актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету (додаток 7).

Штрафні санкції застосовуються залежно від типу проведеної перевірки відповідно до підпунктів 17.1.3, 17.1.4, 17.1.6, 17.1.7 та 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181 та Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.01 N 110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.01 за N 268/5459.

Виявлені адміністративні правопорушення оформлюються та супроводжуються відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом N 355.

2.14. Підписання, реєстрація та зберігання Акта здійснюється у порядку, затвердженому наказом N 327. Примірник податкової звітності з податку на прибуток повинен зберігатися у звітній частині особової справи платника не менше 5 років.

2.15. У разі відображення в Акті факту заниження платником податкових зобов'язань з податку на прибуток підрозділ адміністрування податку на прибуток приймає та направляє платникові податкове повідомлення-рішення за формою та згідно з порядком, затвердженим наказом N 253.

2.16. У випадку виявлення перевіркою фактів завищення податкових зобов'язань фахівці підрозділів адміністрування податку на прибуток пропонують платнику податку надати уточнену звітність.

2.17. Після проведення планової (позапланової) документальної виїзної перевірки, оформлення її результатів, реєстрації акта (довідки) перевірки та прийняття за ним відповідного рішення підрозділи податкового контролю юридичних осіб відповідно до пункту 4.13 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом N 327, передають один примірник акта (довідки) до структурного підрозділу, у якому зберігається справа платника. Матеріали перевірки використовуються підрозділами адміністрування податку на прибуток для подальшого контролю податкової звітності платника податку з податку на прибуток, зокрема у частині правомірності визначення об'єкта оподаткування (у т.ч. зменшення актом перевірки від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток).

Підрозділи податкової міліції за результатами відпрацювання отриманих висновків надають відповідну інформацію підрозділам оподаткування юридичних осіб у порядку та терміни, встановлені пунктами 1.15 та 1.23 Методичних рекомендацій, затверджених наказом N 355.

2.18. Особливості відпрацювання бюджетоутворюючих платників податку.

Для цілей Примірного порядку бюджетоутворюючими вважаються платники податку, які у попередніх періодах забезпечували надходження податку на прибуток в обсягах не менше 5 відсотків надходжень по органу державної податкової служби. Для СДПІ по роботі з ВПП всі платники податку, які знаходяться на обліку, вважаються бюджетоутворюючими.

Невиїзна документальна (камеральна) перевірка бюджетоутворюючих платників податків, які у поточному звітному періоді зменшили суму нарахувань порівняно з попереднім звітним періодом або середньоквартальним нарахуванням з початку року, розпочинається працівниками підрозділу адміністрування податку на прибуток негайно після отримання податкової звітності з податку на прибуток від підрозділу інформатизації процесів оподаткування.

Під час невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток таких платників працівники підрозділів адміністрування податку на прибуток ретельно вивчають дані звітності, визначають динаміку показників, що впливають на зменшення нарахування податкового зобов'язання, та вживають таких заходів:

2.18.1. відповідно до п. 3 ст. 11 Закону N 509 звертаються до платника з проханням надати пояснення причин зниження нарахувань податку на прибуток та/або факторів, що вплинули на непропорційне зростання (зменшення) валових доходів, витрат, амортизації тощо;

2.18.2. у той же час провадиться вивчення наявної інформації, а саме: показників фінансової (у разі оприлюднення), іншої податкової звітності (з метою виявлення розбіжностей); відомостей про застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності); інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами; відомостей про пов'язаних осіб та здійснення будь-яких операцій з ними, зміну власників або керівництва тощо. Джерелом такої інформації можуть бути матеріали інших підрозділів, інших органів ДПС, державних органів та відкритих джерел (ЗМІ, Інтернет тощо);

2.18.3. у випадку якщо аналіз податкової звітності та наявної інформації (документів) свідчить про недостовірність даних звітності з податку на прибуток, а платник податків не надасть пояснень на письмовий запит органу державної податкової служби (у зв'язку з чим самостійне проведення невиїзної документальної перевірки є неможливим), підрозділ адміністрування податку на прибуток готує висновок за формою, встановленою додатком 5 до Примірного порядку, щодо необхідності проведення підрозділом податкового контролю позапланової виїзної перевірки.

Дані рядків 01, 02, 03, 04, 05, 06, 08,11,14,17 податкових декларацій звіряються з даними інших рядків декларації:

дані рядка 01 декларації повинні становити суму рядків 01.1, 01.2 К1, 01.3 К2, 01.4 КЗ, 01.5 К1 та 01.6;

дані рядка 02 декларації повинні відповідати сумі рядків 02.1, 02.2 та 02.3 К4.

У рядку 02.1 поряд із сумами компенсації вартості товарів (робіт, послуг) також відображаються зі знаком "-" суми повернутих авансів.

При перевірці рядка 02.2 декларації слід враховувати, що у ньому зазначаються суми помилок минулих податкових періодів, самостійно виявлені платником у звітному періоді зі знаком "+" раніше не враховані у валовому доході; зі знаком "-" завищення валових доходів у минулих періодах.

У випадку виправлення помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку рядок 02.2 декларації не заповнюється. У разі позитивного значення рядка 02 графи 3 декларації перевіряється заповнення рядка 22 декларації.

До рядка 02.3 К4 переноситься значення із рядка 02.3 додатка К4 до декларації, який складають окремо за кожним договором.

дані рядка 03 декларації повинні становити суму рядків 01 та 02;

дані рядка 04 декларації повинні складати суму рядків 04.1, 04.2 К1, 04.3, 04.4, 04.5, 04.6 Р1, 04.7 К2, 04.8 Р2. 04.9, 04.10 К1, 04.11 РЗ, 04.12 К1/1 та 04.13.

При перевірці правильності віднесення до валових витрат виплат на оплату праці необхідно порівняти дані рядка 04.3 з даними стовпчика За "Сума нарахованого доходу" за ознакою доходу "01" Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма 1ДФ, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.03 N 451.

Рядок 04.7 К2 повинні заповнювати підприємства, які відповідно до пункту 7.10 статті 10 Закону N 334 обрали особливий порядок оподаткування результатів за довгостроковими договорами (контрактами), а також для операції з передплати періодичних видань, оперативного лізингу (оренди), оренди землі, жилих приміщень при одержанні передоплати на строк, що перевищує звітний період. Відображають фактично оплачені (нараховані) витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору (контракту).

дані рядка 05 декларації повинні становити суму рядків 05.1, 05.2 та 05.3 К4.

У рядку 05.1 поряд із сумами компенсації вартості товарів (робіт, послуг) також відображаються зі знаком "-" суми повернутих авансів.

У рядку 05.2 зазначаються суми помилок, самостійно виявлені платником податку, що раніше не були враховані у валових витратах, втому числі і витрати, амортизовані помилково.

У разі від'ємного значення даних рядка 05 графи 3 декларації перевіряється заповнення рядка 22 декларації. При виправленні помилки через подання уточнюючого розрахунку цей рядок декларації не заповнюється.

дані рядка 06 декларації повинні становити суму рядків 04 та 05;

дані рядка 08 декларації повинні розраховуватись: р. 03 - р. 06 - р. 07 К1;

дані рядка 11 декларації повинні розраховуватись: р. 08 - р. 09 - р. 10 К5;

дані рядка 14 декларації повинні розраховуватись: р. 12 - р. 13 К6;

протягом року дані рядка 15 декларації за звітний податковий період порівнюються із даними рядка 14 декларації за попередній податковий період цього року;

дані рядка 16 декларації порівнюються з даними картки особового рахунка платника з податку на прибуток;

дані рядка 17 декларації дорівнюють позитивному значенню різниці даних рядків 14,15 та 16.

Додаток К1/1

Таблиця 1 додатка К1/1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів"

При заповненні рядків 01.2 К1 та 04.2 К1 декларації перевіряються дані таблиці 1 додатка К1/1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів", в якому суми рядків А1 - А7 граф 3, 4, 5 та 6 дорівнюють рядку А графи 3, 4, 5 та 6 відповідно. Дані графи 6 кожного рядка визначаються за формулою (3 - 4 - 5), де графи 3, 4, 5 цього рядку.

Графа 3 будь-якого звітного періоду поточного року повинна дорівнювати графі 5 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації за минулий рік.

У платників, що перейшли у поточному році із спрощеної системи оподаткування або фіксованого сільськогосподарського податку, графа 3 заповнюється з урахуванням листа ДПА України від 06.02.07 N 2169/7/15-0217.

Позитивне значення рядка А графи 6 (убуток) переноситься до рядка 04.2 К1 декларації, від'ємне значення рядка А графи 6 (приріст) переноситься до рядка 01.2 К1 декларації.

Для платників податку на додану вартість при заповненні графи 4 "Запаси, використані не в господарської діяльності" доцільно з'ясувати, чи було зроблено коригування податкового кредиту відповідно до вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

При заповненні таблиці 1 додатка К1/1 платник податку обов'язково повинен позначити, який метод (методи) оцінки убутку запасів застосовується на підприємстві.

У разі незаповнення таблиці 1 додатка К1/1 необхідно з'ясувати, який вид діяльності здійснює підприємство та чому платник податку не відображає у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів.

Таблиця 2 додатка К1/1 "Розрахунок амортизаційних відрахувань"

При заповненні рядка 07 К1 декларації перевіряються дані таблиці 2 додатка К1/1 "Розрахунок амортизаційних відрахувань", в якому рядки Б1 - Б8 та В графи 4 дорівнюють амортизаційним відрахуванням розрахункового кварталу, розраховані таким чином:

амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 01.04.04, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 01.01.04, а саме: група 1-1,25%; група 2-6,25%; група 3-3,75%;

амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 після 01.04.04, здійснюється за нормами амортизації згідно з підпунктом 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону N 334, а саме: група 1-2%; група 2-10%; група 3-6%;

згідно із Законом України від 24 грудня 2002 року N 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" окремі основні фонди виділені у 4 групу, до них застосовуються норми амортизації у розмірі 15% (до основних фондів групи 4 належать основні фонди, придбані платником податку після 1 січня 2003 року).

Платник може визначити інші норми амортизації, але не більше за норми, визначені пунктом 8.6 ст. 8 Закону N 334.

Амортизаційні відрахування за звітний період розраховані наростаючим підсумком з початку року (графа 5 декларації звітного періоду рядків з Б1 до Б8 та В) повинні дорівнювати сумі амортизаційних відрахувань розрахункового кварталу (графа 4 декларації звітного періоду рядків з Б1 до Б8 та В) та амортизаційних відрахувань за попередній звітний період поточного року (графа 5 декларації попереднього звітного періоду рядків з Б1 до Б8 та В).

Загальна сума рядків Б1-Б8 та В графи 5 переноситься до рядка 07 К1 декларації.

Правильність нарахування амортизаційних відрахувань у новостворених платників проводиться з урахуванням листа ДПА України від 04.07.08 N 13412/7/15-0217.

Таблиця 3 додатка К1/1 "Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат"

При заповненні рядка 04.10 К1 декларації перевіряються дані таблиці 3 додатка К1/1 "Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат".

При цьому дані графи 3 таблиці 3 "Сукупна балансова вартість на початок року" повинні дорівнювати сумі даних графи 3 таблиці 2 додатка К1/1 за I квартал поточного року "Балансова вартість основних фондів на початок розрахункового кварталу".

Сума поліпшень, що переноситься у рядок 04.10 К1 декларації за відповідний період, може дорівнювати даним граф 5, 6, 7 та 8 таблиці 3, але не більше значення даних графи 4 таблиці 3 додатка К1/1.

Таблиця 4 додатка К1/1 "Прибуток від продажу землі" Рядок 01.5 К1 декларації може бути лише позитивним відповідно до вимог пункту 8.9 статті 8 Закону N 334.

Таблиця 5 додатка К1/1 "Витрати зі страхування"

Рядок 04.12 таблиці 5 додатка К1/1 дорівнює сумі рядків 04.12.1 та 04.12.2.

При цьому, відповідно до вимог підпункту 5.4.6 пункту 5.6 статті 5 Закону N 334 рядок 04.12.2 розраховується за формулою, наведеною у таблиці 5 додатка К1/1.

У разі значних сум витрат зі страхування, відображених у рядку 04.12 К1/1 декларації, з метою запобігання втрат бюджету доцільно запросити від платника податків пояснення та документальне підтвердження витрат із страхування.

Додаток К1/2

Додаток К1/2 надається до рядків 04.10 К1 та 07 К1 декларації у разі наявності у платника податків родовищ, кар'єрів, шахт, свердловин, у тому числі нафтогазових свердловин.

Рядок 1 графи 4 таблиці 1 дорівнює сумі значень рядків від 1 до n-ного, розрахованих за алгоритмом: дані граф (З х 4 : 5) таблиці 3. У таблиці 3 не вказуються нафтогазові свердловини.

Значення графи 3 у таблиці 2 визначаються для кожної нафтогазової свердловини шляхом множення відповідного значення графи 3 таблиці 1 на 0,1 (10 відсотків). Сума поліпшень по кожній нафтогазовій свердловині, що переноситься у рядок 4.10 К1 декларації за відповідний період, може дорівнювати даним граф 4, 5, 6 та 7 таблиці 2, але не більше відповідних даних графи 3 таблиці 3 додатка К1/2.

У разі одночасного заповнення додатків К1/1 та К1/2 у рядок 04.10 К1 декларації переносяться дані рядка 04.10 таблиці 3 додатка К1/1 та рядка 04.10 таблиці 2 додатка К1/2 за відповідний звітний період, а у рядок 07 К1 декларації - сума даних рядка 07 таблиці 2 додатка К1/1 та рядка 07 таблиці 1 додатка К1/2.

Додаток К2

Таблиця 1 додатка К2 "Доходи та витрати, пов'язані з виконанням довгострокових договорів"

При заповненні рядків 01.3 К2 та 04.7 К2 декларації перевіряються дані таблиці 1 додатка К2 "Доходи та витрати, пов'язані з виконанням довгострокових договорів".

Рядок 01.3 граф 3, 4, 5 та 6 дорівнює сумі рядків 01.3.1 та 01.3.2 граф 3, 4, 5 та 6 відповідно. Дані рядка 01.3 таблиці 1 додатка К2 переносяться до рядка 01.3 декларації відповідного податкового періоду (І квартал, півріччя, 3 квартали, рік).