Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

1. Затвердити Порядок здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів (додається).

2. Доручити виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України вирішити до кінця поточного року питання розробки та впровадження доповнення програмного забезпечення для обробки даних та складання акта перевірки страхувальників у автоматизованому режимі.

1.1. Цей Порядок розроблено у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV (далі - Закон N 1105-XIV), Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лютого 2001 року N 2272-III (далі - Закон N 2272-III), постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року N 1423 "Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" (далі - Порядок), Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Інструкція), затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) від 20.04.2001 року N 12, та призначено для використання в службовому порядку працівниками робочих органів виконавчої дирекції Фонду при здійсненні контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування від нещасного випадку) та цільовим використанням коштів.

1.2. Відповідно до статті 47 Закону N 1105-XIV робочі органи виконавчої дирекції Фонду мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності страхувальників щодо нарахування, своєчасності і повноти сплати та цільового використання коштів на страхування від нещасного випадку (далі - перевірка).

1.3. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка дотримання страхувальником законодавства про страхування від нещасного випадку, яка проводиться за місцем знаходження страхувальника і передбачена в планах-графіках перевірок відповідно до плану роботи робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

1.4. При складанні планів-графіків перевірок враховуються такі критерії відбору страхувальників для перевірок:

1.4.1. періодичність перевірки - не частіше одного разу на рік;

1.4.2. значні зміни сум нарахувань та перерахувань страхових внесків;

1.4.3. значні суми несплачених платежів, строк сплати яких не настав;

1.4.4. значні витрати по страхуванню від нещасного випадку;

1.4.5. виявлені недостовірності даних, заявлених у Розрахункових відомостях про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Розрахункова відомість) тощо;

1.4.6. Наявність суми недоїмки за платежами, відображеної у Розрахунковій відомості.

1.5. При проведенні планової виїзної перевірки страхувальника йому не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки направляється повідомлення робочого органу виконавчої дирекції Фонду із зазначенням дати її проведення згідно з додатком 1, за підписом начальника відділення та завіреного печаткою.

В окремих випадках може бути проведена перевірка без завчасного попередження страхувальника за взаємною згодою сторін.

1.6. Позаплановою перевіркою вважається перевірка страхувальника, що не передбачена в планах-графіках перевірок робочого органу виконавчої дирекції Фонду і проводиться за наявності однієї з таких обставин:

1.6.1. за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення страхувальником норм законодавства про страхування від нещасного випадку;

1.6.2. страхувальником не подано в установлений строк Розрахункову відомість;

1.6.3. виявлено недостовірність даних, заявлених у Розрахунковій відомості;

1.6.4. при використанні страхових коштів не за призначенням;

1.6.5. страхувальник подав заяву на отримання коштів для відшкодування витрат шляхом перерахування коштів на його рахунок або подав листа з проханням провести перевірку, а також у разі реорганізації, зміни місця знаходження, ліквідації, при знятті з обліку страхувальника або початку процедури банкрутства тощо;

1.6.6. страхувальник подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства про страхування від нещасного випадку посадовими особами робочого органу виконавчої дирекції Фонду під час проведення планової чи позапланової перевірки;

1.6.7. у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини зі страхувальником, і якщо страхувальник не дає пояснення та документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит робочого органу виконавчої дирекції Фонду протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

1.6.8. у разі зміни виду діяльності страхувальника.

1.7. Обмеження в термінах і підставах проведення перевірок не поширюються на перевірки, що проводяться по особистому проханню платника, або перевірки, що проводяться відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

1.8. Для проведення перевірки працівнику, який буде здійснювати перевірку, робочим органом виконавчої дирекції Фонду видається посвідчення на право проведення перевірки (додаток 2) за підписом начальника робочого органу виконавчої дирекції Фонду, завіреного печаткою із зображенням Державного Герба України і зареєстрованого в журналі обліку таких посвідчень (додаток 3). В посвідченні зазначається дата початку та закінчення перевірки.

1.9. Працівникам робочих органів виконавчої дирекції Фонду на об'єкті, що перевіряється, за рахунок страхувальника надається: місце для роботи; можливість користуватися телефонним зв'язком; необхідні документи для перевірки.

Керівники та відповідні посадові особи об'єкта перевірки можуть надавати письмові пояснення з питань, що перевіряються.

1.10. При проведенні перевірок працівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду зобов'язані забезпечувати дотримання службової і комерційної таємниці, яка їм стала відома під час перевірки.

1.11. Комерційна таємниця - склад і обсяг відомостей, що визначені страхувальником відповідно статті 36 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року N 436-IV та постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.93 року N 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці".

Не є комерційною таємницею установчі документи, документи, що дозволяють займатися господарською діяльністю, інформація за всіма встановленими формами державної звітності, дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків (інших обов'язкових платежів) та документи про їх сплату й платоспроможність страхувальника.

Працівник, який проводить перевірку, має право запитати в страхувальника перелік і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, та порядок їх захисту і зобов'язаний дотримуватися його. Зокрема, не запитувати в посадових осіб документи з відомостями, що містять комерційну таємницю, якщо вони не відносяться до переліку питань перевірки.

1.12. Службова таємниця - склад і обсяг відомостей, що є в розпорядженні працівників робочих органів виконавчої дирекції Фонду стосовно страхувальника, що необхідні для якісного проведення перевірки і які з цієї причини на певний період не підлягають зовнішньому чи внутрішньому розголошенню.

Службовими таємницями, зокрема, є:

1.12.1. факти виявлених під час проведення перевірок порушень, зловживань до їх повного документального підтвердження й закріплення в актах;

1.12.2. надані правоохоронними органами оперативні та інші відомості щодо діяльності страхувальника (про вчинення порушень, зловживань посадових осіб), подані посадовими особами письмові пояснення;

1.12.3. конкретні пояснення посадових осіб щодо виявлених фактів зловживань, крадіжок тощо;

1.12.4. документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, листування між підрозділами, матеріали правління тощо);

1.12.5. інформація банківських і фінансових установ та інших організацій, де зазначені відомості проходять як службова таємниця;

1.12.6. чернетки матеріалів ревізій і перевірок.

1.13. Облік періодичності та результатів перевірок, що проводяться уповноваженими працівниками робочих органів виконавчої дирекції Фонду, здійснюється у відповідному журналі (додаток 4).

1.14. Для проведення перевірок в залежності від штатної чисельності найманих працівників у страхувальника, рекомендований термін проведення перевірки за один перевіряємий рік становить:

- від 1 до 50 найманих працівників: 8-24 робочі години;

- від 51 до 100 найманих працівників: 24-42 робочих годин;

- від 101 до 500 найманих працівників: 42-80 робочих годин;

- від 501 до 1000 найманих працівників: 80-120 робочих годин;

- понад 1000 найманих працівників: 120-200 робочих годин.

2.1. Перевірці підлягають документи за період з моменту проведення останньої перевірки. Якщо перевірка не проводилась, а також у разі необхідності перевіряються документи, як за поточний, так і за минулі роки, починаючи з 1 квітня 2001 року.

За умови наявності акта списання або знищення бухгалтерських документів попередніх років перевірці підлягають документи за останні три роки.

2.2. Починаючи перевірку, необхідно розглянути попередній акт перевірки, звернувши увагу на усунення раніше встановлених порушень і зауважень, зафіксованих у ньому.

2.3. При перевірці слід ознайомитися зі штатним розписом, з положеннями, інструкціями, наказами, розпорядженнями, колективним договором та іншими рішеннями з питань організації оплати праці, виплати заробітної плати, премій, матеріальної допомоги та інших винагород.

2.4. Перевірка правильності нарахування страхових внесків до Фонду проводиться суцільним методом шляхом аналізу первинних бухгалтерських документів, звірки їх з записами в регістрах бухгалтерського обліку.

2.5. Разом з тим перевіряються:

2.5.1. правильність даних щодо основного виду діяльності для перевірки правильності встановлення страхового тарифу. Якщо під час перевірки з'ясувалося, що страхувальником сплачувались внески не за основним видом діяльності, то йому доводиться правильний страховий тариф і проводиться відповідне нарахування (зі знаком "+", "-") страхових внесків за новим встановленим тарифом. В разі виявлення вини страхувальника за встановлення невірного страхового тарифу, до посадових осіб страхувальника застосовується адміністративне стягнення згідно з законодавством;

2.5.2. повнота нарахування та своєчасність перерахування страхових внесків;

2.5.3. наявність та причини виникнення недоїмки та несплачених платежів за страховими внесками, строк сплати яких не настав та іншими платежами до Фонду;

2.5.4. нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду та сплата штрафних санкцій, передбачених законодавством;

2.5.5. правильність визначення та цільове використання коштів Фонду на проведення відповідних страхових виплат в зв'язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням;

2.5.6. правильність складання Розрахункових відомостей та своєчасність їх подання до робочих органів виконавчої дирекції Фонду;

2.5.7. правомірність надходження на рахунки страхувальника і використання страхувальником коштів Фонду, які надійшли від робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

3.1. Платники страхових внесків до Фонду визначені в статтях 6, 7, 10 Закону N 1105-XIV та пункті 2 Інструкції.

4.1. Під час документального проведення перевірки слід перевірити правильність віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва, якому відповідає його основний вид діяльності.

4.2. Якщо страхувальник проводить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, що має найбільшу питому вагу в загальному обсязі робіт (послуг).

Основним видом діяльності для підприємства є вид діяльності, який за підсумками минулого року має найбільшу питому вагу в загальному обсязі робіт (послуг).

4.3. Вид діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних бухгалтерської звітності та звіряється з даними розділу 2 державних статистичних спостережень за формою N 1-підприємництво за відповідний минулий рік, що надаються страхувальником.

4.4. Віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється згідно з додатком до Порядку "Класифікація галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва".

4.5. З 01.05.2003 року страхувальники, яким визначено страховий тариф відповідно до статті 2 Закону України N 2272-III, сплачують страхові внески за встановленим тарифом, якщо обсяг робіт (послуг) за вказаними галузями економіки перевищує 50 відсотків загальних обсягів їх робіт (послуг).

4.6. До бюджетних установ, на яких поширюється дія статті 4 Закону України N 2272-III, відносяться страхувальники, які визначаються відповідно до пункту 6 статті 2 Бюджетного кодексу України, згідно з яким бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року N 840 "Про оплату послуг, пов'язаних із здійсненням поточної господарської діяльності Пенсійним фондом та його органами" дія статті 4 Закону України N 2272-III поширюється і на органи Пенсійного фонду в частині встановлення страхового тарифу для бюджетних установ.

4.7. При перевірці страхувальників, яким визначено страховий тариф відповідно до статті 5 Закону України N 2272-III, перевіряється достовірність відомостей, наданих робочим органам виконавчої дирекції Фонду щодо чисельності та фонду оплати праці інвалідів.

4.8. Якщо за результатами перевірки страхувальник не підпадає під дію статей 2, 4, 5 Закону України N 2272-III, визначення страхового тарифу відбувається на загальних засадах.

4.9. Результати перевірки викладаються в акті за встановленою формою (додаток 5).

5.1. Згідно з Інструкцією сума страхових внесків до Фонду розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України N 2272-III, виходячи з класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки, виду економічної діяльності, до якого віднесено страхувальника відповідно до Порядку.

5.2. При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням встановленої знижки (надбавки) (Законом України від 03.04.2003 року N 660-IV застосування знижок або надбавок до страхового тарифу призупинено до 01.01.2005 року).

5.3. Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються згідно з пунктом 4.10 Інструкції.

5.4. Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до чинного законодавства.

5.5. Строк сплати нарахованих страхових внесків та інших платежів визначений пунктом 4.12 Інструкції.

У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені, фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

5.6. День сплати страхових внесків визначається відповідно до пункту 5.3 Інструкції.

6.1. Витрати на оплату праці найманих працівників, на які нараховуються страхові внески, визначаються відповідно до частини третьої статті 47 Закону N 1105-XIV, статті 2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 року N 108/95-ВР із змінами та доповненнями, Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року N 889-IV із змінами та доповненнями, Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року N 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27.01.2004 року за N 114/8713, та Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (в редакції наказу Державної податкової адміністрації від 16.07.2003 року N 352, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 року N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 року за N 64, із змінами та доповненнями.

Згідно статті 23 Закону України "Про оплату праці" колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати в натуральній формі (за цінами, не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 50 відсотків нарахованої за місяць заробітної плати, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплати праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

7.1. Відповідно до статті 52 Закону N 1105-XIV та пункту 5 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, визначеному законом, з нарахуванням пені.

7.2. Пеня нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

7.3. Порядок та строк сплати недоїмки визначається згідно з пунктом 5 Інструкції.

Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати по день сплати недоїмки включно. Пеня на пеню не нараховується.

Умовний приклад розрахунку:

Підприємство сплачує недоїмку у сумі 200 грн., яка існувала з 21.05.2002 року до 25.05.2002 року, що включно становить 5 днів.

На момент сплати недоїмки станом на 25.05.2002 року облікова ставка НБУ дорівнювала 7%.

Розрахунок одноденного розміру пені:

7.4. "При стягненні недоїмки в судовому порядку пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна страхувальника, а також з моменту визнання його банкрутом.

8.1. Порядок здійснення витрат на виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, на страхову виплату потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу роботу, а також витрат на поховання у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначається у відповідності до пунктів 2, 6 та 10 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), затвердженого постановою правління Фонду від 31.01.2002 року N 7. Порядок сплати страхових внесків та зарахування страхувальниками витрат по соціальному страхуванню від нещасного випадку в рахунок страхових внесків визначається згідно з пунктами 4.11 та 6.4 Інструкції. Відображення зарахованих в рахунок страхових внесків витрат в розрахункових відомостях здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій по заповненню розрахункової відомості про нарахування, перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджених наказом виконавчої дирекції Фонду від 20.09.2001 року N 117 та Методичних рекомендацій щодо заповнення Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності, затверджених наказом виконавчої дирекції Фонду від 29.07.2005 N 579.

8.2. Відповідно до пункту 6.6 Інструкції, якщо витрати, оплачені страхувальником за звітний період, перевищують нараховану суму страхових внесків, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного періоду.

8.3. Згідно з абзацом першим пункту 6.7 Інструкції відшкодування страхувальнику суми перевищення витрат над сумою страхових внесків у випадках, коли належна сума страхових виплат не покриває витрат, може проводитись і до одержання Розрахункової відомості на підставі довідки-розрахунку, підписаної керівником і головним бухгалтером страхувальника.

8.4. Згідно з пунктом 2 статті 7 Закону України N 2272-III Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

8.5. За документами, що підтверджують право на страхові виплати, визначаються і підраховуються щомісячні витрати, які необхідно віднести за рахунок коштів Фонду. Ці витрати відображаються по дебету рахунка 654 "Розрахунки за страхуванням" і кредиту рахунка 661 "Розрахунки із заробітної плати".

8.6. В рахунок страхових внесків враховуються витрати страхувальника по страхуванню від нещасного випадку, які виплачені потерпілим, особові справи яких передані робочим органам виконавчої дирекції Фонду згідно з актом прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві (додаток 3 до Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої постановою правління Фонду від 20.04.2001 року N 10).

8.7. Відповідно до пункту 3 постанови правління Фонду від 28.05.2002 року N 26 "Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 1 березня 2002 року, які продовжують отримувати страхові виплати від роботодавця" кошти, виплачені потерпілим (членам їх сімей) страхувальником зараховуються Фондом в рахунок його страхових внесків на страхування від нещасного випадку тільки по особових справах, що відповідають вимогам Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої постановою правління Фонду від 20.04.2001 року N 10.

9.1. Середньомісячна заробітна плата для розрахунку розміру допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року N 1266, постановою правління Фонду від 14.09.2004 року N 66 "Про затвердження Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яка розроблена відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року N 1266, та постановою правління Фонду від 01.11.2001 року N 43 "Про затвердження Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

10.1. При проведенні перевірки правильності та повноти нарахування страхових внесків використовуються дані розділу 2 державної статистичної звітності за формою N 1-підприємництво (річна), затвердженої наказами Держкомстату України, бухгалтерські документи про нарахування заробітної плати та інших виплат, особові рахунки (картки) працюючих, зведена відомість нарахування заробітної плати, розрахунки повноти нарахування страхових внесків, платіжні доручення про перерахування внесків та інших платежів на рахунок робочого органу виконавчої дирекції Фонду, виписки банківських установ про рух коштів на розрахункових рахунках страхувальника та Розрахункові відомості за період, що підлягає перевірці, розрахунки по касі, касові ордери та документи, які є підставою для виплати заробітної плати, книга "Журнал-головна", відомості видачі в рахунок заробітної плати товарів (продукції), та інші документи. При необхідності - договори цивільно-правового характеру, накази на видачу матеріальної допомоги, премій.

При перевірці фізичної особи, яка використовує найману працю, - податкові розрахунки за формами 8-ДР, 1-ДФ, декларацію про доходи за звітний податковий період (для визначення виду діяльності за кодом КВЕД.

10.2. Під час проведення документальної перевірки загального фонду оплати праці, всіх видів виплат премій, винагород, допомоги та часткової виплати заробітної плати натурою, надання послуг, на які нараховуються страхові внески, доцільно використати статистичну звітність "Звіт з праці", який складається щомісячно та в якому відображені в загальній сумі всі виплати, проведені платником в звітному періоді.

10.3. Підсумкова сума нарахованої заробітної плати по зведеній відомості звіряється з записами в книзі "Журнал-головна" і повинна відповідати обороту по кредиту рахунка 661 "Розрахунки із заробітної плати". Фактично встановлений фонд оплати праці, на який нараховуються страхові внески, порівнюють зі звітними даними Розрахункової відомості і визначають відхилення.

10.4. Перевірці підлягають необхідні касові документи. Цією перевіркою виявляються випадки, коли платники, минаючи зведені відомості про нарахування заробітної плати, проводять безпосередньо через касу виплати премій, допомог та інші виплати, які складаються за окремими відомостями або видатковими касовими ордерами у міжрозрахунковий період.

10.5. Перевіряється повнота та своєчасність перерахування сум до Фонду. Ці суми звіряються по дебету рахунка 654 "Розрахунки за страхуванням" з даними Розрахункової відомості (рядок 22).

10.6. Для перевірки своєчасності сплати страхових внесків використовуються також касові та чекові книжки, платіжні доручення, виписки банку, відповідні журнал-ордери. В ході перевірки по касових та чекових книжках встановлюються строки отримання коштів на виплату заробітної плати, суми таких коштів та період, за який виплачується заробітна плата.

10.7. Дата отримання коштів на виплату заробітної плати звіряється з відповідними документами (платіжними дорученнями) про надходження сум страхових внесків до Фонду, а також встановлюється пропорційність перерахування страхових внесків до Фонду, якщо страхувальник не має коштів для виплати заробітної плати в повному обсязі. При цьому слід звернути увагу на дату, проставлену штампом на виписках банку, при перерахуванні коштів, і звірити з датою їх надходження до Фонду.

10.8. Відповідно до частин другої і третьої статті 49 Закону N 1105-XIV установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання установами банків цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

У разі несвоєчасного зарахування або перерахування на рахунки Фонду соціального страхування від нещасних випадків з вини установ банків страхових внесків, пені, штрафів та інших фінансових санкцій ними сплачується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування). Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками.

11.1. Відповідно до абзацу першого пункту 8.5 Інструкції за результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, та керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один з примірників акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника і скріплюється печаткою страхувальника в разі її наявності.