1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 2-3, ст.11) ( Із змінами, внесеними згідно з Кодексом № 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112 Законами № 3205-VI від 07.04.2011, ВВР, 2011, № 41, ст.413 № 3609-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 6, ст.50 № 3668-VI від 08.07.2011, ВВР, 2012, № 12-13, ст.82 Кодексом № 4651-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88 Законами № 4676-VI від 15.05.2012, ВВР, 2013, № 8, ст.70 № 4814-VI від 22.05.2012, ВВР, 2013, № 15, ст.108 № 4839-VI від 24.05.2012, ВВР, 2013, № 15, ст.115 № 5209-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, № 36, ст.469 № 5213-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, № 32, ст.413 № 5292-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 40, ст.521 № 5316-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 38, ст.502 № 5406-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.551 № 5410-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 42, ст.586 № 5455-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 47, ст.658 № 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80 № 5492-VI від 20.11.2012, ВВР, 2013, № 51, ст.716 № 184-VII від 04.04.2013, ВВР, 2014, № 10, ст.115 № 231-VII від 14.05.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.135 № 332-VII від 18.06.2013, ВВР, 2014, № 13, ст.220 № 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 1166-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 20-21, ст.745 № 1170-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.816 № 1258-VII від 13.05.2014, ВВР, 2014, № 28, ст.936 № 1262-VII від 13.05.2014, ВВР, 2014, № 27, ст.914 № 1275-VII від 20.05.2014, ВВР, 2014, № 29, ст.942 № 1621-VII від 31.07.2014, ВВР, 2014, № 39, ст.2006 № 1636-VII від 12.08.2014, ВВР, 2014, № 43, ст.2030 № 1669-VII від 02.09.2014, ВВР, 2014, № 44, ст.2040 № 76-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 6, ст.40 № 77-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 11, ст.75 № 219-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 17, ст.123 № 766-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, № 52, ст.482 № 889-VIII від 10.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.43 № 903-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст.48 № 909-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст.47 № 1109-VIII від 19.04.2016, ВВР, 2016, № 21, ст.411 № 1369-VIII від 17.05.2016, ВВР, 2016, № 24, ст.490 № 1692-VIII від 19.10.2016, ВВР, 2016, № 48, ст.813 № 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25 № 1977-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 20, ст.240 № 2148-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 40-41, ст.383 № 2373-VIII від 22.03.2018, ВВР, 2018, № 17, ст.156 № 2449-VIII від 07.06.2018, ВВР, 2018, № 26, ст.219 № 2476-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 34, ст.258 № 2497-VIII від 10.07.2018, ВВР, 2018, № 37, ст.276 Кодексом № 2597-VIII від 18.10.2018, ВВР, 2019, № 19, ст.74 Законами № 2628-VIII від 23.11.2018, ВВР, 2018, № 49, ст.399 № 2745-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 30, ст.119 № 79-IX від 12.09.2019, ВВР, 2019, № 44, ст.277 № 115-IX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № 43, ст.248 № 324-IX від 03.12.2019, ВВР, 2020, № 11, ст.63 № 341-IX від 05.12.2019, ВВР, 2020, № 13, ст.68 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188 № 465-IX від 16.01.2020, ВВР, 2020, № 30, ст.206 № 533-IX від 17.03.2020, ВВР, 2020, № 17, ст.106 № 540-IX від 30.03.2020, ВВР, 2020, № 18, ст.123 № 559-IX від 13.04.2020, ВВР, 2020, № 19, ст.130 № 591-IX від 13.05.2020, ВВР, 2020, № 39, ст.294 № 592-IX від 13.05.2020, ВВР, 2020, № 40, ст.315 № 786-IX від 14.07.2020, ВВР, 2020, № 49, ст.443 № 1030-IX від 02.12.2020, ВВР, 2021, № 5, ст.37 № 1071-IX від 04.12.2020, ВВР, 2021, № 5, ст.39 № 1072-IX від 04.12.2020, ВВР, 2021, № 6, ст.46 № 1217-IX від 05.02.2021, ВВР, 2021, № 19, ст.171 № 1357-IX від 30.03.2021, ВВР, 2021, № 29, ст.234 № 1617-IX від 01.07.2021, ВВР, 2021, № 36, ст. 315 № 1946-IX від 14.12.2021, ВВР, 2023, № 7, ст.19 № 1954-IX від 14.12.2021 № 1962-IX від 15.12.2021, ВВР, 2023, № 2, ст.6 № 2010-IX від 26.01.2022, ВВР, 2023, № 14, ст.32 № 2040-IX від 15.02.2022, ВВР, 2023, № 14, ст.39 № 2120-IX від 15.03.2022 № 2153-IX від 24.03.2022 № 2173-IX від 01.04.2022 № 2330-IX від 21.06.2022 № 2421-IX від 18.07.2022 № 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2 № 2654-IX від 06.10.2022 № 2682-IX від 18.10.2022 № 2734-IX від 04.11.2022, ВВР, 2023, № 51, ст.132 № 2888-IX від 12.01.2023, ВВР, 2023, № 59, ст.182 № 2980-IX від 20.03.2023, ВВР, 2023, № 63, ст.211 № 3219-IX від 30.06.2023, ВВР, 2023, № 81, ст.300 № 3302-IX від 09.08.2023, ВВР, 2023, № 89, ст.337 № 3317-IX від 10.08.2023, ВВР, 2023, № 90, ст.343 № 3453-IX від 09.11.2023, ВВР, 2023, № 96, ст.390 № 3680-IX від 25.04.2024 № 3813-IX від 18.06.2024 № 3886-IX від 18.07.2024 ) ( У тексті Закону: слова "центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення" у відповідному відмінку; слова "Державне казначейство України", "органи Державного казначейства України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 ) ( У тексті Закону слова "інвалід" і "дитина-інвалід" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "особа з інвалідністю" та "дитина з інвалідністю" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 ) ( У тексті Закону слова "Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у всіх відмінках замінити словами "Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1217-IX від 05.02.2021 ) ( У розділах I-VI слова "фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування" у всіх відмінках замінено словами "Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3302-IX від 09.08.2023 )
Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1) Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб;
( Пункт 1 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
2) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
( Пункт 2 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 77-VIII від 28.12.2014 )
3) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
3-1) податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
4) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;
( Пункт 4 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
5) мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;
6) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом;
( Пункт 6 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
7) Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом;
( Пункт 7 частини першої статті 1 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
8) посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - посвідчення застрахованої особи) - спеціальний документ у вигляді електронної смарт-картки з візуальними персоніфікованими ознаками, який забезпечує документування, збереження і використання індивідуальної інформації про набуті застрахованою особою права у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, на якому може зберігатися інша інформація для забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання коштів та послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
( Підпункт 8 частини першої статті 1 набирає чинності з 1 січня 2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону; дію підпункту 8 частини першої статті 1 зупинено до 1 січня 2026 року - див. пункт 1- 1 розділу VIII цього Закону )
9) страхові кошти - кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до закону;
10) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок;
10-1) тяжко хвора дитина, якій не встановлено інвалідність, - дитина, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, дитина, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 10-1 згідно із Законом № 2040-IX від 15.02.2022 )
11) учасники накопичувальної системи пенсійного страхування - фізичні особи, які сплачують/за яких сплачуються страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
12) основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі.
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 77-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1217-IX від 05.02.2021 )
2. Інші терміни використовуються у значенні, визначеному законами про окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 2. Сфера правового регулювання цього Закону
1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
2. Виключно цим Законом визначаються:
принципи збору та ведення обліку єдиного внеску;
платники єдиного внеску;
порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
розмір єдиного внеску;
( Абзац п'ятий частини другої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 )
орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність;
склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Стаття 3. Принципи збору та ведення обліку єдиного внеску
1. Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами:
законодавчого визначення умов і порядку його сплати;
обов'язковості сплати;
законодавчого визначення розміру єдиного внеску;
( Абзац четвертий статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 )
прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску;
захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб;
державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску;
відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Розділ II
ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО ВНЕСКУ, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ
Стаття 4. Платники єдиного внеску
1. Платниками єдиного внеску є:
1) роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
( Абзац другий пункту 1 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3205-VI від 07.04.2011, № 5410-VI від 02.10.2012 )
фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);
( Абзац третій пункту 1 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3205-VI від 07.04.2011, № 5410-VI від 02.10.2012 )
фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім використання праці домашніх працівників);
( Абзац четвертий пункту 1 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3680-IX від 25.04.2024 )
філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
( Абзац п'ятий пункту 1 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2449-VIII від 07.06.2018 )
дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;
підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:
( Абзац сьомий пункту 1 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 231-VII від 14.05.2013; в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно з Законом № 1369-VIII від 17.05.2016 )
військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов’язок і військову службу", осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;
( Абзац пункту 1 частини першої статті 4 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно з Законами № 2148-VIII від 03.10.2017, № 3886-IX від 18.07.2024 )
патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
( Абзац пункту 1 частини першої статті 4 в редакції Законів № 909-VIII від 24.12.2015, № 1692-VIII від 19.10.2016 )
осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
( Абзац пункту 1 частини першої статті 4 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
( Абзац пункту 1 частини першої статті 4 в редакції Законів № 909-VIII від 24.12.2015, № 2148-VIII від 03.10.2017 )
осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини;
( Абзац пункту 1 частини першої статті 4 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;
( Абзац пункту 1 частини першої статті 4 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1109-VIII від 19.04.2016, № 1369-VIII від 17.05.2016; в редакції Закону № 2476-VIII від 03.07.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2040-IX від 15.02.2022 )
інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);
( Пункт 1 частини першої статті 4 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 5406-VI від 02.10.2012 )
( Пункт 2 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
( Пункт 3 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
4) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів);
( Пункт 4 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 77-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 2654-IX від 06.10.2022 )
5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
( Пункт 5 частини першої статті 4 в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014 )
5-1) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
( Пункт 6 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
( Пункт 7 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
( Пункт 8 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
( Пункт 9 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
( Пункт 10 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
( Пункт 11 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
( Пункт 12 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
( Пункт 13 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
( Пункт 14 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
15) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
16) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.
( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 16 згідно із Законом № 2449-VIII від 07.06.2018 )
( Частину другу статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
( Частину третю статті 4 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
4. Особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5- 1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
( Статтю 4 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2148-VIII від 03.10.2017, № 592-IX від 13.05.2020 )
5. Особи, зазначені у пункті 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті.
( Статтю 4 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 592-IX від 13.05.2020 )
6. Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
( Статтю 4 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 592-IX від 13.05.2020; в редакції Закону № 1946-IX від 14.12.2021 )
Стаття 5. Облік платників єдиного внеску
1. Облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5- 1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку , встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.
( Абзац перший частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3668-VI від 08.07.2011, № 5462-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2148-VIII від 03.10.2017, № 79-IX від 12.09.2019, № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020 )
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5- 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
( Абзац другий частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 2148-VIII від 03.10.2017, № 440-IX від 14.01.2020 )
Взяття на облік осіб, зазначених:
у пунктах 1, 4 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", - здійснюється на підставі відомостей про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації їх припинення, наданих згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у день отримання зазначених відомостей;
( Абзац четвертий частини першої статті 5 в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3813-IX від 18.06.2024 )
у пунктах 1, 5, 5- 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", - здійснюється у день отримання від них відповідної заяви;
( Абзац п'ятий частини першої статті 5 в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
в абзаці чотирнадцятому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - здійснюється на підставі подання копії свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції у день отримання від них відповідної заяви.
( Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 5406-VI від 02.10.2012; редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
Для цілей цієї статті датою отримання документів (відомостей, заяв, запитів та інших документів) є:
( Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
поданих у паперовому вигляді - дата надходження до відповідного податкового органу;
( Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
поданих в електронному вигляді - час та дата надходження такого електронного документа, що зазначені в електронному повідомленні (квитанції), сформованому програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку.
( Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Якщо документ, поданий в електронному вигляді, надійшов пізніше 16 години робочого (операційного) дня, датою його отримання вважається наступний після нього робочий (операційний) день.
( Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.
( Абзац частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5406-VI від 02.10.2012; в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1258-VII від 13.05.2014, № 440-IX від 14.01.2020 )
Податкові органи повідомляють Пенсійний фонд та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік платника. Порядок здійснення такого повідомлення визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
( Частину першу статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
( Частину першу статті 5 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 592-IX від 13.05.2020 )
2. Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах4, 5, 5- 1, 15 та 16 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом з внесенням Пенсійним фондом відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.
( Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 2148-VIII від 03.10.2017, № 2449-VIII від 07.06.2018, № 440-IX від 14.01.2020 )
3. Платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 1, 4, 5, 5- 1 та 15 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік.
( Частина третя статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4839-VI від 24.05.2012, № 5406-VI від 02.10.2012; в редакції Законів № 406-VII від 04.07.2013, № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2148-VIII від 03.10.2017, № 440-IX від 14.01.2020 )
4. Обов'язки платників єдиного внеску виникають:
у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
( Абзац другий частини четвертої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5- 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності;
( Абзац третій частини четвертої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 ) ( Абзац четвертий частини четвертої статті 5 виключено на підставі Закону № 1774-VIII від 06.12.2016 )
у осіб, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня реєстрації як платника податку за угодою про розподіл продукції;
( Частину четверту статті 5 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 5406-VI від 02.10.2012 )
у платників, зазначених у пункті 16 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня направлення непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, по день перетину кордону України у зв’язку з остаточним поверненням в Україну.
( Частину четверту статті 5 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2449-VIII від 07.06.2018 )
5. Державна служба зайнятості інформує Пенсійний фонд у порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, про реєстрацію (зняття з реєстрації) трудового договору між фізичною особою - підприємцем або іншою фізичною особою та працівником не пізніше наступного робочого дня після її проведення.
( Частина п'ята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 341-IX від 05.12.2019 )
Стаття 6. Права та обов'язки платника єдиного внеску
1. Платник єдиного внеску має право:
1) безоплатно отримувати від податкових органів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску;
( Пункт 1 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
2) звертатися до податкового органу з письмовою заявою про зміну умов сплати єдиного внеску у разі зміни його статусу як платника (або отримання права на зміну розміру єдиного внеску, зокрема у зв'язку із зміною виду економічної діяльності);
( Пункт 2 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
3) безоплатно отримувати від податкових органів та Пенсійного фонду у межах їх компетенції консультації та роз'яснення щодо прав та обов'язків платника єдиного внеску, порядку сплати єдиного внеску;
( Пункт 3 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
4) оскаржувати в установленому законом порядку рішення податкового органу та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб;
( Пункт 4 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.
2. Платник єдиного внеску зобов'язаний:
1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;
( Пункт 1 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 115-IX від 19.09.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 465-IX від 16.01.2020 )
2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;
3) допускати посадових осіб податкового органу до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
( Пункт 3 частини другої статті 6 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
4) подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
( Пункт 4 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1258-VII від 13.05.2014, № 77-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 465-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1217-IX від 05.02.2021; в редакції Закону № 1962-IX від 15.12.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2173-IX від 01.04.2022 )
5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до податкового органу;
( Пункт 5 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;
7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;
( Підпункт 7 частини другої статті 6 (в частині пред'явлення посвідчення застрахованої особи) набирає чинності з 1 січня 2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону; дію підпункту 7 частини другої статті 6 зупинено до 1 січня 2026 року - див. пункт 1- 1 розділу VIII цього Закону )
8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;
( Пункт 8 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 ) ( Підпункт 8 частини другої статті 6 (в частині пред'явлення посвідчення застрахованої особи) набирає чинності з 1 січня 2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону; дію підпункту 8 частини другої статті 6 (в частині пред'явлення посвідчення застрахованої особи) зупинено до 1 січня 2026 року - див. пункт 1- 1 розділу VIII цього Закону )
9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;
( Підпункт 9 частини другої статті 6 набирає чинності з 1 січня 2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону; дію підпункту 9 частини другої статті 6 зупинено до 1 січня 2026 року - див. пункт 1- 1 розділу VIII цього Закону )
10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;
( Пункт 10 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в податковому органі як платник єдиного внеску;
( Пункт 11 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
3. Обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4, 5, 5- 1 та 16 частини першої статті 4 цього Закону.
( Частина третя статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2148-VIII від 03.10.2017, № 2449-VIII від 07.06.2018 )
4. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.
( Статтю 6 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1258-VII від 13.05.2014 ) ( Текст статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Розділ III
ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ, ОБЧИСЛЕННЯ І СПЛАТИ ЄДИНОГО ВНЕСКУ. РОЗМІР ЄДИНОГО ВНЕСКУ
Стаття 7. База нарахування єдиного внеску
1. Єдиний внесок нараховується:
1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
( Абзац перший пункту 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 77-VIII від 28.12.2014, № 909-VIII від 24.12.2015 )
для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
( Абзац другий пункту 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 231-VII від 14.05.2013, № 77-VIII від 28.12.2014, № 1369-VIII від 17.05.2016 )
Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
( Абзац третій пункту 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 ) ( Абзац четвертий пункту 1 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5- 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
( Пункт 2 частини першої статті 7 в редакції № 77-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2148-VIII від 03.10.2017; в редакції Закону № 592-IX від 13.05.2020 )
3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
( Абзац другий пункту 3 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 ) ( Пункт 3 частини першої статті 7 в редакції № 77-VIII від 28.12.2014 )
4) для платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами;
( Абзац перший пункту 4 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 231-VII від 14.05.2013, № 909-VIII від 24.12.2015 ) ( Абзац другий пункту 4 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
5) для платників, зазначених упункті 16 частини першої статті 4 цього Закону, - на суми, що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нарахування та сплата єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, з дня направлення по день перетину кордону України у зв’язку з остаточним поверненням в Україну здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
( Частину першу статті 7 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2449-VIII від 07.06.2018 )
2. Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.
3. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
4. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.
5. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
( Частину шосту статті 7 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
7. Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та /або введення воєнного стану.
( Частина сьома статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1275-VII від 20.05.2014, № 1669-VII від 02.09.2014, № 909-VIII від 24.12.2015 )
Стаття 8. Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування
1. Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. Єдиний внесок не входить до системи оподаткування.
( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
3. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
4. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Частина четверта статті 8 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
5. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
( Частину п'яту статті 8 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2421-IX від 18.07.2022 ) ( Частина п'ята статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5209-VI від 06.09.2012, № 77-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015 ) ( Частину шосту статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 ) ( Частину сьому статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 ) ( Частину восьму статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 ) ( Частину дев'яту статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 ) ( Зміни до частини дев'ятої статті 8 див. в Законі № 889-VIII від 10.12.2015 ) ( Частину десяту статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 ) ( Частину одинадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 ) ( Частину дванадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
13. Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
( Частина тринадцята статті 8 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
14. Єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
14-1. Єдиний внесок для платника - резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", - у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", - у розмірі мінімального страхового внеску.
( Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021 )
14-2. Єдиний внесок для осіб, які є домашніми працівниками і беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі 22 відсотки суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
( Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3680-IX від 25.04.2024 ) ( Частину п'ятнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 1621-VII від 31.07.2014 ) ( Частину шістнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 ) ( Частину сімнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 ) ( Частину вісімнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 1621-VII від 31.07.2014 ) ( Частину дев'ятнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 ) ( Частину двадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 ) ( Частину двадцять першу статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 ) ( Частину двадцять другу статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 ) ( Частину двадцять третю статті 8 виключено на підставі Закону № 1621-VII від 31.07.2014 ) ( Частину двадцять четверту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 ) ( Частину двадцять п'яту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 ) ( Частину двадцять шосту статті 8 виключено на підставі Закону № 5455-VI від 16.10.2012 )
27. Суми фінансових санкцій розподіляються відповідно до пропорцій, визначених для розподілу єдиного внеску.
28. У разі необхідності центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття подає узгоджені зі сторонами соціального діалогу зміни розміру єдиного внеску для внесення їх на розгляд Верховної Ради України та пропорції розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування для їх затвердження Кабінетом Міністрів України.
( Абзац перший частини двадцять восьмої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; в редакції Закону № 1621-VII від 31.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020, № 3302-IX від 09.08.2023 ) ( Абзац другий частини двадцять восьмої статті 8 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
Розрахунок розподілу єдиного внеску за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування проводиться на підставі звітності про нарахування єдиного внеску за результатами попереднього року.
( Частину двадцять восьму статті 8 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 5455-VI від 16.10.2012 )
Стаття 9. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску
1. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини п'ятої цієї статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.
( Абзац другий частини першої статті 9 в редакції Закону № 184-VII від 04.04.2013 )
2. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
3. Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
( Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
4. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
( Частина четверта статті 9 в редакції Закону № 184-VII від 04.04.2013 )
5. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
( Абзац перший частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 559-IX від 13.04.2020 )
Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзаці п'ятому частини першої статті 10 цього Закону (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 10 цього Закону, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок податкового органу, відкритий в уповноваженому банку України, або на єдиний рахунок.
( Абзац другий частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 1774-VIII від 06.12.2016, № 559-IX від 13.04.2020 )
Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті, після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на єдиний рахунок.
( Абзац третій частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 559-IX від 13.04.2020 )
Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру здійснюються у гривнях податковими органами за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску.
( Абзац четвертий частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 ) ( Частина п'ята статті 9 в редакції Закону № 184-VII від 04.04.2013 )
6. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску;
( Абзац перший частини шостої статті 9 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів , що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
( Абзац другий частини шостої статті 9 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Розрахункове обслуговування податкового органу здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.
( Абзац третій частини шостої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
7. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку.
( Частина сьома статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 559-IX від 13.04.2020; в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 )
8. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5- 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
( Абзац перший частини восьмої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4676-VI від 15.05.2012; в редакції Закону № 5292-VI від 18.09.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
( Абзац другий частини восьмої статті 9 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5- 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
( Абзац третій частини восьмої статті 9 в редакції Закону № 5292-VI від 18.09.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 77-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 ) ( Абзац четвертий частини восьмої статті 9 виключено на підставі Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
( Абзац п'ятий частини восьмої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4676-VI від 15.05.2012; в редакції Закону № 5292-VI від 18.09.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 1258-VII від 13.05.2014 ) ( Частину дев'яту статті 9 виключено на підставі Закону № 1774-VIII від 06.12.2016 )
10. Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;
( Пункт 1 частини десятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 559-IX від 13.04.2020, № 2888-IX від 12.01.2023 )
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
( Пункт 2 частини десятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 )
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
( Частину десяту статті 9 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 184-VII від 04.04.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
11. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
12. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
13. Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми єдиного внеску платникам, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
( Частину тринадцяту статті 9 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023 ) ( Частина 13 статті 9 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
14. Єдиний внесок, що відповідно до цього Закону підлягає сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника відповідного зобов'язання до дня включення податковим органом даних про такого платника до реєстру страхувальників Державного реєстру, сплачується (стягується) на загальних підставах відповідно до цього Закону за зазначений період.
( Частина 14 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 ) ( Текст статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 10. Добровільна сплата єдиного внеску
1. Платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є:
( Абзац другий частини першої статті 10 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню;
( Абзац третій частини першої статті 10 в редакції Законів № 909-VIII від 24.12.2015, № 2148-VIII від 03.10.2017 ) ( Абзац четвертий частини першої статті 10 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5- 1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
( Частину першу статті 10 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 184-VII від 04.04.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 2148-VIII від 03.10.2017 )
домашні працівники.
( Частину першу статті 10 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 3680-IX від 25.04.2024 )
2. Особи, зазначені в абзацах третьому, п’ятому частини першої цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
( Частина друга статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 3680-IX від 25.04.2024 )
3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до податкового органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
( Абзац перший частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
Податковий орган, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
( Абзац другий частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
( Абзац третій частини третьої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 184-VII від 04.04.2013, № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
4. У договорі про добровільну участь зазначаються:
назва документа;
відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку (частина третя статті 20 цього Закону);
( Абзац четвертий частини четвертої статті 10 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
строк дії договору;
порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися;
умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону;
умови розірвання договору;
права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.
5. Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.
Одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, передбачена цією частиною, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою цієї статті.
( Частина п'ята статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 184-VII від 04.04.2013, № 77-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
6. Єдиний внесок для осіб, які мають право на добровільну сплату внеску, встановлюється у розмірі, визначеному статтею 8 цього Закону (крім випадків одноразової сплати, передбачених частиною п’ятою цієї статті).
( Частина шоста статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 184-VII від 04.04.2013, № 1166-VII від 27.03.2014, № 1621-VII від 31.07.2014, № 77-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
7. Податковий орган відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа:
( Абзац перший частини сьомої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою цієї статті;
подала неповні або недостовірні відомості;
раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови;
бажає укласти договір на строк менше одного року.
В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається.
8. Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний:
1) застрахованою особою:
за її бажанням, якщо договір діяв не менше одного року;
у разі систематичного порушення умов договору територіальним податковим органом;
( Абзац третій пункту 1 частини восьмої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
у разі припинення трудового договору з домашнім працівником;
( Пункт 1 частини восьмої статті 10 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 3680-IX від 25.04.2024 )
2) податковим органом у разі:
( Абзац перший пункту 2 частини восьмої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
набуття застрахованою особою відповідно до цього Закону зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
виникнення обставин, що не відповідають визначеним цим Законом вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
систематичного порушення застрахованою особою умов договору;
смерті застрахованої особи;
3) за згодою сторін, якщо договір діяв не менше одного року.
В інших випадках дострокове розірвання договору про добровільну участь не допускається.
9. Участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (крім загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) громадян України, які працюють у розташованих за межами України підприємствах, установах, організаціях (у тому числі міжнародних), може здійснюватися відповідно до договорів про добровільну участь, укладених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з такими підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними).
( Абзац перший частини дев'ятої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016, № 440-IX від 14.01.2020 )
У договорі про добровільну участь, крім відомостей, передбачених частиною четвертою цієї статті, зазначаються:
порядок обліку платежів в податкових органах;
( Абзац третій частини дев'ятої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
дата набрання чинності договором.
Єдиний внесок для осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, встановлюється у розмірі, визначеному статтею 8 цього Закону.
( Абзац п'ятий частини дев'ятої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 ) ( Статтю 10 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 184-VII від 04.04.2013 ) ( Текст статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 11. Порядок розподілу страхових коштів за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування
1. Страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках податкових органів, автоматично перераховуються не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані рахунки Пенсійного фонду, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, на рахунки Накопичувального пенсійного фонду (далі - Накопичувальний фонд), а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до визначених законом пропорцій.
Обмін інформацією щодо перерахованих на рахунки податкових органів страхових коштів здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
( Абзац другий частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 ) ( Частина перша статті 11 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
2. Із страховими коштами, акумульованими на рахунках податкових органів, здійснюються такі операції:
( Абзац перший частини 2 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
1) перерахування на рахунки Пенсійного фонду, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до встановлених законом пропорцій розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
( Пункт 1 частини другої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3668-VI від 08.07.2011, № 406-VII від 04.07.2013 )
2) повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум;
3) повернення безпідставно стягнених сум єдиного внеску (абзац другий частини третьої статті 26 цього Закону).
3. Кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття обслуговуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на безоплатній основі.
( Текст статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Розділ IV
ПОВНОВАЖЕННЯ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ, ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ЩОДО ЗБОРУ ТА ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ
( Назва розділу IV в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 12. Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
( Назва статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
1. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
( Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до покладених на нього завдань:
( Абзац перший частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
1) аналізує та спільно з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття прогнозує надходження коштів від сплати єдиного внеску;
2) забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску;
3) здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску;
4) за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття встановлює форми, порядок прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку);
( Пункт 4 частини другої статті 12 в редакції Законів № 115-IX від 19.09.2019, № 440-IX від 14.01.2020 )
5) формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до даних Державного реєстру відповідно до цього Закону;
6) взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
7) узагальнює практику застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;
8) надає роз'яснення з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;
9) укладає з розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) договори про добровільну участь працюючих у них громадян України;
10) здійснює інші функції, передбачені законодавством
( Стаття 12 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
Стаття 12-1. Функції Пенсійного фонду
1. Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань:
1) формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону;
2) взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
3) здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) бере участь в аналізі та прогнозі надходження коштів від сплати єдиного внеску;
5) здійснює інші функції, передбачені законодавством
( Закон доповнено статтею 12-1 згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 13. Права податкових органів
1. Податкові органи мають право:
1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання податковими органами функцій, передбачених цим Законом;
( Пункт 1 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
2) проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.
Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України;
( Пункт 2 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також від фізичних осіб - підприємців усунення виявлених порушень законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;
( Пункт 3 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
4) вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок;
( Пункт 4 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
5) ініціювати застосування до платників єдиного внеску судових процедур банкрутства;
6) застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;
7) стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску;
8) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;
9) у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів;
10) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
( Стаття 13 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 13-1. Права Пенсійного фонду та його територіальних органів
1. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право:
1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, необхідні для виконання органами Пенсійного фонду функцій, передбачених цим Законом;
2) брати участь у планових перевірках, які проводяться податковими органами, для перевірки достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та у випадках, передбачених законом, проводити позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів страхувальників щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час таких перевірок;
3) надавати консультації з питань відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та ведення цього реєстру;
4) у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб видавати приписи щодо усунення цих порушень, у разі їх невиконання у місячний строк - вносити відповідні зміни до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;
5) притягувати до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушеннях, пов'язаних з поданням недостовірних відомостей, що використовуються у реєстрі застрахованих осіб;
5-1) у разі виявлення за результатами аналізу даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру недостовірних відомостей про застрахованих осіб вимагати від платників єдиного внеску інформацію про ці відомості та усунення порушень;
( Частину першу статті 13-1 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016 )
6) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
( Закон доповнено статтею 13-1 згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 14. Обов'язки податкових органів
1. Податкові органи зобов'язані:
1) надавати на безоплатній основі інформацію з реєстру страхувальників Державного реєстру Пенсійному фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, органам праці та соціального захисту населення, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;
( Пункт 1 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2 )
2) щокварталу інформувати Кабінет Міністрів України про основні показники сплати єдиного внеску. Перелік показників, порядок та строки інформування визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону;
4) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру страхувальників Державного реєстру;
5) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру;
6) надавати безоплатно платникам єдиного внеску в усній та письмовій формі консультації з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, роз'яснювати їхні права і обов'язки;
7) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.
( Пункт 8 частини першої статті 14 виключено на підставі Закону № 440-IX від 14.01.2020 ) ( Стаття 14 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; текст статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 14-1. Обов'язки Пенсійного фонду та його територіальних органів
1. Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані:
1) надавати на безоплатній основі інформацію з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру податковим органам, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, органам праці та соціального захисту, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, у порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;
( Пункт 1 частини першої статті 14-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2 )
2) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;
3) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;
4) надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.
( Закон доповнено статтею 14-1 згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 ) ( Статтю 15 виключено на підставі Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
Розділ V
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Стаття 16. Призначення та структура Державного реєстру
( Назва статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
1. Державний реєстр створюється для забезпечення:
( Абзац перший частини першої статті 16 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації;
накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
3. Ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення , що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
( Частина третя статті 16 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 17. Використання інформації з Державного реєстру
1. Інформація з Державного реєстру використовується з додержанням вимог законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних" виключно для потреб, визначених цим Законом та законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також для:
призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;
виявлення порушень законодавства про працю, у тому числі фактів використання праці неоформлених працівників, вимог законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями;
моніторингу дотримання законодавства про соціальний діалог, про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності;
обміну інформацією з Централізованим банком даних з проблем інвалідності;
накопичення, зберігання та використання відповідно до законодавства інформації про сформовані (видані), продовжені листки непрацездатності.
Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру також може надаватися центральним органам виконавчої влади та державним підприємствам, що належать до сфери їх управління, роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках, встановлених законом щодо захисту персональних даних) у порядку, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
( Частина перша статті 17 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1170-VII від 27.03.2014, № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2148-VIII від 03.10.2017, № 2745-VIII від 06.06.2019, № 440-IX від 14.01.2020, № 1217-IX від 05.02.2021, № 1962-IX від 15.12.2021, № 2173-IX від 01.04.2022, № 2330-IX від 21.06.2022, № 2438-IX від 19.07.2022; в редакції Закону № 2682-IX від 18.10.2022 )
2. Між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом, що ведуть Державний реєстр, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
( Частина друга статті 17 в редакції Законів № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020, № 115-IX від 19.09.2019, № 1217-IX від 05.02.2021; в редакції Закону № 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2 )
3. Пенсійний фонд та центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, здійснюють обмін інформацією з Державного реєстру та Централізованого банку даних з проблем інвалідності у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно із зазначеними центральними органами виконавчої влади.
Інформація з Державного реєстру про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю надається Пенсійним фондом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
( Частину третю статті 17 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2682-IX від 18.10.2022 ) ( Частина третя статті 17 в редакції Законів № 5462-VI від 16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 341-IX від 05.12.2019 )
4. Пенсійний фонд та центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснюють обмін інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру на безоплатній основі у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно із зазначеним центральним органом виконавчої влади.
( Абзац перший частини четвертої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат безоплатно отримує відомості з Державного реєстру в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншій формі на підставі договорів про обмін інформацією.
( Частину четверту статті 17 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 324-IX від 03.12.2019 )
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, з метою формування та актуалізації Єдиного державного реєстру ветеранів війни безоплатно отримує відомості з Державного реєстру в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншій формі.
( Частину четверту статті 17 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1954-IX від 14.12.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2153-IX від 24.03.2022 )
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях безоплатно отримує відомості або інші персональні дані про особу з Державного реєстру.
( Частину четверту статті 17 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2 ) ( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2745-VIII від 06.06.2019 )
5. Інформація з Державного реєстру надається на запит органів праці та соціального захисту населення для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обмін інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушення законодавства про працю, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в порядку, затвердженому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
( Частину статті 17 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016; із змінами, внесеними згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )
Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру щодо періодів навчання осіб у закладах вищої освіти, а також здобутої ними освіти, набутого стажу надається на запит роботодавцям, фізичним та юридичним особам за згодою особи, відомості про яку запитуються, у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
( Частину статті 17 доповнено абзацом третім згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 1217-IX від 05.02.2021 )
При наданні відповіді на запит з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру інформація, щодо якої подано відомості про визнання її недійсною, не надається.
( Абзац частини п'ятої статті 17 в редакції Закону № 1217-IX від 05.02.2021 ) ( Абзац п'ятий частини п'ятої статті 17 виключено на підставі Закону № 2173-IX від 01.04.2022 ) ( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
6. Інформація з реєстру страхувальників Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом за погодженням з Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
( Абзац перший частини шостої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )
Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб чи уповноважених ними третіх осіб у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру іншим юридичним і фізичним особам, крім органів праці та соціального захисту населення, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, допускається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
( Частину статті 17 доповнено абзацом третім згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 ) ( Частина статті 17 в редакції Законів № 406-VII від 04.07.2013, № 1774-VIII від 06.12.2016 ) ( Частину статті 17 виключено на підставі Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
Стаття 18. Джерела формування Державного реєстру
1. Джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та Пенсійного фонду від:
Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
платників єдиного внеску;
застрахованих осіб;
Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
Єдиного державного демографічного реєстру та розпорядників відомчих інформаційних систем, визначених Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус";
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції (імміграції та еміграції), громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
податкових органів;
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин;
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти та науки;
державної служби зайнятості;
підприємств, установ, організацій та військових частин;
територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску;
установ (закладів), осіб, які засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому законодавством порядку;
( Абзац дев'ятнадцятий частини першої статті 18 в редакції Закону № 2330-IX від 21.06.2022 )
інших джерел, передбачених законодавством.
2. Пенсійний фонд у межах повноважень, визначених цим Законом, та виключно з метою ідентифікації особи для цілей, визначених цим Законом, має право отримувати інформацію з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі інформації про особу, передбаченому цим Законом. Пенсійний фонд у межах повноважень, визначених цим Законом, має право отримувати інформацію з реєстрів територіальних громад. Доступ до інформації здійснюється з дотриманням вимог законів України " Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних". Порядок інформаційної взаємодії визначається Пенсійним фондом разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, держателями реєстрів (інформаційних баз).
3. Надання інформації та інформаційна взаємодія між Пенсійним фондом та розпорядниками реєстрів, інформаційних баз, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється в порядку, визначеному законами, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та на умовах договорів, укладених з технічним адміністратором.
4. Податкові органи зобов’язані подавати Пенсійному фонду необхідну для виконання покладених на нього обов’язків інформацію у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом.
5. До Державного реєстру шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів надходить інформація з:
Державного реєстру актів цивільного стану громадян - у порядку та за формою, визначеними Пенсійним фондом та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;
Єдиної державної електронної бази з питань освіти - у порядку та за формою, визначеними Пенсійним фондом та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки.
( Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 115-IX від 19.09.2019, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 1217-IX від 05.02.2021 )
Стаття 19. Реєстр страхувальників
1. Реєстр страхувальників - автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску - страхувальників.
Реєстр страхувальників формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, користувачами цього реєстру є Пенсійний фонд, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
( Частину першу статті 19 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; в редакції Законів № 440-IX від 14.01.2020, № 115-IX від 19.09.2019, № 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2 )
2. До реєстру страхувальників вносяться такі відомості про страхувальників:
1) податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
2) найменування або прізвище, ім’я, по батькові;
3) місцезнаходження (для юридичної особи) та місце проживання (для фізичної особи);
4) реєстраційний номер платника єдиного внеску;
5) види економічної діяльності, у тому числі основний;
6) наявність трудових (цивільно-правових) договорів із застрахованими особами;
7) інша інформація, необхідна для обліку платників, їх зобов’язань та сплати єдиного внеску.
( Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5492-VI від 20.11.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 909-VIII від 24.12.2015, № 341-IX від 05.12.2019; в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті дані з реєстру страхувальників про взяття на облік страхувальника.
( Статтю 19 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015; № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )
Стаття 20. Реєстр застрахованих осіб
1. Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Частину першу статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1217-IX від 05.02.2021; в редакції Закону № 1962-IX від 15.12.2021 )
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
( Частину першу статті 20 доповнено абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2 )
У разі якщо інформація про особу вноситься до реєстру застрахованих осіб вперше, проводиться ідентифікація особи з обов’язковим підтвердженням відповідності реєстраційного номера облікової картки платника податків даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або серії (за наявності) та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України), документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства.
( Частину першу статті 20 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1217-IX від 05.02.2021 )
2. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Відомості про непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, подаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноваженим органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.
З метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам.
Персоніфіковані відомості у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення зазначених відомостей подаються через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
У разі смерті роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою відомості про припинення трудового договору подаються Державною службою зайнятості.
Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому - шостому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.
Інформація про осіб, які отримували допомогу по частковому безробіттю відповідно до статті 47 Закону України "Про зайнятість населення", подається у порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України.
( Абзац восьмий частини другої статті 20 в редакції Закону № 3302-IX від 09.08.2023 ) ( Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 2449-VIII від 07.06.2018, № 341-IX від 05.12.2019, № 1071-IX від 04.12.2020; в редакції Закону № 2682-IX від 18.10.2022 )

................
Перейти до повного тексту