Цей Закон спрямований на ефективне використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу, відновлення конкурентоспроможності продукції вітчизняного суднобудування, збільшення обсягів випуску високотехнологічних суден і військових кораблів, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, у тому числі іноземних, зниження витрат на будівництво суден і поповнення обігових коштів суднобудівних підприємств та забезпечення економічних інтересів держави в нарощуванні обсягів виробництва цих підприємств.

Стаття 1. Визнати суднобудування пріоритетною галуззю економіки України та провести з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року економічний експеримент з метою створення підприємствам суднобудівної промисловості України умов, необхідних для збільшення обсягу виробництва продукції та надходжень до державного бюджету, за рахунок підвищення ефективності та конкурентоспроможності продукції суднобудування.

Експеримент поширюється на підприємства суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010) та дослідно-конструкторські організації (клас 72.19 група 72.1 розділ 72, клас 71.12 група 71.1 розділ 71, клас 71.20 група 71.2 розділ 71 КВЕД ДК 009:2010), що надають послуги підприємствам суднобудівної промисловості.

Стаття 2. Основними напрямами підтримки суднобудівної промисловості на період проведення економічного експерименту є:

1) відновлення конкурентоспроможності продукції суднобудування України на зовнішніх ринках;

2) створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій з метою розвитку суднобудування України;

3) здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, розвиток науки та освіти у сфері суднобудування;

4) сприяння взаємодії юридичних та фізичних осіб, зайнятих у сферах фундаментальної та прикладної науки, виробничого та інших секторів економіки, з учасниками суднобудування;

5) перехід до моделі інноваційного розвитку суднобудування України шляхом відродження науково-технічного потенціалу та дослідного виробництва;

6) удосконалення законодавства (податкового, митного, трудового, пенсійного, а також з питань виконавчого провадження та здійснення державних закупівель) у частині, що регулює діяльність суднобудування;

7) збільшення кількості високопродуктивних робочих місць у суднобудуванні України, запобігання відтоку висококваліфікованих фахівців, зокрема інженерних кадрів, за кордон, покращення умов праці;

8) забезпечення ефективного управлінського процесу, залучення висококваліфікованих фахівців, здатних відродити галузь, сприяння їх продуктивній праці, професійній мобільності та конкурентоспроможності, залучення до виробництва професійних кадрів, які мають великий досвід роботи у суднобудуванні;

9) укріплення обороноздатності держави;

10) активізація міжнародного співробітництва та піднесення іміджу України на міжнародному ринку як країни, що має розвинене та конкурентоспроможне суднобудування і сприятливе інвестиційне середовище.

Стаття 3. Основні напрями державної підтримки суднобудівної промисловості реалізуються шляхом:

1) створення умов для відновлення конкурентоспроможності підприємств суднобудування;

2) надання державних гарантій відповідним рішенням Кабінету Міністрів України за іноземними кредитами, що надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, а також зобов'язань перед іноземними замовниками за зовнішньоекономічними договорами (контрактами);

3) здешевлення кредитів шляхом часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків до рівня облікової ставки Національного банку України, діючої на дату сплати відсотків за отриманими кредитами;

4) надання пільг зі сплати податків і зборів та/або встановлення спеціальних режимів оподаткування в порядку, встановленому Податковим кодексом України;