ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 24, ст.189)
( Вводиться в дію Постановою ВР
№ 214/95-ВР від 06.06.95, ВВР, 1995, № 24, ст.190 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1990-III від 21.09.2000, ВВР, 2000, № 45, ст.390
№ 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, № 2-3, ст.10
№ 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92
№ 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86
№ 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247
№ 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250
№ 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162
№ 2288-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 6, ст.138
№ 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст.267
№ 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.184
№ 3421-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.199
№ 398-V від 30.11.2006, ВВР, 2007, № 3, ст.31
№ 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.440
№ 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 )
( Додатково див. Рішення Конституційного Суду
№ 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст.253
№ 2457-VI від 08.07.2010, ВВР, 2010, № 48, ст.564
№ 2740-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 18, ст.122
№ 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160
№ 3530-VI від 16.06.2011, ВВР, 2012, № 2-3, ст.3
№ 4220-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 29, ст.345
№ 4709-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 7, ст.65
№ 5293-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 43, ст.616
№ 5456-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 46, ст.640 -
зміни набирають чинності з 18.11.2012, крім положень, які стосуються передачі повноважень від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, які набирають чинності з 18.05.2013 - див. пункт 1 розділу II Закону № 5456-VI від 16.10.2012
№ 5502-VI від 20.11.2012, ВВР, 2014, № 8, ст.88
№ 365-VII від 02.07.2013, ВВР, 2014, № 14, ст.248
№ 1193-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.873
№ 71-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 7-8, № 9, ст.55
№ 1472-VIII від 14.07.2016, ВВР, 2016, № 34, ст.592
№ 1641-VIII від 04.10.2016, ВВР, 2016, № 46, ст.780
№ 1830-VIII від 07.02.2017, ВВР, 2017, № 11, ст.100
№ 2059-VIII від 23.05.2017, ВВР, 2017, № 29, ст.315
№ 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295
№ 232-IX від 29.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.379
№ 233-IX від 29.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.380
№ 554-IX від 13.04.2020, ВВР, 2020, № 37, ст.277 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року
№ 711-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 46, ст.394
№ 963-IX від 04.11.2020
№ 1054-IX від 03.12.2020
№ 1259-IX від 19.02.2021, ВВР, 2021, № 21, ст.190 - вводиться в дію з 17.06.2021
№ 1423-IX від 28.04.2021, ВВР, 2023, № 9-10, ст.25
№ 1726-IX від 08.09.2021, ВВР, 2021, № 50, ст.397 - вводиться в дію з 02.01.2022
№ 2079-IX від 17.02.2022, ВВР, 2023, № 16, ст.55
№ 2468-IX від 28.07.2022
№ 2573-IX від 06.09.2022, ВВР, 2023, № 26, ст.93
№ 3272-IX від 27.07.2023
№ 3441-IX від 08.11.2023
№ 4017-IX від 10.10.2024 )
( У тексті Кодексу слова "плата", "платежі", "Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України", "Державний Комітет України по водному господарству", "Державний Комітет України по геології і використанню надр", "Міністерство статистики України", "Державний Комітет України по гідрометеорології", "Міністерство охорони здоров'я України", "Міністерство рибного господарства України", "Державний Комітет України по нагляду за охороною праці" в усіх відмінках замінено відповідно словами "збір", "збори", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань геології та використання надр", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань статистики", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань гідрометеорології", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці" у відповідних відмінках, а слова "народних депутатів" виключено згідно із Законом № 1990-III від 21.09.2000 )
( У тексті Кодексу:
слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань гідрометеорології", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства" та "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань геології та використання надр" в усіх відмінках замінено відповідно словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства" та "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр" у відповідному відмінку;
слова "місцева Рада" та "відповідна Рада" в усіх відмінках та числах замінено відповідно словами "місцева рада" та "відповідна рада" у відповідному відмінку та числі;
слова "органи державної виконавчої влади" та "спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади" в усіх відмінках замінено словами "органи виконавчої влади" у відповідному відмінку;
слова "міністерства і відомства" в усіх відмінках замінено словами "центральні органи виконавчої влади" у відповідному відмінку;
слова "іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства" в усіх відмінках замінено словами "іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи" у відповідному відмінку
згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.
( Абзац перший преамбули із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.
Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обгрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінівУ цьому Кодексі вживаються такі терміни:
акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден;
басейн водозбірний - частина земної поверхні і товщі грунтів, з яких відбувається стік води у водотік або водойму;
басейновий принцип управління - комплексне (інтегроване) управління водними ресурсами в межах району річкового басейну;
б'єф - ділянка річки, що розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі);
болото - надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом;
використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб;
вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня грунтових вод;
вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води;
вода лляльна (підсланева) - вода з домішками (переважно нафтопродуктів), зібрана в колодязях - ллялах машинних відділень судна;
вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів;
вода супутньо-пластова - вода, що піднімається на поверхню разом з нафтою і газом під час їх видобування;
води - усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води;
води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах;
води поверхневі - води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні;
водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт);
водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території;
водність - характеристика величини річкового стоку за певний проміжок часу відносно його середньої багаторічної величини;
водогосподарська ділянка - частина річкового басейну, для якої розробляються водогосподарські баланси, встановлюються ліміти забору води із водного об’єкта та інші параметри використання водного об’єкта (водокористування);
водогосподарське районування - розподіл гідрографічних одиниць на водогосподарські ділянки, який здійснюється для розроблення водогосподарських балансів;
водогосподарський баланс - співвідношення між наявними для використання водними ресурсами на певній території і потребами в них у межах певного регіону за певний проміжок часу;
водогосподарські системи - комплекс пов’язаних між собою водних об’єктів та гідротехнічних споруд, призначених для управління водними ресурсами;
водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об'єкта;
водойма - безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт;
водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);
водокористувач - фізична або юридична особа, яка здійснює водокористування;
водоносний горизонт - однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води;
водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку;
водосховище комплексного призначення - водосховище, яке відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних);
гідрографічне районування - поділ території України на гідрографічні одиниці, який здійснюється для розроблення та впровадження планів управління річковими басейнами;
гідротехнічні споруди морських портів (гідротехнічні споруди) - інженерно-технічні споруди (портова акваторія, причали, пірси, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден;
гранично допустима концентрація (гдк) речовини у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування;
гранично допустимий скид (гдс) речовини - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю часу;
евтрофікація - збільшення вмісту біогенних речовин у водоймі, що викликає бурхливе розмноження водоростей, зменшення прозорості води і вмісту розчиненого кисню у глибинних шарах внаслідок розкладу органічної речовини мертвих рослин і тварин, а також масову загибель донних організмів;
екологічна витрата - мінімальна розрахункова витрата води, що скидається з водосховища (ставка) до річки відповідно до встановлених для цих водосховищ (ставків) режимів роботи з урахуванням прогнозу водності та екологічних вимог;
екологічний стан масиву поверхневих вод - інтегрований показник якості масиву поверхневих вод, що визначається за біологічними, гідроморфологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками;
забір води - вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них;
забруднення вод - надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин;
забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об'єкт в результаті господарської діяльності людини;
замкнений водний об'єкт - природна або штучно створена водойма, не зв'язана з іншими водними об'єктами (крім водоносних горизонтів);
заплавні землі - прибережна територія, що може бути затоплена чи підтоплена під час повені (паводка);
засмічення вод - привнесення у водні об'єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод;
зона санітарної охорони - територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд;
істотно змінений масив поверхневих вод - поверхневий водний об’єкт або його частина, природні характеристики якого зазнали істотних змін у результаті діяльності людини;
кількісний стан масиву підземних вод - показник впливу забору води на масив підземних вод;
лиман - затоплена водами моря пригирлова частина річкової долини або балки;
ліміт використання води - граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування;
ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування;
ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування;
маловоддя - період (фаза) гідрологічного режиму водного об'єкта, при якому спостерігається зменшення його водності, внаслідок чого погіршуються умови забезпечення потреб у водних ресурсах;
масив поверхневих вод - поверхневий водний об’єкт або його частина;
масив підземних вод - підземний водний об’єкт або його частина;
межень (меженний період) - період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність;
місця масового відпочинку населення на водних об’єктах - визначені органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку водні об’єкти (їх частини) та прилеглі до них земельні ділянки, острови, пляжні зони, призначені для організованого відпочинку населення;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3441-IX від 08.11.2023 )
моніторинг вод - система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан водних об'єктів, прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень;
озеро - природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами;
перерозподіл водних ресурсів - подача (перекачування) води з одного річкового басейну в інший або в межах одного річкового басейну для забезпечення потреб у водних ресурсах водокористувачів маловодних регіонів;
перехідні води - поверхневі води у межах гирлової ділянки річки, а також лиманів, де відбувається змішування прісних та солоних вод;
план управління річковим басейном - документ, що містить аналіз стану та комплекс заходів для досягнення цілей, визначених для кожного району річкового басейну у встановлені строки;
план управління ризиками затоплення - документ, що містить аналіз попередніх затоплень та комплекс заходів, спрямованих на запобігання, захист, підготовку, прогнозування і систему раннього попередження для окремих територій у межах району річкового басейну;
пляжна зона - прилегла до урізу води частина прибережної захисної смуги уздовж морів, навколо морських заток і лиманів з режимом обмеженої господарської діяльності;
прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони;
прибережні води - води між береговою лінією та лінією у територіальному морі на відстані однієї морської милі від вихідної лінії, що використовується для визначення ширини територіального моря;
район річкового басейну - головна одиниця управління у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що складається з річкового басейну (сусідніх річкових басейнів) та пов’язаних з ними прибережних і підземних вод;
рибництво - штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;
рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей;
річковий басейн (водозбір) - частина земної поверхні і товщі ґрунтів, стік води з якої послідовно через пов’язані водойми і водотоки здійснюється в море, лиман або озеро;
ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів;
суббасейн - частина річкового басейну, стік води з якої через пов’язані водойми і водотоки здійснюється до головної річки басейну або водогосподарської ділянки нижче за течією;
схема використання і охорони води та відтворення водних ресурсів - передпроектний документ, що визначає основні водогосподарські та інші заходи, які підлягають здійсненню для задоволення перспективних потреб у воді населення і галузей економіки, а також для охорони вод або запобігання їх шкідливим діям;
технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв;
уріз води - межа води на березі водного об'єкта (берегова лінія);
хімічний стан масиву поверхневих вод - показник якості масиву поверхневих вод, який визначається за окремими групами забруднюючих речовин;
хімічний стан масиву підземних вод - показник якості масиву підземних вод, який визначається за окремими групами забруднюючих речовин;
штучний масив поверхневих вод - поверхневий водний об’єкт або його частина, створені в результаті діяльності людини;
якість води - характеристика складу і властивостей води, яка визначає її придатність для конкретних цілей використання.
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1990-III від 21.09.2000, № 2740-VI від 02.12.2010, № 4709-VI від 17.05.2012, № 5293-VI від 18.09.2012, № 1641-VIII від 04.10.2016; № 2079-IX від 17.02.2022 )
Стаття 2. Водне законодавство УкраїниЗавданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері водних відносин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
( Статтю 2 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України.
Стаття 3. Водний фонд УкраїниУсі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.
До водного фонду України належать:
1) поверхневі води:
природні водойми (озера);
водотоки (річки, струмки);
штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах;
інші водні об'єкти;
2) підземні води та джерела;
3) внутрішні морські води та територіальне море.
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2079-IX від 17.02.2022 )
Стаття 4. Землі водного фондуДо земель водного фонду належать землі, зайняті:
морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
береговими смугами водних шляхів.
( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4709-VI від 17.05.2012 )
Стаття 5. Водні об'єкти загальнодержавного і місцевого значенняДо водних об'єктів загальнодержавного значення належать:
1) внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів;
2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;
3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;
4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.
До водних об'єктів місцевого значення належать:
1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;
2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.
( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4709-VI від 17.05.2012, № 2079-IX від 17.02.2022 )
Стаття 6. Власність на води (водні об'єкти)Води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.
Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3530-VI від 16.06.2011, № 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносинДо відання Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин належить:
1) законодавче регулювання водних відносин та визначення основних напрямів державної політики в цій галузі;
2) розпорядження водним фондом України;
3) затвердження загальнодержавних, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
( Пункт 4 статті 7 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
( Пункт 5 статті 7 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
( Пункт 6 статті 7 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
7) вирішення інших питань у галузі законодавчого регулювання водних відносин відповідно до Конституції України.
( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1990-III від 21.09.2000, № 3421-IV від 09.02.2006, № 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 8. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі регулювання водних відносинДо компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі регулювання водних відносин на території Автономної Республіки Крим належить:
1) затвердження республіканських (Автономної Республіки Крим) програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
2) координація діяльності районних і міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим значення) рад з використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
3) затвердження проектів зон санітарної охорони господарсько-питних водозаборів;
4) прийняття у встановленому порядку рішень про віднесення водних об'єктів місцевого значення до об'єктів природно-заповідного фонду чи відповідних категорій особливої охорони;
5) встановлення у визначеному законом порядку місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді;
6) встановлення у разі потреби більш суворих, ніж у цілому на території України, нормативів якості води у водних об'єктах місцевого значення;
7) прийняття за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища під час виникнення аварійних ситуацій рішень про скидання стічних вод з накопичувачів у водні об'єкти, якщо це не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки водокористування;
8) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин, визначених законом.
( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1990-III від 21.09.2000, № 3421-IV від 09.02.2006, № 997-V від 27.04.2007, № 2756-VI від 02.12.2010; в редакції Закону № 3530-VI від 16.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5456-VI від 16.10.2012, № 1641-VIII від 04.10.2016, № 1054-IX від 03.12.2020, № 2573-IX від 06.09.2022 )
Стаття 8-1. Компетенція обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносинДо компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:
1) забезпечення реалізації державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
( Пункт 2 статті 8-1 виключено на підставі Закону № 5293-VI від 18.09.2012 )
3) погодження державних цільових, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, участь у їх виконанні;
4) розроблення, затвердження та виконання регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
( Пункт 5 статті 8-1 виключено на підставі Закону № 1830-VIII від 07.02.2017 )
( Пункт 6 статті 8-1 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014 )
7) координація діяльності районних і міських рад з використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
8) затвердження проектів зон санітарної охорони господарсько-питних водозаборів;
9) прийняття у встановленому порядку рішень про віднесення водних об'єктів місцевого значення до об'єктів природно-заповідного фонду чи відповідних категорій особливої охорони;
10) встановлення у визначеному законом порядку місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді;
11) встановлення у разі потреби більш суворих, ніж у цілому на території України, нормативів якості води у водних об'єктах місцевого значення;
12) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств, установ і організацій у разі порушення ними вимог водного законодавства;
13) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, із залученням підприємств, установ і організацій в порядку, передбаченому законодавством;
14) прийняття за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища під час виникнення аварійних ситуацій рішень про скидання стічних вод з накопичувачів у водні об'єкти, якщо це не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки водокористування;
15) організація інформування населення про стан водних об'єктів, його зміну та здійснення водоохоронних заходів;
16) здійснення контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
17) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин, визначених законом.
( Кодекс доповнено статтею 8-1 згідно із Законом № 3530-VI від 16.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1193-VII від 09.04.2014, № 1641-VIII від 04.10.2016, № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 9. Компетенція районних рад у галузі регулювання водних відносинДо відання районних рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:
1) координація роботи сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад під час проведення ними міжтериторіальних водогосподарських і водоохоронних заходів та подання їм відповідної методичної допомоги;
( Пункт 2 статті 9 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014 )
3) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств, установ і організацій;
4) організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг вздовж річок, морів та навколо водойм;
5) внесення у встановленому порядку пропозицій щодо оголошення водних об'єктів об'єктами природно-заповідного фонду до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад;
6) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів у разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції;
7) встановлення правил загального водокористування в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу;
8) здійснення контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
9) організація інформування населення про стан водних об'єктів, про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються для поліпшення стану вод;
10) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.
( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 997-V від 27.04.2007, № 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносинДо відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:
1) здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
3) встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу;
4) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції;
5) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств, установ і організацій;
6) організація інформування населення про стан водних об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються для поліпшення стану вод;
7) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.
( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 997-V від 27.04.2007, № 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 11. Участь громадян та їх об'єднань, інших громадських формувань у здійсненні заходів щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсівГромадяни та їх об'єднання, інші громадські формування у встановленому порядку мають право:
1) брати участь у розгляді місцевими радами та державними органами питань, пов'язаних з використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
2) за погодженням з місцевими радами та державними органами виконувати роботи по використанню і охороні вод та відтворенню водних ресурсів за власні кошти та за добровільною участю членів об'єднань громадян;
3) брати участь у проведенні центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, перевірок виконання водокористувачами водоохоронних правил і заходів та вносити пропозиції з цих питань;
( Пункт 4 статті 11 виключено на підставі Закону № 2059-VIII від 23.05.2017 )
5) здійснювати громадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
6) одержувати у встановленому порядку інформацію про стан водних об'єктів, джерела забруднення та використання вод, про плани і заходи щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
7) подавати до суду позови про відшкодування збитків, заподіяних державі і громадянам внаслідок забруднення, засмічення та вичерпання вод;
7-1) брати участь у підготовці планів управління річковими басейнами та сприяти їх виконанню;
7-2) брати участь у підготовці планів управління ризиками затоплення та сприяти їх виконанню;
8) здійснювати інші функції щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів відповідно до законодавства.
( Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5456-VI від 16.10.2012, № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Розділ II. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Глава 2. ДЕРЖАВНІ, ЦІЛЬОВІ, МІЖДЕРЖАВНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОГРАМИ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
( Назва глави 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006 )
Стаття 12. Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсівДержавні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розробляються з метою здійснення цілеспрямованої і ефективної діяльності щодо задоволення потреб населення і галузей економіки у воді, збереження, раціонального використання і охорони вод, запобігання їх шкідливій дії.
Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розробляються на основі даних державного обліку вод, водного кадастру, схем використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів та з урахуванням планів управління річковими басейнами.
Розробка та реалізація цих програм здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, позабюджетних фондів, добровільних внесків організацій і громадян, інших коштів.
( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3421-IV від 09.02.2006, № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Глава 3. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Стаття 13. Органи, що здійснюють державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсівДержавне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом на основі державних, цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, а також планів управління річковими басейнами.
Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, районні, обласні ради, органи виконавчої влади та інші державні органи відповідно до законодавства України.
Органами виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, та інші органи відповідно до законодавства.
( Стаття 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3421-IV від 09.02.2006, № 5456-VI від 16.10.2012, № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Стаття 13-1. Гідрографічне і водогосподарське районування території УкраїниГідрографічною одиницею є район річкового басейну.
В Україні встановлюються 9 районів річкових басейнів:
район басейну річки Дніпро;
район басейну річки Дністер;
район басейну річки Дунай;
район басейну річки Південний Буг;
район басейну річки Дон;
район басейну річки Вісла;
район басейну річок Криму;
район басейну річок Причорномор’я;
район басейну річок Приазов’я.
У межах встановлених районів річкових басейнів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, може виділяти суббасейни.
Межі районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Водогосподарські ділянки виділяє у межах районів річкових басейнів з урахуванням басейнового принципу управління, адміністративно-територіального устрою, фізико-географічних умов та господарської діяльності центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
( Главу 3 доповнено статтею 13-1 згідно із Законом № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Стаття 13-2. Плани управління річковими басейнамиПлани управління річковими басейнами розробляються та виконуються з метою досягнення екологічних цілей, визначених для кожного району річкового басейну, у встановлені строки.
Основними елементами планів управління річковими басейнами є:
1) загальна характеристика поверхневих та підземних вод району річкового басейну;
2) визначення основних антропогенних впливів на кількісний та якісний стан поверхневих і підземних вод, у тому числі від точкових та дифузних джерел;
3) визначення зон (територій), які підлягають охороні, та їх картування;
4) картування мереж моніторингу, результатів програм моніторингу, що виконуються для поверхневих вод (екологічний і хімічний), підземних вод (хімічний і кількісний), зон (територій), які підлягають охороні;
5) перелік цілей для поверхневих вод, підземних вод і зон (територій), які підлягають охороні, та строки їх досягнення;
6) економічний аналіз водокористування;
7) огляд виконання програм або заходів, включаючи шляхи досягнення визначених цілей;
8) повний перелік програм (планів) для району річкового басейну чи суббасейну, їх зміст та проблеми, які передбачено вирішити;
9) звіт про інформування громадськості та громадське обговорення проекту плану управління річковим басейном;
10) перелік компетентних органів влади;
11) порядок отримання інформації (у тому числі первинної) про стан поверхневих і підземних вод.
Плани управління річковими басейнами затверджуються Кабінетом Міністрів України кожні шість років.
Порядок розроблення плану управління річковим басейном затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Главу 3 доповнено статтею 13-2 згідно із Законом № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Стаття 13-3. Басейнові радиБасейнова рада - це консультативно-дорадчий орган у межах території річкового басейну, утворений при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, з метою забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, інтегрованого управління ними.
Басейнова рада утворюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, для вироблення пропозицій та забезпечення узгодження інтересів підприємств, установ та організацій у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у межах басейну.
Рішення басейнових рад враховуються під час розроблення планів управління басейном та реалізації заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
До складу басейнових рад входять представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших зацікавлених організацій, установ, підприємств та представники громадськості.
Типове положення про басейнові ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
( Главу 3 доповнено статтею 13-3 згідно із Законом № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Стаття 13-4. Водогосподарські балансиВодогосподарські баланси розробляються для оцінки наявності та можливості використання водних ресурсів.
Водогосподарські баланси затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Порядок розроблення водогосподарських балансів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
( Главу 3 доповнено статтею 13-4 згідно із Законом № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Глава 4. КОМПЕТЕНЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ У ГАЛУЗІ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ І ОХОРОНОЮ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯМ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Стаття 14. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсівДо відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:
1) реалізація державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
2) розпорядження внутрішніми морськими водами, територіальним морем, а також акваторією морських портів;
3) здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
4) визначення пріоритетів водокористування;
5) забезпечення розробки державних, цільових, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
6) визначення порядку діяльності органів виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, координація їх діяльності;
7) встановлення порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, днопоглиблювальні роботи (крім експлуатаційного днопоглиблення), прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, а також порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об'єкти нормується, розроблення та затвердження критеріїв оцінки забруднення підземних горизонтів водних об'єктів, визначення порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об’єктах;
( Пункт 7 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3441-IX від 08.11.2023 )
( Пункт 8 статті 14 виключено на підставі Закону № 2756-VI від 02.12.2010 )
( Пункт 9 статті 14 виключено на підставі Закону № 1990-III від 21.09.2000 )
10) прийняття у разі виникнення аварійних ситуацій рішень про скиди стічних вод з накопичувачів у водні об'єкти, якщо вони призводять до перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у цих об'єктах;
11) організація і координація робіт, пов'язаних з попередженням та ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха, шкідливої дії вод або погіршенням якості водних ресурсів;
12) прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними вимог водного законодавства;
13) затвердження проектів зон санітарної охорони господарсько-питних водозаборів, які забезпечують водопостачання території більш як однієї області;
13-1) затвердження планів управління річковими басейнами та порядку їх розроблення;
13-2) затвердження планів управління ризиками затоплення та порядку їх розроблення;
14) керівництво зовнішніми зв'язками України в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
14-1) відведення акваторій морських портів;
15) вирішення інших питань у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
( Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1990-III від 21.09.2000, № 2288-IV від 23.12.2004, № 3421-IV від 09.02.2006, № 997-V від 27.04.2007, № 4709-VI від 17.05.2012, № 5293-VI від 18.09.2012, № 5456-VI від 16.10.2012, № 1193-VII від 09.04.2014, № 1641-VIII від 04.10.2016, № 1830-VIII від 07.02.2017, № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 15. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсівДо відання центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:
1) забезпечення формування державної політики у сфері охорони та відтворення вод (поверхневих, підземних, морських), раціонального використання водних ресурсів;
( Пункт 2 частини першої статті 15 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
3) розроблення державних цільових, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
( Пункт 4 частини першої статті 15 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
5) розробка і затвердження нормативів і правил щодо регулювання використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів в межах своєї компетенції;
( Пункт 6 частини першої статті 15 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
( Пункт 7 частини першої статті 15 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
( Пункт 8 частини першої статті 15 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
( Пункт 9 частини першої статті 15 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
10) здійснення міжнародного співробітництва з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
10-1) затвердження меж районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок;
10-2) затвердження порядку розроблення водогосподарських балансів;
10-3) виділення суббасейнів та водогосподарських ділянок у межах районів річкових басейнів;
10-4) затвердження типового положення про басейнові ради;
10-6) затвердження методики віднесення масиву підземних вод до одного з класів кількісного та хімічного станів масиву підземних вод;
10-7) затвердження переліку забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод;
10-8) затвердження методики визначення масивів поверхневих та підземних вод;
11) вирішення інших питань у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через свої територіальні органи (у разі їх утворення), а на території Автономної Республіки Крим - через орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3421-IV від 09.02.2006, № 997-V від 27.04.2007, № 3530-VI від 16.06.2011, № 5456-VI від 16.10.2012, № 1641-VIII від 04.10.2016, № 124-IX від 20.09.2019 )
Стаття 15-1. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсівДо компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:
1) реалізація державної політики у сфері охорони та відтворення вод (поверхневих, підземних, морських), раціонального використання водних ресурсів;
2) участь у реалізації державних цільових, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
3) організація та здійснення державного моніторингу вод;
4) реалізація повноважень у сфері оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля;
5) видача, припинення дії (відкликання, визнання недійсним), здійснення переоформлення та видача дублікатів дозволів на проведення робіт на землях водного фонду (крім експлуатаційного днопоглиблення) у межах прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів, у внутрішніх морських водах, лиманах і територіальному морі;
( Пункт 5 частини першої статті 15-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
6) розроблення і запровадження у встановленому порядку організаційно-економічних заходів щодо забезпечення охорони і використання вод та відтворення водних ресурсів;
7) вирішення інших питань у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через свої територіальні органи (у разі їх утворення), а на території Автономної Республіки Крим - через орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
( Кодекс доповнено статтею 15-1 згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1193-VII від 09.04.2014, № 2059-VIII від 23.05.2017, № 1054-IX від 03.12.2020 )
Стаття 15-2. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсівДо компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:
1) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів;
2) прийняття у встановленому порядку рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними вимог водного законодавства;
3) вирішення інших питань у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
( Кодекс доповнено статтею 15-2 згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 16. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсівДо відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:
1) реалізація державної політики у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів;
2) розроблення та встановлення режимів роботи штучних водних об’єктів і водогосподарських систем, затвердження правил їх експлуатації;
3) розробка та участь у реалізації державних, цільових, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
4) забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах та здійснення їх міжбасейнового перерозподілу;
5) забезпечення функціонування системи державного моніторингу довкілля в частині проведення радіологічних і гідрохімічних спостережень на водних об'єктах комплексного призначення, транскордонних водотоках, водогосподарських системах міжгалузевого і сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних електростанцій;
6) проектування, будівництво і експлуатація водогосподарських систем та об'єктів комплексного призначення;
7) здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними;
8) ведення державного обліку водокористування та державного водного кадастру;
9) видача дозволів на спеціальне водокористування;
9-1) видача, припинення дії (відкликання, визнання недійсним), здійснення переоформлення та видача дублікатів дозволів на проведення робіт (крім експлуатаційного днопоглиблення) на землях водного фонду (крім проведення робіт на землях водного фонду у межах прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів, у внутрішніх морських водах, лиманах і територіальному морі);
( Пункт 9-1 частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
9-2) видача дозволів на спеціальне водокористування водних об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
10) здійснення міжнародного співробітництва у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів прикордонних вод;
11) здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь;
12) здійснення контролю за дотриманням режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем;
12-1) узагальнення та аналіз звітів водокористувачів щодо використання водних ресурсів;
12-2) погодження нормативів водопостачання;
12-3) здійснення моніторингу якості вод у контрольних створах у районах основних водозаборів комплексного призначення, водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання;
12-4) здійснення моніторингу водних об'єктів за радіологічними показниками на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення;
( Пункт 12-5 частини першої статті 16 виключено на підставі Закону № 1641-VIII від 04.10.2016 )
12-6) розроблення спільно з іншими органами виконавчої влади комплексу заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, зменшення руйнівних наслідків повеней, забезпечення безаварійного пропуску паводкових вод та льодоходу;
12-7) організація виконання робіт, пов'язаних з мінімізацією наслідків шкідливої дії вод, у тому числі захистом від підтоплення, протипаводковим і протиповеневим захистом сільських населених пунктів та сільськогосподарських земель;
12-8) розроблення схем комплексного використання та охорони водних ресурсів, формування довгострокових прогнозів водогосподарських балансів, затвердження водогосподарських балансів, участь у вирішенні питань, пов'язаних з міждержавним розподілом стоку річок і використанням прикордонних вод;
12-9) здійснення паспортизації річок і джерел питного водопостачання;
12-10) розроблення заходів щодо забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою;
12-11) погодження документації із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій" щодо відповідності зазначеної документації водному законодавству;
13) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через свої територіальні органи (у разі їх утворення), а на території Автономної Республіки Крим - через орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.
( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3421-IV від 09.02.2006, № 3530-VI від 16.06.2011, № 5456-VI від 16.10.2012, № 365-VII від 02.07.2013, № 1193-VII від 09.04.2014, № 1472-VIII від 14.07.2016, № 1641-VIII від 04.10.2016, № 1830-VIII від 07.02.2017, № 1054-IX від 03.12.2020, № 2079-IX від 17.02.2022 )
Стаття 17. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсівДо відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:
1) видача спеціальних дозволів на користування надрами для розробки родовищ підземних вод за погодженням з центрами контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці;
2) ведення державного обліку підземних вод та водного кадастру;
3) ведення державного моніторингу підземних вод;
( Пункт 4 статті 17 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014 )
( Пункт 5 статті 17 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014 )
6) виявлення недіючих свердловин і вжиття заходів щодо їх ліквідації або ремонту і подальшого використання;
7) здійснення державного геологічного контролю за веденням пошуково-розвідувальних та інших робіт щодо геологічного вивчення підземних вод;
8) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3370-IV від 19.01.2006, № 5456-VI від 16.10.2012, № 2573-IX від 06.09.2022 )
Стаття 17-1. Компетенція Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсівДо компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів на території Автономної Республіки Крим належить:
1) забезпечення реалізації державної політики у галузі водного господарства, використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
2) участь у розробленні та виконанні державних програм, розроблення та забезпечення виконання республіканських (Автономної Республіки Крим) програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
( Пункт 3 статті 17-1 виключено на підставі Закону № 5293-VI від 18.09.2012 )
( Пункт 4 статті 17-1 виключено на підставі Закону № 1830-VIII від 07.02.2017 )
5) задоволення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах та здійснення їх міжбасейнового перерозподілу;
6) проектування, будівництво і експлуатація водогосподарських систем та об'єктів комплексного призначення;
7) здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними;
( Пункт 8 статті 17-1 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014 )
9) здійснення заходів, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист населених пунктів та земель;
10) здійснення контролю за дотриманням режиму роботи водосховищ та водогосподарських систем;
( Пункт 11 статті 17-1 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014 )
12) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, із залученням підприємств, установ і організацій в порядку, передбаченому законодавством;
13) організація інформування населення про стан водних об'єктів, його зміну та здійснення водоохоронних заходів;
14) здійснення контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
15) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин, визначених законом.
( Кодекс доповнено статтею 17-1 згідно із Законом № 3530-VI від 16.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014 )
Стаття 17-2. Компетенція обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсівДо компетенції обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:
( Пункт 1 статті 17-2 виключено на підставі Закону № 1830-VIII від 07.02.2017 )
2) погодження проектів водоохоронних зон;
( Пункт 3 статті 17-2 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014 )
4) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин, визначених законом.
( Кодекс доповнено статтею 17-2 згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014 )
Глава 5. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ І ОХОРОНОЮ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯМ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Стаття 18. Завдання контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсівКонтроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.
Стаття 19. Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсівДержавний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.
Порядок здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства.
( Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3530-VI від 16.06.2011, № 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 20. Громадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсівГромадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля, повноваження яких визначаються положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
( Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 21. Державний моніторинг водЗ метою забезпечення збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан вод, прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється державний моніторинг вод. Складовими державного моніторингу вод є моніторинг біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників.
Державний моніторинг вод є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища України і здійснюється в порядку , що визначається Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Стаття 21-1. Екологічний та хімічний стани масиву поверхневих вод, екологічний потенціал штучного або істотно зміненого масиву поверхневих водЕкологічний стан масиву поверхневих вод визначається за біологічними показниками з використанням гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників і на основі екологічного нормативу якості води класифікується як "відмінний", "добрий", "задовільний", "поганий" або "дуже поганий".
Хімічний стан масиву поверхневих вод визначається за окремими групами забруднюючих речовин і на основі екологічного нормативу якості води класифікується як "добрий" або "недосягнення доброго".
Екологічний потенціал штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод визначається за біологічними показниками з використанням гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників і на основі екологічного нормативу якості води класифікується як "добрий", "задовільний", "поганий" або "дуже поганий".
Методика віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Перелік забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масиву поверхневих вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
( Кодекс доповнено статтею 21-1 згідно із Законом № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Стаття 21-2. Кількісний та хімічний стани масиву підземних водКількісний стан масиву підземних вод визначається за співвідношенням забору підземних вод до її загального об’єму і класифікується як "добрий" або "поганий".
Хімічний стан масиву підземних вод визначається за окремими групами забруднюючих речовин і класифікується як "добрий" або "поганий".
Методика віднесення масиву підземних вод до одного з класів кількісного та хімічного станів масиву підземних вод затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Перелік забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масиву підземних вод затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
( Кодекс доповнено статтею 21-2 згідно із Законом № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Стаття 22. Оцінка впливу на довкілляДля забезпечення екологічної безпеки під час розміщення, проектування і будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, пов'язаних з використанням вод, здійснюється оцінка впливу на довкілля у порядку, що визначається законодавством.
( Стаття 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2059-VIII від 23.05.2017 )
Стаття 23. Правовий захист та стимулювання працівників, які здійснюють охорону і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсівПрацівникам спеціально уповноважених державних органів та громадським інспекторам, які здійснюють охорону і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, гарантується правовий захист їх честі, гідності, здоров'я та життя відповідно до законодавства України.
Стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів та громадських інспекторів у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Глава 6. ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК ВОД. ДЕРЖАВНИЙ ВОДНИЙ КАДАСТР
Стаття 24. Завдання державного обліку водЗавданням державного обліку вод є встановлення відомостей про кількість і якість вод, а також даних про водокористування, на основі яких здійснюється розподіл води між водокористувачами та розробляються заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Стаття 25. Державний облік водокористуванняДержавний облік водокористування ведеться з метою систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, а також про діючі системи очищення стічних вод та їх ефективність.
Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюються шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування.
Організація ведення державного обліку водокористування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Порядок ведення державного обліку водокористування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
( Стаття 25 в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Стаття 26. Державний облік поверхневих водДержавний облік поверхневих вод здійснюється:
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, шляхом проведення постійних гідрометричних, гідрохімічних спостережень за кількісними і якісними характеристиками поверхневих вод згідно з програмою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, у частині обліку поверхневих водних об’єктів.
( Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Стаття 27. Державний облік підземних водДержавний облік підземних вод здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, шляхом спостережень за кількісними і якісними характеристиками підземних вод за програмою, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
( Текст статті 27 в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 28. Державний водний кадастрДержавний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів.
Державний водний кадастр ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності в порядку , що визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний водний кадастр включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".
( Статтю 28 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року )
Глава 7. ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Стаття 29. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсівОрганізаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів передбачають:
1) видачу дозволів на спеціальне водокористування;
2) встановлення ставок зборів за спеціальне водокористування;
( Пункт 3 статті 29 виключено на підставі Закону № 1990-III від 21.09.2000 )
4) надання водокористувачам податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідхідних, безвідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, здійснення відповідно до законодавства інших заходів, що зменшують негативний вплив на води;
5) відшкодування у встановленому порядку збитків, заподіяних водним об'єктам у разі порушення вимог законодавства.
( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1990-III від 21.09.2000, № 2756-VI від 02.12.2010 )
Стаття 30. Збори за спеціальне водокористуванняЗбори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають рентну плату за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, які встановлюються Податковим кодексом України.
( Стаття 30 в редакції Закону № 1990-III від 21.09.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2505-IV від 25.03.2005; в редакції Закону № 2756-VI від 02.12.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
( Статтю 31 виключено на підставі Закону № 1990-III від 21.09.2000 )
( Статтю 32 виключено на підставі Закону № 2756-VI від 02.12.2010 )
Глава 8. НОРМУВАННЯ В ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
( Назва глави 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
Стаття 33. Завдання нормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсівНормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється з метою забезпечення екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки вод шляхом встановлення вимог до об’єктів, що підлягають нормуванню.
( Стаття 33 в редакції Закону № 124-IX від 20.09.2019 )
( Статтю 34 виключено на підставі Закону № 124-IX від 20.09.2019 )
Стаття 35. Нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсівУ галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів встановлюються такі нормативи:
1) нормативи екологічної безпеки водокористування;
2) екологічний норматив якості води масивів поверхневих та підземних вод;
3) нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;
4) галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об'єкти;
5) технологічні нормативи використання води.
Законодавством України можуть бути встановлені й інші нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
( Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Стаття 36. Нормативи екологічної безпеки водокористуванняДля оцінки можливостей використання води з водних об'єктів для потреб населення та галузей економіки встановлюються нормативи, які забезпечують безпечні умови водокористування, а саме:
гранично допустимі концентрації речовин у водних об'єктах, вода яких використовується для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення;
гранично допустимі концентрації речовин у водних об'єктах, вода яких використовується для потреб рибного господарства;
допустимі концентрації радіоактивних речовин у водних об'єктах, вода яких використовується для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення.
У разі необхідності для вод водних об'єктів, які використовуються для лікувальних, курортних, оздоровчих, рекреаційних та інших цілей, можуть встановлюватись більш суворі нормативи екологічної безпеки водокористування.
Нормативи екологічної безпеки водокористування розробляються і затверджуються:
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я - для водних об'єктів, вода яких використовується для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення;
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в галузях рибного господарства, - для водних об'єктів, вода яких використовується для потреб рибного господарства.
Нормативи екологічної безпеки водокористування вводяться в дію за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
( Стаття 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 37. Екологічний норматив якості води масивів поверхневих та підземних водДля оцінки екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод та хімічного стану масиву підземних вод та визначення комплексу водоохоронних заходів встановлюється екологічний норматив якості води масивів поверхневих та підземних вод, що містить науково обґрунтовані значення концентрацій забруднюючих речовин та показники якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні).
Екологічний норматив якості води масивів поверхневих та підземних вод розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
( Стаття 37 в редакції Закону № 1641-VIII від 04.10.2016 )
Стаття 38. Нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовинНормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води.
Порядок розробки нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 38 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1641-VIII від 04.10.2016, № 1830-VIII від 07.02.2017 )
Стаття 39. Галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об'єкти та тих, що подаються на очисні спорудиДля оцінки екологічної безпеки виробництва встановлюються галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об'єкти та тих, що подаються на очисні споруди, тобто нормативи гранично допустимих концентрацій речовин у стічних водах, що утворюються в процесі виробництва одного виду продукції при використанні однієї і тієї ж сировини.
Галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об'єкти та тих, що подаються на очисні споруди, розробляються та затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
( Стаття 39 із змінами, внесеними згідно з № 1990-III від 21.09.2000 )
Стаття 40. Технологічні нормативи використання водиДля оцінки та забезпечення раціонального використання води у галузях економіки встановлюються технологічні нормативи використання води, а саме:
поточні технологічні нормативи використання води - для існуючого рівня технологій;
перспективні технологічні нормативи використання води - з урахуванням досягнень на рівні передових світових технологій.
Технологічні нормативи використання води розробляються та затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 41. Регулювання скидання у водні об'єкти речовин, для яких не встановлено нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсівСкидання у водні об'єкти речовин, для яких не встановлено нормативи екологічної безпеки водокористування та нормативи гранично допустимого скидання, забороняється.
Скидання таких речовин у виняткових випадках може бути дозволено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузях рибного господарства та рибної промисловості, за умови, що протягом встановленого ними періоду ці нормативи будуть розроблені та затверджені.
Замовниками на розробку нормативів екологічної безпеки водокористування та нормативів гранично допустимого скидання цих речовин є водокористувачі, які здійснюють їх скидання.
( Стаття 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
Розділ III. ВОДОКОРИСТУВАННЯ
Глава 9. ВОДОКОРИСТУВАЧІ. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ
Стаття 42. ВодокористувачіВодокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі - це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.
Забір та використання води первинними водокористувачами з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів здійснюються на платній основі на підставі договору з підприємствами, установами та організаціями, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, у тому числі в маловодні регіони, та за наявності дозволу на спеціальне водокористування. Укладення договору є обов’язковим.
Перелік підприємств, установ та організацій, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, у тому числі у маловодні регіони, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, які не мають власних водозабірних споруд, отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води у системи таких первинних водокористувачів на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1990-III від 21.09.2000, № 1830-VIII від 07.02.2017; в редакції Закону № 1726-IX від 08.09.2021 - вводиться в дію з 02.01.2022 )
Стаття 43. Основні права водокористувачівВодокористувачі мають право:
1) здійснювати загальне та спеціальне водокористування;
2) використовувати водні об'єкти на умовах оренди;
( Пункт 3 частини першої статті 43 виключено на підставі Закону № 1990-III від 21.09.2000 )
4) вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування;
5) споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;
6) передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах;
7) здійснювати й інші функції щодо водокористування в порядку, встановленому законодавством.
Права водокористувачів охороняються законом.
Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.
( Стаття 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1990-III від 21.09.2000 )
Стаття 44. Обов'язки водокористувачівВодокористувачі зобов'язані:
1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;
2) використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;
3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;
4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;
5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища;
6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;
7) здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;
8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;
9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;
10) безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;
11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;
12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центри контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;
13) здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;
14) виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.
( Стаття 44 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1990-III від 21.09.2000, № 5456-VI від 16.10.2012, № 1641-VIII від 04.10.2016, № 2573-IX від 06.09.2022 )
Стаття 45. Обмеження прав водокористувачівУ разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також в інших передбачених законодавством випадках права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров'я людей та в інших державних інтересах. При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення.
Права водокористувачів обмежуються також під час аварій або за умов, що можуть призвести чи призвели до забруднення вод, та при здійсненні невідкладних заходів щодо запобігання стихійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод, і ліквідації його наслідків.
Права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, можуть бути обмежені органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування або в оренду.
Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені первинними водокористувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування.