Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв"язку з прийняттям Цивільного кодексу України

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 33, ст.440 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Кодексом N 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 Законами N 3326-VI від 12.05.2011, ВВР, 2011, N 45, ст.481 N 5178-VI від 06.07.2012, ВВР, 2013, N 39, ст.517 N 2019-VIII від 13.04.2017, ВВР, 2017, N 27-28, ст.312 N 2269-VIII від 18.01.2018, ВВР, 2018, N 12, ст.68 N 2427-VIII від 17.05.2018, ВВР, 2018, N 28, ст.232 N 157-IX від 03.10.2019, ВВР, 2020, N 4, ст.25 N 1591-IX від 30.06.2021 N 1909-IX від 18.11.2021 )

У зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України Верховна Рада України

постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 24, ст. 189):

1) у пункті 13 статті 8, пункті 6 статті 9, пункті 4 статті 10, пункті 12 статті 14, пункті 8 статті 15 слова "чи припинення" виключити;

2) статтю 95 доповнити частиною другою такого змісту:

"Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду".

2. У Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., NN 47-52, ст. 349):

1) у назві, частинах третій і четвертій статті 163 слово "утримання" замінити словом "притримання";

2) пункт 1 частини першої статті 190 викласти в такій редакції:

"1) провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця, купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою ціною";

3) частину третю статті 193 викласти в такій редакції:

"Перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці";

4) у главі 1 розділу VI слова "договір фрахтування" у всіх відмінках замінити словами "договір чартеру (фрахтування)" у відповідному відмінку.

3. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27):

1) частину другу статті 28, пункт "а" частин першої і третьої статті 81, пункт "а" частини першої статті 82, пункт "г" частини четвертої статті 83, статтю 210 після слів "купівлі-продажу" та частину першу статті 131 після слова "міни" доповнити словом "ренти";

2) статтю 100 викласти в такій редакції:

"Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервітутів

1. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

2. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно";

3) доповнити главою 16-1 такого змісту:

"Глава 16-1

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови

Стаття 102-1. Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови

1. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.

2. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування.

3. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі:

1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

2) спливу строку, на який було надано право користування;

3) викупу земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю в разі користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб;

4) невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років.

5. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть бути припинені за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом";

4) назву, частини першу і другу статті 120 викласти в такій редакції:

"Стаття 120. Перехід права власності на земельну ділянку при переході права на житловий будинок, будівлю або споруду

1. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

2. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування".

4. В Основах законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 6:

пункт "д" після слова "лікаря" доповнити словами "вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій";

доповнити пунктом "к" такого змісту:

"к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду";

2) частину першу статті 38 викласти в такій редакції:

"Кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій";

3) статтю 39 викласти в такій редакції:

"Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації

Пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров'я.

Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров'я дитини або підопічного.

Медичний працівник зобов'язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров'я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров'я.

Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров'я або погіршити стан здоров'я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров'я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами.

У разі смерті пацієнта члени його сім'ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду";

4) доповнити статтею 39-1 такого змісту:

"Стаття 39-1. Право на таємницю про стан здоров'я

Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта";

5) у статті 43:

у другому реченні частини першої цифри "15" замінити цифрами "14";

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування".

У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;

6) у частині другій статті 44:

у першому реченні слово "неповнолітніх" замінити словами і цифрами "осіб, які не досягли 14 років", а слова "або піклувальників" виключити;

друге речення викласти в такій редакції: "Щодо осіб, цивільна дієздатність яких обмежується, застосування таких методів та засобів проводиться за їх згодою та згодою їх піклувальників";

7) у першому реченні частини першої статті 45 слова "добровільної згоди особи" замінити словами "вільної згоди повнолітньої дієздатної фізичної особи";

8) статтю 46 викласти в такій редакції:

"Стаття 46. Донорство крові та її компонентів

Здавання крові, її компонентів для подальшого використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання в наукових дослідженнях здійснюється повнолітніми дієздатними фізичними особами добровільно. Забороняється насильницьке або шляхом обману вилучення крові у фізичної особи з метою використання її як донора.

Донорство крові, її компонентів здійснюється відповідно до закону.

Донорам надаються пільги, передбачені законодавством України";

9) у статті 47:

у частині першій слово "законодавством" замінити словом "законом";

доповнити частинами другою і третьою такого змісту:

"Донором органів та інших анатомічних матеріалів може бути повнолітня дієздатна фізична особа. Фізична особа може дати письмову згоду на донорство її органів та інших анатомічних матеріалів на випадок своєї смерті або заборонити його.

Взяття органів та інших анатомічних матеріалів з тіла фізичної особи, яка померла, не допускається, крім випадків і в порядку, встановлених законом";

10) у частині першій статті 48 слова "на прохання дієздатної жінки" замінити словами "за медичними показаннями повнолітньої жінки";

11) у статті 49:

у частині першій слова "власним бажанням або добровільною згодою" замінити словами "бажанням повнолітнього";

доповнити частиною другою такого змісту:

"Стерилізація недієздатної фізичної особи за наявності медичних показань може бути проведена лише за згодою її опікуна з додержанням вимог, встановлених законом";

12) у статті 50:

частину другу викласти в такій редакції:

"У випадках, встановлених законодавством, штучне переривання вагітності може бути проведене при вагітності від дванадцяти до двадцяти двох тижнів";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"Перелік обставин, що дозволяють переривання вагітності після дванадцяти тижнів вагітності, встановлюється законодавством".

5. У Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 41, ст. 546):

1) у пункті "з" частини першої статті 17 слова "або припинення" виключити;

2) статтю 50 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду".

6. У Законі України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 49, ст. 682 із наступними змінами):

1) у статті 1:

доповнити новою частиною першою такого змісту:

"Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками".

У зв'язку з цим частини першу - шосту вважати відповідно частинами другою - сьомою;

частину четверту виключити;

2) статтю 3 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником";

3) у першому реченні частини першої статті 4 слова "установчого договору і статуту" замінити словом "статуту";

4) частину другу статті 6 викласти в такій редакції:

"Товариства підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законом";

5) частину першу статті 10 доповнити пунктом "д" такого змісту:

"д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом";

6) доповнити статтею 11-1 такого змісту:

"Стаття 11-1. Законодавство про господарські товариства

Законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів";

7) абзац другий частини першої статті 12 викласти в такій редакції:

"майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу";

8) частини першу і другу статті 13 викласти в такій редакції:

"Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці";

9) у частині другій статті 20 слова "інформацію товариства в одному з офіційних (республіканському і місцевому) органів преси із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій" замінити словами "в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення господарського товариства та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього";

10) у статті 38:

частину першу після слів "має право" доповнити словами "за рішенням загальних зборів акціонерів";

у частині другій слова "обміну облігацій на акції" виключити;

частину четверту виключити;

11) у статті 39:

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів у порядку, встановленому законом. При цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припинення або виконання товариством відповідних зобов'язань та відшкодування збитків".

У зв'язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою;

доповнити частиною шостою такого змісту:

"Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації";

12) у статті 41:

у другому реченні частини першої слово "класу" замінити словом "виду";

у частині п'ятій:

пункт "б" доповнити словами "у тому числі зміна розміру його статутного капіталу";

пункти "в" і "г" викласти в такій редакції:

"в) обрання і відкликання членів наглядової ради;

г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства";

у частині шостій літери "б", "д", "е", "ї" замінити літерами "б", "в", "г", "д", "е", "ї";

13) пункт "в" частини першої статті 42 виключити;

14) у частині першій статті 46 слово "правління" замінити словами "виконавчого органу";

15) статтю 47 викласти в такій редакції:

"Стаття 47. Виконавчий орган акціонерного товариства

................

Перейти до повного тексту