ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державну підтримку сільського господарства України
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 49, ст.527)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2657-IV від 16.06.2005, ВВР, 2005, № 29, ст.381
№ 401-V від 30.11.2006, ВВР, 2007, № 4, ст.36
№ 922-VI від 04.02.2009, ВВР, 2009, № 26, ст.323 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 29-рп/2009 від 24.11.2009
№ 1447-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, № 43, ст.638
№ 1782-VI від 22.12.2009, ВВР, 2010, № 9, ст.85
№ 2373-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, № 37, ст.493
№ 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160
№ 2856-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 29, ст.272
№ 4216-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 31, ст.383
№ 4391-VI від 09.02.2012, ВВР, 2012, № 41, ст.491
№ 5060-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 28, ст.295
№ 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80
№ 5518-VI від 06.12.2012, ВВР, 2014, № 8, ст.90
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712
№ 79-IX від 12.09.2019, ВВР, 2019, № 44, ст.277
№ 87-VIII від 13.01.2015, ВВР, 2015, № 10, ст.57
№ 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133
№ 1791-VIII від 20.12.2016, ВВР, 2017, № 4, ст.42
№ 2497-VIII від 10.07.2018, ВВР, 2018, № 37, ст.276
№ 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188
№ 465-IX від 16.01.2020, ВВР, 2020, № 30, ст.206
№ 738-IX від 19.06.2020
№ 985-IX від 05.11.2020
№ 1054-IX від 03.12.2020
№ 1601-IX від 01.07.2021, ВВР, 2021, № 37, ст. 317
№ 2079-IX від 17.02.2022
№ 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2
№ 2801-IX від 01.12.2022
№ 3221-IX від 30.06.2023
№ 4017-IX від 10.10.2024 )
( У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики", "державний продовольчий резерв", "мінімальна закупівельна ціна", "максимальна закупівельна ціна", "мінімальна та максимальна закупівельна ціна" та "біржовий договір" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики", "державний інтервенційний фонд", "мінімальна інтервенційна ціна", "максимальна інтервенційна ціна", "мінімальна та максимальна інтервенційна ціна" та "біржовий договір (контракт)" у відповідному відмінку і числі, а слова "аграрна біржа" у всіх відмінках замінено словами "Аграрна біржа" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009 )
( У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Цілі та сфера застосування Закону1.1. Цей Закон визначає основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення.
( Пункт 1.1 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4391-VI від 09.02.2012 )
1.2. Цей Закон не регулює питання, визначені Земельним кодексом України.
1.3. Цей Закон не регулює питання державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції.
( Статтю 1 доповнено пунктом 1.3 згідно із Законом № 4391-VI від 09.02.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1601-IX від 01.07.2021 )
1.4. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері державної підтримки сільського господарства регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
( Статтю 1 доповнено пунктом 1.4 згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Стаття 2. Визначення термінівДля цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
2.1. Аграрна біржа - товарна біржа, що функціонує відповідно до Закону України "Про товарні біржі" з урахуванням положень цього Закону.
( Пункт 2.1 статті 2 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
2.2. Аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів щодо сільськогосподарської продукції.
2.3. Термін "базовий актив" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
( Пункт 2.3 статті 2 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
2.3-1. Регулярні торги - укладення угод кожного торгівельного дня протягом календарного року, у тому числі товарних деривативних контрактів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція та/або базовим показником яких є ціна на сільськогосподарську продукцію або на декілька видів сільськогосподарської продукції (індекс).
( Статтю 2 доповнено пунктом 2.3-1 згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
2.4. Клірингова діяльність за результатами регулярних торгів, проведених на Аграрній біржі, здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
( Пункт 2.4 статті 2 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
( Пункт 2.5 статті 2 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020; зміни до пункту 2.5 статті 2 див. в Законі № 738-IX від 19.06.2020 )
( Пункт 2.5-1 статті 2 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020; зміни до пункту 2.5-1 статті 2 див. в Законі № 738-IX від 19.06.2020 )
( Пункт 2.6 статті 2 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020 )
2.7. Маркетинговий період - період, який розпочинається з місяця, у якому починає поставлятися (продаватися) окремий вид продукції рослинництва відповідного врожаю, та закінчується останнім числом місяця, що передує місяцю, в якому починає поставлятися (продаватися) такий самий вид продукції рослинництва наступного врожаю. Для інших видів сільськогосподарської продукції маркетинговий період дорівнює одному бюджетному (фінансовому) року.З метою фінансового та бюджетного планування маркетинговий період має бути кратним повному календарному місяцю.
2.8. Місцеві потреби - потреби територіальної громади в обсягах сільськогосподарської продукції для їх споживання бюджетними установами та організаціями, утримання яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету у межах власних або делегованих повноважень такої територіальної громади.
2.9. Моніторинг аграрного ринку - система регулярних спостережень на аграрному ринку, що здійснюється протягом маркетингового періоду шляхом збирання, оброблення, аналізу та висвітлення інформації про ціни попиту і обсяги товарних пропозицій на сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки з метою характеристики поточного стану ринку, прогнозування та підготовки пропозицій.
( Пункт 2.9 статті 2 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009 )
2.10. Негайна поставка (далі - спот) - поставка товару на організованому аграрному ринку на умовах, що передбачають передання у власність або розпорядження такого товару контрагенту протягом двох робочих днів (якщо більший строк не передбачено правилами функціонування Аграрної біржі), наступних за днем укладення відповідного цивільно-правового договору, при виконанні таким контрагентом його умов.
( Пункт 2.10 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
2.11. Обставини непереборної сили - обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для суб'єктів аграрного ринку згідно із законодавством, або ті, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптового припинення поставки води, тепла, електроенергії, нафтопродуктів чи газу, не пов'язаного з несплатою їх вартості.2.12. Організований аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів (контрактів) і правилами Аграрної біржі.2.13. Продовольча безпека - захищеність життєвих інтересів людини, яка виражається у гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування з метою підтримання її звичайної життєвої діяльності.
2.14. Ризики організованого аграрного ринку - ризики невиконання умов біржових договорів (контрактів), які поділяються на системні та стандартні:
а) системний аграрний ризик - ризик масового невиконання умов біржових договорів (контрактів), що виникає внаслідок дії обставин непереборної сили, який неможливо забезпечити як біржовими гарантіями, так і заходами державного цінового регулювання, визначеними цим Законом;
б) стандартний аграрний ризик - ризик, що не є системним та забезпечується системою біржових гарантій та/або заходами державного цінового регулювання.
Зазначена класифікація ризиків використовується виключно для цілей цього Закону.
2.15. Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).
( Абзац перший пункту 2.15 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
До сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50 відсотків від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50 відсотків від усієї використаної продукції, електрична енергія, пар, гаряча вода тощо).
( Абзац третій пункту 2.15 статті 2 виключено на підставі Закону № 2756-VI від 02.12.20 10 )
Норми цього пункту не поширюються на виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали ( код УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30).
( Пункт 2.15 статті 2 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009 )
2.15-1. Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, основною діяльністю якої є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
До сільськогосподарських товаровиробників також належать сімейні фермерські господарства, зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
( Пункт 2.15-1 статті 2 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
( Статтю 2 доповнено пунктом 2.15-1 згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020 )
2.15-2. Сільськогосподарське підприємство - юридична особа, що є сільськогосподарським товаровиробником у розумінні пункту 2.15-1 цієї статті.
( Статтю 2 доповнено пунктом 2.15-2 згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020 )
2.16. Деривативний контракт - правочин, що відповідає визначенню, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
( Пункт 2.16 в редакції Законів № 2856-VI від 23.12.2010, № 738-IX від 19.06.2020 )
2.17. Торгова організована сесія - період часу, який розпочинається від моменту відкриття регулярних торгів та закінчується моментом їх закриття.
( Пункт 2.17 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
2.18. Торгова секція - частина Аграрної біржі, де об'єктом регулярних торгів виступають товарні деривативи або об'єкти державного цінового регулювання, призначені для їх експорту.
( Пункт 2.18 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
2.19. Умови поставки - умови, визначені у договорах (контрактах), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.
( Абзац перший пункту 2.19 статті 2 в редакції Закону № 5060-VI від 05.07.2012 )
Якщо товар продається або придбавається на Аграрній біржі, то базисом поставки такого товару для цілей визначення його ціни вважається франко-склад.
( Абзац другий пункту 2.19 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009 )
( Пункт 2.20 статті 2 виключено на підставі Закону № 2856-VI від 23.12.2010 )
( Пункт 2.21 статті 2 виключено на підставі Закону № 4391-VI від 09.02.2012 )
2.22. Ціна пропозиції - ціна, офіційно заявлена продавцем (товаровиробником), яка зумовлює безвідкличну пропозицію продажу заявленого товару.
( Пункт 2.22 статті 2 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009 )
2.23. Ціна попиту - ціна, офіційно заявлена покупцем, яка зумовлює безвідкличну пропозицію придбати заявлений товар на умовах споту, форварду або ф'ючерсу.
2.24. Ціна рівноваги (фіксінг) - ціна, яка встановлюється внаслідок досягнення рівноваги між ціною пропозиції та ціною попиту і зазначається у зареєстрованому біржовому договорі (контракті).2.25. Податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи.
( Статтю 2 доповнено пунктом 2.25 згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016; в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
2.26. Виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, які здійснюють діяльність, пов’язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.
( Статтю 2 доповнено пунктом 2.26 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
2.27. Державний аграрний реєстр - державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють.
( Статтю 2 доповнено пунктом 2.27 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
2.28. Сільськогосподарська діяльність - діяльність з:
виробництва продукції рослинництва, зокрема рослинних культур, а також вирощування ягід, фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також її обробки, переробки та/або консервації;
виробництва продукції тваринництва, зокрема свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, хробаків, равликів, молюсків, змій та інших плазунів або слимаків, інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також її обробки, переробки та/або консервації;
залісення, у тому числі створення захисних лісових насаджень, збирання дикорослих грибів та ягід, інших дикорослих рослин, їх обробки та консервації;
розведення та/або утримання, та/або вирощування, та/або вилов прісноводної та/або морської риби, жаб, безхребетних, водоростей та інших гідробіонтів;
обробки та/або консервації риби або інших прісноводних чи морських безхребетних, інших об’єктів аквакультури, дикорослих водоростей;
надання послуг сільськогосподарського характеру (сіяння, збирання врожаю, зберігання сільськогосподарської продукції).
( Статтю 2 доповнено пунктом 2.28 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
2.29. Суб’єкт агропромислового комплексу - суб’єкт господарювання, що здійснює свою діяльність з виробництва, переробки, збереження та реалізації сільськогосподарської продукції, а також матеріально-технічного обслуговування сільськогосподарського виробництва.
( Статтю 2 доповнено пунктом 2.29 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
Стаття 2-1. Принципи державної підтримки сільського господарства України2-1.1. Принципами державної підтримки сільського господарства України є прозорість та публічність, прогнозованість та послідовність, справедливість та ефективність, цільове спрямування державної підтримки.
2-1.2. Прозорість та публічність державної підтримки забезпечуються шляхом формування, ведення та надання відкритого доступу до державних реєстрів.
2-1.3. Прогнозованість та послідовність державної підтримки забезпечуються шляхом створення стабільної законодавчої та нормативно-правової бази з питань стимулювання розвитку агропромислового комплексу.
2-1.4. Справедливість державної підтримки сільського господарства України забезпечується шляхом пропорційності розподілу державної підтримки та обмеження максимального розміру підтримки на одного виробника сільськогосподарської продукції.
Щорічно за кожним видом державної підтримки один виробник сільськогосподарської продукції з урахуванням пов’язаних з ним осіб у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України може отримати державну підтримку в сумі не більше ніж 10 тисяч розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Особа, яка претендує на отримання державної підтримки, передбаченої цим Законом, зобов’язана повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, про всіх пов’язаних з нею осіб, які протягом бюджетного року є отримувачами державної підтримки, а також про зміни стосовно таких пов’язаних осіб.
2-1.5. Ефективність державної підтримки сільського господарства України забезпечується шляхом створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, підвищення якості та конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції з метою мінімізації природно-кліматичних та економічних ризиків сільськогосподарського виробництва та гарантування продовольчої безпеки держави.
Цільове спрямування державної підтримки забезпечується пріоритетним наданням державної підтримки малим фермерським господарствам, у тому числі сімейним фермерським господарствам, які мають у власності та/або користуванні не більше 100 га земель сільськогосподарського призначення та річний дохід яких від реалізації продукції не перевищує 5 мільйонів гривень.
Обсяг і види державної підтримки малим фермерським господарствам, у тому числі сімейним фермерським господарствам, на наступний рік розраховуються щороку виходячи з фактичної чисельності таких господарств у поточному році.
Обсяг державної підтримки, що залишився нерозподіленим між малими фермерськими господарствами, у тому числі сімейними фермерськими господарствами, спрямовується на державну підтримку інших виробників сільськогосподарської продукції.
( Розділ I доповнено статтею 2-1 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
Стаття 2-2. Державний аграрний реєстр2-2.1. Державний аграрний реєстр ведеться за рахунок коштів державного бюджету з метою комплексного інтегрування відомостей про виробників сільськогосподарської продукції, їхні майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні та інші права і характеристики.
Державний аграрний реєстр ведеться шляхом добровільного внесення виробниками сільськогосподарської продукції достовірних відомостей про себе та відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами.
Державний аграрний реєстр використовується також для електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою реалізації державної аграрної політики, зокрема в частині надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції.
Державний аграрний реєстр є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.
Майнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, що забезпечує діяльність Державного аграрного реєстру, та компіляцію даних Державного аграрного реєстру належать державі.
Заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного аграрного реєстру, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Державного аграрного реєстру здійснюються відповідно до законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та інших законодавчих актів, що регулюють відповідні правовідносини.
( Абзац шостий пункту 2-2.1 статті 2-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2801-IX від 01.12.2022 )
2-2.2. Державний аграрний реєстр функціонує на принципах:
єдності методології ведення Державного аграрного реєстру;
об’єктивності, достовірності, актуальності та повноти відомостей у Державному аграрному реєстрі;
відкритості та доступності відомостей Державного аграрного реєстру, законності їх одержання, поширення і зберігання;
відсутності дублювання відомостей інших реєстрів, кадастрів та інформаційних систем;
надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, інформації з Державного аграрного реєстру з метою використання у статистичних цілях;
( Пункт 2-2.2 статті 2-2 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2 )
обов’язковості електронної інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, що містять відомості про виробників сільськогосподарської продукції, за допомогою прикладного програмного інтерфейсу та/або через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів шляхом забезпечення технологічної сумісності технічних рішень Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами;
документування всіх відомостей Державного аграрного реєстру;
захищеності інформації Державного аграрного реєстру від несанкціонованого доступу, порушення цілісності відомостей Державного аграрного реєстру, його апаратного чи програмного забезпечення.
2-2.3. Ведення Державного аграрного реєстру здійснюється шляхом:
внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру, включаючи інформацію про обсяги виробленої (вирощеної) ними сільськогосподарської продукції, частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік;
ведення обліку, оброблення та систематизації інформації про виробників сільськогосподарської продукції відповідно до цього Закону;
внесення змін до відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру для забезпечення актуальності таких відомостей;
використання інформації Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, для адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;
відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами;
адміністрування заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру.
Внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, центром надання адміністративних послуг та/або виробником сільськогосподарської продукції.
Виробники сільськогосподарської продукції мають право зареєструватися (самостійно або через центри надання адміністративних послуг) у Державному аграрному реєстрі та отримати доступ до особистого електронного кабінету та управління своїм профілем.
Доступ до особистого електронного кабінету передбачає такі можливості:
внесення інформації про виробника сільськогосподарської продукції;
подання та адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;
управління профілем, можливість надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, третім особам;
користування іншими програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру.
Інформаційна взаємодія Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами здійснюється у спосіб забезпечення доступу до таких реєстрів та кадастрів через Державний аграрний реєстр шляхом внесення до Державного аграрного реєстру реєстраційних (реєстраційних, кадастрових) номерів об’єктів відповідних реєстрів та кадастрів.
Порядок ведення та адміністрування Державного аграрного реєстру, а також перелік відомостей Державного аграрного реєстру затверджуються Кабінетом Міністрів України.
2-2.4. Виробники сільськогосподарської продукції, що зареєструвалися у Державному аграрному реєстрі, набувають право:
на отримання державної підтримки на основі інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, без надання відповідних відомостей в паперовій формі;
на безкоштовне отримання інформації стосовно себе з Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, з якими забезпечено технологічну сумісність технічних рішень Державного аграрного реєстру;
на використання інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, з метою отримання документів дозвільного характеру;
на подання заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру;
на управління своїм профілем в особистому електронному кабінеті, а також надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, та прав управління своїм профілем третім особам за їхньою згодою.
2-2.5. Інформація щодо внесених у Державний аграрний реєстр особистих селянських господарств, які не зареєстровані як фізична особа - підприємець або юридична особа:
не є підставою для стягнення з них податків та зборів, крім плати за землю;
використовується органами статистики як офіційна та включається в офіційну статистичну інформацію;
використовується як офіційна при отриманні документів дозвільного та іншого характеру від органів державного управління та органів державної влади.
( Розділ I доповнено статтею 2-2 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
( Розділ II виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020; зміни до статті 6, статті 7, статті 9 див. в Законі № 738-IX від 19.06.2020 )
( Розділ III виключено на підставі Закону № 4391-VI від 09.02.2012 )
( Зміни до статті 11 див. в Законі № 5462-VI від 16.10.2012 )
Розділ IV
ІНШІ ВИДИ ПІДТРИМКИ ВИРОБНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА АГРАРНОГО РИНКУ
( Статтю 12 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020 )
Стаття 13. Фінансова підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу
( Назва статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.1. Фінансова підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів13.1.1. Здешевлення кредитів здійснюється в режимі кредитної субсидії та полягає у субсидуванні частини плати (процентів) за використання кредитів, наданих банками в національній та іноземній валюті.13.1.2. Компенсація лізингових платежів полягає у частковому відшкодуванні сплачених суб'єктами господарювання агропромислового комплексу лізингових платежів за придбані техніку та/або обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу.
( Пункт 13.1 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009; в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.2. Суб'єкт та об'єкт кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів
( Назва пункту 13.2 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.2.1. Кредитна субсидія та/або компенсація лізингових платежів надаються особам, які є суб'єктами господарювання агропромислового комплексу.
Кредитна субсидія та/або компенсація лізингових платежів надаються суб'єктам господарювання агропромислового комплексу за кредитами, залученими в поточному році, перехідними кредитами, залученими у попередні роки, та/або договорами фінансового лізингу поточного чи попередніх років.
( Абзац другий підп ункту 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
( Підпункт 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 в редакції Законів № 1447-VI від 04.06.2009, № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.2.2. Субсидуванню підлягає частина плати (процентів) за кредитом, сума якого використовується за цільовим призначенням на потреби виробництва (на розвиток агропромислового комплексу).
Компенсації підлягає частина лізингових платежів суб'єктів господарювання агропромислового комплексу, сплачених відповідно до договорів фінансового лізингу техніки та/або обладнання для агропромислового комплексу, що використовуються зазначеними суб'єктами у господарській діяльності.
( Підпункт 13.2.2 пункту 13.2 статті 13 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )
( Підпункт 13.2.2 пункту 13.2 статті 13 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.2.3. Кредитна субсидія не надається особі, яка є стороною договору заставної закупівлі зерна (стосовно об'єкта такої закупівлі).
13.3. Розміри кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів
( Назва пункту 13.3 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.3.1. Кредитна субсидія надається у порядку та розмірі, визначених Кабінетом Міністрів України:
а) для короткострокових кредитів - строком до 12 календарних місяців;
б) для середньострокових кредитів - строком до 36 календарних місяців;
в) для довгострокових кредитів - строком від 36 календарних місяців. При цьому кредитна субсидія за довгостроковими кредитами надається в межах 84 календарних місяців.
( Абзац четвертий підпункту 13.3.1 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )
Кредитна субсидія надається:
у національній валюті - у розмірі не менше 1,5 облікової ставки Національного банку України за короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими кредитами, що діє на день нарахування відсотків за користування кредитами, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами;
в іноземній валюті - у розмірі не менше 10 відсотків річних, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами.
Розмір кредитної субсидії щорічно оприлюднюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного року.
( Абзац восьмий підпункту 13.3.1 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2373-VI від 29.06.2010 )
13.3.2. Кредитна субсидія надається позичальнику щомісяця виходячи з суми фактично сплачених відсотків за відповідний період.Кредитна субсидія надається за короткостроковими кредитами, залученими:
для поповнення обігових коштів;
( Абзац третій підпункту 13.3.2 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 985-IX від 05.11.2020 )
для закупівлі у сільськогосподарських товаровиробників виробленої ними сільськогосподарської продукції.
Кредитна субсидія надається за середньостроковими кредитами, залученими:
для поповнення обігових коштів;
( Підп ункт 13.3.2 пункту 13.3 статті 13 доповнено новим а бзацом згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020 )
для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва;
для здійснення витрат, пов'язаних з будівництвом і реконструкцією виробничих об'єктів сільськогосподарського призначення, а також з переробкою сільськогосподарської продукції.
( Абзац підпункту 13.3.2 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )
Кредитна субсидія надається за довгостроковими кредитами, залученими:
для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва, обладнання для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;
для будівництва та реконструкції виробничих об'єктів (у тому числі оптових ринків сільськогосподарської продукції, сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів).
13.3.3. Кредитна субсидія (державна підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів) здійснюється у розмірі не менш як 90 відсотків банківських відсотків (процентів), за якими отримані кредити в національній та іноземній валюті на будівництво оптових ринків сільськогосподарської продукції, виробничих приміщень, тваринницьких і птахівничих комплексів, а також на будівництво сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів.
( Підпункт 13.3.3 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4216-VI від 22.12.2011, № 985-IX від 05.11.2020 )
13.3.4. Субсидуванню не підлягають будь-які плати позичальником або від його імені третьою особою на користь кредитора, інші ніж проценти за кредит, залучений від цього кредитора.
Субсидія не надається позичальникам, яких визнано банкрутами, стосовно яких порушено справу про банкрутство, що перебувають у стадії ліквідації.
13.3.5. Компенсація лізингових платежів надається суб'єктам господарювання агропромислового комплексу за техніку та обладнання, придбані на умовах фінансового лізингу згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, за сплачені:
лізинговий платіж в обсязі 40 відсотків вартості предмета лізингу, до якого належать вітчизняна техніка та/або обладнання для агропромислового комплексу чи техніка та/або обладнання для агропромислового комплексу іноземного виробництва, у разі якщо відповідні аналоги не виробляються в Україні;
комісійну винагороду лізингодавцю в розмірі півтори облікової ставки Національного банку України, що діє на дату нарахування відсотків за користування предметом лізингу, але не вище розмірів, передбачених договорами фінансового лізингу.
Розмір компенсації лізингових платежів щорічно оприлюднюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного року.
( Пункт 13.3 статті 13 доповнено підпунктом 13.3.5 згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )
( Пункт 13.3 статті 13 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009 )
13.4. Цільове використання коштів субсидованого кредиту13.4.1. Короткострокові кредити використовуються виключно на виробничі витрати.
( Підпункт 13.4.1 пункту 13.4 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.4.2. Середньострокові та довгострокові кредити використовуються також для:
( Абзац перший підпункту 13.4.2 пункту 13.4 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
придбання, у тому числі на умовах фінансового лізингу, основних засобів сільськогосподарського виробництва вітчизняного та іноземного виробництва, аналоги якого не виробляються в Україні, зокрема сільськогосподарської і зрошувальної техніки, а також техніки та обладнання для механізації процесів у тваринництві і птахівництві, обладнання для переробної галузі, обладнання для переробки сільськогосподарських відходів та сировини, відходів заготівлі деревини лісу, у тому числі у біопаливо та інші альтернативні види енергії, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
( Абзац другий підпункту 13.4.2 пункту 13.4 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
витрат, пов'язаних з будівництвом та реконструкцією виробничих об'єктів сільськогосподарського призначення, у тому числі для забезпечення переробки сільськогосподарських відходів та сировини.
13.4.3. Розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки суб'єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня подають в установлений законодавством строк центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, політику у сфері сільського господарства, звітність про використання коштів субсидованих кредитів та коштів компенсації лізингових платежів.
( Абзац другий підпункту 13.4.3 пункту 13.4 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )
( Підпункт 13.4.3 пункту 13.4 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
13.4.4. У разі виявлення фактів нецільового використання коштів кредитної субсидії припиняється надання позичальнику будь-якої державної підтримки протягом поточного та наступного бюджетного періоду.
( Пункт 13.4 статті 13 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009 )
13.5. Контроль та стягнення
13.5.1. Контроль за цільовим використанням коштів субсидованих кредитів здійснюється органами державного фінансового контролю.
( Підпункт 13.5.1 пункту 13.5 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )
13.5.2. У разі встановлення органами державного фінансового контролю факту незаконного одержання та/або нецільового використання кредитної субсидії та/або компенсації лізингових платежів стягнення здійснюється відповідно до норм чинного законодавства.
( Підпункт 13.5.2 пункту 13.5 статті 13 в редакції Законів № 1447-VI від 04.06.2009, № 4216-VI від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
13.5.3. Порядок обміну інформацією та інших взаємовідносин між органами державного фінансового контролю та податковими органами визначається постановою Кабінету Міністрів України.
( Підпункт 13.5.3 пункту 13.5 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
13.6. Бюджетне та нормативне забезпечення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу13.6.1. Обсяги коштів, що спрямовуються на фінансову підтримку суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, встановлюються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.13.6.2. Кабінет Міністрів України щорічно приймає постанову про режим надання кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів, виходячи з норм цієї статті.
( Пункт 13.6 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009; в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011 )
Стаття 13-1. Додаткова фінансова підтримка сімейних фермерських господарств13-1.1. Крім передбачених цим Законом видів підтримки, сімейним фермерським господарствам, які зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, надається додаткова фінансова підтримка через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі:
0,9 мінімального страхового внеску - перший рік;
0,8 мінімального страхового внеску - другий рік;
0,7 мінімального страхового внеску - третій рік;
0,6 мінімального страхового внеску - четвертий рік;
0,5 мінімального страхового внеску - п’ятий рік;
0,4 мінімального страхового внеску - шостий рік;
0,3 мінімального страхового внеску - сьомий рік;
0,2 мінімального страхового внеску - восьмий рік;
0,1 мінімального страхового внеску - дев’ятий та десятий роки.
Така фінансова підтримка надається за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, в тому числі за рахунок коштів, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників відповідно до пункту 42 розділу VI Бюджетного кодексу.