1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ПРЕЗИДІЯ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
14.04.2014 № П-30-3
Про рекомендації щодо дій профспілок з реалізації антикризових заходів
Критична ситуація в країні, яка викликана тривалим спадом виробництва, зменшенням економічної активності, заморожуванням заробітних плат, скороченням штату працівників і вакансій та, як наслідок, загроза масового безробіття, потребує невідкладного та адекватного реагування з боку влади спільно з роботодавцями та профспілками задля стабілізації економіки країни та виведення її на новий рівень розвитку.
У цих умовах особливої уваги профспілок потребують стан дотримання трудових прав працівників, питання соціального захисту, а також ситуація з реалізацією гарантій діяльності самих профспілок.
Запровадження антикризових заходів із тимчасових соціальних обмежень потребує максимальної публічності, використання упереджуючої політики соціального діалогу, а самі антикризові заходи мають бути аргументованими, соціально виваженими та справедливими. Саме соціальна несправедливість, корупція та приниження працівників гальмують розвиток держави та породжують невдоволення громадян і були першопричиною нещодавньої революції.
З метою консолідації спільних зусиль та необхідності реалізації профспілкових антикризових заходів для збереження робочих місць, дотримання трудових прав працівників, а також відновлення соціальної справедливості в країні Президія Федерації професійних спілок України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Узяти за основу проект Меморандуму про співробітництво між Федерацією роботодавців України та Федерацією професійних спілок України щодо збереження трудових колективів та забезпечення стабільної роботи підприємств (додаток 1) та проект Дорожньої карти спільних дій з подолання соціальної несправедливості у сфері праці (додаток 2).
2. Затвердити склад робочої групи для проведення переговорів з представниками Федерації роботодавців України щодо підписання зазначеного Меморандуму (додаток 3).
3. Доручити робочій групі:
- доопрацювати зазначені проекти Меморандуму та Дорожньої карти з урахуванням пропозицій членських організацій ФПУ та провести відповідні переговори;
- підготувати рекомендації щодо дій профактиву на упередження масових вивільнень та мінімізації негативних наслідків.
4. Керівництву Федерації профспілок України ініціювати:
4.1. Скликання Національної тристоронньої соціально-економічної ради для обговорення консолідованих антикризових дій.
4.2. Підготовку СПО об'єднань профспілок комплексної антикризової програми дій та проекту Генеральної угоди на 2015 - 2016 роки на основі Дорожньої карти спільних дій з подолання соціальної несправедливості у сфері праці.
4.3. Долучення Уряду до реалізації Дорожньої карти спільних дій з подолання соціальної несправедливості у сфері праці.
5. Рекомендувати членським організаціям ФПУ:
- укласти аналогічні меморандуми на рівні галузей та регіонів;
- ініціювати створення координаційних комітетів сприяння зайнятості населення у всіх областях;
- активізувати претензійно-позовну роботу щодо порушення трудових прав, зокрема щодо заборгованості з виплати заробітної плати, використовуючи Технологічну карту дій у разі виникнення заборгованості з виплати зарплати (постанова Президії ФПУ від 03.12.2013 № П-20-3, Інформаційна записка від 30.01.2014);
- використовувати Дорожню карту спільних дій з подолання зон соціальної несправедливості під час переговорів та консультацій з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, територіальними держадміністраціями, організаціями роботодавців на галузевому та регіональному рівнях.
6. Розмістити постанову на офіційному веб-порталі ФПУ.
7. Координацію та контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови ФПУ Кондрюка С.М.
В.о. Голови ФПУ Г.В. Осовий
Додаток 1
до постанови президії ФПУ
14.04.2014 № П-30-3
Проект
МЕМОРАНДУМ
про співробітництво між Федерацією роботодавців України та Федерацією професійних спілок України щодо збереження трудових колективів та забезпечення стабільної роботи підприємств
м. Київ "___" ____________ 2014 р.
Федерація роботодавців України та Федерація професійних спілок України, усвідомлюючи, що поглиблення повномасштабної економічної кризи ставить перед роботодавцями та профспілками складні виклики та завдання, а незначна результативність реалізації антикризових заходів в Україні та обмежене залучення соціальних партнерів до їх розроблення вимагає посилення координації спільних дій, зметою:
недопущення масового вивільнення працівників на підприємствах усіх форм власності;
збереження трудового потенціалу, рівня заробітної плати та інших соціальних гарантій для працівників і членів їх сімей;
прогнозованого розвитку внутрішнього ринку як передумови сталого функціонування економіки та зменшення її залежності від зовнішніх чинників;
стабілізації внутрішньої цінової ситуації;
підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва.
1. Керуючись основними принципами соціального діалогу, Сторони домовились про таке:
1.1. Невідкладно:
1.1.1. Створити телефони довіри з метою виявлення можливих проблем та оперативного реагування на питання, що хвилюють працівників.
1.1.2. Оперативно реагувати на факти невиплати заробітної плати та вживати всіх заходів з метою погашення боргів із заробітної плати.
1.1.3. Посилити координацію щодо залучення об'єднань роботодавців та профспілок до розроблення проектів нормативно-правових актів з питань регулювання економічної діяльності, трудових прав та гарантій працівників, соціального захисту населення.
1.1.4. Напрацювати спільний механізм захисту робочих місць на підприємствах, установах, в організаціях.
1.1.5. Удосконалити механізм надання допомоги при частковому безробітті для збереження кадрового потенціалу підприємств.
1.1.6. Наполягати на спрямуванні частини кредитних ресурсів, отриманих для стабілізації фінансової системи України, за мінімальними ставками плати за користування ними, на розвиток та вирішення проблемних питань підприємств, насамперед містоутворюючих.
1.1.7. Створити окремі антикризові групи у секторах економіки для вироблення узгоджених рішень з питань, що містять спільний інтерес, та здійснювати взаємне інформування щодо проблем на конкретних підприємствах з метою їх подолання та вирішення конфліктних ситуацій.
1.1.8. Ініціювати перед Урядом країни можливість виділення державних коштів для надання субсидії підприємствам, установам, організаціям, які під час економічної кризи не скорочують кадри.
1.1.9. У галузевих (міжгалузевих), територіальних угодах та колективних договорах передбачити гарантію для працівників, які мають стаж роботи 10 років або більше, термін попередження про звільнення з роботи 3 місяці.
1.1.10. Спільно з органами державної влади розробити спеціальні програми реінтеграції осіб, які є безробітними протягом тривалого часу.
1.1.11. Ініціювати створення Фонду гарантованих трудових виплат (відповідно до розділу III Конвенції № 173 Міжнародної організації праці).
1.1.12. Поставити питання перед Урядом про надання Федерації професійних спілок України та Федерації роботодавців України права законодавчої ініціативи та законодавчого закріплення цього права шляхом внесення змін до низки Законів України.
1.2. Постійно:
1.2.1. Брати участь у роботі міжвідомчих комісій, а також робочих групах центральних органів виконавчої влади з підготовки та розгляду проектів законодавчих актів, що стосуються трудових відносин, соціально-економічних питань.
1.2.2. У рамках соціального діалогу не допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
1.2.3. Здійснювати спільні заходи на всіх рівнях забезпечення виконання Генеральної, галузевих та регіональних угод, колективних договорів. Не допускати погіршення передбачених ними норм та гарантій.
1.2.4. Брати участь у формуванні та реалізації політики держави з питань зайнятості, оплати праці та охорони праці.
1.2.5. Узгоджувати позиції щодо розроблення напрямів економічного розвитку України, зростання реальних доходів населення, зменшення податкового тиску на роботодавців, брати участь у розробленні заходів, спрямованих на збільшення надходжень до бюджету шляхом зменшення податкового тиску та одночасного розширення бази оподаткування.
1.3. У перспективі:
1.3.1. Ініціювати спільну розробку сторонами соціального діалогу проекту Закону "Про стимулювання створення нових робочих місць в Україні".
1.3.2. Сприяти належній роботі мереж Координаційних комітетів сприяння зайнятості населення шляхом взаємодії з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
1.3.3. Створити міжвідомчу моніторингову групу з питання протидії застосуванню соціального демпінгу на підприємствах України.
1.3.4. Сприяти розвитку національної системи кваліфікацій.
1.3.5. Створити галузеві (міжгалузеві) тристоронні соціально-економічні ради та розробити державні стандарти професійно-технічної освіти.
1.3.6. За державної підтримки створити галузеві та корпоративні фонди професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників відповідно до чинного законодавства.
2. Федерація роботодавців України в межах своїх повноважень:
2.1. Невідкладно:
Здійснює всі можливі заходи для збереження робочих місць, недопущення їх необґрунтованого скорочення шляхом:
2.1.1. Вжиття заходів для запобігання перевищення критеріїв масового вивільнення, у тому числі шляхом проведення консультацій з профспілками, з метою розроблення відповідних заходів, спрямованих на пом'якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників.
2.1.2. Забезпечення припинення роботодавцями укладання нових трудових договорів, у тому числі й на визначений термін, на період, коли планується звільнення працівників чи скорочення штату.
2.1.3. Зберігання за вивільненими працівниками права користування гуртожитками, соціально-побутовими закладами підприємства (дитячі садки, санаторії тощо) протягом одного року з метою пом'якшення соціальних наслідків для звільнених.
2.1.4. Вжиття заходів для упереджуючого професійного навчання працівників перед їх запланованим звільненням.
2.1.5. Забезпечення невідривного професійного розвитку працівників та підвищення їх кваліфікації не рідше одного разу на п'ять років.
2.1.6. Здійснення заходів для подолання на підприємствах простроченої заборгованості із заробітної плати, податків та обов'язкових платежів до соціальних фондів.
2.1.7. Вжиття заходів для ліквідації існуючої заборгованості з виплати заробітної плати протягом трьох місяців та недопущення її появи в подальшому.
2.1.8. Запровадження механізму зобов'язання роботодавця сплачувати працівнику компенсацію у розмірі подвійної ставки Національного банку в розрахунку на рік за кожен день затримки виплати заробітної плати.
2.2. Постійно:
2.2.1. Вживає заходів для викорінення соціального демпінгу на підприємствах, установах, в організаціях.
2.2.2. Сприяє збереженню соціальних гарантій для працівників, передбачених трудовим законодавством країни.
2.2.3. Забезпечує подання роботодавцями територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформації про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, за два місяці до вивільнення.
2.3. У перспективі:
2.3.1. Забезпечує перевищення кількості щороку створюваних робочих місць над кількістю ліквідованих робочих місць.
2.3.2. Здійснює заходи з утворення резервного фонду на випадок виникнення масових вивільнень для виплати працівникам вихідної допомоги та їх перекваліфікації.
2.3.3. Популяризує ведення підприємницької діяльності на принципах корпоративної соціальної відповідальності.
2.3.4. Створює сприятливі умови для залучення інвестицій.
2.3.5. Реалізовує комплекс заходів щодо модернізації та диверсифікації пріоритетних галузей економіки.
2.3.6. Здійснює заходи з подолання технологічної відсталості та прискорення оновлення основних засобів з метою підвищення конкурентоспроможності підприємств та створення сучасних робочих місць.
2.3.7. Орієнтує промислову політику на збереження, підтримку та розвиток вітчизняного виробництва на основі реалізації програм розвитку регіонів України.
2.3.8. Здійснює заходи для мінімізації атипових форм зайнятості.
2.3.9. Сприяє підвищенню рівня соціальних стандартів для працівників, встановлених державою.
2.3.10. Відновлює наставництво з метою обміном досвіду, удосконалює професійно-технічне навчання працівників безпосередньо на виробництві.
3. Федерація професійних спілок України в межах своїх повноважень:
3.1. Невідкладно:
Створює механізм інформування про законність порядку проведення звільнень працівників і дотримання законодавства у сфері праці та реагування на ці дії шляхом:
3.1.1. Активної участі в перевірках на підприємствах, установах, в організаціях з питань дотримання законодавства у сфері праці та законності проведення звільнень працівників.
3.1.2. Розроблення заходів щодо соціального захисту працівників, які вивільняються з підприємств, установ та організацій з ініціативи роботодавців.
3.1.3. Участі в працевлаштуванні працівників, які підлягають масовому звільненню.
3.1.4. Сприяння наданню матеріальної допомоги працівникам, що підлягають скороченню, та їх перекваліфікації.
3.1.5. За підтримки соціальних партнерів - роботодавців і Уряду - популяризації введення представників працівників до Наглядових рад підприємств за поданням профспілкових комітетів цих підприємств, що законодавчо закріплюється шляхом внесення відповідних змін і доповнень до чинного законодавства.
3.2. Постійно:
3.2.1. Здійснює громадський контроль за дотриманням законодавства у сфері зайнятості населення.
3.2.2. Проводить інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо прав громадян на виплати зі страхових фондів та легалізації трудових відносин.
3.2.3. Координує та надає практичну допомогу в укладанні регіональних, галузевих угод та колективних договорів.
3.3. У перспективі:
3.3.1. Сприяє звуженню критеріїв масового вивільнення шляхом внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення".
3.3.2. Сприяє укладенню колективних договорів та здійсненню контролю за їх виконанням, в першу чергу на підприємствах малого та середнього бізнесу.
3.3.3. Сприяє впровадженню шляхів подолання зон соціальної несправедливості, Дорожньої карти та усуненню дискримінації у сфері праці.
4. Прикінцеві положення
4.1. Цей Меморандум набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до повного виконання ними домовленостей цього Меморандуму.
4.2. Меморандум укладений українською мовою у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної зі Сторін.
4.3. Будь-які інші організації роботодавців та профспілок всеукраїнського статусу можуть приєднатися до цього Меморандуму шляхом внесення письмової заяви його Сторонам.
Підписи Сторін
Голова Федерації Голова Федерації
роботодавців України професійних спілок України
____________ ___.____________.____ ____________ ___.____________.____
Додаток 2
до постанови президії ФПУ
14.04.2014 № П-30-3
Проект
ДОРОЖНЯ КАРТА
спільних дій з подолання соціальної несправедливості у сфері праці
ЗОНИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У СФЕРІ ПРАЦІ
I. СОЦІАЛЬНА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ СЕРЕД ПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ:
1. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ
1.1. Занижений рівень прожиткового мінімуму;
1.2. Використання застарілих наборів продуктів, товарів та послуг, які не переглядались з 2000 року, при визначенні розміру прожиткового мінімуму;
1.3. Управління "в ручному режимі" соціальними виплатами на основі "рівня забезпечення прожиткового мінімуму".
2. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ В СФЕРІ ОПЛАТИ ПРАЦІ:
2.1. Низький розмір мінімальної заробітної плати;
2.2. Значна диференціація заробітної плати за видами діяльності;
2.3. Значне розшарування населення за рівнем доходів;
2.4. Занижена оцінка вартості робочої сили;
2.5. Економічно неефективна структура операційних витрат на виробництво (реалізацію) продукції;
2.6. Значний рівень "тінізації" заробітної плати;
2.7. Нерівність у підходах до оподаткування заробітної плати та інших доходів;
2.8. Заборгованість з виплати заробітної плати;
2.9. Дискримінація в оплаті праці працівників бюджетної сфери, в тому числі працівників органів виконавчої влади.
3. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ:
3.1. Неконтрольоване поширення нестандартної зайнятості;
3.2. Значні обсяги "тінізації" зайнятості та доходів населення, що звужує соціальні та трудові гарантії;
3.3. Масові вивільнення працівників.
4. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ:
4.1. Низький рівень стипендіального забезпечення осіб, які навчаються, та відсутність механізму встановлення розміру стипендій;
4.2. Низька адресність соціальної підтримки.
5. ПРОЯВИ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У ПЕНСІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ:
5.1. Значний розрив у розмірах пенсій, призначених у різні роки;
5.2. Наявність спеціального порядку обчислення пенсій для окремих категорій працівників, який призводить до необґрунтовано високої різниці у розмірах пенсій;
5.3. Нерівність в обчисленні пенсій по інвалідності та у разі втрати годувальника, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві та профзахворюванням, і пенсій на загальних підставах;
5.4. Наявність проблем у пільговому пенсійному забезпеченні працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.
6. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОМУ ДЕРЖАВНОМУ СОЦІАЛЬНОМУ СТРАХУВАННІ:
6.1. Відсутність законодавчої норми щодо конституційної гарантії забезпечення мінімального розміру допомоги по безробіттю для застрахованих осіб не нижче від прожиткового мінімуму;
6.2. Необхідність осучаснення розмірів щомісячної допомоги потерпілим на виробництві, призначених у різні роки;
6.3. Відсутність законодавчої норми щодо конституційної гарантії забезпечення мінімальних страхових виплат потерпілим на виробництві, не нижче від прожиткового мінімуму у перерахунку на 100% втрати працездатності;
6.4. Відсутність реальних кроків для впровадження п'ятого виду загальнообов'язкового державного соціального страхування - медичного.
7. НЕСПРАВЕДЛИВА ТАРИФНА ПОЛІТИКА НА ЖИТТЄВО НЕОБХІДНІ ПОСЛУГИ:
7.1. Різний рівень тарифів (диференційований за рівнем споживання) при однаковому законодавчо встановленому рівні державних соціальних гарантій та стандартів для всіх споживачів комунальних послуг;
7.2. Невизначеність на законодавчому рівні чітких критеріїв "уразливих споживачів", виходячи з існуючих у країні соціально-економічних реалій.
II. ПРОЯВИ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ В ПИТАННЯХ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ТА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:
1. Масове порушення прав працівників на безпечні і здорові умови праці та не отримання відшкодувань у разі ушкодження здоров'я в результаті нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання через неконтрольоване поширення нелегальної занятості;
2. Внаслідок поступової руйнації системи промислової медицини та значного послаблення профпатологічної мережі в Україні працюючі в шкідливих і важких умовах праці (близько 29%) практично позбавлені можливості профілактики та виявлення професійних захворювань на початкових стадіях. В результаті цього до 90% вперше виявлених професійних хворих (понад 5 тис. щороку) визнаються інвалідами праці і, як правило, позбавляються можливості продовжувати професійну діяльність;
3. Наявність протиріч у нормативних актах, які регулюють визначення шкідливих факторів виробництва, недостатня унормованість атестації робочих місць за умовами праці (чинні нормативні акти застаріли і значною мірою не відповідають сучасним виробничим відносинам) та невиконання значною частиною роботодавців обов'язків щодо термінів і якості її проведення призводять до того, що значна частина працівників, що виконують роботи у шкідливих і важких умовах праці, або взагалі не отримують передбачених чинним законодавством пільг і компенсацій, або отримують їх у неповному обсязі;
4. Через незавершеність в Україні стандартизації медичної допомоги, на основі державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я та відповідних галузевих стандартів, громадяни України, рівні за своїми правами, отримують медичну допомогу, якість та обсяги якої, а також рівень кваліфікації медичних працівників, значно відрізняються у різних регіонах, а також у сільській місцевості порівняно з містами;
5. Скорочення мережі ДЮСШ, закладів оздоровлення та відпочинку дітей.
III. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЖИТЛОМ:
1. Неможливість самостійного забезпечення житлом (придбання, участь у будівництві) через низький рівень заробітної плати порівняно з ринковою вартістю новозбудованого та вторинного житла;
2. Складні умови участі молоді у державних програмах будівництва і придбання житла на пільгових умовах.
IV. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У КОЛЕКТИВНО-ДОГОВІРНОМУ РЕГУЛЮВАННІ:
1. Звуження сфери застосування колективно-договірного регулювання;
2. Нерівномірність застосування інструментарію соціального діалогу - колективних договорів;
3. Відсутність принципів виробничої демократії.
V. ОКРЕМІ ПИТАННЯ:
1. Прояви соціальної несправедливості при захисті трудових прав;
2. Невиконання ст. 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"
щодо відрахувань роботодавцями коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботи в організаціях та установах бюджетної сфери.
ПЛАН ЗАХОДІВ
з подолання "зон соціальної несправедливості" у сфері праці
№ ПП ЗОНА СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ З ПОДОЛАННЯ ПРОБЛЕМИ ШЛЯХИ (МОЖЛИВОСТІ) ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
1 2 3 4
I. СОЦІАЛЬНА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ СЕРЕД ПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ:
1. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ:
1.1. Занижений рівень прожиткового мінімуму; I півріччя 2014 року Внести на розгляд Верховної Ради України законопроект, узгоджений з соціальними партнерами та науковими колами, щодо запровадження нового механізму формування прожиткового мінімуму, який би відповідав соціально-економічним та суспільно-політичним реаліям.
При цьому принциповою профспілковою позицією у цьому процесі є перехід до нового порядку формування прожиткового мінімуму з використанням структурного підходу, виходячи з того, що в структурі прожиткового мінімуму витрати на продукти харчування мають становити не більше 50 відсотків з поетапним доведенням до 40 - 45 відсотків.
1.2. Використання застарілих наборів продуктів, товарів та послуг, які не переглядались з 2000 року, при визначенні розміру прожиткового мінімуму; Терміново Актуалізувати набори продуктів харчування, що застосовуються при визначенні прожиткового мінімуму.
1.3. Управління "в ручному режимі" соціальними виплатами на основі "рівня забезпечення прожиткового мінімуму"; Терміново Підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України законодавчі пропозиції щодо поступової відміни показника "рівень забезпечення прожиткового мінімуму" при визначенні права на надання та розмірів соціальної допомоги.
2. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ В ОПЛАТІ ПРАЦІ:
2.1. Низький розмір мінімальної заробітної плати; Протягом 2014 року 1. Проведення консультацій з соціальними партнерами та напрацювання пропозицій стосовно ратифікації Україною пункту 1 статті 4 Європейської соціальної хартії (переглянутої)
щодо визнання права працівників на таку винагороду, яка забезпечує їм і їхнім сім'ям достатній життєвий рівень.
I півріччя 2014 року 2. Напрацювання спільно з соціальними партнерами методології визначення розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням потреб працівника для розширеного відтворення робочої сили, сімейної та інвестиційної складових. Запровадити використання зазначеної методики при проведенні соціального аудиту діяльності підприємств, при колективних переговорах та щорічному формуванні державних мінімальних соціальних гарантій.
Протягом 2014 - 2016 років 3. Визначення спільно з соціальними партнерами наступних темпів підвищення розміру мінімальної заробітної плати протягом 2015 - 2016 року:
1) до рівня мінімального розміру заробітної плати, який дозволяє працівнику протягом страхового стажу заробити мінімальну пенсію
2) до рівня фактичного прожиткового мінімуму, в складі якого вартість продуктів харчування складає 45%, з урахуванням ПДФО, сімейної складової та витрат на житло.
I півріччя 2014 року 4. Ініціювати внесення змін до чинного законодавства України щодо запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності роботодавця (керівника підприємства) за виплату заробітної плати нижче встановленого розміру мінімальної заробітної плати. (наприклад: передбачити штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, як це передбачено за невиплату заробітної плати ст. 175 ККУ
).
2.2. Значна диференціація заробітної плати за видами діяльності; Протягом 2014 року 1. Доопрацювати спільно з СПО об'єднань профспілок та СПО роботодавців за участі наукових інституцій типової Методики розрахунку галузевого стандарту оплати праці для використання її під час переговорів з укладення галузевих угод (міжгалузевих) та колективних договорів.
Протягом 2014 року 2. З метою забезпечення оптимальної міжпрофесійної, міжкваліфікаційної, міжпосадової, міжгалузевої диференціації заробітної плати усіх категорій працюючих провести роботу сторін соціального діалогу національного рівня щодо узгодження позицій з питань запровадження галузевого стандарту оплати праці, визначення його статусу як нормативно-правового документа.
I півріччя 2014 року Постійно 3. Запровадити консультації соціальних партнерів з питання створення та постійного оновлення нормативно-методичної бази з нормування праці та професійної кваліфікації.
2.3. Значне розшарування населення за рівнем доходів; Постійно 1. Головною метою політики доходів населення визнати щорічне підвищення реальної заробітної плати на рівні не менш ніж на 5%.
Протягом 2014 - 2016 років 2. Забезпечити зростання частки оплати праці у валовому внутрішньому продукті до 60% протягом трьох років.
Протягом 2014 - 2018 років 3. Забезпечити зростання заробітної плати для досягнення її частки в структурі загальних доходів населення:
1) у 2015 році - до 50%;
2) протягом наступних трьох років - не менше ніж до 65%.
Протягом 2014 року 4. Напрацювати разом із соціальними партнерами пропозиції щодо розробки методики розрахунку величини мінімального споживчого бюджету для типової сім'ї з чотирьох осіб з урахуванням витрат на медичні, оздоровчі, освітні послуги, житло та інвестиційної складової.
2.4. Занижена оцінка вартості робочої сили; Протягом 2014 року 1. З метою виходу на макроекономічний європейський стандарт оцінки робочої сили напрацювати разом із соціальними партнерами пропозиції щодо формування єдиної національної ціни праці, здатної забезпечити нормальне відтворення сучасного висококваліфікованого працівника.
Протягом 2014 року 2. Запровадити проведення консультацій соціальних партнерів з питання удосконалення чинного законодавства України щодо здійснення роботодавцями обліку витрат на персонал.
Протягом 2014 року 3. Провести моніторинг галузевих (міжгалузевих) угод і колективних договорів на предмет підвищення рівня заробітної плати відповідно до зростання продуктивності праці на підприємствах та в організаціях.
Постійно 4. З метою підвищення продуктивності праці запровадити:
1) підвищення рівня оновлення основних фондів підприємств не менш ніж до 10% від їх первісної вартості щороку;
2) з метою модернізації та впровадження новітніх техніки та технологій виробництва залучати інвестиції, у тому числі за рахунок внутрішньокорпоративних фондів;
3) підвищення освітнього та кваліфікаційного рівня працівників за рахунок роботодавців.
2.5. Економічно неефективна структура операційних витрат на виробництво (реалізацію) продукції; Протягом 2014 - 2017 років 1. З метою досягнення європейського рівня оплати праці найманих працівників забезпечити збільшення частки заробітної плати в операційних витратах реалізованої продукції (робіт, послуг):
1) у 2014 році не менш ніж у 2 рази - до 12%;
2) протягом наступних трьох років - у 3 рази.
Постійно 2. З метою зниження в структурі операційних витрат на виробництво (реалізацію) продукції долі матеріальних витрат, витрат на електроенергію, паливо, сировину, напівфабрикати направити зусилля на:
1) впровадження новітніх енерго- та матеріалозберігаючих технологій та обладнання;
2) освоєння перспективних секторів альтернативної енергетики, особливо вітрової та сонячної;
3) щорічне збільшення долі випуску інноваційної продукції на 10%.
Постійно 3. З метою підвищення заробітної плати проводити постійну роботу з фінансового оздоровлення підприємств та організацій, забезпечення їх беззбиткової роботи шляхом удосконалення методики нормування матеріальних та енергетичних витрат на виробництво та реалізацію одиниці продукції.
2.6. Значний рівень "тінізації" заробітної плати; Постійно 1. Формування громадської думки про необхідність виплати заробітної плати не нижче рівня, достатнього для забезпечення життєвих потреб працівника і його сім'ї; недопущення неформальної зайнятості та виплати заробітної плати у "конвертах"; необхідності сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Протягом 2014 року 2. Внесення змін до законодавства України щодо заборони переслідувань або обмеження прав та свобод працівників, які не погоджуються на отримання заробітної плати "у конвертах".
Протягом 2014 - 2015 років 3. З метою детінізації економіки та заробітної плати, удосконалення податкової і бюджетної системи, прозорості проведення державних закупівель та надання соціальних преференцій, доступності адмінпослуг, запобігання корупції тощо спільно з соціальними партнерами напрацювати пропозиції для внесення відповідних змін до законодавства України.
Протягом 2014 року 4. Здійснити заходи щодо відновлення інституту громадських інспекторів праці.
2.7. Нерівність у підходах до оподаткування заробітної плати та інших доходів; Протягом 2014 року 1. Внесення змін до Податкового кодексу України
щодо усунення нерівності в підходах до оподаткування заробітної плати та інших доходів, а саме:
- звільнення від оподаткування частини заробітної плати, необхідної для відтворення робочої сили;
- встановлення рівня оподаткування заробітної плати на рівні не вищому, ніж рівень оподаткування інших доходів (дивідендів, процентів від депозитних вкладів, прибутків від оренди та продажу майна тощо).
2.8. Заборгованість із виплати заробітної плати; Протягом 2014 року 1. Провести консультації стосовно ратифікації Україною Конвенції № 173
"Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця" та виконання Рекомендацій МОП № 180
у повному обсязі.
Протягом 2014 року 2. Створення Фонду гарантованих трудових виплат (відповідно до розділу III Конвенції № 173 Міжнародної організації праці).
Протягом 2014 року 3. Внесення змін до законодавства України щодо економічного захисту інтересів працівників у разі затримки заробітної плати шляхом запровадження механізму зобов'язання роботодавця сплачувати працівнику компенсацію у розмірі подвійної ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожен день затримки.
2.9. Дискримінація в оплаті праці працівників бюджетної сфери, в тому числі працівників органів виконавчої влади; 2014 рік 1. Вживати заходів з метою прийняття узгодженого рішення з Мінфіном щодо передбачення в Державному бюджеті України на 2014
рік коштів на:
- суттєве зменшення грошового розриву між розміром базового тарифу ЄТС
та мінімальною заробітною платою з метою досягнення розміру посадового окладу (ставки) працівника I тарифного розряду ЄТС законодавчо гарантованого рівня;
- фінансування введення в дію в повному обсязі Закону України "Про державну службу"
від 17.11.2011 № 4050-VI;
- реалізацію гарантій та пільг, встановлених законодавством України для працівників бюджетної сфери, у т.ч. працівників органів виконавчої влади.
2. Ініціювати проведення консультацій щодо встановлення КМУ розміру посадового окладу працівника I тарифного розряду ЄТС та посадових окладів працівників бюджетної сфери, яким посадові оклади визначаються окремими рішеннями Кабінету Міністрів України, у т.ч. державних службовців.
3. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ:
3.1. Неконтрольоване поширення нестандартної зайнятості; 2014 рік Внести зміни до трудового законодавства щодо:
- визначення сфери застосування й ознак наявності трудових відносин, засобів вирішення спірних ситуацій відносно їх існування, зменшення можливостей приховування трудових відносин;
- надання належного захисту працівникам, які фактично беруть участь у трудових відносинах, запобігання втрати працівниками індивідуальних і колективних трудових прав;
- заборони застосування умов тимчасової зайнятості до працівників, які зайняті на постійній основі або виконують роботи, що не є тимчасовими за своїм характером;
- вдосконалення законодавства про працю з метою врегулювання трудових відносин найманих працівників роботодавців, які працюють в інших суб'єктів господарювання;
- створення умов для формування інформаційно-статистичної бази з нестандартної зайнятості на національному ринку праці;
- проведення попередніх консультацій з соціальними партнерами щодо зміни умов використання нестандартної зайнятості.
3.2. Значні обсяги "тінізації" зайнятості та доходів населення, що звужує соціальні та трудові гарантії; 2014 рік - законодавчо передбачити підвищення відповідальності керівника підприємства за невиконання трудового та податкового законодавства, колдоговірних зобов'язань; заборону застосування умов тимчасової зайнятості до працівників, які зайняті на постійній основі, або виконують роботи, що не є тимчасовими за своїм характером;
- забезпечити розвиток корпоративної соціальної відповідальності шляхом розробки і прийняття чіткої законодавчої бази, що визначатиме правові засади соціальної відповідальності;
- компетентним органам державної влади за участю громадських організацій проводити роботу для виявлення секторів і професійних груп з високими рівнями прихованої зайнятості та розробки заходів щодо її легалізації;
- посилити роль, повноваження та ресурси інспекції праці, яка повинна мати реальні можливості інспектування ринку праці;
- вдосконалити систему оподаткування шляхом передбачення можливості отримання спеціальних пільг для підприємств, установ, організацій з невеликим штатом працівників.
3.3. Масові вивільнення працівників; 2014 рік - ініціювати внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення"
стосовно критеріїв масового вивільнення;
- ініціювати утворення резервного фонду на випадок масових звільнень;
- сформувати антикризові програми дій для мінімізації випадків масових вивільнень працівників, що загрожують стабільності регіональних ринків праці;
- розробити та затвердити Національну стратегію збереження та розвитку трудового потенціалу України.
4. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ:
4.1. Низький рівень стипендіального забезпечення осіб, які навчаються, та відсутність механізму встановлення розміру стипендій; 2014 рік Ініціювати внесення змін до відповідних нормативно-правових актів щодо встановлення мінімального розміру ординарної (звичайної) академічної стипендії (у відсотках до прожиткового мінімуму для працездатних осіб):
- для учнів професійно-технічних навчальних закладів - не менше 35%;
- для студентів вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями "молодший спеціаліст" або "бакалавр" - не менше 65%;
- для студентів вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями "бакалавр", "спеціаліст" або "магістр" - менше 85%.
4.2. Низька адресність соціальної підтримки; 2014 рік Розробити та ініціювати внесення змін до чинного законодавства України щодо реформування наявної системи соціального захисту (пільг, соціальних виплат) з метою посилення адресності для підтримки вразливих груп населення.
5. ПРОЯВИ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У ПЕНСІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ:
5.1. Значний розрив у розмірах пенсій, призначених у різні роки; 2014 рік 1. Провести тристоронні консультації щодо визначення можливих шляхів перерахунку в 2014 році розмірів пенсій, призначених до 31 грудня 2008 р., з урахуванням показника середньої заробітної плати в країні за 2008 рік.
2015 - 2016 роки 2. Провести необхідні фінансові розрахунки та пошук фінансових джерел щодо можливості періодичного кожні 2 - 3 роки перерахунку пенсій з урахуванням нового показника середньої заробітної плати (за 2009, 2010, 2011 роки тощо).
2014 - 2016 роки 3. Підготувати та внести зміни до законодавства, якими передбачити збільшення коефіцієнта для перерахунку пенсій з 1 березня з 20% до 50 - 60% темпів зростання середньої заробітної плати в країні.
5.2. Наявність спеціального порядку обчислення пенсій для окремих категорій працівників, який призводить до необґрунтовано високої різниці у розмірах пенсій; 2014 рік Підготувати пропозиції щодо поступового переходу до призначення пенсій для всіх категорій працівників із застосуванням єдиних правил призначення та виплати пенсій.
5.3. Нерівність в обчисленні пенсій по інвалідності та у разі втрати годувальника, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві та профзахворюванням, і пенсій на загальних підставах; 2014 рік Розробити та внести до Верховної Ради України законопроект щодо призначення пенсій по інвалідності та у разі втрати годувальника у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та профзахворюванням за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
5.4. Наявність проблем у пільговому пенсійному забезпеченні працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці; 2014 рік Проаналізувати пенсійне законодавство та підготувати необхідні зміни до законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення соціальної справедливості при призначенні пенсій працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими та важкими умовами праці, та фінансового забезпечення цих пенсій.
6. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОМУ ДЕРЖАВНОМУ СОЦІАЛЬНОМУ СТРАХУВАННІ:
6.1. Відсутність законодавчої норми щодо конституційної гарантії забезпечення мінімального розміру допомоги по безробіттю для застрахованих осіб не нижче від прожиткового мінімуму; 2014 рік 1. Домагатися:
- прийняття рішення правління Фонду соціального страхування на випадок безробіття про збільшення мінімального розміру допомоги по безробіттю;
- законодавчого врегулювання встановлення конституційної гарантії забезпечення мінімальних страхових виплат.
6.2. Необхідність осучаснення розмірів щомісячної допомоги потерпілим на виробництві, призначених у різні роки; 2014 рік Правлінню Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання продовжити осучаснення страхових виплат, призначених після 2007 року.
6.3. Відсутність законодавчої норми щодо конституційної гарантії забезпечення мінімальних страхових виплат потерпілим на виробництві, не нижче від прожиткового мінімуму у перерахунку на 100 % втрати працездатності; 2014 рік Розробити та внести до Верховної Ради України законопроект щодо забезпечення гарантування мінімального розміру щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого від нещасного випадку на виробництві - у розмірі не менше прожиткового мінімуму для працездатної особи у перерахунку на 100 % втрати працездатності, тобто має бути не меншим мінімального розміру заробітної плати, з якого сплачуються страхові внески.
6.4. Відсутність реальних кроків по впровадженню п'ятого виду загальнообов'язкового державного соціального страхування - медичного; 2015 рік Домагатися прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне медичне соціальне страхування" та прискорення відповідного реформування системи охорони здоров'я з метою впровадження цього виду соціального страхування.
7. НЕСПРАВЕДЛИВА ТАРИФНА ПОЛІТИКА НА ЖИТТЄВО НЕОБХІДНІ ПОСЛУГИ:
7.1. Різний рівень тарифів (диференційований за рівнем споживання) при однаковому законодавчо встановленому рівні державних соціальних гарантій та стандартів для всіх споживачів комунальних послуг; 2014 - 2015 роки 1. Розробити нові законодавчі механізми щодо оновлення нормативів витрат тепла, уніфікації надання послуг населенню з теплопостачання. Здійснити економічне обґрунтування тарифів на теплову енергію.
2. Розробити комплексну програму соціальної допомоги та механізму адресної допомоги вразливим категоріям споживачів енергетичних ресурсів.
7.2. Невизначеність на законодавчому рівні чітких критеріїв "уразливих споживачів", виходячи з існуючих у країні соціально-економічних реалій; 2014 - 2015 роки 1. Розробити критерії визначення категорії "вразливих споживачів енергоносіїв";
2. Здійснити порівняльний аналіз існуючих механізмів захисту соціально вразливих категорій споживачів енергії у країнах-учасницях Енергетичного Співтовариства;
3. Прийняти нормативні та інші акти для визначення механізмів реалізації прав вразливих категорій споживачів на допомогу, а також механізму визначення соціальної складової частки в собівартості енергетичних ресурсів.
II. ПРОЯВИ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ В ПИТАННЯХ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ТА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:
1. Масове порушення прав працівників на безпечні і здорові умови праці та неотримання відшкодувань у разі ушкодження здоров'я в результаті нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, через неконтрольоване поширення нелегальної зайнятості; 2014 рік 1. Прийняття Трудового Кодексу України;
Постійно 2. Забезпечення регулярного здійснення державного і громадського нагляду і контролю за виконанням роботодавцями норм законодавства про працю і охорону праці.
2014 рік 3. Розробка законодавчих механізмів фінансової заінтересованості роботодавця у використанні легальної зайнятості та створенні безпечних і здорових умов праці.
2014 рік 4. Законодавче обмеження застосування нелегальної зайнятості, особливо при виконанні робіт підвищеної небезпеки.
2014 рік 5. Підвищення відповідальності роботодавця за порушення прав працівників у сфері охорони праці.
2. Внаслідок поступової руйнації системи промислової медицини та значного послаблення профпатологічної мережі в Україні працюючі в шкідливих і важких умовах праці (близько 29%) практично позбавлені можливості профілактики та виявлення професійних захворювань на початкових стадіях. У результаті цього до 90% вперше виявлених професійних хворих (понад 5 тис. щороку) визнаються інвалідами праці і, як правило, позбавляються можливості продовжувати професійну діяльність; 2014 рік Розробити та затвердити Концепцію та відповідну державну соціальну програму згідно з протокольним рішенням засідання Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2012 р. щодо питання "Про стан забезпечення умов праці, попередження виробничого травматизму і професійних захворювань" (протокол № 64 пункт 9, абзац 6).
Передбачити у зазначеній програмі заходи поновлення профпатологічної мережі в Україні з метою виявлення професійних хворих на початкових стадіях захворювання.
3. Наявність суперечностей у нормативних актах, які регулюють визначення шкідливих факторів виробництва, недостатня унормованість атестації робочих місць за умовами праці (чинні нормативні акти застаріли і значною мірою не відповідають сучасним виробничим відносинам) та невиконання значною частиною роботодавців обов'язків щодо термінів і якості її проведення призводять до того, що значна частина працівників, що виконують роботу у шкідливих і важких умовах праці, або взагалі не отримують передбачених чинним законодавством пільг і компенсацій, або отримують їх у неповному обсязі; 2014 рік Забезпечити розробку сучасних нормативно-правових актів для забезпечення проведення атестації робочих місць за умовами праці, підвищення економічної заінтересованості і відповідальності роботодавця за своєчасне і якісне її проведення та належне використання результатів.
4. Через незавершеність в Україні стандартизації медичної допомоги на основі державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я та відповідних галузевих стандартів громадяни України, рівні за своїми правами, отримують медичну допомогу, якість та обсяги якої, а також рівень кваліфікації медичних працівників, значно відрізняються у різних регіонах, а також у сільській місцевості порівняно з містами; 2015 рік Розробити у повному обсязі та запровадити у практичну діяльність закладів охорони здоров'я галузеві стандарти надання медичної допомоги на основі державних соціальних нормативів.
5. Скорочення мережі ДЮСШ, закладів оздоровлення та відпочинку дітей; 2014 рік 1. Розробити комплекс заходів щодо збереження та розширення мережі ДЮСШ, закладів оздоровлення та відпочинку дітей (потребує обговорення з Мінмолодьспорт).
2. Вжити заходів з метою прийняття узгодженого рішення з Мінфіном щодо передбачення в Державному бюджеті України збільшення обсягів фінансування з державного та місцевих бюджетів, а також пошук і залучення нових джерел фінансування мережі ДЮСШ, закладів оздоровлення та відпочинку дітей (потребує обговорення з Мінмолодьспорт).
III. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЖИТЛОМ:
1. Неможливість самостійного забезпечення житлом (придбання, участь у будівництві) через низький рівень заробітної плати порівняно з ринковою вартістю новозбудованого та вторинного житла; I півріччя 2014 року 1. Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"
з метою включення до нього положень щодо державних соціальних стандартів у сфері забезпечення населення житлом; щороку під час підготовки проекту Державного бюджету України передбачати видатки, спрямовані на збільшення обсягів будівництва державного та комунального житла з урахуванням потреб різних груп населення, проведення реконструкції, капітального ремонту застарілого житлового фонду та об'єктів комунальної інфраструктури.
I півріччя 2014 року 2. Спільно звернутися до Федерації роботодавців України з пропозицією про можливість їх залучення до участі у корпоративному будівництві та іпотечному кредитуванні з метою забезпечення своїх працівників житлом.
Терміново 3. Включити витрати на будівництво (купівлю) житла або одержання його у найм в структуру прожиткового мінімуму і відповідно - враховувати ці витрати при встановленні соціальних гарантій, визначенні розмірів заробітної плати.
2. Складні умови участі молоді у державних програмах будівництва і придбання житла на пільгових умовах; 2014 рік 1. Передбачати у пропозиціях до Державного бюджету на відповідний рік фінансування на державне пільгове довгострокове кредитування молоді на будівництво житла у обсязі, передбаченому Програмою;
2. З метою збереження рівня соціальних гарантій, в тому числі щодо забезпечення молодих сімей житлом, залишити віковий ценз для молоді без змін, а саме - від 14 до 35 років;
3. Скасувати обов'язковість перебування на квартирному обліку для участі в Державній програмі пільгового довготермінового кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво (реконструкцію) і придбання житла;
4. Привести у відповідність розрахункову вартість за 1 кв. метр житла, передбачену в державних пільгових програмах, до реально існуючих на ринку нерухомості цін;
5. Залишити незмінними нормативи площі житла, передбачені в Державній програмі пільгового довготермінового кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян на будівництво (реконструкцію) і придбання житла (а саме: 21 кв. метр загальної площі житла на одного члена сім'ї та додатково 20 кв. метрів на сім'ю).
IV. ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ У КОЛЕКТИВНО-ДОГОВІРНОМУ РЕГУЛЮВАННІ:
1. Звуження сфери застосування колективно-договірного регулювання; III квартал 2014 року 1. Підготувати та внести до ВРУ узгоджені пропозиції щодо вдосконалення законодавства в сфері колективно-договірного регулювання в рамках тристоронньої робочої групи, утвореної НТСЕР:
внесення проекту Закону України "Про колективні договори і угоди" на розгляд до Комітету з питань соціальної політики та праці ВРУ.
Протягом 2014 року 2. Законодавчо передбачити укладення територіально-галузевих угод на рівні області, району, міста шляхом розширення повноважень місцевих органів самоврядування щодо укладення колективних угод.
2. Нерівномірність застосування інструментарію соціального діалогу - колективних договорів; Протягом 2014 року Здійснювати спільні заходи щодо популяризації укладення колективних договорів і угод:
- розробка та реалізація спільного плану заходів для реалізації всеукраїнської акції "Кожному підприємству - колективний договір";
- розробка та розміщення соціальної реклами щодо необхідності укладення колективних договорів на підприємствах, в установах, організаціях.
3. Відсутність принципів виробничої демократії; Протягом 2014 року 1. Внести зміни до Закону України "Про акціонерні товариства"
щодо обов'язкового включення представників трудового колективу до складу Наглядової ради та Ревізійної комісії з наданням їм прав, які дозволять брати участь в управлінні підприємством.
V. ОКРЕМІ ПИТАННЯ:
1. Прояви соціальної несправедливості при захисті трудових прав; 2014 рік Привести у відповідність до норм Конвенцій МОП № 81 "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі"
та № 129 "Про інспекцію праці в сільському господарстві"
положень ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"
та розроблених на його виконання підзаконних нормативно-правових актів: постановою КМУ від 17.11.2010 № 1059
"Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)" та Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів
, затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 02.07.2012 № 390.
2. Невиконання ст. 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" щодо відрахувань роботодавцями коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботи в організаціях та установах бюджетної сфери; 2014 рік Здійснювати спільні заходи щодо передбачення у пропозиціях до Державного бюджету на відповідний рік коштів на фінансування ст. 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"
організаціям та установам бюджетної сфери.

................
Перейти до повного тексту