Ми, повноважні представники власників, які об'єднались для ведення колективних переговорів, в особі Кабінету Міністрів України і Конфедерації роботодавців України з однієї сторони, та профспілкових об'єднань України згідно з додатком 1, які об'єдналися для ведення колективних переговорів, з другої сторони (далі - Сторони), уклали на основі Закону України "Про колективні договори і угоди" цю Генеральну угоду (далі - Угода) з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та забезпечення конституційних прав і гарантій працівників і власників.

Сторони визнають Угоду як чинний акт соціального партнерства, яким регулюються основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин, дії та відповідальність Сторін, і спрямований на їх співробітництво, досягнення злагоди в суспільстві.

Сторони домагатимуться включення основних положень цієї Угоди до комплексних і цільових програм економічного та соціального розвитку, вноситимуть пропозиції щодо їх фінансового забезпечення під час формування проектів Державного бюджету України.

Положення цієї Угоди діють безпосередньо і поширюються на всіх суб'єктів незалежно від форм власності і господарювання, які перебувають у сфері дії Сторін, що уклали цю Угоду.

Прийняті за цією Угодою зобов'язання та домовленості є обов'язковими для виконання Сторонами. Положення цієї Угоди є обов'язковими також для застосування під час ведення колективних переговорів і укладення колективних договорів та угод нижчого рівня як мінімальні гарантії.

Угода набирає чинності з дати підписання представниками Сторін і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди.

Кабінет Міністрів України, об'єднання роботодавців та профспілки вважають за необхідне об'єднати свої зусилля в таких напрямах діяльності:

1.1. Формування регулятивно-податкової політики щодо діяльності суб'єктів господарювання, яка б забезпечувала стабілізацію та розширене відтворення вітчизняного виробництва, сфери послуг, інших сфер діяльності, що стимулюватимуть попит на працю.

1.2. Внесення пропозицій щодо прийняття регулятивного та податкового законодавства за участю об'єднань роботодавців.

1.3. Сприяння прийняттю Податкового кодексу України, в якому передбачити зниження податкового навантаження на товаровиробників.

1.4. У межах компетенції соціальних партнерів вживати заходів до прийняття Верховною Радою України нормативно-правових актів, спрямованих на зменшення ставки рефінансування Національним банком України.

1.5. Сприяння прийняттю Верховною Радою України закону України про державну підтримку малого підприємництва.

1.6. Розроблення законопроектів про внесення змін до Закону України "Про підприємства в Україні" в частині визначення понять і критеріїв віднесення підприємств до категорій: мікропідприємство, мале, середнє та велике підприємство, залежно від чисельності працюючих, обсягів виручки від реалізації робіт (послуг) та галузевої належності, зниження мінімального розміру статутного фонду та про внесення змін до Закону України "Про підприємництво" в частині визначення понять та складу суб'єктів малого підприємництва.

1.7. Сприяння прийняттю проекту Програми структурної перебудови економіки України на середньостроковий період 1999-2005 роки. Вивчення проблеми соціально-правових наслідків реструктуризації підприємств та доцільності розроблення законопроекту з цього питання.

Сторони домовилися:

1.8. Вживати заходів до збалансування попиту та пропозиції робочої сили, підвищення ефективності використання діючих робочих місць та створення системи нових робочих місць, спрямування зусиль на виконання основних заходів Програми зайнятості населення на 1997-2000 роки, підтримки підприємницької ініціативи серед незайнятих та безробітних громадян, розвитку бізнес-інкубаторів, розширення обсягів громадських та сезонних робіт, збільшення мінімального розміру допомоги по безробіттю.

Кабінет Міністрів України зобов'язується:

1.9. Забезпечити у 1999-2000 роках фінансування заходів щодо сприяння зайнятості та соціального захисту незайнятих і безробітних громадян, визначених Програмою зайнятості населення на 1997-2000 роки, в обсягах, передбачених Державним бюджетом України для державного фонду сприяння зайнятості населення.

1.10. Передбачити у проекті Державного бюджету України на 2000 рік повне спрямування надходжень до державного фонду сприяння зайнятості населення на соціальний захист незайнятих і безробітних громадян та виконання інших заходів, визначених Програмою зайнятості населення на 1997-2000 роки, а також забезпечити виконання відповідних статей Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік.

1.11. Здійснити заходи щодо підтримки підприємств Союзу організацій інвалідів, УТОГ, УТОС.

1.12. За участю профспілок та об'єднань роботодавців завершити у 1999 році розроблення проекту Державної програми розвитку трудового потенціалу в Україні на 2000-2010 роки.

Профспілкова сторона разом з об'єднаннями роботодавців:

1.13. Проводитимуть роботу з формування свідомості найманих працівників щодо збереження власності суб'єктів господарювання.

З метою забезпечення права працівників на своєчасне отримання заробітної плати, а також захисту трудящих у сфері оплати праці, використовувати всі наявні засоби впливу для ліквідації до кінця 2000 року заборгованості з заробітної плати, яка склалася на підприємствах і в організаціях станом на 1 липня 1999 р., для цього

Сторони домовилися:

2.1.1. Сторона власників за участю профспілкової сторони вживе заходів до зростання протягом дії цієї Угоди реальної заробітної плати працівників.

2.1.2. Забезпечити зростання частки основної заробітної плати у середній заробітній платі за галузями економіки до 65 відсотків.

2.1.3. Сприяти формуванню фондів оплати праці на підприємствах з урахуванням результатів виробничої діяльності та продуктивності праці.

2.1.4. Визначати в галузевих (регіональних) угодах мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також умови зростання фондів оплати праці.

2.1.5. Установити для застосування на підприємствах, в організаціях перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що мають міжгалузевий характер, згідно з додатком 2.

В установах і організаціях бюджетної сфери зазначений перелік і розміри доплат, надбавок та компенсацій встановлюється Кабінетом Міністрів України після розгляду пропозицій профспілкової сторони.

2.1.6. Розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства стосовно:

встановлення позачерговості виплати заробітної плати у разі ліквідації підприємств;

посилення кримінальної відповідальності посадових осіб, дії або бездіяльність яких призвели до затримки виплати заробітної плати.

2.1.7. Забезпечувати ефективний контроль за дотриманням законодавства та норм цієї Угоди з питань оплати праці і щокварталу обмінюватись інформацією про здійснювані з цією метою заходи.

Керівники підприємств надаватимуть інформацію про фінансове становище суб'єктів господарювання профспілковим комітетам на їх вимогу.

Кабінет Міністрів України зобов'язується:

2.1.8. Вирішувати питання про внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів з питань оплати праці на державному рівні за участю профспілок.

2.1.9. Забезпечувати проведення щорічних розрахунків фактичної вартості робочої сили та публікування цих даних у засобах масової інформації.

2.1.10. Надавати профспілковим об'єднанням щомісячну інформацію про стан фінансування з державного бюджету витрат на оплату праці працівників бюджетної сфери.

2.1.11. У разі прийняття рішення про обмеження видатків державного бюджету, зумовленого невиконанням його дохідної частини, після підписання цієї Угоди, гарантувати встановлення лімітів витрат на оплату праці, що фінансуються з державного бюджету, в обсягах, визначених на час прийняття такого рішення.

2.1.12. Вжити додаткових заходів для погашення до кінця 2000 року заборгованості із заробітної плати на підприємствах державної форми власності та з часткою державної власності понад 50 відсотків.

2.1.13. Забезпечити погашення заборгованості із заробітної плати працівникам підприємств, які виконали роботи і виготовили продукцію на замовлення держави, до кінця 1999 року в сумі понад 20 млн. гривень. Передбачити необхідні кошти на зазначені цілі у проекті Державного бюджету України на 2000 рік.

2.1.14. Забезпечити у 1999 році погашення заборгованості з заробітної плати працівникам установ, що фінансуються з державного бюджету, в сумі 160 млн. гривень.

2.1.15. Під час формування проекту Державного бюджету України на 2000 рік передбачити кошти на повне погашення заборгованості з заробітної плати працівникам бюджетних установ.

2.1.16. Доручити місцевим органам виконавчої влади передбачити необхідні кошти в проектах місцевих бюджетів на 2000 рік для повного погашення заборгованості із заробітної плати.

2.1.17. Забезпечити з 1 вересня 1999 р. поточні видатки з державного бюджету на заробітну плату працівникам бюджетних установ в цілому на кожний квартал.

2.1.18. Зобов'язати міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та керівників підприємств забезпечити своєчасну виплату поточної заробітної плати на підприємствах і в організаціях державної форми власності та з часткою державної власності понад 50 відсотків.

2.1.19. Внести зміни до законодавчо визначеного порядку погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами стосовно виконання платіжних доручень платника на виплату поточної та простроченої заробітної плати перед здійсненням платежів за іншими його платіжними дорученнями та виконавчими документами у розмірі не менш як 50 відсотків наявних на поточних та інших рахунках коштів.

2.1.20. Запровадити у 2000 році щокварталу розроблення статистичних даних щодо заборгованості із заробітної плати на підприємствах і в організаціях з часткою державної власності понад 50 відсотків.

2.1.21. Організувати на підприємствах і в організаціях постійний контроль за станом дотримання, законодавства з питань своєчасної виплати заробітної плати.

2.1.22. Доручити міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади розглядати подання профспілкових організацій щодо розірвання контрактів з керівниками державних підприємств, які не забезпечують своєчасну виплату заробітної плати.

Об'єднання роботодавців зобов'язується:

2.1.23. Активно домагатися від керівників підприємств недержавної форми власності своєчасної виплати заробітної плати та погашення заборгованості з неї. З цією метою сприяти включенню відповідних зобов'язань до колективних договорів.

2.1.24. Суб'єкти господарювання не надаватимуть у період до погашення заборгованості із заробітної плати своїм працівникам позик без погодження з профспілковим комітетом крім випадків, передбачених колективним договором.

Профспілки та їх об'єднання зобов'язуються:

2.1.25. Разом з відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади та об'єднаннями роботодавців передбачати протягом IV кварталу 1999 р. в галузевих і регіональних угодах конкретні заходи Сторін щодо повного погашення до кінця 2000 року наявної заборгованості із заробітної плати всіма суб'єктами, які перебувають у сфері їх дії.

2.1.26. Домагатися укладення на підприємствах, де діють профспілкові організації, колективних договорів та внесення де них конкретних зобов'язань власників щодо обсягів та строків погашення заборгованості із заробітної плати та здійснювати контроль за їх виконанням, зокрема, в частині своєчасної виплати заробітної плати.

2.1.27. Рекомендувати організаціям профспілок проводити силами правових інспекторів праці профспілок разом з державною інспекцією праці Міністерства праці та соціальної політики перевірки підприємств, на яких допущено порушення строків виплати заробітної плати.

2.1.28. Домагатися від профспілкових комітетів застосування ними в повному обсязі наданих профспілкам прав щодо здійснення контролю за виконанням власниками зобов'язань у сфері оплати праці, зокрема, стосовно примусового стягнення заробітної плати та розірвання на вимогу профспілкового органу трудового договору (контракту) з керівником у разі невиконання ним умов колективного договору та порушення законодавства про працю.

Сторони домовилися:

2.2.1 Під час укладення галузевих, регіональних угод та колективних договорів розмір одноразової допомоги потерпілим від нещасних випадків буде визначатися відповідно до законодавства.

2.2.2. Рекомендувати центральним та місцевим органам виконавчої влади разом з відповідними профспілковими органами переглянути регіональні та галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1999-2000 роки і забезпечити контроль за їх виконанням.

2.2.3. Зобов'язати міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації вжити заходів до виконання Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1999-2000 роки і Державної програми навчання та підвищення рівня знань працівників, населення України з питань охорони праці на 1999-2000 роки.

Забезпечити фінансування цих програм в обсязі, не меншому ніж сума коштів, яка надійшла до Державного казначейства від застосування органами державного нагляду штрафних санкцій відповідно до статті 31 Закону України "Про охорону праці" та здійснювати контроль за їх виконанням.

Формування та використання коштів фондів охорони праці здійснювати за участю профспілок. Внести відповідні зміни до чинних нормативних актів.

2.2.4. Здійснити заходи, пов'язані з підготовкою до ратифікації Україною у 2000 році:

Конвенції МОП N 129 про інспекцію праці в сільському господарстві;

Конвенції МОП N 174 про запобігання великим промисловим аваріям;

Конвенції МОП N 176 про безпеку і гігієну праці на шахтах;

Конвенції МОП N 155 про безпеку, гігієну праці та виробниче середовище.

Сторона власників зобов'язується:

2.2.5. Вжити заходів до ліквідації заборгованості з виплати одноразової допомоги та відшкодування шкоди відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону праці" особам, які через нещасні випадки і професійні захворювання отримали стійку втрату працездатності, та сім'ям загиблих на виробництві.

2.2.6. Сприяти прийняттю Верховною Радою України Законів України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; про об'єкти підвищеної небезпеки; про зону надзвичайної екологічної ситуації та забезпечити подання Верховній Раді України проектів Законів України про державний нагляд і контроль за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів про працю та охорону праці, про безпечність промислової продукції.

2.2.7. Щороку розглядати за участю центральних та місцевих органів виконавчої влади, об'єднань роботодавців і профспілок умови та стан безпеки праці на виробництві, виробничого травматизму, професійної захворюваності та вживати відповідних заходів до поліпшення становища з цих питань.

2.2.8. Після прийняття Верховною Радою України Закону України про зону надзвичайної екологічної ситуації використати висновки за результатами еколого-економічного експерименту, що проводиться відповідно до розпорядження Президента України від 11 червня 1997 р. N 235 у містах Кривий Ріг, Дніпродзержинськ та Маріуполь, під час підготовки нормативно-правових актів, які розроблятимуться для реалізації положень зазначеного Закону.

Профспілки зобов'язуються:

2.2.9. Здійснювати громадський контроль за створенням безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві та забезпеченням працюючих необхідним спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального і колективного захисту працюючих.

2.2.10. Забезпечити участь представників профспілок у розслідуванні кожного нещасного випадку на виробництві та у розробленні заходів щодо запобігання їм, а також необгрунтованому звинуваченню потерпілих.

2.2.11. Надавати консультації та безоплатну правову допомогу працівникам і сім'ям загиблих у вирішенні питань про своєчасне і повне відшкодування власником шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а також виплати одноразової допомоги відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону праці".

Сторони домовилися:

2.3.1. Трудові відносини у сфері праці та відпочинку будувати і на засадах дотримання державних гарантій і договірного регулювання.

2.3.2. Державній інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики за участю правових інспекцій праці профспілок провести у 2000 році перевірку законності укладення контрактів з працівниками підприємств і організацій виробничої сфери.

2.3.3. Провести в рамках Національної ради соціального партнерства консультації щодо визначення соціально-економічних можливостей ратифікації Україною:

Конвенції МОП N 67 про тривалість робочого часу та відпочинку на дорожньому транспорті;

Конвенції МОП N 81 про інспекцію праці в промисловості і торгівлі;

Конвенції МОП N 89 про нічну працю жінок у промисловості;

Конвенції МОП N 105 про скасування примусової праці;

Конвенції МОП N 140 про оплачувані навчальні відпустки;

Конвенції МОП N 150 про регулювання питань праці.

2.3.4. Забезпечити координацію роботи державної інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики та правових інспекторів праці профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про працю.

2.3.5. З метою заохочення до материнства розглянути можливість законодавчого встановлення 38-годинного робочого тижня при збереженні рівня заробітної плати працюючим жінкам, які мають дітей дошкільного віку або дітей-школярів.

Кабінет Міністрів України зобов'язується:

2.3.6. За участю профспілок проаналізувати виконання в Україні Конвенції МОП N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця.

2.3.7. За участю профспілок підготувати і внести до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України "Про відпустки" в частині врегулювання питання надання оплачуваних відпусток для профспілкового навчання працівників підприємств і організацій, які обрані головами профкомів.

2.3.8. За участю профспілок завершити підготовку та видання науково-практичного коментаря до Закону України "Про відпустки".

2.3.9. За участю профспілок визначити сфери діяльності, в яких перевтома може створювати загрозу здоров'ю працівників та оточуючих, і затвердити положення про робочий час і час відпочинку зазначених категорій працівників.

2.3.10. За участю профспілок розглянути питання про законодавче врегулювання можливості надання всієї тривалості додаткової відпустки за роботу у шкідливих і важких умовах, яка встановлена за результатами атестації робочих місць, за рахунок коштів, призначених на оплату праці.

2.3.11. Забезпечити приведення у відповідність із статтею 43 Конституції України положень та статутів про дисципліну, інших нормативно-правових актів, якими визначено можливість переведення працівників на роботу, не передбачену трудовим договором.

2.3.12. Підготувати за участю профспілок і затвердити примірні правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації.

2.3.13. Підготувати та затвердити за погодженням з профспілками порядок підсумкового обліку робочого часу та порядок встановлення гнучкого режиму робочого часу.

2.3.14. Підготувати та затвердити положення про порядок чергування працівників, у разі потреби внести пропозиції щодо змін та доповнень до законодавства України про працю.

2.3.15. Рішення про перенесення загальноприйнятих в державі неробочих днів (субота, неділя) приймати не пізніше, ніж за два тижні з повідомленням про це населення через засоби масової інформації.

2.3.16. Підготувати та затвердити списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці та особливим характером праці, робота в яких дає право на скорочений робочий час.

2.3.17. За участю профспілок проаналізувати використання праці дітей та підлітків в Україні.

2.3.18. Подати на ратифікацію Верховній Раді України Концепцію МОП N 132 про оплачувані відпустки.

2.3.19. Підготувати та внести зміни до нормативних актів, що регулюють порядок ведення трудових книжок стосовно працівників, які працюють за наймом у фізичних осіб, в тому числі у громадян-підприємців.

2.3.20. Розробити та затвердити Положення про порядок реєстрації трудових договорів, які укладаються між фізичними особами - роботодавцями ти найманими працівниками.

Сторона власників зобов'язується:

2.3.21. Надавати відпустки без збереження заробітної плати в порядку, визначеному статтею 26 Закону України "Про відпустки", лише за згодою сторін трудового договору. Рекомендувати під час укладення колективних договорів визначати умови, за яких власник може вдаватися до такого заходу, завчасно інформувати профспілки та працівників про можливість простою, максимальну тривалість відпустки без збереження заробітної плати тощо.

Об'єднання роботодавців та профспілок зобов'язуються:

2.3.22. Сприяти створенню комісій по трудових спорах на підприємствах з кількістю працюючих 15 осіб і більше та сприяти підвищенню ефективності розгляду ними трудових спорів.

Профспілки та їх об'єднання зобов'язуються:

2.3.23. Здійснювати контроль на підприємствах усіх форм власності за дотриманням законодавства щодо режиму робочого часу і часу відпочинку.

2.3.24. Надавати безоплатні правові консультації членам профспілок.

Кабінет Міністрів України разом з об'єднаннями роботодавців та профспілковими об'єднаннями домовилися проводити політику, спрямовану на зростання доходів населення, заробітної плати, пенсій, стипендій, соціальних допомог та інших видів грошових доходів з урахуванням зростання межі малозабезпеченості (прожиткового мінімуму).

Сторони домовилися:

3.1.1. Опрацювати пропозиції профспілкових об'єднань до проекту Житлового кодексу України з метою чіткого визначення категорій громадян, які будуть забезпечуватися житлом за рахунок держави, збереження інституту договору найму житлового приміщення у державному і громадському житловому фонді, підвищення ролі трудових колективів, профспілок у забезпеченні житлових прав трудящих.

3.1.2. З метою створення умов для реалізації права громадян на житло, запровадження механізмів залучення коштів держави, підприємств та населення, розробити протягом 1999 року Державну житлову програму, проекти законів та інших нормативних документів щодо забезпечення житлом соціальне незахищених верств населення.

3.1.3. Зберегти до кінця 2000 року основні принципи приватизації державного житлового фонду.

Кабінет Міністрів України за участю профспілок зобов'язується:

3.1.4. Сприяти прийняттю Верховною Радою України закону про державні мінімальні соціальні стандарти.

3.1.5. Розробити нормативно-методичні документи щодо розрахунків прожиткового мінімуму га соціальних стандартів.

3.1.6. У 1999 році підготувати пропозиції щодо визначення основних критеріїв оцінки бідності.

3.1.7. У першому півріччі 2000 р. підготувати для затвердження проект Програми запобігання бідності.

3.1.8. Розробити набори продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для визначення прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.

3.1.9. Протягом I кварталу 2000 р. провести експертизу існуючих пільг та компенсацій. За підсумками цієї роботи підготувати пропозиції щодо впорядкування категорій користувачів пільг за службовими ознаками.

Кабінет Міністрів України зобов'язується:

3.1.10. Протягом 1999 року вивчити питання про можливість подання на ратифікацію Верховній Раді України Європейської соціальної хартії.

3.1.11. Подавати на розгляд Верховній Раді України пропозиції щодо затвердження величини вартості межі малозабезпеченості (прожиткового мінімуму) за погодженням з профспілками.

3.1.12. Щомісяця інформувати профспілки про величину вартості межі малозабезпеченості (прожиткового мінімуму) та надавати їм відповідні розрахункові матеріали.

3.1.13. З метою вирішення питання компенсації громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень до 1 січня 2000 р. розробити за участю профспілок пропозиції щодо механізмів їх компенсації за згодою вкладників у вигляді надання товарів і послуг у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України.

3.1.14. Рішення про зміну діючих тарифів і норм, які затверджуються центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень, а також порядок надання субсидій на житлово-комунальні послуги приймати за погодженням з профспілками.

3.1.15. 3 метою забезпечення економічного зростання, захисту внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції та споживачів від недоброякісної продукції продовжити процес гармонізації українського технічного регулювання з міжнародними те європейськими нормами і правилами.

3.1.16. Забезпечити розроблення Концепції забезпечення якості продукції, товарів і послуг в Україні.

3.1.17. Протягом 1999 року розглянути пропозиції профспілок щодо подальшого вдосконалення законодавства про індексацію грошових доходів населення.

3.1.18. Розглянути у 1999 році питання внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1998 р. N 2034 "Про індексацію грошових доходів громадян" щодо непоширення з 1 січня 2000 р. її дії на госпрозрахункові підприємства і організації.

3.1.19. До 1 липня 2000 р. підготувати пропозиції щодо використання розроблень моделі соціального бюджету під час складання консолідованого бюджету України з метою забезпечення фінансування соціальних гарантій та пільг, передбачених законодавством.

3.1.20. Розробити за участю профспілок до 1 жовтня 2000 р. Програму державних гарантій забезпечення громадян безоплатною медичною допомогою з урахуванням вимог Основ законодавства України про охорону здоров'я та запровадити її в межах асигнувань, передбачених на ці цілі у бюджетах відповідних рівнів.

3.1.21. Забезпечити протягом терміну дії цієї Угоди виконання комплексних заходів, спрямованих на боротьбу з туберкульозом, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 667.

3.1.22. З метою забезпечення доступності медичної допомоги населенню України не допускати необгрунтованого скорочення чисельності працівників та мережі лікувально-профілактичних закладів, насамперед у сільській місцевості.

3.1.23. Розробити за участю профспілок та почати протягом першого півріччя 2000 р. на розгляд Верховної Ради України Державну програму реформування системи охорони здоров'я України.

3.1.24. Забезпечувати фінансування галузі охорони здоров'я в порядку, визначеному Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки.

3.1.25. Рішення про утримання, передачу або ліквідацію закладів (установ) охорони здоров'я, які перебувають на балансі підприємств і організацій усіх форм власності, приймати за участю профспілок та трудових колективів.

3.1.26. Вживати заходів до формування у проекті Державного бюджету України на 2000 рік видатків на освіту та фундаментальні дослідження, пошукові і прикладні розроблення, наукові програми, державні контракти у вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах системи освіти в обсягах, передбачених законодавством.

Забезпечити бюджетне фінансування галузі в порядку, визначеному Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки.

3.1.27. Вживати заходів до збереження мережі загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості за наявності контингенту дітей шкільного віку.

3.1.28. Не допускати прийняття рішень, які спричинятимуть необгрунтоване скорочення чисельності працівників установ і закладів освіти протягом навчального року.