1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ
Н А К А З
25.03.2010 N 34
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державного комітету фінансового моніторингу N 173 від 29.09.2010 )
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей
На виконання пункту 14 Плану заходів на 2010 рік із запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 N 1119, та з метою надання методичної допомоги суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей щодо організації фінансового моніторингу,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо організації фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей.
2. Департаменту взаємодії та методичного забезпечення системи фінансового моніторингу (Подкоритов А.С.) до 31 березня 2010 року розмістити в установленому порядку Методичні рекомендації щодо організації фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей, на офіційному веб-сайті Державного комітету фінансового моніторингу України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державного комітету фінансового моніторингу України Зубрія В.П.
Голова С.Г.Гуржій
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
фінансового моніторингу
України
25.03.2010 N 34
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо організації фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей
Загальні положення
1. Ці Методичні рекомендації розроблено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", Сорока та Дев'яти Спеціальних рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), з метою надання методичної допомоги суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей, а також їх філіям та представництвам щодо здійснення ними заходів, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
2. Основним нормативно-правовим актом, в якому визначено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей суб'єктами первинного фінансового моніторингу (далі - оператор або суб'єкт) та встановлює їх обов'язки є Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (далі - Закон).
Крім цього, нормативно-правовими актами, які прийняті на виконання Закону та стосуються, зокрема, операторів, у частині організації та здійснення внутрішнього фінансового моніторингу є:
постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 N 644 "Про затвердження Порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу" (далі - Постанова КМУ N 644);
постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 N 646 "Про затвердження Порядку взяття на облік Державним комітетом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу";
наказ Держфінмоніторингу від 24.04.2003 N 40 "Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2003 за N 37/7658 (далі - Наказ N 40);
наказ Держфінмоніторингу від 12.05.2003 N 46 "Про затвердження Вимог до кваліфікації працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за N 379/7700 (зі змінами) (далі - Наказ N 46);
наказ Держфінмоніторингу від 13.05.2003 N 48 "Про затвердження деяких форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.05.2003 за N 394/7715 (далі - Наказ N 48);
наказ Держфінмоніторингу від 28.09.2004 N 122 "Про затвердження складу реквізитів та структури файлів інформаційного обміну між Державним комітетом фінансового моніторингу України та суб'єктами первинного фінансового моніторингу, які не є банками", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.10.2004 за N 1304/9903 (далі - Наказ N 122).
3. Заходи, спрямовані на виконання оператором вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму передбачають:
- призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник), визначення його прав та обов'язків;
- розробку правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення;
- ідентифікацію та вивчення осіб, що здійснюють фінансові операції, зберігання відповідних документів;
- виявлення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та операцій, які можуть бути пов'язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму, у тому числі зупинення цих фінансових операцій;
- реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
- подання інформації Держфінмоніторингу про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
- підготовку персоналу установи з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
- проведення внутрішніх перевірок з питань дотримання вимог законодавства у зазначеній сфері;
- вжиття інших заходів, направлених на зменшення ризиків оператора бути використаним з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
Призначення відповідального працівника, визначення його прав та обов'язків
4. Відповідальний працівник є особою, на яку покладається координація діяльності з проведення оператором заходів фінансового моніторингу.
Відповідальний працівник здійснює розробку та постійне оновлення правил фінансового моніторингу і програм його здійснення, забезпечує дотримання всіма працівниками оператора цих правил та програм, забезпечує підготовку та навчання персоналу оператора, надає консультації працівникам оператора щодо виявлених ними підозрілих операцій або незаконних дій, приймає відповідно до законодавства рішення щодо того, про які операції має бути повідомлено Держфінмоніторинг і правоохоронні органи, забезпечує здійснення відповідних повідомлень, забезпечує надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Держфінмоніторингу, сприяє представникам Держфінмоніторингу в проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.
Відповідальний працівник призначається керівником оператора і є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб'єкта.
Відповідальний працівник призначається за посадою на рівні керівництва суб'єкта (Наказ N 46) .
На час відсутності відповідального працівника або неможливості виконання покладених на нього обов'язків (відрядження, хвороба, відпустка тощо) призначається особа, що виконує його обов'язки.
У разі наявності в оператора філій та/або представництв, за поданням керівника філії та/або представництва, керівник оператора призначає відповідального працівника у філії та/або представництві. Відповідальний працівник у філії та/або представництві підзвітний тільки керівнику оператора.
У разі недоцільності введення окремої посади, відповідальним працівником оператора у філії та/або представництві може призначатися керівник філії та/або представництва оператора.
Одна і та сама особа не може бути одночасно призначена відповідальним працівником оператора і філії та/або представництва оператора.
Процедура призначення, права та обов'язки відповідального працівника визначені у Наказі N 40.
5. Відповідальний працівник повинен знати законодавство України та міжнародні стандарти у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Вимоги до ділової репутації та рівня знань відповідального працівника визначені у Наказі N 46.
6. Оператор зобов'язаний повідомляти Держфінмоніторинг про призначення або звільнення відповідального працівника (або особи, що тимчасово виконує його обов'язки) протягом трьох робочих днів з дати настання цієї події за формою N 1-ФМ "Картка реєстрації суб'єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) та відповідальних осіб", затвердженою Наказом N 48.
Форма 1-ФМ подається до Держфінмоніторингу з метою реєстрації оператора його філій та/або представництв в інформаційно-аналітичній системі Держфінмоніторингу. Дану форму необхідно направити до Держфінмоніторингу до подання оператором першого повідомлення про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу.
Крім цього, форма 1-ФМ подається до Держфінмоніторингу у наступних випадках:
у разі призначення (звільнення) відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу або особи, що тимчасово виконує його обов'язки в суб'єкті, його філіях та/або представництвах;
при зміні загальних та додаткових відомостей про оператора;
при зміні відомостей про філію та/або представництво оператора;
при зміні відомостей про відповідального працівника оператора, його філій та/або представництв, або особи, що тимчасово виконує його обов'язки;
у разі припинення діяльності оператора, його філій та/або представництв.
У разі зміни відомостей про оператора, його філії та/або представництва, суб'єкту повторно, протягом трьох робочих днів з дати настання змін, надсилає до Держфінмоніторингу картку реєстрації.
За результатами обробки зазначеної форми Держфінмоніторинг надсилає оператору повідомлення у вигляді форми N 3-ФМ "Повідомлення про результати обробки картки реєстрації суб'єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) та відповідальних осіб", затвердженою Наказом N 48.
Розробка правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення
7. Правила проведення фінансового моніторингу (далі - Правила) є внутрішнім документом оператора, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на запобігання та протидію використанню оператора для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
Програма здійснення фінансового моніторингу (далі - Програма) є внутрішнім документом оператора, який містить план запровадження комплексу заходів з організації проведення фінансового моніторингу з урахуванням окремих напрямів діяльності оператора, у тому числі тих, що здійснюються його філіями та/або представництвами, та план проведення перевірок виконання зазначених заходів.
Основними принципами розробки та здійснення правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу і програм здійснення фінансового моніторингу є:
- безпосередня участь кожного працівника оператора в межах його компетенції у виявленні фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
- неупередженість у здійсненні фінансового моніторингу;
- конфіденційність інформації, яка надається Держфінмоніторингу (у тому числі про факт передачі відомостей про фінансову операцію), та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;
- запобігання залученню працівників оператора до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
Вимоги до змісту правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення визначені в Наказі N 40.
8. Оператори розробляють та затверджують Правила і Програми протягом трьох робочих днів з дати призначення відповідального працівника, але в будь-якому разі не пізніше моменту здійснення першої фінансової операції.
Правила і Програми затверджуються керівником оператора за поданням відповідального працівника оператора та є документами з обмеженим доступом. Доступ до Правил і Програм надається відповідальному працівнику, керівнику оператора, та іншим працівникам оператора, які задіяні у заходах з фінансового моніторингу.
Відповідальний працівник оператора на постійній основі оновлює Правила і Програми з урахуванням вимог законодавства, нормативних актів Держфінмоніторингу та враховуючи зміни, які відбуваються при провадженні господарської діяльності з випуску та проведення лотерей.
Ідентифікація та вивчення осіб, що здійснюють фінансові операції, зберігання відповідних документів
9. Ідентифікація фізичної особи - це встановлення особи на підставі документа, що її посвідчує, та фіксація у письмовій формі прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця реєстрації та/або проживання, номера і дати видачі пред'явленого документа, а також найменування установи, що його видала тощо.
Ідентифікація юридичної особи - це встановлення на підставі документів інформації про юридичну особу та фіксація найменування, юридичної адреси, ідентифікаційного коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізитів банку, в якому відкрито рахунок, та номера банківського рахунку, а також підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи та інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень).
Відповідно до законодавства, оператор зобов'язаний проводити ідентифікацію особи:
- яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу;
- за наявності підстав вважати, що інформація по ідентифікації потребує уточнення;
- яка діє як представник іншої особи.
Вимоги до Порядку ідентифікації осіб, які необхідно включити у Правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу, визначені у Наказі N 40.
Ідентифікація осіб здійснюється на підставі наданих оригіналів або копій документів, що засвідчені нотаріально чи підприємством (установою, організацією), яке їх видало.
9.1. З метою ідентифікації юридичної особи працівник оператора з'ясовує таку інформацію щодо:
резидентів - найменування (повне та скорочене); юридична адреса; документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень тощо); ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку;
нерезидентів - повне найменування; місцезнаходження та реквізити банку, у якому відкрито рахунок; номер банківського рахунку; дані про реєстрацію цієї юридичної особи на підставі копії легалізованого витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідченого нотаріально реєстраційного посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про таку реєстрацію.
З метою ідентифікації фізичної особи працівник оператора з'ясовує таку інформацію щодо:
резидентів - прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; серія і номер паспорта громадянина України (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав; місце реєстрації та/або проживання; ідентифікаційний код згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
нерезидентів - прізвище, ім'я та по батькові (у разі його наявності); дата народження; серія і номер паспортного документа (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав; громадянство; місце проживання або тимчасового перебування.
9.2. Перелік документів, на підставі яких здійснюється ідентифікація фізичної особи, включає:
для громадян України, які:
постійно проживають в Україні - паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення особи громадянина України;
виїжджають на постійне місце проживання за кордон, - паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне місце проживання за кордон;
постійно проживають за кордоном, - паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
для іноземних громадян, які:
постійно проживають в Україні - паспортний документ з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання;
тимчасово перебувають в Україні - паспортний документ.
Для осіб без громадянства, які:
постійно проживають в Україні - посвідка на постійне місце проживання;
тимчасово перебувають в Україні - паспортний документ або посвідка на тимчасове місце проживання;
для біженців - посвідчення біженця.
9.3. Паспортним документом іноземця та особи без громадянства є документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, дає право виїзду за кордон, визнаний Україною та надає підстави для перебування на території України.
Якщо документи не дають змоги визначити місце проживання або тимчасового перебування фізичної особи, то оператор має право витребувати від клієнта інший документ, який містить таку інформацію, наприклад: довідку з державного органу, що здійснює реєстрацію за місцем проживання, договір оренди житла, інші правовстановлюючі документи на житло тощо.
9.4. Фізичні особи - резиденти, крім паспорта або документа, що його замінює, додатково надають документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного коду платника податків, а у випадку відсутності такого документу - пред'являють паспорт з відміткою про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного коду.
9.5. У разі необхідності отримання додаткової інформації, ідентифікація клієнта може здійснюватись на підставі інформації, одержаної від органів державної влади, банків, інших юридичних осіб та за результатами проведених заходів щодо збору інформації про клієнта з інших джерел.
9.6. Уповноважена особа оператора, яка проводить ідентифікацію, в присутності фізичної особи може робити копії документів, на підставі яких проводилась ідентифікація. Копії засвідчуються як такі, що відповідають оригіналу, підписами особи, яка проводить ідентифікацію та самою особою.
9.7. Оператори вживають заходи, спрямовані на уточнення інформації щодо ідентифікації у разі зміни інформації або закінчення строку дії документів, на підставі яких вона проводилася.
9.8. Операторами вживаються заходи, спрямовані на перевірку інформації щодо ідентифікації особи у випадку, якщо у суб'єкта є сумніви щодо її достовірності та адекватності.
10. У разі, коли за результатами ідентифікації особи, яка звернулася за виплатою виграшу, працівником оператора віднесено дану особу до такої, що має високий рівень ризику, оператору рекомендується віднести цю операцію до такої, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, провести більш детальне вивчення особи та, у разі необхідності, направити інформацію про фінансову операцію до Держфінмоніторингу.
11. Операторам рекомендується зберігати документи, які стосуються ідентифікації та вивчення осіб, а також всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п'яти років з моменту закінчення ділових відносин з клієнтом.
Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов'язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму
12. У порядку виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та який міститься у Правилах, відповідальний працівник визначає, зокрема:
ознаки операцій, які підлягають обов'язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу, окремо для кожного виду фінансових операцій;
ознаки підозрілих фінансових операцій, які встановлюються відповідно до специфіки та напрямків діяльності оператора;
ознаки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму;
критерії класифікації осіб, опис типів осіб, які характеризуються підвищеним ступенем імовірності здійснення ними операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (загальна характеристика, країна походження, характеристика ділової активності та репутації, наявність кримінального минулого тощо).
13. Фінансові операції, які підлягають фінансовому моніторингу можна розділити на такі категорії:
фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;
фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;
фінансові операції, які пов'язані, мають відношення або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій (груп);
фінансові операції, учасниками яких є особи з Переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, що формується Держфінмоніторингом.
14. Заходи по виявленню фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, вживаються оператором перед, або не пізніше наступного робочого дня після здійснення фінансової операції.
14.1. Аналіз фінансових операцій на можливість віднесення їх до таких, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, проводиться оператором за ознакою - "виплата особі виграшу в лотерею на суму, яка дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень" (стаття 11 Закону) .
14.2. Аналіз фінансових операцій на можливість віднесення їх до таких, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, проводиться:
- за ознаками внутрішнього фінансового моніторингу, визначеними в статті 12 Закону, зокрема:
наполягання особи провести операцію за правилами, відмінними від встановлених законодавством та внутрішніми документами суб'єкта;

................
Перейти до повного тексту