Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 8 жовтня 1996 року на свою вісімдесят четверту сесію,

беручи до уваги положення Конвенції 1926 року про трудові договори моряків, Конвенції 1948 про свободу асоціації і захист права на організацію, Конвенції і Рекомендації 1948 року про організацію служби зайнятості, Конвенції 1949 року про право на організацію та ведення колективних переговорів, Рекомендації 1958 року щодо найму моряків на іноземні судна, Конвенції 1958 року про дискримінацію в галузі праці та занять, Рекомендації 1970 року щодо зайнятості моряків (технічні зміни), Конвенції 1973 року про мінімальний вік, Конвенції і Рекомендації 1976 року про безперервність зайнятості моряків, Конвенції 1976 року про мінімальні норми в торговельному флоті, Конвенції 1987 року про репатріацію моряків (переглянута), Конвенції 1996 року про інспекцію праці моряків,

нагадуючи факт набуття чинності 16 листопада 1994 року Конвенцією 1982 року Організації Об'єднаних Націй про морське право,

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо перегляду Конвенції 1920 року про працевлаштування моряків, що є третім пунктом порядку денного сесії;

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять другого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1996 року про найм і працевлаштування моряків:

1. В цілях цієї Конвенції:

a) термін "компетентний орган" означає міністра, призначену посадову особу, урядове відомство або інший орган влади, який має право видавати нормативні акти, накази та інші інструкції, що мають силу закону щодо найму та працевлаштування моряків;

b) термін "служба найму і працевлаштування" означає будь-яку особу, компанію, установу, агентство або іншу організацію в державному чи приватному секторі, яка займається наймом моряків за дорученням роботодавців або працевлаштуванням моряків у роботодавців;

c) термін "судновласник" означає власника судна або будь-яку організацію чи особу, як-от менеджер або фрахтувальник судна без екіпажу, яка переклала на себе відповідальність від судновласника за експлуатацію судна і при цьому погодилася взяти на себе всі супровідні обов'язки та відповідальність;

d) термін "моряк" означає будь-яку особу, яка відповідає умовам працевлаштування або одержання роботи в будь-якій якості на борту судна далекого плавання, крім державного судна, використовуваного для військових або некомерційних цілей;

2. Компетентний орган може застосовувати положення цієї Конвенції до рибалок або моряків, що працюють на морських мобільних прибережних плавальних установках, тією мірою, наскільки він вважає це можливим, після консультацій з представницькими організаціями власників риболовецьких суден та рибалок або організаціями власників морських мобільних прибережних плавальних установок і моряків, що працюють на таких установках.

1. Ніщо в положеннях цієї Конвенції не розглядається як таке, що:

a) перешкоджає членам Організації утримувати безкоштовну державну службу найму та працевлаштування для моряків у рамках політики, націленої на задоволення потреб моряків та судновласників, незалежно від того, чи є вона частиною державної служби зайнятості, яка обслуговує всіх працівників і роботодавців, або координує з нею свою діяльність;

b) накладає на членів Організації зобов'язання вводити систему приватних служб найму та працевлаштування.

2. Там, де були або мають бути засновані приватні служби найму та працевлаштування, вони діють на території члена Організації лише відповідно до системи ліцензування, сертифікації або іншої форми регулювання. Ця система засновується, діє, модифікується та замінюється лише після консультацій з представницькими організаціями судновласників та моряків. Надмірне кількісне зростання таких приватних служб найму та працевлаштування не заохочується.

3. Ніщо в цій Конвенції не впливає на право члена Організації застосовувати свої закони і правила щодо найму та працевлаштування моряків до суден, які ходять під його прапором.

Ніщо в цій Конвенції ніякою мірою не є перешкодою морякові скористатися правами людини, включаючи право на участь у профспілках.

1. Член Організації за допомогою національних законів або застосування правил:

a) гарантує, що моряки не несуть ніяких фінансових витрат у зв'язку з наймом або наданням роботи прямо чи опосередковано, повністю або частково; у зв'язку з цим витрати за проходження передбаченого національним законодавством медичного огляду, оформлення сертифікатів, особистих проїзних документів та національного паспорта моряка не вважаються "платою або іншими витратами у зв'язку з наймом";

b) визначає, чи можуть та за яких умов служби працевлаштування працевлаштовують або здійснюють найм моряків за кордоном;

c) визначає, враховуючи право на невтручання в особисте життя та вимогу щодо захисту конфіденційності, обставини, за яких особисті дані моряків можуть оброблятися службами найму і працевлаштування, включаючи збір, збереження, підбір та передачу таких даних третій стороні;

d) визначає умови, за яких видача ліцензії, сертифікатів або аналогічних дозволів служб найму та працевлаштування може бути припинена чи відмінена у випадку порушення відповідних законів та правил;

e) встановлює, у випадку наявності іншої системи регулювання, яка відрізняється від системи ліцензування або видачі сертифікатів, умови, за яких можуть працювати служби найму і працевлаштування, а також санкції, що вживаються у випадку порушення цих умов.

2. Член Організації забезпечує, щоб компетентний орган: