Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 13 жовтня 1976 року на свою шістдесят другу сесію,

зазначаючи положення розділу IV (регулярність зайнятості і прибутку) Рекомендації 1970 року про зайнятість моряків (технічні зміни),

вирішивши прийняти різноманітні пропозиції, які стосуються безперервності зайнятості моряків, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять восьмого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сімдесят шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може іменуватися Конвенцією 1976 року про безперервність зайнятості моряків:

1. Ця Конвенція застосовується до осіб, які постійно готові працювати моряками і які в цій якості залежать від своєї роботи як джерела свого основного щорічного прибутку.

2. В цілях цієї Конвенції термін "моряки" означає осіб, визначених національним законодавством або практикою, чи колективними угодами як такі, що працюють за наймом як члени екіпажу на борту морського судна, за винятком:

a) військового корабля;

b) судна, зайнятого риболовлею чи безпосередньо пов'язаними з нею операціями, або китобійним промислом чи аналогічними операціями.

3. В цілях цієї Конвенції національне законодавство або правила визначають, коли судна повинні розглядатися як "морські судна".

4. Із зацікавленими організаціями роботодавців і працівників проводяться консультації, або вони беруть участь якимось іншим чином у формулюванні і перегляді визначень відповідно до параграфів 2 і 3 цієї статті.

1. Національною політикою кожної держави-члена, яка має морське пароплавство, є заохочення всіх зацікавлених сторін у забезпеченні, по можливості, безперервною або регулярною зайнятістю кваліфікованих моряків, що забезпечує одночасно власників суден стабільною і компетентною робочою силою.

2. Докладаються всі зусилля з метою забезпечення морякам мінімального періоду зайнятості або як мінімального прибутку, так і грошової допомоги, розмір і характер яких залежать від економічного і соціального стану цієї країни.

Заходи, спрямовані на досягнення цілей, передбачених у статті 2 цієї Конвенції, можуть включати:

a) контракти чи угоди, які передбачають безперервну чи регулярну зайнятість на підприємстві, що займається морськими перевезеннями, або в асоціації судновласників; або

b) заходи, які спрямовані на регулювання зайнятості шляхом створення і ведення реєстрів або списків кваліфікованих моряків за категоріями.

1. Там, де безперервність зайнятості моряків забезпечується лише шляхом створення і ведення реєстрів або списків, до них включаються всі професійні категорії моряків таким чином, як це визначено національним законодавством або практикою чи колективними угодами.

2. Моряки, які внесені до такого реєстру і списку, користуються перевагами при наймі в якості моряків.

3. Від моряків, занесених до такого реєстру або списку, вимагається готовність стати до роботи таким чином, як це визначено національним законодавством або практикою чи колективною угодою.

1. У тій мірі, наскільки це передбачається національним законодавством та правилами, чисельність моряків у реєстрах чи списках періодично переглядається з метою досягнення рівня, відповідного потребам морського судноплавства.

2. У разі, коли скорочення в такому реєстрі чи списку є необхідним, вживаються всі відповідні заходи з метою недопущення чи зведення до мінімуму негативних наслідків для моряків, з урахуванням при цьому економічного і соціального стану зацікавленої країни.