Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"

1. Затвердити Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила техники безопасности при эксплуатации теплоиспользующих установок и тепловых сетей", затверджені Державною інспекцією з енергетичного нагляду Міністерства енергетики та електрифікації СРСР 15 червня 1972 року.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці .

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють монтаж, налагодження, ремонт, реконструкцію та експлуатацію теплосилового, механічного, паливного і водопідготовчого обладнання, неелектричних пристроїв теплової автоматики і теплотехнічних вимірювань паливно-транспортних, котлотурбінних і хімічних цехів електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів, тепловикористовувальних установок та опалювальних котелень.

1.2. Під час виконання зазначених робіт необхідно керуватись іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами та інструкціями заводів - виробників обладнання.

1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців і працівників під час експлуатації обладнання електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів, тепловикористовувальних установок та опалювальних котелень.

У цих Правилах терміни та скорочення вживаються у таких значеннях:

Безпечна відстань - найменша допустима відстань між працівником і джерелом небезпеки, що необхідна для безпечного виконання робіт.

Бригада - двоє і більше працівників, включно з виконавцем робіт або працівником, який наглядає за безпечним виконанням робіт (наглядачем).

Виробничі працівники - працівники, робота яких безпосередньо пов'язана з виробничими процесами (експлуатація, ремонт, монтаж, налагоджування обладнання, транспортних засобів, споруд, будівель тощо) та їх забезпеченням.

Виробничі приміщення - замкнений простір у спеціально призначених будівлях і спорудах, де систематично (за змінами) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність працівників, пов'язана з участю в різних видах виробництва.

ГДК - граничнодопустима концентрація.

ГТУ - газотурбінна установка.

"Дозволяється", "Допускається", "Може" - означають, що ця вимога Правил застосовується винятково як вимушена.

Допуск - комплекс організаційно-технічних заходів, що здійснюються допускачем, після виконання яких бригада має право стати до роботи на робочому місці, куди вона допускається за нарядом-допуском або розпорядженням.

Допускач - працівник, який допускає до роботи за нарядом-допуском.

Допуск первинний - допуск до роботи за нарядом-допуском або розпорядженням, що здійснюється вперше.

Допуск повторний - допуск на робоче місце, де раніше вже проводилась робота цією самою бригадою за цим нарядом.

КВП - контрольно-вимірювальні прилади.

Керівники, спеціалісти - керівники підприємств, установ і організацій (далі - підприємства), їх заступники, начальники цехів, відділів, служб, районів, дільниць, лабораторій та їх заступники, майстри, інженери, інші посадові особи, які організовують роботу на тепломеханічному обладнанні електростанцій і теплових мереж та тепловикористовувальних установок.

Клапан вибуховий запобіжний - пристрій, що запобігає руйнуванню елементів котла, системи пилоприготування від тиску вище допустимого значення під час вибуху.

Механізми обертові - насоси, вентилятори, димососи, млини, живильники, дробарки тощо з електричним або іншим приводом.

Місця газонебезпечні - приміщення (споруди, дільниці тощо), у повітрі робочої зони яких можливе виділення шкідливих речовин понад граничнодопустиму концентрацію або утворення вибухонебезпечних сумішей, а також підземні споруди, що розташовані ближче 15 м від підземних газопроводів.

Наряд-допуск - складене на спеціальному бланку завдання на безпечне проведення роботи, що визначає її зміст, місце, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бригади і осіб, що відповідають за безпечне виконання робіт.

Небезпечна зона - простір, у якому є можливість впливу на працівника небезпечних та (або) шкідливих виробничих факторів.

Небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок їх властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин, і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

НЗС - начальник зміни станції.

Оперативні (чергові) працівники - працівники, які перебувають на чергуванні в зміні і допущені до оперативного управління та (або) оперативних перемикань.

Оперативно-виробничі працівники - працівники, спеціально навчені і підготовлені для оперативного обслуговування в затвердженому обсязі закріпленого за ними обладнання.

Підготовка робочого місця - виконання технічних заходів щодо створення безпечних умов проведення робіт на робочому місці.

Підземні споруди - теплові камери, прохідні та напівпрохідні канали, колектори, тунелі і колодязі.

Постійне робоче місце - місце, на якому працівник перебуває більшу частину робочого часу (більше 50 % або більше двох годин безперервно). Якщо при цьому робота проводиться в різних пунктах робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся робоча зона.

ППР - проект проведення робіт.

Робоча зона - простір висотою до 2 м над рівнем підлоги або площадки, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працівників.

Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працівника у процесі трудової діяльності, який виконує роботу на тепломеханічному обладнанні електростанцій і теплових мереж та тепловикористовувальних установок.

Розпорядження - письмове або усне завдання на безпечне виконання роботи, що визначає її зміст, місце і час, заходи безпеки (якщо вони потрібні), а також перелік працівників, яким доручено її виконувати.

ТАВ - теплова автоматика та вимірювання.

Теплова мережа - трубопроводи, призначені для транспортування пари або гарячої води до споживачів тепла і повернення конденсату пари та відпрацьованої гарячої води в системи теплопостачання.

Теплова установка - узагальнене поняття обладнання (пристроїв), призначеного для виробництва, перетворення та споживання теплової енергії.

Тепловий вузол - комплекс пристроїв, призначених для приєднання систем теплоспоживання до теплової мережі з метою керування ними та забезпечення відповідного режиму теплоспоживання.

Тепловий пункт - спеціально обладнане приміщення, з якого здійснюється керування місцевими системами теплоспоживання (опаленням, гарячим водопостачанням, вентиляцією, технологічним навантаженням). У ньому відбувається трансформація параметрів теплоносія за видами споживання тепла, облік тепла тощо.

Тепловикористовувальна установка - комплекс обладнання (пристроїв), яке використовує теплову енергію гарячої (мережної) води чи пари для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних чи комунально-побутових потреб.

Тепломеханічне обладнання (ТМО) - теплосилове механічне та водопідготовче обладнання, а також пристрої теплової автоматики і теплотехнічних вимірювань, що встановлені на цьому обладнанні.

ТЕЦ - теплоелектроцентраль.

1. Роботодавець зобов’язаний створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2. Роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці в робочих зонах, де існує потенційна можливість виникнення вибухонебезпечного середовища під час виконання робіт, відповідно до Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах , затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 червня 2013 року № 317, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 червня 2013 року за № 1071/23603 (НПАОП 0.00-7.12-13).

3. Посадові особи та працівники повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

4. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва зобов’язаний розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05).

5. Роботодавець зобов’язаний за власні кошти організувати проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

6. Роботодавець зобов’язаний розробити та затвердити перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору, відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554.

7. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок , затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками , затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

8. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх , затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми , затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

9. Роботодавець зобов’язаний організувати опрацювання і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві , затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

10. Роботодавець зобов’язаний організувати розроблення і перегляд інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві, відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці , затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

11. Роботодавець зобов’язаний забезпечити організацію проведення навчання і перевірки знань пожежної безпеки відповідно до чинного законодавства.

12. Роботодавець зобов’язаний організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

13. Роботодавець зобов’язаний організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

14. Роботодавець зобов’язаний забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог чинного законодавства.

15. Роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечну експлуатацію електроустаткування відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок , затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів , затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

16. Системи опалення, вентиляції і кондиціювання повітря виробничих приміщень повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

17. Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

Порядок забезпечення засобами індивідуального захисту працівників здійснюється відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту , затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

18. Для запобігання захопленню рухомими (обертовими) частинами механізмів працівники повинні працювати в спецодязі, застебнутому на всі ґудзики. Засукувати рукава спецодягу і закачувати халяви чобіт заборонено.

Під час проведення робіт з отруйними і агресивними речовинами, під час очищення від золових наносів, розшлакування поверхонь нагрівання котлів, спускання золи з бункерів, а також під час проведення електрогазозварювальних, обмуровувальних, ізоляційних робіт, під час розвантажування і навантажування сипких і курних матеріалів брюки надягати поверх чобіт (навипуск).

Перебуваючи у приміщеннях з діючим енергетичним обладнанням, у колодязях, камерах, каналах, тунелях, на будівельному майданчику і в ремонтній зоні, усі працівники повинні надягати захисні каски. Волосся необхідно підбирати під каску.

19. Під час експлуатації газового господарства, котельних установок, інших теплових установок, що працюють на природному газі або іншому газі, який використовується як паливо, крім вимог цих Правил, необхідно дотримуватись вимог відповідних розділів Правил безпеки систем газопостачання України , затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98), та (або) інших чинних нормативно-правових актів, що застосовуються у відповідній галузі.

20. Під час виконання робіт на висоті, у тому числі верхолазних робіт, необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

21. Роботодавець зобов’язаний призначити відповідальним за безпечну експлуатацію та справний стан устаткування теплових установок і мереж підприємства технічного керівника (технічного директора, головного інженера, головного енергетика, технолога, механіка) або особу зі складу інженерно-технічних працівників (теплотехнічного, теплоенергетичного профілю), яка пройшла перевірку знань цих Правил та затверджена відповідним наказом (розпорядженням) по підприємству.

1.1. На кожному підприємстві необхідно розробити і довести до відома всіх працівників плани ліквідації аварій і пожеж та евакуації працівників на випадок пожежі або аварійної ситуації. Плани ліквідації аварій і пожеж повинні враховувати небезпечні особливості палива (вугілля, газу, мазуту, замінників), що використовується на електростанціях і в теплових мережах.

1.2. Перебувати без супроводжувальних працівників на території або у виробничих приміщеннях електростанції, теплової мережі, теплових пунктах, паливних складах, золовідвалах працівникам, які не беруть участі в обслуговуванні обладнання, заборонено.

1.3. На території підприємства необхідно розробити й установити на видних місцях схеми руху транспорту для організації безпечних умов руху транспортних засобів.

Не дозволяється рухатись на особистому транспорті всередині виробничих приміщень.

На транспортних шляхах підприємства необхідно установлювати дорожні знаки і наносити розмітку. Межі проїзної частини транспортних шляхів у виробничих приміщеннях установлюються з урахуванням габаритів транспортних засобів з вантажами, що підлягають переміщуванню. Відстань від межі проїзної частини до елементів конструкцій будівель та обладнання повинна бути більше 0,5 м, а на ділянках під час руху людей - більше 0,8 м.

На підприємстві необхідно встановити терміни контролю за станом транспортних шляхів, порядок його проведення і обов'язки працівників, які його проводять.

1.4. Усі проходи і проїзди, входи і виходи як усередині виробничих приміщень і споруд, так і зовні на прилеглій до них території мають бути освітлені, вільні і безпечні для руху пішоходів і транспорту.

Захаращувати проходи і проїзди або використовувати їх для складування вантажів заборонено.

Проходи, проїзди, переходи, а також сходи, площадки і поручні до них необхідно завжди тримати справними і чистими, а розміщені просто неба - очищати від снігу й льоду і посипати піском. Територію мазутного господарства всередині обвалування, а також зливні пристрої необхідно очищати після кожного снігопаду.

Настили площадок і переходів, а також поручні до них необхідно надійно закріпити. На період проведення ремонтних робіт замість знятих поручнів необхідно установлювати тимчасові справні огородження.

1.5. Біля всіх воріт та дверей будівель у зоні руху залізничного і автомобільного транспорту необхідно установлювати обгороджувальні стовпчики і поручні, а також дорожні знаки або світлові табло, що вказують максимально допустимий за умовами безпеки вертикальний габарит транспортного засобу. На воротах необхідно установлювати фіксатори, щоб перешкодити самочинному закриванню та відкриванню воріт під натиском вітру. Для автомобілів та інших транспортних засобів необхідно установлювати допустимі швидкості руху на території підприємства, а також усередині будівель. Зони обмеженої швидкості руху, місця стоянки транспортних засобів і місця їх розворотів повинні відмічатись відповідними дорожніми знаками, які має бути добре видно вдень і вночі. У місцях проїзду автомобільного транспорту під комунікаціями і спорудами необхідно установити знаки, що обмежують габаритну висоту і ширину. Біля ворітниці з боковими стояками і на відстані відкривання воріт для захисту їх від наїздів та ударів необхідно установлювати обмежувальні стовпчики або надовби.

1.6. Територія підприємства повинна мати огорожу, освітлення і утримуватись в чистоті і порядку.

1.7. Територію підприємства необхідно обладнати водовідводами і водостоками. Люки водостоків та інших підземних комунікацій потрібно тримати закритими. Під час проведення ремонтних, земляних та інших робіт на території підприємства відкриті люки, траншеї та ями потрібно обгородити. Вночі огорожі необхідно освітлювати. У місцях переходу через траншеї необхідно установлювати перехідні містки завширшки понад 1 м з поручнями заввишки не менше 0,9 м.

1.8. Стулчасті ворота виробничих приміщень повинні відчинятись назовні, а ворота на території підприємства - всередину.

1.9. Під час руху поїздів, маневрових складів, локомотивів, якщо відчіплюють вагони, треба заздалегідь відходити у безпечне місце - на узбіччя або між коліями на відстань понад 2 м від крайньої рейки.

1.10. Майстерні, санітарно-побутові та інші приміщення не повинні розміщуватись під газоходами та естакадами паливоподавання.

1.11. Міжповерхові перекриття, підлога, канали та приямки повинні бути у справному стані. Усі отвори у підлозі необхідно обгородити. Кришки і кромки люків колодязів, камер та приямків, а також перекриття каналів повинні бути врівень з підлогою або землею і надійно закріплені.

1.12. У камерах і каналах необхідно підтримувати чистоту, регулярно відкачувати воду з приямків і не допускати захаращування проходів.

1.13. Переробляти будівельні конструкції і пробивати отвори в них без підтвердження розрахунком можливості виконання робіт - заборонено.

1.14. Не дозволяється влаштовувати в каналах глухі перегородки, що перешкоджають вільному проходу обслуговуючих працівників.

У виняткових випадках, коли поділ каналу на окремі відсіки необхідний за технологічними умовами, наприклад для улаштування залізобетонної щитової нерухомої опори, до і після розподільної перегородки необхідно зробити виходи на поверхню землі.

1.15. На кожному підприємстві (в цеху, на дільниці) повинен бути план з позначенням ремонтних площадок і допустимих на них навантажень. У цехах (на дільницях) необхідно чітко позначати межі площадок, а на табличках зазначати допустимі навантаження на них.

1.16. Рівень освітленості, шуму й вібрацій на робочих місцях повинен відповідати вимогам санітарних норм.

1.17. Для освітлення приміщень, до яких можливе проникнення горючого газу, пари вибухонебезпечних речовин, необхідно використовувати вибухозахищені електрообладнання та освітлювальну арматуру.

1.18. Системи вентиляції, кондиціювання повітря і повітряного опалення повинні забезпечувати санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".

1.19. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати встановлених ГДК.

1.20. На підприємствах, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, необхідно проводити атестацію робочих місць згідно з вимогами Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

1.21. Легкозаймисті матеріали необхідно зберігати в спеціальних складських приміщеннях, розташованих поза виробничими приміщеннями. На дверях складських приміщень мають бути вивішені знаки безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (далі - ДСТУ ISO 6309:2007).

1.22. Луги і кислоти (крім плавикової) у невеликій кількості (від 2 до 3 л) необхідно зберігати в скляній тарі (бутлях) з притертими пробками в окремих приміщеннях, обладнаних вентиляцією.

Плавикову кислоту необхідно зберігати в поліетиленових посудинах або парафінованих бутлях.

Бутлі необхідно розміщувати в корзинах або в дерев'яних латах. Простір між бутлем і корзиною (латами) необхідно заповнити дерев'яною стружкою або соломою.

Для зберігання бутлів із сірчаною та азотною кислотами дозволяється використовувати дерев'яні матеріали тільки після оброблення їх вогнезахисною сумішшю. Виймати бутлі з лат (корзин) необхідно тільки після їх випорожнення.

Корзини (лати) з бутлями, заповненими кислотою, необхідно установлювати на підлозі в один ряд. Кожен бутель повинен мати бирку з назвою кислоти.

Порожні бутлі з-під кислот необхідно зберігати в аналогічних умовах.

1.23. У виробничих цехах необхідно передбачити місця для установлення електрозварювального обладнання, а також централізоване розведення для проведення газоелектрозварювальних робіт.

1.24. Матеріали, вироби, обладнання та його деталі, що знаходяться на місці проведення ремонтних робіт поза приміщеннями, необхідно укладати на вирівняних утрамбованих площадках, які взимку повинні очищуватись від снігу та льоду.

Відстань від матеріалів і обладнання до бровок котлованів і траншей необхідно визначати розрахунком на стійкість схилів, але у будь-якому разі вона повинна бути більше 1 м.

1.25. Відкриті для виконання робіт камери і ділянки прокладеного під землею трубопроводу повинні мати огородження, на яких необхідно встановити застережні написи і знаки безпеки, а вночі - освітлення.

Сигнальні дорожні знаки і освітлення на щитах повинні забезпечувати достатню видимість відгородженого місця з усіх боків можливого проїзду автотранспорту і проходу пішоходів.

1.26. На підприємстві має бути перелік усіх газонебезпечних місць, а також приміщень (у тому числі і підземних споруд) зі шкідливими речовинами, затверджений керівництвом підприємства (структурного підрозділу).

Біля входу до таких приміщень необхідно вивісити знаки безпеки для попередження про наявність шкідливих речовин і про можливість пожежі та вибуху.

1.27. Двері приміщень без постійних обслуговувальних працівників необхідно замкнути на замок. Ключі потрібно видавати на період виконання робіт під підпис працівникам, які включені до списку, затвердженого керівником підприємства, і після закінчення робіт щодня повертати. Видавання і повернення ключів необхідно фіксувати в журналі довільної форми або в оперативному журналі.

1.28. На території підприємства і у виробничих приміщеннях необхідно підтримувати чистоту.

Рідини, що розлились або протекли, у разі потреби нейтралізувати і видалити, а місця, де вони були розлиті, - витерти.

Пил зі стін, підвіконників, перекриттів, сходів, поверхонь обладнання та інших місць його відкладення необхідно видаляти відсмоктувальними пристроями або вологим прибиранням за графіком, установленим керівництвом підприємства.

Для прибирання приміщень і обладнання не повинні використовуватись горючі речовини (бензин, гас, ацетон тощо).

1.29. У виробничих приміщеннях необхідно встановити металеві ящики, що закриваються, з відділами для чистого і брудного обтирального матеріалу. Брудний обтиральний матеріал з ящиків необхідно прибирати щодня.

1.30. У виробничих приміщеннях повинні бути аптечки, укомплектовані перев'язувальним матеріалом та медикаментами. У кожній аптечці мають бути список необхідних матеріалів та медикаментів, а також вказівки щодо їх використання.

Місцезнаходження аптечок визначає керівник цеху (району, дільниці) за узгодженням з медпунктом (пунктом охорони здоров'я).

Аптечки необхідно утримувати в чистоті й порядку, а запас матеріалів і медикаментів систематично поновлювати.

1.31. У виробничих приміщеннях необхідно вивішувати плакати, що наочно ілюструють безпечні методи роботи і правила надання домедичної допомоги.

1.32. У виробничих приміщеннях поблизу робочих місць повинні бути фонтанчики (або ємності) з питною водою.

1.33. Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення повинні бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 та чинною частиною ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76).

2.1. Усі гарячі частини обладнання, трубопроводи, баки та інші елементи, торкання до яких може викликати опіки, повинні мати теплову ізоляцію. Температура на поверхні ізоляції за температури навколишнього повітря +25°C не повинна перевищувати +43°C.

2.2. Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, що розташовані в зоні можливого потрапляння на них легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин, необхідно покрити металевою обшивкою для захисту теплової ізоляції від просочування цих речовин.

2.3. Трубопроводи агресивних, легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин повинні бути герметичними. У місцях можливого витікання (крани, вентилі, фланцеві з'єднання, сальники тощо) необхідно установлювати захисні кожухи, а за необхідності - спеціальні пристрої, що дають змогу зливати з них продукти витікання у безпечне місце.

Елементи обладнання, арматуру та прилади, що потребують періодичного огляду, необхідно розміщувати у зручних місцях, забезпечуючи вільний прохід для їх обслуговування.

2.4. Елементи обладнання, арматуру, пристрої для вимірювання, керування і регулювання, а також прилади, розміщені на висоті понад 1,3 м над рівнем підлоги (робочої площадки), необхідно обслуговувати із стаціонарних площадок із застосуванням огороджень та драбин.

Для обслуговування технологічного обладнання (котлів, теплообмінників, турбоагрегатів, фільтрів тощо) необхідно установлювати постійні площадки і сходи з поручнями заввишки понад 1,0 м із суцільною обшивкою поручнів по низу понад 150 мм і одним проміжним горизонтальним елементом. Перехідні площадки і сходи повинні мати поручні з обох боків. Площадки завдовжки понад 5 м повинні мати не менше двох сходів, розміщених у протилежних кінцях.

Відстань від рівня площадки до верхнього перекриття повинна перевищувати 2 м.

Похилі (з кутом нахилу до горизонту понад 75°) і вертикальні сходи повинні мати дугові огородження, починаючи з висоти 2 м від їх нижнього кінця. Дуги цих огороджень повинні розміщуватись на відстані не більше 0,8 м одна від одної і з'єднуватись не менше ніж трьома поздовжніми смугами. Відстань від сходів до дуги повинна бути від 0,7 до 0,8 м для огороджень завширшки від 0,7 до 0,8 м.

2.5. Засувки і вентилі, для відкривання яких потрібні великі зусилля, необхідно забезпечувати механічними або електричними приводами.

2.6. Усі пускові пристрої і арматуру необхідно пронумерувати і нанести написи відповідно до технологічної схеми.

На маховиках керування арматурою повинні бути стрілки, що показують напрямок обертання, і літери "В" - відкрито, "З" - закрито.

На пристроях керування арматурою з електричним (електромагнітним) або механічним (пневматичним) приводом повинні наноситись написи щодо їх призначення і слова, що показують напрямок ходу: "відкр.", "закр.".

Пристрої аварійного вимикання обладнання (кнопки, важелі) повинні бути червоного кольору, мати написи про їх призначення і бути легкодоступними для обслуговуючих працівників.

2.7. Рухомі частини обладнання повинні мати надійно і міцно закріплені захисні огородження для унеможливлення випадкового торкання до них і травмування працівників.

Захисні огородження повинні бути відкидними, розсувними або знімними, виготовленими з окремих секцій. Огородження, що відкриваються уверх, повинні мати фіксацію у відкритому положенні.

В огородженнях повинні передбачатись дверцята і кришки для зручності обслуговування захищених частин машин і механізмів.

Огородження, дверцята і кришки повинні бути забезпечені пристроями для надійного утримування їх у закритому (робочому) положенні, а у разі потреби їх необхідно зблокувати з приводом машин і механізмів для вимкнення цих пристроїв у разі знімання (відкривання) огороджень.

Виготовляти огородження з наварених на каркас машин і механізмів дротиків та смуг заборонено.

Кожухи напівмуфт повинні мати таку конструкцію, щоб незакрита частина обертового вала з кожного боку не перевищувала 10 мм.

3.1. Розпізнавальний колір і цифрове позначення груп трубопроводів повинні відповідати даним таблиці, наведеній у додатку 1 до цих Правил.

3.2. Розпізнавальний колір має бути або суцільним по всій поверхні трубопроводів, або нанесеним окремими ділянками.

3.3. Розпізнавальне забарвлення трубопроводів, покритих ізоляцією з обштукатуреною поверхнею або ізоляцією з корозійностійкою металевою обшивкою, по всій довжині можна не виконувати. У цьому разі необхідно наносити ділянки розпізнавального забарвлення і (за потреби) застережні кольорові кільця.

3.4. Розпізнавальне забарвлення необхідно виконувати окремими ділянками на трубопроводах, розміщених всередині виробничих приміщень, решту поверхонь комунікацій рекомендується фарбувати в колір інтер'єру. Не допускається фарбувати трубопроводи між ділянками розпізнавального забарвлення кольорами, що використовуються для розпізнавання інших укрупнених груп речовин.

3.5. Ділянки розпізнавального кольору необхідно наносити в найбільш складних та небезпечних пунктах комунікацій (на відгалуженнях, біля місць з'єднань, фланців, біля місць відбирання проб і установлення КВП, біля місць проходження трубопроводів крізь стіни, перегородки, перекриття, на вводах і виводах з будівель тощо) не рідше ніж через 10 м усередині виробничих приміщень і на зовнішніх установках і через 30 - 60 м на зовнішніх магістральних трасах.

3.6. Ширину ділянок розпізнавального кольору необхідно розраховувати залежно від зовнішнього діаметра трубопроводів (з урахуванням ізоляції):

для труб діаметром до 300 мм - до чотирьох діаметрів;

для труб діаметром понад 300 мм - до двох діаметрів.

Дозволяється наносити ділянки розпізнавального кольору на трубопроводи діаметром понад 300 мм у вигляді смуг заввишки не менше 1/4 кола трубопроводу, ширина смуг повинна відповідати зазначеним вище розмірам.

3.7. Для позначення найбільш небезпечних за властивостями речовин, що транспортуються, на трубопроводи необхідно наносити застережні кольорові кільця. Колір, кількість кілець і відстань між ними наведено у додатку 2 до цих Правил.

3.8. У разі великої кількості паралельно розміщених комунікацій застережні кільця на всіх трубопроводах повинні бути однакової ширини і нанесеними з однаковим інтервалом.

3.9. Для позначення трубопроводів із вмістом, особливо небезпечним для здоров'я і життя людей або для експлуатації підприємства, додатково до кольорових застережних кілець необхідно використовувати застережні знаки безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 та чинною частиною ГОСТ 12.4.026-76.

3.10. Застережними знаками безпеки необхідно позначати такі речовини: отруйні, вогненебезпечні, вибухонебезпечні, радіоактивні, а також інші небезпечні речовини.

3.11. Протипожежні трубопроводи незалежно від їх вмісту (вода, піна, пара для гасіння пожежі тощо), спринклерні і дренчерні системи на ділянках запірно-регулювальної арматури і біля місць приєднання шлангів та інших пристроїв для гасіння пожежі необхідно фарбувати в червоний (сигнальний) колір згідно з вимогами ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".

3.12. Відвідні і продувальні трубопроводи в атмосферу залежно від їх вмісту повинні мати колір розпізнавального забарвлення, прийнятий для умовного позначення укрупнених груп, з кільцями відповідного сигнального кольору, розміщеними під кутом 45° до осі трубопроводу.

3.13. Якщо від дії речовин, що протікають, може змінитись відтінок розпізнавального забарвлення, трубопроводи необхідно позначити за допомогою маркувальних щитків.

3.14. Колір маркувальних написів і стрілок, що вказують напрямок потоку і наносяться на трубопроводи й маркувальні щитки, повинен бути:

білий - у разі зеленого, червоного або коричневого кольору трубопроводів;

чорний - у разі синього, жовтого, оранжевого, фіолетового і сірого кольору трубопроводів.

3.15. Написи на трубопроводах і маркувальних щитках необхідно виконувати чітким шрифтом, вони не повинні містити термінів, що рідко використовуються, і незрозумілих скорочень.

Не дозволяється позначати вид речовини за допомогою хімічних формул.

4.1. На кожному постійному робочому місці повинні бути виробничі, посадові інструкції та інструкції з охорони праці.

4.2. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити підготовку робочого місця і допуск бригади до роботи відповідно до вимог глави 4 розділу V цих Правил, що стосуються майбутньої роботи. У разі невиконання цих вимог і незабезпечення працівників необхідним спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту працівники не мають права розпочинати роботу незалежно від того, хто дав їм вказівку на її виконання.

У разі появи у процесі проведення роботи будь-якої небезпеки працівники повинні припинити роботу і повідомити про це керівника робіт. Продовжувати роботу дозволяється тільки після усунення виявлених порушень.

4.3. Обходити та оглядати обладнання дозволяється тільки після отримання дозволу від оперативних працівників, які контролюють режим роботи цього обладнання.

4.4. Перебування працівників поблизу люків, лазів, водовказівного скла, а також біля запірної, регулювальної та запобіжної арматури і фланцевих з'єднань трубопроводів, що перебувають під тиском, дозволяється тільки у разі виробничої необхідності.

4.5. Не дозволяється ходити по трубопроводах, а також по конструкціях і перекриттях, що не призначені для проходу по них, а також спиратись і ставати на огородження площадок.

4.6. Під час пуску, обпресування та випробування обладнання і трубопроводів під тиском поблизу них дозволяється перебувати тільки працівникам, які безпосередньо проводять ці роботи.

Під час проведення гідравлічного випробування обладнання у разі підвищення тиску до випробувального перебування працівників на цьому обладнанні заборонено.

Дозволяється проводити огляд зварних швів випробовуваних трубопроводів і обладнання тільки після зниження випробувального тиску до робочого без простукування зварних швів.

Працівники, які не беруть участі у проведенні розшлаковування, обдування котла та продування нижніх точок, а також у разі несталих та аварійних режимів повинні бути виведені у безпечне місце.

4.7. Працівники будь-якого цеху у разі виявлення свищів у паропроводах, камерах, колекторах та трубах котла, що не обігріваються, живильних трубопроводах і корпусах арматури тощо повинні негайно повідомити про це начальника зміни цеху (блоку, району) і керівника (виконавця) робіт для вжиття необхідних заходів.

Небезпечну зону необхідно обгородити і вивісити застережний знак безпеки "Обережно! Небезпечна зона", а біля входу до неї - заборонний знак безпеки "Вхід (прохід) заборонено".

4.8. Заборонено проводити пуск, випробування і короткочасну роботу механізмів або пристроїв за відсутності огороджень або у разі їх несправного стану. Заборонено також прибирати поблизу механізмів, які не мають запобіжних огороджень.

4.9. Під час чищення, прибирання і змащування обертових або рухомих частин механізмів не дозволяється перелазити через огородження або просовувати крізь них руки; не дозволяється також намотувати на руку або пальці обтиральний матеріал під час обтирання зовнішньої поверхні працюючих механізмів.

4.10. Для обтиральних матеріалів використовуються бавовняні або лляні ганчірки.

4.11. Надягати і знімати рушійні паси, а також підсипати каніфоль та інші матеріали під паси і стрічки конвеєрів дозволяється тільки після повного зупинення обладнання.

У газонебезпечних зонах металеві частини механізмів з пасовими приводами, де можлива поява статичної електрики, повинні бути заземлені.

4.12. Поправляти на ходу рушійні паси, зупиняти вручну обертові і рухомі механізми заборонено.

4.13. Перед кожним пусковим пристроєм (крім пристроїв дистанційного керування) електродвигунів напругою більше 1000 В, а також електродвигунів напругою до 1000 В, якщо вони установлені в приміщеннях з підвищеною небезпекою або особливо небезпечних, повинні бути діелектричні килими, а у вогких приміщеннях - ізолювальні підставки.

4.14. Брати в руки, торкатись обірваних, завислих, оголених, з пошкодженою ізоляцією проводів або струмопровідних предметів (дротів, труб, тросів, мокрих мотузок тощо), що стикаються з цими проводами, а також наступати на проводи, що лежать на землі чи підлозі, заборонено.

4.15. Обладнання, що експлуатується, повинно бути справним і не мати несправних або вимкнених пристроїв аварійного вимикання, блокування, захисту та сигналізації.

4.16. Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови виконання технічних заходів, що унеможливлюють його помилкове введення в дію (пуск двигуна, подавання пари або води тощо), а також самочинне переміщування або рух.

Після закінчення очищення або ремонту обладнання необхідно переконатись у тому, що в ньому не залишились працівники і будь-які сторонні предмети.

4.17. Капітальні й середні ремонти обладнання необхідно проводити за ППР або технологічною документацією (технологічними картами, інструкціями та технічними умовами на ремонт), що містить конкретні вимоги з охорони праці під час підготовки до роботи та у процесі її проведення.

У ППР повинні бути визначені такі вимоги:

забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання;

безпечне розміщування машин і механізмів;

наявність місць і засобів кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів під час проведення робіт на висоті;

забезпечення засобами контейнеризації і тарою для переміщування поштучних і сипких матеріалів;

забезпечення вантажозахоплювальними пристроями (вантажними стропами, траверсами, монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритів вантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу;

забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що розбираються, під час проведення демонтажу конструкцій;

улаштування захисних перекриттів або козирків під час проведення суміщених робіт по одній вертикалі.

Крім того, у ППР повинні зазначатись:

номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і колективного захисту працівників;

засоби підмощування, що призначені для виконання певного виду робіт або певної операції;

шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.

4.18. У виробничих приміщеннях допустима найвища температура повітря у робочій зоні в теплу пору року не повинна перевищувати:

1) на постійних робочих місцях:

+28°C - у разі виконання легких робіт;

+27°C - у разі виконання робіт середньої важкості;

2) на тимчасових робочих місцях:

+30°C - у разі виконання легких робіт;

+29°C - у разі виконання робіт середньої важкості.

4.19. За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин обладнання і неможливості забезпечення зазначених у пункті 4.18 цього розділу граничних температур працівники повинні бути захищені від можливого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як повітряне душування, примусова вентиляція, місцеве кондиціювання повітря, використання термозахисних костюмів та інших засобів індивідуального захисту, а також регламентація часу роботи та відпочинку.

4.20. Під час проведення ремонтних робіт, пов'язаних з монтажем або демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементів обладнання, виконується передбачена ППР або технологічною картою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів обладнання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню його демонтованих частин.

4.21. Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з'єднань необхідно перевіряти за допомогою ломів або оправок.

4.22. Для відмивання і знежирювання деталей та обладнання необхідно використовувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи забороняється виконувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бензину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихлоретилену, дихлоретану тощо).

У виняткових випадках з дотриманням необхідних заходів пожежної безпеки допускається використовувати розміщені в закритій тарі з матеріалу, що не б'ється, горючі рідини (розчинники, бензин тощо) у кількостях, необхідних для разового використання, але не більше 1 л.

4.23. Відігрівати замерзлі трубопроводи з горючими, вибухонебезпечними і шкідливими речовинами, а також їхню арматуру необхідно вологою парою або гарячою водою. Ці роботи не дозволяється виконувати із застосуванням джерела тепла з відкритим вогнем.

4.24. Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів, необхідно обгородити і вивісити застережні знаки безпеки згідно з чинним законодавством.

4.25. Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп, розміщених на висоті до 2,5 м, можуть виконувати працівники технологічних цехів, які мають групу з електробезпеки не нижче II, за умови забезпечення зручного і безпечного доступу до світильників.

Замінювати плавкі вставки, оглядати і ремонтувати освітлювальну мережу, а також замінювати лампи і очищувати світильники на висоті понад 2,5 м повинні працівники електричного цеху.

4.26. У місцях, що не мають стаціонарного освітлення, обслуговування обладнання повинно здійснюватись із застосуванням достатньої кількості справних переносних акумуляторних ліхтарів та електричних світильників із захисною сіткою навколо лампи. Ці ліхтарі та світильники повинні передаватись між змінами.

4.27. Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях повинні живитись від мережі напругою до 42 В, а за особливо несприятливих умов, коли загроза ураження електричним струмом посилюється через тісноту, незручність виконання роботи, можливість торкання працівника до металевих заземлених елементів, - напругою до 12 В.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись переносними електричними світильниками напругою 220 В.

5.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи проводяться механізованим способом за допомогою підіймально-транспортного обладнання або засобів малої механізації.

Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, пов'язаних з використанням засобів залізничного або автомобільного транспорту, необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 грудня 2007 року № 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2007 року за № 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07), Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 31 грудня 2008 року № 308, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2009 року за № 103/16119 (НПАОП 0.00-1.22-08), Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07), та інших чинних нормативно-правових актів.

5.2. Перебування у траншеї під час опускання до неї труб та інших елементів обладнання і арматури, а також перебування під обладнанням і вузлами трубопроводів до завершення їх закріплення забороняється.

5.3. На електрифікованих залізницях підніматись на дахи вагонів, цистерн, навантажених платформ, напіввагонів і контейнерів для виконання будь-яких робіт дозволяється тільки після вимкнення контактної мережі та її заземлення.

5.4. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт на відкритому рухомому складі поблизу електрифікованої залізниці необхідно стежити, щоб працівники та інструмент, яким вони користуються, а також вироби, що навантажуються (розвантажуються), були на відстані понад 2 м від струмовідних частин контактної мережі, яка перебуває під напругою.

Роботу на рухомому складі, розміщеному на відстані від 2 до 4 м від струмовідних частин контактної мережі, дозволяється проводити без знімання напруги і заземлення контактної мережі, але під наглядом спеціально призначеного працівника.

За більшої відстані від струмовідних частин нагляд не потрібен.

Розвантажувати цистерни з паливом, кислотами і лугами під проводами контактної мережі заборонено.

5.5. Працівники перевозяться справними та спеціально для цього призначеними транспортними засобами.

Не дозволяється перевезення працівників поза кабіною автомобіля-самоскида, автомобіля-цистерни, трактора, а також іншими спеціалізованими автомобілями (самохідними машинами і механізмами, вантажними причепами, напівпричепами, вантажними моторолерами тощо), конструкція яких не пристосована для перевезення людей.

5.6. Перевозити вибухові, горючі, сильнодіючі отруйні, легкозаймисті та інші небезпечні вантажі, а також знешкоджену тару з-під них необхідно з дотриманням вимог Правил дорожнього руху , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та інших чинних нормативно-правових актів.

5.7. Зливати кислоти та інші небезпечні вантажі з цистерн або розвантажувати їх у тарі необхідно з дотриманням вимог пункту 1.14 розділу XII цих Правил.

5.8. Бутлі з кислотами, лугами та рідкими негорючими хімікатами перевозяться в корзинах або дерев’яних латах, що відповідають вимогам пункту 1.22 цього розділу. Бутлі установлюються в кузові автомобіля і щільно закриваються.

Не дозволяється ставити корзини (або лати) з бутлями одна на одну (у два яруси) без міцних прокладок, що захищають нижній ярус від розбивання під час перевезення.

5.9. Горючі рідини необхідно перевозити на автомобілях із застосуванням металевої тари із щільно загвинченою пробкою. Перевозити такі рідини у бутлях, бідонах, відрах і подібних їм ємностях заборонено.

5.10. Експлуатувати навантажувачі необхідно з дотриманням вимог інструкцій заводів - виробників навантажувачів.

5.11. Для навантажування і розвантажування штучних вантажів необхідно передбачати з боку під'їзду транспортних засобів на висоті підлоги кузова транспортного засобу спеціальні площадки (платформи, естакади, рампи) завширшки понад 1,5 м з кутом нахилу до 5°.

Ширина естакади, що призначена для пересування транспортних засобів, повинна бути понад 3 м.

Естакади, рампи складів, під’їзних шляхів необхідно обладнати колесовідбійними запобіжними пристроями, щоб унеможливити з'їзд і перекидання транспортних засобів.

5.12. Навантажувально-розвантажувальні роботи з важкими (масою понад 3 т) і довгомірними (завдовжки понад 6 м) вантажами, а також роботи, що виконуються за допомогою грейфера та інших механічних вантажозахоплювальних пристроїв, дозволяється виконувати за відсутності працівників у кузові транспортного засобу.

5.13. Під час установлення транспортних засобів для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт необхідно вживати заходів для запобігання самочинному руху цих засобів.

5.14. Площадки для проміжного складування вантажів необхідно розміщувати на відстані понад 2,5 м від залізничних колій і автомобільних доріг.

5.15. Вантажі на площадці необхідно складувати таким чином:

цеглу в пакетах на піддонах - не більше ніж у 2 яруси; у контейнерах - в 1 ярус;

плиткові матеріали (плити азбестоцементні, листи азбестоцементні хвилясті і плоскі) - у стопи заввишки до 1 м;

теплоізоляційні вироби і конструкції у контейнерах і піддонах - у штабелі не більше ніж у 2 яруси;

дрібносортовий метал - у стелажі заввишки до 1,5 м;

великогабаритне і важке обладнання та його частини - в 1 ряд на підкладках;

чорні прокатні метали (швелери, двотаврові балки, сортова сталь) - у штабелі заввишки до 1,5 м з підкладками і прокладками;

листовий метал - у штабелі заввишки до 1 м. Установлювати металеві листи на ребро заборонено;

труби діаметром до 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м на підкладках і прокладках з кінцевими упорами;

труби діаметром понад 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м. Складування здійснюється у сідло без прокладок.

Нижній ряд труб необхідно укладати на підкладки, закріплювати інвентарними металевими башмаками або кінцевими упорами, надійно закріпленими на підкладках.

5.16. Вантажі (крім баласту, що розвантажується для шляхових робіт) необхідно розміщувати на відстані не менше 2 м від зовнішньої грані найближчої до вантажу залізничної рейки - для штабелів заввишки до 1,2 м, а у разі більшої висоти штабелів - на відстані не менше 2,5 м.

Укладені вантажі не повинні мати частин, що стирчать (дроти, ломи, шпали тощо).

6.1. Під час піднімання і переміщування вантажів вручну необхідно дотримуватися норм перенесення вантажів, установлених чинним законодавством.

6.2. Дороги, якими переміщують вантажі, потрібно підтримувати у чистоті, не допускається їх захаращування.

6.3. Під час застосування такелажних пристосувань (котків, сходів, тачок, канатів тощо), а також ломів, лопат тощо необхідно перевіряти їх справність перед початком проведення робіт.

6.4. Під час навантажування труб, бочок і розвантажування їх з автомашин і платформ необхідно використовувати похилі площадки або лати з утриманням вантажів канатами.

6.5. Стояти потрібно збоку від вантажу, який піднімають або опускають по похилій площині.

6.6. Канат, що застосовується для навантажування і розвантажування, необхідно підбирати з урахуванням маси вантажу.

Швидкість опускання вантажу повинні регулювати працівники, які перебувають у кузові автомашини (на платформі).

6.7. Не дозволяється одночасне розвантажування автомашини або платформи і прибирання (перенесення в інше місце) раніше спущених вантажів.

6.8. Наповнений бутель повинні переносити двоє працівників. Бутель разом з корзиною (латами) розміщувати у спеціальному дерев'яному ящику з ручками або переносити на спеціальних ношах з отвором посередині і латами, в які бутель повинен входити разом з корзиною на 2/3 висоти.

На короткі відстані і сходами дозволяється переносити бутлі у корзинах двом працівникам тільки після попередньої перевірки дна корзини і ручок на міцність.

Допускається перевозити бутлі на спеціальних візках.

6.9. Під час перекочування дерев’яних бочок по землі підштовхувати їх необхідно біля обручів, тягнути за краї бочки не дозволяється.

Важкі бочки необхідно переміщувати на роликах або котках.

6.10. У виробничих приміщеннях переносити вручну довгомірні вантажі дозволяється лише у разі незначного обсягу робіт.

Довгомірні вантажі необхідно переносити за допомогою спеціальних захоплювальних пристосувань у вигляді кліщів.

Дозволяється переносити довгомірні вантажі на плечах кількома працівниками однакового зросту. Під час перенесення і скидання таких вантажів працівники, які їх переносять, повинні стояти з одного боку вантажу.

Переносити вантаж на держаках лопат, ломах тощо заборонено.

6.11. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт уночі всі робочі місця повинні бути освітлені.

7.1. Електрозварювальні, газополум’яні та інші вогневі роботи необхідно проводити з дотриманням вимог Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

7.2. Вогневі роботи на обладнанні, розміщеному в зоні діючого устаткування і у виробничих приміщеннях, необхідно проводити за нарядом-допуском (далі - наряд), форма якого наведена в додатку 3 до цих Правил.

У рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду зазначаються, крім заходів щодо підготовки робочих місць і заходів безпеки, також заходи щодо забезпечення робочого місця первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог чинного законодавства.

Оформлений наряд є одночасно дозволом на проведення вогневих робіт.

Вогневі роботи, що проводяться у спеціально відведених і обладнаних місцях у цехах, майстернях і на відкритих площадках, виконуються без оформлення наряду. Місця проведення таких робіт повинні бути обгороджені і мати відповідні написи.

7.3. Під час проведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечному обладнанні (мазутних резервуарах, газопроводах, газорозподільних пунктах, мастилопроводах, бункерах з пилом тощо) наряд повинен погоджувати головний інженер підприємства, а заходи пожежної безпеки, зазначені в наряді, - посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку підприємства.

7.4. У разі виникнення аварій зварювальні та інші вогневі роботи дозволяється виконувати без оформлення наряду, але обов'язково під безпосереднім наглядом начальника цеху (підрозділу) або за його вказівкою під наглядом іншого відповідального інженерно-технічного працівника цього цеху (підрозділу).

8.1. Використання у складі виробничого обладнання радіоізотопних приладів має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) під час провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання у радіоізотопній дефектоскопії , затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 21 вересня 2010 року № 121, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 950/18245, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

8.2. Норми радіаційної безпеки, порядок проведення робіт, облік, зберігання і видавання дефектоскопів, утримання приміщень, заходи особистої профілактики, система організації, обсяг і порядок проведення радіаційного контролю, включаючи розроблення заходів щодо попередження і ліквідації аварій, повинні відповідати вимогам Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)" , затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 липня 1997 року № 208 (ДГН 6.6.1-6.5.001-98), та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення) (далі - НРБУ-97/Д-2000), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 12 липня 2000 року № 116.

9.1. Організація і проведення газонебезпечних робіт у резервуарах та підземних спорудах повинні відповідати вимогам розділів 1, 4, 6, 7 НПАОП 0.00-1.20-98 та (або) інших чинних нормативно-правових актів, що застосовуються у відповідній галузі.

9.2. Безпосередньо перед спусканням у резервуар, підземну споруду, перед тим, як увійти до газонебезпечного приміщення, необхідно перевірити в них вміст небезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони і достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20% від об’єму).

Аналіз повітряного середовища необхідно проводити щодня перед початком проведення робіт.

Необхідність контролю повітря робочої зони у газонебезпечному приміщенні або газонебезпечній підземній споруді в період проведення робіт повинен визначати керівник робіт.

Газонебезпечні роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт.

Також перед спусканням у резервуар, підземну споруду необхідно провести у них вимірювання температури повітря та за наявності - води.

9.3. Характеристики вибухонебезпечних і шкідливих газів, що найчастіше утворюються в підземних спорудах, наведено в додатку 4 до цих Правил.

9.4. Працівники цеху (району, дільниці) повинні знати перелік газонебезпечних підземних споруд, зазначений у пункті 1.26 цього розділу.

Ці споруди необхідно зазначати на технологічній схемі і маршрутній карті. Вони повинні мати пофарбовані люки (рекомендується другу кришку люка або його циліндричну частину фарбувати у жовтий колір).

9.5. Для визначення стану повітряного середовища у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні допускаються працівники, які пройшли навчання, вміють користуватись засобами вимірювань для контролю небезпечних і шкідливих речовин.

9.6. Відбирати проби для аналізу повітряного середовища необхідно за допомогою шланга, який опускається в отвір люка резервуара, підземної споруди або встановлюється у напіввідчинених дверях газонебезпечного приміщення.

Кінець шланга необхідно опускати на відстань від рівня підлоги (дна резервуара) не більше 1 м - у разі відбирання проби з нижньої частини підземної споруди або резервуара, в якому може бути виявлена шкідлива речовина, важча за повітря, та на 20 - 30 см - у разі відбирання проби з його верхньої частини, у якій може бути виявлена шкідлива речовина з меншою щільністю, ніж повітря.

9.7. Спускатись у резервуари та підземні споруди і входити до газонебезпечних приміщень для відбирання проб повітря заборонено.

9.8. До початку і під час проведення робіт у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні необхідно забезпечити природну або примусову їх вентиляцію.

Природну вентиляцію камер і каналів необхідно створювати відкриванням не менше двох люків з установленням біля них спеціальних козирків, що спрямовують повітряні потоки.

Примусова вентиляція проводиться за наявності у повітрі резервуара, підземної споруди або іншого газонебезпечного приміщення шкідливих речовин або за температури повітря у них понад + 30°C.

Для створення примусової вентиляції можна використовувати вентилятори або компресори, які повністю замінюють повітря у підземній споруді або резервуарі протягом 10-15 хв. Шланг вентилятора, опущений у підземну споруду, не повинен доходити до рівня підлоги на 20-25 см.

Якщо природна або примусова вентиляція не забезпечує повного видалення небезпечних або шкідливих речовин, спускатись у резервуар, підземну споруду, входити до газонебезпечного приміщення дозволяється тільки у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з прикріпленою до нього рятувальною мотузкою, другий кінець якої має тримати наглядач.

9.9. Проводити вентиляцію резервуарів, підземних споруд, газонебезпечних приміщень за допомогою кисню заборонено.

9.10. В обох напрямках руху транспорту на відстані 10-15 м від відкритих люків підземних споруд, розміщених на проїзній частині дороги, необхідно установити застережний дорожній знак. За населеними пунктами на відстані понад 50 м від місця проведення робіт з боку руху транспорту додатково необхідно установити попереджувальний дорожній знак. Місце проведення робіт потрібно обгородити. Обгороджену зону взимку необхідно очищувати від снігу, льоду і посипати піском.

Уночі й у разі недостатньої видимості застережні дорожні знаки та огородження біля місця проведення робіт мають бути освітлені лампами напругою до 42 В.

Під час перерви в роботі, після закінчення робочого дня або після закінчення роботи залишати огородження і відкриті люки на проїзній частині дороги заборонено.

Під час проведення робіт у підземній споруді, розташованій поза проїзною частиною дороги, як огородження, які повинні стояти протягом усього часу проведення робіт в цій споруді, необхідно використовувати переносні триноги, які установлюють біля кожного відкритого люка.

9.11. Перед допуском працівників до проведення робіт усередині резервуарів, підземних споруд необхідно вивести з роботи і відділити заглушками трубопроводи, через які можливе потрапляння вибухонебезпечних, пожежонебезпечних, агресивних та отруйних речовин. Вимикальну арматуру необхідно закривати. Вентилі відкритих дренажів, з’єднаних з атмосферою, повинні бути відкриті. З електроприводів арматури та електричних кіл їх керування необхідно зняти напругу. Штурвали (маховики) арматури необхідно заблокувати ланцюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замок. На перекритій запірній арматурі необхідно вивісити заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди".

9.12. Під час відкривання люка резервуара, підземної споруди потрібно стояти з підвітряного боку (спиною або боком до вітру).

9.13. Тривалість перебування працівників у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні, а також тривалість відпочинку (з виходом із цих об'єктів) залежно від умов і характеру роботи повинен визначати керівник робіт.

9.14. Працювати в резервуарі чи підземній споруді за температури повітря вище зазначеної у пункті 4.18 цього розділу допускається тільки у разі виникнення аварії (якщо вона загрожує життю працівників, може спричинити руйнування обладнання тощо) з дозволу керівника робіт і під його безпосереднім керівництвом. Таку роботу дозволяється виконувати лише за умови обов'язкового вжиття необхідних заходів щодо захисту працівників від можливого перегрівання та опіків: робота повинна виконуватись в теплому спецодязі, а за наявності в підземній споруді або резервуарі рідкого середовища - також з використанням гумового взуття. Режим роботи і відпочинку в цьому разі визначає керівник робіт.

9.15. Заборонено перебувати всередині резервуара чи підземної споруди за температури повітря понад +50°C (температура повітря вимірюється на відстані 0,7 м від стінки резервуара (підземної споруди)), а також за наявності в них води, нагрітої до температури понад +45°C. За температури води менше +45°C рівень води над підлогою не повинен перевищувати 200 мм.

За наявності пари в резервуарі чи підземній споруді працівники повинні перебувати в них у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з рятувальною мотузкою.

9.16. Для виконання робіт усередині газонебезпечного резервуара (приміщення, підземної споруди тощо) повинна призначатись бригада не менше ніж з трьох працівників, які заздалегідь мають бути проінструктовані про порядок проведення роботи та можливу небезпеку під час її виконання, а також має бути перевірена правильність їхніх дій на робочому місці.

Один з членів бригади повинен працювати всередині резервуара, а двоє інших членів бригади (наглядачі) повинні стояти зверху біля люка або дверей газонебезпечного приміщення і стежити за роботою працівника, який виконує роботу всередині резервуара, і за станом повітрозабірного патрубка шлангового протигаза.

Один з наглядачів повинен тримати в руках кінець рятувальної мотузки, а другий її кінець має бути прикріплений до рятувального пояса працівника, який перебуває всередині резервуара.

Наглядач повинен відпускати або натягувати рятувальну мотузку і шланг лише за сигналом працівника, який виконує роботу в резервуарі. Другий наглядач повинен бути з надягненим рятувальним поясом і мати при собі шланговий протигаз у положенні "наготові".

Якщо в діях працівника, який виконує роботу всередині резервуара, з'явились ознаки нездужання, намагання зняти протигаз тощо, а також у разі виникнення інших небезпечних непередбачених обставин роботу потрібно негайно припинити, а працівника з резервуара евакуювати.

Працювати всередині резервуара повинен тільки один працівник. У разі необхідності проведення робіт всередині резервуара двома працівниками потрібно призначити ще одного наглядача та передбачити заходи щодо одночасного надання допомоги обом працівникам.

9.17. Наглядачі не мають права відлучатись від люка резервуара чи підземної споруди і відволікатись на інші роботи доти, доки там перебуває працівник.

Під час проведення робіт у глибокій і довгій підземній споруді, коли зоровий нагляд за працівником, який виконує в ній роботу, підтримувати неможливо, з ним необхідно організувати радіозв’язок, зв’язок по телефону або за допомогою загальноприйнятих сигналів.

У разі потреби до потерпілого може спуститись лише один з наглядачів у попередньо надягнених протигазі та рятувальному поясі. Кінець рятувальної мотузки передається іншому наглядачеві, який повинен залишитись біля люка або дверей газонебезпечного резервуара чи підземної споруди.

9.18. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити справність протигаза і шлангів.

Герметичність протигаза і шланга перевіряється затискуванням рукою кінця шланга в надягненому протигазі. Якщо в такому положенні дихати неможливо, то протигаз справний.

Протигаз з примусовим подаванням повітря обов’язково перевіряється також на справність повітродувки і роботи її приводів.

9.19. Перед спусканням у газонебезпечний резервуар, газонебезпечну підземну споруду, а також перед тим, як увійти до газонебезпечного приміщення, гофрований шланг, що підводить повітря до дихального клапана маски протигаза, необхідно закріпити на поясному ремені.

Повітрозабірні патрубки протигаза розміщувати з підвітряного боку від місця виділення або місця можливого виділення шкідливих речовин і укріплювати таким чином, щоб не допустити засмоктування пилу з поверхні ґрунту.

За відсутності примусового подавання повітря за допомогою вентилятора довжина шланга має бути не більше 10 м, а у разі примусового подавання - менше 40 м. Шланг не повинен мати різких перегинів або бути чим-небудь затисненим.

9.20. Аналіз повітря у підземній споруді або резервуарі необхідно проводити газоаналізатором вибухозахищеного типу, а за його відсутності - шляхом відбирання проби повітря і аналізу його поза спорудою чи резервуаром.

9.21. Під час проведення робіт усередині газонебезпечного резервуара, газонебезпечної підземної споруди або газонебезпечного приміщення необхідно застосовувати рятувальні пояси і рятувальні мотузки.

Рятувальні пояси повинні мати наплічні ремені зі сторони спини з кільцем на їх перетині для кріплення рятувальної мотузки.

Рятувальний пояс потрібно підганяти таким чином, щоб кільце було не нижче лопаток.

9.22. Під час проведення газонебезпечних робіт потрібно дотримуватись таких вимог:

як переносне джерело світла використовувати акумуляторні ліхтарі тільки у вибухозахищеному виконанні або світильники напругою до 12 В, які живляться від трансформатора із заземленою вторинною обмоткою, установленого поза газонебезпечним резервуаром, газонебезпечною підземною спорудою або газонебезпечним приміщенням (застосування автотрансформаторів для живлення переносних світильників заборонено). Заборонено також вмикати і вимикати світильники у газонебезпечних місцях, а також використовувати відкритий вогонь. Апаратуру керування освітленням і вентиляцією необхідно винести за межі газонебезпечного приміщення;

інструмент повинен бути виготовлений з кольорового металу, який не дає іскроутворення. Допускається використання інструменту з чорного металу за умови, що його робоча частина ретельно змащена густим мастилом;

використовувати електродрилі та інші електрифіковані інструменти, а також пристосування, що дають іскріння, заборонено;

взуття працівників має бути без сталевих підківок і цвяхів, в іншому разі необхідно взувати калоші.

9.23. Для зв’язку наглядача з працівником, який перебуває у підземній споруді, за допомогою рятувальної мотузки необхідно використовувати таку сигналізацію:

один ривок рятувальної мотузки працівника, який виконує роботу в споруді (резервуарі), означає "Підтягуй шланг і мотузку". У цьому разі підтягувати їх треба після подавання наглядачем сигналу (одного ривка) і отримання відповідного сигналу з газонебезпечної підземної споруди (резервуара) у вигляді одного ривка. Якщо відповідь не отримано, необхідно витягувати з газонебезпечної підземної споруди не тільки шланг і мотузку, а й самого працівника, бо можливо, що ривок трапився через його падіння;

два ривки означають "Спусти шланг і мотузку". Такий сигнал подає працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі), коли йому треба здійснити переміщення;

три ривки означають "Усе в порядку".

Рятувальну мотузку і шланг має тягти працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі). Тому наглядач повинен так тримати мотузку і шланг, щоб не заважати їх переміщуванню і не давати можливості їм падати. Як тільки працівник, який виконує роботу у споруді (резервуарі), перестав пересуватись, він має подати сигнал - три ривки, що означає "Усе в порядку". Наглядач, не отримавши сигналу після зупинення руху мотузки і шланга, повинен подати працівнику, який перебуває у споруді (резервуарі), сигнал одним ривком, на який він повинен отримати відповідь трьома ривками.

Неодноразові ривки рятувальної вірьовки, що подає наглядач, означають, що працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі), повинен підійти до люка або піднятись на поверхню. Такі самі сигнали, що подає працівник, який перебуває всередині резервуара, означають вимогу витягти його з резервуара.

9.24. Наглядачі повинні розміщуватись з підвітряного боку, періодично упевнюватись у самопочутті працівника, який перебуває всередині резервуара, за його сигналом опускати і витягувати назовні рятувальну мотузку і шланг.

9.25. У разі нанесення на внутрішні поверхні підземних споруд (резервуарів) захисних покриттів, що супроводжується виділенням шкідливих і вибухонебезпечних речовин, необхідно передбачати примусове видалення цих речовин, а також захист органів дихання працюючих.

9.26. Під час виконання робіт у киснеізолювальному протигазі необхідно стежити, щоб залишковий тиск кисню в балоні протигаза був достатній для забезпечення повернення працівника, який виконує роботу в протигазі, від місця проведення робіт до незагазованої зони.

9.27. Кришки підземних люків необхідно відкривати і закривати за допомогою спеціальних гаків завдовжки понад 500 мм. Виконувати такі операції безпосередньо руками, гайковими ключами або іншими (не призначеними для цього) предметами заборонено.

9.28. Перед тим, як закривати люки після закінчення роботи, керівник і виконавець робіт повинні перевірити, чи не залишився випадково всередині підземної споруди (резервуара) хтось з працівників, а також чи не залишились забуті там матеріали, інструменти та інші сторонні предмети.

Після закінчення робіт у підземній споруді (резервуарі) всі люки повинні бути закриті.

10.1. Організацію виконання робіт з обслуговування теплообмінних апаратів і трубопроводів потрібно проводити відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води , затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 08 вересня 1998 року № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98), та інших чинних нормативно-правових актів.

10.2. Заборонено експлуатувати теплообмінні апарати у разі виявлення дефектів, що можуть спричинити порушення надійної і безпечної роботи, а також у разі відсутності і несправності елементів їх захисту та регуляторів рівня. Про виявлені дефекти та несправності потрібно зробити запис у паспорті теплообмінного апарата із зазначенням причини заборони його експлуатації.

10.3. Усі трубопроводи і теплообмінні апарати повинні мати у верхніх точках повітряні клапани, а в нижніх точках і застійних зонах - дренажні пристрої, що сполучаються безпосередньо з атмосферою.

10.4. Заборонено під час роботи теплообмінного апарата проводити його ремонт або виконувати роботи, пов'язані з ліквідацією нещільностей з’єднань окремих елементів апарата, що перебувають під тиском, за винятком випадків, зазначених у пункті 10.14 цього розділу.

10.5. Справність запобіжних клапанів, манометрів та іншої арматури теплообмінного апарата повинні перевіряти працівники, що їх обслуговують, відповідно до інструкції з обслуговування теплообмінних апаратів.

10.6. Теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу, що підлягає ремонту, необхідно перекрити як з боку суміжних теплопроводів і обладнання, так і з боку дренажних і обвідних ліній, щоб уникнути потрапляння в нього пари або гарячої води.

Дренажні лінії і повітряні клапани, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, повинні бути відкриті.

10.7. Виводити з роботи для ремонту або для внутрішнього огляду теплообмінні апарати і ділянки трубопроводу, що від'єднуються від діючого обладнання, необхідно двома послідовно установленими засувками, між якими повинен бути дренажний пристрій, що сполучається безпосередньо з атмосферою.

Допускається однією засувкою виводити з дії теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу з тиском до 6 МПа (60 кгс/кв.см). У цьому разі не повинно бути виходу пари в атмосферу крізь дренаж, який відкрито на час ремонту або внутрішнього огляду на виведеній з роботи ділянці.

У разі проведення робіт усередині теплообмінного апарата або трубопроводу необхідно перекрити арматуру й установити заглушку. Товщина заглушки повинна відповідати параметрам робочого середовища. Для перевірки встановлення заглушок на фланцевій арматурі трубопроводу, що виводиться з дії, заглушки повинні мати добре видимі хвостовики.

10.8. З теплообмінних апаратів і трубопроводів, виведених з роботи для ремонту, необхідно зняти тиск і звільнити їх від пари і води. З електроприводів вимикальної арматури необхідно зняти напругу, а з мережі живлення електроприводів - запобіжники. Цю арматуру необхідно закрити. Вентилі відкритих дренажів, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, необхідно відкрити. Вентилі дренажів закритого типу після дренування теплообмінного апарата (трубопроводу) повинні бути закриті. Між запірною арматурою і теплообмінним апаратом (трубопроводом) повинна бути арматура, що безпосередньо сполучається з атмосферою. Вимикальна арматура і вентилі дренажів необхідно заблокувати ланцюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замки. Виконання зазначених вимог обов'язкове також на трубопроводах з установленою заглушкою.

На вентилях, засувках вимикальної арматури необхідно вивішувати заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди"; на вентилях відкритих дренажів - "Не закривати! Працюють люди"; на ключах керування електроприводами вимикальної арматури - "Не вмикати! Працюють люди"; на місці проведення робіт - настановчий знак "Працювати тут!".

Розпочинати ремонт апаратів і трубопроводів, що не мають дренажів і повітряних клапанів, а також за наявності надлишкового тиску в них заборонено.

Дренування води і пароводяної суміші необхідно проводити через спускову арматуру.

Якщо під час допуску виник сумнів у тому, що внаслідок засмічення лінії дренажу вода із виведеного у ремонт трубопроводу повністю не видалена, розпочинати ремонтні роботи заборонено.

10.9. Засувки і вентилі необхідно відкривати і закривати тільки із застосуванням важелів, передбачених інструкцією з експлуатації арматури. Не дозволяється для подовження плеча рукоятки або маховика використовувати випадкові предмети.

10.10. Для проведення ремонтних робіт на одному з підігрівників високого тиску (за групової схеми їх увімкнення) необхідно вимкнути всю групу підігрівників.

10.11. Під час відгвинчування болтів фланцевих з’єднань трубопроводів послаблювати болти потрібно обережно, щоб запобігти можливому викиданню пароводяної суміші у разі неповного дренування трубопроводу. Крім цього, необхідно запобігти випадінню із фланців металевих прокладок і вимірювальних шайб і падінню їх униз шляхом відгородження розташованих нижче ділянок, улаштування настилів, установлення піддонів тощо.

10.12. Дозволяється відключати однією засувкою (без установлення заглушок) теплообмінні апарати на тих потоках, де робочий тиск не перевищує атмосферний і температура теплоносія менше +45°C.

10.13. У разі виведення у ремонт обладнання з вибухонебезпечними, отруйними і агресивними речовинами це обладнання необхідно вивести з дії, спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити заглушками від діючого обладнання незалежно від тиску і температури речовин, що транспортуються.

10.14. Під час випробування і прогрівання трубопроводів пари і води дозволяється підтягувати:

болти фланцевих з’єднань - за надлишкового тиску до 0,5 МПа (5 кгс/кв.см);

сальники сталевих компенсаторів та сальники арматури - за тиску до 1,2 МПа (12 кгс/кв.см). Сальники підтягувати обережно, щоб не зірвати болти.

Якщо застосовуються спеціальні пристосування, сальники дозволяється підтягувати у разі тиску до 6 МПа (60 кгс/кв.см) за розпорядженням і під керівництвом працівника, який дав розпорядження на проведення цієї роботи.

10.15. Добивання сальників компенсаторів і арматури дозволяється виконувати у разі надлишкового тиску в трубопроводах до 0,02 МПа (0,2 кгс/кв.см) і за температури теплоносія до +45°C.

Замінювати сальникову набивку компенсаторів дозволяється тільки після повного спорожнення трубопроводу.

10.16. Підтягувати нарізне з'єднання сальника арматури або фланцеве з'єднання необхідно поступово, по черзі, з діаметрально протилежних боків (у цьому разі працівник повинен стояти збоку від можливого викидання струменя води або пари).

10.17. Розпочинати ремонт арматури на трубопроводах пари і гарячої води, яка не має або має нечітку технологічну нумерацію, заборонено.

10.18. Штуцери контрольно-вимірювальної апаратури необхідно підтягувати, якщо тиск не перевищує 0,3 МПа (3 кгс/кв.см), тільки гайковими ключами, розмір яких відповідає граням елементів, що підтягуються, щоб запобігти пошкодженню штуцерів (застосовувати для виконання цієї роботи інші ключі, а також подовжувальні важелі заборонено).

Перед тим, як розпочати підтягування штуцерів, необхідно перевірити стан видимої частини різі, особливо на штуцерах повітряних клапанів.

Під час підтягування нарізного з’єднання працівник повинен стояти з протилежного боку від струменя води або пари, які можуть з’явитись у разі зривання різі.

10.19. Прогрівання і пуск паропроводів необхідно виконувати згідно з місцевою інструкцією або за спеціальною програмою.

10.20. Під час прогрівання паропроводу спочатку необхідно відкривати дренажі, потім поступово і обережно байпаси (парові вентилі). У разі виникнення гідравлічних ударів прогрівання необхідно припинити до повного зникнення їх і вжити заходів щодо усунення причин, що викликали ці удари.

10.21. Перед прогріванням паропроводу під час пуску теплової мережі додатково необхідно перекрити конденсаційні горщики.

10.22. У разі засмічення проходу дренажного штуцера під час прогрівання або підвищення тиску в паропроводі штуцер необхідно продути швидким закриванням та відкриванням вентиля.

Якщо засмічення проходу дренажного штуцера неможливо усунути продуванням, необхідно повністю перекрити паропровід і прочистити дренажний штуцер.

Працівник, який продуває дренажний штуцер, повинен стояти з боку, протилежного виходу конденсату або пари, і виконувати цю роботу в рукавицях.

10.23. Продування паропроводів необхідно виконувати згідно з інструкцією, затвердженою керівником монтажної, ремонтної або пусконалагоджувальної організації (дільниці) і узгодженою з керівником підприємства (цеху).

Тимчасові трубопроводи, спеціально прокладені для продування паропроводів, не повинні торкатись дерев’яних конструкцій, щоб запобігти виникненню пожежі. Вони мають лежати вільно (з урахуванням теплових подовжень), не створюючи надмірного тиску на перекриття та інші конструкції.

У місцях обслуговування тимчасовий трубопровід повинен покриватись ізоляцією. Опору для кінцевої частини труби, що виходить за межі споруди, потрібно надійно закріпити. Місце випускання пари необхідно вибирати таким чином, щоб у небезпечній зоні не було механізмів, обладнання та людей.

Для регулювання продування на початку ділянки паропроводу, що підлягає продуванню, необхідно установити парову засувку. Перед початком продування увесь паропровід необхідно покрити тепловою ізоляцією, а нерухомі опори - надійно закріпити. Тимчасові засоби підмощування біля паропроводу необхідно демонтувати.

Безпосередньо перед початком продування дренажі повинні бути закриті, щоб уникнути засмічування. Відкривати парову засувку потрібно поступово.

З появою ознак гідравлічних ударів необхідно негайно припинити подавання пари у паропровід і повністю відкрити всі дренажі.

Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводів, повинні наглядати за його станом, а також за станом рухомих опор і підвісок.

Територію у місці виходу випускної труби тимчасового трубопроводу, прокладеного для продування паропроводу, необхідно обгородити і на її межах виставити наглядачів.

Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводу, повинні користуватись засобами індивідуального захисту органів слуху.

11.1. Підготовка до ремонту обертових механізмів повинна проводитись згідно з умовами виконання робіт, зазначеними у наряді. У цьому разі механізм необхідно зупинити, напругу з електродвигуна механізму та електроприводів арматури зняти.

Якщо робота на механізмі пов’язана з можливим торканням до його обертових частин, кабель живлення електродвигуна необхідно заземлювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97 та НПАОП 40.1-1.21-98 .

Якщо робота на механізмі не пов'язана з торканням до обертових частин механізму, та у разі роз’єднання з’єднувальної муфти заземлювати кабельну лінію не потрібно.

У разі одночасного проведення робіт на обертовому механізмі і на електродвигуні муфту необхідно розчепити. Цю роботу необхідно виконувати за нарядом на ремонт обертового механізму.

Штурвали приводів керування арматурою потрібно замкнути на замок з допомогою ланцюгів або інших пристроїв і пристосувань.

На виведених з роботи приводах і пусковому пристрої механізму необхідно вивішувати знаки безпеки про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою, а на місці проведення робіт - настановчий знак безпеки "Працювати тут!".

11.2. Під час виведення у ремонт обертових механізмів з електроприводом знімати напругу з електродвигуна та електроприводів арматури повинні оперативні або оперативно-виробничі електротехнічні працівники.

11.3. Під час пробного увімкнення або балансування обертового механізму необхідно оперувати кнопкою аварійного вимикання електродвигуна механізму.

Біля кнопки аварійного вимикання має стояти спеціально призначений працівник, який за сигналом керівника робіт повинен негайно вимкнути механізм.

11.4. Перед пуском обертового механізму, у тому числі й перед проведенням його випробування, потрібно скласти муфту зчеплення, установити всі огородження рухомих частин, зняти знаки безпеки, прибрати інструмент, матеріали та вивести працівників з місця проведення робіт.

Керівник робіт повинен здати наряд начальнику зміни цеху. У разі виконання роботи за проміжним нарядом його необхідно здати працівнику, який видав наряд.

Після проведення випробувань механізму, якщо виникла необхідність продовження робіт на ньому, робоче місце знову повинно готуватись згідно з умовами виконання робіт, що передбачені нарядом.

11.5. Під час балансування ротора обертового механізму установлювати балансувальні вантажі дозволяється тільки після його закріплення, що унеможливлює обертання ротора.

11.6. Перед проведенням статичного балансування роторів димососів або вентиляторів на спеціальних балансувальних верстатах необхідно установлювати підпори, щоб перешкодити падінню ротора.

11.7. Проводити роботи всередині вентилятора, димососа дозволяється тільки після перекривання низхідного газоходу міцним настилом та вжиття заходів, що унеможливлюють обертання ротора.

11.8. Пристосування, що використовуються для виймання роторів тягодуттьових машин, повинні відповідати вимогам нормативних документів заводів - виробників тепломеханічного обладнання.

Із зони, де проводять виймання ротора тягодуттьових машин, необхідно вивести працівників.

11.9. Ремонтні роботи на тягодуттьових машинах на висоті понад 1,3 м необхідно проводити з риштувань та помостів.

11.10. Під час замінювання броні і наплавлювання лопаток тягодуттьових машин кришки корпусів повинні бути відкриті.

11.11. Усі зварювальні роботи, що проводяться безпосередньо на роторі тягодуттьових машин, необхідно виконувати із заземленим ротором.

11.12. Під час наплавлення лопаток тягодуттьових машин необхідно уникати пропалювання металу та потрапляння розплавленого металу на електрозварника.

Наплавлення лопаток тягодуттьових машин без виймання ротора необхідно виконувати за наявності вентиляції, що забезпечує необхідний повітрообмін, і під контролем наглядача, який повинен перебувати ззовні тягодуттьової машини.

Електрозварник, що перебуває всередині тягодуттьової машини, повинен виконувати роботу із застосуванням рятувального пояса і рятувальної мотузки, кінець якої має бути у наглядача, та застосовувати засоби захисту від ураження електричним струмом.

Наглядач повинен мати групу II з електробезпеки і за необхідності користуватись однополюсним вимикачем електрозварювальної мережі, який має знаходитись ззовні тягодуттьової машини.

12.1. Теплоізоляційні роботи необхідно виконувати за умови відсутності виходу пари, витікань, викидів горючих газів у зоні проведення робіт і за температури на поверхні обладнання до +60°C.

Антикорозійні, фарбувальні та теплоізоляційні роботи на обладнанні та конструкціях необхідно проводити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

Проводити теплоізоляційні роботи на обладнанні у разі несталого режиму його роботи, а також у разі несталого режиму роботи сусіднього діючого обладнання, розташованого на небезпечній відстані від нього, заборонено.

12.2. Дозволяється виконувати розбирання окремої ділянки ізоляції на діючому обладнанні для визначення нещільності за умови дотримання необхідних заходів безпеки (використання гаків на довгих держаках, перебування з боку, протилежного місцю виходу пари в атмосферу або витікання тощо).

12.3. Не дозволяється проводити ізоляційні роботи на обладнанні під час його гідравлічного і пневматичного випробування, а також у зоні випробовування обладнання або трубопроводів.

12.4. Наносити ізоляційну мастику необхідно у гумових рукавицях і захисних окулярах.

12.5. Роботи з мінеральною ватою і скловатою та виробами з неї необхідно проводити у захисних окулярах, протипиловому респіраторі і рукавицях з міцної тканини. Під час проведення цих робіт брюки надягати поверх чобіт (навипуск) і не засукувати рукава. Рукава та комірець спецодягу потрібно застебнути.

Роботи з рідким склом, теплоізоляційними та іншими матеріалами у вигляді мастик, до складу яких входить рідке скло, а також роботи з нанесення ізоляції і штукатурки з використанням вапняно-азбестоцементних, перлітових, вермикулітових розчинів і мастик необхідно виконувати у гумових кислото- і лугостійких рукавицях і захисних окулярах.

12.6. Різання теплоізоляційних виробів стаціонарною або переносною циркулярною пилкою повинні виконувати працівники, які пройшли відповідне навчання та інструктаж (цю роботу дозволяється виконувати лише у разі жорсткого закріплення пилки, установлення огороджень та за умови увімкненої витяжної вентиляції).

Під час проведення різальних робіт необхідно користуватись дерев’яними підштовхувачами, а також уникати наближення рук до диска пилки, що обертається.

12.7. Під час проведення теплоізоляційних робіт із застосуванням дроту кінці дротяного каркаса ізоляції і дротяних кріпильних деталей повинні бути загнутими і закритими шаром ізоляції. Залишати кінці дроту незагнутими, а також використовувати невідпалений дріт заборонено.

12.8. Ізоляційні матеріали, що розвантажуються, необхідно складувати згідно з вимогами пункту 5.15 цього розділу.

Сипкі ізоляційні матеріали необхідно складувати у штабелі заввишки до 1,2 м. Брати сипкі матеріали із штабелів необхідно тільки зверху.

12.9. Подавання ізоляційних матеріалів на висоту необхідно механізувати.

Курні ізоляційні матеріали, мінеральну вату або скловату необхідно подавати на місце проведення робіт у контейнерах або пакетах з дотриманням умов, що унеможливлюють їх розпилювання.

12.10. Не дозволяється під час розбирання ізоляції та обмурування ударяти по стінках трубопроводів і обладнання. Ізоляцію необхідно розбирати у напрямку тільки зверху вниз із застосуванням захисних окулярів, а також зволожувати, щоб уникнути пиловиділення.

12.11. Під час розкроювання і різання листового металу і склопластиків руки необхідно тримати якомога далі від леза ножа ножиць і застосовувати захисні рукавиці, щоб уникнути порізу рук задирками і гострими краями.

12.12. Перед початком пневматичного транспортування ізоляційних матеріалів необхідно переконатись у справності установки пневматичного подавання розчинів.

Працювати з несправними елементами установки пневматичного подавання розчинів, а також за відсутності або несправності манометрів, що показують тиск повітря, що транспортується, забороняється.

Шланги, якими подається розчин або мастика, не повинні бути перегнутими.

12.13. Розчинопроводи після монтажу і надалі (не рідше ніж через кожні 3 місяці) повинні проходити гідравлічне випробування тиском, що в 1,5 рази перевищує робочий. Результати випробувань розчинопроводів необхідно оформлювати актом та робити відмітки у технічному паспорті.

12.14. Не дозволяється ремонтувати розчинопроводи, що перебувають під тиском, а також підтягувати їхні фланцеві з'єднання.

12.15. Якщо розчин не проходить через з'єднання (стики) розчинопроводів, необхідно вимкнути компресор, розібрати несправний вузол і усунути пробку, що утворилася. Простукувати розчинопровід для усунення пробки заборонено.

12.16. Перед тим, як виконати очищення барабана розчиномішалки, рубильник необхідно вимкнути, зняти запобіжники з електродвигуна розчиномішалки, заземлити кабель живлення електродвигуна і на рубильнику вивісити заборонний знак безпеки "Не вмикати! Працюють люди".

Барабан розчиномішалки необхідно закривати захисною сіткою з вічками розміром не більше 70х70 мм.

Під час роботи розчиномішалки просувати руки у барабан, а також розвантажувати його на ходу заборонено.

Очищати приямок для завантажувального ковша розчиномішалки дозволяється тільки після фіксації ковша у піднятому положенні.

Не дозволяється працівникам перебувати під піднятим і незафіксованим ковшем.

12.17. Під час продування і чищення розчинопроводу необхідно працювати у захисних окулярах.

Під час продування розчинопроводу стисненим повітрям необхідно вивести із зони продувки на відстань понад 10 м усіх працівників, крім тих, хто безпосередньо виконує цю роботу.

12.18. Під час нанесення ізоляції на обладнання напилюванням необхідно вживати заходів, що унеможливлюють забруднення розміщеного поруч обладнання.

13.1. Експлуатацію і ремонт компресорних установок і повітропроводів необхідно проводити відповідно до вимог "Правил устройства и безопасной эксплуатации стационарных компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов", затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07 грудня 1971 року, та інших чинних нормативно-правових актів.

13.2. Відповідальним за надійну і безпечну експлуатацію компресорної установки і повітропроводів повинен призначатись працівник зі складу спеціалістів.

13.3. До самостійної роботи з обслуговування компресорних установок необхідно допускати працівників віком не молодше 18 років, які пройшли навчання за відповідною програмою і мають право обслуговувати компресорні установки.

13.4. Не дозволяється залишати без нагляду діючі компресори, крім повністю автоматизованих.

13.5. Входити до приміщення компресорної установки стороннім особам заборонено.

Ззовні біля вхідних дверей компресорної установки необхідно установити сигналізацію для виклику працівників, які обслуговують установку, а також вивісити заборонний плакат "Вхід стороннім заборонено".

14.1. Земляні роботи на території енергопідприємств, а також в охоронних зонах підземних комунікацій (електрокабелів, газопроводів тощо) потрібно проводити згідно з вимогами цих Правил, НПАОП 40.1-1.01-97 , НПАОП 40.1-1.21-98 , з використанням плану (схеми) із зазначенням розміщення і глибини закладання комунікацій.

Перед початком проведення земляних робіт необхідно установити знаки або зробити написи, що показують розташування підземних комунікацій на місцевості.

14.2. Земляні роботи в зоні діючих підземних комунікацій необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт за нарядом, а в охоронній зоні кабелю, що перебуває під напругою, діючого газопроводу, теплотраси, крім того, - під наглядом представника організації, що здійснює експлуатацію цього кабелю, газопроводу або теплотраси.

14.3. Розробляти ґрунт у безпосередній близькості (до 0,3 м) від діючих підземних комунікацій дозволяється тільки лопатами, без різких ударів.

14.4. У разі виявлення на місці проведення земляних робіт вибухонебезпечних матеріалів або боєприпасів роботу необхідно негайно припинити, працівників вивести у безпечну зону, вжити заходів щодо запобігання проникненню сторонніх осіб у небезпечну зону.

14.5. У разі виявлення у траншеях або котлованах шкідливого газу земляні роботи в них негайно припинити, а працівників вивести з небезпечної зони.

Роботу дозволяється відновити тільки після припинення надходження газу у зону проведення робіт і видалення з неї наявного газу.

У разі необхідності проведення робіт у загазованій зоні дотримуватись вимог глави 9 цього розділу.

14.6. Використовувати відкритий вогонь і палити у траншеях на відстані до 50 м від газопроводу або місця можливого накопичення газу заборонено.

14.7. Котловани і траншеї, що розробляються у місцях пересування людей або транспорту, необхідно обгородити і на огородженні установити застережні знаки безпеки, а вночі - сигнальне освітлення.

14.8. Дозволяється рити котловани і траншеї з вертикальними стінками без кріплень у нескельових і незамерзаючих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і за відсутності поблизу підземних споруд на глибину до:

1 м - в насипних, піщаних та великоуламкових ґрунтах;

1,25 м - в супісках;

1,5 м - в суглинках та глинах.

14.9. Дозволяється рити котловани і траншеї зі схилами без кріплень в нескельових ґрунтах вище рівня ґрунтових вод (з урахуванням капілярного підняття) або в ґрунтах, що осушені за допомогою штучного водозниження, у разі глибини виймання ґрунту і крутості схилів згідно з додатком 5 до цих Правил.

14.10. За ППР необхідно визначати крутість схилів виїмок завглибшки:

понад 5 м - в усіх випадках;

до 5 м - за гідрологічними умовами і видами ґрунтів, що не передбачені пунктом 14.9 цього розділу.

14.11. Під час проведення земляних робіт необхідно застосовувати інвентарні кріплення стінок котлованів або траншей, а у разі неможливості використання таких кріплень - кріплення, виготовлені за затвердженими в установленому порядку індивідуальними проектами.

14.12. Установлювати кріплення стінок котлованів або траншей необхідно у напрямку зверху вниз у міру розробки ґрунту поступово на глибину до 0,5 м, а розбирати - у напрямку знизу вгору - у міру зворотного засипання ґрунту.

14.13. Під час установлення кріплень стінок котлованів або траншей верхня частина кріплень повинна виступати над бровкою виїмки понад 15 см.

14.14. Ґрунт, що виймають із котлована або траншеї, потрібно розміщувати на відстані понад 0,5 м від бровок виїмки.

14.15. Не дозволяється розробляти ґрунт у котлованах і траншеях "підкопом".

14.16. Валуни та каміння, а також відшарування ґрунту, виявлені на схилах, необхідно видалити.

14.17. Дозволяється розробляти роторними і траншейними екскаваторами у зв'язаних ґрунтах (суглинках, глинах) траншеї з вертикальними стінками без кріплення на глибину до 3 м. Місця, що потребують перебування в них працівників, необхідно облаштовувати кріпленнями траншей або схилів.

14.18. Проводити роботи в котлованах і траншеях зі схилами, що зазнали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду керівником і виконавцем робіт стану ґрунту цих схилів і обвалення нестійкого ґрунту у місцях, де виявлені козирки або тріщини (відшарування).

14.19. Перед допуском працівників у котлован або траншею завглибшки понад 1,3 м необхідно перевірити надійність схилів або кріплень стін.

14.20. Спускатись у котловани і траншеї можна тільки по драбинах з поручнями або по приставних драбинах відповідно до вимог пункту 2.4 цього розділу.

14.21. Взимку з настанням відлиги котловани і траншеї, що розробляються, необхідно оглядати і за результатами огляду вживати заходів щодо забезпечення надійності їхніх схилів або кріплень.

14.22. У разі виймання ґрунту з виїмок за допомогою бадді необхідно влаштувати захисні навіси-козирки для захисту працівників, які виконують роботу у виїмці.

14.23. Під час розроблювання виїмок у ґрунті екскаватором з прямою лопатою висоту вибою визначати з таким розрахунком, щоб у процесі роботи не утворювались козирки з ґрунту.

14.24. Під час розроблювання, транспортування, розвантажування, планування і ущільнення ґрунту двома чи більшою кількістю самохідних або причіпних машин (скреперів, грейдерів, котків, бульдозерів тощо), що рухаються одна за одною, відстань між ними повинна бути понад 10 м.

14.25. Однобічно засипати котловани біля свіжозмурованих підпірних стін і фундаментів дозволяється тільки після вжиття заходів щодо забезпечення стійкості конструкції.

14.26. Роботи, пов’язані з електропрогріванням ґрунту, необхідно проводити лише у виняткових випадках (у разі аварій, надзвичайних ситуацій тощо).

Під час проведення таких робіт ділянку ґрунту, що підлягає прогріванню, необхідно обгородити, встановити на огородженні застережні знаки безпеки, а вночі - освітлювати.

Відстань між огородженням і контуром ділянки, що прогрівається, повинна бути понад 3 м.

Не дозволяється перебування людей на ділянці ґрунту, що прогрівається і перебуває під напругою.

14.27. Прокладати лінію тимчасового електропостачання до ділянок ґрунту, що підлягають прогріванню, необхідно ізольованим проводом, і після кожного переміщування електрообладнання і перекладання електропроводки необхідно візуально перевіряти їх справність.

14.28. У разі прогрівання ґрунту пропарюванням або димовими газами необхідно вжити заходів щодо запобігання опікам і отруєнню працівників шкідливими газами.

14.29. Стоянка і рух будівельних машин і автотранспорту, розміщення лебідок, обладнання, матеріалів тощо у межах призми обвалювання ґрунту біля виїмок з кріпленнями стінок виїмок дозволяється тільки після проведення попередньої перевірки шляхом розрахунку відповідності міцності кріплення, зазначеній у ППР, з урахуванням значення динамічного навантаження.

За відсутності кріплення стінок виїмок стоянка, рух і розміщення вищезазначених машин і механізмів, а також розміщення матеріалів у межах призми обвалювання ґрунту заборонені.

14.30. Переміщування, установлення і робота машин поблизу котлованів, траншей з неукріпленими схилами дозволяється тільки за межами призми обвалювання ґрунту на відстані, встановленій ППР, або на відстані по горизонталі від основи схилу виїмки до ближніх опор машини згідно з додатком 6 до цих Правил.

14.31. Працівники, які виконують роботи із застосуванням землерийних машин, повинні розрізняти звукові сигнали, що подає водій (машиніст).

14.32. Під час роботи екскаватора дотримуватись таких вимог:

екскаватор необхідно закріплювати тільки інвентарними упорами;

необхідно перебувати на відстані понад 5 м від зони дії екскаватора;

очищати ківш екскаватора дозволяється тільки тоді, коли він опущений.

1.1. Організаційні заходи для безпечного проведення робіт:

призначення працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт;

видавання наряду або розпорядження;

видавання дозволу на підготовку робочих місць;

підготовка робочих місць;

видавання дозволу на допуск до роботи;

допуск до роботи;

нагляд під час виконання роботи;

переведення на інше робоче місце;

оформлення перерв у роботі та її закінчення.

1.2. Відповідальними за безпечне проведення робіт є:

працівник, який видає наряд, дає розпорядження;

працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск;

працівник, який готує робоче місце;

працівник, який допускає до роботи (допускач);

керівник робіт;

виконавець робіт;

працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт (наглядач);

член бригади.

1.3. Працівник, який видає наряд (дає розпорядження), встановлює необхідність і можливість безпечного виконання роботи й відповідає за достатність і правильність зазначених у наряді (розпорядженні) заходів безпеки бригади. Крім того, він відповідає за призначення керівника робіт відповідно до списків, затверджених в установленому порядку, а також за призначення наглядача.

Керівник робіт призначається у разі виконання робіт за нарядами. Необхідність призначення керівника робіт, що виконуються за розпорядженнями, визначає працівник, який дає розпорядження.

1.4. Працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск, несе відповідальність за достатність технічних заходів, передбачених нарядом або розпорядженням, і можливість їх здійснення.

1.5. Керівник робіт відповідає за:

призначення виконавця робіт (наглядача) відповідно до затверджених списків;

кількісний склад бригади, що визначається з урахуванням умов забезпечення можливості нагляду за бригадою з боку виконавця робіт (наглядача);

достатність кваліфікації працівників, які включені до складу бригади;

організацію та проведення інструктажу виконавцю робіт (наглядачу) та членам бригади;

виконання заходів безпеки, передбачених нарядом або розпорядженням, та за їх достатність;

наявність і придатність використання засобів захисту, інструменту, інвентарю та пристроїв, необхідних для проведення робіт;

щоденний огляд риштувань перед допуском бригади до роботи;

організацію та безпечне виконання роботи і дотримання вимог цих Правил.

Керівник робіт разом з виконавцем робіт повинен приймати робоче місце від допускача і перевіряти виконання заходів безпеки, що зазначені у наряді.

Керівник робіт повинен здійснювати періодичний контроль за роботою бригад щодо дотримання вимог безпечного виконання робіт і відсторонювати від роботи тих членів бригад, які порушують ці Правила, а також тих, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Керівник газонебезпечних робіт повинен здійснювати безпосереднє керівництво роботою з наступною перевіркою герметичності ділянки, що ремонтується.

Керівниками робіт за нарядами повинні призначатись досвідчені керівники і спеціалісти структурних підрозділів електростанції (теплової мережі) і підрядних організацій.

1.6. Виконавець робіт відповідає за:

виконання заходів безпеки, передбачених нарядом або розпорядженням, та за їх достатність;

дотримання ним самим і членами бригади вимог інструкцій з охорони праці та виконання заходів безпеки, визначених нарядом, ППР, технологічними процесами і технічними умовами;

чіткість та вичерпність інструктажу і вказівок, які він дає членам бригади безпосередньо на робочому місці;

наявність, придатність і правильність використання засобів захисту, інструменту, інвентарю та пристроїв у процесі проведення робіт;

стан збереження встановлених на робочому місці огороджень, знаків безпеки, запірних пристроїв (протягом робочої зміни).

Виконавець робіт, який здійснює керівництво бригадою, не повинен брати безпосередню участь у роботі, якщо її проведення потребує неперервного нагляду за членами бригади, а наглядача не призначено.

1.7. Виконавцями робіт за загальними нарядами повинні призначатись керівники і спеціалісти підприємства та підрядних організацій, які можуть бути керівниками робіт за проміжними нарядами.

Виконавцями робіт за нарядами, проміжними нарядами і розпорядженнями повинні призначатись працівники структурних підрозділів підприємства і підрядних організацій, які мають кваліфікацію не нижче IV розряду. У разі ремонту допоміжного обладнання допускається призначати виконавцями робіт працівників, які мають III розряд.

1.8. Черговий або працівник зі складу оперативно-виробничих працівників, який готує робоче місце, відповідає за правильне і точне виконання зазначених у наряді (розпорядженні) заходів щодо підготовки робочого місця.

1.9. Допускач відповідає за:

правильність підготовки робочих місць, повноту вжитих заходів безпеки, необхідних для виконання роботи, та відповідність їх характеру і місцю проведення роботи;

правильність допуску до роботи й повноту інструктажу керівника робіт і виконавця робіт (наглядача).

1.10. До роботи за загальними нарядами на ремонт обладнання повинен допускати начальник зміни цеху (дільниці). У разі відсутності посади начальника зміни цеху (дільниці) допускачем до роботи має бути старший черговий цього цеху (дільниці).

Первинний допуск за нарядами і розпорядженнями проводить начальник зміни цеху (дільниці) або підлеглий йому оперативний працівник, який обслуговує обладнання, що має ремонтуватись, згідно зі списком, затвердженим керівником підприємства.

У теплових мережах допускачами є інженерно-технічні працівники району (майстер, старший майстер, інженер, начальник району або його заступник) і керівник робіт на цій дільниці (обладнанні). Якщо районування у теплових мережах відсутнє, то допускачами до роботи можуть бути також директор підприємства, його заступник або диспетчер тепломережі.

1.11. Допускачем до роботи за загальними нарядами, нарядами та розпорядженнями на віддаленому об'єкті може бути оперативний працівник цього об'єкта. Якщо на віддаленому об'єкті посада оперативного працівника відсутня, допуск здійснює начальник зміни цеху (дільниці) або за його вказівкою підлеглі йому оперативні працівники, а також керівник робіт з дозволу начальника зміни цеху (дільниці), якщо його внесено до списку осіб, які мають право на допуск за нарядами та розпорядженнями.

1.12. Допускачем у разі переведення бригади на інше робоче місце, а також якщо бригада виконує роботи за одним нарядом на кількох робочих місцях однієї схеми приєднання ТМО, може бути керівник робіт з дозволу начальника зміни цеху (дільниці) або працівник, який його заміщує.

Крім того, допускачем до щоденного продовження роботи на дільниці теплової мережі і на окремих віддалених об’єктах, що не мають оперативних працівників, може бути виконавець робіт з дозволу начальника зміни цеху (дільниці) або працівника, який його заміщує.

1.13. Допускається суміщення одним працівником обов’язків двох працівників, якщо цей працівник має право виконувати обов’язки працівників, яких заміщає, із занесенням до кожного зі списків, що встановлюють ці повноваження.

Під час проведення робіт допускається суміщення обов'язків:

працівника, який видає наряд (розпорядження), і керівника робіт;

керівника робіт (у випадку, коли на нього видано тільки один наряд) і виконавця робіт;

керівника робіт і допускача (у теплових мережах і на віддаленому об'єкті, де немає оперативних працівників).

1.14. Обов’язки допускача до роботи за проміжним нарядом виконує виконавець робіт за загальним нарядом, який одночасно є керівником робіт за проміжним нарядом.

1.15. Наглядач призначається для нагляду за бригадою будівельників, різноробочих, такелажників та інших працівників, якщо вони виконують роботи за нарядом або розпорядженням у безпосередній близькості від діючого обладнання.

Необхідність призначення наглядача під час проведення вищезазначених робіт визначає працівник, який видає наряд (розпорядження).

Наглядачами призначаються працівники, які мають право бути виконавцями робіт, або працівники зі складу оперативних працівників.

Призначаючи наглядача, у рядку "виконавцю робіт (наглядачу)" наряду необхідно записати відповідно до підрядкового тексту прізвище, ініціали, посаду, розряд виконавця робіт і в дужках - наглядача. Наглядач розписується у рядку "Виконавець робіт (наглядач)" наряду після підпису виконавця робіт.

1.16. Приймаючи робоче місце від допускача, наглядач перевіряє правильність його підготовки і виконання необхідних для проведення робіт заходів безпеки відповідно до вимог цих Правил.

Наглядач відповідає за:

безпеку членів бригади від впливу на них виробничих факторів з боку діючого технологічного обладнання (стежить, щоб робітники не наближались на небезпечну відстань до працюючого обладнання і комунікацій, створює безпечні умови для проходження оперативних працівників до робочого місця тощо);

відповідність підготовленого робочого місця до вказівок наряду;

наявність та збереження встановлених на робочому місці огороджень, засобів захисту, плакатів та застережних знаків безпеки.

Відповідальним за безпеку працівників, пов’язану з технологією робіт, під час виконання самої роботи є виконавець робіт, який повинен постійно перебувати на робочому місці.

Забороняється наглядачу суміщати нагляд з виконанням будь-якої іншої роботи.

Наглядач підпорядковується тільки керівнику робіт.

1.17. Члени бригади відповідають за:

виконання ними вимог інструкцій з охорони праці і вказівок щодо заходів безпеки, отриманих під час інструктажу перед допуском до роботи і під час її проведення;

застосування засобів захисту, спецодягу та справність інструменту і пристроїв, що використовуються;

чітке дотримання умов безпечного проведення робіт.

1.18. Керівник робіт за загальним нарядом відповідає за:

правильність видавання проміжних нарядів і надання розпоряджень у межах діючого загального наряду;

правильність і вичерпність вказаних ним у проміжних нарядах заходів безпеки під час проведення самої роботи;

призначення керівників робіт за проміжними нарядами відповідно до затверджених списків;

чіткість та вичерпність інструктажу керівникам робіт за проміжними нарядами і їх допуск;

організацію безпечного проведення суміщених робіт;

організацію нагляду і допуску бригад у разі змінної роботи за одним проміжним нарядом.

Під час проведення бригадами суміщених робіт керівник робіт за загальним нарядом повинен визначити разом з керівниками робіт за проміжними нарядами час початку і тривалість роботи бригад, які працюють за проміжними нарядами і розпорядженнями, та необхідні заходи безпеки.

Керівник робіт повинен додавати до загального наряду список керівників і виконавців робіт за проміжними нарядами.

Керівник робіт за загальним нарядом повинен прийняти від допускача обладнання, що здається у ремонт, безпосередньо на місці майбутніх робіт і оформити своїм підписом у наряді.

З моменту допуску керівника до робіт за загальним нарядом цей наряд вважається відкритим і дозволяється видавати проміжні наряди та давати розпорядження.

2.1. Роботи на обладнанні потрібно проводити за нарядами-допусками (додаток 3) або за розпорядженнями.

Наряд на виконання газонебезпечних робіт у газовому господарстві повинен видаватись відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.20-98 та (або) інших чинних нормативно-правових актів, що застосовуються у відповідній галузі.

2.2. Залежно від обсягу ремонтних робіт і організації їх проведення бланк наряду може бути оформлений у вигляді:

наряду на виконання будь-якої конкретної роботи на одному робочому місці або на послідовне виконання однотипних робіт на кількох робочих місцях однієї схеми приєднання ТМО електростанції, теплової мережі або тепловикористовувальних установок;

загального наряду на виконання роботи в цілому на агрегаті, на кількох робочих місцях або ділянках теплової мережі;

проміжного наряду на виконання робіт на окремих вузлах агрегату та його допоміжному обладнанні, на окремих робочих місцях або ділянках теплової мережі. Проміжний наряд видається тільки за наявності загального наряду.

2.3. Наряд видається на термін дії заявки на ремонт обладнання.

Якщо термін дії наряду минув, а ремонтні роботи не закінчено, наряд може продовжити працівник, який видав наряд, а у разі його відсутності - працівник, який має право видавати наряди, на термін до повного закінчення ремонтних робіт. У цьому разі в обох примірниках наряду в рядку "Наряд продовжив" необхідно зробити запис про новий термін дії наряду. Дозволяється продовжувати наряд тільки один раз.

Термін дії проміжних нарядів не повинен перевищувати терміну дії загального наряду.

2.4. За нарядами необхідно проводити такі роботи:

газонебезпечні роботи згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.20-98 та (або) інших чинних нормативно-правових актів, що застосовуються у відповідній галузі;

ремонт котельних агрегатів (робота всередині топок, барабанів, електрофільтрів, газоходів, повітроводів, систем пилоприготування, золовловлювання, золовидалення; роботи на поверхнях нагріву і трубопроводах у межах котла);

ремонт турбін і допоміжного турбінного обладнання (конденсаторів, теплообмінних апаратів, мастильних систем);

ремонт конвеєрів, живильників, елеваторів, дробарок, грохотів, вагоноперекидачів, пристроїв, що скидають паливо зі стрічкових конвеєрів;

ремонт електромагнітних сепараторів, вагів стрічкових конвеєрів, тріско- і кореневловлювачів, а також механізованих пробовідбірників твердого палива;

ремонтні роботи у мазутному господарстві;

ремонт насосів (живильних, конденсатних, циркуляційних, мережних, підживлювальних тощо) і мішалок;

ремонт обертових механізмів (дуттьових і млинових вентиляторів, димососів, млинів тощо);

вогневі і газонебезпечні роботи на обладнанні, у зоні діючого обладнання і у виробничих приміщеннях;

установлення та знімання заглушок на трубопроводах (крім трубопроводів води з тиском, не більшим від атмосферного, і температурою до +45°C);

ремонт вантажопідіймальних машин (крім колісних та гусеничних самохідних), кранових візків, підкранових шляхів, скреперних установок, перевантажувачів, підіймачів, фунікулерів, канатних доріг;

демонтаж, монтаж обладнання у зоні діючого устаткування;

врізання гільз і штуцерів для приєднання приладів, установлення та знімання вимірювальних діафрагм витратомірів;

установлення, знімання, перевірка і ремонт апаратури автоматичного регулювання, дистанційного керування, захисту, сигналізації та контролю, що потребує зупинення, обмеження продуктивності та зміни схеми і режиму роботи обладнання;

ремонт трубопроводів і арматури без знімання її з трубопроводів, ремонт або заміна імпульсних ліній (газо-, мазуто- і паропроводів, трубопроводів пожежогасіння, дренажних ліній, трубопроводів з отруйним і агресивним середовищем, трубопроводів гарячої води з температурою понад +45°C);

комплексне випробування технологічного захисту після капітального ремонту або монтажу обладнання;

налагоджування схем автоматики, захисту, сигналізації і випробування комплектів автоматики;

роботи з ремонту датчиків, пов’язані з виведенням з дії або продуванням імпульсних ліній (крім повітропроводів і пилопроводів);

ремонт теплопроводів;

гідропневматичне промивання трубопроводів;

випробування теплової мережі на розрахунковий тиск і розрахункову температуру теплоносія;

роботи у місцях, небезпечних щодо загазованості, вибухонебезпеки і ураження електричним струмом, з обмеженим доступом для відвідування;

роботи у камерах, колодязях, апаратах, бункерах, резервуарах, баках, колекторах, тунелях, трубопроводах, каналах та ямах, конденсаторах турбін та інших металевих ємностях;

дефектоскопія обладнання;

хімічне очищення обладнання;

нанесення антикорозійних покриттів;

теплоізоляційні роботи;

складання і розбирання риштувань заввишки понад 2,0 м;

закріплення стінок траншей і котлованів;

земляні роботи в зоні підземних комунікацій;

завантажування, довантажування та вилучення фільтрувального матеріалу під час відкривання фільтрів;

ремонтні роботи в хлораторній, гідразиновій та аміачній установках;

водолазні роботи;

роботи, що проводяться з використанням плавзасобів;

ремонт водозабірних споруд;

ремонт димових труб, градирень, будівель та споруд;

зливання агресивних реагентів.

Ураховуючи місцеві умови, до переліку робіт, що виконуються за нарядами, можуть бути внесені також додаткові роботи, затверджені головним інженером підприємства.

2.5. Наряди видає керівник цеху (дільниці) або посадова особа, у віданні якої перебуває обладнання і яку внесено до списку працівників, які мають право видавати наряди.

За відсутності на території підприємства такого працівника право видавати наряди надається начальникам змін електростанції і черговим диспетчерам теплової мережі, якщо вони не є допускачами за виданими ними нарядами. Оперативних працівників, які мають право видавати наряди, необхідно внести до списку працівників, які мають це право.

2.6. Списки працівників, які мають право видавати наряди, бути виконавцями, керівниками робіт, допускачами, повинен щороку затверджувати керівник підприємства. Списки необхідно коригувати, якщо змінюється склад працівників.

Копії списків повинні бути на робочих місцях начальників змін цехів (блоків), чергових диспетчерів теплових мереж та їх районів.

2.7. Наряди на виконання ремонту обладнання (електродвигунів, обладнання теплового контролю і автоматики тощо), що належить іншим цехам (дільницям) підприємства, але поєднано з тепломеханічним обладнанням, повинні видавати працівники, у віданні яких перебуває це обладнання, з дозволу начальника зміни цеху, на території якого воно розміщено. Дозвіл потрібно завізувати у відповідному наряді.

2.8. Якщо обладнання ремонтують працівники ремонтного підприємства (цеху, дільниці), дозволяється видавати загальний наряд у цілому на агрегат, на кілька робочих місць або ділянок теплової мережі.

Перелік обладнання і ділянок схеми, на які дозволяється видавати загальний наряд, повинен складати керівник цеху (району), у віданні якого перебуває це обладнання, узгоджувати - керівник ремонтного цеху (служби, дільниці), а затверджувати - керівник підприємства.

Право видавати загальні наряди надається начальнику цеху (району), у віданні якого перебуває це обладнання, або його заступнику.

Керівниками робіт за загальними нарядами призначаються працівники зі складу керівників і спеціалістів ремонтних цехів (служб, дільниць) електростанцій і теплових мереж.

Якщо ремонтні цехи (служби, дільниці) на електростанціях і теплових мережах відсутні, керівниками робіт за загальними нарядами призначають працівників зі складу працівників підрядних ремонтних організацій.

2.9. Для проведення ремонтних робіт за загальним нарядом повинні видаватись проміжні наряди.

Право видавати проміжні наряди надається керівникові робіт за загальним нарядом. Керівник робіт за загальним нарядом визначає необхідну кількість проміжних нарядів.

У проміжному наряді потрібно зазначати необхідні заходи безпеки для створення безпечних умов праці на робочому місці.

2.10. Списки працівників зі складу керівників і спеціалістів підрядних організацій (ремонтних, налагоджувальних, монтажних тощо), які можуть бути керівниками і виконавцями робіт за нарядом і окремо за загальним нарядом, повинні затверджувати керівники цих організацій і передавати підприємствам, на яких будуть виконувати роботи відряджені працівники.

У разі зміни складу працівників ці списки потрібно своєчасно коригувати.

Копії списків повинні бути на робочих місцях начальників змін цехів (блоків), чергових району теплових мереж.

Керівництво електростанції або теплових мереж згідно з цими списками працівників повинно розпорядчим документом надавати працівникам підрядних організацій право бути керівниками і виконавцями робіт.

2.11. За розпорядженням виконуються:

роботи, що не зазначені в пункті 2.4 цього розділу;

роботи, що не потребують проведення технічних заходів щодо підготовки робочих місць, у тому числі й роботи, що виконуються одноособово.

Перелік робіт, що виконуються одноособово за розпорядженням, повинен визначатись з урахуванням місцевих умов, а також затверджуватись керівником підприємства.

2.12. Видавати розпорядження повинні працівники, які мають право видавати наряди, та керівники робіт за загальними нарядами у межах дії загального наряду.

2.13. Розпорядження надаються виконавцям робіт безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку та виконуються відповідно до вимог цих Правил.

Розпорядження має разовий характер, термін його дії визначається тривалістю робочого дня (зміни) виконавців.

У разі необхідності продовження роботи розпорядження надається та оформляється заново.

2.14. Облік і реєстрацію робіт за нарядами та розпорядженнями необхідно вести в журналі, форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил.

У журналі необхідно реєструвати тільки первинний допуск до роботи та повне її закінчення із закриттям наряду (розпорядження).

Сторінки журналу необхідно пронумерувати, а журнал прошнурувати. Термін зберігання журналу після останнього запису - 6 місяців.

Первинні і щоденні допуски до роботи за нарядами потрібно оформляти записом в оперативному журналі (у цьому разі зазначають тільки номер наряду).

2.15. Проміжні наряди і розпорядження на виконання робіт, що їх видають відповідальні працівники ремонтного цеху (служби, дільниці) електростанції (теплових мереж) або підрядної організації, необхідно реєструвати в журналах обліку робіт за нарядами і розпорядженнями, що належать ремонтному цеху або підрядній організації.

2.16. Роботи на обладнанні, пристроях ТАВ протягом зміни дозволяється виконувати за розпорядженням під наглядом оперативного працівника або майстра, який здійснює ремонтне обслуговування цього обладнання, із записом у журналі обліку робіт за нарядами та розпорядженнями або оперативному журналі начальника зміни цеху (району) із зазначенням у ньому складу бригади.

3.1. Наряд на роботу виписується у двох, а у випадку, коли він передається телефоном або через радіозв’язок, - у трьох примірниках (у цьому разі працівник, який видає наряд, виписує один примірник, а працівник, який приймає текст у вигляді телефоно- або радіограми, заповнює два примірники наряду і після зворотної перевірки зазначає на місці підпису працівника, який видав наряд, його прізвище та ініціали, підтверджуючи правильність запису власним підписом).

Записи в наряді-допуску повинні бути розбірливими і виконані чорнилом, кульковою ручкою або з використанням технічних засобів друкування. Не дозволяється заповнювати бланк наряду-допуску олівцем і виправляти текст.

Другий примірник наряду дозволяється виписувати за допомогою засобів розмножувальної техніки.

Під час проведення планових ремонтних робіт обидва примірники наряду передаються для підготовки робочого місця оперативним (оперативно-виробничим) працівникам цеху (району) не пізніше ніж за одну зміну до початку проведення робіт, зазначених у наряді.

У непередбачених випадках дозволяється видавати наряд у день проведення робіт.

Для виконання газонебезпечних робіт необхідно видавати окремий наряд згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.20-98 та (або) інших чинних нормативно-правових актів, що застосовуються у відповідній галузі.

3.2. Наряд видається на одного виконавця робіт (наглядача) з однією бригадою на одне робоче місце, за винятком випадків, зазначених у пунктах 3.3 і 3.9 цього розділу.

На руки виконавцю робіт видається тільки один примірник наряду.

3.3. Допускається видавати один наряд на кілька робочих місць однієї схеми приєднання ТМО, на кілька однотипних робочих місць одного агрегата. У цьому разі роботу потрібно виконувати, дотримуючись таких умов:

усі робочі місця підготовлюють оперативні (оперативно-виробничі) працівники одночасно, а приймають підготовлені робочі місця - керівник робіт, виконавець робіт (наглядач);

виконавець робіт з бригадою (наглядач) допускаються на одне з робочих місць підготовленої дільниці;

переводить бригаду на інше робоче місце допускач або з його дозволу керівник робіт;

переведення бригади оформлюється у таблиці 2 наряду підписами допускача (або керівника робіт у графі допускача) і виконавця робіт із зазначенням дати, часу і місця роботи;

переведення бригади керівник робіт оформлює в примірнику наряду, який має бути у виконавця робіт. Про здійснене переведення бригади керівник робіт повідомляє начальника зміни цеху (оперативного працівника району), який робить запис у другому примірнику наряду та в оперативному журналі.

3.4. Розширювати робоче місце без видавання нового наряду, змінювати кількість робочих місць і умови проведення роботи, а також замінювати керівника робіт або виконавця робіт (наглядача) заборонено.

3.5. Кількість нарядів, що видаються одночасно на одного керівника робіт, у кожному випадку визначає працівник, який видає наряд.

3.6. У разі проведення робіт за нарядом бригада повинна складатись не менше ніж з двох працівників, враховуючи виконавця робіт.

Дозволяється до складу бригади включати практикантів та учнів, які проходять практичне навчання, а також щойно прийнятих робітників, які ще не пройшли перевірку знань правил охорони праці, в кількості: один практикант або учень на кожного основного члена бригади.

Практиканти та учні повинні закріплюватись персонально за працівниками бригади.

Відповідальність за безпеку практикантів, учнів і щойно прийнятих робітників несуть виконавець робіт та члени бригади, за якими вони закріплені, що повинно зазначатись у таблиці 1 "Склад та інструктаж бригади (цільовий)" наряду.

3.7. Під час виписування загального наряду в таблиці 1 "Склад та інструктаж бригади (цільовий)" наряду необхідно зазначати кількість бригад. Чисельність бригад, прізвища та ініціали, розряди і групи з електробезпеки членів бригади необхідно зазначати у проміжних нарядах.

Якщо не вистачає рядків у таблицях або в тексті наряду (у разі великої кількості виконавців робіт), дозволяється додавати до нього додатковий бланк наряду (список) під тим самим номером за підписом працівника, який видав наряд, для продовження записів.

У додатковому бланку наряду (списку) мають зазначатись прізвища, ініціали, посади та розряди виконавців робіт, кожен з яких повинен розписатись проти свого прізвища. У цьому разі в рядку "виконавцю робіт (наглядачу)" наряду необхідно зазначити загальну кількість членів бригади і зробити запис про наявність додаткового списку її членів, що додається.

3.8. Ремонтувати обладнання, що належить іншим цехам, але розташоване у зоні дії загального наряду, необхідно за нарядом, що видається цехами, у віданні яких перебуває це обладнання, з дозволу керівника робіт за загальним нарядом. Керівник робіт повинен розписатись у рядку "Заходи безпеки іншими цехами (дільницями) виконано" наряду.

3.9. У загальному наряді можна зазначити кілька виконавців робіт. Кількість виконавців визначає керівник робіт залежно від обсягу та змінності роботи і передбачуваної кількості проміжних нарядів.

3.10. Під час виписування наряду в рядках таблиць, що не потребують заповнення, записується: "Не призначається", "Не передбачено", "Не потрібно".

3.11. У рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду необхідно перелічити заходи щодо підготовки робочих місць і заходи безпеки, у тому числі й ті, які мають виконувати оперативні працівники інших цехів.

Дозволяється на типові роботи в рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду зазначати номер пункту типових безпечних умов проведення робіт. Перелік типових робіт із зазначенням безпечних умов праці під час виконання кожної роботи за підписом начальника цеху (дільниці, району) повинен бути у допускача і керівника робіт.

Якщо недостатньо місця в рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду, до наряду можна додати окремий лист з викладенням умов проведення робіт, підписаний працівником, який видає наряд, про що необхідно зробити запис у рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду.

3.12. Під час проведення вогневих робіт у рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду необхідно зазначати також вимоги пожежної безпеки.

Під час проведення вогневих робіт на вибухонебезпечному обладнанні заходи пожежної безпеки, зазначені в наряді, повинен узгоджувати і візувати (підписувати) у цій самій графі наряду відповідальній працівник з пожежної безпеки.

3.13. Працівник, який видає наряд, зазначає в рядку "Особливі умови" наряду додаткові заходи безпеки, а саме: про неприпустимість застосування відкритого вогню або про проведення деяких операцій тільки під безпосереднім наглядом керівника робіт, про установлення спеціальних огороджень, про умови безпечного проведення суміщених робіт, що виконуються за нарядами і розпорядженнями, про необхідність використання бригадою засобів загального та індивідуального захисту, про порядок використання вантажопідіймальних та інших механізмів, про послідовність проведення окремих операцій тощо.

3.14. Працівник, який видає наряд, зазначає в рядку "допускачу" прізвище, ініціали, посаду допускача зі складу оперативно-виробничих працівників або керівника робіт зі складу виробничих працівників. Якщо допускачем є оперативний працівник, потрібно записати: "оперативний працівник" без зазначення прізвища.

4.1. Після виконання у повному обсязі необхідних умов, що убезпечують проведення робіт (у тому числі на обладнанні інших цехів), оперативний керівник цеху (блока) електростанції або відповідальний працівник зі складу оперативно-виробничих працівників району (дільниці) теплової мережі повинен поставити свій підпис у відповідному рядку наряду.

У проміжному наряді такий підпис повинен поставити керівник робіт за проміжним нарядом.

У разі підготовки обладнання інших цехів, яке поєднано з обладнанням, що ремонтується, оперативний керівник цеху (блока) або відповідний працівник зі складу оперативно-виробничих працівників району (дільниці), у віданні якого перебуває обладнання, що ремонтується, підписує наряд на підставі підпису або повідомлення (для окремих дільниць) начальника зміни електростанції (чергового диспетчера) або старшого оперативного працівника відповідного цеху (дільниці) про виконання ним необхідних заходів щодо виведення з дії зазначеного у наряді обладнання.

У відповідних рядках наряду повинні зазначатись прізвища, ініціали і посади працівників, які підтвердили телефоном про виконання необхідних заходів безпеки, і підпис допускача.

За вимогою начальника зміни цеху (оперативного працівника району) або допускача це повідомлення необхідно підтвердити в рядку "Заходи безпеки іншими цехами (дільницями) виконано" наряду підписом начальника зміни електростанції (чергового диспетчера) або старшого оперативного працівника відповідного цеху (дільниці).

4.2. Працівник, який розписався в наряді або повідомив про виконання необхідних заходів щодо виведення з роботи обладнання інших цехів (дільниць), поєднаного з обладнанням, що ремонтується, відповідає за повноту і точність їх виконання.

Працівники інших цехів, що виконують зазначені в наряді заходи, повинні розписатись у відповідному рядку наряду. Повідомлення телефоном про виконання необхідних заходів безпеки щодо виведення з роботи обладнання допускається тільки для віддалених дільниць.

4.3. Електрообладнання, поєднане з тепломеханічним обладнанням, повинні вимикати працівники електроцеху на вимогу начальника зміни цеху (оперативного працівника району) з дозволу або за розпорядженням начальника зміни електростанції (чергового диспетчера).

4.4. Первинний допуск бригади до роботи за нарядами на обладнанні, виведеному з роботи для ремонту за заявкою, а також за загальними нарядами, виданими в цілому на агрегат або вузол обладнання, на кілька ділянок теплової мережі, необхідно проводити з дозволу начальника зміни відповідного цеху (чергового диспетчера теплової мережі), про що зробити відмітку у відповідному рядку наряду перед допуском до роботи.

4.5. Керівник робіт і виконавець робіт разом з допускачем перед допуском бригади до роботи повинні перевірити повноту виконання необхідних заходів щодо підготовки робочих місць, зазначених у наряді.

Допуск до роботи заборонено, якщо в наряді на роботи, зазначені в пунктах 10.6, 10.12, 10.13 розділу IV цих Правил, не передбачено перекривання і не зазначена нумерація вимикальної арматури відповідних комунікацій, а також якщо ця нумерація на місці відсутня.

4.6. Допуск необхідно проводити після перевірки підготовки робочого місця.

Допускач повинен провести інструктаж: вказати межі робочого місця і підходи до нього; показати, яке найближче до робочого місця обладнання перебуває під тиском, під дією високої температури, вибухонебезпечне тощо.

Допускач повинен перевірити посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці у керівника і виконавця робіт.

Допуск до роботи заборонено, якщо посвідчення про перевірку знань відсутнє або термін дії чергової перевірки знань з питань охорони праці закінчився.

4.7. Перевірку підготовки робочих місць і допуск до роботи за нарядом необхідно оформлювати підписами допускача, керівника робіт і виконавця робіт (наглядача) у відповідних рядках наряду.

Первинний допуск до роботи за нарядом і проміжним нарядом необхідно оформлювати також і в таблиці щоденного допуску до роботи (для робіт за загальним нарядом таке оформлення не потрібне).

Один примірник наряду передається виконавцю робіт, другий - залишається у допускача і зберігається у папці діючих нарядів або передається на зберігання оперативному працівнику цеху (району).

Допуск до роботи за загальним нарядом, якщо до наряду внесено декілька виконавців робіт, необхідно оформлювати підписами допускача і керівника робіт. Один примірник загального наряду передається керівникові робіт.

4.8. Перевірку посвідчень членів бригади, інструктаж і допуск до роботи повинен проводити керівник робіт. Якщо виявлено, що термін чергової перевірки знань з питань охорони праці скінчився, працівників необхідно вивести зі складу бригади.

Виконавець робіт здійснює допуск до роботи та інструктаж кожного члена бригади безпосередньо на його робочому місці.

4.9. Якщо у разі отримання наряду в оперативних працівників або виконавця робіт виникає будь-який сумнів в достатності і правильності заходів щодо підготовки робочого місця та у можливості безпечного виконання роботи, вони зобов'язані вимагати роз’яснення у керівника робіт або працівника, який видав наряд.

4.10. Дата первинного допуску до роботи повинна відповідати даті початку роботи, зазначеній у наряді (крім наряду на виконання роботи, що не пов’язана з виведенням у ремонт обладнання).

Невідповідність дати первинного допуску до роботи в 1 - 2 дні дозволяється у виняткових випадках - у разі затримки виведення у ремонт обладнання, аварійної ситуації тощо.

4.11. Допуск до роботи за нарядами для проведення ремонту вентиляторів, млинів, насосів, фільтрів та іншого обладнання, що приводиться в рух електродвигунами, а також для проведення ремонту механічної частини і очищення секцій електрофільтрів повинні здійснювати оперативні працівники цеху (району), у віданні яких перебуває обладнання, що ремонтується.

4.12. Підготовку робочого місця, виконання необхідних заходів безпеки і допуск до роботи для проведення ремонту обладнання, що належить іншим цехам (підрозділам), але поєднано з ТМО (електродвигуни, збірки, зварювальні апарати, арматура освітлення, обладнання ТАВ тощо) або розташовано на території і в приміщеннях теплосилових цехів (районів теплової мережі), крім закритих розподільних пристроїв, повинні здійснювати працівники підрозділів, у віданні яких перебуває це обладнання, за щоденним дозволом начальника зміни відповідного цеху (чергового диспетчера теплової мережі), про що необхідно зробити запис в оперативному журналі.

4.13. Первинний допуск до одночасної роботи декількох бригад інших цехів і підрядних організацій на одній дільниці котлотурбінного цеху (району теплової мережі) повинен здійснювати начальник зміни котлотурбінного цеху (оперативний працівник району, майстер теплової мережі) з дозволу начальника свого цеху (району) і начальника зміни електростанції (чергового диспетчера теплової мережі), про що необхідно зробити відповідний запис в оперативному журналі.

5.1. З моменту допуску бригади до роботи нагляд за нею з метою перевірки виконання вимог з питань охорони праці покладається на виконавця робіт (наглядача). Виконавець робіт повинен організувати свою роботу, а наглядач - нагляд так, щоб постійно стежити за тим, як кожен член бригади дотримується заходів безпеки.

5.2. Виконавець робіт (наглядач) повинен весь час перебувати на місці проведення робіт.

Якщо виконавець робіт (наглядач) мусить тимчасово залишити робоче місце, а керівник робіт не може його замінити на період відсутності, виконавець робіт повинен припинити роботу бригади і вивести її з місця роботи у безпечну зону.

Тимчасовий вихід членів бригади з місця проведення робіт допускається тільки з дозволу виконавця робіт, який до повернення відсутніх або до встановлення їхнього місця перебування і попередження їх не має права разом з бригадою залишати робоче місце.

5.3. Керівник робіт, оперативні працівники зобов’язані періодично (не рідше двох разів за робочу зміну) перевіряти дотримання членами бригади вимог з питань охорони праці. У теплових мережах такі перевірки повинен здійснювати керівник робіт.

У разі порушення вимог з питань охорони праці або виявлення інших обставин, що загрожують безпеці членів бригади, бригаду необхідно вивести з робочого місця, а у виконавця робіт вилучити наряд.

Повторний допуск до роботи необхідно проводити з дозволу керівника цеху (підрозділу) або працівника, який видав наряд, якщо: усунено виявлені порушення і виконано всі вимоги первинного допуску до роботи з відповідним оформленням наряду; проведено позачерговий інструктаж з безпечного виконання робіт, що виконувала бригада; зроблено запис в оперативному журналі щодо причини повторного допуску.

5.4. Зміни у складі бригади повинні бути оформлені в обох примірниках наряду.

Якщо кількісний склад бригади такий, що запис про зміни її складу не вміщується в таблиці 3 наряду, до наряду дозволяється додавати окремий лист із зазначенням змін і записом у таблиці 3 наряду про зроблені зміни згідно із списком, що додається до наряду.

Щойно введені до складу бригади працівники повинні допускатись до роботи тільки після проведення керівником та виконавцем робіт інструктажу про заходи щодо безпечного виконання робіт.

6.1. Під час перерв у роботі протягом робочого дня (на обід, за умовами проведення робіт) бригаду необхідно вивести з робочого місця, а наряд залишити у виконавця робіт.

Жоден з членів бригади не має права після закінчення перерви розпочинати роботу самостійно. Після закінчення перерви виконавець робіт зобов'язаний повторно перевірити підготовку робочого місця та здійснити допуск бригади до роботи без оформлення у наряді.

6.2. Під час перерви у роботі бригад, а також протягом робочого дня оперативні працівники не мають права вносити до схеми установки зміни, що впливають на умови проведення робіт щодо заходів безпеки.

У випадку аварії або виникнення надзвичайних ситуацій дозволяється змінювати схему або вводити в дію виведене в ремонт обладнання, якщо ремонтна бригада відсутня і за умови, що керівник і виконавець робіт будуть негайно сповіщені про зроблені зміни. У цьому разі ці роботи можна проводити з дозволу керівника цеху.

До прибуття виконавця робіт і повернення ним наряду в місці проведення роботи необхідно розставити працівників, які зобов'язані не допускати бригаду до продовження роботи.

6.3. Пробне введення в дію обладнання до повного закінчення ремонту дозволяється здійснити тільки після виведення бригади з місця роботи, повернення керівником робіт наряду відповідальному працівнику зі складу оперативних працівників цеху (району) з оформленням у таблиці щоденного закінчення роботи і зняття тимчасових огороджень, запірних пристроїв та знаків безпеки.

Підготовка робочого місця і допуск бригади до роботи після пробного введення в дію обладнання проводяться так само, як і у разі первинного допуску. У наряді керівник робіт повинен поставити свій підпис у тому самому рядку наряду, у якому розписується виконавець робіт, а оперативні працівники інших цехів (дільниць), що беруть участь у повторній підготовці робочого місця, повинні розписатись у рядку наряду як допускачі за нарядом.

6.4. Випробування окремих елементів і вузлів ТМО у разі проведення комплексного ремонту виконується з дотриманням таких умов:

загальний наряд, виданий в цілому на агрегат, на кілька дільниць теплової мережі тощо, під час проведення випробувань їхніх елементів або окремих ділянок повинен залишатись у керівника робіт;

усі роботи на елементі, що випробовується, або на дільниці теплової мережі припинити, а бригади вивести з робочих місць;

усі проміжні наряди у зоні елемента або ділянки, що випробовується, виконавці робіт за проміжними нарядами повинні здати з оформленням перерви у роботі;

бригади, що працюють на суміжних дільницях, можуть продовжувати роботу за умови відокремлення і відгородження цих дільниць від обладнання, що випробовується, та створення безпечних умов праці для цих працівників;

достатніми заходами для виведення з дії елемента, що випробовується, або ділянки теплової мережі є: установлення заглушок, розбирання схеми та перекривання запірної арматури згідно з вимогами цих Правил.

Випробування окремих елементів та вузлів ТМО дозволяється проводити після зробленої керівником робіт за загальним нарядом письмової заявки у спеціальному журналі заявок, форма якого повинна бути розроблена на кожному підприємстві з урахуванням місцевих умов.

Таке випробування проводиться з дозволу начальника зміни електростанції (чергового диспетчера теплової мережі) під безпосереднім керівництвом начальника зміни цеху (відповідального працівника зі складу оперативно-виробничих працівників району теплової мережі) і за участю керівника робіт за проміжним нарядом або іншого інженерно-технічного працівника, призначеного керівником робіт за загальним нарядом.

Хімічне очищення агрегату (обладнання), прогрівання турбіни для нанесення ізоляції та інші види робіт, які входять до обсягу капітального (середнього) ремонту обладнання і потребують введення в дію установки в цілому, виконуються за програмами, затвердженими головним інженером.

Ці програми повинні також передбачати заходи безпеки і місцезнаходження працівників, які мають виконувати цю програму.

Під час проведення зазначених робіт загальний наряд необхідно здати начальнику зміни цеху, в якому проводяться роботи, з оформленням перерви в таблиці щоденного допуску до роботи.

Після закінчення цих робіт підготовку робочого місця і допуск керівника робіт за загальним нарядом для продовження ремонту проводити знову з оформленням у таблиці щоденного допуску. З дозволу керівника робіт за загальним нарядом керівники робіт за проміжними нарядами повинні проводити допуск бригад з оформленням у таблиці цих нарядів.

6.5. У разі необхідності під час проведення роботи здійснювати балансування обертових механізмів з електроприводом, випробовувати секції електрофільтрів, а також виконувати інші роботи, що потребують багаторазових пробних вмикань електрообладнання, дозволяється перерви в наряді не оформлювати, але кожного разу точно виконувати необхідні технічні заходи щодо вимикання електрообладнання.

На період вмикання електрообладнання і його перебування під напругою наряд повинен бути в оперативних працівників.

Усі ці роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт. За його вимогою через начальника зміни електроцеху або начальника зміни електростанції (чергового диспетчера теплової мережі) працівники електроцеху повинні розбирати і складати електричну схему, а вмикати і вимикати механізми повинні працівники, які обслуговують ці механізми.

6.6. Після закінчення робочого дня робоче місце потрібно прибрати, а знаки безпеки, огородження та запірні пристрої залишити на місці.

Наряд необхідно здати оперативному працівнику (у теплових мережах - допускачу, призначеному згідно з вимогами пункту 1.10 цього розділу). Необхідність повернення проміжного наряду визначає керівник робіт за загальним нарядом.

6.7. Щоденний допуск до роботи повинні оформлювати в таблиці наряду власними підписами допускач і виконавець робіт.

Оформлювати щоденний допуск до робіт, що виконуються за загальними нарядами, не потрібно.

Щоденні допуск і закінчення роботи за проміжним нарядом письмово не оформляються.

6.8. Наступного дня бригада, яка виконує за нарядами припинену роботу, повинна допускатись до роботи тільки після того, як допускач і виконавець робіт оглянуть робоче місце, проведуть інструктаж членам бригади і перевірять виконання заходів безпеки.

7.1. Після повного закінчення роботи і прибирання робочого місця виконавець робіт повинен вивести бригаду з робочого місця, поставити свій підпис у наряді і здати його керівникові робіт.

7.2. Керівник робіт, приймаючи робоче місце від виконавця робіт після повного закінчення роботи, повинен перевірити обсяг і якість її виконання, відсутність сторонніх предметів, належну чистоту робочих місць і після цього поставити свій підпис у рядку "Робота повністю закінчена" наряду, зазначивши дату і час.

У разі необхідності замість керівника робіт прийняти робоче місце і поставити підпис у наряді в рядку про повне закінчення робіт може працівник, який видавав або продовжував наряд.

7.3. Відповідальний працівник зі складу оперативних працівників (у теплових мережах - оперативно-виробничих) повинен закривати наряд і зазначати годину й дату його закриття після особистого огляду робочих місць або огляду підлеглими працівниками, перевірки відсутності на них працівників, сторонніх предметів та після того, як керівник робіт поставить свій підпис у рядку "Робота повністю закінчена, робочі місця прибрані, бригада виведена, наряд закрито" наряду.

7.4. Обладнання дозволяється вводити в роботу тільки після підпису керівника робіт у рядку наряду про повне закінчення роботи і закриття наряду відповідальним працівником зі складу оперативних працівників, а також після видалення тимчасових огороджень, знаків безпеки, запірних пристроїв і відновлення на місці постійних огороджень.

7.5. Наряди, роботи за якими повністю закінчені, повинні зберігатись протягом 30 діб, а наряди на проведення газонебезпечних робіт - протягом одного року від дня їх закриття.

8.1. Під час проведення ремонтних, налагоджувальних та інших робіт на одному й тому самому обладнанні або споруді цеху електростанції (дільниці теплової мережі) одночасно кількома організаціями за договорами з підприємством керівництво цеху (дільниці) разом з керівництвом підрядних організацій зобов'язано розробити суміщений графік робіт і спільні заходи щодо безпечного виконання робіт, які повинен затвердити керівник електростанції (теплової мережі).

Відповідальність за підготовку робочого місця, координацію дій щодо виконання суміщеного графіка робіт і спільних заходів щодо дотримання умов безпечного виконання робіт і допуск до робіт відповідно до цих Правил несе керівництво електростанції (теплової мережі).

8.2. Під час проведення робіт, зазначених у пункті 8.1 цього розділу, головним ремонтним підприємством із залученням субпідрядних організацій відповідальність за виконання спільних заходів щодо безпечного виконання робіт несе головне ремонтне підприємство. Це підприємство разом із субпідрядними організаціями повинно розроблювати суміщений графік робіт, який затверджується керівництвом головного ремонтного підприємства.

На виділених для субпідрядних організацій дільницях відповідальність за організацію, виконання заходів безпеки і дотримання їх працівниками несуть субпідрядні організації.

Загальний наряд на проведення робіт головному ремонтному підприємству видає цех електростанції (дільниця теплової мережі), у підпорядкуванні якого перебуває обладнання. Головному ремонтному підприємству надається право видавати проміжні наряди субпідрядним організаціям.

8.3. У діючих цехах роботи поблизу ТМО, які проводяться ремонтно-будівельними підрозділами підприємств, повинні виконуватись за нарядом.

8.4. Надання права працівникам, які перебувають у відрядженні, бути керівниками, виконавцями робіт, наглядачами та членами бригад повинен оформлювати керівник електростанції (теплової мережі) резолюцією на листі підприємства, що відрядило працівників, або окремим розпорядчим документом.

1.1. Залізничне господарство підприємств необхідно обслуговувати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів та виробничих інструкцій, розроблених на підставі нормативних документів.

Під час руху поїздів внутрішніми залізницями і в разі маневрової роботи дотримуватись вимог інструкцій, узгоджених із залізницею станції примикання.

1.2. Усі негабаритні місця необхідно позначати застережними написами і у разі потреби освітлювати.

1.3. Місця переходу працівників через залізничні колії і місця проїзду транспорту необхідно обладнати переходами та переїздами.

Пішохідні доріжки потрібно влаштовувати у найзручніших місцях і забезпечувати вільний прохід. У місцях переходів через колії повинні бути настили на рівні висоти рейки.

Біля переходів необхідно установлювати спеціальні покажчики: "Прохід вздовж колії" і "Прохід через колії".

Мінімальна ширина переходів повинна бути не менше 1,5 м, для проходу з вантажем - не менше 2 м.

1.4. Доріжки для проходу працівників уздовж залізничних колій не повинні бути захаращені тимчасовими або постійними пристроями, що заважають вільному проходу.

1.5. У місцях переїздів залізничних колій необхідно установлювати шлагбауми, сигналізацію, освітлення, обгороджувальні стовпчики або поручні і застережні знаки безпеки. На переїздах, що охороняються, повинен бути телефонний зв'язок з найближчою станцією або постом.

1.6. Фарбування сигнальних пристроїв (шлагбаумів, стовпчиків, дорожніх знаків тощо) необхідно поновлювати не рідше двох разів на рік.

1.7. Стрілочні переводи на незавантажених залізничних коліях залежно від частоти і характеру руху, профілю колії тощо замикати на замки. Перелік цих стрілок повинен затверджувати головний інженер підприємства.

1.8. Стрілочні пости та інші службові будівлі, розміщені на відстані до 3 м від осі колії, повинні мати двері з виходом у напрямку тільки вздовж колії.

Біля дверей стрілочних постів та інших будівель службового призначення з боку колії необхідно установлювати обгороджувальні бар’єри. Такі самі бар'єри потрібно установлювати також біля місць виходу на залізничні колії з-за рогу будівель і споруд, що заважають побачити поїзд, що наближається.

1.9. Залізничні колії і проміжок між ними необхідно очищати від снігу, палива, шлаку та інших предметів і матеріалів та постійно підтримувати чистоту в межах встановленого габариту. На колодязях, що призначені для поглинання води, і водостічних жолобах необхідно зробити перекриття для забезпечення безпечного проходу.

1.10. Під час снігопаду, коли неможливо вчасно вивезти увесь сніг, у місцях переходу і на коліях з інтенсивним рухом поїздів необхідно як тимчасовий захід у валах снігу, що лежить на міжколійї, влаштовувати через кожні 9 м проходи завширшки не менше 1 м.

1.11. У разі ожеледиці необхідно посипати піском або золою постійні робочі місця у районах маневрових робіт і місця проходу людей.

1.12. Стелажі і ящики для зберігання гальмових башмаків і запасних вагонних частин необхідно розміщувати вздовж колії на міжколійному проміжку. Прохід між вагонами, стелажами та ящиками повинен бути не менше 1 м.

Розміщувати гальмові башмаки і запасні деталі вагонів безпосередньо на землі заборонено.

1.13. Розвантажені або підготовлені до завантаження біля залізничних колій вантажі необхідно укладати і закріплювати відповідно до вимог пункту 5.16 розділу IV цих Правил так, щоб габарит приближення не порушувався.

1.14. Вагони, що підлягають навантажуванню або розвантажуванню, а також порожні вагони, що установлені на відправних коліях, мають бути зчеплені і закріплені гальмовими башмаками.

Підкладати під колеса вагонів цеглу, каміння, дошки або будь-які інші предмети замість гальмових башмаків заборонено.

1.15. Працівникам, які не обслуговують залізничний транспорт, заборонено перебувати на коліях, ходити між ними, а також переходити через колії в недозволених місцях.

1.16. Працівники під час перерви у роботі не повинні залишатись на залізничних коліях. На час перерви працівників необхідно вивести з колій на узбіччя на відстань не менше 2 м від крайньої рейки, а також прибрати з колій інструмент.

1.17. Кожен працівник, який помітив небезпеку для життя людей або для руху поїздів, повинен подати сигнал зупинки поїзду або маневровому локомотиву.

1.18. У разі виявлення несправностей залізничних колій, що загрожують безпеці руху, рух на цій ділянці необхідно припинити, установити заборонні дорожні знаки і вжити заходів щодо усунення несправностей.

1.19. Маневрову роботу повинна проводити бригада складачів поїздів або один складач, що визначається місцевою інструкцією.

Склад локомотивних бригад або бригад складачів повинен визначати керівник електростанції залежно від місцевих умов за узгодженням із залізницею станції примикання.

У всіх випадках експлуатації залізничного транспорту вузької колії маневрування необхідно виконувати за вказівками складача або зчіплювача, користуватись загальноприйнятими сигналами, зазначеними в інструкціях.

1.20. Дозволяється обслуговувати маневрові локомотиви одному машиністу і одному складачу з урахуванням типу локомотива і місцевих умов.

1.21. Дозволяється використовувати для проведення маневрової роботи у разі обслуговування одним машиністом тепловози тільки маневрових серій.

На тепловозах, які обслуговує один машиніст, повинні бути:

двосторонній радіозв’язок між машиністом і старшим оперативним працівником у зміні цеху;

прямий радіозв’язок між машиністом і бригадою складачів;

реєструвальний швидкостемір (порядок знімання стрічки встановлюється за місцевою інструкцією);

локомотивна гіркова сигналізація з автоматичною локомотивною сигналізацією - для тепловозів, що працюють на маневрових гірках;

автоматична локомотивна сигналізація неперервної дії з перевіркою пильності працівників під час руху локомотива;

другий пульт керування тепловозом, установлений в кабіні з лівого боку;

сигнальні лампи жовтого кольору, розміщені над кабіною тепловоза з лівого і правого боків, що сигналізують про місцеперебування машиніста;

дистанційний привод до автозчеплення тепловоза;

дзеркало заднього і переднього лівого виду.

Другий пульт і сигнальні лампи необхідно встановлювати на тепловозах, що працюють на ділянках подачі ручних сигналів складачем як з правого, так і з лівого боків за умови видимості.

У всіх випадках зчеплення тепловоза з вагонами надійність зчеплення, а також увімкнення автоматичного гальма повинен перевіряти складач або його помічник.

Забороняється машиністу і бригаді складачів змінювати подавання сигналів і керування тепловозом з правого або лівого пульта керування під час руху локомотива.

Допускається у виняткових випадках, що зазначені в інструкції і техніко-розпорядчому акті станції, змінювати бік, з якого подаються сигнали, і керування тепловозом під час руху, якщо бригади складачів перебувають на гальмових площадках.

1.22. Порядок проведення маневрів, що забезпечує безпечні умови руху в разі скорочених локомотивних бригад і бригад складачів, повинен бути викладений у місцевій інструкції з обслуговування маневрових локомотивів одним машиністом і зазначатись у техніко-розпорядчому акті.

У місцевій інструкції з обслуговування локомотива одним машиністом необхідно враховувати наявність кривих і негабаритних місць, умови видимості, обсяг роботи, а також зазначати обмеження під час проведення робіт одним працівником, граничну довжину поїзда і місцеперебування складача під час руху вагонами вперед.

1.23. Здійснювати ручне гвинтове зчеплення вагонів, якщо немає буферних тарілок, заборонено.

1.24. Перед початком проведення маневрових робіт у районі наступних пересувань необхідно оглянути колії і вагони, що підлягають зчепленню і відчепленню (перевірити, чи міцно закріплені борти платформ, чи закриті люки вагонів, чи не зсунулись вантажі у відкритому поїзді, чи справні зчіплювальні пристрої тощо).

Працівників, які перебувають поблизу колій, де передбачено проведення маневрових робіт, необхідно вивести у безпечне місце.

1.25. Забороняється під час проведення маневрових робіт наближати локомотив або вагон до тупикового упору на відстань до 2 м.

1.26. Швидкість маневрового локомотива встановлюється згідно з техніко-розпорядчим актом і висновками працівників дистанції колії.

1.27. Працівникам, які проводять маневрові роботи, заборонено:

сідати на приступки гальмової площадки або спеціальні приступки вагонів чи локомотивів і сходити з них, якщо швидкість руху перевищує 3 км/год, а також у місцях розміщення стрілочних переводів і на переїздах;

переходити колії перед поїздом або локомотивом, що рухається;

пролазити під вагонами;

проходити між розчепленими вагонами, якщо відстань між ними не перевищує 5 м;

ставати і сідати на колії.

Особливої обережності потрібно дотримуватись під час переходу через колії і руху вздовж колій за несприятливих метеорологічних умов (під час ожеледиці, туману, снігопаду, завірюхи тощо).

1.28. Працівники, які виконують маневрові роботи, можуть розташовуватись лише на гальмових площадках або приступках вагонів і локомотивів, а також на приступках, суміщених з драбинами на цистернах, тримаючись за поручні.

1.29. Під час проведення маневрових робіт для проходу через колію, що зайнята поїздом, що рухається, необхідно користуватись тільки гальмовими площадками вагонів. Працівники, які не виконують маневрові роботи, повинні обходити поїзд, що стоїть, або локомотив на відстані не менше 3 м.

1.30. Стояти на приступках вагонів і приступках гальмової площадки у негабаритних місцях, на коліях навантажування або розвантажування заборонено.

1.31. Сигнал машиністові локомотива про готовність стрілки до пропускання поїзда, що рухається, необхідно подавати тільки після переведення стрілки, закривання її на закладку і виходу стрілочника за межі колії.

Притримувати ногою стрілочний балансир під час руху поїзда по стрілці заборонено.

1.32. Під час подавання вагонів у цех на шляхи навантажування-розвантажування складач поїзда повинен йти попереду вагонів узбіччям полотна, попереджаючи людей про рух поїзда. Швидкість руху не повинна перевищувати 3 км/год.

1.33. Маневрові роботи з вагонами, навантажування або розвантажування яких не завершено, проводити тільки за узгодженням з працівником, який керує навантажувально-розвантажувальними роботами.

1.34. Під час експлуатації та огляду локомотивів і поїзда на електрифікованих залізничних коліях необхідно дотримуватись вимог пунктів 5.3 і 5.4 розділу IV цих Правил.

1.35. Залишати без нагляду на залізничних коліях локомотиви, що перебувають у робочому стані, заборонено.

2.1. Розвантаження твердого палива з вагонів здійснюється після повної зупинки і закріплення вагонів гальмовими башмаками, відчеплення і відведення локомотива на відстань не менше 5 м за межі розвантажувального пристрою.

Під час проведення розвантажування твердого палива вагоноперекидачами закріплювати вагони гальмовими башмаками не потрібно. Дозволяється у разі відсутності працівників у розвантажувальному пристрої не відчіплювати локомотив від поїзда, що розвантажується, якщо від локомотива проводиться відбирання стисненого повітря для відкривання і закривання люків вагонів.

Під час подавання вагонів локомотивом безпосередньо у бункери котельні відчіплювати вагони перед їх розвантажуванням не потрібно. Розвантажувати паливо у такому разі починати після того, як за допомогою сигналу отримано дозвіл на розвантажування.

2.2. Тип розвантажувального пристрою визначається залежно від виду та витрати палива.

2.3. Роботи з розвантажування твердого палива проводяться під керівництвом машиніста вагоноперекидача. Під час проведення розвантажування палива, крім машиніста вагоноперекидача, повинен бути начальник зміни (бригадир вантажників).

2.4. Вагони з паливом перед тим, як розпочати розвантажування, необхідно оглянути. Якщо кришки люків та їхні кріплення, борти або запірні механізми несправні, вжити заходів щодо створення безпечних умов для розвантажування вагонів.

2.5. Отвори для скидання палива з вагонів у бункери незалежно від способу розвантажування необхідно перекрити ґратами з вічками розміром 240 х 240 мм.

2.6. Розвантажувати паливо з осередками горіння у бункери сирого вугілля в котельнях або складати його у штабелі на зберігання заборонено.

Таке паливо необхідно розвантажувати на спеціально виділену площадку складу для його гасіння або охолодження.

2.7. Під час відкривання люків або бортів вагонів-самоскидів (гондол, хоперів тощо), а також під час відкидання бортів платформ працівники повинні перебувати збоку від люка або борту.

2.8. Для запобігання перевертанню вагонів під час проведення розвантажування через люки відкривати останні необхідно почергово, по одному з кожного боку вагона.

Дозволяється залізати через відкриті люки для очищення вагонів тільки у разі відсутності палива, що зависло або примерзло на їхніх стінках. Хопери необхідно очищати зі спеціальних площадок.

2.9. Очищати у розвантажувальних пристроях вагони від палива, що зависло або примерзло до стінок і днища, необхідно тільки зверху з приставних драбин, що мають верхні гаки, і за відсутності працівників біля люків у місцях падіння палива.

Очищати вагони повинні одночасно два працівники - для надання у разі потреби негайної допомоги потерпілому.

Очищення вагонів на вагоноперекидачі необхідно проводити відповідно до вимог пунктів 2.26 і 2.27 цього розділу.

2.10. Розвантажувати вагони на естакадах складів і в розвантажувальних пристроях траншейного типу потрібно зі стаціонарних містків (ходових площадок), а також з пересувних кранових або візкових площадок.

У разі відсутності містків або візкових площадок закривати люки і борти вагонів на місці проведення розвантажування заборонено. Закривати люки і борти вагонів потрібно на спеціально пристосованих ділянках, обладнаних люкопідіймачами.

Дозволяється закривати люки вагонів, підтягнутих після вивантажування на спеціально обладнані ділянки, без відчеплення локомотива.

2.11. Перебувати у приймальних ямах (траншеях) під час розвантажування або навантажування вагонів на складах або в приймально-розвантажувальних пристроях з естакад, а також під час роботи скреперів та інших механізмів заборонено.

2.12. Не дозволяється заходити у вагони для спрямування грейфера або нагляду за роботою механізмів під час розвантажування або навантажування палива за допомогою грейфера, а також під час роботи механізмів розпушування палива, що змерзлося, і механізмів очищення вагонів (буророзпушувачів, вібророзпушувачів тощо).

2.13. Перебувати у тепляку під час подавання або виведення залізничних вагонів заборонено.

2.14. Дозволяється входити у камери тепляка тільки за температури повітря в них не більше +40°C і у разі зупинених вентиляторів.

2.15. Ворота камери тепляка після перевірки правильності установлення вагонів у ній і за відсутності у тепляку людей необхідно закрити на запори.

2.16. Тепляк, що перебуває у режимі гарячого резерву, повинні оглядати не менше двох працівників.

2.17. У разі експлуатації тепляків з реактивними двигунами огородження турбіни повинно бути виготовлено з металевих листів завтовшки не менше 10 мм.

Під час роботи двигунів перебувати у приміщенні, де вони установлені, або поблизу них, якщо вони установлені поза приміщенням, заборонено.

2.18. Подрібнювати вугілля вручну на ґратах бункерів приймально-розвантажувальних пристроїв необхідно із заздалегідь укладених настилів під керівництвом відповідального працівника - начальника зміни або машиніста вагоноперекидача.

Розбивати вручну великі куски вугілля й такі, що змерзлися, необхідно у захисних окулярах закритого типу з безбарвним склом, розбивати (розколювати) вугілля потрібно вздовж шарів, щоб менше відлітало кусків.

Ґрати бункерів приймально-розвантажувальних пристроїв повинні бути у справному стані.

2.19. Допускати працівників на ґрати бункера можна тільки після вимкнення електродвигунів вагоноперекидача і дробильно-фрезерних машин. На ключах пультів керування цим обладнанням необхідно вивішувати застережні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".

Двері для проходу до ґрат бункерів необхідно зблокувати з електродвигунами ротора вагоноперекидача і дробильно-фрезерних машин таким чином, щоб у випадку відчинених дверей вмикання електродвигунів було неможливим. У цьому разі відчинені двері необхідно фіксувати за допомогою електричної схеми блокування.

Проходи через приміщення вагоноперекидача з боку робочої зони дробильно-фрезерних машин і робочі місця біля пультів керування цими машинами необхідно обгороджувати суцільними металевими листами заввишки не менше 2 м.

2.20. На вагоноперекидачі повинна бути звукова і світлова сигналізації, зблоковані з пусковим ключем на щиті керування вагоноперекидачем.

2.21. Вагоноперекидачі повинні мати систему пилопригнічування, яку необхідно вмикати під час розвантажування вагонів з вугіллям.

2.22. Вмикати вібратори під час перекидання вагоноперекидача без вагона заборонено.

2.23. На вагоноперекидачі дозволяється розвантажувати тільки справні вагони і лише після перевірки правильності установлення їх на платформі та за відсутності працівників у роторі, на ґратах, в бункерах і на платформі вагоноперекидача.

2.24. Огляд, ремонт і змащування вагоноперекидачів та інших механізмів необхідно проводити тільки після зупинення обладнання і розбирання електричної схеми електродвигуна.

2.25. Про подавання під розвантажування та прибирання поїздів, виштовхування з вагоноперекидача окремих вагонів і про підхід локомотива до приймально-розвантажувальних пристроїв необхідно сповіщати працівників за допомогою звукової сигналізації або гучномовців. Сигнал подавати протягом тривалого часу - до повного зупинення поїзда або вагона.

2.26. Для запобігання помилковому увімкненню вагоноперекидача під час очищення в ньому вагонів, коли працівники заходять у повернутий на 90° вагон, електричне коло керування вагоноперекидачем повинно бути розірвано за допомогою вимикача, установленого на робочому місці помічника машиніста вагоноперекидача. На вимикачі і ключах дистанційного керування вивішувати застережні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".

2.27. Очищати вагон на вагоноперекидачі дозволяється тільки після монтажу страхувального каната або установлення тимчасових огороджень, що відповідають вимогам пункту 2.4 розділу IV цих Правил.

Торцеві двері вагонів повинні бути зачинені і надійно закріплені. У разі використання страхувального каната як засобу захисту необхідно застосовувати запобіжний пояс.

Входити у вагон, розміщений у роторному вагоноперекидачі, потрібно через місток.

2.28. Під час введення в дію вагоноперекидача, а також виштовхування з нього розвантаженого вагона помічник машиніста вагоноперекидача повинен подавати застережний сигнал.

2.29. У разі виходу з ладу вагоноштовхача вагони на вагоноперекидач дозволяється подавати локомотивом за умови, що тролейні проводи вагоноперекидача вимкнено з пульта керування машиніста вагоноперекидача.

Заїзд локомотива у тепляк, що розміщений перед вагоноперекидачем і перебуває у робочому режимі, заборонено.

2.30. Перед виїздом розвантажених вагонів працівників необхідно вивести на безпечну відстань, а предмети, що заважають руху, - прибрати.

Під час під'їзду локомотива до вагонів та відправлення їх необхідно подавати застережний сигнал.

2.31. Технічне обслуговування усіх вагонів після закінчення розвантажування їх вагоноперекидачем необхідно виконувати з дозволу диспетчера на спеціально обладнаних коліях.

2.32. У разі необхідності технічного обслуговування вагонів на коліях збирання порожняка за вагоноперекидачем необхідно дотримуватись таких вимог:

робочу зону необхідно постійно тримати в чистоті й очищати від палива, сміття та розлитого мастила;

під колеса вагонів необхідно підкладати гальмові башмаки для запобігання самочинному їх переміщуванню;

під час проведення ремонту автоматичного зчеплення вагонів, розміщених у поїздах і окремих групах, вагони необхідно розсовувати на відстань не менше 5 м з обов'язковим підкладанням гальмових башмаків під розчеплені вагони з боку проміжку.

2.33. Під час руху вагона і проведення маневрових робіт усувати несправності та заливати мастило в букси заборонено.

2.34. Якщо вагони подаються вагоноштовхачем, то заходити в них для відбирання проб палива необхідно через відкидний місток спеціальної вежі або будови, який споруджують між коліями насуву вагоноперекидача. Місток необхідно блокувати за допомогою електросхеми з вагоноперекидачем таким чином, щоб у разі опускання його на вагон рух вагоноштовхача став неможливим.

У разі подавання вагонів локомотивом заходити у вагон для ручного відбирання проб палива дозволяється тільки після відчеплення і відведення локомотива на відстань не менше 5 м і закріплення вагонів. У цьому разі дозволяється підніматись у вагон для відбирання проб палива по його скобах або по приставній драбині.

3.1. Розміри вічок ґрат, що перекривають приймальні бункери вугільних складів, повинні бути не більше 400 х 400 мм, якщо вугілля подрібнюють на них бульдозерами, і розміром 240х240 мм, якщо вугілля подрібнюють вручну.

3.2. Штабелі палива необхідно розміщувати таким чином, щоб їхня підошва була не ближче 2,5 м від крайніх до штабелів рейок залізничної колії і 1,5 м від бровки автодороги.

Максимальна висота штабеля у разі обслуговування його краном-перевантажувачем повинна бути такою, щоб відстань між поверхнею штабеля і низом грейфера, піднятого у крайнє верхнє положення, була не менше 0,5 м.

3.3. Під час роботи скреперної лебідки необхідно забезпечити видимість усієї робочої зони скреперного ковша.

Обмежувачі ходу скреперного ковша і покажчики його положення необхідно перевіряти щомісяця.

Для періодичного огляду блоків скреперних установок до них необхідно забезпечити вільний і зручний доступ.

3.4. Штабелювати й особливо відвантажувати паливо із штабеля необхідно без утворення крутих схилів, щоб уникнути обвалювання або сповзання палива. У разі короткочасного утворення крутих схилів наближатись до них як через верх штабеля, так і низом заборонено.

Круті схили необхідно обвалювати бульдозерами або грейферними кранами.

Біля крутих схилів штабеля необхідно установлювати застережні знаки безпеки.

3.5. Ходити по схилах і по верхній частині штабеля дозволяється тільки по трапах, що відповідають вимогам чинних будівельних норм. Не дозволяється ходити у місцях розташування штабеля, де є підозра на осередки горіння, і по свіжонасипаному вугіллю.

3.6. Запускати двигун бульдозера, трактора потрібно з кабіни машини. Дозволяється запускати двигун поза кабіною бульдозера, трактора тільки за наявності пристрою, що унеможливлює його рух.

3.7. Скрепери, бульдозери, пересувні крани, що перебувають на утрамбованому штабелі палива, не повинні наближатись до верхньої бровки штабеля ближче ніж на 1 м, а на неутрамбованому - ближче ніж на 1,5 м (відстань від краю бровки до гусениці).

У випадку утворення біля штабеля під час його розбирання вертикальної стінки заввишки понад 3 м мінімальна відстань від її бровки до гусениць механізмів повинна бути не менше 4 м.

3.8. Під час формування штабеля або подавання вугілля до приймальних підземних складських бункерів заносити відвал за бровку насипу заборонено, щоб уникнути сповзання і перекидання машини.

3.9. Пересування і робота бульдозерів та скреперів на схилах штабеля дозволяється тільки тоді, коли кути підйомів і спусків не перевищують зазначених у заводській технічній документації на ці машини.

3.10. У разі виявлення під час роботи перешкод, небезпечних для стійкості бульдозера, бульдозер необхідно зупинити, оглянути й оцінити перешкоду, щоб вибрати правильний спосіб продовження роботи.

Під час розвантажування, транспортування, планування штабелів палива двома і більше самохідними або причіпними машинами (скреперами, бульдозерами, котками тощо), що рухаються одна за одною, відстань між ними повинна бути не менше 5 м.

3.11. Розвертати бульдозер із завантаженим або заглибленим відвалом заборонено.

3.12. Під час роботи на тракторі (бульдозері) заборонено:

виходити з машини під час її руху;

виходити на свіжонасипане паливо у місці розташування приймальних підземних бункерів;

залишати машину на схилі з увімкненим двигуном;

заправляти і ремонтувати машину на штабелі;

користуватись вогнем на штабелі;

оглядати відвал бульдозера у піднятому положенні;

працювати під отвором виходу палива працюючого конвеєра.

3.13. Під час укочування схилів штабеля котком стояти внизу біля місця, яке укочують, заборонено.

3.14. Коток для укочування схилів спускати на натягненому тросі.

3.15. Під час подавання палива зі складу через приймальні підземні бункери бульдозери і самохідні скрепери не повинні бути біля ґрат на свіжонасипаному паливі, якщо висота свіжонасипаного палива становить 2 м і більше, а також під час роботи живильників - через можливі миттєві обвали палива.

3.16. Після закінчення подавання бульдозером палива зі складу у приймальні бункери заборонено:

залишати бункери, заповнені вологим вугіллям. Після закінчення роботи бункери необхідно випорожнювати і перекривати щитами або заповнювати сухим вугіллям;

залишати навкруги бункерів вертикальні стінки, що утворились під час подавання вугілля.

3.17. Після засипання приймальних підземних складських бункерів вугіллям місця їх розташування необхідно позначити чітко видимим покажчиком (рейкою з прапорцем тощо).

3.18. Перед початком подавання вугілля зі складу через приймальні бункери необхідно перевірити відсутність утворення склепіння і вжити заходів щодо його ліквідації.

3.19. Не дозволяється під час подавання палива зі складу бульдозерами викопувати траншеї завглибшки більше 1,5 м.

Під час роботи у паливному складі необхідно забезпечувати достатню видимість дороги, якою пересуваються машини, а також фронту робіт і прилеглих до нього ділянок.

3.20. Під час пересування бульдозера і скреперів відвали і ковші необхідно підняти у транспортне положення.

3.21. У паливних складах заборонено розводити відкритий вогонь, звільняти від шлаку топки паровозів, а також залишати без нагляду механізми з працюючими двигунами, щоб уникнути загорання палива.

3.22. Під час усіх перерв у роботі для огляду й ремонту механізмів і пристроїв перевантажувача або крана необхідно вимкнути головні тролейні проводи і рубильники мостового перевантажувача або рубильники крана та інших механізмів, а рукоятки і маховички пускових апаратів установити в нульове положення.

Виходити з кабіни перевантажувача, роторно-навантажувальної машини або крана, не знявши напругу, а також під час грози заборонено.

4.1. Під час обслуговування паливоподавання необхідно дотримуватись вимог "Правил взрывобезопасности топливоподач и установок для приготовления и сжигания пылевидного топлива", затверджених Міненерго СРСР 21 серпня 1989 року (далі - НПАОП 40.3-1.05-89).

4.2. У галереях та естакадах стрічкових конвеєрів, вузлах пересипання основного тракту та тракту подавання палива зі складу, в дробильному корпусі та в підземній частині розвантажувальних пристроїв у холодну пору року температура повітря повинна бути не менше +10°C, а у наземній частині розвантажувальних пристроїв (за винятком будівлі вагоноперекидача та інших пристроїв з неперервним рухом вагонів) - не менше +5°C.

4.3. Ґрати, що перекривають отвори бункерів сирого вугілля котлоагрегатів, повинні мати розмір вічок 240 х 240 мм. Якщо ці ґрати є одночасно і ходовими доріжками, то розмір вічок повинен бути не більше 100х100 мм.

В отворах, що відгороджені коробами, ґрати не встановлюються.

4.4. Для обслуговування конвеєрів необхідно передбачити проходи вздовж і між паралельно установленими конвеєрами, а також перехідні містки через них, що відповідають вимогам ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.022-80).

4.5. Рухомі частини конвеєрів, до яких можливий доступ обслуговуючих працівників, повинні бути обгороджені відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022-80 і ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные".

4.6. Механізми паливоподавання необхідно зблокувати таким чином, щоб зупинення одного з них призводило до зупинення усіх механізмів, що передують йому (крім дробарок).

Стрічкові конвеєри необхідно обладнати пристроями захисту від пробуксовування та переповнення пересипних протічок, сигналізацією сходження стрічок і пристроями аварійного зупинення з будь-якої точки по довжині стрічки.

4.7. Стрічкові конвеєри та їхні скидальні візки необхідно обладнати пристроями для очищення стрічок.

Видалення зчищеного палива повинно бути механізовано.

На самохідних скидальних візках маховик їхнього гальма і кнопки керування повинні бути винесені на один бік.

4.8. Механізми паливоподавання повинні бути ретельно ущільнені.

Аспіраційні та інші пристрої пилопригнічування повинні забезпечувати чистоту повітря у приміщеннях паливоподавання відповідно до санітарних норм.

Пускати і зупиняти системи знепилювання необхідно одночасно з пуском і зупиненням конвеєра.

4.9. Про кожний пуск механізмів паливоподавання необхідно повідомляти через гучномовець і подавати тривалий застережний сигнал, який повинно бути чути в усіх місцях тракту паливоподавання, де можуть перебувати працівники.

4.10. Не рідше одного разу на місяць шляхом проведення випробувань на конвеєрах, що працюють, необхідно перевіряти:

тросові і кнопкові аварійні вимикачі;

гальма усіх типів - шляхом зупинення всіх конвеєрів під навантаженням;

пристрої для захисту протічок виходу палива від завалів;

датчики реле сходу стрічки.

Зазначені захисні пристрої необхідно перевіряти також під час приймання конвеєрів з ремонту.

4.11. Проштовхувати паливо, що застряло в паливній протічці, необхідно через шурувальні отвори з площадок тільки після зупинення стрічкових конвеєрів, розташованих над паливною протічкою та під нею. У цьому випадку стояти перед шурувальним отвором заборонено.

4.12. Очищати підвісні електромагнітні сепаратори вручну дозволяється тільки після зупинення конвеєра і зняття із сепаратора напруги. Цю роботу необхідно виконувати в рукавицях.

4.13. Ходити по естакадах, бункерних галереях, розвантажувальних пристроях та приміщеннях, де установлені конвеєри, дозволяється працівникам, які обслуговують розміщене там обладнання або зайняті на розвантажуванні палива. Ходити дозволяється тільки ходовими доріжками.

4.14. Переходити через конвеєри необхідно тільки через перехідні містки.

Не дозволяється перелазити через конвеєри, що працюють, передавати через них різні предмети, а також підлазити під них або проходити під ними у необгороджених і не призначених для проходу місцях.

4.15. Під час проведення випробувань пробовідбірників вугілля відбирати проби вугілля з рухомої стрічки конвеєра дозволяється тільки на спеціально підготовлених ділянках конвеєра.

Заходи щодо підготовки місць відбирання проб вугілля вручну з рухомої стрічки конвеєра необхідно зазначати у програмі, яку повинен затверджувати головний інженер станції, а працівників, які відбирають такі проби, необхідно проінструктувати щодо заходів безпеки під час виконання цієї роботи.

4.16. Прибирання приміщень паливоподавання необхідно механізувати. Прибирати приміщення необхідно шляхом змивання водою або використання пилососів згідно із затвердженим графіком.

До обладнання і місць можливого осідання пилу потрібно забезпечувати вільний доступ.

Ручне прибирання приміщення тракту паливоподавання під конвеєрами, натяжними і приводними станціями тощо із застосуванням забірних повітрошлангів і мітел дозволяється тільки після зупинення конвеєрів і за умови розібраних електричних схем. Під час виконання цієї роботи на ключах керування необхідно вивішувати застережні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".

Гідроприбирання дозволяється виконувати без зупинення конвеєрів після попередження працівників про його початок.

4.17. Очищати рухому стрічку конвеєра вручну заборонено.

4.18. Перед тим, як розпочати ремонт, чищення, змащування та усунення просковзування стрічки, конвеєр необхідно зупинити, його електричну схему розібрати - вимкнути розмикачі, зняти запобіжники, а на ключах керування вивісити застережні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".

4.19. Роботу на електричних вулканізаційних апаратах необхідно проводити у діелектричних рукавицях і калошах та за умови надійного заземлення корпусів апаратів.

4.20. Перебувати у вагонах і вагонетках, що рухаються естакадами, вагонетках канатних доріг, а також на рейках естакад заборонено.

4.21. Під час установлення вагона у кліть підіймача його необхідно надійно закріпити.

Необхідно стежити за чистотою підлоги та рейок кліті.

4.22. Під час проведення робіт у шахтах підіймачів і скіпових ямах підіймач необхідно зупинити, електричну схему розібрати, а на пускових пристроях вивісити застережні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".

Під час проведення робіт над кліттю її треба обов'язково заклинити.

Знімати знак, що забороняє пуск електродвигуна, дозволяється тільки після виведення працівників з шахти, прибирання усього інструменту та інвентарю, звільнення кліті й установлення огороджень на місце.

5.1. У мазутному господарстві щороку перед початком грозового сезону необхідно перевіряти цілісність зовнішнього кола заземлення від атмосферної електрики з вимірюванням опору заземлювального пристрою.

5.2. Обвалування наземних мазутних резервуарів необхідно підтримувати у справному стані.

5.3. Наземні мазутні резервуари повинні мати сходи з поручнями та огородження по всьому периметру перекриття резервуара.

На перекритті мазутних резервуарів необхідно установлювати площадки з поручнями, щоб мати можливість підходити до пробовідбірників, витяжних пристроїв, люків для їх обслуговування.

Роботи, що виконуються на резервуарах без огороджень і поручнів біля пробовідбірників, витяжних пристроїв і люків, повинні проводитись відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15-07 .

5.4. Верхня частина витяжної вентиляційної труби повинна бути обладнана захистом від поширення вогню.

5.5. Люки приймальних, витратних і резервних резервуарів необхідно закривати кришками на прокладках та затягувати болтами, а канали у мазутонасосних перекривати металевими листами.

5.6. Зливні лотки повинні бути постійно закриті металевими кришками. Дозволяється у місцях зливання установлювати замість кришок ґрати з розміром вічок не більше 200х200 мм.

5.7. Усі вогневі роботи у приміщеннях і на території мазутного господарства (в мазутних резервуарах, приймально-зливальних пристроях, прохідних каналах, мазутонасосних тощо) повинні виконуватись за нарядом згідно з вимогами глави 7 розділу IV цих Правил.

5.8. В'їзд тракторів і автомашин у резервуарний парк дозволяється тільки після установлення іскрогасника на вихлопні труби.

5.9. На ділянках зливання мазуту гальмування цистерн башмаками, виготовленими з матеріалу, що дає іскріння, не допускається.

Для переміщування цистерн повинні застосовуватись неметалеві предмети.

Установлені на зливальній естакаді цистерни повинні бути закріплені до відчеплення локомотива.

До початку обслуговування цистерн локомотив повинен бути віддалений від них на відстань не менше 5 м.

5.10. Цистерни з несправними сходами, площадками або без них необхідно обслуговувати з використанням переносних драбин з площадками і поручнями або перехідних трапів з поручнями. За необхідності потрібно застосовувати запобіжні пояси, що закріплюються карабіном за нерухомі частини естакади.

Обслуговувати такі цистерни повинні не менше двох працівників.

Умови допуску до обслуговування несправних цистерн мають бути зазначені у місцевій інструкції.

5.11. Трапи для переходу на цистерни повинні бути обладнані запірними пристроями, щоб перешкодити їх самочинному відкиданню.

5.12. Відкривати і закривати кришки люків резервуарів і цистерн, а також вводити в цистерну металеві розігрівальні трубки і різні шланги із зовнішньою металевою спіраллю для подавання пари необхідно обережно, не допускаючи їх падіння та ударів по горловині люка.

5.13. Обслуговувати цистерни на зливальній естакаді дозволяється не менше ніж двом працівникам, які повинні перебувати у зоні видимості один одного.

5.14. Працівників, які займаються зливанням мазуту з цистерн, необхідно забезпечити касками з пелериною.

5.15. Під час підготовки до розігрівання мазуту в цистерні необхідно перевірити:

надійність закріплення (фіксації) перехідних трапів до горловин цистерн;

щільність з'єднання парової магістралі зі штангою (шлангом);

надійність закріплення спущеної в цистерну штанги (шланга).

5.16. Після закінчення зливання мазуту і зачищення цистерн кришки горловин люків і зливальні клапани повинні бути повністю закриті тільки після охолодження зовнішньої поверхні цистерн до +40°C і нижче.

5.17. Проби мазуту та інших паливно-мастильних матеріалів з цистерн, приймальних ємностей і резервуарів потрібно відбирати пробовідбірниками, що виготовлені відповідно до вимог ДСТУ 4488:2005 "Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб" і не дають іскор під час удару.