Відповідно до статті 7 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", статті 27 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2000 N 1782 "Про затвердження Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії"

1. Затвердити Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) під час провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання у радіоізотопній дефектоскопії, що додаються.

2. Пункт 1.4 глави 1 Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266, доповнити словами ", та суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, які провадять діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання у радіоізотопній дефектоскопії".

3. Управлінню безпеки радіаційних технологій (В.Рязанцев) забезпечити подання цього наказу в п'ятиденний термін на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови О.Макаровську.

1.1. Ці Ліцензійні умови поширюються на юридичних та фізичних осіб, що у своїй діяльності використовують або мають намір використовувати радіоізотопні дефектоскопи (далі - ліцензіати).

1.2. Нагляд за дотриманням умов ліцензій здійснює Держатомрегулювання безпосередньо або через утворені територіальні органи - державні інспекції з ядерної та радіаційної безпеки (далі - держінспекція).

1.3. У цих Ліцензійних умовах терміни вживаються у такому значенні:

зона спостереження - будь-яка зона, у якій проводиться контроль за умовами професійного опромінення, що встановлюється з урахуванням конкретних умов роботи з радіоізотопними дефектоскопами;

контрольована зона - будь-яка зона, в якій запроваджуються заходи: радіаційного захисту персоналу, обмеження доступу до цієї зони сторонніх осіб, радіаційного моніторингу з метою контролю за іонізуючим випромінюванням та запобігання поширенню радіоактивного забруднення, попередження чи обмеження рівня потенційного опромінення персоналу;

переносні радіоізотопні дефектоскопи - дефектоскопи, вага яких не перевищує 17 кг та конструкційні особливості яких дозволяють здійснювати їх переміщення фізичними зусиллями людини;

пересувні радіоізотопні дефектоскопи - дефектоскопи, що не змонтовані як стаціонарні і щодо яких можна здійснити переміщення з одного місця проведення робіт до іншого за допомогою додаткових механізмів;

радіоізотопна дефектоскопія - використання установок, апаратів, приладів або пристроїв для проведення неруйнівного контролю зварних з'єднань, що укомплектовані закритими джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ);

стаціонарні радіоізотопні дефектоскопи - радіоізотопні дефектоскопи, змонтовані у місцях їх постійного розташування, переміщення яких без відповідного демонтажу неможливе.

2.1. Ліцензіати забезпечують використання у радіоізотопній дефектоскопії тільки тих ДІВ, що відповідають вимогам Технічного регламенту закритих джерел іонізуючого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 N 1382.

2.2. Ліцензіати використовують радіоізотопні дефектоскопи, укомплектовані захисними пристроями (блоками), виготовленими з важких матеріалів (збіднений уран, вольфрамові сплави, свинець, мідь, сталь, чавун тощо) сферичної або циліндричної форми.

Не допускається використання радіоізотопних дефектоскопів із захисним пристроєм, що має видимі пошкодження, а також невидимі (структурні) пошкодження, що можуть обумовити підвищену потужність дози на поверхні радіоізотопного дефектоскопа.

2.3. Радіоізотопні дефектоскопи за своїми характеристиками мають відповідати технічній документації виробника, зокрема забезпечувати:

надійну фіксацію ДІВ у захисному пристрої, унеможливлюючи його самовільний рух при переміщенні або зберіганні радіоізотопного дефектоскопа;

стійкість до механічних, хімічних і атмосферних впливів;

можливість проведення дезактивації (у разі порушення герметичності ДІВ);

можливість дистанційного переведення ДІВ у режим зберігання із закриванням місця виходу випромінювання. У випадку неповернення ДІВ із ампулопровода ця операція має здійснюватись у примусовому аварійному режимі;

автоматичне зовнішнє блокування вхідних дверей у приміщення, де розміщується стаціонарний радіоізотопний дефектоскоп з механізмом переміщення ДІВ та/або прикривання місця виходу іонізуючого випромінювання, що виключає можливість випадкового опромінення персоналу при відкриванні вхідних дверей. Одночасно конструкція вхідних дверей повинна передбачати можливість їх відкривання зсередини під час роботи радіоізотопного дефектоскопа.

2.4. Радіоізотопні дефектоскопи комплектуються:

системою сигналізації згідно з експлуатаційною документацією (електронною, електричною, механічною, світловою, радіометричною, звуковою), що активується при переведенні радіоізотопного дефектоскопа в робочий стан. При використанні світлової системи сигналізації робочому положенню ДІВ відповідає червоний сигнальний колір, проміжному положенню - жовтий, а положенню зберігання - зелений колір. Система механічної сигналізації розташовується на корпусі радіоізотопного дефектоскопа, а система електричної і радіометричної сигналізації - на пульті керування радіоізотопним дефектоскопом;

колімуючими пристроями - вмонтованими або змінними коліматорами у переносних і пересувних радіоізотопних дефектоскопах, змінними коліматорами або регулюючою діафрагмою у стаціонарних радіоізотопних дефектоскопах;

знаком радіаційної небезпеки та іншим попереджувальним маркуванням на зовнішній поверхні захисного блока радіоізотопного дефектоскопа. Маркування повинно містити інформацію щодо типу радіоізотопного дефектоскопа, заводського номера, типу ДІВ та величину максимальної активності ДІВ. Маркування виконують на видному місці чіткими літерами та знаками у спосіб, який забезпечує стійкість до атмосферних впливів цього маркування.

2.5. Потужність поглиненої у повітрі дози від переносних, пересувних, стаціонарних радіоізотопних дефектоскопів не повинна перевищувати 20 мкГр/год на відстані 1 м від поверхні захисного блока ДІВ.

2.6. Потужність поглиненої у повітрі дози від стаціонарних радіоізотопних дефектоскопів, що проектуються (дослідних зразків), не повинна перевищувати 10 мкГр/год на відстані 1 м від поверхні захисного блока ДІВ.

2.7. Ліцензіат виконує роботи із стаціонарними радіоізотопними дефектоскопами у приміщеннях робочих лабораторій, облаштованих:

захисними дверима, що переміщуються вздовж стіни або повертаються для входу чи подання виробів у приміщення робочої лабораторії;

системою керування стаціонарним радіоізотопним дефектоскопом, підключеною до системи управління дверних блокувань з метою забезпечення автоматичного вимкнення високої напруги (переведення ДІВ у стан "зберігання") при відкриванні дверей у приміщення робочої лабораторії;

засобами здійснення повторного вмикання високої напруги (переведення ДІВ в робочий стан) тільки з пульта керування радіоізотопним дефектоскопом після закривання дверей у робочу лабораторію;

звуковою та світловою сигналізаціями, установленими з метою попередження про необхідність покинути приміщення робочої лабораторії перед вмиканням радіоізотопного дефектоскопа;

підлогою у приміщенні робочої лабораторії та пультовій, облаштованою електроізолювальним матеріалом або діелектричними килимками на робочих місцях персоналу;

світловим табло, розміщеним на пульті керування радіоізотопним дефектоскопом та над входом у приміщення робочої лабораторії, що вмикається при включенні радіоізотопного дефектоскопа та вимикається після повернення ДІВ у стан "зберігання".

2.8. Ліцензіат забезпечує експлуатацію радіоізотопних дефектоскопів персоналом, який має документи встановленого державного зразка фахівця з неруйнівного контролю, пройшов навчання та перевірку знань з питань радіаційної безпеки, стажування (тренування з імітатором ДІВ) та відповідний інструктаж на робочому місці.

2.9. Ліцензіат в обов'язковому порядку забезпечує проведення тренувань персоналу щодо виконання аварійного плану не рідше одного разу на рік та позапланово у випадку залучення до робіт персоналу, що раніше не був охоплений таким тренуванням (наприклад осіб, щойно прийнятих на роботу або переведених із інших структурних підрозділів).

2.10. Ліцензіат не перевищує основних дозових меж опромінення, визначених для відповідної категорії персоналу, який перебуває на робочих місцях та в суміжних приміщеннях, шляхом:

зменшення часу фактичної роботи з ДІВ (наприклад, шляхом збільшення чисельності персоналу або зменшення об'ємів робіт з неруйнівного контролю і надання переваги нерадіаційним методам неруйнівного контролю);

збільшення відстані між персоналом та радіоізотопним дефектоскопом, використання екранів та інших стаціонарних та переносних засобів захисту;

забезпечення персоналу індивідуальним дозиметричним контролем;

забезпечення перевірки герметичності ДІВ, якими комплектуються радіоізотопні дефектоскопи;

застосування ДІВ нижчої категорії за рівнем потенційної небезпеки, якщо при цьому буде забезпечено якість робіт з неруйнівного контролю.

2.11. Ліцензіат при виконанні робіт з радіоізотопними дефектоскопами на відкритих майданчиках та в польових умовах встановлює межі та відповідне чітке маркування контрольованої зони. Потужність дози випромінювання за межами цієї зони не повинна перевищувати 0,3 мкР/год.

Межами контрольованої зони можуть слугувати стаціонарні конструкції (стіни приміщень) або тимчасові бар'єри (переносні захисні екрани, огороджувальні стрічки тощо).

2.12. Ліцензіат виконує роботи з радіоізотопними дефектоскопами у робочих камерах або на відкритих майданчиках та у польових умовах із залученням не менше двох осіб персоналу з розрахунку на один радіоізотопний дефектоскоп.

Перед початком роботи персонал перевіряє відсутність сторонніх осіб у контрольованій зоні та забезпечує:

використання коліматорів або діафрагм при виконанні фронтального просвічування;

застосовування радіоізотопних дефектоскопів з дистанційно керованим механізмом переміщення ДІВ зі стану "зберігання" в робочий стан і навпаки (відкриттям або закриттям затвора) при виконанні панорамного просвічування;

наявність відповідних пристроїв (тельфера, ліфта та інших) для підйому та опускання радіоізотопного дефектоскопа до місця просвічування при виконанні неруйнівного контролю на висоті.

2.13. Використання радіоізотопних дефектоскопів у житлових будинках та будівлях суспільного призначення забороняється.

2.14. Приміщення, призначені для розміщення стаціонарних радіоізотопних дефектоскопів, розташовуються в окремій будівлі або в окремій частині будівлі.

2.15. Проекти будівництва та/чи реконструкції приміщень для стаціонарних радіоізотопних дефектоскопів та сховищ для зберігання пересувних радіоізотопних дефектоскопів підлягають державній експертизі ядерної та радіаційної безпеки у встановленому законодавством порядку.

2.16. Розрахунок захисту від впливу іонізуючого випромінювання виконується з урахуванням категорії персоналу, що перебуває у суміжних приміщеннях, тривалості роботи радіоізотопних дефектоскопів, призначення приміщень та відповідно до Норм радіаційної безпеки України, введених в дію постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - ОСПУ-2005).

2.17. Ліцензіат забезпечує використання стаціонарних радіоізотопних дефектоскопів у приміщеннях робочих лабораторій, що мають:

приміщення для просвічування площею не менше 20 кв.м без вікон із штучним освітленням та примусовою вентиляцією;

приміщення пульта керування радіоізотопним дефектоскопом площею не менше 10 кв.м з природним освітленням;

приміщення фотолабораторії площею не менше 10 кв.м;

робоче приміщення для персоналу з обладнаними місцями для зберігання плівок.

2.18. Вхід до приміщення робочої лабораторії облаштовується у вигляді лабіринту з дверима, що автоматично блокуються перед початком роботи механізму переміщення ДІВ (відкриття затвора радіоізотопного дефектоскопа) таким чином, щоб унеможливити:

включення радіоізотопного дефектоскопа при незакритих або нещільно закритих дверях;

відкривання дверей ззовні приміщення при роботі радіоізотопного дефектоскопа.

2.19. Облаштування вентиляції, опалення і кондиціонування повітря в приміщенні робочої лабораторії виконується відповідно до вимог ОСПУ-2005.

2.20. Зберігання переносних радіоізотопних дефектоскопів забезпечується у спеціальних стаціонарних сховищах площею з розрахунку 3 кв.м на один радіоізотопний дефектоскоп, але не менше 10 кв.м загальної площі. Приміщення цих сховищ облаштовують спеціальними колодязями, нішами та/або сейфами із захисними кришками і підйомними пристроями. У кожному колодязі розміщується не більше одного радіоізотопного дефектоскопа або контейнера. Конструкція зазначених пристроїв повинна виключати можливість проникнення вологи і механічного пошкодження радіоізотопних дефектоскопів.

2.21. Ліцензіат забезпечує зберігання радіоізотопних дефектоскопів, що використовуються у польових умовах, шляхом:

узгодження розміщення тимчасового сховища поза територією ліцензіата з відповідною держінспекцією;

облаштування тимчасових сховищ площею з розрахунку 1 кв.м на один радіоізотопний дефектоскоп, але не менше 2 кв.м загальної площі;

забезпечення фізичного захисту радіоізотопних дефектоскопів відповідно до визначеного рівня фізичного захисту ДІВ, призначення відповідальної посадової особи за стан системи фізичного захисту ДІВ;

неперевищення рівня 0,5 мкГр/год потужності поглиненої в повітрі дози на відстані 0,5 м від зовнішньої поверхні сховища.

2.22. Ліцензіат забезпечує наявність знаків радіаційної небезпеки на вхідних дверях в приміщеннях робочих лабораторій, сховищ, на зовнішній поверхні захисних контейнерів, на радіоізотопних дефектоскопах тощо.

2.23. Транспортування пересувних радіоізотопних дефектоскопів виконується на ручних візках, електрокарах, автомобілях із вжиттям заходів, що виключають можливість втрати, крадіжки чи механічного ушкодження ДІВ.

2.24. Видача радіоізотопних дефектоскопів зі сховища здійснюється відповідальною особою ліцензіата за письмовим наказом (вимогою) керівництва ліцензіата. Видача і прийом кожного радіоізотопного дефектоскопа реєструються у спеціальному журналі відповідальною особою ліцензіата. Пересувні та переносні радіоізотопні дефектоскопи після завершення робіт мають зберігатися у спеціальних сховищах.

2.25. ДІВ, призначений термін служби яких минув або використання яких не передбачається, передаються підприємству-постачальнику або спеціалізованому підприємству для поводження з радіоактивними відходами.

3.1. Ліцензіат виконує самостійно зарядження-перезарядження, ремонт радіоізотопних дефектоскопів за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання ДІВ у частині виконання цих робіт або отримує такі послуги від суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, що мають зазначену ліцензію.

3.2. Роботи із зарядження-перезарядження і ремонту радіоізотопних дефектоскопів здійснюються у стаціонарних умовах у присутності відповідальної за радіаційну безпеку особи, проведення безперервного дозиметричного контролю та з використанням засобів радіаційного захисту, дистанційних інструментів, маніпуляторів або інших спеціальних пристроїв, передбачених для виконання таких робіт.

3.3. Після вилучення ДІВ із радіоізотопного дефектоскопа обов'язково здійснюється дозиметричний контроль зовнішніх та внутрішніх (утримувача джерела, каналів тощо) поверхонь радіоізотопного дефектоскопа методом мазка.

3.4. Ліцензіат забезпечує вимірювання потужності еквівалентної дози на відстані 1 м та 0,1 м від поверхні захисного блока радіоізотопного дефектоскопа після кожної виконаної процедури зарядження-перезарядження ДІВ. Рівень потужності поглиненої у повітрі дози не повинен перевищувати значень, встановлених технічною документацією виробника цих ДІВ.

3.5. Ремонт радіоізотопних дефектоскопів проводиться після вилучення з нього ДІВ. Роботи з ремонту радіоізотопних дефектоскопів, що містять ДІВ, можуть виконуватись в аварійних випадках із застосуванням засобів радіаційного захисту та згідно з аварійним планом ліцензіата.

3.6. Зарядження-перезарядження радіоізотопних дефектоскопів здійснюється на місці їх експлуатації з використанням транспортно-перевантажувальних контейнерів або у приміщеннях робочих лабораторій за наявності необхідних технічних засобів дистанційного захвату, захисних екранів, перевантажувальних контейнерів тощо.

3.7. Зарядження-перезарядження радіоізотопних дефектоскопів може виконуватись одним із таких методів:

сухим методом - з використанням перевантажувальних контейнерів, захисних екранів, маніпуляторів або захватів;

водним методом - під захисним шаром води в перевантажувальних колодязях з використанням дистанційних захватів та спеціального обладнання;

комбінованим методом - частина операцій (наприклад розвантаження транспортних контейнерів) виконується водним методом, а інші операції - сухим методом з використанням захисного екрана та перевантажувального контейнера.

3.8. Ліцензіат виконує самостійно роботи з проведення випробовувань з метою визначення технічних характеристик та перевірки на герметичність ДІВ за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання ДІВ у частині виконання цих робіт або отримує такі послуги у суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, що мають зазначену ліцензію.

4.1. Ліцензіат розробляє та впроваджує програму радіаційного контролю, в тому числі індивідуального дозиметричного контролю, з урахуванням типу радіоізотопного дефектоскопа, що включає такі вимірювання та заходи:

4.1.1. Для переносних і пересувних радіоізотопних дефектоскопів:

вимірювання потужності дози випромінювань на відстані 1 м та 0,1 м від поверхні радіаційної головки - кожного разу після закінчення робіт і при передачі в сховище;

контроль ефективності радіаційного (біологічного) захисту сховища, суміжних з ним приміщень і спеціальних транспортних засобів - не рідше двох разів на рік;

вимірювання потужності дози випромінювання на робочих місцях персоналу і визначення розмірів контрольованої зони та зони спостереження - один раз на квартал, а також кожного разу при зміні технології робіт і зарядженні-перезарядженні радіоізотопних дефектоскопів;

вимірювання потужності дози випромінювання на робочих місцях персоналу, який виконує роботи із зарядження-перезарядження і ремонту радіоізотопних дефектоскопів, - кожного разу при виконанні цих робіт;

визначення рівнів забруднення радіоактивними речовинами радіоізотопних дефектоскопів, транспортних засобів і контейнерів, а також приміщень виконання робіт із зарядження-перезарядження, ремонту та зберігання радіоізотопних дефектоскопів - не рідше одного разу на квартал;

вимірювання індивідуальних доз опромінення персоналу, зайнятого на основних і допоміжних роботах при використанні радіоізотопних дефектоскопів, - постійно.

Персонал, який виконує роботи з пересувними і переносними радіоізотопними дефектоскопами, використовує одночасно два дозиметри - прямопоказуючий, із звуковим сигналом при перевищенні граничної потужності дози, і накопичувальний (термолюмінесцентний) дозиметр.

4.1.2. Для стаціонарних радіоізотопних дефектоскопів:

вимірювання потужності експозиційної дози випромінювання в суміжних приміщеннях із приміщенням робочої лабораторії та в приміщенні пульта керування радіоізотопним дефектоскопом - не рідше двох разів на рік;

вимірювання наявності радіоактивного забруднення на радіоізотопних дефектоскопах, у приміщеннях, де розміщені такі дефектоскопи, і на допоміжному устаткуванні - не рідше двох разів на рік;

вимірювання потужності дози випромінювання при виконанні робіт з ремонту, зарядження-перезарядження радіоізотопних дефектоскопів - кожного разу при виконанні цих робіт;

забезпечення індивідуального дозиметричного контролю персоналу шляхом проведення дозиметричних вимірювань - постійно;

перевірку систем блокувань і сигналізації - кожного разу перед початком робіт з радіоізотопними дефектоскопами.

Вимоги до обсягу та періодичності проведення дозиметричного контролю наведені в додатку 1.

4.2. Ліцензіат забезпечує вимірювання та облік індивідуальних доз опромінення персоналу за поточний рік та за весь період професійної діяльності, щороку проводить оцінку значень індивідуальних доз та ефективності заходів радіаційного захисту і за результатами оцінки розробляє заходи щодо оптимізації доз опромінення персоналу.

4.3. Ліцензіат забезпечує організацію радіаційного захисту персоналу з урахуванням типу радіоізотопного дефектоскопа, що використовується.

Відстань між радіаційною головкою і приводом дистанційного керування радіоізотопного дефектоскопа, за якої забезпечується радіаційний захист персоналу, наведена в додатку 2.

5.1. Ліцензіат розробляє систему управління якістю при використанні ДІВ у радіоізотопній дефектоскопії, яка містить такі основні елементи:

інформацію щодо структури управління та політики у сфері радіаційного захисту;