1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10.08.2005 № 281
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 серпня 2005 р.
за № 950/11230
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 31 від 05.02.2019 )
Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 333 від 21.08.2006 № 192 від 23.05.2007 № 311 від 31.08.2007 № 352 від 28.09.2007 № 419 від 20.11.2007 № 496 від 29.12.2007 № 153 від 02.06.2008 № 216 від 28.07.2008 № 336 від 23.10.2008 № 469 від 29.12.2008 № 108 від 28.02.2009 № 265 від 30.04.2009 № 416 від 21.07.2009 № 678 від 17.11.2009 № 769 від 24.12.2009 № 762 від 23.12.2009 № 544 від 14.12.2010 № 527 від 06.12.2010 № 572 від 22.12.2010 № 111 від 13.04.2011 № 204 від 22.06.2011 № 364 від 11.10.2011 № 308 від 19.07.2012 № 327 від 03.08.2012 № 475 від 16.11.2012 № 449 від 29.10.2012 № 461 від 05.11.2012 № 531 від 14.12.2012 № 194 від 04.06.2013 № 212 від 06.06.2013 № 248 від 30.04.2014 № 360 від 16.06.2014 № 703 від 03.11.2014 № 712 від 06.11.2014 № 436 від 03.07.2015 № 473 від 24.07.2015 № 721 від 23.10.2015 № 822 від 26.11.2015 № 303 від 28.04.2016 № 331 від 24.05.2016 № 366 від 04.08.2016 № 396 від 27.10.2016 № 397 від 28.10.2016 № 403 від 22.11.2016 № 1 від 05.01.2017 № 22 від 14.03.2017 № 26 від 23.03.2017 № 44 від 30.05.2017 № 55 від 15.06.2017 № 59 від 04.07.2017 № 65 від 18.07.2017 № 74 від 03.08.2017 № 88 від 07.09.2017 № 102 від 10.10.2017 № 143 від 26.12.2017 № 147 від 28.12.2017 № 7 від 25.01.2018 № 32 від 29.03.2018 № 53 від 15.05.2018 № 79 від 19.07.2018 № 83 від 20.07.2018 № 86 від 24.07.2018 № 100 від 18.09.2018 )
Відповідно до статей 44, 45 і 47 Закону України "Про Національний банк України" та розділів II і III Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та з метою впорядкування операцій на міжбанківському валютному ринку України Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (додаються).
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
2. Затвердити Правила функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України та перерахування (зарахування) коштів за окремими операціями з іноземною валютою і банківськими металами.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 153 від 02.06.2008 )
3. Норми Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою мають зворотну дію в часі, якщо їх застосування призводить до пом'якшення або скасування відповідальності.
( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
4. Департаменту валютного регулювання (О.А. Щербакова) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома Операційного і територіальних управлінь Національного банку України та банків для використання в роботі.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Департамент валютного регулювання (О.А. Щербакова).
6. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
В.о. Голови А.В. Шаповалов
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
10.08.2005 № 281
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 серпня 2005 р.
за № 950/11230
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок та умови торгівлі іноземною валютою
( Назва в редакції Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006 ) ( У тексті Положення (крім пункту 4 глави 2 розділу II) слово "Правила" у всіх відмінках замінено словом "Положення" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
Розділ І. Загальні положення
( У тексті Розділу І слова "Торговельна сесія" та "проведення Торговельної сесії" у всіх відмінках замінено словами "функціонування Системи підтвердження угод" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008 )
1. Це Положення встановлює порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках.
2. Положення розроблено відповідно до статей 4, 6 і 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет), а також статей 7 і 45 Закону України "Про Національний банк України" .
3. Національний банк України (далі - Національний банк) здійснює торгівлю іноземною валютою з метою забезпечення виконання функцій, покладених на нього законодавством України.
4. У Положенні терміни вживаються в такому значенні:
арбітражні операції на умовах маржинальної торгівлі (далі - арбітражні операції) - безготівкові операції, які передбачають виконання двох зустрічних зобов’язань з купівлі та продажу однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту та здійснюються без реальної поставки валюти на міжнародному валютному ринку з метою отримання прибутку від зміни валютного курсу або хеджування валютних ризиків;
( Пункт 4 розділу І доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 327 від 03.08.2012;із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 143 від 26.12.2017 )
валютна операція на умовах "тод" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору;
валютна операція на умовах "том" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору;
валютні операції на умовах "своп" - валютні операції за договором, умови якого передбачають купівлю (продаж, обмін) іноземної валюти зі зворотним її продажем (купівлею, обміном) на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій (курсів, обсягів, дат валютування тощо) під час укладення договору;
( Пункт 4 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010; в редакції Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
валютна операція на умовах "спот" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору;
валютна операція на умовах "форвард" - валютна операція за форвардним договором, умови якого передбачають виконання цієї операції (з поставкою валюти за договором) пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору;
( Абзац пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 416 від 21.07.2009 )
валютний дериватив - це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання купити, продати та/або обміняти іноземну валюту на визначених у цьому документі умовах у майбутньому;
власні операції банку з купівлі (продажу, обміну) іноземної валюти (власні операції) - це операції, проведені на підставі банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій в межах лімітів відкритої валютної позиції банку;
( Абзац пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 111 від 13.04.2011, № 449 від 29.10.2012 )
гарантійний внесок - кошти клієнта, за рахунок яких компенсуються збитки, що виникають під час здійснення арбітражних операцій;
( Пункт 4 розділу І доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 327 від 03.08.2012;із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 143 від 26.12.2017 )
заявка - пропозиція на купівлю чи продаж іноземних валют/банківських металів, яка містить суттєві умови угоди і подається суб'єктом ринку до Національного банку за допомогою засобів Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України та/або функціоналів торговельно-інформаційних систем (Bloomberg, Thomson Reuters тощо);
( Пункт 4 розділу І доповнено новим абзацом одинадцятим згідно з Постановою Національного банку № 397 від 28.10.2016 )
іноземна валюта - це іноземна валюта в значенні, визначеному абзацом четвертим пункту першого статті 1 Декрету ;
Класифікатор - це Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269);
( Абзац пункту 4розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 303 від 28.04.2016 )
кошти клієнта - це гроші в національній або іноземній валюті чи їх еквіваленти, що обліковуються на поточних (у тому числі рахунках за спеціальним режимом їх використання) та вкладних (депозитних) рахунках;
купівля іноземної валюти - це операція з купівлі іноземної валюти за гривні;
міжбанківський валютний ринок України - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), між суб'єктами ринку і Національним банком, а також Національним банком і його клієнтами;
( Абзац пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010 ) ( Абзац пункту 4 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
міжнародний валютний ринок - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України;
обмін (конвертація) іноземної валюти - це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту;
продаж іноземної валюти - це операція з продажу іноземної валюти за гривні;
суб'єкти ринку - уповноважені банки, уповноважені фінансові установи;
торгівля іноземною валютою - це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій з валютними деривативами;
Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України (далі - Система підтвердження угод) - це комплекс організаційно-технічних засобів, який забезпечує підтвердження договорів (угод) про купівлю-продаж іноземної валюти й банківських металів за гривні протягом часу, що встановлюється і змінюється на підставі постанови Правління Національного банку України;
( Абзац пункту 4 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 153 від 02.06.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
уповноважена фінансова установа - фінансова установа, яка одержала генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, що дає право на торгівлю іноземною валютою;
( Абзац пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 449 від 29.10.2012 )
форвардний договір - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) іноземну валюту у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого договору;
( Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 416 від 21.07.2009 )
Інші терміни, що вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.
5. Торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України, на міжнародному валютному ринку дозволяється здійснювати виключно Національному банку та суб'єктам ринку (або з такими суб'єктами).
6. Суб'єкти ринку мають право здійснювати купівлю, продаж іноземної валюти виключно на міжбанківському валютному ринку України.
7. Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та/або на міжнародному валютному ринку.
Суб'єкти ринку мають право здійснювати обмін іноземної валюти на міжнародному валютному ринку відповідно до правил, які діють на цьому ринку, з урахуванням обмежень, установлених цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.
8. Порядок та умови торгівлі готівковою іноземною валютою в пунктах обміну іноземної валюти та у власних операційних залах банку, фінансової установи визначаються окремими нормативно-правовими актами Національного банку.
9. Порядок та умови торгівлі банківськими металами визначаються окремими нормативно-правовими актами Національного банку.
10. Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є такі:
розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків;
розрахунки на території України між резидентами - суб'єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку.
( Пункт 10 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
11. Поточними неторговельними операціями в іноземній валюті є такі:
перекази з оплати праці, стипендій, пенсій, аліментів, державної допомоги, матеріальної допомоги, допомоги родичів, благодійної та гуманітарної допомоги, виплат і компенсацій, уключаючи виплати з відшкодування шкоди, заподіяної робітникам унаслідок каліцтва, професійного захворювання або іншого ушкодження здоров'я, що пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, жертвам політичних репресій, жертвам нацистських переслідувань, членам їх родин і спадкоємцям, відшкодування за страховими випадками, премій, призів, успадкованих коштів, коштів за договорами дарування, коштів, заощаджених на рахунках, і прибутків за ними;
виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;
оплата витрат, пов'язаних із смертю громадян (транспортні витрати і витрати на поховання);
оплата витрат іноземним судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим повноважним органам (у тому числі сплата податків, зборів та інших обов'язкових платежів), витрат іноземних адвокатів;
оплата зборів (мита) за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти права інтелектуальної власності, уключаючи оплату послуг, які надаються патентними відомствами інших країн, і послуг патентних повірених за кордоном;
оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також оплата витрат на транспортування хворих;
оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на навчання і стажування в навчальних закладах іншої держави, витрат на проведення тестів, іспитів тощо;
оплата фізичними особами участі в міжнародних симпозіумах, семінарах, конференціях, конгресах, виставках, ярмарках, культурних і спортивних заходах, а також інших міжнародних зустрічах, що відбуваються на територіях іноземних країн;
( Абзац дев'ятий пункту 11 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 352 від 28.09.2007 )
оплата витрат фізичних осіб на придбання літератури та передплатних видань, що видаються за кордоном;
оплата витрат, пов'язаних з відрядженням за кордон;
платежі у зв'язку з прийняттям спадщини;
перерахування на утримання дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном та іноземних держав в Україні, представництв міжнародних та іноземних організацій, представництв іноземних банків та представництв юридичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю;
перекази з оплати авторських гонорарів, премій, призів та інших виплат за використання об'єктів права інтелектуальної власності фізичних осіб;
оплата фізичними особами послуг за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя, укладеними з нерезидентами, за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку;
оплата фізичними особами продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності, що набуваються в нерезидентів за кордоном для власного споживання;
перерахування фізичними особами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання;
виконання зобов'язань за укладеними договорами з юридичними особами-нерезидентами стосовно відшкодувань витрат, здійснених ними на користь фізичних осіб-резидентів, які тимчасово перебувають за межами України, як оплата праці або інших витрат, пов'язаних з виконанням ними професійних обов'язків;
оплата вступних, членських внесків до міжнародних організацій або інших юридичних осіб - нерезидентів.
( Абзац дев'ятнадцятий пункту 11 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 308 від 19.07.2012 ) ( Пункт 11 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 311 від 31.08.2007 )
12. Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, є такі:
надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик;
операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за гарантіями, поруками та заставою;
операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за лізингом;
операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за факторингом;
здійснення іноземних інвестицій в Україну;
( Абзац шостий пункту 12 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 572 від 22.12.2010 )
здійснення резидентами прямих інвестицій за межі України;
( Абзац восьмий пункту 12 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 572 від 22.12.2010 )
здійснення резидентами портфельних інвестицій за межі України;
виплата прибутків, доходів та інших коштів, отриманих іноземними інвесторами від інвестиційної діяльності в Україні;
( Абзац дев'ятий пункту 12 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 572 від 22.12.2010 )
операції з цінними паперами;
розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках;
операції, пов'язані з експортом та імпортом товарів, розрахунки за якими відповідно до договору передбачають надання та отримання відстрочення платежу або кредитування (аванс, попередня оплата) на строк, який перевищує встановлений законодавством України;
( Абзац тринадцятий пункту 12 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 333 від 21.08.2006, № 216 від 28.07.2008 )
міжнародні перекази за угодами, пов'язаними з накопиченням пенсійних активів;
інші валютні операції, які не є поточними.
( Пункт 13 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 ) ( Назву розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
13. Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою виключно у випадках і в порядку, передбачених цим Положенням
( Пункт 14 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017 )
14. Уповноважені банки мають право здійснювати власні операції в межах установлених лімітів відкритої валютної позиції.
( Абзац другий пункту 15 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 436 від 03.07.2015 ) ( Абзац другий пункту 14 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017 ) ( Абзац третій пункту 15 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016 ) ( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006; в редакції Постанов Національного банку № 108 від 28.02.2009, № 111 від 13.04.2011 )
15.
( Абзац перший пункту розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти, у тому числі без наявності зобов'язань в іноземній валюті, що придбавається в результаті такого обміну, за дорученням і за кошти клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарювання, на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг.
Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти за дорученням і за кошти представництв нерезидентів на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг, з метою здійснення операцій, передбачених пунктами 2 та 3 глави 2 розділу II цього Положення.
( Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
16. Суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати продаж іноземної валюти, що належить клієнту, за його дорученням, крім тих надходжень в іноземній валюті на користь клієнта, що згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають продажу в повній сумі протягом строку, установленого в пункті 13 розділу III цього Положення.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
17. Суб'єкти ринку в разі наявності в їх клієнтів зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті мають право за згодою клієнта здійснювати за кошти клієнта купівлю іншої іноземної валюти, яка надалі на підставі договору банківського рахунку, що передбачає надання клієнту комісійних послуг, використовуватиметься для обміну на потрібну клієнту іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України та/або на міжнародному валютному ринку. Ця вимога поширюється також на купівлю іноземної валюти для погашення зобов'язань за кредитними договорами, укладеними клієнтами з суб'єктами ринку з метою виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в цій валюті.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 333 від 21.08.2006, № 86 від 24.07.2018 )
18. Суб'єкти ринку в разі продажу клієнтом іноземної валюти мають право за згодою клієнта на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг, здійснити обмін цієї валюти на міжбанківському валютному ринку України та/або на міжнародному валютному ринку з подальшим продажем обміняної іноземної валюти.
( Пункт 18 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 24.07.2018 )
19. Уповноважені банки за дорученням клієнта - фізичної особи, який не є суб'єктом підприємницької діяльності України, відповідно до умов договору банківського рахунку (вкладу), який передбачає надання клієнту комісійних послуг, мають право здійснювати протягом дня операції з обміну іноземної валюти, що є на рахунку цього клієнта, з одночасним зарахуванням обміняної іноземної валюти на його рахунок.
( Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 55 від 15.06.2017 )
20. Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах "тод", "том" або "спот", крім випадків, зазначених у пунктах 21, 22 та 24 розділу І цього Положення.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006; в редакції Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 44 від 30.05.2017, № 55 від 15.06.2017, № 143 від 26.12.2017 )
21. Уповноважені банки та резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати операції з обміну (конвертації) іноземної валюти на умовах "форвард".
( Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 55 від 15.06.2017 )
22. Уповноважені банки мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України купівлю-продаж іноземної валюти за гривні на умовах "форвард" з клієнтами-резидентами, що є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, та/або з іншими уповноваженими банками.
( Абзац перший пункту 22 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 86 від 24.07.2018 )
Резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України купівлю-продаж іноземної валюти за гривні на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за операціями, зазначеними в абзаці другому пункту 10 розділу І цього Положення.
( Пункт в редакції Постанов Національного банку № 416 від 21.07.2009, № 55 від 15.06.2017 ) ( Пункт 24 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 55 від 15.06.2017 )
23 Суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами, а також операції в іноземній валюті з іншими похідними фінансовими інструментами, базовим активом яких є валютні цінності, курси валют, процентні ставки, індекси, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008 ) ( Пункт 26 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 44 від 30.05.2017 ) ( Пункт 27 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
24. Уповноважений банк має право здійснювати операції купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп" з Національним банком, міжнародними фінансовими організаціями та з іншим уповноваженим банком.
Уповноважені банки мають право здійснювати на міжнародному валютному ринку та між собою на міжбанківському валютному ринку України операції з обміну іноземної валюти на умовах "своп".
Операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп", що здійснюються між уповноваженими банками, та операції з обміну іноземної валюти на умовах "своп", зазначені в абзаці другому цього пункту, виконуються в строк, що не перевищує 365 календарних днів.
( Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010; в редакції Постанови Національного банку № 721 від 23.10.2015 )
25. Суб'єкт ринку має право використовувати засоби Системи підтвердження угод для підтвердження:
1) угод (договорів) із купівлі-продажу як безготівкової, так і готівкової іноземної валюти за гривні, укладених із іншими суб'єктами ринку;
2) угод (договорів) із купівлі-продажу як безготівкової, так і готівкової іноземної валюти за гривні, укладених із Національним банком;
3) угод (договорів) із купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривні на умовах "своп", укладених із міжнародними фінансовими організаціями.
( Пункт розділу I в редакції Постанов Національного банку № 153 від 02.06.2008, № 544 від 14.12.2010, № 473 від 24.07.2015, № 721 від 23.10.2015, № 396 від 27.10.2016, № 79 від 19.07.2018 )
26. Порядок функціонування Системи підтвердження угод визначається окремими нормативно-правовими актами Національного банку.
27. Уповноважений банк має право використовувати засоби Системи підтвердження угод для реєстрації валютної операції, зазначеної в пункті 22 розділу I цього Положення (крім операцій клієнтів), у день укладення форвардного договору, зазначивши сторони цього договору (покупця та продавця валюти), назву та обсяг іноземної валюти, що купується/продається за форвардним договором, курс гривні до іноземної валюти, за яким здійснюватиметься виконання зобов'язань (поставка валюти) за форвардним договором, дату його укладення та виконання.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006; в редакції Постанов Національного банку № 416 від 21.07.2009, № 143 від 26.12.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 79 від 19.07.2018 )
28.
( Абзац перший пункту 28 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 79 від 19.07.2018 )
Суб'єкт ринку має право виступати на міжбанківському валютному ринку України як покупець та/або як продавець кожного виду іноземної валюти Класифікатора.
( Абзац другий пункту розділу I в редакції Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 ) ( Абзац третій пункту розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 ) ( Абзац четвертий пункту розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 ) ( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006, в редакції Постанов Національного банку № 153 від 02.06.2008, № 544 від 14.12.2010 )
29.
( Абзац перший пункту 29 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017 )
Суб'єкт ринку зобов'язаний здійснювати за дорученням клієнта купівлю та/або продаж іноземної валюти в сумі та за курсом, які визначені клієнтом у його заяві або дорученні.
( Абзац другий пункту розділу I в редакції Постанов Національного банку № 111 від 13.04.2011, № 396 від 27.10.2016 ) ( Абзац третій пункту розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 ) ( Пункт розділу I в редакції Постанов Національного банку № 153 від 02.06.2008, № 544 від 14.12.2010 ) ( Пункт 33 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
30. Суб'єкти ринку мають право здійснювати для фізичних осіб обмін готівкової іноземної валюти на безготівкову іноземну валюту.
( Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 55 від 15.06.2017 )
31. Уповноважені банки мають право здійснювати з іноземними контрагентами власні арбітражні операції та арбітражні операції за дорученням клієнтів. Уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції з іноземними банками та/або іноземними небанківськими фінансовими установами, якщо така установа має право здійснювати торгівлю іноземною валютою відповідно до законодавства країни, де вона зареєстрована, та охоплюється наглядовою діяльністю відповідних органів нагляду за фінансовими установами іноземних держав.
Уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції на підставі договорів, що укладені з клієнтами:
фізичними особами-резидентами;
юридичними особами, які не є уповноваженими банками, та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності;
іншими уповноваженими банками.
Умови проведення арбітражних операцій між банком та клієнтом визначаються у договорі про здійснення арбітражних операцій, що містить у тому числі:
1) повідомлення банком клієнта про ризики щодо проведення арбітражних операцій;
2) порядок розміщення клієнтом гарантійного внеску (розмір внеску, вид валюти, строк);
3) порядок розрахунків між банком та клієнтом за результатами проведення арбітражних операцій (відшкодування збитків за рахунок гарантійного внеску, порядок зарахування прибутку);
4) періодичність та порядок надання клієнту інформації про виконані клієнтом операції, рух його коштів і залишки коштів на його рахунках.
Арбітражні операції відображаються за окремими рахунками.
( Розділ І доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 327 від 03.08.2012; в редакціїПостанови Національного банку № 143 від 26.12.2017 )
32. Суб'єкти ринку мають право отримувати комісійну винагороду за здійснення торгівлі іноземною валютою виключно в гривнях.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
33. Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою за договірним обмінним курсом за кожною операцією.
34. Національний банк має право:
змінювати час функціонування Системи підтвердження угод та/або термін подання заявки на участь у функціонуванні Системи підтвердження угод, оперативно попередивши про це суб'єктів ринку до часу зміни;
( Абзац другий пункту розділу I в редакції Постанови Національного банку № 703 від 03.11.2014 ) ( Абзац третій пункту 34 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 79 від 19.07.2018 )
установлювати для суб'єктів ринку граничні межі продажу готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам.
( Абзац п'ятий пункту 34 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017 )
Правління Національного банку приймає рішення з питань, зазначених в абзацах другому - третьому пункту 34 розділу І цього Положення.
( Абзац пункту розділу I в редакціїПостанови Національного банку № 303 від 28.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 143 від 26.12.2017, № 79 від 19.07.2018 )
35. Національний банк здійснює валютні інтервенції на міжбанківському валютному ринку України у формі:
1) інтервенції за єдиним курсом;
2) валютного аукціону;
3) інтервенції за найкращим курсом;
4) адресної інтервенції.
Національний банк здійснює валютні інтервенції на міжбанківському валютному ринку України з використанням засобів Системи підтвердження угод та/або функціоналів торговельно-інформаційних систем (Bloomberg, Thomson Reuters тощо).
( Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 469 від 29.12.2008; в редакції Постанов Національного банку № 473 від 24.07.2015, № 397 від 28.10.2016, № 32 від 29.03.2018 )
36. Національний банк здійснює інтервенцію за єдиним курсом шляхом:
1) збирання заявок суб'єктів ринку на купівлю/продаж/обмін іноземної валюти за єдиним визначеним обмінним курсом та подальшого їх пропорційного задоволення в межах визначеного обсягу валютної інтервенції;
або
2) розміщення пропозиції з купівлі/продажу іноземної валюти в торговельно-інформаційній системі за єдиним визначеним обмінним курсом та укладення угод із суб'єктами ринку в порядку акцептування ними пропозиції до вичерпування обсягу валютної інтервенції. Якщо правила роботи функціоналу торговельно-інформаційної системи, за допомогою якого проводиться інтервенція за єдиним курсом шляхом розміщення пропозиції з купівлі/продажу іноземної валюти, передбачають можливість здійснення автоматичного акцептування наявних у системі котирувань за обмінним курсом, який є кращим за запропонований Національним банком обмінний курс інтервенції, то такі угоди укладаються за курсом акцептування. Кращим обмінним курсом для валютної інтервенції з продажу іноземної валюти є такий курс, за яким за одиницю іноземної валюти пропонується більша кількість гривень. Кращим обмінним курсом для валютної інтервенції з купівлі іноземної валюти є такий курс, за яким одиниця іноземної валюти купується за меншу кількість гривень.
Національний банк у разі прийняття рішення про здійснення інтервенції за єдиним курсом шляхом збирання заявок суб'єктів ринку на купівлю/продаж/обмін іноземної валюти доводить до відома суб'єктів ринку в день її проведення курс, за яким він передбачає здійснення валютної інтервенції, та інші її умови (за необхідності).
Учасниками інтервенції за єдиним курсом можуть бути всі суб'єкти ринку, що мають доступ до Системи підтвердження угод та/або торговельно-інформаційних систем (Bloomberg, Thomson Reuters тощо).
( Розділ I доповнено новим пунктом 36 згідно з Постановою Національного банку № 32 від 29.03.2018 )
37. Умови та порядок проведення Національним банком валютних аукціонів визначаються окремим нормативно-правовим актом Національного банку.
( Розділ I доповнено новим пунктом 37 згідно з Постановою Національного банку № 32 від 29.03.2018 )
38. Національний банк здійснює інтервенцію за найкращим курсом або шляхом запиту щодо ціни на купівлю/продаж іноземної валюти в суб'єктів ринку через торговельно-інформаційні системи, або шляхом вибору найкращої ціни купівлі/продажу іноземної валюти з наявних у торговельно-інформаційних системах котирувань суб'єктів ринку, та укладення угод із суб'єктом ринку, який запропонував цю ціну.
Учасником валютної інтервенції за найкращим курсом, яка проводиться шляхом запиту щодо ціни на купівлю/продаж іноземної валюти в суб'єктів ринку, може стати суб'єкт ринку, що входить до переліку з 20 банків, які мають найкращий загальний рейтинг за підсумками попереднього кварталу. Загальний рейтинг суб'єкта ринку розраховується за такою формулою:
З З
R = Сума w · x ; Сума w = 1
i=1 i i i=1 i
де
R - загальний рейтинг суб'єкта ринку (найменше значення є найкращим);
x1 - місце суб'єкта ринку в рейтингу банків, визначене за обсягами операцій з купівлі та продажу іноземної валюти з іншими суб'єктами ринку та Національним банком за даними статистичної звітності суб'єктів ринку (місця з першого по двадцяте в рейтингу банків визначаються від найбільшого до найменшого обсягу операцій);
x2 - місце суб'єкта ринку в рейтингу банків, визначене за обсягами його операцій з клієнтами з купівлі та продажу безготівкової іноземної валюти за даними відповідних форм статистичної звітності суб'єктів ринку [місця з першого до двадцятого (уключно) у рейтингу банків визначаються від найбільшого до найменшого обсягу операцій];
x3 - місце суб'єкта ринку в рейтингу банків, визначене за обсягом активів суб'єкта ринку [місця з першого до двадцятого (уключно) у рейтингу банків визначаються від найбільшого до найменшого обсягу активів];
w1 = 0,5;
w2 = 0,3;
w3 = 0,2.
Національний банк на початку поточного кварталу засобами електронної пошти Національного банку України надсилає суб'єктам ринку повідомлення, що містить перелік банків, які можуть стати учасниками інтервенції за найкращим курсом, яка проводиться шляхом запиту щодо ціни на купівлю/продаж іноземної валюти в суб'єктів ринку. Такий перелік є чинним до моменту надсилання Національним банком нового повідомлення про можливих учасників інтервенції за найкращим курсом.
Учасниками інтервенції за найкращим курсом, яка проводиться шляхом вибору найкращої ціни купівлі/продажу іноземної валюти з наявних, можуть бути всі суб'єкти ринку, що мають доступ до торговельно-інформаційних систем (Bloomberg, Thomson Reuters тощо).
( Розділ I доповнено новим пунктом 38 згідно з Постановою Національного банку № 32 від 29.03.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 79 від 19.07.2018 )
39. Адресна інтервенція здійснюється на підставі окремого рішення Правління Національного банку й зумовлюється національними інтересами України.
( Розділ I доповнено новим пунктом 39 згідно з Постановою Національного банку № 32 від 29.03.2018 )
40. Суб'єкт ринку, заявка якого обрана Національним банком для задоволення під час валютної інтервенції, зобов'язаний укласти угоду з Національним банком щодо продажу (купівлі) іноземної валюти. Така заявка не може бути відкликана. За порушення цієї вимоги суб'єкт ринку позбавляється права брати участь у валютних інтервенціях протягом наступних 30 календарних днів.
( Розділ I доповнено новим пунктом 40 згідно з Постановою Національного банку № 32 від 29.03.2018 )
41. Національний банк за результатами валютної інтервенції у формі інтервенції за єдиним курсом, валютного аукціону, інтервенції за найкращим курсом здійснює з суб'єктами ринку операції з купівлі або продажу іноземної валюти в межах лімітів на операції Національного банку з банками України на міжбанківському валютному ринку України (далі - ліміти), установлених Національним банком.
Суб'єкт ринку до визначеного Національним банком часу зобов'язаний перерахувати Національному банку національну (іноземну) валюту на всю суму заявки, якщо ліміт для суб'єкта ринку не встановлено, або на суму перевищення обсягом заявки установленого для суб'єкта ринку ліміту, якщо обсяг заявки суб'єкта ринку на участь у валютній інтервенції перевищує ліміт. Розрахунки між Національним банком та суб'єктом ринку за угодою щодо продажу (купівлі) іноземної валюти здійснюватимуться наступного робочого дня, якщо суб'єкт ринку вчасно не перерахував Національному банку національну (іноземну) валюту.
Національний банк за результатами валютних інтервенцій у формі інтервенції за єдиним курсом, яка проводиться шляхом розміщення Національним банком пропозиції з купівлі/продажу іноземної валюти в торговельно-інформаційній системі, або інтервенції за найкращим курсом, яка проводиться шляхом вибору Національним банком найкращої ціни купівлі/продажу іноземної валюти з наявних у торговельно-інформаційних системах котирувань суб'єктів ринку, здійснює з суб'єктами ринку операції з купівлі або продажу іноземної валюти лише на умовах попередньої оплати суб'єктом ринку проданої/купленої в Національного банку іноземної валюти.
( Розділ I доповнено новим пунктом 41 згідно з Постановою Національного банку № 32 від 29.03.2018 )
42. Національний банк може здійснювати інтервенції з продажу іноземної валюти на визначені ним цілі.
Суб'єкт ринку має право купувати в Національного банку під час таких інтервенцій іноземну валюту виключно для забезпечення виконання визначених Національним банком зобов'язань в іноземній валюті.
Суб'єкт ринку зобов'язаний повернути Національному банку іноземну валюту в сумі, що не була використана суб'єктом ринку за призначенням, протягом трьох робочих днів із дня закінчення встановленого умовами валютної інтервенції терміну її використання.
( Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 678 від 17.11.2009; в редакції Постанови Національного банку № 473 від 24.07.2015 )
43. Національний банк може здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп" з уповноваженими банками.
Порядок проведення Національним банком цих операцій визначається окремим нормативно-правовим актом Національного банку.
Національний банк може здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп" з міжнародними фінансовими організаціями.
( Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 153 від 02.06.2008; в редакції Постанов Національного банку № 469 від 29.12.2008, № 473 від 24.07.2015, № 721 від 23.10.2015 )
44. Національний банк щоденно доводить до відома суб'єктів ринку інформацію про обсяги угод суб'єктів ринку, укладених між собою та з Національним банком, із купівлі/продажу іноземної валюти за гривні за даними статистичної звітності суб'єктів ринку.
( Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 108 від 28.02.2009; в редакції Постанови Національного банку № 79 від 19.07.2018 )
Розділ II. Підстави для купівлі, обміну іноземної валюти
Глава 1. Купівля, обмін іноземної валюти за поточними торговельними операціями
1. Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями (крім випадку, передбаченого пунктом 2 цієї глави) на підставі таких документів:
заяви про купівлю іноземної валюти;
договору з нерезидентом, оформленого відповідно до вимог законодавства України;
( Абзац четвертий пункту 1 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 308 від 19.07.2012 )
акта (здавання-приймання тощо) або іншого документа, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності, якщо оплачуються отримані послуги (права), виконані роботи;
документів, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків.
Купівля, обмін іноземної валюти з метою проведення розрахунків з нерезидентом за поставлені в Україну товари (які відповідно до законодавства України підлягають митному оформленню) здійснюються суб'єктом ринку за наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про митні декларації, що є підставою для ввезення товарів та їх випуску у вільний обіг на митній території України за відповідним зовнішньоекономічним договором клієнта-резидента (крім тимчасових митних декларацій, за якими купівля, обмін іноземної валюти не здійснюються).
( Пункт 1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016 )
Купівля, обмін іноземної валюти з метою оплати векселя, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором, дозволяються лише за наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про ввезення та випуск у вільний обіг на митній території України товарів (які відповідно до законодавства України підлягають митному оформленню) або в разі пред'явлення документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг. У разі митного оформлення товарів тимчасовими митними деклараціями купівля, обмін іноземної валюти не здійснюються.
( Абзац сьомий пункту 1 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016 ) ( Абзац восьмий пункту 1 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 544 від 14.12.2010 )
2. Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою проведення розрахунків з нерезидентами за імпорт продукції (послуг), який здійснюється без увезення із-за кордону цієї продукції (послуг) на територію України, на підставі таких документів:
заяви про купівлю іноземної валюти;
договору з нерезидентом, оформленого відповідно до вимог законодавства України;
договору, який передбачає продаж продукції нерезиденту за межами України та зарахування виручки від продажу зазначеної продукції на рахунки цього резидента в уповноважених банках;
( Абзац четвертий пункту 2 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 74 від 03.08.2017 )
документів, які підтверджують використання резидентом продукції (послуг) за межами України на підставі договорів (контрактів, угод);
( Абзац пункту 2 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 74 від 03.08.2017 )
документів, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків.
( Абзац пункту 2 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 544 від 14.12.2010 )
3. Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) мають право купувати, обмінювати іноземну валюту через одного суб'єкта ринку за кожним зовнішньоекономічним договором з нерезидентом для розрахунків за торговельними операціями.
Клієнт-резидент має право перевести відповідний зовнішньоекономічний договір на обслуговування до іншого суб'єкта ринку на підставі письмового звернення, яке має бути зареєстровано згідно з внутрішнім положенням з організації діловодства. Це письмове звернення має містити дозвіл клієнта-резидента на отримання інформації про незавершені розрахунки за зовнішньоекономічним договором від суб'єкта ринку, через який здійснювалися розрахунки за цим договором.
Суб'єкт ринку, до якого переводиться на обслуговування зовнішньоекономічний договір, не пізніше третього робочого дня з дня отримання письмового звернення клієнта-резидента зобов'язаний звернутися до суб'єкта ринку, через який здійснювалися розрахунки за зовнішньоекономічним договором, для отримання всієї наявної в нього інформації про незавершені розрахунки резидента за цим договором (номер і дата реєстру митних декларацій, наявна в реєстрі інформація про операцію резидента, обсяги купленої, обміняної та перерахованої іноземної валюти за договором тощо) за підписом уповноваженої особи суб'єкта ринку. Суб'єкт ринку зобов'язаний надати інформацію про незавершені розрахунки резидента за зовнішньоекономічним договором не пізніше п'ятого робочого дня з дня отримання звернення суб'єкта ринку, до якого переводиться на обслуговування цей договір.
( Абзац третій пункту 3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 366 від 04.08.2016 )
Суб'єкт ринку, до якого переводиться на обслуговування зовнішньоекономічний договір, не пізніше третього робочого дня з дня отримання письмового звернення клієнта-резидента звертається до ліквідатора банку/юридичної особи, яка утворилася в результаті ліквідації банку за рішенням власників, через який (яку) здійснювалися розрахунки за зовнішньоекономічним договором, для отримання всієї наявної в нього (неї) інформації про незавершені розрахунки резидента за цим договором (номер і дата реєстру митних декларацій, наявна в реєстрі інформація про операцію резидента, обсяги купленої, обміняної та перерахованої іноземної валюти за договором), за підписом уповноваженої особи суб'єкта ринку.
( Абзац пункту 3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 86 від 24.07.2018 )
Суб'єкт ринку/ліквідатор банку надає запитувану інформацію за підписом керівника та/або уповноваженої особи.
( Абзац пункту 3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 86 від 24.07.2018 )
Обмін інформацією між суб'єктами ринку, між суб'єктом ринку і ліквідатором банку здійснюється засобами електронної пошти Національного банку.
( Абзац пункту 3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 86 від 24.07.2018 )
Лист із інформацією про незавершені розрахунки за зовнішньоекономічним договором, що надається ліквідатором банку, який не використовує засоби електронної пошти Національного банку, або юридичною особою, яка утворилася в результаті ліквідації банку за рішенням власників, на паперовому носії фельдзв'язком, спецзв'язком, поштовим зв'язком (рекомендованим або цінним листом) тільки тому банку, якому клієнт дозволив цей запит, підписується керівником та/або уповноваженою особою такого ліквідатора банку або юридичної особи, яка утворилася в результаті ліквідації банку за рішенням власників. Суб'єкт ринку після отримання листа із інформацією на паперовому носії зобов'язаний здійснити перевірку достовірності отриманої інформації, отримати підтвердження факту підписання цього листа керівником та/або уповноваженою особою.
( Абзац пункту 3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 86 від 24.07.2018 ) ( Главу 1 розділу II доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012; в редакції Постанови Національного банку № 822 від 26.11.2015 )
4. Клієнти - постійні представництва нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність в Україні, мають право купувати, обмінювати іноземну валюту для оплати участі в міжнародних симпозіумах, семінарах, конференціях, виставках, культурних і спортивних заходах на підставі відповідних документів, визначених пунктом 1 цієї глави.
( Главу 1 розділу II доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006 ) ( Пункт 4 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
Глава 2. Купівля, обмін іноземної валюти за поточними неторговельними операціями суб'єктів господарювання, іноземних представництв та за операціями фізичних осіб
( Назва глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010 )
1. Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, крім постійних представництв нерезидентів) купують, обмінюють іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій на підставі таких документів:
а) заяви про купівлю іноземної валюти;
б) розрахунку витрат:
на відрядження за межі України;
на експлуатаційні витрати для транспортних засобів, що виконують рейси за межі України;
( Абзац четвертий підпункту "б" пункту 1 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 248 від 30.04.2014 )
на перерахування страхових виплат особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України;
на перерахування пенсій відповідно до угод про здійснення платежів соціального характеру, укладених Україною з відповідними країнами, угод між Пенсійним фондом України та відповідними фондами іноземних країн;
для здійснення та виплати міжнародних поштових переказів та оплати міжнародних поштових відправлень з післяплатою відповідно до угод між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" та поштовими службами іноземних країн;
в) документів, які мають силу договору і використовуються згідно з міжнародною практикою з метою:
оплати видачі охоронних документів на використання об'єктів промислової власності та підтвердження їх чинності;
оплати за використання творів зарубіжних авторів та інших прав інтелектуальної власності;
повернення резидентом благодійної допомоги в розмірі невикористаного залишку або в разі нецільового використання цієї допомоги за умови, що кошти, які надійшли в Україну як благодійна допомога, були повністю продані на міжбанківському валютному ринку України (якщо повернення передбачено договором);
оплати відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних країн, сплати мита, митних зборів та інших обов'язкових платежів відповідно до законодавства іноземних країн;
переказування коштів міжнародним організаціям за проведення на території України заходів під їх егідою;
г) копій угод про здійснення платежів соціального характеру, укладених Україною з відповідними країнами, угод між Пенсійним фондом України та відповідними фондами іноземних країн (надаються під час першого звертання до уповноваженого банку);
ґ) копій угод між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" та поштовими службами іноземних країн (надаються під час першого звертання до уповноваженого банку);
д) копії постанови виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та його управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення та її робочих органів;
е) копії документа про умови вступу до міжнародної організації або іншої юридичної особи - нерезидента у разі сплати вступного внеску або копії документа, який засвідчує вступ резидента до міжнародної організації або іншої юридичної особи - нерезидента, у разі сплати членського внеску. Для сплати вступного та членського внесків одночасно - документ, що підтверджує обов'язок сплатити ці внески одночасно;
( Пункт 1 глави 2 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 311 від 31.08.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012 )
є) за операціями з повернення коштів у разі відкликання банками-нерезидентами розрахункових документів:
вказівки банку-нерезидента щодо повернення коштів, перерахованих ним на користь клієнта уповноваженого банку. Вказівка має бути засвідчена підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу;
( Абзац другий підпункту "є" пункту 1 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 10.10.2017 )
виписки (довідки) уповноваженого банку про фактичне надходження та зарахування іноземної валюти на рахунок клієнта уповноваженого банку. Виписка має бути засвідчена підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу;
( Абзац третій підпункту "є" пункту 1 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 10.10.2017 )
платіжного доручення клієнта на перерахування коштів за реквізитами, зазначеними банком-нерезидентом.
Уповноважений банк здійснює купівлю іноземної валюти в обсязі, що не перевищує фактично зараховану на рахунок клієнта суму;
ж) інших документів:
виконавчих документів, що видані на виконання рішень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" ;
( Абзац другий підпункту "ж" пункту 1 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
копії позовної заяви до суду або господарського суду в Україні за позовами, що подаються в іноземній валюті, із зазначенням ціни позову для сплати державного мита;
укладених трудових договорів (контрактів) з нерезидентами.
2. Клієнти - постійні представництва нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, купують, обмінюють іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій на підставі таких документів:
а) заяви про купівлю іноземної валюти;
б) розрахунку витрат:
на відрядження за межі України;
на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за межі України;
( Абзац четвертий підпункту "б" пункту 2 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 248 від 30.04.2014 )
в) документів, які мають силу договору і використовуються згідно з міжнародною практикою з метою:
сплати мита, зборів та інших обов'язкових платежів, установлених законодавством іноземних країн;
переказування коштів міжнародним організаціям за проведення на території України заходів під їх егідою (якщо це передбачено установчими документами цих організацій);
г) укладених трудових договорів (контрактів) з нерезидентами;
ґ) платіжних доручень на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє в Україні це постійне представництво, у межах залишків коштів на рахунку типу "П".
3. Клієнти - офіційні представництва, представництва юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності, купують, обмінюють іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій на підставі таких документів:
а) заяви про купівлю іноземної валюти;
б) розрахунку витрат:
на відрядження за межі України;
для оплати праці працівників-нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні;
в) платіжних доручень на перерахування іноземної валюти на рахунки відповідного органу іноземної країни та юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє в Україні це представництво, у межах залишків коштів на рахунку типу "Н".
4. Клієнти - фізичні особи - резиденти купують, обмінюють іноземну валюту з поточних рахунків з метою переказу за межі України відповідно до нормативно-правового акта Національного банку, який регулює порядок здійснення переказів за поточними валютними неторговельними операціями (далі - Правила переказу), на підставі таких документів:
а) заяви про купівлю іноземної валюти;
б) документів, передбачених Правилами переказу, що свідчать про наявність у фізичних осіб підстав для здійснення переказів іноземної валюти за межі України, або виписки (довідки) уповноваженого банку про зарахування гривні, отриманої в результаті обов'язкового продажу помилково (надмірно) отриманих надходжень в іноземній валюті із-за меж України.
( Підпункт "б" пункту 4 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 531 від 14.12.2012 ) ( Пункт 4 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 496 від 29.12.2007 )
5. Клієнти - фізичні особи-нерезиденти купують іноземну валюту з поточних рахунків з метою переказу за межі України на підставі таких документів:
( Абзац перший пункту 5 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
а) заяви про купівлю іноземної валюти;
б) оригіналів документів, що підтверджують джерела походження гривень:
( Абзац перший підпункту "б" пункту 5 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016 )
договору про продаж майна (за винятком майна, у тому числі цінних паперів, яке має статус інвестиції нерезидента в Україну);
( Абзац другий підпункту "б" пункту 5 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016 )
документа про одержання успадкованих коштів;
довідки-підтвердження ВАТ "Державний ощадний банк України" про наявність за станом на 2 січня 1992 року заощаджень в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, із зазначенням сум компенсації;
виписки (довідки) уповноваженого банку про надходження на рахунок фізичної особи-нерезидента коштів у гривнях, одержаних на території України як оплата праці, авторські гонорари, премії, призи, відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок каліцтва, відшкодування за страховими випадками та за рішенням судів, інших органів (посадових осіб);
( Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 5 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 308 від 19.07.2012, № 248 від 30.04.2014 )
виписки (довідки) уповноваженого банку про зарахування надлишково сплачених обов'язкових платежів;
виписки (довідки) уповноваженого банку про продаж на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти з власного поточного рахунку в іноземній валюті;
( Пункт 5 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
виписки (довідки) уповноваженого банку про суму нарахованих відсотків за вкладом (депозитом) відповідно до укладеної угоди;
( Підпункт "б" пункту 5 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010 )
виписки (довідки) уповноваженого банку про зарахування коштів у гривнях, отриманих у результаті обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті з-за меж України;
( Підпункт "б" пункту 5 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 531 від 14.12.2012, в редакції Постанови Національного банку № 248 від 30.04.2014 )
виписки (довідки) уповноваженого банку про зарахування коштів у гривнях, перерахованих із поточного рахунку, який був раніше відкритий фізичній особі - резиденту, на поточний рахунок цієї фізичної особи, яка набула статус нерезидента у зв’язку з виїздом за кордон на постійне місце проживання;
( Підпункт "б" пункту 5 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 360 від 16.06.2014 )
виписки (довідки) уповноваженого банку про зарахування коштів у гривнях, перерахованих на поточний рахунок фізичної особи - нерезидента із вкладних (депозитних) рахунків (у тому числі нараховані відсотки) за договором банківського вкладу (депозиту), укладеним фізичною особою - резидентом до набуття нею статусу нерезидента.
( Підпункт "б" пункту 5 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 360 від 16.06.2014 )
6. Суб'єкт ринку зобов'язаний робити відмітку на оригіналах документів, на підставі яких фізичними особами-нерезидентами була куплена іноземна валюта, та копіях цих документів, які залишаються в нього на зберіганні. Відмітка має містити дату купівлі іноземної валюти, її суму, а також засвідчуватися підписом відповідального працівника суб'єкта ринку та відбитком його особистого штампа.
( Абзац перший пункту 6 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 10.10.2017 )
Якщо фізична особа-нерезидент під час подання заяви на купівлю іноземної валюти пред'являє, але не залишає суб'єкту ринку оригінали документів про джерела походження гривень, то суб'єкт ринку зараховує куплену іноземну валюту на балансовий рахунок з обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. Іноземна валюта перераховується на поточний рахунок цього нерезидента, а потім з цього рахунку за межі України лише після того, як суб'єкт ринку на оригіналах документів зробить відмітку про її купівлю.
( Пункт 6 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016 )
Глава 3. Купівля, обмін іноземної валюти за операціями, пов'язаними з рухом капіталу
( У тексті глави слова "комісійні" та "комісії" у всіх відмінках замінено словами "комісійна винагорода" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008 )
1. Резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань (у тому числі власних операцій суб'єктів ринку) за кредитними операціями та платежами за цими операціями (проценти, комісійні винагороди, неустойки тощо) в іноземній валюті на підставі таких документів:
а) за кредитними договорами (договорами позик) резидентів-позичальників про залучення коштів від нерезидентів або у випадках, передбачених законодавством України, від суб'єктів ринку:
( Абзац перший підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008; в редакції Постанови Національного банку № 769 від 24.12.2009 )
заяви про купівлю іноземної валюти;
кредитного договору (договору позики), що підтверджує потребу виконання резидентом зобов'язань за кредитом (позикою) (уключаючи проценти та інші установлені цим договором платежі, що підлягають сплаті на користь кредитора);
( Абзац третій підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 366 від 04.08.2016, № 83 від 20.07.2018 ) ( Абзац четвертий підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
копії кредитного договору (договору позики), засвідченої уповноваженим банком - агентом Кабінету Міністрів України або іншим обслуговуючим банком за цим договором - у разі використання купленої іноземної валюти для виконання гарантованих державою зобов'язань за кредитами (позиками), залученими резидентами-позичальниками, або для виконання зобов'язань за кредитами (позиками), залученими державою (далі - гарантовані зобов'язання за кредитами);
( Абзац підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 192 від 23.05.2007; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 83 від 20.07.2018 )
документа, що свідчить про правомірність одержання резидентом грошових коштів (кредиту, позики) від нерезидента згідно із законодавством України [реєстраційного свідоцтва до кредитного договору або договору позики (із додатками)/виписки уповноваженого банку з електронного реєстру повідомлень про договори, який ведеться Національним банком та підтверджує наявність та умови реєстрації Національним банком кредитного договору (договору позики)] (далі - реєстраційне свідоцтво). Реєстраційне свідоцтво подається, якщо переказ іноземної валюти резидентом-позичальником на користь нерезидента з метою виконання зобов'язань за кредитним договором (договором позики) потребує реєстрації такого договору Національним банком;
( Абзац п'ятий підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 366 від 04.08.2016, № 83 від 20.07.2018 )
зовнішньоекономічного договору - у разі використання купленої іноземної валюти для обміну на іншу іноземну валюту згідно з вимогами другого речення пункту 17 розділу I цього Положення.
( Підпункт "а" пункту 1 глави 3 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 572 від 22.12.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 143 від 26.12.2017 ) ( Абзац сьомий підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 ) ( Абзац сьомий підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 26 від 23.03.2017 )
Купувати, обмінювати іноземну валюту у випадках, передбачених законодавством України, з метою виконання зобов'язань резидента-позичальника, що не є суб'єктом ринку, перед нерезидентом за кредитним договором (договором позики) має право лише уповноважений банк, що обслуговує операції за таким договором.
( Абзац підпункту "a" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 769 від 24.12.2009, № 53 від 15.05.2018 )
Резиденти-позичальники з метою виконання зобов'язань перед уповноваженим банком-кредитором за кредитним договором мають право купувати іноземну валюту через:
( Абзац підпункту "a" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 769 від 24.12.2009, № 53 від 15.05.2018 )
уповноважений банк, що обслуговує такий кредитний договір (суб'єкт ринку, від якого отримано кредит; суб'єкт ринку, який у банківському консорціумі визначено головним, або у межах наданих коштів кожний з його учасників; суб'єкт ринку - новий кредитор або суб'єкт ринку, що обслуговує операції за відповідним кредитним договором, у разі відступлення первісним кредитором - суб'єктом ринку новому кредитору права вимоги за таким кредитом або в разі здійснення ліквідаційної процедури суб'єкта ринку - первісного кредитора);
( Абзац підпункту "a" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 769 від 24.12.2009, № 53 від 15.05.2018 )
суб'єкта ринку, що не обслуговує кредитний договір. Суб'єкт ринку в такому випадку здійснює купівлю іноземної валюти за дорученням резидента-позичальника в сумі, визначеній резидентом-позичальником у заяві/дорученні на купівлю іноземної валюти із зазначеною метою, та зараховує на поточний рахунок резидента-позичальника, відкритий у цього суб'єкта ринку. Такий суб'єкт ринку не здійснює контроль за відповідністю суми іноземної валюти, що купується, обсягу зобов'язань резидента-позичальника, які підлягають виконанню за кредитним договором. Надлишкова сума платежу, проведеного резидентом-позичальником за рахунок купленої іноземної валюти, підлягає поверненню уповноваженим банком, що обслуговує кредитний договір, суб'єкту ринку, через який була здійснена така купівля іноземної валюти, для подальшого її продажу відповідно до пункту 9 розділу Ш цього Положення.
( Абзац підпункту "a" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 769 від 24.12.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 143 від 26.12.2017; в редакціїПостанови Національного банку № 53 від 15.05.2018 ) ( Абзац одинадцятий підпункту "a" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017 )

................
Перейти до повного тексту