Відповідно до Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації" та пункту 1 Плану заходів організаційного забезпечення виконання Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 червня 2004 року N 360-р, та з метою захисту авіаційних суб'єктів від терористичних, диверсійних та інших актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації, з урахуванням безпеки, регулярності та ефективності польотів повітряних суден,

1. Затвердити Правила з організації системи контролю доступу в авіаційних суб'єктах цивільної авіації (далі - Правила), що додаються.

2. Заступнику Міністра - голові Державіаадміністрації Коліснику А.А.:

2.1. Забезпечити подання цих Правил на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести зазначені Правила до відома керівників авіаційних суб'єктів цивільної авіації всіх форм власності.

3. Керівникам авіаційних суб'єктів:

3.1. Організувати вивчення та виконання особовим складом вимог Правил у частині, що його стосується.

3.2. Привести у відповідність до Правил власні інструкції про пропускний і внутрішній об'єктовий режим та забезпечити їх виконання на місцях.

3.3. Узяти під особистий контроль створення єдиної системи контролю доступу до контрольованих зон і зон обмеженого доступу авіаційних суб'єктів та інших важливих об'єктів, що охороняються.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Корнієнка В.В.

1.1. Ці Правила розроблені відповідно до Повітряного кодексу України, Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації", а також Стандартів і рекомендованої практики ІСАО, Європейської конференції цивільної авіації.

1.2. Правила визначають процедури здійснення допуску до контрольованих, стерильних зон та зон обмеженого доступу, що охороняються, які регламентуються пропускним і внутрішнім об'єктовим режимом в авіаційних суб'єктах та на об'єктах радіонавігаційного забезпечення.

1.3. Правила є обов'язковими для всіх фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності, що працюють або мають доступ до контрольованих зон авіаційних суб'єктів. В аеропортах, де відкрито пункти пропуску через державний кордон чи яким надано дозволи на здійснення міжнародних польотів, уведення пропускного та внутрішнього об'єктового режимів узгоджується з органом охорони державного кордону та митним органом, у зоні діяльності яких перебуває аеропорт.

1.4. Забезпечення реалізації Правил здійснюється на підставі відповідної інструкції та запроваджується в дію у кожному об'єкті авіаційного суб'єкта згідно з переліком об'єктів, на яких вводиться пропускний і внутрішній об'єктовий режим та опрацьовуються відповідні інструкції (додаток 1).

1.5. Нормативні посилання

Під час розроблення Правил використовувалися такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

Митний кодекс України;

Закон України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації";

Закон України "Про Державну прикордонну службу України";

постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 N 1989 "Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними";

Порядок створення зон митного контролю та їх функціонування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1947;

Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України, затверджена наказом Державіаслужби від 28.09.2004 N 81, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.12.2004 за N 1555/10154;

Положення про службу авіаційної безпеки авіаційного суб'єкта, затверджене наказом Державіаслужби від 15.03.2005 N 188, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.06.2005 за N 697/10977;

Правила організації охорони повітряних суден та об'єктів на авіапідприємствах цивільної авіації України, затверджені наказом Державіаслужби від 30.03.2005 N 230, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.06.2005 за N 680/10960;

Правила сертифікації служб авіаційної безпеки в Україні, затверджені наказом Державіаслужби від 02.06.2006 N 397, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.06.2006 за N 716/12590;

Положення про взаємодію в контрольованій зоні авіаційних суб'єктів служб авіаційної безпеки з підрозділами центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення авіаційної безпеки, затверджене наказом Державіаслужби від 05.07.2006 N 482, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за N 881/12755;

Додаток N 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Безопасность. Защита международной гражданской авиации от актов незаконного вмешательства" (видання 8-ме, липень 2006 року);

Doc 30 Європейської конференції цивільної авіації (видання 11-е, липень 2003 року).

Терміни, що застосовуються в цих Правилах, уживаються у такому значенні:

внутрішній об'єктовий режим - установлений порядок перебування та пересування осіб і транспорту, а також забезпечення захисту пасажирів, членів екіпажу, повітряних суден, персоналу й об'єктів від актів незаконного втручання в межах контрольованої, стерильної зон і зон обмеженого доступу авіаційних суб'єктів та на об'єктах, що охороняються;

загальна зона - зона аеропорту, до якої особи мають вільний доступ або до якої доступ іншими засобами не обмежується;

зона митного контролю - місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України, у межах якого митні органи здійснюють митні процедури;

зона прикордонного контролю - певна територія в пункті пропуску через державний кордон України, на якій органи охорони державного кордону Державної прикордонної служби здійснюють прикордонний контроль осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна згідно з чинним законодавством України.

Ця зона включає територію в пункті пропуску, необхідну для здійснення прикордонного контролю осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна і запобігання незаконному перетинанню державного кордону України, та встановлюється у повітряних пунктах пропуску - від лінії паспортного контролю до місць стоянки літаків, які проходять прикордонний контроль;

контроль доступу - установлений порядок санкціонованого допуску осіб і транспорту в контрольовану зону і зони обмеженого доступу аеропорту, що охороняються;

контрольно-пропускний пункт - будинок або приміщення з відповідним інженерно-технічним обладнанням, що призначене для санкціонованого доступу осіб і транспорту до зон обмеженого доступу авіапідприємства, а також виходу (виїзду) з цих зон;

режим зони митного контролю - встановлені законодавством України з митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів і громадян, умови розташування будівель та споруд, а також проведення господарських робіт у зоні митного контролю;

сертифікаційна перевірка - процедура, за допомогою якої визнаний у встановленому порядку орган документально засвідчує відповідність системи якості із забезпечення авіаційної безпеки встановленим законодавством вимогам;

служба авіаційної безпеки - спеціальний підрозділ авіаційного суб'єкта, діяльність якого пов'язана із забезпеченням авіаційної безпеки і який виконує функції його захисту від актів незаконного втручання, інших протиправних дій на його безпечну, нормальну діяльність;

стандартизований рівень пропускного і внутрішнього об'єктового режиму - рівень, який відповідає нормам і стандартам, що ухвалені нормативними документами України.

У цих Правилах терміни "авіаційне підприємство", "аеропорт (аеродром)", "експлуатант" визначаються далі як "авіаційний суб'єкт".

Інші терміни в цих Правилах вживаються в значеннях, наведених в Законі України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації".

4.1. Створення єдиної системи контролю доступу до контрольованих і стерильних зон, а також зон обмеженого доступу авіаційних суб'єктів, що охороняються, з метою захисту від АНВ.

Керівники авіаційних суб'єктів чітко визначають контрольовані, стерильні зони та зони обмеженого доступу, що охороняються, а також загальні зони, порядок організації системи контролю на безпеку при доступі до цих зон, який є обов'язковим до виконання всіма суб'єктами авіаційної діяльності, підприємствами та організаціями, що здійснюють службову діяльність у таких зонах. Розміщення цих зон позначається на плані-схемі аеропорту, що є частиною програми забезпечення авіаційної безпеки авіаційного суб'єкта.

В аеропортах спільного базування інструкція з організації контролю доступу та план-схема аеропорту погоджуються із старшим військовим авіаційним начальником. План-схема входить до спільного плану (план охорони та оборони аеродрому).

4.1.1. В аеропортах, де відкрито пункти пропуску через державний кордон чи яким надано дозволи на здійснення міжнародних польотів, контрольовані і стерильні зони та зони обмеженого доступу визначаються наказом керівника авіаційного суб'єкта за погодженням з керівниками органу охорони державного кордону та митного органу, підрозділи яких розташовані в аеропорту. Доступ до зон прикордонного та митного контролю здійснюється в порядку, установленому законодавством.

4.1.2. Контрольно-пропускні пункти повинні бути захищені працівниками САБ. Увесь персонал та інші особи, які мають намір перебувати в зонах обмеженого доступу та стерильних зонах, повинні мати відповідні перепустки і підлягають обов'язковому контролю на безпеку.

4.1.3. Відомості про зони, що перебувають за межами аеропорту і визначені як контрольовані зони, викладаються у програмі авіаційної безпеки аеропорту. До таких зон можуть належати:

місця розташування радіолокаційних засобів;

місця розташування навігаційних засобів;

антенні поля;

склади паливно-мастильних матеріалів тощо.

4.1.4. Забезпечення стандартизованого рівня пропускного і внутрішнього об'єктового режиму покладається на керівника аеропорту, а підтримання такого рівня - на службу авіаційної безпеки або на посадову особу, яка вповноважена виконувати відповідні функції. Контроль доступу має бути забезпечено цілодобово.

4.2. Визначення рівня доступності персоналу до зон з відповідним рівнем обмеження з метою забезпечення контролю за їх перебуванням у цих зонах.

4.3. Оптимізація кількості КПП, маршрутів руху транспорту в контрольованій зоні, контроль за пересуванням у цій зоні з урахуванням рівня загрози.

4.4. Контроль персоналу, який пересувається через межі зон.

4.5. Забезпечення дотримання кожною особою, що перебуває в контрольованій зоні, вимог діючих на місцях інструкцій з авіаційної безпеки, опрацьованих авіаційним суб'єктом на підставі цих Правил, інших законодавчих актів з питань безпеки авіації.

4.6. Упровадження механізму перевірки ефективності заходів щодо забезпечення пропускного і внутрішнього об'єктового режиму шляхом регулярних інспекцій з метою їх відповідності встановленим вимогам.

5.1. Кожний авіаційний суб'єкт запроваджує систему контролю доступу з метою забезпечення тільки санкціонованого перебування осіб та транспорту в контрольованих, стерильних зонах та зонах обмеженого доступу, що охороняються.

5.2. Система контролю доступу призначається для унеможливлення несанкціонованого допуску осіб і транспортних засобів у контрольовані, стерильні зони та зони обмеженого доступу, що охороняються.

5.3. Система контролю доступу забезпечується шляхом запровадження організаційних і практичних заходів і включає:

5.3.1. Підрозділи в складі САБ

Структура служби авіаційної безпеки розробляється і затверджується керівником авіаційного суб'єкта згідно з Правилами сертифікації служб авіаційної безпеки в Україні та Положенням про службу авіаційної безпеки авіаційного суб'єкта.

У кожному авіаційному суб'єкті в САБ створюються структурні воєнізовані підрозділи захисту, охорони пасажирів, багажу, вантажу, членів екіпажу, авіаційного персоналу, ПС, об'єктів авіаційного суб'єкта та об'єктів радіонавігаційного забезпечення незалежно від їх форм власності та підпорядкованості.

Основні завдання цих підрозділів відповідно до покладених обов'язків:

здійснення контролю на безпеку персоналу окремо від пасажирів, де контроль на безпеку може здійснюватись вибірково в залежності від рівня загрози;

захист контрольованих, стерильних зон та зон обмеженого доступу, що охороняються, підрозділами ВОХОР із застосуванням технічних засобів охорони та службових собак;

забезпечення безпеки та збереження від розкрадань у контрольованій і стерильних зонах авіаційного суб'єкта та зонах обмеженого доступу, що охороняються, вантажу, багажу, пошти, бортових припасів, а також майна юридичних та фізичних осіб, яке було прийнято до перевезення ПС чи під охорону;

контроль за виконанням персоналом та відвідувачами встановлених керівником авіаційного суб'єкта вимог пропускного і внутрішнього об'єктового режиму, перебування в контрольованій і стерильних зонах, зонах обмеженого доступу, що охороняються, авіаційного суб'єкта;

здійснення санкціонованого допуску до (з) контрольованої зони авіаційного суб'єкта авіаційного персоналу, відвідувачів, а також транспортних засобів.

5.3.2. Огорожа периметра

5.3.2.1. З метою запобігання проникненню на територію контрольованої зони сторонніх осіб, транспортних засобів і тварин, забезпечення безпеки зльоту, посадки і руління, запобігання від пошкодження ПС та різного виду обладнання аеропорт (аеродром) повинен мати огорожу по всьому периметру. Для спорудження огорожі застосовуються:

- залізобетонні плити;

- вертикальні металеві стержні;

- металева сітка;

- колючий дріт;

- неметалеві матеріали;

- комбінована система з вищевказаних елементів.

5.3.2.2. Огорожа розміщується таким чином, щоб вона виключала можливість проникнення осіб, у тому числі під огорожу, перешкоджала вільному перекиданню пристроїв або речовин, що можуть використовуватись для скоєння АНВ, була неперервною по периметру контрольованої зони, уключаючи зони робочих секторів курсових і глісадних радіомаяків.

5.3.2.3. Тип огорожі необхідно приймати:

- для аеродромів (аеропортів) 1 і 2 класів - суцільну із залізобетонних плит, металевої сітки або комбіновану;

- для аеродромів (аеропортів) 3, 4 і 5 класів - колючий дріт на залізобетонних стовпах з дашком завширшки 0,5 метра з колючого дроту, натягнутого через 10 см, або з металевої сітки заввишки 2 м з Т-подібною насадкою висотою 0,1 м.

Загальна висота захисної огорожі з урахуванням дашка повинна бути не нижче 2,44 м. Мінімальна висота огорожі від поверхні землі повинна бути не нижче 2,13 м.

5.3.2.4. Огорожею обладнуються склади паливно-мастильних матеріалів, склади різного призначення, АТБ, спецавтобази, стоянки спецавтотранспорту, об'єкти управління повітряним рухом, радіонавігації і посадки ПС, якщо вони перебувають поза контрольованою зоною.

5.3.2.5. Уздовж огорожі, у смузі завширшки 3-5 метрів з внутрішнього і зовнішнього боків ліквідовуються всі перешкоди, які утруднюють спостереження за зонами, що прилягають до огорожі та повинні контролюватися.

5.3.2.6. Спорудження і будівлі, що розміщуються по периметру огорожі авіаційного суб'єкта та його об'єктів, можуть бути використані як захисні огорожі за умови, що прохід через них неможливий або буде контролюватися.

5.3.2.7. Підземні службові переходи, мережі каналізації та тунелі, що перетинають межу контрольованої і неконтрольованої зон та дають можливість проникнути в контрольовану зону, повинні мати двері, що замикаються, кришки на люках і захисні ґрати. Під час патрулювання їх стан повинен контролюватися, а за відсутності такої можливості - захищатися сигналізацією з виводом сигналу сповіщення тривоги на ПЦС. Вікна, що виходять на неконтрольовану територію, повинні бути обладнані захисною сіткою та не відчинятися.

5.3.2.8. Огорожа повинна цілодобово бути під наглядом з постійних пунктів спостереження або безпосередньо при обходах пішки та шляхом об'їзду території на транспорті, або під контролем засобів відеонагляду.

5.3.2.9. Уздовж периметру огорожі з внутрішнього її боку прокладається дорога з твердим покриттям.

5.3.2.10. Огорожа території аеропорту повинна зберігатися у справному стані. Перевірка стану огорожі здійснюється щодоби в світлий і темний час доби працівниками підрозділу охорони САБ авіаційного суб'єкта. Про результати огляду робиться запис у постовій відомості, що зберігається в підрозділі ВОХОР. Усі виявлені пошкодження та несправності периметра огорожі повинні усуватися персоналом АТС авіаційного суб'єкта та з'ясовуватися причини пошкоджень.

5.3.2.11. Усі контрольовані зони, що охороняються, повинні бути захищені від прилеглих неконтрольованих зон за допомогою огорожі або інших ефективних засобів фізичного захисту.

По периметру огорожі, яка розділяє контрольовану зону від неконтрольованої, та в місцях найбільш можливого проникнення в контрольовану зону аеропорту сторонніх осіб і транспортних засобів виставляються з зовнішнього боку аншлаги попереджувального та заборонного змісту, які повинні мати такий розмір, щоб вільно сприймався їх зміст.

5.3.2.12. Керівники САБ забезпечують контроль за станом огорожі периметра аеропорту (аеродрому), особливо важливих об'єктів, за належним функціонуванням систем охоронної сигналізації та освітленням об'єктів охорони.

5.3.3. Забезпечення функціонування КПП

5.3.3.1. КПП призначені для забезпечення санкціонованого входу (в'їзду) в контрольовану зону і зони обмеженого доступу авіаційного суб'єкта та на об'єкти, що охороняються, а також виходу (виїзду) з цих зон:

- персоналу авіаційного суб'єкта та інших осіб, що здійснюють службову або комерційну діяльність у таких зонах;

- транспортних засобів.

5.3.3.2. КПП для пропуску персоналу та інших осіб обладнується турнікетом з фіксувальним пристроєм, освітленням, засобами телефонного і радіозв'язку, сигналізацією виклику, металевою шафою для зберігання службової документації, стендом із зразками діючих посвідчень і перепусток.

5.3.3.3. КПП для проїзду транспортних засобів обладнується воротами з електромеханічним приводом та в разі необхідності шлагбаумом і фартухом. У всіх випадках КПП обладнується площадкою для огляду транспорту, приміщенням для захисту персоналу КПП від атмосферних опадів та освітленням.

5.3.3.4. Для КПП, що обладнані шлагбаумами, повинні передбачатися ворота, які необхідно замикати на період, коли пропускні пункти не працюють, а також у разі підвищення рівня загрози.

5.3.3.5. КПП і прилегла до них територія повинні освітлюватися за темного часу доби.

5.3.3.6. Кількість КПП для проходу (проїзду) у контрольовану зону і зони обмеженого доступу авіаційних суб'єктів, що охороняються, повинна забезпечувати ритмічну та безпечну виробничу діяльність об'єкта і бути мінімальною.

5.3.3.7. КПП, які не працюють цілодобово чи тимчасово не функціонують, повинні замикатися технічно справними замками і періодично контролюватися працівниками підрозділу САБ.

5.3.3.8. Ключі від КПП та всіх замків вхідних (в'їздних) воріт, дверей (лазів) підземних переходів, мереж каналізації, тунелів тощо зберігаються у начальника САБ, старшого керівника відповідного підрозділу САБ чи в призначеного для цього працівника САБ, на яких покладена відповідальність за конкретну ділянку роботи та за технічний стан замикальних пристроїв. Видача ключів відповідальним особам за розпечатування (запечатування) вищевказаних об'єктів та їх приймання, а також передача їх між черговими змінами здійснюються під підпис у спеціальному журналі.

5.3.3.9. Спеціально підготовлені й сертифіковані фахівці, які визначені наказом керівника авіаційного суб'єкта, відповідають за стан КПП, їх обладнання, огорожу контрольованої зони і зон обмеженого доступу, що охороняються, технічні засоби спостереження, засоби зв'язку, освітлення тощо.

5.3.4. Порядок доступу до зон прикордонного та митного контролю

5.3.4.1. Порядок доступу до зон митного контролю в міжнародних аеропортах (на аеродромах) визначається митним органом за погодженням з органом охорони державного кордону та адміністрацією аеропорту. Доступ у зони митного контролю здійснюється відповідно до вимог, установлених Порядком створення зон митного контролю та їх функціонування.

В аеропортах, де відкрито пункти пропуску через державний кордон чи яким надано дозволи на здійснення міжнародних польотів, уведення пропускної системи узгоджується з керівниками органу охорони державного кордону та митного органу, у зоні діяльності якого перебуває аеропорт.

5.4.4. Порядок видачі посвідчень, перепусток

5.4.4.1. Перепустки єдиного зразка для перебування в контрольованих та/або зонах обмеженого доступу для всіх осіб і транспортних засобів видаються уповноваженою керівником аеропорту особою, як передбачено Державною програмою авіаційної безпеки цивільної авіації.

5.4.4.2. Метою запровадження порядку видачі посвідчень, перепусток є контроль та впорядкування доступу, виключення несанкціонованого доступу в контрольовану і стерильні зони, зони обмеженого доступу та об'єкти авіаційного суб'єкта, що охороняються.

5.4.4.3. Посадова особа авіаційного суб'єкта, яка вповноважена з питань АБ, у встановленому порядку:

- розробляє зразки посвідчень і перепусток відповідно до встановлених цими Правилами вимог;

- визначає організацію виготовлення бланків цих документів;

- визначає порядок обліку, збереження і видачі посвідчень, перепусток;

- розробляє процедуру заміни, вилучення, знищення посвідчень та перепусток;

- визначає порядок скасування та знищення зайвих бланків при переході на інший зразок посвідчень, перепусток.

5.4.4.4. Для забезпечення санкціонованого допуску в контрольовані зони і зони обмеженого доступу авіаційних суб'єктів та об'єктів, що охороняються, керівникам Державіаслужби України, керівникам та службовцям її структурних підрозділів з метою виконання ними службових обов'язків видаються посвідчення працівника Державної авіаційної служби України, зразки яких наведено в додатках 2, 3.

5.4.4.5. Перепустка працівника Державіаслужби України та посвідчення працівника іншої організації авіаційної галузі є підставою для допуску в контрольовану, стерильну зону або зону обмеженого доступу, що охороняються, крім зон прикордонного та митного контролю, доступ до яких здійснюється за погодженням з органом охорони державного кордону та митним органом і в супроводі посадових осіб цих органів.

Посвідчення видаються особам, які постійно працюють у відповідній організації.

5.4.4.6. Перепустки поділяються:

- за терміном дії - на одноразові, тимчасові та постійні;

- за призначенням - на особисті, матеріальні та транспортні.

5.4.4.7. Усі перепустки за призначенням є службовими документами, які надають право:

а) особисті перепустки - на прохід і перебування в контрольованій і стерильних зонах та зонах обмеженого доступу, що охороняються.

В особистих перепустках за допомогою цифрового, літерного або кольорового кодування вказується код сектору(ів), куди видається дозвіл працівнику на проходження.

Особисті постійні перепустки (додаток 4) - видаються особам, що постійно працюють у контрольованій і стерильних зонах та зонах обмеженого доступу авіаційного суб'єкта, що охороняються;

Особисті тимчасові перепустки (додаток 5) - видаються особам, які тимчасово працюють в авіаційному суб'єкті та на його об'єктах, на період до тридцяти діб (термін може бути продовжений у разі необхідності), у тому числі тим, що перебувають у відрядженні.

Особисті одноразові перепустки (додаток 6) - видаються на підставі заяви посадової особи не нижче керівника структурного підрозділу авіаційного суб'єкта. Перепустка дійсна з моменту її отримання до закінчення зазначеного в ній часу перебування в контрольованій зоні.

Посадова особа, яка подала заяву на одноразову перепустку, відповідає за її зміст і зобов'язана забезпечити своєчасне повернення перепустки її власником контролеру того КПП, через який він заходив на територію контрольованої зони.

Вхід відвідувача в контрольовану зону і зони обмеженого доступу аеропорту та його вихід здійснюються у супроводі вповноваженого працівника авіаційного суб'єкта;

б) матеріальні перепустки - на пронесення (провезення) матеріальних цінностей, вантажу, багажу і поштових відправлень до/з контрольованої зони та зон обмеженого доступу, що охороняються. Видаються матеріально відповідальним особам. Перепустка може бути одноразовою або тимчасовою;

в) транспортні перепустки - на в'їзд автотранспорту в контрольовану зону і зони обмеженого доступу авіаційного суб'єкта, що охороняються, та виїзд з цих зон.

За терміном транспортні перепустки поділяються на:

- постійні (додаток 7), тимчасові (до 30 діб) та одноразові (додаток 8).

Розміщуются такі перепустки на видному місці (на лобовому склі) транспортного засобу.

Термін дії постійної транспортної перепустки - до 12 місяців.

Одноразові перепустки на транспортні засоби видаються для підприємств (організацій) або громадян з обов'язковим супроводом цих транспортних засобів на території контрольованої зони аеропорту представником персоналу служби авіаційної безпеки.

5.4.4.8. Документом, що засвідчує особу члена екіпажу ПС, є посвідчення члена екіпажу, яке видається Державіаслужбою України.

5.4.4.9. Для іншого персоналу авіаційного суб'єкта документом, який засвідчує особу його працівника, є посвідчення працівника авіаційного суб'єкта (додаток 9), що видається керівником авіаційного суб'єкта із зазначенням у ньому реквізитів, наведених у додатку 10.

Для проходу такого працівника в контрольовану зону і зони обмеженого доступу авіаційного суб'єкта, що охороняються, з метою виконання службових обов'язків йому додатково авіаційним суб'єктом видається перепустка.

5.4.4.10. Працівники, які працюють в контрольованій зоні і зонах обмеженого доступу авіаційного суб'єкта, що охороняються, та відвідувачі зобов'язані носити перепустки встановленого зразка на видному місці поверх одягу протягом часу перебування в цих зонах.

5.4.4.11. Уведення в авіаційних суб'єктах інших видів перепусток, не передбачених цими Правилами, заборонено.

5.4.4.12. У разі втрати посвідчення чи перепустки власник посвідчення (перепустки) несе дисциплінарну відповідальність у порядку, установленому законодавством України. Нове посвідчення (перепустка) оформляється на підставі акта службової перевірки, що проводиться підприємством (організацією), у якому працює особа, що втратила посвідчення (перепустку).

5.4.4.13. Один раз на два роки проводиться обмін перепусток із заміною формату перепустки та проведенням перевірки анкетних даних персоналу для підтвердження того, що ці особи, як і раніше, відповідають вимогам з авіаційної безпеки. За наявності електронної системи доступу дозволяється обмін перепусток через п'ять років.

5.4.4.14. Перепустка в зони прикордонного та митного контролю надається керівником авіаційного суб'єкта з дозволу керівників органу охорони державного кордону та митного органу чи вповноваженими ними особами.

5.4.5. Застосування технічних засобів контролю доступу

5.4.5.1. В авіаційних суб'єктах можуть упроваджуватися електронні системи контролю доступу. Вибір виду та типу електронної системи контролю доступу в обов'язковому порядку узгоджується з Державіаслужбою України. Прийняття в експлуатацію вказаних систем в авіаційних суб'єктах здійснюється в установленому порядку під контролем УАБ Державіаслужби України.

5.4.6. Унесення доповнень та змін у систему контролю доступу

3 урахуванням інформації про технічні досягнення в галузі застосування систем та обладнання для забезпечення контролю доступу, досвіду і передових методів роботи щодо забезпечення АБ на належному рівні відповідні керівники зобов'язані регулярно вносити корективи, доповнення та зміни в інструкції про пропускний і внутрішній об'єктовий режим в авіаційних суб'єктах, які не суперечать цим Правилам.

6.1. У разі розміщення контрольованих та стерильних зон, а також зон обмеженого доступу, що охороняються, у межах зон митного та прикордонного контролю, доступ осіб та/або транспортних засобів здійснюється згідно з вимогами підпункту 5.3.4 цих Правил.

6.2. Особа, яка постійно працює в контрольованій зоні авіаційного суб'єкта, пропускається в таку зону, а також в зони обмеженого доступу, що охороняються, та стерильні зони за особистою постійною перепусткою, одержаною в цьому авіаційному суб'єкті.

Керівник авіаційного суб'єкта визначає перелік осіб структурних підрозділів авіаційного суб'єкта та користувачів, яким необхідно видавати перепустки встановленого зразка.

6.3. Голова та заступники голови Державіаслужби України при пред'явленні посвідчення працівника Державіаслужби України встановленого зразка пропускаються в контрольовану і стерильні зони та зони обмеженого доступу авіаційного суб'єкта, що охороняються, а також до ПС усіх форм власності, що розміщені на стоянках, у супроводі посадової особи авіаційного суб'єкта, а на борт ПС - у присутності члена екіпажу.

6.4. Керівники і спеціалісти УАБ, інших управлінь Державіаслужби України, що виконують інспекційні функції, при пред'явленні посвідчення працівника Державіаслужби України встановленого зразка пропускаються в контрольовану і стерильну зони та зону обмеженого доступу авіаційного суб'єкта, що охороняються, а також до ПС всіх форм власності, що перебувають на стоянках, у супроводі посадової особи, що виконує функції з питань АБ або заінтересованої служби, а на борт ПС - тільки в присутності члена екіпажу.

6.5. Керівники та працівники інших структурних підрозділів Державіаслужби України пропускаються в контрольовану зону авіаційного суб'єкта та на його об'єкти за умов:

- виконання ними службових обов'язків згідно з посадою та здійснення в установленому порядку функцій, передбачених посадовою інструкцією працівника, пред'явлення ними посвідчення працівника Державіаслужби України та посвідчення про відрядження;

- пред'явлення перепустки встановленого зразка, виданої керівником цього авіаційного суб'єкта;

- обов'язкового супроводження працівником підрозділу авіаційної безпеки або посадової особи, у службі якої здійснюватиметься перевірка чи інспекція.

Указані в пунктах 6.4 і 6.5 особи повинні бути ознайомлені під підпис у спеціальному журналі з правилами, порядком перебування і пересування в контрольованій зоні авіаційного суб'єкта, виконання вимог АБ, пропускного і внутрішнього об'єктового режиму в такій зоні та перебування у супроводі працівника САБ та/або посадової особи авіаційного суб'єкта.

6.6. Члени екіпажу ПС різних форм власності та особи, які включені в установленому порядку до складу таких екіпажів, допускаються в контрольовану зону, на стоянки ПС і на борт таких суден тільки через пункти контролю на безпеку авіаційного суб'єкта:

- при пред'явленні завдання на політ та документів, що посвідчують особу і на право здійснення професійної діяльності;

- після проходження контролю на безпеку та пред'явлення для проведення контролю на безпеку ручної поклажі, яку вони мають.