Відповідно до ст. 77 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації та Додатка 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. "Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання", а також з метою вдосконалення системи організації контролю на безпеку в аеропортах України

1. Затвердити Інструкцію з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України (далі - Інструкція), що додається.

2. Начальнику управління авіаційної безпеки (Плавко В.Ф.):

2.1. Забезпечити подання цієї Інструкції на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести зазначену Інструкцію до відома керівників аеропортів, авіапідприємств, наукових і навчальних закладів цивільної авіації всіх форм власності.

3. Уважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию о порядке производства досмотра ручной клади, багажа и личного досмотра пассажиров гражданских воздушных судов и изъятия веществ, грузов и предметов, запрещенных к провозу на гражданских воздушных судах", затверджену спільним наказом Міністерства цивільної авіації та Міністерства внутрішніх справ СРСР від 11 березня 1981 року N 55-ДСП 80.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника управління авіаційної безпеки Плавка В.Ф.

1.1 Ця Інструкція розроблена відповідно до Повітряного кодексу України, Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації" від 20.02. 2003 N 545, постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.95 N 592 "Про затвердження Тимчасових правил контролю з метою забезпечення безпеки цивільної авіації" з урахуванням рекомендацій і стандартів міжнародної організації цивільної авіації ІКАО (DOC. 8973/5), Європейської конференції цивільної авіації ЄКЦА (DOC 30).

1.2. Інструкція регламентує порядок здійснення контролю на безпеку в загальному технологічному комплексі обслуговування пасажирів, членів екіпажів повітряних суден, вантажу, пошти, бортприпасів в аеропортах України на міжнародних та внутрішніх повітряних лініях з метою забезпечення безпеки польотів, охорони життя та здоров'я пасажирів і членів екіпажів цих суден.

1.3. Положення та процедури, викладені в Інструкції, поширюються на всіх суб'єктів забезпечення авіаційної безпеки, експлуатантів і аеропортів, зареєстрованих в Україні, незалежно від форм їх власності.

1.4. Інструкція використовується службами авіаційної безпеки аеропортів, авіапідприємств для організації та здійснення контролю на безпеку пасажирів, членів екіпажів, ручної поклажі, багажу, вантажу, пошти та бортових припасів в аеропортах України.

1.5. Нормативні посилання

При розробленні цієї Інструкції використовувалися такі нормативно-правові акти: Повітряний кодекс України;

Закон України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації";

Тимчасові правила контролю з метою забезпечення безпеки цивільної авіації, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.95 N 592;

Правила сертифікації служб авіаційної безпеки в Україні, затверджені наказом Державного департаменту авіаційного транспорту України від 05.01.96 N 1 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.01.96 за N 35/1060;

Додаток 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. "Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання";

Керівництво з безпеки для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання (DOC 8973/5 - вид. 6/2002, ІКАО);

Віденська конвенція про дипломатичні відносини від 18.04.61 N 1138;

DOC 30 Європейської Конференції Цивільної Авіації "Безпека. Політика ЄКАК у галузі авіаційної безпеки".

1.6. Терміни та визначення

У цій Інструкції терміни мають такі визначення:

Дипломатичний агент - глава представництва або член дипломатичного персоналу представництва.

Дипломатичний кур'єр - спеціально вповноважена особа, яка має офіційний документ, що підтверджує її статус, а також право на перевезення дипломатичної пошти.

Потенційно небезпечні пасажири - категорія пасажирів, яка здійснює переліт у примусовому порядку (конвойовані, депортовані) в супроводі вповноважених співробітників відповідних органів.

Інші терміни, що застосовуються в Інструкції, мають значення, визначені в розділі II Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації.

1.7. Скорочення

АБ - авіаційна безпека;

АНВ - акт незаконного втручання;

БП - безпека польотів;

ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації;

ПС - повітряне судно;

САБ - служба авіаційної безпеки;

СТЗБ - спеціальні технічні засоби безпеки;

ЦА - цивільна авіація.

2.1. В аеропортах України як на внутрішніх, так і на міжнародних рейсах проводиться контроль на безпеку пасажирів (у тому числі транзитних і трансферних у разі відсутності відповідних залів чекання), членів екіпажів повітряних суден (далі - ПС), ручної поклажі, багажу, вантажу, поштових і термінових відправлень та бортових припасів, у тому числі бортхарчування.

2.2. Контроль на безпеку персоналу аеропорту, відвідувачів і транспортних засобів проводиться у випадках, наведених у розділі 4.10 цієї Інструкції.

2.3. У разі одержання інформації про загрозу безпеці ПС у повітрі членами екіпажу за рішенням командира ПС може бути проведений контроль на безпеку під час польоту.

2.4. Від контролю на безпеку звільняються:

особи, які охороняються державою згідно із Законом України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб";

офіційні особи іноземних держав, які згідно з протоколом перебування в Україні підлягають державній охороні;

ручна поклажа, багаж, що належать зазначеним особам.

2.5. Контроль на безпеку запроваджується сертифікованим персоналом служб авіаційної безпеки (далі - САБ) аеропортів (авіапідприємств) як з використанням спеціальних технічних засобів безпеки (далі - СТЗБ), так і ручним способом.

У випадках, передбачених у розділі 4.2 цієї Інструкції, стосовно пасажирів і членів екіпажів ПС здійснюється особистий контроль на безпеку. Такий контроль проводиться в межах, достатніх для виявлення зброї та заборонених для перевезення предметів і речовин, та здійснюється лише працівниками однієї статі з пасажиром або членом екіпажу, який проходить контроль.

Для проведення контролю на безпеку можуть залучатися спеціальні біосенсори.

2.6. Контроль на безпеку проводиться за спеціальною технологією, розробленою в аеропорту на підставі цієї Інструкції та з урахуванням місцевих умов, з метою запобігання доставці на борт ПС зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв, інших небезпечних предметів і речовин, які можуть бути використані для вчинення акта незаконного втручання (далі - АНВ) у діяльність цивільної авіації (далі - ЦА) або заборонені для перевезення повітряним транспортом.

2.7. Перелік небезпечних предметів і речовин, заборонених для перевезення повітряним транспортом, визначається згідно з вимогами п. 83 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації.

2.8. Контроль на безпеку проводиться у спеціально обладнаних пунктах контролю.

2.9. Окремо від основного потоку пасажирів контроль на безпеку проходять:

члени екіпажів ПС;

пасажири-інваліди;

особи зі зброєю під час виконання ними службових обов'язків;

потенційно небезпечні пасажири.

2.10. Під час проведення контролю на безпеку в кожному пункті контролю обов'язкова присутність працівників органу внутрішніх справ в аеропорту (територіальних органів внутрішніх справ) для озброєного забезпечення запобігання і припинення АНВ у діяльність ЦА та виконання функцій, передбачених Законом України "Про міліцію".

2.11. Відправники вантажу, пошти, кур'єрських та термінових відправлень, бортових припасів до проведення контролю на безпеку пред'являють документи, у яких зазначаються гарантія їх безпеки для перевезення на ПС, властивість та найменування.

Контроль на безпеку здійснюється до завантаження на борт ПС у присутності вповноважених представників власника вантажу і бортових припасів після пред'явлення ними документів, що посвідчують особу.

2.12. У разі проведення ручного контролю на безпеку багажу, вантажу, пошти, кур'єрських та термінових відправлень і бортових припасів за відсутності власника (уповноваженої особи власника таких відправлень чи припасів або особи, яка супроводжує вантаж) така процедура здійснюється за мотивованим рішенням керівника САБ аеропорту (авіапідприємства) або органу внутрішніх справ в аеропорту в присутності двох понятих, про що складається акт контролю багажу за відсутності пасажира (додаток 1) чи акт контролю на безпеку вантажу, пошти, бортприпасів за відсутності відправника (додаток 2).

2.13. Пасажири та члени екіпажу ПС, які не пройшли контроль на безпеку або не подали для цього ручну поклажу, багаж та інші речі, що належать їм, до посадки в ПС не допускаються.

Вантаж, пошта, кур'єрські та термінові відправлення і бортові припаси, до яких не застосовані процедури контролю на безпеку цивільної авіації, завантаженню на борт ПС не підлягають.

2.14. Час проведення контролю на безпеку не повинен перевищувати загального часу, передбаченого розкладом для оформлення рейсу. Спрощення процедури такого контролю за будь-яких умов забороняється.

2.15. У разі запізнення пасажира до посадки в ПС у зв'язку з проходженням контролю на безпеку адміністрація аеропорту (авіапідприємства) повинна забезпечити його відправлення черговим рейсом або повністю відшкодувати вартість квитка чи невикористаної його частини.

2.16. Адміністрація аеропорту (авіапідприємства) уживає заходів щодо інформування користувачів ПС про обов'язковість контролю на безпеку та про права і відповідальність у частині, що їх стосується.

Тексти спеціальної інформації, що рекомендується до розміщення в аеропортах України, наведені в додатку 3.

2.17. У разі неправомірних дій посадових осіб, уповноважених виконувати обов'язки щодо контролю на безпеку, користувач ПС може подати скаргу до адміністрації аеропорту або до органу регулювання діяльністю ЦА, а також до суду.

3.1. Загальними організаційно-технічними заходами з упровадження контролю на безпеку передбачаються:

3.1.1. Своєчасне виявлення та запобігання незаконному провозу пасажирами, членами екіпажу, іншими особами зброї, вибухових, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних речовин, боєприпасів, різних небезпечних предметів, які можуть бути використані з метою здійснення АНВ або спричинити надзвичайні події (авіаційні) та зашкодити здоров'ю людей, а також інших небезпечних предметів, заборонених до перевезення ПС.

3.1.2. Взаємне передавання оперативної інформації згідно із схемою оповіщення, розробленою у кожному аеропорту (авіапідприємстві), про загрозу захоплення (угону) ПС та інші АНВ у діяльність ЦА між САБ аеропортів (авіакомпаній), СБУ, МВС, державними органами, зацікавленими в отриманні такої інформації.

3.1.3. Сповіщення пасажирів, членів екіпажу, користувачів ПС на всіх етапах технологічного обслуговування про мету та порядок здійснення контролю на безпеку, про предмети та речовини, що заборонені до транспортування на ПС ЦА, а також про відповідальність за їх незаконне перевезення і порушення вимог АБ шляхом розміщення текстів спеціальної інформації в приміщеннях аеровокзалів та пасажирських павільйонів.

3.1.4. Якісне здійснення огляду ручної поклажі, багажу, вантажу, пошти, кур'єрських та термінових відправлень, бортприпасів та особистого контролю пасажирів і членів екіпажу ПС ЦА з метою забезпечення високого рівня вимог АБ.

3.1.5. Забезпечення захисту багажу пасажирів, які пройшли контроль на безпеку, до завантаження на борт ПС.

3.1.6. Ефективне всебічне застосування СТЗБ, підтримання їх у належному технічному стані.

3.1.7. Виключення контактів пасажирів, які пройшли контроль, з такими, що не пройшли цю процедуру, з проводжаючими та персоналом аеропорту, не зайнятим обслуговуванням пасажирів у контрольованій зоні.

3.1.8. Спостереження за поведінкою і спілкуванням пасажирів в аеропорту, перевірка місць загального користування з метою пошуку зброї, вибухових пристроїв, небезпечних предметів і речовин, навмисно залишених пасажирами перед проходженням контролю на безпеку.

3.1.9. Для здійснення огляду ручної поклажі, багажу та особистого контролю пасажирів в аеропортах або окремих пасажирських павільйонах облаштовуються зони контролю на безпеку. Зони контролю на безпеку залежно від кількості пасажирів та рейсів можуть мати один або кілька пунктів контролю. При вході в пункт контролю розміщуються вивіски "Зона контролю на безпеку", "Пункт контролю".

3.1.10. Пункт контролю включає:

приміщення для контролю на безпеку (огляду) ручної поклажі, багажу та контролю на безпеку пасажирів, обладнане необхідними СТЗБ;

окреме приміщення (кабіну) для особистого контролю пасажирів;

технічне приміщення (стінна шафа) для електронних блоків СТЗБ та портативних СТЗБ.

Пункт контролю повинен мати мінімальний перелік технологічного обладнання та устаткування (додаток 4).

3.1.11. Пункт контролю має окремі вихідні та вхідні двері, обладнані надійними замками та охоронною сигналізацією. Для запобігання насильницькому проникненню через пункт контролю в контрольовану зону ширина проходу має забезпечувати переміщення однієї особи. Ключі від замків зберігаються у начальника зміни САБ аеропорту.

3.1.12. Якщо зона контролю складається з кількох пунктів контролю, то один з них визначається резервним для обробки пасажиропотоку в разі виникнення нештатних ситуацій і обладнується додатковим комплектом СТЗБ.

3.1.13. У зоні контролю (пункті) передбачається резервування СТЗБ у разі виходу з ладу основного устаткування.

3.1.14. Вибір площ та їх планування під зони контролю (пункти) в аеровокзалах здійснюється на підставі відповідної нормативної документації з урахуванням рекомендацій Керівництва міжнародної організації ЦА (далі - ІКАО) з проектування аеропортів (DOC 9184-AN/902).

3.1.15. Облаштування зон контролю (пунктів) проводиться таким чином, щоб сторонні особи не мали змоги безперешкодно спілкуватися з пасажирами, які пройшли контроль.

3.1.16. Зони контролю (пункти), кабіни особистого контролю повинні відповідати санітарно-гігієнічним та нормативно-технічним і протипожежним вимогам, що пред'являються до приміщень з масовим перебуванням людей. У зазначених приміщеннях передбачається аварійне електричне освітлення.

3.1.17. Зона контролю (пункт) облаштовується апаратурою телефонного та гучномовного зв'язку зі службами аеропорту, що взаємодіють, та органом міліції, тривожно-викличною сигналізацією та електронним табло-покажчиком номера рейсу.

3.1.18. При облаштуванні пунктів контролю СТЗБ використовується інформація, що міститься у відповідних інструкціях виробників СТЗБ.

3.1.19. Для перебування пасажирів, які пройшли контроль на безпеку, в аеровокзалах (павільйонах) створюються стерильні зони за принципом "зал чекання", які повинні відповідати санітарно-гігієнічним та нормативно-технічним вимогам. У них забезпечуються належні умови для тимчасового перебування пасажирів (місця для сидіння, туалетні кімнати, автомати продажу напоїв та інше). Вихідні двері на перон облаштовуються надійними замками.

З метою унеможливлення пронесення на борт ПС заборонених предметів і речовин запроваджуються такі види контролю:

з використанням СТЗБ;

фізичний контроль;

особистий контроль пасажирів та членів екіпажів.

Контролю на безпеку підлягають:

пасажири (у тому числі транзитні та трансферні у разі відсутності транзитного залу чекання);

члени екіпажів ПС;

пасажири з дипломатичним статусом (дипломатичні агенти);

пасажири бізнес-класу;

пасажири-інваліди;

потенційно небезпечні пасажири (особи, які депортуються, та ті, що конвоюються);

особи, озброєні вогнепальною зброєю;

особливо небезпечні речовини;

вантаж, пошта, кур'єрські та термінові відправлення, бортові припаси (у т.ч. бортхарчування, сувенірна продукція та ін.);

товари, що доставляються для продажу в стерильних залах чекання;

транспортні засоби та особи на в'їзді (вході) до контрольованої зони.

4.1. Обсяги ручного контролю на безпеку

4.1.1. Обсяг ручного контролю на безпеку обмежений кількістю явних або другорядних ознак наявності в ручній поклажі, багажі предметів та речовин, що можуть становити реальну загрозу або заборонені для перевезення повітряним транспортом.

4.1.2. Обсяг ручного контролю на безпеку (огляду) вантажу обумовлений їх габаритами та необхідністю попередньої перевірки відповідності супровідних документів реальному вантажу, що наданий для перевезення повітряним транспортом.

4.1.3. Обсяг повторного контролю (огляду) на безпеку обумовлений виявленням контакту зареєстрованого пасажира, який пройшов процедуру контролю на безпеку, з особами, які не пройшли такої процедури, або авіаційним персоналом, який не обслуговує пасажирів конкретного рейсу.

4.2. Особистий контроль пасажирів та членів екіпажів проводиться у разі:

4.2.1. Виявлення технічними засобами контролю на безпеку металевих предметів в одязі пасажира.

4.2.2. Повідомлення про можливість угону ПС, що виконує конкретний рейс за визначеним маршрутом.

4.2.3. Надходження інформації про наявність у пасажира вогнепальної, холодної зброї, вибухових речовин, набоїв, отруйних та інших небезпечних речовин, предметів, заборонених до перевезення повітряним транспортом.

4.2.4. Виявлення в багажі та ручній поклажі пасажира вогнепальної, холодної зброї, інших небезпечних предметів та речовин, що заборонені до перевезення повітряним транспортом.

4.2.5. Наявності ознак підозрілої поведінки та дій пасажира, що можуть свідчити про його злочинні наміри або викликати підозру в співробітників САБ аеропорту (авіапідприємства).

4.3. Контроль на безпеку пасажирів, які мають дипломатичний статус

4.3.1. Дипломатичні агенти та пасажири бізнес-класу проходять контроль на безпеку і подають до такого контролю ручну поклажу та багаж на загальних підставах.

4.3.2. Особи, які зустрічають (проводжають) офіційні делегації (офіційних осіб), проходять контроль на безпеку та подають до такого контролю всі предмети, що вносяться ними до контрольованої зони.

4.3.3. Контроль на безпеку дипломатичної пошти та консульських валіз здійснюється тільки із застосуванням технічних засобів контролю на безпеку.

4.3.4. Дипломатична пошта та консульська валіза не підлягають ні розпечатуванню, ні затримці. Усі відправлення, що становлять дипломатичну пошту або консульську валізу, повинні мати видимі зовнішні знаки, що вказують на їхній характер, та можуть містити лише дипломатичні документи, офіційну кореспонденцію або предмети, призначені для офіційного користування. У разі виявлення технічними засобами безпеки, що в консульській валізі міститься щось інше, компетентні органи можуть вимагати, щоб консульська валіза була розпечатана в їхній присутності уповноваженим представником дипломатичного представництва або консульської установи іноземної держави в Україні. У разі коли такий представник відмовляється виконати цю вимогу, консульська валіза повертається відправнику.

4.3.5. Після проходження процедури контролю на безпеку дипломатичні кур'єри супроводжуються до ПС співробітниками САБ аеропорту (авіапідприємства).

4.3.6. Контроль на безпеку пасажирів бізнес - класу проводиться на загальних підставах у залі VIP.

4.4. Контроль на безпеку пасажирів-інвалідів

4.4.1. Пасажири-інваліди та особи, які їх супроводжують, контроль на безпеку проходять окремо від основного потоку пасажирів.

4.4.2. Контроль на безпеку пасажира-інваліда проводиться як з використанням СТЗБ, так і ручним способом у залежності від виду захворювання.

4.4.3. Особи, які супроводжують пасажира-інваліда (хворого), та їх ручна поклажа і багаж проходять контроль на безпеку одночасно з останнім на загальних підставах.

4.4.4. Пасажири, які мають при собі електронні пристрої для стимулювання серцевої діяльності, не оглядаються із застосуванням технічних засобів.

4.4.5. Пасажири-інваліди можуть бути відправлені на борт ПС одразу ж після проведення контролю на безпеку.

4.5. Контроль на безпеку потенційно небезпечних пасажирів

4.5.1. Контроль на безпеку конвойованих осіб

Конвойовані особи проходять контроль на безпеку в супроводі складу конвою до початку контролю пасажирів конкретного рейсу. Процедура контролю такої категорії пасажирів визначається відповідною технологією для кожного аеропорту з урахуванням місцевих умов.

Про перебування конвойованих осіб і складу конвою на борту інформується екіпаж ПС; у польотних документах робиться відповідний запис.

Посадка конвою на борт ПС здійснюється в першу чергу, висадка - після закінчення висадки всіх пасажирів.

Про перевезення пасажирів під конвоєм відповідний орган за добу письмово інформує експлуатанта про дату перевезення, номер рейсу, умови конвоювання та рівень небезпеки конвойованої особи (осіб).

4.5.2. Контроль на безпеку осіб, які депортуються

Орган влади, який депортує небажаних осіб, повідомляє перевізника про перевезення осіб, які депортуються, не менш ніж за 24 години до виконання рейсу та подає про депортованих таку інформацію:

номер рейсу;

кількість депортованих;

причини депортації;

перелік посадових осіб, які супроводжують депортованих;

наявність серед депортованих осіб, які притягувалися до кримінальної відповідальності;

наявність інфекційних хворих та психічно хворих.

Контроль на безпеку депортованих та осіб, які їх супроводжують, проводиться на загальних підставах.

4.5.3. Експлуатант може відмовитись від перевезення хворих пасажирів, конвойованих та інших осіб, якщо є підстави, з точки зору експлуатанта, що вони можуть становити загрозу безпеці життя і здоров'я інших пасажирів або завдати шкоду безпеці польоту.

4.6. Контроль на безпеку при перевезенні озброєних осіб та вогнепальної зброї

Порядок і правила перевезення зброї у салоні ПС згідно із пунктом 96 Державної програми авіаційної безпеки ЦА регламентується окремим нормативно-правовим актом.

4.7. Контроль на безпеку особливо небезпечних вантажів

4.7.1. Пасажирам та членам екіпажу категорично забороняється мати при собі в ручній поклажі та багажі особливо небезпечні речовини або предмети, споряджені ними.

4.7.2. Оформлення до перевезення особливо небезпечних речовин та сполук, предметів, споряджених ними, у загальному пасажиропотоці для транспортування пасажирськими ПС забороняється.

4.7.3. При наявності відповідних документів на перевезення особливо небезпечних речовин та сполук, предметів, споряджених ними, оформлення до перевезення здійснюється за спеціальною інструкцією уповноваженим авіаційним персоналом через вантажний склад для подальшого транспортування на ПС вантажними рейсами.

4.8. Контроль на безпеку вантажу, пошти, кур'єрських та термінових відправлень, бортових припасів

4.8.1. Контроль на безпеку вантажу, поштових відправлень здійснюється співробітниками САБ у відповідно обладнаних приміщеннях (боксах) на території комерційного (вантажного) складу, а в окремих випадках безпосередньо перед завантаженням на борт ПС. Технологічним процесом контролю передбачається застосування стаціонарних та портативних СТЗБ, а також спеціальних біосенсорів.

4.8.2. Контроль на безпеку бортових припасів (бортхарчування та ін.) здійснюється співробітниками САБ на вихідній лінії цеху бортхарчування безпосередньо перед завантаженням на спецавтомобіль. Бортприпаси, що доставляються в аеропорт автомобілями фірми постачальника, підлягають контролю при завантаженні на борт ПС перед виконанням конкретного рейсу.

4.8.3. Поштові відправлення, що надійшли до аеропорту з метою їх подальшого перевезення повітряним транспортом поза встановленим порядком (не за каналами поштового зв'язку), уважаються такими, що становлять підвищене джерело небезпеки і підлягають всебічному контролю на безпеку як із застосуванням технічних засобів, так і візуальному огляду.

4.8.4. При виявленні у вантажі та поштових відправленнях зброї, вибухових речовин, боєприпасів, небезпечних предметів і речовин партія (місця) вантажу та пошти затримується і не завантажується на борт ПС для перевезення до вирішення питання стосовно неї відповідними правоохоронними органами.

4.8.5. Для тимчасового зберігання вилучених з перевезення небезпечних вантажів та пошти поза контрольованою зоною облаштовується спеціальне сховище, яке повинно мати надійну охоронно-пожежну сигналізацію і засоби зв'язку.

4.8.6. Термінові відправлення (посилки, бандеролі) приймаються до перевезення безпосередньо від кур'єра-відправника за наявності в нього відповідних документів, що засвідчують особу. Уміст кожної посилки (бандеролі) перераховується у супровідних документах. Відправнику може бути запропоновано розкрити посилку (бандероль) з метою контролю на безпеку в його присутності.

Контроль на безпеку термінових відправлень здійснюється із застосуванням технічних засобів.

4.9. Контроль продукції, що доставляється до торговельних точок у стерильні зали чекання

Контроль на безпеку продукції для торговельних точок в стерильних залах чекання здійснюється персоналом САБ аеропорту шляхом перевірки документів з метою виявлення виду продукції та кількості місць, а її вміст - з використанням СТЗБ.

Негабаритні пакунки з товаром оглядаються візуально в присутності постачальника продукції.

4.10. Контроль транспорту та осіб на контрольно-пропускних пунктах

4.10.1. Контроль на безпеку осіб та транспорту на контрольно-пропускних пунктах (далі - КПП) при вході (в'їзді) в контрольовану зону аеропорту здійснюється з метою попередження пронесення зброї, вибухових пристроїв, предметів і речовин, що можуть бути використані з метою здійснення акту незаконного втручання.

4.10.2. Контроль осіб здійснюється ручним способом у разі:

уведення посиленого пропускного режиму у зв'язку з одержанням інформації про можливість здійснення акту незаконного втручання в контрольованій зоні аеропорту;

одержання інформації про наявність зброї у конкретної особи.

У звичайному режимі проводиться вибірковий контроль осіб.

4.10.3. Контроль транспортних засобів проводиться візуально з використанням поворотного дзеркала для огляду важкодоступних місць.

5.1. Пункти контролю на безпеку в аеропортах облаштовуються повним комплектом СТЗБ, до якого входять:

рентгенотелевізійний інтроскоп;

стаціонарний металошукач;

портативні (ручні) металодетектори;

детектор вибухових речовин.

5.2. Технічні засоби безпеки резервуються не менше як на 50% від основного комплекту. Кожний пункт контролю, що має повний комплект СТЗБ, обслуговується зміною (групою) працівників САБ, яка складається з 4 осіб (операторів). Технологічні обов'язки розподіляються між ними в такому порядку:

5.2.1. Оператор N 1 при вході до пункту контролю перевіряє авіаквитки; порівнює документи з особою пасажира; веде облік пасажирів; направляє пасажирів до пункту контролю, регулюючи таким чином його ритм роботи; інформує пасажирів про необхідність та порядок проходження процедури контролю на безпеку; пропонує пасажирам подати до контролю ручну поклажу, багаж, особисті речі, а також предмети, заборонені до перевезення, якщо пасажир має намір пронести їх на борт ПС.

5.2.2. Оператор N 2 контролює вміст ручної поклажі та багажу з допомогою рентгенотелевізійного інтроскопа; у разі необхідності приймає рішення щодо розкриття ручної поклажі та багажу для візуального контролю.

5.2.3. Оператор N 3 проводить у присутності пасажира контроль умісту ручної поклажі та багажу згідно з рішенням оператора N 2; працює з ручним металодетектором та детектором вибухових речовин; здійснює спостереження за ручною поклажею та багажем, що пройшли контроль на безпеку, до вручення їх пасажиру; направляє пасажирів для проходження процедури контролю з використанням стаціонарного металошукача; бере участь у складанні актів на вилучення заборонених предметів і речовин; проводить особистий контроль на безпеку.

5.2.4. Оператор N 4 працює із стаціонарним металошукачем; у разі потреби здійснює особистий контроль пасажирів з використанням портативного металодетектора та візуально; проставляє позначки на авіаквитках пасажирів, які пройшли контроль; здійснює ведення облікової документації в пункті контролю.

5.2.5. Оператор N 2 та оператор N 3 періодично міняються робочими місцями у визначений технологією термін часу.

5.2.6. Старший зміни (групи) відповідного пункту контролю на безпеку керує роботою операторів у технологічному процесі проведення контролю на безпеку та веде хронометраж роботи технічних засобів контролю на безпеку:

після закінчення процедури проведення контролю на безпеку за результатами проведеної роботи заповнює журнали обліку контролю на безпеку пасажирів, ручної поклажі і багажу (додаток 5), вантажу, пошти (додаток 6), бортових припасів (додаток 7);

протягом робочої зміни відмічає у журналі обліку роботи спеціальних технічних засобів безпеки час увімкнення, вимкнення, час простою у разі виходу з ладу кожної одиниці технічних засобів відповідного пункту контролю на безпеку (додаток 8).

6.1. Виявлені в пасажирів та членів екіпажу ПС у їхній ручній поклажі та багажі предмети та речовини, заборонені до транспортування повітряним транспортом, вилучаються. Кожний факт вилучення оформлюється актом виявлення та вилучення у пасажира (члена екіпажу) цивільного ПС предметів і речовин, заборонених до транспортування (додаток 9).

6.2. За фактами вилучення у пасажирів та членів екіпажу заборонених предметів робиться запис у журналі обліку вилучення у пасажира та члена екіпажу ПС заборонених до перевезення предметів і речовин (додаток 10).

6.3. Вилучені в пасажирів та членів екіпажу предмети та речовини, що перебувають у вільному продажу, але заборонені до транспортування повітряним транспортом, передаються проводжаючим або зберігаються в аеропорту до їх витребування.

6.4. Для зберігання вилучених предметів і речовин в аеропортах виділяються та належним чином облаштовуються окремі приміщення (бокси) або металеві шафи. Зберігання таких предметів і речовин у зонах контролю забороняється.

6.5. Вилучені предмети і речовини, за бажанням пасажира, передаються проводжаючим або перевозяться на ПС у якості супроводжуваного багажу у недоступному для пасажира місці.

6.6. Пасажир або член екіпажу, у якого під час контролю на безпеку вилучені зброя, набої, боєприпаси, вибухові речовини, за відсутності документів, які засвідчують право користування ними та перебування їх у власності, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. У такому разі вилучена зброя, спеціальні засоби, боєприпаси передаються до відповідних органів внутрішніх справ.

7.1. В аеропортах (міських аеровокзалах) складається та ведеться облікова документація:

акти виявлення та вилучення у пасажирів та членів екіпажу заборонених до транспортування предметів та речовин;

журнал обліку контролю на безпеку пасажирів, ручної поклажі і багажу - у кожному пункті контролю на безпеку;

журнал обліку актів вилучення у пасажирів та членів екіпажу ПС заборонених до транспортування предметів і речовин - один на зону контролю ;

журнал обліку контролю вантажу, пошти;

журнал обліку контролю бортприпасів;

журнал обліку роботи спеціальних технічних засобів, що застосовуються в технологічному процесі контролю на безпеку, - у кожному пункті контролю;

журнал обліку чергувань (приймання-здавання чергування зміною) складається в довільній формі один на зону контролю;

акти контролю багажу за відсутності пасажира;

акти контролю вантажу, пошти, бортприпасів за відсутності відправника.

Термін зберігання всіх форм документації - 1 рік.

7.2. Заступник керівника аеропорту (авіапідприємства) з АБ (начальник САБ) подає до спеціально уповноваженого органу з питань АБ ЦА один раз на квартал, але не пізніше 5-го числа першого місяця наступного кварталу, звіт про результати контролю на безпеку ручної поклажі, багажу, особистого контролю пасажирів (додаток 11).

7.3. Інформація про вилучення з ручної поклажі пасажирів та членів екіпажу, а також з багажу, пошти, бортприпасів зброї, вибухових речовин, боєприпасів, вибухових пристроїв, отруйних та радіоактивних речовин і сполук негайно передається черговому лінійного відділу внутрішніх справ в аеропорту та на адресу Державіаслужби.