На виконання вимог Повітряного кодексу України та Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2001 року N 919 "Про додаткові заходи на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року", з метою створення єдиної системи управління безпекою польотів цивільної авіації України та приведення її у відповідність до стандартів та рекомендованої практики ІКАО

1. Затвердити Положення про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті (далі - Положення), що додається.

2. Державному департаменту авіаційного транспорту (Максимов В.О.):

2.1. Забезпечити подання цього Положення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Керівникам структурних підрозділів Мінтрансу та Укравіатрансу вивчити та взяти до керівництва зазначене Положення.

2.3. Експлуатантам на підставі цього Положення розробити та впровадити систему управління безпекою польотів.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря Демиденка А.Ф.

1.1. Це Положення розроблене на виконання вимог Повітряного кодексу України та Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2001 р. N 919 "Про додаткові заходи на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року", з метою створення єдиної системи управління безпекою польотів цивільної авіації України та приведення її у відповідність до стандартів та рекомендованої практики ІКАО.

1.2. Положення визначає порядок організації робіт щодо попередження авіаційних подій, завдання та функції управління, органи, об'єкти та суб'єктів управління, встановлює форми контролю за виконанням робіт.

1.3. Дія цього Положення поширюється на всіх суб'єктів (експлуатантів) цивільної авіації України незалежно від форм власності, у тому числі на організації та громадян, які здійснюють експлуатацію повітряних суден, виконання і забезпечення польотів та обслуговування повітряного руху на території України.

1.4. Комплексне управління безпекою транспорту здійснює Міністерство транспорту України.

1.5. Управління безпекою польотів у цивільній авіації здійснює Державний департамент авіаційного транспорту (Укравіатранс).

1.6. Управління безпекою польотів у авіакомпаніях і в авіапідприємствах здійснюють перші керівники експлуатантів (авіакомпаній та авіапідприємств).

1.7. Експлуатанти на підставі цього Положення впроваджують систему управління безпекою польотів авіакомпанії (авіапідприємства).

1.8. Нормативні посилання

При розробці Положення використовувалися такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України ;

Закон України "Про транспорт";

постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.97 за N 204 "Про затвердження Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті";

постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2000 за N 573 "Про утворення Державного департаменту авіаційного транспорту";

постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.2001 за N 919 "Про додаткові заходи на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року";

Порядок збирання та практичного використання інформації бортових систем реєстрації на підприємствах цивільної авіації України, затверджений наказом Міністерства транспорту України від 02.12.96 N 382 та зареєстрований в Мін'юсті України 27.12.96 за N 752/1777;

Правила сертифікації експлуатантів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 29.05.98 N 204, зареєстровані в Мін'юсті України 09.09.98 за N 552/2992;

Правила розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 12.12.2001 N 870, зареєстровані в Мін'юсті України 27.12.2001 за N 1088/6279;

додаток 1 ІКАО до Конвенції про Міжнародну цивільну авіацію "Выдача свидетельств авиационному персоналу";

додаток 6 ІКАО до Конвенції про Міжнародну цивільну авіацію "Эксплуатация воздушных судов";

додаток 8 ІКАО до Конвенції про Міжнародну цивільну авіацію "Летная годность воздушных судов";

додаток 13 ІКАО до Конвенції про Міжнародну цивільну авіацію "Расследование авиационных происшествий и инцидентов";

керівництва ІКАО:

"Руководство по расследованию авиационных происшествий и инцидентов" (Дос 9756 AN/9655);

"Руководство по предотвращению авиационных происшествий" (Дос 9422);

"Руководство по процедурам эксплуатационной инспекции, сертификации и постоянного надзора" (Дос 8335 AN/879);

"Руководство по организации контроля за обеспечением безопасности полетов" (Дос 9734 AN/959).

1.9. Скорочення

АТС - авіаційно-транспортна система

АП - авіаційна подія

АТ - авіаційна техніка

АТБ - авіаційно-технічна база

БП - безпека польотів

ГІБП - Головна інспекція з безпеки польотів

ГКЦПР - Головний координаційний центр пошуку та рятування

ІКАО (ICAO) - Міжнародна організація цивільної авіації

КЛЕ ПС - керівництво з льотної експлуатації повітряних суден

КОСПАС-САРСАТ - міжнародна космічна система пошуку аварійних суден

КЦПР ЦА - координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації

ОПР - обслуговування повітряного руху

ПС - повітряне судно

ТО ПС - технічне обслуговування повітряного судна

ЦА - цивільна авіація

ЦДС - центральна диспетчерська служба

1.10. Визначення

У цьому Положенні терміни мають такі визначення:

авіаційна подія - подія, пов'язана з використанням ПС, яка має місце з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, покинули ПС, і в ході якої:

будь-яка особа отримує тілесні ушкодження із смертельним наслідком або серйозні тілесні ушкодження, або ПС одержує серйозні пошкодження конструкції, або виникла інша загроза безпеці польотів. АП поділяються на катастрофи, аварії, серйозні інциденти та інциденти;

авіаційно-транспортна система - сукупність елементів (суб'єктів) системи, діючих і взаємодіючих для задоволення потреб суспільства в авіаційних роботах та перевезеннях. Суб'єктами АТС є ПС з їх екіпажами, авіакомпанії, аеродроми і аеропорти, організації з ТО ПС, ОПР, авіаційна адміністрація та установи з нагляду за безпекою польотів;

акредитація - процедура, під час якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль);

аналіз польотних даних - процес аналізу зареєстрованих польотних даних з метою підвищення рівня безпеки польоту;

безпека - відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з травмуванням або загибеллю людей, заподіянням збитків навколишньому середовищу;

безпека польотів - комплексна характеристика повітряного транспорту та авіаційної діяльності, яка визначає здатність виконувати польоти без загрози для життя і здоров'я людей;

бортовий реєстратор, бортова система реєстрації - обладнання повітряного судна, яке призначається для запису параметричної чи мовної інформації з метою:

здійснення програми аналізу польотних даних про безпеку польотів;

проведення розслідування причин авіаційних подій з повітряними суднами;

вимоги безпеки польотів - вимоги, встановлені законодавчими актами, правилами, настановами, інструкціями, нормативно-технічною документацією тощо, виконання яких забезпечує здатність виконувати польоти без загрози для життя та здоров'я людей;

експлуатант - особа, організація або підприємство, що експлуатує повітряні судна чи пропонує свої послуги в цій галузі;

завдання управління - вимоги, які випливають з головної мети і підлягають вирішенню для її досягнення;

керівництво польотами - здійснення повноважень щодо початку виконання польоту, продовження чи закінчення польоту, а також зміни маршруту в інтересах безпеки ПС, регулярності та ефективності польоту;

контроль - це заздалегідь спланована система професійно обгрунтованих дій перевіряючих органів виконавчої влади, спрямованих на визначання стану об'єкта контролю щодо його відповідності встановленим вимогам, нормам та стандартам, технології роботи з метою: забезпечення якості продукції чи надання послуг при повному забезпеченні безпеки людей та навколишнього середовища;

методи управління - сукупність способів та засобів впливу керівних суб'єктів та об'єктів управління для досягнення визначеної мети;

нагляд - постійний контроль за виконанням експлуатантами вимог нормативних актів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної та екологічної безпеки;

небезпечне відхилення - зниження якості функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище", яке впливає на безпеку польоту;

оперативне реагування на авіаційну подію - це комплекс заходів, що здійснюється на різних рівнях управління від Міністерства до підприємства, - після отримання інформації про виникнення АП, з метою оперативної ліквідації та мінімізації наслідків, об'єктивного розслідування обставин та причин, розробки та вжиття заходів щодо її попередження в подальшому та контролю за виконанням;

органи управління - установи, організації, підприємства та їх структурні підрозділи, що мають право приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції і контролювати виконання прийнятих рішень;

особлива ситуація - ситуація, яка виникає в польоті через вплив небезпечних факторів або їх збіг, що призводять до зниження безпеки польотів;

підтвердження відповідності - діяльність, наслідком якої є гарантування того, що персонал, продукція, системи управління якістю, системи управління довкіллям відповідають встановленим законодавством вимогам;

польотна інформація, польотні дані - параметрична та мовна інформація, котра відтворюється із записів бортових реєстраторів, а також із обов'язкових та добровільних повідомлень екіпажу ПС;

принципи управління - правила, якими керуються суб'єкти управління. Принципи управління визначають вимоги до системи, процесу та механізму управління;

причина авіаційної події - сукупність взаємопов'язаних факторів, що призвели до авіаційної події;

регулярний контроль польотів - контроль за якістю функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище" згідно з програмою аналізу польотних даних;

ризик - поява обставин, що обумовлюють виникнення особливих ситуацій у польоті;

розслідування - процес, який проводиться з метою попередження АП і включає збір та аналіз інформації, підготовку висновків, установлення причин авіаційних подій, та розроблення рекомендацій щодо забезпечення безпеки польотів;

сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність персоналу, продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям встановленим законодавством вимогам;

система управління безпекою - структурована та документована система, яка дозволяє персоналу експлуатанта ефективно забезпечувати безпеку польотів;

суб'єкти управління - персонал, структурні підрозділи, спеціально створені органи, які впливають на систему управління з метою забезпечення її функціонування;

технічне обслуговування - проведення робіт, необхідних для збереження льотної придатності ПС, включаючи контрольно-відновлювальні роботи, перевірки, заміни, ліквідацію дефектів, які виконуються як окремо, так і в поєднанні, а також практичне виконання модифікацій чи ремонту;

управління безпекою на транспорті - підготовка, прийняття і реалізація управлінських рішень зі здійснення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я людей і навколишнього природного середовища, на авіаційному транспорті;

управлінське рішення - директивний акт цілеспрямованого впливу на об'єкт управління, який характеризує конкретну управлінську ситуацію і містить заходи, програму досягнення мети;

фактор - суттєва обставина, яка впливає на виникнення небезпечної ситуації (ризику);

фактори безпосередні - обставини, котрі безпосередньо призвели до авіаційної події і пов'язані з помилками екіпажу або відмовами техніки;

фактори супутні - обставини, котрі сприяли негативному розвитку особливої ситуації в польоті;

фактори головні - обставини, пов'язані з недоліками в організації та управлінні діяльністю авіації, ергономічними і конструктивно-виробничими недоліками повітряних суден;

функції управління - конкретні дії або сукупність дій, які забезпечують досягнення поставленої мети (завдань).

2.1. Управління безпекою польотів ПС повинно забезпечувати виявлення та оцінку негативних факторів, що впливають на рівень безпеки, підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження життя та здоров'я людей, охорону навколишнього природного середовища.

2.2. Укравіатранс здійснює управління безпекою польотів у цивільній авіації України відповідно до Повітряного кодексу та Положення про Державний департамент авіаційного транспорту шляхом нормативного регулювання діяльності всіх суб'єктів цивільної авіації, проведення реєстрації та сертифікації об'єктів і суб'єктів, ліцензування їх діяльності та здійснення контролю та нагляду за забезпеченням безпеки польотів повітряних суден додаток 1.

2.3. Керівники експлуатантів авіаційної техніки, аеропортів, аеродромів та органів обслуговування повітряного руху здійснюють безпосереднє управління із забезпечення безпеки польотів повітряних суден.

2.4. Основними принципами в організації роботи з управління безпекою польотів ПС є:

- принцип системності - передбачає діяльність, яка повинна носити системний, постійний та упорядкований характер, що охоплює всі складові системи;

- принцип випередження - передбачає діяльність, яка носить випереджувальний характер, спрямовану на своєчасне виявлення та усунення негативних факторів, що можуть привести до авіаційних подій;

- принцип колективізму - передбачає участь всіх працівників підприємств у роботі із забезпечення безпеки згідно своїм функціональним обов'язкам;

- принцип інформованості - передбачає діяльність, яка базується на максимальній інформованості кожного працівника про небезпечні фактори;

- принцип виявлення та усунення причин - передбачає проведення профілактичної роботи, спрямованої на усунення виявлених недоліків;

- принцип адекватності - відповідність заходів з безпеки реальним та потенційним загрозам;

- принцип відповідальності - передбачає усвідомлення кожним працівником його відповідальності за конкретні питання, що визначають безпеку транспорту.

2.5. Основні принципи безпечного управління авіакомпанією (авіапідприємством) передбачають, що експлуатант визначає та приймає концепцію, формує політику та розробляє правила безпечної експлуатації повітряних суден, впроваджує їх у практику та здійснює контроль щодо їх дотримання під час експлуатації ( додаток 2.

2.5.1. Концепція визначає мету авіакомпанії бути безпечною, виходячи із принципу, що безпека польотів є найвищим пріоритетом авіаційної діяльності, котра забезпечує досягнення виробничих завдань завдяки збереженню всіх ресурсів, їх іміджу щодо безпечного перевезення пасажирів та виконання інших завдань авіакомпанії (авіапідприємства).

Основним принципом управління є концентрація основної уваги на виявлення та усунення недоліків у самій системі управління безпекою польотів, а не на помилках в індивідуальних діях авіаційного персоналу.

2.5.2. Політика передбачає деталізацію засобів та методів щодо вирішення конкретних завдань, пов'язаних з професійною підготовкою персоналу, забезпеченням та виконанням польотів, забезпеченням льотної придатності повітряних суден, формуванням корпоративної культури експлуатанта. Корпоративна культура визначає колективний менталітет експлуатанта та цінності, що поділяють всі члени організації. У цивільній авіації це передусім суворе дотримання встановлених норм та правил, котре досягається шляхом осудження порушень. Безпечна корпоративна культура не допускає свідомого порушення авіаційних правил польотів та всіх видів забезпечення польотів.

Політика формується керівниками структурних підрозділів експлуатанта за напрямами діяльності. Політика повинна відповідати прийнятій концепції експлуатанта.

2.5.3. Правила повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів цивільної авіації України та враховувати вимоги стандартів і рекомендовану практику ІКАО та інших міжнародних організацій цивільної авіації.

2.5.4. Керівництво експлуатанта здійснює постійний контроль за дотриманням екіпажами та іншими співробітниками встановлених правил.

3.1. Завданням системи управління безпекою є попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів.

3.2. Діяльність щодо попередження авіаційних подій полягає в своєчасному виявленні та усуненні аварійних факторів.

3.2.1. Фактори, що впливають на безпеку польотів, поділяються на три основні групи: людський, технічний і фактор середовища, пов'язаний з недоліками обслуговування повітряного руху, метеозабезпечення та аеродромно-технічного забезпечення польотів.

3.2.2. Головними факторами, що впливають на безпеку польотів, є організаційні фактори на всіх рівнях управління цивільною авіацією, у тому числі досконалість системи державного регулювання і нормативного забезпечення та нагляду за діяльністю цивільної авіації, забезпечення професійної придатності авіаційного персоналу, забезпечення льотної придатності повітряних суден, забезпечення безпеки польотів при організації льотної роботи, обслуговуванні повітряного руху, аеродромному та метеорологічному забезпеченні.

3.2.3. Безпосередніми факторами аварійності повітряних суден є фактори: екіпажу (людський фактор), технічний фактор (відмови систем повітряних суден) і недоліки в організації підготовки та забезпечення польотів.

3.2.4. Супутніми факторами, що впливають на розвиток аварійної ситуації в польоті є: психофізіологічний стан екіпажу, недоліки в підготовці та забезпеченні польоту, стан зовнішнього середовища.

3.2.5. Класифікація причин/факторів авіаційних подій з урахуванням їхнього взаємозв'язку включає три рівні (додаток 3):

- безпосередні причини/фактори (помилки екіпажу, відмови авіаційної техніки, небезпечний вплив зовнішнього середовища);

- супутні причини/фактори, котрі сприяють негативному розвитку особливої ситуації в польоті (втома екіпажу, складні метеоумови та ін.);

- головні причини/фактори, котрі включають недоліки в організації на всіх рівнях авіаційно-транспортної системи, ергономічні та конструктивно-виробничі недоліки ПС.

3.2.6. Головні причини/фактори обумовлюють виникнення безпосередніх причин АП, тому основні напрями профілактичної діяльності повинні бути спрямовані на усунення недоліків на рівні головних причин/факторів.

3.3. Управління безпекою польотів ПС повинно вимагати виконання таких основних завдань (додаток 4):

- створення нормативно-правової бази щодо безпеки польотів;

- сертифікація та ліцензування експлуатантів;

- контроль діяльності експлуатантів за виконанням авіаційних правил та нормативно-правових актів;

- нагляд за безпекою польотів;

- інформаційно-аналітична діяльність щодо безпеки польотів;

- організація підготовки, забезпечення та виконання польотів;

- професійна підготовка та підтвердження кваліфікації авіаційних фахівців із урахуванням людського фактора;

- збереження і підтримка льотної придатності ПС;

- організація повітряного руху;

- аеродромне забезпечення польотів;

- метеорологічне забезпечення;

- забезпечення паливно-мастильними матеріалами.

3.4. Функція організації роботи в сфері управління безпекою на транспорті передбачає формування органів управління, встановлення функціональних обов'язків для структурних підрозділів та посадових осіб, що беруть участь в управлінні. Функції суб'єктів управління (додаток 5) включають:

- організацію роботи;

- інформацію про стан безпеки;

- оперативне реагування та розслідування АП;

- планування та виконання робіт;

- спеціальні функції;

- пропаганду безпеки;

- контроль;

- управлінські рішення.

3.4.1. Функції державних органів управління:

- державні органи управління (Мінтранс, Укравіатранс) розробляють та вводять у дію національні авіаційні правила, які визначають функції кожного суб'єкта АТС з попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів, організовують контроль за їх виконанням;

- проводять сертифікацію експлуатанта і здійснюють постійний нагляд за його діяльністю щодо дотримання правил забезпечення та виконання польотів, видають сертифікати та ліцензії на право авіаційної діяльності;

- проводять розслідування авіаційних подій з ПС України та зарубіжних авіакомпаній, які мали місце на території України, відповідно до національних авіаційних правил та додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію;

- спеціально уповноважений представник Укравіатрансу бере участь у розслідуванні авіаційних подій з ПС українських авіакомпаній, які мали місце на території інших держав, згідно з додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

За рішенням Мінтрансу Укравіатранс організовує проведення галузевого розслідування причин таких авіаційних подій.

Якщо держава місця авіаційної події не виконує вимоги пунктів 6.5, 6.6 та 6.8 додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, то Укравіатранс приймає необхідні заходи, включаючи інформування авіаційної громадськості, з метою усунення виявлених у результаті галузевого розслідування небезпечних факторів.

3.4.2. Функції експлуатанта:

- розробляє корпоративні авіаційні правила щодо підготовки, забезпечення та виконання польотів згідно з національними авіаційними правилами;

- виконує комерційні повітряні перевезення відповідно до встановлених сертифікатом умов та обмежень;

- розробляє стандартні експлуатаційні процедури, які необхідно виконувати членам льотного екіпажу в процесі виконання польоту. Стандартні авіаційні процедури грунтуються на правилах, які визначають порядок дій у польоті, на експлуатаційних мінімумах аеродромів, а також на стандартизованому використанні контрольних переліків для очікуваних умов експлуатації та особливих ситуацій у польоті та на розподілі обов'язків між членами екіпажу. Дотримання цих стандартних правил та порядку дій є невід'ємними умовами забезпечення безпеки польотів;

- розробляє маршрутні довідкові дані з кожного польоту, в які включаються відомості про засоби зв'язку, аеронавігаційні засоби, аеродроми, експлуатаційні мінімуми кожного аеродрому, які використовуються під час виконання польотів з врахуванням мінімумів ПС та командира ПС;

- розробляє і реалізує програму попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів, програму аналізу польотних даних на основі параметричної та мовної інформації бортових реєстраторів і добровільних повідомлень льотних екіпажів ПС про особливі події, які мали місце в польоті;

- забезпечує якісне технічне обслуговування ПС;

- забезпечує контроль за виконанням авіаційними спеціалістами всіх категорій вимог національних та корпоративних авіаційних правил, які стосуються їх;

- організовує підготовку та підвищення кваліфікації всіх категорій авіаспеціалістів відповідно до правил, установлених Укравіатрансом;

- забезпечує обслуговуючий персонал та льотні екіпажі кожного типу ПС керівництвами з експлуатації ПС, в яких містяться процедури щодо експлуатації ПС. У керівництвах міститься детальна інформація про системи ПС і контрольні карти, які підлягають використанню, а також враховують аспекти людського фактора;

- у разі авіаційної події з ПС експлуатант забезпечує зберігання всіх записів бортових реєстраторів, які відносяться до даного польоту у надійному місці до видачі органу, який уповноважений проводити розслідування авіаційної події.

3.4.3. Функції екіпажу ПС.

На екіпаж покладається відповідальність за експлуатацію ПС із часу прийняття його уповноваженим членом (бортінженером, бортмеханіком, другим пілотом) від наземного обслуговуючого персоналу перед польотом до здачі ПС після польоту.

Командир повітряного судна:

- несе відповідальність за безпеку всіх членів екіпажу, пасажирів та вантажу, який перебуває на борту, після закриття дверей ПС. Командир несе відповідальність за управління ПС і його безпеку з часу готовності ПС до руху з метою зльоту до моменту його повної зупинки після закінчення польоту чи виключення двигунів. Командир також несе відповідальність за організацію та виконання правил експлуатації ПС екіпажем при підготовці до польоту, в польоті та огляд ПС після польоту;

- приймає заходи щодо суворого дотримання виконання вимог системи контрольних карт;

- несе відповідальність за повідомлення найближчого уповноваженого органу та керівництва експлуатанта щодо будь-якої події з ПС, яка призвела до серйозних тілесних ушкоджень або смерті людей чи нанесення суттєвої шкоди ПС;

- несе відповідальність за повідомлення керівництва експлуатанта після завершення польоту про всі виявлені чи підозрювані недоліки в роботі ПС та його систем;

- у разі авіаційної події з ПС, по можливості, забезпечує зберігання всіх записів бортових реєстраторів, які відносяться до цього польоту, і самих реєстраторів.

Інші члени екіпажу ПС, підпорядковані командиру ПС, діють відповідно до посадових інструкцій та інших нормативних документів у частині, яка їх стосується, і несуть відповідальність за якість виконання своїх функціональних обов'язків.

3.4.4. Функції підприємств, які здійснюють управління повітряним рухом:

- організовують безпеку повітряного руху в підконтрольному повітряному просторі;

- дають екіпажам ПС об'єктивну достовірну інформацію про умови і місцеві правила виконання польотів;

- попереджують зіткнення ПС між собою та з літальними апаратами інших типів.

3.4.5. Інші суб'єкти АТС несуть відповідальність за повне, якісне та своєчасне виконання покладених на них функцій щодо забезпечення безпеки польотів.

3.4.6. Усі суб'єкти АТС, діяльність яких впливає на безпеку польотів, розробляють, приймають та виконують корпоративні авіаційні правила попередження АП і забезпечення безпеки польотів у частині, яка відноситься до їх виробничої діяльності і взаємодії з іншими суб'єктами АТС.

3.4.7. Корпоративні авіаційні правила узгоджуються з Укравіатрансом на предмет їх відповідності національним та міжнародним стандартам.

3.5. Організація робіт повинна включати:

- визначення органів управління безпекою на авіаційному транспорті;

- установлення функціональних обов'язків структурних підрозділів та посадових осіб з питань безпеки;

- регламентацію діяльності керівників та посадових осіб;

- нормативне забезпечення управління безпекою на авіаційному транспорті (розроблення авіаційних правил України відповідно до стандартів та рекомендацій ІКАО).

3.6. Інформація про стан безпеки складається із:

- узагальнення результатів контролю якості функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище";

- передачі інформації про небезпечні події;

- обліку інформації про стан події;

- аналізу показників аварійності та стану безпеки;

- інформування керівництва;

- видання бюлетенів з безпеки польотів.

3.7. Оперативне реагування та розслідування авіаційних подій складається із:

- виконання аварійно-рятувальних робіт;

- проведення розслідування авіаційних подій;

- оцінки стану робіт з попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів на підприємствах, де така подія сталася.

3.8. Планування та виконання робіт включає:

- розробку і прийняття кожним експлуатантом програми попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів ПС і планів-заходів щодо їх реалізації;

- забезпечення (виконання) прийнятих завдань;

- супроводження їх виконання на всіх етапах;

- оцінку результатів, контроль виконання завдань у встановленому порядку.

3.9. Спеціальні функції включають:

- акредитацію органів, які виконують функції з сертифікації;

- сертифікацію та встановлення особливих умов та обмежень;

- підтвердження відповідності сертифікаційним вимогам;

- ліцензування окремих видів діяльності.

3.10. Пропаганда безпеки здійснюється шляхом:

- проведення конференцій, семінарів, нарад та спеціальних розборів;

- використання засобів масової інформації;

- здійснення роз'яснювальної роботи.

3.11. Контрольні функції забезпечуються виконанням:

- контролю якості функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище";

- постійного контролю керівниками авіапідприємств та уповноваженими особами за виконанням підрозділами і посадовими особами нормативних правил запобігання авіаційним подіям та забезпечення безпеки польотів авіакомпаніями;

- спеціального контролю (інспектування), що проводиться органами, на які покладено здійснення нагляду за безпекою польотів ПС;

- комплексних перевірок;

- цільових перевірок;

- оперативного контролю.

3.12. Управлінські рішення включають такі етапи:

- підготовку рішення;

- прийняття рішення;

- реалізацію рішення.

4.1. Органи управління

4.1.1. Для організації роботи з безпеки транспорту на всіх рівнях управління створюються відповідні служби.

4.1.2. У Міністерстві транспорту України організацію роботи у цій сфері покладено на Управління безпеки транспорту.

4.1.3. Управління безпекою польотів у цивільній авіації України на державному рівні здійснює Укравіатранс, який:

- здійснює централізоване державне регулювання у галузі цивільної авіації;

- проводить реєстрацію та сертифікацію об'єктів цивільної авіації, ліцензування їх діяльності;

- здійснює нагляд за забезпеченням авіаційної безпеки і безпеки польотів ПС цивільної авіації;

- організовує обслуговування повітряного руху в повітряному просторі України;

- розробляє нормативну базу для регулювання діяльності цивільної авіації;

- розробляє вимоги щодо рівня кваліфікації та професійної придатності авіаційного персоналу, експлуатантів, а також організовує контроль їх підготовки, перепідготовки, сертифікації та атестації;

- контролює обов'язкове виконання усіма суб'єктами авіаційно-транспортної системи України авіаційних правил у частині, що їх стосується;

- організовує проведення розслідувань авіаційних подій з цивільними повітряними суднами на території України.

4.1.4. Забезпечення організації і контролю виконання робіт з безпеки польотів покладено на директора Укравіатрансу, начальника Головної інспекції з безпеки польотів та начальників управлінь за напрямами діяльності.

4.1.5. На підприємствах цивільної авіації та в авіакомпаніях відповідальність за безпеку польотів несуть перші керівники.

4.1.6. Інспектори експлуатантів з безпеки польотів оперативно взаємодіють з Головною інспекцією з безпеки польотів. Головна інспекція координує роботу інспекторів експлуатантів та здійснює методичне забезпечення.

4.1.7. Підготовка інспекторів з безпеки польотів здійснюється згідно із затвердженими Укравіатрансом програмами.

4.2. Функціональні обов'язки посадових осіб

4.2.1. Функціональні обов'язки структурних підрозділів і посадових осіб розробляються службою, на яку покладена організація роботи з безпеки на авіаційному транспорті, за напрямом діяльності та затверджуються наказом керівника департаменту, авіакомпанії, авіапідприємства.

4.2.2. У положення про структурні підрозділи на всіх рівнях управління та в посадові інструкції повинні бути внесені конкретні обов'язки з питань забезпечення безпеки польотів, у тому числі:

4.2.2.1. Начальника Головної інспекції з безпеки польотів, який організовує і несе персональну відповідальність за:

- постійний нагляд за сертифікацією експлуатантів, видачею і подовженням дії свідоцтв авіаційного персоналу, експлуатацією та забезпеченням льотної придатності повітряних суден;

- контроль за розробкою, впровадженням та виконанням експлуатантами вимог нормативних актів з питань безпеки польотів;

- контроль за дотриманням технології роботи та взаємодії в екіпажі при виконанні польотів;

- розслідування авіаційних подій згідно з чинними авіаційними правилами;

- аналіз стану безпеки польотів та розробку профілактичних заходів щодо попередження авіаційних подій.

4.2.2.2. Перших керівників авіакомпаній, підприємств, які обслуговують авіаційну техніку, повітряний рух, керівників аеропортів.

4.2.2.3. Заступників перших керівників, які відповідають за контроль і керівництво забезпечення та виконання польотів.

4.2.2.4. Головних пілотів, пілотів-інструкторів, інспекторів щодо безпеки польотів і тих, які відповідають за якість технічного обслуговування ПС.

4.2.2.5. Командирів ПС та диспетчерів служби ОПР.

4.2.3. Функціональні обов'язки структурних підрозділів і посадових осіб щодо попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів підлягають перегляду один раз на 5 років.

4.3. Регламентація діяльності

4.3.1. На підставі функціональних обов'язків з безпеки польотів посадових осіб всіх рівнів управління повинні бути розроблені та затверджені наказом відповідного органу управління основні нормативи особистої участі посадових осіб у проведенні заходів щодо зміцнення дисципліни і забезпечення безпеки польотів (далі - основні нормативи) (додаток 6).

4.3.2. Контроль за виконанням основних нормативів посадовими особами Укравіатрансу покладається на заступників директора (за напрямами діяльності).

4.3.3. Контроль за виконанням основних нормативів керівниками авіапідприємств покладається на Головну інспекцію з безпеки польотів.

4.3.4. Контроль за виконанням основних нормативів посадовими особами авіапідприємств покладається на їх керівників.

4.3.5. Для попередження авіаційних подій та забезпечення системності у роботі з питань безпеки польотів запроваджується проведення Днів безпеки.

4.3.6. Дні безпеки проводяться:

- на підприємствах - не рідше одного разу на місяць;

- в Укравіатрансі - не рідше одного разу в квартал;

- у Міністерстві транспорту України - двічі на рік (орієнтовно квітень, вересень).

4.3.7. Перед проведенням Дня безпеки видається відповідним органом (Міністерством, Укравіатрансом, авіапідприємством) наказ, в якому:

- указуються підприємства, організації, установи тощо, які підлягають перевірці;

- призначається склад комісії з перевірки і терміни її роботи. Очолює комісію керівник підприємства, директор Укравіатрансу, заступник Міністра транспорту;

- зазначаються основні питання, які підлягають перевірці.

4.3.8. Примірний (орієнтований) перелік питань, які необхідно перевірити та висвітлити під час перевірки в День безпеки, наведено в додатку 7.

4.3.9. Матеріали перевірок, здійснених під час проведення Дня безпеки, оформлюються актом. Типова форма акта наведена у додатку 8.

4.3.10. Підсумки проведення Дня безпеки, при необхідності, розглядаються на комісії з питань безпеки транспорту.

4.3.11. Укравіатранс та експлуатанти створюють комісії з безпеки польотів для аналізу стану безпеки польотів та розробки профілактичних заходів.

4.3.12. За результатами проведення Дня безпеки видається наказ із переліком заходів для покращання роботи, усунення виявлених недоліків.

4.3.13. Питання безпеки польотів повинно розглядатися не рідше:

- одного разу на рік на колегії Міністерства транспорту України;

- двох разів на рік на колегії Укравіатрансу;

- одного разу на квартал на комісії експлуатанта з безпеки польотів.

5.1. Передача інформації про авіаційні події

5.1.1. Інформування про авіаційні події в ЦА України здійснюється в порядку і терміни, встановлені Правилами розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні ( ПРАПУ-2001) .

5.1.2. Сповіщення про АП з ПС в Україні виконуються органами ОПР ЦА, постами аварійного сповіщення місцевих органів виконавчої влади. Інформація про АП може надійти з центру координації КОСПАС-САРСАТ. Інформація про АП негайно направляється у КЦПР ЦА для прийняття рішення.

Інформація про АП передається з використанням найбільш простих і ефективних засобів зв'язку.

5.1.3. При катастрофах, аваріях та серйозних інцидентах подаються: первинне повідомлення про АП, яке передається негайно; первинне донесення, яке уточнює обставини АП; наступне донесення, яке конкретизує інформацію про АП. При інцидентах надається тільки первинне повідомлення.

5.1.4. Порядок сповіщення про АП з ПС України на території України, порядок сповіщення про авіаційні події з повітряними суднами України на території іноземних держав, порядок сповіщення про авіаційні події з повітряними суднами іноземних держав на території України визначені в ПРАПУ-2001 та додатку 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

5.1.5. Первинне повідомлення про АП надається з метою своєчасного проведення ефективних пошуково-рятувальних робіт, оперативного оповіщення керівних посадових осіб, формування комісії з розслідування та її швидкого прибуття на місце події.

5.1.6. Інформування керівництва Укравіатрансу про авіаційні події здійснюється негайно після отримання первинного повідомлення черговим зміни ЦДС.

5.1.7. У разі катастрофи, аварії або серйозного інциденту в районі відповідальності аеропорту ЦА за пошук та рятування керівник авіаційного підприємства забезпечує негайну передачу інформації до ЦДС Укравіатрансу і до Українського центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху України (Украероцентр) та КЦПР ЦА.

5.1.8. Директор Укравіатрансу або його заступники негайно передають повідомлення до Міністерства транспорту України про катастрофи, аварії та серйозні інциденти не пізніше 3 годин з моменту виникнення події і про інциденти - не пізніше 6 годин після події.

5.1.9. Якщо під час АП сталися нещасні випадки зі смертельним наслідком, груповий нещасний випадок або пропали безвісти члени екіпажу чи пасажири, то негайно передається інформація про ці випадки до відповідального територіального органу Держнаглядохоронпраці згідно з пунктом 37 Положення про розслідування та ведення нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. N 1094.

5.1.10. Повідомлення про АП з цивільним ПС з максимальною масою понад 2250 кг Укравіатранс направляє в ІКАО.

5.1.11. Оперативна інформація про АП, що надійшла від авіапідприємств, авіакомпаній до ЦДС Укравіатрансу, черговим зміни ЦДС передається негайно через засоби факсимільного зв'язку у неробочий час, у вихідні і святкові дні відповідальному черговому Мінтрансу за своїм підписом. У перший за вихідними робочий день ця інформація до 10-ї години підтверджується листом директора Укравіатрансу або його заступника.

В окремих випадках зазначена інформація оперативно до 10-ї години надається до Управління безпеки транспорту Мінтрансу за підписом начальника Головної інспекції або його заступника з подальшим підтвердженням за підписом директора Укравіатрансу або його заступника.

5.1.12. У робочий час інформація про АП надається Управлінню безпеки транспорту Мінтрансу за підписом керівника Укравіатрансу (або його заступника, начальника ГІБП або його заступника).

5.1.13. Первинне повідомлення про авіаційні події надсилаються за формою, наведеною у додатку 9.

5.1.14. Інформування керівництва Укравіатрансу про стан аварійності в ЦА України здійснюється щотижня на оперативних нарадах у визначений день начальником ГІБП або його заступником шляхом надання довідки про авіаційні події за поточний період та заходи, які вживаються для їх попередження.

5.1.15. Щомісяця (до 10-го числа наступного за звітним місяцем) Укравіатранс надає інформацію про стан аварійності в ЦА України наростаючим підсумком до Управління безпеки транспорту Мінтрансу.

5.1.16. Оперативна інформація про закриті аеропорти через погодні умови в зимовий період щоденно з 15 грудня до 15 лютого до 8 години ранку надається черговим зміни ЦДС Укравіатрансу оперативному черговому Мінтрансу за формою, наведеною у додатку 10.

5.2. Облік авіаційних подій

5.2.1. Кожні АП підлягають обов'язковому обліку в Укравіатрансі, а також у організаціях експлуатантів, яким належать цивільні ПС, з якими відбулися АП.

5.2.2. Кожні АП та інциденти повинні бути класифіковані та визначені за всіма виявленими в ході розслідування причинами/факторами.

5.2.3. Облік ведеться в журналах та в комп'ютерах за формою, наведеною в додатку 11.

5.2.4. Облік авіаційних подій з небезпечними вантажами ведеться в журналах у експлуатантів і в Укравіатрансі за формою, наведеною в додатку 12.

5.2.5. Укравіатранс веде облік авіаційних подій в цілому з повітряними суднами України і визначає їх остаточну класифікацію, а також створює базу даних з метою сприяння ефективному та оперативному використанню експлуатантами інформації про авіаційні події.

5.3. Аналіз інформації

5.3.1. Експлуатанти складають щомісячні звіти стану безпеки польотів, причин АП та інцидентів. За результатами розслідувань АП за рік експлуатанти готують аналіз стану безпеки польотів. Уся сукупність виявлених під час розслідування АП причин/факторів використовується як інформаційна база для проведення аналізу. За результатами аналізу розробляються рекомендації з підвищення рівня безпеки польотів. Аналіз з рекомендаціями направляється до Укравіатрансу не пізніше 30 січня.

5.3.2. Інспектори з безпеки польотів експлуатантів щомісяця складають повідомлення про стан безпеки польотів і вжиті заходи та пропозиції з підвищення рівня безпеки польотів. Повідомлення до 5-го числа наступного за звітним місяця направляються до ГІБП Укравіатрансу.

5.3.3. Інспекції з безпеки польотів експлуатантів щокварталу складають аналіз про стан безпеки польотів. За результатами аналізу про стан безпеки польотів розробляються профілактичні заходи і видається наказ з їх реалізації. Копії наказів до 10-го числа наступного за кварталом місяця направляються до ГІБП Укравіатрансу.

5.3.4. Експлуатанти подають до ГІБП щоквартальні дані з наростаючим підсумком щодо нальоту годин та кількості перевезених пасажирів за типами ПС. Під час застосування ПС у народному господарстві подаються дані нальоту годин і обсягу виконаних робіт за типами ПС. Зазначені дані подаються до 10-го числа наступного за кварталом місяця за формою додатка 12 ПРАПУ-2001.

5.3.5. ГІБП Укравіатрансу готує і випускає щомісячні, щоквартальні оперативні довідки, піврічний і річний аналізи щодо стану безпеки польотів.

5.3.6. Щомісячні інформації направляються експлуатантам до 20-го числа місяця, наступного за звітним.

5.3.7. Піврічний аналіз направляється до Мінтрансу до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

5.3.8. Зведений річний аналіз стану безпеки польотів у ЦА України подається на розгляд і затвердження Колегії Укравіатрансу до 15 лютого, після затвердження - до 25 лютого направляється у відповідні міністерства, організації та експлуатантам ПС України.

5.3.9. Оперативна інформація про стан безпеки польотів надається щомісяця до Мінтрансу за формою, наведеною в додатку 13.

5.3.10. Оперативна інформація про стан безпеки польотів при перевезенні небезпечних вантажів надається щомісяця за формою, наведеною в додатку 14.

5.3.11. Оперативна інформація про наглядову діяльність надається Укравіатрансом до Управління безпеки транспорту Мінтрансу щомісяця до 10-го числа наступного за звітним місяця за формою, наведеною в додатку 15.

6.1. Аварійно-рятувальні роботи

6.1.1. Аварійно-рятувальні роботи здійснюються відповідно до вимог Законів України "Про аварійно-рятувальні служби" та "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" й інших нормативних актів.

6.1.2. Проведення аварійно-рятувальних робіт у цивільній авіації здійснюється згідно з вимогами Правил з пошуку та рятування в цивільній авіації України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.08.99 N 404, зареєстрованим у Мін'юсті України 07.10.99 за N 684/3977.

6.1.3. Координація робіт аварійно-рятувальних служб здійснюється комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Міністерства транспорту України та Укравіатрансу.

6.1.4. Для оперативного реагування на можливі авіаційні події та координації робіт аварійно-рятувальних служб у святкові дні наказами в Міністерстві транспорту України та Укравіатрансі вводиться чергування відповідальних працівників.

6.2. Розслідування авіаційних подій

6.2.1. Розслідування авіаційних подій на авіаційному транспорті здійснюється згідно з Правилами розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні, стандартами та рекомендованою практикою ІКАО.

6.2.2. Розслідування АП з ПС України і ПС іноземних держав на території України організовує і проводить Укравіатранс за участю експлуатантів та інших причетних організацій України. Відповідно до цього Укравіатранс формує і призначає комісію з розслідування АП.

6.2.3. Міністерство транспорту України в окремих випадках може призначити комісію з розслідування АП своїм наказом або прийняти рішення про звернення до Уряду з метою призначення Урядової комісії з розслідування АП.

6.2.4. Розслідування повинно проводитись у стислі строки, але не більше ніж за 45 діб з моменту АП (90 діб для розслідувань АП з іноземними ПС). Якщо для встановлення причин АП необхідне проведення спеціальних досліджень, то термін розслідування може бути подовжений керівником, який призначив комісію.

6.2.5. Усі авіаційні події підлягають розслідуванню. До авіаційних подій відносяться:

- катастрофи;

- аварії;

- серйозні інциденти;

- інциденти.

Визначення та порядок розслідування кожного типу АП відображені в ПРАПУ-2001.

6.2.6. Укравіатранс та експлуатанти здійснюють розслідування порушень вимог безпеки польотів, які не відносяться до авіаційної події, але можуть спричинити негативний вплив на забезпечення безпеки польотів.

6.2.7. Необхідні матеріали стосовно конкретних осіб, що постраждали, можуть бути надані до оформлення остаточного звіту на підставі спільного протокольного рішення комісії та уповноваженого представника спеціального розслідування нещасних випадків від Держнаглядохоронпраці.

6.2.8. За результатами розслідування авіаційних подій складаються остаточні звіти та звіти (типові форми звітів з кожного виду АП наведені в додатках 16, 17).

6.2.9. Для розслідування інцидентів залежно від обставин і наслідків Укравіатранс може делегувати повноваження проведення розслідування інцидентів експлуатанту і через ГІБП протягом 3-х годин після отримання первинного повідомлення повинен офіційно інформувати керівника експлуатанта.

6.2.10. Остаточну класифікацію АП та затвердження висновків комісії з розслідування експлуатантів здійснює Укравіатранс.

6.2.11. Один примірник матеріалів розслідування катастроф та аварій (остаточний звіт з матеріалами, що додаються до нього) у 10-ти денний термін з моменту затвердження надається до Управління безпеки транспорту Мінтрансу.

6.3. Оцінка стану безпеки польотів

6.3.1. Водночас з розслідуванням катастроф і аварій призначається комплексна комісія з перевірки організації льотної роботи, стану льотної придатності ПС, стану інженерно-технічного обслуговування ПС, стану авіаційної безпеки на підприємстві, де сталася подія.

6.3.2. Комісія в тижневий термін здійснює зазначену перевірку, оцінює стан безпеки, готує пропозиції щодо покращення роботи за напрямком діяльності і надає акт перевірки голові комісії з розслідування АП.

6.3.3. Акт комплексної перевірки розглядається на засіданні комісії з розслідування з розробкою оперативних рекомендацій та заходів з питань безпеки. Відповідні рішення оформляються окремим протоколом і додаються до матеріалів розслідування.

6.4. Заходи з попередження авіаційних подій

6.4.1. За результатами розслідування авіаційних подій і рекомендацій комісій з розслідування Укравіатранс і експлуатанти розробляють плани додаткових конкретних заходів щодо запобігання авіаційним подіям у майбутньому та їх реалізації.

6.4.2. Контроль за розробленням заходів виконують Укравіатранс, інспекції з безпеки польотів і відповідні органи інших міністерств, організацій, експлуатанти, яким належать ПС. Щокварталу, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, міністерства, організації, експлуатанти направляють до Укравіатрансу відомості за результатами розгляду рекомендацій комісій і за станом виконання заходів з їх реалізації згідно п.8.13 ПРАПУ-2001.

6.4.3. Нагляд за реалізацією рекомендацій комісії з розслідування АП здійснюється Укравіатрансом.

6.4.4. Для оцінки стану безпеки польотів у цивільній авіації застосовуються абсолютні і відносні показники (за кількістю АП на 100000 годин нальоту та кількістю загиблих на 1000000 перевезених пасажирів).

7.1. Розробка та прийняття програм та заходи щодо їх реалізації

7.1.1. Планування програм здійснюється на державному, галузевому рівнях та на підприємствах.

7.1.2. Програми розробляються на середньостроковий (п'ятирічний) термін, а плани заходів щодо їх реалізації на кожний рік.

7.1.3. Конкретні заходи, спрямовані на виконання певного завдання або усунення конкретних недоліків з питань безпеки, розробляються на термін, достатній для їх виконання.

7.1.4. Укравіатранс реалізує програму безпеки польотів цивільної авіації.

7.1.5. Експлуатанти згідно з вимогами правил сертифікації експлуатантів розробляють програму попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів (далі - програма).

7.1.6. При плануванні заходів дотримуються такі принципи:

- конкретність;

- можливість реалізації - має бути передбачено ресурсне забезпечення;

- ефективність - повинна бути проведена попередня оцінка ефективності запланованих завдань;

- можливість контролю реалізації завдань.

7.1.7. Програми розробляються на підставі:

- вимог законодавчих та нормативних актів;

- рішень Президента, Уряду, Міністерства транспорту України;

- результатів аналізу стану аварійності;

- результатів сертифікації, обстежень, оглядів тощо;

- рекомендацій комісій з розслідування транспортних подій;

- приписів органів, що здійснюють нагляд за станом безпеки.

7.1.8. У програмах передбачаються завдання організаційного та технічного характеру.

7.1.9. Заходи щодо реалізації програми розробляються щорічно до 1 січня за формами, які наведені в додатках 18, 19.

7.2. Програма експлуатанта щодо попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів

7.2.1. Згідно з вимогами ІКАО, а також правил сертифікації експлуатантів кожен експлуатант розробляє та виконує програму щодо попередження авіаційних подій і забезпечення безпеки польотів.

7.2.2. Програма експлуатанта є основним нормативним документом щодо реалізації Положення про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті.

7.2.3. З метою реалізації програми експлуатант складає та виконує щорічний план заходів. У плани заходів включаються питання, що пов'язані з виконанням рекомендацій комісій з розслідування авіаційних подій, а також рекомендації бюлетенів Укравіатрансу з безпеки польотів. У планах заходів з реалізації програм повинно бути передбачено фінансове забезпечення. План заходів затверджується керівником авіакомпанії (авіапідприємства).

7.2.4. До складу програми включається програма аналізу польотних даних як складова частина програми.

7.3. Програма аналізу польотних даних

7.3.1. Кожний експлуатант ПС, які обладнані бортовими параметричними реєстраторами типів I, IA, II, IIA, IV, V, приймає і виконує програму аналізу польотних даних. Використання результатів аналізу польотних даних у складі програми з попередження авіаційних подій є необхідною умовою створення ефективної замкнутої системи управління безпекою польотів.

7.3.2. Програма аналізу польотних даних основана на використанні результатів регулярного контролю польотів ПС за інформацією бортових реєстраторів (параметричного та мовного), а також польотних донесень та добровільних повідомлень екіпажів ПС про якість функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище" у польоті і виявленні небезпечних тенденцій та факторів.

7.3.3. Експлуатант організовує регулярний контроль не менше 90% польотів ПС, обладнаних параметричними реєстраторами польотних даних типів I, IA та II, а також не менше 90% посадок на аеродроми постійного чи тимчасового базування ПС, обладнаних реєстраторами типу IIA.

7.3.4. Експлуатант призначає керівника програми аналізу польотних даних.

Керівник програми аналізу польотних даних:

а) організовує збір, обробку та аналіз польотних даних;

б) координує діяльність служби забезпечення виконання польотів та інженерно-авіаційної служби експлуатанта в частині виконання ними правил експлуатації та технічного обслуговування бортових реєстраторів;

в) забезпечує виконання програми попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів за результатами аналізу польотних даних про якість функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище";

г) взаємодіє з Головною інспекцією з безпеки польотів, іншими службами Укравіатрансу та уповноваженими організаціями з обробки та аналізу польотних даних.

7.3.5. Керівник програми аналізу польотних даних несе відповідальність за виконання покладених на нього функцій перед головним керівником адміністрації авіакомпанії.

7.3.6. Польотні донесення екіпажів ПС фіксуються в бортових журналах, а також у спеціальних повідомленнях і донесеннях, форма яких встановлюється Укравіатрансом.

Прикладами форм донесень екіпажів ПС про особливі ситуації в польоті можуть бути:

- форма повідомлення про авіаційну подію;

- форма донесення про інцидент, що пов'язаний з повітряним рухом;

- форма донесення про зіткнення з птахами;

- форма конфіденційного донесення з питань безпеки польотів.

Типові форми донесень приведені в додатках 20-24.

7.3.7. Результати аналізу польотних даних використовують в установленому порядку для контролю умов функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище" і для оцінки якості функціонування в польоті обладнання та систем ПС, найбільш важливі параметри яких реєструються, а також з метою контролю і аналізу організації льотної роботи.

7.3.8. Метою контролю стану льотної роботи є виявлення причин, які викликали чи можуть викликати відхилення в льотній роботі та знизили рівень безпеки польотів. Спеціалісти служби забезпечення виконання польотів використовують матеріали аналізу польотних даних:

- для контролю та аналізу якості виконання польотів за напрямами:

а) якість техніки пілотування та навігації (витримування рекомендованих значень параметрів польоту);

б) дотримання технології роботи членів екіпажу;

в) якість експлуатації систем ПС;

г) дотримання правил і встановленої фразеології радіообміну;

ґ) виконання обов'язкових процедур;

д) повторність однотипних відхилень (за сукупністю польотів);

- для контролю льотної роботи:

а) здійснення посадовими особами та службами експлуатанта інспектування, вибіркового контролю, перевірки перед сезонними періодами;

б) здійснення Укравіатрансом перевірки відповідності сертифікаційним вимогам, інспекторських перевірок, які проводяться Головною інспекцією, розслідування причин авіаційних подій, контролю за виконанням експлуатантом планів і програм попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів;

- для контролю вдосконалення льотно-методичної роботи експлуатанта професійної майстерності пілотів.

7.3.9. З метою попередження авіаційних подій обробку та аналіз інформації параметричних реєстраторів про попередні польоти слід виконувати до початку першого (протягом) дня польоту, що виконується з аеродромів постійного чи тимчасового базування.

7.3.10. Експлуатант в установленому порядку передає узагальнені результати виконання програми аналізу польотних даних в уповноважену Укравіатрансом організацію для їх використання в системі державного контролю за безпекою польотів.

Форми надання інформації про результати виконання програми аналізу польотних даних наводяться в додатках 25-28.

7.3.11. Укравіатранс створює базу даних з метою ефективного аналізу отриманої інформації, у тому числі за результатами розслідування авіаційних подій та добровільних сповіщень про небезпечні фактори, та розробки профілактичних заходів.

З метою ширшого залучення авіаційних фахівців до активної участі в реалізації вимог із запобігання авіаційним подіям і удосконалення профілактичної роботи щодо безпеки польотів авіакомпаніям та іншим суб'єктам АТС слід створювати систему добровільних сповіщень (донесень).

Система добровільних сповіщень призначена для збору інформації про випадки виникнення реальної загрози безпеці польотів і виявлення недоліків у організації профілактичної роботи на підставі аналізу недоліків, зазначених у сповіщеннях.

7.3.12. Система добровільних сповіщень згідно з додатком 13 до Чиказької конвенції не повинна бути орієнтована на застосування покарання і передбачає захист джерел інформації. Відповідно до цього додатка Укравіатранс повинен сприяти та заохочувати добровільні сповіщення даних про події, котрі можуть чинити вплив на безпеку польотів, шляхом внесення відповідних змін у повітряне законодавство, правила та політику експлуатанта.

7.4. Забезпечення реалізації програм

7.4.1. Основними етапами реалізації робочого плану програми є:

- доведення завдань до підрозділів (відповідальних виконавців), проведення тендерів на виконання завдань;

- виділення необхідних фінансових ресурсів на заохочення інвестицій;

- розробка технічного завдання (умов), проектно-кошторисної та іншої технічної документації;

- укладення договорів про виконання робіт;

- установлення ефективного контролю за виконанням завдань програми.

7.4.2. На підприємствах ЦА України реалізуються програми, які наведені в пунктах 7.2, 7.3. Програми фінансуються самими ж підприємствами.

7.5. Супроводження виконання програм

7.5.1. Супроводження виконання заходів щодо реалізації програм здійснюється на всіх етапах виконання і включає:

- чіткий розподіл робіт між виконавцями, які реалізують окремі завдання;

- визначення відповідальних за контроль кожного завдання;

- розгляд та погодження технічних завдань (умов) проектної та іншої технічної документації, договорів;

- проведення експертизи за потреби;

- проведення авторського нагляду за потреби;

- введення в експлуатацію етапів (черг) виконаних робіт;

- створення та організацію роботи комісій з прийняття виконаних робіт.

7.5.2. Хід виконання програм не рідше двох разів на рік розглядається на засіданні комісії з безпеки авіаційного транспорту Укравіатрансу.

7.5.3. Укравіатранс двічі на рік, до 15 січня і до 15 липня, інформує Міністерство транспорту України про стан виконання завдань програм.

7.5.4. Експлуатаційні підприємства інформують Укравіатранс про виконання програм, що прийняті на рік, до 1 січня і до 1 липня.

7.5.5. Оцінка результатів здійснюється шляхом:

- створення нормативно-правових актів, їх погодження і затвердження;

- виконання організаційно-технічних заходів, створення засобів виробництва, споруд та іншого, перевірки їх відповідності вимогам безпеки або технічному завданню робочими комісіями. Висновки комісії оформлюються актом.

Підтвердження відповідності, акредитація, сертифікація та ліцензування на авіаційному транспорті здійснюються відповідно до законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

8.1. Підтвердження відповідності

8.1.1. Об'єктами підтвердження відповідності в законодавчо врегульованій сфері є авіаційний персонал, експлуатанти ПС, повітряні судна, льотна та технічна документація, аеродроми, споруди, устаткування, інші суб'єкти та об'єкти авіаційно-транспортної системи.

8.1.2. Відповідність об'єктів, які можуть становити загрозу безпеці польотів, засвідчується сертифікатом відповідності.

8.1.3. Уповноважені органи з сертифікації повинні вести реєстри виданих сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2000 року N 573 "Про утворення Державного департаменту авіаційного транспорту" уповноваженим органом, що здійснює реєстрацію та сертифікацію об'єктів та суб'єктів цивільної авіації, а також ліцензування їх діяльності, є Укравіатранс.

8.1.4. Підтвердження відповідності здійснюється акредитованими в установленому законодавством порядку органами з сертифікації об'єктів будь-якої форми власності, які уповноважені на здійснення цієї діяльності в законодавчо врегульованій сфері. 8.2. Сертифікація

Сертифікація суб'єктів авіаційної діяльності проводиться згідно з вимогами відповідних процедур сертифікації, наведеними у Правилах сертифікації експлуатантів та Правилах сертифікації організацій з технічного обслуговування авіаційної техніки, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 29.05.98 N 205, зареєстрованим у Мін'юсті України 02.09.98 за N 547/2987.

За результатами проведення сертифікації, у разі позитивного рішення, Укравіатранс видає заявникові сертифікат відповідності.

8.3. Ліцензування

8.3.1. Ліцензування у галузі авіаційного транспорту здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Видача ліцензій авіакомпаніям згідно з вимогами законодавчих та нормативно-правових актів з питань ліцензування здійснюється на підставі:

- Міжурядових угод про повітряне сполучення;

- Положення про призначене авіапідприємство з боку України на експлуатацію міжнародної повітряної лінії, затвердженого наказом Мінтрансу від 23.06.99 N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.1999 за N 440/3733;

- Правил виконання чартерних рейсів, затверджених наказом Мінтрансу від 18.05.2001 N 297 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.05.2001 за N 461/5652.

8.3.2. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

8.3.3. Контроль за додержанням ліцензійних умов здійснює Укравіатранс та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

8.3.4. Розгляд питань щодо надання експлуатантам прав виконувати регулярні або чартерні польоти здійснюється комісією Укравіатрансу з регулювання комерційних прав та ліцензування видів авіаційної діяльності.

9.1. Пропаганда безпеки польотів є важливим фактором формування правильного сприймання як самих питань безпеки польотів і попередження авіаційних подій, так і доведення інформації в цій сфері до виконавців.

9.2. Повинні виконуватись такі види пропаганди:

9.2.1. Проведення конференцій, семінарів, спеціальних розборів, занять з підготовки до весняно-літньої та осінньо-зимової навігації, днів безпеки.

9.2.2. Конференції, семінари, які проводяться:

- Міністерством транспорту України - не рідше одного разу в два роки;

- Державним департаментом авіаційного транспорту - не рідше одного разу на рік;

- об'єднаннями, підприємствами - не рідше двох разів на рік.

9.2.3. Спеціальні розбори з аналізу стану безпеки польотів Укравіатранс проводить два рази на рік, а при необхідності - у разі серйозної авіаційної події.

9.2.4. Видання інформаційних бюлетенів про стан аварійності на авіаційному транспорті:

- Мінтрансом - один раз на рік;

- Укравіатрансом - один раз в квартал;

- об'єднаннями, підприємствами - один раз на місяць.

9.2.5. Розміщення стендів з матеріалами з безпеки польотів у відповідних класах та інших місцях.

9.2.6. Створення альбомів, плакатів, відеофільмів з питань безпеки.

9.2.7. Спеціальні розбори (розгляди) авіаційних подій у трудових колективах.

9.2.8. Особисті розмови працівників служб, інспекцій з персоналом.

9.2.9. Розміщення найбільш актуальних проблем з питань безпеки транспорту на сторінках журналів, газет, в Інтернеті.

10.1. Основна мета контролю - своєчасне виявлення відхилень від вимог безпеки для оперативного вжиття ефективних заходів з їх усунення.

Контроль здійснюється також і для перевірки виконавської дисципліни при реалізації усіх вищезазначених функцій.

10.2. Контроль стану безпеки включає такі основні етапи:

- вибір об'єктів, що перевіряються, та параметрів контролю;

- обстеження вибраних об'єктів;

- оцінка відповідності фактичних даних нормативним вимогам;

- визначення необхідності прийняття рішень, заходів з усунення невідповідностей, відхилень від норм.

10.3. Контроль забезпечується шляхом здійснення:

- комплексних перевірок;

- цільових перевірок;

- оперативного контролю.

10.3.1. Комплексні перевірки - це всебічна ретельна ревізія стану безпеки на підприємстві, в об'єднанні, установі, організації.

Вони здійснюються згідно з графіком перевірок спеціальною комісією за участю представників органів управління та нагляду.

Графік комплексних перевірок у Мінтрансі та Укравіатрансі на наступний рік затверджується в грудні місяці.

Підприємства, об'єднання, установи, організації попереджаються про планову перевірку не пізніше ніж за місяць до її проведення.

Позачергові комплексні перевірки здійснюються разом з розслідуванням катастроф та аварій на транспорті.

За результатами перевірок складається акт за формою, встановленою у додатку 8.

Виконання рекомендацій, викладених в акті комплексної перевірки, та наказів, прийнятих за результатами її проведення, повинні постійно контролюватись працівниками служб, на яких покладена організація роботи з питань безпеки, та інспекторами Головної інспекції з безпеки польотів.

10.3.2. Цільові перевірки - це перевірки на об'єктах, підприємствах, в організаціях конкретних питань безпеки.

Вони здійснюються працівниками служб безпеки транспорту, інспекторським складом протягом робочого дня, інколи декількох днів.

Такі перевірки також проводяться на вимогу органів управління та (або) нагляду після виникнення авіаційних подій з тяжкими наслідками.

Після закінчення перевірок видається акт (припис) встановленої форми.

10.3.3. Оперативний контроль здійснюється на визначеному об'єкті, підприємстві, в організації, як правило, протягом одного дня, в присутності керівника цього об'єкту:

- посадовими особами органів управління шляхом перевірки виконання заходів, передбачених основними нормативами з видачею відповідного документа;

- органів, які здійснюють нагляд (інспектування) видачею припису встановленої форми з усунення виявлених під час перевірки недоліків.

10.4. Основна мета нагляду (інспектування) - суворе дотримання законодавства з безпеки польотів.

10.5. Нагляд у системі державного регулювання цивільної авіації визначається як система постійного контролю за діяльністю експлуатантів щодо виконання ними авіаційних правил, сертифікаційних та нормативних вимог з метою забезпечення безпеки польотів.

10.6. Нагляд за діяльністю експлуатантів здійснюється з метою дотримання експлуатантами вимог авіаційних правил за такими напрямами:

- видача та продовження терміну дії свідоцтв авіаційного персоналу;

- експлуатація повітряних суден;

- льотна придатність повітряних суден.

10.7. Здійснення державного нагляду (інспектування) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності нормативних актів щодо безпеки польотів покладено на Міністерство транспорту України та Державний департамент авіаційного транспорту.

Порядок здійснення нагляду визначено постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року N 204 "Про затвердження порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті".

10.8. Процедури та порядок інспектування і контролю за діяльністю експлуатантів здійснюються відповідно до діючих інструкцій з урахуванням стандартів та рекомендованої практики ІКАО.

10.9. Експлуатаційне інспектування підприємств цивільної авіації України представниками Головної інспекції з безпеки польотів Державного департаменту авіаційного транспорту - це комплексна перевірка льотної та технічної діяльності експлуатантів згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Правил сертифікації експлуатантів.

10.10. З метою підвищення ефективності попередження авіаційних подій необхідно постійно контролювати:

- розробку і виконання законодавчих та нормативних актів, які регламентують забезпечення безпеки польотів;

- вдосконалення технічної документації і підвищення вимог до експлуатантів щодо технічного обслуговування і ресурсного стану авіаційної техніки;

- своєчасне виконання бюлетенів, конструктивних доопрацювань щодо підвищення надійності авіаційної техніки та визначених строками планових модернізацій повітряних суден стосовно встановлення системи попередження зіткнення літаків у повітрі (TKAS), високоточних висотомірів для впровадження скороченого мінімуму вертикального ешелонування (RVSM), модернізованих систем попередження зіткнення літаків з рельєфом місцевості GPWS, індивідуального кисневого обладнання для кожного пасажира в салонах літаків на випадок розгерметизації;

- дотримання вимог щодо професійної підготовки, перепідготовки та кваліфікації авіаційного персоналу;

- виконання експлуатантами програм аналізу польотних даних та регулярного контролю польотів ПС за інформацією бортових систем реєстрації;

- дотримання технології роботи в екіпажі при виконанні польотів;

- дотримання програм підготовки льотного персоналу, тренажерних програм, присвоєння та підтвердження мінімумів для зльоту і посадки командирів повітряних суден, допусків до виконання візуальних заходів на посадку;

- рівень техніки пілотування командно-льотного, інструкторського складу та льотного персоналу, який освоює нові типи повітряних суден;

- льотну діяльність екіпажів, що працюють у відриві від бази;

- дотримання технології роботи та взаємодії в екіпажі при виконанні польотів, а також при аналізі засобів об'єктивної інформації (реєстраторів параметрів польоту та носіїв звукової інформації);

- комерційне завантаження повітряних суден, розміщення та закріплення вантажу за умов дотримання встановлених керівництвом з льотної експлуатації повітряного судна обмежень центровок, максимально допустимих злітних та посадкових мас;

- наявність діючих страхових полісів на борту повітряного судна;

- реалізацію експлуатантами профілактичних заходів, котрі вводяться в дію Укравіатрансом за результатами розслідування авіаційних подій.

11.1. До управлінських рішень відносяться укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази, рішення Колегії, розпорядження Міністерства транспорту України, Укравіатрансу.

11.2. Управлінські рішення поділяються за:

- терміном управління - на стратегічні, тактичні, оперативні;

- ступенем участі спеціалістів - на індивідуальні, колективні, колегіальні;

- змістом управлінського процесу - на організаційні та технічні.

11.3. Прийняття управлінських рішень - це процес, який складається з трьох етапів:

- підготовка рішення, яке включає виявлення та аналіз управлінської ситуації;

- прийняття рішення, яке складається з оцінки альтернативних варіантів і вибору єдиного рішення;

- реалізація рішення.

12.1. Структурно-функціональна схема управління безпекою польотів побудована на принципі системності в роботі і охоплює всі рівні управління.

12.2. Управління здійснюється шляхом цілеспрямованого регулювання організаційних, технічних, психофізіологічних факторів, що впливають на безпеку польотів.

Органами управління є Міністерство транспорту України, Укравіатранс, експлуатанти, установи та організації, що мають право приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції та стежити за виконанням прийнятих рішень.

12.3. Суб'єктами управління є персонал, функціональні служби, структурні підрозділи, інспекції, які впливають на систему управління з метою забезпечення її функціонування.

12.4. Об'єктами управління є стан безпеки польотів повітряних суден, устаткування, інші об'єкти авіаційного транспорту, персонал.

12.5. Інформація про виявлені відхилення від вимог безпеки та авіаційні події надходять в органи управління для аналізу, розслідування, прийняття управлінських рішень та контролю за їх виконанням.

12.6. Управління здійснюється шляхом постійного цілеспрямованого виявлення негативних факторів, їх аналізу, розробки додаткових керівних дій, їх реалізації та контролю за виконанням.

12.7. Основними напрямами в діяльності з попередження авіаційних подій є усунення дії негативних факторів, що впливають на безпеку польотів, та управління ризиками при появі негативних факторів.