Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила охорони праці в содовій промисловості (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності цих Правил уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила безопасности для производств содовой промышленности", затверджені Держгіртехнаглядом СРСР від 11.03.80 (протокол N 9) і Міністерством хімічної промисловості СРСР від 25.04.80 N Н-4629-79.

3. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. у встановленому порядку внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.

У цих Правилах терміни та визначення основних понять у галузі охорони праці вживаються відповідно до Законів України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку", "Про об'єкти підвищеної небезпеки".

У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

ГДК - граничнодопустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ДБН - Державні будівельні норми України;

ДСанПіН - Державні санітарні правила і норми України;

ДСН - Державні санітарні норми України;

ДСП - Державні санітарні правила України;

ДСТУ - Державний стандарт України;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВП - контрольно-вимірювальні прилади;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ОНТП - "Общесоюзные нормы технологического проектирования";

СН - санітарні норми;

СНиП - "Строительные нормы и правила";

ССБТ - "система стандартов безопасности труда";

СУОП - система управління охороною праці на підприємстві;

ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

3.1. Дія Правил поширюється на суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з експлуатацією, реконструкцією та проектуванням виробництв кальцинованої соди (легкої та важкої), що виробляється аміачним способом, і содопродуктів (далі - підприємства).

До содопродуктів належать речовини, для одержання яких вихідною сировиною є сода кальцинована або проміжні продукти (матеріальні відходи зазначеного виробництва).

3.2. Проектування, будівництво, реконструкція та експлуатація підприємств содової промисловості проводяться з дотриманням вимог Законів України "Про охорону праці", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про пожежну безпеку", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", "Про планування і забудову територій", вимог цих Правил, державних будівельних норм, норм технологічного проектування, міждержавних і державних стандартів, санітарних норм і правил.

3.3. Стан пожежної безпеки на підприємствах содової промисловості повинен відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 14.06.91 N 875 (далі - ГОСТ 12.1.004-91).

3.4. Експертиза проектів будівництва та реконструкції об'єктів виробництва содової промисловості та порядок прийняття їх в експлуатацію здійснюються відповідно до вимог Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431 (далі - НПАОП 0.00-4.20-94), та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1243.

3.5. Придбані за кордоном машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини та їхні сполуки дозволяється експлуатувати (використовувати) лише за умови їх експертизи на відповідність нормативно-правовим актам, чинним на території України, відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці".

3.6. Підприємства содової промисловості повинні мати затверджені в установленому порядку:

проектну документацію;

технологічні регламенти;

паспорти (сертифікати) на технологічне устаткування;

інструкції з ведення технологічних процесів, ремонту та очищення устаткування;

інструкції з охорони праці, розроблені відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98);

нормативні акти з охорони праці, чинні в межах підприємства (далі - акти підприємства), розроблені відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93);

перелік виробництв та об'єктів підприємства, для яких розробляються плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС);

плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, розроблені відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99);

перелік чинних законодавчих актів, стандартів, нормативноправових актів, необхідних для забезпечення безпечної та безаварійної роботи підприємства.

3.7. Не дозволяється вносити зміни до конструкції обладнання без узгодження їх із заводом-виробником та до технологічної схеми виробництва без узгодження з головною проектною організацією. Проектна організація повинна здійснювати авторський нагляд за впровадженням проектних рішень з охорони праці під час будівництва чи реконструкції виробництва.

3.8. У разі зміни технологічного процесу чи його апаратурного оформлення вносяться та затверджуються в установленому порядку відповідні зміни та доповнення до чинних технологічних регламентів, інструкцій з охорони праці та планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (до впровадження цих змін у виробництво).

3.9. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці, дотримання вимог яких під час роботи забезпечує безаварійні та безпечні умови праці.

3.10. Працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків та професійних захворювань відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

3.11. Відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я працівників або в разі їхньої смерті здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статті 9 Закону України "Про охорону праці".

3.12. Суб'єкт господарювання зобов'язаний організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (далі - НПАОП 0.00-6.02-04).

3.13. Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві суб'єкт господарювання зобов'язаний створити на кожному робочому місці в кожному структурному підрозділі належні безпечні та здорові умови праці, що відповідають вимогам чинного законодавства з охорони праці.

З цією метою суб'єкт господарювання зобов'язаний:

створити та забезпечити функціонування служби охорони праці відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону праці" та вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.21-04);

забезпечити розробку, впровадження та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві (СУОП).

3.14. Режим праці та відпочинку на підприємствах установлюється відповідно до Кодексу законів про працю України.

3.15. Працівники повинні проходити інструктаж та спеціальне навчання з пожежної безпеки відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-2003).

3.16. Працівники повинні проходити інструктаж, навчання та перевірку знань з охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

3.17. Працівники, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або на роботах, де є потреба в професійному доборі, повинні щороку проходити спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці.

3.18. Трудове та професійне навчання неповнолітніх проводиться відповідно до вимог Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30.12.94 N 130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.95 за N 14/550.

3.19. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити засобами захисту працівників відповідно до вимог ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 27.10.89 N 3222 (далі - ГОСТ 12.4.011-89).

3.20. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити придбання, комплектування, видачу працівникам та утримання ЗІЗ відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону праці".

3.21. Працівники забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ в установленому порядку.

Порядок користування та перевірки спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту повинен бути викладений у відповідних інструкціях з охорони праці з урахуванням конкретних умов, де ЗІЗ застосовуються.

3.22. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безплатним лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами відповідно до встановлених законодавством норм.

3.23. Для працівників повинні бути обладнані кімнати приймання їжі відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 30.12.87 N 313 (далі - СНиП 2.09.04-87).

3.24. У процесі виробництва кальцинованої соди та содопродуктів на працівників впливають згідно з класифікацією ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 18.11.74 N 2551 (далі - ГОСТ 12.0.003-74), хімічні та фізичні небезпечні виробничі чинники, а саме:

хімічні небезпечні чинники - токсичні та подразливі;

фізичні небезпечні чинники:

машини та механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого устаткування;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена чи знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищена чи знижена вологість повітря;

підвищена чи знижена рухомість повітря;

підвищений рівень напруги в електричному колі, замикання якого може статися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

відсутність або недостатність природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

гострі краї, задирки, шорсткість поверхонь заготовок, інструменту та устаткування;

розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

3.25. Джерелами небезпечних і шкідливих виробничих чинників можуть бути: нерегламентовані режими роботи технологічного устаткування; транспортні засоби, вантажопідіймальне устаткування, механізми обладнання, деталі та вироби, що рухаються; устаткування, що працює під тиском; електромережі, електрифіковане устаткування та інструменти; інженерні комунікації; роботи, що призводять до психофізіологічних перевантажень; токсичні речовини; помилкові дії працівників, аварії.

3.26. Санітарно-гігієнічні умови мікроклімату виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

3.27. Не дозволяється перевищення рівня виробничого шуму вище норм, наведених у ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), та ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 06.06.83 N 2473 (далі - ГОСТ 12.1.003-83).

3.28. Вібраційна безпека забезпечується дотриманням вимог ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 13.07.90 N 2190 (далі - ГОСТ 12.1.012-90).

3.29. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарногигиенические требования к воздуху рабочей зоны", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29.09.88 N 3388 (далі - ГОСТ 12.1.005-88), та СН 4617-88 "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затверджених наказом головного державного санітарного лікаря СРСР від 26.05.88 (далі - СН 4617-88).

3.30. Під час розробки проекту будівництва та реконструкції об'єктів виробництва содової промисловості необхідно зважати на класифікацію шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10.03.76 N 579 (далі - ГОСТ 12.1.007-76).

3.31. Небезпечні хімічні речовини, що використовуються та виробляються у виробництві кальцинованої соди, та що впливають чи за певних умов можуть негативно впливати на здоров'я людини, підлягають гігієнічній регламентації відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95 N 420.

3.32. Під час роботи з електронно-обчислювальними машинами необхідно додержуватись вимог Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.02.99 N 21, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.06.99 за N 382/3675 (далі - НПАОП 0.00-1.31-99), та ДСанПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електроннообчислювальних машин, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 N 7 (далі - ДСанПіН 3.3.2.007-98).

4.1. Безпека промислових підприємств забезпечується дотриманням вимог ДСТУ 3273-95 Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги, затвердженого наказом Держстандарту України від 19.12.95 N 434 (далі - ДСТУ 3273-95).

4.2. Під час розробки проекту будівництва та реконструкції об'єктів виробництва содової промисловості необхідно зважати на категорії виробництв з вибухобезпеки, що визначаються вимогами Загальних правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, затверджених наказом Державного комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР від 06.09.88 (НПАОП 0.00-1.41-88).

4.3. Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт або який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, зобов'язаний провести ідентифікацію об'єктів підвищеної небезпеки залежно від кількості порогової маси небезпечних речовин відповідно до вимог Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 (далі - НПАОП 0.00-6.21-02).

4.4. Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки або який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, зобов'язаний провести декларування об'єкта підвищеної небезпеки відповідно до Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 (далі - НПАОП 0.00-6.22-02).

4.5. Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.

4.6. Піднімання та переміщення вантажів вручну жінками дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

4.7. Не дозволяється застосування праці жінок на роботах відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260.

4.8. Не дозволяється застосування праці неповнолітніх на роботах відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.1994 за N 176/385 (ДНАОП 0.03-8.07-94).

4.9. Суб'єкт господарювання зобов'язаний організувати проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

4.10. Працівники содових підприємств зобов'язані:

дбати про власну безпеку та здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих людей під час виконання робіт на території підприємства;

знати і дотримуватись вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил експлуатації машин, механізмів, устаткування, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити в установленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди;

виконувати вимоги з охорони праці, що передбачені колективним договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

4.11. Проектування території підприємств та розташованих на ній будівель здійснюється відповідно до вимог СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.80 N 213 (далі - СНиП II-89-80), Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404, НАПБ А.01.001-2004 та цих Правил.

4.12. Рух транспортних засобів по території підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про дорожній рух".

4.13. Територія підприємств повинна бути обладнана:

дорожніми знаками, покажчиками обмеження швидкості руху транспорту відповідно до вимог ДСТУ 4100-2002 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 03.06.2002 N 326 (далі - ДСТУ 4100-2002);

знаками безпеки та сигнальною розміткою відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 24.05.76 N 1267 (далі - ГОСТ 12.4.026-76), та ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987 IDT), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 30.03.2007 N 71 (далі - ДСТУ ISO 6309:2007).

4.14. На території підприємств повинні бути влаштовані проїзди для автотранспорту та пішохідні доріжки з твердим (жорстким) покриттям.

4.15. Дороги, проїзди та пішохідні доріжки необхідно завжди тримати справними, своєчасно ремонтувати, у холодний період року очищувати від снігу та льоду, у темний період доби - освітлювати.

4.16. Не дозволяється використовувати дороги, проїзди між будівлями, установками та спорудами для складування матеріалів або відходів виробництва.

4.17. Під час проектування евакуаційних шляхів та виходів необхідно додержуватись вимог СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 N 287 (далі - СНиП 2.09.02-85*).

4.18. Уздовж будинків і споруд повинен бути забезпечений проїзд пожежної техніки відповідно до вимог НАПБ А.01-001-2004. Дороги, проїзди та підходи до будинків, споруд, пожежних гідрантів та пожежних водоймищ, а також підходи до пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння повинні утримуватись справними та бути завжди вільними. Біля пожежних гідрантів повинні бути встановлені покажчики, які необхідно освітлювати в темний час доби.

4.19. На перехресті проїздів і пішохідних доріжок із залізничними коліями та в місцях, де заборонено проїзд транспорту, повинні бути вивішені попереджувальні знаки та написи.

4.20. Маршрути руху транспортних засобів по території підприємств повинні бути визначені відповідними службами та затверджені суб'єктом господарювання.

4.21. Земляні роботи на території підприємств проводяться відповідно до вимог СНиП III-4-80* "Техника безопасности в строительстве", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.06.80 N 82 (далі - СНиП III-4-80*).

4.22. Після закінчення ремонтно-будівельних робіт ділянка території підприємства, на якій вони проводились, повинна бути спланована та звільнена від будівельного сміття.

4.23. Під час проектування для всіх будинків і приміщень виробничого, складського призначення та лабораторій визначаються категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог акта "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ СРСР від 27.02.86 N 6141-1 (далі - НАПБ Б.07.005-86 ОНТП 24-86), а також класи зон приміщень відповідно до вимог Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01).

4.24. У приміщеннях і складах усі проходи, евакуаційні виходи, тамбури, коридори, підходи до обладнання, матеріалів та засобів пожежогасіння не повинні захаращуватися будь-якими предметами, матеріалами тощо. Не дозволяється влаштування комор, майстерень під маршами сходових кліток.

4.25. Дахи виробничих, допоміжних і складських будівель необхідно очищувати від снігу, льоду та сміття.

4.26. Виробничі споруди проектуються відповідно до вимог СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 29.12.85 N 263 (далі - СНиП 2.09.03-85).

4.27. Виробничі будівлі та приміщення проектуються відповідно до вимог СНиП 2.09.02-85*.

4.28. Будівлі та приміщення складів проектуються відповідно до вимог СНиП 2.11.01-85* "Складские здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 N 280 (далі - СНиП 2.11.01-85*).

4.29. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення проектуються відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87.

4.30. Санітарно-побутові приміщення необхідно щодня прибирати, провітрювати та періодично дезінфікувати.

4.31. Під час проектування у багатоповерхових спорудах вище 15 м та за наявності постійних робочих місць або устаткування, яке необхідно обслуговувати більше трьох разів за зміну та яке розташоване на відмітках вище 15 м, необхідно передбачати пасажирські ліфти.

4.32. У відділеннях абсорбції, дистиляції, карбонізації, кальцинації содового виробництва на випадок непередбаченого викиду в повітря аміаку, сірководню, двооксиду вуглецю повинні бути влаштовані аварійні виходи для працівників.

4.33. Прокладання електричних проводів і кабелів на території підприємств необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).

4.34. Для зберігання мастильних матеріалів повинно бути передбачено спеціальне місце. Доставка мастильних матеріалів повинна бути механізованою.

4.35. Підземні кабельні траси повинні мати зовнішні розпізнавальні знаки, що дають змогу визначити місцезнаходження муфт та кабелів.

4.36. Температура, відносна вологість та швидкість руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 та СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91), та ДСН 3.3.6.042-99.

4.37. Проектування, експлуатація та реконструкція систем опалення, вентиляції та кондиціонування приміщень здійснюються відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 13.11.75 N 2849 (далі - ГОСТ 12.4.021-75).

4.38. Експлуатація трубопроводів пари і гарячої води здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (далі - НПАОП 0.00-1.11-98).

4.39. В опалюваних виробничих приміщеннях, а також у приміщеннях із значним надлишком тепла, коли на кожного працівника припадає площа підлоги від 50 до 100 кв.м, дозволяється у холодний і перехідний періоди року зниження температури повітря поза постійними робочими місцями щодо нормативної до 12 град.С - на легких роботах, до 10 град.С - на роботах середньої важкості та до 8 град.С - на важких роботах.

4.40. У виробничих приміщеннях, де на кожного працівника припадає площа підлоги понад 100 кв.м, температура, відносна вологість та швидкість руху повітря мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 лише на постійному робочому місці.

4.41. Електрообладнання вентиляційних систем, їх заземлення та КВП повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

4.42. Вентиляційні системи, що розташовані в приміщеннях категорій А і Б відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86), та системи місцевих відсмоктувачів, у яких можливе утворення статичної електрики, повинні бути заземлені відповідно до вимог ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 27.01.83 N 428 (далі - ГОСТ 12.4.124-83).

4.43. Виконання устаткування вентиляційних систем, що розташовані в приміщеннях категорій А і Б відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86), та місцевих відсмоктувачів вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних сумішей повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01.

4.44. На кожну вентиляційну систему повинен бути складений паспорт, а також заведений журнал ремонту та експлуатації. Експлуатація вентиляційних систем здійснюється відповідно до вимог інструкцій з експлуатації, затверджених суб'єктом господарювання.

4.45. Усі вентиляційні системи підлягають ремонту в терміни відповідно до графіка планово-попереджувальних ремонтів, затвердженого суб'єктом господарювання.

Ремонт і очищення вентиляційного устаткування необхідно здійснювати з використанням засобів захисту органів дихання від пилу та шкідливих газів.

4.46. Діючі вентиляційні системи необхідно перевіряти у визначені терміни, але не рідше ніж:

у приміщеннях, де можливе виділення шкідливих речовин 1 та 2 класів небезпечності (сірководню), - 1 раз на місяць;

системи місцевої витяжної та місцевої припливної вентиляції - 1 раз на рік;

системи загальнообмінної механічної та природної вентиляції - 1 раз на 3 роки.

4.47. Вентиляційні системи підлягають випробуванню та регулюванню незалежно від строків періодичного контролю:

після реконструкції виробництва або вентиляційних систем;

після капітального ремонту систем вентиляції;

у разі невідповідності стану повітря виробничих приміщень вимогам чинних санітарних норм і правил.

4.48. Під час проведення випробувань повинні визначатися такі параметри вентиляційних установок:

продуктивність вентилятора;

повний тиск, що досягається вентилятором;

кількість повітря, що проходить магістральними ділянками та відгалуженнями;

величина підсмоктування та втрат повітря;

рівномірність прогріву калориферних установок (у разі наявності теплоносія).

Результати випробувань повинні заноситись до паспорта вентиляційної системи.

4.49. Концентрація шкідливих речовин (газів, парів, пилу) у повітрі, що подається у виробниче приміщення, не повинна перевищувати 30% ГДК речовин відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, але за умови, щоб загальна концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не перевищувала значень ГДК.

4.50. У приміщеннях, де можливе раптове непередбачуване надходження у повітря робочої зони шкідливих речовин, необхідно обладнувати аварійну витяжну вентиляцію.

Продуктивність аварійної вентиляції визначається розрахунком у технологічній частині проекту відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91. Необхідний повітрообмін під час аварій забезпечується спільною роботою систем основної (загальнообмінної та місцевої) та аварійної вентиляцій.

У приміщеннях насосних станцій аміачної води, рідини після відділення бікарбонату натрію на вакуум-фільтрах (фільтрової рідини) та амонізованого розсолу продуктивність аварійної вентиляції повинна забезпечувати не менше ніж 8 повітрообмінів на годину.

У відділенні абсорбції-дистиляції на випадок непередбачуваного надходження у повітря парів аміаку або сірководню повинна бути передбачена аварійна витяжна вентиляція.

4.51. Системи аварійної вентиляції повинні бути зблоковані з газоаналізаторами, що налаштовані на ГДК. У разі досягнення ГДК повинна автоматично включатися аварійна вентиляція, світлова та звукова сигналізації.

Місця улаштування газоаналізаторів повинні бути визначені проектом. У доповнення до автоматичного вмикання аварійної вентиляції необхідно встановлювати пристрій для включення аварійної вентиляції вручну зовні приміщення.

4.52. Для систем аварійної вентиляції необхідно влаштовувати витяжні осьові вентилятори зовні приміщень в огороджувальних конструкціях.

4.53. У виробничих приміщеннях, де можливе виділення у повітря робочої зони шкідливих речовин 1 та 2 класів небезпечності, системи вентиляції повинні вмикатися за 10-25 хвилин до початку роботи працівників. Спочатку вмикаються витяжні системи, потім - припливні.

4.54. Очищення повітропроводів вентиляційних систем необхідно проводити у терміни відповідно до графіка, затвердженого суб'єктом господарювання.

Роботи з очищення усередині магістральних повітропроводів, бункерів та ємностей необхідно виконувати відповідно до вимог Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, затвердженої наказом Держгіртехнагляду СРСР від 20.02.85 (НПАОП 0.00-5.11-85).

4.55. Системи місцевих відсмоктувачів від технологічного устаткування необхідно проектувати окремими для речовин, сполучення яких можуть утворити вибухонебезпечну суміш або утворити більш небезпечні та шкідливі речовини. У технологічній частині проекту повинна бути зазначена можливість об'єднання місцевих відсмоктувачів горючих та шкідливих речовин у загальні системи.

4.56. Для регулювання площі вентиляційних прорізів рекомендується застосовувати поворотні або розсувні жалюзі. Усі стулкові віконні, ліхтарні рами чи пристрої, що відкриваються, повинні бути обладнані легко керованими, стійкими в експлуатації пристроями.

4.57. Видалення повітря з перших поверхів висотних будівель виробництва кальцинованої соди допускається здійснювати природною вентиляцією.

4.58. У виробництві кальцинованої соди та содопродуктів необхідно здійснювати аспірацію пилу:

у відділенні вапновипалювальних печей: від дробарок, транспортерів, конвеєрів і від місць завантаження-розвантаження та пересипки вапняку та вапна;

у відділенні парової кальцинації: від місць вивантаження соди з кальцинаторів, бункерів і силосів соди, елеваторів, машин для затарювання;

у виробництві важкої соди та на складі соди: від усіх місць завантаження та пересипання соди, від конвеєрів, ваговимірювачів, ємностей для розчинення соди, елеваторів, силосів, шнеків, дезінтеграторів, машин для затарювання, бункерів, автоматичних ваг, содовозів;

у відділенні затарювання бікарбонату натрію: від бункерів, порожнин сит, лотків, конвеєрів, елеваторів, дробарних агрегатів, машин для затарювання.

4.59. Діаметри повітроходів для системи аспірації повинні становити не менше ніж 0,125 м для запобігання забиванню повітроходів пилом і для забезпечення можливості їхнього очищення.

4.60. Повітропроводи аспіраційних систем повинні бути виконані з негорючих матеріалів, легко розбиратись і очищуватись від пилу.

4.61. У відділенні затарювання та на складі соди як очисне устаткування необхідно застосовувати тканинні фільтри з установкою їх над бункерами або силосами для розвантаження уловленого пилу. Електродвигуни вентиляторів повинні бути зблоковані з електродвигунами механізмів струшування та видалення пилу, щоб унеможливити роботу аспіраційних установок у разі, якщо фільтри не працюють.

4.62. Від корит мірників та вакуум-фільтрів, що є джерелами надходження у повітря аміаку у відділенні фільтрації бікарбонату натрію, необхідно передбачати місцеву витяжну вентиляцію.

4.63. У разі непередбаченого вимкнення вентиляторів витяжної системи повинна вмикатись сигналізація з виводом світлових і звукових сигналів у приміщення, для яких вона призначена.

4.64. Повітря, що видаляється в атмосферу системами місцевих відсмоктувачів та загальнообмінною вентиляцією виробничих приміщень, перед викидом повинно бути очищене відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

4.65. Викиди від систем місцевих відсмоктувачів необхідно розміщувати на висоті не менше ніж 2 м над дахом найвищої частини будівлі.

4.66. Повітря з парами аміаку, що відсмоктується від конвеєрів сирого бікарбонату натрію та від корит вакуум-фільтрів, перед викидом в атмосферу необхідно очищувати в санітарних промивачах з коефіцієнтом очищення не нижче ніж 0,9.

4.67. Проектування та реконструкція внутрішнього водопроводу та каналізації у виробничих і побутових приміщеннях здійснюються відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04.10.85 N 189 (далі - СНиП 2.04.01-85).

4.68. Проектування та реконструкція зовнішніх мереж, споруд водопроводу та каналізації здійснюються відповідно до вимог СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 27.07.84 N 123 (далі - СНиП 2.04.02-84), СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 21.05.85 N 71 (далі - СНиП 2.04.03-85).

4.69. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 14.08.75 N 2152 (далі - ГОСТ 12.3.006-75).

4.70. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити працівників питною водою відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (далі - ДСанПіН 383), та ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 18.10.82 N 3989 (далі - ГОСТ 2874-82).

4.71. Для забезпечення працівників питною водою необхідно установлювати водопровідні колонки з фонтануючими кранами чи сатураторні установки з газованою водою.

4.72. У душових, умивальних та для охолодження повітря в кондиціонерах необхідно використовувати питну воду.

4.73. Не дозволяється поєднувати мережі господарсько-питного водопостачання з мережами водопроводів, що подають технічну воду.

4.74. Біля кранів технічної води повинен бути напис, що забороняє використання цієї води з господарчо-питною метою.

4.75. У виробничих приміщеннях, де можливі опіки кислотами та лугами, повинні бути обладнані аварійні душі та раковини з проточною водою, що підключені до питного водопроводу. Душі повинні автоматично спрацьовувати при ступанні людини на площадку під душовим ріжком. Місця встановлення аварійних душів повинні бути визначені проектом.

4.76. Роботи з очищення каналізаційних колодязів і мереж від осадів повинні проводитись відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85.

4.77. Для безпечного проведення технічних оглядів і ремонтів колодязі та камери на водопровідних і каналізаційних мережах повинні бути обладнані пристроями для спуску в них (скобами, сходами).

4.78. Не дозволяється відведення забруднених промислових стоків у господарчу каналізаційну мережу без попереднього знешкодження або регенерації.

4.79. Усі каналізаційні зливи з лотків, раковин та інших приймачів у мережу каналізації повинні бути обладнані зливними гідрозатворами.

4.80. Усі люки, колодязі, що розташовані на території підприємства, повинні бути закритими. Каналізаційні лотки в межах цеху необхідно закривати трапами або кришками. Тимчасово відкриті люки, колодязі, лотки повинні мати огородження заввишки не менше ніж 1 м та бути позначені знаками безпеки.

4.81. Горловини заглиблених резервуарів повинні бути закриті кришками, а під час проведення в них ремонтних робіт - огороджені.

4.82. У приміщеннях, де можливі розливи розчинів та суспензій їдких речовин, повинні бути крани для приєднання до водопроводу гнучких рукавів для змивання розливів цих речовин.

5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Технологічні процеси виробництва кальцинованої соди та содопродуктів повинні вестись відповідно до затверджених технологічних регламентів.

5.1.2. Безпека технологічних процесів забезпечується додержанням вимог ГОСТ 12.3.002-75 "CСБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 25.04.75 N 1064 (далі - ГОСТ 12.3.002-75).

5.1.3. Повітря, що аспірується, та технологічні викиди, які не повертаються в технологічний процес, перед викидом їх в атмосферу повинні бути очищені від шкідливих домішок відповідно до вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201 (далі - ДСП-201-97), та ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 24.08.78 N 2329 (далі - ГОСТ 17.2.3.02-78).

5.1.4. Технологічні процеси повинні бути організовані так, щоб рівні забруднення водойм відходами та стічними водами не перевищували встановлені нормативи відповідно до вимог ГОСТ 17.1.3.13-86 "Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 25.06.86 N 1790 (далі - ГОСТ 17.1.3.13-86).

5.1.5. Усі вихідні та допоміжні матеріали, що використовуються у виробництві кальцинованої соди, повинні відповідати нормативним документам на сировину та матеріали.

5.1.6. Вимоги до готової продукції визначаються державними стандартами або технічними умовами.

5.1.7. На кожний технологічний апарат повинен бути нанесений номер, що відповідає номеру позиції на технологічній схемі.

5.1.8. В операторському приміщенні повинна бути вивішена затверджена суб'єктом господарювання технологічна схема відділення виробництва, яку необхідно щороку перевіряти на відповідність її фактичному стану та перезатверджувати в разі внесення змін та доповнень.

5.1.9. Технологічні процеси повинні бути автоматизовані та механізовані.

5.1.10. Між усіма відділеннями у виробництві кальцинованої соди, що технологічно поєднані між собою, а саме:

карбонізації та компресорною станцією;

карбонізації та фільтрації;

фільтрації та кальцинації;

абсорбції, дистиляції, карбонізації та насосною станцією;

дистиляції та гасіння вапна;

дистиляції та окремо розташованої багерної станції;

дистиляції та установкою утилізації тепла рідини, що утворюється в процесі регенерації аміаку (дистилерної рідини);

вапновипалювальних печей та компресорною станцією;

шихтним та вапновипалювальних печей повинен бути встановлений надійно діючий безперебійний зв'язок.

5.1.11. Газонебезпечні роботи у виробництві кальцинованої соди та содопродуктів необхідно виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85. Установка та зняття заглушок на трубопроводах та устаткуванні здійснюються відповідно до схеми установки заглушок з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок. Усі заглушки повинні бути пронумеровані. Номер заглушки та величина розрахункового тиску повинні бути вибиті на хвостовику заглушки.

5.1.12. Монтаж технологічного устаткування та технологічних трубопроводів необхідно проводити відповідно до вимог СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР у справах будівництва від 07.05.84 N 72 (далі - СНиП 3.05.05-84).

5.1.13. Герметичність посудин, що працюють під тиском, повинна перевірятися відповідно до вимог правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, відповідно до законодавства. Виявлені дефекти повинні негайно усуватися.

5.1.14. Ємності для кислот та лугів, а також насоси для їх перекачування повинні бути встановлені на піддонах з бортами, з яких повинно бути передбачено відведення рідин у резервну ємність для подальшої утилізації.

5.1.15. Мірники, збірники для розчинів і суспензій повинні бути обладнані пристроями, що запобігають переповненню ємностей (переливними пристроями).

5.1.16. Конструкція приміщень для зберігання насипом пилонебезпечних матеріалів повинна унеможливлювати потрапляння цих матеріалів у навколишнє середовище.

5.1.17. У разі аварійних зупинок через припинення подачі електроенергії, води, пари та інших видів енергоносіїв роботи повинні зупинятися відповідно до планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, що розроблені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.

5.1.18. Витоки з устаткування розчинів, що містять аміачні або сульфідні сполуки, необхідно усувати негайно після їх виявлення.

5.1.19. Злив масла з масловіддільників та інших апаратів необхідно здійснювати через масловипускні пристрої та з використанням відповідних ЗІЗ.

5.1.20. Приймання та експлуатацію залізничних цистерн з аміачною водою необхідно здійснювати відповідно до вимог правил техніки безпеки при роботі з водним аміаком (аміачною водою).

5.1.21. Труби для поєднання апаратів з атмосферою повинні бути виведені за межі цеху на висоту не менше ніж 2 м над дахом найвищої частини будівлі. Викиди від труб для поєднання апаратів з атмосферою у виробниче приміщення забороняються. Парові та газові відходи від труб для поєднання з атмосферою перед викидом в атмосферу необхідно очищувати. Забороняється труби для поєднання з атмосферою різних апаратів об'єднувати в одну систему.

5.1.22. Проектування теплоізоляції устаткування та трубопроводів здійснюється відповідно до вимог СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.08.88 N 155 (далі - СНиП 2.04.14-88).

5.1.23. Відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.11-98 усі елементи паропроводів з температурою зовнішньої поверхні стінки вище 55 град.C, що розміщені в доступних для працівників місцях, необхідно покривати ізоляцією, температура зовнішньої поверхні якої не повинна перевищувати 55 град.C.

5.1.24. Температура зовнішніх поверхонь устаткування та кожухів теплоізоляційного покриття не повинна перевищувати 45 град.С у місцях, доступних для працівників усередині приміщень, та 60 град.С - зовні приміщень.

5.2. Виробництво кальцинованої соди (легкої та важкої)

5.2.1. Підвісні канатні дороги для транспортування карбонатної сировини повинні експлуатуватися відповідно до вимог СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 N 18 (далі - СНиП 2.05.07-91).

5.2.2. Перекачувати аміачну воду необхідно за допомогою насосів, передавлення аміачної води стисненим повітрям не дозволяється.

5.2.3. Вакуум-насоси відділення абсорбції повинні працювати безперебійно, резервне устаткування завжди повинно бути готовим до пуску.

5.2.5. Трубопровід для транспортування експанзерного газу від виробництва синтетичного аміаку повинен мати пристрої-випускники для видалення з нього конденсату.

5.2.6. Між виробництвом кальцинованої соди та виробництвом синтетичного аміаку, що постачає експанзерний газ, повинен бути встановлений надійно діючий зв'язок.

5.2.7. Експлуатацію, ремонт та очищення устаткування, пов'язаного з використанням експанзерного газу, необхідно здійснювати відповідно до вимог інструкції, затвердженої суб'єктом господарювання.

5.2.8. Під час зупинки на ремонт відділення карбонізації, що працює на експанзерному газі, необхідно від'єднати трубопровід експанзерного газу заглушками з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок, за необхідності - продути систему газом вапновипалювальних печей, а потім парою.

5.2.9. Переливні пристрої вакуум-фільтрів сирого бікарбонату натрію для запобігання переповненню корита фільтрів мають систематично прочищуватися та прогріватися парою. Після зупинки вакуум-фільтрів суспензію сирого бікарбонату натрію для уникнення потрапляння у повітря газоподібного аміаку необхідно зливати в закриту буферну ємність.

5.2.10. Ремонтувати вакуум-фільтр та відновлювати цілісність фільтрувальної перегородки необхідно тільки під час його зупинки.