ЗАКОН УКРАЇНИ
Про охорону атмосферного повітря
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 50, ст.678)
( Вводиться в дію Постановою ВР
№ 2708-XII від 16.10.92, ВВР, 1992, № 50, ст.679 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР, 1995, № 13, ст. 85 )
( В редакції Закону
№ 2556-III від 21.06.2001, ВВР, 2001, № 48, ст.252 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1745-IV від 03.06.2004, ВВР, 2004, № 36, ст.434
№ 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160
№ 3530-VI від 16.06.2011, ВВР, 2012, № 2-3, ст.3
№ 5456-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 46, ст.640 - зміни набирають чинності з 18.11.2012, крім положень, які стосуються передачі повноважень від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, які набирають чинності з 18.05.2013 - див. пункт 1 розділу II Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1193-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.873
№ 1472-VIII від 14.07.2016, ВВР, 2016, № 34, ст.592
№ 2059-VIII від 23.05.2017, ВВР, 2017, № 29, ст.315
№ 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295
№ 1687-IX від 15.07.2021, ВВР, 2021, № 40, ст.336
№ 2393-IX від 09.07.2022
№ 2468-IX від 28.07.2022
№ 2573-IX від 06.09.2022
№ 2836-XI від 13.12.2022 )
( У тексті Закону: слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища" у відповідному відмінку; слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
( У тексті Закону слова "підприємства, установи, організації та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності" в усіх відмінках замінено словами "суб’єкти господарювання" у відповідному відмінку згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 )
Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.
Цей Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людей та навколишнє природне середовище.
Цей Закон визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінівУ цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень;
охорона атмосферного повітря - система заходів, пов’язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів;
забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища;
забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища;
викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин;
неорганізоване стаціонарне джерело викиду - джерело викиду, з якого забруднюючі речовини надходять в атмосферне повітря у вигляді ненаправлених потоків та яке не оснащене спеціальними спорудами для відведення пилогазоповітряної суміші;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 )
нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря - група нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров’я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря;
норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувного джерела - гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря;
норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду;
технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування;
норматив якості атмосферного повітря - критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища;
норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел - норматив, який встановлюється для кожного стаціонарного джерела акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних і біологічних факторів на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом);
джерело викиду - об’єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин;
організоване стаціонарне джерело викиду - джерело викиду, з якого забруднюючі речовини надходять в атмосферне повітря через спеціально споруджені газоходи, димові труби, аераційні ліхтарі або інші споруди для відведення пилогазоповітряної суміші;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 )
фонова концентрація забруднюючої речовини в атмосферному повітрі - концентрація забруднюючої речовини, яка розраховується експериментальним (за даними спостережень за станом атмосферного повітря конкретної території) або розрахунковим шляхом та обумовлена впливом усіх існуючих джерел викидів на цій території, включаючи транскордонне забруднення атмосферного повітря.
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 )
У цьому Законі термін "громадськість" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про оцінку впливу на довкілля", термін "суб’єкт господарювання" - у значенні, наведеному в Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", термін "пов’язані особи" - у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.
( Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 )
Стаття 2. Законодавство про охорону атмосферного повітряВідносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 3. Державне управління в галузі охорони атмосферного повітряДержавне управління в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до закону здійснюють:
Кабінет Міністрів України;
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
( Абзац третій статті 3 в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;
( Абзац четвертий статті 3 в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
( Абзац статті 3 в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
( Абзац статті 3 в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
Розділ II
НОРМУВАННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
( Назва розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
Стаття 4. Завдання нормування в галузі охорони атмосферного повітря
( Назва статті 4 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
Нормування в галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог до охорони атмосферного повітря від забруднення та забезпечення екологічної безпеки.
( Частина перша статті 4 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
Нормування в галузі охорони атмосферного повітря спрямоване на:
( Абзац перший частини другої статті 4 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
забезпечення безпечного навколишнього природного середовища та запобігання екологічним катастрофам;
реалізацію єдиної науково-технічної політики в галузі охорони атмосферного повітря;
встановлення єдиних вимог до обладнання і споруд щодо охорони атмосферного повітря від забруднення;
забезпечення безпеки господарських об’єктів і запобігання виникненню аварій та техногенних катастроф;
впровадження і використання сучасних екологічно безпечних технологій.
( Частину третю статті 4 розділу II виключено на підставі Закону № 124-IX від 20.09.2019 )
Стаття 5. Нормативи в галузі охорони атмосферного повітряУ галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи:
нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;
нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;
нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;
нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел;
технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.
Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.
Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
Стаття 6. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітряДля оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об’єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища:
нормативи якості атмосферного повітря;
гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.
Для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.
Стаття 7. Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерелНормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.
Для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:
норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;
технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.
До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин належать:
поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів;
перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання.
Стаття 8. Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерелНормативи гранично допустимих рівнів впливу на атмосферне повітря встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всіх створюваних ним видах фізичних і біологічних факторів.
Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів встановлюються на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі, з урахуванням перспектив його розвитку, в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом).
Стаття 9. Нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерелДля кожного типу пересувних джерел, що експлуатуються на території України, встановлюються нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів цих джерел, які розробляються з урахуванням сучасних технічних рішень щодо зменшення утворення забруднюючих речовин, зниження рівнів впливу фізичних факторів, очищення відпрацьованих газів та економічної доцільності.
Розділ III
ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Стаття 10. Обов’язки суб’єктів господарювання щодо охорони атмосферного повітряСуб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані:
здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;
( Абзац другий частини першої статті 10 розділу III із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;
забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;
здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
( Абзац п'ятий частини першої статті 10 в редакції Закону № 2393-IX від 09.07.2022 )
заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;
забезпечувати здійснення періодичних та/або автоматизованих інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел та організованих стаціонарних джерел викидів і ефективності роботи газоочисних установок відповідно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
( Абзац сьомий частини першої статті 10 в редакції Закону № 2393-IX від 09.07.2022 )
забезпечувати розроблення методик вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;
( Абзац восьмий частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 )
використовувати методики вимірювань та засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах організованих стаціонарних і пересувних джерел;
( Абзац дев'ятий частини першої статті 10 в редакції Закону № 2393-IX від 09.07.2022 )
здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;
своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок;
( Абзац одинадцятий частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2756-VI від 02.12.2010 )
вести щоденний облік часу роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
( Частину першу статті 10 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 )
обладнати місця відбору проб організованих стаціонарних джерел викидів для вимірювання параметрів газопилового потоку з метою здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів та дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозволи на викиди);
( Частину першу статті 10 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 )
протягом трьох робочих днів після опублікування в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди подати в електронній формі таке повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди для його подальшого публічного розміщення до відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, на території яких розташовано об’єкт, джерело забруднення, та до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Частину першу статті 10 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 )
Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об’єктів.
Стаття 11. Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерелДля забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
( Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5456-VI від 16.10.2012, № 2393-IX від 09.07.2022 )
За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.
( Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5456-VI від 16.10.2012, № 2573-IX від 06.09.2022 )
За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища органи місцевого самоврядування, у разі перевищення державних медико-санітарних нормативів та/або нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.
( Частина четверта статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5456-VI від 16.10.2012, № 2573-IX від 06.09.2022 )
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг.
( Частина п’ята статті 11 в редакції Законів № 5456-VI від 16.10.2012, № 2393-IX від 09.07.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2573-IX від 06.09.2022 )
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу на викиди, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг.
( Частина статті 11 в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1472-VIII від 14.07.2016; в редакції Закону № 2393-IX від 09.07.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2573-IX від 06.09.2022 )
До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп.
( Частина статті 11 в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
Строк дії дозволу на викиди, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об’єкт якого належить до другої групи, - десять років, об’єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.
( Статтю 11 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1472-VIII від 14.07.2016; в редакції Закону № 2393-IX від 09.07.2022 )
( Частину дев'яту статті 11 виключено на підставі Закону № 2393-IX від 09.07.2022 )
Дозволи на викиди видаються за умови:
( Абзац перший частини десятої статті 11 в редакції Закону № 2393-IX від 09.07.2022 )
неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;
( Абзац другий частини десятої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014 )
неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;
дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, впровадження заходів щодо скорочення викидів до зазначених дозволів вносяться зміни.
( Статтю 11 доповнено новою частиною одинадцятою згідно із Законом № 1472-VIII від 14.07.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 )
Суб’єкт господарювання щороку подає до дозвільного органу звіт про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин. Подання звіту та його розміщення на інтернет-ресурсі дозвільного органу здійснюються у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 11 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 )
Строки виконання заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджених у дозволі на викиди з метою досягнення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел, не можуть перевищувати сім років з дня затвердження таких заходів, крім заходів, строки виконання яких затверджено стратегічними документами національного рівня та/або регіональними програмами охорони довкілля, або якщо інше не встановлено законодавством.
( Статтю 11 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022 )
Видача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб’єкту господарювання, який приватизував єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, здійснюється шляхом переоформлення раніше виданого дозволу на строк його дії.
( Статтю 11 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом № 2468-IX від 28.07.2022 )
Строк виконання заходів щодо скорочення викидів може бути подовжено за умови внесення змін до відповідних стратегічних документів національного рівня та/або регіональних програм охорони довкілля. Після завершення строку виконання заходів викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не повинні перевищувати нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел.
( Статтю 11 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2393-IX від 09.07.2022; зміни до частини п’ятнадцятої статті 11, прийняті Законом України № 2573-IX від 06.09.2022, внести неможливо (у зв'язку з внесенням змін до статті 11, прийнятих Законом України № 2468-IX від 28.07.2022, що набирає чинності 19.08.2022, змінилась нумерація частин) )
Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об’єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин суб’єктами господарювання. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
( Частина статті 11 в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи на викиди, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Частина статті 11 в редакції Закону № 2393-IX від 09.07.2022 )
Якщо на відповідній території встановлено, що фонові концентрації забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, органом місцевого самоврядування приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин суб’єктами господарювання шляхом затвердження відповідних регіональних програм охорони довкілля. Пропозиції щодо тривалості кожного етапу виконання відповідної програми та необхідного зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі подаються обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Протягом місяця з дня затвердження відповідних регіональних програм охорони довкілля органи місцевого самоврядування повідомляють про затвердження цих програм центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
( Частина статті 11 в редакції Закону № 2393-IX від 09.07.2022 )
Стаття 11-1. Видача, відмова у видачі, анулювання дозволу на викиди та призупинення господарської діяльності суб’єкта господарюванняВидача (відмова у видачі) дозволу на викиди здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг протягом двадцяти робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі, безоплатно відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Подання суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою) заяви про одержання (анулювання) дозволу на викиди, а також видача (відмова у видачі, анулювання) такого дозволу на викиди здійснюються в паперовій та/або електронній формах.
Для одержання дозволу на викиди суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, та суб’єкт господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг, а суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, - обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг:
документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, оформлені відповідно до вимог, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в паперовій та/або електронній формі;
відомості, що підтверджують факт та дату опублікування в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди, із зазначенням адреси обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, до яких можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
відомості щодо наявності висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, яка згідно з вимогами Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" підлягає оцінці впливу на довкілля;
повідомлення обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища про наявність або відсутність зауважень громадськості щодо видачі суб’єкту господарювання дозволу на викиди, що надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підставами для відмови у видачі дозволу на викиди є:
подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу на викиди;