У зв'язку з унесенням змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку, за незаконне розголошення або використання інформації, що становить банківську таємницю, протидію тимчасовій адміністрації або ліквідації банку, здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії та відповідно до статей 72, 73, 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про порядок накладення адміністративних штрафів (далі - Положення), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Положення про порядок накладення штрафів на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ у разі невиконання ними законних вимог Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 09.03.2000 № 94 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.03.2000 за № 189/4410;

главу 8 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за № 845/6036.

3. Адміністративному департаменту (В.В. Врублевський) у десятиденний термін після державної реєстрації Положення в Міністерстві юстиції України здійснити його тиражування, а також виготовити бланки процесуальних та інших документів згідно з додатками до нього для потреб Національного банку України та забезпечити ними територіальні управління Національного банку України.

4. Генеральному департаменту банківського нагляду (О.І. Кірєєв) щорічно подавати Адміністративному департаменту (В.В. Врублевський) заявки на виготовлення потрібної кількості примірників бланків процесуальних документів та інших документів, передбачених у додатках до Положення.

5. Ця постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л. Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (О.І. Кірєєв), Економічний департамент (В.М. Галь), Департамент платіжних систем (В.М. Кравець), Департамент монетарної політики (Н.І. Гребеник), Департамент готівково-грошового обігу (Н.В. Дорофєєва), Департамент бухгалтерського обліку (В.І. Ричаківська) та керівників територіальних управлінь Національного банку України.

1.1. Це Положення на підставі Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки), статей 255, 257, 234-3, 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс) установлює порядок складання та подання відповідній посадовій особі або органові, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні правопорушення, а також установлює порядок накладення штрафів, передбачених частиною п'ятою, шостою статті 156-1 (за порушення, вчинені учасниками ринків фінансових послуг, якщо державне регулювання ринку таких послуг здійснюється Національним банком України), статтями 163-14, 163-16 (у частині порушення банками порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом) (далі - 163-16), 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20, 188-29 Кодексу.

1.2. Згідно зі статтею 234-3 Кодексу Національний банк України (далі - Національний банк) розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 156-1 (частини п'ята, шоста), 163-14, 163-16, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20 , 188-29 Кодексу.

1.3. Від імені Національного банку розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку та його заступники, керівники структурних підрозділів Національного банку та їх заступники, які забезпечують виконання функцій Національного банку з нагляду (оверсайта), контролю (далі - Уповноважені особи).

1.4. Керівниками структурних підрозділів Національного банку та їх заступниками, які забезпечують виконання функцій Національного банку з нагляду (оверсайта), контролю, уповноваженими від імені Національного банку розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, є:

1) директор Департаменту банківського нагляду, його заступники;

2) директор Департаменту інспектування, його заступники;

3) директор Департаменту фінансового моніторингу, його заступники;

4) директор Департаменту ліцензування, його заступники;

5) директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку, його заступники;

6) директор Департаменту грошового обігу, його заступники;

7) начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, його заступник;

8) директор Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг, його заступники;

9) особи, які виконують обов’язки керівників структурних підрозділів Національного банку або їх заступників, зазначених у підпунктах 1-8 пункту 1.4 глави 1 цього Положення.

1.5. Передбачені цим Положенням повноваження Уповноважених осіб можуть виконуватися посадовими особами, які їх заміщують, у встановленому порядку.

1.6. Уповноважені особи мають право накладати адміністративні стягнення, передбачені статтями 156-1 (частини п'ята, шоста), 163-14, 163-16, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20, 188-29 Кодексу, у межах своїх повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

1.7. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені статтями 156-1 (частини п’ята, шоста), 163-12, 163-14, 163-16, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-8 [у частині, що стосується правопорушень у галузі банківської діяльності та банківських операцій, діяльності з надання інших фінансових послуг, ліцензії (дозволи) на проведення якої видає цей орган] (далі – 166-8), 166-9 (частина перша), 166-20, 188-29 та 188-34 Кодексу, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

1.8. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення Уповноважена особа, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

2.1. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

2.2. Національний банк під час/за результатами нагляду (оверсайта)/контролю уживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за допущення порушень, передбачених статтями 156-1 (частини п’ята , шоста), 163-12, 163-14, 163-16, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-8, 166-9 (частина перша), 166-20, 188-29 та 188-34 Кодексу.

2.3. Штраф накладається:

а) пов'язаних з банком осіб;

б) інших осіб, які відповідно до Закону про банки можуть бути об'єктом перевірки Національного банку;

в) на голову ліквідаційної комісії, ліквідатора;

г) інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації банку.

ґ) на посадових осіб банків, філій іноземних банків;

д) на посадових осіб небанківських фінансових установ - резидентів, які є платіжними організаціями та/або членами чи учасниками платіжних систем у частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів на підставі відповідних ліцензій, зокрема Національного банку (крім операторів поштового зв'язку в частині здійснення ними переказу коштів), які не втратили чинність після введення в дію Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - фінансові установи);

е) посадових осіб юридичних осіб - суб'єктів господарювання, які порушили закони України та нормативно-правові акти Національного банку щодо порядку здійснення операцій з електронними грошима;

є) посадових осіб платіжних організацій, що порушили закони України та нормативно-правові акти Національного банку, які регулюють переказ коштів в Україні;

ж) посадових осіб члена/учасника платіжної системи, що порушили закони України та нормативно-правові акти Національного банку, які регулюють переказ коштів в Україні, не повідомили про помилкові/неналежні перекази та суб'єктів цих переказів інших членів/учасників платіжної системи;

з) посадових осіб еквайра та/або емітента, які порушили встановлені Національним банком загальні параметри моніторингу з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів із застосуванням електронних платіжних засобів;

и) фізичних осіб - підприємців та посадових осіб юридичних осіб, які є об'єктами нагляду (оверсайту);

і) фізичних осіб - підприємців та посадових осіб юридичних осіб, які надають послуги платіжної системи без реєстрації платіжної системи в порядку, установленому законами та нормативно-правовими актами Національного банку;

ї) на посадових осіб уповноважених установ;

й) на посадових осіб фінансових установ, юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, юридичних осіб, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, а також фізичних осіб-підприємців, які є кредитними посередниками банків, філій іноземних банків;

к) на посадових осіб страховиків (перестраховиків), страхових (перестрахових) брокерів, кредитних спілок, ломбардів та інших фінансових установ (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюються іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу); платіжних організацій, учасників або членів платіжних систем, які надають фінансові послуги на підставі відповідних ліцензій чи реєстраційних документів; операторів поштового зв’язку; інших установ, які надають послуги з переказу коштів та здійснення валютних операцій; філій або представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України, інших юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги, щодо яких Національним банком здійснюються державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Штрафи на осіб, зазначених у цьому пункті, накладаються, якщо виявлене порушення є наслідком їх особистих дій або бездіяльності.

Терміни "еквайр", "емітент", "платіжна організація", "член/учасник платіжної системи", "нагляд (оверсайт)" вживаються у значеннях, визначених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Термін "пов'язана з банком особа" вживається у значенні, визначеному Законом про банки.

Термін "уповноважені установи" вживається в значенні, визначеному Законом України "Про валюту і валютні операції".

2.4. До посадових осіб банків, філій іноземних банків, на яких накладаються штрафи, належать:

а) голова, його заступники та члени ради банку;

б) керівник філії іноземного банку;

в) голова, його заступники та члени правління банку;

г) головний бухгалтер банку, його заступники;

ґ) керівник відокремленого підрозділу;

д) посадові особи банку, відповідальні за здійснення сукупності чи окремих заходів з фінансового моніторингу.

2.5.

При накладенні штрафу враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

2.6. Обставинами, що пом'якшують відповідальність, визнаються:

а) щире розкаяння винного;

б) учинення правопорушення за збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

в) учинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Уповноважена особа може визнати пом'якшувальними й інші обставини, не зазначені в цьому пункті.

2.7. Обставинами, що обтяжують відповідальність, визнаються:

а) продовження протиправної поведінки;

б) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення.

2.8. При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються однією і тією самою Уповноваженою особою, то стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення із вчинених.

2.9. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

Якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду (судді), то стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

2.10. Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, яка не була піддана адміністративному стягненню.

2.11. Якщо внаслідок вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання щодо відшкодування винним майнової шкоди вирішується в судовому порядку.

3.1. Метою провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності до вимог Закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання особи в дусі дотримання законів, нормативно-правових актів Національного банку, зміцнення законності.

3.2. Завданнями Національного банку під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 163-12, 166-8, 166-9 (частина перша), та 188-34 Кодексу, є складання протоколів про адміністративні правопорушення та їх надсилання місцевим судам.

3.3. Завданнями Національного банку в справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 156-1 (частини п'ята, шоста), 163-14, 163-16, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20, 188-29 Кодексу, є складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ і накладення адміністративних стягнень.

3.4. Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 156-1 (частини п'ята, шоста), 163-14, 163-16, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20 , 188-29 Кодексу, не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі:

а) відсутності події і складу адміністративного правопорушення;

б) неосудності особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

в) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

г) скасування акта, що встановлює адміністративну відповідальність;

ґ) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених пунктом 2.9 цього Положення;

д) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

е) смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

4.1. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 156-1 (частини п’ята, шоста), 163-12, 163-14, 163-16, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-8, 166-9 (частина перша), 166-20, 188-29 та 188-34 Кодексу, складається уповноваженою на те посадовою особою Національного банку за формою, визначеною в додатку 1 до цього Положення.

4.2. Уповноваженими посадовими особами Національного банку, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, є:

1) начальники управлінь, заступники начальників управлінь, начальники відділів у складі департаментів банківського нагляду, нагляду за ринком небанківських фінансових послуг, інспектування, фінансового моніторингу, платіжних систем та інноваційного розвитку, грошового обігу, ліцензування, Управління захисту прав споживачів фінансових послуг або особи, які виконують їх обов’язки;

2) керівник інспекційної групи або його заступник, який здійснює інспекційну перевірку банків або інших осіб, що відповідно до Законупро банки можуть бути об'єктами перевірки Національного банку;

3) керівник інспекційної групи або його заступник, який здійснює перевірку банків, філій іноземних банків; страховиків (перестраховиків), страхових (перестрахових) брокерів, кредитних спілок, ломбардів та інших фінансових установ (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюються іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу); платіжних організацій, учасників або членів платіжних систем, які надають фінансові послуги на підставі відповідних ліцензій чи реєстраційних документів; операторів поштового зв’язку; інших установ, які надають послуги з переказу коштів та здійснення валютних операцій; філій або представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України, інших юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

4) керівник інспекційної групи або його заступник, який здійснює виїзну перевірку щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами та оператором поштового зв’язку вимог валютного законодавства України;

5) керівник робочої групи, який здійснює перевірку щодо дотримання об'єктами нагляду (оверсайта) платіжних систем та систем розрахунків вимог законодавства України, яке регулює діяльність платіжних систем та переказ коштів в Україні;

6) керівник інспекційної групи або його заступник, який здійснює інспекційну перевірку діяльності учасників ринків небанківських фінансових послуг.

4.3. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності [прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, адреса місця проживання або перебування, місце роботи, посада, ідентифікаційний номер або номер і серія (за наявності) паспорта для фізичних осіб – громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України], місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення, прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси місця проживання або перебування свідків і потерпілих (якщо вони є), пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інформація про надані особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснення її прав і обов’язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, то про це також зазначається в протоколі.

До протоколу про адміністративне правопорушення додаються оригінали або належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

4.4. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, підписати протокол або відмовитись від його підписання.

4.5. Уповноважена посадова особа Національного банку, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, в разі складення протоколу під час виконання функцій Національного банку з нагляду (оверсайта), контролю на місці вчинення адміністративного правопорушення в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складає протокол про адміністративне правопорушення в двох примірниках, підписує кожен із примірників та пропонує їх підписати особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, та/або надати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу.

У разі наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним, уповноважена посадова особа Національного банку, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, вносить до першого примірника протоколу відповідний запис.