У зв'язку із змінами, які сталися у чинному законодавстві, та з метою однакового і правильного вирішення спорів президія Вищого арбітражного суду України вважає за необхідне внести зміни до деяких своїх роз'яснень.

1. У пункті 11 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 19.03.93 N 01-6/482 "Про практику застосування ст.119 Арбітражного процесуального кодексу України" слова і цифри "Інструкції Мінфіну України від 26.03.92 N 4 щодо порядку сплати державного мита" замінити словами і цифрами "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15".

2. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 16.04.93 N 01-6/438 "Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів":

2.1. В абзаці другому пункту 2 виключити слова і цифру "та пункту 3 Правил обміну непродовольчих товарів, куплених у роздрібній торговій мережі";

2.2. Доповнити роз'яснення пунктом 14 такого змісту:

"14. Правовідносини, які виникають у зв'язку із застосуванням державними органами щодо підприємств, установ, організацій встановленої законодавством відповідальності за вчинення протиправних дій, у тому числі за порушення встановлених правил здійснення підприємницької діяльності, не є цивільно-правовими. Тому відсутні правові підстави для застосування до відповідних правовідносин строків позовної давності, передбачених Цивільним кодексом України".

3. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 21.09.93 N 01-6/1025 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ зі спорів за участю іноземних суб'єктів господарської діяльності".

3.1. Пункти 1 і 2 замінити одним пунктом 1, виклавши його у такій редакції:

"1. Згідно із статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності можуть розглядатися судовими або арбітражними органами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Виходячи з вимог статей 12 - 14 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - АПК) та статей 38, 39 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності, підлягають вирішенню Вищим арбітражним судом України, арбітражними судами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя у межах їх підсудності".

У зв'язку з цим пункти 3 і 4 вважати відповідно пунктами 2 і 3;

3.2. У другому реченні абзацу першого пункту 2 виключити слово "України".

В абзаці другому цього ж пункту слова "міждержавними договорами чи угодами України" замінити словами "чинним законодавством, у тому числі міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України";

3.3. Доповнити роз'яснення новим пунктом 4 такого змісту:

"4. Відповідно до статті 12 АПК підвідомчий арбітражному суду спір може бути передано на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Передбачене згаданою нормою право може бути реалізовано як після порушення провадження у справі з наслідками, передбаченими пунктом 5 статті 80 АПК, так і до звернення до арбітражного суду з позовом, зокрема шляхом укладення арбітражної угоди і включення її до договору (контракту) у формі арбітражного застереження.

Якщо відповідну умову включено до цивільно-правової угоди, то одностороння відмова від її виконання не припускається.

Виходячи з цього арбітражний суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен припинити провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору в арбітражному суді і ним не буде визнано, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Підсудність арбітражним судам справ у спорах за участю нерезидентів у таких випадках визначається за загальними правилами згідно з розділом III АПК".

5. В абзаці першому пункту 8 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.06.95 N 02-5/458 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з застосуванням Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" виключити слова "(прокурорів, що подали позов)".

6. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 08.02.96 N 02-5/62 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ арбітражним судам":

6.1. В абзаці другому підпункту 2.6 пункту 2 слова і цифри "згідно зі статтями 348 та 349 Цивільного процесуального кодексу України таке рішення є виконавчим документом (пункт 17 статті 348 ЦПК)" замінити словами і цифрами "згідно з пунктом 14 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" таке рішення підлягає виконанню Державною виконавчою службою";