З метою однакового застосування ст.119 Арбітражного процесуального Кодексу України (далі - АПК) Президія Вищого Арбітражного Суду України вважає за необхідне дати таке роз'яснення.

1. Пунктом 7 статті 4 Закону України "Про арбітражний суд" передбачена обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов арбітражного суду. До того ж стаття 119 АПК встановлює відповідальність за ухилення від виконання усіх без винятку рішень, ухвал, постанов арбітражного суду. Тому встановлені цією статтею санкції можуть застосовуватись як до підприємства, установи, організації - сторони у справі, так і до інших підприємств, установ, організацій, від яких арбітражний суд в межах своїх повноважень вимагає вчинення певних дій, подання необхідних документів, висновків тощо, зокрема з підстав, зазначених у статтях 41, 64 і 65 АПК.

2. Арбітражним судам слід розмежовувати підстави застосування п.5 ст.83 та ст.119 АПК.

Пункт 5 ст.83 АПК застосовується до сторони у справі за невиконання нею вимог арбітражного суду, які ставляться останнім в процесі підготовки справи до розгляду відповідно до п.4 ст.65 АПК або в процесі розгляду (ст.ст. 38, 66 АПК тощо).

Відповідальність, встановлена ст.119 АПК, може покладатись на сторону у справі за ухилення від виконання рішення, ухвали, постанови, тобто вимог арбітражного суду щодо дій, які сторона повинна здійснити за результатами розгляду справи.

Щодо підприємств, установ, організацій, які не є сторонами у справі, ст.119 АПК застосовується до них як за ухилення від виконання ухвал, винесених арбітражним судом в процесі підготовки або розгляду справи, так і за невиконання рішення, постанови, окремої ухвали, прийнятих за результатами розгляду справи.

3. Вимоги п.5 ст.83 і ст.119 АПК щодо відповідальності підприємства, установи чи організації за ухилення від виконання рішення, ухвали, постанови арбітражного суду не можуть бути поширені на підприємства, установи і організації, розташовані за межами України, до визначення механізму їх застосування у відповідних міждержавних угодах і договорах.

4. Частиною 2 ст.90 АПК встановлено, що відповідальність за ухилення від виконання вимог, які містяться в окремій ухвалі, настає в порядку та розмірі, передбаченими частиною 1 ст.119 АПК.

Оскільки ст.119 АПК містить вказівки про відповідальність лише юридичної особи, а крім того відсутній механізм реалізації вимог ч.1 ст.119 АПК щодо посадових (фізичних) осіб, у арбітражного суду немає підстав для притягнення їх до відповідальності з посиланням на ст.119 АПК.

5. Оскільки ст.119 АПК встановлена відповідальність за ухилення від виконання рішення, ухвали, постанови арбітражного суду, останній повинен забезпечити максимальну конкретність вимог, які ставляться в рішенні, ухвалі (особливо - в окремій ухвалі), постанові.

Доказами ухилення підприємства, установи чи організації від виконання рішення, ухвали, постанови можуть бути, зокрема, лист установи банку чи податкової інспекції, яким вони відмовляються виконати наказ арбітражного суду про примусове виконання рішення, письмова відмова установи чи організації, на яку арбітражним судом покладено проведення експертизи, від виконання цієї вимоги тощо.

При цьому арбітражним судам слід враховувати, що сам факт відсутності відповіді підприємства, установи, організації, до яких звернені вимоги окремої ухвали, про їх виконання ще не є підставою для стягнення штрафу. До застосування передбачених ст.119 АПК санкцій доцільно вияснити, в т.ч. і шляхом надсилання підприємству, установі, організації нагадування про необхідність відповісти арбітражному суду, чи дійсно не виконані його вимоги, і стягувати штраф лише за наявності доказів ухилення від виконання.