За результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом XII-2 Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом України прийнято низку постанов, у яких викладено, зокрема, такі правові позиції.

1. У спорах, що виникають з договору іпотеки:

- у генеральній угоді та іпотечному договорі можуть погоджуватися істотні умови кредитування до укладення в майбутньому кредитного договору, яким будуть встановлені конкретно визначені зобов'язання сторін (постанови від 15.11.2010 NN 33/564, 37/678, 37/677, 51/559, 51/555, 51/546, 37/684; від 22.11.2010 NN 37/679, 37/680, 37/681, 37/683, 51/547; від 29.11.2010 NN 33/558, 33/559, 33/561, 33/562, 37/682, 51/556, 51/558; від 06.12.2010 N 51/551);

- предметом іпотеки може виступати нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому (постанова від 29.11.2010 N 4/178-09-5317).

2. У спорах, що виникають внаслідок порушення грошових зобов'язань:

- дія мораторію на задоволення вимог кредиторів банку не поширюється на нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних, оскільки останні входять до складу грошового зобов'язання і не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання (постанови від 08.11.2010 N 4/719; від 15.11.2010 N 4/720);

- у правовідносинах, що виникають з договору перевезення вантажу, штраф, який стягується перевізником за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи за відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, не є забезпеченням виконання грошового зобов'язання, а тому на такі правовідносини не поширюється положення частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (постанова від 15.11.2010 N 35/19-10);

- застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови від 06.12.2010 N 42/563; від 20.12.2010 N 06/113-38);

- ототожнення правових підстав недійсності правочину з підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань, що виникли з такого правочину, є помилковим (постанова від 13.12.2010 N 11/12);

- наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (постанова від 20.01.2011 N 10/25).

3. У спорах щодо виконання господарських зобов'язань:

- право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (постанова від 22.11.2010 N 14/80-09-2056).