Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", статей 23, 24, 27 - 31 Закону України "Про ринок природного газу", частини другої статті 1 Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства , ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства", висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо попереднього рішення про сертифікацію від 17 грудня 2019 року № 4/19 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

1. Прийняти Остаточне рішення про сертифікацію ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 42795490), що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з 01 січня 2020 року.

Статтями 9, 10 Директиви 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та про скасування Директиви 2003/55/ЄС (далі - Директива) та статті 3 Регламенту 715/2009 Європейського Парламенту та Ради від 13 липня 2009 року про умови доступу до мереж транспортування природного газу та яким скасовується Регламент (ЄС) (далі - Регламент ЄС) визначено вимоги щодо призначення оператором газотранспортної системи суб’єкта господарювання, який отримав рішення про сертифікацію відповідно до вимог Директиви та Регламенту ЄС. Імплементація зазначених вимог Директиви та Регламенту ЄС у національному законодавстві передбачена міжнародними зобов’язаннями України, взятими в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, що був підписаний 24 вересня 2010 року в місті Скоп’є (Македонія) та ратифікований Законом України "Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства", а також Законом України "Про ринок природного газу" (далі - Закон).

Законом визначено дві моделі відокремлення із трьох можливих, передбачених положеннями Директиви. Статтею 23 Закону встановлено загальні вимоги щодо відокремлення і незалежності оператора газотранспортної системи (модель відокремлення OU), відповідно статтями 27 - 29 Закону визначено особливі вимоги про відокремлення і незалежність оператора газотранспортної системи (модель відокремлення ISO).

ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 42795490) (далі - ТОВ "Оператор ГТС України") 04 жовтня 2019 року подано до НКРЕКП запит на проведення сертифікації оператора газотранспортної системи за моделлю ISO разом з документами, даними та інформацією, що вимагаються Порядком здійснення процедури сертифікації оператора газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 квітня 2016 року № 631.

НКРЕКП розглянула подані ТОВ "Оператор ГТС України" документи, дані та інформацію щодо відповідності вимогам щодо відокремлення та незалежності оператора газотранспортної системи, передбачені Законом, а також інформацію, надану від інших установ та підприємств, та постановою від 22 листопада 2019 року № 2482 прийняла попереднє рішення про сертифікацію ТОВ "Оператор ГТС України", яким передбачається, що для прийняття остаточного рішення про сертифікацію оператора системи передачі необхідно надати до НКРЕКП:

1) у зв’язку з укладеним Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Оператор ГТС України" в розмірі 100 відсотків статутного капіталу між АТ "Укртрансгаз" та АТ "Магістральні газопроводи України" від 22 листопада 2019 року № 1911000192:

копію дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію у зв'язку iз передачею ТОВ "Оператор ГТС України" на праві господарського відання майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, та набуттям АТ "Магістральні газопроводи України" частки у статутному капіталі ТОВ "Оператор ГТС України";

належним чином оформлений Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Оператор ГТС України" із зазначенням дати приймання-передачі;

2) інформацію та документи, що підтверджують збільшення статутного капіталу ТОВ "Оператор ГТС України" за рахунок відчужених АТ "Укртрансгаз" власних необоротних та оборотних матеріальних активів, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, зокрема акт приймання-передачі цих активів із зазначенням дати приймання-передачі;

3) інформацію та документи, що підтверджують зміну сторони договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг з АТ "Укртрансгаз" на ТОВ "Оператор ГТС України" з метою забезпечення безперервного функціонування об’єктів газотранспортної системи, із зазначенням дати такої зміни;

4) інформацію та документи, що підтверджують переведення від АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "Оператор ГТС України" всіх працівників, необхідних для ефективного провадження діяльності з транспортування природного газу;

5) копії документів, що підтверджують припинення зобов’язань АТ "НАК "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України") та АТ "Укртрансгаз" у частині повернення об’єктів, які були передані таким суб’єктам господарювання або особам, правонаступниками яких вони є, шляхом укладення додаткових угод (договорів) до Угоди про використання державного майна, яке не підлягає приватизації, від 04 лютого 1999 року № 76 та Угоди про використання державного майна, яке не підлягає приватизації, від 17 червня 1999 року № 19/275;

6) належним чином оформлений Акт приймання-передачі майна із зазначенням дати приймання-передачі, складений відповідно до Договору про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, від 21 листопада 2019 року № 13010-05/197;

7) копію Програми відповідності, затвердженої Міністерством фінансів України, яка визначає заходи для уникнення дискримінаційних дій та впливу на діяльність оператора газотранспортної системи та моніторинг виконання таких заходів, функціональні обов’язки його працівників для досягнення цих цілей.

Відповідно, 22 листопада 2019 року НКРЕКП повідомила Секретаріат Енергетичного Співтовариства про прийняте попереднє рішення та надала інформацію та відомості, надані Оператором згідно з вимогами Порядку сертифікації.

18 грудня 2019 року отримано висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства (далі - Секретаріат) щодо попереднього рішення про сертифікацію від 17 грудня 2019 року № 4/19, згідно з яким ТОВ "Оператор ГТС України" може бути сертифіковане відповідно до попереднього рішення НКРЕКП про сертифікацію, затвердженого постановою НКРЕКП від 22 листопада 2019 року № 2482.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону порядок здійснення процедури сертифікації, що містить вимоги до повідомлень, документів, даних та інформації, що надаються суб'єктом, який подає запит на сертифікацію, строк їх подання, розмір та порядок стягнення плати за здійснення сертифікації, строк дії рішення про сертифікацію, затверджується Регулятором.

Порядок здійснення процедури сертифікації оператора газотранспортної системи затверджено постановою НКРЕКП від 14 квітня 2016 року № 631 (далі - Порядок сертифікації).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону та пункту 1 розділу ІІІ Порядку сертифікації Регулятор (НКРЕКП) перевіряє відповідність суб'єкта господарювання, який подав запит на сертифікацію, вимогам про відокремлення і незалежність оператора газотранспортної системи, передбаченим Законом для обраної моделі відокремлення.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону оператор газотранспортної системи України (далі - Оператор ГТС) зобов'язаний:

відповідати вимогам частин першої і третьої статті 23 Закону;

мати у своєму розпорядженні фінансові, технічні, матеріальні та людські ресурси, необхідні для виконання покладених на нього статтею 28 Закону функцій, зокрема взаємодії з операторами газотранспортних систем сусідніх держав.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону Оператор ГТС є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.

Також частиною третьою статті 23 Закону визначено, що з метою забезпечення незалежності оператора газотранспортної системи фізична або юридична особа не має права одночасно:

1) безпосередньо чи опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним), який провадить діяльність з видобутку (виробництва) та/або постачання природного газу та/або електричної енергії, та безпосередньо чи опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором газотранспортної системи (у тому числі бути власником газотранспортної системи) або користуватися будь-яким правом щодо оператора газотранспортної системи (у тому числі будь-якими правами щодо самої газотранспортної системи);

2) безпосередньо чи опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором газотранспортної системи (у тому числі бути власником газотранспортної системи) та безпосередньо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним), який провадить діяльність з видобутку (виробництва) та/або постачання природного газу та/або електричної енергії, або користуватися будь-яким правом щодо принаймні одного суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного), який провадить діяльність з видобутку (виробництва) та/або постачання природного газу та/або електричної енергії;

3) призначати принаймні одну посадову особу оператора газотранспортної системи та безпосередньо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним), який провадить діяльність з видобутку та/або постачання природного газу, або користуватися будь-яким правом щодо принаймні одного суб'єкта господарювання, який провадить діяльність з видобутку та/або постачання природного газу;

4) бути посадовою особою оператора газотранспортної системи і принаймні одного суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного), який провадить діяльність з видобутку та/або постачання природного газу.

Частиною четвертою статті 27 Закону визначено, що власник газотранспортної системи зобов'язаний відповідати вимогам частини другої статті 28 цього Закону.

При цьому частиною другою статті 28 Закону встановлено, що власник газотранспортної системи зобов'язаний:

1) забезпечувати всю необхідну співпрацю і підтримку оператору газотранспортної системи для виконання його функцій, включно з усією необхідною інформацією;

2) фінансувати інвестиції, передбачені планом розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років, або надавати згоду на фінансування такої інвестиції будь-якою заінтересованою стороною, у тому числі оператором газотранспортної системи;

3) забезпечувати виконання фінансових зобов'язань, пов'язаних з активами газотранспортної системи, крім зобов'язань, пов'язаних з функціями оператора газотранспортної системи;

4) залучати інвестиції для цілей розвитку газотранспортної системи, крім інвестицій, коли відповідно до пункту 2 цієї частини власник надав згоду на її фінансування будь-якою заінтересованою стороною, у тому числі оператором газотранспортної системи.

Крім того, абзацом другим частини четвертої статті 27 Закону зазначено, що власник газотранспортної системи надає Регулятору проєкти всіх договорів із суб'єктом господарювання, що подав запит на сертифікацію, та будь-якою іншою відповідною особою.

Частиною другою статті 20 Закону передбачено, що Оператором ГТС має бути суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу.

При цьому ліцензія на провадження діяльності з транспортування природного газу видається виключно тому заявнику, щодо якого прийнято остаточне рішення про сертифікацію (відповідно до статей 24, 26 цього Закону, крім заявника, щодо якого Регулятор прийняв рішення про незастосування статті 23 цього Закону відповідно до статті 54 цього Закону).

З метою забезпечення реалізації вимог щодо відокремлення та незалежності Оператора ГТС за моделлю ISO відповідно до Закону Верховною Радою України 31 жовтня 2019 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу" (далі - Закон про відокремлення), яким врегульовано проблемні питання чинного законодавства, зокрема:

до Господарського кодексу України внесено зміни, якими:

усунуто опосередкований контроль над Оператором ГТС з боку Уряду шляхом виключення вимоги щодо затвердження Кабінетом Міністрів України фінансового плану;

надано Кабінету Міністрів України чи відповідному уповноваженому суб’єкту управління майном можливість передати об’єкти державної власності (ГТС) у господарське відання Оператору ГТС;

визначені обсяги прав та обов’язків за моделлю ISO власника майна, переданого Операторові ГТС на праві господарського відання, у частині його контролю, використання та збереження згідно з вимогами Закону;

надано новому Оператору ГТС можливість використовувати державне майно на підставі права господарського відання незалежно від подальших змін його структури управління, у тому числі у зв’язку із залученням іноземного партнера;

до Земельного кодексу України внесено зміни, якими:

передбачено можливість надання на праві постійного користування земельних ділянок новому Оператору ГТС;

забезпечено одночасний перехід речових прав на об’єкти ГТС (на праві господарського відання) до нового Оператора ГТС та припинення права АТ "Укртрансгаз" постійного користування на ділянки під такими об’єктами;

до Закону України "Про трубопровідний транспорт" внесено зміни, метою яких є усунення термінологічної неузгодженості щодо можливості відчуження основних фондів АТ "Укртрансгаз", що не є об’єктами державної власності, але будуть використовуватися у процесі здійснення діяльності з транспортування природного газу;

до Закону України "Про управління об’єктами державної власності" внесено зміни, метою яких є забезпечення обсягу прав Оператора ГТС, що вимагається при сертифікації за обраною моделлю відокремлення ISO;

до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" внесено зміни в частині встановлення строку, протягом якого новий Оператор ГТС повинен отримати відповідну ліцензію, зважаючи на практику та законодавчі вимоги щодо попередніх процедур (наприклад, проходження процедури сертифікації у випадку Оператора ГТС, яка може займати до 6 місяців). Зміни дозволяють новому Операторові ГТС надавати послуги з транспортування природного газу та мати статус ліцензіата до проходження власної процедури ліцензування. Аналогічні зміни запроваджено у Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";

до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" внесено зміни, метою яких є посилення спроможності Регулятора в частині нагляду за дотриманням вимог щодо незалежності власником ГТС відповідно до вимог Закону, зокрема погодження договорів, що укладаються між Оператором ГТС та власником, а також врегулювання спорів, що виникають між Оператором ГТС та суб’єктом управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу;

до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" внесено зміни в частині усунення можливості впливу Прем’єр-міністра України чи Кабінету Міністрів України на прийняття рішень міністерством у процесі управління корпоративними правами держави в Операторі ГТС та, відповідно, одночасно здійснювати опосередкований контроль над виробниками/постачальниками електроенергії чи природного газу.

Зокрема були внесені зміни до статті 44 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", якими передбачається, що відповідне міністерство, яке здійснює прямий або опосередкований контроль над суб’єктами господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу, здійснює повноваження щодо управління корпоративними правами, що належать державі щодо таких суб’єктів господарювання або господарських організацій, що володіють корпоративними правами щодо таких суб’єктів господарювання, самостійно та незалежно, за принципами відкритості та прозорості, відповідальності за прийняті рішення. Такі права не поширюються на управління і розподіл потужностей та інвестиційне планування, що належить до компетенції суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з транспортування природного газу.

Виключно за погодженням із Кабінетом Міністрів України приймаються рішення щодо управління корпоративними правами, що належать державі та стосуються:

реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення) або ліквідації таких суб’єктів господарювання чи господарських організацій;

правочинів, наслідком яких може бути припинення права господарського відання на майно, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу, таких суб’єктів господарювання або господарських організацій;

внесення до статуту таких суб’єктів господарювання або господарських організацій змін, що стосуються мети, предмета, основних напрямів їх діяльності;

затвердження частини чистого прибутку таких суб’єктів господарювання або господарських організацій, яка має бути спрямована на виплату дивідендів.

Втручання у виконання повноважень міністерством (яке здійснює прямий або опосередкований контроль над суб’єктами господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу або на підставі ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії, здійснює повноваження щодо управління корпоративними правами, що належать державі щодо таких суб’єктів господарювання або господарських організацій, що володіють корпоративними правами щодо таких суб’єктів господарювання) забороняється.

Крім цього, статтю 44 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" доповнено частиною четвертою, яка передбачає, що Кабінет Міністрів України, Прем’єр-міністр України, міністр, який очолює міністерство, що здійснює контроль за діяльністю з виробництва чи постачання на ринку електричної енергії та ринку природного газу відповідно до встановлених законом вимог про відокремлення і незалежність оператора газотранспортної системи, не можуть здійснювати координацію та контроль суб’єктів господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу, а також не можуть призначати членів органів управління таких суб’єктів господарювання.

Таким чином, діючим законодавством забезпечено, що жодна із посадових осіб Уряду України не наділена повноваженнями одноосібного прийняття рішень з питань, які належать до компетенції Кабінету Міністрів України, що є додатковою гарантією обмеження їхнього впливу на центральні органи виконавчої влади, зокрема з питань управління корпоративними правами держави у статутному капіталі акціонерних товариств, єдиним акціонером яких є держава, а також створено через зміни до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" умови для попередження конфліктів між приватними інтересами та державними обов’язками посадових та службових осіб.

Також з метою реалізації вимог законодавства щодо здійснення процесу відокремлення Оператора ГТС Кабінетом Міністрів України прийняті відповідні рішення, а саме:

визначено Міністерство фінансів України уповноваженим органом управління державним майном газотранспортної системи, яке не підлягає приватизації, використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (розпорядження від 15 листопада 2019 року № 1087-р);

погоджено рішення правління НАК "Нафтогаз України" щодо вчинення АТ "Укртрансгаз" правочину щодо укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" у розмірі 100 відсотків статутного капіталу між АТ "Укртрансгаз" та АТ "Магістральні газопроводи України" (розпорядження від 15 листопада 2019 року № 1086-р);

погоджено проєкт договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" у розмірі 100 відсотків статутного капіталу між АТ "Укртрансгаз" та АТ "Магістральні газопроводи України", надісланий листом НАК "Нафтогаз України" від 12 листопада 2019 року № 10-285/1/КМ-19 (розпорядження від 15 листопада 2019 року № 1086-р);

затверджено Порядок передачі на праві господарського відання об’єктів права державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (постанова від 15 листопада 2019 року № 942);

затверджено Умови договору про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (постанова від 15 листопада 2019 року № 942).

Як вже зазначалося в Обґрунтуванні до попереднього рішення про сертифікацію ТОВ "Оператор ГТС України", затвердженому постановою НКРЕКП від 22 листопада 2019 року № 2482, 05 лютого 2019 року з метою забезпечення вимог з відокремлення та незалежності на базі філії АТ "УКРТРАНСГАЗ" було створено ТОВ "Оператор ГТС України", єдиним засновником якого є АТ "Укртрансгаз".

Чинна редакція статуту ТОВ "Оператор ГТС України" від 04 лютого 2019 року (далі - Статут) визначає, що посадовими особами Товариства є Генеральний директор (одноосібний виконавчий орган Товариства) та інші особи згідно із Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Управління поточною діяльністю ТОВ "Оператор ГТС України" здійснює Генеральний директор, підзвітний загальним зборам та відповідальний перед ними за управління поточною діяльністю Товариства та виконання покладених на нього завдань та функцій. До компетенції Генерального директора належать усі питання діяльності Товариства (крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів).

Відповідно до Статуту Генеральний директор:

здійснює управління поточною діяльністю Товариства;

у межах власної компетенції видає накази та розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками Товариства;

у межах компетенції затверджує внутрішні документи, що регулюють питання діяльності Товариства, крім тих, які впроваджуються з ініціативи загальних зборів Товариства;

визначає умови та граничні розміри оплати праці працівників Товариства, філій та представництв, інших відокремлених підрозділів Товариства;

розпоряджається майном та коштами Товариства з урахуванням обмежень, встановлених законодавством, Статутом та рішенням загальних зборів;

призначає на посади та звільняє з посад працівників Товариства;

організовує підготовку фінансового плану, бізнес-плану а також інвестиційної програми Товариства.

Відповідно до наданої Подавачем запиту інформації Генеральним директором ТОВ "Оператор ГТС України" є Макогон Сергій Леонідович.

Крім того, відповідно до наданої ТОВ "Оператор ГТС України" інформації Товариством не утворювались наглядова рада, ревізійна комісія та інші виконавчі органи.

Як єдиний учасник ТОВ "Оператор ГТС України" АТ "Укртрансгаз" має права по відношенню до Товариства, що визначені Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом. Відповідно до статті 28 та частини першої статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Згідно зі статтею 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноосібно та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.

Відповідно до діючих умов транзитного контракту, укладеного між НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Газпром" (далі - Контракт), до 01 січня 2020 року виконавцем послуг з транзиту природного газу визначено компанію НАК "Нафтогаз України".

Зокрема Контракт передбачає, що НАК "Нафтогаз України" забезпечує належне функціонування ГТС України та гарантує надійний та безперебійний транзит, що, у свою чергу, ґрунтується на наявності у НАК "Нафтогаз України" відповідних технічних та матеріальних можливостей для надання послуг транзиту природного газу (у тому числі за рахунок технічних ресурсів своєї дочірньої компанії АТ "Укртрансгаз"), а також право користування газотранспортною системою. Відповідно до умов Контракту технічну частину реалізації Контракту за зобов’язаннями НАК "Нафтогаз України" здійснює АТ "Укртрансгаз" як правонаступник ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України". Відповідно до умов Контракту НАК "Нафтогаз України" не може передати свої права та обов’язки за цим Контрактом третім особам без письмової згоди ПАТ "Газпром" до закінчення строку дії Контракту.

Таким чином, згідно з умовами діючого Контракту, а також відповідно до Арбітражного рішення у справі НАК "Нафтогаз України" проти ПАТ "Газпром" за Контрактом, винесеного 28 лютого 2018 року Трибуналом при арбітражному інституті Торговельної палати м. Стокгольма, НАК "Нафтогаз України" не має права на односторонню зміну сторони за Контрактом на нового Оператора ГТС або односторонню зміну інших умов Контракту.

Отже, станом на дату подання запиту на сертифікацію ТОВ "Оператор ГТС України" є юридичною особою, яка є складовою вертикально інтегрованої організації, що не відповідає частині першій статті 23 Закону.

На виконання міжнародних зобов`язань Урядом було розроблено план реструктуризації АТ "Нафтогаз України" з метою відокремлення діяльності з транспортування природного газу (постанова Кабінету Міністрів України від 01 липня 2016 року № 496). У рамках реалізації плану відокремлення Кабінет Міністрів України постановою від 09 листопада 2016 року № 800 прийняв рішення про створення АТ "Магістральні газопроводи України".

При цьому АТ "Магістральні газопроводи України" було утворено як державне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого перебувають у державній власності та повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі, затвердження статуту і положень про наглядову раду та правління з урахуванням плану дій щодо корпоративного управління оператора газотранспортної системи якого здійснювало Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (правонаступником якого є Міністерство енергетики та захисту довкілля України (далі - Мінекоенерго)), до сфери управління якого належать, зокрема, юридичні особи, що провадять діяльність з виробництва, розподілу та постачання електричної енергії.

18 вересня 2019 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 791-р прийнято рішення передати Міністерству фінансів України повноваження з управління корпоративними правами держави щодо АТ "Магістральні газопроводи України" з метою дотримання вимог європейського законодавства, а також частини третьої статті 23 Закону.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також інформації, наданої листом Міністерства фінансів України від 19 серпня 2019 року, до сфери управління Міністерства фінансів України належать 23 суб’єкти господарювання, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та які не здійснюють діяльності з виробництва (видобутку), розподілу, постачання електричної енергії (природного газу) та діяльності з перепродажу (трейдерської діяльності) електричної енергії/природного газу. Крім того, Міністерство фінансів України здійснює управління корпоративними правами держави у статутному капіталі та володіє акціями трьох банків.

Ураховуючи, що корпоративні права АТ "Магістральні газопроводи України" належать Міністерству фінансів України, наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2019 року № 466 було затверджено статут АТ "Магістральні газопроводи України" (далі - Статут АТ "МГУ").

Статутом АТ "МГУ" передбачено, що АТ "Магістральні газопроводи України" є юридичною особою, що утворено як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі та управління корпоративними правами якого здійснює Міністерство фінансів України. Метою діяльності АТ "Магістральні газопроводи України" є одержання прибутку від провадження господарської діяльності, управління та сприяння забезпеченню ефективної діяльності оператора газотранспортної системи відповідно до законодавства України, сприяння безперебійному транспортуванню природного газу магістральними газопроводами, сприяння у розробці та впровадженні стратегії розвитку газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб’єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, підвищення рівня енергетичної безпеки держави та розвитку газотранспортної системи.

Відповідно до Статуту АТ "МГУ" управління діяльністю та контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається законодавством України та Статутом АТ "МГУ". Органами управління АТ "Магістральні газопроводи України" згідно зі Статутом АТ "МГУ" є Загальні збори, Наглядова рада, Правління.

Вищим органом Товариства є Загальні збори. Повноваження та функції Загальних зборів, передбачені Статутом АТ "МГУ" та законодавством України, здійснюються одноосібно єдиним акціонером Товариства - державою в особі Міністерства фінансів України.

Наглядова рада Товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів Товариства і в межах компетенції, визначеної законодавством України та Статутом АТ "МГУ", здійснює управління Товариством та контролює і регулює діяльність правління. Питання, що належать до виключної компетенції Наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами Товариства, крім Загальних зборів, за винятком випадків, встановлених законом. Наглядова рада діє на підставі законодавства України, Статуту АТ "МГУ" та положення про неї. Кожен член Наглядової ради діє в інтересах Товариства та акціонера з метою попередження конфлікту інтересів, забезпечення балансу цілей (мети) діяльності Товариства та акціонера. Наглядова рада Товариства складається з семи членів, чотири з яких повинні відповідати критеріям та вимогам до незалежного члена Наглядової ради, встановленим законодавством України.

Членами Наглядової ради АТ "Магістральні газопроводи України" відповідно до поданих документів та інформації є:

Вольтер Больц;

Фабріс Наулан;

Ян Чадам;

Кіріна Лучінкіна;

Адомас Аудіцкас;

Віктор Пинзеник.

Управління поточною діяльністю АТ "Магістральні газопроводи України" здійснює Правління, що є колегіальним виконавчим органом АТ "Магістральні газопроводи України". Правління у своїй діяльності підзвітне Наглядовій раді та Загальним зборам АТ "Магістральні газопроводи України" та організовує виконання їх рішень. Правління діє на підставі положення про нього. Правління АТ "Магістральні газопроводи України" формується у складі не менше трьох та не більше семи осіб, включно з Головою Правління, у порядку, встановленому цим Статутом.

Члени правління, у тому числі його Голова, обираються та звільняються з посади Наглядовою радою на підставі подання комітету з питань визначення винагороди і призначень. Строк, на який обираються члени Правління, встановлюється рішенням Наглядової ради. Одна особа може обиратися до складу Правління неодноразово. У випадку, коли члени Правління, крім його Голови, не обрані, повноваження Правління здійснюються Головою Правління одноосібно. Членом Правління може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність і не є членом Наглядової ради АТ "Магістральні газопроводи України".

Виконуючим обов’язки Голови Правління АТ "Магістральні газопроводи України" є Лісниченко Олександр Петрович.

Міністерство фінансів України як уповноважений орган управління державним майном газотранспортної системи, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1087-р), входить до складу органів центральної виконавчої влади України.

У частині особливостей здійснення управління державними підприємствами Міністерство фінансів України та інші міністерства є окремими державними органами, які не підпорядковані одне одному, і сфери їх діяльності розділені Кабінетом Міністрів України та закріплені у відповідних положеннях про міністерства.

Стаття 6 Конституції України передбачає поділ державної влади (компетенції) між законодавчим органом (Верховною Радою України), виконавчим органом (Кабінетом Міністрів України та Президентом України) та системою судових органів.

Компетенція Кабінету Міністрів України як органу виконавчої влади щодо діяльності міністерств та інших органів виконавчої влади визначена конституційними засадами та реалізується цим органом виключно в рамках здійснення функцій виконавчої влади. Відповідно до статті 6 Конституції України органи, зокрема виконавчої влади, здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Стаття 114 Конституції України встановлює, що до складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри. Прем’єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 5, 9, 10 статті 116 Конституції України та статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України, зокрема, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону; здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" встановлено, що Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Статтею 3 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" встановлено, що Кабінет Міністрів України є колегіальним органом та приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.

Згідно із вимогами пунктів 1-2 параграфа 21 Регламенту Кабінету Міністрів України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950, рішення Кабінету Міністрів приймаються шляхом голосування більшістю голосів посадового складу Кабінету Міністрів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос Прем’єр-міністра.

На підставі частини другої статті 19 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства України, вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі зазначених органів. Відповідно до частини шостої статті 21 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями скасовувати акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині.

Разом з цим Законом про відокремлення були внесені зміни до статті 44 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", якими передбачається, що відповідне міністерство, яке здійснює прямий або опосередкований контроль над суб’єктами господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу, здійснює повноваження щодо управління корпоративними правами, що належать державі щодо таких суб’єктів господарювання або господарських організацій, що володіють корпоративними правами щодо таких суб’єктів господарювання, самостійно та незалежно, за принципами відкритості та прозорості, відповідальності за прийняті рішення. Такі права не поширюються на управління і розподіл потужностей та інвестиційне планування, що належить до компетенції суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з транспортування природного газу.

4.1. ТОВ "Оператор ГТС України" вимогам відокремлення та незалежності та вжитих заходів ТОВ "Оператор ГТС України" та інших заінтересованих осіб після прийняття Попереднього рішення про сертифікацію

Відокремлення діяльності з транспортування природного газу від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців.

З метою приведення діяльності ТОВ "Оператор ГТС України" у відповідність до вимог Закону, на виконання зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства та відповідно до статті 27 Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 18 вересня 2019 року № 840, якою затверджено План заходів з виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора газотранспортної системи (далі - План заходів).

Передумовами забезпечення здійснення відокремлення ТОВ "Оператор ГТС України" відповідно до вимог статей 27 - 29 Закону стало підписання передбачених Планом заходів Договору про передачу на праві господарського відання майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, від 21 листопада 2019 року № 13010-05/197, та Договору купівлі-продажу АТ "Магістральні газопроводи України" частки у статутному капіталі ТОВ "Оператор ГТС України" від 22 листопада 2019 року № 1911000192.

Відповідно до умов Договору про передачу на праві господарського відання

державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 942, а також Договору про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, від 21 листопада 2019 року № 13010-05/197 (далі - Договір про передачу), підписаного між Мінфіном та ТОВ "Оператор ГТС України", майно передається ТОВ "Оператор ГТС України" на праві господарського відання починаючи з 01 січня 2020 року.