На виконання Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров'я України з метою удосконалення та уніфікації обсягів і якості надання санаторно-курортного лікування дітям

1. Затвердити:

1.1. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування дітей з захворюваннями серцево-судинної системи (додається).

1.2. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування дітей з захворюваннями органів дихання (додається).

1.3. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування дітей з захворюваннями кістково-м'язової системи та сполучної тканини (додається).

1.4. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування дітей з захворюваннями органів травлення (додається).

1.5. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування дітей з захворюваннями нервової системи та порушеннями психіки (додається).

1.6. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування дітей з захворюваннями нирок та сечових шляхів (додається).

1.7. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування дівчат із патологією статевого дозрівання і хворих на гінекологічні захворювання (додається).

1.8. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування дітей з захворюваннями ендокринної системи (додається).

1.9. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування дітей з захворюваннями шкіри та підшкірної клітковини (додається).

1.10. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування дітей з захворюваннями ока та придаткового апарату (додається).

1.11. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування онкологічних та гематологічних захворювань у дітей (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головним лікарям санаторіїв МОЗ:

2.1. Забезпечити впровадження та застосування Протоколів в діяльності санаторно-курортних закладів.

2.2. Здійснювати контроль за виконанням цього наказу.

2.3. Щороку до 1 січня надсилати Міністерству пропозиції та зауваження до Протоколів.

3. Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення при необхідності вносити на затвердження зміни до Протоколів в установленому порядку.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра В.В. Лазоришинця.

1. Шифр по МКХ-10: I05-I09

2. Назва захворювання: стан після гострої ревматичної лихоманки у неактивній фазі чи активній фазі не вище I ступеня активності, без вади серця або з помірною, компенсованою, ізольованою недостатністю мітрального чи аортального клапанів, недостатності кровообігу не вище I ступеня.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії ревматизму

(Т.Д. Джонс, 1944, переглянуті Американською асоціацією кардіологів і рекомендовані ВООЗ,1992)

Великі критерії:

- кардит

- поліартрит

- мала хорея

- кільцеподібна еритема

- підшкірні ревматичні вузлики

Малі критерії:

а) клінічні:

- попередній ревматизм або ревматична хвороба серця

- артралгії

- лихоманка

б) параклінічні:

- швидкість зсідання еритроцитів;

C-реактивний білок, лейкоцитоз.

Дані, що підтверджують стрептококову інфекцію:

- підвищення титрів антистрептококових антитіл.

Відсутність великих та малих критеріїв дозволяє підтвердити неактивну фазу ревматизму.

Основні клінічні критерії: анамнестичні відомості про ревматичну лихоманку, наявність шуму при аускультації.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти,

- C-реактивний білок,

- титри антистрептолізіну-О, АСГ (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10-14 днів).

Додаткові: імунологічний аналіз крові.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

електрокардіографія,

фонокардіографія.

Додаткові

- ехокардіографія,

- рентгенографія органів грудної клітки,

- тетраполярна грудна реографія,

- велоергометрія.

- Консультації спеціалістів: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі. Рекомендується дієта збагачена омега-3 поліненасиченими жирними кислотами

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна дозована ходьба,

лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна).

Водолікування: загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або кисневі, або йодобромні, або перлинні, або ароматичні, або радонові, або лікувальні душі.

Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 20 г/куб.дм призначають з метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, кардіогемодинаміки, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу. Терапевтична дія: судинорозширювальна, метаболічна, імуностимулююча, протизапальна. Методика лікування передбачає відпуск 8-10 процедур через день молодшим школярам і хворим з вадою серця або два дні поспіль з відпочинком на третій день, до 10-12 процедур дітям старшого шкільного і підліткового віку. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 40 г/куб.дм призначаються хворим при відсутності вади серця для поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки, рухливості нервових процесів, при наявності залишкових проявів хореї, артралгіях, для підвищення імунної реактивності. Методика лікування: відпуск процедур при температурі води 36-37 град.С, тривалість від 7-10 до 12-15 хв, процедури проводять через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, на курс 8-10 процедур.

Вуглекислі ванни застосовують з метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: штучні ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менш ніж 1,0-1,4 г/куб.дм) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Терапевтична дія: судинорозширювальна, тонізуюча, гіпотензивна, метаболічна, протизапальна. Відпускають процедури при температурі води 36-37 град.С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35 град.С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності і наявності клапанних уражень у серці. Курс включає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і хворим із вадою серця і до 10 ванн старшим школярам і підліткам.

Кисневі ванни застосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки), при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Терапевтична дія: трофічна, метаболічна, тонізуюча, судинорозширювальна. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалістю від 7-10 хв до 12-15 хв. Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8-10 ванн дітям молодшого шкільного віку і хворим з вадою серця, до 10-12 - старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ванни призначають з метою поліпшення стану кардіогемодинаміки, нервової системи, імунної реактивності, процесів обміну речовин. Терапевтична дія: протизапальна, метаболічна, гіпотензивна, седативна, імуностимулююча. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/куб.дм, брому - 25 мг/куб.дм, солі - 10 мг/куб.дм. Установлюється температура води у ванні до 36-37 град.С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 10-12 процедур.

Перлинні ванни - повітряно-газові ванни - показані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. не менш ніж 1,0-1,4 г/куб.дм) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Терапевтична дія: судинорозширювальна, трофічна, тонізуюча. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість від 10 до 15 хв. Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить 8-10 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур старшим школярам і підліткам.

Хвойні ванни призначаються хворим як із клапанними ураженнями серця, так і без вади серця для формування седативного лікувального ефекту при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Терапевтична дія: трофічна, седативна, судинорозширювальна. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам і при наявності ревматичної вади серця, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8-10 процедур дітям з вадою серця і молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур у старшому шкільному і підлітковому віці.

Радонові ванни сприяють поліпшенню стану нейрогуморальних механізмів, справляють виражену протизапальну дію, впливають на формування сприятливих реакцій загального метаболізму, підвищення резистентності. Терапевтична дія: трофічна, метаболічна, судинорозширювальна, регенераторна, імуностимулююча, протизапальна. Методика лікування передбачає концентрацію радону до 1,5 кБн/л, відпуск процедур при температурі води 36-37 град.С, тривалість процедур від 6-8 до 10 хв, відпускаються через день. Курс включає 8-10 процедур залежно від вікової реактивності і переносимості лікування.

Лікувальні душі. Дощовий душ застосовується з метою регуляції процесів вегетативної реактивності, поліпшення стану гемодинаміки, підвищення резистентності організму. Терапевтична дія: тонізуюча, трофічна, спазмолітична, імуностимулююча. Методика лікування: температура води 37 град.С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає від 8-10 до 12 процедур. Процедури добре переносяться хворими і можуть застосовуватися в комплексному лікуванні з фізіотерапевтичними методами.

Лікувальне плавання в басейні або в морі призначають з метою поліпшення стану регуляторних процесів серцево-судинної системи, поліпшення процесів дихання, тканинного метаболізму, підвищення резистентності організму, стійкості психоемоційного тонусу. Терапевтична дія: вазоактивна, загартовуюча, загальнозміцнююча Методика лікування в басейні: температура води 23-27 град.С, тривалість плавання від 10 хв до 20-25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня, але хворим з недостатністю мітрального клапану - через день не більш 15 хв. Курс лікування передбачає від 8 до 10-12 процедур.

Теплолікування: грязьові аплікації або озокерито-парафінові аплікації.

Пелоїдотерапія. Грязьові аплікації призначають для зменшення артралгічних проявів, формування сприятливих відповідних реакцій організму з перебудовами в стані кардіогемодинаміки, вегетативної регуляції серцевої діяльності, поліпшення стану імунної системи. Терапевтична дія теплолікування: анальгезуюча, трофічна, метаболічна, спазмолітична, протизапальна, іммуностимулююча. Методика лікування: грязьові аплікації на рефлексогенну комірцеву ділянку та проекцію тонзилогенних лімфовузлів або кінцівки (високі "чобітки", за показаннями "рукавички") при температурі грязі при 1-5-й процедурах 38 град.С і тривалості впливу до 10-15 хв Температуру грязьових аплікацій під час 6-10-ї процедур підвищують до 40 град.С, тривалість процедур - до 15 хв; при добрій переносимості лікування під контролем за станом гемодинаміки дітям старшого шкільного і підліткового віку, без вади серця після 8-ї процедури температуру грязі збільшують до 42 град.С. У процесі грязелікування після 5-ї процедури хворим з недостатністю мітрального клапану проводять тест оцінки адекватної реакції на лікування.

Озокерит нагрівають до температури 40-42 град.С, парафін - 43-45 град.С, тривалість процедур 10-15 хв, через день, курс 8-10 процедур.

Гальваногрязелікування використовується при наявності хронічного тонзиліту, гаймориту, ріносинусіту, або у разі порушень вегетативного забезпечення серцевої діяльності зі зміною вегетативної реактивності організму та для поліпшення процесів регуляції серцевої діяльності. Методика лікування: відпуск грязьових аплікацій на проекцію підщелепних лімфовузлів або гайморових пазух, або комірцеву ділянку здійснюють при впливі струмом щільністю 0,04-0,06 мА/кв.см, при тих же температурно-часових параметрах, що і при грязелікуванні.

Апаратна фізіотерапія:

електрофорез лікарських засобів за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше) сприяє підвищенню активності системи наднирників, поліпшенню трофічних процесів, мікроциркуляції,. Щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом 8-10-12 процедур (залежно від віку).

Додатково:

ультрафонофорез гідрокортизону на проекцію підщелепних лімфовузлів, імпульсний режим, по 4-8 хв, через день, N 6-8;

мікрохвильові дії на проекцію мигдалин від апаратів "Луч"-3, 4, 5, "Ромашка", "Ранет" - оліготермічні і помірно термічні дози, по 5-7 хв з кожного боку, щодня N 8-10;

магнітолазерна терапія;

лазерна терапія мигдалин гелій-неоновим лазером (20 мВт/кв.см), 30 сек - 1 хв на одну мигдалину, щодня, N 7-8;

- інгаляційна терапія: за наявності хронічних осередків інфекції носоглотки;

- галотерапія: комбінована або з перевагою наявності у аерозолі позитивних іонів калію (величина аерозольних чаток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 куб.мгм повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);

- електросон призначають при екстрасистолії, нервовій збудливості, емоційній нестійкості по очноямковий-потиличній методиці: тривалістю від 15 до 30-40 хв, через день або щодня, курс 8-10-12 процедур (залежно від віку), частотою 5-10-15 Гц при активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи і гіпертензії, на частотах 20-40 Гц при активності парасимпатичного відділу і гіпотензії;

- ультрафіолетове опромінення слизової оболонки носа і зіву в слабо ерітемних дозах через тубус, щодня, N 3-5;

- масаж комірцевої зони, або сегментарний;

- психокорекція призначається дітям з переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації;

- медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Крітерії якості лікування: поліпшення загального самопочуття, зникнення або зменшення скарг на біль у суглобах та серці, поліпшення показників ревмопроб, даних інструментальних досліджень, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення якості життя.

Протипоказання:

1. Ревматизм в активній фазі вище I ступеня.

2. Серцева недостатність вище I стадії.

3. Органічні і стійкі функціональні порушення ритму серця і провідності з порушенням гемодинаміки.

4. Первинна артеріальна гіпертензія II стадії і вище.

5. Вторинна (симптоматична) артеріальна гіпертензія.

6. Пролапс мітрального (інших) клапану з ознаками клапанної недостатності.

7. Інфекційний ендокардит, активність I-III ступеня, з ознаками недостатності кровообігу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: Q21.0, Q21.1

2. Назва захворювання: дефект міжшлуночкової, міжпередсердної перегородки без оперативного втручання або не раніше, як через 6 місяців після оперативного втручання (рання реабілітація) в умовах місцевого санаторію або реабілітаційного відділення, та через 12 місяців в санаторіях на бальнеокліматичних курортах при відсутності ознак недостатності кровообігу.

3. Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10-14 днів).

Додаткові:

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти

- C-реактивний білок,

- титри антистрептолізіну-О, АСГ,

- імунологічний аналіз крові.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія,

- фонокардіографія,

- ехокардіографія.

Консультації фахівців: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні ванни, морські купання при температурі води не нижче 22 град.С.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна гімнастика (індивідуальна),

лікувальна дозована ходьба.

Водолікування: загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або кисневі, або йодобромні, або ароматичні ванни, або 4-камерні ванни, або лікувальні душі (дощовий).

Хлоридні натрієві ванни призначають з концентрацією солей до 20 г/л з метою поліпшення відновлювальних процесів регуляції серцевої діяльності, стану кардіогемодинаміки й імунної реактивності. Застосування перлистих ванн на хлоридній натрієвій воді, кисневих, йодобромних, шавлієвих і хвойних спрямовано на поліпшення регуляторних механізмів, обмінних процесів, діяльності серцево-судинної системи. Методика лікування: температура води 37-36 град.С, тривалість процедур від 5-7 хв до 10-12 хв. Також призначають "сухі" вуглекислі або 4-камерні вуглекислі ванни, або інші камерні ванни. Курс лікування складається з 8 процедур, призначаються через день під контролем кардіолога.

Кисневі ванни застосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки), при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Терапевтична дія: трофічна, метаболічна, тонізуюча, судинорозширювальна. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалістю від 7-10 хв до 12-15 хв. Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. На курс 8 процедур.

Йодобромні ванни призначають з метою поліпшення стану кардіогемодинаміки, нервової системи, імунної реактивності, процесів обміну речовин. Терапевтична дія: протизапальна, метаболічна, гіпотензивна, седативна, імуностимулююча. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/куб.дм, брому - 25 мг/куб.дм, солі - 10 мг/куб.дм. Установлюється температура води у ванні до 36-37 град.С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 8 процедур.

Перлинні ванни - повітряно-газові ванни - показані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. не менш ніж 1,0-1,4 г/куб.дм) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Терапевтична дія: судинорозширювальна, трофічна, тонізуюча. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість від 10 до 15 хв. Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить 8 процедур.

Хвойні ванни призначаються хворим як із клапанними ураженнями серця, так і без вади серця для формування седативного лікувального ефекту при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Терапевтична дія: трофічна, седативна, судинорозширювальна. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам і при наявності ревматичної вади серця, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

або електрофорез лікарських засобів за Вермелем (1% розчин нікотинової кислоти або інше) сприяє підвищенню активності системи наднирників. Щільність струму 0,03-0,05 мА/см, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом 8-10 процедур (залежно від віку),

- інгаляційна терапія застосовується при наявності супровідних захворювань верхніх дихальних шляхів.

Додатково:

електросон використовують з метою поліпшення серцевої діяльності при наявності одиничних екстрасистол. Може застосовуватися при емоційній нестійкості, неврозоподібних станах. Методика лікування: накласти електроди за очно-потиличною методикою, частота 10-20 Гц. Тривалість процедур від 10-15 до 20-30 хв, відпускаються через день або щодня з курсовим призначенням 8 процедур. Першу процедуру проводять "плацебо" (без увімкнення апарата);

галотерапія: застосування негативних аероіонів хлориду калію;

психокорекція (індивідуальна або групова);

ароматерапія;

фітотерапія (добір фітопрепаратів залежно від клінічних особливостей перебігу основної та супутньої патології).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних функціональних досліджень.

Протипоказання:

1. Ознаки недостатності кровообігу.

2. Органічні і стійкі функціональні порушення ритму серця і провідності з порушенням гемодинаміки.

3. Первинна артеріальна гіпертензія II стадії і вище.

4. Вторинна (симптоматична) артеріальна гіпертензія.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: I40, I41

2. Назва захворювання: стан після міокардиту через 12 місяців без ознак запального процесу при відсутності недостатності кровообігу.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії міокардитів

(Нью-Йоркська кардіологічна асоціація в модифікації Ю.Н. Новикова і співавт., 1984):

А. "Великі" ознаки:

1. Патологічні зміни ЕКГ (порушення ритму, провідності, ST-T і ін.)

2. Кардіомегалія за даними рентгенографії і ЕхоКГ.

Б. "Малі" ознаки:

1. Тахікардія.

2. Ослаблений I тон у верхівки.

3. Ритм галопу.

Відсутність великих та малих ознак ураження серця дозволяє підтвердити відсутність запального процесу.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- загальний білок та білкові фракції,

- серомукоїд,

- сіалові кислоти,

- C-реактивний білок,

- титри антистрептолізіну-О, АСГ

Додатково:

- імунограма (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів).

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія,

- фонокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія;

- рентгенографія органів грудної клітки;

- велоергометрія.

- Консультації спеціалістів: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна дозована ходьба,

лікувальна гімнастика (групова).

Водолікування: загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або перлинні, або кисневі, або ароматичні, або лікувальні душі, або лікувальне плавання.

Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 20 г/куб.дм призначають з метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу, підвищення імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпуск 8-10 процедур через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день молодшим школярам, до 10-12 процедур дітям старшого шкільного і підліткового віку. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Вуглекислі ванни застосовують з метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: штучні ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менш ніж 1,0-1,4 г/куб.дм) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Відпускають процедури при температурі води 36-37 град.С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35 град.С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності і наявності клапанних уражень у серці. Курс включає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і хворим із вадою серця і до 10 ванн старшим школярам і підліткам.

Перлинні ванни показані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і серцево-судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість від 10-15 хв Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить 8-10 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур старшим школярам.

Кисневі ванни застосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки). при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалістю від 5-7 хв до 12-15 хв. Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8-10 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10-12 - старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ванни призначають з метою поліпшення стану кардіогемодинаміки, нервової системи, імунної реактивності, процесів обміну речовин. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/куб.дм, брому - 25 мг/куб.дм, солі - 10 мг/куб.дм. Установлюється температура води у ванні до 36-37 град.С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 10-12 процедур.

Хвойні ванни призначаються для формування сприятливого лікувального ефекту в стані вегетативної нервової системи, при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8-10 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур у старшому шкільному і підлітковому віці.

Лікувальні душі. Дощовий душ застосовується з метою регуляції процесів центральної і вегетативної нервової систем, поліпшення стану гемодинаміки, підвищення резистентності організму. Методика лікування: температура води 37 град.С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає 8-10 процедур. Процедури добре переносяться хворими і можуть застосовуватися в комплексному лікуванні з фізіотерапевтичними методами.

Лікувальне плавання в басейні призначають з метою поліпшення стану серцево-судинної систем, стійкості психоемоційного тонусу, поліпшення процесів тканинного метаболізму, дихання, геодинаміки, підвищення загальної резистентності організму. Методика лікування в басейні: температура води 23-27 град.С, тривалість плавання від 10 хв до 20-25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня. Курс лікування передбачає від 8 до 10 процедур.

Грязелікування. Грязьові аплікації призначають при наявності хронічного тонзиліту, а також для формування сприятливих відповідних реакцій організму з перебудовами в стані кардіогемодинаміки, вегетативної регуляції серцевої діяльності, поліпшення стану імунної системи. Методика лікування: грязьові аплікації на рефлексогенну комірцеву ділянку та проекцію підщелепних лімфовузлів при температурі грязі при N 1-5-й процедурах 38 град.С і тривалості впливу до 10-15 хв Температуру грязьових аплікацій під час N 6-10-ї процедур підвищують до 40 град.С, тривалість процедур - до 15 хв.

Або призначають теплотерапію: озокерит нагрівають до температури 40-42 град.С, парафін - 43-45 град.С, тривалість процедур 10-15 хв, через день, курс 8-10 процедур.

Або використовують гальваногрязелікування. Відпуск грязьових аплікацій здійснюють при впливі струмом щільністю 0,04-0,06 мА/кв.см, при тих же температурно-часових параметрах, що і при грязелікуванні.

Апаратна фізіотерапія:

Лікарський електрофорез:

або електрофорез лікарських засобів за Вермелем (1% розчин нікотинової кислоти, або інше) сприяє поліпшенню трофічних процесів, підвищенню активності системи наднирників. Щільність струму 0,03-0,05 мА/см, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом 8-10 процедур (залежно від віку),

Додатково:

- інгаляційна терапія: при супутніх захворюваннях верхніх дихальних шляхів;

- електросон використовують при екстрасистолії, підвищеній нервовій збудливості, емоційній нестійкості для поліпшення стану нервової системи дітям молодшого і старшого шкільного віку при адекватній переносимості електричного струму. Призначають по очноямковий-потиличній методиці: частотою 10-15 гц, тривалістю від 15 до 20-30 мін, через день або щодня, курс 8-10 процедур (залежно від віку);

- психокорекція, призначається дітям з переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення загального самопочуття, зникнення або зменшення скарг на стомлюваність, на біль у серці, поліпшення даних інструментальних досліджень, показників ревмопроб, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення якості життя.

Протипоказання:

Міокардит при наявності запального процесу.

Серцева недостатність.

Органічні і стійкі функціональні порушення ритму серця і провідності з порушенням гемодинаміки.

Первинна артеріальна гіпертензія II стадії і вище.

Вторинна (симптоматична) артеріальна гіпертензія.

Пролапс мітрального (інших) клапану з ознаками клапанної недостатності.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр за МКХ-10: G90.9

2. Назва захворювання: вегетативна дисфункція.

Класифікація за В.Г. Майданником і співав., 1999:

- нейроциркуляторна дисфункція;

- вегето-судинна дисфункція;

- вегето-вісцеральна дисфункція.

3. Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові та сечі.

Додаткові:

глюкоза у крові;

АЛТ, АСТ;

імунограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

електрокардіографія.

Додаткові:

кардіоінтервалографія,

реоенцефалографія,

холтерівське добове моніторування артеріального тиску,

велоергометрія або степ-тест (проба Майстра),

Консультації спеціалістів: за показаннями невролога, офтальмолога, кардіолога.

4. Санаторно-курортне лікування призначають залежно від форми нейровегетативних порушень.

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 15 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна гімнастика (групова),

лікувальна дозована ходьба.

Водолікування: загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або перлинні, або кисневі, або ароматичні, або лікувальні душі, або плавання.

Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 20 г/куб.дм призначають з метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу. Методика лікування передбачає відпуск 8-10 процедур через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Вуглекислі ванни застосовують з метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: штучні ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менш ніж 1,0-1,4 г/куб.дм) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Відпускають процедури при температурі води 36-37 град.С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35 град.С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності і наявності клапанних уражень у серці. Курс включає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку до 10 ванн старшим школярам і підліткам.

Перлинні ванни показані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і серцево-судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість від 10-15 хв. Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить до 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур старшим школярам і підліткам.

Кисневі ванни застосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки). при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалістю від 5-7 хв до 12-15 хв. Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10-12 - старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ванни призначають з метою поліпшення стану нервової системи, кардіогемодинаміки, імунної реактивності, процесів обміну речовин. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/куб.дм, брому - 25 мг/куб.дм, солі - 10 мг/куб.дм. Установлюється температура води у ванні до 36-37 град.С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 8-10-12 процедур (залежно від віку дитини).

Хвойні ванни призначаються для формування сприятливого лікувального ефекту в стані вегетативної нервової системи, при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур у старшому шкільному і підлітковому віці.

Лікувальні душі. Дощовий душ застосовується з метою регуляції процесів центральної і вегетативної нервової системи, поліпшення стану гемодинаміки, підвищення резистентності організму. Методика лікування: температура води 37 град.С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає від 8 до 10 процедур. Процедури добре переносяться і можуть застосовуватися в комплексному лікуванні з фізіотерапевтичними методами.

Лікувальне плавання в басейні призначають з метою поліпшення стану серцево-судинної системи, дихання, стійкості психоемоційного тонусу, поліпшення процесів тканинного метаболізму, загальної резистентності організму. Методика лікування в басейні: температура води 23-28-29 град.С, тривалість плавання від 10 хв до 20-25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня. Курс лікування передбачає від 8 до 10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

При вегетативної дисфункції із симпатикотонією обґрунтованим є застосування процедур, що мають седативну, гіпотензивну, спазмолітичну дію:

- гальванізація або діатермія синокаротидної зони, або

- електрофорез на комірцеву зону 5%-го розчину броміду натрію або 4%-го розчину сульфату магнію, або 2%-го розчину еуфіліну, або 1%-го розчину папаверину.

При вегетативній дисфункції з переважанням ваготонії призначають:

- електрофорез на комірцеву зону 5%-го розчину хлориду кальцію або 1%-го розчину нікотинової кислоти, або ефедрину, або 3-5% розчин хлориду кальцію, або 5% мезатону;

Додатково:

- перемінне магнітне поле на комірцеву ділянку надає гальмуючий вплив на нервову систему, а також виражену гіпотензивну й антиаритмічну дію;

- електросон використовують при підвищеній нервовій збудливості, емоційній нестійкості для поліпшення стану нервової системи дітям молодшого і старшого шкільного віку при адекватній переносимості електричного струму. При вегетативної дисфункції з симпатикотонією призначають по очноямковий-потиличній методиці частотою 5-10-15 Гц, тривалістю від 15 до 20-30 хв, через день або щодня, курс 8-10-12 процедур (залежно від віку), при переважанні ваготонії - частотою 100 Гц, тривалістю до 20-30-40 хв;

- масаж комірцевої зони, або сегментарний, масаж голови, або нижніх кінцівок;

- кальний вакуумний масаж застосовується для поліпшення вегетативної регуляції серцевої діяльності і підвищення функціональної здатності серцево-судинної і нервової систем, резистентності організму. Методика добре сприймається хворими дітьми в молодшому, старшому шкільному і підлітковому віці. Ефективне її використання в комплексі з призначенням мінеральних ванн. Методика лікування: вплив на комірцеву ділянку за лабільною методикою. З N 1 по N 3 процедуру частота надлишкового тиску 3кПа, час впливу до 3 хв, а на N 4-6 процедури максимальний і мінімальний рівень негативного тиску становить 4 кПа при частоті пневмоімпульсів 6 імп./хв, тривалість - до 3 хв. Після процедури N 6 при доброму загальному самопочутті частоту пульсацій збільшують до 12 імп./хв, максимальний і мінімальний рівень негативного надлишкового тиску - до 5 кПа, час впливу - до 5 хв Відпуск процедур щоденний, курс лікування передбачає до 8-10 процедур дітям 7-10 років, до 10-12 процедур від 11 - до 16-річного віку.

- психокорекція призначається дітям з переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації;

- ароматерапія;

- медикаментозна терапія: настійки аралії або женьшеню, або лимоннику китайського, або інше за показаннями.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних функціональних досліджень, якості життя.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр за МКХ-10: I10

До артеріальної гіпертензії у дітей і підлітків відносять стани, котрі супроводжуються постійним або періодичним підвищенням артеріального тиску протягом 3-6 міс.

2. Назва захворювання: первинна (ессенціальна) гіпертензія

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії:

клінічні:

- головний біль з посиленням на кінець доби,

- запаморочення, пов'язані зі зміною положення тіла,

- біль у ділянці серця короткочасного характеру,

- дратливість,

- порушення зору,

- серцебиття,

- тахікардія або брадикардія,

- швидка втомлюваність.

параклінічні:

- дані вимірювання артеріального тиску (підвищення згідно вікової норми),

- відсутність змін в лабораторних дослідженнях,

- порушення реполяризації міокарда (ЕКГ).

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі (проба по Зимницькому, по Нечипоренко за показаннями).

Додаткові:

- ліпідограма (загальний холестерин, тригліцериди).

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- вимірювання артеріального тиску

- електрокардіографія,

Додаткові:

- реоенцефалографія,

- обстеження очного дна,

- ультразвукове дослідження нирок,

- холтерівське добове моніторування артеріального тиску,

- кардіоінтервалографія,

- велоергометрія.

Консультації спеціалістів: за показаннями невролога, офтальмолога, ендокринолога.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II

Дієта: 15 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану). Харчування з обмеженням вживання кухонної солі до 4-6 г. (протокол наказу МОЗ України N 362 від 19.07.2005).

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

- ранкова гігієнічна гімнастика,

- лікувальна гімнастика (групова),

- лікувальна дозована ходьба.

Водолікування: загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або перлинні, або кисневі, або ароматичні, або лікувальні душі, або лікувальне плавання.

Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 20 г/куб.дм призначають з метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу. Методика лікування передбачає відпуск 8-10 процедур через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день молодшим школярам, до 10-12 процедур дітям старшого шкільного і підліткового віку. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Вуглекислі ванни застосовують з метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менш ніж 1,0-1,4 г/куб.дм) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Відпускають процедури при температурі води 36-37 град.С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35 град.С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності. Курс включає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку, до 10 ванн старшим школярам і підліткам.

Перлинні ванни показані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і серцево-судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість від 10-15 хв Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур старшим школярам і підліткам.

Кисневі ванни застосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки). при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалістю від 5-7 хв до 12-15 хв. Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10-12 - старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ванни призначають з метою поліпшення стану кардіогемодинаміки, нервової системи, процесів обміну речовин. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/куб.дм, брому - 25 мг/куб.дм, солі - 10 мг/куб.дм. Установлюється температура води у ванні до 36-37 град.С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 8-10-12 процедур.

Хвойні ванни призначаються для формування сприятливого лікувального ефекту в стані вегетативної нервової системи, при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур у старшому шкільному і підлітковому віці.

Лікувальні душі. Дощовий душ застосовується з метою регуляції процесів центральної і вегетативної нервової систем, поліпшення стану гемодинаміки, підвищення резистентності організму. Методика лікування: температура води 37 град.С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає від 8-10 до 12 процедур.

Лікувальне плавання в басейні або в морі призначають з метою поліпшення стану серцево-судинної систем, стійкості психоемоційного тонусу, поліпшення процесів тканинного метаболізму, дихання, підвищення загальної резистентності організму. Методика лікування в басейні: температура води 28-29 град.С, тривалість плавання від 10 хв до 20-25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня. Курс лікування передбачає від 8 до 10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- електрофорез на комірцеву зону 5%-го розчину броміду натрію або 4%-го розчину сульфату магнію, або 2%-го розчину еуфіліну, або 1%-го розчину папаверину, або 5% розчину новокаїну (струми апаратів "Ампліпульс");

- низькочастотна магнітотерапія на комірцеву зону, інтенсивність 20-25 мТл, 15-20 хв, щодня. Курс N 8-10 процедур.

Додатково:

- електросон використовують при підвищеній нервовій збудливості, емоційній нестійкості для поліпшення стану нервової системи дітям молодшого і старшого шкільного віку при адекватній переносимості електричного струму. Призначають по очноямковий-потиличній методиці частотою 5-10-15 Гц, тривалістю до 20-30 хв, через день, курс 8-10 процедур (залежно від віку);

- масаж комірцевої зони та масаж голови;

- ароматерапія;

- фітотерапія із седативним та гіпотензивним ефектом;

- психокорекція призначається дітям з переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації;

- медикаментозна терапія за показаннями.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, якості життя.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр за МКХ-10: I95

I95.0 Ідіопатична гіпотензія

I95.1 Ортостатична гіпотензія (пов'язана зі зміною пози, положення)

I95.2 Гіпотензія, спричинена лікарськими засобами

I95.8 Інші види гіпотензії

I95.9 Гіпотензія, не уточнена

До артеріальної гіпотензії у дітей і підлітків відносять стани, котрі супроводжуються постійним або періодичним зниженням артеріального тиску, що відмічаються протягом 3-6 міс.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії:

клінічні:

- інтенсивний і тривалий головний біль,

- часті запаморочення після сну, у разі тривалої перерви в прийомі їжі,

- емоційна лабільність,

- підвищена втомлюваність, сонливість,

- дизурія і дискомфорт в кишечнику,

- брадикардія.

параклінічні:

- дані вимірювання артеріального тиску (зниження згідно вікової норми),

- лабораторні показники в межах норми,

- ЕКГ: можливі порушення збудливості, реполяризації,

- ЕхоКГ: можливо зниження скоротливої здатності міокарда.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- вимірювання артеріального тиску,

- електрокардіографія,

Додаткові:

- реоенцефалографія

- холтерівське добове моніторування артеріального тиску,

- ехокардіографія,

- кардіоінтервалографія,

- велоергометрія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II

Дієта: 15 (раціон N 5) та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану). Їжа багата білками і вітамінами.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

- ранкова гігієнічна гімнастика,

- лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна),

- лікувальна дозована ходьба.

Водолікування: загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або перлинні, або кисневі, або ароматичні, або лікувальні душі, або лікувальне плавання.

Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 20 г/куб.дм призначають з метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу. Методика лікування передбачає відпуск 8-10 процедур через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день молодшим школярам, до 10-12 процедур дітям старшого шкільного і підліткового віку. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Вуглекислі ванни застосовують з метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менш ніж 1,0-1,4 г/куб.дм) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Відпускають процедури при температурі води 36-37 град.С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35 град.С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності. Курс включає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10 ванн старшим школярам і підліткам.

Перлинні ванни показані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і серцево-судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість від 10-15 хв. Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур старшим школярам і підліткам.

Кисневі ванни застосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки). при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалістю від 5-7 хв до 12-15 хв. Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10-12 - старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ванни призначають з метою поліпшення стану нервової системи, гемодинаміки, процесів обміну речовин. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/куб.дм, брому - 25 мг/куб.дм, солі - 10 мг/куб.дм. Установлюється температура води у ванні до 36-37 град.С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 8-10 процедур.

Хвойні ванни призначаються для формування сприятливого лікувального ефекту в стані вегетативної нервової системи, при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур у старшому шкільному і підлітковому віці.

Лікувальні душі. Дощовий душ застосовується з метою регуляції процесів центральної і вегетативної нервової систем, поліпшення стану гемодинаміки, підвищення резистентності організму. Методика лікування: температура води 35-36 град.С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає від 8 до 10-12 процедур.

Лікувальне плавання в басейні призначають з метою поліпшення процесів тканинного метаболізму, стану судинної системи, стійкості психоемоційного тонусу, підвищення загальної резистентності організму. Методика лікування в басейні: температура води 28-29 град.С, тривалість плавання від 10 хв до 20-25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня. Курс лікування передбачає від 8 до 10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- електрофорез 5%-го розчину хлориду кальцію або 1%-го розчину кофеїну, або ефедрину, або 5% розчин хлориду кальцію, або 5% розчину мезатону на комірцеву зону;

- або електрофорез ділянки шийних симпатичних вузлів (5% розчин хлориду кальцію або 1% розчин кофеїну);

- або загальне ультрафіолетове опромінення в поступово зростаючих дозах (від 1 до 2 біодоз), на курс - 16-20 процедур.

Додатково:

- електросон використовують при підвищеній нервовій збудливості, емоційній нестійкості для поліпшення стану нервової системи дітям молодшого і старшого шкільного віку при адекватній переносимості електричного струму. Призначають по очноямковий-потиличній методиці частотою 20-40 Гц, тривалістю до 20-30 хв, через день або щодня, курс 8-10 процедур (залежно від віку);

- масаж голови, комірцевої зони;

- психокорекція призначається дітям з переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації;

- ароматерапія;

- медикаментозна терапія: настойки аралії або женьшеню, або лимоннику китайського, або інше за показаннями.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, якості життя.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: I02

2. Назва захворювання:

I02 ревматична хорея з залученням серця

I02 ревматична хорея без залучення серця, хорея Сіденхема

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії:

клінічні:

- гіперкінези,

- м'язова гіпотонія,

- порушення статики і координації рухів,

- вегетативна дисфункція

параклінічні:

- швидкість зсідання еритроцитів;

- C-реактивний білок, лейкоцитоз.

Дані, що підтверджують стрептококову інфекцію:

- підвищення титрів антистрептококових антитіл

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти,

- C-реактивний білок,

- титри антистрептолізіну-О, АСГ

(при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10-14 днів).

Додаткові: імунологічний аналіз крові.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

електрокардіографія,

фонокардіографія.

Додаткові:

ехоенцефалографія,

Консультації спеціалістів: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування

Санаторний режим: I-II.

Дієта: 10 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

- ранкова гігієнічна гімнастика,

- лікувальна дозована ходьба,

- лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна).

Водолікування: загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або перлинні, або кисневі, або ароматичні, або радонові, або лікувальне плавання.

Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 20 г/куб.дм призначають з метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу, підвищення імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпуск 8 процедур через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день молодшим школярам, до 10 процедур дітям старшого шкільного і підліткового віку. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 40 г/куб.дм призначаються для поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки, поліпшення рухливості нервових процесів, при наявності залишкових проявів хореї, артралгіях, для підвищення імунної реактивності. Методика лікування: відпуск процедур при температурі води 36-37 град.С, тривалість від 7-10 до 12-15 хв, процедури проводять через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, на курс 8-10 процедур.

Вуглекислі ванни застосовують з метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менш ніж 1,0-1,4 г/куб.дм) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Відпускають процедури при температурі води 36-37 град.С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35 град.С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності. Курс включає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10 ванн старшим школярам і підліткам.

Перлинні ванни показані для тонізуючого впливу на стан нервової і серцево-судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість від 10-15 хв. Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10 процедур старшим школярам і підліткам.

Кисневі ванни застосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалістю від 5-7 хв до 12-15 хв. Розстановка процедур - через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку до 10 - старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ванни призначають з метою поліпшення стану нервової системи, процесів обміну речовин, імунної реактивності. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/куб.дм, брому - 25 мг/куб.дм, солі - 10 мг/куб.дм. Установлюється температура води у ванні до 36-37 град.С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 8-10 процедур.

Хвойні ванни призначаються для формування сприятливого лікувального ефекту в стані вегетативної нервової системи, при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37 град.С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10 процедур у старшому шкільному і підлітковому віці.

Радонові ванни сприяють поліпшенню стану нейрогуморальних механізмів, справляють виражену протизапальну дію, впливають на формування сприятливих реакцій загального метаболізму, підвищення резистентності. Методика лікування передбачає концентрацію радону до 20 мКи/куб.дм, відпуск процедур при температурі води 36-37 град.С, тривалість процедур від 6-8 до 10 хв, відпускаються через день. Курс включає 8-10 процедур залежно від вікової реактивності і переносимості лікування.

Лікувальне плавання в басейні призначають з метою поліпшення стану нервової, серцево-судинної систем, стійкості психоемоційного тонусу, поліпшення процесів дихання, тканинного метаболізму, підвищення резистентності організму. Методика лікування в басейні: температура води 28-29 град.С, тривалість плавання від 10 хв до 20-25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня. Курс лікування передбачає від 8 до 10-12 процедур.

Гальваногрязелікування використовується при наявності хронічного тонзиліту, гаймориту або у разі порушень вегетативного забезпечення зі зміною вегетативної реактивності організму, для поліпшення процесів регуляції серцевої діяльності. Методика лікування: відпуск грязьових аплікацій на проекцію підщелепних лімфовузлів або гайморових пазух, або комірцеву ділянку здійснюють при впливі струмом щільністю 0,04-0,06 мА/кв.см, при тих же температурних параметрах 38-40 град.С, до 15 хв, через день, N 8-10 процедур;

або теплотерапія: озокерит нагрівають до температури 40-42 град.С, парафін - 43-45 град.С, тривалість процедур 10-15 мін, через день, курс 8-10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

електрофорез лікарських засобів за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше) сприяє поліпшенню трофічних процесів, мікроциркуляції, зменшенню запальних процесів, заспокійливому впливу, підвищенню активності системи наднирників. Щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом 8-10 процедур (залежно від віку),

- електросон призначають, підвищеній нервовій збудливості, емоційній нестійкості по очноямковий-потиличній методиці: частотою 5-10-15 Гц, тривалістю від 15 до 20-30 мін, через день або щодня, курс 8-10-12 процедур (залежно від віку);

- масаж комірцевої зони;

- психокорекція призначається дітям з переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації;

- медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення загального самопочуття, зникнення або зменшення скарг на біль у суглобах та серці, поліпшення даних інструментальних досліджень, показників ревмопроб, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення якості життя.

Протипоказання:

1. Ревматизм в активній фазі вище I ступеня.

2. Серцева недостатність вище I стадії.

3. Органічні і стійкі функціональні порушення ритму серця і провідності з порушенням гемодинаміки.

4. Первинна артеріальна гіпертензія II стадії і вище.

5. Вторинна (симптоматична) артеріальна гіпертензія.

6. Пролапс мітрального (інших) клапану з ознаками клапанної недостатності.

7. Інфекційний ендокардит, активність I-III ступеня, з ознаками недостатності кровообігу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: J30

2. Назва захворювання:

J30 - вазомоторний і алергічний риніт

J30.1 - алергічний риніт, викликаний пилком рослин

J30.2 - інші сезонні алергічні риніти

J30.3 - інші алергічні риніти

J30.4 - алергічний риніт не уточнений

Класифікація

за формами: нейровегетативна форма, алергічна форма;

за перебігом: гострий епізодичний, сезонний, персистуючий алергічний риніт

3. Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові дослідження:

загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

загальний аналіз сечі.

Додатково:

біохімія крові (білірубін, АЛТ, АСТ, сечовина, глюкоза),

імунологічні дослідження (визначення рівня IgA, IgM, IgG, загального сироваткового IgE),

бактеріологічний висів із носоглотки,

рентгенограма придаткових пазух носа.

Консультація фахівців: алерголога, оториноларинголога, фізіотерапевта.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим I-III.

Дієта: стіл N 15 або 5.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, дозована ходьба або теренкур.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Аероіонотерапія, тривалість 10-15 хвилин, кожен день, N 10-12.

Спелеотерапія або галотерапія I режим, по 30-45 хвилин, кожен день, на курс 8-10 сеансів.

Інгаляції мінеральної води лужної, йодобромної, дімедролу на курс до 8-10 сеансів.

Загальноукріплюючий масаж.

Бальнеотерапія

- Хлоридні натрієві, вуглекислі, сухі вуглекислі, азотні, штучні кисневі ванни. Тривалість 10-15 хвилин, на курс до 8-10 процедур.

Гідротерапія: дощовий, циркулярний душ, 1-1,5 атм., по 3-5 хвилин, кожен день або через день, на курс до 10 процедур, або вільне плавання у басейні, T води 27-28 град.С, 10-15-20 хв., щодня або через день, курс N 8-10.

Апаратна фізіотерапія.

Гальванічний комірець кожен день або через день чергують з впливом на шийні симпатичні вузли, тривалістю процедури до 15 хвилин. На курс 8-10 сеансів, або використовують кальцій-електрофорез на вказані області.

Електросон-терапія за очно-потиличною методикою, частота 10-40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії - 30-40 Гц; при симпатикотонії - 5-10 Гц), тривалість 20-40 хвилин. На курс 8-10 процедур.

Нормобарична гіпокситерапія. Гіпоксична суміш, яка застосовується для лікувальних впливів містить 10-12% кисню та 88-90% азоту. Її подають під тиском 1020 гПа. Температура суміші складає 18-23 град.С. У сеанс 3-4 гипоксичних фази тривалістю до 10-15 хвилин з перервою до 10-15 хвилин, через день, N 4-5 процедур у неділю. На курс 8-10 процедур.

Додатково: лазеротерапія, рефлексотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: відсутність або значне зменшення виділень з носа, вільне носове дихання, підвищення якості життя.

Протипоказання: гостра стадія процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: J31, J32, J35 (виключено хронічний тонзиліт).

2. Назва захворювання:

J31.0 - хронічний риніт (катаральний, хронічний субатрофічний, атрофічний, гіперпластичний)

J31.2 - хронічний фарингіт (гіпертрофічний дифузний, гіпертрофічний локалізований, гранулезний боковий гіпертрофічний)

J32 - хронічний синусит (ексудативна та гіперпластична форма)

J35 - хронічні хвороби ротоглоточних та носоглоточних мигдаликів (аденоїди, вегетації аденоїдні)

3. Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі.

Додаткові лабораторні дослідження:

бактеріальний висів із носоглотки.

Додаткові інструментальні дослідження:

передня та задня риноскопія при синуситах;

рентгенограма придаткових пазух носу.

Консультація спеціалістів: оториноларинголога, кардіолога (за показаннями).

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим I-III.

Дієта: дієта N 15.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, теренкур або дозована ходьба.

Кліматотерапія: I-II режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Бальнеотерапія.

Хлоридні натрієві, вуглекислі, азотні, хвойні, перлинні штучні кисневі ванни. T води 36-37 град.С, тривалість процедури 10-15 хвилин, через день. На курс до 8-10 процедур.

Гідротерапія: дощовий, циркулярний душ, 1-1,5 атм., по 3-5 хвилин, кожен день або через день, на курс до 10 процедур, або вільне плавання у басейні, T води 27-28 град.С, 10-15-20 хв., щодня або через день, курс N 8-10.

Пелоїдотерапія та теплолікування: Грязьові аплікації на область проекції придаткових пазух патологічного вогнища. Температура грязі 38-40 град.С, тривалість процедури поступово збільшують від 8-10 хвилин до 15 хвилин. На курс 8-10 процедур.

Теплолікування: озокеритові або парафінові коржики на область проекції патологічного процесу, T 40-42 град.С, тривалість 15-20 хв., на курс 8-10 процедур, щодня.

Пелоїдотерапія та теплолікування протипоказано хворим з аденоїдитом.

Спелеотерапія або галотерапія I режим, 30 хв., кожен день, на курс 8-10 сеансів.

Апаратна фізіотерапія.

Гальваногрязелікування на область проекції патологічного процесу, щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см, по 10-15 хвилин, через день, всього 8-10 процедур.

Лазерна терапія гелій-неоновим лазером, красний спектр опромінювання верхнє щелепних пазух, потужність 20 мВт/кв.см, 30 сек - 1 хв., щодня, на курс N 7-8.

Електрофорез ропи або 5% броміду натрію на комірцеву зону, щільність струму від 0,02 до 0,05 мА/кв.см, тривалість 10-15 хвилин, щодня або через день, на курс 8-10 сеансів.

Нормобарична гіпокситерапія, на курс 8-10 сеансів.

Електросон-терапія по очно-потиличній методиці, при частоті від 10 до 40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії - 30-40 Гц; при симпатикотонії - 10-20 Гц, тривалістю 20-40 хвилин). На курс 8-10 процедур.

Магнітотерапія. ПеМП-процедури на проекцію патологічного вогнища тривалістю 5-15 хвилин, щодня або через день, на курс 8-10 процедур.

Додатково: рефлексотерапія (електро-, лазеропунктура), промивання носа методом переміщення.

При наявності ознак загострення запального процесу: електричне поле УВЧ, КУФ-опромінення слизової оболонки носоглотки, мікрохвильова ультразвукова терапія, небулайзерні інгаляції 1% діоксидину (5-10 хв., 2 рази на день, N 6-8).

Фітотерапія, кожен день, N 8-10-12 процедур (залежно від віку).

Аероіонотерапія, тривалість 10-15 хвилин, кожен день, N 8-10-12 (залежно від віку).

Інгаляції мінеральної води лужної, йодобромної, протизапальних фітозборів, 2% гідрокарбонат натрію, 3% хлориду натрію. Тепло вологі інгаляції соку каланхое, відвару листя евкаліпта (10:200), щавлії (6:200), квітків ромашки (6:200), тривалість процедури 5-10 хв., щодня, курс N 8-10.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Крітерії якості лікування: покращення самопочуття, відсутність скарг; відсутність або значне зменшення виділень з носа; вільне носове дихання; поліпшення або нормалізація лабораторних показників.

Протипоказання: гостра стадія процесу, стан після тонзілектомії до 12 місяців.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: J35.

2. Назва захворювання:

J35 - хронічні хвороби ротоглоточних та носоглоточних мигдаликів (хронічний тонзиліт компенсований та некомпенсований)

3. Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі.

Додаткові лабораторні дослідження:

бактеріальний висів із носоглотки.

Додаткові інструментальні дослідження:

передня та задня риноскопія при синуситах;

рентгенограма придаткових пазух носу;

електрокардіографія.

Консультація спеціалістів: оториноларинголога, кардіолога (за показаннями).

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим I-III.

Дієта: дієта N 15.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, теренкур або дозована ходьба.

Кліматотерапія: I-II режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Бальнеотерапія.

Хлоридні натрієві, вуглекислі, азотні, хвойні, перлинні штучні кисневі ванни. T води 36-37 град.С, тривалість процедури 10-15 хвилин, через день. На курс до 8-10 процедур.

Гідротерапія: дощовий, циркулярний душ, 1-1,5 атм., по 3-5 хвилин, кожен день або через день, на курс до 10 процедур, або вільне плавання у басейні, T води 27-28 град.С, 10-15-20 хв., щодня або через день, курс N 8-10.

Пелоїдотерапія та теплолікування: Грязьові аплікації на область проекції придаткових пазух патологічного вогнища. Температура грязі 38-40 град.С, тривалість процедури поступово збільшують від 8-10 хвилин до 15 хвилин. На курс 8-10 процедур. Можливе призначення аплікацій на комірцеву зону при наявності хронічного тонзиліту разом з аплікаціями на проекцію підщелепних лімфовузлів. Процедури призначають через день або поспіль з перервою на третій день.

Теплолікування: озокеритові або парафінові коржики на область проекції патологічного процесу, T 40-42 град.С, тривалість 15-20 хв., на курс 8-10 процедур, щодня.

Пелоїдотерапія та теплолікування протипоказано хворим з аденоїдитом.

Спелеотерапія або галотерапія I режим, 30 хв., кожен день, на курс 8-10 сеансів.

Апаратна фізіотерапія.

Лазерна терапія гелій-неоновим лазером, красний спектр опромінювання верхнє-щелепних пазух, потужність 20 мВт/кв.см, 30 сек - 1 хв., щодня, на курс N 7-8.

Електрофорез ропи або 5% броміду натрію на комірцеву зону, щільність струму від 0,02 до 0,05 мА/кв.см, тривалість 10-15 хвилин, щодня або через день, на курс 8-10 сеансів.

Ультрафонофорез при хронічному тонзиліті - з гіоксизоновою маззю або інтерферонами на безводному ланоліні, або гидрокортизону, спленину на область патологічного вогнища по 3-10 хвилин, через день, 8-10-12 процедур на курс.

Нормобарична гіпокситерапія, на курс 8-10 сеансів.

Електросон-терапія по очно-потиличній методиці, при частоті від 10 до 40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії - 30-40 Гц; при симпатикотонії - 10-20 Гц, тривалістю 20-40 хвилин). На курс 8-10 процедур.

Додатково: рефлексотерапія (електро-, лазеропунктура), промивання носа методом переміщення.

При наявності ознак загострення запального процесу: електричне поле УВЧ, КУФ-опромінення слизової оболонки носоглотки, мікрохвильова ультразвукова терапія, небулайзерні інгаляції 1% діоксидину (5-10 хв., 2 рази на день, N 6-8).

Фітотерапія, кожен день, N 8-10-12 процедур (залежно від віку).

Аероіонотерапія, тривалість 10-15 хвилин, кожен день, N 8-10-12 (залежно від віку).

Інгаляції мінеральної води лужної, йодобромної, протизапальних фітозборів, 2% гідрокарбонат натрію, 3% хлориду натрію. Тепловологі інгаляції соку каланхое, відвару листя евкаліпта (10:200), щавлії (6:200), квітків ромашки (6:200), тривалість процедури 5-10 хв., щодня, курс N 8-10.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Крітерії якості лікування: покращення самопочуття, відсутність скарг; відсутність або значне зменшення виділень з носа; вільне носове дихання; поліпшення стану ротоглоточних мигдаликів; поліпшення або нормалізація лабораторних показників.

Протипоказання: гостра стадія процесу, стан після тонзілектомії до 12 місяців.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: J41, 42

2. Назва захворювання: рецидивуючий бронхіт, хронічний бронхіт, трахеобронхіт, неуточнений бронхіт.

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі;

- загальний аналіз мокротиння.

Обов'язкові інструментальні та функціональні дослідження:

- спірографія

Додаткові лабораторні дослідження:

- біохімічний аналіз крові: (протеїнограма, альбумін-глобуліновий коефіцієнт: _________ альбумін ________

альфа1 + альфа2 глобуліни,

- гаптоглобін, сіалові кислоти, серомукоїд), сечовина, креатинін, білірубін, амінотрансферази, глюкоза

- імунограма;

- бактеріологічне дослідження мокротиння.

Додаткові інструментальні дослідження

- електрокардіографія

- рентгенологічне дослідження легень

- УЗД серця

Інші інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Задачі етапу:

1) запобігання подальшого погіршення бронхолегеневої функції;

2) зниження темпів прогресування дифузного порушення бронхів;

3) підвищення загальної та місцевої реактивності організму,

4) зниження частоти загострень захворювання та подовження ремісії;

5) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого.

Дієта повинна бути збалансованою, достатньо вітамінізована. Доцільне включення сирих овочів та фруктів, соків. При хронічному бронхіті з підвищеним виділенням мокроти показана збагачена білком дієта, 30-40% жиру рослинного походження.

Санаторний режим: I-III.

Кліматотерапія: I-II режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання. Аеротерапія при T не нижче 10 град.С. Сонячні ванни за слабким режимом. Морські ванни при T води 20-22 град.С за помірним режимом.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, теренкур або дозована ходьба.

Функціональна терапія: дихальна гімнастика, дренажне положення хворого, постуральний дренаж (вранці та ввечері хворий випиває 1 ст. ложку настою термопсису (мати-та-мачухи, багульнику, липи, подорожнику) та 1-2 таб. мукалтину та через 20-30 хв виконує постуральний дренаж).

Масаж грудної клітини (вібраційний, класичний, сегментарний). Постуральний масаж протипоказано при виникненні задишки або бронхоспазму. Всі види масажу доцільно проводити після аерозольної терапії.

Аерозольна терапія: ультразвукові інгаляції з використанням бронхолітичних, антигістамінних, муколітичних препаратів (мукосальвон, амброксол тощо).

Переважно антисептичний збір лікарських рослин, що стимулює відхаркування: листя подорожника, корінь солодки, листя шавлії, квіти бузина, бруньки сосни.

Переважно бронходилятуючий збір лікарських рослин: листя мати-та мачухи, трава душиці, корінь солодки, трава багульника.

При наявності бронхоспастичного синдрому необхідно використовувати бронходилятатори, які призначаються із врахуванням добових ритмів бронхіальної прохідності: стимулятори бета-адренорецепторів, метилксантини, холінолітики.

Апаратна фізіотерапія:

Індуктотермія грудинної ділянки, слабкотеплова доза, по 10 хвилин, на курс 10 процедур.

Електрофорез лікарських речовин (хлористий кальцій, йодид калію, аскорбінової кислоти тощо) на область грудної клітки, сила струму 0,05-0,1 мА/кв.см, тривалість процедури 10-15 хвилин, на курс N 8-10 процедур.

Спелеотерапія, штучний "соляний клімат", концентрація хлориду натрію 12-16 мкг/кв.м, тривалість процедури 15-30 хвилин, на курс N 8-10 процедур, кожен день.

Додаткові:

Ультразвукова терапія, лазеротерапія, рефлексотерапія, ароматерапія тощо.

Пелоїдотерапія. Аплікації пелоїда при T 38-40 град.С, на задньобокову поверхність грудної клітки, тривалістю 15-20 хвилин, на курс 8-10 процедур, через день, або два дня поспіль з перервою на 3 день.

Озокерито-, парафінотерапія. Аплікації на ділянку грудної клітки ззаду, T - 45-50 град.С, тривалість 15-30 хвилин, кожен день, на курс 8-10 процедур.

Бальнеотерапія. Хлоридні натрієві ванни, з концентрацією (20 г/л), при T 36-38 град.С, тривалість процедури 10-15 хвилин, на курс 8-10 ванн через день.

Азотні або кисневі ванни, T 35-36 град.С, концентрація азоту 20-23 мг/л, кисню 30-40 мг/л. Тривалість 10-15 хвилин. Процедури проводять через день, або два дня поспіль з перервою на третій день. На курс 8-10 ванн.

Йодобромні ванни, з вмістом іонів йоду не менше 10 мг/л, а іонів брому 25 мг/л T 37-38 град.С тривалістю 10-12 хв., через день, на курс 8-10 процедур.

Сірководневі ванни здійснюють протизапальну дію. Використовують сірководневу мінеральну воду, яка містить більш ніж 10 мг/л загального сірководню, тривалість процедури 10-12 хвилин, проводяться через день. На курс 8-10 ванн.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Критерії якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, зменшення (або зникнення) кашлю, виділення мокротиння та порушень вентиляції легень.

Протипоказання: хронічний обструктивний бронхіт у стані загострення, при наявності легенево-серцевої недостатності нижче II стадії.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: E84.9

2. Класифікація МВ:

- МВ з панкреатичною недостатністю,

- МВ без панкреатичної недостатності в т.ч. первинно генітальна форма з вродженою білатеральною аплазією сім'явиносних протоків (далі - ВБАСП),

- атипові форми МВ (до атипової форм МВ відносять випадки хронічного захворювання дихальної системи різної тяжкості з характерними для МВ проявами (або з єдиним клінічним симптомом МВ) у випадку нормальної екзокринної функції підшлункової залози та нормальним (< 40 мекв/л) чи межуючим з нормою рівнем хлоридів поту.

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі.

Додаткові лабораторні дослідження:

- біохімічне дослідження крові (серомукоїд, гаптоглобін, альфа2, гамаглобулін, трансамінази, білірубін);

- біохімічний склад конденсату вологи видихуваного повітря (гистамін, серотонін, адреналін, норадреналін) - за показаннями.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- спірографія.

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань.

При необхідності одноразово проводиться рентгенологічне дослідження легень.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Задачі етапу:

- підвищення загальної реактивності організму;

- поліпшення функціонального стану бронхолегеневої системи;

- поліпшення дренажної функції бронхів.

Дієта:

- основним принципом дієтотерапії є підвищений калораж їжі на 10-50%;

- дієта має бути збагачена сіллю (в старшому віці на 2-3 г), легкою до засвоєння, вітамінізованою, включати молочні продукти, 30-40% рослинного походження жирів, фруктозовмісні продукти;

- обмежування кількість жирів і збільшення вживання тваринних білків;

- достатній прийом рідини.

Санаторний режим: I-III

Кліматотерапія: I-II режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, звукова гімнастика, дозована ходьба або теренкур, спортивні ігри, малий теніс та інше.

Масаж: постуральний дренаж, масаж класичний, сегментарний, вібраційний, на точки акупунктури.

Апаратна фізіотерапія:

Теплі вологі інгаляції сольових (соляно-лужні розчини натрію гідрокарбонату - 2 г, натрію хлориду - 1 г, води дистильованої - 100 г), мінеральної лікувальної або столово-лікувальної води; ці речовини можна комбінувати з розчином фітопрепаратів, які готують перед застосуванням шляхом розведення в ізотонічному розчині, у співвідношенні 1:3, 1-2 рази на добу, впродовж 10-15 днів, інгаляції муколітиків (амброксол).

Галотерапія: I режим, тривалість процедур 15-30 хвилин, кожен день N 10-15. Сприяє поліпшенню мукоціліарного кліренса.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, зменшення або зникнення виділення мокротиння, та порушень вентиляції легень.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносимості фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: J12-J18.

2. Назва захворювання - пневмонія.

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Критерії переходу до другого етапу реабілітації хворих на пневмонію: зменшення або зникнення клінічних симптомів захворювання; зникнення дихальної недостатності (або не вище 1 ступеня); нормалізація гемограми; рентгенологічна відсутність інфільтративних змін у легенях.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі.

Додатково: імунологічні та біохімічні дослідження крові (функціональні тести печінки, нирок, глікемія та інші, що надають яку-небудь специфічну інформацію).

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- спірографія;

- електрокардіографія.

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Задачі етапу: при необхідності продовження протизапальної та муколітичної терапії, поліпшення або відновлення дренажної функції бронхолегеневої системи; зменшення змін, які виникли внаслідок попередньої антибактеріальної терапії (дисбіоз, зниження функціональної активності органів травлення), підвищення загальної та місцевої реактивності організму; нормалізація фізичного та емоційного потенціалу хворого.

Дієта: має бути з підвищеним калоражем їжі, можливо пощадливою, легкою до засвоєння, з доброю кулінарною обробкою, вітамінізована, містити тваринний білок, молочні продукти, 30-40% жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.

Санаторний режим: II-III.

Кліматотерапія: I-II режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, дозована ходьба та біг, тренування на велоергометрі, прогулянки пішки, теренкур або дозована ходьба.

Масаж класичний та сегментарний, самомасаж, масаж точковий.

Теплолікування:

Пелоїдотерапія аплікаційна: T 38-40 град.С торф'яної або 38-40 град.С мулистої грязі, тривалість процедури 10-15 хвилин, на курс N 8-10 процедур, які проводяться через день або два дні поспіль з перервою на третій день..

Парафино-озокеритові аплікації на грудну клітину: T 45-50 град.С, 15-30 хвилин, кожен день, N 8-10.

Галотерапія: I режим, тривалість процедури 30 хвилин кожен день N 10-15.

Апаратна фізіотерапія.

Позиційна аерозольтерапія (репаративна):

а) екстрактів лікувальних пелоїдів (пелоїдин, гумізоль, сік алоє або сік каланхоє 1,0 мл + 3,0 мл розчину соди; сік подорожника 1 мл + 3 мл 0,5% розчину соди; лізоцим 100 мл у 20 мл фізіологічного розчину; 5% розчин аскорбінової кислоти; вітамінні суміші;

б) бронхолітична: магнія сульфат (1 мл 25% розчину + 3,0 мл води); можливі інгаляції 0,5-1% розчину еуфіліну (частіше у вигляді йодованої мікстури); холінолітиків (атровент) 2-4 мл на інгаляцію;

в) мембраностабілізуюча: 0,1% розчин ліпіну, по 5 мл на 1 процедуру 1 раз на день.

При затяжному перебігу пневмонії, у випадках збереження хрипів, кашлю: ультрафонофорез гідрокортизону на грудну клітину над проекцією вогнища (1 ампулу розчиняють у 0,2% розчині натрію гідрокарбонату), N 8-10 процедур на курс.

- За наявністю залишкових проявів електрофорез трипсину або хімотрипсину, 1-5% розчину калію, йоду, сульфату міді, хлориду кальцію, алое, тривалістю 10-15 хв., кожен день або через день, N 8-10.

При затяжному перебігу процесу СМВ-терапія на міжлопаточну область, 4-12 мВт, тривалістю 6-10 хв., через день, N 6-8 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Критерії якості лікування: клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, значне зменшення або відсутність виділення мокротиння та порушень вентиляції у легенях, зникнення рентгенологічних ознак запалення у легенях.

Протипоказання: пневмонія у стадії загострення, пневмосклероз та пневмоконіози, які супроводжуються легенево-серцевою недостатністю вище II ступеню.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10:

Набута деформація грудної клітки та ребер - M95.4

2. Назва захворювання - порушення постави (ПП) - зміни фізіологічних вигинів хребта

Класифікація

Види постав за Staffel

- Нормальна постава

- Плоска спина

- Плоско-вигнута спина

- Сутула спина

- Кругла спина

- Сколіотична постава.

Показання до санаторно-курортного лікування: всі види ПП.

Протипоказання: загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

- Нормальна, або габітусна постава - деформації фізіологічних викривлень хребта більше 20 град.

- Плоска спина - зменшення всіх фізіологічних вигинів

- Плоско-вигнута спина - зменшення грудного кіфозу у поєднанні зі збільшенням поперекового лордозу

- Сутула спина - збільшення грудного кіфозу

- Кругла спина - збільшення всіх фізіологічних вигинів.

- Сколіотична постава - нефіксоване викривлення хребта у фронтальній площині (не супроводжується торсією, зникає у положенні лежачи)

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія хребта проводиться при погіршенні ортопедичного стану, ЕКГ та спірометрія - при розладах з боку серцево-судинної та дихальної систем, інші дослідження - при виникненні ускладнень, інтеркурентних або супутніх захворюваннях (за призначеннями консультантів)

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при супутніх або інтеркурентних захворюваннях, наприклад при синдромальних сколіозах (ДСТ, синдром Марфана тощо) вдаються до консультацій генетика, кардіолога, окуліста

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - збереження стабільності деформації (профілактика прогресування патології), укріплення м'язів, покращення загального розвитку дитини (розвиток та зміцнення серцево-судинної та дихальної систем)

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III (ощадливо-тренувальний)

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова):

а) виховання навичок правильного утримання тіла в просторі та основних статико-динамічних навичок (хода, сидіння, стояння)

б) ранкова гігієнічна гімнастика (загальнозміцнюючі, дихальні вправи)

в) спеціальні комплекси - статичні, коригуючи, динамічні вправи (за принципом від простих до складних)

г) лікувальне плавання

Масаж - загальний гігієнічний, м'язів спини та живота або сегментарний курсами по 20 сеансів; ручний масаж можна чергувати з підводним, а також використовувати електромасажери

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

Пелоїдотерапія та термотерапія - зональні аплікації у вигляді "напівкорсетів", аплікацій на скорочені м'язи з опуклої сторони (сторона викривлення) температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Електростимуляція проводять симетричну контактну дію на паравертебральні м'язи при збільшенні сили струму від 6 до 20 мА щоденно протягом 10-15 хвилин курсом до 24 сеансів

Натомість електростимуляції можна використовувати індуктотермію, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс - 10-12 процедур) або ампліпульстерапію (СМС частотою 50-80 Гц по 5 хвилин на зону контрагованих м'язів щоденно курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія

Психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зменшення деформації, зміцнення м'язів, покращення фізичного розвитку дитини.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10:

Дитячий ідеопатичний сколіоз - M41.0-M41.2

2. Назва захворювання - ідеопатичний сколіоз, дитячий ідеопатичний сколіоз (ДІС) або диспластичний сколіоз - фіксоване бічне викривлення хребта, яке супроводжується торсією і на початку захворювання немає явних патологічних структуральних ознак; чинником захворювання є дисплазія міжхребцевих дисків; при прогредієнтному перебігу ДІС говорять про сколіозну хворобу

Класифікація

Ступені ДІС:

1 ступінь - до 10 град.,

2 ступінь - 10-30 град.,

3 ступінь - 30-50 град.,

4 ступінь - понад 50 град.

Типи ДІС:

1. верхньогрудний (шийно-грудний),

2. грудний,

3. грудо-поперековий,

4. поперековий,

5. комбінований.

Форми ДІС:

1. S-подібний (компенсований, декомпенсований),

2. C-подібний (може бути кіфосколіоз)

За стороною: 1. правобічний, 2. лівобічний

За перебігом: 1. прогресуючий, 2. стабільний

За кутами викривлень: 1. компенсований, 2. декомпенсований

Показання до санаторно-курортного лікування

1. ДІС на етапі консервативного лікування

2. ДІС після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання

перші 2 місяця після оперативного втручання ДІС

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Деформація хребта з'являється і прогресує у період "ростових поштовхів"

При сколіозі 1 ступеня має місце помірна асиметрія стояння надпліч, лопаток, трикутників талії, рельєфу спини, визначається одна дуга викривлення хребта, яка не зникає при нахилі та лежачи, при грудо-поперековому сколіозі - поперековий м'язовий валик (симптом Чакліна)

Сколіоз 2 ступеня характеризується виразною асиметрією надпліч, лопаток, трикутників талії, грудної клітки, визначаються 2-3 викривлення хребта, тест Адамса, симптом Чакліна

При сколіозі 3-4 ступеня деформація тулуба маніфестована, виявляється як спереду, так і ззаду, реберний горб великий

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія хребта проводиться при погіршенні ортопедичного стану, ЕКГ та спірометрія - при розладах з боку серцево-судинної та дихальної систем, інші дослідження - при виникненні ускладнень, інтеркурентних або супутніх захворюваннях (за призначеннями консультантів)

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при супутніх або інтеркурентних захворюваннях, наприклад при синдромальних сколіозах (ДСТ, синдром Марфана тощо) вдаються до консультацій генетика, кардіолога, окуліста.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - збереження стабільності деформації (профілактика прогресування патології), укріплення м'язів, покращення загального розвитку дитини (розвиток та зміцнення серцево-судинної та дихальної систем)

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

- аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

- геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

- таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (розвантаження хребта, хода з корсетом або без нього, з підкаблучником або без нього, сидіння з підмисковою напівподушкою) визначається ортопедом:

а) загальний активний призначається при 1-2 ступені ДІС без тенденції прогресування

б) часткове розвантаження хребта (частину часу діти лежать на спині або на животі з підгрудником) призначається при ДІС 2, 3 ступеня з тенденцією до прогресування у фізично слабких дітей

в) повне розвантаження хребта (весь час діти лежать на спеціальних кушетках) призначається при 2 та 3 ступенях прогресуючого ДІС у хворих, які користуються корсетом, готуються до оперативного втручання або знаходяться у післяопераційному періоді

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова):

а) виховання навичок правильного утримання тіла в просторі та основних статико-динамічних навичок (хода, сидіння, стояння)

б) ранкова гігієнічна гімнастика (загальнозміцнюючі, дихальні вправи)

в) спеціальні комплекси - статичні, коригуючі, динамічні вправи (за принципом від простих до складних)

г) комбінована кінезотерапія проводиться за призначенням ортопеда при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

д) лікувальне плавання та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

Масаж - загальний гігієнічний, м'язів спини та живота або сегментарний курсами по 20 сеансів; ручний масаж можна чергувати з підводним, а також використовувати електромасажери

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

Пелоїдотерапія та термотерапія - зональні аплікації у вигляді "напівкорсетів", аплікацій на скорочені м'язи з опуклої сторони (сторона викривлення) температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу.

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз.

Електростимуляція - проводять контактну дію на паравертебральні м'язи з опуклої сторони при збільшенні сили струму від 6 до 20 мА щоденно протягом 10-15 хвилин курсом до 24 сеансів.

Натомість електростимуляції можна використовувати індуктотермію (індуктор фіксують на 1-1,5 см від поверхні ділятованих м'язів, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс - 10-12 процедур) або ампліпульстерапію (СМС частотою 50-80 Гц по 5 хвилин на зону ділятованих м'язів щоденно курсом 10-12 процедур).

Загальна терапія: психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зменшення деформації або збереження стабільності деформації, зміцнення м'язів, покращення фізичного розвитку дитини.

Можливі побічні дії та ускладнення Чине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР - МЕД, 2003. - 1248 с.) відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МХК-10:

Юнацький остеохондроз голівки стегнової кістки (Легга-Кальве-Пертеса) - M91.1; коксартроз - M16

2. Назва захворювання - юнацький остеохондроз голівки стегнової кістки - остеохондропатія проксимального епіфізу стегнової кістки - асептичний некроз кісткової та хрящової тканини голівки стегнової кістки (хвороба Легга-Кальве Пертеса; ХЛКП); виникає в результаті порушення локального кровопостачання на ґрунті вегетотрофічної дезадаптпції, що чинить інфаркт кісткової речовини з подальшою локальною реструктуризацією; найбільш часто спостерігається у дітей віком 7- 12 років.

Класифікація

Стадії ХЛКП:

1 стадія - асептичний некроз

2 стадія - несправжній склероз

3 стадія - фрагментація

4 стадія - відновлення

5 стадія - наслідки, у т.ч. коксартроз

Види ХЛКП:

а) ураження передньої порції епіфізу

б) ураження передньо-медіальної порції епіфізу

в) ураження латеральної та задньо-латеральної порції епіфізу

г) тотальне ураження епіфізу

Форми ХЛКП: однобічна, двобічна

Фактори ризику виникнення коксартрозу: латеральна екструзія, метафізарні кісти, горизонтальне розташування росткової зони, осифікація латеральної порції епіфізу.

Показання до санаторно-курортного лікування

1. ХЛКП на етапі консервативного лікування

2. ХЛКП після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Діти кульгають, скаржаться на втомлюваність, нестійкий біль у стегні або в ділянці коліна, біль посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, поступово біль посилюється, з'являється вкорочення кінцівки (у 1 стадії функціональне, відносне), котрактура у кульшовому суглобі (обмеження відведення та внутрішньої ротації), з часом (2 та 3 стадії) вкорочення кінцівки стає абсолютним, приєднується атрофія м'язів.

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія та сонографія ураженого суглобу проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях.

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - покращення локомоторної функції, поліпшення крово- та лімфообігу, трофічних процесів

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

Масаж - загальний гігієнічний та сегментарний

Тракційна терапія - манжеткове витягання або застосування розвантажувальних пристроїв проводять у 2-4 стадіях ХЛКП

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу призначається у всіх стадіях ХЛКП, бальнеотерапію доцільно чергувати з пелоїдотерапією.

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією.

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді "напівплавок" ( при двобічній хворобі - "плавок") температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу.

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють у всіх стадіях АН з 1/4 біодози, доводячи поступово до 3 біодоз

Електрофорез лікарських речовин - проводять, розташовуючи електроди поперечно над кульшовим суглобом у 1-2 стадіях ХЛКП - з 0,5-1% розчином ацетилсаліцилової кислоти, 5% розчином новокаїну, вітамінами, ферментами, хондропротекторами, остеотропними препаратами (щільність постійного струму - 0,03-0,06 мА/кв.см, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс - 10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала пелоїдотерапія; у 3 стадії - електрофорез з препаратами кальцію, хондропротекторами, у 4 стадії - з хондропротекторами, вітамінами

Магнітотерапія - у всіх стадіях ХЛКП здійснюють контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Натомість лікарського електрофорезу можна використовувати фонофорез з тими ж препаратами

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія

У 1-2 стадіях ХЛКП використовують донатори окислювально-відновлювальних процесів, хондропротектори, інгібітори протеолізу, біогенні стимулятори, у 3-4 стадіях - хондропротектори, остеотропні препарати та препарати кальцію, у всіх стадіях - вітамінотерапію.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур, покращення локомоторної функції

Протипоказання - перші 2 місяця після оперативного втручання

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МХК-10:

Хондропатії - M91-M92; Юнацький остеохондроз тазу - M91.0; Юнацький остеохондроз плечової кістки - M92.0; Юнацький остеохондроз променевої та ліктьової кісток - M92.1; Юнацький остеохондроз кисті - M92.2; Юнацький остеохондроз надколінка - M92.4; Юнацький остеохондроз великої та малої гомілкових кісток - M92.5; Юнацький остеохондроз передплесни - M92.6; Юнацький остеохондроз плесни - M92.7; Остеонекроз - M87; Хвороба Шоєрмана-Мау - M42.0

2. Назва захворювання - юнацький остеохондроз - асептичний некроз кісткової та хрящової тканини - остеохондропатія (ОХП); ОХП виникає в результаті порушення локального кровопостачання на ґрунті вегетотрофічної дезадаптпції, що чинить інфаркт кісткової речовини з подальшою локальною реструктуризацією; ОХП найбільш часто спостерігається у дітей віком 7-12 років.

Класифікація

Види ОХП:

1. Остеохондропатія епіфізів:

а) голівки стегнової кістки (хвороба Легг-Кальве-Пертеса)

б) голівки 2 та 3 плесневих кісток (хвороба Келлера II)

в) грудинного кінця ключиці

г) фаланг пальців кистей

2. Остеохондропатія коротких губчатих кісток:

а) човноподібної кістки передплесни (хвороба Келлера I)

б) човноподібної кістки зап'ястка (хвороба Прайзера)

в) півмісяцевої кістки (хвороба Кінбека)

г) тіла хребця (хвороба Кальве)

д) надколінника (хвороба Синдінга-Ларсена)

е) таранної кістки (хвороба Діаца)

3. Остеохондропатія апофізів

а) великогомілкової кістки (хвороба Осгуда-Шляттера)

б) п'яткової кістки (хвороба Гаглунда-Шинца-Севера)

в) хребців (хвороба Шоєрмана-Мау)

г) V плеснової кістки (хвороба Ізеліна)

д) тазових кісток (хвороба Соррела)

е) ліктьової кістки (хвороба О'Коннора)

Стадії ОХП: 1

5 стадія - наслідки стадія - асептичний некроз

2 стадія - несправжній склероз

3 стадія - фрагментація

4 стадія - відновлення

Форми ОХП: однобічна, двобічна

Показання до санаторно-курортного лікування

1. ОХП на етапі консервативного лікування

2. ОХП після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання: перші 2 місяця після оперативного втручання

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Остеохондропатії епіфізів:

Діти скаржаться на нестійкий біль в ділянці ОХП (плечовий суглоб, плесно-фалангові суглоби тощо), біль посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні визначається локальна припухлість, болючість при пальпації, обмеження обсягу рухів у "зацікавленому" суглобі.

Остеохондропатії апофізів та коротких губчатих кісток:

Діти скаржаться на нестійкий біль в ділянці ОХП (гребінь клубової кістки, надколінка, горбистість великогомілкової кістки, п'ятка тощо), кульгають при ураженні нижньої кінцівки; біль посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні визначається локальна припухлість, болючість при пальпації.

Хвороба Шоєрмана-Мау

Визначається дорсалгія, яка посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні визначається гіперкіфоз, болючість при пальпації та порушення рухливості грудного відділу хребта.

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія та сонографія проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворювань.

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - покращення локомоторної функції, поліпшення трофічних процесів, крово- та лімфообігу

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим - хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження, з ортезами або без них, з корсетом або коректором постави (при хворобі Шоєрмана-Мау) - визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження. При хворобі Шоєрмана-Мау тракційну терапію (розвантаження хребта на похилій площині, комбіновану кінезотерапію на профілакторі Євменова) проводять за призначенням ортопеда.

Масаж - загальний гігієнічний та сегментарний

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу призначається у всіх стадіях ОХП, бальнеотерапію доцільно чергувати з пелоїдотерапією Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією.

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації на ділянку ОХП температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу.

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють у всіх стадіях АН з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз.

Електрофорез лікарських речовин - проводять, розташовуючи електроди поперечно над зоною ОХП у 1-2 стадіях - з 5% розчином новокаїну, вітамінами, ферментами, (щільність постійного струму - 0,03-0,06 мА/кв.см, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс - 10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала пелоїдотерапія; у 3 стадії - електрофорез з препаратами кальцію , у 4 стадії - з вітамінами

Магнітотерапія - у всіх стадіях ОХП здійснюють контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-20 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Натомість лікарського електрофорезу при вертебральних ОХП (хвороба Шоєрмана-Мау) можна використовувати фонофорез з хондропротекторами, електростимуляцію м'язів спини, діадинамотерапію.

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія

У всіх стадіях ОХП використовують остеотропні та хондропротекторні препарати, препарати кальцію та вітамінотерапію.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур, покращення локомоторної функції.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МХК-10:

Хронічний остеомієліт з норицею - M86.3; Хронічний остеомієліт без нориці - M84.4; Первинно-хронічний остеомієліт - M86.6

2. Назва захворювання - остеомієліт - запалення кісткового мозку, кістки та окістя. Гострий гематогенний остеомієліт (ГГО) - гостре запалення кісткового мозку, кістки та окістя. Хронічний гематогенний остеомієліт (ХГО) - хронічне запалення кісткового мозку, кістки та окістя.

Класифікація

Форми ГГО:

1. за клінічним перебігом - токсична (адинамічна), септико-піємічна, локальна

2. за топікою ураження - метаепіфізарний, метадіафізарний

Ускладнення ГГО:

патологічний перелом, дистензійний або деструктивний вивих стегна, дефект кістки, вкорочення кінцівки, несправжній суглоб, ХГО, остеоартроз

Форми ХГО:

1. Вторинно-хронічний гематогенний остеомієліт (після перенесеного ГГО).

2. Первинно-хронічний гематогенний остеомієліт: абсцес Brodie, остеомієліт Garre, альбумінозний остеомієліт Ollier, антибіотичний остеомієліт, поліфокальний остеомієліт Probst, пухлиноподібний остеомієліт

Фази ХГО: 1. ремісії, 2. загострення

Ускладнення ХГО: фіброзний або кістковий анкілоз, остеоартроз Показання до санаторно-курортного лікування

1. стан після перенесеного ГГО (не менш як 2 місяці після купування запального процесу), у тому числі післяостеомієлітний дефект епіфізу, остеоартроз, фіброзний анкілоз

2. ХГО у стадії ремісії

Протипоказання: патологічний перелом, несправжній суглоб, загострення ХГО

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Вторинно-хронічний остеомієліт:

В анамнезі - перенесений гострий гематогенний остеомієліт. Загальні симптоми: у фазі ремісії невиразні, у фазі загострення - підвищення температури тіла, інтоксикація. Місцеві симптоми: у фазі ремісії може бути помірна інфільтрація параосальних тканин, незначний біль при пальпації кістки, її потовщення. При загостренні патологічного процесу визначається локальний біль при перкусії і пальпації, інфільтрація м'яких тканин, підвищення місцевої температури; невдовзі виникає параосальна флегмона або відкривається нориця, з якої виходить гній, а інколи й дрібні секвестри.

Первинно-хронічний остеомієліт:

Загальні симптоми: може бути періодичне підвищення температури тіла. Місцеві симптоми: помірне підвищення місцевої температури, інфільтрація параосальних тканин, біль при пальпації кістки, її потовщення; при загостренні патологічного процесу може спостерігатися флегмона м'яких тканин і може відкритися нориця.

Післяостеомієлітний дефект епіфізу, остеоартроз, фіброзний анкілоз В анамнезі - перенесений гострий гематогенний остеомієліт. Скарги на швидку стомлюваність, кульгавість, вкорочення та деформацію кінцівки, обмеження рухів у суглобі. Місцеві симптоми: порушення вісі кінцівки на рівні суглобу, згинальна, привідна або згинально-привідна контрактура, обмеження рухів у суглобі

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові - у стадії ремісії може бути без особливостей; у стадії загострення ХГО виявляється збільшення кількості лейкоцитів, підвищення ШОЕ, зсув формули вліво (збільшення кількості нейтрофільних гранулоцитів)

Загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Біохімічні та імунологічні дослідження, рентгенографія ураженої кінцівки, сонографія проводяться при загостренні патологічного процесу, виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями (при протеїнурії - консультація нефролога і т. ін.).

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - це підвищення загальної резистентності організму, консолідація протизапального ефекту, покращення крово- та лімфообігу, поліпшення трофічних процесів та локомоторної функції

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (тутор, гіпсова шина, хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

Масаж - загальний гігієнічний або сегментарний

Тракційна терапія - манжеткове витягання, витягання за гіпсовий "чобіток" проводять при контрактурах у кульшовому суглобі, при деформуючому коксартрозі, фіброзному анкілозі.

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді "плавок". "напівплавок", "наколіннів", "еполетів" температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Магнітотерапія - проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Електрофорез лікарських речовин проводять з розчином антибіотиків при щільності постійного струму 0,03-0,06 мА/кв.см, тривалість процедури - 15 хвилин курсом 10-12 процедур

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур) або УВЧ-терапію (зонально діють протягом 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія

Психотерапія, медикаментозне лікування (десенсибілізуюча, імуно- та вітамінотерапія).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення болю, інфільтрації параосальних тканин, покращення локомоторної функції, відсутність загострення патологічного процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МХК-10:

Уповільнена консолідація перелому - M84.2; Післяпроцедурні ураження кістково-м'язової системи - M96

2. Назва захворювання - уповільнена консолідація перелому (УКП) - затримка формування кісткової мозолі (строки загоєння перелому перевищують загальноприйняті для конкретної локалізації терміни консолідації в 1,5-2 рази)

Класифікація

Стадії загоєння переломів:

1 стадія - фіброзна мозоля

2 стадія - м'яка кісткова мозоля (від 7-10 доби після травми - до 1-1,5 місяців)

3 стадія - дозрівання кісткових структур

За локалізацією переломів:

а) епіфізеоліз

б) остеоепіфізеоліз (метаепіфізеоліз)

в) перелом метафізу

г) перелом діафізу

д) апофізеоліз

є) множинні та поєднанні пошкодження

За характером зміщення відламків:

а) без зміщення

б) зі зміщенням (за довжиною, за шириною, з кутовим, з ротаційним)

За характером порушення консолідації перелому:

а) уповільнена консолідація

б) несправжній суглоб

Показання до санаторно-курортного лікування

1. УКП

2. Наслідки травм опорно-рухового апарату (контрактури), стани після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання

- перші 2 місяці після перелому або оперативного втручання, незрощення, несправжні суглоби

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

- обмеження опорно-рухової спроможності пошкодженої кінцівки

- больовий синдром (самостійний та провокований локальний біль)

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія кінцівки та сонографія ураженого суглобу проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - поліпшення крово- та лімфообігу, покращення трофічних процесів, остеогенезу, консолідації перелому та локомоторної функції

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (використання ортезів, хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

Масаж - загальний гігієнічний та сегментарний

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу; бальнеотерапію доцільно чергувати з пелоїдотерапією

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин, на курс - 10-12 процедур через добу

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Електрофорез лікарських речовин (кальцій-фосфат електрофорез) - проводять, розташовуючи електроди поперечно над зоною УКП (анод - хлорид кальцію 5%, катод - фосфат натрію 5%; щільність постійного струму - 0,03-0,06 мА/кв.см, тривалість процедури - 15-20 хвилин, на курс - 10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала пелоїдотерапія

Магнітотерапія - контактне опромінення ділянки УКП з величиною магнітної індукції 12-10 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Натомість електрофорезу лікарських речовин можна локально використовувати діадинамотерапію (чергування струмів у короткому і довгому періодах по 2 1/2 хв і двотактним струмом - 1 хв, через деобу, на курс - 10-11 процедур)

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (скануюче опромінення ділянки УКП низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням, тривалість процедури - 10-15 хвилин, на курс - 10-12 процедур)

Загальна терапія

Використовують остеотропні препарати та препарати кальцію, вітамінотерапію.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення болю, зникнення контрактур, покращення консолідації та локомоторної функції.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10:

Вроджені кістково-м'язові деформації хребта та грудної клітки - Q67; Вроджена деформація хребта - Q67.5; Вроджені вади розвитку хребта та кісток грудної клітки - Q76; Синдром Кліппеля-Фейля - Q76.1; Вроджений сколіоз, зумовлений вадою розвитку кісток - Q76.3

2. Назва захворювання - вроджені вади розвитку хребта (ВВРХ) - одиничні, множинні або змішані аномалії розвитку хребців та міжхребцевих суглобових утворень, що обумовлюють вроджені деформації хребта (ВДХ) , найчастіше - фіксоване бічне викривлення хребта - вроджений сколіоз (ВС)

Класифікація

Види ВВРХ:

А. Онтогенетичні:

1. аномалії тіл (щілини, дефекти, клиноподібні хребці, напівхребці, платіспонділія, брахіспонділія, мікроспонділія);

2. аномалії дужок (щілини, аномалії відростків, спондилоліз);

3. аномалії змішаного характеру (синдром Кліппеля-Фейля, недорозвинення відділів хребта)

Б. Філогенетичні:

1. черепно-шийні (асиміляція атланта, маніфестація атланта);

2. шийно-грудні (цервікалізація, дорзалізація);

3. попереково-крижові (люмбалізація, сакралізація);

4. крижово-куприкові (асиміляція)

Види ВВРХ: 1. нейтральні, 2. сколіозогенні, 3. кіфозогенні

Ступені ВС: 1 ступінь - до 10 град.,

2 ступінь - 10-30 град.,

3 ступінь - 30-50 град.,

4 ступінь - понад 50 град.

Типи ВС:

1. верхньогрудний (шийно-грудний),

2. грудний,

3. грудо-поперековий,

4. поперековий,

5. комбінований

Форми ВС: 1. S-подібний (компенсований, декомпенсований),

2. C-подібний (може бути кіфосколіоз)

За стороною: 1. правобічний, 2. лівобічний

За перебігом: 1. прогресуючий, 2. стабільний

За кутами викривлень: 1.компенсований, 2. декомпенсований

Показання до санаторно-курортного лікування

1. ВВРХ та ВС на етапі консервативного лікування

2. ВВРХ та ВС після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання: перші 2 місяця після оперативного втручання

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Синдром Кліппеля-Фейля:

Коротка шия, низька лінія росту волосся, різке обмеження рухів головою на ґрунті брахіспондилії, зменшення кількості шийних хребців, їх зрощення. Вада розвитку за умов несиметричного зрощення хребців може ініціювати розвиток сколіозу

Вроджений сколіоз:

Деформація хребта визначається одразу після народження дитини, прогресує у період "ростових поштовхів" при наявності, як правило, активних бічних, задніх непарних напівхребців; при альтернуючих блокованих напівхребцях деформація не прогресує

Сколіоз 1 ступеня - має місце асиметрія стояння надпліч, лопаток, трикутників талії, рельєфу спини, визначається одна дуга викривлення хребта, яка не зникає при нахилі та лежачи, при грудо-поперековому сколіозі - поперековий м'язовий валик (симптом Чакліна)

Сколіоз 2 ступеня характеризується асиметрією надпліч, лопаток, трикутників талії, грудної клітки, визначаються 2-3 викривлення хребта, тест Адамса, симптом Чакліна,

Сколіоз 3-4 ступеня - деформація тулуба маніфестована, виявляється як спереду, так і ззаду, реберний горб великий

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія хребта проводиться при погіршенні ортопедичного стану, ЕКГ та спірометрія - при розладах з боку серцево-судинної та дихальної систем, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях.

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при супутніх або інтеркурентних захворюваннях

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - збереження стабільності деформації (профілактика прогресування патології), укріплення м'язів, покращення загального розвитку дитини (розвиток та зміцнення серцево-судинної та дихальної систем)

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія - аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - 11-111 (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (розвантаження хребта, коригуючі гіпсові краватки, хода з корсетом або без нього, з підкаблучником або без нього, сидіння з підмисковою напівподушкою) визначається ортопедом:

а) загальний активний призначається при 1-2 ступені ВС без тенденції прогресування

б) часткове розвантаження хребта (частину часу діти лежать на спині або на животі з підгрудником) призначається при ВС 2, 3 ступеня з тенденцією до прогресування у фізично слабких дітей

в) повне розвантаження хребта (весь час діти лежать на спеціальних кушетках) призначається при 2 та 3 ступенях прогресуючого ВС у дітей, які користуються корсетом, готуються до оперативного втручання або знаходяться у ранньому післяопераційному періоді

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова):

а) виховання навичок правильного утримання тіла в просторі та основних статико-динамічних навичок (хода, сидіння, стояння)

б) ранкова гігієнічна гімнастика (загальнозміцнюючі, дихальні вправи)

в) спеціальні комплекси - статичні, коригуючі, динамічні вправи (за принципом від простих до складних)

г) лікувальне плавання та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

Масаж - загальний гігієнічний, м'язів спини та живота або сегментарний курсами по 20 сеансів; ручний масаж можна чергувати з підводним, а також використовувати електромасажери

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією.

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією.

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді "напівкорсетів", аплікацій на скорочені м'язи з опуклої сторони (сторона викривлення) температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу.

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Електростимуляція, ампліпульстерапія - проводять контактну дію на паравертебральні м'язи опуклої сторони при збільшенні сили струму від 6 до 20 мА щоденно протягом 10-15 хвилин курсом до 30 сеансів

Магнітотерапія - проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Натомість ампліпульстерапії можна використовувати індуктотермію (індуктор фіксують на опуклій стороні протягом 15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія

Психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зменшення або збереження стабільності деформації, зміцнення м'язів, покращення фізичного розвитку дитини

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ -10:

Вроджені кістково-м'язові деформації хребта та грудної клітки - Q67;

Запала грудна клітка - Q67.6; Кильоподібна грудна клітка - Q67.7;

2. Назва захворювання - запала грудна клітка (ЗГК), лійкоподібна грудна клітка - вроджена аномалія розвитку переднього відділу грудної клітки (грудини, ребер), що обумовлює западання грудини та прилеглої частини ребер, кильоподібна грудна клітка (КГК) - вроджена деформація переднього відділу грудної клітки (грудини, ребер), що характеризується випнутою грудиною

Класифікація

Ступені ЗГК:

1 ступінь - западина не перевищує 2 см, зміщення серця немає, об'єм лійки не більше 50 куб.см, ретростернальний індекс Гіжицької не менше 0,75

2 ступінь - западина 2-4 см, зміщення серця 2-3 см, об'єм лійки 50-100 куб.см, ретростернальний індекс 0,5-0,75

3 ступінь - западина більше 4 см, зміщення серця більше 3 см, об'єм лійки понад 100 куб.см, ретростернальний індекс менше 0,5

Форми ЗГК: 1. лійкоподібна, 2. плоска

Види ЗГК: 1. симетрична, 2. асиметрична

Форми КГК:

1. кильоподібна грудина,

2. кильоподібна грудина з депресією ребер,

3. кильоподібна деформація верхньої частини грудини

Види КГК: 1. симетрична, 2. асиметрична

Показання до санаторно-курортного лікування

1. ЗГК та КГК на етапі консервативного лікування

2. ЗГК та КГК після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання: перші 2 місяця після оперативного лікування ЗГК або КГК

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Запала грудна клітка:

Деформація від народження характеризується западанням грудини та прилеглої частини ребер, у маленьких дітей може бути "пародоксальне вдихання" (під час вдихання западіння грудини та ребер збільшується). Дошкільнята та школярі відстають у фізичному розвитку, схильні до респіраторних захворювань; при фізичних навантаженнях відзначається підвищена стомлюваність, задишка, тахікардія. З часом при симетричній ЗГК збільшується грудний кіфоз, при асиметричній - з'являється сколіоз, кіфосколіоз. При ЗГК 3 ступеня може бути хронічна пневмонія

Кильоподібна грудна клітка:

Визначається з 3-5 річного віку і характеризується випнутою грудиною. Функціональні порушення обумовлені зниженням рухливості грудної клітки, внаслідок чого змінюється вентиляція легенів і виникають респіраторні захворювання. Асиметрична КГК може бути чинником сколіозу.

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Спірометрія та ЕКГ проводиться при виразних функціональних розладах, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях.

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при супутніх або інтеркурентних захворюваннях.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - збереження стабільності деформації (профілактика прогресування патології), укріплення м'язів тулуба, покращення функції кардіо-респіраторної системи та загального розвитку дитини

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - загальна або за показаннями

Руховий режим - 11-111 (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (жорстка постіль, реклінатор) визначається ортопедом:

а) загальний активний призначається при ЗГК 1, 2 ступеня та КГК без тенденції до прогресування і без супутнього сколіозу

б) часткове розвантаження хребта (частину часу діти лежать на спині з реклінатором або на животі) призначається при ЗГК 2, 3 ступеня, КГК у поєднанні зі сколіозом 2-3 ступеня з тенденцією до прогресування у фізично слабких дітей

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова):

а) виховання навичок правильного утримання тіла в просторі та правильного дихання на основі статико-динамічних навичок (хода, сидіння, стояння)

б) ранкова гігієнічна гімнастика (загальнозміцнюючі вправи)

в) спеціальні комплекси - статичні, динамічні, дихальні вправи (за принципом від простих до складних)

г) лікувальне плавання здійснюється при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження.

Масаж - загальний гігієнічний, м'язів тулуба та живота, дренуючий або сегментарний курсами по 20 сеансів; при асоціації ЗГК, КГК зі сколіозом ручний масаж можна чергувати з підводним, а також використовувати електромасажери.

Аерозольтерапія - спрямована на профілактику та лікування респіраторних захворювань та хронічної пневмонії.

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією.

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією.

Пелоїдотерапія та теплолікування

Використовують при асоціаціях ЗГК, КГК зі сколіозом у вигляді зональних аплікації на скорочені м'язи з опуклої сторони (сторона викривлення) температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром (здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз) або місцева УФ-ерітемотерапія (1 день - 1 біодоза на міжлопаткову ділянку, 2 день - 1 біодоза на верхню третину грудини, 3, 4, 5, 6 день чергують вказані ділянки, збільшуючи щоденно біодозу на 50%)

Інші види апаратної фізіотерапії використовують при асоціаціях ЗГК, КГК з порушеннями респіраторної системи:

Ампліпульстерапія - СМС частотою 50-80 Гц амплітудою 50-100% ГМ по 5 хвилин на зону коренів легень або на рефлексогенні зони щоденно або через добу курсом 10-12 процедур

Магнітотерапія - проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Натомість ампліпульстерапії можна використовувати індуктотермію (індуктор фіксують над коренями легень протягом 15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія: психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зменшення або збереження стабільності деформації, зміцнення м'язів, покращення функції кардіореспіраторної системи і фізичного розвитку дитини.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МХК-10:

Вроджений вивих стегна однобічний - Q65.0; Вроджений вивих стегна двобічний - Q65.1; Вроджений підвивих стегна однобічний - Q65.3; Вроджений підвивих стегна двобічний - Q65.4;

2. Назва захворювання - вроджений вивих стегна (ВВС) - аномалія розвитку кульшового суглобу (вертлюгової западини, голівки, шийки стегна, сумково-зв'язкового апарату), що супроводжується децентрацією голівки стегна у вертлюговій западині або повною дислокацією стегна

Класифікація

Види ВВС:

1. Вроджений тератологічний вивих стегна (формується на ранніх етапах ембріогенезу)

2. Вроджений диспластичний вивих стегна (дисплазія первинна, дислокація відбувається після народження дитини)

Ступені ВВС:

1 ступінь - дисплазія кульшового суглобу

2 ступінь - підвивих стегна

3 ступінь - ацетабулярний вивих

4 ступінь - супраацетабулярний вивих

5 ступінь - клубовий вивих

Форми ВВС: однобічний ВВС, двобічний ВВС

Показання до санаторно-курортного лікування

1. ВВС на етапі консервативного лікування

2. ВВС після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання

перші 2 місяця після оперативного втручання

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Вроджений вивих (підвивих) стегна однобічний

вірогідні симптоми: порожній трикутник Scarpi, симптом Богданова - зникнення пульсації на a. dorsalis pedis при натисканні на a. femoralis у проекції головки стегна ( при 3, 4, та 5 ступені ВВС)

імовірні симптоми: кульгавість, збільшення поперекового лордозу, нестійкість та вкорочення кінцівки, обмеження рухів у суглобі (обмеження відведення - симптом Joachimstahl), збільшення зовнішньої ротації, симптом Dushen-Trendellenburg (перекіс тазової миски при стоянні на хворій нозі), розташування troch. major вище лінії Roser-Nelaton.

Вроджений вивих (підвивих) стегна двобічний:

вірогідні симптоми - ті ж, що й при однобічному ВВС

2. імовірні симптоми - кульгавість (на зразок "качиної ходи"), збільшення поперекового лордозу, обмеження рухів у суглобах (обмеження відведення - симптом Joachistahl), збільшення зовнішньої ротації, симптом Dushen-Trendellenburg, розташування обох troch. major вище лінії Roser-Nelaton.

Обов'язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі - без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

Обов'язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму.

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Рентгенографія та сонографія ураженого суглобу проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях.

Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - покращення локомоторної функції, поліпшення крово- та лімфообігу, трофічних процесів.

Санаторний режим - 1 (ощадливий)

Кліматотерапія:

аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

таласотерапія - при температурах більших 19 град.С

Дієтотерапія - Загальна або за показаннями

Руховий режим - II-III (ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

Масаж - загальний гігієнічний або сегментарний

Тракційна терапія - манжеткове витягання проводять при контрактурах у кульшовому суглобі

Бальнеотерапія - у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ван температурою 36-37 град.С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді "плавок", "напівплавок" температурою 38-40 град.С тривалістю 8-10 хвилин на курс 10-12 процедур через добу

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія - загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з 1/4 біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Магнітотерапія - проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур

Ампліпульстерапія - СМС частотою 50-80 Гц по 5 хвилин на уражений суглоб щоденно курсом 10-12 процедур

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Натомість ампліпульстерапії можна використовувати індуктотермію (індуктор фіксують над ураженим суглобом протягом 15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія: психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур, покращення локомоторної функції

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: M34

2. Назва захворювання: Системний склероз - склеродермія

Класифікація системної склеродермїї.

M34.1 CR(E)T синдром

M34.8 Системний склероз із: ушкодженням легенів (J99.1), міопатією (G73.7),

M35.0 Сухий синдром (Шегрена) з: ураженням легенів (J99.1), міопатією (G73.7)

Клінічні форми:

Типова форма (з характерним пошкодженням шкіри)

II. Атипові форми

з вогнищевим пошкодженням шкіри

переважно вісцеральна:

суглобова;

м'язова;

судинна;

Перебіг захворювання:

гострий;

підгострий;

хронічний

Стадії захворювання:

I початкова "периферичні прояви у вигляді синдрому Рейно, шкіряних змін, поліартралгій та артриту";

II генералізована з періферичними та полі системними проявами;

III термінальна з дистрофічними, склеротичними та судинно-некротичними змінами

Ступінь активності:

I мінімальна

II помірна

III висока

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові

- загальний аналіз сечі

- показники ревматологічних досліджень (оксипролін та інші)

- печінковий комплекс, білковій спектр крові

- цукор крові

- кал на я/гельминтів

Додаткові: імунограма, алергологічні дослідження.

Інструментальні дослідження: електрокардіографія, реовазографія

Консультації спеціалістів: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування*

Завдання: надати загальнозміцнюючу дію, зменшити інфільтрацію, затримати процес ущільнення, поліпшити кровопостачання в тканинах, нормалізувати і активізувати процеси відновлення, підвищити проникність клітинних елементів, поліпшити адаптаційно-трофічну функцію сполучної тканини.

Санаторній режим: загальний.

Дієта: 15 (раціон N 5) або за показаннями, збагачена овочами, фруктами, натуральними соками, макро- та мікроелементами, відварами шипшини, вівса, напоїв з дріжджів.

Руховий режим: тренувальний, лікувальна фізкультура (індивідуальна), механотерапія.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Бальнео-пелоїдотерапія. Курс лікування починається з вступних ропних або вуглекисло-ропних ванн (в останньому випадку конц. вуглекислоти 1 г/л), мінералізація 40-60 г/л, N 5-4, призначають їх 2 дні поспіль з днем перерви, T 36-37 град.С, 5-7-10 хв. Після 4-5 ванни призначають грязьові аплікації на вогнища склеродермії, можливо за типом "рейтузи" з захватом ділянок спини, живота та грудей, які призначають через день, T 39-40 град.С, поспіль збільшуючи тривалість процедури вод 10 до 30 хвилин, всього на курс 20-24 грязьові процедури дітям після 8 років, 15-20 процедур дітям до 8 років, чергуючи їх через день з ваннами, всього на курс до 15-20 ванн. При переважному пошкодженні верхніх кінцівок грязьові аплікації призначають на шийно-комірцеву ділянку та руки (короткі або високі рукавички).

Радонові ванни, концентрація радону 1,5-3,0 кБк/л, T 37-38 град.С, 8-12 хв, 2 дні поспіль з днем перерви, N 8-10.

Теплотерапія: нафталанові, парафінові, озокеритові аплікації на область вогнищ ураження (температура 45-50 град.С), тривалість процедури 20-30 хв., N 8-10, через день. У 3-ій стадії теплові процедури протипоказані.

Масаж м'яких тканин області вогнищ ураження з маслом обліпихи через 30-40 хвилин після бальнео-процедур, масаж кінцівок

Апаратна фізіотерапія:

- електрофорез лідази на ділянку вогнищ склеродермії (дітям 3-6 років - 16-32 од., 7-10 років 32-64 од, старше 10 років 64 одиниці, 10-12 процедур;

- електрофорез ронідази на ділянки склеродермії, щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см дітям 3-6 років, 0,05-0,07 мА/кв.см дітям 7-10 років, 0,08-0,1 мА/кв.см дітям 11 років та старше, 5-10 хвилин, N 15-20.

- ультразвук або фонофорез пелоїдина з флуцинаром, або 1% гідрокортизону, з 3% пеніциламіном на осередок ураження інтенсивність впливу ультразвуку 0,2-0,4-0,8 Вт/кв.см, 5-10-12 хвилин, через день або щоденно. На курс лікування 8-12 процедур, проводять 2-3 курси. Поєднують з йодо-бромними ваннами, через день;

- діадинамотерапія області ураження. Струм модульований довгими періодами, тривалість процедури 8-10 хв., щодня.

- магнітотерапію області ураження. На відстані 5-10 см індукція 20 мТл, тривалість процедури 10-20 хв., щодня. На курс лікування 15 процедур. Повторний курс через 1-2 міс;

Додатково:

- фітотерапія (жовчогінний чай);

Термін санаторно-курортного лікування: 21-45 дні.

Критерії якості лікування: розм'якшення вогнищ ураження шкіри, збільшення обсягу рухів у суглобах, покращення трофіки м'язів, зменшення проявів симптому Рейно.

Протипоказання: II-III ст. активності процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: K29

2. Назва захворювання - Хронічний гастрит.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: тяжкість і дискомфорт у епігастральній ділянці після їжі, печія, відрижки, зригування, нудота, неприємний присмак у роті з ранку, біль в епігастральній ділянці після їжі (особливо після прийому гострої, грубої, смаженої, копченої їжі), закрепи або проноси, метеоризм, бурчання і переливання в животі, астено-невротичні розлади.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові,

загальний аналіз сечі,

копрограма.

Додаткові лабораторні дослідження:

печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, АлАТ, АсАТ, ЩФ);

аналіз калу на приховану кров,

аналіз калу на яйця глистів, найпростіші.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

УЗД органів черевної порожнини.

Додаткові інструментальні дослідження:

інтрагастральна pH-метрія.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення диспептичних явищ, поліпшення моторики шлунка, зменшення агресивності шлункового соку, зникнення астено-невротичного синдрому.

Дієта: 1, 1б або 5 (раціон N 1).

Санаторний режим: II-III.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура, дозована ходьба.

Рекомендації щодо зміну стилю життя:

встановити режим харчування,

не вживати гостру, грубу, та жирну їжу,

не їсти на ніч,

уникати великих прийомів їжі,

боротьба з ожирінням,

уникати прийому лікарських засобів, що ушкоджують слизову шлунка (НПЗЗ, кортикостероїди, дігоксин, теофілін, резерпін, препарати заліза, калію).

Мінеральні води: при хронічних гастритах з підвищеною або зниженою секреторною функцією шлунку питні мінеральні води є провідним лікувальним чинником у курортній терапії. Вони поліпшують або нормалізують секреторну, моторну та евакуаторну функції шлунка і біліарної системи, стимулюють вихід панкреатичного соку, чинять протизапальну та імунокорегуючу дію на організм. Рекомендуються води середньої мінералізації з переваженням гідрокарбонатного, сульфатного та кальцієвого іонів. При підвищеній секреторній функції шлунку мінеральну воду призначають у теплому вигляді (38 град.С) за 1-1,5 години перед вживанням їжі тричі на день. При зниженій кислотоутворюючій функції мінеральну воду T 20-30 град.С призначають за 20-30 хв. до їжі, тричі на день. Разова доза 5 мл/кг маси тіла дитини. Воду слід пити повільно, невеликими ковтками. Це питні мінеральні води хлоридно-сульфатні, хлоридно-натрієві, хлоридні магнієво-калієво-натрієві малої та середньої мінералізації (м. Миргород, Моршин, Одеса, Феодосія, Євпаторія та інші).

Хворим з нормальною секреторною функцією шлунка мінеральну воду призначають за 40 хв перед уживанням їжі, температурою 30-38 град.С. Курс питного бальнеолікування 4 тижня.

Бальнеотерапія: загальні ванни хлоридні натрієві або хвойні, перлинні, T води 37-38 град.С, 10-15 хвилин, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, курс N 8-10 процедур.

Грязьові аплікації або гальваногрязь та різні види електрофорезу препаратів грязі сприяють зникненню больового синдрому, диспептичних явищ, а також поліпшують функцію біліарної та гастродуоденальної систем, чинять імунокорегуючу дію.

Аплікації лікувальної грязі завтовшки 3-4 см накладають на підложкову та пілородуоденальну ділянку і сегментарно ззаду, при супровідній патології печінки і жовчного міхура - на ділянку правого підребер'я, температура грязі 38-40 град.С, через день, N 8-10 процедур.

При гальваногрязелікуванні грязьові коржики розташовують на ділянці епігастрію і сегментарно ззаду на ділянці спини. Поверх коржика накладають електроди (позитивний електрод - на ділянку епігастрію). Температура грязі 38 град.С, щільність струму у віці дитини - 3-6 років - 0,03-0,05 мА/кв.см; у віці дитини - 7-10 років - 0,05-0,07 мА/кв.см, у віці дитини - 11-14 років - 0,08-1,0 мА/кв.см, тривалість впливу 15-20 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез пелоїдіна чи пелоїдодистилята на епігастральну ділянку проводять за попередньою методикою при щільності струму 0,03-0,05 мА/кв.см щоденно, тривалість впливу 15-20 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

Парафіноозокеритові аплікації на епігастральну ділянку, T 40-42 град.С, тривалість процедур 15-30 хвилин, щодня або через день, N 8-10.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія: з усіх преформованих фізичних чинників віддається перевага електросну. Процедури проводять за допомогою апарата "Електросон-5". Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів з симпатикотонією - 5-12 Гц, з ваготонією - 30-40 Гц, з ейтонією - 10-20 Гц, тривалість процедури 10 хв, на далі від 20 до 30 хв, двічі-тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування.

По мірі стихання патологічного процесу збільшують різницю і беруть 150 та 30 Гц. При випрямленому режимі СМС - щільність струму залежно від віку дитини: 3-7 роки - 0,033-0,077 мА/кв.см, 8-10 років - 0,088-0,1 мА/кв.см, 11-14 років - 0,12-0,15 мА/кв.см. При перемінному режимі СМС - щільність струму залежно від віку дитини: 3-7 років - 0,045-0,12 мА/кв.см, 8-10 років - 0,1-0,15 мА/кв.см, 11-14 років - 0,16-0,2 мА/кв.см.

З методів лікарняного електрофорезу застосовують 2-5% броміду натрію на комірцеву зону, щільність струму в залежності від віку дитини: 3-6 років - 0,03-0,05 мА/кв.см, 7-10 років - 0,08-0,1 мА/кв.см, тривалість процедури 6-8 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Показники якості лікування: зникнення клінічних ознак захворювання, а саме тяжкості і дискомфорту у епігастральній ділянці, відрижки, зригування, нудоти, неприємного присмаку у роті, болю в епігастральній ділянці після їжі, явищ кишкової диспепсії, астено-невротичного синдрому; поліпшення або зникнення лабораторних та інструментальних ознак захворювання.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Протипоказання: санаторно-курортне лікування не показано хворим у фазі загострення хронічного гастриту.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10:

K25 - виразка шлунка

K26 - виразка дванадцятипалої кишки

2. Назва захворювання - виразкова хвороба (пептична виразка).

Виразкова хвороба (ВХ) - поліетіологічне захворювання, яке характеризується формуванням виразкового дефекту у шлунку та дванадцятипалій кишці (ДПК), схильне до прогресування, із залученням до патологічного процесу інших органів травлення, з можливим розвитком ускладнень. Формування хвороби обумовлено порушенням рівноваги між факторами "агресії" та "захисту" слизової оболонки органів гастродуоденальної зони, завжди з переважанням "агресивних" компонентів (інфекція H. pylori, кислотна агресія).

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: в періоду ремісії скарги практично відсутні та пальпація пілородуоденальної зони безболісна. В анамнезі - печія, відриг кислим, підвищена стомлюваність, емоційна лабільність, порушення апетиту, зниження ваги тіла, пальпаторна болісність в епігастральній ділянці.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові,

загальний аналіз сечі,

Додаткові лабораторні дослідження:

загальний білок та білкові фракції крові,

аналіз калу на приховану кров,

аналіз калу на яйця глистів, найпростіші;

копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

УЗД органів черевної порожнини,

Додаткові інструментальні дослідження:

інтрагастральна pH-метрія (при необхідності дворазово),

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зникнення диспепсичних явищ, поліпшення моторики шлунка та дванадцятипалої кишки, поліпшення самопочуття.

Дієта: N 1а, 1б, 1в, та 1 послідовно, їжа повинна бути дрібною, механічно та хімічно щадної щодо шлунка та дванадцятипалої кишки з обмеженням вуглеводів та відносним збільшенням білків.

Санаторний режим: II-III.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Рекомендації по зміні стилю життя:

встановити режим харчування,

не вживати гостру, грубу та жирну їжу,

не приймати лікарських засобів, що ушкоджують слизову гастродуоденальної зони, а саме:

1. НПЗЗ (аспірин, індометацин і ін.);

2. кортикостероїди;

3. антибактеріальні засоби;

4. дігоксин;

5. теофілін;

6. резерпін;

7. препарати заліза, калію.

Мінеральні води: питні мінеральні води при виразковій хворобі призначаються з метою зниження та поліпшення моторно-евакуаторної функції шлунка, стимуляції репаративних і трофічних процесів, підвищення імунологічної реактивності організму та нормалізації функціонального стану інших органів травлення, які неминуче залучаються до патологічного процесу при зазначеному захворюванні. Мінеральні води призначають виходячи із стану кислотоутворюючої функції шлунка. При підвищеній кислотності застосовують середньо- та високо мінералізовані води хлоридно-гідрокарбонатні-натрієві (Шаянська), хлоридні-гідрокарбонатні, гідрокарбонатні магнієво-кальцієві (Сойми, Рай-Оленівська, Кримська, Березівські мінводи та ін.), гідрокарбонатні натрієві (Лужанська, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалявська). Воду призначають за 1 годину перед вживанням їжі у теплому вигляді тричі на день. При нормальній кислотності призначають ті ж самі води за 30-40 хв перед вживанням їжі. При знижених кислотоутворюючій і секреторній функціях шлунка показані мало- та середньомінералізовані гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, хлоридні натрієві води (Миргородська, Куяльницька, Бердянська, Одеська N 2, Бронничанка, Мелітопольська, Планета, Кримська, Новомосковська, Сойми та ін.). Воду призначають за 30 хв. до їжі тричі на день. Разова доза 5 мл/кг маси тіла дитини. Курс 4 тижня.

Пелоїдотерапія та бальнеолікування: грязелікування є одним з найбільш ефективних курортних чинників у фазі стійкої та нестійкої ремісії. Грязьові коржики накладаються на епігастральну ділянку і сегментарно ззаду впродовж 10-15 хв при температурі грязі 38-40 град.С, через день, чергуючи з ваннами (хвойними, морськими, мінеральними). На курс 8-10 грязьових процедур та бальнеопроцедур. T води у ванні 37-38 град. С, 10-15 хв., через день.

Значно краще переносяться методи мітигованого грязелікування (гальваногрязь, електрофорез препаратів грязі).

Гальваногрязь застосовують температурою 38 град.С на епігастральну ділянку та сегментарно ззаду, щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см, впродовж 15-20 хвилин, через день, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез пелоїдіну чи пелоїдодистиляту на епігастральну ділянку проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,03-0,05 мА/кв.см щоденно, тривалість впливу 10-15 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

Парафіноозокеритові аплікації на епігастральну ділянку, T 45 град.С, 15-20 хв. щодня, N 6-10.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія:

електросон: розташування електродів очно-завушне або завушно-лобне. Частота імпульсів 5-10 або 20-30 Гц, тривалість процедури від 20 до 30 хв, двічі - тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування;

З методів лікарняного електрофорезу застосовують 5% бромід натрію на комірцеву зону, щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см, тривалість впливу до 10-15 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Фітотерапія

Психокорекція

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 днів.

Критерії якості лікуванні: відсутність клінічних, лабораторних та інструментальних ознак захворювання.

Протипоказання: санаторно-курортне лікування не показано хворим у фазі загострення виразкової хвороби.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: K29.9

2. Назва захворювання - хронічний гастродуоденіт.

Хронічний гастродуоденіт (ХГД) - хронічне рецидивуюче захворювання запального характеру, яке супроводжується неспецифічною структурною перебудовою слизової оболонки та залозового апарату шлунка і дванадцятипалої кишки (дистрофічні, запальні та регенераторні зміни) з різними секреторними і моторними порушеннями.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: нудота, відчуття важкості та переповнення у надчеревній ділянці, нестійкий стілець, його послаблення, здуття живота.

Обов'язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові

загальний аналіз сечі

Додаткові лабораторні дослідження:

аналіз крові біохімічний - загальний білок та білкові фракції крові,

копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження

УЗД органів черевної порожнини,

Додаткові інструментальні дослідження

pH-метрія (при необхідності дворазово).

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - поліпшення або відновлення функціонального стану гастродуоденальної системи.

Дієта: N 2, N 15.

Санаторний режим: II-III.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Мінеральні води: Показані питні мінеральні води хлоридно-сульфатні, хлоридно-натрієві, гідрокарбонатно-натрієві, хлоридні магнієво-калієво-натрієві, сульфатно-хлоридні мінеральні води малої та середньої мінералізації (методика в залежності від секреції шлунку, разова доза 5 мл/кг маси тіла дитини).

Бальнеотерапія: перлинні, хвойні, кисневі ванни, родонові, T води 36-37 град.С, 5-10 хв., щодня або через день, N 8-10.

Теплолікування:

Пелоїдотерапія - аплікації грязі на епігастралну зону T 38-40 град.С, через день, N 8-10.

Парафіноозокеритові аплікації на епігастральну зону T 45-50 град.С, 15-20 хв., щодня або через день, N 6-10.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія:

застосовують електрофорез 5% броміду натрію (-) на комірцеву зону, щільність струму в залежності від віку дитини: 3-6 років - 0,03-0,05 мА/кв.м, 7-10 років - 0,08-0,1 мА/кв.см, експозиція 10-15 хв, щодня 10-12 процедур;

кислотостимулюючим, секретостимулюючим та трофічним ефектами володіють синусоїдальні модульовані струми (СМС). Застосовують апарат "Ампліпульс 4". Локалізація електродів - епігастральна ділянка, I та III роди робіт по 3 хв кожний, частоту модуляції 50 Гц, глибину модуляції 25-75%. Тривалість імпульсу 5 сек. Через день або щодня, 8-10 процедур на курс лікування.

доброго ефекту щодо стимуляції кислотоутворення надають хвилі дециметрового діапазону (ДМХ). Процедури проводять на апараті "Ромашка". Опромінювач (100 мм) розташовують на ділянку епігастрія, потужність 8-12 Вт, експозиція 8-10 хвилин, через день, або щоденно, на курс 8-10 процедур.

елкетросонтерапія - розташування електродів очно-завушне, частота 5-10 Гц, сила струму до легкої вібрації, 20-60 хв, через день, або щоденно, курс 8-10 процедур.

Психокорекція.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: відсутність або зменшення клінічних явищ, часткова чи повна нормалізація кислотоутворюючої та секреторної функції шлунка.

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим із загостренням патологічного процесу. При наявності поліпоза шлунка застосування пелоїдо- те фізіотерапії не показано.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: K82.8, K83.4

2. Назва захворювання:

- дискінезія жовчного міхура та міхурової протоки,

- спазм сфінктера Одді.

Класифікація дисфункціональних розладів біліарного тракту (Римські критерії III, 2006 р):

1. Дисфункція жовчного міхура

2. Дисфункція сфинктера Одді:

- дисфункція сфінктера Одді біліарного типу

- дисфункція сфінктера Одді панкреатичного типу

3. Діагностика

Діагностичні критерії дисфункцій жовчного міхура (ЖМ) та сфінктера Одді (СО):

Повинні включати епізоди болю у правому верхньому квадранті живота або/й надчеревній ділянці та відповідати слідуючим критеріям:

Епізоди тривають 30 хвилин і більш;

Поточні ознаки, що спостерігаються в різних інтервалах (не щодня);

Біль, що не зменшується після дефекації;

Біль, що не зменшується в разі змін положення тіла;

Біль, що не зменшується після приймання протисекреторних засобів;

Заперечення іншої причини, котра б пояснювала б симптоми.

Додаткові критерії

Біль може супроводжуватись 1 або кількома ознаками, а саме:

Біль, пов'язаний з нудотою і блюванням.

Біль ірадиює в спину й/або праву підлопаткову ділянку

Біль будить серед сну, вночі.

Діагностичні критерії дисфункції ЖМ

Критерії дисфункцій ЖМ та СО;

Наявність ЖМ;

Нормальні показники ферментів печінки, кон'югованого білірубіну і амілази/ліпази.

Клінічні критерії: при гіперкінетичних розладах: короткочасні, гострі болі у правому підребер'ї нападоподібного характеру без ірадиації або з ірадіацією під лопатку, у ділянку серця, іноді в ліву половину живота (при залученні протокової системи підшлункової залози); при гіпокінетичних розладах: болі тупого, ниючого характеру, відчуття тиску, розпирання; загальними для різних форм дисфункцій є поганий апетит, відриг, нудота, здуття живота, гіркота у роті, нестійкі випорожнення.

Обов'язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові;

загальний аналіз сечі;

копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження

УЗД органів черевної порожнини (при необхідності.)

Додаткові лабораторні дослідження

Біохімічний аналіз крові (загальний білірубін та його фракції, АсАТ, АлАТ, ЩФ, ГГТП, загальний білок та білкові фракції, холестерин крові)

Амілаза крові

Цукор крові

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - поліпшення або нормалізація функціонального стану жовчного міхура та сфінктерного апарату біліарноі системи. Зважаючи на це, дієта хворих на дискінезію жовчного міхура та жовчовивідних шляхів повинна бути дрібною, з обмеженням тваринних жирів та відносним збільшенням жирів рослинного походження, білків рослинного та тваринного походження (дієта N 5п).

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод посилює жовчоутворення та жовчовиділення, результатом чого є поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, зменшується її в'язкість, поліпшується відтік жовчі. Поряд з цим відбувається поліпшення та нормалізація функціонального стану жовчного міхура та сфінктерів біліарного тракту. Ці зміни поліпшують функціональний стан печінки, підшлункової залози, кишковику, сприяють поліпшенню місцевого та загального імунітету. Мінеральні води призначаються з врахуванням типу дискінетичних порушень. Так, за умов гіперкінетичних розладів рекомендовано води малої мінералізації з переважанням іонів сульфату, гідрокарбонату, хлору, натрію, магнію, містяться органічні речовини (Боржомі, Єсентуки N 4, 20, Нафтуся, Березовські мінеральні води, Славянська, Миргородська, Планета). При цьому для посилення антіспастичного ефекту мінеральну воду призначають хворим при T 40-45 град.С. Час прийому води - за 30-60 хв до їжі залежно від стану кислотоутворюючої функції шлунка невеликими ковтками, 3 рази на день, (5 мл/кг).

При гіпокінетичних розладах більш показані води середньої мінералізації з переважанням іонів сульфату, гідрокарбонату, магнію, натрію (Єсентуки N 17, Славяновська, Смірновська, Феодосійська, джерело N 1 та 6 курорту Моршин). За умов вираженої гіпотонії мінеральні води можна призначати T 18-20 град.С за 30-90 хв до їжі, 3 рази на день, (5 мл/кг маси тіла).

Для посилення жовчовиділення 1 раз на тиждень рекомендовано беззондові тюбажи з прийманням мінеральної води малої мінералізації (з грілкою на правому підребер'ї 45-60 хвилин).

Пелоїдотерапія: Грязелікування є одним з найбільш ефективних курортних чинників у фазі стійкої та нестійкої ремісії, загасаючого загострення, що засновано на їх протизапальному, антіспастичному, трофічному ефектах. Грязьові аплікації застосовують в першу чергу при гіперкенетичних розладах, аплікації накладують на ділянку правого підребер'я та сегментарно позаду продовж 10-15 хв при температурі грязі 38-40 град.С, через день. На курс 8-10 процедур. При супутніх захворюваннях гастродуоденальної системи (гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба) грязьові аплікації можна накладати із захватом епігастральної ділянки.

Значно легше переносяться методи мітігованого грязелікування (електрофорез грязі та препаратів грязі).

Електрофорез грязі: грязьові коржики товщиною 2-3 см та температурою 38 град.С розташовують на ділянку правого підребер'я, щільність струму 0,03-0,05 мА/кв.см, продовж 10-15 хвилин, через день, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез пелоїдину чи пелоїдодистиляту на ділянку правого підребер'я проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,03-0,05 мА/кв.см щоденно, тривалість впливу 15 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

Водолікування. Процедури грязелікування чергують з ваннами (хлоридно-натрієвими, хвойними, вуглекислими, вуглекисло-сірководневими, через день, на курс 8-10 ванн). Також можна застосовувати душ дощовий по 3-5 хвилин, на курс 8-10 процедур).

Додатково:

Апаратна фізіотерапія

Синусоїдальні модульовані струми (СМС) володіють анальгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. За умов гіпокінетичних розладів застосовують змінний режим роботи, при поперечному розташуванні електродів на ділянку правого підребер'я, II та III роди робіт, по 3 хв кожний, глибина модуляції от 70 до 100%, частотою 30 Гц, кожен день, 8-10 процедур на курс лікування.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ) зменшують літогенні властивості жовчі, надають спазмолітичного ефекту, поліпшують функціональний стан печінки та можуть бути використані при наявності гіперкінетичних розладів. Подовжній опромінювач розташовують на ділянку правого підребер'я, зазор 3-4 см, потужність 6-9 Вт, експозиція 10-15 хвилин, через день, на курс 8-10 процедур.

Лікарняний електрофорез: електрофорез 2-3% сульфату магнію за поперечною методикою, щільність струму 0,02-0,05 мА/кв.см, тривалість впливу до 15-20 хв, через день, на курс 10-12 процедур, які надають жовчогінної та спазмолітичної дії.

Позитивного ефекту надає лікарняний електрофорез хлористого кальцію, розчину брому (5%) на коміркову зону, на курс 7-10 процедур.

Електросон терапія при гіперкінетичних розладах - частота 10 Гц, сила струму до легкої вібрації 20-30 хв., через день або 2 дні підряд з перервою на 3 день, курс N 8-10. Методика розташування електродів очно-завушна.

Психокорекція

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: зменшення або зникнення клінічних (болю, нудоти, відриту, гіркоти у роті) та поліпшення лабораторних та інструментальних ознак захворювання (повна ремісія).

Протипоказання: не існує

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: K81

Хронічний холецистит - K81.1

2. Назва захворювання - Хронічний холецистит

3. Діагностика

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: болі у правому підребір'ї, під лопаткою, нудота, відриг, гіркота у роті, зниження апетиту, розлади стулу (частіше закрепи), втомлюваність, розлади сну. При супутній гіперкінетичній дискінезії - біль короткочасний з іррадіацією в праву лопатку; при супутній гіпокінетичній дискінезії - біль ниючий або розпираючий у правому підребер'ї, підсилюється при порушенні дієти, фізичному перевантаженні, стресі. У періоді ремісії скарги та клініко-параклінічні прояви відсутні.

Обов'язкові клінічні дослідження:

клінічний огляд з оцінкою симптомів Ортнера-Грекова, Кера, Мерфі.

Обов'язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові

загальний аналіз сечі

печінковий комплекс (білірубін та його фракції, АсАТ, АлАТ, ЩФ, ГГТП, загальний білок та білкові фракції, холестерин крові)

амілаза крові

копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження

УЗД органів черевної порожнини.

Додаткові лабораторні дослідження

бактеріологічне, цитологічне та біохімічне дослідження дуоденального вмісту (при необхідності дворазово);

кал на яйця глистів, цисти лямблій, ентеробіоз.

Додаткові інструментальні дослідження

фракційне дуоденальне зондування (при необхідності до і після лікування).

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - поліпшення або нормалізація функціонального стану сфінктерного апарату біліарноі системи, печінки, підшлункової залози, зменшення запального процесу у жовчному міхурі та жовчовивідних шляхах, поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, нормалізація функцій вегетативної нервової системи.

Зважаючи на це, дієта хворих на хронічний безкам'яний холецистит повинна бути дрібною, з обмеженням тваринних жирів та відносним збільшенням жирів рослинного походження, білків рослинного та тваринного походження (дієта N 5п).

Санаторний режим: I-II

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод посилює жовчоутворення та жовчовиділення, результатом чого є поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, зменшується її в'язкість, поліпшується відтік жовчі, а поряд з цим відбувається усунення продуктів запалення - лейкоцитів, слизу, зменшується вміст продуктів перекісного окислення ліпідів у жовчі та дуоденальному вмісті. Ці зміни поліпшують функціональний стан печінки, підшлункової залози, кишечнику, сприяють поліпшенню місцевого та загального імунітету. Показані води малої та середньої мінералізації, що містять вуглекислоту, аніони гідрокарбонату, сульфату, катіони магнію, натрію, калію, кальцію, а також води з мінералізацією до 2 г/л, що містять органічні речовини.

При супутній дискінезії біліарного тракту за гіпертонічно-гіперкінетичним типом рекомендовані води малої мінералізації з переважанням іонів гідрокарбонату, сульфату, хлору, натрію, магнію, містяться органічні речовини (Боржомі, Єсентуки N 4, 20, Свалявська, Моршинська N 1, 6, Нафтуся, Березовські мінеральні води, Планета, скв. N 13 м. Євпаторія).

При супутній дискінезії біліарного тракту за гіпотонічно-гіпокінетичним типом більш показані води середньої мінералізації з переважанням іонів сульфату, гідрокарбонату, магнію, натрію (Єсентуки N 17, Слав'яновська, Смірновська, Феодосійська, джерело N 1 та 6 курорту Моршин).

Для посилення антиспастичного ефекту мінеральну воду призначають хворим у гарячому виді температури 40-45 град.С. Час прийому води - за 30-90 хв до їжі залежно від стану кислотоутворюючої функції шлунка, 3 рази на день від 6 до 8 років - 100 мл, від 9 до 12 років - 150 мл, 13 років та старше 200 мл на день. Для посилення жовчовиділення 1 раз на тиждень рекомендовано внутрішній дренаж без зонду (беззондові тюбажи).

Теплолікування.

Пелоїтерапія: Грязелікування є одним з найбільш ефективних курортних чинників у фазі стійкої та нестійкої ремісії, загасаючого загострення. Грязьові аплікації застосовують на ділянку правого підребер'я та сегментарно позаду впродовж 10-15 хв при температурі грязі 38-40 град.С, через день, чергуючи його з ваннами (морськими, мінеральними, хвойними, радоновими, вуглекислими). На курс 8-10 процедур. При супутніх захворюваннях гастродуоденальної системи (гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба) грязьові аплікації можна накладати із захватом епігастральної ділянки.

Значно легше переносяться методи мітигованого грязелікування (гальваногрязь, електрофорез препаратів грязі).

Гальваногрязь застосовують температурою 38 град.С на ділянку правого підребер'я впродовж 10-15 хвилин, через день (на курс 8-10 процедур).

Електрофорез пелоїдіна чи пелоїдодистилята на ділянку правого підребер'я проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,02-0,04 мА/кв.см щоденно, тривалість впливу 10-15 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

У фазі ремісії захворювання застосовують аплікації озокериту на праве підребер'я (T 45-46 град.С).

Додаткові:

Апаратна фізіотерапія:

Синусоїдальні модульовані струми (СМС) володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. Застосовують змінний режим роботи, при поперечному розташуванні електродів на ділянку правого підребер'я, II та III роди робіт, по 3 хв кожний, глибина модуляції від 25 до 100%, частотою 100-50 Гц, 8-10 процедур на курс лікування.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ) зменшують літогенні властивості жовчі, надають спазмолітичного ефекту, поліпшують функціональний стан печінки. Подовжній випромінювач від апарату "Волна-2", "Ромашка", "Ранет" розташовують на ділянку правого підребер'я, зазор 3-4 см, потужність 6-10 Вт, експозиція 8-10-15 хвилин в залежності від віку дитини, через день, на курс 8-10 процедур.

Лікарняний електрофорез: електрофорез 2-3% сульфату магнію, 2% розчин папаверину гідрохлориду за поперечною методикою, щільність струму 0,02-0,05 мА/кв.см тривалість впливу до 15 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Фітотерапія: трава звіробою, квіти безсмертника, ромашки, календули, листя м'яти.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: зменшення або зникнення клінічних (болю, нудоти, відригу, гіркоти у роті, болючості у ділянці жовчного міхура), лабораторних та інструментальних ознак захворювання (повна ремісія).

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим при частих загостреннях патологічного процесу та в періоді загострення.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: K86.1

2. Назва захворювання - Хронічний панкреатит.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: біль у лівому підребер'ї та епігастрії, іноді оперізуючого характеру, часто після прийому жирної, гострої їжі, зниження апетиту, схильність до закрепів або нестійкий стілець втомлюваність.

Обов'язкові клінічні обстеження:

клінічний огляд;

наявність симптомів Мейо-Робсона, Гротта.

Обов'язкові лабораторні дослідження

аналіз крові клінічний;

загальний аналіз сечі;

копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження

УЗД органів черевної порожнини;

електрокардіографія.

Додаткові лабораторні дослідження

протеїнограма;

фекальна еластаза-1;

глюкоза крові та сечі, тест толерантності до глюкози.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення чи ліквідація запального процесу, відновлення зовнішньо- та внутришньосекреторної функції підшлункової залози.

Дієта: 4 або 5 або 9 (раціон N 1 або N 3), тобто обмеження тваринних жирів та вуглеводів, відносне збільшення білків.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова).

Мінеральні води: Показані мінеральні води малої та середньої мінералізації гідрокарбонатного та сульфатного складу. Вони володіють спазмолітичною, десенсибілізуючою, протизапальною, імунокорегуючою дією, стимулюють виділення панкреатичного соку, збільшують вміст бікарбонатів, сприяють відновленню вмісту ферментів у секреті ПЗ.

Призначають 1-2 рази на день, збільшуючи разову дозу за умов доброї переносності до 3 разів на день за 60-40 хв до їжі (разова доза 5 мл/кг маси тіла).

Бальнеотерапія: перлинні, йодо-бромні, мінеральні, хвойні, вуглекислі ванни.

Грязелікування.

Пелоїдотерапія призначається тільки у стадії стійкої ремісії. Грязьові аплікації накладають на ліву верхню ділянку живота та сегментарно позаду, температурою 37-38 град.С, експозицією 10 хв, через день, 8-10 процедур на курс.

Гальваногрязьолікування застосовують при щільності струму 0,02-0,05 мА/кв.см, температурою 37-38 град.С, експозицією 10-15 хв, через день, 8-10 процедур на курс.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія:

Позитивним ефектом володіють синусоїдальні модульовані струми (СМС), що надають знеболюючого ефекту, поліпшують показники амілази та ліпази крові, панкреатичного секрету. Застосовують апарати серії "Ампліпульс". Локалізація електродів - епігастральна ділянка та ділянка нижньогрудного відділу хребта, I та IV роди робіт по 3 хв кожний, частота модуляції 100 Гц, глибина модуляції 25-30%, через день, 8-10 процедур на курс лікування.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ) застосовують у фазі стійкої ремісії, за умов зовнішньо- та внутришньосекреторної недостатності ПЗ. Процедури проводять від апарату "Ромашка". Подовжений опромінювач розташовують на ділянку проекції підшлункової залози, контактно, потужність дітям 6-9 років 6-9 Вт, дітям від 10 років - 9-11 Вт., експозиція 8-10 хвилин, через день, або щоденно, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез 3-5% сульфату магнію показано у випадках супутньої патології біліарної системи. Прокладки обох електродів змочують розчином сульфату магнію, анод розташовують попереду. Тривалість процедури 10-15 хв, через день, N 8-10 процедур на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: зникнення диспепсичних явищ, болю та болісності у ділянці лівого підребер'я, поліпшення самопочуття, нормалізація або поліпшення фекальної еластази, показників копрологічного дослідження.

Протипоказання: курортне лікування не показано хворим у стадії загострення хронічного панкреатиту, холангіту.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10:

Хронічний вірусний гепатит B-B18.1

Хронічний вірусний гепатит C B18.2

2. Назва захворювання

- хронічний вірусний гепатит B

- хронічний вірусний гепатит С.

Хронічний вірусний гепатит В - це запальне захворювання печінки, яке викликане вірусом гепатиту В, триває 6 місяців або більше, характеризується прогресуючим перебігом, розвитком фіброзу та здатністю сформувати цироз, або може бути асоційованим з цирозом.

Критерії діагностики хронічного вірусного гепатиту В

(Наказ МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.)

1. Анамнестичні критерії: наявність в анамнезі факторів розвитку хронічного вірусного гепатиту В: інфузійна терапія, гемотрансфузії, хірургічні втручання, стоматологічні маніпуляціії, гемодіаліз, татуювання, наркоманія, контакти з хворими гепатитом В або вірусоносієм.

2. Клінічні критерії: астеновегетативний, диспептичний синдроми, прояви яких залежать від фази інфекційного процесу, тривалості захворювання, ступеня активності патологічного процесу; больовий абдомінальний синдром, як правило, при супутній патології органів травлення (хронічні захворювання гастродуоденальної зони, хронічний холецистит)

Хронічний вірусний гепатит С - це хронічне захворювання викликане вірусом гепатиту С, яке формується через 6 місяців після перенесенного гострого гепатиту С, протікає безсимптомно з періодичним підвищенням рівня трансаміназ в крові.

Критерії діагностики хронічного вірусного гепатиту С

(Наказ МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.)

1. Фаза реактивації:

- Наявність в анамнезі факторів ризику розвитку хронічного вірусного гепатиту С (гемотрансфузії, травми з кровотечею, наркоманія, перинатальний шлях, хірургічні операції, статеві контакти, татуювання та інші).

- В клінічній картині захворювання переважає синдром хронічної неспецифічної інтоксикації, (підвищена втома, дратівливість, емоційна лабільність, зниження пам'яті), в генезі якої провідна роль належить ендотоксикозу і вегетативним розладам, рідше прояви диспептичного синдрому (зниження апетиту, періодична гіркота в роті або нудота) та больовий абдомінальний синдроми характерні для хворих з супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту і об'єктивні ознаки: помірна гепатомегалія, пальмарна ерітема у хворих з низькою та помірною активністю запального процесу; жовтяниця, малі печінкові ознаки, гепатоспленомегалія, носові кровотечі при високій активності процесу в період загострення хвороби.

2. Латентна фаза хронічного гепатиту С відповідає тривалій персистенції HCV з низьким рівнем реплікативної активності:

- астеновегетативний, диспептичний синдроми; та больовий синдром при наявності супутніх хвороб органів травлення;

- помірна гепатомегалія, іноді малі печінкові знаки.

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: астеновегетативні розлади, артралгії, міалгії, диспепсичні явища, шкірна сверблячка.

Обов'язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові;

загальний аналіз сечі;

печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, загальний білок та білкові фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП, бета-ліпопротеіди, холестерин крові)

амілаза крові;

копрограма;

аналіз калу на приховану кров.

Обов'язкові інструментальні дослідження.

Електрокардіографія;

УЗД органів черевної порожнини.

Додаткові дослідження проводяться за показаннями залежно від особливостей перебігу захворювання і тяжкості супутніх захворювань.

Консультації фахівців поводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I-II.

Дієта: N 5 (раціон N 2), дрібне харчування.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура, дозована лікувальна ходьба.

Мінеральні води: призначають питні мінеральні води малої та середньої мінералізації із вмістом гідрокарбонатів, сульфатів, хлору, магнію.

Гідрокарбонатні води поліпшують вуглеводний та білковий обмін, чинять протизапальну дію. Враховуючи, що гідрокарбонати знижують рівень кислотоутворення у шлунку, вони показані при сполученій патології печінки та гастродуоденальної системи.

Сульфатні води, крім виразного посилення холерезу та холекінетичного ефекту, сприяють поліпшенню фізико-хімічних властивостей жовчі. Сірчанокислі солі магнію та натрію справляють сприятливий вплив на функціональний стан печінки, передусім за рахунок відновлення функції гепатоцитів, підвищують окисно-відновні процеси, посилюють обмін речовин.

Мінеральну воду слід пити у теплому вигляді температурою 40-45 град.С у кількості від 50-100 до 200 мл на прийом, тричі на добу, перед вживанням їжі. При підвищеному кислоутворенні мінеральна вода призначається за 90-60 хв перед вживанням їжі, іноді й за 40 хв після вживання їжі на висоті травлення. При зниженій кислотоутворювальній функції шлунку воду призначають за 30 хв перед вживанням їжі (разова доза 3-5 мл/кг маси тіла).

Бальнеотерапія: у комплексі відновлювального лікування йодобромні, мінеральні ванни чинять сприятливу дію на регуляторні механізми, які зумовлюють поліпшення функціонального стану органів травлення. T води 36-37 град.С, процедури призначають протягом 10-15 хвилин, через день, N 8-10 на курс.

Апаратна фізіотерапія:

Електросон: струми низької частоти сприяють поліпшенню перебігу захворювання, позитивним зрушенням при низці обмінних порушень нейрогуморальної регуляції за рахунок впливу на підкорково-стовбурову ділянку мозку, гіпоталамус, ретикулярну формацію стовбура мозку. Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів 5-10 Гц при переважній симпатикотонії, 30-40 Гц при переважній ваготонії, тривалість 1 процедури 6-10 хв, надалі - від 15 до 30 хв, двічі - тричі на тиждень, 8-10 процедур (в залежності від віку) на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: відчуття важкості в правому підребер'ї, поліпшення самопочуття, нормалізація розмірів печінки, поліпшення лабораторних показників.

Протипоказання:

- хронічний гепатит С у стадії активності.

- хронічний гепатит В у стадії активності.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: K58

2. Назва захворювання: синдром подразненого кишечника.

Синдром подразненого кишечника (СПК) - функціональний кишечний розлад, що проявляється абдомінальним больовим синдромом та/або порушеннями дефекації та/або метеоризмом.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України N 471 від 10.08.2007 р.

Клінічні: крітерії

Хронічні та/або рецидивуючі функціональні розлади дистальних відділів кишечника тривалістю не менш 12 тижнів протягом останніх 12 місяців, що проявляється болем та/або дискомфортом у животі, що проходять після дефекації, і супроводжуються змінами частоти і консистенції стільця, що поєднуються протягом 25% часу захворювання не менш ніж із двома симптомами порушення функції кишечника:

- зміною частоти стільця,

- консистенції калу,

- акту дефекації (імперативні позови, тенезми, потреба у додаткових зусиллях при дефекації, почуття неповного випорожнення кишечника після неї),

- виділенням слизу з калом,

- метеоризмом.

На користь захворювання СПК говорять мінливість скарг, посилення клінічних проявів під дією стресу, наявність зв'язку з функціональними розладами шлунку, жовчовивідних шляхів, дізурією, вегетосудинною дистонією. СПК також може розвиватися вторинно, при інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту: хворобах шлунку, жовчовидільної системи, підшлункової залози.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

загальний аналіз сечі;

копрограма;

аналіз калу на дисбактеріоз або бактеріологічне обстеження калу.

Додаткові лабораторні дослідження (по показанням):

печінковий комплекс (загальний білірубін крові та його фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП);

аналіз калу на приховану кров.

Додаткові інструментальні дослідження (по показанням):

УЗД органів черевної порожнини і малого тазу;

ректороманоскопія;

електрокардіографія.

Консультація фахівців за призначенням: гінеколога, уролога, невропатолога.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - це поліпшення або відновлення функції товстої кишки на тлі зникнення запального процесу в ній, корекція порушень мікрофлори товстої кишки та імунологічної реактивності організму хворих.

Зважаючи на це, дієта хворих на ХК повинна бути диференційована залежно від характеру дискінезії товстої кишки, переважання бродильних або гнилісних процесів у кишечнику. Тому, при ХК з переважанням проносів рекомендується дієта N 4 (згодом 4б та 4в), які забезпечують максимальне обмеження механічних та хімічних подразників, а також містить продукти, що гальмують перистальтику кишечнику (харчування дрібне, 5-6 разів на добу). При ХК з переважанням закрепів застосовується дієта N 3, яка передбачає необхідну кількість харчових волокон та послаблюючих речовин, що забезпечують достатній обсяг стулу для його просування.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації моторики та вмісту мікрофлори товстої кишки, стимулює репаративні процеси слизової оболонки, сприяє поліпшенню основних функцій шлунку, печінки, підшлункової залози, а також рефлекторні зв'язки між різними органами і системами травлення, спричиняє відновлення місцевого імунітету та імунологічної реактивності організму.

Хворим на ХК із діареєю призначають маломінералізовані води різного хімічного складу (гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-хлоридні, хлоридно-гідрокарбонатні) у періоди ремісії (Березовська, Гута, Келечинська, Лужанська N 1, Миргородська, Нафтуся, Євпаторійська, Планета, Одеська N 1, Поляна Закарпатська, Рай-Оленівська, Шаян). Мінеральна вода призначається двічі на добу, окрім ранкового прийому, T 45 град.C). При добрій переносності число прийомів збільшується до трьох разів на добу. Час приймання мінеральної води залежить від стану кислотоутворюючої функції шлунку. Зокрема, за необхідності пригнічення підвищеної кислотоутворюючої і секреторної функцій шлунку при гіперхлоргідрії мінеральна вода призначається за 1-1,5 год. перед їдою, а за необхідності стимулювання зниженої кислотоутворюючої і секреторної функції шлунку при гіпохлоргідрії - за 30 хв перед їдою. Внаслідок такого застосування внутрішнє приймання більш теплої води сприятиме усуненню спазмів кишечника й зменшенню його підвищеної перистальтики (разова доза 5 мл/кг маси тіла).

В лікуванні хворих на ХК із закрепами застосовують мало-, середньо- і високомінералізовані мінеральні води, які містять сульфатні й хлоридні іони, а також води з вмістом натрію і магнію, дія яких спрямована на стимулювання рухової функції кишечника (Єсентуки N 17, Одеська N 2, Моршинська ропа у розведенні 7,0 г/л та 14 г/л, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Слав'янівська, Смирновська, Феодосійська, Яворницька). Час прийому мінеральних вод визначається залежно від вихідного рівня кислотоутворення в шлунку. Воду призначають кімнатної температури, тричі на добу.

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Застосування лікувальних грязей температурою T 38-40 град.С на ділянку проекції товстої кишки і симетрично позаду на поперек впродовж 10-15 хвилин поліпшує біохімічні процеси, підвищує активність кишкових ферментів, імунологічну реактивність організму, нормалізує вітаміноутворення і біоценоз, впливає на моторну функцію кишечника, чинить протизапальну дію. Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами хлоридними натрієвими, хвойними, морськими, мінеральними, T води у ванні 36-37 град.С, протягом 10-15 хвилин, через день, на курс лікування 8-10 процедур.

Лікування ХК з порушенням моторики за гіпомоторним типом - призначається пощадливий або тонізуючий руховий режим, ранкова гігієнічна та лікувальна гімнастика, дієта N 3 або N 4в. Мінеральні води малої та середньої мінералізації кімнатної температури тричі на добу, час приймання визначається залежно від початкового рівня кислотоутворюючої функції шлунку.

Водолікування:

прохолодні сидячі ванни, 20-21 град.С, 1-3 хв., щодня, N 5-6;

прохолодний циркулярний душ або холодні компреси на живіт.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія.

З методів апаратної фізіотерапії застосовується стимулююча фізіотерапія, направлена на підвищення тонусу м'язів і рухової активності товстої кішки. З цією метою проводяться тонізуючі місцеві дії (гальванізація, електрофорез з кальцієм або прозеріном, електростимуляція ДДТ або СМТ, дарсонвалізація, ультрафонотерапія):

електрофорез 5% кальцію хлориду (+) або 0,1% прозеріна (+) на ділянку живота, 10-15 хв., щодня, N 8-10;

гальванізація ділянки живота, щільність струму в залежності від віку дитини: 3-6 років - 0,03-0,05 мА/кв.см, 7-10 років - 0,08-0,1 мА/кв.см, інтерферентний електрод розташовують на рефлексогенні зони, 10-15 хв., щодня, N 8-10;

ДДТ на ділянку живота. Послідовність струмів і час їх дії: ритм синкопа 2-3 хв., КП 2-3 хв. Сила струму по відчуттю безболісної вібрації, щодня, N 8-10;

СМТ на ділянку живота, режим змінний, II рід роботи, частота модуляцій 30 Гц, глибина модуляцій 100%, тривалість посилок 2-3 сек, 5-10 хв., щодня, N 8-10;

дарсонвалізація або ультратонотерапія на ділянку живота. Електрод грибоподібний, потужність середня 4-5 Вт, 5-10 хв, щодня, N 6-8.

Лікування ХК з порушенням моторики за гіпермоторним типом - призначається пощадливий або тонізуючий руховий режим, ранкова гігієнічна та лікувальна гімнастика, дієта N 3 або N 4в. Маломінералізовані води призначаються в періоди ремісії тричі на добу, теплими.

При гіпермоторній дискінезії показані фізіолікувальні процедури, що надають спазмолітичну, знеболюючу судинорозширювальну і седативну дію. З них використовуються локальні теплові дії (парафін, озокерит, місцеві ванни), електрофорез спазмолітичних препаратів і ампліпульстерапія на ділянку живота.

Водолікування:

гарячі сидячі ванни (40-41 град.С), 15-20 хв., щодня, N 10;

гарячі компреси на живіт.

Теплолікування:

парафіноозокерітові аплікації на ділянку живота, 40-42 град.С, 15-20 хв., щодня, N 10.

Апаратна фізіотерапія.

електрофорез 2% новокаїну (+), 5% сульфату магнію (+) або 1% папаверіна гідрохлорида (+) на ділянку живота, 10-15 хв., щодня, N 10;

СМТ на ділянку живота, режим змінний, 2 рід роботи, частота модуляцій 100 Гц, глибина модуляцій 50%, тривалість посилок 2-3 сек, не більш 10 хв., щодня, N 10.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: зникнення чи значне зменшення клінічних проявів хвороби (болю, диспептичних явищ, поліпшення самопочуття), відновлення мікрофлори кишечника.

Протипоказання: санаторно-курортне лікування не показане хворим на хронічний коліт у фазі вираженого загострення процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Шифр МКХ-10:

K66.0 - перитонеальні спайки; N73.6 - тазові спайки очеревини;

N99.4 - тазові перитонеальні спайки післяопераційні.

Назва захворювання: стан після оперативних втручань на органах травної системи, перитонеальні та тазові післяопераційні спайки

Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: біль у животі, почуття дискомфорту, порушення моторно-евакуаторної функції кишечнику, диспепсичні явища, порушення апетиту; загальна слабкість.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

- Загальний аналіз сечі

- Біохімічне дослідження крові (печінковий комплекс, білкові фракції)

Обов'язкові інструментальні дослідження

- УЗД органів черевної порожнини й малого тазу

- Електрокардіографія

- Езофагогастродуоденофіброскопія (при необхідності)

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: II-III

Таласотерапія - при температурах більших 19 град.С Кліматотерапія:

Аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

Геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

Дієтотерапія: N 3, N 4 "в", дрібне харчування.

Мінеральні води: порушення функції кишечнику потребують використання сульфатних, хлоридних або гідрокарбонатних вод середньої або високої мінералізації у кількості 200-250 мл тричі на день за 40-60 хв до їжі.

Бальнеотерапія: (самостійно або у комплексі з фізіотерапією) ванни - мінеральні, хвойні, валеріанові та інші (за показаннями), експозиція 10-15 хв, температура 34-37 град.С, 8-10 на курс.

Руховий режим: ощадливий (N 1), ощадливо-тренуючий (N 2), тренуючий (N 3), ранкова гімнастика, теренкур; лікувальна гімнастика ефективна в поєднанні з тепловою процедурою (після озокериту, парафіну, пелоїдотерапії).

Пелоїдотерапія:

грязьові аплікації на передню черевну стінку 38-40 град.С, 15-20 хв, через день;

озокеритотерапія: кюветно-аплікаційним методом на праву здухвинну ділянку або передню черевну стінку, температурою 50-55 град.С, тривалістю 15-30 хв, через день, курсом 10 процедур;

парафінотерапія: кюветно-аплікаційним методом на праву здухвинну ділянку або передню черевну стінку, температурою 50-55 град.С, тривалістю 15-30 хв, через день, курсом 10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- Електрофорез лікарських речовин (калію йодиду 1-5%, лідази) безпосередньо на післяопераційний рубець з розміщенням аноду у правій поперековій ділянці, катоду - на передній черевній стінці. Щільність струму від 0,02 до 0,05 мА/кв.см, експозицією 15-20 хв, загальним курсом 7-10 процедур.

- Локальна абдомінальна декомпресія: впливу локального негативного тиску піддається кругова зона, обмежена зверху реберними дугами, знизу - верхньою частиною стегон. У камері створюється тиск у переривчастому режимі: дітям 4-7 років до 5-7 кПа, дітям 7-14 років - 8-9 кПа, експозиція - 10 хв, загальним курсом 10 процедур.

Додатково:

Масаж, самомасаж;

Лазеротерапія;

Гідрокінезотерапія, гідромассаж.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення загального стану, зменшення або зникнення явищ дискомфорту та болю у череві, нормалізація моторно-евакуаторної функції кишечнику, покращення показників клінічних та пара- клінічних досліджень.

Протипоказання: наявність запального процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: G43

2. Назва захворювання - Мігрень G43

G43.0 Мігрень без аури (звичайна мігрень)

G43.1 Мігрень з аурою (класична мігрень)

G43.2 Мігренозний стан

G43.3 Мігрень з ускладненнями

G43.8 Інша мігрень: офтальмоплегічна, ретінальна мігрень.

G43.9 Мігрень, не уточнена

Показання для санаторно-курортного лікування: Різні форми мігрені без частих нападів.

3. Діагностика на санаторному етапі

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальні аналізи крові та сечі, цукор крові.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: реоенцефалографія, або ТКДГ, електроенцефалографія

Консультації: невролога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: нормалізація тонусу симпатичної нервової системи, у першу чергу її надсегментарних відділів, покращення церебрального кровообігу та нормалізація артеріального тиску, антиоксидантний ефект, седативний вплив. Фізичні фактори використовуються переважно у позаприступному періоді мігрені.

Санаторний режим: I-II.

Дієта: N 15.

Кліматотерапія: I-II режим, аеротерапія, повітряні ванни, сонячні ванни тільки в зоні розсіяної радіації;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (групова, малогрупова або індивідуальна);

Психотерапія;

Бальнеотерапія: хлоридні натрієві, йодобромні, кисневі, вуглекислі, солоно-хвойні, перлинні ванни.

Гідротерапія: лікувальні душі низького та середнього тиску.

Апаратна фізіотерапія: преформовані фізичні фактори використовують для надання седативного впливу й нормалізації функціонального стану центральних відділів вегетативної нервової системи:

- електросон або електрофорез брому з 2-5% розчину натрію (калію) броміду методом електросну. Частота імпульсів індивідуально підібрана. Тривалість впливу - 15-30 хв. Курс лікування - 8-10 процедур щодня або через день;

- діадинамічні струми на ділянку проекції верхніх шийних симпатичних вузлів. Електроди діаметром 3 см, ДН, 3-5 хв, сила струму - до відчуття помірної вібрації (3-5 мА), зліва й справа. Потім малими локальними електродами діють на ділянку скроневих артерій - КП, 3-5 хв, сила струму - до відчуття помірної вібрації. Курс лікування 8-10 процедур;

- дарсонвалізацію волосистої частини голови й комірної зони. Тривалість дії - 5-8 хв. Курс лікування - 8-10 процедур, щоденно або через день;

- ультратонотерапію шийно-комірної зони. Положення перемикача - 6-8. Курс лікування - 8-10 процедур щоденно або через день;

- дециметровохвильова або сантиметрохвильова терапія на комірну зону. Контактно або з повітряним зазором, потужність слабкотеплова, тривалість дії - 7-10 хв, курс лікування - 8-10 процедур, щоденно;

- грязьові аплікації на комірну зону. Температура грязі - 38-40 град.С. Тривалість дії - 15 хв, курс лікування - 8-10 процедур щоденно або через день;

- електрофорез 10% ацетилсаліцилової кислоти у водному розчині 25-50% диметилсульфоксиду за методиками загальної дії;

- аерофітотерапія ефірними маслами ромашки, меліси за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-10 хв, курс лікування 8-10 процедур, щодня.

- голкорефлексотерапія;

- масаж комірцевої зони 10 хв, 10 процедур на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування: 24-36 днів.

Критерії якості лікування: зменшення частоти мігренозних нападів й їхньої інтенсивності, нормалізація церебрального кровообігу та АТ, зменшення вегетативних та емоційних порушень.

Протипоказання: загальні протипоказання, що виключають напрямок хворих у санаторії.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10:

Травми спинного мозку (шийний відділ - S14, грудний відділ - S24, рівень живота, нижньої частини спини і тазу - S34)

2. Назва захворювання - травми спинного мозку

Класифікація хребтово-спинномозкової травми

(А.Ю. Макаров, О.А. Амеліна, 1992):

I. Гострий (тривалістю від декількох днів до 3-4 місяців) період:

1. Відкрита:

1.1. проникаюча

1.2. непроникаюча

2. Закрита:

2.1. з ушкодженням хребта

2.1.1. стабільні переломи

2.1.2. нестабільні переломи

2.2. без ушкодження хребта:

А. За клінічною формою:

1. Струс спинного мозку

2. Забій спинного мозку:

2.1. легкого ступеня

2.2. середнього ступеня

2.3. важкого ступеня

3. Стискання спинного мозку

Б. За локалізацією поразок:

1. Спинного мозку:

1.1. шийного відділу

1.2. грудного відділу

1.3. шийно-грудного відділу

1.4. попереково-крижового відділу

2. Корінців кінського хвоста:

2.1. Із прогресуючими морфологічними змінами:

2.1.1. прогресуюча посттравматична мієлопатія:

2.1.1.1. сирингомієлічний синдром

2.1.1.2. синдром бічного аміотрофічного склерозу

2.1.1.3. синдром спастичної нижньої параплегії

2.1.1.4. синдром дисциркуляторної мієлопатії

2.1.1.5. гостре порушення спинномозкового кровообігу в нижньому артеріальному басейні (рідко)

2.1.2. спинальний арахноїдит

2.1.3. дегенеративно-дистрофічний процес

2.1.3.1. деформація тіл хребців

2.1.3.2. остеохондроз у ділянці уражених сегментів зі стійким корінцевим болючим синдромом

2.1.3.3. деформуючий спондильоз

II. Проміжний (відновний) (тривалість до 1-2 років)

III. Пізній (може тривати необмежено довго):

1. Без компресії спинного мозку:

1.1. із зворотними морфологічними й функціональними зрушеннями

1.2. з необоротними спинальними й корінцевими морфологічними змінами

2. З компресією спинного мозку:

2.1. з необоротними спинальними й корінцевими морфологічними змінами

Показання для санаторно-курортного лікування:

Наслідки травм спинного мозку, кінського хвоста з легкими тетра- або парапарезами, без значного обмеження самообслуговування й самостійного пересування й грубих порушень функції тазових органів, з порушенням рухової функції легкого та середнього ступеня важкості, не раніше, ніж через 6 місяців, після гострого періоду.

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: анамнез захворювання, основні клінічні прояви залежать від рівня ураження спинного мозку (шийний, грудний, поперековий) і полягають у розвитку спастичних або в'ялопаралітичних парезів верхніх або нижніх кінцівок, у порушенні діяльності внутрішніх органів, трофічних порушеннях у суглобах і шкірі, а також у помірних порушеннях функцій тазових органів.

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальний аналіз крові та сечі.

Додаткові: аналіз крові на цукор, імунний статус.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: електроміографія, реовазографія верхніх або нижніх кінцівок.

Консультації: невропатолога, лікаря ЛФК, психотерапевта та фізіотерапевта за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: стимуляція механізмів саногенеза захворювання й поліпшення клінічної симптоматики (рухових і сенсомоторних порушень), покращення емоційного стану, імуномодулюючий й антиоксидантний ефект.

Санаторний режим: I-II;

Дієта: N 15;

Кліматотерапія: I-II режим з обмеженням сонячних ванн;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

Бальнеотерапія: загальні хлоридні-натрієви, сульфідні, радонові ванни, душі низького й середнього тиску, гідрокінезітерапія в басейні.

Пелоїдотерапія: грязьові аплікації на уражені відділи хребта та кінцівки, краще у вигляді "трусів" або "штанів";

Озокеритові або парафінові аплікації.

Масаж: є біологічним чинником стимулювання відновних процесів і має велике значення в даної категорії хворих. Показаний загальний і сегментарний масаж з диференційованим впливом на спастичні й в'ялопаралітичні м'язи.

Апаратна фізіотерапія: преформовані фізичні фактори використовують комплексно для дії безпосередньо на ділянку ураження спинного мозку, а також безпосередньо на паретичні кінцівки для відновлення рухових функцій. При порушеннях функцій тазових органів - місцеві впливи на їх проекцію.

Для дії на ділянку проекції ураження спинного мозку застосовують:

- індуктотермію в слабкотепловій дозі (IV-VI щабель), 8-10 хв, щодня або через день на курс 8-10 процедур;

- дециметрові хвилі на зону проекції вогнища поразки спинного мозку контактно або з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 10-15 хв, щодня або через день, 8-10 процедур на курс;

- змінне магнітне поле синусоїдальної форми, безпосередньо на зону проекції спинного мозку, циліндричні або прямокутні індуктори, безперервний режим, інтенсивність 25 мТл, 10-15 хв, щодня, 8-10 процедур на курс лікування;

Для дії на уражені кінцівки:

При в'ялих паралічах або парезах кінцівок найбільш ефективною є електростимуляція в'ялопаретичніх м'язів синусоїдальними модульованими струмами, режим I, рід роботи II, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції - 50-75-100%, тривалість п-п 2-3 с, сила струму - до вираженого скорочення м'язів, 10-15 хв, щодня, 10 процедур на курс лікування.

Окрім того, може бути застосований електрофорез 0,1% прозерину, або 4-2-камерні гідрогальванічні ванни.

Окрім того, може бути застосований електрофорез дибазолу або прозерину вздовж хребта й кінцівок, а також диференційований масаж кінцівок, або кріодія на спастичні м'язи.

Термін санаторно-курортного лікування 24-36 днів.

Критерії якості лікування: поліпшення загального стану та рухових функцій.

Протипоказання: Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових та тазових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: G35

2. Назва захворювання - Розсіяний множинний склероз

Класифікація розсіяного множинного склерозу (О.А. Хондкаріан, І.А. Завалішин, 1987):

1. Клінічні форми:

1.1. Множинний склероз:

- БДВ

- Стовбура головного мозку

- Спинного мозку

- Дисемінований

- Генералізований

2. Характер перебігу (Американська академія неврології, 2001):

2.1. Рецидивуючий, затухаючий

2.2. Первинно прогресуючий

2.3. Вторинно прогресуючий

2.4. Прогресивно-рецидивуючий

3. Стадії

3.1. загострення (екзацербація)

3.2. ремісія:

3.2.1. коротка

- повна

- часткова

3.2.2. тривала

- повна

- часткова

- хронічне прогресування

- стабілізація

- дебют РС

- псевдозагострення (декомпенсація)

4. Ступінь важкості, визначають за бальною оцінкою функціональних систем по Куртске (Expanded Diselility Status Scale, EDSS, 1983) від нуля балів (норма) до 5-6 балів (максимальна ступінь ураження) по наступних функціональних системах організму:

I - пірамідна (рухова) система

II - мозочок

III - стовбурні функції

IV - чуттєва функція

V - функція тазових органів

VI - функція зору

VII - церебральні функції

VIII - інші функції

5. Варіанти розвитку:

1. Дитячий розсіяний склероз

2. Розсіяний склероз із пізнім дебютом

Класичними клінічними критеріями діагностики розсіяного склерозу є наступні (Shumacher G. et al., 1965):

1) наявність об'єктивних даних про вогнищеве ураження нервової системи;

2) ознаки якнайменше двох окремо розташованих патологічних вогнищ, виявлені на підставі даних неврологічного огляду або анамнезу;

3) неврологічні симптоми, які свідчать про переважне ураження білої речовини головного та (або) спинного мозку, тобто нервових волокон;

4) відповідність клінічних симптомів одній з наступних вимог: а) два епізоди погіршення або більше, розділені періодом не менше 2 міс та тривалістю не менше 24 годин; б) повільне поступове прогресування процесу на протязі якнайменш 6 міс.

5) початок захворювання у віці від 10 до 50 років включно;

6) відсутність інших причин, котрими можна пояснити неврологічні порушення.

Розрізняють 3 ступеня надійності розпізнавання РС по Мак-Альпіну (2000):

достовірний РС - прогресуюча нижня параплегія, поєднання пірамідних та мозочкових розладів ураження зорового нерву, наявність ремісій;

вірогідний РС - багато вогнищевий початок з гарною ремісією та "мерехтінням" тієї ж симптоматики без ознак рецидиву і прогресування впродовж року та більш;

сумнівний РС - прогресуюча нижня параплегія, відсутність віражених ремісій.

Показання для санаторно-курортного лікування: нерізко виражені форми без значних порушень рухових, тазових та когнитивних функцій при можливості самообслуговування.

3. Діагностика на санаторному етапі*

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальний аналіз крові та сечі.

Додаткові: аналіз крові на цукор, імунний статус.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: обстеження очного дна, поля зору на колір, віброчутливість.

Консультації: невропатолога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: стимуляція механізмів саногенеза захворювання й поліпшення клінічної симптоматики - відновлення рухових і сенсомоторних порушень, поліпшення координації рухів, покращення емоційного стану й когнітивних процесів, імуномодулюючий й антиоксидантний ефекти.

Санаторний режим: I-II;

Дієта: N 15;

Кліматотерапія: I- II режим з обмеженням сонячних ванн;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

Бальнеотерапія: загальні ванни радонові, сірководневі, кисневі, перлинні, хлоридні натрієві, рапні, хвойні, прісні.

Гідрокінезотерапія: душі низького й середнього тиску.

Пелоїдотерапія:

- при рухових порушеннях (нерізко виражений спастичний парез) на спастичні м'язи можливе застосування грязьових аплікацій за мітігірованими методиками (T 38-40 град.С, 10-15 хв, через день, 8-10 процедур на курс)

Теплолікування: озокеритові, парафінові аплікації.

Апаратна фізіотерапія. Преформовані фізичні фактори використовують комплексно для дії безпосередньо на ділянку головного або спинного мозку у залежності від клінічної форми захворювання, а також на паретичні кінцівки для відновлення рухових функцій. Симптоматична терапія з урахуванням клінічних проявів.

Для дії на область проекції головного й спинного мозку застосовують:

дециметрові хвилі на зону проекції головного або спинного мозку контактно або з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 8-10 хв, через день, 8-10 процедур на курс;

УФО (ДУФ) хребта по полям: шийний, грудной та попереково-крижовий відділи послідовно, починаючи з 2 біодоз та збільшуючи на 1 біодозу при кожному наступному опромінюванні. Кожне поле опромінюють 3-4 раз, всього 8-10 процедур;

парафінові (50-55 град.С), озокеритові (48-52 град.С), грязьові (40-42 град.С) аплікації на шийно-комірну зону або ділянку хребта, 10-15 хв, 8-10 процедур, через день.

При астено-невротичних і вегето-судинних порушеннях:

- електросон або електрофорез брому з 2-5% розчину натрію (калію) броміду методом електросну. Частота імпульсів індивідуально підібрана. Тривалість впливу - 30-60 хв. Курс лікування - 8-10 процедур щодня або через день;

- ІНФІТА-терапія за седативною схемою.

- аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, помаранча, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-10 хв, курс лікування 8-10 процедур, щодня.

При порушенні функцій руху:

для зниження м'язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

- електростимуляція м'язів-антагоністів спастичним синусоїдальними модульованими струмами, режим перемінний, рід роботи II, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції - 50-75-100%, тривалість посилання-паузи 2-3 с, сила струму - до вираженого скорочення м'язів, 10-15 хв, щодня, 8-10 процедур на курс лікування;

- грязьові (40-42 град.С), парафінові або озокеритові (48-50 град.С) аплікації на спастичні м'язи або у вигляді "рукавичок", "шкарпеток", 10-15 хв, через день, 8-10 процедур на курс лікування;

- місцеві теплові хлоридні натрієві, морські, хвойні, прісні ванни для паретичних кінцівок температурою 37-38 град.С, 10-15 хв, через день;

- диференційований масаж паретичних кінцівок, 10-15 хв.

при в'ялих паралічах або парезах кінцівок:

- електростимуляція в'ялопаретичніх м'язів синусоїдальними модульованими струмами, режим перемінний, рід роботи II, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції - 50-75-100%, тривалість посилання-паузи 2-3 с, сила струму - до вираженого скорочення м'язів, 10-15 хв, щодня, 10-12 процедур на курс лікування;

- електрофорез прозерину з 0,1% розчину, галантаміну з 0,1% розчину на паретичні кінцівки, сила струму 10-15 мА, тривалість процедури 10-15 хв, 8-10 процедур на курс лікування, щоденно або через день;

- 2-4-камерні гідрогальванічні ванни, сила струму до 10-15 мА, тривалість дії 10-15 хв, 8-10 процедур на курс лікування, щоденно або через день.

Термін санаторно-курортного лікування: 24-36 днів.

Критерії якості лікування: поліпшення загального стану та рухових функцій.

Протипоказання: Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: F48.0

2. Назва захворювання та показання для санаторно-курортного лікування: Неврастенія (гіпер-, гіпостенічна форма та подразнювальної слабкості). Неврозоподібні, астеноневротичні стани. Психоорганічний синдром. Специфічні розлади розвитку шкільних навичок, затримка психомовного розвитку, логоневроз, порушення сну.

Класифікація (А.М. Свядощ, 1982):

Форми:

1. Гіперстенічна

2. Перехідна (подразнювальної слабкості)

3. Гіпостенічна

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: наявність слабкості, підвищеної втомлюваності, зниженої толерантності до фізичного або розумового навантаження, порушень сну, розладів у емоційно-вольовій сфері, вегетативних розладів.

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальні аналізи крові та сечі.

Додаткові: цукор крові.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: електрокардіографія.

Додаткові: ультразвукове дослідження щитоподібної залози.

Консультації: невропатолога, психотерапевта, фізіотерапевта.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: зменшення або зникнення розладів сну, вегетативних порушень, підвищення витривалості до фізичного й розумового навантаження, нормалізація психоемоційного стану або зменшення розладів у емоційно-вольовій сфері.

Санаторний режим: I-III.

Дієта: N 15.

Кліматотерапія: I-II режим.

Руховий режим: лікувальна фізкультура (групова), ранкова гігієнічна гімнастика, прогулянки.

Фізіолікування: природні й преформовані фізичні фактори використовують диференційовано з метою нормалізації співвідношення збудливо-гальмівних процесів у ЦНС, покращення центральної регуляції вегетативних функцій, надання загальнозміцнюючої дії на організм, зменшення виразності основної клінічної симптоматики: вегетативних розладів, порушень сну.

Бальнеотерапія:

При гіпостенічній формі неврастенії:

- ванни:

кисневі: концентрація кисню 30-40 мг * л-1, T 35-36 град.С, тривалість 10-15 хвилин, процедури проводять з перервою на 3-й день, курс 8-10 ванн;

перлинні: концентрація повітря 50 мг * л, Т води 35-36 град.С, тривалість 10-15 хвилин, через день, курс 8-10 ванн;

душі: дощовий;

При гіперстенічній формі неврастенії та формі подразнювальної слабкості:

- ванни:

хвойні: 50-70 г. хвойного екстракту на 200 л прісної води, T води 35-37 град.С, тривалість процедури 12-15 хвил., через день або з перервою на 3-й день, курс лікування 8-10 ванн;

йодобромні ванни: мінеральна вода T 35-37 град.С з вмістом іонів йоду не менш ніж 10 мг * л-1, іонів брому - 25 мг * л-1, тривалість процедури 10-15 хвил., через день, курс лікування 8-10 ванн;

азотні ванни: концентрація азоту 20-23 мг * л-1 T води 36-37 град.С, тривалість процедури 10-15 хвил., з перервою на третій день, курс лікування 8-10 ванн.

Апаратна фізіотерапія:

При гіпостенічній формі неврастенії:

- електрофорез 5% розчину літію йодиду, хлориду, саліцілату, ацетату, сульфату; або 5 мг кавінтону, розчиненого у 1 мл 50% розчину димексиду (з аноду); або 1-2% розчину кофеїну (з катоду), або 2-5% розчину теофілліну на підлуженій (pH 8,5-8,7) воді (з катоду) або 2-5% розчину еуфіліну (з будь-якого полюсу) ендоназально або трансорбітально за Бургіньйоном;

- неселективна хромотерапія з використанням джерел видимого випромінювання SAD, освітленість поверхні обличчя 5000-10000 лк з відстані 50-70 см або лампи АСГТ-01 Штучне Сонце або сенсорних кімнат з джерелами білого та червоного кольорів або іншими сполученнями;

- аерофітотерапія тонізуючими препаратами (ефірними маслами гвоздики, жасміну, ірису, лаванди, полини, розмарину, смородини, чорного перцю, шавлії) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЭД-01, тривалість процедури 8-12 хвил., щоденно, курс лікування 8-10 процедур.

Лікувальний масаж: тривалість масажу однієї зони не більше 10-15 хв., загального - не більше 30 хв., щоденно, курс лікування - 10-12 процедур;

При гіперстенічній формі неврастенії та формі подразнювальної слабкості: