Відповідно до статей 7, 15, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 11, 14, 15, 16 Закону України "Про валюту і валютні операції", з метою визначення основних засад здійснення Національним банком України та уповноваженими установами валютного нагляду, підстав та порядку застосування Національним банком до уповноважених установ заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про валютний нагляд (далі - Положення), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти Національного банку України згідно з переліком, що додається.

3. Банки, небанківські фінансові установи, національний оператор поштового зв’язку, які до дня введення в дію Закону України "Про валюту і валютні операції" порушили вимоги Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет), Указу Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" та/або нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, несуть відповідальність, передбачену статтею 16 Декрету, Положенням про валютний контроль, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2000 року за № 209/4430 (зі змінами), Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902 (зі змінами) (далі - Положення № 346), у редакції, що діяла на день вчинення відповідного порушення.

Національний банк України приймає рішення про застосування заходів впливу за порушення, зазначені в абзаці першому пункту 3 цієї постанови:

до банків - у порядку, визначеному Положенням № 346, у редакції, що діє на день прийняття рішення, зазначеного в абзаці другому пункту 3 цієї постанови;

до небанківських фінансових установ та національного оператора поштового зв’язку - у порядку, визначеному Положенням.

4. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) після офіційного опублікування довести до відома банків інформацію про прийняття цієї постанови.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.

6. Постанова набирає чинності одночасно з уведенням у дію Закону України "Про валюту і валютні операції".

1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон), іншого законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк) і визначає основні засади здійснення Національним банком та уповноваженими установами валютного нагляду в Україні, підстави та порядок застосування Національним банком до уповноважених установ заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства.

2. Терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:

1) валютний нагляд за уповноваженими установами - нагляд, що здійснюється Національним банком за уповноваженими установами, їх структурними підрозділами, уключаючи проведення виїзних перевірок та здійснення безвиїзного нагляду, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу з метою забезпечення дотримання уповноваженими установами валютного законодавства та встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству України;

1-1) відкликання (анулювання) ліцензії (далі - відкликання ліцензії) - позбавлення небанківської фінансової установи, оператора поштового зв'язку права на здійснення валютних операцій, передбачених ліцензією;

2) зупинення валютних операцій - тимчасова, на визначений строк, заборона небанківській фінансовій установі, оператору поштового зв’язку (структурному підрозділу) здійснювати окремі види валютних операцій, передбачених ліцензією;

3) зупинення ліцензії - тимчасова, на визначений строк, заборона небанківській фінансовій установі, оператору поштового зв’язку здійснювати валютні операції, передбачені ліцензією;

3-1) клієнт - клієнт уповноваженої установи (банку, небанківської фінансової установи)/користувач платіжної установи (крім малої платіжної установи) або установи електронних грошей, або оператора поштового зв’язку;

4) ліцензія - ліцензія Національного банку на здійснення валютних операцій або генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинності після введення в дію Закону;

5) обмеження валютних операцій - тимчасове, на визначений строк, обмеження права небанківської фінансової установи, оператора поштового зв’язку здійснювати окремі види валютних операцій, передбачені ліцензією, за сумами/клієнтами/структурними підрозділами;

6) припинення валютних операцій - заборона небанківській фінансовій установі, оператору поштового зв’язку (структурному підрозділу) здійснювати окремі види валютних операцій, передбачені ліцензією;

7) структурний підрозділ - філія, інший відокремлений структурний підрозділ, невідокремлений структурний підрозділ, пункт обміну іноземної валюти, каса небанківської фінансової установи, об’єкт поштового зв’язку оператора поштового зв’язку, в якому здійснюється надання фінансових послуг;

8) суттєве порушення небанківською фінансовою установою, оператором поштового зв’язку вимог валютного законодавства - це будь-яке з таких порушень:

невідповідність залишків готівкових коштів у касі на момент виїзної перевірки даним звітної довідки про касові обороти за день і залишки цінностей на суму в еквіваленті понад 50 тисяч гривень;

ненадання установою доступу уповноваженим працівникам Національного банку до систем автоматизації валютних операцій під час виїзної перевірки, інформації/документів про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій;

неподання, несвоєчасне подання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів про валютні операції/їх копій (в електронному вигляді/на паперових носіях), подання документів про валютні операції/їх копій (в електронному вигляді/на паперових носіях), у яких неможливо прочитати всі написані в них відомості, що необхідні для виконання Національним банком функцій валютного нагляду, наприклад на запит Національного банку (письмовий запит Національного банку або уповноважених на проведення перевірки працівників Національного банку).

Недостовірною(ими) інформацією/недостовірними документами про валютні операції є надана(і) установою інформація/документи про валютні операції, що не підтверджена(і) даними первинних документів, матеріалів валютного нагляду, офіційних документів/інформації, отриманих(ої) від органів державної влади та з інших джерел, чи суперечить(ать) таким даним/документам/інформації;

9) уповноважена установа - банк, філія іноземного банку (далі - банк), небанківська фінансова установа, оператор поштового зв’язку, який (яка) отримав (отримала) банківську ліцензію або ліцензію;

10) установа - небанківська фінансова установа, оператор поштового зв’язку, яка (який) отримала (отримав) ліцензію.

Інші терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в значеннях, визначених у Законі, іншому законодавстві України і нормативно-правових актах Національного банку.

3. Датою виявлення порушення вимог валютного законодавства є дата складання:

1) довідки про виїзну перевірку уповноваженої установи/акта про результати безвиїзного нагляду уповноваженої установи відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);

2) документа про виявлення порушень установою вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань ліцензування валютних операцій (далі - документ про виявлення порушень).

4. Національний банк та уповноважені установи здійснюють валютний нагляд в Україні з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству України з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

5. Національний банк організовує та здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами шляхом проведення виїзних перевірок та безвиїзного нагляду в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), та застосування до них у разі виявлення порушень валютного законодавства заходів впливу, адекватних цим порушенням.

6. Національний банк у разі виявлення порушень валютного законодавства адекватно вчиненому порушенню застосовує заходи впливу до:

1) банків - згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" у випадках, на підставі та в порядку, визначених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування Національним банком до банків заходів впливу;

2) установ - згідно із Законом у випадках, на підставах і в порядку, визначених цим Положенням та нормативно-правовим актом Національного банку з питань ліцензування валютних операцій.

7. Уповноважена установа як агент валютного нагляду здійснює нагляд за дотриманням валютного законодавства резидентами та нерезидентами під час проведення операцій через цю установу. Цей нагляд полягає в установленні уповноваженою установою відповідності валютних операцій її клієнтів (резидентів і нерезидентів) вимогам валютного законодавства України, запобіганні уповноваженою установою проведенню її клієнтами через цю установу валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства, та/або своєчасному інформуванні уповноваженою установою Національного банку у випадках і в порядку, установлених законодавством України, уключаючи нормативно-правові акти Національного банку, про валютні операції, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Відсутність в уповноважених установах документів (в електронному вигляді/на паперових носіях), що підтверджують відповідність проведених їх клієнтами валютних операцій валютному законодавству, за умови, що з дати здійснення цих валютних операцій минуло не більше п’яти років, кваліфікується як нездійснення/неналежне здійснення цими установами валютного нагляду в частині невиконання обов’язків щодо запобігання проведенню їх клієнтами валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Уповноважені установи як агенти валютного нагляду для здійснення валютного нагляду визначають у розроблених та затверджених уповноваженою особою/уповноваженим органом внутрішніх документах (процедурах, програмах, положеннях, процесах) порядок організації здійснення валютних операцій з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, що має містити:

1) порядок прийняття рішень про необхідність подання клієнтами документів/інформації (уключаючи додаткові документи/інформацію про валютні операції);

2) порядок виявлення сумнівних валютних операцій клієнтів/валютних операцій клієнтів, які не відповідають вимогам валютного законодавства;

3) порядок прийняття рішень щодо запобігання проведенню клієнтами через уповноважені установи валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства/відмови в проведенні таких валютних операцій;

4) інші заходи (на власний розсуд уповноваженої установи), спрямовані на забезпечення дотримання клієнтами валютного законодавства.

8. Уповноважені установи під час проведення валютних операцій зобов’язані враховувати вимоги нормативно-правових актів Національного банку з питань здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції та з питань інформаційної взаємодії уповноважених установ як агентів валютного нагляду шляхом обміну інформацією про належність рахунків у гривні клієнтів/користувачів, відкритих у цих установах, до банківських/платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти.

9. Національний банк застосовує до установ за порушення вимог валютного законодавства заходи впливу, визначені в пункті 2 частини першої статті 14 Закону, протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення, у випадках, на підставах і в порядку, визначеному цим Положенням та нормативно-правовими актами Національного банку з питань ліцензування валютних операцій.

9-1. Національний банк згідно з частиною десятою статті 11 Закону має право вимагати від установи дотримання вимог валютного законодавства України, уключаючи вимоги нормативно-правового акта Національного банку з питань ліцензування валютних операцій.

Письмова вимога складається на бланку Національного банку. У письмовій вимозі зазначаються назва документа "Письмова вимога", повне найменування установи та поштова адреса установи, якій вона надсилається, указується на вчинені установою порушення та за потреби зазначається про необхідність ужиття установою у визначені Національним банком строки конкретних заходів із метою усунення та/або недопущення порушень.

Письмову вимогу підписує член Правління Національного банку, який згідно зі своїми функціональними обов'язками здійснює керівництво підрозділом Національного банку, що ініціював пред'явлення вимоги.

10. Національний банк за порушення в діяльності структурного підрозділу установи застосовує заходи впливу безпосередньо до установи - юридичної особи.

11. Національний банк застосовує захід впливу за порушення установою/структурним підрозділом установи вимог валютного законодавства на підставі:

1) результатів (матеріалів) проведених Національним банком виїзних перевірок та безвиїзного нагляду;

2) інших документів/копій документів, уключаючи складені структурними підрозділами Національного банку документи (їх копії), в яких зафіксовано/які можуть свідчити про порушення установою (її структурними підрозділами) вимог валютного законодавства.

12. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до установи, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до установ відповідно достатті 14 Закону та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:

1) характеру та кількості виявлених порушень;

2) причин, які зумовили виникнення виявлених порушень.

13. Рішення про застосування заходу впливу до установи приймає Правління Національного банку або колегіальний орган, який утворений відповідно до статті 15 Закону України "Про Національний банк України" та якому Правлінням Національного банку делеговані окремі повноваження щодо регулювання та нагляду (далі - Комітет).

14. Рішення Національного банку про застосування заходу впливу до установи має містити зміст (назву) заходу впливу, що застосовується до установи, реквізити документа, в якому визначені порушення, опис порушень (із зазначенням норм валютного законодавства, які порушені). Рішення Національного банку про застосування заходу впливу є обов’язковим для виконання.

15. Національний банк передає копію рішення про застосування заходу впливу установі через уповноваженого представника або надсилає у формі рекомендованого листа із повідомленням про вручення.

16. Національний банк повідомляє про прийняте рішення про застосування заходу впливу до уповноваженої установи:

1) уповноважену установу - письмово (на паперових носіях або засобами електронного зв’язку Національного банку згідно з установленими Національним банком вимогами щодо пересилання документів із грифом обмеження доступу) не пізніше п’яти робочих днів із дня прийняття такого рішення;

2) громадськість - шляхом розміщення на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку протягом перших п’яти робочих днів місяця, наступного за звітним, інформації про застосовані ним протягом місяця заходи впливу до уповноваженої установи за порушення вимог валютного законодавства.

Оприлюдненню підлягають загальні відомості, що містять найменування уповноваженої установи, вид заходу впливу, включаючи розмір штрафу/штрафних санкцій, та інформацію про порушення валютного законодавства.

17. Застосування заходу впливу до уповноваженої установи не звільняє її від обов’язку усунути порушення, за яке цей захід впливу був застосований, якщо таке порушення може бути усунено.

18. Рішення Національного банку про застосування заходу впливу до установи може бути оскаржене в судовому порядку. Оскарження не зупиняє виконання рішення.

19. Національний банк має право застосувати до установи такий захід впливу, як письмове застереження в разі встановлення в її діяльності та/або в діяльності її структурного підрозділу порушень вимог валютного законодавства.

20. Рішення про застосування заходу впливу до установи у вигляді письмового застереження приймає Комітет.

Письмове застереження складається на бланку Комітету та підписується головуючим на засіданні Комітету.

21. Національний банк у письмовому застереженні висловлює установі своє занепокоєння станом виконання установою вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань валютного регулювання та валютного нагляду, указує на допущені порушення, недоліки в роботі та конкретні заходи, яких потрібно вжити установі у визначені строки з метою усунення порушень, недоліків у роботі та/або недопущення їх надалі, включаючи заходи щодо усунення порушень або недоліків у діяльності установи або її структурного підрозділу, які безпосередньо ще не призвели до нездійснення/неналежного здійснення установою валютного нагляду.

22. Установа зобов’язана подати Національному банку протягом п’яти робочих днів із дати отримання письмового застереження відповідь із зазначенням строку, протягом якого вона зобов’язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення та/або вжити заходів щодо недопущення таких порушень у подальшій діяльності.

Національний банк протягом 20 календарних днів із дня отримання зобов’язань установи щодо усунення порушень має право надати до них зауваження, які є обов’язковими для врахування установою.

23. Національний банк у разі невиконання установою вимог щодо усунення зазначених у письмовому застереженні порушень в установлені строки або неврахування зауважень, передбаченихабзацом другим пункту 22 розділу II цього Положення, розглядає питання щодо застосування до установи іншого заходу впливу.

24. Рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення установою окремих видів валютних операцій, зупинення або відкликання ліцензії приймає Правління Національного банку або Комітет.

25. Національний банк має право прийняти рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення установою окремих видів валютних операцій, зупинення ліцензії в разі:

1) недотримання, порушення установою вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань ліцензування валютних операцій (уключаючи вимогу щодо наявності мінімального розміру власного капіталу установи, потрібного для здійснення певних валютних операцій);

2) наявність суттєвих(ого) порушень(ня) вимог валютного законодавства після застосування до установи протягом двох останніх років заходів(у) впливу у вигляді штрафних(ої) санкцій(ї);

3) невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності установи;

4) порушення інших вимог нормативно-правових актів Національного банку, крім випадків, передбачених у підпунктах 1-3 пункту 25 розділу II цього Положення.

26. Національний банк у разі встановлення факту подання установою неповної та/або недостовірної інформації про структурний(і) підрозділ(и) або, якщо діяльність такого(их) структурного(их) підрозділу(ів) не відповідає вимогам валютного законодавства, має право прийняти рішення про припинення здійснення структурним підрозділом установи валютних операцій (уключаючи здійснення валютних операцій на користь або за дорученням клієнтів) та/або рішення про обмеження, зупинення здійснення установою валютних операцій, зупинення ліцензії.

27. Національний банк протягом трьох робочих днів із дня прийняття рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення установою окремих видів валютних операцій, зупинення ліцензії:

1) передає установі копію такого рішення під підпис її уповноваженого представника на другому примірнику супровідного листа із зазначенням дати та часу отримання (далі - момент отримання рішення), або

2) надсилає установі повідомлення про прийняте рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення установою окремих видів валютних операцій, зупинення ліцензії засобами електронного зв’язку Національного банку з обов’язковим направленням копії цього рішення засобами поштового зв’язку у формі рекомендованого листа із повідомленням про вручення згідно з установленими Національним банком правилами пересилання документів.

28. Національний банк у разі відмови уповноваженого представника установи отримувати копію зазначеного в пункті 27 розділу II цього Положення рішення на паперових носіях робить на другому примірнику супровідного листа відмітку про таку відмову із зазначенням дати, часу відмови та надсилає установі копію наведеного рішення поштою з повідомленням про вручення згідно з установленими Національним банком правилами пересилання документів з грифом обмеження доступу. Моментом отримання установою рішення на паперових носіях про обмеження, зупинення чи припинення здійснення установою окремих видів валютних операцій, зупинення ліцензії в такому випадку вважаються дата та час відмови отримувати копію цього рішення, що проставлені на другому примірнику супровідного листа.

29. Моментом отримання установою рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення установою окремих видів валютних операцій, зупинення ліцензії, повідомлення про яке було надіслане засобами електронного зв’язку Національного банку, є дата та час отримання установою такого повідомлення електронною поштою Національного банку.

30. Установа з моменту отримання рішення про обмеження здійснення установою окремих видів валютних операцій і протягом визначеного цим рішенням строку (або до визначеного терміну) укладає договори та здійснює валютні операції, уключаючи операції згідно з договорами, що укладені нею до моменту отримання рішення, з урахуванням установлених обмежень.