Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада

1. Затвердити Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік згідно з додатком.

2. З метою фінансування об'єктів, передбачених Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік, відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації та для забезпечення введення в експлуатацію цих об'єктів доручити виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку вносити зміни та доповнення до зазначеної Програми в межах загальних асигнувань спеціального фонду міського бюджету по головних розпорядниках коштів.

3. Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) при оформленні дозвільних документів на виконання проектних робіт та на будівництво житлових будинків передбачати здійснення розрахунків щодо забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) та щодо їх розміщення і будівництва одночасно із спорудженням житлових будинків.

4. Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) призупиняти дію дозволу на розміщення тимчасових споруд (в т. ч. МАФів) у разі виникнення заборгованості по сплаті пайового внеску за відповідним запитом Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

5. Комунальному підприємству "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєструвати право власності на об'єкти, у тому числі незавершеного будівництва та їх частини, з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку відповідно до чинного законодавства України.

6. Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальному підприємству "Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєструвати право власності на об'єкти завершеного будівництва відповідно до чинного законодавства України.

7. Головному управлінню контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у разі прострочення термінів сплати пайового внеску забудовниками (інвесторами), що здійснюють будівництво (реконструкцію) об'єктів, призупиняти дію ордера на тимчасове порушення благоустрою за відповідним запитом Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відновлювати його дію після отримання листа від Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про погашення заборгованості, що виникла.

8. Комунальному об'єднанню "Центр містобудування та архітектури" рекомендувати при видачі позитивного висновку експертизи кошторисної документації відокремлювати вартість понесених забудовником (інвестором) загальних витрат і витрат на прокладання інженерно-транспортних мереж та інших витрат, пов'язаних з виконанням технічних умов щодо забезпечення об'єкта містобудування.

9. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити щоквартально подання Київській міській раді письмового звіту про хід виконання Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік.

10. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Програма соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік (далі - Програма) розроблена відповідно до вимог законів України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про столицю України - місто-герой Київ", Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року.

Відповідно до оцінки тенденцій соціально-економічного розвитку міста Києва в 2008 році, наявних проблем і можливих ризиків у Програмі визначено цілі та завдання соціальної та економічної політики міської влади на 2009 рік, спрямовані на зменшення негативного впливу фінансово-економічної кризи, створення сприятливих умов для посткризового розвитку з метою формування якісного та безпечного середовища життєдіяльності населення м. Києва.

Заходи Програми фінансуються за рахунок коштів бюджету м. Києва, субвенцій з державного бюджету, коштів підприємств, міжнародних фінансових організацій та інвесторів.

У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни та доповнення до Програми затверджуються Київською міською радою за поданням постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завдань і заходів виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) здійснюватиметься моніторинг виконання Програми.

Соціально-економічна ситуація в Україні в 2008 році характеризувалась високою інфляційною динамікою та загостренням у другому півріччі кризових явищ, спричинених світовою фінансовою кризою, політичною нестабільністю, відсутністю ефективних антикризових дій на загальнодержавному рівні, що, в свою чергу, позначилось на розвитку міста Києва. Значний негативний вплив здійснили:

скорочення попиту на промислову продукцію проміжного та кінцевого споживання столичних виробників з боку як зовнішнього, так і національного ринків;

скорочення кредитування, що негативно позначилось на розвитку видів економічної діяльності, орієнтованих переважно на внутрішній ринок (будівництво, машинобудування, роздрібна торгівля), та відповідно зменшило попит на продукцію суміжних галузей;

нестабільність валютно-курсової ситуації, а також падіння рівня оплати праці насамперед на промислових і будівельних підприємствах міста, у сфері фінансових послуг, операцій з нерухомим майном, оренди, в результаті чого пересічний киянин втратив частину своїх заощаджень, а в сукупних видатках багатьох осіб із середнім рівнем доходів зросла до критичного рівня питома вага кредитних зобов'язань, що обмежило споживчий попит з боку населення;

втрати як корпоративних доходів, так і доходів населення з відповідним невиконанням планових показників надходжень до бюджетів та, в свою чергу, невиконанням функціональних зобов'язань Уряду щодо фінансового забезпечення здійснення містом столичних функцій;

відсутність належного законодавчого забезпечення антикризової політики міської влади, в окремих випадках прийняття неадекватних нормативно-правових актів, наприклад, рішення щодо обмеження відрахувань пайової участі інвесторів (забудовників) на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста; а також невиконання планів надання цільових субвенцій з державного бюджету для вирішення гострих проблем господарського комплексу м. Києва (на будівництво та розвиток мережі метрополітенів, на соціально-економічний розвиток), що істотно обмежило можливості реалізації соціальних програм капітального будівництва - спорудження навчальних закладів, закладів медичного обслуговування, будівництва та реконструкції мережі каналізації, теплопостачання, водопроводу, сучасних транспортних розв'язок і доріг, станцій метрополітену.

Незважаючи на наявність численних обмежень, у 2008 році вдалося досягти позитивних результатів щодо виконання Програми соціально-економічного розвитку м. Києва, частково мінімізувати вплив фінансово-економічної кризи та зберегти позитивну динаміку розвитку економіки та соціальної сфери міста, про що свідчить порівняльний аналіз основних показників соціально-економічного розвитку Києва, інших регіонів та України в цілому.

Валова додана вартість. За попередніми даними у 2008 році зростання обсягів ВДВ у реальному обчисленні склало 8,9 % (номінальне 169,2 млрд. грн., або майже 61,7 тис. грн. у розрахунку на особу населення). У структурі ВДВ на частку сфери послуг припадало 86,2 %, матеріального виробництва - 13,8 %, у т. ч. промисловості - 9,2 %, що відповідає світовим тенденціям розвитку столичних міст.

Промисловість. Протягом 2008 року реалізовано промислової продукції та надано послуг промислового характеру на суму 35,2 млрд. грн. (12,8 тис. грн. на особу населення). Крива динаміки обсягів виробництва промислової продукції засвідчує низьку стійкість промислового комплексу столиці до впливу негативних зовнішніх чинників. Починаючи з серпня 2008 року, відбувалось прискорення темпів падіння обсягів промислового виробництва порівняно з попереднім місяцем - з 0,1 % у вересні до 16,1 % у грудні, що пов'язано з негативним впливом світової фінансово-економічної кризи, яка призвела до погіршення ситуації у банківському секторі й ускладнила доступ до фінансових ресурсів, обумовила різке скорочення як зовнішнього, так і внутрішнього попиту на промислову продукцію. Зокрема, зменшились обсяги державних замовлень (відмінено окремі процедури тендерних закупівель, державою не виконувались договірні зобов'язання перед виробниками, майже повністю припинено розрахунки за виготовлену продукцію і надані послуги), суттєво зменшився попит на металопродукцію та будівельні матеріали через скорочення обсягів капітального будівництва.

Найбільше скорочення обсягів виробництва характерне для підприємств машинобудування - 86,8 % рівня 2007 року, легкої промисловості - 92,5 %, оброблення деревини та виробництва виробів із деревини - 92,5 %, з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції - 95,2 % та металургії та оброблення металу - 95,1 %. Зростання виробництва зберегли підприємства: целюлозно-паперової промисловості, видавничої справи (110,0 %), харчової промисловості (103,8 %), хімічної і нафтохімічної промисловості (102,2 %). Загалом, за підсумками року, обсяг виробництва у промисловості зменшився на 1,5 % порівняно з 2007 роком (по Україні - на 3,1 %).

Понад 81 % промислового виробництва зосереджено на підприємствах переробної промисловості. Порівняно з 2007 роком у структурі виробництва зросла частка харчової промисловості з 20,9 до 21,8 %, целюлозно-паперової промисловості і видавничої справи - з 10,6 до 11,0 %, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів - з 5,7 до 6,3 %.

Позитивними тенденціями розвитку промислового комплексу м. Києва в 2008 році є: зростання обсягів інвестицій в основний капітал у машинобудуванні, металообробці, хімічній та нафтохімічній промисловості; приріст на 10,4 % продуктивності праці; збільшення на 8,3 % експорту промислової продукції; створення 7,7 тис. нових робочих місць. Поглиблено інноваційні трансформації промисловості, що проявилось у зростанні до 42,5 % (у 2007 році - 40,0 %) питомої ваги високотехнологічної продукції (сертифікованої за стандартами ISO), впровадженні нових технологій та виготовленні нових видів продукції. Протягом 2008 року підприємства міста впровадили 300 нових технологічних процеси (на 10,0 % більше, ніж у 2007 році), з яких 166 - маловідходні та ресурсозберігаючі технології; освоїли 630 найменувань інноваційних видів продукції (на 5,5 % більше); подальшого розвитку зазнала мережа технопарків (нині в місті діє 8 технопарків, які створили новий технологічний продукт на суму 26,6 млн. грн., що на 45,5 % більше показника 2007 року).

Інвестиційна діяльність . За очікуваними даними підприємствами-забудовниками міста за рахунок усіх джерел фінансування буде освоєно 44880 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що в порівнянних цінах становитиме 91 % показника 2007 року. В технологічній структурі інвестицій частка витрат на будівельні та монтажні роботи всіх видів становитиме 50,3 %; на придбання машин, обладнання, виробничого інструменту і господарчого інвентарю - 43,5 %; на інші капітальні роботи й інші витрати - 6,2 %.

Протягом першого півріччя 2008 року спостерігалось збільшення обсягів інвестицій в основний капітал за всіма видами економічної діяльності. Підвищенню інвестиційної активності сприяло прийняття Міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу , що обумовило розширення інтересів інвесторів за межі традиційних сфер (будівництво об'єктів торговельного призначення, розважальних комплексів, житлових будинків, готелів і офісних центрів, паркінгів тощо) за рахунок збільшення інвестиційних пропозицій щодо об'єктів комунального господарства, транспортно-дорожньої інфраструктури (будівництво транспортно-пересадочних вузлів, реконструкція транспортних розв'язок і площ з будівництвом об'єктів громадського призначення тощо), спортивної інфраструктури.

Однак у другому півріччі загострення фінансової кризи спричинило погіршення можливостей залучення банківських кредитних ресурсів, ресурсів міжнародного ринку капіталу, а також скорочення надходжень до спеціального фонду бюджету міста. Так, за підсумками січня - вересня 2008 року порівняно з відповідним періодом попереднього року у структурі джерел фінансування інвестицій в основний капітал частка кредитів банків та інших позик зменшилась на 2,5 відсоткових пункти (з 18,4 до 15,9 %); коштів державного бюджету - на 0,9 в. п. (з 2,2 % до 1,3 %), коштів іноземних інвесторів - на 0,8 в. п. (з 2,4 % до 1,6 %), коштів населення на будівництво власних квартир - на 3,4 в. п. (з 16,8 % до 13,4 %). Натомість зросла частка коштів інвестиційних фондів - на 3,4 в. п. до 10,8 %; коштів місцевих бюджетів - на 1,7 в. п. до 10,0 %. Основним джерелом інвестування залишаються власні кошти підприємств і організацій - 45,1 % загального обсягу інвестицій в основний капітал (у 2007 році - 42,5 %).

Порівняно з попереднім роком змінилась структура інвестицій за видами економічної діяльності, що пов'язано зі зменшенням обсягів їх освоєння в операціях з нерухомим майном, орендою, інжинірингом і наданням послуг підприємцям (за січень - вересень 2008 року 94,1 % величини аналогічного періоду 2007 року); транспорті та зв'язку (71,6 %); промисловості (98,8 %); освіті (94,3 %); охороні здоров'я і наданні допомоги (60,0 %). Позитивні зрушення відбулись у будівництві (148,2 % інвестицій в основний капітал внесено за 9 місяців 2008 року), фінансовій діяльності (120,8 %); торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку (106,0 %); сфері надання комунальних та індивідуальних послуг (171,5 %).

Зовнішньоекономічна діяльність. Під впливом нестабільної економічної та політичної ситуації в Україні та у світі в цілому, розвиток столичної економіки у другій половині 2008 року характеризувався уповільненням темпів зростання соціально-економічних показників порівняно з попередніми роками. Серед основних чинників такого процесу слід зазначити погіршення умов торгівлі, підвищення витратності виробництва, прискорення інфляційних процесів і охолодження світової економіки.

У сфері прямих іноземних інвестицій також відбулось деяке уповільнення темпів зростання. Очікується, що сукупний капітал нерезидентів у м. Києві зросте на 48,0 % (темп зростання у 2007 році становив 171,5 %) і на кінець 2008 року досягне рівня 14055,0 млн. дол. США, що в розрахунку на особу населення становитиме 5254,2 дол. США. Така динаміка насамперед зумовлена скороченням обсягів будівництва житла, "замороженням" уже розпочатих будівельних робіт, зменшенням частки залучених джерел фінансування, таких як грошові внески, внески у вигляді цінних паперів, рухомого та нерухомого майна, "згортанням" інвестиційної діяльності нерезидентів у зв'язку з можливими економічними ризиками.

Основною формою інвестування залишаються грошові внески - 4056,7 млн. дол. США протягом 9 місяців 2008 року (96,5 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій) та внески у вигляді рухомого і нерухомого майна - 78,2 млн. дол. США (1,9 %).

У січні - вересні 2008 року у структурі прямих іноземних інвестицій зарубіжних країн в економіку міста за видами економічної діяльності левова частка припадала на фінансову діяльність - 5546,7 млн. дол. США (у 1,9 раза більше, ніж за відповідний період 2007 року); торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 2353,0 млн. дол. США (у 1,4 раза більше); операції з нерухомістю, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям - 2304,6 млн. дол. США (у 1,7 раза більше); будівництво - 1430,0 млн. дол. США (у 1,4 раза більше). У розвиток промислових підприємств залучено 936,0 млн. дол. США або 6,8 % усіх капіталовкладень (у 1,2 раза більше надходжень іноземних інвестицій аналогічного періоду минулого року), в т. ч. у переробну промисловість внесено 843,4 млн. дол. США (6,2 %).

Найбільші суми прямих іноземних інвестицій за підсумками 9 місяців 2008 року надійшли з Кіпру - 33805,4 млн. дол. США або 27,8 % їх загального обсягу, Нідерландів - 1781,0 млн. дол. США (13,0 %), Австрії - 1290,4 млн. дол. США (9,4 %); Сполученого Королівства - 821,9 млн. дол. США (6,0 %); Віргінських (Британських) островів - 691,9 млн. дол. США (5,0 %); Сполучених Штатів Америки - 661,6 млн. дол. СІЛА (4,8 %).

У 2008 році обсяги зовнішньоторговельного обороту товарами склали 41473,8 млн. дол. США: експорт - 8653,2 млн. дол. США і збільшився порівняно з 2007 роком на 62,1 %, імпорт - 32820,7 млн. дол. США і збільшився на 35,2 %. Таким чином, збереглася тенденція випереджального зростання імпорту, що обумовлено дією чинників, які мали місце у 2007 році: з одного боку, це зниження митних тарифів, спрощення процедури митного оформлення, потреба в імпортованому обладнанні для модернізації підприємств, зростання цін на енергоносії, підвищення споживчого попиту з боку населення, особливо в першому півріччі; з іншого, це низька конкурентоспроможність товарів київських підприємств на європейському ринку, особливо товарних груп промислового призначення, відсутність у більшості підприємств міжнародної сертифікації ISO, перебування багатьох експортоорієнтованих виробництв на стадії технологічного оновлення, зменшення зовнішнього попиту під впливом світової фінансової кризи. Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами збільшилось до 24167,5 млн. дол. США, коефіцієнт покриття експортом імпорту становив лише 0,26 (в середньому в Україні - 0,79).

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі, як і раніше, утворюють мінеральні продукти; механічне обладнання, машини та механізми; транспортні засоби; продукція хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості (понад 2/3 загального обсягу імпорту); продукти тваринного та рослинного походження, готові харчові продукти; недорогоцінні метали та вироби з них; продукція хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості (майже 2/3 загального обсягу експорту).

Споживчий ринок. Незважаючи на погіршення доступності споживчого кредитування, високий рівень інфляції, введення мораторію на зняття депозитних вкладень, обсяги роздрібного товарообігу в 2008 році порівняно з попереднім роком збільшились на 17,5 % до 46,5 млрд. грн. (майже 17,0 тис. грн. у розрахунку на особу населення). Цьому сприяло розширенням мережі підприємств торгівлі та громадського харчування як за рахунок будівництва нових сучасних торговельних комплексів, так і шляхом пристосування приміщень нежилого фонду та прибудов до потреб споживчого ринку, а також підвищення ефективності їх роботи.

Позитивними явищами є зростання в загальному обсязі товарообороту питомої ваги: непродовольчих товарів (з 67,5 % у 2007 році до 68,9 % у 2008 році); товарів вітчизняних виробників (відповідно з 50,0 до 51,0 %, у т. ч. продовольчої групи - з 84,0 до 86,4 %); товарів, проданих через мережу спеціалізованих магазинів (з 48,8 до 50,0 %), а також поліпшення забезпеченості населення торговельними площами (з 3030 кв. м на 10 тис. населення у 2007 році до 3230 кв. м у 2008 році). Основними проблемами на споживчому ринку міста залишаються: недостатня розвиненість оптової ланки торгівлі та торговельної мережі в окремих мікрорайонах міста, в зонах нового будівництва; значна частка продажу товарів на організованих і неформальних ринках, через дрібнороздрібну мережу, що обмежує надходження фінансових активів у офіційний грошовий обіг; низькій рівень обслуговування на речових і продовольчих ринках.

У 2008 році обсяги реалізації платних послуг зросли на 33,8 % до 61,5 млрд. грн., з яких 28,3 % надано населенню. В розрахунку на одного мешканця це становило 22,3 тис. грн. проти 18,3 тис. грн. у попередньому році. У структурі реалізованих послуг домінують послуги, які є обов'язковими, або відіграють першочергове значення у життєдіяльності людей (послуги житлово-комунального господарства, пасажирського транспорту, зв'язку - майже 85 % загального обсягу).

Підприємствами побутового обслуговування реалізовано населенню послуг на суму 1,4 млрд. грн., що в розрахунку на особу населення становить близько 529 грн. і в 1,4 раза перевищує показник 2007 року. Розширення мережі підприємств сфери побуту значною мірою сприяло формуванню здорової конкуренції та стримуванню росту цін і тарифів на відповідні послуги - нині споживачу пропонується широкий спектр послуг, розрахований на різний рівень доходів. За 2008 рік до реалізації програми "Турбота" залучено 950 побутових підприємств, якими здійснено пільгове обслуговування понад 80 тисяч малозабезпечених громадян міста Києва, це на 3600 одиниць більше, ніж у 2007 році.

Доходи населення. Рівень життя населення визначальною мірою залежить від розвитку ринку праці, продуктивної зайнятості населення, рівня заробітної плати, соціальних виплат (пенсій, стипендій), стабільності цінової ситуації.

Аналіз динаміки та структури доходів і витрат населення міста Києва свідчить про істотне підвищення впродовж 2004 - 2008 років рівня їхнього життя. Основним джерелом доходів киян залишається заробітна плата, соціальні виплати та допомоги, питома вага яких у структурі грошових доходів поступово зростає.

Найбільші темпи зростання номінальної середньомісячної заробітної плати спостерігались у 2005 - 2008 роках, що обумовлено підвищенням у законодавчому порядку рівня мінімальної заробітної плати, активізацією економічної діяльності, зокрема у сфері малого та середнього бізнесу. Згідно з попередніми даними, за підсумками 2008 року рівень номінальної середньомісячної заробітної плати в м. Києві порівняно з минулим роком збільшився на 33,7 % і становив 3074,0 грн., що в 1,7 раза більше відповідного показника по Україні та значно перевищує розміри встановлених соціальних гарантій, а саме: у 5,6 раза - рівень мінімальної заробітної плати та в 4,6 раза - прожитковий мінімум для працездатної особи. Частка працівників, яким нарахована заробітна плата нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи, скоротилась з 19,0 % у 2004 році до 6 % у 2008 році.

Однак під впливом суттєвого зростання споживчих цін на товари та послуги приріст реальної заробітної плати істотно відставав від приросту номінальної заробітної плати, при цьому відбулося сповільнення темпів її росту з 121,0 % у 2006 році до 112,3 % в 2007 році та 107,8 % - у 2008 році.

Кризова ситуація в економіці вже позначилась на рівні нарахування та своєчасності виплати заробітної плати в м. Києві. Починаючи з жовтня місяця 2008 року спостерігається скорочення рівня середньомісячної заробітної плати у промисловості, будівництві, операціях з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям. Наприкінці року заборгованість по виплаті заробітної плати порівняно з початком року зросла у 8 разів, переважно за рахунок несвоєчасної виплати заробітної плати на промислових підприємствах і підприємствах будівельної галузі. Зазначені сфери економічної діяльності є найбільш чутливими до негативних проявів фінансової кризи. Основними причинами наявності боргів із заробітної плати є: несвоєчасні розрахунки замовників, у т. ч. центральних органів виконавчої влади, за виконані роботи та надані послуги; відсутність державного оборонного замовлення для підприємств Міноборони; неефективне управління державними підприємствами (наявність значних обсягів дебіторської і кредиторської заборгованості, та, як наслідок, збитковість підприємств); незабезпечення центральними органами виконавчої влади здійснення дієвого контролю за додержанням законодавства про працю; порушення керівниками підприємств норм чинного законодавства щодо першочерговості виплати заробітної плати.

Міською владою в межах наданих повноважень вживались заходи, спрямовані на поліпшення ситуації: проводились регулярні обстеження (перевірки) підприємств і організацій міста на предмет контролю за своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці, за результатами яких надано рекомендації щодо усунення порушень, передано до органів прокуратури більше сотні матеріалів обстежень для вжиття відповідних заходів прокурорського реагування. Проте недосконалість чинного законодавства стосовно притягнення до відповідальності керівників за порушення норм оплати праці суттєво обмежує можливості міської влади.

Вагома роль щодо забезпечення мінімальних стандартів життя відводиться програмам соціальної підтримки населення, зорієнтованим на дотримання загальнодержавних соціальних гарантій з урахуванням специфіки ситуації в м. Києві. Реалізуються міська та районні комплексні програми "Турбота" на 2006 - 2010 роки , в рамках яких додатково до передбачених законодавством соціальних виплат надається допомога найбільш малозабезпеченим і соціальне незахищеним верствам населення. Зокрема, запроваджено щомісячні виплати одноразової адресної допомоги в сумі від 75 до 150 грн. пенсіонерам, які отримують пенсійну виплату, що не перевищує двох з половиною розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (допомога виплачується понад 500 тисячам пенсіонерів м. Києва). Надаються різноманітні види щомісячної та щоквартальної допомоги, а також адресна матеріальна допомога малозабезпеченим киянам у зв'язку з регулюванням цін на хліб і хлібобулочні вироби.

Ринок праці. Місто Київ є новатором серед регіонів України в започаткуванні довгострокових програм зайнятості населення. В жовтні 2008 року затверджено Київську міську програму "Зайнятість населення на 2009 - 2012 роки" , в якій враховані ризики розвитку ринку праці столиці, пов'язані зі світовою фінансово-економічною кризою і структурною перебудовою міської економіки, та передбачено відповідні заходи сприяння продуктивній зайнятості киян, їх захисту на випадок безробіття. За підсумками 2008 року Київ характеризується найвищими серед регіонів України показниками рівня зайнятості населення працездатного віку та рівня працевлаштування незайнятого населення, найнижчим рівнем безробіття, збережено позитивний баланс між кількістю прийнятих і кількістю вибулих працівників на підприємствах, в організаціях і установах міста.

Протягом року створено 86,3 тис. нових робочих місць, що майже на 3 % більше, ніж у 2007 році, та на 41,4 % перевищує встановлене Урядом завдання. На відміну від більшості регіонів України, де робочі місця створюються переважно за рахунок самозайнятості та найманих працівників у фізичних осіб - підприємців (здебільшого, це низькооплачувана зайнятість), у Києві більше половини новостворених робочих місць призначено для працівників у юридичних осіб. На початок 2009 року в загальноміській базі даних налічувалось 24,1 тис. вільних робочих місць (вакантних посад). На одного шукаючого роботу, який звернувся до служби зайнятості, припадало чотири вакансії (порівнюючи, в середньому в Україні на одне вільне робоче місце претендують три особи).

Наявність вакантних посад, а також проведення спільно з роботодавцями й іншими соціальними партнерами активної роботи щодо пошуку місця зайнятості для вивільнених працівників дозволили запобігти істотному зростанню безробіття. Так, станом на початок 2009 року 1,8 тис. підприємств подали списки на вивільнення 35,3 тис. осіб, згідно з чинним законодавством наступив термін вивільнення у 22,8 тис. працівників, із них фактично вивільнено у зв'язку з реорганізацією (ліквідацією) підприємства 6,1 тис. (переважно на підприємствах, організаціях, установах переробної промисловості; державного управління; торгівлі, ремонту автомобілів, побутового виробництва, та предметів особистого вжитку; операцій з нерухомим майном, оренди, інжиніринга та надання послуг підприємцям).

На кінець року рівень зареєстрованого безробіття становив 0,6 %, що в 5 разів менше середньоукраїнської величини (3,0 %); рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці (2,8 %), є значно нижчим не лише в порівнянні з іншими регіонами України, а й з більшістю країн Європейського Союзу (в середньому по ЄС - 6,9 %, зокрема Естонія - 4,1 %, Словенія - 4,6 %, Латвія - 6,0 %, Польща, Німеччина - 7,7 %).

Слід відмітити, що ринок праці відзначається певною інерційністю і його реакція має кількамісячний часовий лаг порівняно з динамікою економічних перетворень. Тому збільшення кількості вивільнених працівників імовірно спостерігатиметься на початку 2009 року. З метою запобігання масовим вивільненням міською владою в межах її компетенції була активізована робота з посилення контролю за нормуванням праці, дотриманням норм статті 49 Кодексу законів про працю Українита статті 20 Закону України "Про зайнятість населення". Київським міським центром зайнятості на підприємствах, де передбачається або відбувається вивільнення працівників, регулярно проводяться виїзні консультації щодо наявності вакансій, переліку послуг центрів зайнятості та можливостей професійної перепідготовки.

Фінанси. До Зведеного бюджету України в 2008 році в м. Києві надійшло податків, зборів та інших обов'язкових платежів в обсязі 51,3 млрд. грн. (125,1 % величини 2007 року). У структурі доходів значну частку займають податок на прибуток підприємств (25,0 %, або 12804,1 млн. грн.) та податок з доходів фізичних осіб (19,2 %, або 9859,8 млн. грн.).

Доходи загального та спеціального фонду бюджету м. Києва (без урахування субвенцій) порівняно з минулим роком зросли на 22,5 % та склали 16,1 млрд. грн. Значних змін у структурі доходів не відбулося - основним джерелом надходжень до загального фонду бюджету м. Києва традиційно залишається податок з доходів фізичних осіб, питома вага якого становить 78,4 %, та плата за землю - 11,8 %.

Рівень виконання затвердженого на 2008 рік показника доходів бюджету м. Києва становив 81,5 %, що пов'язано з погіршенням соціально-економічної ситуації під впливом світової фінансово-економічної кризи. Так, у жовтні до загального фонду міського бюджету надійшло 82,5 % планової величини, листопаді - 66,0 %, грудні - 65,0 %. Насамперед зменшились надходження податку з доходів фізичних осіб (унаслідок скорочення штатних працівників або переведення їх на неповну зайнятість чи відправлення в неоплачувані відпустки, невиплат або зниження розміру премій, зростання на багатьох промислових підприємствах міста заборгованості з виплати заробітної плати), по платі за землю, інших платежах. Схожа динаміка характерна для надходжень до спеціального фонду бюджету міста, за якими виконання затвердженого річного показника склало 68,7 %.

Ускладнило ситуацію недоотримання м. Києвом субвенції з державного бюджету: при плані 2,6 млрд. грн. фактично надійшло 2,46 млрд. грн. Слід відмітити, що діюча система міжбюджетних відносин не сприяє соціально-економічному розвитку міста, оскільки значні кошти бюджету м. Києва вилучаються до Державного бюджету України, а обсяги субвенцій з Державного бюджету є недостатніми для фінансового забезпечення здійснення містом столичних функцій.

Фінансово-економічна криза негативно позначилась на фінансових результатах суб'єктів господарювання від звичайної діяльності до оподаткування. За попередніми розрахунками в 2008 році фінансові результати зросли порівняно з минулим роком на 10,0 %. Водночас збиткове працювало майже 35,0 % підприємств, їхні збитки збільшились порівняно з минулим роком у 3,2 раза та склали 19200,0 млн. грн. Найбільше зростання обсягів збитків спостерігалось у фінансовій діяльності, операціях із нерухомим майном, орендою, інжинірингом і наданням послуг підприємцям.

Вимоги банків за наданими кредитами (включаючи нараховані відсотки) збільшились до 310 млрд. грн. Враховуючи стрімке зростання готівкового курсу валюти, а також ріст відсоткових ставок за кредитами (лише в жовтні в середньому на 1,9 відсоткових пункти), це обмежило споживчий попит зі сторони суб'єктів господарювання та населення.

Введення в дію найважливіших об'єктів на території міста. Істотне недовиконання надходжень до спеціального фонду міського бюджету, зокрема до бюджету розвитку та до цільового фонду спеціально фонду міського бюджету, обмежило можливості фінансування капітальних вкладень, які затверджені Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва. З метою поліпшення ситуації Київською міською державною адміністрацією підготовлено проект розпорядження "Про основні напрямки організації бюджетного процесу" , в якому визначено заходи, спрямовані на забезпечення стабільного функціонування бюджетної системи в умовах економічної кризи. Реалізовано заходи, покликані збільшити додаткові джерела бюджетних надходжень (підвищено штрафні санкції за порушення правил зупинки та стоянки, розроблено Положення про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві ); посилено внутрішній фінансовий контроль, а також контроль за додержанням головними розпорядниками бюджетних коштів процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти відповідно до вимог чинного законодавства; внесено зміни до бюджету міста Києва, покликані оптимізувати структуру бюджетних видатків тощо. Ці та інші заходи дозволили продовжувати будівництво найважливіших об'єктів соціальної інфраструктури.

Вагомим результатом є введення в експлуатацію таких соціальне значимих для м. Києва об'єктів: станції метро "Червоний Хутір" Сирецько-Печерської лінії метрополітену в Дарницькому районі; автомобільної дороги від Харківської площі до станції "Червоний Хутір"; трьох дитячих садків на 640 місць (дитячого садка в Деснянькому районі на вул. Милославській, дитячого садка і садка-школи "Перевесло" на житловому масиві Позняки в Дарницькому районі); трьох прибудов до шкіл на 140 уч. місць (спеціалізованої школи № 107 на вул. Введенській та середньої школи № 193 на вул. Світлицького у Подільському районі; басейну школи № 115 на вул. Кавказькій у Солом'янському районі); дитячої музичної школи ім. Кабалевського в Солом'янському районі; дитячої поліклініки на 480 відвідувань за зміну на житловому масиві Позняки в Дарницькому районі; парку Національного технічного університету; парку Відрадного у Солом'янському районі; каналізаційного колектора Д = 1200 мм по вул. Здолбунівській. Відкрито навчальний корпус педагогічного коледжу на вул. Маршала Тимошенка, 13-б в Оболонському районі.

За рахунок коштів міського бюджету введено 65,9 тис. кв. м загальної житлової площі (2 будинки на вул. Милославській, діл. 1 та діл. 4, будинок № 7 на ж/м Позняки, 3 м-н, будинки на вул. Алма-Атинській, 39, вул. Рогозівській, 1-а, вул. Бальзака, 4 - 6, секц. Г).

Продовжувалось спорудження водопровідних мереж і каналізаційних колекторів, зокрема будівництво другої нитки Головного міського каналізаційного колектора, що дасть змогу провести ремонтно-відновлювальні роботи на нині діючій основній нитці колектора та забезпечить надійне відведення стоків всієї правобережної частини міста, виконувались роботи з модернізації Бортницької станції аерації (БСА).

Важливим напрямком діяльності міської влади було вирішення транспортних проблем. Проводились роботи по: будівництву Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції "Либідська" до станції "Виставковий центр" (I пусковий комплекс від ст. "Либідська" до ст. "Васильківська"), та підготовчі роботи по будівництву Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену від ст. "Глибочицька" до ст. "Райдужна" з відгалуженням у бік житлового масиву Вигурівщина-Троєщина; комплексній реконструкції лінії швидкісного трамваю від вул. Старовокзальної до Кільцевої дороги; будівництву тролейбусної лінії від Амурської площі по вулицях О. Трутенка, Академіка Вільямса, Маршала Якубовського до вул. В. Касіяна та тролейбусної лінії по вул. Горького - Володимирській - Либідській площі; реконструкції транспортних розв'язок на Московській площі та на перетині вул. Щусєва з вул. Тираспільською біля ст. м. "Сирецька" з будівництвом підземного пішохідного переходу; будівництву Подільського мостового переходу через р. Дніпро з лівобережними та правобережними переходами, вул. Здолбунівської на ділянці від Харківського шосе до вул. Тепловозної, на ділянці від залізничних колій до Дніпровської набережної.

Реалізовані програмні заходи щодо впорядкування дорожнього руху та збільшення пропускної спроможності вулично-шляхової мережі м. Києва, зокрема проводились роботи з будівництва II черги Автоматизованої системи керування дорожнім рухом (АСКДР), будівництва відкритих "кишень" на зупинках для відстою транспорту, впровадження одностороннього руху на вулицях міста, облаштування велосипедних доріжок, запровадження єдиної системи паркувального простору, влаштування пристроїв примусового зниження швидкості руху, встановлення інформаційних табло та дорожніх знаків зі змінною інформацією, заміни лампових світлофорів і світлофорного обладнання, запровадження автоматизованої системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті "Соціально-транспортна картка киянина".

Основними проблемами розвитку міста Києва є:

• Інфраструктури обмеження практично за всіма основними напрямами забезпечення життєдіяльності населення міста.

У транспортному комплексі:

недостатній рівень розвитку вулично-шляхової мережі міста (перевантаженість деяких напрямків руху через низьку пропускну спроможність і щільність автошляхів з одночасним збільшенням пасажиро- та вантажопотоку; брак мостових переходів; наявність значної частки неякісного покриття автошляхів і трамвайних колій з граничним спрацюванням);

невідповідність між зростаючим навантаженням на громадський транспорт і розвитком маршрутної мережі (розширення площ житлових масивів, особливо в лівобережній частині міста, збільшення чисельності населення та підвищення його мобільності загострили проблеми забезпечення швидкого, зручного та безпечного транспортного сполучення між усіма функціональними зонами столиці);

дефіцит парку громадського транспорту, високий ступінь фізичного та морального зносу основних виробничих фондів транспортних підприємств і підприємств з утримання транспортної інфраструктури.

У комунальному господарстві:

рівень зносу каналізаційних мереж досяг 35 %, обладнання - 70 %, через корозію в аварійному стані знаходиться Головний міський каналізаційний колектор (нормативний строк використання закінчився в 1992 році), його подальша експлуатація може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного масштабу в разі аварійного скиду великої кількості неочищених каналізаційних стоків в акваторію р. Дніпро;

відпрацювали свій експлуатаційний термін очисні споруди Бортницької станції аерації, де проходять очистку побутові стічні води та стоки промислових підприємств;

діючі потужності дозволяють переробити лише п'яту частину побутових відходів Києва.

У сфері енерго- та теплопостачання:

висока питома вага морально застарілого та фізично зношеного обладнання (понад 27 % кабельних ліній відпрацювали 30 років і більше, 41 % трансформаторних підстанцій експлуатується понад 25 років; у зв'язку з тривалим терміном (понад 25 років) експлуатації потребують відновлення та модернізації 53 % магістральних теплових мереж, 45 % теплових розподільчих мереж та 51 % теплових мереж "Житлотеплоенерго", 69 % обладнання автономних теплових пунктів);

щорічне збільшення максимального навантаження на електромережу на 5 - 6 %. В окремих частинах міста склався дефіцит потужностей через відсутність джерел живлення. Це стримує реалізацію програм розвитку Київського метрополітену, міського електротранспорту, введення в дію житлових комплексів, об'єктів соціальної сфери тощо;

теплопостачання новобудов здійснюється за рахунок діючих потужностей теплових джерел і резервів пропускної здатності раніше побудованих магістральних теплових мереж. На цей час наявні резерви вичерпано в центральній частині міста, районах житлових масивів Позняки, Осокорки, Оболонь, Відрадний, Батиєво-Олександрівський, Нивки, Лівобережний.

Перелічені проблеми обумовлені відсутністю упродовж десятиліть комплексного підходу до територіального розвитку міста Києва. В зв'язку з цим у 2008 році міською владою ініційована розробка Концепції розвитку м. Києва на період до 2025 року як базового документа для розробки Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року, що враховуватиме реальні демографічні прогнози, транспортну, екологічну, архітектурну й історичну складові, перспективи розвитку приміської зони.

• Надмірна соціальна стратифікація та низький рівень доходів значної частини киян в умовах вирівнювання внутрішніх і світових цін та швидкого зростання вартості життя, невирішеність низки соціальних проблем, зокрема:

у зв'язку з демографічними тенденціями до постаріння населення та зростання кількості осіб пенсійного віку, поглибленням диференціації рівня доходів громадян необхідним є застосування нових механізмів соціального захисту. Екстенсивний характер окремих соціальних програм, які за своїм змістом спрямовані не на подолання причин бідності, а на збільшення кількості осіб, що одержують соціальну допомогу, призводять до нераціональних витрат бюджетних коштів, а також сприяють зростанню пасивності серед населення щодо пошуку місця реалізації свого трудового потенціалу;

зростання рівня загальної захворюваності мешканців міста, швидке поширення хвороб крові та кровотворних органів, туберкульозу й інших небезпечних захворювань вказують на необхідність істотного підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров'я міста, поліпшення якості та доступності медичної допомоги. Подальшого розвитку потребує мережа амбулаторно-поліклінічних закладів, насамперед, у районах нової забудови, а також окремих спеціалізованих медичних закладів. На функціонуванні системи охорони здоров'я негативно позначається високий рівень фізичної і моральної зношеності обладнання лікувальних закладів (медичного обладнання для клініко-діагностичних лабораторій, реанімаційних, стерилізаційних та ін.), незадовільним є технічних стан будівель медичних закладів і допоміжних споруд;

на відносно низькому рівні залишається забезпеченість населення житлом, за цим показником (21 м2) Київ поступається більшості європейських столиць;

існує дефіцит окремих потужностей об'єктів соціального захисту, неприйнятним з огляду на стандарти розвинутих країн є рівень пристосованості міського середовища до потреб осіб із вадами фізичного розвитку, про що свідчить брак спеціальних підйомників на громадському транспорті, пандусів і підйомників у житлових будинках і громадських місцях;

широкий спектр проблем пов'язаний із поширенням безпритульності та бездоглядності. Діти, які покинуті батьками або самі покинули сім'ю, займаються бродяжництвом, жебракуванням, крадіжками, ведуть аморальний спосіб життя. Окрім цього, вони виступають потенційним джерелом інфекційних хвороб для оточуючих, зокрема, у зв'язку зі значним розповсюдженням серед таких дітей захворюваності на туберкульоз.

• Висока енерго- та матеріалозатратність економіки, недостатні темпи техніко-технологічного оновлення промислового виробництва на інноваційній основі. На фоні світової фінансово-економічної кризи загострились проблеми, вирішення яких є необхідною умовою подальшого виходу промисловості з періоду рецесії та повернення до ефективного розвитку. Основними з них є:

недостатній рівень інноваційної активності промислових підприємств;

висока фізична зношеність виробничих фондів (у машинобудуванні - 58 %, легкій промисловості - 46 %, виробництві та розподіленні електроенергії, газу і води - 61 %), значний відсоток виробництв, що функціонують на основі застарілих ресурсозатратних технологій;

наявність значної кількості збиткових підприємств;

нестача кваліфікованої робочої сили та інженерно-технічних працівників, спроможних продукувати інновації, за рахунок відтоку їх у попередні роки та відсутності стратегії підготовки кадрів робітничих професій;

неефективне використання виробничих потужностей, площ і територій великих промислових підприємств.

• Недостатній розвиток організаційних передумов для повноцінної реалізації економічного потенціалу міста.

• Зростання рівня забруднення природного середовища внаслідок відставання темпів модернізації очисних споруд і впровадження нових технологій уловлення, переробки й утилізації шкідливих речовин від темпів збільшення техногенного навантаження.

Виходячи з оцінки тенденцій соціально-економічного розвитку м. Києва та України в цілому, прогнозу ймовірності впливу зовнішніх і внутрішніх політичних, економічних та інших чинників, основні ризики та загрози для розвитку міста в 2009 році пов'язані з рецесією економіки, підвищенням цін на природний газ, збереженням негативної зовнішньоекономічної кон'юнктури.

За прогнозами фахівців Міністерства економіки України, в першому півріччі 2009 року в Україні очікується подальше згортання інвестиційної активності. Поліпшення ситуації найбільш ймовірне в другій половини 2009 року. У випадку, якщо Україна за тисячу кубометрів газу сплачуватиме понад 230 доларів, слід очікувати підвищення цін на пальне для підприємств і населення, на електроенергію, на залізничні перевезення для суб'єктів підприємницької діяльності. За таких умов виробництво скоротиться не лише у тих видах економічної діяльності, які задовольняють зовнішній попит, але й у внутрішньо орієнтованих галузях. Для м. Києва існують наступні ризики:

• подальше скорочення виробництва в металургійному комплексі України по ланцюгу міжгалузевих зв'язків викличе падіння попиту на гірничо-рудне та гірничо-шахтне устаткування, залізничні послуги, продукцію відповідних машинобудівних компаній. Насамперед, це негативно позначиться на обсягах замовлень на продукцію ДП "Дарницький вагоноремонтний завод", ЗАТ "Укрвторчермет", ДП "Завод "Арсенал" (який нині практично не має укладених договорів на реалізацію готової продукції у 2009 році) та ряд інших підприємств;

• скорочення попиту на житло та комерційну нерухомість матиме схожі до вищеназваних ланцюгові ефекти стосовно столичних підприємств (у т. ч. "бюджетоутворюючих"), що спеціалізуються на випуску інших неметалевих виробів, окремих видах продукції хімічної та машинобудівної промисловості (ВАТ "Завод ЗБК ім. С. Ковальської", АК ХК "Київміськбуд", ВАТ "ДБК-4", ТОВ "Кнауф Гіпс Київ", ЗАТ "Отіс");

• очікування подальшого знецінення гривні, її конвертація у валюту, зокрема з метою резервації коштів, необхідних для погашення валютних кредитів, негативно позначаться на платоспроможному попиті населення, що відобразиться на сфері послуг (операції з нерухомим майном, оренда, фінансова діяльність, страхування, індивідуальні послуги тощо) і роздрібній торгівлі, особливо з реалізації непродовольчих товарів і товарів тривалого вжитку. Головні ризики тут стосуються зайнятості та ринку праці, оскільки саме в перелічених видах діяльності працює значна частина населення столиці. Можливе погіршення ситуації на ринку праці пов'язується теж із відсутністю адекватної нормативно-правової підтримки з боку держави: немає Державної програми зайнятості населення на 2008 - 2009 роки, Державної програми розвитку трудового потенціалу на період до 2010 року, не вирішене питання надання допомоги регіонам та визначення на загальнодержавному рівні механізму фінансування заходів сприяння зайнятості в умовах масового вивільнення працівників;

• критичне погіршення фінансового стану підприємств житлово-комунального господарства міста у разі збереження діючих тарифів.

У випадку реалізації перелічених ризиків у 2009 році можна очікувати такі взаємообумовлюючі реакції: вивільнення працівників із промислових підприємств та підприємств сфери послуг, зростання рівня безробіття, збільшення заборгованості по виплаті заробітної плати, зниження реальних грошових доходів населення; зменшення надходжень до міського бюджету від податку з доходів фізичних осіб; зменшення надходжень до Державного бюджету України та неспроможність на належному рівні профінансувати субвенцію на виконання столичних функцій, на реалізацію заходів Програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу , інших державних програм; скорочення обсягів фінансування та відставання від запланованого графіка спорудження об'єктів транспортної й інженерної інфраструктури м. Києва.

На вирішення цих проблем і ризиків спрямовані заходи, передбачені Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік.

Стратегічною метою міської влади є створення якісного та безпечного середовища життєдіяльності населення м. Києва, гідних умов життя і рівних можливостей для всебічного розвитку кожного киянина, побудова конкурентоспроможної економіки, яка забезпечить продуктивну, високооплачувану зайнятість та фінансово-бюджетні ресурси, необхідні для сталого розвитку міста, ефективного виконання ним столичних функцій.

На 2009 рік визначено наступні пріоритетні цілі та завдання діяльності міської влади, спрямовані на реалізацію поставленої мети, зменшення негативного впливу фінансово-економічної кризи, недопущення подальшого розгортання кризових явищ та створення сприятливих умов для посткризового розвитку, що враховують реальні ресурсні можливості міста, включаючи бюджетні ресурси, можливості залучення інвестиційних ресурсів, банківських кредитних ресурсів, ресурсів підприємств і організацій, ресурсів національного та міжнародного ринків капіталу:

• розбудова та модернізація міської інфраструктури в контексті підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу

Діяльність міської влади щодо реалізації цієї цілі насамперед буде спрямована на приведення у відповідність до концепції мобільності транспортної інфраструктури та інженерних мереж міста, приведення до вимог УЄФА об'єктів спортивної інфраструктури, розвиток медичної інфраструктури, туристичної інфраструктури, в т. ч. будівництво готелів, удосконалення інформаційної інфраструктури.

У рамках підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу будуть максимально використані можливості залучення інвестицій і створення нових робочих місць для компенсації звільнень у промисловості та будівельній галузі. Реалізація ряду інфраструктурних проектів щодо будівництва та реконструкції стадіонів, спортивних комплексів, проектування, будівництва та реконструкції аеропортів, дорожньо-транспортної мережі тощо сприятиме розширенню внутрішнього ринку за рахунок переорієнтації на нього експортоорієнтованих видів діяльності та пов'язаних із ними виробництв, формуватиме попит на продукцію київських виробників. Існують значні можливості стимулювання підприємницької діяльності шляхом сприяння залученню основними підрядниками малих і середніх підприємств.

• підвищення якості життя киян

Реалізація цілі передбачає підвищення ефективності соціального захисту та якості надання соціальних послуг населенню, пристосування міського середовища до потреб осіб із вадами фізичного розвитку, проведення модернізації системи охорони здоров'я, розвиток медичного обслуговування на засадах загальної лікарської практики (сімейної медицини), формування сучасної й якісної системи освіти та підготовки кадрів, розвиток культури, фізичної культури та спорту, створення ринку доступного житла та конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг, сталий розвиток довкілля.

Першочерговим завданням є мінімізація негативних соціальних наслідків фінансово-економічної кризи шляхом посилення підтримки найуразливіших верств населення, недопущення високого рівня безробіття за рахунок створення нових робочих місць, організації громадських робіт, стимулювання роботодавців до збереження кадрового потенціалу та працевлаштування випускників навчальних закладів, а також дотримання принципу соціальної відповідальності бізнесу, що передбачає збільшення відрахувань з високорентабельного бізнесу (шляхом запровадження диференційованих тарифів на комунальні послуги, диференціації орендної плати за земельні ділянки та ін.) на реалізацію соціальних програм.

• поліпшення інвестиційного та підприємницького клімату

З метою досягнення цілі міська влада забезпечить формування сприятливого інвестиційного середовища, створить організаційні передумови та дієві механізми залучення інвестицій в інноваційний розвиток економіки й інвестиційні проекти зі значним економічним, соціальним або бюджетоформуючим ефектом. Буде усунено зайві бар'єри для підприємництва за рахунок подальшого вдосконалення регуляторної політики, забезпечення функціонування міського Центру "Єдиний офіс" з видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності, вдосконалено механізми організаційної, інформаційної, фінансово-кредитної підтримки інноваційне активних, ресурсозберігаючих і соціальне значущих виробництв, а також конкретних проектів, які мають високий мультиплікативний ефект (у т. ч. з точки зору забезпечення зайнятості) та бюджетну віддачу.

• розвиток високотехнологічного, наукоємкого виробництва

Виконання зазначеної цілі забезпечуватиметься шляхом підвищення технологічного рівня промислового виробництва, його ресурсоефективності, формування інноваційної інфраструктури та системи трансферу технологій, спрямованої на перетворення винаходів і технологічних відкриттів у комерціалізований продукт, його подальше впровадження у виробництво.

В умовах фінансово-економічної кризи міською владою запроваджено режим жорсткої економії бюджетних коштів та посилено контроль за видатками на всіх рівнях управління містом, передбачено концентрацію видатків розвитку, насамперед, на фінансуванні суспільне важливих проектів з розвитку інфраструктури (транспортної, комунальної), модернізації житлово-комунального господарства, активізовано додаткові джерела надходжень коштів на ці потреби.

Загальний очікуваний ефект від реалізації програмних цілей і антикризових заходів відображає прогноз розвитку міста Києва. Згідно з ним у 2009 році валовий регіональний продукт зросте на 2,0 % (порівнюючи, за оптимістичним варіантом прогнозу основних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на 2009 рік, схваленого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1105, зростання обсягів ВВП України становитиме 0,4 %). Основні прогнозні макропоказники економічного та соціального розвитку м. Києва на 2009 рік подані в додатку.

3.1. Ресурсне забезпечення розвитку міста

3.1.1. Фінансово-бюджетна політика

Цілями діяльності міської влади є підвищення ефективності фінансово-бюджетної політики, забезпечення стабільного функціонування бюджетної системи в умовах фінансово-економічної кризи шляхом зміцнення доходної бази бюджетів усіх рівнів, підвищення ефективності, оптимізації використання бюджетних коштів та посилення бюджетної дисципліни.

Фінансово-бюджетна політика - це основний інструмент регулювання та стимулювання економічних і соціальних процесів у місті, що реалізується за рахунок бюджетних ресурсів, власних коштів підприємств, установ та організацій, кредитних ресурсів, коштів позабюджетних фондів та коштів іноземних інвесторів.

Основні завдання та заходи на 2009 рік:

• забезпечення виконання затверджених бюджетних показників по податках, зборах та обов'язкових платежах до бюджету м. Києва - ДПА, ГФУ, ГУЕІ, ГУКВМ, ГУЗР, ГУЗПР, ГУЖЗ;

• забезпечення виконання запланованих надходжень до бюджету розвитку від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності міста, продажу землі та сплати дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що перебувають у власності територіальної громади міста - ГУКВМ, ГУЗР;

• забезпечення своєчасної та в належних розмірах сплати фізичними та юридичними особами податків, зборів та обов'язкових платежів до місцевого бюджету - ДПА;

• активізація додаткових джерел надходження коштів до бюджету міста: шляхом запровадження єдиного прозорого механізму сплати коштів за надання послуг по розміщенню тимчасових споруд і малих архітектурних форм - ГУМАДМС, КП "Київське інвестиційне агентство";

• спрямування коштів бюджету розвитку на вирішення найактуальніших проблемних питань розвитку міста - ГФУ;

• удосконалення внутрішнього фінансового контролю - ГУВФКА;

• забезпечення проведення постійного контролю за додержанням головними розпорядниками бюджетних коштів процедур закупівель товарів, робіт і послуг відповідно до вимог чинного законодавства з метою раціонального використання бюджетних коштів - ГУВФКА;

• посилення відповідальності керівників підприємств комунальної власності міста за виконання фінансових планів і використання фінансових ресурсів - ГУКВМ;

• реалізація (відповідно до визначених повноважень) антиінфляційної політики, недопущення необґрунтованого зростання рівня цін шляхом:

- удосконалення тарифної політики - ГУЦП;

- посилення контролю за правильністю формування та застосування цін і тарифів на продукцію та послуги, які виробляються та надаються підприємствами, що займають монопольне становище на регіональному ринку м. Києва - ГУЦП;

- недопущення безпідставного зростання цін і тарифів на товари та житлово-комунальні послуги - ГУЦП;

• поглиблення співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями щодо залучення кредитних ресурсів для розбудови соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури - ГФУ, ГУЕІ;

• забезпечення у повному обсязі фінансування з міського бюджету заходів Державної цільової програми з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу у м. Києві , що сприятиме економічному зростанню, створенню нових робочих місць - ГФУ.

Очікувані результати:

- стабільне функціонування бюджетної системи;

- виконання показників по надходженнях від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Києва, затверджених бюджетом м. Києва на 2009 рік ;

- підвищення ефективності використання бюджетних коштів, що дозволить сконцентрувати фінансові ресурси, необхідні для вирішення головних проблем у транспортній, житлово-комунальній та соціальній сферах, створити передумови для посилення конкурентоспроможності економіки міста;

- покращення фінансових показників діяльності суб'єктів господарювання, що створені за участю територіальної громади м. Києва.

3.1.2. Інвестиційна політика

Цілями міської влади є формування сприятливого інвестиційного середовища та розвиток інвестиційного ринку, що передбачає створення організаційних передумов і дієвих механізмів залучення інвестицій в інноваційний розвиток економіки й інвестиційні проекти зі значним економічним, соціальним або бюджетоутворюючим ефектом.

Стратегія інвестиційної та зовнішньоекономічної політики міської влади зорієнтована на прогнозні експертні оцінки про стабілізацію у другій половині 2009 року економічної ситуації в більшості розвинутих країн, що супроводжуватиметься відновленням інвестиційного попиту на прибуткові швидкоокупні бізнес-проекти з метою часткової компенсації втрачених доходів. За умови послідовного виконання Києвом плану підготовки до Євро-2012 та відповідної рекламно-інформаційної діяльності, спрямованої на просування позитивного іміджу міста, очікується відновлення втрачених позицій у світових рейтингах інвестиційної привабливості та залучення інвестиційного капіталу передусім на розвиток соціальної, інженерно-транспортної, офісної, торговельної, готельно-туристичної інфраструктури, а також у сферу IP-технологій і високотехнологічне машинобудування.

Основні завдання та заходи на 2009 рік:

• реалізація заходів, спрямованих на зростання обсягів інвестиційних ресурсів та створення сприятливого інвестиційного клімату в м. Києві:

- проведення реєстрації іноземних інвестицій та договорів спільної діяльності за участю іноземних інвесторів - ГУЕІ;

- аналіз стану та тенденцій залучених і зареєстрованих іноземних інвестицій та їх реалізації - ГУЕІ;

- аналіз стану та тенденцій спільної інвестиційної діяльності за участю іноземних інвесторів - ГУЕІ;

- проведення моніторингу стану виконання вимог законодавства у сфері інвестиційної діяльності - ГУЕІ;

- організація та проведення тендерів на закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти - ГУЕІ;

- розробка інформаційних матеріалів та інформування широкого загалу інвесторів про реалізацію інвестиційних проектів у м. Києві - ГУЕІ;

- участь у міжнародних та всеукраїнських виставкових заходах (конференціях, симпозіумах, круглих столах тощо) з метою формування та просування позитивного іміджу міста - ГУЕІ;

• подальше залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку м. Києва, в т. ч. для забезпечення успішного проведення у м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу:

- організація та проведення інвестиційних конкурсів для забезпечення збалансованого розвитку м. Києва - ГУЕІ;

- підготовка розпорядчих документів (розпоряджень, рішень, положень тощо), спрямованих на створення прозорого механізму проведення інвестиційних аукціонів - ГУЕІ;

- укладання інвестиційних договорів з підприємствами, організаціями та установами щодо розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та контролю за їх реалізацією - ГУЕІ;

- залучення інвестиційних ресурсів у рамках виконання Міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу - ГУЕІ;

- спрощення процедури погодження та скорочення строків проходження дозвільної документації на будівництво готельної, транспортної та інженерної інфраструктури міста в рамках виконання Міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу , реалізація інших стимулюючих заходів - ГУЕІ, ГУПНТІП;

- розробка механізмів залучення приватних інвестицій у будівництво та реконструкцію об'єктів міської транспортної та інженерної інфраструктури з використанням концесії - ГУЕІ, ГУЖГ, ГУТЗ;

- розвиток системи зовнішніх запозичень на потреби капітального будівництва, транспорту, впровадження енерго- й ресурсозберігаючих технологій - ГФУ, ГУЕІ;

- збільшення інвестиційних пропозицій міською владою за рахунок об'єктів незавершеного будівництва, територій непрацюючих промислових підприємств, неефективно використовуваних земельних ділянок, проектів комплексної реконструкції і реновації територій - ГУЖГ, РДА, ГУЕІ;

• участь у розробці розширеного механізму залучення в економіку та розвиток виробничої та невиробничої інфраструктури міста вітчизняних інвестицій, коштів суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності та кредитних ресурсів:

- проведення моніторингу інвестиційних пропозицій структурних підрозділів КМДА, РДА, суб'єктів господарювання - ГУЕІ;

- розробка заходів із залучення приватних інвестицій для фінансування загальноміських програм, спрямованих на забезпечення соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва - ГУЕІ;

• формування та організація виконання завдань щодо залучення коштів до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету:

- залучення коштів інвесторів (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та коштів, що сплачуються в порядку компенсації за інженерну підготовку території - ГУЕІ;

- залучення коштів, що надходять відповідно до умов інвестиційних угод - ГУЕІ;

- залучення коштів від плати за тимчасове використання місць (для розташування об'єктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва - ГУЕІ;

- залучення коштів на розвиток житлового будівництва та коштів від продажу загальної площі жилих будинків - ГУЕІ;

• вивчення можливостей укладання угоди регіонального розвитку з чітко визначеною інвестиційною складовою, паритетом участі в її реалізації центральних і місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування та критеріями оцінки результативності - КМДА.

Очікувані результати:

- зростання рівня зайнятості населення завдяки збільшенню кількості впроваджених інвестиційних проектів і створенню нових підприємств, що у 2009 році вийдуть на ринок праці;

- активізація інвестиційної діяльності, спрямованої на подолання кризових явищ в економіці, зокрема у сфері будівництва;

- зміцнення та диверсифікація загальної структури інвестицій за видами економічної діяльності;

- підвищення здатності суб'єктів інвестиційної діяльності адаптуватися до ситуативних змін в економіці;

- зміцнення соціального партнерства між інвесторами (забудовниками) та київською міською владою;

- оновлення міської інфраструктури за рахунок реалізації програм у сфері транспорту, будівництва, комунального та житлового господарства, екології;

- забезпечення процесу реновації окремих територій м. Києва;

- підвищення привабливості міста для життєдіяльності та здійснення інвестиційної діяльності;

- освоєння інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування в обсязі 47,1 млрд. грн.;

- чистий притік прямих іноземних інвестицій в обсязі 281 млн. дол. США.

3.1.3. Забезпечення ефективного управління комунальним майном територіальної громади м. Києва

Цілями міської влади є підвищення якості й ефективності управління комунальним майном територіальної громади м. Києва, проведення прозорої та справедливої приватизації об'єктів державного та комунального майна з метою підвищення ефективності їх подальшого функціонування, а також збільшення бюджетних надходжень від приватизації та використання комунального майна задля вирішення соціальних проблем розвитку міста.

Основні завдання та заходи на 2009 рік:

• підвищення ефективності управління майном територіальної громади м. Києва:

- проведення оцінки фінансово-господарської діяльності товариств, пакети акцій (частка) яких перебувають у власності територіальної громади м. Києва - ГУКВ;

- посилення відповідальності керівників комунальних підприємств за виконання показників фінансових планів - ГУКВ;

- вдосконалення нормативно-правової бази, якою регулюються питання управління корпоративними правами територіальної громади, а також процедур оренди комунального майна - ГУКВ;

- проведення аналізу стану розрахунків з орендарями комунального майна, вжиття ефективних заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема посилення претензійної роботи на підприємствах - балансоутримувачах - ГУКВ;

• здійснення приватизаційних процесів згідно з Програмою приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки , затвердженої рішенням Київради № 62/723 від 08.02.2007:

- проведення приватизації об'єктів, подальше перебування яких у державній власності та власності територіальної громади м. Києва є недоцільним з точки зору їх соціальної значимості й економічної ефективності - РВФДМУ, ГУКВ;

- продаж на аукціоні пакетів акцій господарських товариств, які неефективно здійснюють господарську діяльність, отримали незадовільні фінансово-економічні показники і мають в статутних фондах частку територіальної громади м. Києва, що не дозволяє впливати на управління господарськими товариства - ГУКВ;

- посилення контролю за станом виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна та комунального майна територіальної громади м. Києва, укладених у процесі його приватизації - РВФДМУ, ГУКВ;

- висвітлення у засобах масової інформації процесів реформування відносин власності (використання медіа-ресурсів міської влади, проведення прес-конференцій керівників структурних підрозділів органів виконавчої влади тощо) - ГУКВ, ГУПВЗМІЗГ;

- сприяння протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств, насамперед тих, які мають важливе соціальне чи бюджетоутворююче значення для міста - ГУКВ, МВС.

Очікувані результати:

- виконання показників по надходженнях від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Києва, затверджених бюджетом м. Києва на 2009 рік ;

- забезпечення затверджених надходжень від плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади, до бюджету м. Києва;

- поліпшення фінансових показників господарської діяльності підприємств, організацій та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, а також утворених за участю майна територіальної громади м. Києва.

3.2. Поліпшення міського середовища життєдіяльності, розвиток інфраструктури

3.2.1. Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури

Ціллю міської влади є формування ефективного дорожньо-транспортного комплексу, спроможного забезпечити в повному обсязі потреби м. Києва в перевезеннях пасажирів і наданні інших транспортних послуг, реалізувати переваги транспортно-географічного розташування міста на перетині міжнародних транспортних коридорів.

Розширення площі житлових масивів, особливо в лівобережній частині міста, збільшення чисельності населення та підвищення його мобільності, швидке зростання парку приватного автотранспорту обумовили поглиблення невідповідності між пропускною спроможністю транспортної мережі та потребами в ній, загострили проблеми швидкого, зручного та безпечного транспортного сполучення між усіма функціональними зонами столиці. Виходячи з системного аналізу можливих шляхів подолання перелічених проблем з урахуванням передового світового досвіду, пріоритетами розвитку транспортного комплексу столиці будуть:

- прискорений розвиток швидкісного електричного пасажирського транспорту (метрополітену, швидкісного трамваю, міської електрички) та оптимізація маршрутів автобусного сполучення (зменшення кількості маршрутних таксі, впровадження експресних комфортабельних маршрутів);

- перехід від вибіркової реконструкції окремих, найбільш перевантажених елементів вулично-шляхової мережі до комплексної реконструкції та будівництва магістралей, транспортних вузлів у різних рівнях, автодорожніх тунелів;

- відмова від суміщення у вулично-шляховій мережі транзитних і міських автотранспортних потоків, створення системи обхідних магістралей у межах міжнародних транспортних коридорів.

Фінансово-економічна криза пов'язана з ризиком зменшення надходжень до бюджетів різних рівнів, а отже і звуженням можливостей фінансування капітального будівництва. За таких умов у 2009 році зусилля міської влади насамперед будуть спрямовані на першочергове фінансування започаткованих у попередні роки інфраструктурно-інвестиційних проектів з великим ступенем готовності та значним соціальним ефектом, забезпечення підготовки транспортного комплексу м. Києва до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Основні завдання та заходи на 2009 рік:

• будівництво та розвиток метрополітену:

- завершення спорудження станцій "Деміївська", "Голосіївська", "Васильківська" Куренівсько-Черноармійської лінії метрополітену - ГУТ;

- розпочати будівництво дільниці Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену від ст. м. "Глибочицька" до ст. м. "Райдужна" з відгалуженням у бік ж/м Вигурівщина-Троещина у складі Подільського мостового переходу та дільниці Лівобережної лінії метрополітену Троєщина-Осокорки (I черга) від ст. "Милославська" до ст. "Проспект Ватутіна" з I пусковим комплексом електродепо "Троєщина" - ГУТ;

- придбання обладнання та рухомого складу метрополітену - ГУТ;

- впровадження сучасних систем управління метрополітеном, створення центру моніторингу та системи відеонагляду з метою виявлення та попередження аварійних і позаштатних ситуацій, локалізації та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного характеру - ГУТ;

• реалізація інфраструктурно-інвестиційних проектів, спрямованих на створення збалансованої опорної наземної транспортної мережі, в т. ч. інфраструктури громадського транспорту, та підвищення її пропускної спроможності (розвиток транспортних вузлів, багаторівневих розв'язок, транспортних терміналів, автостоянок тощо), зокрема:

- продовження робіт по будівництву Подільського мостового переходу через р. Дніпро та вул. Здолбунівської - ГУТ;

- продовження робіт по реконструкції транспортних розв'язок на Московській площі та на перетині Дніпровської набережної і просп. Возз'єднання, по підготовці до реконструкції транспортної розв'язки на Київському півкільці (Жулянський шляхопровід) - ГУТ;

- продовження комплексної реконструкції лінії швидкісного трамваю від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги - ГУТ;

- розпочати роботи по реконструкції трамвайної лінії на ділянці від вул. Міської до вул. Селянської у Пущі-Водиці - ГУТ;

- завершення будівництва тролейбусної лінії від Амурської площі по вулицях О. Трутенка, Академіка Вільямса, Маршала Якубовського до вул. В. Касіяна - ГУТ;

- забезпечення оптимального рівня насичення транспортних маршрутів зупинковими комплексами, павільйонами очікування, іншими об'єктами транспортної інфраструктури - ГУТ;

- удосконалення, розвиток, раціоналізація системи платного паркування, будівництво багатоповерхових паркінгів, у т. ч. біля кінцевих станцій метрополітену та в місцях пересадочних вузлів, впровадження комплексної програми "Єдиний паркувальний простір міста Києва" - ГУТ;

• забезпечення оптимальної кількості та технічного стану громадського транспорту шляхом оновлення, модернізації та поповнення його парку (придбання нових автобусів, тролейбусів, вагонів трамваю, електропоїздів для міських перевезень залізницею та вагонів фунікулеру), підвищення інноваційності, екологічності транспорту - ГУТ;

• розвиток та вдосконалення маршрутної мережі міста шляхом оптимізації діючих, ліквідації нераціональних і введення нових маршрутів на основі системних досліджень пасажиропотоків:

- запровадження проекту "Від Троєщини до правого берегу за 20 хвилин" (міська електричка) - ГУТ;

- створення пріоритетних умов для руху міського громадського транспорту (виділення окремих смуг руху на вулицях, будівництво відкритих "кишень", організація експресних маршрутів) - ГУТ;

- впровадження одностороннього руху на окремих вулицях м. Києва - ГУТ;

- оптимізація управління транспортними процесами та потоками (вдосконалення автоматизованої системи диспетчерського управління міським наземним пасажирським транспортом м. Києва (АСКДР) із використанням сучасних автоматизованих систем і технічних засобів регулювання дорожнього руху, запровадження відеоконтролю, інтелектуальної системи управління транспортом тощо) - ГУТ;

- упорядкування руху велосипедистів по спеціально відведених і розмічених доріжках (облаштування велосипедних доріжок, особливо в нових районах зі сприятливим рельєфом) - ГУТ;

• поліпшення фінансового стану транспортних підприємств, серед іншого, за рахунок збільшення доходів від непрофільної діяльності (оренда, реклама), підвищення прозорості одержання та розподілу прибутків, удосконалення механізмів обліку пасажиропотоків і компенсації втрат від пільгового перевезення пасажирів - ГУТ;

• впровадження електронної системи контролю на базі використання електронного компостера - ГУТ.

Очікувані результати:

- підвищення рівня пропускної спроможності й експлуатаційної надійності основних засобів і систем метрополітену, безпеки руху поїздів, а також культури обслуговування пасажирів;

- збільшення протяжності тролейбусних ліній на 8,5 км, трамвайних колій - на 20,2 км;

- підвищення інтенсивності руху громадського транспорту до 60 одиниць на годину по вулицях з окремою смугою для пасажирського транспорту;

- збільшення пропускної спроможності автошляхів (зокрема вулиць з одностороннім рухом - на 30 %), зменшення кількості заторів на дорогах і мостах, скорочення пробігу транспортних засобів за рахунок оптимізації маршрутів і графіка руху, що дозволить зекономити моторесурс, знизити витрати пально-мастильних матеріалів, а також викиди автотранспортом шкідливих речовин в атмосферне повітря;

- зростання якості надання транспортних послуг, підвищення безпечності руху транспорту та пішоходів;

- дотримання графіків підготовки транспортного комплексу м. Києва до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

3.2.2. Комунальне господарство. Модернізація та розбудова інженерних мереж

Цілями міської влади є реформування організаційно-економічного механізму та проведення модернізації інфраструктурного потенціалу комунального господарства міста, перехід на економічно ефективну, ресурсозберігаючу й екологічно безпечну модель його розвитку, поліпшення таким чином якості обслуговування населення.

В умовах фінансово-економічної кризи бюджетні ресурси будуть спрямовані на фінансування реконструкції та будівництва насамперед найважливіших об'єктів, що забезпечують життєдіяльність міського господарства, мають вагомий соціальний ефект, або ж подальша експлуатація яких може призвести до виникнення масштабних надзвичайних ситуацій (аварійного викиду неочищених каналізаційних стоків, отруйних, радіоактивних речовин), а також на впровадження новітніх високоефективних технологій водоочистки, водопостачання та водовідведення, утилізації відходів.

Основні завдання та заходи на 2009 рік:

• підвищення якості, надійності, ресурсо- й енергоефективності надання послуг водопостачання та водовідведення:

- будівництво другої (дублюючої) нитки Головного міського каналізаційного колектора, що дозволить провести ремонтно-відновлювальні роботи на нині діючому колекторі, забезпечить надійне відведення стоків всієї правобережної частини міста - ГУКБ;

- будівництво Південно-Західного каналізаційного колектора, що забезпечить водовідведення існуючої та перспективної забудови південно-західної частини м. Києва та приміської зони - ГУКБ;

- реконструкція Бортницької станції аерації - ГУКБ;

- проведення аварійно-відновлювальних робіт на Позняківському каналізаційному колекторі, каналізаційному колекторі на проспекті 40-річчя Жовтня - ГУКГ;

- реконструкція Деснянської водопровідної станції - Мінжитлокомунгосп, ГУКГ;

- підвищення якості водопідготовки: використання високоефективних реагентів, коагулянтів, катіонних і аніонних флокулянтів, фільтруючих матеріалів і сорбентів - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

- забезпечення обслуговування та ремонту бюветних комплексів - ГУКГ, РДА;

- здійснення організаційних заходів щодо запобігання виникненню аварій і надзвичайних ситуацій, підтримання в робочому стані обладнання, технічних засобів і оснащення, необхідних для їх ліквідації - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

- завершення робіт на пускових об'єктах водопостачання та водовідведення в мікрорайонах малоповерхової забудови - РДА;

• забезпечення санітарної очистки міста:

- впровадження технології роздільного збирання побутових відходів, закупка контейнерів, спецавтомобілів, іншого необхідного обладнання, проведення відповідної роз'яснювально-інформаційної роботи - ГУКГ, ГУОН;

- реконструкція та технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів № 5 в с. Підгірці - ГУКГ;

- впорядкування існуючих сміттєзвалищ, посилення контролю за вивозом будівельних відходів на несанкціоновані звалища - ГУКГ, ГУМВС;

- виконання заходів Програми будівництва стаціонарних громадських туалетів на період 2008 - 2011 років - ГУКГ;

- влаштування громадських туалетів модульного типу - ГУКГ;

• розвиток зеленої зони, парків і скверів:

- проведення інвентаризації земель зеленого господарства м. Києва: встановлення зовнішніх меж, винесення їх у натуру, оформлення документів землекористування (державний акт) на земельні ділянки загального користування (парки, сквери, міські ліси тощо) - ГУЗР, КО "Київзеленбуд";

- реконструкція парків Вічної Слави, парку "Нивки", парку Перемоги, меморіального парку "Бабин Яр", парків "Орлятко", "Тампере" та "Юність", проведення капітального ремонту об'єктів благоустрою зеленого господарства згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2007 № 1140 "Про створення у м. Києві нових парків, скверів і квітників"- КО "Київзеленбуд";

- реконструкція Голосіївського парку ім. М. Т. Рильського - Голосіївська РДА;

- реалізація щорічних заходів із прочищення та проріджування насаджень лісопаркових господарств, догляду за декоративними деревами й кущами - КО "Київзеленбуд";

- забезпечення протипожежної безпеки: утримання в належному стані спеціальної техніки, авіаційне патрулювання, утримання штату лісової охорони та пожежних сторожів, влаштування мережі мінералізованих смуг і протипожежних резервів, виготовлення та встановлення наочної природоохоронної і протипожежної агітації - КО "Київзеленбуд";

- розвиток виробничої бази міського декоративного розсадника й теплично-оранжерейного господарства, вдосконалення техніки вирощування садибного матеріалу декоративних дерев і кущів, проведення відповідних наукових досліджень - КО "Київзеленбуд";

• забезпечення інженерного захисту територій:

- здійснення постійного моніторингу стану зсувонебезпечних ділянок - ВАТ "СУППР";

- проведення комплексу протизсувних заходів і укріплювальних робіт на Дніпровському схилі біля Пішохідного мосту, схилах парку Вічної Слави, схилах навколо Свято-Макаріївської церкви, схилах Божкового Яру - ВАТ "СУППР";

- виконання робіт з поточного ремонту існуючих гідротехнічних і зсувоукріплювальних споруд (запарювання тріщин, очищення відкритих лотків у штольнях від наносів ґрунту, чищення водозбірних і водовідвідних лотків, водозливів і дренажів тощо) - ВАТ "СУППР";

• охорона, утримання й експлуатація внутрішніх водойм:

- виконання щорічних заходів із благоустрою об'єктів водного господарства, створення прибережно-захисних смуг - ДКП "Плесо";

- розроблення проектів відведення земельних ділянок і надання актів на право користування земельними ділянками по об'єктах ДКП "Плесо" - ГУЗР;

- розчистка Русанівського каналу - ДКП "Плесо";

- сприяння діяльності КП "Водно-інформаційний центр", що здійснює різноманітні просвітницькі заходи екологічної тематики, цільову освітню підготовку учнів київських шкіл - ГУКГ;

- здійснення економічно обґрунтованої тарифної політики - ГУЦП.

Очікувані результати:

- зменшення ризику виникнення надзвичайних техногенно-екологічних ситуацій;

- скорочення втрат води у водопровідно-каналізаційних мережах;

- покращення якості питної води;

- впровадження системи роздільного збирання відходів, зменшення за рахунок цього на 30 - 40 % кількості відходів, що потребують утилізації;

- зменшення негативного впливу комунального господарства міста на довкілля.

3.2.3. Житлова політика, стабілізація роботи будівельної галузі

Ціллю міської влади є забезпечення населення доступним, якісним і комфортним житлом.

Основні завдання та заходи на 2009 рік:

• реалізація комплексу заходів, спрямованих на подолання наслідків фінансової кризи в будівельній галузі, впровадження механізмів підтримки забудовників - ГУЖЗ;

• поліпшення інвестиційного клімату та конкуренції в будівельній галузі, стимулювання будівництва житла економ-класу:

- вдосконалення системи надання дозвільної документації (пов'язаної із виділенням земельних ділянок для будівництва нового житла, оформленням проектно-кошторисної документації тощо) за принципом організаційної єдності з одночасним посиленням контролю за цільовим використанням і дотриманням графіків будівництва - ГУМАДМС, ГУЗР;

- скорочення термінів розгляду дозвільних документів, пов'язаних із будівництвом бюджетних житлових будинків, соціального і доступного житла, реконструкцією гуртожитків під нове житло - ГУМАДМС, ГУЗР;

• формування житлового фонду соціального призначення, створення умов для будівництва або придбання житла громадянами, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до чинного законодавства:

- розробка проектно-кошторисної документації, відведення земельних ділянок для будівництва соціального житла, що надаватиметься в оренду малозабезпеченим та іншим пільговим категоріям населення - ГУЖЗ, ГУМАДМС, ГУЗР;

- запровадження технічних і організаційних заходів, спрямованих на зменшення собівартості будівництва соціального житла, зокрема, шляхом відміни платежів при зборі вихідних даних (технічних умов, погоджень і т. п.), платежів за оренду та користування земельною ділянкою тощо - ГУЗР, ГФУ, ГУЖЗ, ГУМАДМС;

- будівництво житла для пільгових категорій населення (багатодітних сімей, хворих ТБЦ, інвалідів війни та учасників бойових дій, членів сімей загиблих, дітей-сиріт) - ГУЖЗ;

- формування житлового фонду соціального призначення шляхом будівництва нового житла - ГУЖЗ;

- реалізація різноманітних схем спільного фінансування будівництва житла за кошти міського бюджету та населення (50/50; 40/60; 30/70 залежно від рівня доходів громадян) - ГУЖЗ;

• поліпшення якості житлового фонду та послуг з його обслуговування:

- виконання заходів програми ремонту житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Києва (заходи "Твій дім, твоє подвір'я"), програми ремонту житлових будинків інших форм власності, впровадження програм капітального ремонту житлових будинків, мешканці яких створили або мають намір створити об'єднання співвласників багатоквартирних будинків - ГУЖГ, РДА;

- проведення заміни або модернізації застарілих і фізично зношених ліфтів згідно з загальноміською Програмою заміни або модернізації ліфтів у житловому фонді м. Києва на 2007 - 2010 роки (Програма "Ліфт") - Мінжитлокомунгосп, ГУЖГ;

- облаштування прибудинкових територій: асфальтування, будівництво дитячих і спортивних майданчиків - ГУЖГ;

- реалізація заходів міських програм "Безпека киян" та "Безпечне житло" - ГУЖГ, РДА;

- впровадження програм заміни внутрішньобудинкових інженерних мереж, відновлення циркуляційних систем централізованого гарячого водопостачання, оснащення житлового фонду загальнобудинковими засобами обліку споживання гарячої води - ГУЖГ, ГУПЕЕ, РДА;

• забезпечення контролю за дотриманням вимог щодо комплексного розвитку мікрорайонів нової забудови (пропорційним будівництвом житла, інженерної інфраструктури, об'єктів соціальної сфери) - ГУМАДМС;

• оптимізація ресурсоспоживання у житлових будинках та на підприємствах житлово-комунального господарства:

- запровадження обов'язкового технологічного обліку води на всіх стадіях її добування, транспортування і реалізації споживачами - ГУЖГ, ГУПЕЕ;

- проведення енергоаудиту й енергопаспортизації, забезпечення моніторингу енергозбереження на підприємствах житлово-комунального господарства - ГУЖГ;

- запровадження системи моніторингу стану аварійних об'єктів житлового фонду та житлово-комунальної інфраструктури - ГУЖГ;

• удосконалення відносин з обслуговування й утримання житлового фонду:

- стимулювання нових форм утримання й експлуатації житлового фонду (передусім об'єднань співвласників багатоквартирних будинків), забезпечення методологічного супроводження діяльності управителів житлових будинків, включаючи навчання відповідних фахівців, урегулювання прав жителів багатоквартирних будинків на прибудинкові території - ГУЖГ;

- оптимізація тарифів на житлово-комунальні послуги - ГУЦП, ГУЖГ.

Очікувані результати:

- стабілізація ситуації у будівельній галузі, введення в експлуатацію 954,2 тис. кв. м загальної площі квартир;

- зменшення площі ветхого й аварійного житлового фонду;

- зменшення обсягу втрат і необлікованих витрат води;

- поліпшення стану та надійності ліфтів у житловому фонді міста;

- збільшення частки загальної площі багатоквартирного житлового фонду, переданої в управління керуючим компаніям, управителям.

3.2.4. Територіальний розвиток міста

Цілями міської влади є створення ефективної системи управління процесами планування та використання території Києва і його приміської зони, забезпечення охорони та рекультивації земельних ресурсів міста.

Основні завдання та заходи на 2009 рік:

• розробка Концепції розвитку м. Києва на період до 2025 року як базового документа для розробки Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року - ГУМАДМС, ГУЕІ;

• реалізація Програми використання та охорони земель міста Києва на 2006 - 2010 роки :

- складання проекту розмежування земель державної та комунальної власності в м. Києві, встановлення у натурі (на місцевості) меж відповідних земельних ділянок, виготовлення і видача Державного акта на право комунальної власності на землю територіальній громаді м. Києва - ГУЗР;

- проведення комплексу землевпорядних і землеоцінювальних робіт, виготовлення містобудівної документації з підготовки земельних ділянок до продажу - ГУЗР;

- нормативно-методичне та технічне забезпечення формування ринку землі - ГУЗР;

- проведення геодезичних робіт щодо встановлення меж міста та закріплення їх межовими знаками, виготовлення та видача відповідної документації - ГУЗР;

- розробка проектів землеустрою щодо визначення меж прибудинкових територій - ГУЗР;

- розробка проектів землеустрою щодо земельного фонду міста різного функціонального призначення (території природно-заповідного й іншого природоохоронного призначення, сільськогосподарського призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, прибудинкові території, водний фонд, лісовий фонд) - ГУЗР;

- розробка нормативно-грошової оцінки земель м. Києва, уточнення схеми впливу локальних коефіцієнтів у розрізі економіко-планувальних зон - ГУЗР;

- розробка та запровадження нового порядку визначення орендної плати на землях комунальної та державної власності різного функціонального призначення, економічного механізму раціонального використання території промислових підприємств, що мають значну заборгованість зі сплати земельного податку - ГУЗР;

- розробка схеми визначення ефективного містобудівного використання та зонування спецтериторій - ГУЗР;

- утримання та розвиток Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру - ГУЗР, КМДА;

• удосконалення нормативно-правового забезпечення протидії самовільній зміні цільового використання земельної ділянки - ГУЗР, ГУМАДМС;

• опрацювання можливостей вилучення земельних ділянок, які неефективно використовуються, промислово-складських територій, територій науково-дослідних і конструкторських установ, опрацювання спільно з Держкомземом і Київською ОДА можливостей, порядку та процедури перенесення окремих промислових підприємств за межі міста - ГУЗР, ГУМАДМС, ГУПНТІП;

• посилення контролю за дотриманням правил благоустрою м. Києва - ГУМАДМС.

Очікувані результати:

- підвищення рівня ефективності використання й охорони земель, удосконалення функціонально-планувальної організації забудови;

- збільшення фінансових надходжень від здачі в оренду та продажу земельних ділянок;

- залучення зовнішніх інвестицій для реалізації інвестиційних проектів на вільних територіях.

3.3. Забезпечення макроекономічної стабілізації, створення сприятливих умов для посткризового розвитку міста

3.3.1. Підтримка розвитку підприємництва

Цілями міської влади є зняття зайвих адміністративних і регуляторних бар'єрів та формування сприятливого підприємницького клімату, прискорення темпів розвитку малого та середнього бізнесу, його структурних трансформацій, що, в свою чергу, сприятиме економічному зростанню, збільшенню надходження податків і зборів, підвищенню зайнятості населення та рівня його доходів.

Діяльність міської влади виходитиме з необхідності: подальшого спрощення реєстраційних процедур; мінімального адміністративного втручання у ведення бізнесу в разі дотримання встановлених норм і правил; забезпечення організаційної, інформаційної та фінансової підтримки інноваційне активних, ресурсозберігаючих і соціальне значущих виробництв, а також конкретних підприємницьких проектів, які мають високий мультиплікативний ефект (у т. ч. з погляду забезпечення зайнятості) та бюджетну віддачу. В умовах фінансово-економічної кризи підтримка розвитку підприємницького сектора розглядається як дієвий механізм протидії негативним явищам на ринку праці міста, резерв створення робочих місць для компенсації звільнень у промисловості та будівельній галузі.

Основні завдання та заходи на 2009 рік:

• зняття зайвих адміністративних і регуляторних бар'єрів на шляху розвитку підприємництва:

- забезпечення діяльності Координаційної ради з питань розвитку підприємництва при Київському міському голові - ГУПРПП, КМДА;

- удосконалення роботи "Єдиного офісу" з надання документів дозвільного характеру (Управління з надання дозвільних та адміністративних послуг), забезпечення функціонування автоматизованої системи взаємодії державних реєстраторів із міськими органами, задіяними у післяреєстраційних процедурах - ГУПРПП;

- запровадження практики проведення регуляторними органами консультацій із підприємцями та їх громадськими об'єднаннями на етапі розробки проектів регуляторних актів до моменту їх оприлюднення, а також публічних обговорень і громадських слухань оцінки результативності дії регуляторних актів, круглих столів і семінарів з проблемних питань реалізації державної регуляторної політики - ГУПРПП;

- вдосконалення фінансово-кредитної підтримки суб'єктів господарювання - ГУПРПП, ГУПНТІП;

- забезпечення відкритого доступу підприємцям до інформації про ресурси територіальної громади міста, в т. ч. з використанням можливостей мережі Internet: розвиток і підтримка в актуальному стані Інтернет-ресурсів ("Столичний діловий портал", "МЕТ-ОНЛАЙН"), мережі електронних консультаційних пунктів для підприємців-початківців; випуск теле- і радіопрограм з питань розвитку підприємництва; розвиток Київського ресурсного центру та ін. - ГУПРПП, ГУКВ, ГУЗР;

- вдосконалення інфраструктури підтримки підприємництва: сприяння діяльності районних (міжрайонних) центрів інформаційно-консультативних послуг, бізнес-центрів, розвиток Міжрегіонального маркетингового центру - ГУПРПП;

- підвищення освітнього рівня керівників і спеціалістів малих підприємств з питань сучасних методів ведення бізнесу: реалізація Програми заходів з перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва ("Українська ініціатива"), інших спеціальних освітніх програм, проведення щорічного Київського міського конкурсу "Молодий підприємець року" тощо - ГУПРПП.

Очікувані результати:

- подальше спрощення дозвільної та реєстраційної процедур, зменшення адміністративних перешкод і можливостей для корупційних дій;

- збереження позитивної динаміки кількості малих підприємств і чисельності зайнятих на них, суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб;

- збільшення частки малих підприємств, які одержали прибуток;

- розширення мережі ринкової інфраструктури підтримки підприємницької діяльності.

3.3.2. Подолання спаду в роботі підприємств промислового комплексу міста

Цілями діяльності міської влади є формування умов для забезпечення сталого розвитку промислового виробництва на основі ресурсозберігаючої, інноваційно- й екологоорієнтованої моделі, вдосконалення структури столичної промисловості шляхом підтримки розвитку перспективних, високотехнологічних, конкурентоспроможних і необхідних для міста підприємств.

Нині промислове виробництво зазнає негативного впливу фінансово-економічної кризи, що проявляється у зменшенні обсягів випуску продукції, вивільненні працівників та неповній зайнятості на окремих підприємствах галузі. План антикризових заходів міської влади у сфері промислової політики насамперед передбачає: стимулювання техніко-технологічної модернізації, енерго- й ресурсозбереження, надання всебічної допомоги щодо пошуку ринків збуту для високотехнологічної продукції столичних виробників, включаючи активізацію внутрішнього попиту в рамках підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, впровадження альтернативних підходів до забезпечення зайнятості та недопущення масових звільнень на промислових підприємствах міста.

Основні завдання та заходи на 2009 рік:

• створення умов для забезпечення зростання у сфері матеріального виробництва шляхом проведення активної структурної та інвестиційно-інноваційної політики - ГУПНТІП;

• стимулювання розвитку наукомісткого та високотехнологічного виробництва, впровадження нових технологічних процесів шляхом надання кредитно-фінансової підтримки підприємствам і організаціям міста за рахунок коштів міського бюджету - ГУПНТІП;

• впровадження новітніх технологій і науково-технічне оновлення базових галузей промисловості міста, орієнтованих, у першу чергу, на внутрішній ринок і потреби міського господарства - ГУПНТІП;

• зменшення енергоємності виробництва: впровадження прогресивних технологій та устаткування, перспективних технічних регламентів, оснащення підприємств сучасними технічними засобами обліку та регулювання витрат енергоресурсів, повне використання тепла вихідних газів, тепла агрегатів, що охолоджуються, тепла відпрацьованої пари від пресів і молотів та ін. - ГУПЕЕ, АЕК "Київенерго";

• стимулювання експорту та обмеження імпорту промислової продукції:

- просування на нові товарні ринки високотехнологічної, конкурентоспроможної промислової продукції київських підприємств шляхом надання маркетингової допомоги, підвищення ефективності виставково-ярмаркових заходів і рекламно-пропагандистських кампаній, використання можливостей торговельно-економічних місій при посольствах України за кордоном, зв'язків з містами-побратимами тощо - ГУПНТІП, ГУЕІ;

- розвиток систем забезпечення якості та сертифікації продукції згідно з міжнародними стандартами: надання цільової фінансової допомоги та інформаційне забезпечення процедури впровадження систем якості на підприємствах, розширення мережі консалтингових, сертифікаційних та інших центрів - ГУПНТІП, ГУПРПП;

- визначення товарних груп промислової продукції зі значним від'ємним сальдо зовнішньої торгівлі, вивчення можливостей організації випуску відповідної імпортозамінної продукції - ГУПНТІП;

• запровадження системи "місцевого протекціонізму" для суб'єктів господарювання м. Києва:

- пріоритетне залучення київських виробників, які забезпечують найбільшу кількість робочих місць і доходи в бюджет, до участі в тендерних закупівлях і розміщенні міських замовлень, у т. ч. на капітальне будівництво - ГУПНТІП, ГУТ, ГУЕІ, ГУКБ, тендерний комітет;

- дослідження номенклатури державних закупівель в Україні та надання інформаційної підтримки підприємствам щодо можливостей участі в тендерних процедурах за межами міста, а також консультаційної допомоги в оформленні тендерної документації - ГУПНТІП, тендерний комітет;

- розроблення та впровадження комплексу заходів щодо підтримки місцевих товаровиробників у частині реклами їхньої продукції шляхом здешевлення вартості рекламних площ у місцевих операторів та ефіру у місцевих ЗМІ, залучення можливостей інформаційних табло в комунальному транспорті - ГУПР, ГУПВЗМІЗГ, ГУТ, ГУПНТІП;

• створення умов, сприятливих для залучення інвестицій у промисловість: формування бази даних інноваційних проектів і наукових розробок, здійснення технологічного аудиту й оцінки виробничого потенціалу київських промислових підприємств, проведення рекламної кампанії з потенційними інвесторами - ГУПНТІП, КП "ЦВТІ", ГУЕІ;

• широке пропагування через місцеві акції, нагороди, матеріали у ЗМІ кращих практик господарювання в умовах кризи, які дозволили зберегти та наростити обсяги виробництва, зберегти та створити робочі місця - ГУПНТІП, ГУПВЗМІЗГ;

• реалізація науково-технічної та інноваційної політики:

- виконання Програми наукового забезпечення розвитку міського господарства та Програми інформатизації м. Києва - ГУПНТІП, ГУЗІЗІ;

- формування переліків критичних промислових технологій за окремими пріоритетними тематичними напрямами відповідно до завдань Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008 - 2012 роки - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;