Відповідно до пункту 22 частини I статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 14 Закону України "Про зайнятість населення"та з метою забезпечення продуктивної зайнятості і соціального захисту незайнятого населення в місті Київська міська рада

1. Затвердити Київську міську програму "Зайнятість населення на 2009-2012 роки"згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):

2.1. Забезпечити виконання Київської міської програми "Зайнятість населення на 2009-2012 роки".

2.2. Інформувати Київську міську раду про хід виконання Київської міської програми "Зайнятість населення на 2009-2012 роки" та про стан ринку праці щоквартально не пізніше 45 днів після закінчення звітного періоду.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту.

Київська міська програма "Зайнятість населення на 2009-2012 роки" (далі - Програма) розроблена з метою сприяння повній, продуктивній і вільно обраній зайнятості населення міста, задоволення потреб громадян у праці та реалізації завдань регіональної політики щодо ефективного функціонування ринку праці та якості трудового потенціалу столиці.

Розроблення Програми обумовлено:

- закінченням терміну реалізації Київської міської програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки" і, відповідно, виникнення потреби у нових важелях регулювання ринку праці;

- необхідністю адекватного реагування з боку міської влади на процеси, які об'єктивно набули поширення на ринку праці в останні роки.

Необхідність прийняття Програми викликана також тим, що ринок праці та трудові ресурси об'єктивно входять до системи національної безпеки держави, оскільки виступають ресурсною основою та одним із інструментів впливу на розвиток соціальних загроз.

Функціонування ринку праці може стати вирішальним фактором стабільного розвитку або спричинити загрозу, що залежить від конкретної соціально-економічної ситуації та дієвості політики державного регулювання. Саме тому, з метою ефективного забезпечення діяльності державного управління в галузі трудової політики згідно з ратифікованою в Україні Законом від 01.07.2004 № 1967-IV Конвенцією Міжнародної організації праці № 150 про адміністрацію праці: роль, функції та організаціяна регіональному та місцевому рівні мають діяти органи адміністрації праці. Важлива роль в забезпеченні стабільної та сприятливої ситуації на ринку праці столиці належить Головному управлінню праці та зайнятості виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке здійснює в межах компетенції функції управління в галузі трудової політики в місті та забезпечує координацію дій структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних у м. Києві державних адміністрацій та заінтересованих суб'єктів ринку праці в процесі виконання завдань в цій сфері.

У столиці за результатами діяльності міської влади в сфері зайнятості на даний час спостерігається найвищий серед регіонів України рівень зайнятості населення серед працездатного населення - 72,4 %, що на 5,7 % більше, ніж в середньому по Україні, та найнижчий показник зареєстрованого безробіття на рівні 0,3 % - це в 8 разів менше середньоукраїнського показника (в Україні - 2,4 %). Показник рівня безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці (за 2007 рік - 3,1 %), є значно нижчим не лише в порівнянні з регіонами України, але нижче показників країн Європейського Союзу (найнижчий рівень безробіття в ЄС зафіксований в Нідерландах - 3,2 %).

Чисельність зайнятого населення у віці 15 - 70 років становить 1405,3 тис. осіб. Кількість працюючих на великих і середніх підприємствах міста постійно збільшується і становить 1180,2 тис. осіб або 10,3 відсотка від загальної кількості по Україні.

Подальший соціально-економічний та культурний розвиток міста Києва потребуватиме ефективного функціонування ринку праці та якісного трудового потенціалу, які за умов демографічної кризи та високого рівня демографічної старості стануть вирішальними нематеріальними факторами розвитку економіки міста.

Складність і різноманітність чинників, що впливають на ринок праці, його значні обсяги (за рівнем економічної активності населення ринок праці є найбільшим серед решти регіонів), особливості та проблеми, характерні для столиць країн з ринковою економікою, потребують постійної системної роботи для моніторингу процесів, що відбуваються на ринку праці столиці, та відповідного реагування органів виконавчої влади та місцевого самоврядування за участю роботодавців та профспілок. Ця обставина обумовлює необхідність застосування програмно-цільового методу.

Програма являє собою механізм реалізації повноважень в сфері праці та зайнятості, визначених пунктом 22 частини I статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 24 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", положеннями Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ"та Законом України "Про зайнятість населення".

Метою Програми є проведення регіональної політики сприяння повній, продуктивній і вільно обраній зайнятості киян, як це передбачено ратифікованою Україною Конвенцією Міжнародної організації праці № 122 про політику в галузі зайнятості та Законом України "Про зайнятість населення", в інтересах того, щоб:

- була робота для кожного киянина, який її шукає;

- робота була по можливості більш продуктивною та з гідною оплатою праці;

- була свобода вибору зайнятості та роботи без будь-якої дискримінації.

Програма спрямована на вирішення важливих для розвитку столиці питань:

• забезпечення створення умов для повного здійснення громадянами права на працю (в тому числі шляхом збереження високопродуктивних існуючих та створення нових робочих місць);

• запобігання розвиткові безробіття внаслідок структурної перебудови економіки;

• сприяння в задоволенні попиту на робочу силу у поєднанні з розширенням професійної орієнтації, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

• надання підтримки зайнятості неконкурентоспроможним на ринку праці верствам населення та соціального захисту безробітним відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"та Закону України "Про зайнятість населення".

Основними завданнями Програми є:

• оцінка стану столичного ринку праці та прогнозних параметрів щодо трудового потенціалу, обсягів зайнятості, створення робочих місць і рівня безробіття населення - показників, які входять до основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку;

• визначення основних напрямів проведення політики зайнятості і шляхів їх реалізації;

• координація зусиль структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районних у м. Києві державних адміністрацій, пов'язаних з розробленням та виконанням заходів регулювання ринку праці та забезпечення продуктивної зайнятості;

• здійснення моніторингу та інформаційного забезпечення Київської міської ради щодо реалізації завдань і заходів Програми.

Програма розроблена виходячи з основних параметрів економічного розвитку України і міста Києва в попередніх періодах та на перспективу і передбачає тісний взаємозв'язок політики сприяння зайнятості та економічної політики, а також консолідацію зусиль соціальних партнерів щодо сприяння вирішенню проблем зайнятості населення. Програма носить комплексний рамковий характер і передбачає, що при формуванні інших комплексних та галузевих міських програм будуть враховуватись основні пріоритети та шляхи забезпечення зайнятості в місті Києві, визначені цією Програмою.

При розробці Програми використані положення Амстердамського та Лісабонського самітів Європейського Союзу щодо розробки національних планів дій вдосконалення структури зайнятості. При підготовці Програми враховувались пропозиції депутатів Київської міської ради, головних управлінь та управлінь виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних у м. Києві державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій міста, Київської міської ради профспілок, Київської міської організації роботодавців, Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста, рекомендації Міністерства праці та соціальної політики України.

Програма складається із восьми розділів і чотирьох додатків, в яких подано інформацію щодо:

• економічного розвитку та зайнятості населення в 2005-2008 роках і основних напрямків розвитку столичного ринку праці та політики зайнятості на період до 2012 року;

• прогнозних параметрів ринку праці та пріоритетів створення нових робочих місць;

• розвитку професійно-освітнього потенціалу населення та регулювання зайнятості населення;

• проблемних чинників та ризиків для ринку праці м. Києва в 2009-2012 роках;

• механізму реалізації Програми.

У результаті реалізації Програми очікується:

• покращення умов для реалізації мешканцями міста конституційного права на працю внаслідок реалізації комплексу заходів, спрямованих на забезпечення продуктивної зайнятості, розширення сфери застосування праці, в тому числі за рахунок створення щороку в обсягах на рівні 60 - 65 тис. нових робочих місць, збереження існуючих високопродуктивних робочих місць, розвиток підприємництва шляхом надання безробітним одноразової допомоги для відкриття власної справи тощо, що також сприятиме суттєвому наповненню бюджету;

• оптимізація структури зайнятості з урахуванням потреб економіки міста та регулювання безробіття економічно активного населення у віці 15 - 70 років на рівні 3,3 % - 2,6 %, працездатного населення - 3,5 % - 2,8 %;

• підвищення якості та вартості робочої сили шляхом посилення ролі роботодавців у здійсненні професійного навчання персоналу на виробництві, впровадженні заходів мотивації до праці та закріпленні кадрів, у першу чергу молоді;

• попередження колективних трудових спорів та їх вирішення у разі виникнення.

Відповідно до довгострокової Програми можуть розроблятися річні програми зайнятості населення, в яких уточнюються та конкретизуються прогнозні показники ринку праці, заходи, терміни, коло відповідальних осіб по забезпеченню виконання Програми.

Перелік нормативно-правових актів у сфері зайнятості населення, положення яких враховувались при розробці Програми на 2009-2012 роки, включає:

• Кодекс законів про працю України;

• Господарський кодекс України;

• Бюджетний кодекс України;

• Закон України від 01.03.91 № 803-XII "Про зайнятість населення";

• Закон України від 21.03.91 № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";

• Закон України від 23.05.91 № 1060-XII "Про освіту";

• Закон України від 05.02.93 № 2998-XII "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні";

• Закон України від 01.07.93 № 3356-XII "Про колективні договори і угоди";

• Закон України від 21.05.97 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні";

• Закон України від 10.02.98 № 103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту";

• Закон України від 15.01.99 № 401-XIV "Про столицю України - місто-герой Київ";

• Закон України від 09.04.99 № 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації";

• Закон України від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

• Закон України від 01.06.2000 № 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";

• Закон України від 17.01.2002 № 2984-III "Про вищу освіту";

• Закон України від 01.07.2004 № 1967-IV "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 150 про адміністрацію праці: роль, функції та організація";

• Закон України від 08.09.2004 № 1985-IV "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі";

• Закон України від 14.09.2006 № 137-V "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)";

• Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" від 30.04.2002 ;

• Указ Президента України від 03.08.99 № 958/99 "Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року";

• Указ Президента України від 11.07.2005 № 1073/2005 "Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні";

• Указ Президента України від 19.09.2007 № 895/2007 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 вересня 2007 року "Про заходи щодо подолання демографічної кризи та розвитку трудоресурсного потенціалу України";

• Указ Президента України від 25.09.2008 № 857/2008 "Про забезпечення дальшого розвитку вищої освіти в Україні";

• Постанову Кабінету Міністрів України від 15.12.97 № 1409 "Про Державну програму соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року";

• Постанову Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 922 "Про затвердження Основних напрямів проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року";

• Постанову Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 № 842 "Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення";

• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 429-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року";

• Генеральну угоду між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 № 1250-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди";

• Конвенцію Міжнародної організації праці про політику в галузі зайнятості № 122 .

Законодавча та нормативно-правова база у сфері зайнятості населення матиме подальше вдосконалення.

Завдяки активній позиції та діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в місті проводиться значна робота для формування та збереження трудового потенціалу, становлення та розвитку цивілізованого ринку праці.

Поступове, протягом останніх років, скорочення рівня безробіття, що залишається одним з найнижчих серед регіонів України, а також, у порівнянні з країнами Європейського Союзу, зростання обсягів зайнятості населення є позитивним явищем у соціально-економічному житті міста. Столиця вносить значний вклад у сприяння зайнятості населення в Україні.

Організація зайнятості населення в місті здійснюється відповідно до Київської міської програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки" , затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.10.2004 № 567/1977, положень Указів Президента України від 11 липня 2005 року № 1073 "Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні", від 19 вересня 2007 року № 895/2007 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 вересня 2007 року "Про заходи щодо подолання демографічної кризи та розвитку трудоресурсного потенціалу України", постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року № 922 "Про затвердження Основних напрямів проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року", розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 року № 156-р "Про затвердження плану дій щодо реалізації в 2007-2008 роках Основних напрямів проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року". Новаторський досвід Києва щодо розробки довгострокових програм зайнятості був представлений на Парламентських слуханнях у Комітеті з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України, схвалений в Міністерстві праці та соціальної політики України.

Регіональна політика в цій сфері здійснюється на даний час за умови відсутності законів України про довгострокову програму зайнятості населення, про розвиток трудового потенціалу, Генеральної схеми створення нових робочих місць, Програми структурної перебудови економіки, галузевих загальнодержавних програм зайнятості - документів, які мають бути розроблені відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", Указів Президента України від 03.08.99 № 958/99, від 24.05.2000 № 717/2000, від 19.09.2007 № 895/2007.

Найбільш важливі питання зайнятості населення міста обговорюються з профспілками, об'єднаннями роботодавців, на зустрічах з керівниками підприємств, установ та організацій, громадянами. Спільні дії щодо регулювання ринку праці та забезпечення зайнятості населення узгоджуються в Регіональній угоді між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), Київською міською організацією роботодавців, Київською міською асоціацією роботодавців та Київською міською радою профспілок, міськими профспілками.

Відповідно до Указу Президента України від 11 липня 2005 року № 1073у місті посилена роль Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста, створеного розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 06.10.2005 № 1846 (організаційне забезпечення діяльності якого здійснює Головне управління праці та зайнятості), на засіданнях якого опрацьовувались шляхи вирішення проблемних питань в сфері зайнятості населення міста.

Інформація виконавців Програми про хід виконання визначених заходів та завдань, стан ринку праці міста контролювалась виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та його структурним підрозділом - Головним управлінням праці та зайнятості, щоквартально оцінювалась на засіданнях Координаційного комітету сприяння зайнятості населення, у визначені терміни направлялась до Київської міської ради, а відповідні пропозиції щодо подальшого вдосконалення регулювання ринку праці - до Міністерства праці та соціальної політики України.

Для моніторингу на ринку праці столиці Головне управління праці та зайнятості за дорученням Київської міської державної адміністрації поряд з статистичними даними задіяло систему анкетування з ряду питань праці (зокрема щодо створення нових та збереження існуючих робочих місць, професійного навчання на виробництві, забезпечення молоді першим робочим місцем, залучення на підприємства міста жінок, осіб з обмеженими фізичними можливостями, осіб передпенсійного та пенсійного віку, організації нормування праці, забезпечення своєчасної і не нижче встановленого державою розміру оплати праці, підвищення мінімального розміру заробітної плати на підприємствах до рівня прожиткового мінімуму тощо).

З метою регулювання процесів на ринку праці столиці виконавчим органом Київської ради (Київською міською державною адміністрацією), Головним управлінням праці та зайнятості, Київським міським центром зайнятості за участю профспілок та роботодавців здійснювались заходи, спрямовані на запобігання масовому вивільненню киян, сприяння перенавчанню та працевлаштуванню громадян на інших робочих місцях. Так, протягом 2005-2008 років за списками підлягали вивільненню майже 139,8 тис. осіб, фактично звільнено 28,6 тис. осіб.

Особлива увага приділялась виконанню заходів щодо розширення сфери прикладання праці за рахунок створення нових робочих місць. З 2005 року на підприємствах, в організаціях, установах міста створено понад 300 тис. нових робочих місць, зокрема у сфері торгівлі та надання послуг, діяльності транспорту і зв'язку, будівництва, фінансової діяльності; переробної промисловості тощо. Планові завдання, в тому числі визначені для м. Києва Кабінетом Міністрів України, виконані в повному обсязі. Характерною особливістю міста Києва серед інших регіонів є створення нових робочих місць переважно юридичними особами (в Україні в цілому кількість нових робочих місць збільшується за рахунок самозайнятості та збільшення кількості найманих працівників у фізичних осіб - підприємців).

З метою розвитку відповідальних відносин між роботодавцями та найманими працівниками Головним управлінням праці та зайнятості, Київським міським центром зайнятості проведені міські семінари, круглі столи за участю представників Міжнародної організації праці, координаційних програм TASIS, Мінпраці, Держкомстату, Національної академії наук України; спільно з Головним управлінням промислової, науково-технічної та інноваційної політики питання сприяння зайнятості обговорюються на Раді директорів підприємств, установ та організацій міста; за підтримки Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва - показники створення робочих місць і розміру заробітної плати оцінюються при підведенні підсумків ряду міських конкурсів серед підприємницьких структур (наприклад, при проведенні міського конкурсу "Молодий підприємець року").

Проводились спільні заходи з галузевими управліннями та роботодавцями, спрямовані на забезпечення потреби економіки міста в робочій силі, розширення обсягів професійного навчання кадрів на виробництві, в тому числі шляхом залучення можливостей служби зайнятості міста. Зокрема, для задоволення потреб роботодавців у комплектуванні кадрами впроваджено організацію професійного навчання безробітних за попереднім замовленням роботодавців (у 2007 році за замовленням під гарантоване працевлаштування навчались майже 60 % від загальної кількості громадян, які проходили навчання за направленням центрів зайнятості); організовуються та проводяться спеціалізовані ярмарки вакансій; забезпечується постійне інформування роботодавців та громадян про наявність вакансій, заявлених у службу зайнятості, тощо. За останні 3 роки було проведено 1,5 тис. семінарів з роботодавцями (крім того, у I півріччі 2008 року - 246 од.), 1,2 тис. виїзних консультацій на підприємства міста (у I півріччі 2008 року - 122 од.), 1,3 тис. конкурсних відборів для роботодавців з метою комплектування кадрами (у січні - червні поточного року - 185 од.).

До ініціатив у рамках міської програми зайнятості відноситься запроваджений з метою попередження молодіжного безробіття моніторинг працевлаштування випускників, що навчались у навчальних закладах за державним замовленням, який проводиться щороку Головним управлінням праці та зайнятості спільно з Радою ректорів Київського вузівського центру та Головним управлінням освіти і науки (досвід Києва запроваджується в інших регіонах країни). Результати зазначеного моніторингу з відповідними пропозиціями подаються Раді ректорів Київського вузівського центру, Міністерству освіти і науки України, Міністерству праці та соціальної політики України, Міністерству економіки України. Це сприяло збільшенню рівня працевлаштування випускників до 91 % у 2007 році проти 77 % у 2001 році, підвищенню відповідальності керівників вищих навчальних закладів щодо працевлаштування випускників, а на пропозиції міської влади щодо вдосконалення механізму державного замовлення Кабінетом Міністрів України надані відповідні доручення Міністерству освіти і науки України та Міністерству праці та соціальної політики України.

Особлива увага приділялась питанням стану укладання, повідомної реєстрації колективних договорів, включення до них зобов'язань власника та уповноваженого органу трудового колективу щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Кількість укладених договорів станом на 31.12.2007 збільшилась на 15 %, чисельність працівників, охоплених колективними договорами, по м. Києву зросла на 75,6 тис. осіб (на 11,0 %) порівняно зі станом на 31.12.2004 (довідково: в Україні збільшилась на 0,7 %). Аналіз виконання зобов'язань колективних договорів свідчить, що серед регіонів України зобов'язання з питань зайнятості та оплати праці найкраще виконуються на підприємствах, в установах та організаціях м. Києва відповідно на 99,5 % та 99,4 % (відповідні показники по Україні - 97,4 % та 97,1 %).

Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) спільно з об'єднаннями роботодавців та організацій професійних спілок вживаються заходи, спрямовані на створення умов для розвитку трудового потенціалу шляхом удосконалення професійної підготовки населення відповідно до потреб економіки та ринку праці. Проведення координації щодо професійного навчання кадрів на виробництві та підвищення їх кваліфікації, включення до колективних договорів питань профнавчання персоналу сприяло тому, що протягом 2005-2007 років у столиці навчено новим професіям майже 50 тис. осіб, в т. ч. навчання переважно відбувалось безпосередньо на виробництві. Підвищили свою кваліфікацію у 2005-2007 роках 246,7 тис. осіб. Всього за місцем навчання безпосередньо на виробництві підвищили кваліфікацію 48,3 % (119,1 тис. осіб), у навчальних закладах різних типів за договорами - 51,7 % (127,6 тис. осіб).

Проводився моніторинг підприємств з питань організації професійного навчання кадрів на виробництві, надавались практичні рекомендації представникам підприємств щодо передбачення фінансування профнавчання персоналу в положеннях колективних договорів. Зокрема, найкращі показники серед обстежених у 2007 році підприємств мали ЗАТ "Дарниця", де професійним навчанням охоплено 457 працівників або 55,5 % від загальної кількості працюючих; ВАТ "Галактон" - 380 працівників або 44,6 % від загальної кількості працюючих на підприємстві, та ряд інших. Поширення досвіду зазначених підприємств по організації професійного навчання персоналу на виробництві обговорювалось на засіданні Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста.

Включення до Програми заходів з легалізації зайнятості та детінізації виплат заробітної плати та активне залучення до цього напрямку органів Державної податкової адміністрації в м. Києві (інформація про вжиті заходи податковими органами неодноразово заслуховувалась на Координаційному комітеті сприяння зайнятості населення міста), проведення організаційної роботи із суб'єктами господарювання щодо підвищення ними рівня виплат заробітної плати найманим працівникам до середньогалузевого рівня сприяло покращенню якості існуючих робочих місць, особливо на підприємствах приватного сектору економіки (на ряді підприємств середня заробітна плата зросла в декілька разів).

Стимулюванню зайнятості населення сприяє діяльність міської влади, спрямована на підвищення рівня оплати праці. В останні роки простежується стійка тенденція до зростання розміру заробітної плати працівників міста. Розмір середньомісячної заробітної плати зріс від 967,40 грн. (січень - грудень 2004 року) до 2978 грн. (січень - серпень 2008 року).

Середньомісячна заробітна плата по місту Києву є постійно більшою від прожиткового мінімуму для працездатної особи: у 2004 році середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника великих та середніх підприємств (967,80 грн.) перевищувала прожитковий мінімум (386,73 грн.) у 2,5 раза, у наступному 2005 році (відповідно 1313,96 грн. і 409,00 грн.) - у 3,2 раза, у 2006 році (відповідно 1729,11 грн. і 483 грн.) - у 3,6 раза, у 2007 році (відповідно 2300,00 грн. і 568 грн.) - у 4 рази, у серпні 2008 року (відповідно 3110,00 грн. і 649 грн.) - у 4,8 раза. У серпні 2008 року порівняно з відповідним періодом 2004 року підвищення рівня заробітної плати відбулося на підприємствах усіх видів економічної та промислової діяльності. Зокрема, за основними видами: у промисловості (2802 грн.) - у 1,9 раза; у транспорті і зв'язку (3432 грн.) - в 1,7 раза; у будівництві (2810 грн.) - у 1,6 раза; в оптовій та роздрібній торгівлі (2741 грн.) - у 1,6 раза; в охороні здоров'я та соціальній допомозі (1493 грн.) - у 2,8 раза; в освіті (1719 грн.) - у 2,4 раза; в діяльності у сфері відпочинку та розваг, культури і спорту (2555 грн.) - у 3,5 раза.

Продовжувалась активна робота щодо забезпечення оформлення трудових договорів між фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та найманими працівниками. Механізм захисту трудових прав найманих працівників, що працюють у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, був ініційований Київською міською державною адміністрацією і протягом 2005-2008 років понад 68 тис. працівників легалізували працю за наймом у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Проводились заходи, спрямовані на усунення виявлених фактів "нелегальної" зайнятості. Так, зокрема, впродовж 2007 року, за даними ДПА в м. Києві, виявлено 7535 найманих працівників, не оформлених належним чином працедавцями, виплачена сума доходу таким працівникам 5440,6 тис. грн., сума сплачених до бюджету податків становить 1641,7 тис. грн. До державної реєстрації залучена 7481 фізична особа. Сплачено податків фізичними особами, залученими до державної реєстрації, у розмірі 1840,0 тис. грн.

Координаційним комітетом сприяння зайнятості населення, Головним управлінням праці та зайнятості, Державною податковою адміністрацією у м. Києві, районними у м. Києві державними адміністраціями застосовано комплекс заходів, спрямованих на проведення організаційної роботи із суб'єктами господарювання щодо підвищення ними рівня виплат заробітної плати найманим працівникам до середньогалузевого рівня. В ході обстежень підприємств міста керівникам підприємств надаються відповідні рекомендації щодо дотримання вимог законодавства в частині оплати праці, умов зростання та регулювання фондів оплати праці працівників, встановлення на підприємствах рівня мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи. Інформація про виконання цих заходів Програми представлялась на громадських слуханнях у Київській міській державній адміністрації.

В результаті проведеної роботи середня заробітна плата на ряді підприємств зросла в декілька разів, а за даними Державної податкової адміністрації в м. Києві надходження до міського бюджету податку з доходу фізичних осіб за 2007 рік збільшились на 47,9 %.

Працевлаштування безробітних та їх соціальний захист як в Україні, так і в місті Києві здійснюється відповідно до Закону України "Про зайнятість населення"та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Указів Президента України № 1073 від 11 липня 2005 рокута № 895 від 19 вересня 2007 року, Конвенції Міжнародної організації праці № 122 про політику в галузі зайнятості , відповідних постанов Уряду України.

Співвідношення кількості безробітних на обліку в службі зайнятості до загальної чисельності зайнятого населення в економіці міста становить на даний час 1,1 % проти 1,6 % у 2004 році. Аналіз звернень незайнятих осіб до центрів зайнятості свідчить про зменшення чисельності тих, хто звертається з метою отримання статусу безробітних (у 2004 році їх чисельність становила 21,8 тис. осіб, у 2005 році - 21,3 тис. осіб, у 2006 році - 18,6 тис. осіб, у 2007 році - 15,8 тис. осіб). Натомість зростає кількість бажаючих отримати інформацію про наявні вакансії та потребу роботодавців, зокрема у 2007 році 27,5 тис. громадян або 58 %, які перебували на обліку в службі зайнятості упродовж 2007 року, працевлаштовані до отримання статусу безробітного.

Завдяки спрямуванню в 2002 році переходу діяльності міської служби зайнятості від пасивних форм (виплати допомоги по безробіттю) до активної політики сприяння зайнятості населення, протягом 2005-2007 років за направленням центрів зайнятості в столиці працевлаштовані 103,9 тис. чол. (за I півріччя 2008 року - 18,3 тис. чол.), в т. ч. шляхом надання дотацій роботодавцям у 2005-2007 роках - 1421 чол. (у січні - червні 2008 року - 133 чол.), одноразової виплати допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю у 2005-2007 роках - 2057 чол. (за I півріччя поточного року - 135 чол.). Серед інших регіонів держави м. Київ за останні роки утримує перші місця по рівнях працевлаштування незайнятого населення та професійної підготовки безробітних (у 2007 році - 74,1 % і 45,5 % відповідно), одне з провідних - за рівнем організації оплачуваних громадських робіт (18,0 %). Для порівняння: по Україні 45,4 %, 13,3 %, 17,4 % відповідно.

Станом на 01.07.2008 на обліку в міській службі зайнятості перебувало майже 4,3 тис. безробітних. За статтю серед цих безробітних переважають жінки - 69,4 %. За соціальним станом серед безробітних 72 % службовців, 21,7 % - робітники, 6,3 % - особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.

Проведений Головним управлінням праці та зайнятості спільно з Київським центром зайнятості аналіз довготривалого безробіття в місті та вжиті заходи (проведення активної індивідуальної роботи з кожним безробітним, надання їм можливості профнавчання або перепідготовки, створення дотаційних робочих місць тощо) сприяли тому, що станом на 01.07.2008 лише 5,8 % або 247 безробітних перебувають на обліку в службі зайнятості більше року, в той час на відповідний період 2004 року їх частка становила 10 % або 741 особу.

Серед зареєстрованих у центрах зайнятості громадян, які шукають роботу, кожен десятий потребує соціального захисту. Це жінки з малолітніми дітьми, молодь, якій надається перше робоче місце, в т. ч. діти-сироти, неповнолітні, особи передпенсійного віку, звільнені з місць позбавлення волі. Рівень працевлаштування осіб квотних категорій, в т. ч. на дотаційні та заброньовані робочі місця, зріс з 32,4 % у 2004 році до 41,4 % у 2007 році (у I півріччі 2008 року 36,9 % проти 29,7 % у січні - червні 2007 року). Одночасно зростає зайнятість серед жінок, рівень зайнятості жінок у віці 15 - 70 років становить 59 % і на 6 % перевищує показник по Україні (53 %). Рівень безробіття жінок у столиці в 1,7 раза менше відповідного показника по Україні (6,6 %). Чисельність працюючих осіб з обмеженими можливостями, за даними Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів України, досягла 40175 осіб, що становить 75 % до чисельності інвалідів працездатного віку. 38,6 % до облікової кількості штатних працівників на великих і середніх підприємствах становить молодь - кожна дев'ята працююча молода людина в Україні зайнята на київських підприємствах.

Реалізація в повному обсязі заходів Київської міської програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки" , затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.10.2004 № 567/1977, забезпечила сприятливу ситуацію на ринку праці та в сфері зайнятості населення міста, за показниками яких столиця утримує провідні позиції не тільки серед регіонів України, а і в порівнянні з іншими країнами, зокрема Європейського Союзу. Так, зокрема:

• рівень зайнятості населення у працездатному віці в столиці в порівнянні з 2004 роком зріс на 1,6 % і склав 72,4 %. Це найвищий показник в Україні;

• протягом 2005-2007 років чисельність безробітного населення (за методологією Міжнародної організації праці) у віці 15 - 70 років зменшилась на 33,3 % (з 67,5 тис. осіб у 2004 році до 45,0 тис. осіб у 2007 році), в тому числі працездатного віку - на 31,8 % (з 65,5 тис. осіб у 2004 році до 44,7 тис. осіб у 2007 році). В Україні ці показники становлять 25,7 % і 25,0 % відповідно. Рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, в місті знизився з 4,8 % у 2004 році до 3,1 % у 2007 році і є значно нижчим не лише в порівнянні з регіонами України, але нижче показників країн Європейського Союзу;

• чисельність зареєстрованих безробітних за цей період зменшилась на 27,9 % (з 21,8 тис. осіб у 2004 році до 15,8 тис. осіб у 2007 році), а рівень зареєстрованого безробіття протягом 2005-2007 років зменшився з 0,4 % до 0,3 % (в Україні - з 3,5 % до 2,4 %);

• відбувалось зниження чисельності працюючих, що перебували у стані прихованого безробіття, зокрема тих, хто знаходився у вимушених адміністративних відпустках (з 0,5 % середньооблікової кількості штатних працівників у 2004 році до 0,4 % у 2007 році), і тих, хто працював неповний робочий час (відповідно з 3,7 % до 0,8 %). Питома частка означених категорій працівників становила у 2007 році 1,2 % від середньооблікової чисельності штатних працівників проти 4,2 % у 2004 році. Ці показники найнижчі в Україні;

• протягом 2007 року кожним штатним працівником було відпрацьовано в середньому 1755 годин, що на 11 годин більше, ніж у 2004 році. Коефіцієнт використання робочого часу в столиці найвищий по Україні - 89,0 %. Втрати робочого часу у минулому році порівняно з 2004 роком зменшились в 1,8 раза і становили 14 годин на одного штатного працівника. Найменші втрати робочого часу у 2007 році були притаманні таким видам економічної діяльності: освіта (3 год.); торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (4 год.); лісове господарство та пов'язані з ним послуги (5 год.); державне управління (6 год.); фінансова діяльність (7 год.). Найбільші втрати робочого часу спостерігались на промислових підприємствах та в будівельних організаціях (31 година), сільському господарстві, мисливстві та пов'язаних з ним послугами (30 годин), в установах, які займаються дослідженнями та розробками (27 годин);

• спостерігається стійка тенденція до зростання прошарку середньо- та високооплачуваних працівників. Зокрема, у червні 2008 року переважна частка (93,5 %) працюючих киян отримувала заробітну плату вище прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому понад 79,7 % мали заробітну плату, що перевищувала подвійний розмір прожиткового мінімуму (більше 1000 тис. грн.), а більше ніж десятикратний прожитковий мінімум (більше 5 тис. грн.) отримувало 138,0 тис. киян, що становить 33,2 % від всіх українців, що мали таку зарплату.

Позитивні зміни на ринку праці відбувалися на фоні зростання валової доданої вартості у місті Києві. У 2007 році ВДВ у фактичних цінах становила 115,5 млрд. грн. (42,3 тис. грн. у розрахунку на душу населення), у порівнянних цінах упродовж року ВДВ збільшилась на 11,0 %. Виходячи з тенденцій розвитку сфер економічної діяльності очікується, що зростання обсягів ВДВ у реальному обчисленні у 2008 році відбудеться на 9,0 % (номінальний обсяг досягне 139,8 млрд. грн.), та в розрахунку на душу населення становитиме майже 50,3 тис. грн. У структурі валової доданої вартості найбільша питома вага припадає на такі види економічної діяльності: торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 33,3 %; транспорт та зв'язок - 16,0 %; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам - 15,5 %, промисловість - 9,1 %.

Протягом останніх років в економіці міста зосереджено найбільшу частку інвестиційних ресурсів держави, що свідчить про високий інвестиційний потенціал міста. Підвищення інвестиційної активності суб'єктів підприємництва і населення сприяє нарощуванню обсягів капітальних інвестицій, яких протягом 2007 року суб'єктами господарювання міста освоєно в обсязі 45150,6 млн. грн. (протягом 2006 року - 29946,5 млн. грн.). Найбільшу частку (84,7 %) капітальних інвестицій зосереджено в основному капіталі - 38230,1 млн. грн., що на 31,2 % більше, ніж у 2006 році. За очікуваними даними обсяги інвестицій в основний капітал у 2008 році становитимуть 47347,2 млн. грн., що в порівнянних цінах на 13 % перевищуватиме обсяги 2007 року. Станом на 01.01.2008 сума залучених іноземних коштів склала 9496,7 млн. дол. США, що на 61,4 % більше порівняно із сумою іноземних інвестицій, внесених в економіку Києва на початок 2007 року.

Виходячи з тенденцій розвитку сфер економічної діяльності здійснюється подальший перерозподіл зайнятих між сферами економічної діяльності. Найвищими темпами зайнятість зростала у сфері послуг (у торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, діяльності готелів та ресторанів), а також у сфері фінансової діяльності. Дещо нижчими були темпи в таких галузях, як будівництво, здійснення операцій з нерухомим майном, оренді, інжинірингу та наданні послуг підприємцям. Водночас зменшилася зайнятість населення у промисловості, в галузі охорони здоров'я та соціальної допомоги, державному управлінні.

У м. Києві зберігається досягнута в 2001 році позитивна тенденція на ринку праці, коли кількість прийнятих працівників в галузях економіки міста перевищує кількість вибулих.

Аналіз стану й основних тенденцій розвитку ринку праці в м. Києві протягом виконання Програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки" свідчить про забезпечення на ринку праці столиці наступних його конкурентних переваг:

• відносно високий і стабільний рівень економічної активності населення у віці 15 - 70 років, що протягом 2004-2007 років коливається у межах 65,9 % - 67,4 % (довідково: в середньому по Україні - 62,0 % - 62,6 %);

• постійне збільшення чисельності зайнятого населення у віці 15 - 70 років: у 2007 році порівняно з 2004 роком чисельність зросла на 4,2 % і становила 1405,3 тис. осіб (довідково: в Україні відбулось збільшення чисельності зайнятого населення на 3 %). Питома частка міста Києва в загальнодержавному ринку праці України становить 7 %;

• суттєве збільшення попиту та прийому працівників на підприємства Києва. Так, потреба підприємств, установ і організацій у працівниках для заміщення вільних робочих місць зросла майже в 1,6 раза, на підприємства міста у 2007 році було прийнято майже на 60 % більше працівників, ніж у 2004 році. При цьому для міста характерним є те, що значна частина зайнятих в місті працює на великих і середніх підприємствах (в Україні - менше половини), а більша частина штатних працівників зайняті на підприємствах державного сектору економіки (41,7 % - це найвищий показник серед регіонів, в Україні - 27,2 %);

• відбувається зростання частки заробітної плати в структурі доходів населення міста: у 2007 році вона збільшилась по відношенню до 2004 року на 5 відсоткових пунктів та перевищує частку доходів від соціальної допомоги та інших одержаних поточних трансфертів по м. Києву на 21,1 %, що є позитивною тенденцією та сприяє наповненню міського бюджету та страхових фондів (довідково: до цього часу в 13 областях України не досягнуто такого результату, оскільки частка доходів від заробітної плати є нижчою від частки соціальної допомоги та інших одержаних поточних трансфертів, хоча саме заробітна плата є базою для соціальної допомоги та страхових фондів).

На розвиток ринку праці в 2009-2012 роках впливатимуть внутрішні соціально-економічні фактори (зростання обсягів валової доданої вартості, інвестицій, виробництва, оплата праці тощо) та зовнішні фактори (участь України та м. Києва у процесі світового поділу праці у зв'язку з набуттям Україною членства у СОТ, фінансова та цінова ситуація тощо).

З урахуванням положень Стратегії економічного та соціального розвитку міста Києва на перспективу у 2009-2012 роках головні зусилля міської влади будуть спрямовані на збереження темпів економічного зростання та підвищення конкурентоздатності економіки міста на основі її інноваційно-інвестиційної складової; створення умов для підготовки підприємницького сектору до євроінтеграційних процесів та господарювання в умовах набуття Україною членства у СОТ; поліпшення людського потенціалу столиці, якості, рівня та умов життя киян за рахунок соціалізації трансформаційних процесів, повноцінного відновлення робочої сили та стимулювання випереджаючого збільшення доходів громадян.

Збереження темпів економічного зростання та підвищення конкурентоздатності економіки міста здійснюватимуться за рахунок стимулювання пріоритетних виробництв і наукомістких галузей, які здатні істотно вплинути на розвиток економіки та зростання експортного потенціалу міста, формування та розвитку засад інноваційного розвитку економіки, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, впровадження енергозберігаючих і маловідходних технологій та обладнання. Прогнозом показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2010-2012 роки , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2008 № 828, визначено, що державна політика буде базуватися на збереженні у державній власності стратегічно важливих підприємств державного сектору, підвищенні ефективності управління державним майном, що має важливе значення для міста, оскільки значна частина штатних працівників зайнята на підприємствах державного сектору економіки.

Зважаючи на те, що Київ має місткий споживчий ринок, частка якого в сукупному роздрібному товарообороті України постійно зростає, місто й надалі буде привабливим для інвестування у створення промислових підприємств, орієнтованих на задоволення споживчого попиту. У 2009-2012 роках внаслідок подальшого зростання обсягів виробництва промислової продукції та послуг по видах економічної діяльності, які мають основний внесок у формування валової доданої вартості в м. Києві, щорічне зростання обсягів валової доданої вартості за прогнозними розрахунками Головного управління економіки та інвестицій становитиме на рівні 7,0 - 8,0 % у реальному вимірі.

За прогнозом Головного управління економіки та інвестицій обсяги інвестицій в основний капітал у 2009 році зростуть на 14,0 % порівняно з 2008 роком і становитимуть 59373,4 млн. грн. Обсяг інвестицій в основний капітал на одну особу складе у 2009 році 21317,5 грн., у 2012 році - 42643,0 грн. За прогнозними розрахунками у 2009 році в економіку міста буде внесено 5982,9 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що на 57,5 % більше, ніж у 2008 році. На кінець 2009 року загальний обсяг коштів іноземних інвесторів, залучених в економіку м. Києва, прогнозується на рівні 19278,3 млн. дол. США та на одного мешканця міста становитиме 7517,2 дол. США, на кінець 2012 року - 21208,3 дол. США.

У 2009-2012 роках діяльність органів влади міста у сфері підтримки підприємництва передбачається спрямовувати на формування сприятливого правового середовища для розвитку підприємництва, стимулювання інноваційної активності малого та середнього підприємництва, в тому числі створення високопродуктивних робочих місць, усунення адміністративних та організаційних перешкод у започаткуванні підприємницької діяльності; збільшення обсягів доступних для суб'єктів малого та середнього підприємництва фінансових ресурсів для забезпечення їх ефективного функціонування та розвиток системи інформаційного забезпечення.

З метою подальшого розвитку трудового потенціалу міською владою створюватимуться умови щодо посилення інституту сім'ї та стимулювання народжуваності, подолання тенденції природного скорочення населення, зростання платоспроможного попиту населення за рахунок підвищення наявних доходів населення в розрахунку на душу населення у 2012 році у 3,0 рази порівняно з показником 2007 року; підвищення вартості робочої сили, формування збалансованого ринку праці, забезпечення продуктивної зайнятості населення в усіх сферах економічної діяльності на рівні 1402,5 - 1407,0 тис. чол., запобігання прихованому безробіттю та утримання рівня офіційно зареєстрованого безробіття в межах 0,3 - 0,4 %.

У результаті позитивних змін в економіці у 2009-2012 роках очікується подальше зростання рівня зайнятості і зниження рівня безробіття. Рівень зайнятості населення у віці 15 - 70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці, буде варіювати у межах 64,2 - 64,8 відсотка, а рівень безробіття 3,3 - 2,6 відсотка.

Позитивною тенденцією у сфері зайнятості населення (поряд з подальшою інтенсифікацією ринку праці та підвищенням якості робочої сили) може стати підвищення попиту на робочу силу на ряді підприємств (за умови випуску ними конкурентоспроможної продукції і розширення обсягу виробництва), а негативною - певне скорочення робочих місць та вивільнення працівників на окремих підприємствах. Результати залежать від ступеня адаптації національного та регіонального ринків праці до функціонування в умовах вступу України в СОТ і лібералізації доступу до ринку товарів та послуг інших держав. Головним управлінням праці та зайнятості на основі аналізу виявлені проблемні чинники та ризики для ринку праці 2009-2012 року (наведені в розділі VI), які можуть спричинити суттєві зміни в зайнятості та ринку праці, що потребуватиме адекватних управлінських рішень щодо зменшення напруги на ринку та забезпечення соціального спокою в столиці.

Протягом 2009-2012 років організація та регулювання зайнятості населення в місті Києві буде здійснюватися за наступними пріоритетними напрямками:

• оптимізація зайнятості, що передбачає здійснення заходів щодо поліпшення структури зайнятості, формування нових професійних навичок, підвищення мобільності робочої сили;

• збереження і розвиток системи робочих місць;

• посилення адаптаційних можливостей працівників та підвищення якості робочої сили шляхом професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації населення, здійснення ефективного використання трудових ресурсів;

• формування рівних можливостей у сфері праці, що має сприяти усуненню дискримінації та нерівності між чоловіками та жінками, сприяння працевлаштуванню неконкурентоздатних на ринку праці верств населення (осіб з обмеженими фізичними можливостями, молоді, жінок, осіб, які звільняються з місць позбавлення волі), скорочення неповного та неефективного використання праці в місті;

• співпраця з роботодавцями в напрямі підвищення вартості найманої робочої сили та закріплення персоналу шляхом вжиття заходів щодо мотивації до праці.

Основна маса зайнятих у сфері виробництва та послуг має достатньо високу фахову кваліфікацію й успішно функціонує на ринку праці в місті - питома вага осіб з вищою (повною та базовою) освітою становить 59 %.

В умовах ринкової економіки підвищуються вимоги до якості робочої сили і важливого значення для економічно активного населення набуває захищеність професії, що призводить до необхідності періодично оновлювати знання, проходити підвищення кваліфікації та перепідготовку.

Проте на ринку праці залишається певний дисбаланс освітніх послуг і потреб ринку праці. Певні складнощі з працевлаштуванням випускників з вищою освітою мають своє підґрунтя щодо невирішення на загальнодержавному рівні впровадження ефективного механізму державного замовлення у фахівцях та кваліфікованих робітниках. Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) буде продовжена співпраця з Міністерством економіки України, Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством освіти і науки України щодо прийняття нормативно-правових актів, що регулюють питання підготовки кадрів.

Враховуючи актуальність забезпечення молоді першим робочим місцем, Київська міська державна адміністрація ініціювала перед Міністерством праці та соціальної політики України вирішення питання прискорення розробки та прийняття переліку професій та спеціальностей, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді першим робочим місцем, і який відповідно до Закону України від 4 листопада 2004 року № 2150-IVмав бути розроблений ще в 2005 році. Такий перелік професій та спеціальностей затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 223 "Деякі питання надання роботодавцям дотації для забезпечення молоді першим робочим місцем". З метою попередження молодіжного безробіття в місті буде продовжено проведення моніторингу працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, співпраця з роботодавцями щодо залучення молоді на підприємства міста, в тому числі через надання дотацій, підвищення відповідальності керівників навчальних закладів за працевлаштування випускників. Буде забезпечуватись сприяння в отриманні першої професії випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих будинків, спеціальних навчально-виховних закладів, неповнолітнім, звільненим після відбуття покарання тощо.

Зокрема, відповідно до підпункту 4 пункту 1 Указу Президента України від 04.07.2005 № 1013/2005 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні", з метою удосконалення системи прогнозування та задоволення потреб суспільства в педагогічних і науково-педагогічних працівниках Головним управлінням освіти та науки, починаючи з 2007/2008 року, у Київському міському педагогічному університеті імені Б. Д. Грінченка запроваджено укладання тристоронніх угод "студент - вищий навчальний заклад - роботодавець" для осіб, які навчаються за державним замовленням за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю.

Регіональна політика у сфері формування професійно-освітнього потенціалу населення у 2009-2012 роках спрямовуватиметься на створення економічних, соціальних та організаційних засад для переорієнтації ринку освітніх послуг на потреби роботодавців, підвищення якості робочої сили, зокрема: здійснення професійного навчання працівників, зайнятих у галузях економіки, відповідно до потреб виробництва за рахунок коштів роботодавців; здійснення професійного навчання зареєстрованих безробітних з метою забезпечення подальшої їх зайнятості; сприяння самоосвіті і професійному навчанню осіб за власні кошти для забезпечення розвитку особистості та просування по роботі (службі); отримання молоддю професійних знань відповідно до потреб і можливостей особистості у здобутті освіти та ситуації на міському ринку праці, підтримка професійно-освітньої діяльності громадян з особливими потребами.

В умовах подальшого розвитку виробництва та у зв'язку із проведенням в Україні фіналу чемпіонату Євро-2012 зростає потреба у кваліфікованих конкурентоспроможних кадрах робітників та спеціалістів, які б відповідали вимогам міжнародних стандартів якості. Збалансування попиту та пропонування робочої сили на ринку праці з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку економіки, підвищення якості підготовки кваліфікованих фахівців забезпечить їх подальше працевлаштування. Прогнозується зростання обсягу навчання персоналу на виробництві за новими професіями на 7 %. Обсяг підвищення кваліфікації персоналу підприємств, установ та організацій збільшиться у 2012 році на 20 % порівняно з показником 2007 року.

Очікується, що учнями професійно-технічних навчальних закладів стануть лише 18 - 19 відсотків випускників шкіл. За прогнозними розрахунками Головного управління освіти і науки чисельність випускників професійно-технічних училищ у 2012 році складатиме 8,7 тис. осіб. В умовах активізації економічної діяльності в усіх галузях і сферах економіки міста, зростання потреби в кваліфікованих робітничих кадрах та здійснення підготовки робітників відповідно до потреб ринку праці очікується, що майже всі вони будуть працевлаштовані.

У світі найрізноманітніших професій, певного дисбалансу на сучасному ринку праці, підвищеного попиту на робітничі професії, коли вимоги до працівників швидко змінюються і багатьом з них багато разів доводиться вирішувати проблему розширення та підвищення своєї професійної компетенції або переходу до нової сфери діяльності, належна профорієнтаційна робота виступає необхідною зв'язуючою ланкою між людиною, системою професійної підготовки і роботодавцем.

Вирішенню цих питань сприятиме і реалізація прийнятої постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2008 року № 842Концепції державної системи професійної орієнтації населення. Концепцією передбачено, що управління системою професійної орієнтації населення на загальнодержавному рівні здійснюють відповідно до своїх повноважень Міносвіти, Мінпраці, Державний центр зайнятості, Мінсім'ямолодьспорт, МОЗ, Міноборони тощо.

У наступних роках планується удосконалення форм та методів профорієнтаційної роботи із різними верствами населення. Профорієнтаційні послуги носитимуть адресний характер, буде зростати частка індивідуальних професійних консультацій в обслуговуванні клієнтів служби зайнятості.

Буде продовжуватись системна цілеспрямована професійно-інформаційна робота з учнівською молоддю з метою розширення уявлення про професії, які користуються попитом на ринку праці м. Києва, спрямована на їх популяризацію, формування у молоді мотивації до свідомого вибору професії з урахуванням своїх інтересів, нахилів, здібностей та потреб ринку праці.

З метою сприяння оптимальному вибору або зміні сфери трудової діяльності незайнятому населенню міською службою зайнятості будуть надаватись профорієнтаційні послуги відповідно до професійних інтересів, нахилів, здібностей, рівня професійної підготовки, стану здоров'я та з урахуванням потреб ринку праці.

Очікується, що протягом 2009-2012 років отримають профорієнтаційні послуги 160,9 тис. осіб.

Профорієнтаційна робота буде проводитись із різними категоріями безробітних, які потребують допомоги у виборі виду діяльності та працевлаштуванні, особлива увага буде приділятись громадянам, які потребують соціального захисту (інваліди, жінки з малолітніми дітьми, неповнолітні, особи передпенсійного віку тощо).

У наступних роках службою зайнятості буде проводитись активна робота по професійній підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації безробітних відповідно до потреб ринку праці.

Для цього передбачається налагодження тісної співпраці з роботодавцями шляхом залучення їх до навчального процесу. Постійний аналіз попиту роботодавців, ознайомлення їх з навчальними програмами для своєчасного внесення змін та оновлення, забезпечення підготовки фахівців сучасного рівня, навчання під конкретні замовлення роботодавців.

Для вирішення питання ефективного комплектування підприємств міста кадрами, зокрема комунального сектору економіки, передбачається проводити організацію індивідуального навчання безпосередньо на виробництві та організацію стажування як різновид підвищення кваліфікації фахівців.

Основним напрямом регіональної політики стосовно професійної підготовки та професійної реабілітації інвалідів є надання можливості проходження професійного навчання всім категоріям осіб з обмеженими можливостями, які бажають навчатися та працювати, створення сприятливих умов для навчання інвалідів та їх подальшої професійної діяльності на певному робочому місці, забезпечення їх соціального захисту. У прогнозованому періоді очікується збільшення кількості студентів-інвалідів, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах.

Пріоритетним напрямком політики міської влади буде подальше розширення сфери прикладання праці, яке здійснюватиметься, в тому числі, шляхом встановлення сприятливого інвестиційного режиму для підприємств, на яких створюються нові робочі місця; підтримки самостійної зайнятості населення та розвитку підприємництва; використання потенціалу вакансій та незайнятих робочих місць; гарантованого надання робочого місця спеціалістам, підготовленим за державним замовленням.

Протягом 2009-2012 років планується створити не менше ніж 254 тисячі нових робочих місць. Нові робочі місця будуть створюватись в торгівлі, обробній промисловості, будівництві, фінансовій діяльності, сфері операцій з нерухомістю, здавання під найм та послуг юридичним особам, транспорті і зв'язку та інших сферах економічної діяльності. Згідно з даними підприємств, організацій, установ створення нових робочих місць в цей період, наприклад, прогнозується на комунальному підприємстві "Київський метрополітен" (400 робочих місць, транспорт), на авіаційному науковому технічному комплексі "Антонов" (щороку в середньому 300 робочих місць, вид економічної діяльності - промисловість); ВАТ "Електронмаш" (щороку в середньому 150 робочих місць, вид економічної діяльності - промисловість), ДП "Київський авіаційний завод "Авіант" (щороку в середньому 450 робочих місць, вид економічної діяльності - промисловість), ТОВ "ДЦ Україна" (щороку 100 робочих місць, вид економічної діяльності - торгівля), ТОВ "Бімаркет" (щороку 100 робочих місць, вид економічної діяльності - торгівля); ТОВ "Граніт" (щороку - 90 робочих місць, будівництво), ПТК ТОВ "Агромат" (щороку 45 робочих місць, виробництво керамічної плитки), СП "Основа Солсіф" (щороку від 1300 до 1600 робочих місць, будівництво), ЗАТ Фірма "Фундамент" (щороку від 200 до 500 робочих місць, будівництво); ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (у 2009 році планує ввести 332 робочих місця, у 2010 році - 142 робочих місця за рахунок розвитку мережі, збільшення продажу послуг, розширення бізнесу); ТОВ "Новий друк" (щороку понад 200 робочих місць, вид діяльності - видавнича справа), ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (130 робочих місць, вид діяльності - видавнича справа); ВАТ "БМУ Київської ТЕЦ-6" (2009 рік - 50 робочих місць, 2010 рік - 50 робочих місць, будівництво); ТОВ "Епіцентр К" (2009-2012 рр. - 2 тис. робочих місць, вид діяльності - торгівля) тощо.

У наступних роках очікується розширення сфери прикладання праці за рахунок подальшого розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури та комунального господарства міста через забезпечення випереджаючого розвитку електричного пасажирського транспорту (метрополітену, швидкісного трамвая, тролейбусів) та зростання капіталовкладень у ремонт, модернізацію та спорудження нових водопровідних і каналізаційних мереж, підприємств з очистки води та переробки відходів. Зокрема, за даними Головного управління економіки та інвестицій прогнозується введення у 2009-2011 роках 4,9 км ліній метрополітену, 37,5 км тролейбусних ліній, 63,2 км трамвайних ліній, 63,8 км каналізаційних мереж, 43 км водопровідних мереж.

Ринок житлового будівництва столиці відзначається інвестиційною привабливістю та швидкими темпами розвитку. За даними Головного управління економіки та інвестицій в наступних роках передбачається введення загальної площі житлових будинків 3107,2 тис. кв. м, подальший розвиток мережі закладів освіти та амбулаторно-поліклінічних закладів, насамперед у районах нової забудови, зокрема, очікується будівництво лікарень та поліклінік з пропускною спроможністю понад 900 ліжок та біля 2 тис. відвідувань в зміну, шкіл на 5,3 тис. учнівських місць та дитячих дошкільних закладів на 1,6 тис. місць.

Заплановане проведення в Україні фіналу чемпіонату Євро-2012 є одним із чинників, що сприятимуть зростанню кількості робочих місць у місті. З урахуванням досвіду проведення подібних заходів в інших країнах світу, підвищеними темпами в м. Києві будуть розвиватись такі галузі економіки, як будівництво (спортивні споруди, майданчики, готелі, кемпінги, центри відпочинку, автошляхи, автовокзали, паркінги, кафе, ресторани тощо), туризм, сфера обслуговування (готельно-ресторанне господарство), легка промисловість (виробництво сувенірної продукції, спортивного інвентарю, спортивного обладнання, спортивного одягу) тощо.

З метою активного повернення зареєстрованих безробітних до активної трудової діяльності та забезпечення їх соціального захисту передбачається:

- активізація взаємодії з роботодавцями щодо поповнення банку вакансій для інформування населення про можливості працевлаштування;

- збільшення обсягів працевлаштування незайнятого населення, зареєстрованого в державній службі зайнятості;

- розширення практики підготовки кадрів з числа незайнятого населення, зареєстрованого в службі зайнятості, на замовлення роботодавців, під конкретні робочі місця та стажування безпосередньо на робочих місцях;

- удосконалення форм і методів сприяння підприємницькій ініціативі зареєстрованих безробітних;

- організація оплачуваних громадських робіт для незайнятого населення, зареєстрованого в державній службі зайнятості;

- забезпечення інформування та консультування населення з питань вибору сфери професійної діяльності, в першу чергу молоді;

- посилення взаємодії із соціальними партнерами з метою забезпечення організації зайнятості осіб, які потребують соціального захисту, зокрема інвалідів тощо.

Протягом 2009-2012 років служба зайнятості м. Києва планує:

- щороку працевлаштовувати не менше 35,4 тисячі незайнятих громадян;

- на дотаційні місця за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття будуть працевлаштовані щороку 0,3 тис. безробітних;

- буде продовжуватись орієнтація безробітних на розвиток підприємницької діяльності, щороку 0,3 тис. безробітних отримають одноразову виплату допомоги по безробіттю для відкриття власної справи за рахунок Фонду;

- щороку 7,15 тис. безробітних навчатимуться за професіями (спеціальностями), які користуються попитом на ринку праці;

- до оплачуваних громадських робіт щороку буде залучено від 8,5 тис. до 9,4 тис. пошукачів роботи та безробітних тощо.

Відповідні показники щороку будуть уточнюватись в залежності від ситуації на ринку праці, їх виконання буде забезпечено службою зайнятості відповідно до вимог Законів України "Про зайнятість населення"та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття".

З метою посилення зацікавленості служби зайнятості в проведенні заходів активної політики та приведення її діяльності до міжнародних норм виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) проводитиме співпрацю з центральними органами виконавчої влади щодо ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці № 88 про організацію служби зайнятості , яку ратифікували понад 80 країн світу (зокрема країни ЄС, Японія, Білорусь, Азербайджан та інші). Ця пропозиція була підтримана і представниками Ради по вивченню продуктивних сил Національної академії наук України на засіданні Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста, яке відбулось 6 лютого 2008 року.

У 2011 році заплановано проведення Всеукраїнського перепису населення.

До Програми Всеукраїнського перепису населення 2011 року згідно з рекомендаціями ООН щодо проведення переписів населення та житлового фонду введено новий блок запитань щодо зайнятості, а саме: економічної активності та безробіття.

Під час проведення перепису планується вивчення питань статусу зайнятості, зокрема, працюючий за наймом, працюючий не за наймом із залученням найманих працівників або самостійно, безоплатно працюючий член сім'ї, заняття опитуваних осіб із зазначенням докладної назви професії, посади або роботи, що виконувалася на підприємстві, у бізнесі, де працювала особа, а також місцезнаходження роботи. Також вивчатимуться питання джерел засобів існування. Крім того, запропоновано передбачити проектом Програми запитання стосовно розміру середньомісячної заробітної плати (від одного до двох прожиткових мінімумів, від чотирьох до десяти прожиткових мінімумів, понад десять прожиткових мінімумів).

Розділ 1. Моніторинг ринку праці і прогнозування зайнятості

1. Проведення моніторингу у сфері праці міста Києва.

2. Розробка прогнозу основних соціально-економічних показників ринку праці.

3. Проведення моніторингу створення нових робочих місць.

4. Аналіз попиту і пропозиції робочої сили, банку даних вакансій і розробка прогнозу потреби в робочій силі.

5. Проведення моніторингу щодо результативності послуг в частині працевлаштування безробітних та роботодавцям у підборі необхідних працівників.

6. Здійснювати моніторинг обсягів вивільнення на підприємствах, в організаціях та установах міста та проводити за участю роботодавців та профспілок превентивні заходи для вивільнюваних працівників з метою їх адаптації до умов ринку праці та запобігання безробіттю.

7. Проводити роботу для забезпечення ефективного співробітництва між міською службою зайнятості та приватними агентствами зайнятості, які не ставлять комерційної мети, результати якої періодично заслуховувати на засіданнях Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста.

8. Вживати заходи щодо запобігання масовим вивільненням працівників з підприємств, установ та організацій міста; повідомляти органи влади про можливі ризики в цій сфері з пропозиціями щодо їх розв'язання, періодично заслуховувати ці питання на засіданнях Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста.

Розділ 2. Збереження і створення робочих місць, сприяння розвитку підприємництва та самостійній зайнятості населення, розв'язання інших проблем зайнятості населення

9. Сприяти розширенню сфери прикладання праці за рахунок створення робочих місць, насамперед, у сфері інноваційного та високотехнологічного виробництва, у сфері послуг та туризму, в т. ч. шляхом працевлаштування безробітних на дотаційні робочі місця.

10. Здійснювати контроль за збереженням існуючих робочих місць на підприємствах у разі зміни форм власності, забезпечити підтримку у післяприватизаційний період.