Статус Договору див.

Договірні Сторони цього Договору;

беручи до уваги Паризьку Хартію для Нової Європи, підписану 21 листопада 1990 року;

беручи до уваги Європейську Енергетичну Хартію, прийняту в Заключному Документі Гаазької Конференції по Європейській Енергетичній Хартії, підписану в Гаазі 17 грудня 1991 р.;

нагадуючи, що всі сторони, які підписали Заключний Документ Гаазької Конференції, зобов'язалися дотримуватись цілей і принципів Європейської Енергетичної Хартії і здійснювати та розширювати їхнє співробітництво якомога скоріше шляхом сумлінних переговорів з метою вироблення Договору до ЕнергетичноЇ Хартії і Протоколів і бажаючи, щоб зобов'язання, які містяться у зазначеній Хартії, набули надійну основу у вигляді юридично зобов'язуючого міжнародного документа;

бажаючи також встановити структурні рамки, потрібні для здійснення принципів, проголошених в Європейській Енергетичній Хартії;

бажаючи втілити основну ідею ініціативи щодо Європейської Енергетичної Хартії, яка має стати каталізатором економічного зростання, за допомогою заходів по лібералізації капіталовкладень і торгівлі в енергетиці;

стверджуючи, що Договірні Сторони надають виняткового значення ефективному здійсненню національного режиму в повному обсязі, а також режиму найбільш сприятливої нації, і що ці зобов'язання будуть застосовуватися щодо здійснення капіталовкладень відповідно до додаткового договору;

беручи до уваги завдання послідовної лібералізації міжнародної торгівлі і принцип недопущення дискримінації в міжнародній торгівлі, як вони сформульовані в Генеральній Угоді щодо тарифів і торгівлі і зв'язаних з нею документах і як вони іншим чином передбачені в цьому Договорі;

сповнені рішучості послідовно усувати технічні, адміністративні та інші перешкоди у торгівлі енергетичними матеріалами і продуктами і зв'язаним з ним обладнанням, технологіями і послугами;

очікуючи евентуального членства в Генеральній Угоді щодо тарифів і торгівлі тих Договірних Сторін, які не є нині її сторонами, і прагнучи передбачити тимчасові торговельні домовленості, які допоможуть цим Договірним Сторонам і не перешкоджатимуть їхній підготовці до такого членства;

враховуючи права і зобов'язання тих Договірних Сторін, що є також сторонами Генеральної Угоди щодо тарифів і торгівлі і зв'язаних з ними документів;

беручи до уваги правила конкуренції щодо злиття компаній, монополій, антиконкурентної практики і зловживання домінуючим становищем на ринку;

беручи до уваги також Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, Керівні принципи експорту ядерних матеріалів та інші міжнародні зобов'язання чи розуміння, зв'язані з ядерним нерозповсюдженням, визнаючи необхідність у найбільш ефективному розвідуванні, виробництві, перетворенні, зберіганні, транспортуванні, розподілі і використанні енергії;

нагадуючи про Рамкову Конвенцію ООН про зміну клімату, Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на далекі відстані та протоколи до неї, а також про інші міжнародні угоди щодо навколишнього середовища з пов'язаними з енергією аспектами; та

визнаючи зростаючу нагальність заходів щодо охорони навколишнього середовища, включаючи виведення з експлуатації енергетичних установок і видалення відходів, а також погоджених на міжнародному рівні цілей і критеріїв для цієї мети;

домовилися про таке:

У цьому Договорі:

(1) "Хартія" означає Європейську Енергетичну Хартію, прийняту в Заключному Документі Гаазької Конференції по Європейській Енергетичній Хартії, підписаному в Гаазі 17 грудня 1991 року; підписання Заключного Документа розглядається як підписання Хартії.

(2) "Договірна Сторона" означає державу або організацію регіональної економічної інтеграції, які погодилися бути зв'язаними цим Договором і для яких Договір є чинним.

(3) "Організація регіональної економічної інтеграції" означає засновану державами організацію, якій вони передали компетенцію з певних питань, ряд яких регулюється цим Договором, включаючи повноваження приймати обов'язкові для них рішення з цих питань.

(4) "Енергетичні матеріали і продукти", на основі Гармонізованої системи Ради Митного співробітництва і Комбінованої номенклатури Європейських Співтовариств, означає позиції, включені в Додаток ЕМ.

(5) "Господарська діяльність в енергетичному секторі" означає господарську діяльність щодо розвідування, видобутку, переробки, виробництва, зберігання, транспортування по суші, передачі, розподілу, торгівлі, збуту чи продажу енергетичних матеріалів і продуктів, за винятком тих, що включені у Додаток N 1, або щодо розподілу тепла між множинними об'єктами.

(6) "Капіталовкладення" означає всі види активів, що є власністю інвестора або прямо чи посередньо контролюються ним, і включає:

(а) реальну і невідчутну, а також рухому і нерухому власність і будь-які майнові права, такі як оренда, заставні, право утримання іпотеки та іншої застави;

(b) компанію або ділове підприємство, або акції, внески чи інші форми участі в акціонерному капіталі компанії або ділового підприємства, а також облігації та інші боргові зобов'язання компанії чи ділового підприємства;

(c) права вимоги з коштів і права вимоги по виконанню згідно з контрактом, що має економічну цінність і зв'язаний з капіталовкладенням;

(d) інтелектуальну власність;

(е) доходи;

(f) будь-яке право, надане відповідно до закону або за контрактом або в силу будь-яких ліцензій і дозволів, виданих згідно із законом, здійснювати будь-яку господарську діяльність в енергетичному секторі.

Зміна форми, в якій інвестуються активи, не впливає на їхній характер як капіталовкладень, і термін "капіталовкладення" включає в себе всі капіталовкладення, незалежно від того, чи існували вони до чи здійснені після пізнішої з дат набрання чинності цим Договором для Договірної Сторони інвестора, який здійснює капіталовкладення, і для Договірної Сторони, на території якої здійснене капіталовкладення (далі - "дата набрання чинності"), за умови, що Договір застосовується лише до питань, що зачіпають такі капіталовкладення після дати набрання чинності.

"Капіталовкладення" відноситься до будь-якого капіталовкладення, зв'язаного з господарською діяльністю в енергетичному секторі, а також до капіталовкладень або класів капіталовкладень, які позначені Договірною Стороною на її території як "проекти ефективності відповідно до Хартії" і про які таким чином повідомлений Секретаріат.

(7) "Інвестор" означає:

(а) щодо Договірної Сторони:

(і) фізичну особу, яка має громадянство або підданство цієї Договірної Сторони або особу, яка постійно проживає в ній відповідно до її застосовного законодавства;

(іі) компанію чи іншу організацію, засновану відповідно до законодавства, застосовного у цій Договірній Стороні;

(b) щодо "третьої держави" - фізичну особу, компанію або іншу організацію, яка відповідає, mutatis mutandis, умовам, передбаченим в підпункті (а) для Договірної Сторони.

(8) "Здійснювати капіталовкладення" або "здійснення капіталовкладень" означає здійснення нових капіталовкладень, придбання всіх або частини існуючих капіталовкладень або поширення на інші галузі інвестиційної діяльності.

(9) "Доходи" означає суми, одержувані від капіталовкладення або зв'язані з ним, незалежно від форми, в якій вони сплачуються, включаючи прибуток, дивіденди, відсотки, доходи від приросту капітальної вартості, виплату роялті, винагороди за керування, технічне сприяння чи інші винагороди або платежі натурою.

(10) "Територія" означає щодо держави, яка є Договірною Стороною:

(а) територію, що знаходиться під її суверенітетом, при розумінні, що ця територія включає сушу, внутрішні води і територіальне море; і

(b) залежно від і відповідно до міжнародного морського права: море, морське дно та його надра, по відношенню до яких ця Договірна Сторона здійснює суверенні права і юрисдикцію.

Щодо організації регіональної економічної інтеграції, яка є Договірною Стороною, "територія" означає територію держав-членів такої організації, згідно з пропозиціями, що містяться в угоді про заснування цієї організації.

(11) (а) "ГАТТ" означає "ГАТТ 1947 р." або "ГАТТ 1994 р.", або обидва, у тих випадках, коли обидва застосовні.

(b) "ГАТТ 1947 р." означає Генеральну Угоду по тарифах і торгівлі, датовану 30 жовтня 1947 року, що додається до Заключного Акта, прийнятого під час завершення Другої сесії Підготовчого Комітету Конференції Організації Об'єднаних Націй щодо торгівлі і зайнятості, як вона була згодом уточнена, поправлена або змінена.

(с) "ГАТТ 1994 р." означає Генеральну Угоду по тарифах і торгівлі, як вона визначена в Додатку 1А Угоди, яка засновує Всесвітню торговельну організацію, як вона була згодом уточнена, поправлена або змінена. Сторона Угоди, яка засновує Всесвітню торговельну організацію, розглядається як сторона ГАТТ 1994 р.

(d) "Пов'язані з нею документи" означає, відповідно:

(і) угоди, домовленості або інші юридичні документи, включаючи рішення, декларації і розуміння, укладені під егідою ГАТТ 1947 р., як вони були згодом уточнені, поправлені чи змінені; або

(іі) Угода, яка засновує Всесвітню торговельну організацію, включаючи її Додаток 1 (крім ГАТТ 1994 р.), її Додатки 2, 3 і 4, а також рішення, декларації і розуміння, що відносяться до неї, як вони були згодом уточнені, поправлені або змінені.

(12) "Інтелектуальна власність" включає авторські і суміжні права, товарні знаки, географічні вказівки, промислові креслення, патенти, проекти топології інтегральних схем і охорону необнародуваної інформації.

(13) (а) "Протокол до Енергетичної Хартії" або "Протокол" означає договір, переговори з якого санкціоновані і текст якого прийнятий Конференцією щодо Хартії, в який вступають дві або більше Договірні Сторони з метою поновлення, доповнення, розширення чи розвитку положень цього Договору щодо будь-якого конкретного сектора або виду діяльності в межах дії цього Договору чи галузей співробітництва відповідно до Розділу III Хартії.

(b) "Декларація до Енергетичної Хартії" або "Декларація" означає незобов'язуючий документ, переговори з якого санкціоновані і текст якого схвалений Конференцією щодо Хартії, в який вступають дві або більше Договірні Сторони з метою поновлення або доповнення положень цього Договору.

(14) "Вільно конвертована валюта" означає валюту, яка широко обмінюється на міжнародних валютних ринках і широко використовується в міжнародних правочинах.

Цей Договір установлює юридичні рамки з метою сприяння довготерміновому співробітництву в галузі енергетики на основі взаємодоповнювання і взаємної вигоди, відповідно до цілей і принципів Хартії.

Договірні Сторони працюють з метою сприяння доступу до міжнародних ринків на комерційних умовах і, в цілому, з метою розвитку відкритого і конкурентного ринку енергетичних матеріалів і продуктів.

Ніщо в цьому Договорі, у відносинах між конкретними Договірними Сторонами, які є сторонами ГАТТ, не повинно применшувати значення положень ГАТТ і пов'язаних з ним документів, як вони застосовуються між цими Договірними Сторонами.

(1) Договірна Сторона не повинна вживати ніяких пов'язаних з торгівлею інвестиційних заходів, несумісних з положеннями статті III або XI ГАТТ; це без шкоди для прав і обов'язків цієї Договірної Сторони по ГАТТ і пов'язаних з ним документах, а також по статті 29.

(2) Такі заходи включають будь-які інвестиційні заходи, які є обов'язковими або такими, що примусово здійснюються згідно з національним законодавством або відповідно до будь-яких адміністративних постанов, або виковання яких необхідне для одержання будь-якої переваги і які потребують:

(а) закупки чи використання підприємством продукції вітчизняного походження чи з якого-небудь вітчизняного джерела, незалежно від того, чи застерігається при цьому певна продукція, обсяг або вартість продукції або частка обсягу чи вартості його місцевого виробництва; або

(b) обмеження закупки чи використання підприємством імпортної продукції величиною, зв'язаною з обсягом або вартістю місцевої продукції, яка ним експортується; або які обмежують;

(с) імпорт підприємством продукції, що використовується в його місцевому виробництві чи пов'язана з ним, як в цілому, так і величиною, зв'язаною з обсягом чи вартістю експортованої ним місцевої продукції;

(d) імпорт підприємством продукції, що використовується ним у місцевому виробництві чи пов'язана з ним, шляхом обмеження його доступу до іноземної валюти сумою, ув'язаною з призначеними підприємству надходженнями в іноземній валюті; або

(е) експорт або продаж на експорт підприємством продукції, незалежно від того, чи застерігається при цьому певна продукція, обсяг чи вартість продукції або частка обсягу чи вартості його місцевого виробництва.

(3) Ніщо в пункті (1) не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає тому, щоб Договірна Сторона застосовувала пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи, викладені в підпунктах (2) (а) і (с) як умова щодо права на заохочення експорту, іноземної допомоги, урядових закупок або преференціальних тарифів або квотних програм.

(4) Незважаючи на пункт (1), Договірна Сторона може тимчасово продовжувати зберігати пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи, які були в дії понад 180 днів до підписання нею цього Договору, залежно від положень про повідомлення і поступове скасування, викладених у Додатку TRM.

(1) Кожна Договірна Сторона діє з метою ослаблення ринкових перекручень та перешкод на шляху конкуренції у господарській діяльності в енергетичному секторі.

(2) Кожна Договірна Сторона забезпечує в рамках своєї юрисдикції наявність і примусове виконання таких законів, які необхідні і доцільні для вирішення проблем односторонньої і погодженої антиконкурентної поведінки в господарській діяльності в енергетичному секторі.

(3) Договірні Сторони, які мають досвід застосування правил конкуренції, приділяють всіляку увагу наданню, за запитом і в рамках наявних ресурсів, технічного сприяння у питаннях розробки і здійснення правил конкуренції іншим Договірним Сторонам.

(4) Договірні Сторони можуть співробітничати у справі забезпечення дотримання своїх правил конкуренції шляхом консультацій і обміну інформацією.

(5) Якщо Договірна Сторона вважатиме, що якась конкретна антиконкурентна поведінка, що має місце на території іншої ДоговірноЇ Сторони, негативно впливає на суттєві інтереси, зв'язані з цілями, визначеними у цій статті, то ця Договірна Сторона може повідомити іншу Договірну Сторону і може запропонувати, що її органи з питань конкуренції розпочали належні дії по примусовому виконанню. Договірна Сторона, що повідомляє, включає в таке повідомлення достатню інформацію, щоб дозволити Договірній Стороні, яка повідомляється, виявити антиконкурентну поведінку, що стала предметом повідомлення, і включає пропозицію щодо такої подальшої інформації і співробітництва, які Договірна Сторона, що повідомляє, спроможна надати.

Договірна Сторона, яку повідомляють, або, залежно від обставин, відповідні органи з питань конкуренції можуть провести консультації з органами з питань конкуренції Договірної Сторони, яка повідомляє, і повною мірою беруть до уваги прохання Договірної Сторони, яка повідомляє, під час ухвалення рішення про те, чи розпочинати дію з примусового виконання щодо тієї антиконкурентної поведінки, про яку стверджується в повідомленні. Договірна Сторона, яка повідомляється, інформує Договірну Сторону, яка повідомляє, про своє рішення або рішення відповідних органів з питань конкуренції і може, якщо забажає цього, інформувати Договірну Сторону, яка повідомляє, про підстави ухваленого рішення. Якщо розпочинається дія щодо примусового виконання, Договірна Сторона, яку повідомляють, сповіщає Договірну Сторону, яка повідомляє, про її результати і, в міру можливості, про будь-які значні проміжні висновки.

(6) Ніщо в цій статті не потребує надання інформації Договірною Стороною всупереч її законодавству щодо розкриття інформації, конфіденційності або ділових секретів.

(7) Процедури, викладені в пункті (5) і статті 27 (1), є виключними засобами в рамках цього Договору для вирішення будь-яких спорів, які можуть виникнути у зв'язку з виконанням або тлумаченням цієї статті.

(1) Кожна Договірна Сторона вживає необхідних заходів для спрощення транзиту енергетичних матеріалів і продуктів відповідно до принципу свободи транзиту і незалежно від походження, місця призначення або власника таких енергетичних матеріалів і продуктів і без дискримінації в розцінках на основі таких відмінностей, а також не вводячи ніяких нерозумних відстрочок, обмежень або зборів.

(2) Договірні Сторони заохочують співробітництво відповідних організацій у:

(а) модернізації споруд для транспортування енергії, необхідних для транзиту енергетичних матеріалів і продуктів;

(b) розвитку та експлуатації споруд для транспортування енергії, що обслуговують території більш ніж однієї Договірної Сторони;

(с) вжитті заходів по ослабленню наслідків перебоїв у забезпеченні енергетичними матеріалами і продуктами;

(d) полегшенні об'єднання споруд для транспортування енергії.

(3) Кожна Договірна Сторона зобов'язується, що її положення щодо транспортування енергетичних матеріалів і продуктів і використання споруд для транспортування енергії надають транзитним енергетичним матеріалам і продуктам не менш сприятливий режим, ніж той, який її положення надають таким матеріалам і продуктам, що походять з її власної території чи призначені для неї, якщо інше не передбачено в діючій міжнародній угоді.

(4) У разі, коли транзит енергетичних матеріалів і продуктів не може бути досягнутий на комерційних умовах за допомогою споруд для транспортування енергії, Договірні Сторони не повинні перешкоджати створенню нових потужностей, за винятком тих випадків, коли інше може бути передбачено у застосовному законодавстві, сумісному з пунктом (1).

(5) Договірна Сторона, через територію якої може здійснюватися транзит енергетичних матеріалів і продуктів, не зобов'язана

(а) дозволяти будівництво чи модифікацію споруд для транспортування енергії: або

(b) дозволяти новий або додатковий транзит через існуючі споруди для транспортування енергії,

які, як вона продемонструє іншим зацікавленим Договірним Сторонам, могли б поставити під загрозу надійність чи ефективність її енергетичних систем, включаючи надійність постачання.

За умови додержання пунктів (6) і (7), Договірні Сторони забезпечують усталені потоки енергетичних матеріалів і продуктів на, з або між територіями інших Договірних Сторін.

(6) Договірна Сторона, через територію якої здійснюється транзит енергетичних матеріалів і продуктів, не повинна, в разі виникнення спору з будь-якого питання, зв'язаного з таким транзитом, переривати чи скорочувати, рівно як і дозволяти будь-якій організації, що знаходиться під її контролем, переривати або скорочувати, або вимагати від якої-небудь організації, що знаходиться під її юрисдикцією, щоб вона переривала або скорочувала існуючий потік енергетичних матеріалів і продуктів до завершення процедури розв'язання спору, викладеної в пункті (7), за винятком випадків, коли це точно передбачено в контракті чи іншій угоді, що регулює такий транзит, або дозволено відповідно до рішення мирового посередника.

(7) Наступні положення застосовуються до спору, згаданого в пункті (6), але тільки після вичерпання всіх відповідних договірних або інших засобів розв'язання спору, погоджених раніше між Договірними Сторонами, які є сторонами в спорі, або між будь-якою організацією, згаданою в пункті (6), і організацією іншої Договірної Сторони, яка є стороною в спорі:

(а) Договірна Сторона, яка є стороною в спорі, може передати його Генеральному Секретарю шляхом повідомлення, що містить короткий виклад обставин спору. Генеральний Секретар повідомляє про будь-яку таку передачу всі Договірні Сторони.

(b) Протягом 30 днів після одержання такого повідомлення Генеральний Секретар, після консультації із сторонами в спорі та іншими зацікавленими Договірними Сторонами, призначає мирового посередника. Такий посередник має володіти досвідом у питаннях, які є предметом спору, і не повинен бути підданим або громадянином чи постійним резидентом сторони в спорі або однією з інших зацікавлених Договірних Сторін.

(с) Мировий посередник шукає згоди сторін в спорі для його розв'язання або щодо процедури досягнення такого розв'язання. Якщо протягом 90 днів після його призначення йому не вдається добитися такої згоди, він вносить рекомендацію щодо розв'язання спору або процедури з метою досягнення такого розв'язання і приймає рішення щодо проміжних тарифів та інших термінів і умов, яких належить дотримуватись відносно транзиту з дати, яку він зазначає, до розв'язання спору.

(d) Договірні Сторони зобов'язуються наглядати і забезпечувати, щоб організації, які знаходяться під їхнім контролем чи юрисдикцією, дотримувались будь-якого проміжного рішення, ухваленого згідно з підпунктом (с) щодо тарифів, термінів і умов, протягом 12 місяців після рішення мирового посередника або до розв'язання спору, залежно від того, що станеться раніше.

(е) Незважаючи на підпункт (b), Генеральний Секретар може вирішити не призначати мирового посередника, якщо, на його думку, спір стосується транзиту, який є або вже був предметом процедур розв'язання спорів, викладених в підпунктах (а)-(d), і цей розгляд не спричинив розв'язання спору.

(f) Конференція по Хартії ухвалює типові положення щодо проведення процедури примирення і компенсації витрат мирових посередників.

(8) Ніщо у цій статті не повинно применшувати права і зобов'язання Договірної Сторони щодо міжнародного права, включаючи звичайне міжнародне право, існуючі двосторонні чи багатосторонні угоди, включаючи норми щодо підводних кабелів і трубопроводів.

(9) Ця стаття не повинна тлумачитися таким чином, що вона зобов'язує будь-яку Договірну Сторону, яка не має якої-небудь визначеної категорії споруд для транспортування енергії, використовуваної для транзиту, вживати будь-яких заходів відповідно до цієї статті щодо цієї категорії споруд для транспортування енергії. Така Договірна Сторона, проте, зобов'язана виконувати вимоги пункту (4).

(10) Для цілей цієї статті:

(а) "Транзит" означає

(і) переміщення через територію Договірної Сторони або у портові споруди чи із портових споруд на її території для завантаження чи розвантаження енергетичних матеріалів і продуктів, походженням з території другої держави і призначених для території третьої держави, за умови, що або друга держава, або третя держава є Договірною Стороною; або

(іі) переміщення через територію Договірної Сторони енергетичних матеріалів і продуктів, походженням з території другої Договірної Сторони і призначених для території цієї другої Договірної Сторони, якщо тільки обидві зацікавлені Договірні Сторони не вирішать інакше і не зареєструють своє рішення шляхом спільно зробленого запису в Додатку N. Ці дві Договірні Сторони можуть виключити себе з переліку, що міститься в Додатку N, шляхом подання спільного письмового повідомлення про свої наміри до Секретаріату, який передає це повідомлення всім іншим Договірним Сторонам. Виняток з переліку набуває чинності через чотири тижні після такого першого повідомлення.

(b) "Споруди для транспортування енергії" складаються з магістральних газопроводів високого тиску, високовольтних систем і ліній електропередачі, магістральних нафтопроводів, вугільних пульпопроводів, нафтопродуктопроводів та іншого встановленого обладнання, спеціально призначеного для роботи з енергетичними матеріалами і продуктами.

(1) Договірні Сторони погоджуються сприяти доступу до енергетичної технології і її передачі на комерційній і недискримінаційній основі з метою сприяння ефективній торгівлі енергетичними матеріалами і продуктами та капіталовкладенням, а також здійснення цілей Хартії з врахуванням їхніх законів і нормативних актів, а також охорони прав інтелектуальної власності.

(2) Відповідно, у тій мірі, в якій це необхідно для реалізації пункту (1), Договірні Сторони усувають існуючі і не створюють нових перешкод передачі технології в галузі енергетичних матеріалів і продуктів і зв'язаних з ними обладнань і послуг, за умови дотримання зобов'язань щодо ядерного нерозповсюдження та інших міжнародних зобов'язань.

(1) Договірні Сторони визнають важливість відкритих ринків капіталу для заохочення потоку капіталу з метою фінансування торгівлі енергетичними матеріалами і продуктами, а також здійснення капіталовкладень у господарську діяльність в енергетичному секторі на території інших Договірних Сторін, особливо Сторін з економікою перехідного періоду, а також сприяння таким капіталовкладенням. Відповідно кожна Договірна Сторона прагне створювати умови для доступу на свій ринок капіталу компаніям і громадянам інших Договірних Сторін з метою фінансування торгівлі енергетичними матеріалами і продуктами і з метою капіталовкладень у господарську діяльність в енергетичному секторі на території цих інших Договірних Сторін на основі, не менш сприятливій, ніж та, яку вона надає в подібних обставинах своїм власним компаніям і громадянам або компаніям і громадянам будь-якої іншої Договірної Сторони або будь-якої третьої держави, залежно від того, що є найбільш сприятливим.

(2) Договірна Сторона може приймати і зберігати програми, що передбачають доступ до державних позик, субсидій, гарантій або страхування з метою заохочення торгівлі чи капіталовкладень за кордоном. Вона надає такі можливості відповідно до цілей, обмежень і критеріїв таких програм (включаючи будь-які цілі, обмеження чи критерії щодо місця ділової активності подавача заяви на використання будь-якої з цих можливостей або місця доставки товарів чи послуг, які поставляються за допомогою будь-якої з цих можливостей) для капіталовкладень у господарську діяльність в енергетичному секторі інших Договірних Сторін або для фінансування торгівлі енергетичними матеріалами і продуктами з іншими Договірними Сторонами.

(3) Договірні Сторони, під час виконання програм у господарській діяльності в енергетичному секторі, що спрямовані на підвищення економічної стабільності і поліпшення інвестиційного клімату у Договірних Сторонах, де це доцільно, прагнуть заохочувати операції і використовувати досвід відповідних міжнародних фінансових інститутів.

(4) Ніщо в цій статті не повинно перешкоджати:

(а) фінансовим інститутам застосовувати свою власну практику кредитування або гарантування, основану на ринкових принципах і міркуваннях обачності; або

(b) Договірній Стороні вживати заходів

(і) з міркувань обачності, включаючи захист інвесторів, споживачів, вкладників, держателів полісів або осіб, яким від постачальників фінансових послуг належить незабезпечений борг; або

(іі) по забезпеченню цілосності і стабільності своєї фінансової системи і ринків капіталу.

(1) Кожна Договірна Сторона, відповідно до положень цього Договору, заохочує і утворює стабільні, рівноправні, сприятливі і гласні умови для інвесторів інших Договірних Сторін з метою здійснення капіталовкладень на її території. Такі умови включають зобов'язання надавати у будь-який час щодо капіталовкладень інвесторів інших Договірних Сторін справедливий і рівний режим. Таким капіталовкладенням також забезпечуються максимально постійний захист і безпека, і ніяка Договірна Сторона не повинна яким-небудь чином перешкоджати невиправданими чи дискримінаційними заходами управлінню, підтриманню, користуванню, володінню або розпорядженню ними. Ні в якому разі щодо таких капіталовкладень не повинен надаватися режим, менш сприятливий, ніж цього вимагає міжнародне право, включаючи зобов'язання за договором. Кожна Договірна Сторона дотримується будь-яких зобов'язань, які вона прийняла щодо інвестора чи капіталовкладення інвестора будь-якої іншої Договірної Сторони.

(2) Кожна Договірна Сторона прагне надавати інвесторам інших Договірних Сторін, в тому, що стосується здійснення капіталовкладень на її території, режим, викладений в пункті (3).

(3) Для цілей цієї статті, "режим" означає надаваний Договірною Стороною режим, не менш сприятливий у порівнянні з тим, який вона надає своїм власним інвесторам чи інвесторам будь-якої іншої Договірної Сторони або будь-якої третьої держави, залежно від того, що є найбільш сприятливим.

(4) Додатковий Договір зобов'яже, відповідно до сформульованих у ньому умов, кожну сторону, яка бере в ньому участь, надавати інвесторам інших сторін, щодо здійснення капіталовкладень на її території, режим, викладений в пункті (3). Цей Договір буде відкритий для підписання державами і організаціями регіональної економічної інтеграції, які підписали цей Договір чи приєдналися до нього. Переговори з додаткового договору розпочнуться не пізніше 1 січня 1995 року з метою його завершення до 1 січня 1998 року.

(5) Кожна Договірна Сторона, щодо здійснення капіталовкладень на її території, прагне:

(а) обмежувати до мінімуму винятки з режиму, викладеного в пункті (3);

(b) послідовно усувати існуючі обмеження, які впливають на інвесторів інших Договірних Сторін.

(6) (а) Договірна Сторона може, щодо здійснення капіталовкладень на її території, в будь-який час добровільно оголосити Конференції по Хартії, за допомогою Секретаріату, про свій намір не вводити нових вилучень з режиму, викладеного в пункті (3).

(b) Більше того, Договірна Сторона може, в будь-який час, взяти на себе добровільне зобов'язання надавати інвесторам інших Договірних Сторін, щодо здійснення капіталовкладень у деякі або у всі види господарської діяльності в енергетичному секторі на її території, режим, викладений в пункті (3). Про такі зобов'язання сповіщається Секретаріат, і вони перелічуються у Додатку VC і є обов'язковими відповідно до цього Договору.

(7) Кожна Договірна Сторона надає на своїй території щодо капіталовкладень інвесторів інших Договірних Сторін, а також зв'язаної з цим діяльності, включаючи управління, підтримання, користування, володіння або розпорядження, режим не менш сприятливий ніж той, який вона надає капіталовкладенням своїх власних інвесторів або інвесторів будь-якої іншої Договірної Сторони або будь-якої третьої держави, а також щодо їхньої пов'язаної з цим діяльності, включаючи управління, підтримання, користування, володіння чи розпорядження, залежно від того, що є найбільш сприятливим.

(8) Модальності застосування пункту (7) щодо програм, у яких Договірна Сторона надає субсидії або інші види фінансової допомоги чи укладають контракти на дослідження та розробки в галузі енергетичної технології, резервуються для додаткового договору, згаданого в пункті (4). Кожна Договірна Сторона, за допомогою Секретаріату, інформує Конференцію по Хартії про модальності, які вона застосовує до програм, згаданих у цьому пункті.

(9) Кожна держава чи організація регіональної економічної інтеграції, які підпишуть цей Договір або приєднаються до нього, подає до Секретаріату, на дату свого підписання Договору або здачі на зберігання свого акта про приєднання, повідомлення із стислим викладом всіх законів, нормативних актів або інших заходів, які мають відношення до:

(а) вилучень з пункту (2); або

(b) програм, згаданих в пункті (8).

Договірна Сторона поновлює свої повідомлення, негайно сповіщаючи Секретаріат про зміни. Конференція по Хартії періодично розглядає ці повідомлення.

Щодо підпункту (а), повідомлення може включати вказівки на частини енергетичного сектора, в яких Договірна Сторона надає інвесторам інших Договірних Сторін режим, викладений в пункті (3).

Щодо підпункту (b) на оглядах Конференції по Хартії може розглядатися вплив таких програм на конкуренцію і капіталовкладення.

(10) Незважаючи на будь-яке інше положення цієї статті, викладений в пунктах (3) і (7) режим не повинен застосовуватись щодо охорони інтелектуальної власності; замість цього надається режим, як він визначений у відповідних положеннях застосовних міжнародних угод з охорони прав інтелектуальної власності, сторонами яких є відповідні Договірні Сторони.

(11) Для цілей статті 26 вживання Договірною Стороною зв'язаних з торгівлею інвестиційних заходів, як вони викладені в статті 5 (1) і (2), до капіталовкладення інвестора іншої Договірної Сторони, яке існує на момент такого застосування, розглядається, відповідно до статті 5 (3) і (4), як порушення зобов'язання першої Договірної Сторони згідно з цією Частиною.

(12) Кожна Договірна Сторона забезпечує, щоб її національне законодавство надавало ефективні засоби для обстоювання позовів і примусового здійснення прав щодо капіталовкладень, інвестиційних угод, а також інвестиційних дозволів.

(1) Договірна Сторона, дотримуючись своїх законів і нормативних актів щодо в'їзду, перебування і праці фізичних осіб, сумлінно розглядає запити інвесторів іншої Договірної Сторони і найманого такими інвесторами чи капіталовкладеннями таких інвесторів ключового персоналу щодо в'їзду і тимчасового перебування на її території з метою проведення діяльності, пов'язаної із здійсненням чи розвитком, управлінням, підтриманням, користуванням, володінням або розпорядженням відповідними капіталовкладеннями, включаючи консультування або ключові технічні послуги.

(2) Договірна Сторона дозволяє інвесторам іншої Договірної Сторони, які мають капіталовкладення на її території, а також капіталовкладенням таких інвесторів наймати будь-яку особу ключового персоналу за вибором цих інвесторів або капіталовкладень, незалежно від підданства чи громадянства, за умови, що така особа ключового персоналу отримала дозвіл на в'їзд, перебування і роботу на території першої Договірної Сторони і що цей випадок найму відповідає термінам, умовам і часовим обмеженням дозволу, виданого такій особі ключового персоналу.

(1) За винятком тих випадків, коли застосовується стаття 13, інвестору будь-якої Договірної Сторони, який зазнає збитків щодо будь-якого капіталовкладення на території іншої Договірної Сторони внаслідок війни або іншого збройного конфлікту, введення надзвичайного стану, громадських заворушень або інших подібних подій на цій території, надається цією останньою Договірною Стороною, щодо відновлення майна, відшкодування, компенсації або інших видів урегулювання, режим, найсприятливіший з тих, котрі ця Договірна Сторона надає будь-якому іншому інвестору, будь-то власний інвестор, інвестор будь-якої іншої Договірної Сторони чи інвестор будь-якої третьої держави.

(2) Без шкоди для пункту (1), інвестору Договірної Сторони, який в будь-якій із ситуацій, згаданих у зазначеному пункті, зазнає шкоди на території іншої Договірної Сторони внаслідок

(а) реквізиції його капіталовкладення або його частини збройними силами або властями останньої; або

(b) знищення його капіталовкладення або його частини збройними силами чи, властями останньої, яке не було викликане необхідністю в цій ситуації,

надається відновлення його прав на майно або відшкодування, яке має бути в будь-якому випадку швидким, адекватним та ефективним.

(1) Капіталовкладення інвесторів Договірної Сторони на території будь-якої Договірної Сторони не повинні бути націоналізовані, експропрійовані чи піддаватися заходу чи заходам, які мають аналогічні націоналізації чи експропріації наслідки (далі іменуються "експропріація"), за винятком випадків, коли така експропріація здійснюється:

(а) з метою, що відповідає громадським інтересам;

(b) без дискримінації;

(с) з дотриманням належного законного порядку; і

(d) разом з виплатою швидкої, адекватної та ефективної компенсації.

Така компенсація відповідає за своїм розміром справедливій ринковій вартості експропрійованого капіталовкладення на момент, що безпосередньо передував тому, коли про експропріацію чи наступну експропріацію стало відомо таким чином, що це вплинуло на вартість капіталовкладення (далі -"дата оцінки").

Така справедлива ринкова вартість на прохання інвестора виражається у вільно конвертованій валюті на основі ринкового обмінного курсу, що існує для цієї валюти на дату оцінки. Компенсація включає також сплату відсотка за комерційною ставкою, що встановлюється на ринковій основі, з дати експропріації до дня виплати.

(2) Інвестор, чиї інтереси зачіпаються, має право, відповідно до законодавства Договірної Сторони, яка здійснює експропріацію, на негайний розгляд судовим або іншим компетентним і незалежним органом цієї Договірної Сторони своєї справи, оцінки вартості його капіталовкладення і виплати компенсації відповідно до принципів, викладених в пункті (1).

(3) Щоб уникнути сумнівів, експропріація включає ситуації, коли Договірна Сторона експропріює активи компанії чи підприємства на своїй території, в яких інвестор будь-якої іншої Договірної Сторони має капіталовкладення, включаючи володіння акціями.

(1) Кожна Договірна Сторона гарантує, щодо капіталовкладень на її території інвесторів будь-якої іншої Договірної Сторони, свободу переказів на свою територію і зі своєї території, включаючи переказ:

(а) первісного капіталу плюс будь-якого додаткового капіталу з метою підтримання і розвитку капіталовкладення;

(b) доходів;

(с) платежів відповідно до контракту, включаючи погашення основного боргу і сплату нарахованих відсотків відповідно до угоди про позику;

(d) невитрачених заробітків та іншої винагороди персоналу, найманому за кордоном у зв'язку з цим капіталовкладенням;

(е) виручки від продажу чи ліквідації всього або будь-якої частини капіталовкладення;

(f) платежів, що виникли внаслідок розв'язання спору;

(g) платежів у порядку компенсації відповідно до статей 12 і 13.

(2) Перекази платежів, передбачених в пункті (1), здійснюються без затримки і (за винятком випадків доходу натурою) у вільно конвертованій валюті.

(3) Перекази робляться за ринковим обмінним курсом, існуючим на дату переказу для правочинів "спот" у валюті, що підлягає переказу. У разі відсутності ринку іноземної валюти використовується самий останній курс, що застосовувався щодо капіталовкладень, які залучалися зовні, або самий останній курс для переказу валют у Спеціальні права запозичення, залежно від того, що є найбільш сприятливим для інвестора.

(4) Незважаючи на пункти (1) - (3), Договірна Сторона може захищати права кредиторів або забезпечувати дотримання законів про емісію, торгівлю та операції з цінними паперами і виконання рішень під час судових чи арбітражних розглядів по цивільних, адміністративних і кримінальних справах шляхом справедливого, недискримінаційного і сумлінного застосування своїх законів і нормативних актів.

(5) Незважаючи на пункт (2), Договірні Сторони, які є державами, що являють собою частини колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, можуть передбачати в угодах, що укладаються між ними, переказ платежів у валюті таких Договірних Сторін, за умови, що зазначені угоди не передбачають щодо капіталовкладень на їхній території інвесторів інших Договірних Сторін, надання режиму, менш сприятливого, ніж режим, що надається капіталовкладенням інвесторів Договірних Сторін, що вступили в такі угоди, або капіталовкладенням інвесторів будь-якої третьої держави.

(6) Незважаючи на підпункт (1) (b), Договірна Сторона може обмежувати переказ доходу натурою в обставинах, коли Договірній Стороні дозволяється відповідно до статті 29 (2) (а) або ГАТТ і пов'язаних з ним документів обмежувати чи забороняти експорт чи продаж на експорт продуктів, що становлять доходи натурою; все це за умови, що Договірна Сторона дозволяє робити переказ натурою, як це дозволено чи зазначено в інвестиційній угоді, інвестиційному дозволі чи іншій письмовій угоді між Договірною Стороною та або інвестором іншої Договірної Сторони, або його капіталовкладенням.

(1) Якщо Договірна Сторона або призначений нею орган (далі "Сторона, яка відшкодовує збитки") здійснює виплату по відшкодуванню збитків або за гарантією, наданою щодо капіталовкладень інвестора (далі "Сторона, яка отримує відшкодування") на території іншої Договірної Сторони (далі "Сторона, яка приймає"), Сторона, яка приймає, визнає:

(а) передачу Стороні, яка відшкодовує збитки, всіх прав і вимог щодо такого капіталовкладення; і

(b) право Сторони, яка відшкодовує збитки, здійснювати всі такі права і стягувати такі вимоги в силу суброгації.

(2) Сторона, яка відшкодовує збитки, має за всіх обставин право на:

(а) такий же режим щодо прав і вимог, здобутих нею в силу передачі прав, згаданої в пункті (1); і

(b) такі ж виплати, що припадають відповідно до цих прав і вимог,

на отримання яких Сторона, яка отримує відшкодування, мала право в силу цього Договору щодо відповідного капіталовкладення.

(3) Під час будь-яких процедур відповідно до статті 26 Договірна Сторона не повинна наполягати як на захисті на контр-позові, праві на відстрочку або з будь-якої іншої причини, що відшкодування збитків або інша компенсація всіх або частини передбачуваних збитків було отримане чи буде отримане відповідно до страхового чи гарантійного контракту.

У тих випадках, коли дві або більше Договірні Сторони уклали раніше міжнародну угоду або укладають наступну міжнародну угоду, умови якої у будь-якому з цих випадків стосуються предмета Частини III або V цього Договору,

(1) ніщо в Частині III або V цього Договору не повинно тлумачитися як таке, що применшує будь-яке положення таких умов іншої угоди або будь-яке право щодо розв'язання спорів відносно до нього відповідно до цієї угоди; і

(2) ніщо в таких умовах іншої угоди не повинно тлумачитись як таке, що применшує будь-яке положення Частини III або V цього Договору або будь-яке право щодо розв'язання спорів відносно до них відповідно до цього Договору,

коди будь-яке таке положення є більш сприятливим для інвестора чи капіталовкладення.

Кожна Договірна Сторона залишає за собою право відмовляти у перевагах, передбачуваних у цій Частині:

(1) юридичній особі, якщо така юридична особа належить або контролюється громадянами чи підданими третьої держави і якщо ця юридична особа не провадить істотної ділової діяльності на території тієї Договірної Сторони, де вона організована; або

(2) капіталовкладенню, якщо Договірна Сторона, яка відмовляє, встановить, що таке капіталовкладення є капіталовкладенням інвестора третьої держави, з якою або по відношенню до якої Договірна Сторона, яка відмовляє:

(а) не підтримує дипломатичних відносин; або

(b) вживає або зберігає заходів, які

(і) забороняють правочини з інвесторами цієї держави; або

(іі) були б порушені чи обійдені, якщо б переваги, передбачені у цій Частині, були надані інвесторам цієї держави чи їхнім капіталовкладенням.

(1) Договірні Сторони визнають державний суверенітет і суверенні права щодо енергетичних ресурсів. Вони знову підтверджують, що суверенітет і суверенні права мають здійснюватися відповідно до норм міжнародного права і залежно від них.

(2) Без шкоди для цілей сприяння доступу до енергетичних ресурсів, а також до їх розвідування і розробки на комерційній основі, Договір ніяким чином не зачіпає норм Договірних Сторін, що регулюють володіння власністю на енергетичні ресурси.

(3) Кожна держава продовжує зберігати, зокрема, права вирішувати, які географічні райони в межах її території будуть виділені для розвідування і розробки її енергетичних ресурсів, питання оптимізації їх видобутку, а також якими темпами вони можуть вичерпуватися чи експлуатуватися яким-небудь іншим чином, визначати і розпоряджатися будь-якими податками, роялті або іншими фінансовими платежами, що сплачуються в результаті такого розвідування та експлуатації, і регулювати аспекти охорони навколишнього середовища і безпеки такого розвідування, розробки і освоєння в межах своєї території, а також брати участь у такому розвідуванні і експлуатації шляхом, inter alia, прямої участі уряду або через державні підприємства.

(4) Договірні Сторони зобов'язуються сприяти доступу до енергетичних ресурсів, inter alia, шляхом розподілу на недискримінаційній основі, яка базується на опублікованих критеріях, дозволів, ліцензій, концесій і контрактів на пошук і розвідування енергетичних ресурсів або на їх експлуатацію або видобуток.

(1) У прагненні до сталого розвитку і беручи до уваги її зобов'язання згідно з тими міжнародними угодами щодо навколишнього середовища, стороною яких вона є, кожна Договірна Сторона прагне зводити до мінімуму економічно ефективним чином шкідливий екологічний вплив, що має місце або в межах, або поза межами її території, від усіх операцій в рамках енергетичного циклу на її території, враховуючи належним чином питання безпеки. При цьому кожна Договірна Сторона діє рентабельним чином. У своїй політиці і діях кожна Договірна Сторона прагне вживати заходів перестороги з метою відвернення або зведення до мінімуму погіршення стану навколишнього середовища. Договірні Сторони погоджуються з тим, що винуватець забруднення на території Договірних Сторін повинен, в принципі, нести витрати у зв'язку із забрудненням, включаючи транскордонне забруднення, з належним урахуванням громадських інтересів і без перекручень умов для капіталовкладень в енеретичному циклі або для міжнародної торгівлі. Відповідно, Договірні Сторони:

(а) враховують економічні міркування протягом усього процесу вироблення і здійснення їхньої енергетичної політики;

(b) сприяють орієнтованому на ринок ціноутворенню і повнішому відображенню екологічних витрат і вигод в рамках усього енергетичного циклу;

(с) враховуючи положення статті 34 (4), заохочують співробітництво у досягненні екологічних цілей Хартії і співробітництво в галузі міжнародних екологічних норм щодо енергетичного циклу, з урахуванням різниці у шкідливому впливі і витратах на зменшення цього впливу між Договірними Сторонами;

(d) приділяють особливу увагу підвищенню енергоефективності, розробці та використанню поновлюваних джерел енергії, заохоченню застосування більш чистих видів палива і використанню технологій і технологічних засобів, що зменшують забруднення;

(е) сприяють збиранню інформації і обміну між Договірними Сторонами інформацією про екологічно обгрунтовану і економічно ефективну енергетичну політику і рентабельні практику і технології;

(f) заохочують підвищення усвідомлення населенням екологічного впливу енергетичних систем, можливостей відвернення чи зменшення їхнього шкідливого екологічного впливу і затрат, пов'язаних з різними заходами по відверненню і зменшенню впливу;

(g) заохочують і співробітничають у дослідженнях, розробках і застосуванні енергоефективних і екологічно обгрунтованих технологій, практики і процесів, які будуть зводити до мінімуму шкідливий екологічний вплив усіх аспектів енергетичного циклу економічно ефективним способом;

(h) заохочують сприятливі умови для передачі і поширення таких технологій з урахуванням необхідності належної і ефективної охорони прав інтелектуальної власності;

(і) сприяють гласній оцінці на ранній стадії і до ухвалення рішень, а також наступному моніторингу за екологічним впливом значних з екологічної точки зору енергетичних інвестиційних проектів;

(j) сприяють у міжнародному плані поширенню знань і обміну інформацією щодо відповідних екологічних програм і стандартів Договірних Сторін та реалізації цих програм і стандартів;

(k) беруть участь, при надходженні звернень і в рамках наявних ресурсів, у розробленні і здійсненні відповідних екологічних програм у Договірних Сторонах.

(2) На прохання однієї або більше Договірних Сторін, спори щодо застосування або тлумачення положень цієї статті за умови відсутності в інших належних міжнародних форумах положень про розгляд таких спорів, розглядаються Конференцією по Хартії з метою їх розв'язання.

(3) Для цілей цієї статті:

(а) "Енергетичний цикл" означає весь енергетичний ланцюг, що включає діяльність, пов'язану з пошуковими роботами, розвідуванням, виробництвом, перетворенням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і споживанням різних форм енергії і переробкою та видаленням відходів, а також зупиненням, припиненням або закриттям цих видів діяльності з метою зниження до мінімуму шкідливого екологічного впливу.

(b) "Екологічний вплив" означає будь-який вплив певної діяльності на навколишнє середовище, включаючи здоров'я і безпеку людей, флору, фауну, грунт, повітря, воду, клімат, ландшафт та історичні пам'ятки або інші фізичні споруди чи взаємодію між цими факторами; він включає також вплив на культурну спадщину чи соціально-економічні умови в результаті змін, яких зазнають ці фактори.

(с) "Підвищення енергоефективності" означає дії по зберіганню виробництва тієї ж одиниці продукції (товару чи послуги) без погіршення якості або робочих характеристик цієї продукції при зменшенні кількості енергії, потрібної для виробництва цієї продукції.

(d) "Рентабельно" означає досягнення певної мети при найменших витратах або досягнення найбільшої користі при цих витратах.

(1) Закони, нормативні акти, судові рішення та адміністративні постанови загального застосування, що стосуються торгівлі енергетичними матеріалами і продуктами, відповідно до статті 29 (2) (а), відносяться до заходів, які підпорядковуються дисципліні гласності ГАТТ і відповідних пов'язаних з ним документів.

(2) Закони, нормативні акти, судові рішення та адміністративні постанови загального застосування, введені в дію будь-якою Договірною Стороною, та угоди, які діють між Договірними Сторонами і стосуються інших питань, охоплюваних цим Договором, також публікуються невідкладно і таким чином, щоб інші Договірні Сторони та інвестори мали можливість ознайомитися з ними. Положення цього пункту не потребують розголошення якою-небудь Договірною Стороною конфіденційної інформації, котра перешкоджала б примусовому виконанню законів чи як-небудь інакше суперечила громадським інтересам або ж завдавала шкоди законним комерційним інтересам якого-небудь інвестора.

(3) Кожна Договірна Сторона призначає один або більше довідкових пунктів, куди можна звертатися із запитами про інформацію щодо вищезгаданих законів, нормативних актів, судових рішень та адміністративних постанов, і невідкладно повідомляє про таке призначення в Секретаріат, який надає ці відомості за запитом.

(1) За винятком тих випадків, коли у цій статті передбачено інше, ніщо в цьому Договорі не повинно створювати права або накладати зобов'язання щодо податкових заходів Договірних Сторін. У випадку будь-якої невідповідності між цією статтею і будь-яким іншим положенням Договору ця стаття має переважну силу в частині такої невідповідності.

(2) Стаття 7 (3) застосовується до податкових заходів, за винятком податкових заходів щодо доходу або капіталу, за винятком того, що таке положення не повинно застосовуватися щодо:

(а) переваги, що надаються Договірною Стороною відповідно до податкових положень будь-якої конвенції, угоди чи домовленості, згаданих у підпункті (7) (а) (іі); або

(b) будь-якого податкового заходу, спрямованого на забезпечення ефективного стягнення податків, крім тих випадків, коли цей захід Договірної Сторони проводить свавільну дискримінацію проти енергетичних матеріалів і продуктів, що походять з або призначені для території іншої Договірної Сторони, або свавільно обмежує вигоди, які надаються згідно зі статтею 7 (3).

(3) Стаття 10 (2) і (7) застосовується до інших податкових заходів Договірних Сторін, ніж податкові заходи щодо доходу чи капіталу, за винятком того, що такі положення не повинні застосовуватися:

(а) для введення зобов'язань щодо режиму найбільш сприятливої нації стосовно переваг, що надаються Договірною Стороною згідно з податковими положеннями будь-якої конвенції, угоди або домовленості, згаданих у підпункті (7) (а) (іі) або таких, що випливають із членства у якій-небудь організації регіональної економічної інтеграції; або

(b) щодо будь-якого податкового заходу, спрямованого на забезпечення ефективного стягнення податків, крім тих випадків, коли цей захід проводить свавільну дискримінацію проти інвестора іншої Договірної Сторони чи свавільно обмежує вигоди, які надаються згідно з інвестиційними положеннями цього Договору.

(4) Стаття 29 (2) - (6) застосовується до податкових заходів, за винятком податкових заходів щодо доходу чи капіталу.

(5) (а) Стаття 13 застосовується до податків.

(b) У всіх випадках, коли по статті 13 виникає проблема, то щодо того, чи є податок експропріацією або чи є той чи інший податок, на який посилаються як на експропріацію, дискримінаційним, застосовуються такі положення:

(і) інвестор або Договірна Сторона, які посилаються на експропріацію, передають питання про те, чи є податок експропріацією або чи є податок дискримінаційним, відповідному компетентному податковому органу. Якщо інвестор або Договірна Сторона не здійснюють таку передачу, то органи, покликані розв'язувати спори згідно зі статтями 26 (2) (с) або 27 (2), здійснюють таку передачу відповідним компетентним податковим органам;

(іі) компетентні податкові органи прагнуть у шестимісячний термін з моменту такої передачі розв'язати передані їм таким чином питання. Щодо питань недискримінації, то компетентні податкові органи застосовують положення про недискримінацію відповідної податкової конвенції або, якщо відповідна податкова конвенція не містить недискримінаційного положення, застосовного до податку, або між відповідними Договірними Сторонами немає такої діючої податкової конвенції, вони застосовують принципи недискримінації і згідно з Примірною податковою Конвенцією щодо доходу і капіталу Організації економічного співробітництва і розвитку;

(ііі) органи, покликані розв'язувати спори згідно зі статтею 26 (2) (с) або 27 (2), можуть брати до уваги будь-які висновки, до яких прийшли компетентні податкові органи щодо того, чи є податок експропріацією. Такі органи беруть до уваги будь-які висновки, до яких приходять компетентні податкові органи у шестимісячний термін, приписаний у підпункті (b) (іі), щодо того, чи є податок дискримінаційним. Такі органи можуть також брати до уваги будь-які висновки, до яких приходять компетентні податкові органи після закінчення шестимісячного терміну;

(iv) ні в якому разі залучення компетентних податкових органів за межами шестимісячного терміну, згаданого у підпункті (b) (іі), не повинне спричиняти затримання розгляду згідно зі статтями 26 і 27.

(6) Щоб уникнути сумнівів, стаття 14 не обмежує право Договірної Сторони вводити або стягувати податок шляхом утримання або за допомогою інших засобів.

(7) Для цілей цієї статті:

(а) термін "податковий захід" включає:

(і) будь-яке положення національного законодавства Договірної Сторони чи її адміністративно-територіальної одиниці або її органу місцевої влади щодо податку; і

(іі) будь-яке положення щодо податків будь-якої конвенції про уникнення подвійного оподаткування або будь-якої іншої міжнародної угоди чи домовленості, якими зв'язана Договірна Сторона.

(b) Податками на доход або капітал вважаються всі податки, якими обкладаються сукупний доход, сукупний капітал або складові частини доходу чи капіталу, включаючи податки на доходи від відчуження власності, податки на майно, спадщину та дарування чи на по суті аналогічні податки, податки на загальні суми заробітної плати або жалування, виплачувані підприємствами, а також податки на приріст вартості основного капіталу.

(с) "Компетентний податковий орган" означає компетентний орган згідно з діючою між Договірними Сторонами угодою про уникнення подвійного оподаткування або, коли немає такої угоди, міністра чи міністерство, відповідальні за податки, або їхніх повноважних представників.

(d) Щоб уникнути сумнівів, терміни "податкові положення" і "податки" не включають митного збору.

(1) Кожна Договірна Сторона забезпечує, що будь-яке державне підприємство, яке вона зберігає або створює, здійснює свою діяльність щодо продажу або забезпечення товарами чи послугами на її території таким чином, щоб це було сумісно із зобов'язаннями Договірної Сторони по Частині III цього Договору.

(2) Ніяка Договірна Сторона не повинна заохочувати або вимагати від такого державного підприємства здійснювати його діяльність на її території таким чином, щоб це було несумісно із зобов'язаннями Договірної Сторони по інших положеннях цього Договору.

(3) Кожна Договірна Сторона забезпечує, що якщо вона створює чи зберігає організацію і наділяє цю організацію нормативними, адміністративними чи іншими державними повноваженнями, така організація здійснює такі повноваження способом, сумісним із зобов'язаннями Договірної Сторони за цим Договором.

(4) Ніяка Договірна Сторона не повинна заохочувати або вимагати, щоб будь-яка організація, якій вона надає виключні або особливі привілеї, здійснювала свою діяльність на її території таким чином, щоб це було несумісно із зобов'язаннями Договірної Сторони за цим Договором.

(5) Для цілей цієї статті "організація" включає будь-яке підприємство, агентство чи іншу організацію або окрему особу.

(1) Кожна Договірна Сторона відповідно до цього Договору несе повну відповідальність за дотримання всіх положень Договору і вживає таких розумних заходів, які можуть знаходитися в її розпорядженні, для забезпечення такого дотримання регіональними і місцевими урядами і властями в межах її території.

(2) Положення по розв'язанню спорів у Частинах II, IV і V цього Договору можуть застосовуватися щодо заходів, які впливають на дотримання Договору Договірною Стороною, вжитих регіональними чи місцевими урядами або властями в межах території Договірної Сторони.

(1) Ця стаття не застосовується до статей 12, 13 і 29.

(2) Положення цього Договору, крім

(а) згаданих в пункті (1); і

(b) Частині III Договору щодо підпункту (і), не повинні перешкоджати тому, щоб яка-небудь Договірна Сторона вживала або забезпечувала вжиття будь-яких заходів,

(і) необхідних для захисту життя або здоров'я людей, тварин або рослин;

(іі) суттєво важливих для придбання чи розподілу енергетичних матеріалів і продуктів в умовах дефіциту, що виник з причин не залежних від цієї Договірної Сторони, за умови, що будь-який такий захід відповідає принципам, що

(А) всі інші Договірні Сторони мають право на справедливу частку міжнародної пропозиції таких енергетичних матеріалів і продуктів; і

(В) будь-який такий захід, що суперечить цьому Договору, припиняється, як тільки припиняють існування умови, що їх породили; або

(ііі) спрямованих на подання допомоги інвесторам, які є представниками корінних народів чи малозабезпечених у соціальному або економічному відношенні осіб чи груп, або їхнім капіталовкладенням, і про яку як таку повідомлений Секретаріат, за умови, що такий захід

(А) не впливає значно на економіку цієї Договірної Сторони; і

(В) не вводить дискримінацію щодо інвесторів будь-якої іншої Договірної Сторони у порівнянні з інвесторами цієї Договірної Сторони, що не включені в число тих, для кого призначений цей захід,

за умови, що ніякий такий захід не повинен означати прихованого обмеження господарської діяльності в енергетичному секторі або свавільної чи невиправданої дискримінації між Договірними Сторонами або між інвесторами або іншими зацікавленими особами Договірних Сторін. Такі заходи належним чином мотивуються і не повинні зводити нанівець або завдавати шкоди якій-небудь вигоді, розумно очікуваній відповідно до цього Договору однією або більше іншими Договірними Сторонами, більшою мірою, ніж це суворо необхідно для заявленої мети.

(3) Положення цього Договору, крім згаданих у пункті (1), не повинні тлумачитися як такі, що перешкоджають вживанню якого-небудь Договірною Стороною будь-якого заходу, на її думку, необхідного:

(а) для захисту суттєвих інтересів її безпеки, в тому числі

(і) щодо забезпечення енергетичними матеріалами і продуктами військового комплексу; або

(іі) розпочатого під час війни, збройного конфлікту або інших надзвичайних становищ у міжнародних відносинах;

(b) щодо проведення національної політики стосовно нерозповсюдження ядерної зброї або інших ядерних вибухових пристроїв або необхідної для виконання її зобов'язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, керівними принципами експорту ядерних матеріалів та іншими міжнародними зобов'язаннями чи розуміннями з ядерного нерозповсюдження; або

(с) для підтримання громадського порядку.

Такий захід не повинен являти собою приховане обмеження транзиту.

(4) Положення цього Договору, які надають режим найбільш сприятливої нації, не повинні зобов'язувати яку-небудь Договірну Сторону поширювати на інвесторів будь-якої іншої Договірної Сторони будь-який преференційний режим:

(а) що випливає з її членства в зоні вільної торгівлі або митному союзі; або

(b) який надається двосторонньою або багатосторонньою угодою щодо економічного співробітництва між державами, що раніше входили до складу СРСР до встановлення їхніх взаємних економічних відносин на визначеній остаточним чином основі.

(1) Положення цього Договору не повинні тлумачитися як такі, що зобов'язують Договірну Сторону, яка є стороною Угоди про економічну інтеграцію (далі "УЕІ"), надавати, шляхом режиму найбільш сприятливої нації, іншій Договірній Стороні, яка не є стороною цієї УЕІ, будь-який преференційний режим, застосовний між сторонами цієї УЕІ в результаті того, що вони є її сторонами.

(2) Для цілей пункту (1) "УЕІ" означає угоду, яка істотно лібералізує, inter alia, торгівлю і капіталовкладення шляхом забезпечення відсутності або усунення по суті всієї дискримінації між або серед її сторін шляхом усунення існуючих дискримінаційних заходів і/або заборони нових чи більш дискримінаційних заходів або під час набрання чинності цією угодою, або на основі розумного періоду часу.

(3) Ця стаття не повинна впливати на застосування ГАТТ і пов'язаних з ним документів відповідно до статті 29.

(1) Спори між Договірною Стороною та інвестором іншої Договірної Сторони щодо капіталовкладень останнього на території першої, які відносяться до ніби-то порушеного зобов'язання першої по Частині III, розв'язуються, по можливості, мирним шляхом.

(2) Якщо такі спори не можуть бути розв'язані відповідно до положень пункту (1) протягом трьох місяців від дати прохання будь-якої із сторін в спорі про мирне розв'язання, то спір, за вибором інвестора, що є стороною в спорі, може передаватися для розв'язання:

(а) до судів або адміністративних трибуналів Договірної Сторони, яка є стороною в спорі;

(b) відповідно до будь-якої застосовної, раніше погодженої процедури розв'язання спору; або

(с) відповідно до наступних пунктів цієї статті.

(3) (а) Залежно тільки від підпунктів (b) і (с) кожна Договірна Сторона цим дає свою безумовну згоду на передачу спору на міжнародний арбітраж чи примирення відповідно до положень цієї статті.

(b) (і) Договірні Сторони, перелічені у Додатку 1D, не дають такої безумовної згоди в тих випадках, коли інвестор раніше передав спір відповідно до підпунктів 2 (а) або (b).

(іі) В цілях гласності кожна Договірна Сторона з тих, що перелічені у Додатку 1D, подає письмову заяву щодо своєї політики, практики та умов у цьому зв'язку Секретаріату не пізніше дати здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, акта про прийняття чи затвердження відповідно до статті 39 або здачі на зберігання свого акта про приєднання відповідно до статті 41.

(с) Договірна Сторона, згадана у Додатку 1А, не дає такої безумовної згоди щодо спору, який виник відповідно до останньої позиції статті 10 (1).

(4) У тому випадку, якщо інвестор вибирає передачу спору на розв'язання відповідно до підпункту (2) (с), інвестор згодом дає свою згоду у письмовій формі про передачу спору:

(а) (і) в Міжнародний Центр по розв'язанню інвестиційних спорів, заснований відповідно до Конвенції про розв'язання інвестиційних спорів між державами і громадянами інших держав, відкритої для підписання у Вашингтоні 18 березня 1965 року (далі "Конвенція ІКСІД"), якщо Договірна Сторона інвестора і Договірна Сторона, що є стороною в спорі, обидві є учасницями Конвенції ІКСІД; або

(іі) в Міжнародний Центр по розв'язанню інвестиційних спорів, заснований відповідно до Конвенції, згаданої у підпункті (а) (і), згідно з правилами, що регулюють функціонування Додаткового органу по здійсненню процедур Секретаріатом Центру (далі - "Правила Додаткового органу"), якщо Договірна Сторона інвестора або Договірна Сторона, яка є стороною в спорі, але не обидві, є учасницею Конвенції ІКСІД;

(b) одноособовому арбітру або до арбітражного суду ad hoc, заснованому відповідно до Арбітражного регламенту Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (далі - "ЮНСІТРАЛ"); або

(с) на арбітражний розгляд при Арбітражному інституті Міжнародної торговельної палати у Стокгольмі.

(5) (а) Згода, дана в пункті (3), разом з письмовою згодою інвестора, даною відповідно до пункту (4), вважається такою, що відповідає вимозі, яка пред'явлена щодо:

(і) письмової згоди сторін в спорі у розумінні Глави II Конвенції ІКСІД і у розумінні Правил Додаткового органу;

(іі) "письмової згоди" у розумінні статті II Конвенції Організації Об'єднаних Націй про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, укладеної у Нью-Йорку 10 червня 1958 року (далі - "Нью-Йоркська Конвенція"); і

(ііі) "сторін у контракті, які дали письмову згоду" у розумінні статті I Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.

(b) Будь-який арбітражний розгляд згідно з цією статтею на вимогу будь-якої сторони у спорі повинен мати місце у державі, яка є стороною Нью-Йоркської Конвенції. Позови, які передаються до арбітражу відповідно до цієї статті, розглядаються як такі, що випливають з комерційних відносин або правочину у розумінні статті 1 зазначеної Конвенції.

(6) Арбітражний суд, що засновується згідно з пунктом (4), розв'язує спірні питання відповідно до цього Договору та застосовних норм і принципів міжнародного права.

(7) Інвестор, крім фізичної особи, яка має громадянство однієї Договірної Сторони, що є стороною в спорі, на дату подання у письмовій формі згоди, згаданої в пункті (4), і який до виникнення спору між ним і цією Договірною Стороною контролювався інвесторами іншої Договірної Сторони, розглядається в цілях статті 25 (2)(b) Конвенції ІКСІД як "громадянин іншої Договірної Держави" і в цілях статті 1 (6) Правил Додаткового органу на нього поширюється режим "громадянина іншої Держави".

(8) Арбітражні рішення, які можуть включати рішення про сплату відсотків, є остаточними і обов'язковими для сторін в спорі. Арбітражне рішення щодо заходу, вжитого субнаціональними урядом або властями Договірної Сторони в спорі, має передбачати можливість сплати Договірною Стороною грошової компенсації збитків замість будь-якого іншого призначеного заходу. Кожна Договірна Сторона невідкладно виконує будь-яке таке рішення і передбачає забезпечення ефективного виконання таких рішень на її території.

(1) Договірні Сторони прагнуть розв'язувати спори щодо застосування чи тлумачення цього Договору по дипломатичних каналах.

(2) Якщо спір не був розв'язаний відповідно до пункту (1) в розумний термін, будь-яка сторона в спорі, за винятком того, що передбачено інакше цим Договором або погоджено Договірними Сторонами у письмовій формі, і за винятком того, що стосується застосування або тлумачення статті 6 або статті 19 або для Договірних Сторін, перелічених у Додатку IA, останнього речення статті 10(1), може після письмового повідомлення іншої сторони в спорі передати спір для розв'язання до арбітражного суду ad hoc згідно з цією статтею.

(3) Такий арбітражний суд ad hoc утворюється таким чином:

(а) Договірна Сторона, яка розпочинає розгляд, призначає одного члена суду та інформує другу Договірну Сторону в спорі про своє призначення протягом 30 днів від дня отримання іншою Договірною Стороною повідомлення, згаданого в пункті (2).

(b) Протягом 60 днів після отримання письмового повідомлення, згаданого в пункті (2), інша Договірна Сторона, яка є стороною в спорі, призначає одного члена.

Якщо протягом приписаного терміну таке призначення не відбувається, то Договірна Сторона, яка почала розгляд, може протягом 90 днів після отримання письмового повідомлення, згаданого в пункті (2), зажадати, щоб таке призначення було зроблене відповідно до підпункту (d).

(с) Третій член, який не може бути підданим чи громадянином Договірної Сторони, яка є стороною в спорі, призначається Договірними Сторонами, які є сторонами в спорі. Цей член є Головою суду. Якщо протягом 150 днів після отримання повідомлення, згаданого в пункті (2), Договірні Сторони не дійдуть згоди щодо призначення третього члена, таке призначення робиться, відповідно до підпункту (d), на вимогу будь-якої Договірної Сторони, що подається протягом 180 днів після отримання такого повідомлення.

(d) Призначення, які потрібно зробити відповідно до цього пункту, робляться Генеральним Секретарем Постійної палати Третейського суду протягом 30 днів після отримання відповідного прохання. Якщо що-небудь перешкоджає виконанню Генеральним Секретарем цієї функції, то призначення робляться Першим Секретарем Бюро. Якщо останньому, в свою чергу, що-небудь перешкоджає виконати цю функцію, то призначення робляться старшим за станом Заступником.

(е) Призначення, що робляться відповідно до підпунктів (а) - (d), робляться з урахуванням кваліфікації та досвіду членів, які призначаються, особливо у питаннях, охоплюваних цим Договором.

(f) Якщо немає іншої домовленості між Договірними Сторонами, діє Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, крім як у частині, зміненій Договірними Сторонами, що є сторонами в спорі, або арбітрами. Третейський суд ухвалює свої рішення більшістю голосів його членів.

(g) Суд розв'язує спір відповідно до цього Договору і застосовних норм і принципів міжнародного права.

(h) Рішення арбітражного суду є остаточним і обов'язковим для Договірних Сторін, які є сторонами в спорі.

(і) У тих випадках, коли під час ухвалення рішення арбітражний суд дійде висновку, що захід регіонального або місцевого уряду чи властей в межах території Договірної Сторони, згаданої в Частині I Додатка Р, не відповідає цьому Договору, будь-яка сторона в спорі може звернутися до положень Частини II Додатка Р.

(j) Витрати суду, включаючи винагороду його членам, несуть рівними частками Договірні Сторони, які є сторонами в спорі. Суд може, одначе, на свій розсуд постановити, що одна з Договірних Сторін, які є сторонами в спорі, повинна виплатити більш значну частку витрат.

(k) Якщо Договірні Сторони, які є сторонами в спорі, не домовляться про інше, суд засідає в Гаазі і використовує приміщення і засоби обслуговування Постійної Палати третейського суду.

(l) Копія арбітражного рішення здається на зберігання в Секретаріат, який забезпечує його загальну доступність.

Спір між Договірними Сторонами щодо застосування або тлумачення статті 5 або 29 не повинен розв'язуватися по статті 27, якщо Договірні Сторони, які є сторонами в спорі, не домовляться про це.

(1) Положення цієї статті застосовуються до торгівлі енергетичними матеріалами і продуктами доти, доки хоча б одна з Договірних Сторін не є стороною ГАТТ і пов'язаних з ним документів.

(2) (а) Торгівля енергетичними матеріалами і продуктами між Договірними Сторонами, принаймні одна з яких не є стороною ГАТТ або відповідного пов'язаного з ним документа, регулюється, з урахуванням підпунктів (b) і (с), а також вилучень і норм, передбачених у Додатку G, положеннями ГАТТ 1947 р. і пов'язаних з ним документів, як вони застосовуються на 1 березня 1994 р. і практикуються щодо енергетичних матеріалів і продуктів сторонами ГАТТ 1947 р. між собою, як якщо б усі Договірні Сторони були сторонами ГАТТ 1947 р. і пов'язаних з ним документів.

(b) Така торгівля Договірної Сторони, яка є державою, що входила до складу колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, може замість цього регулюватися, залежно від положень Додатка TFU, угодою між двома або більше такими державами, до 1 грудня 1999 року або до вступу такої Договірної Сторони в ГАТТ, залежно від того, що відбудеться раніше.

(с) Щодо торгівлі між будь-якими двома сторонами ГАТТ, підпункт (а) не повинен застосовуватися, якщо будь-яка з цих Сторін не є стороною ГАТТ 1947 р.

(3) Кожна сторона, яка підписала цей Договір, і кожна держава чи організація регіональної економічної інтеграції, що приєдналася до цього Договору, подає до Секретаріату на дату свого підписання або здачі на зберігання свого акта про приєднання перелік усіх тарифних ставок та інших зборів, що стягуються щодо енергетичних матеріалів і продуктів в момент імпорту чи експорту, який містить відомості про рівень таких ставок і зборів, застосовуваний на таку дату підписання чи здачі на зберігання. Про будь-які зміни таких ставок або інших зборів сповіщається Секретаріат, який інформує Договірні Сторони про такі зміни.

(4) Кожна Договірна Сторона прагне не підвищувати ніякі тарифні ставки чи інші збори, які стягуються в момент імпорту чи експорту:

(а) у разі імпорту енергетичних матеріалів і продуктів, описаних у Частині I Списку, що відноситься до Договірної Сторони, який згаданий у статті II ГАТТ, вище рівня, встановленого в цьому Списку, якщо Договірна Сторона є стороною ГАТТ;

(b) в разі експорту енергетичних матеріалів і продуктів або їх імпорту, якщо Договірна Сторона не є стороною ГАТТ, вище рівня, про який був у найостанніший час повідомлений Секретаріат, крім тих випадків, які дозволяються положеннями, застосовними відповідно до підпункту (2) (а).

(5) Договірна Сторона може підвищувати такі тарифні ставки або інші збори понад рівень, згаданий у пункті (4), тільки в тих випадках, якщо:

(а) в разі ставки або іншого збору, що стягується в момент імпорту, така дія не є несумісною із застосовними положеннями ГАТТ, крім тих положень ГАТТ 1947 р. і пов'язаних з ним документів, які перелічені у Додатку G, і відповідних положень ГАТТ 1994 р. і пов'язаних з ним документів; або

(b) вона, у можливо більш повному ступені, здійсненному згідно з її законодавчими процедурами, повідомила Секретаріат про свій намір щодо такого підвищення, надала іншим зацікавленим Договірним Сторонам розумну можливість для консультації щодо свого наміру і розглянула будь-які подання таких Договірних Сторін.

(6) Сторони, що підписали, зобов'язуються почати переговори не пізніше 1 січня 1995 року з метою прийняття до 1 січня 1998 року, як це доцільно у світлі яких-небудь змін у світовій торговельній системі, тексту поправки до цього Договору, яка, відповідно до умов, викладених у ній, зобов'яже кожну Договірну Сторону не збільшувати такі тарифи чи збори вище рівня, приписаного відповідно до цієї поправки.

(7) Додаток D застосовується щодо спорів з питань дотримання положень, застосовних до торгівлі згідно з цією статтею, і якщо обидві Договірні Сторони не домовляться про інше, до спорів щодо дотримання статті 5 між Договірними Сторонами, принаймні одна з яких не є стороною ГАТТ, за винятком того, що Додаток D не повинен застосовуватися щодо якого-небудь спору між Договірними Сторонами, суть якого випливає з угоди:

(а) про яку було направлене повідомлення і яка відповідає іншим вимогам відповідно до підпункту (2) (b) і Додатка TFU; або

(b) яка створює зону вільної торгівлі або митний союз, як вони визначені у статті XXIV ГАТТ.

Договірні Сторони зобов'язуються, що з огляду на результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, які втілені у принципі в його Заключному Акті, підписаному в Маракеші 15 квітня 1994 року, вони почнуть розгляд не пізніше 1 липня 1995 року або набрання чинності цим Договором, залежно від того, що відбудеться пізніше, відповідних поправок до цього Договору, розраховуючи на те, що Конференція по Хартії прийме будь-які такі поправки.

Тимчасова Конференція по Хартії на своєму першому засіданні почне вивчати питання щодо включення обладнання, пов'язаного з енергією, у торговельні положення цього Договору.

(1) Визнаючи потребу в часі для пристосування до вимог ринкової економіки, Договірна Сторона, включена до списку у Додатку Т, може тимчасово зупинити повне дотримання своїх зобов'язань щодо одного чи більше з наступних положень цього Договору, відповідно до умов, викладених у пунктах (3)-(6):

Стаття 6 (2) і (5)

Стаття 7 (4)

Стаття 9 (1)

Стаття 10 (7) - конкретні заходи

Стаття 14 (1) (d) - тільки щодо переказу невитрачених заробітків

Стаття 20 (3)

Стаття 22 (1) і (3)

(2) Інші Договірні Сторони сприяють будь-якій Договірній Стороні, яка зупинила повне дотримання відповідно до пункту (1), у досягненні умов, за яких таке зупинення може бути припинене. Таке сприяння може надаватися у будь-якій формі, яку інші Договірні Сторони визнають найбільш ефективною для задоволення потреб, про які зроблено повідомлення згідно з підпунктом (4) (с), включаючи, у необхідних випадках, сприяння за допомогою двосторонніх чи багатосторонніх домовленостей.

(3) Застосовні положення, етапи просування до повного дотримання кожного з них, намічувані заходи і дати або, у виняткових випадках, обумовлююча подія, до яких завершується кожний етап і вживається захід, вносяться до списку у Додатку Т для кожної Договірної Сторони, яка вимагає перехідних заходів. Кожна така Договірна Сторона вживає захід, внесений до списку на дату, зазначену для відповідного становища та етапу, як вони викладені у Додатку Т. Договірні Сторони, які тимчасово зупинили повне дотримання відповідно до пункту (1), зобов'язуються повністю виконувати відповідні зобов'язання до 1 липня 2001 року. Якщо Договірна Сторона визнає за необхідне, внаслідок виняткових обставин, звернутися з проханням про продовження такого тимчасового зупинення або про введення будь-яких нових тимчасових зупинень, раніше не перелічених у Додатку Т, рішення щодо прохання про внесення поправок у Додаток Т приймає Конференція по Хартії.

(4) Договірна Сторона, яка звернулася до перехідних заходів, повідомляє Секретаріат не рідше ніж раз у 12 місяців:

(а) про здійснення будь-яких заходів, перелічених у її Додатку Т, і про її просування в цілому у напрямку повного дотримання;

(b) про просування, яке вона передбачає здійснити протягом найближчих 12 місяців у напрямку повного дотримання своїх зобов'язань, про будь-яку проблему, яку вона передбачає, і про свої пропозиції щодо вирішення цієї проблеми;

(с) про потребу у технічному сприянні з метою полегшення завершення етапів, установлених у Додатку Т, як це необхідно для повного дотримання цього Договору або вирішення будь-яких проблем, про які зроблено повідомлення відповідно до підпункту (b), а також стимулювання інших необхідних орієнтованих на ринок реформ і модернізації її енергетичного сектора;

(d) про будь-яку можливу потребу робити запит такого роду, згаданий в пункті (3).

(5) Секретаріат:

(а) поширює серед усіх Договірних Сторін повідомлення, згадані в пункті (4);

(b) поширює і активно сприяє, покладаючись, де це доцільно, на домовленості, що існують в інших міжнародних організаціях, підбору і узгодженню потреб і пропозицій щодо технічного сприяння, згаданого в пункті (2) і підпункті (4) (с);

(с) поширює серед усіх Договірних Сторін у кінці кожного шестимісячного періоду стислий перелік будь-яких повідомлень, зроблених згідно з підпунктом 4 (а) або (d).

(6) Конференція по Хартії щороку розглядає питання про просування Договірних Сторін у напрямку здійснення положень цієї статті і про підбор та узгодження потреб і пропозицій щодо технічного сприяння, згаданому в пункті (2) і підпункті (4) (с). В ході такого розгляду вона може ухвалити рішення про прийняття відповідної дії.

(1) Конференція по Хартії може санкціонувати проведення переговорів про вироблення ряду Протоколів чи Декларацій до Енергетичної Хартії з метою здійснення цілей і принципів Хартії.

(2) У таких переговорах може брати участь будь-яка сторона, що підписала Хартію.

(3) Держава чи Організація Регіональної Економічної Інтеграції не повинні ставати стороною Протоколу чи Декларації, якщо вони не є чи не стають одночасно сторонами, що підписали Хартію, і Договірними Сторонами цього Договору.

(4) При дотриманні пункту (3) і підпункту (6) (а) заключні положення, що застосовуються до Протоколу, визначаються у цьому Протоколі.

(5) Протокол застосовується лише до Договірних Сторін, які висловили свою згоду на його обов'язковість для них, і не повинен зачіпати права і зобов'язання Договірних Сторін, що не є сторонами цього Протоколу.

(6) (а) Протокол може встановлювати обов'язки Конференції по Хартії і функції Секретаріату, за умови, що ніяке таке установлення не може бути зроблене за допомогою поправки до Протоколу, якщо така поправка не схвалена Конференцією по Хартії, чиє схвалення не повинне залежати ні від яких положень Протоколу, які санкціоновані підпунктом (b).

(Ь) Протокол, який передбачає, що рішення відповідно до нього мають ухвалюватися Конференцією по Хартії, може, залежно від підпункту (а), передбачати щодо таких рішень:

(і) правила голосування, які відрізняються від тих, що містяться у статті 36:

(іі) що тільки сторони цього Протоколу розглядаються як Договірні Сторони для цілей статті 30 або як такі, що мають право голосувати відповідно до правил, передбачених у Протоколі.

(1) Договірні Сторони збираються періодично на Конференцію по Енергетичній Хартії (далі - "Конференція по Хартії"), на яку кожна Договірна Сторона має право направити одного представника. Терміни проведення чергових сесій визначаються Конференцією по Хартії.

(2) Надзвичайні сесії Конференції по Хартії можуть проводитися у такі терміни, як це може бути визначено Конференцією по Хартії, або на письмове прохання будь-якої Договірної Сторони, за умови, що протягом шести тижнів з дати передачі Договірним Сторонам Секретаріатом такого прохання його підтримають не менше однієї третини Договірних Сторін.

(3) Функції Конференції по Хартії:

(а) виконання обов'язків, покладених на неї цим Договором і будь-якими Протоколами;

(b) розгляд і сприяння здійсненню принципів Хартії і положень цього Договору та Протоколів;

(с) сприяння відповідно до цього Договору і Протоколів координації відповідних загальних заходів по здійсненню принципів Хартії;

(d) розгляд і прийняття програм робіт, які будуть виконуватися Секретаріатом;

(е) розгляд і затвердження річних звітів і бюджету Секретаріату;

(f) розгляд і затвердження або прийняття умов можливої угоди про штаб-квартиру чи іншої угоди, включаючи привілеї та імунітети, які вважаються необхідними для Конференції по Хартії і Секретаріату;

(g) заохочення скооперованих зусиль, спрямованих на полегшення і сприяння орієнтованим на ринок реформам і модернізації енергетичних секторів у тих країнах Центральної і Східної Європи і колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, економіка яких знаходиться у перехідному періоді;

(і) санкціонування проведення переговорів з Декларацій і затвердження їх випуску;

(j) ухвалення рішень про приєднання до цього Договору;

(k) санкціонування проведення переговорів про вироблення і розгляд і затвердження чи ухвалення угод про асоціацію;

(l) розгляд і прийняття текстів поправок до цього Договору;

(m) розгляд і прийняття модифікацій і технічних змін у Додатках до цього Договору;

(n) призначення Генерального Секретаря і ухвалення всіх рішень, необхідних для заснування і функціонування Секретаріату, включаючи структуру, штати та типові умови наймання службових осіб і співробітників.

(4) Під час виконання своїх обов'язків Конференція по Хартії: за посередництвом Секретаріату, співробітничає і можливо повніше використовує, згідно з міркуваннями економії та ефективності, послуги і програми інших установ і організацій з установленою компетенцією щодо питань, пов'язаних з цілями цього Договору.

(5) Конференція по Хартії може засновувати такі допоміжні органи, які вона вважає необхідними для виконання своїх обов'язків.

(6) Конференція по Хартії розглядає і ухвалює правила процедури і фінансові правила.

(7) У 1999 році та після цього з інтервалами (не більше ніж у п'ять років), які визначаються Конференцією по Хартії, Конференція по Хартії ретельно переглядає функції, передбачені у цьому Договорі, у світлі того, якою мірою здійснені положення Договору і Протоколів. Після закінчення кожного перегляду Конференція по Хартії може змінити чи виключити функції, зазначені в пункті (3), і може розпустити Секретаріат.

(1) З метою виконання своїх обов'язків Конференція по Хартії має Секретаріат, який складається з Генерального Секретаря і такого мінімального персоналу, який необхідний для ефективної роботи.

(2) Генеральний Секретар призначається Конференцією по Хартії. Перше таке призначення робиться на термін максимум у п'ять років.

(3) Під час виконання своїх обов'язків Секретаріат підпорядковується Конференції по Хартії і звітує перед нею.

(4) Секретаріат всіляко сприяє Конференції по Хартії для виконання її обов'язків і здійснює функції, доручені йому в цьому Договорі чи в будь-якому Протоколі, та будь-які інші функції, покладені на нього Конференцією по Хартії.

(5) Секретаріат може укладати такі адміністративні та договірні угоди, які можуть бути потрібними для ефективного виконання його функцій.

(1) Одностайність Договірних Сторін, присутніх і голосуючих на засіданні Конференції по Хартії, на якому розглядаються такі питання, потрібна для ухвалення рішень Конференцією по Хартії з метою:

(а) прийняття поправок до цього Договору, крім поправок до статей 34 і 35 і Додатка Т;

(b) затвердження приєднань до цього Договору згідно зі статтею 41 держав чи організацій регіональної економічної інтеграції, які не були сторонами, що підписали Хартію на 16 червня 1995 року;

(с) санкціонування проведення переговорів і затвердження чи прийняття тексту угод про асоціацію;

(d) затвердження змін у Додатках ЕМ, N1, G і В;

(е) затвердження технічних змін у Додатках до цього Договору; і

(f) затвердження призначення Генеральним Секретарем членів групи експертів відповідно до Додатка D, пункт (7).

Договірні Сторони докладають всіх зусиль для досягнення згоди на основі консенсусу з будь-якого іншого питання, яке потребує від них рішення згідно з цим Договором. Якщо згода не може бути досягнута на основі консенсусу, застосовуються пункти (2) - (5).

(2) Рішення щодо бюджетних питань, згадані у статті 34 (3) (е), ухвалюються кваліфікованою більшістю Договірних Сторін, чиї оцінені внески, зазначені у Додатку В, складають, у сукупності, не менше трьох четвертих загальної суми зазначених там оцінених внесків.

(3) Рішення з питань, згаданих у статті 34 (7), ухвалюються більшістю у три чверті Договірних Сторін.

(4) За винятком випадків, зазначених у підпунктах (1) (а) - (f), пунктах (2) і (3), та за умови пункту (6), передбачені у цьому Договорі рішення ухвалюються голосами більшості у три чверті Договірних Сторін, які присутні і голосують на засіданні Конференції по Хартії, на якому вирішуються такі питання.

(5) У розумінні цієї статті "Договірні Сторони, які присутні і голосують" означає Договірні Сторони, які присутні і голосують "за" або "проти", за умови, що Конференція по Хартії може ухвалювати рішення з правил процедури з тим, щоб зробити можливим ухвалення таких рішень Договірними Сторонами шляхом листування.

(6) За винятком передбаченого в пункті (2), ніяке рішення, згадане у цій статті, не повинне бути дійсним, якщо воно не має підтримки простої більшості Договірних Сторін.

(7) Організація регіональної економічної інтеграції, у випадках голосування, має число голосів, рівне числу її держав-членів, які є Договірними Сторонами цього Договору, за умови, що така організація не повинна використовувати своє право голосу, якщо голосують її держави-члени, і навпаки.

(8) У разі тривалих затримок з виконанням Договірною Стороною фінансових зобов'язань згідно з цим Договором, Конференція по Хартії може повністю або частково зупинити дію прав цієї Договірної Сторони під час голосування.

(1) Кожна Договірна Сторона несе свої витрати по участі у засіданнях Конференції по Хартії і будь-яких допоміжних органів.

(2) Витрати по проведенню засідань Конференції по Хартії і будь-яких допоміжних органів розглядаються як витрати Секретаріату.

(3) Витрати Секретаріату покриваються Договірними Сторонами відповідно до оцінки їх спроможності платити, визначеної, як це викладено у Додатку В, положення якого можуть змінюватися відповідно до статті 36 (1) (d).

(4) Протокол містить положення, які забезпечують, що будь-які витрати Секретаріату, які випливають з цього Протоколу, несуть його сторони.

(5) Конференція по Хартії може на додаток приймати добровільні внески від одної чи більше Договірних Сторін чи з інших джерел. Витрати, які погашаються з таких внесків, не повинні розглядатися як витрати Секретаріату для цілей пункту (3).

Цей Договір відкривається для підписання у Лісабоні з 17 грудня 1994 року до 16 червня 1995 року державами та організаціями регіональної економічної інтеграції, які підписали Хартію.

Цей Договір підлягає ратифікації, прийняттю чи затвердженню сторонами, що підписали. Ратифікаційні грамоти та акти про прийняття чи затвердження здаються на зберігання депозитарію.

(1) Будь-яка держава чи організація регіональної економічної інтеграції може під час підписання, ратифікації, прийняття, затвердження чи приєднання заявити, шляхом декларації, переданої депозитарію, що Договір є обов'язковим для неї щодо всіх територій, за міжнародні зв'язки яких вона несе відповідальність, або щодо однієї чи більше з них. Така декларація набирає чинності в той час, коли Договір набирає чинності для цієї Договірної Сторони.

(2) Будь-яка Договірна Сторона може пізніше, шляхом декларації, переданої депозитарію, зобов'язати себе щодо цього Договору відносно іншої території, зазначеної у декларації. Щодо такої території Договір набирає чинності на дев'яностий день після одержання такої декларації депозитарієм.

(3) Будь-яка декларація, зроблена відповідно до двох попередніх пунктів, може, щодо будь-якої території, зазначеної у такій декларації, бути відкликана шляхом повідомлення депозитарію. Відклик, за умови застосовності статті 47 (3), набирає чинності після закінчення одного року з дати одержання такого повідомлення депозитарієм.

(4) Визначення "території" у статті 1 (10) тлумачиться як таке, що має відношення до будь-якої декларації, переданої на зберігання відповідно до цієї статті.

Цей Договір відкривається для приєднання з дати, коли Договір закривається для підписання, держав і організацій регіональної економічної інтеграції, які підписали Хартію, на умовах, схвалених Конференцією по Хартії. Акти про приєднання здаються на зберігання депозитарію.

(1) Будь-яка Договірна Сторона може запропонувати поправки до цього Договору.

(2) Текст будь-якої запропонованої поправки до цього Договору повідомляється Секретаріатом Договірним Сторонам принаймні за три місяці до тієї дати, на яку намічається її прийняття Конференцією по Хартії.

(3) Поправки до цього Договору, тексти яких були прийняті Конференцією по Хартії, повідомляються Секретаріатом депозитарію, який передає їх усім Договірним Сторонам для ратифікації, прийняття чи затвердження.

(4) Акти про ратифікацію, прийняття чи затвердження поправок до цього Договору здаються на зберігання депозитарію. Поправки набирають чинності між Договірними Сторонами, які їх ратифікували, прийняли чи затвердили, на дев'яностий день після одержання депозитарієм акта про ратифікацію, прийняття чи затвердження принаймні трьома чвертями Договірних Сторін. Після цього поправки набирають чинності для будь-якої іншої Договірної Сторони на дев'яностий день після здачі на зберігання цією Договірною Стороною її актів про ратифікацію, прийняття чи затвердження поправок.

(1) Конференція по Хартії може санкціонувати проведення переговорів щодо угод про асоціацію з державами чи організаціями регіональної економічної інтеграції, або з міжнародними організаціями в інтересах здійснення цілей і принципів Хартії і положень цього Договору або одного чи більше Протоколів.

(2) Встановлювані взаємовідносини з державою, що асоціюється, організацією регіональної економічної інтеграції чи міжнародною організацією, а також їх наявні права і зобов'язання відповідають конкретним обставинам асоціації, і в кожному випадку вони викладаються в угоді про асоціації.

(1) Цей Договір набирає чинності на дев'яностий день з дати здачі на зберігання тридцятої ратифікаційної грамоти, акта про його прийняття чи затвердження або про приєднання до нього держави чи організації регіональної економічної інтеграції, яка є стороною, що підписала Хартію, на 16 червня 1995 р.

(2) Для кожної держави чи організації регіональної економічної інтеграції, які ратифікують, приймають або затверджують цей Договір, або приєднуються до нього після здачі на зберігання тридцятої ратифікаційної грамоти, акта про прийняття чи затвердження, він набирає чинності на дев'яностий день з дати здачі на зберігання такою державою чи організацією регіональної економічної інтеграції його ратифікаційної грамоти, акта про прийняття, затвердження чи приєднання.

(3) Для цілей пункту (1), будь-який акт, зданий на зберігання організацією регіональної економічної інтеграції, не повинен зараховуватися на додаток до тих, які здані на зберігання державами-членами такої організації.

(1) Кожна сторона, що підписала, погоджується тимчасово застосовувати цей Договір аж до набрання ним чинності для такої сторони, що підписала, відповідно до статті 44 остільки, оскільки таке тимчасове застосування не суперечить її конституції, законам чи нормативним актам.

(2) (а) Незважаючи на пункт (1), будь-яка сторона, що підписала, може під час підписання передати депозитарію заяву, що вона не може прийняти тимчасове застосування. Зобов'язання, яке міститься в пункті (1), не повинне застосовуватися до сторони, що підписала, яка зробила таку заяву. Будь-яка така сторона, що підписала, може в будь-який час відкликати цю заяву шляхом письмового повідомлення депозитарію.

(b) Ні сторона, що підписала, яка робить заяву відповідно до підпункту (а), ні інвестори цієї сторони, що підписала, не можуть вимагати переваг тимчасового застосування відповідно до пункту (1).

(с) Незважаючи на підпункт (а), будь-яка сторона, що писала, яка робить заяву, згадану в підпункті (а), тимчасово застосовує Частину VII аж до набрання Договором чинності для такої сторони, що підписала, відповідно до статті 44, у тій мірі, в якій таке тимчасове застосування не суперечить її законам чи нормативним актам.

(3) (а) Будь-яка сторона, що підписала, може припинити для себе тимчасове застосування цього Договору шляхом письмового повідомлення депозитарію про свій намір не ставати Договірною Стороною Договору. Припинення тимчасового застосування для будь-якої сторони, що підписала, набирає чинності після закінчення шістдесяти днів з дати отримання депозитарієм письмового повідомлення такої сторони, що підписала.

(b) В разі, якщо сторона, що підписала, припиняє тимчасове застосування відповідно до підпункту (а), зобов'язання цієї сторони, що підписала, відповідно до пункту (1) застосовувати Частини III, V до будь-якого капіталовкладення, здійсненого на її території в період такого тимчасового застосування інвесторами інших сторін, що підписали, залишається, однак, в силі щодо цих капіталовкладень протягом двадцяти років з дати набрання чинності припиненням, за винятком того, що передбачено інакше в підпункті (с).

(с) Підпункт (b) не повинен застосовуватися щодо будь-яких сторін, що підписали, перелічених у Додатку РА. Сторона, що підписала, виключається із списку Додатка РА з моменту передачі депозитарію її відповідного прохання.

(4) До набрання чинності цим Договором сторони, що підписали, збираються періодично на тимчасову Конференцію по Хартії, перше засідання якої буде скликане тимчасовим Секретаріатом, згаданим в пункті (5), не пізніше ніж через 180 днів після дати відкриття Договору для підписання, як зазначено у статті 38.

(5) Функції Секретаріату виконуються на проміжній основі тимчасовим Секретаріатом до набрання чинності цим Договором відповідно до статті 44 і створення Секретаріату.

(6) Сторони, що підписали, відповідно до положень пункту (1) чи підпункту (2) (с), залежно від того, який з них підходить, погашають витрати тимчасового Секретаріату, як якщо б ці сторони, що підписали, були Договірними Сторонами відповідно до статті 37 (3). Будь-які зміни, внесені сторонами, що підписали, у Додаток В, припиняють діяти з моменту набрання чинності цим Договором.

(7) Держава чи організація регіональної економічної інтеграції, які до набрання цим Договором чинності приєднуються до Договору відповідно до статті 41, до набрання Договором чинності мають права і беруть на себе зобов'язання сторони, що підписала, відповідно до цієї статті.

До цього Договору не допускаються ніякі застереження.

(1) У будь-який час після закінчення п'яти років з дати набрання чинності цим Договором для будь-якої Договірної Сторони ця Договірна Сторона може направити письмове повідомлення депозитарію про свій вихід з Договору.

(2) Будь-який такий вихід набирає чинності після закінчення одного року з дати отримання повідомлення депозитарієм, або з такої пізнішої дати, яка може бути зазначена у повідомленні про вихід.

(3) Положення цього Договору продовжують застосовуватися щодо капіталовкладень, здійснених на території Договірної Сторони інвесторами інших Договірних Сторін або на території інших Договірних Сторін інвесторами цієї Договірної Сторони на дату, коли набирає чинності вихід цієї Договірної Сторони з Договору, протягом двадцяти років з цієї дати.

(4) Усі Протоколи, стороною яких є Договірна Сторона, втрачають чинність щодо цієї Договірної Сторони з фактичної дати її виходу з цього Договору.

Додатки до цього Договору і рішення, наведені у Додатку 2 до Заключного Акта Конференції по Європейській Енергетичній Хартії, підписаному в Лісабоні 17 грудня 1994 року, є невід'ємними частинами Договору.

Уряд Португальської Республіки є депозитарієм цього Договору.

На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені, підписали цей Договір англійською, іспанською, італійською, німецькою, російською і французькою мовами, при цьому тексти на всіх цих мовах є рівно автентичними, в одному дійсному екземплярі, який буде зданий на зберігання Уряду Португальської Республіки.

Вчинено в Лісабоні у сімнадцятий день грудня одна тисяча дев'ятсот дев'яносто четвертого року.

(1) Кожна Договірна Сторона повідомляє Секретаріат про всі пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи, яких вона вживає і які не відповідають положенням статті 5, протягом:

(а) 90 днів після набрання чинності цим Договором, якщо Договірна Сторона є стороною ГАТТ; або

(b) 12 місяців після набрання чинності цим Договором, якщо Договірна Сторона не є стороною ГАТТ.

Повідомлення про такі пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи загального чи конкретного застосування робиться одночасно з описом їхніх основних рис.

(2) У випадку, коли пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи застосовуються за розсудом властей, робиться повідомлення про кожне таке конкретне застосування. Немає необхідності розкривати інформацію, яка могла б зашкодити законним комерційним інтересам конкретних підприємств.

(3) Кожна Договірна Сторона усуває всі пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи, про які робиться повідомлення відповідно до пункту (1), протягом:

(а) Двох років з дати набрання чинності цим Договором, якщо Договірна Сторона є стороною ГАТТ; або

(b) трьох років з дати набрання чинності цим Договором, якщо Договірна Сторона не є стороною ГАТТ.

(4) Протягом застосовного періоду, згаданого в пункті (3), Договірна Сторона не змінює умов жодного пов'язаного з торгівлею інвестиційного заходу, щодо якого вона робить повідомлення відповідно до пункту (1), у порівнянні з умовами, що переважають на дату набрання чинності цим Договором, які б збільшили ступінь невідповідності положенням статті 5 цього Договору.

(5) Незважаючи на положення пункту (4), Договірна Сторона, щоб не поставити у несприятливі умови існуючі підприємства, по відношенню до яких застосовується пов'язаний з торгівлею інвестиційний захід, про який робиться повідомлення відповідно до пункту (1), може застосовувати такий же пов'язаний з торгівлею інвестиційний захід до нових капіталовкладень під час періоду поступової відміни, якщо:

(а) продукти такого капіталовкладення аналогічні продуктам вже існуючих підприємств; і

(b) таке застосування необхідне, щоб уникнути перекручень умов конкуренції між новим капіталовкладенням і вже існуючими підприємствами.

Про будь-який пов'язаний з торгівлею інвестиційний захід, застосовуваний таким чином по відношенню до нового капіталовкладення, повідомляється Секретаріат. Умови такого пов'язаного з торгівлею інвестиційного заходу щодо впливу на конкуреацію будуть еквівалентні умовам, застосовним до існуючих підприємств, і їхня дія припиняється одночасно.

(6) У тому випадку, коли держава або організація регіональної економічної інтеграції приєднується до цього Договору після того, як Договір набрав чинності:

(а) повідомлення, згадане в пунктах (1) і (2), має бути зроблене до останньої за часом застосовної дати в пункті (1) або дати здачі на зберігання акта про приєднання; і

(b) кінцем періоду поступової відміни буде пізніша за часом застосовна дата в пункті (3) або дата набрання Договором чинності для цієї держави або організації регіональної економічної інтеграції.

1. Канада і Сполучені Штати Америки

1. Австралія

2. Азербайджан

3. Болгарія

4. Угорщина

5. Греція

6. Європейські співтовариства

7. Ірландія

8. Іспанія

9. Італія

10. Казахстан

11. Канада

12. Кіпр

13. Норвегія

14. Польща

15. Португалія

16. Російська Федерація

17. Румунія

18. Словенія

19. Сполучені Штати Америки

20. Хорватія

21. Чеська Республіка

22. Фінляндія

23. Швеція

24. Японія

1. Австралія

2. Канада

3. Угорщина

4. Норвегія

1. Канада

2. Австралія

(1) У тих випадках, коли виносячи рішення, арбітражний суд вважає, що захід регіонального або місцевого уряду або властей Договірної Сторони (далі - "Відповідальна Сторона") не відповідає положенню цього Договору, Відповідальна Сторона вживе таких розумних заходів, які можуть знаходитися в її розпорядженні, для забезпечення дотримання Договору щодо цього заходу.

(2) Відповідальна Сторона подає Секретаріату, протягом 30 днів з дати винесення рішення, письмове повідомлення про свої наміри щодо забезпечення дотримання цього Договору відносно до цього заходу. Секретаріат подає це повідомлення Конференції по Хартії при найближчій реальній можливості і не пізніше засідання Конференції по Хартії, яке йде за одержанням повідомлення. Якщо з практичної точки зору неможливо забезпечити дотримання негайно, у Відповідальної Сторони буде розумний період часу для того, щоб зробити це. Розумний період часу буде погоджений обома сторонами в спорі. У випадку, якщо такої згоди не досягнуто, Відповідальна Сторона пропонує розумний період для схвалення Конференцією по Хартії.

(3) У тих випадках, коли Відповідальна Сторона не зможе забезпечити, у розумний період часу, дотримання щодо цього заходу, вона, на прохання іншої Договірної Сторони, що є стороною в спорі (далі "Сторона, що зазнає збитків"), прагне до згоди з Стороною, що зазнає збитків, щодо відповідної компенсації як взаємно задовільного розв'язання спору.

(4) Якщо не досягнуто згоди щодо задовільної компенсації протягом 20 днів від дня звернення Сторони, що зазнає збитків, Сторона, що зазнає збитків, може, з дозволу Конференції по Хартії, зупинити виконання таких своїх зобов'язань перед Відповідальною Стороною відповідно до цього Договору, які вона вважає еквівалентними тим, які вона втратила в силу згаданого заходу, до того часу, коли Договірні Сторони досягнуть згоди щодо розв'язання їх спору, або коли невідповідний захід буде приведений у відповідність до цього Договору.

(5) Під час розгляду того, які зобов'язання зупинити, Сторона, що зазнає збитків, застосовує такі принципи і процедури:

(а) Сторона, що зазнає збитків, повинна в першу чергу прагнути зупинити зобов'язання по тій же Частині цього Договору, щодо якої арбітражний суд встановив порушення.

(b) Якщо Сторона, що зазнає збитків, вважає, що нереально чи неефективно зупиняти зобов'язання щодо тієї ж Частини цього Договору, вона може прагнути зупинити зобов'язання в інших частинах цього Договору. Якщо Сторона, що зазнає збитків, приймає рішення запросити дозволу зупинити зобов'язання відповідно до цього підпункту, вона викладе причини цього у своєму запиті Конференції по Хартії відносно цього дозволу.

(6) На підставі письмового запиту Відповідальної Сторони, надісланого Стороні, що зазнає збитків, і Голові арбітражного суду, який виніс рішення, суд визначає, чи є рівень зобов'язань, зупинених Стороною, що зазнає збитків, надмірним, і якщо да, то в якій мірі. Якщо арбітражний суд не може бути знову скликаний, таке рішення має бути винесене одним чи більше арбітрами, призначеними Генеральним Секретарем. Рішення відповідно до цього пункту мають бути винесені протягом 60 днів від дня звернення до арбітражного суду чи призначення Генеральним Секретарем. Зобов'язання не будуть зупинятися до рішення, яке є остаточним та обов'язковим.

(7) Під час зупинення будь-яких зобов'язань щодо Відповідальної Сторони Сторона, що зазнає збитків, докладає всіх зусиль, щоб не вплинути несприятливо на права будь-якої Договірної Сторони по цьому Договору.