Представники Австралії, Австрії, Азербайджану, Албанії, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Вірменії, Греції, Грузії, Данії, Європейського співтовариства, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Казахстану, Канади, Кіпру, Киргизстану, Латвії, Литви, Ліхтенштейну, Люксембургу, Мальти, Міждержавного економічного комітету, Молдови, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Російської Федерації, Румунії, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів Америки, Таджикистану, Туркменистану, Туреччини, Угорщини, Узбекистану, України, Федеративної Республіки Німеччина, Фінляндії, Франції, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції, Естонії, Югославії та Японії зібралися в Гаазі, Нідерланди, 16 - 17 грудня 1991 року з тим, щоб прийняти Європейську енергетичну хартію.

Конференцію відкрив і закрив міністр економіки Нідерландів.

На відкритті Конференції була присутня Її Величність Королева Нідерландів Беатрикс.

Перед учасниками Конференції виступили прем'єр-міністр Нідерландів і член Комісії Європейських співтовариств, який відає питаннями енергетики. У ході Конференції були отримані внески і зроблені заяви делегатами Сторін, що підписали цей документ.

Сповнені рішучості цілком реалізувати результати Конференції, представники Сторін, що підписали цей документ, прийняли такий текст Європейської енергетичної хартії:

Представники Сторін, що підписали цей документ, які зустрілися в Гаазі 16 - 17 грудня 1991 року,

беручи до уваги Паризьку хартію для нової Європи, підписану в Парижі 21 листопада 1991 року на зустрічі на вищому рівні Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), з огляду на прийнятий у Бонні 11 квітня 1990 року документ Конференції НБСЄ з економічного співробітництва в Європі,

враховуючи прийняту 17 липня 1991 року Заяву Лондонської економічної зустрічі на вищому рівні,

беручи до уваги доповідь про висновки і рекомендації Софійської зустрічі НБСЄ щодо захисту навколишнього середовища від 3 листопада 1989 року, а також її подальші кроки,

беручи до уваги Угоду про заснування Європейського банку реконструкції і розвитку, підписану в Парижі 29 травня 1990 року,

бажаючи урочисто оформити це нове прагнення до загальноєвропейського і глобального співробітництва, яке грунтується на взаємній повазі і довірі, сповнені рішучості сприяти розвитку нової моделі довгострокового енергетичного співробітництва в Європі й у глобальному плані в рамках ринкової економіки та на основі взаємодопомоги і принципу недискримінації,

усвідомлюючи, що необхідно враховувати проблеми перебудови і структурних змін, з якими зустрічаються країни Центральної і Східної Європи, а також СРСР, і що бажана участь Сторін, що підписали цей документ, у спільних зусиллях, спрямованих на сприяння орієнтованим на ринкові відносини реформам і модернізації енергетичних галузей в цих країнах,

будучи переконаними в тому, що реалізація взаємодоповнюючих можливостей енергетичних галузей у рамках Європи позитивно вплине на світову економіку,

переконані в тому, що розширення енергетичного співробітництва між Сторонами, що підписали цей документ, є необхідною умовою економічного прогресу та - у більш широкому плані - соціального розвитку і підвищення якості життя,

будучи переконаними в загальній заінтересованості Сторін, що підписали цей документ, у вирішенні проблем енергопостачання, безпеки промислових установок, особливо ядерних об'єктів, і охорони навколишнього середовища,

прагнучи вжити додаткових заходів з метою забезпечення надійності енергопостачання й ефективного управління ресурсами та їхнім використанням, а також повної реалізації потенційних можливостей для поліпшення навколишнього середовища при просуванні до сталого розвитку,

будучи переконаними в першорядній важливості створення ефективних енергетичних систем в галузі виробництва, перетворення, транспортування, розподілу і використання енергії в інтересах надійності енергопостачання й охорони навколишнього середовища, визнаючи державний суверенітет і суверенні права на енергетичні ресурси,

будучи переконаними в підтримці з боку Європейського співтовариства, особливо шляхом завершення створення внутрішнього енергетичного ринку,

усвідомлюючи зобов'язання за основними відповідними багатосторонніми угодами, наявність міжнародного співробітництва з широкого кола питань енергетики й активну діяльність існуючих міжнародних організацій в галузі енергетики та висловлюючи готовність цілком використати експертний потенціал цих організацій в інтересах сприяння досягненню цілей Хартії,

визнаючи роль підприємців, що здійснюють свою діяльність у відкритих і справедливих правових рамках, у справі сприяння розвитку співробітництва відповідно до Хартії,

сповнені рішучості встановити більш тісні взаємовигідні торгові відносини і сприяти інвестиціям в галузі енергетики,

будучи переконаними у важливості сприяння вільному переміщенню енергетичних продуктів і розвитку ефективної міжнародної енергетичної інфраструктури з тим, щоб сприяти торгівлі в галузі енергетики, яка грунтується на ринкових відносинах,

усвідомлюючи необхідність сприяння розвитку технологічного співробітництва між Сторонами, що підписали цей документ,

стверджуючи, що політика Сторін, які підписали цей документ, в галузі енергетики продиктована спільними інтересами всіх цих країн і що вона повинна здійснюватися відповідно до викладених нижче принципів,

підтверджуючи, нарешті, свою готовність вживати відповідних заходів і втілювати в життя викладені нижче принципи,

ПРИЙНЯЛИ НАСТУПНУ ДЕКЛАРАЦІЮ, ЩО Є ЄВРОПЕЙСЬКОЮ ЕНЕРГЕТИЧНОЮ ХАРТІЄЮ.

Сторони, що підписали цей документ, прагнуть, на прийнятній з економічної точки зору основі, підвищити надійність енергопостачання й у максимальному ступені забезпечити ефективність виробництва, перетворення, транспортування, розподілу та використання енергії з тим, щоб підвищувати рівень безпеки та зводити до мінімуму проблеми навколишнього середовища.

У рамках державного суверенітету і суверенних прав на енергетичні ресурси й у дусі політичного й економічного співробітництва вони зобов'язуються сприяти розвиткові ефективного енергетичного ринку у всій Європі і краще функціонуючого глобального ринку, в обох випадках на основі принципу недискримінації й орієнтованого на ринок ціноутворення, враховуючи належним чином занепокоєння в галузі навколишнього середовища. Вони сповнені рішучості створювати обстановку, сприятливу для функціонування підприємств і для притоку інвестицій і технологій, шляхом впровадження ринкових принципів у галузі енергетики.

З цією метою та відповідно до цих принципів вони будуть вживати заходів у таких галузях:

1. Розвиток торгівлі в галузі енергетики відповідно до основних багатосторонніх угод, таких як ГАТТ, пов'язаних з ним документів, а також до зобов'язань і домовленостей по ядерному нерозповсюдженню, яке буде здійснюватися шляхом:

- відкритого і конкурентного ринку енергетичних продуктів, матеріалів, устаткування і послуг;

- доступу до енергетичних ресурсів, їх розвідування і розробки на комерційній основі;

- доступу до місцевих і міжнародних ринків;

- усунення технічних, адміністративних й інших перешкод на шляху торгівлі енергією і відповідним устаткуванням, технологіями і послугами, пов'язаними з енергією;

- проведення промисловістю модернізації, відновлення і раціоналізації послуг і установок, пов'язаних з виробництвом, перетворенням, транспортуванням, розподілом і використанням енергії;

- сприяння розвитку й об'єднанню енергопередавальних інфраструктур;

- сприяння найкращому доступу до капіталу, особливо за посередництвом відповідних існуючих фінансових інститутів;

- полегшення доступу до транспортної інфраструктури з метою міжнародного транзиту відповідно до цілей Хартії, наведених у першому абзаці цього розділу;

- доступу на комерційних умовах до технологій, застосовуваних в галузі розвідування, розробки і використання енергетичних ресурсів.

2. Співробітництво в галузі енергетики, що буде охоплювати:

- координацію енергетичної політики в тій мірі, в якій це необхідно для сприяння здійсненню цілей Хартії;

- взаємний доступ до технічної й економічної інформації, сумісний з правами власності;

- створення стабільних і відкритих правових рамок, що забезпечують умови для розробки енергетичних ресурсів;

- координацію, та в необхідних випадках, узгодження принципів і орієнтирів високого рівня в галузі техніки безпеки щодо енергетичної продукції та її транспортування, а також щодо енергетичних установок;

- обмін технологічною інформацією і "ноу-хау" в енергетичній та екологічній галузях, включаючи навчання;

- наукові дослідження, технологічні розробки і демонстраційні проекти.

3. Енергетична ефективність і охорона навколишнього середовища, що буде означати:

- створення механізмів і умов, що дозволяють використовувати енергію максимально ощадливо й ефективно, включаючи, у необхідних випадках, регулюючі інструменти, основані на ринкових відносинах;

- заохочення сполучення джерел енергії, спрямованого на зведення до мінімуму негативних екологічних наслідків рентабельним шляхом, за допомогою:

i) орієнтованих на ринок цін на енергію, які повніше відбивають екологічні витрати і вигоди;

ii) ефективних і скоординованих заходів, пов'язаних з енергетичною політикою;

iii) використання нових і поновлюваних джерел енергії і чистих технологій;

- досягнення і підтримку високого рівня ядерної безпеки і забезпечення ефективного співробітництва в цій галузі.

Для досягнення вищевикладених цілей Сторони, що підписали цей документ, у рамках державного суверенітету і суверенних прав на енергетичні ресурси, розпочнуть скоординовані дії по забезпеченню більшої узгодженості їхньої енергетичної політики, яка повинна грунтуватися на принципі недискримінації і на орієнтованому на ринок ціноутворенні, враховуючи належним чином занепокоєність в галузі навколишнього середовища.

Вони підкреслюють, що потрібні практичні кроки по визначенню енергетичної політики з метою активізації співробітництва в даній галузі, а також наголошують на важливості регулярного обміну думками щодо заходів, які вживаються, цілком використовуючи досвід, накопичений у даній галузі існуючими міжнародними організаціями та установами.

Сторони, які підписали цей документ, визнають, що може з'явитися потреба доповнювати комерційні форми співробітництва міжурядовим співробітництвом, особливо в галузі розробки енергетичної політики й аналізу, а також у галузях, які є суттєво важливими, але не підходять для фінансування приватним капіталом.