ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 114,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 1),

Після консультацій із Комітетом регіонів,

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (- 2),

Оскільки:

(1) Відповідно до положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 2002/21/ЄС від 7 березня 2002 року про спільні регулятивні рамки для електронних комунікаційних мереж та послуг (Рамкова Директива) (- 3) Комісія має право подавати до Європейського Парламенту і Ради законодавчі пропозиції щодо створення багаторічних програм радіоспектральної політики. У таких програмах необхідно визначити орієнтири політики і цілі стратегічного планування та гармонізації використання радіочастотного спектра згідно з положеннями директив, застосовних до електронних комунікаційних мереж та послуг. Такі орієнтири політики та цілі мають стосуватися наявності та ефективного використання радіочастотного спектра, необхідного для створення та функціонування внутрішнього ринку. Програма радіоспектральної політики (далі "Програма") має підтримувати цілі і ключові дії, окреслені в Повідомленні Комісії від 3 березня 2010 року про Стратегію "Європа 2020" і в Повідомленні Комісії від 26 серпня 2010 року про "Цифровий порядок денний для Європи"; її включено до п’ятдесяти пріоритетних дій, визначених у Повідомленні Комісії від 11 листопада 2010 року "На шляху до Акту про єдиний ринок".

(2) Це Рішення не має обмежувати існуюче законодавство Союзу, зокрема Директиву Європейського Парламенту і Ради 1999/5/ЄС від 9 березня 1999 року про радіообладнання і телекомунікаційне термінальне обладнання, а також взаємне визнання їх відповідності (- 4), Директиву Європейського Парламенту і Ради 2002/19/ЄС від 7 березня 2002 року про доступ до електронних комунікаційних мереж, пов’язаних засобів та їх взаємоз’єднання (Директива про доступ) (- 5), Директиву Європейського Парламенту і Ради 2002/20/ЄС від 7 березня 2002 року про авторизацію електронних комунікаційних мереж та послуг (Директива про авторизацію) (- 6), Директиву Європейського Парламенту і Ради 2002/21/ЄС, а також Рішення Європейського Парламенту і Ради № 676/2002/ЄС від 7 березня 2002 року про регулятивні рамки для радіоспектральної політики в Європейському Співтоваристві (Рішення про радіочастотний спектр) (- 7). Це Рішення також не має обмежувати заходи, запроваджені на національному рівні, згідно із законодавством Союзу, спрямовані на досягнення цілей, що становлять загальний інтерес, зокрема ті, що стосуються регулювання контенту і аудіовізуальної політики, а також права держав-членів на організацію та використання свого радіочастотного спектра для цілей громадського порядку та громадської безпеки, а також оборони.

(3) Радіочастотний спектр - ключовий публічний ресурс для основаних секторів економіки і послуг, у тому числі мобільного, бездротового широкосмугового і супутникового зв’язку, теле і радіомовлення, транспорту, радіолокації та для таких застосувань як аварійні сигналізації, пристрої дистанційного керування, слухові апарати, мікрофони і медичне обладнання. Його використовують у роботі публічних служб, таких як служби охорони і безпеки, у тому числі служби цивільного захисту, а також у науковій діяльності, такій як метеорологія, спостереження за Землею, радіоастрономія і космічні дослідження. Легкий доступ до спектра також відіграє роль у наданні електронних комунікаційних послуг, зокрема для громадян і підприємств у віддалених і малозаселених місцевостях, таких як сільські або острівні місцевості. Таким чином, регулятивні заходи щодо спектра мають значення для економіки, безпеки, охорони здоров’я, суспільних інтересів, культури, наукової діяльності, соціальної і технічної сфер та довкілля.

(4) Необхідно застосувати оновлений соціально-економічний підхід до управління, розподілу і використання радіочастотного спектра. Такий підхід слід зосередити зокрема на радіоспектральній політиці з метою забезпечення ефективнішого використання спектра, кращого планування частот і гарантій недопущення антиконкурентної поведінки.

(5) Стратегічне планування і гармонізація використання спектра на рівні Союзу повинні зміцнити внутрішній ринок бездротових електронних комунікаційних послуг та обладнання, а також інші політики Союзу, які потребують використання радіочастотного спектра, створюючи таким чином нові можливості для інновацій та зайнятості, водночас сприяючи оздоровленню економіки і соціальній інтеграції по всьому Союзу, зберігаючи при цьому важливу соціальну, культурну та економічну цінність спектра.

(6) Гармонізація належного використання спектра також може позитивно впливати на якість послуг, що їх надають за допомогою електронних комунікацій, вона є необхідною для створення економії на масштабах, що призводить до зниження як вартості розгортання бездротових мереж, так і вартості бездротових пристроїв для споживачів. Для цього Союзу потрібна програма політики, яка охоплює внутрішній ринок в усіх сферах політики Союзу, які передбачають використання спектра, такі як електронні комунікації, дослідження, технологічний розвиток, а також космічна, транспортна, енергетична й аудіовізуальна політика.

(7) Програма має заохочувати конкуренцію та сприяти закладенню підвалин для справжнього єдиного цифрового ринку.

(8) Зокрема, Програма повинна підтримувати Стратегію "Європа 2020", зважаючи на величезний потенціал бездротових послуг у просуванні заснованої на знаннях економіки, розвивати сектори, що залежать від інформаційних і комунікаційних технологій і сприяти їм, а також подолати цифровий розрив. Зростання обсягу користування, зокрема аудіовізуальними медіапослугами та онлайн-контентом зумовлює зростання потреби у швидкості та покритті. Вона також є одним з ключових заходів Цифрового порядку денного для Європи, який спрямовано на забезпечення швидкого широкосмугового доступу до мережі Інтернет у майбутній економіці, заснованої на знаннях і мережах, а також на досягнення амбітної цілі - забезпечення універсального широкосмугового покриття. Надання найвищої можливої швидкості і пропускної спроможності дротового і бездротового широкосмугового доступу дозволяє досягти цільового показника доступу до загального широкосмугового доступу на швидкості щонайменше 30 Мбіт/с для всіх до 2020 року і широкосмугового доступу на швидкості щонайменше 100 Мбіт/с принаймні для половини домогосподарств Союзу, що має велике значення для зростання економіки та світової конкуренції і є необхідним для досягнення сталих соціально-економічних переваг єдиного цифрового ринку. Вона також повинна підтримувати інші секторальні політики Союзу, такі як стале довкілля, економічну та соціальну інклюзію для всіх громадян Союзу, та сприяти їм. Враховуючи важливість бездротових видів застосування для інновацій, Програма також є ключовою ініціативою для підтримки політик Союзу щодо інновацій.

(9) Програма має закладати підвалини для такого розвитку, що дозволяє Союзу взяти на себе провідну роль щодо швидкості бездротового широкосмугового доступу, мобільності, покриття і пропускної спроможності. Таке лідерство має суттєве значення для створення конкурентного єдиного цифрового ринку, який зробить внутрішній ринок доступним для всіх громадян Союзу.

(10) Програма повинна визначати керівні принципи і завдання для держав-членів і установ Союзу до 2015 року, а також вказувати конкретні імплементаційні ініціативи. Оскільки управління радіочастотним спектром залишається переважно в межах національної компетенції, воно повинно здійснюватися відповідно до чинного права Союзу і дозволяти заходи для здійснення політик Союзу.

(11) Програма також повинна враховувати Рішення № 676/2002/ЄС та технічні експертні знання Європейської конференції адміністрацій пошт та телекомунікацій (далі - "CEPT") для того, щоб погоджені Європейським Парламентом і Радою політики Союзу, які ґрунтуються на радіочастотному спектрі, можна було реалізовувати за допомогою технічних імплементаційних інструментів, зважаючи на те, що такі інструменти можна застосовувати в будь-який момент у разі необхідності реалізації вже існуючих політик Союзу.

(12) Легкий доступ до радіочастотного спектра може вимагати інноваційних видів авторизації, таких як колективне користування радіочастотним спектром або спільне користування інфраструктурою, застосуванню яких в межах Союзу можна сприяти завдяки визначенню найкращих практик та заохочення до обміну інформацією, а також у разі встановлення певних спільних або конвергентних умов для користування радіочастотним спектром. Загальна авторизація, що є найменш обтяжливим видом авторизації, становить особливий інтерес у випадках, коли завади не створюють ризик ускладнення розвитку інших послуг.

(13) Незважаючи на те, що розроблення так званих "когнітивних технологій" ще не завершено, їх необхідно досліджувати надалі, в тому числі шляхом спрощення спільного користування на основі геолокалізації.

(14) Торгівля правами на користування радіочастотним спектром у поєднанні з гнучкими умовами користування може істотно сприяти економічному зростанню. Тому відповідно до Директиви 2002/21/ЄС необхідно негайно забезпечити можливість торгівлі смугами радіочастот, гнучке користування якими вже введено законодавством Союзу. Обмін найкращими практиками щодо умов і порядку авторизації щодо таких смуг та спільні інструменти для запобігання накопиченню прав на користування спектром, що може створювати домінантні становища, а також неналежному некористуванню такими правами, сприятимуть узгодженому запровадженню таких заходів державами-членами та придбанню таких прав у будь-якому місці в Союзі. Необхідно сприяти, де це доречно, колективному (або спільному) користуванню радіочастотним спектром - тобто отриманню невизначеною кількістю незалежних користувачів та/або пристроїв одночасного доступу до одного і того самого діапазону частот в окремій географічній місцевості за чітко означених умов - без обмеження положень Директиви 2002/20/ЄС стосовно електронних комунікаційних мереж та послуг.

(15) Як наголошено у Цифровому порядку денному для Європи, широкосмуговий бездротовий доступ є важливим засобом підвищення конкуренції, розширення споживчого вибору та поліпшення доступу в сільський та інших місцевостях, де розгортання дротового широкосмугового доступу є ускладненим або економічно невиправданим. Проте, управління спектром може впливати на конкуренцію через зміну ролі і влади учасників ринку, наприклад, якщо існуючі користувачі отримують неналежні конкурентні переваги. Обмежений доступ до радіочастотного спектра, зокрема у разі виникнення дефіциту відповідного спектра, може створити бар’єри на шляху виходу на ринок нових послуг або видів застосування та перешкоджати інноваціям та конкуренції. Придбання нових прав на користування радіочастотним спектром, у тому числі шляхом передачі спектра, надання в оренду прав на користування спектром або інші види взаємодії між користувачами, та введення нових гнучких критеріїв користування радіочастотним спектром можуть впливати на існуючий стан конкуренції. Тому держави-члени повинні вживати доцільних регулятивних заходів ex ante або ex post (таких як внесення змін до існуючих прав, заборона певного придбання прав на користування спектром, встановлення умов щодо накопичення радіочастот та ефективного використання, таких як вказано в Директиві 2002/21/ЄС, обмеження обсягу радіочастотного спектра, доступного для кожного підприємства, або уникнення надмірного накопичення прав на користування спектром) для уникнення викривлень конкуренції згідно з принципами, покладеними в основу Директиви 2002/20/ЄС і Директиви Ради 87/372/ЄЕС від 25 червня 1987 року про смуги частот, що їх необхідно зарезервувати для узгодженого впровадження публічного пан’європейського стільникового цифрового наземного мобільного зв’язку в Співтоваристві (- 8) (Директива про стандарт GSM).

(16) Створення реєстру існуючих видів використання спектром разом з аналізом тенденцій в технологіях, майбутніх потреб і попиту на спектр, зокрема в діапазоні 400 МГц-6 ГГц, повинно дозволити виявлення смуг частот, в яких можливо покращити ефективність використання, а також можливість спільного користування спектром на користь комерційного і публічного сектора. Методологія створення і ведення реєстру існуючих напрямів використання радіочастотного спектра повинна враховувати адміністративне навантаження на адміністративні органи та прагнути до його зменшення. Тому під час розроблення методології створення реєстру існуючих видів використання спектра необхідно враховувати інформацію, яку надають держави-члени відповідно до Рішення Комісії 2007/344/ЄС від 16 травня 2007 року про доступність у гармонізованому форматі інформації щодо використання радіочастотного спектра у Співтоваристві (- 9).

(17) Гармонізовані стандарти відповідно до Директиви 1999/5/ЄС мають істотне значення для досягнення ефективного використання спектра; в них необхідно передбачити юридично визначені умови спільного користування. Європейські стандарти електричного і електронного обладнання та мереж, що не використовують радіочастоти, повинні також уникати перешкод для користування спектром. Сукупний вплив зростаючої кількості та концентрації бездротових пристроїв і видів застосування, разом із різноманіттям використання радіочастотного спектра, становить виклик для теперішніх підходів до управління радіозавадами. Отже їх необхідно вивчати і переглядати разом із характеристиками приймачів і більш вдосконаленими механізмами уникнення радіозавад.

(18) У відповідних випадках, державам-членам необхідно дозволяти вводити компенсаційні заходи, пов’язані з витратами на перехід на нові технології.

(19) Відповідно до цілей Цифрового порядку денного для Європи, бездротовий широкосмуговий доступ може значною мірою сприяти економічному відновленню і зростанню за умови наявності достатнього обсягу радіочастотного спектра, швидкого надання прав на користування спектром та дозволу на торгівлю частотами, спрямованого на адаптацію до розвитку ринку. Цифровий порядок денний для Європи закликає до забезпечення усіх громадян Союзу доступом до широкосмугового зв’язку на швидкості щонайменше 30 Мбіт/с до 2020 року. Відповідно, необхідно забезпечити доступність радіочастотного спектра, на який поширюється дія існуючих рішень Комісії, згідно з умовами таких рішень. З урахуванням ринкового попиту, необхідно виконати процедуру авторизації, згідно з Директивою 2002/20/ ЄС, до 31 грудня 2012 року для наземного зв’язку з метою забезпечення легкого доступу до бездротового широкосмугового зв’язку, зокрема, в межах смуг радіочастот, призначених рішеннями Комісії 2008/411/ЄС (- 10), 2008/477/ЄС (- 11) та 2009/766/ЄС (- 12). Супутниковий широкосмуговий доступ може стати швидким і здійсненним рішенням для доповнення послуг наземного широкосмугового зв’язку та забезпечення покриття у найвіддаленіших місцевостях Союзу.

(20) За доцільності, необхідно запроваджувати гнучкіші механізми використання радіочастотного спектра з метою сприяння інноваціям та високошвидкісним широкосмуговим підключенням, що дозволить фірмам скоротити витрати та підвищити свою конкурентоздатність, а також уможливить розроблення нових інтерактивних онлайн-послуг, наприклад, в сфері освіти, охорони здоров’я та послуг, що становлять загальний інтерес.

(21) Підключення майже 500 мільйонів людей до високошвидкісного широкосмугового зв’язку в Європі сприятиме розвитку внутрішнього ринку, створюючи унікальну в глобальному масштабі критичну масу користувачів, відкриваючи нові можливості для всіх регіонів, надаючи кожному користувачу підвищену цінність, а Союзу - здатність стати провідною світовою економікою, заснованою на знаннях. Таким чином, швидке розгортання широкосмугового доступу має вирішальне значення для розвитку європейської продуктивності і виникнення нових і малих підприємств, які можуть бути лідерами в різних секторах економіки, наприклад у сфері охорони здоров’я, виробництва і послуг.

(22) У 2006 році, Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ) розрахував, що майбутні потреби у радіочастотному спектрі для розвитку систем стандартів IMT-2000 і IMT-advanced (тобто, стандартів мобільного зв’язку 3G і 4G) у 2020 році становитимуть 1280-1720 МГц у 2020 році для комерційного сектору мобільного зв’язку в кожному регіоні МСЕ, в тому числі в Європі. Необхідно зауважити, що нижнє значення (1280 МГц) є вищим, ніж потреби деяких країн Також, у деяких країнах потреби є більшими за верхнє значення (1720 МГц). Ці значення охоплюють спектр, який вже використовують або планують використосувати для систем стандартів, попередніх стандартам IMT, стандарту IMT-2000 та його вдосконалених модифікацій. Якщо не вивільнити необхідний спектр, за можливості, у гармонізований спосіб на світовому рівні, обмежені ресурси мобільних мереж створюватимуть перепони на шляху до виникнення нових послуг та економічного зростання.

(23) Діапазон частот 800 МГц (790-862 МГц) є оптимальним для покриття бездротових широкосмугових послуг на значних територіях. Ґрунтуючись на гармонізації технічних умов згідно з Рішенням 2010/267/ЄС та на Рекомендації Комісії від 28 жовтня 2009 року про сприяння вивільненню цифрового дивіденду в Європейському Союзі (- 13), яка передбачає вимкнення аналогового мовлення не пізніше 1 січня 2012 року, та, з огляду на стрімкі національні регулятивні зміни, необхідно в принципі забезпечити доступність цього діапазону для електронних комунікаційних послуг в межах Союзу до 2013 року. У довгостроковій перспективі також може бути передбачений додатковий діапазон з огляду на результати аналізу тенденцій в технологіях, майбутніх потреб та попиту на радіочастотний спектр. Враховуючи здатність діапазону частот 800 МГц розповсюджувати сигнал на значні території, зобов'язання щодо покриття, де це доречно, можна прив’язувати до прав на частоти.

(24) Збільшені можливості бездротового широкосмугового зв’язку є вирішальними для забезпечення сектора культури новими платформами розповсюдження контенту, а отже торують шлях до подальшого успішного розвитку цього сектора.

(25) Системи бездротового доступу, в тому числі локальні радіомережі, можуть перевищити нинішній розроділ частот, виділених на безліцензійній основі. Необхідно оцінити потребу і здійсненність поширення розподілів неліцензійного спектра для систем бездротового доступу, в тому числі для локальних радіомереж, у діапазонах 2,4 ГГц і 5 ГГц, зважаючи на реєстр існуючих напрямів використання спектра, потенційні потреби у ньому та залежно від його використання для інших цілей.

(26) Незважаючи на те, що ефірне мовлення і надалі буде важливою платформою для поширення контенту, оскільки воно залишається найбільш рентабельною платформою масового поширення інформації, послуги дротового або бездротового широкосмугового зв’язку та інші нові послуги відкривають нові можливості для диверсифікації платформ поширення контенту у сфері культури, для надання послуг на вимогу і отримання доступу до економічного потенціалу від значного збільшення трафіку даних.

(27) З метою зосередження уваги на пріоритетах багаторічної Програми, держави-члени і Комісія повинні співпрацювати для підтримання і досягнення цілей щодо виведення Союзу на перші позиції у сфері бездротових широкосмугових електронних комунікаційних послуг шляхом вивільнення достатнього обсягу спектра в економічно вигідних смугах частот для забезпечення широкої доступності таких послуг.

(28) Оскільки спільний підхід та економія на масштабах відіграють ключову роль у розвитку широкосмугових комунікацій у всьому Союзі та з метою запобігання викривленню конкуренції та фрагментації ринку між державами-членами, необхідно визначити певні кращі практики щодо умов і процедур авторизації, діючи у спосіб, узгоджений між державами-членами та з Комісією. До таких умов і процедур можуть належати зобов’язання щодо покриття, розміру блока радіочастотного спектру, графік надання прав, доступ до операторів віртуальних мобільних мереж і термін дії прав на користування спектром. Такі умови та процедури, що свідчать про важливість торгівлі радіочастотами для підвищення рівня ефективного використання радіочастотного спектра та розвитку внутрішнього ринку бездротового обладнання і послуг, необхідно застосовувати до смуг радіочастот, розподілених для бездротових комунікацій, права на користування якими можна передавати або надавати в оренду.

(29) Додаткового спектра можуть потребувати інші сектори, такі як транспорт (для систем безпеки, інформування й управління), дослідження і розробки, електронна охорона здоров'я, електронна інклюзія, а також, за необхідності, захист населення та допомога у разі стихійних лих (PPDR), з огляду на збільшені обсяги передавання відео і даних для швидкого та ефективного обслуговування. Оптимізація синергії радіоспектральної політики та досліджень і розробок, а також проведення досліджень радіочастотної сумісності між різними користувачами радіочастотного спектра мають сприяти інноваціям. До того ж, результати досліджень за Сьомою рамковою програмою з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності (2007-2013 рр.) вимагають вивчення потреб у спектрі тих проектів, що можуть мати великий економічний або інвестиційний потенціал, зокрема для малих та середніх підприємств, таких як когнітивне радіо або електронна охорона здоров'я. Для підтримки досліджень і розробок та наукової діяльності необхідно також забезпечити відповідний захист від шкідливих радіозавад.

(30) Стратегія "Європа 2020" встановлює екологічні цілі для досягнення сталої, енергоефективної та конкурентоспроможної економіки, наприклад, шляхом підвищення рівня енергоефективності на 20% до 2020 року. Як наголошено у Цифровому порядку денному для Європи, сектор інформаційно-комунікаційних технологій має ключову роль. Серед запропонованих дій - прискорене впровадження інтелектуальних систем енергетичного менеджменту (розумні електросистеми та системи інтелектуального обліку) на території всього Союзу із використанням комунікаційних можливостей для зниження енергоспоживання, а також розвиток інтелектуальних транспортних систем та систем керування дорожнім рухом для зниження викидів вуглекислого газу в транспортному секторі. Ефективне використання технологій на основі радіочастотного спектра також може сприяти зниженню енергоспоживання радіообладнанням та обмежити вплив на довкілля в сільській місцевості та віддалених районах.

(31) Узгоджений підхід до авторизації використання спектра в Союзі повинен повністю враховувати охорону здоров’я населення від електромагнітних полів, що є запорукою добробуту громадян. Дотримуючись Рекомендації Ради 1999/519/ЄС від 12 липня 1999 року про обмеження впливу електромагнітних полів (0 Гц-300 ГГц) на населення (- 14), вкрай необхідно забезпечити постійний моніторинг іонізуючого і неіонізуючого впливу використання спектра на здоров’я, в тому числі фактичного сукупного впливу його використання дедалі більшою кількістю типів обладнання на різних частотах.

(32) Істотні цілі, що становлять загальний інтерес, такі як безпека життя, вимагають узгоджених технічних рішень для сумісної роботи служб безпеки та служб екстреної допомоги держав-членів. Необхідним є узгоджене забезпечення доступності достатнього обсягу радіочастотного спектра для розвитку і вільного руху служб та пристроїв безпеки, а також для розвитку інноваційних пан’європейських або взаємодійних рішень у сфері безпеки та аварійних ситуацій. Результати досліджень показали, що протягом найближчих п’яти-десяти років виникне потреба в додатковому гармонізованому радіочастотному спектрі в діапазоні нижче 1 ГГц для надання послуг мобільного широкосмугового зв’язку для служб PPDR в усьому Союзі.

(33) Регулювання радіочастотного спектра має сильні транскордонні або міжнародні виміри через характеристики поширення радіохвиль, міжнародний характер ринків, залежних від послуг, які використовують радіочастоти, та потребу уникнення шкідливих радіозавад між країнами.

(34) Згідно з відповідною усталеною практикою Суду Європейського Союзу, якщо предмет міжнародної угоди частково входить до компетенції Союзу, і частково - держав-членів, вкрай необхідно забезпечити тісну співпрацю між державами-членами й установами Союзу. Це зобов’язання співпрацювати, як пояснюється в усталеній судовій практиці, випливає з принципу єдності в міжнародному представництві Союзу та його держав-членів.

(35) Держави-члени також можуть потребувати підтримки у сфері координації радіочастот у двосторонніх переговорах із країнами-сусідами Союзу, включно з країнами-кандидатами та країнами, що вступають до ЄС, для виконання їхніх зобов’язань згідно із законодавством Союзу щодо координації радіочастот. Це також повинно сприяти уникненню шкідливих радіозавад і покращенню ефективності радіочастотного спектра та конвергенції його використання навіть за межами Союзу.

(36) Для того, щоб втілити цілі цього Рішення в життя, важливо покращити поточні інституційні рамки координації радіоспектральної політики та управління на рівні Союзу, в тому числі у питаннях, які безпосередньо впливають на дві або більше держави-члена, повністю враховуючи компетенцію та експертні знання національних адміністративних органів. Істотними є також співпраця та координація між органами стандартизації, дослідними установами та CEPT.

(37) З метою забезпечення єдиних умов виконання цього Рішення, на Комісію необхідно покласти виконавчі повноваження. Такі повноваження необхідно реалізовувати відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 від 16 лютого 2011 року про встановлення правил і загальних принципів стосовно механізмів контролю державами-членами здійснення Комісією виконавчих повноважень (- 15).

(38) Оскільки цілі цього Рішення, а саме, запровадження багаторічної програми радіоспектральної політики, не можна досягти достатньою мірою на рівні держав-членів, але, з огляду на масштаб запропонованої ініціативи, можна досягти на рівні Союзу, Союз може ухвалити заходи відповідно до принципу субсидіарності, як це передбачено в статті 5 Договору про Європейський Союз. Відповідно до принципу пропорційності, встановленого зазначеною статтею, це Рішення не виходить за межі необхідного для досягнення такої цілі.

(39) Комісія має звітувати Європейському Парламенту і Раді про результати, досягнуті в рамках цього Рішення, а також про заплановані подальші дії.

(40) Розробляючи свою пропозицію, Комісія максимально враховувала висновок Групи з питань радіоспектральної політики, створеної Рішенням Комісії 2002/622/ЄС (- 16),

УХВАЛИЛИ ЦЕ РІШЕННЯ:

1. Це Рішення запроваджує багаторічну програму радіоспектральної політики для стратегічного планування та гармонізації використання радіочастотного спектра з метою забезпечення функціонування внутрішнього ринку в тих сферах політики Союзу, в яких передбачено використання радіочастотного спектра, таких як електронні комунікації, дослідження, технологічний розвиток, а також космічні, транспортні, енергетичні й аудіовізуальні політики.

Це Рішення не впливає на наявність достатнього радіочастотного спектра для інших сфер політики Союзу, таких як цивільний захист та ліквідація наслідків стихійних лих, спільна безпекова та оборонна політика.

2. Це Рішення не обмежує положення чинного законодавства Союзу, зокрема Директив 1999/5/ЄС, 2002/20/ЄС, 2002/21/ЄС, і - згідно зі статтею 6 цього Рішення - Рішення № 676/2002/ЄС і дію заходів, вжитих на національному рівні відповідно до права Союзу.

3. Це Рішення також не обмежує заходи, вжиті на національному рівні повністю відповідно до законодавства Союзу, які спрямовано на досягнення цілей, що становлять загальний інтерес, зокрема тих, що пов’язані з регулюванням контенту та аудіовізуальною політикою.

Це Рішення також не обмежує право держав-членів на організацію і використання власного радіочастотного спектра для цілей громадського порядку та громадської безпеки, а також оборони. Якщо це Рішення або інструменти, ухвалені відповідно до нього, щодо смуг частот, зазначених у статті 6, впливають на радіочастотний спектр, яким користується держава-член винятково і безпосередньо для цілей громадської безпеки чи оборони, така держава-член може, мірою необхідності, продовжувати користуватися такою смугою для цілей громадської безпеки та оборони, доки не буде виведено з експлуатації системи, які існують у цій смузі станом на дату набуття чинності цим Рішенням або інструментом, ухваленим відповідно до нього. Така держава-член повинна належним чином повідомити Комісію про своє рішення.

1. Держави-члени повинні співпрацювати одна з одною та з Комісією у прозорий спосіб, щоб забезпечити послідовне застосування таких загальних регулятивних принципів по всьому Союзу:

(a) застосування найдоречнішої та якнайменш обтяжливої системи авторизації у такий спосіб, що дозволяє максимально підвищити гнучкість та ефективність використання радіочастотного спектра. Така система авторизації повинна базуватися на об’єктивних, прозорих, недискримінаційних і пропорційних критеріях;

(b) сприяння розвитку внутрішнього ринку шляхом стимулювання виникнення цифрових послуг на рівні всього Союзу у майбутньому і сприяння дієвій конкуренції;

(c) сприяння конкуренції та інноваціям з урахуванням потреби уникнення шкідливих радіозавад і потреби забезпечення технічної якості послуг, з метою покращення доступності послуг широкосмугового зв’язку та дієвого реагування на збільшення бездротового трафіку;

(d) визначення технічних умов користування радіочастотним спектром, повною мірою враховуючи відповідні законодавчі акти Союзу, зокрема, про обмеження впливу електромагнітних полів на населення;

(e) мірою можливості, сприяння нейтральності технологій і послуг у правах на користування радіочастотним спектром.

2. Щодо електронних комунікацій, окрім загальних регулятивних принципів, визначених у параграфі 1 цієї статті, необхідно застосовувати, відповідно до статей 8a, 9, 9a і 9b Директиви 2002/21/ЄС та Рішення № 676/2002/ЄС, такі конкретні принципи: