Відповідно до частини другої статті 32 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, що додається.

2. Внести до Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 13, ст. 495; 2001 р., № 55, ст. 2213, № 81, ст. 3283; 2018 р., № 76, ст. 2537), зміни, що додаються.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Обласним державним адміністраціям та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, що здійснюють виконавчу владу на території відповідної зони, Київській міській державній адміністрації, міським радам, що виконують функції і повноваження місцевого самоврядування на території відповідної агломерації:

1) у тримісячний строк з дня набрання чинності цією постановою:

визначити у своєму складі структурний підрозділ або виконавчий орган, що виконуватиме функції органу управління якістю атмосферного повітря відповідно до цієї постанови;

подати інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів;

опублікувати інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря в місцевих засобах масової інформації;

2) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цією постановою забезпечити утворення комісій з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря;

3) до 1 липня 2021 р. подати для погодження Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.

5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 1, який набирає чинності через один рік після набрання чинності цією постановою.

1. Цей Порядок визначає механізм організації та здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування у процесі здійснення такого моніторингу і забезпечення зазначених органів інформацією для прийняття рішень, пов’язаних із станом атмосферного повітря, та інформування населення про такий стан.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

1) агломерація - територія з населенням понад 250 тис. осіб, визначена для цілей моніторингу та управління якістю атмосферного повітря;

2) верхній поріг оцінювання - рівень забруднюючої речовини, нижче якого для оцінювання якості атмосферного повітря використовується комбінація фіксованих вимірювань і методів моделювання або індикативних вимірювань;

2-1) викиди з природних джерел - викиди забруднюючих речовин, які не спричинені прямо чи опосередковано антропогенною діяльністю, зокрема внаслідок таких природних явищ, як виверження вулканів, сейсмічна активність, геотермальна активність, пожежі природного походження, сильні вітри, розпилення морської води, повторне суспендування чи перенесення природних часток з пустель та напівпустель;

3) гранична величина - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 3 додатка 2, встановлений з метою уникнення, попередження чи зменшення шкідливих впливів на здоров’я людини та/або на навколишнє природне середовище в цілому, який повинен бути досягнутий в межах визначеного законодавством строку і не повинен бути перевищений після його досягнення;

4) довгострокова ціль - рівень озону (забруднюючої речовини), визначений у пункті 4 додатка 2, який повинен бути досягнутий у довгостроковій перспективі, з метою забезпечення ефективного захисту здоров’я людини та навколишнього природного середовища;

4-1) загальний об’єм ртуті в газоподібному стані - пари елементарної ртуті (Hg-0) та хімічно активної ртуті в газоподібному стані, тобто різновидів ртуті, розчинної у воді, з досить високим тиском пари, щоб мати здатність існувати в газоподібному стані;

4-2) загальний осад - загальна маса забруднюючих речовин, яка осідає з атмосферного повітря на поверхні на певній території протягом певного часу;

5) зона - частина території держави, визначена для цілей моніторингу та управління якістю атмосферного повітря;

5-1) індекс якості повітря в Україні - показник, що використовується в рамках проведення моніторингу атмосферного повітря для відображення інформації про комплексний вплив рівнів основних забруднюючих речовин на здоров’я населення в адаптованому для користувача форматі;

6) індикативні вимірювання - вимірювання, які відповідають вимогам щодо якості даних, які є менш суворими, ніж вимоги до фіксованих вимірювань;

8) інформаційний поріг - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, перевищення якого пов’язане з ризиком для здоров’я людини від короткочасного впливу на вразливі групи населення та негайне інформування населення про який забезпечується відповідно до цього Порядку;

9) критичний рівень - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, у разі перевищення якого можуть виникати прямі несприятливі впливи на деякі об’єкти навколишнього природного середовища (дерева, інші рослини чи природні екосистеми, але не на людину);

10) лабораторія спостереження за станом атмосферного повітря - підприємство, установа, організація, їх відокремлений або структурний підрозділ, що здійснює лабораторні дослідження атмосферного повітря та/або атмосферних опадів;

10-1) леткі органічні сполуки - органічні сполуки походженням з антропогенних і природних джерел, крім метану, які визначені у списку Б пункту 1 додатка 2 та/або можуть утворювати похідні сполуки шляхом фотохімічної реакції з оксидом азоту під впливом сонячного світла;

11) нижній поріг оцінювання - рівень забруднюючої речовини, нижче якого для оцінювання якості атмосферного повітря використовуються методи моделювання чи об’єктивної оцінки;

11-1) оксиди азоту (NOx ) - сума об’ємного співвідношення концентрацій оксиду азоту та діоксиду азоту (кількість на 1 млрд. часток за об’ємом), виражена в одиницях масової концентрації діоксиду азоту (мкг/куб. метрів);

12) орган управління якістю атмосферного повітря - структурний підрозділ обласної держадміністрації, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, що здійснює виконавчу владу на території відповідної зони, а також структурний підрозділ Київської міської держадміністрації, виконавчий орган міської ради, що виконує функції і повноваження місцевого самоврядування на території відповідної агломерації;

13) оцінювання - будь-який метод, що застосовується для вимірювання, обчислення, прогнозування чи оцінки рівня забруднюючих речовин;

13-1) поліциклічні ароматичні вуглеводні - органічні сполуки, що складаються щонайменше з двох конденсованих ароматичних кілець, що повністю складаються з карбону та гідрогену;

14) поріг небезпеки - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, перевищення якого пов’язане з ризиком для здоров’я людини від короткочасного впливу. У разі перевищення порогу небезпеки органи управління якістю атмосферного повітря повинні вживати заходів, що можуть бути здійснені в короткі строки для зменшення ризику чи тривалості такого перевищення на території їх управління;

15) пункт спостережень за забрудненням атмосферного повітря (далі - пункт спостережень) - комплекс, що включає фіксовану ділянку з встановленими засобами вимірювальної техніки та обладнанням, яке забезпечує автоматичну реєстрацію рівня забруднюючих речовин та метеорологічних параметрів або регулярний відбір проб атмосферного повітря для їх подальшого аналізу;

16) рівень забруднюючої речовини - концентрація забруднюючої речовини в атмосферному повітрі чи осадах у визначений час;

16-1) тверді частки (ТЧ2,5 ) - частки, які проходять через розмірно-селективний пробовідбірник, як визначено у референс-методі для відбору проб і вимірювання таких часток, з ефективністю затримання, що становить 50 відсотків при аеродинамічному діаметрі 2,5 мікрометра;

16-2) тверді частки (ТЧ10 ) - частки, які проходять через розмірно-селективний пробовідбірник, як визначено у референс-методі для відбору проб і вимірювання таких часток, з ефективністю затримання, що становить 50 відсотків при аеродинамічному діаметрі 10 мікрометрів;

17) фіксовані вимірювання - вимірювання, що проводяться на фіксованих пунктах спостережень за забрудненням атмосферного повітря на постійній основі або шляхом випадкової вибірки для визначення рівнів забруднюючих речовин;

18) цільовий показник - рівень забруднюючої речовини, визначений у пункті 4 додатка 2, встановлений з метою уникнення, попередження чи зниження рівня шкідливих впливів на здоров’я людини та/або на навколишнє природне середовище в цілому, який по можливості повинен бути досягнутий за визначений період часу;

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Законах України "Про охорону атмосферного повітря", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів".

3. Державний моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря (далі - моніторинг атмосферного повітря) здійснюється з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та проведення аналізу інформації про якість атмосферного повітря, оцінювання та прогнозування її змін і ступеня небезпечності, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень у галузі охорони атмосферного повітря, у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також інформування населення про якість атмосферного повітря, вплив його забруднення на здоров’я та життєдіяльність населення.

На основі даних та інформації, отриманої в результаті здійснення моніторингу атмосферного повітря, визначається рівень забруднення атмосферного повітря на певній території за певний проміжок часу, відповідність стану атмосферного повітря вимогам якості повітря; здійснюється контроль та оцінка впливу на якість повітря заходів, спрямованих на обмеження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оцінка впливу забруднення атмосферного повітря на навколишнє природне середовище, здоров’я та життєдіяльність населення.

4. Моніторинг атмосферного повітря є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища.

5. Об’єктами моніторингу атмосферного повітря є:

атмосферне повітря;

атмосферні опади;

загальний осад.

6. Суб’єктами моніторингу атмосферного повітря є Міндовкілля, МОЗ, ДСНС, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, виконавчі органи міських рад.

Міндовкілля:

здійснює загальну організацію та координацію суб’єктів моніторингу атмосферного повітря;

МОЗ:

встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2;

визначає можливі впливи забруднення атмосферного повітря на здоров’я та життєдіяльність населення на основі спостережень за рівнями забруднюючих речовин та результатів моніторингу атмосферного повітря, отриманих іншими суб’єктами моніторингу атмосферного повітря;

ДСНС:

встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднюючих речовин, показниками та складовими атмосферних опадів, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, а також списку Б пункту 1 додатка 2 у випадку, визначеному в пункті 7 цього Порядку, на мережі спостережень національної гідрометеорологічної служби;

забезпечує суб’єктів моніторингу атмосферного повітря гідрометеорологічними прогнозами;

проводить моніторинг транскордонного перенесення забруднюючих речовин відповідно до Конвенції про транскордонне перенесення забруднення;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища:

встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, а також списку Б пункту 1 додатка 2 у випадку, визначеному в пункті 7 цього Порядку, в межах території Автономної Республіки Крим;

обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, виконавчі органи міських рад:

встановлюють пункти спостережень та ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, а також списку Б пункту 1 додатка 2 у випадку, визначеному в пункті 7 цього Порядку, в межах території відповідної зони або агломерації.

Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря можуть залучати підприємства, установи та організації, що належать до їх сфери управління, до встановлення пунктів спостережень та проведення спостережень у рамках державної системи моніторингу атмосферного повітря.

Обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, виконавчі органи міських рад можуть залучати до встановлення пунктів спостережень та проведення спостережень у рамках державної системи моніторингу атмосферного повітря підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління відповідних обласних та міських рад, що здійснюють функції і повноваження місцевого самоврядування на території відповідних зон та агломерацій.

7. Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря встановлюють пункти спостережень, ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин та вмістом складових та/або показників атмосферних опадів, визначених у списку А пункту 1 додатка 2, проводять аналіз і прогнозування стану атмосферного повітря та оцінювання його якості з дотриманням законодавства про охорону атмосферного повітря, єдиних методичних вимог у сфері державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря, а також вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

За рішенням місцевих органів виконавчої влади, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або органів місцевого самоврядування з урахуванням даних, одержаних у результаті здійснення заходів державного нагляду (контролю) та державного соціально-гігієнічного моніторингу, інформації з реєстру викидів та перенесення забруднюючих речовин відповідно до Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів, даних передбаченої законодавством звітності (включаючи державну статистичну звітність), а також даних та інформації щодо об’єктів, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, в окремих зонах та агломераціях можуть здійснюватися спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списку Б пункту 1 додатка 2.

Підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, можуть встановлювати пункти спостережень та вести спостереження за рівнями забруднюючих речовин, визначених у списках А та Б пункту 1 додатка 2.

8. Підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, що ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин з виконанням вимог пунктів 7, 8, 10 цього Порядку, безоплатно забезпечують доступ до первинної інформації (даних спостережень) органам управління якістю атмосферного повітря відповідних зон та агломерацій, а також Міндовкіллю у порядку, визначеному у пункті 13 цього Порядку. Для цілей здійснення моніторингу атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря на території України встановлюються зони та агломерації, перелік яких визначений у додатку 1.

Залежно від рівня забруднюючих речовин для всіх зон і агломерацій встановлюється режим оцінювання для кожної забруднюючої речовини, визначений у пункті 2 додатка 2. Режим оцінювання встановлює орган управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації у програмі державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря, що затверджується відповідно до пунктів 19-22 цього Порядку, відповідно до таких критеріїв:

режим фіксованих вимірювань застосовується, якщо рівень забруднюючої речовини перевищує верхній поріг оцінювання або довгострокові цілі для озону, визначені у пунктах 2 та 4 додатка 2. Фіксовані вимірювання проводяться на фіксованих пунктах спостережень за забрудненням атмосферного повітря на постійній основі або шляхом випадкової вибірки для визначення рівня забруднюючих речовин. Фіксовані вимірювання проводяться із застосуванням референс-методів, що визначені у пункті 4 додатка 3, на пунктах спостережень, вимоги до розміщення та мінімальної кількості яких визначені в Порядку розміщення пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря в зонах та агломераціях, затвердженому наказом МВС від 21 квітня 2021 р. № 300 (далі - Порядок розміщення пунктів спостережень), та дотриманням цілей якості даних для фіксованих вимірювань, визначених у додатку 3. Додатково можуть застосовуватися методи моделювання або індикативні вимірювання;

режим комбінованого оцінювання застосовується, якщо рівень забруднюючих речовин є нижчим за верхній поріг оцінювання, визначений у пункті 2 додатка 2. Комбіноване оцінювання здійснюється шляхом комбінування фіксованих вимірювань на пунктах спостережень, вимоги до розміщення та мінімальної кількості яких визначені в Порядку розміщення пунктів спостережень, та методу моделювання та/або індикативних вимірювань відповідно до цілей якості даних, установлених у додатку 3;

режим моделювання або об’єктивного оцінювання застосовується, якщо рівень забруднюючих речовин є нижчим нижнього порогу оцінювання, визначеного у пункті 2 додатка 2.

Кількість пунктів спостережень та/або частота відбору проб може бути збільшена у разі прийняття Міндовкіллям рішення про перехід державної системи моніторингу довкілля у режим підвищеної готовності або режим реагування на надзвичайні екологічні ситуації відповідно до Порядку функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем.

9. Режим оцінювання для кожної зони та агломерації переглядається кожні п’ять років та визначається у програмі державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. Режим оцінювання, крім режиму фіксованих вимірювань, може бути переглянутий раніше за рішенням органів управління якістю атмосферного повітря за таких умов:

1) режим оцінювання із застосуванням методів моделювання та об’єктивного оцінювання замінюється на режим комбінованого оцінювання;

2) режим комбінованого оцінювання замінюється на режим фіксованих вимірювань.

10. Перевищення верхнього та нижнього порогів оцінювання визначається на основі даних про рівні забруднюючих речовин за попередні п’ять років. Поріг оцінювання вважається перевищеним, якщо його було перевищено щонайменше протягом трьох років з п’яти.

У разі наявності даних менш як за п’ять років для визначення перевищення нижнього та верхнього порогів оцінювання можна комбінувати результати короткострокових вимірювальних заходів протягом одного року на ділянках, рівень забруднення яких зазвичай є найвищим, з даними з реєстру викидів та перенесення забруднюючих речовин відповідно до Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів, та застосовувати метод моделювання.

11. Розміщення та кількість пунктів спостережень для проведення оцінювання визначаються у програмі державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря для кожної зони та агломерації відповідно до Порядку розміщення пунктів спостережень.

Оцінювання якості атмосферного повітря за рівнями діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксидів азоту (NOx ), бензолу, оксиду вуглецю, озону, свинцю та твердих часток (ТЧ2,5 і ТЧ10 ) для фіксованих та індикативних вимірювань для цілей охорони здоров’я населення не проводиться:

на місцевості, до якої населення не має доступу;

у виробничих приміщеннях або на територіях промислових підприємств;

на проїзній частині і центральних розділювальних смугах автомобільних доріг, крім автомобільних доріг, на яких пішоходи мають доступ до розділювальної смуги.

У зонах та агломераціях, у яких інформація від фіксованих пунктів спостереження за рівнями діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксидів азоту (NOx ), бензолу, оксиду вуглецю, свинцю, твердих часток (ТЧ2,5 і ТЧ10 ) доповнена інформацією, отриманою з використанням додаткових методів вимірювання (моделювання або індикативних вимірювань), кількість пунктів спостереження, визначена в Порядку розміщення пунктів спостережень, може бути зменшена на 50 відсотків за умови дотримання таких вимог:

додаткові методи вимірювання (моделювання або індикативні вимірювання) забезпечують отримання інформації, необхідної для оцінювання якості атмосферного повітря щодо граничних величин та порогів небезпеки відповідно до пунктів 3, 4 додатка 2, а також для оприлюднення інформації, визначеної у пункті 14 цього Порядку;

кількість пунктів спостережень, які потрібно встановити, і просторове охоплення додаткових методів вимірювання (моделювання або індикативних вимірювань) є достатніми для встановлення рівня забруднюючої речовини згідно з цілями щодо якості даних, визначених у додатку 3.

У зонах та агломераціях, у яких інформація від фіксованих пунктів спостереження за рівнями озону доповнена інформацією, отриманою з використанням додаткових методів вимірювання (моделювання або індикативних вимірювань), кількість пунктів спостережень, визначена в Порядку розміщення пунктів спостережень, може бути зменшена до однієї третини за умови дотримання таких вимог:

додаткові методи вимірювання (моделювання або індикативні вимірювання) забезпечують отримання інформації, необхідної для оцінювання якості атмосферного повітря щодо цільових показників, довгострокової цілі, інформаційного порогу та порогу небезпеки відповідно до пункту 4 додатка 2;

кількість пунктів спостережень і просторове охоплення додаткових методів вимірювання (моделювання або індикативних вимірювань) є достатніми для визначення рівнів озону згідно з цілями щодо якості даних, визначених у додатку 3;

кількість пунктів спостережень в кожній зоні чи агломерації встановлюється з розрахунку як мінімум один пункт на 2 млн. жителів або на 50 тис. кв. кілометрів залежно від того, в якому з цих двох випадків буде більша кількість пунктів спостережень, але не менше ніж один пункт спостереження на кожну зону чи агломерацію.

Вимірювання діоксиду азоту повинні здійснюватися як мінімум 50 відсотками пунктів спостережень, на яких проводяться спостереження за рівнями озону, мінімальна кількість яких визначена в Порядку розміщення пунктів спостережень.

12. Результатом здійснення моніторингу атмосферного повітря є:

дані спостережень, які одержують суб’єкти моніторингу атмосферного повітря;

узагальнені дані про якість атмосферного повітря, що стосуються певного проміжку часу та/або певної території;

оцінка стану атмосферного повітря та атмосферних опадів;

прогнози стану атмосферного повітря і його змін;

інформація про вплив рівнів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на життя та здоров’я населення.

Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря зобов’язані безстроково зберігати дані спостережень, отримані у результаті здійснення моніторингу атмосферного повітря.

13. Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря, що ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин, здійснюють оцінювання якості атмосферного повітря, забезпечують доступ органів управління якістю атмосферного повітря та Міндовкілля до результатів здійснення моніторингу атмосферного повітря, обмін результатами здійснення моніторингу атмосферного повітря на безоплатній основі, а також надання ретроспективних даних за результатами проведення моніторингу атмосферного повітря.

Інформація, отримана та оброблена суб’єктами моніторингу атмосферного повітря, є офіційною.

14. Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря оприлюднюють через автоматизовану інформаційну систему у сфері охорони атмосферного повітря, для якої забезпечується технологічна сумісність та здійснюється інформаційна взаємодія із загальнодержавною екологічною автоматизованою інформаційно-аналітичною системою забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та з її мережею:

інформацію про концентрацію в атмосферному повітрі діоксиду сірки, діоксиду азоту, твердих часток (ТЧ2,5 і ТЧ10 ), озону і оксиду вуглецю - щогодини, а у разі обґрунтованої технічної неможливості - щодня;

аналітичні дані щодо стану та оцінки якості атмосферного повітря, прогнозу стану атмосферного повітря і його змін - щодня;

у разі перевищення інформаційного або будь-якого з порогів небезпеки, визначених у пункті 4 додатка 2, інформацію про місцевість, в якій зафіксовано перевищення, час початку і тривалість перевищення, найвищу концентрацію за одну годину, найвищу середню концентрацію озону за вісім годин - в найкоротший строк з моменту отримання такої інформації;

узагальнену інформацію про зафіксовані перевищення граничних величин, цільових показників, довгострокової цілі, інформаційного порогу, критичних рівнів, причини та вплив перевищення рівнів забруднюючих речовин на життя та здоров’я населення - щороку;

у разі виявлення концентрацій ртуті в атмосферному повітрі відповідну інформацію - в найкоротший строк з моменту виявлення;

інформацію про рівні в атмосферному повітрі свинцю і бензолу -щомісяця;

інформацію про рівні в атмосферному повітрі арсену, кадмію, нікелю, бенз(а)пірену, а також загального осаду арсену, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів, визначених у підпункті 12 списку А пункту 1 додатка 2, - щороку;

інформацію про перевищення граничних величин забруднюючих речовин, що виникли внаслідок впливу викидів з природних джерел, - щороку.

Органи управління якістю атмосферного повітря оприлюднюють щороку інформацію про перевищення граничних величин для твердих часток (ТЧ10 ), пов’язані з повторним суспендуванням часток внаслідок посипання доріг піском чи сіллю в зимовий період, а також про перевищення граничних величин забруднюючих речовин, що виникли внаслідок впливу викидів з природних джерел. Міндовкілля затверджує методичні рекомендації щодо проведення аналізу інформації та інформування населення про перевищення граничних величин забруднюючих речовин, пов’язані з повторним суспендуванням часток внаслідок посипання доріг піском чи сіллю в зимовий період, а також внаслідок впливу викидів з природних джерел.

МОЗ оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті щорічний звіт про стан здоров’я населення та епідемічну ситуацію, що включає, зокрема, інформацію про вплив рівнів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на життя та здоров’я населення, зокрема вплив на здоров’я населення перевищення граничних величин, цільових показників, інформаційного порогу, порогів небезпеки і відповідних рекомендацій для населення.

Для забезпечення оперативного інформування населення про якість атмосферного повітря та його передбачуваний вплив на здоров’я та життєдіяльність населення Міндовкілля затверджує порядок інформування населення про якість повітря за основними показниками з використанням індексу якості повітря в Україні.

Порядок створення та адміністрування автоматизованих інформаційних систем у сфері охорони атмосферного повітря встановлюється Міндовкіллям.

Дані, отримані суб’єктами моніторингу атмосферного повітря в результаті проведення моніторингу атмосферного повітря, оприлюднюються на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних через загальнодержавну екологічну автоматизовану інформаційно-аналітичну систему забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та її мережу.

Органи управління якістю атмосферного повітря та Міндовкілля забезпечують доступ до результатів моніторингу атмосферного повітря органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря та контроль за дотриманням санітарного законодавства.

15. Органи управління якістю атмосферного повітря забезпечують координацію суб’єктів моніторингу атмосферного повітря та управління його якістю на рівні зони або агломерації, затверджують плани поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокові плани дій для відповідної зони або агломерації, а також вживають заходів для поліпшення стану атмосферного повітря.

16. Органи управління якістю атмосферного повітря відповідно до пункту 15 цього Порядку організовують забезпечення:

неперевищення встановлених граничних величин за рівнями діоксиду сірки, діоксиду азоту, твердих часток (ТЧ2,5 і ТЧ10 ), бензолу, свинцю, оксиду вуглецю;

неперевищення встановлених критичних рівнів діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксидів азоту (NOx );

неперевищення встановлених цільових показників за рівнями арсену, кадмію, нікелю, бенз(а)пірену;

досягнення цільового показника та довгострокової цілі для озону у зонах та агломераціях.

Для зон та агломерацій, рівні забруднюючих речовин в атмосферному повітрі яких перевищують одну з граничних величин чи один із цільових показників, а також межу похибки, визначену у пункті 3 додатка 2, органи управління якістю атмосферного повітря розробляють та затверджують плани поліпшення якості атмосферного повітря. Порядок розроблення та затвердження планів поліпшення якості атмосферного повітря встановлюється Міндовкіллям. Органи управління якістю атмосферного повітря забезпечують здійснення заходів з поліпшення якості атмосферного повітря відповідно до затверджених планів з метою досягнення відповідних граничних величин чи цільових показників.

Якщо із застосуванням методу моделювання або об’єктивного оцінювання встановлено загрозу перевищення будь-якого порогу небезпеки, визначеного у пункті 4 додатка 2, органи управління якістю атмосферного повітря розробляють та затверджують короткострокові плани дій у разі, коли існує прогнозована можливість зменшення ризику, тривалості або рівня такого перевищення, з урахуванням географічних, метеорологічних та економічних умов. Короткострокові плани дій можуть включати заходи із здійснення контролю та у разі потреби зупинення видів діяльності, що сприяють виникненню ризику перевищення граничних рівнів, цільових показників або порогів небезпеки. Порядок розроблення та затвердження короткострокових планів дій встановлюється Міндовкіллям. Органи управління якістю атмосферного повітря забезпечують вжиття у найкоротші строки заходів для зменшення ризику чи тривалості перевищення порогів небезпеки на відповідній території.

Органи управління якістю атмосферного повітря забезпечують оприлюднення затверджених планів поліпшення якості атмосферного повітря протягом п’яти робочих днів з моменту їх затвердження та короткострокових планів дій протягом доби з моменту їх затвердження.

Органи управління якістю атмосферного повітря подають затверджені плани поліпшення якості атмосферного повітря Міндовкіллю протягом п’яти робочих днів з моменту їх затвердження.

17. Для розгляду поточних питань, пов’язаних із проведенням моніторингу атмосферного повітря та управлінням якістю атмосферного повітря, органами управління якістю атмосферного повітря утворюються комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря в кожній зоні та агломерації.

Комісія з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря - консультативно-дорадчий орган у межах території зони або агломерації, утворений органом управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації з метою забезпечення взаємодії суб’єктів моніторингу атмосферного повітря.

До складу комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря входять представники:

органу управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації;

регіонального або обласного центру з гідрометеорології на відповідній території;

територіального органу Держекоінспекції, що здійснює свої повноваження у межах зони або агломерації;

інших територіальних органів центральних органів виконавчої влади, що здійснюють свої повноваження у межах зони або агломерації (за згодою);

представники органів місцевого самоврядування, що здійснюють свої повноваження у межах зони або агломерації (за згодою);

підприємств, установ, організацій, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря, що ведуть спостереження за рівнями забруднюючих речовин у межах зони або агломерації;

центрів контролю та профілактики хвороб, що здійснюють свої повноваження у межах зони або агломерації (за згодою);

науково-дослідних установ (за згодою);

громадських об’єднань, що провадять свою діяльність у межах зони або агломерації (за згодою).

Комісії з питань здійснення державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря подають пропозиції до планів поліпшення якості атмосферного повітря в частині здійснення заходів щодо поліпшення якості атмосферного повітря та сприяють їх реалізації, а також сприяють виконанню в зоні або агломерації короткострокових планів дій.

Для здійснення координації на загальнодержавному рівні дій суб’єктів моніторингу атмосферного повітря, а також розгляду питань, пов’язаних із проведенням моніторингу атмосферного повітря та управлінням якістю атмосферного повітря, при Міндовкіллі утворюється Міжвідомча комісія з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.

18. Для здійснення моніторингу атмосферного повітря для кожної зони та агломерації затверджується програма державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря (далі - програма) за формою, що встановлює Міндовкілля.

Органи управління якістю атмосферного повітря розробляють програми для зон та агломерацій і подають їх для розгляду та надання висновків комісіям з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря у відповідних зонах та агломераціях. Органи управління якістю атмосферного повітря та суб’єкти моніторингу атмосферного повітря на території відповідної зони або агломерації забезпечують повноту та достовірність інформації, що включається до програми.

Органи управління якістю атмосферного повітря до 1 жовтня останнього року дії чинних програм подають для погодження Міндовкіллю розроблені програми разом з висновком комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації.

Органи управління якістю атмосферного повітря, що здійснюють функції і повноваження на територіях, які включено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, подають програми разом з висновком комісії з питань проведення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря відповідної зони або агломерації через шість місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

Міндовкілля подає програми Міжвідомчій комісії з питань здійснення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря для розгляду та надання висновку щодо їх відповідності законодавству про охорону атмосферного повітря та єдиним методичним вимогам у сфері державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря не пізніше ніж за десять робочих днів до проведення засідання.

Міндовкілля з урахуванням висновку Міжвідомчої комісії з питань здійснення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря у тримісячний строк погоджує програми або надає рекомендації щодо приведення їх у відповідність із законодавством про охорону атмосферного повітря та єдиними методичними вимогами у сфері державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. Після опрацювання рекомендацій Міндовкілля органи управління якістю атмосферного повітря подають програми Міндовкіллю на повторне погодження.

19. Після отримання погодження Міндовкілля програми подаються на затвердження до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, відповідних обласних та міських рад та затверджуються протягом трьох місяців. Програма розробляється строком на п’ять років і повинна включати:

інформацію про органи управління якістю атмосферного повітря, що розробили програму;

інформацію про мережу спостережень за якістю атмосферного повітря та лабораторії спостереження за станом атмосферного повітря, що наявні у відповідній зоні або агломерації, зокрема перелік пунктів спостережень, їх адреси та географічні координати, карти із схемою розміщення пунктів спостережень, адреси наявних лабораторій спостереження за станом атмосферного повітря, інформацію про показники, аналіз яких проводиться лабораторіями спостереження за станом атмосферного повітря та застосовувані методи аналізу, інформацію про суб’єктів моніторингу атмосферного повітря, що здійснюють спостереження за якістю атмосферного повітря на відповідних пунктах спостережень;