З метою реалізації положень Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", зокрема в частині продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору, з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, а також виконання рішень, прийнятих під час засідань Комісії Україна - НАТО 4 квітня 2008 року у м. Бухаресті та 3 грудня 2008 року у м. Брюсселі,

1. Затвердити Річну національну програму співробітництва Україна - НАТО на 2011 рік (далі - Річна національна програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України:

розробити та затвердити у місячний строк план заходів із виконання у 2011 році Річної національної програми;

забезпечити координацію заходів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з реалізації Річної національної програми.

3. Міністерству закордонних справ України подавати щоквартально інформацію про стан реалізації плану заходів із виконання у 2011 році Річної національної програми.

4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України та Міністерству закордонних справ України забезпечити регулярне інформування громадськості про хід і результати реалізації у 2011 році Річної національної програми.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Відносини України з Організацією Північноатлантичного договору мають вагоме значення для забезпечення регіональної та міжнародної безпеки.

Україна продовжуватиме конструктивне партнерство з Альянсом, як це передбачено Законом України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", з усіх питань, визначених відповідними двосторонніми документами, що становлять взаємний інтерес, з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Організацією Північноатлантичного договору та Україною, підписаній 9 липня 1997 року, і в Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року.

З метою забезпечення максимальної результативності співробітництва з Альянсом буде продовжено виконання річних національних програм співробітництва Україна - НАТО.

Виконання Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2011 рік (далі - Програма) сприятиме продовженню внутрішньодержавних реформ у безпековій, оборонній, економічній, правовій та інших сферах, що враховує досвід виконання відповідних програм у 2009 та 2010 роках. Ця Програма відповідає визначеним Президентом України завданням щодо проведення широкомасштабних внутрішніх реформ, а також програмним засадам діяльності Уряду України.

Реалізація визначених Програмою пріоритетних завдань на поточний рік забезпечуватиметься шляхом розроблення і виконання центральними органами виконавчої влади відповідних планів заходів.

Україна заінтересована у продовженні взаємовигідного співробітництва з Організацією Північноатлантичного договору і отриманні у процесі виконання Програми консультативно-дорадчої та іншої допомоги з боку Альянсу та держав - членів Альянсу.

1.1. Внутрішня політика

1.1.1. Демократичні реформи

Україна продовжуватиме реалізацію політики зі зміцнення демократії, забезпечення верховенства права, захисту прав і свобод людини, дотримання принципу здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, принципів незалежності суддів, поваги до прав національних меншин, недопущення дискримінації особи за політичними, релігійними, етнічними або іншими ознаками.

1.1.1.1. Проведення вільних і чесних виборів

Одним з основних пріоритетів України на шляху до зміцнення демократії є створення дієвої та прозорої виборчої системи.

Україна й надалі вдосконалюватиме виборчу систему з урахуванням рекомендацій Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія) та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.

Середньострокова ціль - комплексне та системне вдосконалення регулювання питань проведення виборів в Україні.

Пріоритетне завдання на поточний рік - розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо вдосконалення законодавства про вибори в Україні.

1.1.1.2. Зміцнення демократичних інститутів

Зміцнення демократії в Україні неможливе без удосконалення системи та структури центральних органів виконавчої влади для подолання інституціонального конфлікту інтересів під час виконання державних функцій. Для цього необхідно усунути правові суперечності, забезпечити чітке розмежування на законодавчому рівні повноважень органів державної влади та прозорість їх діяльності, визначити відповідальність цих органів, провести реформу місцевого самоврядування.

Значні зусилля спрямовуватимуться на підвищення рівня довіри суспільства до інституцій сектору безпеки і оборони України шляхом посилення демократичного цивільного контролю за функціонуванням зазначеного сектору.

Середньострокова ціль - продовжити роботу з удосконалення засад здійснення місцевого самоврядування з урахуванням стандартів, визначених Європейською хартією місцевого самоврядування.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроекту про державну службу.

1.1.1.3. Захист прав і свобод людини

За Конституцією України утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина є головним обов'язком держави.

Україна приєдналася до більшості найважливіших міжнародних договорів у сфері захисту прав і свобод людини, зокрема до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, і протоколів до неї, Конвенції про права дитини, ратифікованої Законом України від 27 лютого 1991 року N 789-XII, та факультативних протоколів до неї, Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, ратифікованої Постановою Президії Верховної Ради СРСР від 19 грудня 1980 року.

Україна забезпечує виконання своїх зобов'язань у частині реалізації рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

Україна докладає зусиль до поліпшення умов тримання засуджених в установах виконання покарань та осіб, узятих під варту.

Середньострокові цілі:

модернізувати Державну кримінально-виконавчу службу України шляхом розроблення нових моделей установ відбування покарань та створення умов для функціонування служби пробації, що відповідатимуть європейським вимогам і стандартам та гарантуватимуть право засуджених на захист людської гідності, належні умови тримання, реалізацію інших прав і свобод;

продовжувати роботу із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню з особами, які тримаються в установах виконання покарань, із поступового наближення умов тримання осіб, узятих під варту, та осіб, які відбувають покарання, до європейських норм;

оптимізувати систему професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників виконавчої служби;

сприяти вдосконаленню альтернативних методів розв'язання спорів;

створити систему безоплатного надання правової допомоги населенню.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

створити належні умови для виправлення засуджених, здобуття ними освіти і набуття професії, їх соціальної адаптації в суспільстві, розвитку матеріально-технічної бази установ виконання покарань та слідчих ізоляторів;

сприяти внесенню змін до законодавчих актів щодо визначення розумних строків проведення слідства та судового розгляду справ осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності;

визначити на законодавчому рівні механізм реалізації права на безоплатну правову допомогу для вразливих верств населення;

розробити проект концепції реформування Державної кримінально-виконавчої служби України;

сприяти впровадженню процедури медіації.

1.1.1.4. Захист прав національних меншин

Українська держава гарантує громадянам України незалежно від їх етнічного походження, раси, релігійних переконань, мови або інших ознак рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права.

Гарантії прав і свобод національних меншин закріплені в Конституції України, Законі України "Про національні меншини в Україні", Декларації прав національностей України, інших нормативно-правових актах, а також Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин, ратифікованій Законом України від 9 грудня 1997 року N 703/97-ВР, Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, ратифікованій Законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV, які є частиною національного законодавства України. Україна виконує зобов'язання щодо захисту прав національних меншин, узятих відповідно до конвенцій і декларацій ООН, документів ОБСЄ та Ради Європи.

Держава надає підтримку громадським організаціям національних меншин під час проведення культурно-мистецьких і мовно-просвітницьких заходів.

Україна реалізовує своє суверенне право зміцнювати позиції української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, враховуючи при цьому зобов'язання за Рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин та відповідні політичні зобов'язання в рамках ОБСЄ.

Україна забезпечує створення необхідних умов для повернення, облаштування, соціальної адаптації та інтеграції депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що є важливим напрямом національної політики та має велике значення для збереження соціально-економічної стабільності, забезпечення національної безпеки і зміцнення міжнародного авторитету України.

Середньострокова ціль - продовжити роботу з удосконалення нормативно-правової бази у сфері забезпечення захисту прав національних меншин з метою приведення її у відповідність із положеннями міжнародних договорів у цій сфері.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект концепції державної етнонаціональної політики України;

подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України для дальшого внесення на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (нова редакція);

ужити заходів щодо видання постанови Кабінету Міністрів України про продовження на період до 2015 року дії Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року N 637.

1.1.1.5. Свобода слова

Неухильне дотримання принципів свободи слова та відкритості діяльності органів державної влади, забезпечення безперешкодного доступу громадян до інформації, недопущення будь-яких проявів політичної цензури та перешкоджання професійній діяльності журналістів є пріоритетними напрямами інформаційної політики України, що реалізується у постійному конструктивному діалозі з громадськістю.

В Україні створено належні умови для діяльності вільних і незалежних засобів масової інформації, досягнення європейських стандартів свободи слова та інформації, утвердження відкритого, прозорого, конкурентного інформаційного простору.

Забезпечується постійне вдосконалення законодавства з питань захисту прав людини на свободу слова, вільний доступ до інформації, прозорість відносин власності стосовно засобів масової інформації та безперешкодної реалізації цих прав, а також посилення відповідальності за порушення законодавства про засоби масової інформації.

Державна політика в інформаційній сфері спрямована на запобігання виникненню таких проблем, як порушення професійних прав журналістів, втручання в редакційну політику з боку власників засобів масової інформації, адміністративний тиск працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування на журналістів.

Середньострокові цілі:

удосконалити нормативно-правову базу з питань свободи слова з метою підвищення рівня доступу громадян до інформації, забезпечення захисту гарантованих державою прав на свободу думки і слова, зокрема прав журналістів на вільне висловлювання поглядів і переконань, та широкого залучення до процесу вдосконалення українських громадських організацій;

створити систему Національного громадського телебачення і радіомовлення України;

внести до законодавства зміни щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації.

Пріоритетні завдання на поточний рік - розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти:

про внесення змін до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України";

про захист професійної діяльності журналістів;

про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації.

1.1.1.6. Сприяння розвитку громадянського суспільства

Однією із засад внутрішньої політики України є утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави.

Триває реалізація Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року N 1035-р.

З метою розширення можливостей участі громадськості у формуванні та реалізації органами виконавчої влади державної політики проводяться консультації з громадськістю з важливих питань державного і суспільного життя, забезпечується робота громадських рад при зазначених органах. Створено умови для проведення інститутами громадянського суспільства громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади.

Україна і надалі вживатиме заходів щодо створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства та діяльності його інститутів, підвищення відкритості і прозорості процесу прийняття державних рішень, посилення громадського контролю за діяльністю органів влади, у тому числі демократичного цивільного контролю за сектором безпеки і оборони України.

Україна заінтересована у продовженні співробітництва з Альянсом у рамках діяльності Мережі партнерства Україна - НАТО під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня (далі - Мережа партнерства Україна - НАТО).

Середньострокові цілі:

удосконалити нормативно-правову базу з питань підтримки діяльності інститутів громадянського суспільства;

продовжити залучення громадських організацій до процесу проведення внутрішньодержавних реформ;

удосконалити нормативно-правову базу з питань забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити залучення громадських організацій до реалізації національної політики у сфері сприяння розвитку громадянського суспільства в рамках Мережі партнерства Україна - НАТО;

посилити взаємодію між експертами з питань безпеки та громадськістю для формування свідомої громадянської позиції щодо державної політики конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроекту про громадські організації;

сприяти активізації взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади з громадськими радами при таких органах для спільного виконання заходів партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору.

1.1.2. Забезпечення верховенства права

1.1.2.1. Боротьба з корупцією

Запобігання та протидія корупції залишатимуться складовою державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян. Успішне виконання таких завдань створить умови для покращення інвестиційного клімату.

З метою кардинального поліпшення ситуації у сфері боротьби з корупцією в Україні, забезпечення узгодженості дій правоохоронних органів у зазначеній сфері, здійснення заходів для повернення довіри громадян до влади у 2010 році створено Національний антикорупційний комітет як консультативно-дорадчий орган при Президентові України, на який покладено проведення системного аналізу стану корупції в Україні, розроблення антикорупційних заходів.

З урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду Україна виконуватиме вимоги законодавчих актів з питань запобігання та протидії корупції. Пріоритетом державної антикорупційної політики залишається додержання міжнародних стандартів протидії корупції, закріплених в Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, ратифікованій Законом України від 18 жовтня 2006 року N 251-V, Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією, ратифікованій Законом України від 16 березня 2005 року N 2476-IV, та Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією, ратифікованій Законом України від 18 жовтня 2006 року N 252-V.

Під час планування та здійснення заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупції, Україна враховуватиме рекомендації Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD).

З метою забезпечення професійної підготовки персоналу, який провадить діяльність щодо боротьби з корупцією у сфері безпеки і оборони України, вироблення механізму та інструментів для подолання цього негативного явища Україна бере активну участь у розвитку Ініціативи НАТО в рамках Програми "Партнерство заради миру" щодо створення у безпекових і оборонних інституціях системи прозорості та довіри.

Середньострокові цілі:

забезпечити виконання рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD);

удосконалити нормативно-правову базу з питань запобігання та протидії корупції;

забезпечити формування негативного ставлення суспільства до корупції шляхом підвищення рівня правової свідомості населення і обізнаності громадян із зазначеним явищем через засоби масової інформації, а також шляхом ужиття відповідних заходів;

організувати ефективну взаємодію державної влади та інститутів громадянського суспільства у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики;

установити чіткі та прозорі правила фінансування політичних партій, створити належні умови для здійснення відповідного громадського контролю;

забезпечити здійснення заходів щодо боротьби з корупцією в рамках реалізації Стратегії національної безпеки України (нова редакція);

запровадити принципи та практику реалізації Ініціативи НАТО в рамках Програми "Партнерство заради миру" щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових і оборонних інституціях;

завершити заходи з імплементації норм Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції та Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

підготувати та подати на розгляд Президентові України проект Національної стратегії щодо запобігання та протидії корупції у 2011-2014 роках;

розробити та затвердити Державну програму щодо запобігання та протидії корупції на період до 2015 року;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів про засади запобігання і протидії корупції в Україні, про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів;

започаткувати проведення на постійній основі інформаційно-роз'яснювальних кампаній з метою формування негативного ставлення суспільства до корупції;

розробити та запровадити навчальні заходи для підвищення рівня підготовки фахівців у галузі боротьби з корупцією в рамках Ініціативи НАТО в рамках Програми "Партнерство заради миру" щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових та оборонних інституціях;

ужити заходів щодо започаткування проектів міжнародної технічної допомоги у сфері реалізації антикорупційної політики;

забезпечити належну взаємодію з громадянським суспільством у питаннях формування, реалізації та моніторингу імплементації антикорупційної політики.

1.1.2.2. Реформування системи кримінальної юстиції

Реформування системи кримінальної юстиції є одним з основних напрямів національної внутрішньої політики, реалізація якого потребує злагоджених, чітких дій усіх причетних до цього інституцій та приведення інституцій у відповідність із міжнародними стандартами.

Реформа кримінального процесу здійснюватиметься з урахуванням головної мети - захисту прав людини на засадах їх рівності та справедливості.

Середньострокова ціль - забезпечити реформування системи кримінальної юстиції, яка передбачає вдосконалення кримінального, кримінально-процесуального законодавства та системи правоохоронних органів відповідно до міжнародних стандартів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

привести законодавство у сфері провадження адвокатської діяльності у відповідність з європейськими стандартами шляхом прийняття Закону України "Про адвокатуру";

забезпечити розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавчого регулювання питань кримінального судочинства.

1.1.2.3. Реформа державного управління

Одним з основних інструментів виконання функцій та завдань держави є державне управління. Україна здійснює на постійній основі заходи з підвищення ефективності системи державного управління, зокрема, шляхом удосконалення системи та структури органів виконавчої влади, запровадження європейських стандартів державної служби, підвищення престижу державної служби, розмежування політичних посад та посад державних службовців, підвищення якості державних послуг, широкого запровадження елементів електронного урядування тощо.

Середньострокова ціль - сприяти впровадженню суспільно орієнтованого та прозорого механізму державного управління, забезпеченню надання громадянам високоякісних державних послуг, а також забезпеченню чесності, відповідальності і професіоналізму державних службовців шляхом реформування державної служби та створення належної правової бази у зазначеній сфері за європейськими стандартами.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроекту про державну службу;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроекту про адміністративні послуги;

розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Адміністративно-процедурного кодексу України.

1.1.2.4. Боротьба з відмиванням коштів

Україна і надалі проводитиме активну боротьбу з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму. З цією метою продовжуватиметься підготовка та виконання щорічних планів заходів із запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Середньострокові цілі:

реалізація комплексу заходів, спрямованих на імплементацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, ратифікованої Законом України від 17 листопада 2010 року N 2698-VI;

забезпечення виконання рекомендацій, наданих експертами Спеціального комітету експертів Ради Європи з питань взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів (MONEYVAL) за результатами III раунду оцінки України;

продовження здійснення заходів, спрямованих на виконання Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, ратифікованої Законом України від 12 вересня 2002 року N 149-IV.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити поглиблення співробітництва з міжнародними організаціями, зокрема брати участь у засіданнях, семінарах, конференціях та інших заходах з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму, які проводяться під егідою Організації Об'єднаних Націй, Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Ради Європи, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Егмонтської групи підрозділів фінансової розвідки;

продовжити роботу з укладення двосторонніх міжнародних договорів України про співробітництво з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму.

1.2. Економічні питання

Розпочато виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, розробленої Комітетом з економічних реформ, яка визначає основні напрями вдосконалення в усіх сферах економіки з метою створення стійкої фінансової системи, формування режиму максимального сприяння для бізнесу, модернізації інфраструктури та базових секторів економіки. Особлива увага приділяється заходам із підвищення ефективності соціального захисту, зокрема заходам із поліпшення якості і доступності освіти та медичного обслуговування.

Протягом 2010 року в Україні відбувалося поступове відновлення позитивної динаміки економічного зростання, що стало результатом як сприятливої зовнішньоекономічної кон'юнктури, так і здійснення комплексу антикризових заходів, спрямованих на підтримку фінансових ринків, розвитку виробництва та рекапіталізації банків.

Україна і надалі докладатиме зусиль для посилення сталості фінансової системи, активізації кредитування реального сектору економіки, проведення глибоких інституціональних реформ, активізації залучення інвестицій у модернізацію економіки, створення сприятливих умов для провадження виробничої діяльності. Це дасть змогу закріпити позитивну тенденцію до зростання національної економіки та підвищити рівень її адаптованості до нових загроз.

1.2.1. Досягнення макроекономічної стабільності

У 2011 році прогнозується дальший розвиток позитивних тенденцій 2010 року з урахуванням впливу ряду чинників, у першу чергу реформаторської політики Президента України та Уряду, що сприятиме залученню інвестицій в Україну.

Очікується, що темпи зростання реального валового внутрішнього продукту у 2011 році становитимуть 104,5 відсотка, індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) - 108,9 відсотка.

В Україні продовжуватиметься проведення реформ, спрямованих на побудову сучасної, сталої, відкритої та конкурентоспроможної економіки, формування ефективної системи державного управління, що сприятиме підвищенню добробуту громадян.

Середньострокові цілі:

забезпечити темпи зростання реального валового внутрішнього продукту на рівні 106-107 відсотків у середньому за рік;

досягти до 2014 року рівня інфляції у 5-6 відсотків;

оптимізувати податкову систему шляхом зниження податкового навантаження, розширення бази оподаткування, скасування малоефективних податків і зборів;

поліпшити підприємницький клімат, забезпечити проведення активної інвестиційної політики та модернізації інфраструктури, а також реформування ключових секторів економіки;

скоротити дефіцит бюджету сектору державного управління до рівня 2 відсотків у 2013-2014 роках;

забезпечити максимальну прозорість приватизаційних процесів, створити прозорий ринок землі.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

утримати інфляцію на рівні не більш як 10 відсотків;

забезпечити стабільність грошової одиниці України;

забезпечити розвиток державно-приватного партнерства з метою підвищення конкурентоспроможності економіки та стимулювання інвестиційної діяльності.

1.2.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності

Здійснюватимуться заходи з удосконалення державного регулювання господарської діяльності, розв'язання проблем підприємництва, спрощення процедури реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та видачі їм документів дозвільного характеру, пошуку нових форм фінансової та матеріально-технічної підтримки, навчання та підвищення кваліфікації населення з орієнтацією його на провадження підприємницької діяльності.

Середньострокові цілі:

удосконалити національну політику щодо малого та середнього підприємництва з урахуванням європейської політики у цій сфері;

удосконалити законодавчу базу для сприяння розвитку малого і середнього підприємництва;

підвищити рівень доступності кредитів для суб'єктів малого та середнього підприємництва;

підвищити конкурентоспроможність малих і середніх підприємств шляхом розвитку інноваційної інфраструктури та впровадження інновацій у секторі малого та середнього підприємництва;

удосконалити нормативно-правову базу у сфері захисту прав споживачів;

посилити гарантії прав власності, мінімізувати державне втручання у діяльність суб'єктів господарювання, зменшити інвестиційні ризики.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити упорядкування та спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру;

забезпечити впровадження в Україні принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи;

залучити ресурси міжнародної технічної допомоги з метою сприяння створенню та розвитку інноваційно орієнтованої бізнес-інфраструктури (інноваційні структури, бізнес-інкубатори, фонди кредитних порук (гарантій), технологічні, наукові та промислові парки, інноваційні кластери);

забезпечувати на належному рівні захист прав споживачів.

1.2.3. Енергетична безпека

Україна продовжуватиме здійснення заходів щодо диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів, диверсифікації технологій енергозабезпечення, забезпечення безпеки та надійності функціонування атомної енергетики, реформування енергетичного сектору, підвищення енергоефективності та енергозбереження, збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії.

Відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року N 145-р, а також у рамках співробітництва з європейськими інституціями в енергетичній сфері здійснюватиметься дальша інтеграція Об'єднаної енергетичної системи України в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа).

Україна забезпечуватиме виконання зобов'язань, які випливають з її членства в Енергетичному Співтоваристві.

Україна продовжуватиме реалізацію положень Спільної заяви, прийнятої на Спільній ЄС - Україна міжнародній конференції щодо модернізації газотранзитної системи України 23 березня 2009 року.

Середньострокові цілі:

забезпечити дальше реформування і розвиток газо- та нафтотранспортної системи України відповідно до зобов'язань, узятих у контексті євроінтеграційних процесів;

продовжити створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток енергетичної галузі України;

продовжити здійснювати заходи щодо інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа);

здійснити заходи з дальшої реалізації проекту розвитку Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору для транспортування каспійської нафти на європейський ринок територією України;

забезпечити диверсифікацію джерел, постачальників, маршрутів та способів постачання енергетичних ресурсів, що імпортуються в Україну.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа);

опрацювати питання щодо гармонізації національного законодавства у сфері енергетики з відповідними директивами ЄС у контексті набуття Україною членства в Енергетичному Співтоваристві;

вивчити досвід держав - членів НАТО щодо забезпечення енергетичної безпеки, зокрема, шляхом продовження співробітництва у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки;

розробити з урахуванням положень законодавства ЄС проект програми реформування і розвитку паливно-енергетичного комплексу України;

у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки з метою розроблення ефективних заходів адекватного реагування опрацювати наявні дані про існуючі та перспективні загрози для безпечного функціонування об'єктів атомної енергетики, магістральних нафтопроводів та ліній електропередач, у тому числі внаслідок протиправного втручання в їх роботу.

1.3. Зовнішня політика

Україна з урахуванням своїх національних інтересів проводить збалансовану зовнішню політику, що грунтується на принципах міжнародного права, зокрема принципах рівноправності та взаємовигідного співробітництва.

Україна продовжуватиме розвивати політичний діалог та практичне співробітництво з Альянсом в усіх сферах, які становлять взаємний інтерес, для активізації внутрішньодержавних демократичних перетворень, сприяння реалізації політики європейської інтеграції, а також зміцнення своїх позицій на міжнародній арені.

1.3.1. Конструктивне партнерство з Організацією Північноатлантичного договору у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь і підтримка миротворчих операцій і місій під егідою Альянсу.

Україна продовжуватиме робити свій внесок у справу підтримання миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами, братиме активну участь в операціях та місіях під егідою Альянсу в Ісламській Республіці Афганістан, Косово, Республіці Ірак.

Триватиме військово-морське співробітництво України та Альянсу в рамках антитерористичної операції НАТО в Середземному морі "Активні зусилля". Здійснюватимуться дальші кроки для практичної реалізації зобов'язань України щодо участі Збройних Сил України в Силах реагування НАТО.

Україна й надалі надаватиме підтримку миротворчим та гуманітарним місіям і операціям Альянсу, вивчатиме можливість здійснення внеску в антипіратські операції.

Середньострокові цілі:

проводити засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони держав - членів Альянсу та глав дипломатичних представництв держав - членів Альянсу;

розробити механізм проведення консультацій у форматі Комісії Україна - НАТО в разі виникнення прямої загрози суверенітету, незалежності, територіальній цілісності та непорушності кордонів України;

продовжувати участь українського миротворчого контингенту та миротворчого персоналу у миротворчих місіях і операціях Альянсу;

забезпечити участь підрозділів Збройних Сил України у багатонаціональних навчаннях, що проводяться в рамках Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО;

здійснювати підготовку підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України для участі в операціях Альянсу у сфері боротьби з тероризмом;

вивчити можливість взаємодії України з НАТО у питаннях протиракетної оборони.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розвивати діалог України з Альянсом шляхом проведення засідань Комісії Україна - НАТО;

проводити експертні консультації Україна - НАТО на високому рівні та консультації спільних робочих груп з питань воєнної реформи, економічної безпеки, планування дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації цивільного характеру, науки і захисту довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках Комісії Україна - НАТО;

проводити спільні засідання і консультації з Комітетом НАТО з питань політики та партнерства щодо актуальних питань зовнішньої політики України і співробітництва між Україною та Альянсом;

залучати авіаційні транспортні засоби до перевезення вантажів та особового складу збройних сил держав - членів і держав - партнерів Альянсу, які беруть участь у миротворчих місіях і операціях Організації Північноатлантичного договору;

забезпечувати діяльність українського миротворчого контингенту в рамках участі у міжнародній миротворчій операції НАТО в Косово (КФОР);

забезпечити участь миротворчого персоналу України в операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Ісламській Республіці Афганістан;

надавати повітряний коридор для здійснення перельотів літаків військово-транспортної авіації збройних сил держав - членів Альянсу через територію України в рамках участі в операції МССБ в Ісламській Республіці Афганістан;

забезпечити активну участь представників України у засіданнях Північноатлантичної ради НАТО (на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони, постійних представників у форматі держав - контрибуторів МССБ, КФОР), Військового комітету НАТО (на рівні начальників генеральних штабів та військових представників у форматі держав - контрибуторів МССБ, КФОР), а також Комітету НАТО з питань політики операцій;

забезпечити участь кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військово-морських операціях у Середземному морі в рамках операції Організації Північноатлантичного договору "Активні зусилля", а також діяльність первинного національного Контактного пункту операції Організації Північноатлантичного договору "Активні зусилля" та обмін інформацією про судна, що викликають підозру;

продовжити забезпечення участі миротворчого персоналу України у складі Тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак;

продовжити планову підготовку підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України для участі в операціях Альянсу з метою досягнення цілей партнерства шляхом участі у процесі планування та оцінки сил в рамках Програми НАТО "Партнерство заради миру".

1.3.1.1. Забезпечення національного представництва в органах Альянсу

Місія України при НАТО на постійній основі забезпечує взаємозв'язок нашої держави з Альянсом.

Україна представлена у військових штабах Альянсу двома військовослужбовцями Збройних Сил України, відрядженими до Управління військового співробітництва стратегічних командувань НАТО.

Збройні Сили України представлені п'ятьма офіцерами на посадах штабних елементів військових штабів Альянсу: один - у Міжнародному військовому штабі НАТО (м. Брюссель, Королівство Бельгія), два - у Стратегічному командуванні НАТО з операцій (м. Монс, Королівство Бельгія), один - у Стратегічному командуванні НАТО з трансформації (м. Норфолк, Сполучені Штати Америки), один - у штабі Об'єднаного командування збройних сил НАТО (м. Брюнссум, Королівство Нідерланди).

Середньострокові цілі:

продовжити за консультативною допомогою представників Альянсу оптимізацію структури представництва Міністерства оборони України та Збройних Сил України в робочих органах Альянсу;

здійснювати підготовку фахівців для заміщення посад, у тому числі керівних, у складі Місії України при НАТО, штабних елементів військових штабів Альянсу;

продовжити практику стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити вивчення на належному рівні іноземних мов та професійну підготовку фахівців для заміщення посад у представництвах України в робочих органах та інституціях Альянсу;

провести серед офіцерів Збройних Сил України конкурс на заміщення вакантних посад штабних елементів військових штабів Альянсу, а також планові ротації та формування резерву;

забезпечити направлення офіцерів зв'язку Військово-Морських Сил Збройних Сил України до штабу морського компонента Об'єднаного командування збройних сил НАТО (м. Неаполь, Італійська Республіка) на період участі кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військово-морських операціях у Середземному морі в рамках операції "Активні зусилля";

забезпечити належну взаємодію командування Збройних Сил України з командуванням НАТО під час залучення до ротацій Сил реагування НАТО.

1.3.2. Інтеграція в Європейський Союз

У контексті реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС буде продовжено переговори щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що включатиме створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

Розвиватиметься співробітництво з ЄС в сфері зовнішньої політики та політики безпеки, у торговельно-економічній сфері, у сфері юстиції, а також щодо інтеграції енергетичного сектору України в загальноєвропейський.

Середньострокові цілі:

забезпечити виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС;

сприяти розвитку двостороннього і багатостороннього співробітництва в рамках ініціативи ЄС "Східне партнерство" з метою включення до неї проектів;

розвивати співробітництво у рамках Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі від 1 грудня 2005 року;

забезпечити поступальний діалог між Україною та ЄС з метою запровадження Європейським Союзом у середньостроковій перспективі безвізового режиму для громадян України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

вжити в установленому порядку заходів з укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що включатиме створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі;

продовжити виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС;

продовжити виконання Програми всеохоплюючої інституційної розбудови в рамках ініціативи ЄС "Східне партнерство";

забезпечити виконання плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України;

забезпечити виконання на належному рівні Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, ратифікованої Законом України від 15 січня 2008 року N 116-VI, продовжити підготовку до укладення імплементаційних протоколів з державами - членами ЄС для реалізації положень названої Угоди;

забезпечити виконання на належному рівні Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз, ратифікованої Законом України від 15 січня 2008 року N 117-VI, продовжити участь України у роботі Спільного візового комітету Україна - ЄС з метою проведення моніторингу виконання Угоди та опрацювати питання внесення до неї змін (щодо розширення переліку категорій громадян України, які підпадають під візове спрощення, та поетапного скасування візових зборів для всіх категорій громадян України);

продовжити співробітництво з Місією Європейської Комісії з надання допомоги у питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM);

продовжити співробітництво з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики, зокрема, в рамках Європейської політики безпеки і оборони;

забезпечити здійснення заходів, передбачених Робочим планом співробітництва Збройних Сил України і Секретаріату Ради ЄС (у рамках Європейської політики безпеки і оборони);

опрацювати питання щодо можливості розширення формату воєнно-політичного діалогу між Україною та ЄС (зокрема, щодо участі Міністра оборони України у неформальних засіданнях на рівні міністрів оборони держав - членів ЄС);

продовжити виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року N 974;

залучати авіаційні транспортні засоби до перевезення вантажів та особового складу збройних сил держав - членів ЄС, які беруть участь у миротворчих місіях і операціях ЄС;

забезпечити належну підготовку визначених підрозділів Збройних Сил України для участі у багатонаціональних бойових тактичних групах ЄС;

опрацювати питання щодо розширення участі України у морській операції ЄС "EU NAVFOR ATALANTA";

1.3.3. Розвиток добросусідських відносин із сусідніми державами

Україна прагне розбудовувати та зміцнювати добросусідські відносини із сусідніми державами на засадах всебічного розвитку, загальновизнаних демократичних принципів і взаємності. Україна приділятиме особливу увагу питанню договірно-правового оформлення державного кордону.

Продовження конструктивного діалогу з Республікою Білорусь розглядається як ефективний механізм розвитку українсько-білоруських відносин та реалізації пріоритетних напрямів двостороннього співробітництва України і Республіки Білорусь.

У рамках політичного діалогу з Республікою Молдова на міждержавному та міжвідомчому рівні проводиться робота з вирішення низки питань економічного і прикордонного характеру. Україна вживає заходів для забезпечення захисту прав і задоволення потреб численної української громади в Республіці Молдова.

Активно розвиваються відносини з Республікою Польща, зокрема, в політичній, економічній та гуманітарній сферах. Важливий фактор двосторонніх відносин - рівень інвестиційного співробітництва. Плідною є взаємодія щодо підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, відновлення спільного прикордонно-митного контролю, а також забезпечення енергетичної безпеки.

У рамках співробітництва з Російською Федерацією в 2010 році кардинальним чином змінилася загальна атмосфера ведення міждержавного діалогу та була продемонстрована готовність сторін до активізації співробітництва у різних сферах і вирішення на засадах прагматизму і взаємної вигоди низки проблемних питань, які протягом тривалого часу були на порядку денному двосторонніх відносин. Ідеться передусім про вирішення питання демаркації українсько-російського державного кордону та розмежування акваторій Азовського і Чорного морів та Керченської протоки. Сторонам вдалося забезпечити баланс інтересів у визначенні строків перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України та дію на тривалий період знижки для нашої держави цін на постачання природного газу.

Здійснюються заходи, спрямовані на відновлення динаміки зростання у взаємній торгівлі, реалізації спільних масштабних проектів, активізації роботи над двосторонніми угодами. Сторони погодилися з необхідністю проведення модернізації всього комплексу торговельно-економічних зв'язків, зосередження уваги на реалізації проектів у ключових напрямах співробітництва - паливно-енергетичному комплексі, авіабудуванні і ракетно-космічній сфері, суднобудуванні, транспортному та енергетичному машинобудуванні, атомній енергетиці, сфері високих технологій, сільськогосподарському комплексі, транскордонному співробітництві.

У відносинах з Румунією основна увага зосереджена на виробленні взаємоприйнятних рішень щодо розв'язання проблемних питань українсько-румунських відносин, розвитку співробітництва у сфері інтеграції України в європейські структури.

Позитивна динаміка спостерігається у відносинах України і Словацької Республіки, яка активно підтримує євроінтеграційний курс нашої держави.

Двосторонні відносини України і Угорської Республіки характеризуються відсутністю проблемних питань на політичному рівні, активним співробітництвом та практичною підтримкою Угорською Республікою євроінтеграційних прагнень України, проведенням інтенсивного міжвідомчого і регіонального діалогу.

Середньострокові цілі:

уживати заходів щодо продовження конструктивного співробітництва із сусідніми державами у сферах, що становлять взаємний інтерес;

завершити договірно-правове оформлення та проведення демаркації державного кордону;

забезпечити участь представників Збройних Сил України у заходах довіри та безпеки із сусідніми державами (Словацька Республіка, Республіка Польща, Угорська Республіка, Республіка Білорусь), що розроблені на підставі Віденського документа про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 1999 року.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з демаркації державного кордону та делімітації акваторій Азовського і Чорного морів та Керченської протоки;

прискорити розроблення нової довгострокової комплексної програми розвитку економічного співробітництва між Україною і Російською Федерацією;

активізувати проведення переговорного процесу з вирішення актуальних питань, пов'язаних із перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, на основі конструктивного діалогу та пошуку узгоджених рішень;

активізувати та поглибити галузеве співробітництво з Республікою Білорусь, у тому числі в рамках ініціативи ЄС "Східне партнерство";

розпочати реалізацію Концепції інтегрованого управління кордонами;

проводити заходи контролю за військовою діяльністю у прикордонних районах зі Словацькою Республікою, Республікою Польща, Угорською Республікою, Республікою Білорусь на виконання двосторонніх угод та Віденського документа про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 1999 року.

1.3.4. Внесок у забезпечення регіональної безпеки. Участь у регіональних ініціативах

Україна продовжуватиме брати участь у регіональних ініціативах з метою забезпечення стабільності та безпеки регіону.

Триватиме активне співробітництво в рамках Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, зокрема, шляхом розвитку співробітництва Організації з провідними міжнародними, у тому числі регіональними, організаціями у сферах, що становлять взаємний інтерес.

Україна продовжуватиме співробітництво з державами - членами Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (далі - ОЧЕС) у рамках її головних органів та органів, пов'язаних з ОЧЕС: Ради міністрів закордонних справ, Парламентської асамблеї, Чорноморського банку торгівлі та розвитку, Ділової ради і Міжнародного центру чорноморських досліджень.

Україна активно підтримуватиме ініціативи та дальший розвиток співробітництва у Чорноморському регіоні.

Розпочато процес активізації участі України у Співдружності Незалежних Держав (СНД), насамперед співпраці в сфері економіки, яка є для нашої держави пріоритетною. У зв'язку з цим здійснюється комплекс заходів щодо інтенсифікації взаємодії з державами - учасницями СНД у багатосторонньому форматі. Підходи України до розвитку відносин із СНД зумовлені прагматичними розрахунками та пов'язані як з економічною ситуацією в нашій державі, так і з необхідністю врахування нових реалій, які виникли на пострадянському просторі у зв'язку з фінансово-економічною кризою.

Середньострокові цілі:

продовжити активне співробітництво в Чорноморському регіоні шляхом участі у регіональних ініціативах та перспективних міжнародних проектах;

забезпечити реалізацію Листа про наміри щодо створення спільної українсько-польсько-литовської бригади "УкрПолЛитБриг";

продовжити активне співробітництво у рамках ініціатив Регіонального центру сприяння контролю над озброєнням (RACVIAC).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

опрацювати питання щодо напрямів розвитку співробітництва України у рамках СНД та з державами - учасницями СНД;

брати участь у заходах, що проводяться в рамках діяльності Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, щодо боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків, протидії незаконній торгівлі зброєю, торгівлі людьми та нелегальній міграції;

продовжити забезпечення активної участі України в діяльності Організації Чорноморського Економічного Співробітництва та органів, що провадять діяльність у рамках Організації Чорноморського Економічного Співробітництва;

продовжити участь у діяльності Чорноморської Групи Військово-Морського Співробітництва (BLACKSEAFOR);

продовжити роботу з опрацювання нормативно-правової бази щодо створення спільної українсько-польсько-литовської бригади "УкрПолЛитБриг" і підписання відповідного Меморандуму про взаєморозуміння та Технічної угоди;

брати участь у заходах, що проводяться в рамках діяльності Регіонального центру сприяння контролю над озброєнням (RACVIAC), з підтримання діалогу з питань контролю над озброєнням, зі зміцнення довіри та безпеки, реформування збройних сил, здійснення демократичного контролю над державною воєнною організацією, безпеки кордонів;

продовжити впровадження положень Документа про заходи зміцнення довіри та безпеки у військово-морській галузі на Чорному морі, прийнятого 25 квітня 2002 року Республікою Болгарія, Грузією, Румунією, Російською Федерацією, Турецькою Республікою і Україною;

продовжити роботу з узгодження з іноземними партнерами питання про започаткування зустрічей міністрів оборони держав Чорноморського регіону;

поглибити співробітництво берегових/прикордонних охоронних відомств у рамках Форуму чорноморського прикордонного співробітництва.

1.3.5. Внесок у забезпечення розв'язання конфліктів мирним шляхом

Позиція України щодо врегулювання "заморожених" конфліктів на пострадянському просторі базується на таких принципах:

збереження суверенітету і територіальної цілісності держав;

розв'язання проблем виключно мирними способами, зокрема шляхом переговорів;

повага до прав людини і забезпечення прав національних меншин;

неприпустимість використання "косовського питання" як прецеденту.

Середньострокова ціль - уживати заходів щодо мирного врегулювання "заморожених" конфліктів у рамках міжнародних дипломатичних зусиль.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити переговори щодо розв'язання придністровської проблеми у переговорному форматі "5+2", зокрема, на основі положень українського плану мирного врегулювання.

1.3.6. Співробітництво з міжнародними організаціями

Україна надає винятково важливого значення зміцненню Організації Об'єднаних Націй як ефективного інструмента для розв'язання глобальних проблем міжнародного співтовариства, виходячи з необхідності належної реалізації Декларації тисячоліття Організації Об'єднаних Націй та Підсумкового документа Всесвітнього саміту 2005 року, докладає зусиль для реформування ООН, підвищення ефективності її діяльності, реформи Ради Безпеки ООН, а також посилення ролі Генеральної асамблеї ООН.

Україна як активний учасник Організації з безпеки і співробітництва в Європі заінтересована у використанні можливостей ОБСЄ для підвищення рівня національної безпеки, забезпечення територіальної цілісності, недоторканності державних кордонів, запобігання на ранній стадії конфліктам і кризовим ситуаціям і врегулювання "заморожених" конфліктів, зміцнення демократії на європейському просторі, а також підтримання сталого економічного розвитку.

У контексті розвитку співробітництва з Радою Європи зусилля будуть спрямовані на вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав людини та утвердження верховенства права. Буде продовжена робота щодо забезпечення свободи засобів масової інформації, розвитку толерантного суспільства, що базується на демократичних стандартах, забезпечення реалізації прав національних меншин, рівності жінок та чоловіків, захисту дітей.

Середньострокові цілі:

продовжити активну участь у діяльності ООН, ОБСЄ та Ради Європи;

продовжити роботу з розширення сфери залучення українських миротворців до операцій та місій з підтримання миру під егідою ООН;

завершити виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи;

продовжити роботу з підготовки та здійснення головування України в ОБСЄ у 2013 році;

продовжити роботу в рамках ОБСЄ з підвищення ефективності діяльності Організації в усіх вимірах - військово-політичному, економічному, довкільному та гуманітарному, зокрема в контексті реалізації спільних проектів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити моніторинг виконання плану дій ООН щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції на період до 2016 року;

продовжити здійснення заходів, передбачених Програмою розвитку ООН і Програмою ООН з навколишнього середовища;

продовжити виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), ратифікованого Законом України від 15 квітня 2009 року N 1264-VI;

ужити заходів щодо виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи, зокрема стосовно вдосконалення виборчого законодавства, приведення функцій прокуратури у відповідність з європейськими стандартами, завершення реформування судової системи, а також щодо боротьби з корупцією, реформування засобів масової інформації;

забезпечити належну підготовку та здійснення головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи (травень - листопад 2011 року);

продовжити імплементацію плану дій Ради Європи для України на 2008-2011 роки та вжити заходів для розроблення нового плану дій Ради Європи для України на 2011-2014 роки;

забезпечити участь у роботі Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях і його Науково-технічного та Юридичного підкомітетів.

1.3.7. Контроль над озброєнням, нерозповсюдження зброї масового знищення. Державний експортний контроль

Україна докладатиме необхідних зусиль для розширення та зміцнення міжнародного співробітництва з метою забезпечення захисту державних інтересів у сфері роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки.

Україна дотримуватиметься своїх зобов'язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, до якого вона приєдналася згідно із Законом України від 16 листопада 1994 року N 248/94-ВР, Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань, ратифікованим Законом України від 16 листопада 2000 року N 2107-III, Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення, ратифікованою Законом України від 16 жовтня 1998 року N 187-XIV. Буде продовжено участь у реалізації ініціативи "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення".

Триватиме реалізація політики у сфері експортного контролю, спрямованої на забезпечення національної безпеки та виконання міжнародних зобов'язань України як члена міжнародних організацій та держави - учасниці багатосторонніх міжнародних договорів з питань експортного контролю, нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, а також контролю за міжнародними передачами звичайних видів озброєнь.

У рамках виконання міжнародних зобов'язань України здійснюється щорічний обмін інформацією з питань контролю над озброєнням між Україною та державами - членами Альянсу, а також ООН і ОБСЄ. З метою забезпечення відповідності дозвільних процедур експортного контролю вимогам міжнародних режимів експортного контролю проводиться вдосконалення законодавства, здійснюються заходи щодо гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС із зазначених питань, зокрема заходи щодо впровадження Єдиного контрольного списку товарів подвійного використання в Україні.

Україна продовжуватиме співробітництво з Альянсом у сфері контролю над озброєнням у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО.

Середньострокові цілі:

виконувати міжнародні зобов'язання у сфері контролю над озброєнням та обміну інформацією з учасниками Вассенаарської домовленості, Режиму контролю за ракетними технологіями, Групи ядерних постачальників, Австралійської групи;

продовжити обговорення в рамках відповідних міжнародних режимів експортного контролю перспектив і шляхів забезпечення відповідності національних дозвільних процедур міжнародним стандартам;

проводити консультації з державами - членами НАТО з питань контролю над озброєнням, експортного контролю та нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки;

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - членами Альянсу згідно з міжнародними договорами з питань контролю над озброєнням;

продовжити вдосконалення механізму взаємодії з верифікаційними органами держав - членів Альянсу та Верифікаційним комітетом НАТО щодо здійснення щорічних двосторонніх контрольних заходів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних договорів і угод у сфері контролю над озброєннями ( Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група), здійснення заходів щодо підвищення рівня довіри і безпеки, імплементацію інших зобов'язань, передбачених зазначеними документами;

продовжити співробітництво з Оборонною групою високого рівня НАТО з питань розповсюдження зброї масового знищення;

забезпечити супроводження іноземних інспекційних груп на території України та здійснення контрольних заходів на території держав-учасниць згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, Віденським документом про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 1999 року, двосторонніми міжнародними договорами України, Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення, а також проведення спостережних польотів, сертифікації літаків спостереження згідно з Договором з відкритого неба;

узяти участь у переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, утвореної згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба. Забезпечити взаємодію у рамках діяльності зазначених переговорних органів з державами - членами НАТО з метою належного представлення позиції України у ході переговорного процесу;

вивчити досвід держав - членів Альянсу з питань експортного контролю для його врахування під час визначення шляхів забезпечення відповідності національних дозвільних процедур міжнародним стандартам;

удосконалити нормативно-правову базу у сфері державного експортного контролю;

брати участь у засіданнях міжнародних робочих органів експортного контролю;

проводити на щорічній основі консультації та робочі зустрічі з Верифікаційним координаційним комітетом НАТО з питань обміну та перевірки інформації за Договором про звичайні збройні сили в Європі, а також сприяти внесенню до електронної бази НАТО "VERITY" відповідної інформації;

забезпечити участь у щорічних семінарах у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань контролю над озброєнням, а також у засіданнях Оборонної групи НАТО високого рівня з питань розповсюдження зброї масового знищення;

перевести у практичну площину співробітництво з Європейським Союзом у сфері підвищення рівня біологічної безпеки та захисту лабораторій, в яких зберігаються особливо небезпечні біологічні матеріали (проект модернізації Української протичумної станції, м. Сімферополь);

забезпечити належне виконання Угоди між Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством оборони Сполучених Штатів Америки стосовно співробітництва у галузі запобігання розповсюдженню технологій, патогенів та знань, які можуть бути використані в ході розробки біологічної зброї, підписаної 29 серпня 2005 року, для модернізації та зміцнення матеріально-технічної бази відповідних установ України;

ужити заходів щодо забезпечення координації дій офіційних представників України в рамках участі у міжнародних заходах з питань нерозповсюдження ядерних технологій і матеріалів та боротьби з ядерним тероризмом.

1.3.8. Боротьба з тероризмом

Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання.

Україна і надалі приділятиме значну увагу міжнародному співробітництву у зазначеній сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі у реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму, а також дотримуватиметься положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.

Буде продовжено здійснення заходів у рамках плану дій партнерства проти тероризму, інших заходів під егідою Альянсу на двосторонньому та багатосторонньому рівнях.

Триває розбудова Міжнародного центру спеціальної підготовки Служби безпеки України (МЦСП).

Середньострокові цілі:

продовжити діяльність із виявлення і припинення використання терористичними організаціями каналів незаконної міграції та контрабанди для фінансування постачання зброї, вибухівки та відповідного обладнання, а також каналів переправлення бойовиків;

продовжити співробітництво з Міжнародною організацією кримінальної поліції (Інтерпол) у сфері розшуку, затримання та видачі правопорушників;

продовжити активне співробітництво з Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) та Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль);

забезпечити участь у заходах, передбачених планом дій стосовно виконання зобов'язань та здійснення заходів у рамках участі України в Глобальній ініціативі щодо боротьби з актами ядерного тероризму;

забезпечити співробітництво з Альянсом та його державами-членами з питань боротьби з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, піратством, нелегальною міграцією, торгівлею людьми та наркоторгівлею, розповсюдженням зброї масового знищення та засобів її доставки, а також продовжити роботу з узагальнення і практичного використання відповідного досвіду;

забезпечити вдосконалення законодавства у сфері боротьби з тероризмом щодо участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій;

забезпечити практичне залучення підрозділів спеціального призначення України до здійснення заходів державами - членами Альянсу у сфері боротьби з тероризмом;

продовжити розбудову інфраструктури МЦСП, спрямовану на вдосконалення його можливостей та використання їх для здійснення на його базі професійної підготовки персоналу служб безпеки іноземних держав.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити проведення моніторингу фінансових операцій з метою виявлення фактів фінансування тероризму та надсилання узагальнених матеріалів правоохоронним органам згідно з компетенцією;

забезпечити взаємодію з Альянсом щодо обміну інформацією про міжнародні наркоугруповання, екстремістські та терористичні організації, а також запобігання незаконному транзиту наркотичних засобів територією України, розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки;

провести спільні засідання та консультації з Комітетом НАТО з питань цивільної розвідки та безпеки щодо боротьби з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, піратством, нелегальною міграцією, торгівлею людьми та наркоторгівлею, розповсюдженням зброї масового знищення і засобів її доставки;

провести консультації з відповідними органами НАТО та його державами-членами щодо участі представників України у заходах Альянсу з урегулювання кризових ситуацій;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня боєздатності підрозділів Служби безпеки України та досягнення їх взаємосумісності з підрозділами спеціального призначення держав - членів Альянсу;

залучити експертів із держав - членів Альянсу як спостерігачів до проведення в Україні антитерористичних навчань і тренувань;

провести консультації з відповідними структурами Альянсу та його державами-членами щодо сприяння Україні у здійсненні заходів антитерористичного забезпечення під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

провести навчальні заняття за участю антитерористичних підрозділів держав - членів Альянсу;

завершити проведення наукового дослідження з питань запобігання тероризму та забезпечити участь українських фахівців у відповідних міжнародних науково-практичних заходах.

1.4. Інформування громадськості

Розвиток інформаційного простору та забезпечення доступності інформації про відносини конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору, роль Альянсу у підтриманні безпеки і стабільності в Європі та світі і вплив таких процесів на стан національної безпеки України є одним із важливих напрямів державної політики у сфері інформування громадськості.

Особливої актуальності набуває системне впровадження елементів громадської дипломатії, проведення публічних заходів (круглі столи, семінари, дискусії, конференції тощо) із залученням широкої аудиторії.

Проведення зазначеної роботи насамперед на регіональному рівні, координація діяльності державних органів і громадських організацій, розширення мережі інформаційних стендів, що створюються з використанням належної довідково-аналітичної бази, та одночасне поліпшення якості тематичних Інтернет-ресурсів є основними умовами успішної реалізації відповідної інформаційної політики.

Середньострокові цілі:

створити із застосуванням державних медійних засобів умови для досягнення політичного і громадянського консенсусу стосовно конструктивного партнерства України з Альянсом;

забезпечити високий рівень взаємосумісності та взаєморозуміння державних органів і громадських організацій під час проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи;

продовжити роботу з інформування громадськості з питань конструктивного партнерства України з Альянсом на регіональному та місцевому рівнях.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити впровадження елементів громадської дипломатії в тісному співробітництві з Центром інформації та документації НАТО в Україні, Офісом зв'язку НАТО в Україні, а також контактним посольством НАТО в Україні;

у тісному співробітництві з Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні проводити в Автономній Республіці Крим та областях тематичні заходи за участю представників державних органів, громадських організацій, засобів масової інформації із залученням експертів, представників держав - членів та інституцій Альянсу в Україні;

сприяти разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні виданню інформаційно-аналітичної, наукової, навчальної літератури, створенню і розміщенню на українських телеканалах відеоматеріалів з актуальних питань конструктивного партнерства України з НАТО;

сприяти разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні поширенню в Україні досвіду діяльності Асоціації Атлантичного договору і Парламентської асамблеї НАТО та участі українських представників у їх роботі;

сприяти разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні українським неурядовим організаціям у започаткуванні проведення в Україні щорічного Дня євроатлантичного партнерства;

продовжити разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні із залученням громадських організацій реалізацію інформаційної політики з питань євроатлантичного співробітництва для представників військових формувань, правоохоронних та інших заінтересованих державних органів України;

разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні проводити у військових навчальних закладах тематичні заходи, спрямовані на інформування про співробітництво України з Організацією Північноатлантичного договору та Європейським Союзом.

1.5. Наука і довкілля

З метою здійснення конструктивного партнерства з Альянсом та його державами-членами у сфері науки, технологій та довкілля Україна братиме активну участь у Програмі НАТО з науки заради миру та безпеки.

Україна продовжуватиме виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на більш ефективну реалізацію державної політики конструктивного партнерства з Альянсом у політичній, безпековій, економічній, правовій, інформаційній, освітній, екологічній та інших сферах.

Середньострокова ціль - активна участь у Програмі НАТО з науки заради миру та безпеки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити співголовування Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України у Спільній робочій групі Україна - НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля. Забезпечити участь заінтересованих центральних органів виконавчої влади України у щорічному засіданні Спільної робочої групи Україна - НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля;

забезпечити участь представників Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України у засіданні Комітету НАТО з питань політики та партнерства у форматі Ради євроатлантичного партнерства, присвяченому співробітництву в рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки;

забезпечити реалізацію і обговорити перспективи продовження проекту "Моніторинг та передбачення ризиків паводків річки Прип'ять, яка протікає територією Республіки Білорусь та України через Чорнобильську виключну зону" за Програмою НАТО з науки заради миру та безпеки;

здійснити у рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки і з метою реалізації проекту імплементації Закону України "Про захист персональних даних" наукове обгрунтування типових вимог до захисту персональних даних, стандартизованих еталонів для аудиту та аналізу процесів управління персональними даними на основі міжнародних стандартів та кодексів усталеної практики.

тісно співпрацювати з Центром інформації та документації НАТО в Україні з метою поширення серед громадськості інформації про співробітництво Україна - НАТО у сфері науки. Інформувати українське суспільство про конкретні здобутки, досягнуті в ході конструктивних та прагматичних відносин України з НАТО в рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки.

1.5.1. Забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні

З метою конструктивного партнерства з Альянсом та його державами-членами у сфері охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Україна планує започаткувати нову програму НАТО із забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні.

Україна започаткує практику реалізації низки природоохоронних проектів, спрямованих на реалізацію національної екологічної політики.

Середньострокова ціль - започаткувати спільну програму Україна - НАТО із забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити участь представників Міністерства екології та природних ресурсів України і Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України у засіданнях Комітету НАТО з питань політики та партнерства у форматі Ради Євроатлантичного партнерства, присвячених питанням співробітництва в рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки;

опрацювати питання щодо утворення під співголовуванням Міністерства екології та природних ресурсів України і Міністерства оборони України спільної робочої групи Україна - НАТО зі співробітництва з питань охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

започаткувати проекти з:

- обміну досвідом щодо розроблення економічних та адміністративних стимулів із заохочення впровадження систем екологічного управління у підпорядкованих військових формуваннях, забезпечення екологічно безпечного природокористування в ході оперативної та бойової підготовки під час проведення військових навчань і тренувань;

- розроблення методологічних підходів до ліквідації екологічних наслідків військової діяльності, зокрема компенсації збитків, завданих державі тимчасовим перебуванням на території України підрозділів збройних сил інших держав.

1.6. Питання координації практичного співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору. Підготовка фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва

З метою забезпечення належної внутрішньодержавної координації в процесі виконання завдань щодо співробітництва з НАТО видано Указ Президента України від 18 листопада 2010 року N 1039 "Про забезпечення продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору", яким визначено механізм взаємодії заінтересованих міністерств, інших державних органів України під час проведення широкомасштабних галузевих реформ. Як допоміжний орган при Президентові України утворено Комісію з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору. Збережено інститут національних координаторів - спеціально уповноважених осіб, діяльність яких сприятиме узгодженому виконанню центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами завдань щодо продовження конструктивного партнерства України з Альянсом з питань, які становлять взаємний інтерес.

З урахуванням набутого досвіду Україна буде продовжувати брати участь у виконанні програм підготовки і підвищення кваліфікації фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва шляхом забезпечення участі українських військовослужбовців та цивільних спеціалістів у заходах Робочої програми євроатлантичного партнерства, зокрема Індивідуальній програмі партнерства між Україною та Альянсом, а також у Програмі з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня та за сприяння Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Середньострокові цілі:

забезпечити належну діяльність Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору;

продовжити співробітництво з Альянсом у рамках Робочої програми євроатлантичного партнерства і Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

проводити засідання Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору;

забезпечити координацію участі представників заінтересованих центральних органів виконавчої влади України у заходах міжнародного співробітництва в рамках Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО на 2011 рік;

підготувати звіт про результати виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки та пропозиції щодо розроблення нормативно-правових актів з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва після 2011 року;

продовжити співробітництво у рамках Скандинавсько-Балтійської ініціативи;

розширювати співробітництво з Центром інформації та документації НАТО в Україні щодо підготовки фахівців у сфері євроатлантичного співробітництва.

2.1. Політика національної безпеки

Політика національної безпеки базується на положеннях Конституції України, Законів України "Про основи національної безпеки України", "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" та Воєнної доктрини України. Основні засади політики національної безпеки також уточнюються у посланнях Президента України до народу та в щорічних і позачергових посланнях до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Реалізація державної політики національної безпеки передбачає утвердження засад національної єдності для розбудови демократичної, правової держави, формування соціально орієнтованої ринкової економіки, зміцнення науково-технологічного потенціалу, забезпечення інноваційного розвитку, зростання рівня життя і добробуту населення, забезпечення інформаційної безпеки, екологічно і техногенно безпечних умов життєдіяльності суспільства.

Основні завдання:

забезпечення життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, своєчасне виявлення, запобігання виникненню і нейтралізація загроз національним інтересам у зовнішньополітичній, оборонній, соціально-економічній, енергетичній, екологічній та інших сферах;

зміцнення обороноздатності держави, посилення відповідальності органів державної влади всіх рівнів за належну підготовку і гарантування безпеки держави.

Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України зумовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам.

Україна має намір продовжувати участь у заходах щодо забезпечення міжнародної, європейської та євроатлантичної безпеки і стабільності, зокрема, шляхом участі у місіях та операціях під егідою Альянсу.

2.1.1. Стратегія національної безпеки України

Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 12 лютого 2007 року N 105, визначає, зокрема, пріоритетні цілі реформування інститутів сектору безпеки. Головна мета Стратегії - забезпечення рівня національної безпеки, який гарантуватиме поступальний розвиток України, її конкурентоспроможність, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, дальше зміцнення міжнародних позицій та авторитету України у сучасному світі.

Президент України здійснює керівництво процесом реалізації Стратегії та в разі потреби вносить до Верховної Ради України законопроекти, необхідні для її імплементації.

Верховна Рада України формує законодавчу базу, необхідну для реалізації Стратегії, здійснює відповідний парламентський контроль.

Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію Стратегії, затверджує щороку плани заходів з її виконання.

Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади з реалізації Стратегії, вносить Президентові України з урахуванням змін у зовнішньому або внутрішньому середовищі пропозиції щодо її уточнення та ресурсного забезпечення.

Динамічні зміни у безпековому середовищі навколо України, що відбулися останнім часом, зокрема глобальна фінансово-економічна криза та інші пов'язані з нею загрози, а також ситуація в Україні змусили керівництво держави внести певні корективи у пріоритети внутрішньої і зовнішньої державної політики, які знайшли своє відображення у Законі України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики". У зв'язку з цим Кабінету Міністрів України доручено підготувати пропозиції щодо приведення законодавчих актів та забезпечення приведення інших нормативно-правових актів у відповідність із зазначеним Законом, зокрема розробити нову редакцію Стратегії національної безпеки України.

Нова редакція документа, загальну координацію підготовки якої здійснює Апарат Ради національної безпеки і оборони України, згодом буде розглянута на засіданні Ради та затверджена Главою держави.

Середньострокові цілі:

забезпечити реалізацію Стратегії національної безпеки України;

удосконалити механізм реалізації Стратегії національної безпеки України;

оптимізувати механізм оцінки ефективності реалізації Стратегії національної безпеки України, зокрема, шляхом залучення до такої оцінки незалежних громадських організацій;

створити систему інформаційного супроводження реалізації пріоритетів, визначених Стратегією національної безпеки України;

забезпечити активну участь Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору в координації діяльності відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в існуючих консультативних механізмах України з НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

визначити в рамках діяльності Спільної робочої групи високого рівня формат одержання Україною методичної та консультаційної допомоги щодо вдосконалення механізму реалізації Стратегії національної безпеки України;

залучити громадські організації до проведення незалежної оцінки стану реалізації державної політики щодо національної безпеки, а також Стратегії національної безпеки України в рамках Мережі партнерства Україна - НАТО;

розробити нову редакцію Стратегії національної безпеки України з урахуванням досвіду держав - членів НАТО та внести її на розгляд Ради національної безпеки і оборони України.

2.1.2. Управління національною безпекою і обороною України. Реагування на кризові ситуації

До системи управління національною безпекою і обороною України входять:

Верховна Рада України, яка здійснює законодавче регулювання у секторі національної безпеки і оборони України;

Президент України, який здійснює керівництво у секторі національної безпеки і оборони України, є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, Головою Ради національної безпеки і оборони України;

Рада національної безпеки і оборони України, яка координує та контролює діяльність органів виконавчої влади з питань національної безпеки і оборони України;

Кабінет Міністрів України, який є вищим органом у системі органів виконавчої влади, здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

центральні органи виконавчої влади, Збройні Сили України та інші військові формування, правоохоронні і розвідувальні органи, утворені відповідно до законів України, які у межах своїх повноважень забезпечують виконання передбачених Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України завдань у секторі національної безпеки і оборони України.

Удосконалення системи управління національною безпекою і обороною України є життєво важливим для своєчасного та адекватного реагування на сучасні виклики і загрози. Це передбачає вдосконалення міжвідомчої координації у сфері стратегічного планування. Ключову роль у зазначених процесах відіграватимуть Рада національної безпеки і оборони України та Кабінет Міністрів України.

Надзвичайно важливим є впровадження демократичних принципів управління національною безпекою і обороною України, спрямованих на запобігання впливу політичного протистояння та корупції, пов'язаних із боротьбою за владу та ресурси.

Для України важливо вдосконалити систему управління державними органами в умовах кризових ситуацій, а також забезпечити ефективний розподіл завдань та повноважень між суб'єктами сектору безпеки так, щоб запобігти дублюванню їх функцій.

Середньострокові цілі:

удосконалити систему стратегічного планування з метою більш ефективної реалізації політичного курсу держави;

удосконалити міжвідомчу координацію у сфері стратегічного планування та забезпечити політичну консолідацію шляхом поєднання зусиль державних органів, спрямованих на реагування на сучасні виклики і загрози;

проаналізувати досвід держав - членів НАТО з питань управління сектором безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також ефективного розподілу між ними завдань і повноважень;

удосконалити систему управління державними органами в умовах кризових ситуацій, гармонізувати повноваження суб'єктів сектору безпеки з метою запобігання їх дублюванню;

забезпечити впровадження демократичних принципів управління національною безпекою і обороною України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити здійснення у 2011 році заходів щодо реалізації Стратегії міжнародної миротворчої діяльності України, затвердженої Указом Президента України від 15 червня 2009 року N 435;

розробити проект плану заходів щодо реалізації Стратегії міжнародної миротворчої діяльності України на 2012 рік та подати його на розгляд Ради національної безпеки і оборони України;

налагодити ефективний діалог між суб'єктами забезпечення національної безпеки та громадськими організаціями;

узяти участь у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО щодо залучення представників України до здійснення заходів з урегулювання кризових ситуацій.

2.1.3. Реформування сектору безпеки. Забезпечення імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки та оборонного огляду

Демократичні перетворення у сфері національної безпеки і оборони України, що здійснюються в контексті європейської інтеграції та конструктивного партнерства з Альянсом, обумовлюють необхідність грунтовного перегляду та уточнення завдань, структури і повноважень усіх суб'єктів сектору безпеки з урахуванням прийнятих стандартів та економічних можливостей держави.

Протягом 2009-2010 років Україна досягла певних успіхів у реформуванні сектору безпеки. Реалізація першої в історії держави Стратегії національної безпеки України набула системного характеру та забезпечує трансформацію вітчизняних безпекових інституцій у ході проведення комплексного огляду сектору безпеки. Підготовлено і затверджено низку концептуальних документів щодо розвитку сектору безпеки на період до 2015 року.

Україна завершує імплементацію результатів комплексного огляду сектору безпеки та оборонного огляду. Головна мета трансформаційних процесів - максимальна адаптація безпекових інституцій держави до загальноприйнятих демократичних стандартів і забезпечення їх адекватного реагування на можливі загрози та виклики національній безпеці України.

Кабінет Міністрів України організовує і контролює проведення оборонного огляду центральними органами виконавчої влади та іншими заінтересованими державними органами, які виконують завдання у сфері оборони України. Загальне керівництво такими процесами здійснюється Президентом України, який очолює Раду національної безпеки і оборони України.

З метою підвищення транспарентності цих процесів та досягнення неупереджених, об'єктивних і достовірних результатів до участі в імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки та проведення оборонного огляду залучаються представники міжнародних неурядових, українських громадських організацій і наукових установ.

За результатами оборонного огляду буде розроблено Стратегічний оборонний бюлетень, який разом із підсумковими документами комплексного огляду сектору безпеки стане основою для підготовки середньострокових програм розвитку секторів безпеки і оборони України. Стратегічний оборонний бюлетень матиме публічний характер і буде розміщений на офіційних веб-сайтах суб'єктів сектору безпеки.

Дальше співробітництво між Україною та Альянсом у цій сфері розвиватиметься у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.

Середньострокові цілі:

забезпечити гармонізацію документів середньострокової дії у сфері оборонного планування;

забезпечити імплементацію результатів оборонного огляду України;

завершити імплементацію результатів комплексного огляду сектору безпеки;

удосконалити законодавство з питань регулювання діяльності суб'єктів сектору безпеки, в тому числі шляхом його адаптації до стандартів держав - членів НАТО;

здійснити перегляд та уточнення завдань, структури і повноважень суб'єктів сектору безпеки з урахуванням прийнятих стандартів та економічних можливостей держави;

забезпечити реформування інститутів сектору безпеки;

залучати представників політичної та громадської еліти до публічного діалогу з питань безпеки, що сприятиме формуванню в суспільстві розуміння безпекових реалій, досягненню консенсусу з питань політики безпеки, а також виробленню конструктивних підходів до неї;

підвищити рівень довіри суспільства до інститутів сектору безпеки;

започаткувати практику проведення незалежного експертного аналізу планів заходів щодо реформування сектору безпеки;

проводити соціологічні дослідження для визначення проблемних питань щодо реформ у секторі безпеки та можливих шляхів їх розв'язання.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити консультації експертів стосовно проведення реформ у секторі безпеки в рамках виконання програми Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня на 2011 рік;

продовжити реформування інститутів сектору безпеки в контексті затверджених державних концепцій, а також у рамках імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки;

здійснити заходи щодо ефективного залучення до співпраці іноземних радників при суб'єктах сектору безпеки з метою прискорення проведення відповідних реформ;

забезпечити використання консультативно-дорадчої допомоги іноземних радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України під час імплементації результатів оборонного огляду;

провести засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони, під час якого презентувати проект Стратегічного оборонного бюлетеня, представити результати Стратегічного оборонного огляду і обговорити дальші кроки щодо проведення воєнної реформи в Україні.