- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про племінну справу у тваринництві
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 2, ст. 7)
( Вводиться в дію Постановою ВР
№ 3773-XII від 23.12.93, ВВР, 1994, № 2, ст. 8 )
( В редакції Закону
№ 1328-XIV від 21.12.99, ВВР, 2000, № 6-7, ст.37 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 546-IV від 20.02.2003, ВВР, 2003, № 23, ст.145
№ 2374-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, № 37, ст.494
№ 2608-VI від 19.10.2010, ВВР, 2011, № 11, ст.69
№ 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80
№ 222-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 23, ст.158
№ 867-VIII від 08.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.40
№ 3221-IX від 30.06.2023 )
( У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва" у відповідному відмінку згідно із Законом
№ 5462-VI від 16.10.2012 )
Цей Закон визначає загальні правові, економічні та організаційні основи племінної справи у тваринництві, спрямовані на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
племінна справа - система зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин;
племінні (генетичні) ресурси - тварини, сперма, ембріони, яйцеклітини, які мають племінну (генетичну) цінність;
ідентифікація тварин - їх нумерація, присвоєння кличок, фотографування тощо, що забезпечує можливість формування інформації про кожну тварину зокрема та встановлення відповідності цієї інформації даній тварині;
ідентифікація сперми - нанесення на упаковку, в яку розфасована спермодоза, ідентифікаційного номера, клички та породи плідника, дати виробництва спермопродукції та інформації про виробника;
поліпшуюча порода - порода, яка використовується для поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин інших порід та виведення нових порід, порідних типів, ліній, родин;
генофондне стадо - чистопородна група тварин, виділена для збереження та відтворення генофонду породи;
племінна тварина - чистопородна тварина; або
тварина, одержана за затвердженою програмою породного вдосконалення, що зареєстрована в державних книгах племінних тварин, має племінну (генетичну) цінність і може використовуватися в селекційному процесі відповідно до програм селекції; або
гібридна племінна свиня, одержана способом навмисного схрещування племінних свиней різних порід, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин або способом навмисного схрещування племінних свиней і свиней, одержаних внаслідок навмисного схрещування племінних свиней різних порід, відповідно до програм селекції;
неплемінна тварина - тварина, що не має даних про походження відповідно до вимог племінного обліку;
сертифікат племінних (генетичних) ресурсів - документ встановленої форми про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин, сперми, ембріонів, яйцеклітин, складений на основі даних офіційного обліку продуктивності, офіційної оцінки за типом, що видається власникам племінних (генетичних) ресурсів і гібридних племінних свиней;
племінна (генетична) цінність - цінність племінних тварин згідно з даними їх фактично визначеного або передбаченого впливу на якість потомків;
селекційне досягнення - створена в результаті цілеспрямованої творчої діяльності група племінних тварин (порода, породний тип, лінія, родина тощо), що має нові генетичні ознаки, які стійко передає потомству, та за показниками продуктивності перевищує попередні типи тварин;
племінний облік - визначення та внесення до інформаційних баз даних (автоматизованих систем документів з племінної справи) суб'єктами племінної справи у тваринництві даних про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин з метою ведення племінної справи у тваринництві;
офіційний облік продуктивності - облік продуктивності тварин, що ведеться державними контролерами-асистентами та підтверджується відповідними організаціями, які здійснюють дослідження якісних показників одержаної продукції;
офіційна оцінка за типом - оцінка у балах типу тварин та їх класифікація, проведена експертами-бонітерами;
генетична експертиза походження та аномалій тварин - ідентифікація тварин лабораторними методами з метою здійснення контролю за достовірністю їх походження та виявлення генетичних аномалій;
статус - певний стан (рівень) ведення селекційно-племінної роботи суб'єктами племінної справи у тваринництві;
апробація - комісійна оцінка селекційних досягнень у тваринництві;
бонітування - комплексна оцінка племінних та підконтрольних тварин за племінними та продуктивними якостями і типом тварин;
підконтрольна тварина - неплемінна тварина, походження якої визначене за результатами генетичної експертизи походження та аномалій тварин, за продуктивністю якої здійснюється контроль і яка може використовуватися у селекційному процесі відповідно до програм селекції.
Стаття 2. Законодавство України про племінну справу у тваринництві
Законодавство України про племінну справу у тваринництві складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до нього.
Стаття 3. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює відносини в галузі племінної справи у тваринництві, визначає права та обов'язки власників і споживачів племінних (генетичних) ресурсів, встановлює вимоги до якості та порядку використання цих ресурсів, визначає систему селекції та основи державного контролю за дотриманням законодавства про племінну справу у тваринництві, а також порядок фінансування племінної справи у тваринництві.
Стаття 4. Об'єкти племінної справи у тваринництві
Об'єктами племінної справи у тваринництві є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі та кролі, яких розводять з метою одержання від них певної продукції (далі - тварини).
Стаття 5. Суб'єкти племінної справи у тваринництві
Суб'єктами племінної справи у тваринництві є:
власники племінних (генетичних) ресурсів;
підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, пов'язані з племінною справою у тваринництві;
власники неплемінних тварин - споживачі племінних (генетичних) ресурсів та замовники послуг з племінної справи у тваринництві.
Стаття 6. Завдання племінної справи у тваринництві
Завданнями племінної справи у тваринництві є:
створення, збереження, відтворення та раціональне використання племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної (генетичної) цінності з метою поліпшення генетичної якості тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі;
забезпечення функціонування єдиної системи селекції у тваринництві, зокрема ідентифікації племінних тварин, племінного обліку, бонітування, оцінки тварин за якістю потомства та іншими ознаками, формування інформаційної бази даних з племінної справи та періодичної публікації аналітичних відомостей з племінної справи у тваринництві;
одержання тварин з новими високими генетичними ознаками;
ефективне використання в селекційному процесі найцінніших світових племінних (генетичних) ресурсів поліпшуючих порід;
формування власного експортного потенціалу племінних (генетичних) ресурсів;
збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих вітчизняних порід;
забезпечення генетичного різноманіття;
впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики, селекції і відтворення тварин;
створення селекційних досягнень.
Стаття 7. Права та обов'язки суб'єктів племінної справи у тваринництві
Суб'єкти племінної справи у тваринництві мають право:
провадити певні види господарської діяльності у племінній справі в тваринництві відповідно до законодавства;
використовувати племінні (генетичні) ресурси, що їм належать, на виконання програм селекції;
використовувати племінні (генетичні) ресурси для одержання гібридних племінних свиней в один із способів, визначених статтею 1 цього Закону.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зобов’язані:
ідентифікувати тварин, що їм належать;
виконувати вимоги щодо державної реєстрації тварин, ведення племінного обліку, бонітування і проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
використовувати для відтворення поголів’я плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства.
Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛЕМІННОЇ СПРАВИ У ТВАРИННИЦТВІ
Стаття 8. Загальнодержавні програми селекції у тваринництві
Загальнодержавні програми селекції у тваринництві розробляються та здійснюються Кабінетом Міністрів України і затверджуються в установленому законом порядку. Загальнодержавні програми селекції у тваринництві розробляються на період 5-10 років і є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами племінної справи у тваринництві.
Стаття 9. Організація племінної справи у тваринництві
Суб’єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність у племінній справі у тваринництві, пов’язану з виробництвом, зберіганням і торгівлею племінними (генетичними) ресурсами, проведенням генетичної експертизи походження та аномалій тварин, мають право на отримання відповідного статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві згідно із законодавством.
Суб’єктам племінної справи у тваринництві (крім власників неплемінних тварин) присвоюється відповідний статус за результатами оцінки певного стану (рівня) ведення селекційно-племінної роботи.
Відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві певному статусу визначається напрямом їхньої господарської діяльності, якістю наявних племінних (генетичних) ресурсів, рівнем ведення селекційно-племінної роботи та участю у створенні селекційних досягнень тощо.
Рівень ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи у тваринництві, якість наявних племінних (генетичних) ресурсів, наявність селекційних досягнень визначаються за даними племінного обліку, бонітування, оцінки плідників за якістю потомства, апробації, генетичної експертизи походження та аномалій тварин.
Порядок ведення племінного обліку, бонітування, визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства, випробування плідників за якістю потомства, апробації, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва.
Розділ III
ВИМОГИ ДО РОБОТИ З ПЛЕМІННИМИ (ГЕНЕТИЧНИМИ) РЕСУРСАМИ
Стаття 10. Вимоги до племінних (генетичних) ресурсів
До племінних (генетичних) ресурсів встановлюються такі вимоги:
племінні тварини повинні бути ідентифіковані, зареєстровані у державних книгах племінних тварин, мати дані відповідно до вимог з племінного обліку, документів офіційного обліку продуктивності та офіційної оцінки за типом, походити від батьків, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин;
сперма має бути одержана від племінних плідників, які пройшли генетичну експертизу походження та аномалій тварин, ідентифікована, заготовлена та оброблена в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, відповідати ветеринарно-санітарним вимогам і правилам, а дані про неї повинні відповідати вимогам з племінного обліку. Для відтворення використовується сперма плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;
ембріони, яйцеклітини повинні бути одержані від племінних тварин, ідентифіковані, заготовлені та оброблені в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, відповідати ветеринарно-санітарним вимогам і правилам, а дані про них повинні відповідати вимогам з племінного обліку;
плідники мають походити від племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності, мати результати генетичної експертизи походження та аномалій тварин, оцінюватися за походженням, власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства або проходити випробування за якістю потомства, а дані про них повинні відповідати вимогам з племінного обліку;
підконтрольні тварини повинні бути ідентифіковані, відповідати вимогам до державної реєстрації підконтрольних тварин у державних книгах племінних тварин, мати дані відповідно до вимог з племінного обліку, документів офіційного обліку продуктивності та офіційної оцінки за типом і результати генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
гібридні племінні свині повинні бути ідентифіковані, зареєстровані у державних книгах племінних тварин, мати дані відповідно до вимог з племінного обліку, документів офіційного обліку продуктивності та офіційної оцінки за типом, походити від батьків, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин.
................Перейти до повного тексту