Про затвердження Порядку присвоєння відповідного статусу суб"єктам племінної справи у тваринництві та Технологічних вимог до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

19.06.2015 № 234

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

08 липня 2015 р.

за № 809/27254

Про затвердження Порядку присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві та Технологічних вимог до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва

( Заголовок в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 № 50 від 10.02.2017 № 412 від 26.07.2019 № 234 від 28.09.2021 № 1345 від 30.04.2024 )

Відповідно до статей 9, 16 Закону України "Про племінну справу у тваринництві", абзацу шостого статті 7 Закону України "Про бджільництво" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1) Порядок присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві, що додається;

( Підпункт 1 пункту 1 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

2) Технологічні вимоги до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва, що додаються.

2. Департаменту тваринництва забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Краснопольського Я.В.

Міністр

О.М. Павленко

ПОГОДЖЕНО:

В.о. Голови
Антимонопольного комітету України

Голова Державного агентства
рибного господарства України

Заступник Голови
Державної ветеринарної
та фітосанітарної служби України

Президент Національної академії
аграрних наук України

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців
на національному рівні

Голова Державної регуляторної
служби України

М.Я. Бараш

Я.Б. Ковалів

О.М. Вержиховський

Я.М. Гадзало

Д. Олійник

К.М. Ляпіна

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

аграрної політики

та продовольства України

19.06.2015 № 234

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

08 липня 2015 р.

за № 809/27254

ПОРЯДОК

присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві

( Заголовок в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 ) ( У тексті Порядку та додатках до нього слова "Мінагрополітики України", "департамент", "атестаційна комісія" та "атестується вперше" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Мінагрополітики", "структурний підрозділ з питань", "регіональна експертна комісія" та "проходить процедуру присвоєння статусу" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

І. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає процедуру присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві.

1.2. Цей Порядок поширюється на суб’єктів племінної справи у тваринництві, які є власниками племінних (генетичних) ресурсів або є суб’єктами господарювання, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, пов’язані з племінною справою у тваринництві.

( Пункт 1.2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

1.3. Терміни, наведені в цьому Порядку, вживаються в таких значеннях:

експертна оцінка – оцінка певного стану (рівня) ведення селекційно-племінної роботи суб’єктами племінної справи у тваринництві (крім власників неплемінних тварин) відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку;

( Абзац другий пункту 1.3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

генофондне стадо – чистопородна група тварин, виділена для збереження та відтворення генофонду породи;

статус – певний стан (рівень) ведення селекційно-племінної роботи суб’єктами племінної справи у тваринництві.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про племінну справу у тваринництві", "Про адміністративні послуги", "Про адміністративну процедуру", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", "Про публічні електронні реєстри".

( Пункт 1.3 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

1.4. Залежно від напряму діяльності, якості племінних (генетичних) ресурсів та рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктам племінної справи у тваринництві присвоюються такі статуси:

( Абзац перший пункту 1.4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

у скотарстві, буйволівництві, свинарстві, вівчарстві і козівництві: племінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (об’єднання) з племінної справи, контрольно-випробувальна станція, підприємство (лабораторія) генетичного контролю, підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів, підприємство (лабораторія) з оцінки якості тваринницької продукції;

у конярстві: кінний завод, племінний репродуктор, конюшня-репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (об’єднання) з племінної справи, заводська конюшня, іподром, трендепо, підприємство (лабораторія) генетичного контролю, підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів;

у звірівництві і кролівництві: племінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (лабораторія) з оцінки якості тваринницької продукції;

у птахівництві: племінний завод, племінний птахорепродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, контрольно-випробувальна станція з птахівництва;

у бджільництві: племінний завод, племінна пасіка, племінний бджолорозплідник, генофондне господарство, селекційний центр;

у рибництві: племінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (лабораторія) генетичного контролю;

у шовківництві: гренажний завод, племінна станція із шовківництва, генофондне господарство, селекційний центр.

1.5. Присвоєння відповідного статусу, що включає в себе також і присвоєння вищого статусу за рівнем ведення селекційно-племінної роботи суб’єктам племінної справи у тваринництві за відповідною породою/кросом (далі - вищий статус), проводиться Міністерством аграрної політики та продовольства України на безоплатній основі.

Вищий статус присвоюється у разі, якщо суб’єкт вже має відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві, що за рівнем ведення селекційно-племінної роботи за відповідною породою/кросом передує статусу, на який претендує суб’єкт, а саме:

у скотарстві, буйволівництві, свинарстві, вівчарстві, козівництві, звірівництві, кролівництві, рибництві: племінний завод, якщо суб’єкт племінної справи має статус племінний репродуктор;

у конярстві: кінний завод, якщо суб’єкт племінної справи має статус племінний репродуктор або конюшня-репродуктор;

у птахівництві: племінний птахорепродуктор I порядку, якщо суб’єкт племінної справи має статус племінний птахорепродуктор II порядку; племінний завод, якщо суб’єкт племінної справи має статус племінний птахорепродуктор I порядку;

у бджільництві: племінний бджолорозплідник, якщо суб’єкт племінної справи має статус племінна пасіка; племінний завод, якщо суб’єкт племінної справи має статус племінний бджолорозплідник;

у шовківництві: племінна станція із шовківництва, якщо суб’єкт племінної справи має статус гренажного заводу.

( Пункт 1.5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

1.6. Присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві проводиться на необмежений строк згідно з процедурою, визначеною розділом ІІІ цього Порядку.

( Пункт 1.6 розділу I в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

1.7. Для суб’єктів племінної справи у тваринництві, яким присвоєно відповідний статус, проводиться експертна оцінка щодо відповідності суб’єктів племінної справи певному статусу (далі - експертна оцінка суб’єктів племінної справи у тваринництві) для:

підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу;

позбавлення суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу.

Експертна оцінка суб’єктів племінної справи у тваринництві проводиться згідно з процедурою, визначеною розділом ІV цього Порядку.

( Пункт 1.7 розділу I в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

1.8. Присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві проводиться за зверненням суб’єктів племінної справи у тваринництві згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.

( Пункт 1.8 розділу I в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

1.9. Для присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві та проведення експертної оцінки суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України утворюються:

регіональна експертна комісія з розгляду матеріалів щодо присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві в Автономній Республіці Крим та областях (далі - регіональна експертна комісія);

експертна комісія Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - експертна комісія Мінагрополітики) щодо присвоєння та позбавлення відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві.

( Пункт 1.9 розділу I в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

ІІ. Вимоги до роботи регіональної експертної комісії та експертної комісій Міністерства аграрної політики та продовольства України

( Назва розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

2.1. Регіональна експертна та експертна комісії Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі – комісії) діють у складі непарної кількості осіб. Для участі у роботі комісій можуть залучатися спеціалісти структурних підрозділів Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, державних органів ветеринарної медицини, спеціалісти Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, а також (за згодою) керівники та фахівці наукових установ Національної академії аграрних наук України, галузевих наукових установ та представники громадських організацій агропромислового комплексу України.

( Пункт 2.1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 50 від 10.02.2017, № 1345 від 30.04.2024 )

2.2. Рішення комісії є правомочним, якщо на її засіданні були присутні не менше як дві третини членів комісії.

2.3. До складу регіональної експертної комісії входять:

голова – посадова особа структурного підрозділу з питань агропромислового розвитку обласної державної адміністрації або Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим;

заступник голови;

секретар комісії;

члени комісії.

2.4. Комісію очолює голова, який організовує її роботу та скликає засідання.

У разі відсутності голови комісії всі функції виконує заступник голови комісії.

2.5. Секретар комісії забезпечує підготовку відповідних матеріалів до розгляду, їх реєстрацію, оформлення та затвердження в установленому порядку результатів розгляду.

2.6. До складу експертної комісії Мінагрополітики входять:

голова - посадова особа, яка очолює структурний підрозділ Міністерства агарної політики та продовольства України;

( Абзац другий пункту 2.6 розділу II в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

заступник голови - посадова особа, яка очолює структурний підрозділ Національної академії аграрних наук України, до повноважень якого належить діяльність у галузі тваринництва;

( Абзац третій пункту 2.6 розділу II в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

секретар комісії;

члени комісії.

Засідання експертної комісії Мінагрополітики може проводитися у форматі відеоконференції в режимі онлайн.

( Пункт 2.6 розділу II доповнено абзацом шостим згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Експертна комісія Мінагрополітики складається з підрозділів. У разі потреби підрозділи забезпечують експертну оцінку племінних стад за видами сільськогосподарських тварин та напрямами продуктивності. До складу експертної комісії Мінагрополітики будь-якого підрозділу входять секретар та члени комісії.

2.7. Матеріали, подані суб’єктами племінної справи у тваринництві для розгляду експертною комісією Мінагрополітики відповідно до вимог цього Порядку, зберігаються протягом чотирьох років.

( Пункт 2.7 розділу II в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

ІІІ. Порядок роботи регіональної експертної комісії щодо присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві

( Назва розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

3.1. Регіональна експертна комісія забезпечує розгляд матеріалів щодо присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві за зверненнями суб’єктів племінної справи у тваринництві.

( Абзац перший пункту 3.1 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

Робота регіональної експертної комісії проходить у такій послідовності:

( Абзац другий пункту 3.1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

аналіз відповідних документів, передбачених пунктом 3.3 цього розділу та розділу VІІ цього Порядку, візуальна оцінка наявних племінних (генетичних) ресурсів, що проводяться за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві;

обговорення висновків комісії на засіданні.

3.2. Щороку до 20 січня Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій забезпечують опублікування в засобах масової інформації оголошення щодо строків прийому відповідних документів для присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві.

( Пункт 3.2 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

3.3. Суб’єктами племінної справи у тваринництві, які претендують на присвоєння відповідного статусу, до структурних підрозділів з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим подається заява суб’єкта племінної справи у тваринництві на присвоєння статусу (вищого статусу, проведення експертної оцінки суб’єкта племінної справи у тваринництві при підтвердженні статусу) (додаток 1) (далі - Заява), що містить:

найменування адміністративного органу, до якого вона подається;

відомості, достатні для встановлення особи заявника, його контактні дані (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування, місце проживання, місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, інші контактні дані). У разі подання заяви представником заявника в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника;

зміст вимоги заявника;

дату складення заяви.

Заява формується електронними засобами ведення Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві (далі - Держплемреєстр), після проходження суб’єктом племінної справи у тваринництві, який претендує на присвоєння відповідного статусу, ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу встановлювати особу.

Разом з Заявою, складеною з урахуванням вимог статті 40 Закону України "Про адміністративну процедуру", додаються такі документи:

кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності за видом та породою тварин (за наявності племінного стада) або кількісні та якісні показники виробничо-господарської діяльності/результати діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві, за формами, наведеними у розділі VI цього Порядку;

ветеринарна довідка, що підтверджує ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження, благополуччя щодо гострих інфекційних захворювань, а також туберкульозу і лептоспірозу тварин, лейкозу великої рогатої худоби (крім підприємств, що не є власниками племінних (генетичних) ресурсів), видана уповноваженими особами.

Формування Заяви підтверджується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Заява, що подається до структурних підрозділів з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим в електронній формі, повинна відповідати вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Заява реєструється структурним підрозділом з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим в день її надходження відповідно до вимог статті 42 Закону України "Про адміністративну процедуру".

У разі невідповідності Заяви встановленій формі або надання в ній неповної інформації структурні підрозділи з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим приймають рішення про залишення такої Заяви без руху відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру".

Адміністративне провадження у справі про присвоєння статусу, розпочинається з дня отримання заяви структурними підрозділами з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим та здійснюється відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та з урахуванням особливостей Закону України "Про племінну справу у тваринництві".

Суб’єкт племінної справи у тваринництві, який подає Заяву, забезпечує достовірність інформації, зазначеної в ній.

( Пункт 3.3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

3.4. Секретар регіональної експертної комісії забезпечує:

реєстрацію документів та формування переліку суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів, які подали заяви на присвоєння статусу (додаток 2).

( Абзац другий пункту 3.4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 ) ( Абзац третій пункту 3.4 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

3.5. Відповідно до переліку суб’єктів племінної справи у тваринництві голова регіональної експертної комісії організовує роботу регіональної експертної комісії, у разі потреби – щомісяця.

( Пункт 3.5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

3.6. Регіональна експертна комісія визначає відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві певному статусу згідно з вимогами чинного законодавства, які містять норми, що стосуються розведення племінних тварин за певним видом, породою, виробництва племінних (генетичних) ресурсів, надання послуг з племінної справи у тваринництві, у тому числі цього Порядку. З цією метою регіональна експертна комісія проводить:

( Абзац перший пункту 3.6 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

огляд племінних стад та визначає їх відповідність типовим для породи ознакам. Візуальна оцінка племінних стад проводиться безпосередньо за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання із залученням спеціаліста з відповідною фаховою освітою;

( Абзац другий пункту 3.6 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

аналіз продуктивності та якісного складу племінного стада;

аналіз ведення селекційно-племінної роботи та виконання програм селекції;

аналіз бонітування тварин та визначення відповідності ведення племінного обліку вимогам чинних інструкцій з бонітування та з ведення форм племінного обліку за видами та породами племінних тварин;

аналіз наявності результатів проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин, оцінки якості молока, племінних свідоцтв (сертифікатів) на племінні (генетичні) ресурси;

аналіз кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві відповідно до мінімальних вимог цього Порядку з урахуванням достовірності даних племінного обліку;

аналіз достовірності показників, що містять документи, надані суб’єктами племінної справи у тваринництві, згідно з пунктом 3.3 цього розділу;

аналіз використання плідників для відтворення маточного поголів’я тварин з визначеною племінною цінністю відповідно до вимог чинного законодавства;

( Абзац дев'ятий пункту 3.6 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

аналіз дотримання вимог чинного законодавства щодо ідентифікації племінних (генетичних) ресурсів;

аналіз використання племінних (генетичних) ресурсів та державної реєстрації племінних тварин.

3.7. Для присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві регіональна експертна комісія має право:

( Абзац перший пункту 3.7 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

отримувати будь-яку інформацію щодо ведення селекційно-племінної роботи, наявних племінних (генетичних) ресурсів від суб’єктів племінної справи у тваринництві, які подали заяву на присвоєння відповідного статусу;

( Абзац другий пункту 3.7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

зробити висновок про невідповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві вимогам, які встановлені цим Порядком;

прийняти рішення про відмову суб’єкту племінної справи у тваринництві у присвоєнні відповідного статусу згідно з пунктом 3.3 цього розділу при:

( Абзац четвертий пункту 3.7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

поданні документів у неповному обсязі;

оформленні документів з порушенням вимог цього пункту.

( Абзац сьомий пункту 3.7 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

3.8. Під час роботи регіональна експертна комісія складає бальну оцінку, якщо це передбачено, та акт щодо присвоєння відповідного статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві.

( Пункт 3.8 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

3.9. Висновки про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу розглядаються на засіданні регіональної експертної комісії. Акт підписують члени регіональної експертної комісії згідно з пунктом 2.3 розділу ІІ цього Порядку.

Рішення регіональної експертної комісії оформляється протоколом у двох примірниках.

3.10. Матеріали щодо присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві подаються у разі потреби секретарем регіональної експертної комісії у строк до 10 числа кожного місяця до Міністерства аграрної політики та продовольства України електронними засобами ведення Держплемреєстру, після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу встановлювати особу.

( Абзац перший пункту 3.10 розділу III в редакції Наказів Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 1345 від 30.04.2024 )

Матеріали щодо присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві розглядаються експертною комісією Мінагрополітики.

Матеріали включають:

перелік суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів в паперовому вигляді та на електронних носіях за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;

документи, зазначені у пункті 3.3 цього розділу;

( Абзац п’ятий пункту 3.10 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

акт присвоєння відповідного статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві та бальну оцінку;

( Абзац шостий пункту 3.10 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

один примірник протоколу засідання регіональної експертної комісії.

( Абзац сьомий пункту 3.10 розділу III в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

ІV. Порядок проведення експертної оцінки щодо відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві присвоєному статусу

( Назва розділу IV в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

4.1. Експертну оцінку суб’єктів племінної справи у тваринництві проводить експертна комісія Мінагрополітики.

( Абзац перший пункту 4.1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

Під час проведення експертної оцінки суб’єктів племінної справи у тваринництві експертна комісія Мінагрополітики може приймати рішення щодо:

( Абзац другий пункту 4.1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу;

позбавлення суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу.

4.2. Підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу за результатами експертної оцінки суб’єктів племінної справи у тваринництві проводиться при реорганізації, зміні найменування суб’єкта господарювання, за умови якщо суб’єкт господарювання, який претендує на підтвердження статусу з племінної справи у тваринництві, є правонаступником юридичної особи, що мала відповідний статус з племінної справи у тваринництві, та є новим власником племінного стада, яке належало юридичній/фізичній особі, що мала відповідний статус з племінної справи у тваринництві.

( Пункт 4.2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

4.3. Для проведення експертної оцінки суб’єктів племінної справи у тваринництві суб’єктами з племінної справи у тваринництві, які претендують на підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, за умов, зазначених у пункті 4.2 цього розділу, до Міністерства аграрної політики та продовольства України у строк до 10 числа кожного місяця подається Заява (додаток 1), що містить:

найменування адміністративного органу, до якого вона подається;

зміст вимоги заявника;

дату складення заяви.

Заява формується електронними засобами ведення Держплемреєстру, після проходження суб’єктом племінної справи у тваринництві, який претендує на присвоєння відповідного статусу, ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу встановлювати особу.

копії сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів, які оформляються та застосовуються відповідно до Положення про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 листопада 2011 року № 629, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за № 1422/20160 (далі - сертифікат), для підтвердження факту зміни власника племінних (генетичних) ресурсів. Якщо кількість сертифікатів становить понад 20 одиниць, складається перелік сертифікатів на племінні (генетичні) ресурси (крім спермопродукції). Перелік сертифікатів обов’язково повинен містити інформацію про власника, дату видачі, серію, номер та найменування органу, який видав сертифікат. Перелік сертифікатів засвідчується підписом керівника/власника суб’єкта господарювання;

кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності за видом та породою тварин (за наявності племінного стада) або кількісні та якісні показники виробничо-господарської діяльності / результати діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві, за формами, наведеними у розділі VI цього Порядку;

Підтвердження факту правонаступництва юридичної особи, що мала відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві та племінне стадо, яке належало юридичній особі, що мала відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві здійснюється відповідно до відомостей про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, про юридичних осіб - правонаступників з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Заява, що подається до Міністерства аграрної політики та продовольства України, повинна відповідати вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Заява реєструється Міністерством аграрної політики та продовольства України в день її надходження відповідно до вимог статті 42 Закону України "Про адміністративну процедуру".

У разі невідповідності Заяви встановленій формі або надання неповної інформації, Міністерство аграрної політики та продовольства України приймає рішення про залишення такої заяви без руху відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру".

Адміністративне провадження у справі про підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу розпочинається з дня отримання відповідної заяви Мінагрополітики та здійснюється відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та з урахуванням особливостей Закону України "Про племінну справу у тваринництві".

( Пункт 4.3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

4.4. При проведенні експертної оцінки суб’єктів племінної справи у тваринництві, які претендують на підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, експертна комісія Мінагрополітики, у разі потреби - щомісяця на безоплатній основі:

( Абзац перший пункту 4.4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 1345 від 30.04.2024 )

проводить аналіз наданих матеріалів до Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року № 358, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 липня 2012 року за № 1118/21430 (далі – Положення про Держплемреєстр), за два роки;

приймає рішення про відповідність або невідповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу.

4.5. Експертна комісія Мінагрополітики приймає рішення про відмову суб’єкту племінної справи у тваринництві, який претендує на підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, згідно з пунктом 4.3 цього розділу при:

поданні документів у неповному обсязі;

оформленні документів з порушенням вимог цього пункту.

У разі відмови щодо підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу суб’єкт племінної справи у тваринництві, який претендує на підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, повідомляється письмово протягом 10 днів після прийняття відповідного наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України.

4.6. Позбавлення суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу за результатами експертної оцінки суб’єктів племінної справи у тваринництві, проводиться при:

порушенні суб’єктом племінної справи у тваринництві вимог цього Порядку та інших нормативно-правових актів з племінної справи у тваринництві. Рішення приймається за наявності порушень з боку суб’єктів племінної справи у тваринництві;

невідповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві вимогам цього Порядку та неподання документів для реєстрації в Держплемреєстрі понад 30 календарних днів. Рішення приймається за зверненням структурного підрозділу Міністерства аграрної політики та продовольства України на основі: аналізу кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності за видом та породою тварин (за наявності племінного стада) або кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності / результатів діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві або при неподанні цих показників до інформаційної бази Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр, результатів бонітування тварин, результатів перевірки суб’єктів племінної справи у тваринництві згідно з чинним законодавством;

ліквідації племінного стада, нездійснення господарської діяльності за відповідним напрямом з племінної справи у тваринництві. Рішення приймається на підставі заяви суб’єкта племінної справи у тваринництві на позбавлення статусу (додаток 4) (далі - Заява на позбавлення статусу) або за зверненням Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій;

відмові суб’єкта племінної справи у тваринництві від присвоєного статусу. Рішення приймається на підставі Заяви на позбавлення статусу (додаток 4);

реорганізації, зміні найменування суб’єкта господарювання, присвоєння вищого статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві. Рішення приймається на підставі Заяви (додаток 1);

припинення суб’єкта господарювання. Рішення приймається на підставі Заяви на позбавлення статусу (додаток 4) або за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Для позбавлення суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу, за умов, зазначених у цьому пункті, до Міністерства аграрної політики та продовольства України подається Заява на позбавлення статусу (додаток 4).

Заява на позбавлення статусу (додаток 4) містить:

найменування адміністративного органу, до якого вона подається;

зміст вимоги заявника;

дату складення заяви.

Заява на позбавлення статусу формується електронними засобами ведення Держплемреєстру, після проходження суб’єктом племінної справи у тваринництві ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу встановлювати особу.

Формування Заяви на позбавлення статусу підтверджується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Заява на позбавлення статусу, що подається до Міністерства аграрної політики та продовольства України, повинна відповідати вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Заява на позбавлення статусу реєструється Міністерством аграрної політики та продовольства України в день її надходження відповідно до вимог статті 42 Закону України "Про адміністративну процедуру".

Заява на позбавлення статусу (додаток 4) розглядається Міністерством аграрної політики та продовольства України на безоплатній основі протягом 30 календарних днів.

У разі невідповідності Заяви на позбавлення статусу встановленій формі або надання в ній неповної інформації, Міністерство аграрної політики та продовольства України приймає рішення про залишення такої заяви без руху відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру".

У разі відсутності в Заяві на позбавлення статусу (додаток 4) підстав для позбавлення статусу, Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє заявника про відмову в позбавленні статусу у 10 денний строк.

Адміністративне провадження у справі про позбавлення статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві розпочинається з дня отримання відповідної Заяви на позбавлення статусу Мінагрополітики та здійснюється відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та з урахуванням особливостей Закону України "Про племінну справу у тваринництві".

Суб’єкт племінної справи у тваринництві, який подає Заяву на позбавлення статусу, забезпечує достовірність інформації, зазначеної в ній.

( Пункт 4.6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1790 від 12.06.2024 )

4.7. Формою роботи експертної комісії Мінагрополітики при експертній оцінці суб’єктів племінної справи у тваринництві є засідання.

( Абзац перший пункту 4.7 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

Рішення експертної комісії Мінагрополітики оформляється протоколом та затверджується наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

До протоколу додаються матеріали, відповідно до яких було прийнято рішення.

Для вирішення спірних питань та розгляду скарг за зверненнями суб’єктів племінної справи у тваринництві, що виникають в процесі проведення експертної оцінки суб’єктів племінної справи у тваринництві, експертною комісією Мінагрополітики ініціюється створення робочих груп та їх виїзд на місце провадження господарської діяльності суб’єкта з племінної справи у тваринництві. До складу робочих груп залучають фахівців, які мають відповідну підготовку у сфері племінної справи у тваринництві або досвід роботи з питань, що потребують незалежного висновку щодо відповідності суб’єкта племінної справи певному статусу.

( Абзац четвертий пункту 4.7 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

4.8. Секретар експертної комісії Мінагрополітики забезпечує реєстрацію документів, поданих суб’єктами племінної справи у тваринництві, їх підготовку до розгляду, формування переліку суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо підтвердження або позбавлення статусу з племінної справи у тваринництві, оформлення протоколу, підготовку відповідного проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України та його затвердження в установленому порядку.

V. Порядок розгляду експертною комісією Міністерства аграрної політики та продовольства України матеріалів роботи регіональних експертних комісій щодо присвоєння відповідних статусів суб’єктів племінної справи у тваринництві

5.1. Експертна комісія Мінагрополітики:

забезпечує розгляд матеріалів, які надійшли від регіональних експертних комісій щодо присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві згідно з пунктом 3.10 розділу ІІІ цього Порядку;

вирішує спірні питання, що виникають в процесі присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві;

( Абзац третій пункту 5.1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

приймає рішення щодо присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві і подає пропозиції щодо присвоєння відповідного статусу на затвердження.

5.2. Робота експертної комісії Мінагрополітики при розгляді матеріалів роботи регіональних експертних комісій проходить у такій послідовності і складається з таких етапів:

підрозділи експертної комісії Мінагрополітики, що забезпечують експертну оцінку відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві за певними видами сільськогосподарських тварин та напрямами продуктивності (далі – відповідний підрозділ експертної комісії Мінагрополітики), проводять детальний аналіз матеріалів щодо відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві певному статусу згідно з вимогами цього Порядку. Рішення оформляється протоколом відповідного підрозділу експертної комісії Мінагрополітики;

( Абзац другий пункту 5.2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

результати розгляду матеріалів стосовно присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві певному статусу, що були проведені підрозділами експертної комісії Мінагрополітики, обговорюються на загальному засіданні експертної комісії Мінагрополітики. Рішення експертної комісії Мінагрополітики оформляється протоколом та затверджується наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

( Абзац третій пункту 5.2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

До протоколу експертної комісії додаються матеріали, на підставі яких було прийнято рішення.

5.3. Для вирішення спірних питань та розгляду скарг за зверненнями суб’єктів племінної справи у тваринництві, що виникають при присвоєнні відповідних статусів, експертною комісією Мінагрополітики ініціюється створення робочих груп та їх виїзд на місце провадження господарської діяльності суб’єкта з племінної справи у тваринництві. До складу робочих груп залучають фахівців, які мають відповідну підготовку у сфері племінної справи у тваринництві або досвід роботи з питань, що потребують незалежного висновку щодо відповідності суб’єкта племінної справи певному статусу.

( Пункт 5.3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

5.4. При присвоєнні відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві експертна комісія визначає відповідність суб’єктів мінімальним вимогам, рівень ведення селекційно-племінної роботи. Ураховується їх благополуччя щодо гострих інфекційних захворювань, яке підтверджується ветеринарною довідкою. Тим суб’єктам племінної справи у тваринництві, що в період роботи комісій виявлені неблагополучними з гострих інфекційних захворювань, присвоюють статус без права торгівлі племінними (генетичними) ресурсами до зняття карантину або обмеження. Господарствам, неблагополучним на бруцельоз, туберкульоз, лейкоз та інші хронічні інфекції, не присвоюють відповідні статуси на весь період оздоровлення згідно з рішенням відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії щодо введення карантинних обмежень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1350 "Про затвердження Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типових положень про місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії".

( Пункт 5.4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

5.5. Рішення експертної комісії Мінагрополітики щодо розгляду матеріалів роботи регіональної експертної комісії про присвоєння суб’єкту племінної справи у тваринництві відповідного статусу затверджується наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України. Залежно від виду діяльності та породного і видового складу наявних племінних (генетичних) ресурсів суб’єкту племінної справи у тваринництві може бути присвоєно декілька статусів.

5.6. Рішення Мінагрополітики щодо присвоєння або позбавлення відповідного статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві може бути оскаржене в суді.

5.7. Суб’єкт племінної справи у тваринництві протягом 10 робочих днів з дати прийняття наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким присвоєно відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві, повинен зареєструватися в Держплемреєстрі відповідно до Положення про Держплемреєстр та має право на безоплатний доступ до Держплемреєстру.

( Розділ V доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Розділ VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

VI. Вимоги до рівня ведення селекційно-племінної роботи, якості племінних (генетичних) ресурсів суб’єктів племінної справи у тваринництві з відповідним статусом

( У тексті розділу VI слова ", погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій" виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

6.1. Племінний завод (далі – племзавод) або кінний завод (далі – кінзавод) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо високопродуктивних племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності визначеної породи, застосовує їх чистопородне розведення та здійснює виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами.

Схрещування при розведенні тварин допускається тільки при виконанні програм селекції у тваринництві, які розробляються науково-дослідними установами за участю спеціалістів суб’єктів племінної справи у тваринництві та розглядаються і схвалюються на засіданні секції тваринництва Науково-експертної ради Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Статус племзаводу або кінзаводу присвоюється суб’єктам племінної справи у тваринництві, які займаються розведенням тварин визначеної породи, бонітування якої передбачено чинними нормативно-правовими актами та у разі, якщо суб’єкт вже має відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві, що за рівнем ведення селекційно-племінної роботи за відповідною породою/кросом передує статусу, на який претендує суб’єкт, відповідно до пункту 1.5 розділу I цього Порядку.

( Абзац третій пункту 6.1 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.2. Завдання суб’єкта племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу або кінзаводу:

удосконалення племінних і продуктивних якостей тварин шляхом проведення поглибленої селекційної роботи та використання для відтворення стада найкращих племінних (генетичних) ресурсів вітчизняного та зарубіжного походження для одержання тварин з новими генетичними ознаками;

створення заводських і спеціалізованих ліній, кросів, родин, видатних тварин відповідно до програм селекції та планів селекційно-племінної роботи;

забезпечення генетичного різноманіття;

збереження (у разі потреби) генофондових (колекційних) стад цінних порід, використання їх для створення нових селекційних досягнень;

проведення випробувань різних типів і ліній на поєднуваність для одержання кросів (у птахівництві);

відбір самок-матерів і самців-батьків, оцінка та відбір ремонтних самців, оцінка плідників за якістю потомків;

одержання плідників-поліпшувачів та інших видів племінних (генетичних) ресурсів із стійкою спадковістю та їх розповсюдження для відтворення сільськогосподарських тварин (торгівля).

6.3. Племінний репродуктор (далі – племрепродуктор) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо з розведення, вирощування племінних тварин визначеної породи та здійснює виробництво і торгівлю чистопородними племінними (генетичними) ресурсами.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу за певною породою тварин вперше, то йому присвоюється статус племінного репродуктора.

( Пункт 6.3 розділу VI доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

На племінних репродукторах у свинарстві та рибництві допускається одержання міжпородних помісних (гібридних) тварин при промисловому схрещуванні для виробництва свинини та торгівлі тваринами для отримання товарної продукції.

Тварини, сперма, ембріони, які одержані при гібридизації, не є племінними.

6.4. Завдання суб’єкта племінної справи у тваринництві зі статусом племрепродуктору:

розведення племінних тварин власної репродукції, а також тих, що надходять з племінних заводів та імпортуються;

проведення випробувань різних типів і ліній на поєднуваність для одержання кросів (у птахівництві);

оцінка плідників за якістю потомків.

6.5. Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу або кінзаводу та племреподуктора відповідно до чинного законодавства виконують вимоги щодо:

ідентифікації тварин;

державної реєстрації племінних тварин;

ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин в обсязі, встановленому Міністерством аграрної політики та продовольства України;

бонітування та офіційної оцінки за типом;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомків;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин;

( Абзац дев’ятий пункту 6.5 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

подання у встановленому порядку документації на власних плідників з метою проведення визначення їх племінної цінності за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства;

( Абзац одинадцятий пункту 6.5 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

залучення працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством;

( Абзац дванадцятий пункту 6.5 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

подання інформації до Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису тварин до державних книг племінних тварин.

6.6. Статус племзаводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2003 року № 474, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 року за № 95/8694 (далі – Інструкція з бонітування в молочному скотарстві), Інструкції з ведення племінного обліку в молочному і молочно-м’ясному скотарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2003 року № 474, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 року за № 96/8695 (далі – Інструкція з ведення племобліку в молочному скотарстві), та Інструкції з оцінки якості молока корів, овець та кіз у племінному тваринництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 14 липня 2008 року № 421, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2008 року за № 715/15406 (далі – Інструкція з оцінки якості молока);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в молочному скотарстві, Інструкції із селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 20 грудня 2005 року № 721, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 березня 2006 року за № 219/12093 (далі – Інструкція із селекції бугаїв молочного напряму продуктивності);

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для бугаїв, племінного поголів’я корів та ремонтних телиць відповідно до Положення про порядок проведення генетичної експертизи походження та аномалій племінних тварин, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 01 червня 2004 року № 197, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2004 року за № 738/9337 (далі – Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин);

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку в молочному скотарстві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства відповідно до вимог чинного законодавства;

( Абзац сьомий пункту 6.6 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 листопада 2011 року № 629, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за № 1422/20160 (далі – Положення про племінний сертифікат);

надання інформації для формування Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід за кількісними та якісними показниками (додаток 5).

( Абзац одинадцятий пункту 6.6 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід (додаток 6).

( Абзац дванадцятий пункту 6.6 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

1 рік - якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві має статус племінного репродуктора за певною породою тварин;

( Абзац п’ятнадцятий пункту 6.6 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 234 від 28.09.2021; в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац шістнадцятий пункту 6.6 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац сімнадцятий пункту 6.6 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац вісімнадцятий пункту 6.6 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінного репродуктора:

4 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного репродуктора або племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

При присвоєнні суб’єкту племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу враховуються:

участь у роботі зі створення селекційних досягнень, участь у виставках та аукціонах;

достовірність походження реалізованих для відтворення бугаїв, що підтверджена генетичними дослідженнями.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід (додаток 7) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац пункту 6.6 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.7. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в м’ясному скотарстві та Інструкції із селекції бугаїв м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 21 січня 2009 року № 41, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2009 року за № 135/16151 (далі – Інструкція із селекції бугаїв м’ясного напряму продуктивності);

генетичної експертизи походження та аномалій тварин (для бугаїв-плідників та племінних корів) відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку в м’ясному скотарстві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин бугаїв з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або бугаїв, які проходять випробування за якістю потомства;

( Абзац сьомий пункту 6.7 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід за кількісними та якісними показниками (додаток 8).

( Абзац одинадцятий пункту 6.7 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац дванадцятий пункту 6.7 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід (додаток 9).

( Абзац дванадцятий пункту 6.7 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо, відповідно до пункту 6.6 цього розділу.

( Абзац пункту 6.7 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 1345 від 30.04.2024 )

Присвоєння статусів племінних заводів та племінних репродукторів, у яких розводять м’ясну худобу, проводиться за результатами бальної оцінки продуктивності тварин і виробничо-господарської діяльності за шкалою оцінки племінних заводів, племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід і типів (додаток 10). Бальна оцінка складається та підписується секретарем регіональної експертної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.

Під час роботи регіональна експертна комісія:

( Абзац пункту 6.7 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

додає бали до сумарної кількості:

за роботу з виведення нової породи чи типу – 3 (наявність наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України про проведення апробації або реєстрації селекційних досягнень у тваринництві);

за роботу із суб’єктами племінної справи у тваринництві, які комплектують стада за рахунок племінного поголів’я цього суб’єкта (наявність договорів, сертифікатів, що засвідчують операцію з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами), – 3;

за участь у виставках та аукціонах – 1;

знімає бали від сумарної кількості:

за несвоєчасне відлучення телят (пізніше 8 місяців) та розміщення в одній секції після відлучення тварин різних виробничих і статево-вікових груп – 2;

за недостатній рівень годівлі, низьку якість кормів – 5.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу – якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора – якщо одержує 70-84 бали.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід (додаток 11) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац пункту 6.7 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Статус племінного репродуктора з розведення буйволів присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві:

які є власниками стада буйволів, до складу якого входить 70 % чистопородних тварин, що підтверджується сертифікатами племінних (генетичних) ресурсів;

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення буйволів, які заповнюються за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

( Абзац двадцять дев’ятий пункту 6.7 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення буйволів за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку.

6.8. Статус племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1027/7315 (далі – Інструкція з бонітування свиней), Інструкції з ведення племінного обліку у свинарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1028/7316 (далі – Інструкція з племобліку у свинарстві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування свиней;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин (для кнурів-плідників) відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку у свинарстві;

( Абзац сьомий пункту 6.8 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів із свинарства щодо кількості поголів’я кнурів-плідників та основних свиноматок (додаток 12).

( Абзац одинадцятий пункту 6.8 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства суб’єктам племінної справи у тваринництві здійснюють за результатами оцінки стада свиней, яка проводиться за комплексом ознак на основі бальної оцінки племінних господарств із свинарства (додаток 13) за 100-бальною системою, з урахуванням належності тварин до однієї з трьох груп порід, кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві зі свинарства (додаток 14).

( Абзац дванадцятий пункту 6.8 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Кількісні та якісні показники продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві із свинарства подаються за три календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

( Абзац тринадцятий пункту 6.8 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінного заводу:

( Абзац п’ятнадцятий пункту 6.8 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 28.09.2021; в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац шістнадцятий пункту 6.8 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац сімнадцятий пункту 6.8 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінного репродуктора:

3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

Під час роботи регіональна експертна комісія:

( Абзац пункту 6.8 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

додає до сумарної кількості балів:

за проведення оцінки кнурів і маток за методом контрольної відгодівлі молодняку свиней в умовах господарства – 5 (максимальна оцінка) незалежно від одержаних результатів;

за роботу із суб’єктами племінної справи у тваринництві, які комплектуються за рахунок племінного поголів’я цього суб’єкта (наявність договорів, сертифікатів, що засвідчують операцію з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами), – 3;

за участь у виставках та аукціонах – 1;

знімає бали від сумарної кількості:

за порушення вимог щодо утримання кількості поголів’я в приміщеннях та секціях – 1;

за невідповідність параметрів мікроклімату зоогігієнічним умовам – 1;

за недостатній рівень годівлі, низьку якість кормів – 5.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу – якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора – якщо одержує 70-84 бали.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи із свинарства (додаток 15) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац пункту 6.8 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.9. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з розведення овець та кіз присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування овець, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 679/8000 (далі - Інструкція з бонітування овець), Інструкції з бонітування кіз молочних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 лютого 2018 року № 104, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2018 року за № 342/31793 (далі - Інструкція з бонітування кіз), Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 680/8001 (далі - Інструкція племобліку у вівчарстві), Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 лютого 2018 року № 104, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2018 року за № 342/31794 (далі - Інструкція племобліку у козівництві), та Інструкції з оцінки якості молока;

( Абзац третій пункту 6.9 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування овець, Інструкції з бонітування кіз та інших нормативних документів;

( Абзац четвертий пункту 6.9 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для баранів та цапів відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

( Абзац п'ятий пункту 6.9 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку у вівчарстві та Інструкції з ведення племобліку у козівництві;

( Абзац шостий пункту 6.9 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )

використання для відтворення маточного поголів’я тварин баранів та цапів з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

( Абзац сьомий пункту 6.9 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за кількістю поголів’я баранів-плідників та вівцематок (додаток 16), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за живою масою овець (додаток 17), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за настригом митої вовни (додаток 18), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення овець смушкових порід (додаток 19), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за специфічними для окремих порід показниками (додаток 20), мінімальним вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з молочного козівництва (додаток 21).

( Абзац одинадцятий пункту 6.9 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 1345 від 30.04.2024 )

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення овець та кіз суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець (додаток 22), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець смушкових порід (додаток 23), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення молочних кіз (додаток 24), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець молочних порід (додаток 25);

( Абзац дванадцятий пункту 6.9 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 28.09.2021, № 1345 від 30.04.2024 )

мінімального виходу ягнят при відлученні на 100 вівцематок і ярок старше 1 року – 90 голів;

питомої ваги:

баранів класу "еліта", реалізованих племінними заводами, не менше 100 %;

ярок класу "еліта" та І класу, реалізованих: племінними заводами – не менше 70 %; племінними репродукторами – не менше 50 %. Допускається реалізація молодняку віком до 12 місяців за умови, якщо рівень їх продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування овець за породною належністю відповідає мінімальним показникам продуктивності ягнят тонкорунних і напівтонкорунних порід, мінімальним вимогам у віці 2 місяців, 100 днів та 8 місяців для племінних ягнят смушкових порід та бальної оцінки ягнят за показниками живої маси і настригу вовни.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з розведення овець та кіз подаються за три календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

( Абзац сімнадцятий пункту 6.9 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінного заводу:

( Абзац дев’ятнадцятий пункту 6.9 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства в редакції № 234 від 28.09.2021; в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

( Абзац двадцятий пункту 6.9 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

( Абзац двадцять перший пункту 6.9 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінного репродуктора:

3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу або племінного репродуктора, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

( Абзац двадцять другий пункту 6.9 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Регіональна експертна комісія проводить оцінку всіх основних і ремонтних баранів (цапів та кіз) та ремонтних ярок – 10 % від наявної кількості племінного молодняку для реалізації та вівцематок селекційного ядра, оглядає решту маточних отар суб’єкта господарювання.

Дані огляду овець заносять у відомість експертної оцінки поголів’я овець (додаток26). Відомість експертної оцінки поголів’я овець складається та підписується секретарем регіональної експертної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою і є невід’ємною частиною документів для присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з вівчарства.

( Абзац двадцять п’ятий пункту 6.9 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з вівчарства (козівництва) (додаток 27) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац пункту 6.9 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.10. Статус кінного заводу, племінного репродуктора з розведення коней та конюшні-репродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, при виконанні вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування, ведення племінного обліку та обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування племінних коней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 992/8313 (далі – Інструкція з бонітування коней), Інструкції з ведення племінного обліку в конярстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 993/8314 (далі – Інструкція з племобліку в конярстві), Положення про централізований племінний облік у конярстві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 994/8315 (далі – Положення про централізований племоблік у конярстві), Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 12 травня 2010 року № 236, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 червня 2010 року за № 358/17653 (далі – Інструкція з бонітування коней гуцульської породи), Правил випробувань племінних коней рисистих, верхових і ваговозних порід на іподромах України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2011 року № 77, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 червня 2011 року за № 704/19442 (далі – Правила випробувань);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для жеребців, кобил та племінного молодняку відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в конярстві та Положення про централізований племоблік у конярстві;

використання для відтворення маточного поголів’я коней жеребців з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

( Абзац сьомий пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до кінних заводів, племінних репродукторів з конярства та конюшні-репродуктора (додаток 28).

( Абзац одинадцятий пункту 6.10 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Статус кінного заводу, племінного репродуктора з розведення коней та конюшні-репродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з конярства за чотири календарних роки (додаток 29). Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

( Абзац пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для кінного заводу:

( Абзац пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказів Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019, № 234 від 28.09.2021 )

( Абзац пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказів Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019, № 234 від 28.09.2021, № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац п'ятнадцятий пункту 6.10 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінного репродуктора з розведення коней:

( Пункт 6.10 розділу VI доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 28.09.2021 )

4 роки - якщо племінне стадо сформоване за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

1 рік - якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю або частково сформоване за рахунок племінного поголів’я, придбаного у суб’єкта племінної справи у тваринництві (племінного репродуктора, конюшні-репродуктора) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для конюшні-репродуктора:

( Абзац пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )

4 роки - якщо племінні коні (жеребці та/або кобили) одержані в результаті власного виробництва;

1 рік - якщо племінні коні (жеребці та/або кобили) повністю або частково придбані у суб’єкта племінної справи у тваринництві (кінного заводу, племінного репродуктора, конюшні-репродуктора) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з конярства (додаток 30) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.11. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – звірі, кролі, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування норок, лисиць, песців, тхорів, єнотовидних собак, нутрій кліткового розведення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 932/8253 (далі – Інструкція з бонітування у звірівництві), Інструкції з бонітування кролів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 933/8254 (далі – Інструкція з бонітування у кролівництві), Інструкції з ведення племінного обліку в звірівництві та кролівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 934/8255 (далі – Інструкція з племобліку в звірівництві та кролівництві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до інструкцій з бонітування у звірівництві та кролівництві;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в звірівництві та кролівництві;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з хутрового звірівництва та кролівництва (додаток 31).

( Абзац восьмий пункту 6.11 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 32).

( Абзац дев’ятий пункту 6.11 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва подаються за два календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

( Абзац десятий пункту 6.11 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінного заводу:

( Абзац дванадцятий пункту 6.11 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац тринадцятий пункту 6.11 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац чотирнадцятий пункту 6.11 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінного репродуктора:

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Регіональна експертна комісія проводить експертну оцінку основного поголів’я (самок і самців), ремонтного молодняку і племінного молодняку для реалізації. Дані огляду заносять у відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів (додаток 33), яка є невід’ємною частиною акта присвоєння статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві. Відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів підписується секретарем та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.

( Абзац пункту 6.11 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 1345 від 30.04.2024 )

Для суб’єктів племінної справи у тваринництві, які мають чисельність поголів’я основних самок у три рази більшу за мінімальні вимоги, показники з вирощування молодняку знижуються на 10 %, з реалізації – на 50 %.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з розведення хутрових звірів (кролів) (додаток 34) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац пункту 6.11 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.12. Статус племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – птиця, інкубаційні яйця, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації птиці;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування птиці, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 січня 2019 року № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2019 року за 145/33116, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 січня 2019 року № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2019 року за 146/33117;

( Абзац третій пункту 6.12 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей та фенотипової однорідності птиці;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з птахівництва (додаток 35) і мінімальним вимогам до племінних птахорепродукторів (додаток 36).

( Абзац сьомий пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Присвоєння статусу племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з птахівництва (додаток 37).

( Абзац восьмий пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з птахівництва подаються за два календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

( Абзац дев’ятий пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінного заводу:

2 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

( Абзац одинадцятий пункту 6.12 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

( Абзац дванадцятий пункту 6.12 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінного репродуктора:

Під час роботи регіональна експертна комісія враховує: відповідність показників продуктивності кросів, які розводять суб’єкти господарювання; кількість рекламацій на племінну продукцію; участь у виставках; співвідношення вихідних ліній при комплектуванні прабатьківських стад; періодичність заміни стада; додержання вимог щодо комплектування (схема закріплення, співвідношення батьківських і материнських форм).

( Абзац пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 412 від 26.07.2019 )

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з птахівництва (додаток 37) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац пункту 6.12 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

Племінний птахорепродуктор (далі – племптахорепродуктор) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який розводить племінну птицю для виробництва племінних (генетичних) ресурсів або товарної продукції.

У результаті діяльності племптахорепродуктор забезпечує:

розведення відповідних форм (чистопородна птиця у вигляді ліній, прабатьки, батьки) та одержання птиці за відповідною схемою спарювань;

дотримання певного співвідношення батьківських і материнських форм;

проведення групового обліку продуктивності і відходу птиці (падіж та вибракування), інкубаційних якостей яєць, контрольне зважування молодняку за періодами вирощування;

реалізацію племінної продукції у вигляді інкубаційних яєць або добового молодняку, розділеного за статтю.

Залежно від виду птиці, виробленої продукції та її призначення племінні птахорепродуктори відносять до I та II порядків.

Племптахорепродуктор І порядку працює з прародинними формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує племінні (генетичні) ресурси – інкубаційні яйця та ремонтний молодняк.

( Абзац пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )

Комплектування племптахорепродуктора І порядку здійснюється племінним добовим молодняком у певному співвідношенні з племзаводів України (вітчизняна селекція) або за імпортом (зарубіжна селекція) за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів.

На кожну партію реалізованих племінних (генетичних) ресурсів оформляється сертифікат племінних (генетичних) ресурсів.

Племптахорепродуктор І порядку при роботі:

з кросом одержує родинні форми за відповідною схемою спарювань птиці прабатьківського стада і здійснює їх торгівлю в певному співвідношенні племптахорепродукторам ІІ порядку або іншим споживачам для створення батьківських стад;

з породною птицею шляхом чистопородного спарювання птиці першої генерації одержує її другу генерацію і реалізує одержані племінні (генетичні) ресурси для комплектування племптахорепродукторів ІІ порядку;

з породами яєчного та м’ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків заміна маточного стада проводиться щороку шляхом завозу птиці І генерації, допускається використання завезеної племінної птиці цих видів протягом двох років чи продуктивних періодів (краще після примусової линьки);

з породами племінних гусей може використовувати птицю до 3 років без оновлення з подальшою повною заміною стада або зі щорічним оновленням стада не менше як на 30 %. Для комплектації використовується племінний молодняк вітчизняної селекції з племзаводів або імпортної селекції відповідної якості.

Племптахорепродуктор ІІ порядку працює з родинними формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує фінальний гібрид – яйця та молодняк, які не є племінними і не підлягають сертифікації.

Для комплектування племптахорепродуктора ІІ порядку використовується племінний молодняк вітчизняної селекції з племптахорепродукторів І порядку або імпортної селекції відповідної якості за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів. Не допускається комплектування стада молодняком птиці власного виробництва, одержаного від родинних форм (крім породної птиці всіх видів).

Племптахорепродуктор ІІ порядку при роботі:

з кросами проводить щорічну заміну родинних форм кросу. При закупівлі прародинних форм допускається оновлення стада раз на два роки;

з породами яєчного та м’ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків проводить щорічну заміну племінного стада;

з породами гусей використовує племінну птицю від 3 до 5 років без оновлення з подальшою повною заміною стада або проводить щорічне оновлення стада не менш як на 30 %. Для комплектування стада використовує племінний чистопородний молодняк вітчизняної селекції з племзаводів та племптахорепродукторів І порядку або імпортної селекції;

з розведення страусів проводить оновлення племінного стада не рідше одного разу на 10 років;

з розведення перепелів проводить оновлення племінного стада не рідше одного разу на 3 роки.

6.13. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – ікра, молоки, личинки, мальки та різновікові особини, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації риби;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку й офіційного обліку продуктивності;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей.

Якщо суб’єкт племінної справи у рибництві проходить процедуру присвоєння статусу за певною породою вперше, то йому присвоюється статус племінного репродуктора.

( Пункт 6.13 розділу VI доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять:

за умови відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до суб’єктів племінної справи з рибництва (додаток 39), мінімальним вимогам до структури ставкових площ суб’єктів племінної справи з рибництва за умови ставкового вирощування (додаток 40);

( Абзац дев'ятий пункту 6.13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з рибництва (додаток 41).

( Абзац десятий пункту 6.13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з рибництва подаються за два календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

1 рік - якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві має статус племінного репродуктора за певною породою у рибництві;

( Абзац тринадцятий пункту 6.13 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

( Абзац чотирнадцятий пункту 6.13 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

( Абзац п'ятнадцятий пункту 6.13 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінного репродуктора:

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу / племінного репродуктора, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

( Абзац п'ятнадцятий пункту 6.13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, одержаного з природних водоймищ за наявності документів, що це засвідчують.

( Абзац шістнадцятий пункту 6.13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Регіональна експертна комісія проводить вибіркову експертну оцінку екстер’єру основного племінного поголів’я плідників і ремонту; аналізує звітно-облікові показники бонітування, нерестової кампанії; вирощування посадкового матеріалу для оцінки плідників за якістю потомства.

При оцінці рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи з рибництва регіональна експертна комісія враховує:

роботу з виведення нових порід та типів або одомашненої форми риб;

утримання генофондних колекційних стад цінних видів риб;

проведення оцінки плідників за якістю потомків методом контрольного вирощування в умовах суб’єкта господарювання;

участь у виставках та аукціонах;

проведення генетичної експертизи;

ведення племінного обліку.

При оцінці рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи з рибництва зі статусом племінного заводу обов’язково враховується участь у виконанні програм селекції.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з рибництва ( додаток 42) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац пункту 6.13 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.14. Статус племінної станції із шовківництва та гренажного заводу присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами шовковичного шовкопряду – племінної грени, за рівнем ведення селекційно-племінної роботи за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.

Якщо суб’єкт племінної справи у шовківництві проходить процедуру присвоєння статусу за певною породою вперше, то йому присвоюється статус гренажного заводу.

( Пункт 6.14 розділу VI доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Племінна станція із шовківництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який застосовує чистопородне розведення декількох порід шовковичного шовкопряда, забезпечує виробництво племінної грени вищих репродукцій (попереднього розмноження, а також суперелітної та елітної грени) для одержання батьківських форм гібридів.

За рівнем ведення селекційно-племінної роботи племінна станція із шовківництва відповідає статусу племінного заводу.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом станції із шовківництва забезпечує:

участь у виконанні програм селекції у тваринництві;

розмноження районованих порід (ліній) шовковичного шовкопряда, їх збереження, вивчення та поліпшення біологічних і технологічних властивостей;

розведення та добір на всіх стадіях розвитку з метою підвищення продуктивності порід для виробництва племінної грени категорії попереднього розмноження, "супереліта" та "еліта";

проведення племінної роботи з районованими породами за дворічною та трирічною схемами;

здійснення вигодівлі шовкопряду з племінної грени усіх категорій, забезпечення рівня годівлі гусені, необхідного для реалізації генетичного потенціалу;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

наявність матеріально-технічної бази для проведення відповідних робіт;

виконання вимог щодо щорічного проведення комплексної оцінки господарсько-корисних і технологічних характеристик порід шовкопряда;

виконання ветеринарно-санітарних вимог, своєчасне виконання профілактичних і лікувальних заходів, охорону порід від інфекційних захворювань;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Гренажний завод – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який виробляє промислову гібридну грену шовковичного шовкопряда для забезпечення потреб галузі шовківництва. За рівнем ведення селекційно-племінної роботи гренажний завод відповідає статусу племінного репродуктора.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом гренажного заводу забезпечує:

організацію вигодівлі гусені з грени категорії "еліта", яку отримує від племінної станції із шовківництва;

одержання промислової грени від метеликів з коконів категорії "еліта", які отримують від вигодівлі гусені із грени категорії "еліта";

забезпечення рівня годівлі гусені, необхідного для реалізації генетичного потенціалу;

наявність матеріально-технічної бази для проведення відповідних робіт;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус племінної станції із шовківництва та гренажного заводу присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві:

при відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогами до племінних станцій із шовківництва та гренажних заводів (додаток 43);

( Абзац двадцять п’ятий пункту 6.14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи із шовківництва (додаток 44).

( Абзац двадцять шостий пункту 6.14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи із шовківництва подаються за два календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

( Абзац двадцять сьомий пункту 6.14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінної станції:

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус гренажного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

( Абзац пункту 6.14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного стада (усі статево-вікові групи), повністю придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінної станції з шовківництва, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для гренажного заводу:

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок гренажного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус гренажного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Під час роботи регіональної експертної комісії враховується робота з виведення нових порід (ліній), утримання колекційних порід шовковичного шовкопряда, належне ведення документації з обліку господарсько-цінних показників порід, які утримуються.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи із шовківництва (додаток 45) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац пункту 6.14 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.15. Статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника та племінної пасіки присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які забезпечують:

селекцію і репродукцію бджіл певної породи за наявності результатів лабораторних досліджень, проведених у встановленому законодавством порядку щодо підтвердження чистопородності бджолиних сімей;

виконання Плану породного районування бджіл (додаток до наказу Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 року № 184/82 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань розвитку бджільництва", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 року за № 736/4957), вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.

Репродукція бджіл уключає виробництво племінних (генетичних) ресурсів з бджільництва – маток, бджолиних пакетів, бджолиних сімей.

З метою забезпечення чистопородності бджіл на племзаводі з бджільництва, племінному бджолорозпліднику та племінних пасіках завезення бджолиних сімей і маток інших порід на пасіки, що розташовані в радіусі 15-20 км, категорично забороняється.

Племзавод з бджільництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує розведення племінних бджолиних сімей районованої породи бджіл та виробництво племінних (генетичних) ресурсів – маток, бджолиних пакетів, бджолиних сімей.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу з бджільництва забезпечує:

розведення племінних бджолиних сімей районованої породи;

розведення зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;

участь у виведенні нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;

збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;

бонітування бджолиних сімей, облік їх продуктивності та походження й інших господарських ознак бджолиних сімей;

стійку медоносну базу й оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;

наявність не менше 500 бджолиних сімей;

розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні районні показники не менше ніж на 15-20 %;

створення чистопородного масиву племінних бджолиних сімей районованої породи навколо племзаводу в радіусі 10-15 км;

розмноження племінного матеріалу власного виробництва та його продаж племінним і товарним пасікам;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;

подання інформації для формування Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;

благополуччя щодо карантинних хвороб;

наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

Племінний бджолорозплідник – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який забезпечує виробництво племінних (генетичних) ресурсів – виведення маток, формування бджолиних сімей та бджолиних пакетів районованої породи бджіл.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племінного бджолорозплідника забезпечує:

розведення бджолиних сімей та виведення маток, формування бджолиних пакетів і бджолиних сімей районованої породи бджіл на продаж;

участь у розведенні зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;

збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;

стійку медоносну базу й оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;

наявність не менше 50 бджолиних сімей, з яких 25-30 використовуються для відбору материнських і батьківських сімей, а решта – для організації виведення плідних маток;

розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні районні показники не менше ніж на 10-15 %;

створення чистопородного масиву племінних бджолиних сімей районованої породи навколо племінного бджолорозплідника в радіусі 10-15 км;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

благополуччя щодо карантинних хвороб;

наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

Племінна пасіка – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який забезпечує розмноження, поліпшення та збереження існуючого генофонду бджіл та формування бджолиних сімей і бджолиних пакетів районованої породи бджіл.

( Абзац тридцять дев’ятий пункту 6.15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 28.09.2021 )

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племінної пасіки забезпечує:

розведення бджолиних сімей, формування бджолиних пакетів і бджолиних сімей районованої породи бджіл на продаж

( Пункт 6.15 розділу VI доповнено абзацом сорок першим згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 28.09.2021 )

збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;

стійку медоносну базу та оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;

наявність не менше 50 бджолиних сімей;

розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні, районні показники не менше ніж на 10-15 %;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

благополуччя щодо карантинних хвороб;

наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

Статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника та племінної пасіки присвоюється суб’єктам племінної справи у тваринництві:

при відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з бджільництва, племінних бджолорозплідників та племінних пасік з розведення бджіл за кількісними та якісними показниками (додаток 46);

( Абзац п’ятдесят п’ятий пункту 6.15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з бджільництва (додаток 47).

( Абзац п’ятдесят шостий пункту 6.15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи із бджільництва подаються за два календарні роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформована пасіка:

( Абзац п’ятдесят сьомий пункту 6.15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племзаводу з бджільництва та племінного бджолорозплідника:

1 рік - якщо суб’єкт має статус племінної пасіки за певною породою;

( Абзац п’ятдесят дев’ятий пункту 6.15 розділу VI в редакції з Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

для племінної пасіки:

2 роки - якщо племінна пасіка сформовано за рахунок власного виробництва;

( Пункт 6.15 розділу VI доповнено новим абзацом шістдесят першим згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

1 рік – якщо пасіка сформована за рахунок придбання племінних бджолиних сімей в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінної пасіки, племінного бджолорозплідника, племзаводу з бджільництва, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

( Абзац шістдесят другий пункту 6.15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Статус племзаводу з бджільництва або племінного бджолорозплідника присвоюється суб’єктам племінної справи у бджільництві, які мають статус племінної пасіки за певною породою.

( Пункт 6.15 розділу VI доповнено абзацом шістдесят третім згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Під час роботи регіональною експертною комісією враховуються робота з виведення нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей, та належне ведення обліку продуктивності бджолиних сімей, на основі якого в кінці кожного сезону проводиться бонітування бджіл.

( Абзац пункту 6.15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з бджільництва (додаток 48) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац пункту 6.15 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.16. Генофондне господарство – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо або стада зникаючих порід, типів, популяцій тварин, які несуть цінні ознаки та властивості, сформовані в результаті тривалого еволюційного розвитку і є джерелом генетичного матеріалу для створення нових порід та типів сільськогосподарських тварин. У генофондних господарствах застосовують чистопородне розведення з переважно аутбредним типом підбору.

У генофондних господарствах займаються розведенням аборигенних, локальних, зникаючих та резервних порід.

Генофондні господарства можуть здійснювати виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, сперма.

Статус генофондного господарства присвоюється суб’єктам племінної справи, які є власниками генофондних стад за видами та породами тварин, відповідно до вимог цього Порядку на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення певного виду тварин.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи відповідно до вимог цього Порядку за видами та породами тварин з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві статусу генофондного господарства, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац п'ятий пункту 6.16 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом генофондного господарства з розведення певного виду тварин, певної породи відповідно до чинного законодавства виконують вимоги пункту 6.5 цього розділу та забезпечують:

( Абзац шостий пункту 6.16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

чистопородне розведення аборигенних, локальних та зникаючих порід, відтворення наявних генотипів без втрати характерних для них ознак;

індивідуальний добір плідників до маточного поголів’я, що забезпечує не тільки збереження, а й підвищення концентрації оригінальних для породи алелей;

збереження генофондних стад;

збереження зникаючих генеалогічних структур у межах породи (ліній, родин);

збереження генетичної різноманітності сільськогосподарських тварин;

довготривале зберігання племінних (генетичних) ресурсів – збереження замороженої сперми, ооцитів, ембріонів у генетичних банках;

участь у формуванні банку генетичних ресурсів для проведення оцінки генофонду, визначення необхідної кількості, форми та обсягів його збереження і використання для кожної окремої породи;

оцінку всіх плідників за якістю потомків, а ремонтного молодняку за власною продуктивністю;

формування генофондних стад.

6.17. Селекційний центр – це установа, що забезпечує наукове супроводження селекційно-племінної роботи певної галузі тваринництва. Може бути регіональним, якщо забезпечує наукове супроводження певної галузі у визначеному регіоні. Координацію роботи селекційних центрів та наукове забезпечення здійснює головний селекційний центр у кожній галузі, який створюється на базі наукової установи.

Статус селекційного центру присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку. Селекційні центри забезпечують:

розроблення та впровадження систем розвитку племінного тваринництва;

розроблення та виконання програм селекції за видами та породами тварин;

розроблення ефективних методів та технологій відтворення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів;

розроблення та впровадження науково-технічних досягнень у виробництво;

науково-методичне супроводження з удосконалення та створення племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної (генетичної) цінності, селекційних досягнень з використанням кращого генофонду, в тому числі світового;

науково-методичне супроводження процесу збереження генофондних (колекційних) стад цінних порід тварин та птиці;

участь у створенні та функціонуванні єдиної системи селекції у тваринництві, зокрема ідентифікації племінних тварин за результатами генетичної експертизи походження та аномалій тварин, племінного обліку, бонітування, оцінки тварин за якістю потомства та іншими ознаками;

створення та ведення автоматизованої системи управління племінною справою в певній галузі тваринництва за наявності інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;

проведення заходів щодо організації та участі у проведенні породовипробування, випробувань тварин різних генотипів та у створенні селекційних досягнень;

збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих вітчизняних порід;

діяльність, спрямовану на біологічне та генетичне різноманіття сільськогосподарських тварин;

розроблення заходів щодо підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі;

впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики, селекції і відтворення тварин;

проведення офіційного обліку продуктивності тварин, оцінки (класифікації) за типом;

формування та видання каталогів племінних тварин з визначеною племінною (генетичною) цінністю за наявності інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;

видання спеціальної періодичної літератури з племінної справи;

організацію підвищення кваліфікації працівників тваринництва, проведення конкурсів, виставок, аукціонів племінних тварин;

участь у спільних міжнародних проектах і програмах;

подання інформації щодо ведення племінної справи та оцінки племінної (генетичної) цінності тварин в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус селекційного центру визначають на основі результатів діяльності селекційного центру певної галузі тваринництва (додаток 49), погоджених в Національній академії аграрних наук України, за наявності фахівців та наукових співробітників, що забезпечують виконання відповідних робіт при виконанні функцій, зазначених у цьому пункті.

( Абзац двадцять третій пункту 6.17 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

До структури селекційного центру можуть входити підрозділи, що забезпечують оцінку генотипів, імуно- і популяційної генетики, гібридизації (у свинарстві, птахівництві та рибництві), відтворення і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин, оцінку якості тваринницької продукції та інші напрями, пов’язані із селекційним процесом. За наявності лабораторне обладнання відповідно до чинних нормативно-правових актів повіряють у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

Під час роботи регіональною експертною комісією враховуються:

( Абзац двадцять п'ятий пункту 6.17 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

наявність угод між селекційним центром та іншими суб’єктами племінної справи у тваринництві про виконання функцій відповідно до цього пункту;

участь у спільних міжнародних проектах і програмах з племінного тваринництва;

наявність висококваліфікованого персоналу, необхідного для виконання спеціальних робіт, пов’язаних з племінними (генетичними) ресурсами, який відповідає кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством;

( Абзац двадцять восьмий пункту 6.17 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

наявність лабораторного та технічного оснащення, необхідного для проведення робіт, визначених для селекційного центру;

участь у роботі з організації проведення державної реєстрації племінних і підконтрольних тварин у державних книгах племінних тварин за окремими видами та породами тварин, з формування Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві, підготовки державних книг та каталогів племінних тварин до видання;

організація підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів з племінної справи у тваринництві;

надання консультацій з питань розведення та утримання сільськогосподарських тварин суб’єктам племінної справи у тваринництві.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу селекційного центру (додаток 50) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац тридцять третій пункту 6.17 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.18. Підприємство (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (далі – племпідприємство) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виробництво, зберігання і торгівлю спермою плідників. Племпідприємство утримує і використовує плідників високої племінної (генетичної) цінності для одержання, розбавлення та кріоконсервації сперми, використання і торгівлі високоякісною спермою для проведення штучного осіменіння маточного поголів’я сільськогосподарських тварин у суб’єктів господарювання.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом племпідприємства виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:

ідентифікації плідників;

ідентифікації одержаної сперми, її заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для виробництва ідентифікованої сперми;

одержання сперми від племінних плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

( Абзац п'ятий пункту 6.18 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

наявності даних про сперму відповідно до вимог інструкцій з племінного обліку за видами тварин;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства та згідно з планами підбору плідників, розробленими відповідно до Інструкції із селекції бугаїв молочного напряму продуктивності;

( Абзац сьомий пункту 6.18 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

оцінки якості сперми та відповідності сперми за якісними та кількісними показниками чинних стандартів, своєчасного виключення плідників з племінного використання, якщо вони мають низькі показники;

проведення оцінки запліднювальної здатності сперми плідників племпідприємства і своєчасне виключення плідників з племінного використання, якщо вони мають низькі показники;

наявності обладнання для оцінки якості сперми за якісними та кількісними показниками, що має результати повірок обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

відповідності сперми ветеринарно-санітарним вимогам і правилам;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності плідників відповідно до чинних інструкцій;

використання плідників, які походять від племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин, оцінених за походженням, власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства;

оцінки плідників за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в молочному скотарстві, Інструкції з селекції бугаїв молочного напряму продуктивності, Інструкції з бонітування в м’ясному скотарстві та Інструкції з селекції бугаїв м’ясного напряму продуктивності, Інструкції з бонітування свиней, Інструкції з бонітування овець, Інструкції з бонітування кіз, Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;

( Абзац чотирнадцятий пункту 6.18 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 412 від 26.07.2019 )

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до чинних нормативно-правових актів;

використання плідників, які пройшли генетичну експертизу походження та аномалій тварин, відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

виконання програм селекції сільськогосподарських тварин та добору плідників;

державної реєстрації племінних тварин та подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

наявності відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання для роботи з плідниками, одержання, оцінки, кріоконсервації, короткотривалого та довготривалого зберігання сперми, стаціонарних біосховищ для довготривалого зберігання сперми. Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

наявності висококваліфікованих працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

( Абзац двадцять другий пункту 6.18 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

використання чистопородних плідників (використання помісних або гібридних плідників дозволяється на виконання програми селекції), що мають: високу племінну цінність; достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями; комплексний клас "еліта" або "еліта-рекорд";

відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки, що забезпечує:

утримання та використання плідників, роботи лабораторії з одержання, кріоконсервації та зберігання сперми, використання середовищ і препаратів для роботи із спермою, розподілу території на виробничі зони, наявності спеціальних будівель та їх розміщення. Обов’язкова наявність огородженої території, де розміщуються виробничі приміщення, що забезпечують діяльність племпідприємства, яка розділена на три відокремлені зони А, Б, В парканом заввишки від 1,5 до 2 м:

зона А – суворо ізольована зона з будівлями для утримання плідників, лабораторно-технологічного корпусу, приміщення для карантинування сперми протягом 28 днів, ветеринарного пункту. До лабораторно-технологічного корпусу входять приміщення для санітарної обробки плідників; манежи, обладнані спеціальними обмежувальними конструкціями та станками для взяття сперми, площею не менше для бугаїв – 60 м-2, жеребців – 50 м-2, баранів, цапів та кнурів – 20 м-2; мийну, стерилізаційну, стерильний бокс, лабораторію з відповідним технологічним обладнанням та карантинне сховище для сперми. Вхід до зони через санпропускник із зони Б, а в’їзд/виїзд через дезбар’єр;

зона Б – умовно ізольована з виробничими об’єктами, які зв’язують зону А із зоною В. У зоні розміщуються стаціонарне приміщення для довготривалого зберігання сперми плідників, відгороджений ізолятор з боксами. Вхід до зони через санпропускник із зони В, а в’їзд/виїзд через дезбар’єр;

зона В – умовно відкрита зона, де розміщуються приміщення для адмінперсоналу, приміщення для обробки посудин Дьюара;

дотримання ветеринарно-санітарних вимог щодо утримання плідників, обробки обладнання та проведення відповідних лабораторних досліджень.

Статус підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві визначають за мінімальними вимогами до підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 51) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 52).

( Абзац тридцятий пункту 6.18 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, плідників та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.

( Абзац тридцять перший пункту 6.18 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац тридцять другий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

При присвоєнні статусу підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві враховуються:

участь у виконанні програм селекції у тваринництві;

рівень та ступінь впливу на ведення селекційно-племінної роботи в тваринництві визначеного регіону, у тому числі в племінних стадах;

рівень співробітництва із селекційними центрами;

участь у проведенні щорічної комплексної оцінки поголів’я тварин суб’єктів племінної справи в тваринництві визначеного регіону;

участь у підготовці матеріалів для складання державних книг та каталогів племінних тварин суб’єктів племінної справи у тваринництві визначеного регіону;

участь у підготовці матеріалів для формування Держплемреєстру визначеного регіону;

ведення автоматизованої бази для централізації даних племінного обліку суб’єктів племінної справи у тваринництві визначеного регіону;

виконання ветеринарно-санітарних правил та вимог щодо роботи племпідприємств;

наявність спермобанку та ембріобанку;

наявність плідників, що використовуються для одержання і реалізації сперми;

комплектування плідниками планових ліній, типів, порід;

проведення оцінки плідників за власною продуктивністю та участь у проведенні оцінки плідників за якістю потомства;

організація застосування штучного осіменіння сільськогосподарських тварин та надання сервісних послуг господарствам усіх форм власності щодо забезпечення спермою, необхідними інструментами, реактивами та зрідженим азотом;

забезпечення суб’єктів племінної справи у тваринництві високоякісною спермою плідників-поліпшувачів з метою масового поліпшення породних і продуктивних якостей тварин, широке використання плідників-лідерів;

впровадження заходів для підвищення запліднення від штучного осіменіння маточного поголів’я, запобігання і ліквідація безпліддя та яловості маточного поголів’я тварин у господарствах;

розповсюдження та впровадження передового досвіду, прогресивних і новітніх технологій, досягнень науки у відтворенні і техніці штучного осіменіння тварин;

забезпечення повноцінної годівлі, відповідного утримання і використання плідників;

участь у створенні селекційних досягнень;

участь у виставках, конкурсах, виводках та аукціонах сільськогосподарських тварин;

ведення відповідних форм племінного обліку, що пов’язані з технологією використання плідників, одержання, кріоконсервації та використання сперми.

( Абзац п’ятдесят третій пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац п’ятдесят четвертий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац п’ятдесят п’ятий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац п’ятдесят шостий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац п’ятдесят сьомий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац п’ятдесят восьмий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац п’ятдесят дев’ятий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац шістдесятий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац шістдесят перший пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац шістдесят другий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац шістдесят третій пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац шістдесят четвертий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 53) з висновком щодо:

( Абзац пункту 6.18 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу;

виконання визначених функцій.

Акт підписують члени регіональної експертної комісії.

Спеціалізація підприємства з племінної справи у тваринництві визначається за галузями, за якими проводилася процедура присвоєння статусу.

( Абзац пункту 6.18 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 1345 від 30.04.2024 )

6.19. Заводська конюшня – це суб’єкт племінної справи у тваринництві (структурний підрозділ), який надає послуги суб’єктам господарювання з організації відтворення племінного поголів’я коней для поліпшення якості поголів’я коней і розвитку племінної справи у конярстві шляхом використання племінних жеребців у парувальній кампанії та штучного осіменіння кобил.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом заводської конюшні відповідно до чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, виконують вимоги щодо:

ідентифікації жеребців;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з племобліку в конярстві, Положення про централізований племоблік у конярстві, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, Правил випробувань;

використання для відтворення маточного поголів’я коней жеребців з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або жеребців, які проходять випробування за якістю потомства;

( Абзац шостий пункту 6.19 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

використання жеребців у парувальній кампанії при дотриманні ветеринарно-санітарних вимог;

заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для заготівлі, обробки, кріоконсервації та зберігання ідентифікованої сперми жеребців;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

штучного осіменіння кобил;

використання жеребців, які мають високу племінну цінність, достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки;

наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами та з обслуговуванням ветеринарної медицини;

( Абзац тринадцятий пункту 6.19 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних жеребців відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин.

Статус заводської конюшні визначають за мінімальними вимогами до заводської конюшні (додаток 54) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності заводської конюшні (додаток 55).

( Абзац шістнадцятий пункту 6.19 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, жеребців та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, та за наявності працівників з обслуговування коней відповідно до вимог Положення про атестацію осіб, які займаються тренінгом, випробуваннями та суддівством випробувань племінних коней верхових, рисистих і ваговозних порід, і присвоєння їм кваліфікаційних звань, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 липня 2013 року № 401, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2013 року за № 1234/23766 (далі - Положення про атестацію осіб у конярстві).

( Абзац сімнадцятий пункту 6.19 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

При присвоєнні статусу заводської конюшні обов’язково враховуються:

відповідність наявних жеребців-плідників вимогам класу "еліта-рекорд" або "еліта";

достовірність походження жеребців-плідників, що підтверджена генетичними дослідженнями;

наявність приміщень для утримання коней та догляду за ними відповідно до зооветеринарних вимог;

наявність лабораторії й обладнання з одержання, обробки, кріоконсервації та зберігання сперми, парувальних пунктів;

наявність висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, з тренінгу, з ведення селекційно-племінної роботи, з ветеринарного обслуговування, з організації одержання та використання сперми, парування та штучного осіменіння маточного поголів’я коней.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу заводської конюшні (додаток 56) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац двадцять четвертий пункту 6.19 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

6.20. Контрольно-випробувальна станція – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, в якому проводиться вирощування ремонтних плідників сільськогосподарських тварин та їх всебічна оцінка за походженням і власною продуктивністю: ростом, розвитком, типом будови тіла, оплатою корму, приростами живої маси, статевою активністю, спермопродуктивністю та іншими показниками.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:

проведення випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;

створення, збереження та раціонального використання генофонду оцінених плідників;

використання для одержання сперми тільки плідників з визначеною племінною цінністю за походженням та власною продуктивністю;

( Абзац п'ятий пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

заготівлі, ідентифікації і зберігання сперми та утримання тварин;

участі у формуванні інформаційної бази про наявні племінні (генетичні) ресурси;

ведення офіційного обліку продуктивності, класифікації за типом, генетичної експертизи походження тварин і оцінки їх за власною продуктивністю та якістю потомків в обсязі, установленому Міністерством аграрної політики та продовольства України;

наявності працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

( Абзац дев'ятий пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 ) ( Абзац десятий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

узагальнення і видання результатів оцінки;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус контрольно-випробувальної станції визначають на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції (додаток 57).

( Абзац дванадцятий пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.

( Абзац тринадцятий пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції обов’язково враховуються:

наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;

наявність співробітництва з науково-дослідними установами й навчальними закладами, що здійснюють селекцію сільськогосподарських тварин у регіоні діяльності контрольно-випробувальної станції;

наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;

наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;

ведення відповідних форм племінного обліку, пов’язаних з оцінкою тварин;

наявність комп’ютерного оснащення та програмного забезпечення;

використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;

участь в удосконаленні існуючих і застосування прогресивних технологічних прийомів з метою максимального прояву генетичного потенціалу оцінюваних плідників;

наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, проводити аналіз одержаних результатів;

( Абзац двадцять третій пункту 6.20 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.

( Абзац двадцять п’ятий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац двадцять шостий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац двадцять сьомий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац двадцять восьмий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац двадцять дев’ятий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац тридцятий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу контрольно-випробувальної станції (додаток 58) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.21. Контрольно-випробувальна станція з птахівництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який проводить систематичні контрольні випробування вітчизняних та імпортованих кросів чи порід птиці, представлених власниками племінних (генетичних) ресурсів.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції з птахівництва виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення випробування птиці відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;

ведення племінного обліку та проведення бонітування птиці;

ідентифікування поданих на випробування зразків інкубаційних яєць та одержаного після інкубації яєць добового молодняку відповідно його приналежності до зразка;

вирощування молодняку, всебічної оцінки за показниками росту, розвитку, збереженості, витратами корму;

оцінки продуктивних якостей, конверсії корму, збереженості дорослої птиці;

наявності лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;

наявності спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;

забезпечення зоотехнічних та ветеринарних умов для прояву генетичного потенціалу досліджуваних зразків з урахуванням їх специфіки;

узагальнення і видання результатів конкурсних випробувань заінтересованим підприємствам та особам;

розробки пропозицій стосовно впровадження кращих кросів у виробництво та корегування напрямів селекції окремих ліній батьківських чи материнських форм;

( Абзац дванадцятий пункту 6.21 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус контрольно-випробувальної станції з птахівництва визначають за мінімальними вимогами до контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 59) на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції з птахівництва для курей яєчного напряму продуктивності (додаток 60).

( Абзац чотирнадцятий пункту 6.21 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

( Абзац п'ятнадцятий пункту 6.21 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції з птахівництва обов’язково враховуються:

наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;

наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;

наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;

ведення відповідних форм племінного обліку, що пов’язані з оцінкою тварин;

використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;

наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, та проводити аналіз одержаних результатів;

( Абзац двадцять третій пункту 6.21 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 61) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац двадцять п'ятий пункту 6.21 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 ) ( Абзац двадцять шостий пункту 6.21 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

6.22. Іподром – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює тренінг, випробування та облік робочої продуктивності племінних коней за показниками жвавості, витривалості та сили відповідно до Правил випробувань.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом іподрому виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення випробування коней відповідно до Правил випробувань;

організації та проведення тренінгу і випробувань племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;

узагальнення і видання результатів випробувань для інформування заінтересованих осіб;

наявності кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві;

( Абзац шостий пункту 6.22 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;

видання інформаційних матеріалів та програм випробування коней, впровадження наукових досягнень у галузі племінного конярства;

проведення змагань всіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;

виконання установлених зоотехнічних та ветеринарно-санітарних вимог;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус іподрому визначають за мінімальними вимогами до іподрому (додаток 62) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності іподрому (додаток 63) за чотири роки.

( Абзац дванадцятий пункту 6.22 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві.

( Абзац тринадцятий пункту 6.22 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

При присвоєнні статусу іподрому обов’язково враховуються наявність:

тренувальних та призових доріжок для проведення тренінгу та випробувань племінних коней інших виробничих іподромних об’єктів, що передбачені та відповідають вимогам Правил випробувань;

техніки за доглядом тренувальних та призових доріжок;

водопостачання для догляду за конепоголів’ям та доріжками;

падоку;

приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні;

приміщення для роботи суддів;

приладів, обладнання для проведення випробувань (хронометр, секундоміри, фотофініш, дзвін), інвентарю, трибун;

кваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, тренінгу та випробовувань, служби ветеринарної медицини;

( Абзац двадцять другий пункту 6.22 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

програм тренінгу та випробувань;

суддівської колегії, яка сформована відповідно до Правил випробувань;

( Абзац двадцять четвертий пункту 6.22 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

обліку проведення випробувань коней та реєстрації їх рекордів;

поголів’я племінних коней, які мають документи, що передбачені Правилами випробування;

площ для проведення виводок, виставкових заходів з конярства, експертної оцінки коней.

Залежно від наявності споруд, їх обладнання та технічного оснащення іподроми, що проводять випробування коней верхових порід, поділяються на три категорії відповідно до Правил випробувань.

За умови невідповідності суб’єкта племінної справи зі статусом іподрому усім трьом категоріям йому присвоюють статус іподрому без категорії.

У разі невідповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві вимогам цього пункту та мінімальним вимогам до іподрому цього Порядку суб’єкту не присвоюється статус іподрому.

( Абзац тридцятий пункту 6.22 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу іподрому (додаток 64) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац тридцять перший пункту 6.22 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.23. Трендепо – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виявлення та облік робочої продуктивності племінних коней спортивного напряму продуктивності шляхом їх відповідного тренінгу і оцінки за руховими та стрибковими якостями.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом трендепо виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

організації та проведення тренінгу і оцінки племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України, в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;

визначення і обліку рівня розвитку певних ознак племінних коней в оптимальних умовах утримання та підготовки до змагань різного рівня з класичних видів кінного спорту;

узагальнення і видання результатів оцінки робочої продуктивності коней для інформування заінтересованих осіб;

( Абзац шостий пункту 6.23 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

наявності кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві;

( Абзац шостий пункту 6.23 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;

проведення змагань усіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

виконання встановлених ветеринарно-санітарних вимог.

Статус трендепо визначають за мінімальними вимогами до трендепо (додаток 65) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності трендепо (додаток 66) за чотири роки.

( Абзац дванадцятий пункту 6.23 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

( Абзац тринадцятий пункту 6.23 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

При присвоєнні статусу трендепо обов’язково враховується наявність:

спеціальних доріжок або полів, майданчиків (конкурного поля з перешкодами, відкритого і закритого манежів, шпрингартену) для тренінгу і випробувань коней, що відповідають вимогам Правил випробувань;

приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні, приладів, обладнання, інвентарю;

висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, тренінгу і випробування, служби ветеринарної медицини;

програм тренінгу;

обліку щодо проведення оцінки робочої продуктивності коней за результатами змагань різного рівня та реєстрації їх рекордів;

поголів’я племінних коней з паспортами;

виробничої бази для проведення кінних змагань усіх рівнів, виводок, експертної оцінки коней виставкових заходів з конярства.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу трендепо (додаток 67) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац двадцять другий пункту 6.23 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.24. Підприємство (лабораторія) генетичного контролю – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює генетичні дослідження у тваринництві з метою проведення генетичної експертизи походження та аномалій племінних тварин.

Тестування тварин генетичними методами здійснюється один раз за життя і надалі ця інформація використовується на всіх етапах селекційно-племінної роботи.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом підприємство (лабораторія) генетичного контролю виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення генетичних досліджень племінних тварин та оформлення відповідних документів відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

створення банку імуногенетичних (генетичних) даних та реагентів;

наявності кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

( Абзац шостий пункту 6.24 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

виконання вимог щодо ведення офіційного обліку, встановлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;

виконання вимог щодо наявності виробничих приміщень та обладнання відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

Статус підприємства (лабораторії) генетичного контролю визначають на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) генетичного контролю (додаток 68) за чотири роки.

( Абзац десятий пункту 6.24 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

( Абзац одинадцятий пункту 6.24 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) генетичного контролю обов’язково враховуються:

виконання нормативних документів, чинних інструкцій, методик щодо проведення генетичних досліджень;

наявність підтверджених в установленому порядку акредитованих досліджень на проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

( Пункт 6.24 розділу VI доповнено абзацом чотирнадцятим згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

наявність необхідних приміщень для проведення робіт з генетичних досліджень;

наявність спеціального лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з генетичних досліджень. Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

( Абзац пункту 6.24 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

технічне оснащення;

ведення відповідних форм племінного обліку;

участь у державних та міжнародних перевірках реагентів (один раз на рік та один раз на два роки відповідно);

виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії) генетичного контролю.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу підприємства (лабораторії) генетичного контролю (додаток 69) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац пункту 6.24 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.25. Підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує проведення робіт з отримання, обробки, оцінки якості, кріоконсервації ембріонів племінних тварин, їх трансплантації або продажу іншим сільськогосподарським товаровиробникам.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення комплексу робіт з організації та проведення замовних парувань маточного (донорського) поголів’я;

одержання, обробки ембріонів та здійснення оцінки їх якості;

заготівлі, обробки, кріоконсервації та зберігання, передбачених технологічними вимогами, встановленими для ембріонів, та використання відповідного обладнання;

сертифікації при продажу ембріонів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

проведення реєстрації всіх технологічних процесів відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;

проведення трансплантації ембріонів;

наявності кваліфікованого персоналу, який може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

( Абзац дев'ятий пункту 6.25 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів визначають за мінімальними вимогами до підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 70) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 71) за чотири роки.

( Абзац одинадцятий пункту 6.25 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

( Абзац дванадцятий пункту 6.25 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів враховуються:

виконання вимог нормативних документів, чинних інструкцій щодо роботи з одержання, кріоконсервації та трансплантації ембріонів, використання середовищ і препаратів, стану території, наявності спеціальних будівель та їх розміщення;

наявність лабораторного та технологічного обладнання для роботи з трансплантації ембріонів, що забезпечують усі технологічні процеси (одержання, оцінки, кріоконсервації, зберігання). Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

наявність спеціалістів з відповідною фаховою освітою та кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

( Абзац шістнадцятий пункту 6.25 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

рівень співпраці з науково-дослідними установами, що координують селекційну роботу з породами і типами тварин у регіоні;

рівень технічного оснащення;

наявність договорів на виконання робіт, пов’язаних з трансплантацією ембріонів;

рівень ведення обліку щодо походження та племінної (генетичної) цінності тварин, від яких одержано ембріони;

наявність власного (орендованого) поголів’я донорів;

стан племінного обліку, пов’язаного з технологією трансплантації ембріонів;

виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів до середовищ й препаратів.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 72) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац двадцять четвертий пункту 6.25 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

6.26. Лабораторія оцінки якості тваринницької продукції – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який проводить оцінку якості продукції тваринництва з метою використання отриманих результатів у веденні племінної справи і поліпшенні племінної (генетичної) цінності суб’єктів племінної справи у тваринництві.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом лабораторії оцінки якості тваринницької продукції виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення оцінки якості продукції тваринництва за замовленням будь-якого суб’єкта племінної справи у тваринництві;

обліку результатів оцінки якості продукції тваринництва;

обліку та оформлення результатів оцінки якості продукції тваринництва для замовників, підприємств з племінної справи, селекційних центрів з метою формування інформаційних баз даних;

інформування органів виконавчої влади, органів ветеринарної медицини та Міністерства аграрної політики та продовольства України у випадках, коли якість продукції тваринництва загрожує здоров’ю населення;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції визначають за показниками діяльності підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 73) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 74) за чотири роки.

( Абзац восьмий пункту 6.26 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

( Абзац дев'ятий пункту 6.26 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції обов’язково враховуються:

виконання вимог нормативних документів, чинних інструкцій, методик щодо визначення якості тваринницької продукції;

наявність приміщень, лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з оцінки якості тваринницької продукції;

наявність спеціалістів з відповідною фаховою освітою та кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з оцінкою якості тваринницької продукції;

( Абзац тринадцятий пункту 6.26 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

рівень технічного оснащення;

достовірність оцінки якості тваринницької продукції;

формування інформаційних баз даних про якість продукції тварин вітчизняної та зарубіжної селекції;

участь у спільних проектах і програмах проведення селекційно-племінної роботи у господарствах визначеного регіону;

виконання ветеринарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії).

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 75) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

( Абзац дев'ятнадцятий пункту 6.26 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Директор
Департаменту тваринництва

М.М. Кваша

Додаток 1

до Порядку присвоєння

відповідного статусу суб’єктам

племінної справи у тваринництві

(пункт 3.3 розділу III)

ЗАЯВА

суб’єкта племінної справи у тваринництві на присвоєння статусу (вищого статусу, проведення експертної оцінки суб’єкта племінної справи у тваринництві при підтвердженні статусу)

( Див. текст ) ( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1790 від 12.06.2024 )

Додаток 2

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 3.4)

ПЕРЕЛІК

суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів, які подали заяви на присвоєння статусу

№ з/п	Найменування /прізвище, ім’я, по батькові/ Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті):	Дата подання заявки	Вид та порода тварин	Претендує на присвоєння статусу
Претендують на присвоєння відповідних статусів племінного (кінного) заводу – ____, племінного репродуктора – ______, конюшні-репродуктора –_______, племінного птахорепродуктора – ______, генофондного господарства – _______, племінного бджолорозплідника – ______, племінної пасіки – ______, селекційного центру – ______, підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві – ______, заводської конюшні –______, контрольно-випробувальної станції – ______, контрольно-випробувальної станції з птахівництва – ______, іподрому – ______, трендепо – ____, підприємства (лабораторії) генетичного контролю – ______, підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів – ______, підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції – ______, племінної станції із шовківництва – ____, гренажного заводу – ______ суб’єктів.

Разом подано заявок ___________.

Міністр аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим

Керівник структурного підрозділу з

питань агропромислового розвитку _____________________________

обласної державної адміністрації

__________
(підпис)

________________
(ініціали, прізвище)

М.П.

( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

Додаток 3

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 3.10)

ПЕРЕЛІК

суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів

№ з/п	Найменування /прізвище, ім’я, по батькові/ Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті):	Претендує на присвоєння статусу	Висновок регіональної експертної комісії	Наявне основне поголів’я*	Продуктивність**	Результати бальної оцінки (за наявності)	Висновок експертної комісії	Примітка
Претендують на присвоєння відповідних статусів племінного (кінного) заводу – ______, племінного репродуктора – ______, конюшні-репродуктора – ________, племінного птахорепродуктора – ______, генофондного господарства – _________, племінного бджолорозплідника – ______, племінної пасіки – ______, селекційного центру – ______, підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві – ______, заводської конюшні – ______, контрольно-випробувальної станції – ______, контрольно-випробувальної станції з птахівництва – ______, іподрому – ______, трендепо – ______, підприємства (лабораторії) генетичного контролю – ______, підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів – ______, підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції – ______, племінної станції із шовківництва – ______, гренажного заводу – _______ суб’єктів.

Разом подано заявок ___________.

Міністр аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим

Керівник структурного підрозділу з

питань агропромислового розвитку _____________________________

обласної державної адміністрації

__________
(підпис)

________________
(ініціали, прізвище)

М.П.

__________

* Заповнюється за наявності: у конярстві – паспорта коня; у птахівництві – батьківського стада або документів, які підтверджують операцію з придбання племінних (генетичних) ресурсів.

**Заповнюється за даними річного звіту за минулий рік у: скотарстві молочного та молочно-м’ясного напряму продуктивності – надій на корову, кг; скотарстві м’ясного напряму продуктивності – середньодобовий приріст, г; свинарстві – одержано поросят на 100 основних свиноматок, голів; конярстві – одержано лошат на 100 конематок, голів; вівчарстві (крім смушкових) – середній настриг вовни на структурну вівцю у митому волокні, кг; овець (смушкові) – вихід шкурок каракулю великого і середнього розмірів, штук; птахівництві – середня несучість однієї несучки, штук; бджільництві – валовий вихід меду на 1 бджолину сім’ю, кг; звірівництві – вихід молодняку від основної самки, голів; рибництві – отримано цьоголітків від однієї самки, штук.

( Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

Додаток 4

до Порядку присвоєння

відповідного статусу суб’єктам

племінної справи у тваринництві

(пункт 4.6 розділу IV)

ЗАЯВА

суб’єкта племінної справи у тваринництві на позбавлення статусу

( Див. текст ) ( Порядок доповнено новим додатком 4 згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Додаток 5

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.6)

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід за кількісними та якісними показниками

Показники	Вимоги
Показники	до племінного заводу	до племінного репродуктора
1	2	3
Поголів’я корів, голів	100	30
Питома вага у стаді корів чистопородних і ІV покоління, %	90	60
Класний склад маточного поголів’я "еліта-рекорд" і "еліта", %	70	-
І клас та вище, %	-	100
Вироблено молочного жиру в середньому за лактацію, % до стандарту породи	130	110
Середній вміст жиру в молоці корів, %	Стандарт породи
Вихід телят від 100 корів, голів	80	75
Реалізація племінної худоби, % від поголів’я корів (для суб’єктів племінної справи у тваринництві, що мають статус племінного репродуктора та претендують на присвоєння статусу племінного заводу):
бугайців	5	-
телиць, нетелів або первісток	10	-
Класність реалізованого племінного молодняку, % до загальної кількості:
бугаїв класів "еліта-рекорд", "еліта"	100	-
телиць класів "еліта-рекорд", "еліта"	80	-
Поголів’я корів у селекційній групі з надоєм 8000 кг і вище, %	10	-

( Додаток із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 28.09.2021; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )

Додаток 6

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.6)

КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ

продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід

Область:	________________________________
Район:	________________________________
Суб’єкт господарювання:	________________________________ (скорочене найменування /прізвище, ім’я, по батькові)
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті):	________________________________
Порода	________________________________

Показники	Мінімальні вимоги	За останні 4 роки				Примітка
Показники	Мінімальні вимоги	___ р.	___ р.	___ р.	___ р.	Примітка
1	2	3	4	5	6	7
Поголів’я великої рогатої худоби на 01 січня, усього голів
у тому числі корів
з них чистопородних і IV покоління
%
Середня жива маса корів, кг:
після першого отелення
після третього отелення і старше
Середній надій, кг від однієї корови за даними:
річного звіту
бонітування
Середній надій від однієї корови за І лактацію (за даними бонітування), кг
Виробництво молочного жиру від однієї корови:
за І лактацію, кг
% до стандарту породи
за ІІІ лактацію, кг
% до стандарту породи
Кількість корів з надоєм 6000 кг молока і вище, голів
%
Розподіл корів за комплексним класом:
усього, голів
у тому числі:
"еліта-рекорд" і "еліта", голів
% по стаду
І класу, голів
% по стаду
Записано корів до Державної книги племінних тварин за останні 3 роки, голів
Жива маса телиць у віці 18 місяців, кг
Вік телиць при першому осіменінні, місяців
Середньодобовий приріст живої маси телиць до 18-місячного віку, г
Середньодобовий приріст живої маси бугайців до 12-місячного віку, г
Осіменено корів і телиць бугаями-поліпшувачами:
голів
%
Вихід телят від 100 корів, голів
Продаж племінного молодняку на 100 корів, голів
Класність реалізованого племінного молодняку, % від реалізованих:
бугайців класів "еліта-рекорд" і "еліта"
телиць класів "еліта-рекорд" і "еліта"
телиць І класу
Кількість дочірніх господарств
У тому числі від реалізації племінного молодняку, тис. грн
Рівень рентабельності молочного скотарства, %
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження)

Керівник __________ ____________________
(підпис) (ініціали, прізвище)

"____"______ 20_____ року

( Додаток із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

Додаток 7

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.6)

АКТ

присвоєння статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід

( Див. текст ) ( Додаток із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )

Додаток 8

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.7)

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід за кількісними та якісними показниками

Показники	Вимоги
Показники	до племінного заводу	до племінного репродуктора
Поголів’я корів, голів	100	35
Питома вага тварин чистопородних і IV покоління, %:
бугаїв-плідників	100	90
корів	90	50
Кількість тварин класів "еліта-рекорд" і "еліта" (за комплексом ознак), %:
бугаїв-плідників	100	100
корів	50	45
Кількість молодняку класів "еліта-рекорд" і "еліта" (за живою масою), %:
бугаїв	100	50
телиць	60	50
Вихід телят на 100 корів, голів	80	80
Реалізація племінного молодняку від 100 корів, голів	15
у тому числі бугаїв	10	-
Кількість реалізованого молодняку класів "еліта-рекорд" і "еліта", % до загальної реалізації:
бугаїв	100	-
телиць	50

( Додаток із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 1345 від 30.04.2024 )

Додаток 9

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.7)

КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ

продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід

Область:	________________________________
Район:	________________________________
Суб’єкт господарювання:	________________________________ (скорочене найменування /прізвище, ім’я, по батькові)
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті):	________________________________
Порода	________________________________

Показники	Мінімальні вимоги	За останні 4 роки				Примітка
Показники	Мінімальні вимоги	____ р.	____ р.	____ р.	____р.	Примітка
1	2	3	4	5	6	7
Поголів’я великої рогатої худоби на 01 січня, усього голів*
з них чистопородних та IV покоління, голів
%
У тому числі бугаїв-плідників, з них:
усього голів
з визначеною племінною цінністю чистопородних і IV покоління
%
оцінених за власною продуктивністю, голів
з індексом 100 і більше, %
оцінених за якістю потомків, усього голів
у тому числі: поліпшувачів
нейтральних
Корів, усього голів
з них чистопородних і IV покоління, голів
%
Розподіл поголів’я за комплексним класом
бугаїв-плідників, усього голів
у тому числі: класу "еліта-рекорд", голів
%
"еліта", голів
%
Корів, усього голів
у тому числі: класів "еліта-рекорд" і "еліта", голів
%
І класу, голів
%
Середня жива маса корів, кг
у тому числі після першого отелення, кг
Молочність корів (за живою масою телят у 205 днів), кг**
Уведено нетелів у стадо, %
Одержано телят на 100 корів, голів
у тому числі від бугаїв-поліпшувачів з індексом 100 і більше
Загинуло телят при відлученні на 100 корів, голів
Штучно осіменено корів і телиць:
голів
%
Використано бугаїв при осіменінні, голів
у тому числі: при штучному осіменінні
при ручному паруванні
Навантаження маток на плідника, голів:
при штучному осіменінні
при ручному паруванні
Термін використання плідників, років, міс.
Розвиток молодняку:
Наявність бугаїв:
віком 8 місяців, голів
з них класів "еліта-рекорд" і "еліта", %
віком 12-15 місяців, голів
з них класів "еліта-рекорд" і "еліта", %
Наявність ремонтних телиць:
віком 8 місяців, голів
з них класів "еліта-рекорд" і "еліта", %
12-15 місяців, голів
з них класів "еліта-рекорд" і "еліта", %
Вік телиць при першому осіменінні, місяців
Жива маса телиць при першому осіменінні, кг
Класність реалізованого племінного молодняку, у тому числі:
бугайців, усього голів
з них класів "еліта-рекорд" і "еліта", %
телиць, усього голів
з них класів "еліта-рекорд" і "еліта", %
Забезпеченість худоби кормами (згодовано на 1 корову за рік), ц корм. од.
Витрачено кормів на 1 ц приросту живої маси молодняку, корм. од.
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження)

__________

* Наявність поголів’я буйволів.

**Для буйволиць молочна продуктивність за лактацію – якщо використовуються для виробництва молока.

Керівник __________ ____________________
(підпис) (ініціали, прізвище)

"____"______ 20_____ року

Додаток 10

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.7)

ШКАЛА

оцінки племінних заводів, племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід і типів

Показники	Мінімальні вимоги	Бал за показник
Показники	Мінімальні вимоги	за шкалою	фактично
1	2	3	4
Породність (за результатами бонітування)
Плідники чистопородні та IV покоління, %	100	10
	90	8
	85	6
Корови чистопородні та IV покоління, %	90	5
	70	4
	50	3
Комплексний клас (за результатами бонітування)
Плідники класів "еліта-рекорд" та "еліта", %	100	10
	95	8
	90	6
Корови класів "еліта-рекорд" та "еліта", %	50	10
	45	8
	40	6
Ремонтні бугаї і телиці класів "еліта-рекорд" та "еліта", %	100	5
Продуктивність корів
Молочність (205 днів) не менше, кг	220	10
	200	8
	180	6
Жива маса корів відповідає стандарту, %	60	5
	50	4
	40	3
Відтворна здатність корів (вихід телят не менше 80 %)	-	10
Перевірка тварин:
за власною продуктивністю з індексом 100 і більше, %	50	5
	40	4
	30	3
за якістю потомків-поліпшувачів, %	20	5
	15	4
	10	3
Реалізовано племінного молодняку на 100 корів, голів	15	3
	10	2
	7	1
Реалізовано племінного молодняку класів:
"еліта-рекорд" та "еліта", %	95	2
телиць I класу	45	1
Утримання і годівля тварин	-	10
у тому числі стан приміщень	-	5
Забезпеченість кормами (згодовано на корову за рік), кормових одиниць, ц	60	5
	55	4
	50	3
Ветеринарно-профілактичні заходи:	-	5
чистота приміщень, наявність спецодягу	-	2
регулярне проведення ветеринарних заходів	-	3

Секретар комісії

____________
(посада)

_________
(підпис)

___________________________
(ініціали, прізвище)

Член комісії з відповідною
фаховою підготовкою

____________
(посада)

_____________
(підпис)

__________________
(ініціали, прізвище)

Додаток 11

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.7)

АКТ

присвоєння статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід

Додаток 12

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.8)

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

до племінних заводів і племінних репродукторів із свинарства щодо кількості поголів’я кнурів-плідників та основних свиноматок

Показники	Вимоги
Показники	до племінного заводу	до племінного репродуктора
Кількість кнурів-плідників при паруванні свиноматок	З розрахунку один плідник на 10 основних свиноматок
Кількість основних свиноматок
І група порід	130	80
ІІ група порід	70	40
ІІІ група порід	100	60
Наявність генеалогічних ліній кнурів-плідників	Не менше шести	Не менше п’яти
Наявність родин свиноматок	Не менше шести	Не менше п’яти

__________

*У багатопородних генофондних стадах повинно бути не менше 5 голів свиноматок і 3 голів кнурів кожної породи, а в окремо виділених стадах племзаводів – відповідно до вимог цієї категорії господарств до конкретної породи.

Додаток 13

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.8)

БАЛЬНА ОЦІНКА

племінних господарств із свинарства

Показники	Вимоги до тварин порід			Максимальна кількість балів	Бали за окремі ознаки
	групи
	І	ІІ	ІІІ
1	2	3	4	5	6
Оцінка свиней за сумарним класом (за результатами бонітування)				20
Кнури основні віком 24 місяці і старше	"еліта-рекорд" та "еліта" 80% і більше				5
	79-75				4
	74-70				3
	69-60				2
Свиноматки основні	"еліта-рекорд" та "еліта" 70% і більше				5
	69-60				4
	59-40				3
	39-30				2
Кнури ремонтні	"еліта" 80% і більше				5
	79-75				4
	74-70				3
	69-60				2
Свинки ремонтні	"еліта" 80% і більше				5
	79-75				4
	74-70				3
	69-60				2
Оцінка продуктивності свиноматок				15
Багатоплідність, голів	11	10,1	10,1		8
	10,9-10,5	9,9-9,0	9,9-9,0		7
	10,4-10,0	8,9-8,0	8,9-8,0		6
Маса гнізда 60 днів, кг	180 і більше	180 і більше	170 і більше		7
	179,9- 160,0	179,9- 160,0	169,9- 155,0		6
	159,9- 145,0	159,9- 145,0	154,9- 135,0		5
або маса гнізда 45 днів, кг	120 і більше	120 і більше	115 і більше		7
	119,9- 110,0	119,9- 110,0	114,9- 100,0		6
	109,9- 100,0	109,9- 100,0	99,9-95,0		5
або маса гнізда 28 днів, кг	70 і більше	68 і більше	65 і більше		7
	69,9-62,0	67,9-61,0	64,9-58,0		6
	61,9-56,0	60,9-52,0	57,9-51,0		5
Інтенсивність використання основних свиноматок (кількість поросят від однієї середньорічної матки за рік, голів)	18 і більше	16 і більше	16 і більше	10
	17,9-16,5	15,9-15,0	15,9-15,0		9
	16,5-15,0	14,9-14,0	14,9-14,0		8
	14,9-13,5	13,9-13,0	13,9-13,0		7
Оцінка ремонтного молодняку за власною продуктивністю:				15
вік досягнення маси 100 кг, днів	210 і менше	205 і менше	215 і менше		15
вік досягнення маси 100 кг, днів	211-220	206-215	216-225		13
	221-230	216-225	226-235		11
Якість племінних свиней для реалізації	елітних тварин 70 % і більше			10
	69-60 %				9
	59-50 %				8
	49-40 %				7
Утримання і годівля тварин:				10
стан приміщень, обладнання, мікроклімат					5
забезпеченість поголів’я кормами, склад раціону, використання мінеральних добавок та мікроелементів					5
Ветеринарно-санітарний стан:				10
з них регулярність проведення профілактичних заходів, дезінфекцій тощо					5
санітарний стан приміщень, наявність спецодягу, дезкилимів та інших засобів захисту ферм					5
Господарська діяльність та рівень зоотехнічної роботи, ведення зоотехнічного та племінного обліку				10
виконання плану парування свиноматок					3
виконання плану реалізації племінних тварин					3
виконання плану селекційно-племінної роботи					4

Додаток 14

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.8)

КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ

продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві зі свинарства

Область:	________________________________
Район:	________________________________
Суб’єкт господарювання:	________________________________ (скорочене найменування /прізвище, ім’я, по батькові)
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті):	________________________________
Порода	________________________________

Показники	Мінімальні вимоги	За останні 3 роки			Примітка
Показники	Мінімальні вимоги	_____р.	____р.	____р.	Примітка
1	2	3	4	5	6
Поголів’я свиней на 01 січня, усього голів
у тому числі: кнурів основних
з них класів "еліта-рекорд" та "еліта", %
свиноматок основних
з них класів "еліта-рекорд" та "еліта", %
кнурів ремонтних
з них класу "еліта", %
свинок ремонтних
з них класу "еліта", %
Характеристика продуктивності маток (у середньому по усіх урахованих опоросах):
багатоплідність, голів
маса гнізда у 2 місяці, кг
Уведено першоопоросок в основне стадо, %
Інтенсивність використання основних свиноматок (поросят від однієї матки за рік), голів
Перевірено тварин за рік, голів
За контрольною відгодівлею потомків:
кнурів, голів
маток, голів
За власною продуктивністю:
кнурів
свинок
Кількість тварин, оцінених за якістю потомків, %:
кнурів
свинок
Одержано приплоду, голів
Реалізація племінних тварин, голів:
кнурів, усього
у тому числі класу "еліта", %
свинок, усього
у тому числі класу "еліта", %
Забезпеченість кормами на умовну голову, ц корм. од.
Витрати кормів на 1 ц приросту живої маси, корм. од.
у тому числі концкормів
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження)

Керівник __________ ____________________
(підпис) (ініціали, прізвище)

"____"______ 20_____ року

Додаток 15

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.8)

АКТ

присвоєння статусу суб’єкта племінної справи із свинарства

Додаток 16

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.9)

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

до племінних заводів і племінних репродукторів за кількістю поголів’я баранів-плідників та вівцематок

Показники	Кількість тварин, гол.
Показники	у племінному заводі	у племінному репродукторі
Кількість баранів-плідників	20	10
Кількість вівцематок
Тонкорунні і напівтонкорунні породи: асканійська, прекос, полварс, цигайська, асканійська м’ясо-вовнова з кросбредною вовною, темноголові і чорноголові, північнокавказька, мериноландшаф, їх внутрішньопородні та заводські типи, інші вітчизняні та імпортовані за цим напрямом продуктивності породи	700	60
Грубововнові: українська гірськокарпатська, асканійська каракульська та її типи, сокільська, романівська, бергшаф, інші вітчизняні та імпортовані за цим напрямом продуктивності породи	350 400 300	30 50 50
М’ясні: суффольк, шароле, олібс, тексель, дорпер, інші вітчизняні та імпортовані за цим напрямом продуктивності породи М’ясо-сальні: гісарська, едельбаєвська, інші вітчизняні та імпортовані за цим напрямом продуктивності породи Молочні: остфрізька, авасcі, ассаф, лаконе, інші вітчизняні та імпортовані за цим напрямом продуктивності породи	300 300 300	30 30 30
Вівці будь-якої породи, типу, віднесених до категорії закритих генофондних популяцій, за наявності оптимальної генетичної структури стада, штучного осіменіння, контролю походження: барани-плідники вівцематки	50 250	- -

Додаток 17

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.9)

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

до племінних заводів і племінних репродукторів за живою масою овець, кг

Породи і типи овець	Барани-плідники		Вівцематки		Барани у 12 місяців		Ярки у 12 місяців
	племзаводи	племрепродуктори	плем заводи	плем репродуктори	плем заводи	плем репродуктори	плем заводи	плем репродуктори
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Тонкорунні
Вовново-м’ясна асканійська	90	85	52	50	50	48	42	38
М’ясо-вовнові:
прекос	90	85	56	52	50	48	43	40
мерино-фляйш	85	80	53	50	52	50	44	40
полварс	90	85	53	50	50	48	40	37
Напівтонкорунні
Цигайська:
приазовський тип	85	80	55	50	50	48	42	38
кримський тип	82	80	53	48	48	46	40	36
асканійська м’ясо-вовнова з кросбредною вовною:
асканійські кросбреди	90	85	55	50	52	50	45	40
асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною	95	90	60	55	55	48	48	45
одеський тип	85	80	52	50	50	48	45	40
буковинський тип	85	80	52	52	50	48	45	40
дніпропетровський тип	85	80	52	50	50	48	45	40
М’ясо-вовнові
харківський тип кросбредних овець	85	80	55	50	50	46	40	36
ромні-марш	85	80	55	50	48	43	40	36
чорноголові і темноголові	95	90	57	53	55	50	43	38
мериноландшаф	100	95	65	60	60	55	50	45
Грубововнові
українська гірськокарпатська	55	50	38	36	36	34	30	28
романівська та інші багатоплідні	65	60	45	40	35*	30*	30*	28*
М’ясні	100-120	95-100	65	60	55	50	48	45
М’ясо-сальні	100	95	60	58	58	52	48	45
Молочні	85-100	80	60	55	50	45	43	40

__________

*При бонітуванні в 9-місячному віці.

Додаток 18

до Порядку присвоєння

відповідного статусу

суб’єктам племінної справи

у тваринництві

(пункт 6.9)

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

до племінних заводів і племінних репродукторів за настригом митої вовни, кг

................

Перейти до повного тексту