1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України "Про племінне тваринництво"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 6-7, ст.37 )
Верховна Рада України
постановляє:
Внести зміни до Закону України "Про племінне тваринництво" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 2, ст. 7), виклавши його у такій редакції:
"З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про племінну справу у тваринництві
Цей Закон визначає загальні правові, економічні та організаційні основи племінної справи у тваринництві, спрямовані на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
племінна справа - система зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин;
племінні (генетичні) ресурси - тварини, сперма, ембріони, яйцеклітини, інкубаційні яйця, які мають племінну (генетичну) цінність;
державна реєстрація племінних тварин і племінних стад - внесення даних про племінних тварин і племінні стада, що мають необхідні для реєстрації генетичну якість та рівень продуктивності, відповідно до державних книг племінних тварин і Державного племінного реєстру з метою формування відповідної бази даних про племінні ресурси;
державні книги племінних тварин - інформаційні бази даних про племінних тварин, що відповідають установленим для реєстрації вимогам;
Державний племінний реєстр - інформаційна база даних про племінні стада, що відповідають установленим для реєстрації вимогам;
ідентифікація тварин - їх нумерація, присвоєння кличок, фотографування тощо, що забезпечує можливість формування інформації про кожну тварину зокрема та встановлення відповідності цієї інформації даній тварині;
поліпшуюча порода - порода, яка використовується для поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин інших порід та виведення нових порід, порідних типів, ліній, родин;
генофондове стадо - чистопородна група тварин, виділена для збереження та відтворення генофонду породи;
племінна тварина - чистопородна або одержана за затвердженою програмою породного вдосконалення тварина, що має племінну (генетичну) цінність і може використовуватися в селекційному процесі відповідно до діючих загальнодержавних програм селекції;
неплемінна продуктивна тварина - тварина, що не має племінної (генетичної) цінності та використовується для одержання певної продукції;
племінне свідоцтво (сертифікат) - документ встановленої форми про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин, сперми, ембріонів, яйцеклітин, складений на основі даних офіційного обліку продуктивності, імуногенетичного контролю та офіційної класифікації (оцінки) за типом;
племінна (генетична) цінність - цінність племінних тварин згідно з даними їх фактично визначеного або передбаченого впливу на якість потомків;
селекційне досягнення - створена в результаті цілеспрямованої творчої діяльності група племінних тварин (порода, порідний тип, лінія, родина тощо), яка має нові високі генетичні ознаки та стійко передає їх потомкам;
племінний облік - визначення та внесення до документів з племінної справи (племінної документації) суб'єктами племінного тваринництва даних про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної справи;
офіційний облік продуктивності - облік продуктивності тварин, що ведеться державними контролерами-асистентами та підтверджується відповідними організаціями, які здійснюють дослідження якісних показників одержаної продукції;
офіційна класифікація (оцінка) за типом - оцінка у балах типу тварин, проведена експертами-бонітерами;
генетична експертиза походження - ідентифікація тварин лабораторними методами з метою контролю достовірності їх походження;
статус - певний стан (рівень) ведення селекційно-племінної роботи суб'єктами племінної справи у тваринництві.
Стаття 2. Законодавство України про племінну справу у тваринництві
Законодавство України про племінну справу у тваринництві складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до нього.
Стаття 3. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює відносини в галузі племінної справи у тваринництві, визначає права та обов'язки власників і споживачів племінних (генетичних) ресурсів, встановлює вимоги до якості та порядку використання цих ресурсів, визначає систему селекції та основи державного контролю за дотриманням законодавства про племінну справу у тваринництві, а також порядок фінансування племінної справи у тваринництві.
Стаття 4. Об'єкти племінної справи у тваринництві
Об'єктами племінної справи у тваринництві є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі, яких розводять з метою одержання від них певної продукції (далі - тварини).
Стаття 5. Суб'єкти племінної справи у тваринництві
Суб'єктами племінної справи у тваринництві є:
власники племінних (генетичних) ресурсів;
підприємства (об'єднання) з племінної справи, селекційні, селекційно-технологічні та селекційно-гібридні центри, іподроми, станції оцінки племінних тварин;
підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, та фізичні особи, які надають відповідні послуги та беруть участь у створенні та використанні племінних (генетичних) ресурсів;
власники неплемінних тварин - споживачі племінних (генетичних) ресурсів та замовники послуг з племінної справи у тваринництві.
Стаття 6. Завдання племінної справи у тваринництві
Завданнями племінної справи у тваринництві є:
створення, збереження, відтворення та раціональне використання племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної (генетичної) цінності з метою поліпшення генетичної якості тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі;
забезпечення функціонування єдиної системи селекції у тваринництві, зокрема ідентифікації племінних тварин, достовірного обліку їх походження і продуктивності, офіційної класифікації (оцінки) за типом, якістю потомків та іншими ознаками, формування інформаційної бази з племінної справи та періодичної публікації в засобах масової інформації аналітичних відомостей з племінної справи та даних комплексної оцінки тварин, стад, типів, порід;
одержання тварин з новими високими генетичними ознаками;
ефективне використання в селекційному процесі найцінніших світових племінних (генетичних) ресурсів поліпшуючих порід;
формування власного експортного потенціалу племінних (генетичних) ресурсів;
збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих вітчизняних порід;
забезпечення генетичного різноманіття;
впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики і селекції тварин.
Стаття 7. Права та обов'язки суб'єктів племінної справи у тваринництві
Суб'єкти племінної справи у тваринництві мають право:
виконувати певні функції з племінної справи у тваринництві за умови отримання дозволу на їх виконання;
використовувати племінні (генетичні) ресурси, що їм належать, на виконання загальнодержавних програм селекції.
Суб'єкти племінної справи у тваринництві (власники племінних (генетичних) ресурсів) зобов'язані:
зареєструватися та отримати в установленому порядку дозвіл на право використання племінних (генетичних) ресурсів, що їм належать, для поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин згідно з загальнодержавними програмами селекції;
ідентифікувати тварин, що їм належать, і вести установлений племінний облік та відповідні племінні документи;
виконувати вимоги щодо реєстрації тварин, ведення офіційного обліку продуктивності та офіційної класифікації (оцінки) за типом, а також проведення генетичної експертизи їх походження;
брати участь у виконанні загальнодержавних програм селекції у тваринництві, забезпечувати згідно з цими програмами придбання, поліпшення, збереження, відтворення та раціональне використання племінних (генетичних) ресурсів;
використовувати для осіменіння та парування маточного поголів'я тільки атестованих у встановленому порядку та допущених до відтворення плідників вищої племінної (генетичної) якості.
Суб'єкти племінної справи у тваринництві (власники неплемінних тварин) зобов'язані:
парувати або осіменяти маточне поголів'я тільки атестованими та допущеними для відтворення плідниками;
ідентифікувати тварин, що їм належать, і вести встановлений племінний облік у повному обсязі.
Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛЕМІННОЇ СПРАВИ У ТВАРИННИЦТВІ
Стаття 8. Загальнодержавні програми селекції у тваринництві
Загальнодержавні програми селекції у тваринництві розробляються та здійснюються Кабінетом Міністрів України і затверджуються в установленому законом порядку. Загальнодержавні програми селекції у тваринництві розробляються на період 5-10 років і є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами племінної справи у тваринництві.
Стаття 9. Організація племінної справи у тваринництві
Діяльність, пов'язана з виконанням певних функцій у племінному тваринництві, здійснюється суб'єктами племінної справи у тваринництві за наявності у них дозволів на їх виконання.
Дозвіл на виконання певних функцій у племінному тваринництві видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суб'єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють свою діяльність у межах прийнятих загальнодержавних програм селекції у тваринництві, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до відання якого віднесені питання сільського господарства, залежно від напряму їх діяльності та якості племінних (генетичних) ресурсів присвоюється відповідний статус.
Розділ III
ВИМОГИ ДО РОБОТИ З ПЛЕМІННИМИ (ГЕНЕТИЧНИМИ) РЕСУРСАМИ
Стаття 10. Вимоги до племінних (генетичних) ресурсів
До племінних (генетичних) ресурсів встановлюються такі вимоги:
племінні тварини мають бути ідентифіковані, зареєстровані у документах з племінної справи, дані про них внесені згідно з установленими вимогами до документів офіційного обліку продуктивності та офіційної класифікації (оцінки) за типом, походити від батьків, зареєстрованих у документах з племінної справи;
сперма має бути одержана від племінних атестованих плідників, допущених до використання для відтворення, ідентифікована, заготовлена та оброблена в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, відповідати ветеринарно-санітарним вимогам і правилам, а дані про неї повинні бути внесені до документів з племінної справи;
ембріони, яйцеклітини повинні бути одержані від племінних тварин, ідентифіковані, заготовлені та оброблені в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, відповідати ветеринарно-санітарним вимогам і правилам, а дані про них повинні бути внесені до документів з племінної справи;
плідники мають походити від племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності, оцінюватися за походженням, власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства;
бугаї-плідники, жеребці-плідники та плідники інших видів тварин атестуються та допускаються до відтворення у встановленому порядку.
Відповідність племінних (генетичних) ресурсів установленим вимогам контролюють Головна державна племінна інспекція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання сільського господарства, та державні племінні інспекції Автономної Республіки Крим, областей та районів.
Стаття 11. Державна реєстрація племінних тварин і племінних стад
Об'єктами державної реєстрації є племінні тварини та племінні стада.
Державна реєстрація племінних тварин здійснюється шляхом внесення відповідних даних про них до державних книг племінних тварин, а племінних стад - до Державного племінного реєстру.
Положення про державні книги племінних тварин і Державний племінний реєстр затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до відання якого віднесені питання сільського господарства.

................
Перейти до повного тексту