- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про військовий обов'язок і військову службу
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385)
( Вводиться в дію Постановою ВР
№ 2233-XII від 25.03.92, ВВР, 1992, № 27, ст.386 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2485-XII від 19.06.92, ВВР, 1992, № 36, ст.527
№ 3545-XII від 21.10.93, ВВР, 1993, № 44, ст.418
№ 3546-XII від 21.10.93, ВВР, 1993, № 44, ст.419
№ 3625-XII від 19.11.93, ВВР, 1993, № 49, ст.457
№ 200/94-ВР від 13.10.94, ВВР, 1994, № 45, ст.404
№ 325/94-ВР від 22.12.94, ВВР, 1995, № 1, ст. 4
№ 387/95-ВР від 17.10.95, ВВР, 1995, № 38, ст.284
№ 129/96-ВР від 19.04.96, ВВР, 1996, № 26, ст.108
№ 309/97-ВР від 04.06.97, ВВР, 1997, № 29, ст. 93
№ 312-XIV від 11.12.98, ВВР, 1999, № 4, ст. 35
№ 651-XIV від 13.05.99, ВВР, 1999, № 28, ст.230 )
( В редакції Закону
№ 766-XIV від 18.06.99, ВВР, 1999, № 33, ст.270 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1325-XIV від 21.12.99, ВВР, 2000, № 4, ст.27
№ 1669-III від 20.04.2000, ВВР, 2000, № 30, ст.235
№ 2171-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, № 9, ст.38
№ 312-IV від 28.11.2002, ВВР, 2003, № 4, ст.34
№ 313-IV від 28.11.2002, ВВР, 2003, № 5, ст.37
№ 487-IV від 06.02.2003, ВВР, 2003, № 15, ст.108
№ 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року
№ 744-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 29, ст.234
№ 1158-IV від 11.09.2003, ВВР, 2004, № 8, ст. 67
№ 1179-IV від 18.09.2003, ВВР, 2004, № 10, ст. 94
№ 1763-IV від 15.06.2004, ВВР, 2004, № 36, ст.444
№ 2454-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, № 16, ст.259
№ 2490-IV від 17.03.2005, ВВР, 2005, № 20, ст.276
№ 2636-IV від 02.06.2005, ВВР, 2005, № 27, ст.361
№ 3200-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 14, ст.116 )
( В редакції Закону
№ 3597-IV від 04.04.2006, ВВР, 2006, № 38, ст.324 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 328-V від 03.11.2006, ВВР, 2006, № 51, ст.519
№ 1014-V від 11.05.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.442
№ 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року
№ 267-VI від 11.04.2008, ВВР, 2008, № 24, ст.234 )
( Додатково див. Рішення Конституційного Суду
№ 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст.253
№ 1073-VI від 05.03.2009, ВВР, 2009, № 30, ст.418
№ 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст.511
№ 1255-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст.512
№ 1276-VI від 16.04.2009, ВВР, 2009, № 38, ст.535
№ 1834-VI від 21.01.2010, ВВР, 2010, № 12, ст.117
№ 1835-VI від 21.01.2010, ВВР, 2010, № 12, ст.118
№ 2926-VI від 13.01.2011, ВВР, 2011, № 31, ст.303
№ 3353-VI від 12.05.2011, ВВР, 2011, № 45, ст.487
№ 3409-VI від 19.05.2011, ВВР, 2011, № 50, ст.539
№ 3919-VI від 18.10.2011, ВВР, 2012, № 22, ст.217
№ 4296-VI від 10.01.2012, ВВР, 2012, № 31, ст.395
№ 4352-VI від 07.02.2012, ВВР, 2012, № 39, ст.472
№ 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208
№ 4711-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 14, ст.89
№ 5040-VI від 04.07.2012, ВВР, 2013, № 25, ст.246
№ 5088-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 30, ст.343
№ 5286-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 38, ст.499
№ 5288-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 37, ст.490
№ 5404-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.550
№ 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41
№ 224-VII від 14.05.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.132
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712
№ 589-VII від 19.09.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.742
№ 1127-VII від 17.03.2014, ВВР, 2014, № 17, ст.595
№ 1169-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 20-21, ст.746
№ 1194-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 25, ст.890
№ 1242-VII від 06.05.2014, ВВР, 2014, № 27, ст.908
№ 1275-VII від 20.05.2014, ВВР, 2014, № 29, ст.942
№ 1589-VII від 04.07.2014, ВВР, 2014, № 35, ст.1179
№ 1604-VII від 22.07.2014, ВВР, 2014, № 36, ст.1191
№ 1614-VII від 25.07.2014, ВВР, 2014, № 36, ст.1194
№ 1634-VII від 12.08.2014, ВВР, 2014, № 39, ст.2010
№ 116-VIII від 15.01.2015, ВВР, 2015, № 13, ст.85
№ 259-VIII від 18.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.148
№ 265-VIII від 19.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.150
№ 267-VIII від 19.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.151
№ 277-VIII від 07.04.2015, ВВР, 2015, № 24, ст.166
№ 433-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 30, ст.273
№ 567-VIII від 01.07.2015, ВВР, 2015, № 35, ст.339
№ 580-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, № 40-41, ст.379
№ 711-VIII від 06.10.2015, ВВР, 2015, № 46, ст.428
№ 716-VIII від 06.10.2015, ВВР, 2015, № 47, ст.436
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 1008-VIII від 18.02.2016, ВВР, 2016, № 12, ст.138
№ 1680-VIII від 18.10.2016, ВВР, 2016, № 48, ст.811
№ 1769-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 4, ст.39
№ 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25
№ 1951-VIII від 16.03.2017, ВВР, 2017, № 18, ст.217
№ 1975-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 14, ст.159
№ 2145-VIII від 05.09.2017, ВВР, 2017, № 38-39, ст.380
№ 2225-VIII від 05.12.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.39
№ 2226-VIII від 06.12.2017, ВВР, 2018, № 11, ст.55
№ 2409-VIII від 19.04.2018, ВВР, 2018, № 21, ст.195
№ 2397-VIII від 05.04.2018, ВВР, 2018, № 27, ст.221
№ 2449-VIII від 07.06.2018, ВВР, 2018, № 26, ст.219
№ 2522-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 43, ст.344
№ 2523-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 44, ст.353
№ 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371
№ 2745-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 30, ст.119
№ 161-IX від 03.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.314
№ 205-IX від 17.10.2019, ВВР, 2020, № 3, ст.24
№ 263-IX від 31.10.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.5
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188
№ 524-IX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № 38, ст.279
№ 680-IX від 04.06.2020, ВВР, 2020, № 46, ст.392
№ 697-IX від 16.06.2020, ВВР, 2020, № 42, ст.351
№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408
№ 989-IX від 05.11.2020
№ 1054-IX від 03.12.2020
№ 1150-IX від 28.01.2021, ВВР, 2021, № 23, ст.197
№ 1357-IX від 30.03.2021, ВВР, 2021, № 29, ст.234
№ 1417-IX від 27.04.2021, ВВР, 2021, № 30, ст.238
№ 1702-IX від 16.07.2021, ВВР, 2021, № 41, ст.339 - вводиться в дію з
01.01.2022
№ 1871-IX від 05.11.2021
№ 1915-IX від 30.11.2021
№ 2024-IX від 27.01.2022, ВВР, 2023, № 14, ст.35
№ 2107-IX від 03.03.2022
№ 2122-IX від 15.03.2022
№ 2169-IX від 01.04.2022
№ 2197-IX від 14.04.2022
№ 2599-IX від 20.09.2022
№ 2664-IX від 07.10.2022
№ 2678-IX від 18.10.2022
№ 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120
№ 2863-IX від 12.01.2023, ВВР, 2023, № 58, ст.174
№ 2978-IX від 20.03.2023, ВВР, 2023, № 63, ст.210
№ 2995-IX від 21.03.2023, ВВР, 2023, № 63, ст.210
№ 3096-IX від 03.05.2023, ВВР, 2023, № 73, ст.255
№ 3127-IX від 30.05.2023
№ 3161-IX від 28.06.2023, ВВР, 2023, № 79, ст.279
№ 3384-IX від 20.09.2023, ВВР, 2023, № 94, ст.372
№ 3600-IX від 23.02.2024
№ 3621-IX від 21.03.2024, ВВР, 2024, № 22, ст.196
№ 3633-IX від 11.04.2024, ВВР, 2024, № 19, ст.78
№ 3687-IX від 08.05.2024, ВВР, 2024, № 30, ст.217
№ 3724-IX від 22.05.2024, ВВР, 2024, № 31, ст.229
№ 3902-IX від 20.08.2024
№ 4019-IX від 10.10.2024 )
( Установити, що у 2016 році норми і положення
частини першої статті 21, частини дванадцятої статті 29 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України згідно із Законом
№ 928-VIII від 25.12.2015 )
( Установити, що у 2017 році норми і положення частини дванадцятої статті 29 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом
№ 1801-VIII від 21.12.2016 )
( Установити, що у 2018 році норми і положення частини дванадцятої статті 29 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом
№ 2246-VIII від 07.12.2017 )
( Установити, що у 2019 році норми частини дванадцятої статті 29 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом
№ 2629-VIII від 23.11.2018 )
( Установити, що у 2020 році норми частини дванадцятої статті 29 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом
№ 294-IX від 14.11.2019 )
( Установити, що у 2021 році норми частини дванадцятої статті 29 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом
№ 1082-IX від 15.12.2020 )
( У тексті Закону слово "інвалід" у всіх відмінках і числах замінено словами "особа з інвалідністю" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом
№ 2581-VIII від 02.10.2018 )
( У тексті Закону слова "навчальний заклад" та "вищий навчальний заклад" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "заклад освіти" та "заклад вищої освіти" у відповідному відмінку і числі, а слова "професійно-технічні навчальні заклади" в усіх відмінках - словами "заклади професійної (професійно-технічної) освіти" у відповідному відмінку згідно із Законом
№ 161-IX від 03.10.2019 )
( У тексті Закону слова "районний (міський) військовий комісаріат" у всіх відмінках та числах замінено словами "відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки" у відповідному відмінку та числі згідно із Законом
№ 1357-IX від 30.03.2021 )
( У тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом
№ 2849-IX від 13.12.2022 )
( У тексті Закону цифри і слова "27-річного віку" замінено цифрами і словами "25-річного віку" згідно із Законом
№ 3127-IX від 30.05.2023 )
( У тексті Закону слова "строкова військова служба" в усіх відмінках замінено словами "базова військова служба" у відповідному відмінку згідно із Законом
№ 3633-IX від 11.04.2024 )
Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Військовий обов'язок
1. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України.
2. Військовий обов’язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
3. Військовий обов’язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
взяття громадян на військовий облік;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;
проходження військової служби;
виконання військового обов’язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві;
дотримання правил військового обліку.
4. Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з
Конституцією України та
Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу".
5. Від виконання військового обов’язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
6. Військовий обов’язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.
У випадках, передбачених законом, іноземці та особи без громадянства (у тому числі звільнені з полону до завершення бойових дій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), які на законних підставах перебувають на території України (далі - іноземці та особи без громадянства), можуть у добровільному порядку (за контрактом) проходити військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
7. Виконання військового обов’язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об’єднані районні), міські (районні у містах, об’єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
9. Щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов’язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Призовникам, військовозобов’язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов’язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України.
10. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об’єднаного районного), міського (районного у місті, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров’я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов’язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
11. Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.
Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їхнім бажанням.
12. Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).
Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1834-VI від 21.01.2010,
№ 1127-VII від 17.03.2014,
№ 265-VIII від 19.03.2015,
№ 716-VIII від 06.10.2015,
№ 2523-VIII від 06.09.2018,
№ 161-IX від 03.10.2019,
№ 1357-IX від 30.03.2021,
№ 2664-IX від 07.10.2022,
№ 2863-IX від 12.01.2023,
№ 2995-IX від 21.03.2023; в редакції Закону
№ 3633-IX від 11.04.2024 )
Стаття 2. Військова служба і виконання військового обов'язку в запасі
1. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
2. Проходження військової служби здійснюється:
громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом;
іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
3. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
4. Порядок проходження військової служби, права та обов’язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Стратегія залучення, розвитку та утримання людського капіталу в силах оборони України визначається Міністерством оборони України.
5. Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави.
6. Види військової служби:
базова військова служба;
військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
військова служба за контрактом осіб рядового складу;
військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;
військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
7. Базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
8. Виконання військового обов’язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов’язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби в особливий період.
9. Громадяни України можуть проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань. Порядок відбору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови та порядок її проходження, а також підстави та порядок звільнення із служби визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
10. На військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.
12. Кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає
Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту або Національної гвардії України, бере офіційне зобов’язання неухильно додержуватися
Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов’язки військової служби.
13. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов’язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов’язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
14. Виконання військового обов’язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 3. Правова основа військового обов'язку, військової служби, служби у військовому резерві
1. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є
Конституція України, цей Закон, Закон України
"Про оборону України", "
Про Збройні Сили України",
"Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 4. Комплектування військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань
1. Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом:
призову (направлення) громадян України на військову службу;
прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
2. Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених
статтями 152-156-1,
258-258-6, частиною четвертою
статті 286-1,
статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.
3. Порядок комплектування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України військовослужбовцями з числа іноземців та осіб без громадянства встановлюється цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
4. Порядок комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями встановлюється цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
5. Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період, а в разі прийняття у випадках та порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України - і в мирний час проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян.
Стаття 5. Склад військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних. Військові звання
1. Військовослужбовці, резервісти та військовозобов'язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.
2. Встановлюються такі військові звання:
Армійські |
Корабельні |
Рядовий склад |
рекрут |
рекрут |
солдат |
матрос |
старший солдат |
старший матрос |
Сержантський і старшинський склад |
Молодший сержантський і старшинський склад |
молодший сержант |
старшина 2 статті |
сержант |
старшина 1 статті |
Старший сержантський і старшинський склад |
старший сержант |
головний старшина |
головний сержант |
головний корабельний старшина |
штаб-сержант |
штаб-старшина |
Вищий сержантський і старшинський склад |
майстер-сержант |
майстер-старшина |
старший майстер-сержант |
старший майстер-старшина |
головний майстер-сержант |
головний майстер-старшина |
Офіцерський склад |
Молодший офіцерський склад |
молодший лейтенант |
молодший лейтенант |
лейтенант |
лейтенант |
старший лейтенант |
старший лейтенант |
капітан |
капітан-лейтенант |
Старший офіцерський склад |
майор |
капітан 3 рангу |
підполковник |
капітан 2 рангу |
полковник |
капітан 1 рангу |
Вищий офіцерський склад |
бригадний генерал |
коммодор |
генерал-майор |
контр-адмірал |
генерал-лейтенант |
віце-адмірал |
генерал |
адмірал |
Військове звання "рекрут" є військовим званням осіб рядового складу (крім курсантів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти), які проходять випробування при прийнятті на військову службу за контрактом до закінчення випробування, проходять базову військову службу або призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період протягом строку підготовки у навчальних частинах (центрах).
3. До військових звань осіб офіцерського складу юридичної, медичної та капеланської служб Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають відповідну освіту та займають відповідну штатну посаду, додаються слова "юстиції", "медичної служби", "капеланської служби".
4. До військових звань громадян України, які перебувають у запасі чи у відставці або проходять службу у військовому резерві, додаються слова відповідно "запасу", "у відставці" або "резерву".
5. Присвоєння військових звань та пониження у військовому званні військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, переатестація осіб, які мають спеціальні звання або класні чини, для присвоєння військових звань здійснюються в порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, положеннями про проходження військової служби, положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Військові звання присвоюються довічно. Позбавлення військових звань та поновлення у військовому званні здійснюються за рішенням суду.
Стаття 6. Військові посади
1. Військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.
2. Перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджується Президентом України, а посад інших військовослужбовців - Міністерством оборони України, Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України та розвідувальними органами України.
3. Перелік посад, які не можуть бути заміщені іноземцями чи особами без громадянства, затверджується Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України.
4. Окремі військові посади в мирний час можуть заміщатися (на умовах строкового трудового договору) цивільними особами в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Порядок заміщення військових посад цивільними особами в Службі безпеки України, Управлінні державної охорони України та розвідувальних органах України встановлюється їх керівниками.
5. Військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань, Служби безпеки України та розвідувальних органів України на організацію і штати воєнного часу укомплектовуються військовослужбовцями, резервістами або військовозобов’язаними.
6. Співвідношення чисельності офіцерського, сержантського та старшинського складу за військовими званнями та граничні строки перебування осіб офіцерського, сержантського та старшинського складу на посадах у Збройних Силах України та інших військових формуваннях встановлюються відповідно Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
7. Порядок призначення на військові посади встановлюється
Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві.
8. Військові посади в підрозділах Збройних Сил України, які направляються до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, заміщаються військовослужбовцями з числа громадян України, які проходять військову службу за контрактом.
9. Порядок проходження військової служби військовослужбовцями, які не обіймають військових посад, установлюється положеннями про проходження військової служби.
10. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.
Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних закладах освіти, затверджується Президентом України.
11. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до міжнародних договорів України можуть бути направлені для проходження військової служби на посадах у багатонаціональних органах військового управління, закордонних дипломатичних установах України та міжнародних організаціях. Такі військовослужбовці утримуються за рахунок відповідно Міністерства оборони України, інших військових формувань у межах затвердженої законом чисельності. Порядок направлення та строки перебування військовослужбовців на зазначених посадах встановлюються Міністерством оборони України та іншими військовими формуваннями.
12. Військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством.
13. Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.
Стаття 7. Військова форма одягу, знаки розрізнення і відзнаки військовослужбовців
1. Для військовослужбовців установлюються військова форма одягу та знаки розрізнення.
2. Військовозобов’язані під час проходження зборів забезпечуються військовою формою одягу. Резервісти забезпечуються військовою формою одягу згідно із встановленими нормами. Для зазначених осіб встановлюються передбачені для військовослужбовців знаки розрізнення.
3. Військова форма одягу - комплект одноманітних за конструкцією та регламентованих за зовнішнім виглядом предметів одягу, взуття та окремих видів спорядження, встановлений для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань.
4. Знаки розрізнення військовослужбовців - знаки (погони, нарукавні та нагрудні знаки, знаки на спину; знаки на головних уборах, зокрема кокарди, емблеми, орнаменти; гаптування; канти і лампаси; ґудзики з символікою) на форменому одязі, призначені для позначення військових звань, посад, приналежності до держави, військового формування, виду Збройних Сил України, роду військ, служб, військових частин (підрозділів).
5. Зразки військової форми одягу та загальні вимоги до знаків розрізнення військовослужбовців розробляються та затверджуються Міністерством оборони України.
6.
Зразки спеціального одягу, взуття та спорядження військовослужбовців, засоби індивідуального захисту та інші предмети речового майна військовослужбовців розробляються відповідними центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Службою безпеки України,
Управлінням державної охорони України,
Службою зовнішньої розвідки України, розвідувальним органом Міністерства оборони України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України та затверджуються Міністерством оборони України.
8. Носіння військової форми одягу із знаками розрізнення військовослужбовців особами, які не мають на це права, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Глава II
ПІДГОТОВКА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ
Стаття 8. Підготовка до військової служби
1. Підготовка громадян України до військової служби включає національно-патріотичне та військово-патріотичне виховання, початкову загальновійськову підготовку, базову загальновійськову підготовку, підготовку у військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, підготовку до вступу у заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, військову підготовку у закладах вищої освіти за програмою підготовки офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня освітньої підготовки, вивчення державної мови.
Під час організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України не допускаються будь-які форми дискримінації, у тому числі за ознакою статі.
2. Відповідальність за організацію та проведення підготовки громадян України до військової служби в межах повноважень покладається на Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. До цієї роботи можуть залучатись об'єднання громадян відповідно до їх статутів.
3. Порядок проведення підготовки громадян України до військової служби визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
4. Контроль за проведенням підготовки громадян України до військової служби, програмним і методичним забезпеченням цієї підготовки здійснюється Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Стаття 9. Початкова загальновійськова підготовка
1. Початкова загальновійськова підготовка громадян України здійснюється з метою формування у громадян первинних загальновійськових знань і спеціальних компетентностей щодо оборонної свідомості, ознайомлення громадян з місцем і роллю громадянина у зв’язку з усвідомленням свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
2. Початкова загальновійськова підготовка реалізується на третьому рівні повної загальної середньої освіти та проводиться в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності на відповідному рівні повної загальної середньої освіти, шляхом викладання навчального предмета "Захист України" та здійснення заходів, спрямованих на військово-патріотичне виховання. Програми з навчального предмета "Захист України" розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, за погодженням з Міністерством оборони України.
Стаття 10.
Стаття 10-1. Базова загальновійськова підготовка
( Установити, що базова загальновійськова підготовка для громадян, визначених
підпунктом 7 пункту 2 розділу ІІ Закону № 3633-IX від 11.04.2024, розпочинається з 1 вересня 2025 року )
1. Базова загальновійськова підготовка проводиться з метою здобуття громадянами України військово-облікової спеціальності, навичок і умінь, необхідних для виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
2. Базова загальновійськова підготовка проводиться у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, навчальних частинах (центрах) Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, закладах освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, а також у закладах вищої освіти всіх форм власності.
Для проведення базової загальновійськової підготовки залучаються громадські організації та об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни.
3. Порядок проведення базової загальновійськової підготовки визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
4. Базова загальновійськова підготовка включається до навчальних планів закладів вищої освіти всіх форм власності як окрема навчальна дисципліна.
Базова загальновійськова підготовка у закладах вищої освіти всіх форм власності проводиться з громадянами України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно).
Від проходження базової загальновійськової підготовки у закладах вищої освіти всіх форм власності звільняються громадяни:
які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;
які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
які проходили військову службу.
5. Під час практичних занять, передбачених навчальними планами базової загальновійськової підготовки, на громадян України, які проходять таку підготовку, поширюються права та обов’язки, встановлені законами для військовозобов’язаних, призваних на навчальні (перевірочні) збори.
Стаття 11. Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу
1. Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.
2. Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями.
4. Військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів закладу вищої освіти як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу та програм військової підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України.
5. Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністерства оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу.
6. Громадяни України, які не атестовані для присвоєння військового звання офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти і не проходили військову службу або базову загальновійськову підготовку, підлягають направленню для проходження базової військової служби з урахуванням, за можливості, фаху, який вони здобули у закладі вищої освіти, або за спорідненими військово-обліковими спеціальностями.
7. Перелік військово-облікових спеціальностей, за якими ведеться військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, та обсяги підготовки за такими спеціальностями визначаються за поданням Генерального штабу Збройних Сил України Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.
8.
Перелік закладів вищої освіти, на базі яких здійснюється військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з відповідними центральними органами виконавчої влади. Військові навчальні підрозділи є структурними підрозділами таких закладів вищої освіти. Рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію військових навчальних підрозділів приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим із центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади вищої освіти.
9. Порядок заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників військового навчального підрозділу закладу вищої освіти для підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.
10. Під час навчальних зборів (стажування), передбачених програмами підготовки офіцерів запасу, на громадян України, які проходять таку підготовку, поширюються права та обов'язки, встановлені актами законодавства для військовозобов'язаних, призваних на збори.
11. Контроль за організацією військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу здійснює Міністерство оборони України.
Стаття 12. Підготовка до вступу у заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти
1. Громадяни України, які виявили бажання вступити до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, можуть проходити попередню підготовку в закладах загальної середньої освіти III ступеня, військових ліцеях, ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, у військових оркестрах, закладах освіти громадських організацій, на підготовчих курсах при вищих військових навчальних закладах або військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.
2. Фізична підготовка допризовників та призовників організовується у закладах вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої та позашкільної освіти, спортивних товариствах і клубах за програмою курсу фізичної культури центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах освіти, фізичної культури та спорту.
3. Лікувально-оздоровча робота з громадянами України, які готуються до вступу у заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, організовується за місцем їх проживання (перебування) відповідними закладами охорони здоров'я.
4. Медичні огляди громадян України 15-17-річного віку проводяться щороку лікарями-спеціалістами, які залучаються до медичного огляду призовників. У разі потреби громадянам призначається необхідне лікування з проведенням оздоровчих заходів.
5. Органи управління освітою забезпечують освітню підготовку допризовної та призовної молоді, за необхідності організовують додаткові заняття для вивчення державної мови громадянами, які не володіють або недостатньо володіють нею.
Стаття 13. Права та обов'язки громадян України, які проходять підготовку до військової служби
1. За громадянами України, які проходять підготовку до військової служби з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності.
3. Відвідування громадянами України, направленими відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки для проходження занять з підготовки до військової служби та інших заходів, що стосуються підготовки допризовників та призовників, обов'язкове.
Глава III
ВЗЯТТЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ НА ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК, НАПРАВЛЕННЯ ДЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ БАЗОВОЇ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ, ПРИЗОВ І ПРИЙНЯТТЯ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ
Стаття 14. Взяття громадян України на військовий облік призовників
1. Взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
2. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
3. Щороку протягом січня - березня беруться на облік громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років.
4. Не підлягають взяттю на військовий облік призовників громадяни України, які відбувають покарання в установах виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.
5. Органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності щороку у строки та в порядку, встановлені Кабінетом Міністрів України, зобов’язані подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списки громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік призовників.
6. Для взяття на військовий облік призовників громадяни України зобов’язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.
7. Для взяття на військовий облік у відповідних районних (міських) центрах комплектування та соціальної підтримки утворюються комісії з питань взяття на військовий облік у такому складі:
голова комісії - керівник відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
члени комісії:
представник районної державної адміністрації, виконавчого органу міської ради (структурного органу освіти);
представник уповноваженого підрозділу територіального органу Національної поліції України, який проводить роботу з неповнолітніми;
лікар, який організовує роботу медичних працівників з медичного огляду громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік;
психолог відповідного державного (комунального) закладу, розташованого на території району (міста);
секретар комісії.
8. Персональний склад районної (міської) комісії з питань взяття на військовий облік (основний та резервний), персональний склад лікарів-спеціалістів, які залучаються для проведення медичного огляду допризовників (основний та резервний), порядок роботи комісії затверджуються щороку головою районної державної адміністрації (міським головою).
9. На районні (міські) комісії з питань взяття на військовий облік покладаються:
організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, визначення їх придатності для військової служби;
виявлення і попередній відбір кандидатів для направлення до вступу на навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах або військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
направлення для медичного огляду до комісії з питань направлення для проходження базової військової служби Автономної Республіки Крим, обласних, Київської або Севастопольської міської комісій громадян України, яких визнано непридатними до військової служби за станом здоров’я, та таких, що виявили незгоду з результатами медичного огляду;
прикріплення до закладів охорони здоров’я за місцем проживання громадян України, яких визнано під час взяття на військовий облік тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я, та таких, що потребують обстеження або медичного нагляду. Відвідування закладів охорони здоров’я згідно з рішенням комісії з питань взяття на військовий облік для громадян є обов’язковим;
прикріплення до відповідних закладів освіти громадян України, які мають низьку освітню підготовку або не володіють чи недостатньо володіють державною мовою;
організація роботи з вивчення особистості призовників, їх морально-ділових якостей та сімейного стану;
направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік.
10. За результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань взяття на військовий облік може прийняти одне з таких рішень:
придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;
підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);
непридатний до військової служби;
направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік.
Стаття 15. Направлення громадян України для проходження базової військової служби
1. Для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку.
Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку.
2. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку призовників, у добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.
3. Направлення громадян України для проходження базової військової служби включає:
прибуття на медичний огляд, професійно-психологічний відбір та засідання комісії з питань направлення для проходження базової військової служби;
проходження медичного огляду (у тому числі, за необхідності, направлення на додаткове медичне обстеження);
проведення професійно-психологічного відбору;
засідання комісії з питань направлення для проходження базової військової служби;
прибуття за зазначеними в повістці районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки адресою та часом для відправлення у навчальну частину (центр) для проходження базової військової служби та знаходження у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (обласному збірному пункті) до відправлення у навчальну частину (центр).
4. Організація направлення громадян України для проходження базової військової служби здійснюється районними державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та органами місцевого самоврядування.
5. Порядок організації підготовки та направлення громадян України для проходження базової військової служби визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
6. Строки направлення та чисельність громадян України, які направляються на базову військову службу, а також обсяги видатків для забезпечення направлення на базову військову службу, визначаються Кабінетом Міністрів України.
7. Керівники підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування та форми власності сприяють прибуттю громадян України до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (збірних пунктів) шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів.
8. У разі неявки призовника без поважних причин за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на комісію з питань направлення для проходження базової військової служби він несе відповідальність, установлену законом.
9. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба призовника, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.
У разі неприбуття громадянин зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Стаття 16. Комісії з питань направлення для проходження базової військової служби
1. Для направлення громадян України для проходження базової військової служби в районах (містах) утворюються комісії з питань направлення для проходження військової служби (далі - районна (міська) комісія) у такому складі:
голова комісії - заступник голови районної державної адміністрації (міського голови);
члени комісії:
керівник відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
заступник керівника структурного підрозділу освіти районної державної адміністрації (підрозділу освіти виконавчого органу міської ради);
заступник керівника уповноваженого підрозділу територіального органу Національної поліції України, який проводить роботу з неповнолітніми;
лікар, який організовує роботу медичних працівників з медичного огляду призовників;
психолог відповідного державного (комунального) закладу, розташованого на території району (міста);
представники Збройних Сил України та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ і організацій за попереднім узгодженням з головою комісії;
секретар комісії.
2. Персональний склад районної (міської) комісії (основний та резервний), персональний склад лікарів-спеціалістів, які залучаються для проведення медичного огляду призовників (основний та резервний), графік засідань комісії, порядок проведення та забезпечення заходів з організації направлення громадян України для проходження базової військової служби затверджуються головою районної державної адміністрації (міським головою).
3. На районні (міські) комісії покладається:
організація медичного огляду та направлення громадян України для проходження базової військової служби з призначенням їх для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
надання відстрочки від направлення для проходження базової військової служби;
звільнення від проходження базової військової служби та взяття громадян України на облік військовозобов’язаних;
направлення громадян України, які виявили бажання вступити до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні;
направлення до закладів охорони здоров’я за місцем проживання (перебування) громадян, яких визнано тимчасово непридатними до військової служби;
організація роботи з вивчення особистостей громадян України, їх морально-ділових якостей та сімейного стану;
направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на громадян України, які ухиляються від направлення для проходження базової військової служби.
4. У разі втрати (зміни) підстав щодо прийнятого рішення про направлення для проходження базової військової служби районна (міська) комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення на підставі листа начальника тимчасової адміністрації збірного пункту, в якому зазначено, з яких причин громадянин України підлягає поверненню. Усіх громадян, яких було повернуто із збірного пункту, керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вдруге викликають на відповідну районну (міську) комісію для вирішення питання про їх направлення на військову службу.
5. Рішення районної (міської) комісії може бути оскаржено громадянином України до комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом.
6. Для керівництва і контролю за діяльністю районних (міських) комісій в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі утворюються відповідно комісія Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські комісії (далі - комісія вищого рівня). Персональний склад комісії вищого рівня (основний та резервний), персональний склад лікарів-спеціалістів, які залучаються для проведення медичного огляду призовників (основний та резервний), порядок проведення та забезпечення роботи з організації направлення громадян України для проходження базової військової служби затверджуються відповідно Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим та головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Комісія вищого рівня утворюється в такому складі:
голова комісії - заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, заступник голови обласної (Київської або Севастопольської міської) державної адміністрації;
члени комісії:
керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя;
заступник керівника органу освіти і науки Автономної Республіки Крим, заступник керівника структурного підрозділу освіти і науки обласної (Київської або Севастопольської міської) державної адміністрації;
заступник керівника відповідного територіального органу Національної поліції України;
лікар, який організовує роботу медичних працівників з медичного огляду призовників;
психолог відповідного державного (комунального) закладу, розташованого на території Автономної Республіки Крим, області, міста Києва або Севастополя;
представники Збройних Сил України та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ і організацій за попереднім погодженням з головою комісії;
секретар комісії.
7. На комісію вищого рівня покладаються:
керівництво діяльністю районних (міських) комісій;
організація медичного огляду громадян України, які визнані районними (міськими) комісіями з питань взяття на військовий облік або районними (міськими) комісіями непридатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я, та громадян України, які заявили про незгоду з результатами медичного огляду чи рішеннями районних (міських) комісій з питань взяття на військовий облік або районних (міських) комісій, а також громадян, які направлені для проходження базової військової служби безпосередньо перед їх відправленням до місць служби;
перевірка підстав щодо надання відстрочки або звільнення громадян України від проходження базової військової служби;
контроль за обґрунтованим призначенням призовників для служби у Збройних Силах України чи в іншому військовому формуванні з урахуванням їх освіти, досвіду, здібностей, інтересів та особистих можливостей;
розгляд скарг громадян на рішення та дії районних (міських) комісій.
8. Комісія вищого рівня має право переглядати та змінювати рішення відповідних районних (міських) комісій та рішення районних (міських) комісій з питань взяття на військовий облік стосовно громадян України, визнаних непридатними до військової служби за станом здоров’я.
9. Рішення комісії вищого рівня може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому законом.
Стаття 17. Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби
1. Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, які:
визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;
навчаються у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, вищої духовної освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти, в інтернатурі або докторантурі (зазначена відстрочка надається до досягнення особою 24-річного віку);
обрали відповідний рік, в якому бажають пройти базову військову підготовку;
мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 цього Закону.
2. Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, до прийняття відповідного рішення.
3. У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від направлення для проходження базової військової служби може бути надана призовникам згідно з рішенням комісії вищого рівня за поданням районних (міських) комісій з питань взяття на військовий облік.
4. Призовники, яким надано відстрочку від направлення для проходження базової військової служби у зв’язку з навчанням у закладах освіти або через сімейні обставини, зобов’язані щороку, до 1 жовтня, подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їхнє право на відстрочку.
( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 4352-VI від 07.02.2012,
№ 4652-VI від 13.04.2012,
№ 589- VII від 19.09.2013,
№ 1169-VII від 27.03.2014,
№ 1242-VII від 06.05.2014,
№ 1634-VII від 12.08.2014,
№ 116-VIII від 15.01.2015,
№ 433-VIII від 14.05.2015,
№ 580-VIII від 02.07.2015,
№ 2145-VIII від 05.09.2017,
№ 161-IX від 03.10.2019,
№ 2745-VIII від 06.06.2019,
№ 989-IX від 05.11.2020,
№ 1357-IX від 30.03.2021,
№ 1417-IX від 27.04.2021,
№ 2122-IX від 15.03.2022,
№ 2169-IX від 01.04.2022,
№ 2995-IX від 21.03.2023; в редакції Закону
№ 3633-IX від 11.04.2024 )
Стаття 18. Звільнення від проходження базової військової служби
1. Від проходження базової військової служби звільняються призовники:
які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;
які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах.
Стаття 18-1.
Стаття 19. Загальні умови укладення контракту про проходження військової служби
1. Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни, які перебувають на військовому обліку та мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або базову загальну середню освіту і не проходили базову військову службу, військовозобов’язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку і вирішили вступити на військову службу за контрактом, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з дотриманням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
2. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, у разі закінчення строку контракту можуть укласти новий контракт про проходження військової служби.
3. У разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший укладений з ним контракт припиняється, а з таким військовослужбовцем укладається відповідний контракт для проходження відповідного виду військової служби на строк, визначений частиною другою
статті 23 цього Закону.
4. Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 20. Прийняття на військову службу за контрактом
1. На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби:
особи рядового складу, які пройшли базову військову службу, проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб рядового складу;
військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, особи рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну) або повну загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
особи, які мають повну загальну середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту віком від 17 років до 30 років, у тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, та не мають військових звань офіцерського складу, - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, а також закладів фахової передвищої військової освіти, що здійснюють підготовку осіб на посади сержантського та старшинського складу;
військовослужбовці, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, здобули рівень фахової передвищої військової освіти та яким присвоєно військове звання сержантського чи старшинського складу, - на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
військовослужбовці, які закінчили вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та яким присвоєно військове звання офіцерського складу, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
військовослужбовці, резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу, громадяни призовного віку, особи, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, віком від 20 до 32 років та які успішно завершили курс військової підготовки офіцерського складу у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
особи сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, у тому числі ті, які проходять службу у військовому резерві, з одночасним присвоєнням первинного військового звання офіцерського складу - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
особи офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, службу у військовому резерві та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
громадяни України, які мають спеціальні звання середнього, старшого, вищого начальницького складу або класні чини та не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу з одночасним присвоєнням військових звань у порядку переатестації відповідно до частини п’ятої статті 5 цього Закону.
2. На військову службу за контрактом осіб офіцерського складу у Службу безпеки України, розвідувальні органи України, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України та Управління державної охорони України приймаються також громадяни України, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, що відповідає профілю службової діяльності, і не досягли граничного віку перебування на військовій службі осіб офіцерського складу, із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, а також жінок, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі військовослужбовців офіцерського складу.
3. У період дії воєнного стану на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу приймаються особи сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, не менше трьох місяців брали безпосередню участь у воєнних (бойових) діях та не менше трьох місяців успішно виконують службові обов’язки на посадах осіб офіцерського складу, перелік яких визначається відповідно Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Особи офіцерського складу, зазначені в абзаці першому цієї частини:
не пізніше шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану проходять курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності;
не пізніше п’яти років з дня припинення чи скасування воєнного стану здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра.
У разі невиконання вимог, визначених абзацами другим - четвертим цієї частини, особи офіцерського складу, зазначені в абзаці першому цієї частини, звільняються з військової служби у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
4. Особи не можуть бути прийняті на військову службу за контрактом, якщо час, що залишився їм до досягнення граничного віку перебування на військовій службі, є меншим за строк, визначений частиною другою
статті 23 цього Закону, крім випадків, передбачених частинами третьою і п’ятою зазначеної статті.
5. Громадяни України, які не досягли граничного віку перебування в запасі, у разі настання особливого періоду можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на строк військової служби в календарному обчисленні, встановлений частиною третьою
статті 23 цього Закону.
6. Для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) на військову службу за контрактом на строк військової служби в календарному обчисленні, встановлений частиною другою
статті 23 цього Закону, можуть бути прийняті громадяни України з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та осіб, звільнених з військової служби, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями).
Перелік посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, визначається Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
7. Військові посадові особи не можуть перебувати з близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності підлеглої особи від її начальника, у тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на службу, звільнення із служби, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.
8. Стосовно кандидатів на зайняття військових посад, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому
Законом України "Про запобігання корупції".
Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями кандидати на зайняття військових посад, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, приймаються на такі посади у разі:
виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, - до отримання результатів спеціальної перевірки;
оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану, рішення про призов на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - без проведення спеціальної перевірки.
9. Військовослужбовці, визначені
Законом України "Про запобігання корупції", зобов’язані подавати декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку та строки, встановлені Законом України "Про запобігання корупції".
На військових посадових осіб поширюється дія
Закону України "Про запобігання корупції".
Примітка. Термін
"близькі особи" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".
Стаття 20-1. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
1. Військові посадові особи зобов’язані вживати заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених
Законом України "Про запобігання корупції".
Стаття 20-2. Випробування при прийнятті на військову службу за контрактом
1. При прийнятті громадян України вперше на військову службу за контрактом встановлення випробування є обов’язковим.
2. Випробування встановлюється строком від одного до шести місяців з метою встановлення відповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби за контрактом.
3. Випробування при прийнятті на військову службу за контрактом не встановлюється для:
1) курсантів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти;
2) військовослужбовців, які раніше проходили кадрову військову службу або військову службу за контрактом строком не менше шести місяців;
3) військовослужбовців Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України.
4. Порядок проходження випробування встановлюється відповідними положеннями про проходження військової служби, якщо інше не передбачено цим Законом.
5. Військовослужбовці, які успішно пройшли випробування, продовжують проходження військової служби за контрактом.
6. У разі встановлення у період випробування невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби за контрактом такий контракт розривається достроково, а військовослужбовці з числа:
1) жінок, які до укладення контракту не перебували на військовому обліку:
у мирний час та під час особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - звільняються з військової служби відповідно до підпунктів "б", "ґ", "м", "ж", "р", "с" пункту 1, підпунктів "б", "ґ", "ї", "р", "с" пункту 2 частини п’ятої статті 26 цього Закону;
під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - направляються для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або звільняються з військової служби відповідно до підпунктів "б", "в", "г", "з" пункту 3 частини п’ятої статті 26 цього Закону;
2) громадян призовного віку, які до укладення контракту не проходили військову службу:
у мирний час та під час особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - направляються для проходження базової військової служби, а за наявності підстав, визначених підпунктами "б", "ґ", "ж", "р", "с" пункту 1, підпунктами "б", "ґ", "е", "р", "с" пункту 2 частини п’ятої статті 26 цього Закону, звільняються з військової служби;
під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - направляються для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а за наявності підстав, визначених підпунктами "б", "в", "г", "з" пункту 3 частини п’ятої статті 26 цього Закону, звільняються з військової служби;
3) військовозобов’язаних, які до укладення контракту перебували на військовому обліку:
у мирний час та під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - звільняються з військової служби відповідно до підпункту "м" пункту 1 та підпункту "ї" пункту 2 частини п’ятої
статті 26 цього Закону;
під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - направляються для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або звільняються з військової служби відповідно до підпунктів "б", "в", "г", "з" пункту 3 частини п’ятої статті 26 цього Закону;
5) військовослужбовців, які до укладення контракту проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, направляються для подальшого проходження військової служби до Збройних Сил України та інших військових формувань, у списках особового складу яких вони числилися, якщо вони не вислужили встановлених строків військової служби, або звільняються з військової служби відповідно до підпунктів "б", "ґ", "е", "р", "с" пункту 2 та підпунктів "б", "в", "г", "з" пункту 3 частини п’ятої статті 26 цього Закону;
6) військовослужбовців, які до укладення контракту проходили військову службу за призовом осіб офіцерського складу, направляються для подальшого її проходження до Збройних Сил України та інших військових формувань, у списках особового складу яких вони числилися, якщо вони не вислужили встановлених строків цієї військової служби, або звільняються з військової служби відповідно до підпунктів "б", "ґ", "м", "ж", "р", "с" пункту 1 та підпунктів "б", "ґ", "е", "р", "с" пункту 2, підпунктів "б", "в", "г", "з" пункту 3 частини п’ятої статті 26 цього Закону.
Стаття 21. Матеріальне забезпечення громадян України у зв’язку з призовом, направленням або прийняттям на військову службу
1. Громадянам України, які звільняються з роботи у зв’язку з направленням, призовом або прийняттям на військову службу, виплачується вихідна допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
2. Громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, направленням, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються командирами військових частин, центрами рекрутингу, центрами надання адміністративних послуг, центрами зайнятості, відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідними підрозділами розвідувальних органів України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за такими громадянами місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
3. Перевезення громадян України, пов’язані з направленням або призовом на військову службу, до місця служби та їх харчування в дорозі здійснюються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво відповідними військовими формуваннями, до яких направляються військовослужбовці.
4. Перевезення громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, до місця служби здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво відповідними військовими формуваннями, в яких проходять військову службу військовослужбовці.
Глава III-1.
ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙНЯТТЯ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ТА ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ, ДЕРЖАВНІЙ СПЕЦІАЛЬНІЙ СЛУЖБІ ТРАНСПОРТУ ТА НАЦІОНАЛЬНІЙ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ІНОЗЕМЦЯМИ ТА ОСОБАМИ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА
Стаття 21-1. Прийняття на військову службу до Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України іноземців та осіб без громадянства
1. Іноземці та особи без громадянства можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
2. На військову службу за контрактом приймаються раніше не судимі іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах і відповідають таким вимогам проходження військової служби:
мають вік, передбачений статтею 22 цього Закону;
пройшли спеціальну перевірку іноземців та осіб без громадянства (далі - спеціальна перевірка іноземців);
придатні до військової служби за станом здоров’я;
пройшли професійно-психологічний відбір;
мають достатній рівень фізичної підготовки.
3. Для прийняття на військову службу іноземці та особи без громадянства звертаються до Центру рекрутингу іноземців та осіб без громадянства, центрів рекрутингу, центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості, територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем їх проживання чи тимчасового перебування або безпосередньо до військової частини, в якій вони мають бажання проходити службу за контрактом.
Після розгляду звернень (заяв) іноземців та осіб без громадянства у центрах рекрутингу, центрах надання адміністративних послуг, центрах зайнятості, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, військових частинах зазначені особи, крім тих, які приймаються на військову службу за контрактом до розвідувального органу Міністерства оборони України, направляються до Центру рекрутингу іноземців та осіб без громадянства для проходження спеціальної перевірки іноземців.
Відбір та спеціальна перевірка іноземців та осіб без громадянства для прийняття їх на військову службу за контрактом до розвідувального органу Міністерства оборони України проводяться у встановленому цим органом порядку.
Положення про Центр рекрутингу іноземців та осіб без громадянства затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Абзац четвертий частини третьої статті 21-1 набирає чинності з
30.01.2025 )
Положення про Центр рекрутингу іноземців та осіб без громадянства визначає:
( Абзац п’ятий частини третьої статті 21-1 набирає чинності з
30.01.2025 )
призначення та повноваження Центру рекрутингу іноземців та осіб без громадянства;
( Абзац шостий частини третьої статті 21-1 набирає чинності з
30.01.2025 )
порядок його утворення та підпорядкування;
( Абзац сьомий частини третьої статті 21-1 набирає чинності з
30.01.2025 )
організаційну структуру та порядок його комплектування за рахунок чисельності Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України;
( Абзац восьмий частини третьої статті 21-1 набирає чинності з
30.01.2025 )
порядок функціонування;
( Абзац дев’ятий частини третьої статті 21-1 набирає чинності з
30.01.2025 )
організацію проведення спеціальної перевірки іноземців;
( Абзац десятий частини третьої статті 21-1 набирає чинності з
30.01.2025 )
порядок взаємодії Центру рекрутингу іноземців та осіб без громадянства із Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, розвідувальними органами України, Державною судовою адміністрацією України та іншими державними органами щодо проведення спеціальної перевірки іноземців.
( Абзац одинадцятий частини третьої статті 21-1 набирає чинності з
30.01.2025 )
4. Під час проведення спеціальної перевірки іноземців, передбаченої частиною другою цієї статті, з’ясовується:
законність перетинання державного кордону такими особами під час в’їзду в Україну та законність перебування їх на території України;
факти притягнення такої особи до адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законом, зокрема факти вчинення особою в Україні чи за кордоном кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України;
ознаки або факти вчинення такою особою розвідувальної, терористичної та іншої діяльності в інтересах іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України, а також ознаки зв’язків іноземця чи особи без громадянства з особами, які здійснювали або здійснюють відповідну діяльність;
інші обставини, що можуть перешкоджати прийняттю такої особи на військову службу за контрактом.
Організація проведення спеціальної перевірки іноземців покладається на керівника Центру рекрутингу іноземців та осіб без громадянства.
Спеціальна перевірка іноземців у межах визначених законом повноважень проводиться у строк до одного місяця Службою безпеки України та відповідними центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.
Іноземці та особи без громадянства під час проведення спеціальної перевірки за їхньою згодою проходять психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа та надають письмову згоду на проходження такої перевірки під час дії контракту про проходження військової служби.
Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відмова від участі в психофізіологічному дослідженні із застосуванням поліграфа є підставою для відмови в прийнятті іноземця або особи без громадянства на військову службу.
5. Процедура прийому та професійно-психологічного відбору, форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки його припинення (розірвання), порядок присвоєння військових звань іноземцям та особам без громадянства, а також інші питання проходження військової служби визначаються відповідними положеннями про проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 21-2. Особливості проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства
1. У контракті про проходження військової служби іноземців та осіб без громадянства встановлюється випробування строком два місяці.
2. Для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
для осіб рядового складу - 3 роки;
для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;
для осіб офіцерського складу - від 1 до 5 років.
3. Під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням, але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби.
4. Доступ іноземців та осіб без громадянства до державної таємниці здійснюється відповідно до
Закону України "Про державну таємницю".
Стаття 21-3. Грошове забезпечення іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України
1. Розмір грошового забезпечення іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України, визначається на рівні, встановленому для військовослужбовців - громадян України, які проходять службу за контрактом.
Стаття 21-4. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України
1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
2. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з проходженням військової служби;
3) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після її звільнення з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби;
5) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
3. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби, за умов, визначених цим Законом.
4. Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця мають члени сім’ї, батьки загиблого (померлого) військовослужбовця. Члени сім’ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця визначаються відповідно до
Сімейного кодексу України.
5. На іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України за контрактом, поширюються умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, передбачені для військовослужбовців - громадян України та членів їх сімей.
Глава III-2
ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙНЯТТЯ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ЗА КОНТРАКТОМ ТА ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ ОСОБАМИ З ЧИСЛА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ЯКИХ УМОВНО-ДОСТРОКОВО ЗВІЛЬНЕНО ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ
Стаття 21-5. Прийняття на військову службу до Збройних Сил України осіб, які умовно-достроково звільнені від відбування покарання
1. Особи, які умовно-достроково звільнені від відбування покарання на підставі, визначеній
статтею 81-1 Кримінального кодексу України, приймаються на військову службу до Збройних Сил України за контрактом на посади рядового, сержантського і старшинського складу, а також офіцерського складу відповідно до військових звань, за якими вони перебувають на військовому обліку. Ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, яку звільнено умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби, має наслідком кримінальну відповідальність.
Перелік посад, які можуть бути заміщені особами, звільненими умовно-достроково від відбування покарання на підставі, визначеній
статтею 81-1 Кримінального кодексу України, визначається Генеральним штабом Збройних Сил України.
2. На військову службу за контрактом приймаються особи, звільнені умовно-достроково від відбування покарання на підставі, визначеній
статтею 81-1 Кримінального кодексу України, які відповідають таким вимогам проходження військової служби:
яким залишилося до досягнення віку, передбаченого статтею 22 цього Закону, не менше трьох років;
придатні до військової служби за станом здоров’я;
пройшли професійно-психологічний відбір;
мають достатній рівень фізичної підготовки для виконання обов’язків військової служби.
3. Для прийняття на військову службу осіб, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом і розглядаються до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, установи виконання покарань звертаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем їх розташування.
4. Процедура оформлення на військову службу за контрактом, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки його припинення (розірвання), порядок присвоєння військових звань та проходження військової служби визначаються положенням про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 21-6. Особливості проходження військової служби особами, звільненими умовно-достроково від відбування покарання
1. У контракті про проходження військової служби осіб, звільнених умовно-достроково від відбування покарання, випробування не встановлюється.
2. Для військовослужбовців із числа осіб, звільнених умовно-достроково від відбування покарання, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, строк військової служби становить до закінчення особливого періоду.
3. Особи, звільнені умовно-достроково від відбування покарання, проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин (спеціалізованих військових частинах). Порядок створення та функціонування спеціалізованих підрозділів військових частин визначається Міністерством оборони України.
4. Доступ осіб, звільнених умовно-достроково від відбування покарання, до державної таємниці здійснюється відповідно до Закону України "Про державну таємницю".
Стаття 21-7. Звільнення з військової служби військовослужбовців з числа осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання
1. Звільнення з військової служби військовослужбовців з числа осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання на підставі, визначеній
статтею 81-1 Кримінального кодексу України, здійснюється відповідно до частини сьомої статті 26 цього Закону.
Глава IV
ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ
Стаття 22. Граничний вік перебування на військовій службі
1. Граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:
1) для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
2) для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
3) для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
4) для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;
5) для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
6) для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;
7) для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:
рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
вищого офіцерського складу - до 65 років.
2. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Стаття 23. Строки військової служби
1. Строки базової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:
в мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) - до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка;
під час дії воєнного стану - до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка.
2. Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
для осіб рядового складу - 3 роки;
для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;
для курсантів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти;
для військовослужбовців, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та здобули рівень фахової передвищої військової освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу, - 5 років;
для осіб офіцерського складу з числа:
військовослужбовців, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та оволоділи:
спеціальностями льотного складу авіації - 10 років;
іншими спеціальностями - 5 років;
громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років;
інших громадян - від 1 до 5 років.
3. Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період та призначаються на посади, крім осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються відповідно до частини другої цієї статті.
Для військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше двох місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період (крім періоду дії воєнного стану), строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.
Під час дії воєнного стану для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період строк військової служби може встановлюватися на час до оголошення рішення про демобілізацію або на строки, визначені частиною другою цієї статті.
Під час дії воєнного стану для осіб (крім осіб офіцерського складу), які приймаються на військову службу за контрактом, із числа громадян віком від 18 до 25 років, строк військової служби встановлюється один рік.
Під час дії воєнного стану для громадян України, які здобули медичну та/або психологічну освіту та які приймаються на військову службу за контрактом на посади за медичними, психологічними напрямами діяльності, строк військової служби встановлюється один рік.
Під час дії воєнного стану громадяни, які прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з листом (письмовою згодою) від командира військової частини, приймаються на військову службу за контрактом та після проходження відповідної підготовки (у разі необхідності) направляються для подальшого проходження служби до військової частини, зазначеної у листі (письмовій згоді).
4. Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:
для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, - на 3 роки;
для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, - на строк від 3 до 5 років;
для осіб офіцерського складу - на строк від 5 до 10 років.
Для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 2 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Під час дії особливого періоду для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 1 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
5. Особам офіцерського складу, яким до досягнення граничного віку перебування на кадровій військовій службі залишилося менше 5 років, при переході на військову службу за контрактом тривалість дії першого контракту визначається строком, який залишився до досягнення ними встановленого граничного віку перебування на військовій службі.
6. Для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, - до 18 місяців;
для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до строків, визначених рішенням Президента України, у тому числі у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації;
для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - на строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.
7. До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
8. Під час дії особливого періоду:
1) для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений цією статтею, крім військовослужбовців базової військової служби, військова служба продовжується понад встановлені строки:
на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є", "ж", "з", "и" частини третьої статті 26 цього Закону;
................Перейти до повного тексту