Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 1:

а) після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:

"посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права".

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - двадцять третій вважати відповідно абзацами десятим - двадцять четвертим;

б) абзац шістнадцятий викласти в такій редакції:

"суб’єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону";

2) статтю 2 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. У разі якщо норми цього Закону чи інших актів законодавства у сфері запобігання корупції допускають неоднозначне (множинне) тлумачення норм щодо прав та обов’язків осіб, на яких поширюється дія цього Закону, застосовується найбільш сприятливе для таких осіб тлумачення норми";

3) у частині першій статті 3:

а) підпункт "г" пункту 1 доповнити словами "особовий склад штатних військово-лікарських комісій";

б) пункт 2 доповнити підпунктом "ґ" такого змісту:

"ґ) голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті";

4) у пункті 15 частини першої статті 11 слово "роз’яснень" замінити словами "рекомендаційних роз’яснень";

5) частину дев’яту статті 12 доповнити абзацом шостим такого змісту:

"Рекомендаційні роз’яснення, методичні рекомендації Національного агентства загального характеру розміщуються на офіційному веб-сайті Національного агентства не пізніше наступного робочого дня після їх затвердження";

6) у статті 23:

а) у частині другій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"2. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки";

доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"3) одержуються як відшкодування або покриття витрат на службове відрядження, якщо таке відшкодування або покриття витрат здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, коштів міжнародних міжурядових організацій, коштів міжнародної технічної допомоги, а також коштів організатора (співорганізатора) заходу, для участі в якому особа перебуває у службовому відрядженні";

б) частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Рішення, прийняті особою, зазначеною у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали протягом останніх трьох років подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах реального конфлікту інтересів, і на такі рішення поширюються положення статті 67 цього Закону";

7) у статті 45:

а) у частині першій слова "підпунктах "а", "в" і "г" замінити словами "підпунктах "а", "в"-"ґ";

б) частину другу викласти в такій редакції:

"2. Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов’язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік";

в) частину третю доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"Особи, зазначені у підпункті "ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, подають у встановленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік протягом 10 календарних днів з дня включення до складу відповідної комісії";

г) частини четверту і п’яту викласти в такій редакції:

"4. Упродовж 30 днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

У разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей, що підтверджується відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили, або рішенням Національного агентства, суб’єкт декларування упродовж 10 днів зобов’язаний подати відповідну декларацію, у тому числі виправлену декларацію з достовірними відомостями.

У разі самостійного виявлення суб’єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб’єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб’єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.

5. Дія розділу VII цього Закону не поширюється на:

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, голів та членів лікарсько-консультативних комісій, медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій);

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників);

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері науки (крім президентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ);

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері культури, мистецтв, відновлення та збереження національної пам’яті, фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання;

військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу (крім військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 частини сьомої цієї статті);

військових посадових осіб із числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу (крім військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 частини сьомої цієї статті)";

ґ) доповнити частинами сьомою - чотирнадцятою такого змісту:

"7. Суб’єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному частиною четвертою статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" (крім суб’єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції).

Дія цієї частини не поширюється на суб’єктів декларування з числа військовослужбовців:

1) які проходять військову службу на посадах міністрів, заступників міністрів, керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, на інших посадах в апаратах міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів системи правосуддя або які відряджені на такі посади;

2) які входять до складу військово-лікарських комісій, лікарсько-льотних комісій або відряджені до них;

3) які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів);

4) які здійснюють (беруть участь у здійсненні) підготовку, організацію, проведення закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі", Закону України "Про публічні закупівлі" або інших актів законодавства у сфері публічних (оборонних) закупівель, укладення договорів (контрактів), контроль за якістю товарів, робіт та послуг оборонного призначення, у тому числі:

уповноважені особи у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі";

особи, які входять до складу Міжвідомчої комісії щодо розгляду доцільності застосування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення у єдиного виконавця, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 200 мільйонів гривень;

особи, які входять до складу колегіального органу, що утворюється державним замовником відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі";

особи, які здійснюють контроль за якістю товарів, робіт і послуг оборонного призначення на всіх етапах їх розроблення, виробництва, модернізації, ремонту та утилізації;

5) на яких поширюється дія статті 52-1 цього Закону.

Суб’єкти декларування, які зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, подають декларації у строки, визначені частинами першою - четвертою цієї статті. Суб’єкти декларування, які зазначені у пункті 5 цієї частини, подають декларації у порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.

8. Суб’єкти декларування, на яких поширюється дія статті 52-1 цього Закону, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення чи скасування воєнного стану, звільнення з військової служби або в інший строк, визначений порядком здійснення заходів фінансового контролю, передбаченим абзацом першим статті 52-1 цього Закону.

9. Суб’єкти декларування, які для здійснення службових повноважень на постійній основі перебувають на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, перелік яких визначається в установленому законодавством порядку, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення чи скасування воєнного стану, звільнення (припинення повноважень) або визначення дати завершення бойових дій для території активних бойових дій, на якій суб’єкт декларування перебуває.

10. Суб’єкти декларування, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, перелік яких визначається в установленому законом порядку, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення чи скасування воєнного стану або визначення дати завершення тимчасової окупації для тимчасово окупованих територій, на яких суб’єкт декларування перебуває.

11. Суб’єкти декларування, які направлені до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - звільнення (припинення повноважень) або повернення до місця проходження служби, роботи.

12. Суб’єкти декларування, які є полоненими, інтернованими, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 днів з дня повернення на підконтрольну Україні територію.

13. Суб’єкти декларування, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби чи інших службових повноважень, перебувають на стаціонарному лікуванні (у тому числі за кордоном) або у відпустці для лікування та/або реабілітації, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 днів з дня завершення відповідного стаціонарного лікування чи відпустки.

14. Суб’єкти декларування, які серед членів сім’ї у відповідному звітному періоді мають осіб, щодо яких наявні зазначені у частинах сьомій (крім осіб, зазначених у пунктах 1-4 частини сьомої цієї статті), восьмій - тринадцятій цієї статті обставини (у тому числі якщо такі члени сім’ї не належать до суб’єктів декларування), зобов’язані подати визначені цією статтею декларації у строки, визначені частинами сьомою - тринадцятою цієї статті відповідно";

8) у статті 46:

а) у частині першій:

абзац перший пункту 1 після слів "платника податків" доповнити словами "(у разі його отримання)";

пункт 2 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"Не підлягає декларуванню об’єкт нерухомості, який перебуває у народного депутата України в оренді або на іншому праві користування і витрати на оренду (винайм) якого компенсуються народному депутату України відповідно до статті 35 Закону України "Про статус народного депутата України", за умови що площа такого об’єкта не перевищує 75 квадратних метрів";

примітку до пункту 3 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Не підлягають декларуванню засоби індивідуального захисту, дрони та їх аналоги з комплектуючими елементами, індивідуальні засоби спостереження та розвідки, оптико-електронні системи та вогнепальна зброя з комплектуючими документами, отримані військовослужбовцями під час дії правового режиму воєнного стану";

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) цінні папери, у тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, з відображенням відомостей про вид цінного папера, його емітента, дату набуття цінних паперів у власність, їх загальну кількість та номінальну вартість одного цінного папера на дату набуття. У разі набуття прав на пакет цінних паперів одного виду та одного емітента внаслідок укладення суб’єктом декларування або членом його сім’ї кількох правочинів датою набуття є дата останнього такого правочину.

У разі якщо цінні папери передані в управління іншій особі, щодо цієї особи також зазначаються відомості, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

у пункті 6 слова "об’єкти інтелектуальної власності" замінити словами "об’єкти права інтелектуальної власності";

у пункті 7:

в абзаці першому слова "страхові виплати, благодійна" замінити словами "страхові виплати, аліменти, благодійна", а після слова "подарунки" доповнити словами "а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі";

абзац другий доповнити реченням такого змісту: "Не підлягають декларуванню доходи у вигляді коштів, одержаних як відшкодування або покриття витрат на службове відрядження відповідно до пункту 3 частини другої статті 23 цього Закону";

у пункті 8 після слів "позичені третім особам" доповнити словами "поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду", а слова "сукупна вартість яких" замінити словами "якщо сукупна вартість всіх грошових активів";

пункт 8-1 викласти в такій редакції:

"8-1) банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї, крім рахунків, на яких обліковуються некомпенсовані грошові заощадження громадян України в установах акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися принаймні одним таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа в такій установі, осіб, які відкрили принаймні один рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї в такій установі";

б) у частині другій:

абзаци другий і третій викласти в такій редакції:

"Національне агентство може додатково визначати у формі декларації дані, що повинні зазначатися з метою ідентифікації іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, а також об’єктів декларування - віртуальних активів, інформація щодо яких подається у декларації.

Дані про об’єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб’єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду";

доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"У декларації не зазначаються відомості про об’єкти декларування, які належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, якщо такі об’єкти в установленому законом порядку визнані знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України";

в) частину третю після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Відомості, передбачені цією частиною, зазначаються у декларації незалежно від наявності обставин, визначених абзацом третім частини другої цієї статті".

У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;

г) доповнити частинами восьмою і дев’ятою такого змісту:

"8. Відомості з інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, доступ до яких забезпечено Національним агентством, занесені до декларації, вважаються достовірними і не потребують додаткового підтвердження первинними документами з урахуванням вимог частини другої статті 19 Закону України "Про публічні електронні реєстри". Це положення не поширюється на випадки, якщо у визначеному законом порядку встановлено недостовірність відповідної інформації, включеної до такої інформаційно-телекомунікаційної і довідкової системи, реєстру, банку даних, а також на випадки, якщо законом або іншим актом законодавства, що регулює питання функціонування такої інформаційно-телекомунікаційної і довідкової системи, реєстру, банку даних, не передбачено офіційний статус інформації, внесеної до такої системи, реєстру, банку даних.

9. Відомості, передбачені частиною першою цієї статті, вважаються такими, що зазначені у декларації, якщо вони відображені хоча б в одному розділі декларації (крім відомостей про зареєстроване місце проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, відображення яких не вважається зазначенням відомостей про об’єкти декларування). У такому разі невнесення відомостей до інших розділів декларації не вважається поданням суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або неподанням таких відомостей";

ґ) абзац перший примітки викласти в такій редакції:

"Примітка. У цілях розділу VII з урахуванням положень статті 1 цього Закону членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або неповнолітніми дітьми станом на останній день звітного періоду, вважаються особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду (за умови спільного проживання із суб’єктом декларування впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації";

9) статтю 47 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Національне агентство за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забезпечує суб’єктам декларування безоплатний доступ до відомостей про них та членів їхніх сімей, які містяться в інформаційно-телекомунікаційних і довідкових системах, реєстрах, банках даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, у тому числі інформації з обмеженим доступом, та автоматизоване перенесення таких відомостей до форми декларації.

Автоматизоване перенесення до декларації відомостей, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних і довідкових системах, реєстрах, банках даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, не звільняє декларанта від обов’язку зазначити в декларації всю відому йому інформацію, що відсутня та/або не відображена в інформаційно-телекомунікаційних і довідкових системах, реєстрах, банках даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.