Верховна Рада України

Внести зміни до Закону України "Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 30, ст. 258 із наступними змінами), виклавши його в такій редакції:

Цей Закон відповідно до Конституції України визначає правові основи організації та діяльності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в таких значеннях:

державна система урядового зв’язку - система спеціального зв’язку, що функціонує в інтересах здійснення управління державою у мирний час, в умовах надзвичайного стану та в особливий період із забезпеченням додержання вимог законодавства під час передавання, приймання та оброблення інформації, що містить державну таємницю;

державні інформаційні ресурси - систематизована інформація, що є доступною за допомогою інформаційних технологій, право на володіння, використання або розпорядження якою належить державним органам, військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, державним підприємствам, установам та організаціям, а також інформація, створення якої передбачено законодавством та яка обробляється фізичними або юридичними особами відповідно до наданих їм повноважень суб’єктами владних повноважень;

дозвіл на проведення робіт із технічного захисту інформації для власних потреб - документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, що засвідчує право на проведення окремих видів робіт у сфері технічного захисту інформації для власних потреб;

дозвільний порядок проведення робіт з технічного захисту інформації для власних потреб (далі - дозвільний порядок) - встановлені умови проведення та види робіт з технічного захисту інформації для власних потреб; порядок видачі, переоформлення, призупинення (поновлення) дії, анулювання дозволів (копій і дублікатів дозволів) на проведення робіт з технічного захисту інформації для власних потреб; порядок контролю за додержанням умов проведення робіт із технічного захисту інформації для власних потреб та відповідальність за порушення цих умов;

допуск до експлуатації - комплекс організаційно-технічних заходів з проведення тематичних досліджень засобів криптографічного захисту інформації, криптографічних алгоритмів, засобів, систем і комплексів спеціального зв’язку та державної експертизи їх результатів з метою встановлення можливості їх використання за призначенням;

експертні дослідження - дослідження та аналіз конкретних властивостей засобів криптографічного захисту інформації, криптографічних алгоритмів, засобів, систем та комплексів спеціального зв’язку з метою перевірки їх відповідності вимогам нормативних документів та/або нормативно-правових актів, оцінки захищеності інформації або їх науково-технічного рівня;

засіб криптографічного захисту інформації - програмний, апаратно-програмний та апаратний засіб, призначений для криптографічного захисту інформації;

засіб спеціального зв’язку - апаратний, апаратно-програмний засіб, який призначений для обробки інформації з обмеженим доступом у складі системи спеціального зв’язку, але не реалізує криптографічних перетворень інформації;

комплекс спеціального зв’язку - сукупність обладнання і засобів криптографічного захисту інформації, засобів спеціального зв’язку, технічно та функціонально поєднаних для забезпечення захисту службової інформації та/або інформації, що становить державну таємницю, призначений для використання у складі системи спеціального зв’язку;

обладнання криптографічного захисту - обладнання, що функціонально взаємодіє та/або здійснює керування засобом криптографічного захисту інформації і відносно якого висуваються вимоги щодо побудови та умов експлуатації з метою унеможливлення впливу на криптографічні, інженерно-криптографічні та спеціальні якості засобу криптографічного захисту інформації;

об’єкт інформаційної діяльності - інженерно-технічна споруда (приміщення), транспортний засіб, де провадиться діяльність, пов’язана з державними інформаційними ресурсами та інформацією, вимога щодо захисту якої встановлена законом;

протидія технічним розвідкам - комплекс правових, організаційних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на запобігання або ускладнення добування засобами технічної розвідки інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, про зразки озброєння, військову та спеціальну техніку, об’єкти оборонно-промислового комплексу, військові та інші об’єкти, діяльність державних органів, військових формувань, утворених відповідно до законів України, підприємств, установ і організацій в інтересах оборони і безпеки держави;

спеціальний зв’язок - зв’язок, що забезпечує передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів;

система спеціального зв’язку - сукупність обладнання, засобів, комплексів та систем обробки, передачі, технічного та криптографічного захисту інформації, що організаційно, технічно та функціонально поєднані в єдине ціле, призначена для забезпечення користувачів спеціальним зв’язком;

система технічного захисту інформації - сукупність суб’єктів, що провадять діяльність у сфері технічного захисту інформації, нормативно-правових документів, що регулюють їх діяльність, а також матеріально-технічної бази у цій сфері;

тематичні дослідження - дослідження щодо встановлення відповідності засобів криптографічного захисту інформації, криптосистем, криптографічних алгоритмів, засобів, систем і комплексів спеціального зв’язку вимогам тактико-технічних завдань на їх створення, нормативних документів та/або нормативно-правових актів у сфері криптографічного захисту інформації, а також вимогам із захисту від витоку інформації каналами побічних електромагнітних випромінювань і наведень;

урядовий зв’язок - спеціальний зв’язок, надання якого забезпечується державною системою урядового зв’язку;

урядовий фельд’єгерський зв’язок - приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) кореспонденції, що містить відомості, які становлять державну таємницю, та/або службову інформацію (далі - кореспонденція), офіційної кореспонденції та дипломатичної пошти Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, закордонних дипломатичних установ України.

1. Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку, а також інших завдань відповідно до закону.

2. Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України спрямовує свою діяльність на забезпечення національної безпеки України від зовнішніх і внутрішніх загроз та є складовою сектору безпеки і оборони України.

1. Основними завданнями Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України є:

формування та реалізація державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку, захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах (далі - інформаційно-телекомунікаційні системи) і на об’єктах інформаційної діяльності, а також у сферах використання державних інформаційних ресурсів в частині захисту інформації, протидії технічним розвідкам, функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку;

участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері електронного документообігу в частині захисту інформації державних органів та органів місцевого самоврядування, розробленні та впровадженні електронного цифрового підпису, крім питань правового регулювання його застосування, в державних органах та органах місцевого самоврядування.

1. Діяльність Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості для демократичного цивільного контролю, прозорості, позапартійності.

2. Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України діє за принципом єдиноначальності.

1. Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України має таку загальну структуру:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України;

територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України;

територіальні підрозділи;

Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку;

навчальні, охорони здоров’я, санаторно-курортні та інші заклади, науково-дослідні, науково-виробничі та інші установи і організації.

2. До сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, входять державні підприємства, установи та організації, діяльність яких пов’язана із забезпеченням виконання покладених на Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України завдань.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, територіальні органи, територіальні підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку, заклади, установи і організації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державні підприємства, установи та організації, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки відповідно в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та в установах банків, у тому числі в іноземній валюті.

4. Загальну чисельність Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України затверджує Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України, сформованим на підставі пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України.

5. Граничну чисельність працівників, у тому числі військовослужбовців, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, територіальних органів, територіальних підрозділів затверджує Кабінет Міністрів України.

6. Положення про територіальні органи, територіальні підрозділи, Головне управління урядового фельд’єгерського зв’язку, заклади і установи Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, їх структуру, штат (штатний розпис) і кошторис затверджує Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

1. Керівництво Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України здійснює Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, який очолює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, і несе особисту відповідальність за виконання покладених на Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України завдань.

2. Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.

3. Заступники Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

4. Кількість заступників Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України визначається Кабінетом Міністрів України.

5. На посади Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України і його заступників можуть призначатися військовослужбовці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Порядок їх призначення на посади та присвоєння військових звань здійснюється у порядку, визначеному Положенням про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

6. Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України користується щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою Міністра оборони України у визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України обсязі.

7. Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України призначає на посади та звільняє з посад начальників територіальних органів, територіальних підрозділів, Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку, закладів, установ і організацій Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, керівників державних підприємств, установ та організацій, зазначених у частинах першій і другій статті 5 цього Закону.

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, центральним органом виконавчої влади в галузі зв’язку (крім прав та обов’язків, пов’язаних із реалізацією функцій у сфері надання послуг поштового зв’язку загального користування), спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах організації спеціального зв’язку та захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку.

2. Положення про центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, затверджує Кабінет Міністрів України.

3. Положення про структурні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, затверджує Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

4. Штат (штатний розпис) і кошторис центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, затверджує Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової та бюджетної політики.

5. Для вирішення питань, що належать до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, обговорення найважливіших напрямів її діяльності утворюється колегія.

6. Положення про колегію центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, її персональний склад затверджує Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

7. Рішення колегії центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідного наказу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України.

1. З метою виконання покладених на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, завдань за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, можуть утворюватися територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи.

1. Територіальні підрозділи Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України призначені для:

організації та забезпечення стійкого функціонування урядового зв’язку Президента України як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України з посадовими особами Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення під час їх перебування на захищених і польових пунктах управління у мирний час, в умовах надзвичайного стану та в особливий період;

забезпечення функціонування, безпеки та розвитку підсистеми урядового польового зв’язку як складової державної системи урядового зв’язку.

2. Мобілізаційне розгортання і приведення у готовність територіальних підрозділів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України для функціонування в особливий період здійснюються відповідно до планів, які розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, погоджуються з Генеральним штабом Збройних Сил України та затверджуються Головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

3. Положення про територіальні підрозділи Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, орган управління ними, їх структуру, штат затверджує Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

1. Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України призначені для організації і забезпечення урядовим фельд’єгерським зв’язком Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління та інших юридичних осіб відповідно до законодавства.

2. За рішенням Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення можуть утворюватися підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку.

3. Положення про підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку, їх структуру, штат (штатний розпис) і кошторис затверджує начальник Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

4. Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в рамках міжурядових угод виконують функції фельд’єгерської служби.

5. Основними завданнями Головного управління та підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України є:

1) організація, забезпечення і доставка кореспонденції, офіційної кореспонденції та дипломатичної пошти Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління відповідно до переліків, затверджених Кабінетом Міністрів України;

2) доставка кореспонденції, офіційної кореспонденції та дипломатичної пошти Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України під час поїздок по країні та за кордон, а також виконання особливих доручень;

3) доставка цінних відправлень Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим і виконання їх особливих доручень щодо доставки таких відправлень;

4) забезпечення у межах повноважень взаємодії з аналогічними органами держав - учасниць Угоди про Міжурядовий фельд’єгерський зв’язок для збереження та безперешкодної доставки кореспонденції, офіційної кореспонденції та дипломатичної пошти;

5) організація і забезпечення урядовим фельд’єгерським зв’язком державних органів, органів місцевого самоврядування, які не входять до переліків, затверджених Кабінетом Міністрів України, на договірних засадах;

6) проведення заходів з охорони кореспонденції, офіційної кореспонденції та дипломатичної пошти, що доставляється.

6. Для забезпечення виконання покладених завдань Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України мають право:

1) перевозити залізничним, авіаційним, автомобільним, морським і річковим транспортом кореспонденцію, офіційну кореспонденцію та дипломатичну пошту;

2) користуватися правом позачергового придбання проїзних документів на всі види транспорту, позачергового розміщення на всіх видах транспорту, позачергового розміщення в готелях за посвідченням про відрядження;

3) використовувати автомобілі без нанесення розпізнавальних знаків і написів, оснащувати їх спеціальними звуковими та світловими сигналами, засобами зв’язку;

4) надавати юридичним особам платні послуги відповідно до законодавства.

7. Органи державної влади зобов’язані в межах своїх повноважень сприяти Головному управлінню та підрозділам урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в організації оперативної доставки кореспонденції, офіційної кореспонденції та дипломатичної пошти та забезпеченні умов її гарантованого збереження.

8. За замовленням Головного управління, підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України органи управління залізничним, авіаційним, морським та річковим транспортом виділяють відповідно окремі купе в пасажирських поїздах, окремі каюти у річкових та морських судах (купе, каюти повинні бути найбільш зручними за умовами режиму безпеки), місця в пасажирських салонах літаків для проїзду особового складу Головного управління, підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України під час виконання ними обов’язків служби з оплатою вартості проїзду за існуючими тарифами; забезпечують позачергове придбання квитків і на умовах оренди надають в аеропортах службові приміщення з телефонним зв’язком, а також можливість використання інших наявних засобів зв’язку для забезпечення доставки і збереження кореспонденції.

9. Кореспонденція, офіційна кореспонденція та дипломатична пошта, що доставляється урядовим фельд’єгерським зв’язком, є недоторканною, не підлягає розкриттю та/або затриманню, крім випадків, визначених законом.

10. Кореспонденція, офіційна кореспонденція та дипломатична пошта, що доставляється особовим складом Головного управління та підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, обов’язкова для отримання одержувачем незалежно від його підпорядкування та форми власності, якщо інше не визначено законом.

11. Для захисту кореспонденції, офіційної кореспонденції та дипломатичної пошти, приміщень, споруд і транспортних засобів, де вона зберігається, а також життя і здоров’я особового складу Головного управління та підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від протиправних посягань під час виконання ними обов’язків служби на підставі та в порядку, встановлених законом, може застосовуватися вогнепальна зброя, спеціальні засоби та заходи фізичного впливу.

12. У виняткових випадках, якщо збереження кореспонденції, офіційної кореспонденції та дипломатичної пошти є неможливим, вона підлягає знищенню в установленому порядку.

13. Транспортні засоби Головного управління та підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України не можуть використовуватися в інтересах інших органів та організацій, не підлягають огляду, перевірці, затриманню та є транспортними засобами спеціалізованого призначення.

14. Порядок забезпечення урядовим фельд’єгерським зв’язком, приймання, доставки, збереження, знищення кореспонденції, офіційної кореспонденції та дипломатичної пошти визначається Кабінетом Міністрів України.

1. До особового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України належать військовослужбовці, державні службовці та інші працівники.

2. Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України затверджує Президент України.

3. Комплектування Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у військових комісаріатах.

4. Критерії професійної придатності, фахової підготовленості, інші вимоги до особового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України.

5. На військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України поширюється дія статутів Збройних Сил України та законодавство України, що встановлює загальний порядок і умови проходження військової служби.

6. Трудові відносини державних службовців та інших працівників Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України регулюються законодавством про працю і державну службу.

7. Окремі посади військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України можуть заміщатися державними службовцями та іншими працівниками Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України.

8. Військовослужбовці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України можуть бути відряджені до державних органів, установ і організацій для виконання завдань, визначених цим Законом, із залишенням на службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями в цих державних органах, установах і організаціях, затверджує Президент України.

9. Курсанти, які звільняються зі служби через службову невідповідність або у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, а також військовослужбовці, які звільняються зі служби із зазначених підстав протягом п’яти років після закінчення вищого навчального закладу, в тому числі вищого військового навчального закладу чи військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, в якому вони навчалися за державним замовленням і після закінчення якого були прийняті на військову службу, відшкодовують центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов’язані з їх підготовкою та утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку та умов, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

1. Військовослужбовці, державні службовці та інші працівники Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на період служби чи роботи в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України призупиняють членство в політичних партіях.

2. Військовослужбовці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України можуть бути членами громадських організацій, за винятком організацій, статутні положення яких суперечать засадам діяльності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, і можуть брати участь в їх роботі у вільний від обов’язків військової служби час, коли вони вважаються такими, що не виконують обов’язки військової служби.

3. Військовослужбовцям, державним службовцям та іншим працівникам Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України заборонено організовувати та брати участь у страйках.

4. Військовослужбовці, державні службовці та інші працівники Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України не можуть мати в безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

5. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини четвертої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк. Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно ними не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з дня виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування. У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває в підпорядкуванні, підлягає звільненню з посади, яку вона обіймає, або зі служби.

6. Особам, зазначеним у частині четвертій цієї статті, забороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їм осіб і в будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення.

7. У разі виникнення конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень військовослужбовець, державний службовець чи інший працівник Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України зобов’язаний негайно доповісти про це своєму безпосередньому начальникові. Безпосередній начальник такої особи зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.

1. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації особового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України провадяться в навчальних закладах Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та в інших навчальних закладах.

2. Порядок і строки підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів для Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України.

1. На Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України відповідно до визначених завдань покладаються такі обов’язки:

1) формування та реалізація державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційно-телекомунікаційних системах і на об’єктах інформаційної діяльності, протидії технічним розвідкам, а також у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України;

2) участь у межах своїх повноважень у формуванні та реалізації державної політики у сфері електронного документообігу в частині захисту інформації державних органів та органів місцевого самоврядування, розробленні та впровадженні електронного цифрового підпису, крім питань правового регулювання його застосування, в державних органах й органах місцевого самоврядування;

3) участь у формуванні та реалізації державної тарифної політики і політики державних закупівель у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України;

4) державне регулювання у сфері поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку;

5) забезпечення функціонування, безпеки та розвитку Національної системи конфіденційного зв’язку;

6) виконання відповідно до законодавства України функції Адміністрації зв’язку та радіочастот України, здійснення правового захисту інтересів України в міжнародних і регіональних організаціях з питань телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України;

7) здійснення державного контролю, вимоги щодо здійснення якого покладено на Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України;

8) здійснення повноваження органу ліцензування у сфері криптографічного та технічного захисту інформації;

9) встановлення порядку створення та допуску до експлуатації, допуск до експлуатації засобів криптографічного захисту службової інформації та інформації, що становить державну таємницю, засобів, комплексів та систем спеціального зв’язку, визначення криптографічних алгоритмів для застосування у засобах криптографічного захисту інформації;

10) виконання функції радіочастотного органу спеціального користувача радіочастотного ресурсу України;

11) забезпечення в межах повноважень виконання завдань із мобілізаційної підготовки й мобілізаційної готовності держави, а також підтримання постійної бойової та мобілізаційної готовності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;

12) розробка за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України та з власної ініціативи проектів законів та інших нормативно-правових актів;

13) забезпечення функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв’язку, її готовності до роботи в особливий період і в разі виникнення надзвичайної ситуації;

14) забезпечення в установленому законодавством порядку урядовим зв’язком Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, інших посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій у мирний час, в умовах надзвичайного стану і в особливий період;

15) здійснення заходів щодо організації та забезпечення безпеки і функціонування урядового зв’язку із закордонними дипломатичними установами України;

16) забезпечення урядовим фельд’єгерським зв’язком Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління та інших юридичних осіб відповідно до законодавства;

17) контроль за виконанням технічних умов та інших вимог законодавства у сфері захисту інформації в приміщеннях абонентів урядового зв’язку;

18) встановлення порядку:

створення й розвитку систем спеціального зв’язку;

надання операторами телекомунікацій ресурсів своїх мереж у користування державній системі урядового зв’язку, Національній системі конфіденційного зв’язку, відповідним державним органам згідно із законодавством;

взаємодії операторів телекомунікацій з Національним центром оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами;

19) вирішення в межах повноважень питань забезпечення зв’язку для потреб державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку, відповідних державних органів згідно із законодавством;

20) участь у межах своїх повноважень у формуванні й реалізації державної тарифної політики та політики державних закупівель у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України;

21) забезпечення розвитку у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України;

22) розроблення в порядку, встановленому законодавством, проектів концепцій розвитку телекомунікацій України, інших проектів концепцій у сфері користування радіочастотним ресурсом України, сприяння їх реалізації;

23) забезпечення нормативно-правового регулювання у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, організації спеціального зв’язку, урядового фельд’єгерського зв’язку, захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційно-телекомунікаційних системах і на об’єктах інформаційної діяльності, протидії технічним розвідкам, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України;

24) технічне регулювання у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, протидії технічним розвідкам, захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційно-телекомунікаційних системах і на об’єктах інформаційної діяльності, організація, координація та проведення робіт з підтвердження відповідності, розробка в установленому порядку стандартів, технічних регламентів і технічних умов;

25) методичне керівництво та координація діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів України, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, протидії технічним розвідкам, а також з питань, пов’язаних із запобіганням вчиненню порушень безпеки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, виявленням та усуненням наслідків інших несанкціонованих дій щодо державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційно-телекомунікаційних системах;

26) розробка і супроводження моделей технічних розвідок шляхом збору й аналізу інформації про наявні системи і засоби технічних розвідок, розробка тактики та методів їх застосування, а також перспектив розвитку; надання рекомендацій державним органам, органам місцевого самоврядування, військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, підприємствам, установам і організаціям щодо забезпечення протидії технічним розвідкам, проведення оцінки загроз і вжиття відповідних заходів для захисту інформації;

27) впровадження комплексних систем захисту інформації на об’єктах інформаційної діяльності та в інформаційно-телекомунікаційних системах закордонних дипломатичних установ України за рахунок коштів, передбачених у законі про Державний бюджет України на функціонування та утримання закордонних дипломатичних установ України;

28) встановлення порядку та вимог технічного захисту інформації на об’єктах інформаційної діяльності;

29) встановлення порядку здійснення державного контролю і здійснення державного контролю за:

станом криптографічного та технічного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, у державних органах, органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, в тому числі в закордонних дипломатичних установах України, національних контингентах за кордоном, місцях постійного і тимчасового перебування Президента України, Голови Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України, а також під час діяльності на території України іноземних інспекційних груп відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

додержанням вимог законодавства, а також вимог нормативних документів у сфері надання послуг електронного цифрового підпису;

станом протидії технічним розвідкам у державних органах, військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування та форми власності, які мають у своєму володінні, користуванні чи розпорядженні зразки озброєння, військової та спеціальної техніки, об’єкти оборонно-промислового комплексу, військові об’єкти та інші об’єкти, призначені для застосування в інтересах оборони і безпеки держави;

додержанням вимог безпеки під час розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, проведення тематичних досліджень, експертизи, вивезення та знищення криптографічних систем і засобів криптографічного захисту інформації та обладнання спеціального зв’язку, що мають гриф обмеження доступу;

30) встановлення порядку організації та проведення державної експертизи у сфері криптографічного та технічного захисту інформації, проведення державної експертизи та експертних досліджень у сфері криптографічного захисту інформації, визначення криптографічних алгоритмів як рекомендованих, допуску до експлуатації засобів криптографічного захисту інформації, засобів, комплексів та систем спеціального зв’язку, надання та/або реєстрація експертних висновків за результатами державної експертизи у сфері криптографічного та технічного захисту інформації, свідоцтв про допуск до експлуатації засобів криптографічного захисту інформації, засобів, комплексів та систем спеціального зв’язку, декларацій та атестатів відповідності комплексних систем захисту інформації;

31) встановлення порядку надання висновків і погоджень, надання висновків і погоджень міжнародних передач криптосистем, засобів криптографічного та технічного захисту інформації, у тому числі тих, що є складовими частинами озброєння, військової та спеціальної техніки;

32) участь у виконанні завдань із територіальної оборони, а також у заходах, спрямованих на підтримання правового режиму воєнного та надзвичайного стану відповідно до закону;

33) участь в межах повноважень у стратегічному плануванні застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, і правоохоронних органів для оборони держави;

34) визначення власних потреб у військовому майні на особливий період;

35) подання Президентові України, Голові Верховної Ради України і Прем’єр-міністрові України за результатами державного контролю аналітичних матеріалів щодо стану криптографічного та технічного захисту інформації, протидії технічним розвідкам у державі, розроблення рекомендацій щодо його поліпшення;

36) встановлення вимог до регламенту роботи центрального засвідчувального органу, акредитованого центру сертифікації ключів, засвідчувального центру органу виконавчої влади (державного органу) та його погодження;

37) визначення технічних і технологічних вимог до акредитованих центрів сертифікації ключів;

38) організація та координація робіт із проведення сертифікації засобів криптографічного та технічного захисту інформації разом із центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання;

39) забезпечення функціонування команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA. Накопичення та аналіз даних про вчинення та/або спроби вчинення несанкціонованих дій щодо державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах, а також про їх наслідки, інформування правоохоронних органів для вжиття заходів із запобігання та припинення злочинів у зазначеній сфері;

40) встановлення порядку ведення та управління реєстром інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, а також підприємств, установ і організацій, що входять до сфери їх управління, встановлення порядку ведення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів органів державної влади;

41) розробка критеріїв і порядку оцінки стану захищеності державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах; організація та проведення оцінки стану захищеності державних інформаційних ресурсів, надання відповідних рекомендацій;

42) розробка та затвердження єдиних технічних вимог щодо захисту Єдиного веб-порталу державних органів, контроль за дотриманням цих вимог;

43) погодження проектів (завдань) створення та розвитку інформаційно-телекомунікаційних систем, систем спеціального зв’язку (у яких оброблятимуться державні інформаційні ресурси та інформація) вимога щодо захисту яких встановлена законом, державних інформаційних ресурсів, систем електронного документообігу (в частині захисту інформації) та електронного цифрового підпису, організація проведення їх експертної оцінки;

44) погодження проектів нормативно-правових актів з питань:

криптографічного та технічного захисту інформації, захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційно-телекомунікаційних системах і на об’єктах інформаційної діяльності;

протидії технічним розвідкам;

телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України;

умов здійснення міжнародних передач криптографічних систем, засобів криптографічного та технічного захисту інформації, в тому числі тих, що наявні у складі озброєння, військової та спеціальної техніки;

45) узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до повноважень Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку внесення їх Президенту України та Кабінету Міністрів України на розгляд;

46) визначення переліків засобів технічного захисту інформації, дозволених для забезпечення технічного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом;