Україна і Республіка Білорусь, далі "Високі Договірні Сторони",

керуючись Договором про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Республікою Білорусь від 17 липня 1995 року,

виходячи з необхідності подальшого зміцнення і розвитку рівноправних і взаємовигідних торгово-економічних відносин, ефективного використання економічного і науково-технічного потенціалу двох держав і підвищення добробуту їхніх народів,

надаючи великого значення здійсненню економічних реформ і створенню умов для поетапного переходу до вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили,

враховуючи взаємодію на основі двосторонніх і багатосторонніх домовленостей, в тому числі в рамках Співдружності Незалежних Держав,

домовились про таке:

Високі Договірні Сторони реалізують Міждержавну програму довгострокового економічного співробітництва між Україною і Республікою Білорусь на 1999-2008 роки (далі - Програма), яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Високі Договірні Сторони здійснюють економічне співробітництво на основі неухильного дотримання загальновизнаних принципів міжнародного права, в тому числі шляхом взаємодії між господарюючими суб'єктами обох держав незалежно від їхніх форм власності та підпорядкованості, які відповідно до своєї правоздатності укладають відповідні договори.

Високі Договірні Сторони, виходячи з необхідності поглиблення взаємовигідного економічного співробітництва між ними, створюють сприятливі умови для координації структурних змін у пріоритетних галузях економіки, проведення економічних реформ, вирішення загальних соціальних проблем, для зближення нормативно-правової бази в сфері зовнішньоекономічної діяльності, взаємодії в галузі податкової політики, антимонопольного регулювання, формування окремих проектів і програм, надання сприяння розвитку кооперації, створенню спільних виробничих структур, здійсненню інвестиційної діяльності у відповідності з законодавством Високих Договірних Сторін.

Уряди Високих Договірних Сторін координують виконання Програми, здійснюють поетапний контроль її реалізації і, в разі необхідності, вносять до неї зміни і доповнення.

Хід виконання Програми, не рідше одного разу на рік, розглядається Урядами Високих Договірних Сторін.

Спори щодо тлумачення і застосування положень цього Договору підлягають урегулюванню шляхом консультацій і переговорів.

У цей Договір можуть вноситися зміни і доповнення, які оформлюються протоколами, що набувають чинності у відповідності зі статтею 8 цього Договору і з моменту набуття чинності становлять його невід'ємну частину.

Виконання положень цього Договору не зачіпає прав і обов'язків, які випливають з інших міжнародних договорів Високих Договірних Сторін.

Цей Договір набуває чинності від дати отримання останнього письмового повідомлення, яке підтверджує виконання Високими Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності Договору, і діє до 31 грудня 2008 року.

Кожна з Високих Договірних Сторін може припинити дію цього Договору шляхом письмового повідомлення іншої Високої Договірної Сторони. У цьому разі Договір припиняє свою дію через 6 (шість) місяців з дати такого повідомлення.

Припинення дії цього Договору не зачіпає здійснення проектів, які реалізуються відповідно до Програми.

Вчинено в м.Мінську 11 грудня 1998 року в двох примірниках, кожний українською, білоруською та російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу. У разі розбіжностей щодо тлумачення цього Договору переважну силу матиме текст російською мовою.

Традиційно сформовані тісні торговельно-економічні, науково-технічні і культурні зв'язки між Україною та Республікою Білорусь, українським і білоруським народами підтримуються на достатньо високому рівні і постійно розвиваються.

Україною і Республікою Білорусь підписано і реалізується низка угод і договорів, які створюють базу для подальшого розширення плідного співробітництва на довгостроковій основі. Найважливішими з них є угоди:

- про вільну торгівлю;

- про торговельно-економічне співробітництво;

- про сприяння і взаємний захист інвестицій;

- про уникнення подвійного оподаткування і попередження ухилення від сплати податків на прибуток і майно;

- про організацію розрахунків між Національним банком України і Національним банком Республіки Білорусь;

-про співробітництво прикордонних областей України і Республіки Білорусь та інш.

Разом з тим, радикальні зміни, які відбулися в економіці України і Республіки Білорусь після проголошення незалежності обома державами, супроводжувалися послабленням двосторонніх господарських і коопераційних зв'язків, погіршенням структури товарообігу і ростом бартеризації експортно-імпортних операцій.

В останні роки слабо розвивався один з важливих напрямків розвитку співробітництва України і Республіки Білорусь в економічній сфері - створення спільних виробничих структур, які сприяють відновленню і розвитку коопераційних і технологічних зв'язків підприємств і галузей, збереженню і більш ефективному використанню сформованої раніше спеціалізації підприємств машинобудування, хімії, військово-промислового комплексу, мобілізації фінансових і інвестиційних ресурсів.

Аналогічне становище склалось і з розробкою довгострокових міждержавних цільових комплексних програм щодо вирішення проблем, які представляють взаємний інтерес в галузі виробництва різних видів технічно складної і наукоємної продукції.

Між Україною і Республікою Білорусь не повністю врегульовані проблеми, пов'язані з питаннями власності, взаєморозрахунків, недостатньо використовуються можливості взаємовигідного співробітництва в галузі торгового судноплавства, створення фінансово-промислових груп і спільних підприємств.

Існуючі проблеми в економічних відносинах України і Республіки Білорусь потребують їх адекватного вирішення, вироблення довгострокової стратегії взаємовигідного економічного співробітництва, що і є метою цієї Програми.

Програма розроблена з метою здійснення Україною і Республікою Білорусь на довгостроковій основі узгодженого комплексу заходів, в тому числі нормативно-правових, по наданню державного сприяння розвитку взаємовигідних економічних і науково-технічних зв'язків між двома країнами.

Для реалізації цієї мети Програма передбачає взаємодію державних органів України і Республіки Білорусь по наступних основних напрямках:

- спільний пошук шляхів, які забезпечують розвиток економічного співробітництва, спрямованого на зріст економік обох держав в інтересах підвищення рівня життя населення;

- створення господарюючим суб'єктам стимулів для росту виробництва, вкладення в його розвиток інвестицій, впровадження новітніх досягнень в області науки і передових технологій, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції;

- попередження, обмеження і призупинення монополістичної діяльності і недобросовісної конкуренції господарюючих суб'єктів, якщо ці дії ведуть до обмеження конкуренції;

- співробітництво в галузі ефективного вирішення економічних і науково-технічних завдань із застосуванням сучасних технологій;

- розвиток співробітництва в галузі стандартизації, метрології, сертифікації, спрощення процедур взаємного визнання результатів робіт по сертифікації. У процесі виконання Програми необхідно вирішити слідуючі завдання:

- зближення нормативно-правової бази в області зовнішньоекономічної діяльності і податкової системи з метою їх адаптації до світових норм;

- здійснення заходів щодо захисту національних товаровиробників;

- ефективне використання і розвиток транспортних комунікацій і зв'язку;

- удосконалення платіжно-розрахункових і кредитно-фінансових відносин;

- створення умов для розвитку виробничої кооперації, взаємного інвестування і створення транснаціональних фінансово-промислових груп, спільних підприємств, розвитку прикордонного економічного співробітництва;

- створення надійної системи страхування взаємних торгових, кредитних і інвестиційних ризиків;

- створення умов для здійснення ділових контактів організацій і підприємств різноманітних форм власності;

- відновлення річкових перевезень річкою Дніпро з використанням українських портів на Чорному морі, забезпечення пропуску через кордон транспортних засобів з швидкопсувною продукцією з України.

До основних напрямків, по яких пропонується активізація економічного співробітництва і проведення економічних реформ, відносяться:

- розробка і підписання міжурядових угод щодо здійснення конкурентної політики, заохоченню і взаємному захисту інвестицій, здійснення підтримки підприємництва;

- підготовка для внесення в законодавчі органи пропозицій щодо можливого удосконалення законодавств обох держав по захисту прав споживачів.