Відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 Закону України "Про управління відходами", статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та пункту 8 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила технічної експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів, що додаються.

2. Затвердити Зміни до Нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 червня 2006 року № 309, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2006 року за № 912/12786, та Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для виробництва цементного клінкеру в обертових випалювальних печах, виробнича потужність яких перевищує 500 тонн на день, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 січня 2009 року № 23, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 лютого 2009 року за № 120/16136, що додаються.

3. Департаменту управління відходами та екологічних наслідків воєнних дій (Анастасія СТЕЦЕНКО) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 16 липня 2024 року № 3855-IX "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", але не раніше дня його офіційного опублікування.

Для установок спалювання відходів і установок сумісного спалювання відходів, введених в експлуатацію або щодо яких розпочато будівництво, або замовлено і оплачено обладнання на основі проєктної документації до набрання чинності цим наказом, положення щодо встановлення:

камер відеоспостереження застосовується через 1 рік з дня набрання чинності цим наказом;

обладнання автоматизованої системи контролю викидів, яке забезпечує моніторинг нормативів гранично допустимих викидів (скидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря та у води, застосовується через 4 роки з дня набрання чинності цим наказом за умови подання операторами установок через інформаційну систему управління відходами інвестиційних програм проведення технічного переоснащення установок протягом 1 року з дня набрання чинності цим наказом.

У разі неподання в зазначений строк до Міндовкілля інвестиційних програм проведення технічного переоснащення установок, такі установки підлягають закриттю через 1 рік з дня набрання чинності цим наказом.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Олександра СЕМЕНЦЯ.

 

 

1. Ці Правила визначають умови та вимоги до експлуатації установок спалювання відходів та установок сумісного спалювання відходів (далі - установки) з метою запобігання, зменшення та/або обмеження до максимально можливого ступеня забруднення навколишнього природного середовища та небезпеки для здоров'я людей, у тому числі внаслідок потрапляння забруднюючих речовин, що надходять в результаті спалювання в атмосферне повітря, ґрунти, поверхневі та підземні води.

2. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма суб'єктами господарювання, які здійснюють проєктування, будівництво, оснащення та експлуатацію установок (далі - оператор установки).

3. Дія цих Правил не поширюється на:

1) установки, визначені частинами третьою, четвертою статті 38 Закону України "Про управління відходами";

2) експериментальні установки, які використовують для досліджень, розробок чи випробувань для удосконалення процесів спалювання та на яких обробляють менше 50 тонн відходів на рік.

4. Експлуатацію установки може здійснювати оператор установки, який отримав:

1) інтегрований довкіллєвий дозвіл, передбачений статтею 3 Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", або

2) дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, передбачений статтею 42 Закону України "Про управління відходами";

дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, передбачений статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря";

дозвіл на спеціальне водокористування, передбачений статтею 49 Водного кодексу України (у разі необхідності).

Якщо в установці передбачається спалювати небезпечні відходи, оператор установки також повинен мати ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, передбачену статтею 44 Закону України "Про управління відходами".

5. Перелік відходів, які приймаються для спалювання на відповідній установці, встановлюється у дозволі на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрованому довкіллєвому дозволі, виданому оператору установки.

Цей перелік відходів формується оператором установки залежно від технологічних процесів, температури, системи очищення відхідних газів.

Відходи, які мають вибухонебезпечні властивості, приймати заборонено.

6. Оператор установки під час експлуатації установки розробляє та затверджує документи, передбачені Технічними вимогами до експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 року № 229.

7. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

діоксини та фурани - поліхлоровані дибензо-п-діоксини та дибензофурани, згідно з переліком, зазначеним у таблиці 1 додатка 1 до цих Правил;

дозвільний орган - орган державної влади, який згідно із законодавством видає дозвіл на спеціальне водокористування, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрований довкіллєвий дозвіл;

змішані побутові відходи - побутові відходи, віднесені до підгрупи 20 03 01 "Змішані побутові відходи" Національного переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102 (далі - Національний перелік відходів), які не включають роздільно зібрані відходи від домогосподарств або з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств, наведених у підгрупі 20 01 та садових і паркових відходів, наведених у підгрупі 20 02 Національного переліку відходів;

номінальна потужність - максимальний проєктний обсяг (маса) відходів та палива, що може бути спалений за одиницю часу на установці;

норматив гранично допустимого викиду (скиду) забруднюючих речовин - застосовується в значенні нормативу гранично допустимого викиду забруднюючої речовини та гранично допустимого скиду забруднюючої речовини;

топкова камера - один з видів камери згорання, що має обмежений простір, в якому спалюється паливо або відходи і утворюються продукти спалювання.

Терміни "видалення відходів", "відновлення відходів", "відходи", "небезпечні відходи", "установка спалювання відходів", "установка сумісного спалювання відходів" у цих Правилах вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про управління відходами".

Термін "гранично допустимий скид речовин" у цих Правилах вживається у значенні, наведеному у Водному кодексі України.

Термін "об'єкт підвищеної небезпеки" у цих Правилах вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".

Терміни "залишки від спалювання відходів", "оператор установки із спалювання відходів або установки із сумісного спалювання відходів" у цих Правилах вживаються у значенні, наведеному в Технічних вимогах до експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 року № 229.

Терміни "відхідні гази", "паливо" у цих Правилах вживаються у значенні, наведеному у Національному плані скорочення викидів від великих спалювальних установок, схваленому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 796-р.

Терміни "номінальна теплова потужність", "показник десульфуризації" у цих Правилах вживаються у значенні, наведеному у Технологічних нормативах допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22 жовтня 2008 року № 541, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1110/15801 (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 16 лютого 2018 року № 62).

1. Для експлуатації установок оператор установки залучає кваліфікований персонал, професійна підготовка якого передбачає наявність знань законодавства про охорону праці, пожежну і техногенну безпеку, управління відходами, та забезпечує наявність відповідних ресурсів, у тому числі необхідну кількість техніки, машин, механізмів та устаткування.

2. Оператор установки забезпечує:

належний облік відходів та своєчасну підготовку звітності;

контроль за прийманням відходів в межах контрольно-пропускного пункту (наприклад, шляхом встановлення камер відеоспостереження з роздільною здатністю не менше 1080Р (2 Мп) та фокусною відстанню не менше 2,8 мм);

видачу працівникам, що експлуатують установки, спеціального одягу, взуття та засобів індивідуального захисту;

обов'язкову наявність приміщень для відпочинку, прийому їжі, обігріву, для зберігання особистого та спеціального одягу, санітарно-технічних приміщень з відповідним устаткуванням;

обов'язкову організацію проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, що експлуатують установки;

охорону установок самостійно або з залученням відповідного суб'єкта господарювання.

3. Доступ на територію установки має бути обмежений улаштованою огорожею навколо неї та в'їздом через контрольно-пропускний пункт з воротами, які мають залишатися зачиненими в позаробочий час.

4. Територія установок має бути освітлена та розділена на такі функціональні зони:

зона приймання відходів;

зона зберігання відходів;

допоміжний майданчик, на якому здійснюються попередні операції з відходами перед операціями з видалення або відновлення відходів;

основна зона, на якій здійснюються операції з видалення або відновлення відходів;

обслуговуюча (адміністративно-побутова) зона.

5. Вимоги пунктів 3, 4 цього розділу не застосовуються до операторів установок, які здійснюють операції зі спалювання чи сумісного спалювання виключно власних відходів і не здійснюють приймання відходів від інших осіб.

1. Оператор установки під час приймання відходів зобов'язаний забезпечити необхідні заходи, щоб запобігти або зменшити забруднення атмосферного повітря, ґрунту, поверхневих та ґрунтових вод, запахи і шум, а також інший негативний вплив на навколишнє природнє середовище та безпосередні ризики для здоров'я людини.

2. Оператор установки приймає виключно відходи за видами та обсягами, які встановлені у дозволі на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрованому довкіллєвому дозволі.

3. Перед прийманням відходів оператор установки перевіряє надану інформацію в акті приймання-передачі відходів (картці перевезення відходів), форма якого наведена в додатку до Порядку ведення державного обліку відходів та подання звітності, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 26 листопада 2024 року № 1534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2025 року за № 90/43496.

4. Оператор установки під час приймання відходів визначає їх обсяг (масу) шляхом зважування на вагах та фіксує в тонах. У разі, якщо це технічно можливо, вимірювання обсягу (маси) прийнятих відходів проводиться окремо для кожного виду відходів за кодами та найменуваннями згідно з Національним переліком відходів.

5. У разі приймання небезпечних відходів додатково до перевірки інформації, передбаченої у пункті 3 цього розділу, оператор установки повинен:

1) перевірити інформацію про властивості, що роблять відходи небезпечними, зазначену у протоколі дослідження відходів, складеному за формою, наведеною у додатку 4 до Порядку класифікації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102 (далі - Порядок класифікації відходів);

2) перед вивантаженням небезпечних відходів відібрати репрезентативні зразки, щоб визначити вид відходів, що приймаються для оброблення.

Зразки відбираються окремо для кожного виду небезпечних відходів, за кодами та найменуваннями згідно з Національним переліком відходів.

Зразки, зазначені у підпункті 2 цього пункту, зберігаються принаймні протягом одного місяця з дня спалювання відходів або сумісного спалювання відходів.

6. У разі невідповідності інформації, зазначеної в пунктах 3 і 5 цього розділу, умовам і вимогам дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів або інтегрованого довкіллєвого дозволу, оператор установки відмовляє у прийнятті таких відходів, про що вносить відповідні дані до інформаційної системи управління відходами та до акта приймання-передачі відходів (картки перевезення відходів), форма якого наведена в додатку до Порядку ведення державного обліку відходів та подання звітності, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 26 листопада 2024 року № 1534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2025 року за № 90/43496.

7. Інформація, визначена в пунктах 3 і 5 цього розділу, включаючи результати лабораторних досліджень, зберігаються оператором установки протягом 5 років з дня спалювання відходів або сумісного спалювання відходів.

8. У разі спалювання або сумісного спалювання відходів, що утворюються в межах установки, вимоги пунктів 3 і 5 цього розділу до таких відходів не застосовуються.

9. Після приймання та зберігання відходів, оператор установки здійснює очищення багаторазових контейнерів для відходів, у разі їх використання, в спеціально відведеному місці для прибирання і дезінфікує в приміщенні, спеціально призначеному для дезінфекції. Будь-які залишки після операцій очищення спалюються.

10. Місця зберігання відходів на території установки відходів мають відповідати вимогам законодавства в сфері управління відходами, екологічної безпеки, а також не забруднювати навколишнє природне середовище та бути безпечними для здоров'я людини.

1. При експлуатації установок вміст загального органічного вуглецю в шлаку та зольних залишках, які утворюються внаслідок спалювання, має складати менше 3 % або їх маса є меншою за 5 % сухої маси спаленого матеріалу, про що оператор установки вносить відповідні дані в обліковий запис підсистеми звітності інформаційної системи управління відходами.

2. У разі необхідності оператор установки може застосовувати операції з попереднього оброблення відходів, такі як сортування, дроблення, ущільнення, гранулювання, сушіння, подрібнення, кондиціонування, відокремлення, змішування, тощо, для забезпечення відповідності значенням, зазначеним у пункті 1 цього розділу.

Змішування відходів здійснюється з дотриманням вимог статті 29 Закону України "Про управління відходами" та пункту 17 Технічних вимог до експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 року № 229.

3. Установки проєктуються, оснащуються, будуються і експлуатуються таким чином, щоб температура газу, що утворюється в результаті спалювання відходів або сумісного спалювання відходів, після останнього подання повітря на горіння піднімалась у контрольований та одноманітний спосіб та навіть за найбільш несприятливих умов становила 850° C у проміжку часу не менше, ніж дві секунди.

4. Якщо спалюють або сумісно спалюють небезпечні відходи, що містять більше 1 % галогенізованих органічних речовин у перерахунку на хлор, температура, необхідна для виконання вимог пункту 3 цього розділу, має становити принаймні 1100° C.

5. В установках вимірюють температуру, вимоги до якої зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, в репрезентативній точці біля внутрішньої стінки топкової камери (на відстані 1,5 - 2 діаметра труб топкового екрану від неї) та/або в іншій репрезентативній точці топкової камери, визначеній органом з оцінки відповідності таких установок, з обов'язковим відображенням таких температур на пульті управління установкою та із занесенням даних до електронних журналів, в яких зазначається дата та час коли досягнута відповідна температура.

6. Кожна топкова камера установки спалювання відходів має бути оснащена принаймні одним допоміжним пальником, що працює на газовому, рідкому або твердому паливі, який:

1) запускається автоматично, коли температура відхідних газів після останнього подання повітря на горіння знижується нижче температур, встановлених відповідно у пунктах 3 або 4 цього розділу;

2) використовується під час операцій пуску та зупинки установки спалювання відходів, щоб забезпечити підтримання температур, встановлених відповідно у пунктах 3 або 4 цього розділу, під час виконання таких операцій за будь-яких обставин та допоки незгорілі відходи залишаються у топковій камері.

7. У допоміжний пальник не повинно подаватись паливо, яке може спричинити викиди діоксиду сірки вищі, ніж вказані у таблиці 1 додатка 2 до цих Правил.

Допускається замість допоміжного пальника використання іншої системи, що забезпечує досягнення температур, вимоги до яких зазначені у пунктах 3 або 4 цього розділу.

8. Установки мають бути обладнані системами автоматичного призупинення подання відходів на спалювання у таких випадках:

1) під час запуску, до досягнення температури, встановленої відповідно у пунктах 3 або 4 цього розділу;

2) у кожному випадку, коли температура, встановлена відповідно у пунктах 3 або 4 цього розділу, не підтримується;

3) у кожному випадку, коли безперервні вимірювання показують, що внаслідок порушення роботи або виходу з ладу пристроїв очищення відхідних газів перевищений будь-який з нормативів гранично допустимих викидів (скидів) забруднюючих речовин, встановлених у додатках до цих Правил.

9. Відхідні гази мають виводитися з установок за допомогою димової труби, яка вертикально розташована та містить один або декілька димоходів, що забезпечує відведення відхідних газів від спалювання або сумісного спалювання відходів у атмосферне повітря, у контрольований спосіб.

10. Під час експлуатації установок очистки відхідних газів оператор установки повинен дотримуватись Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06 лютого 2009 року № 52, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 квітня 2009 року за № 327/16343.

11. Для контролю за процесом спалювання відходів, сумісного спалювання відходів та роботою систем очищення викидів мають бути встановлені камери відеоспостереження з роздільною здатністю не менше 1080Р (2 Мп) та фокусною відстанню не менше 2,8 мм.

12. Оператор забезпечує зберігання записів з камер відеоспостереження протягом 5 років та має надавати їх на вимогу органів державного нагляду (контролю).

13. Відходи, що утворюються внаслідок здійснення діяльності з медичного обслуговування або ветеринарної практики, здійснення експертиз та досліджень у сфері охорони здоров'я, ветеринарної медицини, у тому числі наукових або дослідницьких робіт, які класифікуються згідно з додатком 1 до Порядку класифікації відходів, як відходи з небезпечною властивістю - інфекційні (НВ 9), підлягають прийманню без відбору репрезентативних зразків та спалюванню у топковій камері без попереднього змішування з іншими видами відходів і без безпосереднього контакту працівників з ними.

14. Експлуатація установки має здійснюватися кваліфікованим персоналом, який:

ознайомлений з технічними умовами експлуатації установки, технологічними особливостями устаткування оператора установки, які підтверджуються відповідними документами;

ознайомлений з посадовими інструкціями, інструкціями щодо безпечних умов праці та іншими інструкціями для окремих типів робочих місць;

зобов'язаний дотримуватися вимог з охорони праці, пожежної та техногенної безпеки.

15. Керівник оператора установки для забезпечення безпечної експлуатації устаткування призначає окремим розпорядчим документом відповідальну(их) особу(іб) у сфері управління відходами за дотримання правил і режиму експлуатації установки.

16. Вимоги до кваліфікації працівників визначаються в їх посадових інструкціях.

Посадові інструкції, інструкції щодо безпечних умов праці та інші інструкції для окремих типів робочих місць розробляє керівник оператора установки та затверджує своїм розпорядчим документом.

17. Оператор установки забезпечує здійснення виробничого контролю за охороною атмосферного повітря під час експлуатації установок.

1. Оператор установки під час експлуатації установки вживає заходи, спрямовані на:

1) зменшення кількості залишків від спалювання відходів та/або їх небезпечності;

2) відновлення, у тому числі рециклінг залишків від спалювання відходів за технічної можливості, якщо доцільно, безпосередньо в установці, в якій вони утворюються, або поза її межами;

3) видалення залишків від спалювання відходів, утворенню яких неможливо запобігти, кількість яких неможливо зменшити чи забезпечити їх рециклінг, здійснюється відповідно до Закону України "Про управління відходами" на полігоні відповідного класу.

2. Оператор установки забезпечує:

зберігання залишків від спалювання відходів згідно із розробленою та затвердженою проєктною документацією;

перевезення сухих порошкоподібних залишків від спалювання відходів у закритих контейнерах або в інший спосіб, який запобігатиме потраплянню таких залишків від спалювання відходів в навколишнє природнє середовище.

3. З метою визначення методів оброблення залишків від спалювання відходів, оператор установки повинен проводити лабораторні дослідження, які дають змогу визначити фізичні та хімічні характеристики, властивості, що їх роблять небезпечними, а також класифікувати їх згідно з Національним переліком відходів та Порядком класифікації відходів. Такі лабораторні дослідження стосуються сумарної розчинної фракції та розчинної фракції важких металів.

1. Викиди в атмосферне повітря з установок спалювання відходів не повинні перевищувати нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для установок спалювання відходів, зазначені у додатку 2 до цих Правил та гранично допустимі викиди, встановлені у дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами або інтегрованому довкіллєвому дозволі.

2. Викиди в атмосферне повітря з установок сумісного спалювання відходів, крім випадків, визначених в абзацах другому та третьому цього пункту, не повинні перевищувати нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для установок сумісного спалювання відходів, зазначені у додатку 3 до цих Правил та гранично допустимі викиди, встановлені у дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами або інтегрованому довкіллєвому дозволі.

У випадку, якщо в обертових випалювальних та інших печах з виробництва цементного клінкеру викиди загального органічного вуглецю (ЗОВ) та діоксиду сірки не є результатом спалювання відходів, то оператор установки надає обґрунтування дозвільному органу з аргументацією причини перевищення нормативів гранично допустимих викидів від даної установки внаслідок технологічних перетворень, використовуючи довідковий документ з найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) для виробництва цементу та відповідного розрахунку внеску сполук сірки та загального органічного вуглецю (ЗОВ) з вхідними матеріальними потоками установки. За необхідності, оператор надає протоколи аналізів вмісту сполук сірки та загального органічного вуглецю у відповідних матеріальних потоках, складених лабораторією. Оператор має право використовувати акредитовану або не акредитовану лабораторію відповідно до Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 960.