Відповідно до статей 5, 10, 12, 33 і 34 Закону України "Про карантин рослин", пункту 65 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228-р, та пунктів 396, 397, 398, 399 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, пункту 9 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124),

1. Затвердити такі, що додаються:

Інструкцію з виявлення, локалізації та ліквідації бурої бактеріальної гнилі картоплі;

Інструкцію з виявлення, локалізації та ліквідації раку картоплі;

Інструкцію з виявлення, локалізації та ліквідації кільцевої гнилі картоплі;

Інструкцію з виявлення, локалізації та ліквідації картопляних цистоутворюючих нематод.

2. Директорату державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів подати в установленому порядку цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України згідно з розподілом функціональних обов’язків.

1. Ця Інструкція визначає комплекс фітосанітарних заходів, який включає виявлення, локалізацію та ліквідацію бурої бактеріальної гнилі картоплі.

2. Ця Інструкція є обов’язковою для державних фітосанітарних інспекторів, органів державної влади та осіб.

1. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

бура бактеріальна гниль картоплі - небезпечна бактеріальна хвороба картоплі, викликана бактерією Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi et al. (далі - R. solanacearum), синоніми - Pseudomonas solanacearum (Smith) Smith, Burkholderia solanacearum (Smith) Yabuuchi et al.;

ідентифікація - розпізнавання шкідливого організму за наперед заданими критеріями шляхом ототожнення, прирівнювання, уподібнення;

прихована форма - захворювання рослини, за якого відсутні зовнішні ознаки його прояву;

раса R. solanacearum - таксономічна категорія для позначення відокремленої частини виду в екологічному відношенні та пристосуванні до рослин-господарів;

регульована (буферна) зона - зона, яка встановлюється по зовнішній межі карантинної зони та межує або оточує карантинну зону;

рослина-господар - рослина, у якій проходить життєвий цикл збудника бурої бактеріальної гнилі картоплі та яка здатна переносити його до здорової рослини;

рослина-резерватор - рослина, що забезпечує збереження популяції R. solanacearum за несприятливих умов;

споруда закритого ґрунту - утеплений ґрунт, парник, теплиця.

2. Інші терміни в цій Інструкції вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про карантин рослин" (далі - Закон), "Про насіння і садивний матеріал" та Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України "Про карантин рослин", контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177 (далі - Порядок), Методичних вимогах у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2019 року № 384, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 липня 2019 року за № 829/33800.

1. Біологічні особливості R. solanacearum.

Бура бактеріальна гниль є однією з найнебезпечніших хвороб картоплі для України, збудником якої є бактерія R. solanacearum. Бактерії R. solanacearum - це короткі, поодинокі або з’єднані попарно палички з одним полярним джгутиком, розміром 0,5 x 1,5 мкм, не утворюють спор.

Під час вирощування на агаризованих середовищах R. solanacearum утворює гладкі, світлі колонії, що з часом набувають коричневого забарвлення внаслідок накопичення меланіну.

Бактерія R. solanacearum розріджує желатин, редукує нітрати без утворення газу, має низьку каталазну активність, здатна до трансформації та містить значну частину мобільних генетичних елементів, що впливають на адаптаційні властивості виду.

2. Виявлення R. solanacearum здійснюється шляхом проведення інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, фітосанітарної експертизи (аналізів), обстеження та/або моніторингу відповідно до законодавства України.

3. Характерним симптомом хвороби на рослинах картоплі є швидке в’янення листя і стебел, яке проявляється переважно в теплу пору доби.

Протягом розвитку хвороби на стеблах, вище лінії ґрунту, може з’явитися прошарок коричневого кольору, а листя набуває бронзового відтінку. Також може з’явитися викривлення черешків листя. При надламуванні або розрізанні стебла із судинних пучків виділяється біла, слизова маса бактерій. Цей слиз мимовільно просочується у вигляді ниток від зрізу стебла картоплі, якщо тримати його вертикально у воді. Такі нитки є характерною ознакою виключно для бурої гнилі картоплі, оскільки вони не утворюються в разі ураження картоплі іншими збудниками бактеріальних хвороб.

При ранньому зараженні картоплі R. solanacearum бульби або не утворюються, або мають розмір не більше ніж 6 мм у діаметрі; при пізньому зараженні хвороба може протікати без явних симптомів та проявлятися лише наступного вегетаційного періоду.

Зовнішні ознаки R. solanacearum на бульбах схожі на ознаки кільцевої гнилі картоплі. R. solanacearum можна ідентифікувати за бактеріальним слизом, який виділяється з вічок, що набувають темно-червоного або коричневого кольору. До ураженої бульби налипає велика кількість маленьких часточок ґрунту.

4. Симптомами прояву хвороби на інших рослинах-господарях є:

на рослинах томату - першими симптомами хвороби є в’янення наймолодших листків у теплу пору доби. За сприятливих умов для розвитку R. solanacearum спостерігається в’янення всієї рослини. За менш сприятливих умов хвороба розвивається повільніше, припиняється ріст рослини і на стеблі з’являються додаткові корені. Провідні (судинні) тканини стебла набувають коричневого забарвлення, при поперечному розрізі з них виділяється бактеріальний слиз жовтого кольору;

на рослинах пеларгонії - першими симптомами хвороби є в’янення і подальший хлороз листя рослини (часто з жовтим відтінком) та почорніння стебел. Зазвичай видно внутрішнє судинне потемніння рослини. На більш пізньому етапі листки набувають коричневого кольору, рослина повністю засихає і гине;

на рослинах тютюну - першими симптомами хвороби є одностороннє в’янення, передчасне пожовтіння та засихання листя. Первинні та вторинні корені рослини можуть мати коричневий або чорний колір;

на рослинах банану - R. solanacearum викликає хворобу Моко, яку можна переплутати з "панамською хворобою" банана (збудник - Fusarium oxysporum f. sp. cubense). Характерною ознакою хвороби Моко на плодах банану є суха коричнева гниль. На молодих, а також на тих рослинах, що стрімко ростуть, наймолодші листки стають блідо-зеленими або жовтими і гинуть. Протягом тижня може зруйнуватися все листя. Молоді пагони рослини чорніють та засихають. Судини стебел ураженої рослини мають коричневе забарвлення.

5. Рослинами-резерваторами R. solanacearum можуть бути бур’яни, зокрема рослини пасльону солодко-гіркого і пасльону чорного. Рослини пасльону солодко-гіркого, стебла та коріння яких ростуть у воді, не в’януть, їхні судинні тканини набувають світло-коричневого знебарвлення, що помітно на зрізі біля основи стебла або його підводної частини. Проте, навіть за відсутності симптомів в’янення, з розрізів може сочитися бактеріальний слиз або можуть утворюватися нитки слизу у воді, якщо зрізане стебло помістити вертикально у воду.

6. Широке розповсюдження раси 3 з імовірного місця її походження - високогірних районів Південної Америки на інші території відбувалося головним чином із зараженим насіннєвим матеріалом. Цьому сприяла виражена здатність збудника цієї раси перебувати у прихованій формі.

Джерелом зараження R. solanacearum є ґрунт, уражені рослинні рештки і насіннєві бульби. R. solanacearum може поширюватися поверхневими водами, через культури, що використовують забруднену R. solanacearum воду для зрошення. Рослинами-резерваторами R. solanacearum є бур’яни з родини пасльонових, мальвових, бобових. Збудник хвороби зберігається протягом зими в самосійних культурах картоплі і томатів. Зараження відбувається також через контакт з посадковим, збиральним і вантажно-розвантажувальним обладнанням або транспортними чи складськими контейнерами, які контактували з зараженими R. solanacearum бульбами картоплі.

За межами рослинного організму R. solanacearum зберігає життєздатність протягом тривалого часу в різноманітних природних умовах, у тому числі поверхневих водах, ґрунтах різних типів тощо.

7. Для встановлення фітосанітарного стану місць виробництва, пунктів ввезення на митну територію України та прилеглої до них території (трикілометрової зони), місць обігу картоплі, складських приміщень та інших об’єктів щодо наявності R. solanacearum державні фітосанітарні інспектори здійснюють обстеження та/або моніторинг рослин картоплі, включаючи бульби (крім ботанічного насіння картоплі), і томатів, крім плодів та насіння (далі - об’єкти обстеження).

8. Державні фітосанітарні інспектори проводять щорічні обстеження:

об’єктів обстеження та рослин-резерваторів - у зонах їх вирощування (включаючи поля, розсадники, сади, теплиці та лабораторії) та/або зростання в умовах дикої флори;

рослин і продукції рослинного походження, що зберігаються або транспортуються разом з об’єктами обстеження.

Порядок проведення обстеження наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

9. Залежно від рівня виявленого ризику поширення R. solanacearum державні фітосанітарні інспектори можуть проводити додаткові обстеження:

поверхневих вод, які використовуються для зрошення або обприскування об’єктів обстеження;

рідких відходів, що вивозяться з переробних підприємств або з підприємств, що здійснюють пакування об’єктів обстеження, та які можуть використовуватися для зрошення або обприскування об’єктів обстеження.

10. З метою виявлення інших можливих джерел зараження для картоплі або томатів державний фітосанітарний інспектор може додатково проводити:

обстеження території навколо місць виробництва;

обстеження ґрунту з місця вирощування і твердих відходів від переробних підприємств або з підприємств, що здійснюють пакування об’єктів обстеження.

11. Обстеження та/або моніторинг місць вирощування картоплі або томатів для виявлення бурої бактеріальної гнилі картоплі проводиться шляхом візуальної перевірки з регулярними інтервалами протягом одного вегетаційного періоду з урахуванням фази розвитку рослини.

12. У разі виявлення джерел зараження R. solanacearum державний фітосанітарний інспектор уживає необхідних заходів з метою уточнення уражених площ дикорослих пасльонових рослин-господарів, а також стану поверхневих вод, які використовуються для зрошення або обприскування картоплі і томатів, та рідких відходів, що скидаються з переробних підприємств або з підприємств, що здійснюють пакування об’єктів обстеження та використовуються для їх зрошення або обприскування.

13. Обстеження та/або моніторинг місць вирощування картоплі передбачає:

вибіркові перевірки, що здійснюються в будь-який час та в будь-якому місці вирощування або транспортування картоплі;

вибіркові перевірки, що здійснюються в будь-який час та в будь-якому місці зберігання або реалізації картоплі.

14. Обстеження та/або моніторинг місць вирощування картоплі для виявлення бурої бактеріальної гнилі картоплі протягом вегетаційного періоду проводиться згідно з методикою польового оцінювання (апробації) місць вирощування картоплі відповідно до однієї зі схем маршруту під час обстеження та/або моніторингу місць вирощування картоплі, що проводиться протягом вегетаційного періоду, згідно з додатком 2 до цієї Інструкції в такі строки:

перше - під час масового цвітіння картоплі;

друге - за два - три тижні до збирання (викопування) картоплі або перед знищенням картоплиння.

15. Обстеження та/або моніторинг місць зберігання картоплі в разі виникнення обґрунтованої підозри щодо зараженості партії R. solanacearum здійснюється з обов’язковим відбором зразків від партій бульб картоплі, які зберігаються насипом, або від упакованих бульб картоплі.

16. Для виявлення прихованої форми R. solanacearum об’єднана проба для формування зразка повинна містити до 200 шт. частин стебла, а відбір зразків проводиться таким чином:

1) на відповідній земельній ділянці (полі), на якій (якому) проводиться обстеження та/або моніторинг, здійснюється обов’язковий огляд щонайменше 10 рослин з кожного місця відбору зразка для кожної рослини-господаря;

2) відбираються частини стебла завдовжки від 1 до 2 см у герметичну стерильну ємність у такий спосіб:

для розсадної культури томатів - чистим продезінфікованим ножем або садовими ножицями формують відрізок завдовжки 1 см від основи кожного стебла трохи вище рівня землі;

для польових або парникових рослин томатів - чистим продезінфікованим ножем або садовими ножицями відрізають нижню бічну гілку кожної рослини дещо вище з’єднання з головним стеблом (відрізається по 1 см із кожної бічної гілки);

для інших рослин-господарів - чистим продезінфікованим ножем або садовими ножицями відрізають 1 см від основи кожного стебла дещо вище рівня землі. У випадку рослин-господарів, які ростуть у воді, формують відрізок завдовжки 1-2 см з частини стебла під водою або зі столонів.

17. Виявлення R. solanacearum у поверхневих водах є ефективним за температури води більше ніж +15 °C. Відбір зразків води в різні проміжки часу в певних точках відбору проб підвищує точність виявлення R. solanacearum.

Під час відбору зразків води необхідно враховувати вплив сильних опадів і річкової географії (швидкість течії, рельєф території тощо), щоб уникнути наслідків тимчасового зменшення концентрації R. solanacearum, що може ускладнювати виявлення збудника хвороби.

18. Зразки поверхневої води відбирають якомога ближче до місць, де ростуть рослини-господарі, у такий спосіб:

зразки води відбирають з глибини не менше ніж 30 см і за можливості на відстані до 2 м від берега. Під час обстежень проби відбирають щонайменше у трьох місцях на відстані 3 км за течією річки, а також забезпечуючи відбір проб з усіх притоків, що впадають до річки;

від очищених стічних вод проби відбирають на місці скиду. Розмір зразка для однієї точки відбору не повинен перевищувати 500 мл. Якщо відбирається менший зразок, необхідно відібрати три зразки на кожне місце відбору з двох рівних проб об’ємом не менше ніж 30 мл кожен;

відібрані зразки повинні запаковуватися у світлонепроникні стерильні ємності та транспортуватися за температури від +4 °C до +10 °C.

19. Відбір проб ґрунту здійснюється в такий спосіб:

у разі відбору проб ґрунту з місць вирощування з 60 ділянок (або за сіткою 7 x 7 метрів) на площі 0,3 га відбирають проби ґрунту об’ємом 5 куб. см і формують один зразок вагою 0,5-1,0 кг. За підозри наявності R. solanacearum кількість місць відбору проб збільшується до 120 ділянок з 0,3 га. Проби ґрунту відбирають буром на глибині від 10 до 20 см. Відібрані зразки зберігаються за температури від +12 °C до +15 °C;

у разі відбору проб осаду (ґрунту) у стічних водах, у тому числі який утворюється в місцях обробки та переробки картоплі, відбирається 1 кг осаду.

20. Відбір зразків для виявлення прихованої форми бурої бактеріальної гнилі картоплі здійснюється:

у господарствах, які вирощують насіннєву картоплю,- від кожної партії картоплі залежно від сорту картоплі, класу насіння, поля. У разі якщо однакові сорт і клас насіння були вирощені на декількох полях, зразок відбирають із кожного поля. Якщо один сорт і клас вирощені на різних полях, але зберігаються разом, відбирають один зразок;

у господарствах, які вирощують картоплю для продовольчих потреб і на переробку,- від кожної партії картоплі залежно від її сорту, поля. Якщо один і той самий сорт має різне походження або вирощений на окремих полях і зберігається окремо, відбирають окремий зразок від кожного сорту, кожного місця зберігання і кожного поля. Якщо картопля вирощена на різних полях і зберігається разом, відбирають один зразок.

21. Зразки, відібрані відповідно до цього розділу цієї Інструкції, направляються до фітосанітарної лабораторії для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) з метою встановлення фітосанітарного стану.

22. Після проведення обстеження та/або моніторингу однієї або декількох земельних ділянок (полів), на яких вирощується картопля, складається документ відповідно до пункту 83 Порядку.

1. Фітосанітарна експертиза (аналізи) з метою виявлення та діагностики збудника бурої бактеріальної гнилі картоплі проводиться відповідно до методів, зазначених у ДСТУ 4709:2006 "Карантин рослин. Методи бактеріологічної експертизи", стандарті Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) щодо фітосанітарних заходів РМ 7/21 "Діагностичний протокол для Ralstonia solanacearum, R. Pseudo solanacearum і R. syzygii (Ralstonia solanacearum species complex)", інших стандартах, методиках чи правилах, які акредитовані відповідно до вимог ДСТУ ІSO/ІЕС 17025:2017 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій", інших міжнародних, регіональних, галузевих або національних стандартах, рекомендованих виробниками обладнання або тест-систем, описаних у відповідних наукових статтях чи журналах, інших аналогічних придатних та оцінених методиках, з урахуванням положень законодавства України про карантин рослин.

2. На території, на якій за результатами фітосанітарної експертизи було виявлено R. solanacearum, за поданням державного фітосанітарного інспектора запроваджується карантинний режим відповідно до статті 33 Закону.

1. У разі виявлення за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) R. solanacearum державний фітосанітарний інспектор уживає заходів для проведення додаткових обстежень з метою уточнення площі, на якій виникло зараження та на якій необхідно запроваджувати карантинний режим, зокрема:

проводить обстеження з метою визначення масштабів і первинного джерела зараження з урахуванням елементів обстеження щодо виявлення R. solanacearum згідно з додатком 3 до цієї Інструкції з подальшим оглядом запасів щодо всієї насіннєвої картоплі, у тому числі селекційного матеріалу;

позначає як заражені рослини-господарі R. solanacearum, вантаж та/або партію, з якого був відібраний зразок, та техніку, транспортний засіб, судно, сховище чи його одиниці та будь-які інші предмети, включаючи пакувальний матеріал, що контактували з рослинами-господарями R. solanacearum;

позначає як заражені поле, місце вирощування чи споруду закритого ґрунту для формування зразків у вегетаційний період;

визначає ступінь можливого забруднення в результаті контакту, до або після збору врожаю, через виробничі, зрошувальні або обприскувальні системи або через насіннєвий матеріал згідно з елементами під час визначення можливого ступеня забруднення R. solanacearum та можливого ризику поширення R. solanacearum відповідно до пункту 1 додатка 4 до цієї Інструкції;

установлює межі карантинної зони з урахуванням визначеного ступеня забруднення і можливого поширення R. solanacearum згідно з елементами під час визначення можливого ступеня забруднення R. solanacearum та можливого ризику поширення R. solanacearum відповідно до пункту 2 додатка 4 до цієї Інструкції;

проводить обстеження дикорослих пасльонових культур рослин-господарів, які можуть становити загрозу для виробництва картоплі або томатів, позначає як заражені рослини-господарі R. solanacearum, з яких було взято проби, та визначає межі ймовірного зараження;

здійснює відбір зразків для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) з метою встановлення ступеня забруднення поверхневих і стічних вод (рідкі відходи переробних підприємств або підприємств, які здійснюють пакування, обробку або переробку рослин-господарів R. solanacearum).

За результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) державний фітосанітарний інспектор визначає межі забруднення поверхневих вод з урахуванням визначеного ступеня забруднення і можливого поширення R. solanacearum згідно з елементами під час визначення можливого ступеня забруднення R. solanacearum та можливого ризику поширення R. solanacearum згідно з додатком 4 до цієї Інструкції.

2. За результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) та уточнення площі, на якій виявлено R. solanacearum, державний фітосанітарний інспектор невідкладно вносить подання до органу, що приймає рішення про запровадження карантинного режиму, відповідно до статті 33 Закону.

3. Рішення про запровадження карантинного режиму містить перелік фітосанітарних заходів з локалізації та ліквідації R. solanacearum.

4. Орган, що приймає рішення про запровадження карантинного режиму, протягом доби оприлюднює таке рішення в офіційних друкованих виданнях та на офіційній вебсторінці Держпродспоживслужби.

5. У рішенні про запровадження карантинного режиму обов’язково зазначаються:

обставини, що спричинили виникнення бурої бактеріальної гнилі картоплі;

дата запровадження карантинного режиму;

межі карантинної зони;

межі регульованої (буферної) зони (за необхідності);

фітосанітарні заходи, спрямовані на локалізацію та ліквідацію бурої бактеріальної гнилі картоплі, із затвердженням плану заходів з локалізації та ліквідації R. solanacearum.

У рішенні про запровадження карантинного режиму може бути зазначена інша інформація, пов’язана зі здійсненням фітосанітарних заходів, спрямованих на локалізацію та ліквідацію бурої бактеріальної гнилі картоплі.

6. Карантинний режим запроваджується на території:

окремого господарства або його частини, діяльність якого пов’язана з вирощуванням та/або зберіганням, та/або переробкою картоплі;

одного або декількох населених пунктів, районів або адміністративно-територіальної одиниці в цілому.

7. У карантинній зоні здійснюють фітосанітарні заходи згідно з додатком 5 до цієї Інструкції.

8. Фітосанітарні заходи, спрямовані на локалізацію та ліквідацію бурої бактеріальної гнилі картоплі, здійснюються відповідно до вимог статті 34 Закону та враховують особливості R. solanacearum.