1. Ця Інструкція визначає комплекс фітосанітарних заходів щодо виявлення, локалізації та ліквідації раку картоплі.

2. Ця Інструкція є обов’язковою для державних фітосанітарних інспекторів, органів державної влади та осіб.

1. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

вегетаційний період - період року, у якому рослини активно ростуть у даній зоні, місці виробництва або на ділянці виробництва;

збудник раку картоплі - гриб Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival (далі - S. endobioticum), синоніми - Chrysophlycti sendobiotica Schilbersky, Synchytrium solani Massee;

рак картоплі - небезпечна хвороба, збудником якої є гриб S. endobioticum;

регульована (буферна) зона - зона, яка встановлюється по зовнішній межі карантинної зони та межує або оточує карантинну зону;

рослина-господар - рослина, у якій проходить життєвий цикл збудника раку картоплі (картопля, томати, дикорослі рослини родини пасльонових (Solanaceae)).

2. Інші терміни в цій Інструкції вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про карантин рослин" (далі - Закон), "Про насіння і садивний матеріал" та Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України "Про карантин рослин", контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177 (далі - Порядок), Методичних вимогах у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2019 року № 384, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 липня 2019 року за № 829/33800.

1. Морфологічні особливості S. endobioticum.

Найхарактернішою ознакою раку картоплі є утворення наростів на бульбах, столонах, кореневій шийці, рідше на стеблі, листках і квітках. При цьому корені ніколи не уражуються.

Найбільш сприятливі умови для розвитку збудника раку картоплі - середньомісячна температура ґрунту в липні від +18 °C до +21 °C і збільшена кількість опадів у цей період (за норми 700-800 мм).

У збудника раку картоплі виражено сортову спеціалізацію щодо основної рослини-господаря - картоплі.

2. Біологічні особливості S. endobioticum.

Збудником раку картоплі є гриб, внутрішньоклітинний облігатний паразит, який не має грибниці, але має спорангії, що містять рухливі зооспори. Літні спорангії тонкостінні та недовговічні, утворюються на уражених тканинах картоплі і призводять до нового інфікування зооспорами. Літні зооспорангії відрізняються від зимових забарвленням і будовою оболонок: вони сірі та мають одношарову оболонку, а також добре виражену дрібну зернистість. Зимові спорангії товстостінні, вкриті тришаровою оболонкою золотистого кольору, що є характерною ознакою.

За несприятливих умов (зниження температури повітря, відсутність вологи тощо) гриб не розвиває літні зооспорангії, а закладає лише зимуючі. Останні виявити досить важко, оскільки вони закладаються в темно-коричневі, малопомітні маленькі бородавки та не призводять до формування характерних наростів.

Бульби картоплі вражаються збудником раку в період їх утворення, у другій половині червня та липні. Зооспори проникають в епідермальні клітини картоплі та утворюють нарости раку. У верхніх шарах клітин паразит закладає літні зооспорангії, які за літо дають від 12 до 17 генерацій зооспор. Зимові зооспорангії розвиваються в більш глибоких шарах епідермальних клітин, за літо дають два покоління зооспор.

3. Виявлення S. endobioticum здійснюється шляхом проведення інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, фітосанітарної експертизи (аналізів), обстеження та/або моніторингу відповідно до законодавства України.

4. Хвороба проявляється вогнищами у вигляді розростання тканин - наростів з горбистою поверхнею, що нагадують цвітну капусту, на бульбах, столонах, кореневій шийці, інколи на стеблі, листках і навіть квітах. Розмір наростів буває різним - від невеликої горошини до розмірів, які перевищують розмір бульби. Нарости, які формуються в ґрунті,- білого кольору, на надземних частинах - зелені. До закінчення вегетації картоплі нарости темнішають і загнивають. У подальшому ракові нарости можуть розвиватися на бульбах у сховищах під час зберігання, якщо врожай вирощено на зараженій земельній ділянці (полі). Коренева система не уражується, тому в період вегетації хворі рослини зовнішньо не відрізняються від здорових. Збудник зберігається в ґрунті у вигляді зооспорангій у стані спокою до 40 і більше років.

5. Шляхами поширення S. endobioticum є:

заражені бульби картоплі;

перенесення і розповсюдження дощовими червами;

заражений ґрунт і будь-який рослинний матеріал, вирощений у вогнищі зараження (бульби квітів, цибулини, коренеплоди, саджанці плодових, чагарників, розсада тощо, які містять частинки зараженого ґрунту);

сільськогосподарські машини, обладнання і тара, не очищені від зараженого ґрунту.

Також S. endobioticum може поширюватися талими, дощовими водами, а також водою, що використовується під час зрошення.

Поширення S. endobioticum у природних умовах відбувається дуже повільно. У разі занесення S. endobioticum на поле він швидко накопичується в ґрунті і через два або три роки вражає більшість рослин картоплі, унаслідок чого бульби стають непридатними для споживання.

6. Обстеження та/або моніторинг, відбір зразків для фітосанітарної експертизи (аналізів), фітосанітарна експертиза (аналізи), повторна фітосанітарна (арбітражна) експертиза (аналізи) здійснюються відповідно до Порядку.

7. Обстеження та/або моніторинг шляхом візуального огляду картоплиння і бульб, а також відбір зразків ґрунту проводяться з такою періодичністю:

два рази на рік - у карантинних зонах, пунктах карантину рослин і на прилеглій до них території (трикілометрова зона), у місцях виробництва або на виробничих ділянках, вільних від S. endobio-ticum;

щороку - на насіннєвих насадженнях картоплі з імпортного та вітчизняного матеріалу, на сортодослідних станціях, інтродукційно-карантинних розсадниках, місцях зберігання картоплі та томатів, на територіях регульованих (буферних) зон;

один раз на два роки - на територіях, де здійснюються виробництво і переробка картоплі, та на прилеглих до них територіях.

Обстеження та/або моніторинг проводять у терміни:

перше - у період масового цвітіння рослин;

друге - під час або після збору врожаю шляхом відбору зразків бульб картоплі.

8. Обстеження та/або моніторинг насаджень картоплі та ґрунту, на якому вона вирощується, проводять з урахуванням схем маршруту під час обстеження та/або моніторингу насаджень картоплі, що проводиться протягом вегетаційного періоду згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, та схем відбору зразків ґрунту на незасаджених полях згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.

Обстеження та/або моніторинг проводиться в період масового цвітіння рослин картоплі по діагоналі земельної ділянки (поля) для перевірки картоплі та інших рослин, які можуть бути рослинами-господарями раку картоплі. При цьому оглядається не менше ніж 5 відсотків рядків (оглядають два рядки, проходячи між ними).

Для обстеження бульб картоплі на земельних ділянках (полях) площею до 0,33 га викопується п’ять - десять кущів по рівномірній сітці з кожних 0,1 га.

З метою обстеження земельних ділянок (полів) площею більше ніж 0,33 га викопується 10 кущів з 1 га при проходженні по діагоналі.

Для встановлення зараженості ґрунту S. endobioticum навесні перед садінням картоплі та восени після збору врожаю проводиться відбір ґрунтових проб. З кожної земельної ділянки (поля) по рівномірній сітці відбирається 50 проб ґрунту об’ємом близько 5 куб. см кожний і об’єднується в зразок об’ємом 250 куб. см.

Ґрунтові проби відбираються з орного шару ґрунту (10-20 см) буром, щупом або совком. Крайні проби відбираються на відстані 0,5-2 м від межі земельної ділянки (поля).

При переході з однієї земельної ділянки (поля) на іншу інвентар, який використовувався під час відбору проб, і взуття необхідно ретельно очистити (відмити) від ґрунту.

9. Для встановлення зараженості ґрунту збудником раку картоплі на земельних ділянках (полях), прилеглих до виробничих насаджень картоплі, відбір зразків ґрунту проводиться у весняно-осінній період згідно зі схемами відбору зразків ґрунту на незасаджених полях згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.

10. У разі виникнення обґрунтованої підозри щодо зараженості партії картоплі збудником раку картоплі від партій, які транспортуються або зберігаються насипом, або від упакованих бульб здійснюється відбір зразків для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) відповідно до законодавства.

11. Зразки, відібрані відповідно до вимог цього розділу, направляються до фітосанітарної лабораторії для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) для встановлення фітосанітарного стану.

12. Після проведення обстеження та/або моніторингу однієї або декількох земельних ділянок (полів), на яких вирощується картопля, складається документ відповідно до пункту 83 Порядку .

1. Фітосанітарна експертиза (аналізи) з метою виявлення та діагностики збудника раку картоплі проводиться відповідно до методів, зазначених у ДСТУ 4180:2003 "Карантин рослин. Методи мікологічної експертизи підкарантинних матеріалів", стандарті Європейської та Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) щодо фітосанітарних заходів РМ 7/28 "Synchytrium endobioticum", інших міжнародних, регіональних, галузевих або національних стандартах, рекомендованих виробниками обладнання або тест-систем, описаних у відповідних наукових статтях чи журналах, інших аналогічних придатних і оцінених методиках, з урахуванням положень законодавства України про карантин рослин.