1. Ця Інструкція визначає комплекс фітосанітарних заходів щодо виявлення, локалізації та ліквідації золотистої картопляної нематоди (Globodera rostochiensis) та блідої картопляної нематоди (Globodera pallida) (далі - картопляні цистоутворюючі нематоди).

2. Ця Інструкція є обов’язковою для державних фітосанітарних інспекторів, органів державної влади та осіб.

1. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

вегетаційний період - період року, у якому рослини активно ростуть у даній зоні, місці виробництва або на ділянці виробництва;

вогнище зараження - об’єкт, на якому виявлено картопляні цистоутворюючі нематоди. За виявлення картопляних цистоутворюючих нематод на полі вогнищем зараження вважається площа всього поля, на присадибних ділянках - площа всієї присадибної ділянки, у сховищах - усе сховище;

глободероз - хвороба картоплі, яку викликають картопляні цистоутворюючі нематоди;

ідентифікація - розпізнавання шкідливого організму за наперед заданими критеріями шляхом ототожнення, прирівнювання, уподібнення;

картопляні цистоутворюючі нематоди - карантинні організми картоплі, до яких належать золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis, далі - G. rostochiensis) і бліда картопляна нематода (Globodera pallida, далі - G. pallida);

рослина-господар - рослина, у якій проходить життєвий цикл картопляних цистоутворюючих нематод та яка здатна їх переносити (картопля, перець, томат, баклажан, дикорослі рослини родини пасльонових (Solanaceae));

рослина-неживитель - будь-яка рослина, яка не уражується картопляними цистоутворюючими нематодами.

2. Інші терміни в цій Інструкції вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про карантин рослин" (далі - Закон), "Про насіння і садивний матеріал" та Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України "Про карантин рослин", контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177 (далі - Порядок), Методичних вимогах у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2019 року № 384, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 липня 2019 року за № 829/33800.

1. Морфологічні та морфометричні характеристики картопляних цистоутворюючих нематод.

Відповідно до стандарту Європейської та Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) "Діагностичні протоколи для регульованих шкідливих організмів. PM 7/40 Globodera rostochiensis та Globodera pallida" ідентифікацію цист та інших стадій картопляних цистоутворюючих нематод здійснюють з використанням морфологічних і морфометричних методів.

Для картопляних цистоутворюючих нематод притаманний чітко виражений статевий диморфізм. Самиця нерухома, майже округлої (іноді грушоподібної) форми з витягнутим головним кінцем (шия), довжина якого у G. rostochiensis дещо менша, ніж у G. pallida.

На задньому кінці тіла дорослої самиці розміщені вульва та анус. Між ними утворюється характерний малюнок з кутикулярних борозен, кількість яких становить від 6 до 20. Ця ділянка тіла називається анально-вульварною або перинеальною частиною та використовується для ідентифікації видової приналежності картопляних цистоутворюючих нематод.

Для ідентифікації виду також може використовуватися колір самиць на відповідній стадії розвитку: самиця, що змінює колір протягом дозрівання від білого до жовтого, а потім перетворюється в коричневі цисти,- це G. rostochiensis, якщо самиця змінює колір із білого безпосередньо на коричневий - це G. pallida.

2. Біологічні особливості картопляних цистоутворюючих нематод.

Картопляні цистоутворюючі нематоди поширені в багатьох країнах світу, є небезпечними паразитами картоплі та викликають глободероз. Цисти картопляних цистоутворюючих нематод містять яйця і личинки та зимують у ґрунті. Цисти золотистої картопляної нематоди кулястої форми, їх розмір становить 0,5-0,8 мм. Циста містить в середньому 200-300 яєць або личинок, іноді понад 600. Розвиток першої личинкової стадії відбувається в яйці.

Навесні за сприятливих погодних умов та під впливом стимулюючої дії коренів рослини-господаря з яйця відроджується інвазійна личинка другого віку, яка виходить із цисти та заселяє корені рослин. Личинки живляться, ще двічі линяють і перетворюються на дорослих особин. Дозріваючи, самиці спочатку округлюються, а потім роздуваються під тиском яєць. Самиці проривають епідерміс кореня і з’являються назовні, при цьому переднім кінцем залишаються прикріпленими до нього. Червоподібні самці мігрують у ґрунт, запліднюють самок і гинуть.

У кінці вегетативного сезону самиця також відмирає і набуває темно-бурого кольору. Так утворюється циста, наповнена яйцями, життєздатність яких може зберігатися протягом багатьох років. Тривалість розвитку однієї генерації триває 40-65 днів залежно від температури та вологості ґрунту і термінів саджання картоплі.

Основною рослиною-живителем картопляних цистоутворюючих нематод є картопля. Також ними уражуються перець, томат, баклажан, дикорослі рослини родини пасльонових (Solanaceae).

На час збирання картоплі дозрілі цисти легко струшуються з коренів і знаходяться в орному шарі ґрунту. Зберігаються картопляні цистоутворюючі нематоди у стадії цисти, яка може до року знаходитися в стані діапаузи, максимально - протягом 10-15 років. Протягом життєвого циклу картопляні цистоутворюючі нематоди самостійно можуть переміщатися в ґрунті на 30-50 см.

Шляхами поширення картопляних цистоутворюючих нематод є:

1) заражені бульби картоплі;

2) заражений ґрунт;

3) будь-які рослини та садивний матеріал, вирощені у вогнищі зараження та які містять частинки зараженого ґрунту, а саме:

рослини-господарі з корінням: перець, томат, баклажан;

рослини з корінням: часник, цибуля порей, буряк, капуста, полуниця, спаржа лікарська, морква, петрушка, селера коренева тощо;

цибулини та кореневища: цибуля-шалот, цибуля ріпчаста, жоржина, гладіолус, гіацинт, ірис, лілея, нарцис, тюльпан тощо.

Крім того, картопляні цистоутворюючі нематоди можуть поширюватися через сільськогосподарську техніку та ґрунтообробне знаряддя, інвентар, тару та взуття, неочищені від зараженого ґрунту, рослинні рештки, а також за допомогою тварин, птахів, води та вітру.

3. Виявлення картопляних цистоутворюючих нематод здійснюється шляхом проведення інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, фітосанітарної експертизи (аналізів), обстеження та/або моніторингу відповідно до законодавства України.

4. Симптоми ураження картоплі картопляними цистоутворюючими нематодами.

За сильного ураження картоплі загальними ознаками є передчасне пожовтіння рослин, відставання в рості, в’янення та відмирання листя. При цьому на полях можна спостерігати плями в насадженнях різної форми у вигляді невеликих осередків. Посвітління зеленого пігменту рослин відбувається з нижніх листків, потім поширюється на верхні та охоплює весь кущ. Відразу після сходів рослина починає втрачати листя, у більшості випадків не цвіте. Хворі на глободероз кущі мають одне - три стебла, формують малу кількість дрібних бульб або взагалі їх не утворюють, рослини передчасно відмирають. Коренева система стає мичкуватою з безліччю дрібних бічних корінців і набуває "бородатого" вигляду. Заражена рослина легко висмикується з ґрунту. Паразитування картопляних цистоутворюючих нематод викликає порушення живлення і водозабезпечення рослин та значно уповільнює ріст рослин картоплі.

Як правило, зовнішні ознаки ураження рослини з’являються за наявності в ґрунті у вогнищах зараження не менше ніж 5000 личинок на 100 куб. см ґрунту. Розвиток картопляних цистоутворюючих нематод відбувається на коренях рослини-господаря, на яких за високого рівня ураження неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод у вигляді маленьких білих, жовтих або коричневих "шпилькових голівок".

Вогнищем картопляних цистоутворюючих нематод вважається для:

присадибних земельних ділянок - уся земельна ділянка, на якій виявлені картопляні цистоутворюючі нематоди;

виробничих потужностей та земельних ділянок (полів) осіб - безпосередньо заражена площа разом із прилеглою п’ятиметровою захисною смугою.

5. Для візуального виявлення цист та молодих самиць картопляних цистоутворюючих нематод на корінні картоплі рослину слід викопати та відібрати зразок ґрунту для фітосанітарної експертизи (аналізу).

Виявлення картопляних цистоутворюючих нематод шляхом огляду викопаних рослин проводять у короткий проміжок часу, оскільки самиці дозрівають у цистах, відпадають від кореня, і тому можуть легко загубитися під час викопування рослини. Найкращим способом виявлення картопляних нематод є фітосанітарна експертиза (аналізи) зразків ґрунту.

Рівень зараження ґрунту картопляними цистоутворюючими нематодами залежить від стійкості сортів картоплі (додаток 4 до цієї Інструкції), яка вирощується на земельній ділянці (полі).

6. Обстеження та/або моніторинг щодо виявлення картопляних цистоутворюючих нематод проводиться з такою періодичністю:

два рази на рік - у карантинних зонах, пунктах карантину рослин та на прилеглій до них території (трикілометрова зона), у місцях виробництва або на виробничих ділянках, вільних від картопляних цистоутворюючих нематод;

щороку - на територіях інтродукційно-карантинних розсадників, ботанічних садів, науково-дослідних установ, виробничих потужностей суб’єктів насінництва та розсадництва з вирощування насіннєвої картоплі та рослин, зазначених у переліку садивного матеріалу згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, та в місцях зберігання насіннєвої картоплі, на територіях регульованих зон;

один раз на два роки - у місцях виробництва продовольчої картоплі та картоплі для переробки, а також на землях, де не виявлено картопляних цистоутворюючих нематод, та на прилеглих до них територіях.

7. Обстеження та/або моніторинг з метою виявлення картопляних цистоутворюючих нематод проводиться на полях, призначених для вирощування насіннєвої картоплі, або в місяцях вирощування та тривалої вегетації рослин, зазначених у переліку садивного матеріалу згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.

8. Під час обстеження та/або моніторингу земельних ділянок (полів), на яких вирощується картопля, з метою виявлення картопляних цистоутворюючих нематод проводиться:

відбір зразків ґрунту методом відбору зразків ґрунту для виявлення картопляних цистоутворюючих нематод згідно з додатком 3 до цієї Інструкції та їх фітосанітарної експертизи (аналізу);

візуальна перевірка насаджень картоплі та рослин-господарів у період вегетації з відбором зразків рослин і ґрунту шляхом застосування методів відбору зразків ґрунту для виявлення картопляних цистоутворюючих нематод згідно здодатком 3 до цієї Інструкції.

9. Обстеження та/або моніторинг земельних ділянок (полів) щодо виявлення картопляних цистоутворюючих нематод, на яких плануються садіння насіннєвої картоплі або рослин, зазначених у переліку садивного матеріалу відповідно до пункту 1 додатка 1 до цієї Інструкції, передбачає відбір зразків ґрунту шляхом застосування методів відбору зразків ґрунту для виявлення картопляних цистоутворюючих нематод відповідно до пункту 1 додатка 3 до цієї Інструкції.

10. Обстеження та/або моніторинг земельних ділянок (полів) щодо виявлення картопляних цистоутворюючих нематод, на яких вирощуються або вегетують декілька років рослини, зазначені в переліку садивного матеріалу відповідно до пункту 2 додатка 1 до цієї Інструкції, передбачає відбір зразків ґрунту шляхом застосування методів відбору зразків ґрунту для виявлення картопляних цистоутворюючих нематод відповідно до пункту 1 додатка 3 до цієї Інструкції.

Обстеження та/або моніторинг таких земельних ділянок (полів) не проводиться в разі одночасного встановлення відсутності:

картопляних цистоутворюючих нематод протягом останніх 12 років;

вирощування на такому полі протягом останніх 12 років картоплі чи рослин-господарів.

11. Обстеження та/або моніторинг земельних ділянок (полів), де планується вирощувати продовольчу картоплю, проводиться щонайменше на 0,5 відсотка площі земельної ділянки (поля) з відбором зразків ґрунту шляхом застосування методів відбору зразків ґрунту для виявлення картопляних цистоутворюючих нематод відповідно до пункту 2 додатка 3 до цієї Інструкції.

12. На присадибних земельних ділянках відбір зразків ґрунту здійснюється шляхом застосування методів відбору зразків ґрунту для виявлення картопляних цистоутворюючих нематод відповідно до пункту 8 додатка 3 до цієї Інструкції.

13. Обстеження та/або моніторинг земельних ділянок (полів) і відбір зразків ґрунту проводиться між збиранням останньої культури на полі та садінням картоплі або рослин, зазначених у переліку садивного матеріалу згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, за винятком періоду замерзання ґрунту.

Виїмки ґрунту відбирають за однією зі схем маршруту під час візуальної перевірки насаджень картоплі для виявлення симптомів ураження рослин картопляними цистоутворюючими нематодами згідно з додатком 2 до цієї Інструкції, які об’єднують в один або декілька середніх зразків, обсяг яких змінюється залежно від культури та її призначення, шляхом застосування методів відбору зразків ґрунту для виявлення картопляних цистоутворюючих нематод згідно з додатком 3 до цієї Інструкції.

Виїмки ґрунту для фітосанітарної експертизи (аналізу) здійснюють за допомогою ґрунтового бура (щупа) або ботанічного ґрунтового совка. Під час переходу з однієї земельної ділянки (поля) на іншу інвентар для відбору ґрунту та взуття ретельно очищують від налиплого ґрунту.

14. Обстеження та/або моніторинг насаджень картоплі та рослин-господарів у вегетаційний період проводять починаючи з фази цвітіння і пізніше.

Під час відбору зразків державний фітосанітарний інспектор звертає увагу на уражені рослини, які в разі сильного ступеня ураження картопляними цистоутворюючими нематодами мають симптоми хвороби відповідно до опису, наведеного в цьому розділі цієї Інструкції.

15. Від партій картоплі, які транспортуються або зберігаються насипом, або від упакованих бульб беруть виїмки бульб і ґрунту та формують середній зразок відповідно до вимог міжнародних та/або національних стандартів з урахуванням вимог законодавства України.

16. Відбір зразків ґрунту та бульб від партій картоплі здійснюється:

у господарствах, які вирощують насіннєву картоплю,- від кожної партії, сорту, класу насіння, поля. У разі якщо однакові сорт та клас насіння були вирощені на декількох полях, зразок відбирають з кожного поля. Якщо однакові сорт та клас вирощені на різних полях, але зберігаються разом, відбирають один зразок. У разі відбору зразка від партій насіннєвої картоплі відбір здійснюється від кожного сорту, класу, партії;

у господарствах, які вирощують картоплю для продовольчих потреб і на переробку,- від кожної партії, сорту, поля. У разі якщо один і той самий сорт має різне походження або вирощений на окремих полях і зберігається окремо, відбирають окремий зразок від кожного сорту, місця зберігання, поля. Якщо картопля вирощена на різних полях і зберігається разом, відбирають один зразок.

17. Після проведення обстеження та/або моніторингу однієї або декількох земельних ділянок (полів), на яких вирощується картопля, складається документ відповідно до пункту 83 Порядку .

1. Фітогельмінтологічну експертизу зразків ґрунту та рослин, відібраних під час обстеження та/або моніторингу земельних ділянок (полів) та партій картоплі для виявлення картопляних цистоутворюючих нематод, проводять відповідно до вимог ДСТУ 7406:2013 "Карантин рослин. Методи фітогельмінтологічної експертизи об’єктів регулювання", діагностичного протоколу для регульованих шкідливих організмів PM 7/40 Globodera rostochiensis and Globodera pallida стандартів Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) щодо фітосанітарних заходів, інших міжнародних, регіональних, галузевих або національних стандартів, рекомендованих технічними організаціями, виробниками обладнання або тест-систем, описаних у відповідних наукових виданнях, або інших аналогічних придатних і оцінених методик з урахуванням положень законодавства України про карантин рослин.

1. У разі виявлення за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) зараження картопляними цистоутворюючими нематодами земельної ділянки (поля), на якій планується вирощування картоплі або рослин, зазначених у переліку садивного матеріалу згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, запроваджується карантинний режим згідно зі статтею 33 Закону.

2. У рішенні про запровадження карантинного режиму обов’язково зазначаються:

обставини, що спричинили виникнення зараження картопляними цистоутворюючими нематодами;

дата запровадження карантинного режиму;

межі карантинної зони;

фітосанітарні заходи (процедури), спрямовані на локалізацію та ліквідацію вогнищ зараження картопляними цистоутворюючими нематодами, із затвердженням плану заходів із локалізації та ліквідації.

У рішенні про запровадження карантинного режиму може бути зазначена інша інформація, пов’язана зі здійсненням фітосанітарних заходів, спрямованих на локалізацію та ліквідацію вогнищ зараження картопляними цистоутворюючими нематодами.

3. Карантинний режим запроваджується на:

одну або декілька земельних ділянок (полів), на яких вирощується картопля;

один або декілька населених пунктів, районів;

адміністративно-територіальну одиницю в цілому.

4. Фітосанітарні заходи (процедури), спрямовані на локалізацію та ліквідацію картопляних цистоутворюючих нематод, здійснюються відповідно до вимог статті 34 Закону та повинні враховувати:

рівень зараженості ґрунту;

особливості технології виробництва та реалізації рослин-господарів у разі виявлення зараження картопляними цистоутворюючими нематодами в місцях зберігання;

агротехнічні та агробіологічні заходи;

можливість використання нематодостійких сортів картоплі з найвищими доступними рівнями стійкості шляхом визначення стійкості сортів картоплі згідно з додатком 4 до цієї Інструкції.